Навчання майбутніх юристів усного професійно спрямованого англійського монологічного мовлення з використанням автентичної відеофонограми

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 371 (335 + 686):811.111'2766:34

Спеціальність 13.00.02 - теорія та методика навчання: германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ УСНОГО ПРОФЕСІЙНО СПРЯМОВАНОГО АНГЛІЙСЬКОГО МОНОЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ АВТЕНТИЧНОЇ ВІДЕОФОНОГРАМИ

Кіржнер Світлана Естланівна

Київ - 2009



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі методики викладання іноземних мов Київського національного лінгвістичного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник кандидат педагогічних наук, доцент ЧЕРНИШ Валентина Василівна, Київський національний лінгвістичний університет, доцент кафедри методики викладання іноземних мов

Офіційні опоненти доктор педагогічних наук, професор ТАРНОПОЛЬСЬКИЙ Олег Борисович Дніпропетровський університет економіки і права, завідувач кафедри прикладної лінгвістики та методики навчання іноземних мов

кандидат педагогічних наук, доцент ПЕТРАНГОВСЬКА Наталія Романівна, Житомирський національний педагогічний університет, доцент кафедри методики викладання іноземних мов та прикладної лінгвістики

Захист відбудеться «10» грудня 2009 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.01 у Київському національному лінгвістичному університеті (03680, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (03680, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73).

Автореферат розісланий «07» листопада 2009 р.

Вчений секретар Бігич О.Б. спеціалізованої вченої ради



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Вступ України до Ради Європи, підписання й ратифікація Європейської конвенції та інших міжнародних договорів, визнання Україною юрисдикції Європейського суду з прав людини зумовлюють необхідність створення нового покоління юристів, яке повинно досконало володіти англійською мовою (АМ) як однією з офіційних мов Ради Європи та Європейського суду (О.А.Купрієвич 2003). Підвищення соціального замовлення з підготовки юристів яскраво виражається у збільшенні кількості вищих навчальних закладів (ВНЗ), які готують таких спеціалістів (щонайменше 200 університетів України); виникненні багатьох пропозицій працевлаштування, які часто передбачають співпрацю українських юристів з іноземними колегами та клієнтами; зростанні загального престижу спеціалістів цього профілю.

Враховуючи широке коло використання АМ у світі (Велика Британія, США, Австралія, Нова Зеландія, Канада, Індія та інші країни), необхідно орієнтувати навчання студентів на спілкування британських і американських юристів, оскільки саме правова система Великої Британії, як відомо, стала основою для розвитку правових систем багатьох європейських країн, а правова система США достатньо сильно наслідує британську і характеризується при цьому низкою особливостей.

Згідно з переліком загальних професійних ситуацій і вмінь, наведених у Програмі з ІМ для немовних ВНЗ, майбутні спеціалісти повинні вміти встановлювати контакти з діловими партнерами, брати участь у дискусіях з професійних тем, робити презентації, виступати на міжнародних конференціях, проводити переговори щодо укладання контрактів та угод, обговорювати питання професійного характеру з іноземними колегами й клієнтами під час лекцій, семінарів, консультацій (2005). У цих ситуаціях спеціалістам доводиться створювати тривалі логічні висловлювання, зокрема описувати професійні явища, пояснювати факти, наводити аргументи, переконувати своїх співрозмовників, що вказує на важливість оволодіння юристами вміннями усного професійно спрямованого англійського монологічного мовлення (УПСАММ).

Однак опитування студентів юридичних факультетів і фахівців, а також викладачів АМ (усього 214 осіб) показало, що більшість респондентів не задоволені станом навчання УПСАММ: 55,9% студентів і спеціалістів мають незначні труднощі, 38,1% - великі труднощі, зокрема щодо дотримання логічної послідовності викладу інформації (40,8%), висловлення власної оцінки з приводу певної ситуації (25,12%), наведення потрібної аргументації (30,74%). Більша частина студентів (51,56%) і викладачів (89,3%) стверджують, що підручники з АМ лише частково задовольняють їхні потреби щодо оволодіння відповідним видом мовлення. Наведені вище дані підтверджують потребу в розробленні методики навчання майбутніх юристів УПСАММ.

Загальновідомо, що процес формування вмінь УПСАММ вимагає враховувати готовність студентів опановувати цей вид мовлення. У нашому дослідженні доцільним етапом навчання визначено ІІІ курс, що пояснено такими факторами: основи підготовки студентів до професійно спрямованого англійського спілкування закладаються, зазвичай, на попередньому ІІ курсі; спостерігається переведення уваги студентів з формальної сторони спілкування на мотиваційно-змістову, що забезпечить високу якість мовлення (Н.Р.Петранговська 2005); з кожним роком навчання підвищується рівень професійних знань студентів, що сприятиме оволодінню УПСАММ.

Проблемі навчання іншомовного монологічного мовлення (ММ) у вищій школі присвячено багато досліджень, в яких висвітлено загальні питання розвитку вмінь усного мовлення (Ю.І.Пассов 1991; В.Л.Скалкин 1981; П.Л.Сопер 2005; K.Bailey 2005; F.Klippel 1993; G.Neuf-Mьnkel 1994; S.Thornbury 2005); виділено види монологічних висловлювань (В.Л.Скалкін 1983); описано психологічні та психолінгвістичні основи усного мовлення (І.О.Зимня 2001; А.А.Леонтьев 2003); розроблено та теоретично обґрунтовано методику навчання усного спонтанного мовлення на матеріалі художніх текстів (В.В.Матвейченко 2000). Для підготовки студентів немовних ВНЗ досліджено такі питання: індивідуалізація навчання іншомовного ММ (Н.Д.Соловйова 1990); навчання різних типів монологічного висловлювання: монологу-презентації (Н.Л. Драб 2003), монологу-міркування (Н.Р.Петранговська 2005), монологу-повідомлення (І.А.Федорова 2006); навчання ММ на основі засобів масової інформації (Г.П.Литньова 1992); формування умінь професійного спілкування із використанням рольових та імітаційно-ділових ігор (І.В.Коломієць 1992, С.С.Коломієць 1994, Л.Б.Котлярова 1990); типи усних дискурсів (А.Д.Бєлова 1997, G.Cook 1990); навчання усного аргументативного дискурсу (П.М.Леонтьев 2005, L.Watkinson-Goffman 1993).

Незважаючи на наявність багатьох досліджень із вказаної проблеми, питання формування вмінь УПСАММ у майбутніх юристів не може вважатися повністю вирішеним. По-перше, потрібно уточнити зміст навчання цього виду мовлення, зокрема визначити сфери й ситуації спілкування, комунікативні ролі й наміри спеціалістів, комунікативні вміння УПСАММ. По-друге, необхідно вирішити питання застосування оптимального навчального матеріалу, яким може бути автентична відеофонограма (ВФГ). Серед багатьох видів автентичних ВФГ важливо обрати саме той, який має найбільший методичний потенціал для навчання юристів УПСАММ.

Актуальність питань злочинності та права у сучасній масовій культурі зумовлює виникнення численних художніх фільмів і телесеріалів, зокрема британських і американських, які яскраво відображають роботу юристів, що дозволить використати їх у навчальних цілях. Наявність сюжету, проблемних ситуацій і шляхів їх вирішення сприятиме підвищенню інтересу та мотивації студентів до оволодіння УПСАММ, а також поглибленню їхніх професійних знань. Доцільним є використання телесеріалів, як виду автентичних художніх фільмів (АХФ), у яких фіксованість виконуваних героями професійних функцій дозволить студентам краще орієнтуватися в змісті різних серій фільму.

Проблемі використання ВФГ для навчання усного монологічного та діалогічного мовлення присвячено багато досліджень: виділено функції ВФГ у процесі навчання та способи застосування кіно-, теле- та відеофільмів, (Н.І.Бичкова 1999, М.В.Ляховицький 1981, J.Harmer 2001, J.Lonergan 1990 та інші); створено модель побудови відеофоновправ для аудиторної роботи (Е.І.Щукіна 2002); досліджено проблему навчання діалогічного мовлення на основі ВФГ (А.С.Чужик 1984); розроблено методику застосування фрагментів відеофільмів для навчання лексики із соціокультурним компонентом (Т.О.Яхнюк 2002); запропоновано модель навчання ММ із застосуванням художніх фільмів (В.С.Пащук 2002); створено комплекс вправ для навчання ММ на основі ВФГ в інтенсивному курсі навчання (Н.Ф.Бориско 1987).

Майже всі з проаналізованих нами досліджень присвячені навчанню студентів-філологів, або переважно навчанню студентів немовних ВНЗ діалогічного мовлення з використанням відеоматеріалів. Однак необхідно визначити засади використання АХФ з огляду на умови й зміст навчання УПСАММ студентів ІІІ курсу юридичних факультетів. Окремі проблеми застосування АХФ досі не знайшли остаточного вирішення: не існує єдиної думки щодо поділу на загальні принципи та специфічні критерії відбору відеоматеріалу відповідно до цілей навчання, не висвітлено питання процедури вибору окремих фрагментів із АХФ.

Отже, актуальність теми дослідження зумовлено: соціальним замовленням суспільства на підготовку кваліфікованих юристів, які володіють АМ для професійного спілкування; протиріччям між вимогами чинних програмних документів до англомовної підготовки юристів (Освітньо-професійна програма … 2002; Програма з ІМ для немовних ВНЗ 2005) і сучасним станом навчання АМ студентів юридичного профілю; потребою юристів в оволодінні УПСАММ для здійснення ефективного англомовного спілкування в типових ситуаціях професійної діяльності; недостатньою розробленістю методики навчання студентів ІІІ курсу юридичних факультетів УПСАММ, зокрема з використанням АХФ.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибір напряму дослідження безпосередньо пов'язаний із колективною науковою темою кафедри методики викладання ІМ “Навчання міжкультурного спілкування в середній і вищій школах в аспекті Європейських вимог” (протокол №2 від 27.09.2004). Тему дисертації затверджено Радою з координаційних досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №1 від 23.01.2007) і вченою радою Київського національного лінгвістичного університету (протокол №9 від 28.04.2009).

Об'єктом дослідження є процес навчання студентів юридичних факультетів усного професійно спрямованого англійського монологічного мовлення.

Предметом дослідження є методика навчання студентів ІІІ курсу юридичних факультетів усного професійно спрямованого англійського монологічного мовлення з використанням автентичної відеофонограми.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, практичному розробленні й експериментальній перевірці ефективності створеної методики навчання студентів ІІІ курсу юридичних факультетів продукування англомовних професійно спрямованих монологічних висловлювань із застосуванням автентичної відеофонограми.

Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити такі завдання:

1) здійснити аналіз сучасного стану підготовки спеціалістів юридичного профілю до УПСАММ; 2) з'ясувати зміст навчання майбутніх юристів УПСАММ; 3) розглянути лінгвістичні, соціокультурні й екстралінгвістичні особливості усного професійного мовлення британських та американських юристів; 4) визначити основні функціональні типи їхніх монологічних висловлювань і труднощі їх продукування вітчизняними спеціалістами; 5) розглянути педагогічні, психологічні та методичні засади використання АХФ для навчання УПСАММ; 6) визначити й обґрунтувати принципи відбору АХФ, а також критерії вибору відеофрагментів (ВФ) для навчання юристів УПСАММ; 7) розробити підсистему вправ для формування в студентів юридичного профілю умінь УПСАММ та створити відповідну модель навчання; 8) експериментально перевірити ефективність запропонованої методики; 9) сформулювати методичні рекомендації щодо навчання студентів ІІІ курсу юридичних факультетів УПСАММ з використанням АХФ. юридичний відеофонограма автентичний англомовний

Для вирішення поставлених завдань було застосовано такі методи дослідження: 1) вивчення наукової вітчизняної та зарубіжної літератури з методики навчання ІМ, педагогіки, психології та психолінгвістики, юриспруденції; 2) критичний аналіз чинних програм з АМ для немовних ВНЗ, вітчизняних підручників з АМ для юристів; 3) узагальнення теоретичних засад навчання ММ як виду мовленнєвої діяльності та використання автентичних ВФГ як засобу навчання; 4) наукове спостереження за навчальним процесом; 5) методичний експеримент; 6) анкетне опитування українських студентів юридичних факультетів і викладачів АМ, а також фахівців; 7) статистичні методи дослідження.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше теоретично обґрунтовано та розроблено методику навчання студентів ІІІ курсу юридичних факультетів усного професійно спрямованого англійського монологічного мовлення з використанням автентичних художніх фільмів, визначено три типи монологічних висловлювань юристів, обґрунтовано принципи відбору автентичних художніх фільмів і критерії вибору відеофрагментів; узагальнено теоретичні та практичні результати роботи вітчизняних та зарубіжних науковців у навчанні студентів немовних ВНЗ професійно спрямованого англійського монологічного мовлення; набуло подальшого розвитку питання використання автентичної відеофонограми для професійно спрямованого навчання ІМ, уточнено критерії оцінювання рівня сформованості вмінь усного професійно спрямованого англійського монологічного мовлення.

Практичне значення роботи полягає у відборі 35 автентичних художніх фільмів і виборі з них 147 відеофрагментів (загальною тривалістю 43 години), які відповідають меті навчання, укладанні відеотеки та відеохрестоматії на їх основі; розробленні підсистеми вправ для формування в юристів умінь усного професійно спрямованого англійського монологічного мовлення; формулюванні методичних рекомендацій щодо використання автентичних художніх фільмів для навчання юристів відповідного виду мовлення.

Методику навчання юристів УПСАММ з використанням автентичної ВФГ впроваджено в Білоцерківському національному аграрному університеті, Кримському юридичному інституті Одеського державного університету внутрішніх справ, Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дослідження оприлюднено на науково-практичній конференції «Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві» (КНЛУ, 2007 р.); науково-практичній конференції ЮНЕСКО «Психолого-педагогічні проблеми освіти і виховання в умовах глобалізації та інтеграції освітніх процесів» (КНЛУ, 2008 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти в контексті Болонського процесу» (Кримський гуманітарний університет, 2008 р.); науково-практичній конференції «Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій» (КНЛУ, 2008 р.,); міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону» (Кримський гуманітарний університет, 2008 р.); ІІ міжнародній науковій конференції «Іноземномовна комунікація: здобутки та перспективи» (Тернопільський національний економічний університет, 2008 р.); ІІ міжнародній науково-практичній конференції «Міжкультурна комунікація: мова - культура - особистість» (Національний університет «Острозька академія», 2008 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Язык в пространстве современной культуры» (Краснодарский государственный университет культуры и искусств, 2008 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Професіоналізм педагога у контексті європейського вибору України» (Кримський гуманітарний університет, 2008 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Полікультурні аспекти іншомовної освіти в контексті євроінтеграції” (Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка, 2008 р.); науково-практичній конференції «Інформаційні технології в системі підготовки фахівців у вищій школі» (КНЛУ, 2008 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Міжкультурна комунікація: мова - культура - особистість» (Національний університет «Острозька академія», 2009 р.); науково-практичній конференції «Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій-ІІ» (КНЛУ, 2009 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону» (Кримський гуманітарний університет, 2009 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено в шести наукових статтях у фахових виданнях ВАК України і шести тезах доповідей на конференціях.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації - 261 сторінка. Робота містить 20 таблиць і 3 рисунки. Шість додатків мають обсяг 67 сторінок. Список використаних джерел, розміщений на 23-ох сторінках, містить 196 найменувань, з яких 154 українською й російською, 42 - англійською й німецькою мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі представлено теоретичні передумови навчання юристів УПСАММ з використанням автентичної ВФГ; проаналізовано сучасний стан навчання українських студентів зазначеного виду мовлення; уточнено зміст такого навчання; вивчено психологічні й лінгвістичні характеристики усного професійного спілкування британських і американських юристів; доведено доцільність використання АХФ для поставленої мети з огляду на їх дидактичний і методичний потенціал.

Аналіз досліджень психологів і методистів з питання професійної діяльності юристів, а також результати опитування українських спеціалістів і студентів юридичних факультетів (всього 193 особи) дозволили виділити дві сфери усного професійного спілкування юристів: адміністративно-правову й професійно-трудову. Типовими ситуаціями усного іншомовного професійного спілкування юристів у межах цих сфер є: 1) надання юридичної консультації іноземним громадянам - 35,94% (респондентів); 2) встановлення та підтримання міжособистісних стосунків із зарубіжними партнерами - 52,36%; 3) нарада із зарубіжними колегами; 4) участь у наукових конференціях за кордоном - 50,08%; 5) допит свідків (у випадку порушення закону іноземцями) - 12,4%; 6) захист інтересів особи / організації в суді (наприклад у Європейському суді з прав людини) - 35,68%; 7) публічний виступ юриста на мітингу з метою правової пропаганди серед іноземних громадян в Україні - 14,8%.

У межах зазначених сфер і ситуацій професійного спілкування виділено такі комунікативні наміри юристів: з'ясувати, проаналізувати, пояснити, оцінити, порадити, заохотити, довести (переконати), представити інформацію, обговорити, уточнити, узгодити, унаочнити (навести приклади), узагальнити, обґрунтувати точку зору, закликати до дій. В результаті аналізу літератури з юриспруденції та риторики, а також проведеного опитування студентів і спеціалістів юридичного профілю було узагальнено наведені вище комунікативні наміри й виділено основні типи УПСАММ юристів: монолог-пояснення, монолог-оцінювання, монолог-переконання (за відповідями 52,32% респондентів - міркування, 74,52% - переконання).

В результаті аналізу зразків усного юридичного дискурсу у Великій Британії та США (32 фонограми і 35 відеофонограм), було виявлено його особливості на лінгвістичному, соціокультурному та екстралінгвістичному рівнях, на кожному з яких спостережено специфічні риси спілкування британських і американських юристів.

Наприклад, серед лексичних одиниць, які використовуються британськими і американськими юристами під час професійного спілкування, було виділено декілька груп, а саме:

1) власне терміни (слова і словосполучення): obstruction of interstate commerce, money laundering, tax evasion, burden of proof, warrantless search and seizures, to abuse power, to enter into any legal contract;

2) латинські терміни: de jure, de facto, malum in se, malum prohibitum;

3) фразеологічні одиниці: a temple of decorum, to get away with the murder, a full-blown investigation, to have a day in court;

4) лексичні одиниці розмовного стилю: to be wrapped up in smth, to have the hand in smth, to track down the criminals;

5) абревіатури: CSI (Crime Scene Investigation), FBI (Federal Bureau of Investigation).

Незважаючи на схожість британської й американської термінології, у двох культурах виявлено специфічну безеквівалентну лексику, яка не має аналогів у інших правових системах, наприклад, соліситор (solicitor) - адвокат, що готує справу клієнта для баристер (barrister), який представляє її в судах вищої інстанції (Велика Британія); шериф (sheriff) - уповноважений службовець, що виконує певні адміністративні функції у своєму окрузі (США) (Т.М. Лицманенко, 2002; О.О. Панкратова, 2004).

Проілюструємо лексичні особливості мовлення юристів на прикладі ВФ з американського АХФ “Legally Blonde”:

Well, due to habeas corpus you and Miss Bonifante had a common law marriage which heretofore entitles her to what is legally referred to as equitable division of the assets. Due to the fact that you've retained this residence Miss Bonifante is entitled to full canine property ownership and will be enforcing said ownership right now.

Яскравим прикладом соціокультурних особливостей правової системи Великої Британії й США може слугувати вирішення судових справ на основі принципа прецедентності, що відрізняється від використання кодифікованих норм в українській правовій системі (С.Д. Гусарєв 2005; Д. Лі 2006; К. Малесон 2006 та ін.).

Екстралінгвістичні особливості усного спілкування американських юристів виявлено, наприклад, у відкритому характері розслідування, тобто основна інформація зі справи повідомляється в новинах; допит свідків або обговорення матеріалів справи спеціалістами часто проводиться в прозорих приміщеннях, що загалом характеризує культуру країни як демократичну та відкриту. Для американських адвокатів властиво організовувати командну роботу (team working), що виявляється в існуванні юридичних фірм з достатньо великою кількістю спеціалістів, кожний з яких має свої функції або відповідає за певні види справ. У Великій Британії спостерігається відокремлена робота спеціалістів, зокрема індивідуальні послуги соліситора, який займається консультуванням клієнтів у власній конторі.

Виявлені особливості усного професійного спілкування юристів Великої Британії й США яскраво представлено у відібраних АХФ. Цінність таких матеріалів полягає в тому, що вони комплексно зображують юридичну ситуацію, використовуючи вербальну й невербальну інформацію (ракурс, колір, звукові ефекти, демонструючи всі елементи правової ситуації), в якій функціонує іншомовна особистість (О.О. Панкратова 2004). Особливо важливим для нашого дослідження є наявність в АХФ зразків професійно спрямованих монологічних висловлювань носіїв АМ, які є опорою для навчання студентів УПСАММ. Пізнавальна та професійна цінність АХФ полягають у демонстрації реальних юридичних проблем і шляхів їх вирішення, що забезпечує змістовий план мовлення студентів, а також мотивує їх до створення власних висловлювань (О.Б.Фрайфельд 2005).

У другому розділі роботи розглянуто принципи відбору АХФ і критерії вибору з них ВФ; обґрунтовано та розроблено підсистему вправ і модель навчання юристів УПСАММ з використанням АХФ.

У нашому дослідженні запропоновано дозоване пред'явлення відеоматеріалу - застосування окремих ВФ, що є частинами АХФ, поєднаних логічно та ситуативно. Це пояснюється тим, що АХФ містять дуже багато інформації і сприймаються студентами в загальному плані. Проте, як відомо, для формування та вдосконалення навичок і вмінь говоріння студентам потрібно також пам'ятати деталі фільму, особливо мовленнєвого супроводу. Доцільність використання ВФ зумовлюється й обмеженою кількістю годин, відведених на вивчення АМ у немовних ВНЗ.

Відбір АХФ здійснювався згідно з такими принципами: автентичність, що передбачає використання фільмів, створених для носіїв мови; професійна адекватність, що полягає у достатньому представленні у них термінологічної системи юриспруденції; репрезентативність англомовного юридичного дискурсу з урахуванням комунікативно-професійних потреб студентів, тобто відображення в АХФ реальних умов і ситуацій професійного спілкування; соціокультурної цінності інформації, а саме демонстрації особливостей системи права в країнах виучуваної мови; національної належності до британського чи американського культурного соціуму; стилістичної диференціації мовного та мовленнєвого оформлення, а саме демонстрації типових стилів мовлення юристів, зокрема офіційно-ділового, публіцистичного (ораторський підстиль), розмовно-побутового.

Вибір ВФ з обраних АХФ здійснювався на основі сформульованих нами критеріїв: доступність - урахування рівня труднощів мовного наповнення АХФ для студентів; морально-правова цінність - виключення сцен жорстокості та насилля; прагматичність - урахування композиційно-мовленнєвої форми (наявність зразків трьох типів монологів, а саме монологу-пояснення, монологу-оцінювання, монологу-переконання); співвідношення слухової та візуальної інформації - можливість збігу та розбіжності вербальних і невербальних засобів спілкування; реактивність - вибір ВФ з проблемними ситуаціями для стимулювання мовленнєвої реакції студентів; нормативність та відносна правильність - відповідність мовлення акторів нормам АМ; співвідношення монологічного та діалогічного мовлення - перевага ММ; урахування тривалості ВФ, яка не перевищує 30 хвилин.

В результаті відбору АХФ та ВФ за визначеними нами принципами й критеріями ми систематизували матеріал і створили відеотеку (35 АХФ, загальною тривалістю 43 години) для навчання майбутніх юристів УПСАММ. Під “відеотекою” ми розуміємо систематизовану інформацію про відібрані АХФ: країну-виробника, режисера, головних акторів, жанр. На основі відеотеки було створено відеохрестоматію, яка визначається в методичній літературі як навчальний посібник для тих, хто вивчає ІМ, у вигляді навчальних і художніх фільмів, що зазнали методичного оброблення (скорочення, перемонтаж, а в деяких випадках і адаптація текстів, що сприймаються на слух) (А.Н.Щукин 2007). Створена нами відеохрестоматія представляє опис АХФ відповідно до тем, ситуацій спілкування і трьох типів монологічних висловлювань юристів, а також скрипти ВФ.

Для навчання студентів УПСАММ було виділено дві групи вмінь: загальні та спеціальні вміння ММ. До І групи було віднесено такі вміння, що характеризують якісне мовлення спеціалістів будь-якого профілю, а ІІ група охоплює три підгрупи вмінь: продукування монологу-пояснення, монологу-оцінювання й монологу-переконання. Виділення спеціальних умінь здійснювалося з урахуванням аналізу літератури з риторики та юриспруденції, досвіду науковців у навчанні різних типів монологів, а також результатів анкетного опитування студентів юридичних факультетів, викладачів АМ і фахівців у галузі права.

Серед критеріїв оцінювання умінь УПСАММ було виділено основні та додаткові. До основних було віднесено: 1) відповідність висловлювання комунікативному наміру; 2) достатність і коректність використання фахової лексики; 3) зв'язність; 4) аргументованість; 5) використання / невикористання адекватних ситуації невербальних засобів спілкування (НЗС). Додатковими є: 1) відносна правильність мовлення студентів; 2) темп мовлення; 3) обсяг висловлювання.

Теоретичні передумови досліджуваної проблеми стали підґрунтям для створення підсистеми вправ для навчання майбутніх юристів УПСАММ з використанням АХФ. Підсистема спирається на основні дидактичні й методичні принципи навчання ІМ, а вправи цієї підсистеми створювалися відповідно до загальної методичної класифікації вправ і відповідають сучасним вимогам. Навчання реалізується у два етапи - підготовчий і основний, до складу якого входять рецептивно-репродуктивний, рецептивно-продуктивний і продуктивний підетапи. Метою підготовчого етапу є активізація та поповнення попередніх лінгвістичних знань студентів про мову права і фонових знань про системи права Великої Британії і США, формування понять про основні комунікативні наміри юристів у типових ситуаціях професійного спілкування, а також використання ними невербальних засобів. Мета основного етапу полягає власне в навчанні виділених типів УПСАММ з використанням АХФ. Кожен етап корелює з певними групами, типами та видами вправ. В узагальненому вигляді підсистема вправ для навчання УПСАММ з використанням АХФ представлена у табл. 1.

Таблиця 1 - Підсистема вправ для навчання майбутніх юристів усного професійно спрямованого англійського монологічного мовлення з використанням автентичних художніх фільмів

Групи вправ	Види вправ
1. На актуалізацію попередніх лінгвістичних знань мови права й фонових знань про правові системи Великої Британії й США.	«Мозковий штурм», відповіді на запитання, зіставлення термінів і дефініцій
2. На формування понять про типові ситуації юридичного спілкування, комунікативні наміри юристів у монологічному мовленні.	Евристична бесіда, демонстрація типових ситуацій професійного спілкування, аналіз основних комунікативних намірів юристів
3. На формування понять про невербальні засоби спілкування юристів.	Евристична бесіда, аналіз важливих елементів невербальної поведінки мовця
1. На формування навичок і вмінь створювати вербальні й вербально-зображальні опори для монологічних висловлювань:1) вербальні опори (письмово); 2) зображально-вербальні опори (письмово).	Визначення й письмова фіксація ключових слів і фраз; створення короткого плану чи схеми висловлювання за отриманою інформацією; написання субтитрів після перегляду ВФ; створення вербально-зображальної опори; відповіді на запитання; заповнення пропусків
2. На вдосконалення фонетичних, граматичних і лексичних навичок ММ на рівні фрази або понадфразової єдності:1) відтворювати висловлювання вербально; 2) підтримувати висловлювання адекватною невербальною поведінкою.	Доповнення речень; відтворення певних частин монологічних висловлювань на рівні фрази та понадфразової єдності; відтворення невербальної поведінки на рівні окремих елементів для підтримки певного комунікативного наміру
1. На розвиток умінь створювати монолог-пояснення:1) представити юридичну ситуацію клієнту / партнеру; 2) коректно використовувати фахову термінологію; 3) давати дефініцію/тлумачення юридичного поняття; 4) унаочнювати пояснення через приклади; 5) послідовно пояснювати ситуацію, використовуючи засоби логічного зв'язку; 6) надавати рекомендації щодо шляхів вирішення юридичних питань.	Скорочення, розширення, парафраз речень; відтворення пропущених частин монологу-пояснення від імені персонажа під час притишеного аудіоряду на основі відеоряду (при повторному перегляді / після перегляду ВФ)
2. На розвиток умінь створювати монолог-оцінювання:1) давати оцінку фактам, подіям, вчинкам; 2) констатувати позитивний / негативний стан людей, подій, ситуацій; 3) формулювати висновок із висловленого оцінювання; 4) висловлювати своє судження про необхідність / небажаність певного вчинку; 5) обґрунтовувати оціночні судження.	Відтворення пропущених частин монологу-оцінювання від імені персонажа під час притишеного аудіоряду на основі відеоряду (при повторному перегляді ВФ); коментування ситуації, висловлення свого ставлення до подій від імені персонажа / іншої особи / свого імені
3. На розвиток умінь створювати монолог-переконання: 1) формулювати тезу; 2) пропонувати аргументи “за” / “проти”; 3) формулювати висновок у висловлюванні та зіставляти його з тезою; 4) підкріплювати аргументи прикладами; 5) логічно будувати висловлювання за допомогою причинно-наслідкових зв'язків; 6) пом'якшувати категоричність висловлювання відповідними мовленнєвими засобами; 7) спонукати до певних дій.	Відтворення пропущених частин монологу-переконання від імені персонажа під час притишеного аудіоряду на основі відеоряду (при повторному перегляді / після перегляду ВФ; коментування ситуації та висловлення аргументів “за” / “проти” щодо подій від імені персонажа / іншої особи / свого імені
4. На розвиток умінь використовувати невербальні засоби, адекватні ситуації спілкування.	Використання невербальної поведінки відповідно до ситуації спілкування під час слухання аудіоряду з вимкненим відеорядом
1.На розвиток умінь створювати підготовлені та непідготовлені монологічні висловлювання різних функціональних типів в залежності від ситуації спілкування:1) висловлюватися у межах дискусії з професійних питань; 2) використовувати невербальну поведінку в ситуаціях професійного спілкування.	Створення монологічних висловлювань різних функціональних типів відповідно до ситуації професійного спілкування; дискусія з професійних тем, ділова гра

Наведемо приклади вправ, виконуваних на різних етапах.

Підготовчий етап

Приклад 1. Мета: формування у студентів уявлення про типові ситуації професійного спілкування юристів.

Вид вправи: мозковий штурм.

Інструкція. а) You are now law students and future specialists. In your profession there's much speaking involved in different communicative situations. Work in groups of three. To activate your knowledge and ideas about your future work discuss possible situations of professional communication. Then exchange ideas with other groups.

Контроль: обговорення актуалізованої інформації всією групою й викладачем.

b) Now look at the pictures of British and American lawyers at work. Define the activities in each picture with typical situations of professional communication. Check your variants with the key.

Вид вправи: зіставлення фотографій з назвами типових ситуацій професійного спілкування.

Контроль: самоконтроль за ключем. (Key: 1 - legal consulting; 2 - communicating with a partner; 3 - questioning a witness in court; 4 - cooperative work of colleagues; 5 - presenting people's interests in court; 6 - speaking to colleagues and partners at a meeting).

Приклад 2. Мета: формування у студентів поняття про комунікативні наміри юристів у трьох типах професійно спрямованих монологічних висловлювань (монолог-пояснення, монолог-оцінювання, монолог-переконання).

Інструкція. You are future lawyers so in your profession you will need to use legal language in a variety of different situations. Discuss the following questions in small groups and make conclusions about typical communicative intentions in lawyers' speech. After this be ready to summarize the information you acquire for the class.

Questions. 1. Who do lawyers usually speak to? In which situations? 2. What personal features should lawyers possess to be successful? 3. What psychological problems do lawyers face while communicating with different groups of people? 4. What is important for lawyers: a) give some advice to a client who is at a loss and needs qualified legal help; b) be successful in court as a defense lawyer or a prosecutor; c) be able to encourage people to do what is necessary? 5. What are the intentions in lawyers' speech in typical situations of professional communication?

Вид вправи: евристична бесіда.

Контроль: з боку викладача під час відповідей студентів з подальшим представленням висновків бесіди декількома студентами перед групою.

Основний етап

Рецептивно-репродуктивний підетап

Приклад 3. Мета: формування навичок створення вербальних опор.

Інструкція: You are working at a local film company. Your task is assisting in writing film reviews and arranging subtitles for English-speaking countries. You were given a part of a detective film for processing. Watch the extract and put down the key words and phrases you will use for your review. Make use of the following questions for picking the most necessary information. Then compare your results with the original review and subtitles provided by the producing company.

Questions: 1. Where does the investigation take place? 2. How do the criminals act? 3. What crime is being investigated ? 4. What are the problems of the police that appear due to the legislation?

Вид вправи: письмова фіксація ключових слів і фраз.

Контроль: самоконтроль за текстом оригінальної версії субтитрів.

Приклад 4. Мета: розвиток лексичних навичок адекватного та коректного вживання фахової термінології.

Інструкція: You are an American lawyer. You've watched local news on TV about a politician involved in the criminal activity. Your friend who has only begun studying law is interested in the news but he didn't have time to see it. Watch the extract. Answer your friend's questions, giving the information in legal terms used in the news.

Example: Was blaming severe? Yes, shocking accusations!

Questions. 1.Was he connected with hiding illegal money? 2. He didn't pay his taxes, did he? 3.Was he involved in breaking the law? 4. What was the court ruling? 5. What position in the administration is he running for? 6. Has he got any previous sentences?

Вид вправи: парафраз.

Контроль: взаємоконтроль за ключем (Key: 1 - money laundering; 2 - tax evasion; 3 - obstruction of justice; 4 - verdict; 5 - mayor; 6 - convictions).

Рецептивно-продуктивний підетап

Приклад 5. Мета: формування вмінь монологу-пояснення, зокрема будувати логічне висловлювання, використовуючи відповідні мовні засоби зв'язку.

Інструкція. Two of you are American medical examiners who are analyzing the death of a top model. Before you came to the scene of crime a young trainee had already put down some bits of information about the case. However, the information is not clearly and logically presented as the trainee is still unexperienced. Watch the videotape of the crime. In pairs prepare a clear explanation of the victim's death for the ongoing investigation. Use words and phrases to connect facts and ideas (e.g. this is where…, if you …., which…, that means…). Use logical stress to emphasize important points (e.g. that was a great shock for the public!). Make use of the following information:

these kinds of burns, massive electrical shock, current exited her body, follow the burn marks, trace back to, the current entered her body, attached to the pole

Вид вправи: перегляд ВФ з подальшим створенням мікромонологу-пояснення.

Контроль: самоконтроль - порівняння власних висловлювань з оригінальною версією пояснення ситуації під час перегляду наступного ВФ.

Приклад 6. Мета: формування вміння монологу-оцінювання, зокрема позитивно / негативно оцінювати ситуацію або вчинки клієнтів або партнерів.

Інструкція. Watch the extract. You are a member of this American law firm. You suddenly overhear the conversation between your colleagues - Alan Shore and Paul Lewiston about taking / not taking the case of defending the political rival of your firm's partner . What is your opinion as a lawyer about the two colleagues' approach to this case? Take the side of either one or the other man and approve or criticize their policy. Give your arguments. Make use of the following phrases to express you positive / negative opinion:

Positive evaluation: - that has legal grounds … - they will surely benefit from it ... -it's completely understandable …	Negative evaluation: - it's not fair to … - such approach is ethically wrong… - they can't officially act so …

Вид вправи: перегляд ВФ з подальшим створенням монологу-оцінювання з приводу продемонстрованої ситуації - спілкування колег.

Контроль: з боку групи та викладача.

Продуктивний підетап

Приклад 7. Мета: розвиток умінь продукування монологу-пояснення під час обговорення професійних питань.

Інструкція. You are at the international conference for lawyers. The peculiar features of national legal systems as well as their problem areas are discussed. Divide into two teams - British and American lawyers. Watch a few extracts, then work in groups of four and explain to your foreign colleagues:1) in which ways your legal system is distinct; 2) which problems arise in administering justice in your country; 3) what solutions can help improve the situation. Dwell on certain specific areas such as taxation, drug trafficking, immigration, human rights.

Вид вправи: дискусія

Контроль: мінімальний контроль з боку викладача.

Приклад 8. Мета: розвиток умінь продукування монологу-переконання у межах дискусії.

Інструкція. You are members of a Boston law firm. You are having a meeting with the aim to agree upon legal solutions of some cases. Discuss your points of view and try to find the best ways of solving the legal problems in question. Remember that well-grounded arguments are a key to being persuasive. Make use of the following case cards.

Вид вправи: дискусія.

Контроль: мінімальний контроль з боку викладача.

Case 1 Facts: Mr. Jackson is a current mayor of the city of Miami. Police finds 3 million $ on his account in an offshore bank. The politician is accused of money laundering and is now awaiting a trial. Additional information: Mr. Jackson has contributed 10 million $ in charity while holding his position as a city mayor. Discuss: points “for” and “against” his conviction and a possible verdict. Give your reasons.	Case 2 Facts: The police find two bags of counterfeit money in the truck transporting currency from one bank to another in the USA. The driver is accused of fraud and is now under arrest. Additional information: One similar banknote has been found in the office of the bank's director. Discuss: points “for” and “against” the driver's conviction and a possible verdict. Give your reasons.	Case 3 Facts: The famous clothes designer is accused of trafficking heroin in his clothes. The man is under arrest and is now awaiting a trial. Additional information: A famous model dies during a fashion show of the designer's clothes. Discuss: points “for” and “against” his conviction and a possible verdict. Give your reasons.

Для реалізації навчання за створеною підсистемою було розроблено модель організації навчання майбутніх юристів УПСАММ з використанням АХФ, яка створювалась з урахуванням вимог кредитно-модульної системи. Запропонована модель реалізується у межах двох навчальних модулів і розрахована на 30 годин аудиторної роботи (1/2 від загальної кількості) і 40 годин самостійної роботи - підготовка до практичних занять і виконання лабораторних завдань (1/3 від загальної кількості).

У третьому розділі розроблено шкали оцінювання умінь УПСАММ, описано підготовку й хід методичного експерименту, сформульовано гіпотезу експерименту та її наслідки, проаналізовано результати експериментального навчання, подано методичні рекомендації щодо організації навчання майбутніх юристів УПСАММ з використанням АХФ.

Гіпотезу експерименту було сформульовано так, що навчання юристів УПСАММ буде ефективнішим за таких умов: 1) організація навчання УПСАММ у два етапи - підготовчий і основний; 2) теоретично обґрунтований відбір навчального матеріалу - АХФ; 3) використання розробленої підсистеми професійно спрямованих вправ; 4) вибір оптимального варіанту організації навчання на підготовчому етапі - використання спеціальних вправ для навчання студентів аналізувати ситуації професійного англомовного спілкування юристів та вправ у вигляді евристичних бесід.

Розроблену гіпотезу було перевірено у результаті експериментального навчання 30 студентів ІІІ курсу Економіко-правового інституту спеціальності «Правознавство» на базі Київського національного лінгвістичного університету впродовж жовтня - грудня 2008 навчального року (IV семестр).

Проведений експеримент був вертикально-горизонтальним, природним, відкритим методичним експериментом. Його вертикальний характер засвідчив ефективність розробленої методики, а горизонтальний - дозволив визначити більш ефективний варіант методики навчання, що відрізнявся організацією підготовчого етапу навчання.

До неварійованих умов експерименту належать : 1) кількість груп - 3; 2) кількість студентів у групах - ЕГ-1(11), ЕГ-2 (9) і ЕГ-3 (10); 3) кількість практичних занять з АМ; 4 ) кількість навчальних модулів - 2; 5) навчальний матеріал - ВФ із АХФ; 6) зміст навчання; 7) експериментатор.

Варійованою умовою експерименту була організація підготовчого етапу навчання. У всіх групах на цьому етапі виконувалися вправи на активізацію попередніх лінгвістичних і фонових знань студентів у галузі права. Поряд з такими вправами в експериментальній групі 1 (ЕГ-1) на підготовчому етапі застосовувалися спеціальні вправи для навчання студенів аналізувати елементи ситуацій професійного спілкування й вправи у формі евристичних бесід з метою формування у студентів понять про типові ситуації юридичного спілкування, комунікативні наміри юристів у ММ, понять про невербальні засоби спілкування юристів. В експериментальній групі 2 (ЕГ-2) застосовувалися лише вправи у формі евристичних бесід із вказаною метою. В експериментальній групі 3 (ЕГ-3) підготовчий етап навчання проводився без застосування спеціальних вправ для аналізу ситуацій професійного спілкування та вправ у формі евристичних бесід.

Для виявлення результатів експерименту студентам було запропоновано 7 усних завдань, шість з яких - для перевірки вмінь продукування монологу-пояснення, монологу-оцінювання та монологу-переконання, сьоме (у вигляді дискусії) - для перевірки вмінь вільно висловлюватися в межах запропонованої ситуації, поєднуючи вміння продукування різних типів УПСАММ.

Наведемо приклад завдання післяекспериментального зрізу: You are a defense lawyer. You are in court, representing a client, a famous politician, who is falsely accused of money laundering, tax evasion and corruption. Give examples of situations similar to your client's (court precedents), connect your ideas logically and persuade the jury to give the man the verdict of “not guilty”.

Достовірність й об'єктивність отриманих результатів було перевірено за допомогою статистичного критерію * - кутового перетворення Фішера.

Показники, наведені у табл. 2, свідчать про недостатній рівень сформованості у студентів умінь УПСАММ до експериментального навчання, тоді як після нього всі групи досягли й перевищили мінімальний рівень навченості 0,7 за В.П.Беспальком. Аналіз загальних результатів експериментального навчання та спостереження за його перебігом дає підстави стверджувати, що розроблена методика навчання майбутніх юристів УПСАММ з використанням АХФ є ефективною.

На основі отриманого результату можемо зробити висновок про більшу ефективність першого варіанту створеної методики, застосованого в ЕГ-1 (0,84), де навчання студентів УПСАММ проводилося з використанням спеціальних вправ з аналізу елементів професійних ситуацій та вправ у вигляді евристичних бесід.

Таблиця 2 - Порівняльна таблиця середніх показників перед- і післяекспериментального зрізів рівня сформованості у студентів умінь УПСАММ

Індекс групи	Середній коефіцієнт навченості	Приріст
	до експериментального навчання	після експериментального навчання
ЕГ-1	0,51	0,84	0,33
ЕГ-2	0,49	0,78	0,29
ЕГ-3	0,44	0,71	0,27

Результати експериментального навчання, що підтвердили ефективність розробленої методики, дають підстави рекомендувати її до впровадження у немовні ВНЗ для використання на ІІІ курсі юридичних факультетів.

З метою ефективного застосування створеної методики у навчальному процесі укладено методичні рекомендації для викладачів щодо організації навчання юристів УПСАММ з використанням АХФ.

Перспективу подальшого наукового дослідження у цьому напрямку ми вбачаємо в розробленні методики навчання студентів юридичних факультетів професійно спрямованого англійського діалогічного спілкування, а також в адаптації запропонованої методики для навчання студентів інших спеціальностей.

У висновках узагальнено основні теоретичні та практичні результати дослідження:

Визначено теоретичні передумови навчання майбутніх юристів УПСАММ з використанням АХФ. В результаті аналізу літератури з методики і юриспруденції та анкетного опитування уточнено зміст навчання юристів УПСАММ, зокрема сфери і ситуації спілкування спеціалістів, їхні комунікативні ролі і наміри у ММ.

Досліджено стилістичну й жанрову характеристику усного професійного спілкування юристів. Проаналізовано усний юридичний дискурс представників Великої Британії та США, виявлено низку його особливостей на лінгвістичному, соціокультурному та екстралінгвістичному рівнях. На кожному з цих рівнів виокремлено специфічні риси спілкування британських і американських юристів, що важливо враховувати під час формування й розвитку в студентів навичок і вмінь УПСАММ. Виділено 3 типи монологів для навчання майбутніх юристів УПСАММ: монолог-пояснення, монолог-оцінювання, монолог-переконання.

Теоретично обґрунтовано методичний потенціал АХФ для навчання студентів ІІІ курсу юридичних факультетів створювати професійно спрямовані англійські монологічні висловлювання, що полягає в демонстрації таких аспектів:1) ситуації реального професійного спілкування у виконанні носіїв АМ, 2) соціокультурні особливості роботи фахівців у межах британської й американської правових систем, 3) функціонування юридичних термінів у контексті, 4) сюжет, проблемні питання і шляхи їх вирішення, що сприятиме підвищенню інтересу та мотивації студентів до оволодіння УПСАММ, поглибленню їхніх професійних знань. Описано особливості АХФ з юридичної тематики, які проілюстровано прикладами на лінгвістичному, соціокультурному й екстралінгвістичному рівнях.

Сформульовано принципи відбору АХФ: автентичності; професійної адекватності; репрезентативності англомовного юридичного дискурсу з урахуванням комунікативно-професійних потреб студентів, соціокультурної цінності інформації, національної належності; стилістичної диференціації мовного та мовленнєвого оформлення. Вибір ВФ з обраних АХФ здійснювався на основі розроблених критеріїв: доступності; морально-правової цінності; прагматичності; співвідношення слухової й візуальної інформації; реактивності; нормативності та відносної правильності; співвідношення монологічного і діалогічного мовлення; урахування тривалості ВФ. У результаті відбору навчального матеріалу за вказаними принципами і критеріями було створено відеотеку АХФ і на її основі відеохрестоматію для навчання майбутніх юристів УПСАММ.

Виділено два етапи навчання УПСАММ з використанням АХФ - підготовчий і основний, до складу якого входять рецептивно-репродуктивний, рецептивно-продуктивний і продуктивний підетапи. Метою підготовчого етапу є активізація та поповнення попередніх лінгвістичних і професійних знань студентів, формування понять про основні комунікативні наміри юристів у типових ситуаціях спілкування, невербальні засоби спілкування. Мета основного етапу полягає власне у навчанні УПСАММ визначених типів (монолог-пояснення, монолог-оцінювання, монолог-переконання) з використанням АХФ.