Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УДК 378.016:373.3

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Красюк Людмила Василівна

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в державному вищому навчальному закладі „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”.

Науковий керівник ? кандидат педагогічних наук, професор Мазоха Дмитро Степанович, державний вищий навчальний заклад „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Бібік Надія Михайлівна, Академія педагогічних наук України;

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Левшин Микола Миколайович, Інститут вищої освіти АНП України, завідувач відділу педагогіки і психології вищої освіти.

Захист відбудеться “20” січня 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.02 в Інституті вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, 9-й поверх, зала засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту вищої освіти АПН України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9).

Автореферат розіслано “18” грудня 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.М.Олексюк.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Одним із важливих завдань на сучасному етапі розвитку педагогічної освіти є вдосконалення процесу професійної підготовки майбутніх учителів. Сучасна школа й характерні для неї інноваційні процеси, модернізація загальної і вищої освіти актуалізують проблему підготовки фахівців, які володіють сучасними педагогічними технологіями, здатними до творчості, мають індивідуальний стиль педагогічної діяльності.

Основні вимоги до підготовки майбутніх учителів відображені в Законах України „Про вищу освіту”, „Про освіту”, у Державній національній програмі „Освіта” („Україна ХХІ століття”), у Концепції національного виховання, у Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ ст., Регіональній програмі „Вчитель” тощо.

Усвідомлення важливості педагогічної праці, її якісних характеристик простежується впродовж усього історичного шляху розвитку людства. До різних аспектів цієї проблеми зверталися вітчизняні педагоги, зокрема А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський та ін.

Проблема професійного розвитку фахівця, становлення його професіоналізму успішно розробляється в психології, акмеології, професійній педагогіці й найбільш ґрунтовно відображається в науковому доробку О.С.Анісімова, С.С.Вітвицької, Н.В.Гузій, А.О.Деркача, І.А.Зязюна, Д.С.Мазохи, Г.М.Сагач та ін. Аналіз теоретичних і методичних засад професійно-педагогічної підготовки студентів простежується в працях Ш.О.Амонашвілі, В.П.Андрущенка, О.Є.Антонової, Є.С.Барбіної, Н.М.Бібік, Я.Я.Болюбаша, В.І.Бондаря, О.В.Глузмана, О.А.Дубасенюк, Н.В.Кузьміної, М.М.Левшина, О.М.Мельник, О.Г.Мороза, О.М.Пєхоти, Т.В.Семенюк, С.О.Сисоєвої, В.О.Сластьоніна, Л.О.Хомич та ін. Об'єктом спеціальних досліджень щодо особистості педагога та його діяльності стали педагогічні праці Л.М.Ахмедзянової, Н.В.Кузьміної, А.К.Маркової, Д.Ф.Ніколенка, В.Я.Сердобінцева, М.І.Шкіля та ін. Вивчення проблеми педагогічного професіоналізму започатковано в працях І.Д.Багаєвої, Л.К.Гребенкіної, Б.А.Дьяченка, Г.Г.Науменка, Т.І.Руднєвої, М.І.Сметанського, А.В.Соложина, С.В.Совгіра, в яких здійснено перші успішні спроби дослідження окремих його сторін.

Формування педагога творчого, ініціативного, самокритичного може бути здійснено лише тоді, коли майбутній учитель уже в роки навчання у педагогічному вищому навчальному закладі буде поставлений в умови, максимально наближені до його практичної діяльності за допомогою методів навчання, що готують студента до співпраці з учнями. Як свідчать дослідження О.С.Березюк, О.А.Дубасенюк, І.А.Зязюна, Л.В.Кондрашової, Н.В.Кузьміної, Ю.М.Кулюткіна, О.В.Матвієнко, В.А.Семиченко, Л.Ф.Спіріна, М.А.Степінського, Г.С.Сухобської, М.Л.Фрумкіна, М.І.Шевандріна та ін., одним із таких ефективних методів є моделювання педагогічних ситуацій.

Серед сучасних досліджень, присвячених методу моделювання педагогічних ситуацій як комплексного засобу, що може стимулювати майбутнього вчителя до самоаналізу, самооцінки та саморозвитку, слід виокремлити наукові розробки А.А.Вербицького, Л.М.Фрідмана та ін. Для обґрунтування теоретичних основ моделювання педагогічних ситуацій студентами важливе значення мають дослідження Г.О.Балла, О.С.Березюк, С.С.Вітвицької, О.А.Дубасенюк, Ю.М.Кулюткіна, Г.С.Сухобської та ін.

Незважаючи на активізацію зусиль, спрямованих на вивчення окремих складових професіоналізму, комплексне дослідження теоретичних основ підготовки майбутнього вчителя початкових класів до створення та використання модельованих педагогічних ситуацій ще не здійснено. Аналіз наукових праць та дисертацій з теми дослідження свідчить, що без наукового обґрунтування технології формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій система професійно-педагогічної підготовки вчителів початкових класів не відповідає сучасним темпам розвитку національної освіти України. Це зумовлено наявністю певних суперечностей між: реально існуючим станом підготовки майбутніх учителів початкових класів у вищих навчальних закладах і необхідністю впровадження інноваційних форм і методів, зокрема моделювання педагогічних ситуацій; теоретичними розробками проблеми формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів та відсутністю технологій їх реалізації у навчальному процесі вищих закладів освіти.

Отже, недостатній рівень теоретичної та методичної розробленості проблеми й зумовив вибір теми дисертаційного дослідження - "Формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано у межах науково-дослідної теми кафедри педагогіки і методики початкового навчання Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди „Шляхи оптимізації професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи у ВНЗ” (протокол № 2 засідання вченої ради Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди від 4 листопада 2004 року). У межах цієї теми автором досліджувалась проблема формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій.

Тема дослідження затверджена на засіданні вченої ради Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди (протокол від 29 червня 2005 року №7) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень Академії педагогічних наук України в галузі педагогіки та психології (протокол від 26 вересня 2006 року № 7).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка сформованості основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій.

Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких конкретних завдань:

– проаналізувати стан дослідження обраної проблеми в педагогічній теорії та практиці;

– уточнити сутність поняття „основи професіоналізму майбутнього вчителя початкових класів”, „моделювання педагогічних ситуацій”;

– визначити критерії та рівні сформованості основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій;

– обґрунтувати та експериментально перевірити технологію формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій.

Об'єкт дослідження: процес формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів.

Предмет дослідження: зміст і технологія формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій.

Гіпотеза дослідження: формування основ професіоналізму майбутнього вчителя початкової школи в педагогічному ВНЗ буде більш ефективним за умов:

- впровадження технології формування основ професіоналізму майбутніх учителів у процесі моделювання педагогічних ситуацій на основі оптимізації змісту, форм, методів і засобів навчання студентів;

- оптимального використання потенційних можливостей змісту дисциплін педагогічного циклу: доцільного добору й поєднання аудиторних та позааудиторних занять з моделювання педагогічних ситуацій;

- супроводження навчально-виховного процесу систематичною діагностикою рівнів сформованості основ професіоналізму в процесі моделювання педагогічних ситуацій.

Методи дослідження.

- теоретичні: аналіз психолого-педагогічної літератури, здійснений з метою визначення стану розробленості досліджуваної проблеми; системно-структурний аналіз та педагогічне проектування, використані для уточнення базових понять дослідження; синтез, порівняння, узагальнення, систематизація, моделювання, застосовані для визначення необхідних компонентів технології формування основ професіоналізму;

- емпіричні: педагогічне спостереження використовувалося з метою виявлення особливостей сформованості основ професіоналізму майбутніх учителів в умовах вищого навчального закладу; анкетування, тестування, бесіди із студентами здійснювалися з метою виявлення рівня наявності знань, сформованих умінь, особистих якостей та мотивів; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) для отримання достовірних даних про сформованість основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій та способів їх взаємодії;

- статистичні: методи математичної статистики для проведення якісного та кількісного аналізу отриманих даних.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- уперше розроблено й впроваджено технологію формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій;

удосконалено:

- зміст мотиваційного, когнітивного та процесуального компонентів готовності майбутніх учителів початкових класів до моделювання педагогічних ситуацій;

- критерії та рівні (високий, достатній, низький) сформованості основ професіоналізму в майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій;

уточнено:

- сутність поняття „основи професіоналізму майбутнього вчителя початкових класів” (сукупність діяльнісно-рольових й особистісних характеристик, що забезпечують ефективне виконання завдань педагогічної діяльності в початковій школі); „моделювання педагогічних ситуацій” (створення таких ситуацій-моделей, де реальні об'єкти замінюються символами, а взаємостосунки між учасниками діяльності складаються не природно, вони організовані спеціально під керівництвом викладача, тобто умовно);

дістали подальшого розвитку:

- положення щодо вдосконалення змісту професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій в умовах вищого педагогічного навчального закладу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці теоретичних положень та одержанні експериментальних даних, які дають змогу вдосконалювати навчально-виховний процес у вищому навчальному закладі, сприяють формуванню основ професіоналізму в майбутніх учителів початкових класів. На основі теоретичних узагальнень і висновків створено та успішно апробовано комплексні методики діагностики стану сформованості основ професіоналізму в майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій. Матеріали дослідження покладено в основу розробленого практикуму „Моделювання педагогічних ситуацій”. Впровадження зазначеного практикуму в навчально-виховний процес вищих педагогічних навчальних закладів сприяло підвищенню ефективності сформованості основ професіоналізму в майбутніх учителів початкових класів. професіоналізм учитель педагогічний

Розроблена технологія формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій упроваджувалася в навчально-виховний процес Кам'янець-Подільського національного університету імені І.Огієнка (довідка від 17 жовтня 2008 року № 36), Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (довідка від 22 жовтня 2008 року № 61/08), Київського славістичного університету (довідка від 11 грудня 2008 року № 195/1), Мелітопольського державного педагогічного університету (довідка від 08 вересня 2008 року № 06/1525), Богуславського гуманітарного коледжу імені І.С. Нечуя-Левицького (довідка від 23 червня 2008 року № 247).

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні, концептуальні положення та практичні результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки і методики початкового навчання державного вищого навчального закладу „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” (2003-2008 рр.); оприлюднено в доповідях на науково-практичних і науково-теоретичних конференціях, зокрема:

міжнародних: „Розвиток особистості в полікультурному освітньому просторі” (Черкаси, 2005), „Наука та освіта - 2006” (Дніпропетровськ, 2006);

всеукраїнських: „Формування професійної компетентності вчителя початкової школи в контексті моніторингу якості освіти” (Переяслав-Хмельницький, 2006), ХІІІ Всеукраїнські читання „Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю: культурологічні виміри шкільної педагогічної освіти” (Переяслав-Хмельницький, 2006), „Формування професійних цінностей майбутніх педагогів та шляхи їх реалізації у практичній діяльності” (Переяслав-Хмельницький, 2008);

загальноуніверситетських: „Розвиток наукових досліджень у педагогічних ВНЗ в умовах реалізації завдань Болонської декларації” (Переяслав-Хмельницький, 2007).

Публікації. Основні наукові результати дослідження відображено у восьми публікаціях, із них вісім - одноосібних. Серед них: сім статей у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, один навчальний посібник, рекомендований МОН України.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів висновків, додатків та списку використаних джерел (250 позицій). Ілюстративний матеріал подано у 19 таблицях і на 7 рисунках. Загальний обсяг роботи - 210 сторінок (178 сторінок основного тексту).

Основний зміст роботи

У Вступі обґрунтовано вибір теми дисертації та її актуальність, сформовано основні проблеми роботи та напрями їх розкриття, показано зв'язок з науковими програмами, планами, темами, визначено об'єкт, предмет і гіпотезу дослідження, окреслено мету, конкретні завдання дисертації та методи дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено форми апробацію дисертаційного дослідження, публікації результатів дослідження, подано дані про її структуру та обсяг.

У першому розділі „Формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів як психолого-педагогічна проблема” - на основі узагальнення результатів, опрацювання філософських, психологічних, педагогічних та інших джерел конкретизовано сутність понять „педагогічний професіоналізм”, „основи професіоналізму майбутнього вчителя початкових класів”, „моделювання педагогічних ситуацій”, проаналізовано праці з проблеми професійної готовності майбутніх фахівців до педагогічної діяльності, визначено показники, критерії та рівні професійної готовності майбутніх учителів початкових класів до моделювання педагогічних ситуацій.

Результати теоретичного аналізу засвідчують, що останнім часом у психолого-педагогічній літературі (С.С. Вітвицька, Н.В. Гузій, І.А. Зязюн, Н.В. Кузьміна, І.П. Підласий, А.К. Маркова та ін) розкривається проблема педагогічного професіоналізму. Аналіз психолого-педагогічної літератури дає підстави констатувати про активізацію інтересу вітчизняних дослідників до педагогічного професіоналізму. Однак, поки що не існує єдиного підходу до визначення поняття „педагогічний професіоналізм”. Учені обґрунтовують поняття „педагогічний професіоналізм” як інтегрований показник особистісно-діяльнісної готовності до вирішення педагогічних завдань (Т.І. Руднєва); як сукупність якостей людини, що дає їй змогу якнайкраще здійснювати педагогічну діяльність, досягаючи при цьому стабільних результатів у навчанні й вихованні дітей (А.В. Соложин); як інтегрований якісний показник базових професійно значущих характеристик, міра оволодіння змістом, інформацією у сфері виховання та сучасними засобами розв'язання професійно-виховних завдань, спрямованих на формування особистості та професійні властивості учня (О.А. Дубасенюк); як сукупність психофізіологічних, психічних та особистісних змін, які відбуваються в людині у процесі оволодіння знаннями та довготривалої діяльності, що забезпечують якісно новий, вищий рівень вирішення складних професійних завдань (Н.П. Волкова); як складноструктурована система загальних і спеціальних педагогічних професійно значущих властивостей і якостей учителя-вихователя- викладача, зміст якої, поряд із відповідністю варіативно-творчого плану актуальним соціально зумовленим професійно-педагогічним вимогам, нормам, цінностям, характеризується неповторним інноваційно-креативним потенціалом особистості педагога в єдності індивідуально-типологічних та індивідуально-специфічних сторін, самодетермінованістю професійно-педагогічного вдосконалення на основі гармонізації елементів професійної самосвідомості та опори на позитивну й адекватну Я-концепцію, неповторну творчу індивідуальність педагога-професіонала (Н.В. Гузій). Спираючись на розглянуті різноманітні визначення поняття педагогічного професіоналізму, запропоновані в різний час ученими, дисертантом запропонована власна дефініція цього поняття - це реалізована в педагогічній діяльності професійна індивідуальність учителя певної спеціальності, яка забезпечує успішність і відображає якісну характеристику означеної діяльності.

Формування педагогічного професіоналізму починається у ВНЗ через систему професійно-педагогічної підготовки. Вчені І.А. Зязюн, Н.В. Кузьміна, В.О. Сластьонін та інші розглядають професійно-педагогічну підготовку майбутнього вчителя, як єдність теоретичної, практичної та спеціальної психолого-педагогічної підготовки. Беручи за основу твердження вчених, щодо професіоналізму сучасного вчителя дисертант дійшов висновку, що педагог-професіонал на студентській лаві сформуватися ще не може, тобто стоїть питання про формування основ професіоналізму майбутніх учителів у процесі підготовки у ВНЗ. Отже, основи професіоналізму майбутнього вчителя початкової школи визначаються як сукупність діяльнісно-рольових і особистісних характеристик майбутнього вчителя, які забезпечують ефективне виконання завдань педагогічної діяльності в початковій школі, а його формування проходить під впливом керованих педагогічних процесів.

З урахуванням наявних підходів щодо трактування означеного феномена, нами обґрунтовано поняття „моделювання педагогічних ситуацій” - створення таких ситуацій-моделей, де реальні об'єкти замінюються символами, а взаємостосунки між учасниками діяльності складаються не природно, вони організовані спеціально під керівництвом викладача, тобто умовно. Моделювання педагогічних ситуацій слугує ефективним методом під час проведення лабораторно-практичних заняттях з дисциплін педагогічного циклу, сприяє розвитку професійних умінь, творчих здібностей студентів, стимулює їхню пізнавальну активність і самостійність. Активне впровадження у навчально-виховний процес моделювання педагогічних ситуацій дозволяє створити умови, максимально наближені до умов майбутньої професійної діяльності студентів.

Обґрунтовуючи сутність і структурні компоненти готовності майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності, дисертантом враховано положення, викладені у працях О.О. Абдуліної, Ф.Н. Гоноболіна, Л.В. Кондрашової, Д.С. Мазохи, О.Г. Мороза, В.О. Сластьоніна та ін. Аналіз дефініцій терміну „готовність до діяльності” дає змогу сформулювати таке визначення для нашого дослідження: готовність майбутнього вчителя початкової школи до моделювання педагогічних ситуацій у системі професійної підготовки це цілісна якість особистості, що характеризується єдністю знань, умінь, навичок і здібностей до творчого моделювання педагогічних ситуацій у системі професійної підготовки і знаходить відображення в інтелектуальній, мотиваційній та предметно-практичній сферах діяльності особистості.

На думку багатьох учених, що займаються дослідженням моделювання педагогічних ситуацій (Ю.М. Кулюткін, Л.Ф. Спірін, Г.С. Сухобська та ін.), одним із показників професійної готовності майбутніх учителів початкових класів до педагогічної діяльності є уміння виробляти й самостійно приймати оптимальні рішення в педагогічних ситуаціях. За змістом педагогічного моделювання можна визначити глибину проникнення вчителем у сутність педагогічних проблем, про якість модельованих ситуацій, осмислення їх і розуміння. У науково-педагогічній літературі готовність до педагогічної діяльності, як і готовність до будь-яких видів діяльності, досліджується за її компонентами. Нами виокремлено три основні компоненти готовності майбутніх учителів початкових класів до моделювання педагогічних ситуацій: мотиваційний, когнітивний, процесуальний.

На основі встановлених критеріїв професійної готовності майбутніх учителів початкових класів до моделювання педагогічних ситуацій та їх показників було виокремлено три рівні професійної готовності майбутнього вчителя початкових класів до моделювання педагогічних ситуацій: високий, достатній, низький.

У реферованому дослідженні акцентується, що проблема формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій, як відносно самостійна не набула спеціального дослідження. Тому основними напрямками, які потребують спеціального вивчення, вважаємо: розробку та впровадження технології формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій; розгляд можливостей моделювання педагогічних ситуацій, які є обов'язковою складовою професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, у плані формування основ професіоналізму.

У другому розділі „Методика науково-експериментального дослідження з формування в студентів основ професіоналізму” - розкрито методи та організацію дослідження, обґрунтовано методику формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій, проаналізовано результати констатувального експерименту.

Для розв'язання поставлених у дослідженні завдань використано комплекс взаємопов'язаних теоретичних та емпіричних методів:

- теоретичний аналіз й узагальнення літературних джерел, педагогічні спостереження, анкетування;

- метод експертних оцінок використано з метою визначення рівнів сформованості основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій;

- педагогічний експеримент здійснено з метою перевірки ефективності розробленої технології формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій.

На першому, констатувальному етапі експерименту вирішувалася низка завдань: по-перше, проводився аналіз стану сформованості основ професіоналізму студентів педагогічного факультету, а по-друге, визначено критерії та рівні сформованості основ професіоналізму.

Програму констатувального експерименту представлено комплексом загальних методів: педагогічні спостереження за студентами (використовувалися з метою виявлення в майбутніх учителів початкових класів складових сформованості основ професіоналізму. Під час організації спостереження керувалися принципами системності й систематичності, що передбачало інтегровану й регулярну фіксацію дій, ситуацій, процесів); анкетування (застосовувалося з метою виявлення в студентів засвоєних знань і сформованих педагогічних умінь щодо діяльності майбутнього вчителя початкових класів; виявлення рівня наявних професійних якостей майбутніх учителів початкових класів та сформованості у них мотиваційної сфери); бесіди та інтерв'ювання використовувалися з метою уточнення констатувальних даних, методики Н.В. Кузьміної та В.А. Ядова (визначення індексу зацікавленості), А.А. Реана, В.А. Якуніна (вивчення мотивів).

Реалізація поставлених завдань передбачала використання певних методів науково-педагогічного дослідження. Так, для розв'язання першого завдання застосовували методи педагогічного спостереження, індивідуальні бесіди зі студентами й викладачами, анкетування.

З метою з'ясування підготовки студентів до майбутньої педагогічної діяльності, запропоновувалося, відповідно до питань анкети, оцінити засвоєні професійні знання щодо діяльності майбутнього вчителя початкових класів за п'ятибальною шкалою, де 5 балів - максимальний рівень засвоєних певних знань, а 1 - мінімальний рівень. Результати самооцінювання та оцінювання заносилися в таблицю. Слід зазначити, що самооцінка студентами рівня засвоєних знань перевищує оцінку експертів, що свідчить про завищену самооцінку.

Важливим елементом у процесі формування основ професіоналізму в майбутніх учителів початкових класів є оволодіння вміннями. Тому студентам було запропоновано зробити самооцінку рівня сформованості педагогічних умінь за шкалою, де 5 балів - максимальний рівень сформованості певного уміння, 1 - мінімальний рівень. Дисертантом використовувалися оцінки експертів. На основі порівняльного аналізу отриманих даних маємо наступні результати: у студентів краще сформовані конструктивні вміння (3,8 б.), організаторські (4,2 б.), а гностичні (3,5 б.), проектувальні (3,6 б.) та комунікативні вміння (3,6 б.) сформовані на низькому та достатньому рівнях і потребують значного удосконалення. Дисертант акцентує увагу на тому, що у майбутніх учителів самооцінка сформованих умінь перевищує оцінку експертів.

Наступним етапом дисертаційного дослідження було виявлення рівня наявних професійних якостей майбутніх учителів початкових класів. Студентам запропоновано оцінити свій рівень наявних професійних якостей за п'ятибальною шкалою, де мінімальний рівень відповідає 1 балу, а максимальний - 5 балам. Для того, щоб виявлений рівень сформованості професійних якостей відповідав дійсності, викладачам психолого-педагогічних дисциплін було запропоновано оцінити рівень сформованості професійних якостей майбутніх учителів.

Аналіз результатів відповідей засвідчив, що в переважної більшості студентів професійні якості сформовані на низькому та достатньому рівнях. Цей факт пояснюється тим, що на сьогоднішній день все менше уваги звертається на емоційно-ціннісну сферу студентів, недостатня мотивація самовдосконалення та саморозвитку, самоаналізу власної системи життєвих цінностей. Причинами цієї тенденції є економічна нестабільність у країні, невисока заробітна плата вчителів, недостатня увага держави та суспільства до проблем освіти. Тому процес залучення студентів до практичної діяльності потребує вдосконалення.

Для виявлення рівня сформованості мотиваційної сфери студентів, було проведено опитування (анкетування) з метою визначення чинників, що приваблюють їх у діяльності вчителя початкових класів і навпаки. Вивчення мотивів вибору студентами педагогічної професії здійснювалося за методикою А.А. Реана, В.А. Якуніна, яку в процесі дослідження було модифіковано. Взявши за основу класифікацію С.Ю. Багімова, склали перелік мотивів привабливості професії вчителя початкових класів. Студентам запропоновано обрати з переліку найвагоміші, на їхню думку, мотиви привабливості професійної діяльності вчителя початкових класів. Результати опитування засвідчили, що серед провідних мотивів привабливості професії вчителя початкових класів студенти на початковому етапі дослідження виділяють: любов до дітей, змогу бачити результати педагогічної праці, творчий характер роботи. При цьому вони не вважають важливими мотивами привабливості професії її престиж, розмір заробітної плати, задоволення від праці, потребу в постійному емоційному спілкуванні, постійне самовдосконалення.

Аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми дав підстави дисертанту виділити групи критеріїв сформованості основ професіоналізму: 1) критерії, які відображають мотивацію студентів до професійно-педагогічної діяльності; 2) критерії, які відображають ступінь професійної підготовленості студентів до моделювання педагогічних ситуацій; 3) критерії, які відображають якість професійного становлення майбутнього вчителя початкових класів.

З урахуванням результатів констатувального експерименту конкретизовано якісні характеристики високого, достатнього та низького рівнів сформованості основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів. Аналіз засвідчує, що в студентів відсутній високий рівень сформованості основ професіоналізму; достатній рівень зафіксовано у 51,6% студентів контрольних та експериментальних груп. Майбутні вчителі не чітко уявляють навчально-виховну мету та конкретні завдання професійно-педагогічної підготовки загалом і власного навчання зокрема; вони не налаштовані на дієвий професійний саморозвиток, досягнення вершин педагогічної майстерності, творчості, професіоналізму, здебільшого ухиляються від самоосвітньої діяльності, науково-дослідної роботи. Їхні знання фрагментарні, а розуміння основних положень, закономірностей поверхневе. Для студентів з низьким рівнем сформованості основ професіоналізму (48,4%) характерний прояв негативізму щодо педагогічної діяльності як майбутньої професії, відсутні внутрішні стимули для професійно-педагогічного зростання. Їх знання про працю педагога, особливості його діяльності, особистісні якості позбавлені науковості й теоретичної бази, обмежуються тільки елементарними уявленнями про окремі сторони цієї професії. Студенти не виявляють здатності до самоаналізу й самоусвідомлення власних професійно-педагогічних властивостей та шляхів їх удосконалення.

Отримані результати підтверджують необхідність упровадження розробленої технології для досягнення високого та достатнього рівнів сформованості основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій.

У третьому розділі „Технологія формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій” - перевірено ефективність запропонованої технології формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій; висвітлено організацію та хід формувального експерименту за розробленою дисертантом методикою, викладено основні результати дослідно-експериментальної перевірки ефективності формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій.

У науковій практиці створені різноманітні технологічні моделі професійної підготовки майбутніх учителів. Технологія формування основ професіоналізму є комплексом взаємопов'язаних компонентів, які забезпечують неперервний, цілеспрямований і послідовний вплив на студента, сукупності форм, методів і засобів, організованих з метою формування попередньо визначених особистісних якостей, знань і умінь.

Аналіз психолого-педагогічної літератури, досвід практичної діяльності свідчать, що формування основ професіоналізму найбільш ефективно може відбуватися за умови комплексного підходу до навчально-виховного процесу, та створення й реалізації технології формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій.

Беручи до уваги мету та завдання розробленої технології формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій, дисертантом виокремлено наступні етапи: підготовчий, практичний, творчий.

Сучасна практика вищої школи засвідчує, що кількість годин, передбачених навчальним планом зі спеціальності 6.010100 „Початкове навчання” щодо практичних та лабораторних занять є недостатньою для ефективного використання методу моделювання педагогічних ситуацій. Тому запропонований дисертантом практикум „Моделювання педагогічних ситуацій” в обсязі 54 годин дає можливість організувати навчальний процес у ВНЗ таким чином, що студенти мають змогу оволодіти уміннями моделювати різноманітні педагогічні ситуації. Означений практикум є системоутворюючим з проблеми моделювання й логічно поєднується з курсами „Вступ до спеціальності”, „Загальні основи педагогіки”, „Теорія виховання”, „Дидактика”, „Основи педагогічної майстерності”. Його вивчення складалося з двох основних етапів: 1) аудиторні заняття (лекції та практичні заняття); 2) позааудиторна робота (самостійна робота студентів з опрацюванням лекційних матеріалів, вивчення й поглиблення знань з теми за літературними джерелами, виконання творчих завдань за відповідною програмою самоосвіти майбутніх учителів; виконання індивідуальних завдань під час педагогічної практики в школі). В основу програми покладено принципи систематичності, послідовності, наступності, інтегративності, оскільки кожен напрям базується на попередньому.

Поліпшенню сформованості в студентів основ професіоналізму в процесі моделювання педагогічних ситуацій сприяла позааудиторна робота як складова загальної підготовки майбутніх фахівців. Серед форм останньої з формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів застосовувалися нестандартні форми проведення позааудиторних занять: педагогічні інформації; диспути на педагогічні теми; читацькі конференції; усні журнали; бесіди за круглим столом; вечори на педагогічні теми; конкурси педагогічної майстерності; педагогічні тижні та олімпіади; педагогічні студії тощо. Ці форми позааудиторної роботи дозволили закцентувати увагу студентів на важливому та цікавому в професійному плані матеріалі, усвідомити проблеми, що турбують сучасну вищу школу.

Важливою складовою експериментальної технології формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій було застосування ділових ігор, що сприяло більшій наближеності до реальних умов, тому що спрощувало або ускладнювало модельований процес. Гра надавала неоціненну допомогу студентам у подоланні природної для молодого педагога невпевненості у спілкуванні з дітьми, під час цього зникав страх прийняття невірного рішення, оскільки можна було переграти ситуацію з урахуванням зауважень і побажань товаришів та викладача.

Перевірка ефективності розробленої технології формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій здійснювалась під час формувального експерименту. Його проведення підпорядковувалося взаємозв'язку між теоретично обґрунтованими положеннями з проблеми та експериментально отриманими даними для перевірки правильності гіпотези дослідження. З цією метою було розроблено програму дослідження, яка дала можливість об'єктивно оцінити запропоновану експериментальну перевірку формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій.

Порівняльний аналіз одержаних результатів дав підстави констатувати, що майбутні вчителі початкових класів експериментальних груп мають вищий рівень сформованості основ професіоналізму, який характеризується наявністю необхідних знань, умінь, особистісних якостей.

Рис.1. Розподіл студентів експериментальних і контрольних груп за рівнем сформованості основ професіоналізму.

Унаслідок навчання з урахуванням технології формування основ професіоналізму в процесі моделювання педагогічних ситуацій в експериментальних групах відбулися значні позитивні зрушення щодо рівневої характеристики сформованості основ професіоналізму. На високому рівні сформовані основи професіоналізму в 22,4% майбутніх учителів, на достатньому - у 65,5%, а на низькому рівні виявилося 12,1% студентів. Стосовно студентів контрольних груп, то основи професіоналізму сформовані на високому рівні у 9,3% студентів, на достатньому - у 62,9%, а на низькому - у 27,8% студентів (рис.1). Отже, цілеспрямована та систематична робота зі студентами експериментальних груп в аудиторний і позааудиторний час, використання модельованих педагогічних ситуацій сприяли підвищенню рівня сформованості основ професіоналізму.

Для перевірки достовірності отриманих даних, проведено статистичний аналіз, використано метод статистичних гіпотез - критерій Стьюдента. У кінці формувального експерименту значення t-критерію Стьюдента дорівнювало 2,25. Висновки зроблено з урахуванням наступних умов: якщо вирахуване значення t є більшим, ніж табличне (t_табл=1,96), то робиться висновок про значні відмінності між контрольними і експериментальними групами, якщо t<t_табл., то відмінності між цими групами є випадковими. Оскільки в нашому випадку t>t_табл, порівняння середніх величин, яке здійснено дисертантом, - коректне на рівні значимості 5% (р<0,05), то слід вважати, що формувальний експеримент пройшов удало.

Отже, результати дослідно-експериментальної роботи засвідчили ефективність впровадженої технології формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій. Загальні результати проведеного експерименту підтверджують гіпотезу дисертаційного дослідження та стають підґрунтям для наступного висновку: розроблена технологія формування основ професіоналізму майбутніх учителів у процесі моделювання педагогічних ситуацій заслуговує на впровадження у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації.

Висновки

У висновках реферованої дисертації формулюються підсумкові положення роботи. У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання - формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій, що підтверджується теоретичним обґрунтуванням та експериментальною перевіркою. У процесі дослідження отримано результати, що підтверджують гіпотезу, покладену в його основу. Реалізація мети й завдань дала змогу сформулювати такі висновки.

1. Проаналізовано стан дослідження обраної проблеми в педагогічній теорії та практиці. Науковий аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури дав змогу виявити, що проблема формування основ професіоналізму знайшла відображення в дослідженнях вітчизняних і зарубіжних учених. Аналіз праць педагогів минулих часів й сучасних науковців дозволяє констатувати, що інтерес до проблеми професіональної підготовки вчителя, формування його професіоналізму виростає із глибин розвитку педагогічної теорії та практики, обумовлений суспільно-економічними умовами й системою діяльності освітніх закладів. Разом з тим, він пов'язаний з його професіональною підготовкою, особистісними якостями, високим рівнем професійних знань, умінь і здібностей, необхідних для успішного виконання всебічних функціональних обов'язків.

2. Уточнено зміст понять „основи професіоналізму майбутнього вчителя початкових класів”, „моделювання педагогічних ситуацій”.

Основи професіоналізму майбутнього вчителя початкових класів - це сукупність діяльнісно-рольових й особистісних характеристик учителя, які забезпечують ефективне виконання завдань педагогічної діяльності в початковій школі. Дефініцію „моделювання педагогічних ситуацій” визначаємо як створення таких ситуацій-моделей, де реальні об'єкти замінюються символами, а взаємостосунки між учасниками діяльності складаються не природно, вониорганізовані спеціально під керівництвом викладача, тобто умовно. Метою моделювання педагогічних ситуацій є формування готовності майбутніх учителів початкових класів до роботи у школі.

3. Визначено групи критеріїв та рівні сформованості основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій: 1) критерії, які відображають мотивацію студентів до професійно-педагогічної діяльності; 2) критерії, які відображають ступінь професійної підготовленості студентів до моделювання педагогічних ситуацій; 3) критерії, які відображають якість професійного становлення майбутнього вчителя початкових класів. З урахуванням указаних критеріїв, розроблено рівневу характеристику сформованості основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій: високий, достатній, низький.

4. Теоретичний аналіз і тривале різнобічне вивчення стану проблеми підготовки студентів у ВНЗ дали змогу обґрунтувати й експериментально дослідити технологію формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій як систему взаємопов'язаних компонентів, які забезпечують цілеспрямований, неперервний і послідовний вплив сукупності форм, методів і засобів, організованих та проведених з метою формування попередньо визначеної системи особистісних якостей, знань і вмінь, що забезпечують ефективність реалізації процесу навчання. Беручи до уваги мету та завдання розробленої технології формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій ми виділили такі її етапи: підготовчий, практичний, творчий.

На подолання наявних недоліків у фаховій підготовці майбутніх учителів початкових класів проведено експериментальне дослідження (формувальний експеримент), яке включало створення технології формування основ професіоналізму у процесі моделювання педагогічних ситуацій. Результати проведеного експериментального дослідження, а також їх подальша апробація на регіональних і всеукраїнських конференціях, у публікаціях підтвердили гіпотезу про високу ефективність технології формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій. Про це свідчать порівняльні дані вихідного (констатувального) і підсумкового (формувального) експериментів. Внаслідок формувального експерименту в експериментальних групах на відміну від контрольних, на статистично значному рівні зросла кількість студентів з високим рівнем сформованості основ професіоналізму (22,4%). Кількість студентів з достатнім рівнем становить (65,5%), а з низьким рівнем (12,1%). Стосовно студентів контрольних груп, то основи професіоналізму сформовані на високому рівні у 9,3% студентів, на достатньому - у 62,9% студентів, а на низькому - у 27,8% студентів. Отже, отримані дані підтверджують ефективність впровадженої технології в експериментальних групах і свідчать про достатньо високий рівень сформованості основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій.

5. Системоутворювальну роль у процесі реалізації технології формування основ професіоналізму відіграв практикум „Моделювання педагогічних ситуацій”, який став проміжною ланкою між засвоєнням знань із дисциплін педагогічного циклу та їхнім практичним застосування в реальних умовах сучасної школи. Дисертантом з'ясовано, що засвоєння студентами практикуму „Моделювання педагогічних ситуацій”, крім головного завдання - сформувати у майбутніх учителів уміння моделювати педагогічні ситуації, дало цінний побічний ефект - формування основ професіоналізму.

Результати дослідження дають підстави стверджувати, що вихідна методологія є правильною, визначені завдання реалізовано, мету досягнуто, покладені в основу гіпотези передбачення підтверджено. Сукупність одержаних наукових висновків мають значення для теорії та практики підготовки студентів до педагогічної діяльності.

Таким чином, у реферованому дисертаційному дослідженні розглянуто теоретичні положення стосовно формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій в умовах вищого педагогічного навчального закладу освіти, поглиблено уявлення про психолого-педагогічні особливості методу моделювання педагогічних ситуацій, з'ясовано сутність, структуру, критерії та рівні сформованості основ професіоналізму. Отже, наукові результати дисертаційного дослідження можуть успішно використовуватися в навчально-виховному процесі педагогічних університетів у зв'язку з тим, що вони легко „вживаються” у зміст різних предметів психолого-педагогічного циклу. Запропонована технологія формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій є загальнодидактичною та може бути використана при підготовці майбутніх педагогів інших спеціальностей із урахуванням їх специфіки.

Водночас проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів формування основ професіоналізму у майбутніх учителів початкових класів. Подальшого наукового визначення потребують: проблема формування професіоналізму майбутніх учителів у процесі моделювання педагогічних ситуацій як результат самоосвіти та самовиховання; проблема формування професіоналізму вчителів початкових класів у системі безперервної професійної освіти; формування професіоналізму вчителів-початківців у процесі їх педагогічної діяльності.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Красюк Л.В. Моделювання педагогічних ситуацій / Красюк Людмила Василівна.- К. : Міленіум, 2007.- 118с. (Рекомендовано МОН України)

2. Красюк Л.В. Технологізація процесу професійної підготовки майбутнього вчителя / Л.В.Красюк // Вісник Черкаського університету: Випуск 72. - Серія: Педагогічні науки. - ЧНУ, 2005.- С.111-116.

3. Красюк Л.В. Моделювання педагогічної практики в процесі підготовки вчителя початкової школи / Л.В.Красюк // Рідна школа. - 2005. - №12. - С.52-54.

4. Красюк Л.В. Активізація процесу підготовки студентів до педагогічної практики засобами дидактичної гри / Л.В.Красюк // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького ДПУ імені Григорія Сковороди: Науково-теоретичний збірник: Випуск 6. - Переяслав-Хмельницький, 2005. - С.49-53.

5. Красюк Л.В. Моніторинг професійного розвитку майбутніх учителів початкової школи / Л.В.Красюк // Наукові записки Ніжинського ДПУ імені Миколи Гоголя: Психолого-педагогічні науки №4 - Ніжин, 2005. - С.27-30.

6. Красюк Л.В. Становлення професіоналізму вчителя початкової школи: теоретичний аспект / Л.В.Красюк // Школа першого ступеня: теорія і практика: зб. наук. пр. Переяслав-Хмельницького ДПУ імені Григорія Сковороди. - Вип. 13-14. - Тернопіль: Астон, 2005. - С.99-108.

7. Красюк Л.В. Акмеологічний підхід у процесі вдосконалення професіоналізму майбутнього вчителя / Л.В.Красюк // Школа першого ступеня: теорія і практика: зб. наук. пр. Переяслав-Хмельницького ДПУ імені Григорія Сковороди. - Вип. 15-16. - Тернопіль: Астон, 2005. - С.136-143.

8. Красюк Л.В. Проблема професійної компетентності вчителя початкової школи в теорії та практиці педагогічної освіти / Л.В.Красюк // Школа першого ступеня: теорія і практика: зб. наук. пр. Переяслав-Хмельницького ДПУ імені Григорія Сковороди. - Вип. 17-18. - Тернопіль: Астон, 2006. - С.82-89.

9. Красюк Л.В. Технологізація процесу професійної підготовки майбутнього вчителя / Л.В.Красюк // Розвиток особистості в полі культурному освітньому просторі: міжнародний конгрес - ІV Слов'янські педагогічні читання, 30 червня - 1 липня 2005 р. : тези - Черкаси, 2005. - С.270-271.

10. Красюк Л.В. Моделювання практичної підготовки майбутнього вчителя початкової школи / Л.В.Красюк // ІХ міжнар. наук.-практ. конф. „Наука та освіта - 2006”, 23-31 січня 2006 р. : тези. - Дніпропетровськ, 2006 - С.38-40.

Анотації

Красюк Л.В. Формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Інститут вищої освіти АНП України. - Київ, 2008.

Дисертаційне дослідження присвячено актуальній темі - підготовці майбутніх учителів початкових класів до моделювання педагогічних ситуацій. У результаті теоретико-експериментального пошуку визначено сутність, якісні характеристики та рівні сформованості основ професіоналізму.

Обґрунтована та розроблена технологія формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій. Виокремлено критерії сформованості основ професіоналізму .

Експериментально доведено результативність розробленої технології, впроваджено практикум „Моделювання педагогічних ситуацій”.

Ключові слова: основи професіоналізму майбутніх учителів початкових класів, педагогічна ситуація, моделювання, моделювання педагогічних ситуацій.

Красюк Л.В. Формирование основ профессионализма будущих учителей начальных классов в процессе моделирования педагогических ситуаций. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт высшего образования АПН Украины. - Киев, 2008.

Диссертационное исследование посвящено актуальной и недостаточно разработанной в педагогической науке и практике проблеме формирования основ профессионализма будущих учителей начальных классов в процессе моделирования педагогических ситуаций. Раскрыты теоретические и практические основы их моделирования.

Уточняется содержание понятий: „основы профессионализма будущих учителей начальных классов” (совокупность деятельносно-ролевых и личностных характеристик учителя, которые обеспечивают эффективность выполнения заданий и обязанностей педагогической деятельности в начальной школе); „моделирование педагогических ситуаций” (создание таких ситуаций-моделей, где реальные объекты заменяются символами, взаимоотношения между участниками деятельности складываются не естественно, а организованы специально под руководством преподавателя, то есть искусственно). Раскрывается структура готовности будущих учителей начальных классов к моделированию педагогических ситуаций (мотивационный, когнитивный, процессуальный компоненты). Теоретически обоснованы критерии и уровни (высокий, достаточный, низкий) формирования основ профессионализма будущих учителей начальных классов.