Підготовка майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у навчальному процесі загальноосвітньої школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ТРЕНІНГІВ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

ПАНАСЮК Ірина Вячеславівна

Черкаси - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К. Д. Ушинського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

Осипова Тетяна Юріївна,

Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,

доцент кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Сущенко Людмила Петрівна,

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, завідувач кафедри фізичної реабілітації;

кандидат педагогічних наук, доцент

Мельничук Ірина Миколаївна,

Тернопільський національний економічний університет, доцент кафедри соціальної роботи.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розбудова української освітньої системи на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості вимагає визначення нових стратегічних і тактичних орієнтирів у галузі педагогічної освіти. Зміна освітніх парадигм передбачає перехід від репродуктивної до креативної педагогічної теорії і практики підготовки фахівців, що пов'язує цілі освіти з феноменом самої людини, яка має втілювати ідеал справжньої єдності духовних і фізичних сил, бути творцем самої себе. Необхідність появи нового змісту знань, яке пропонується у сфері освіти, актуалізує правомірність питання про модернізацію вищої педагогічної фізкультурної освіти. А це вимагає переосмислення й реформування концептуальної бази підготовки майбутніх учителів фізичного виховання.

Аналіз державних документів, науково-педагогічних та методичних джерел свідчить про зростання інтересу до проблеми вдосконалення освіти працівників сфери фізичного виховання й спорту, на що звертають увагу такі вчені, як В. Видрін, С. Канішевський, С. Кореневський, Л. Лубишева, В. Магін, А. Максименко, Л. Матвєєв, Г. Наталов, Ю. Ніколаев, С. Операйло, Р. Раєвський; Б. Шиян та ін. Проблема підготовки майбутніх учителів фізичного виховання осмислюється в дисертаційних роботах А. Домашенка, В. Соколова, О. Трещевої та ін.

Сучасний підхід до навчання студентів напряму підготовки „Фізичне виховання“ має забезпечувати відповідний рівень знань випускників, створювати можливості для формування в майбутніх учителів фізичного виховання активної життєвої позиції, розвивати широкий світогляд та педагогічне мислення, психолого-педагогічні здібності й педагогічну майстерність. Ураховуючи специфіку роботи педагогів цього фаху, актуальною є проблема формування у них умінь і навичок розв'язувати практичні завдання в різних психолого-педагогічних ситуаціях, досліджувати рівень розвитку міжособистісних відносин серед учнів, виявляти їхні життєві цінності й виховувати ціннісне ставлення до здорового способу життя, відкривати учням можливості для особистісного зростання та розвитку.

Підготовка фахівців цього спрямування здебільшого ґрунтується на зовнішніх формах і компонентах фізичної культури, а саме: спортивних досягненнях студентів, фізичній реабілітації, зміщуючи тим самим акцент переважно на розвиток рухової (фізичної) сфери особистості. Однак ще мало уваги приділяється підготовці вчителя, педагога-вихователя, який спрямовуватиме свій педагогічний вплив на особистісне зростання кожного учня. Тому на сучасному етапі розвитку освіти актуальною стає проблема дієвого вдосконалення системи підготовки педагогічних кадрів з напряму „Фізичне виховання“ на основі впровадження інноваційних педагогічних технологій, що можуть використовуватися майбутніми вчителями в школі.

Аналіз наукової психолого-педагогічної та методичної літератури дає змогу стверджувати, що прогресивно налаштовані вчителі фізичного виховання використовують інноваційні методи навчання у своїй професійно-педагогічній діяльності. На це вказують, зокрема, публікації таких педагогів, як В. Білова, В. Білогур, Ю. Васьков, О. Ємець, Л. Журавель, Л. Хайкін, О. Шамич, Л. Шестерова й ін. Водночас у педагогічній практиці вчителів фізичного виховання не знайшло широкого поширення систематичне й системне застосування такої інновації як тренінг, що може використовуватись у процесі підготовки студентів і в їхній майбутній педагогічній діяльності.

Таким чином, недостатнє теоретичне обґрунтування тренінгів як складової інноваційного інтерактивного навчання, необхідність спеціальної підготовки майбутнього вчителя фізичного виховання до впровадження інновацій у навчальний процес загальноосвітньої школи, потреба в дидактичних матеріалах, спрямованих на забезпечення більш ефективної підготовки педагогічних кадрів цього профілю, зумовили вибір теми дисертації: „Підготовка майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у навчальному процесі загальноосвітньої школи“.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано згідно з науковою темою „Професійно-педагогічні засади підготовки фахівців“ (№ 0105U000190), що входить до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Роль автора у розробці цієї проблеми полягала в дослідженні питання підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у навчальному процесі загальноосвітньої школи.

Тема дисертаційної роботи затверджена вченою радою Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (протокол № 10 від 31 травня 2007 р.), узгоджена в Раді з координації наукових досліджень України у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 6 від 19 червня 2007 р.).

Мета дослідження - розробка, теоретичне обґрунтування й експериментальна перевірка ефективності методичної системи підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у навчальному процесі загальноосвітньої школи.

Відповідно до мети вирішувалися такі завдання дослідження:

1. На основі аналізу науково-педагогічної та методичної літератури визначити концептуальні засади модернізації вищої педагогічної фізкультурної освіти в контексті впровадження інноваційних технологій навчання у педагогічний процес сучасної загальноосвітньої школи.

2. Уточнити сутність тренінгу як складової інноваційних інтерактивних технологій, з'ясувати можливості використання тренінгів у навчальному процесі загальноосвітньої школи.

3. Проаналізувати практику використання тренінгів учителями фізичного виховання й студентами-практикантами.

4. Визначити компоненти, основні критерії, показники й рівні підготовленості майбутніх учителів фізичного виховання до використання тренінгів у навчальному процесі загальноосвітньої школи.

5. Розробити модель підготовки студентів до застосування тренінгів у навчальному процесі загальноосвітньої школи, обґрунтувати методичну систему підготовки та експериментально перевірити її ефективність у навчальному процесі ВНЗ.

6. Підготувати методичні рекомендації та дидактичні матеріали щодо використання тренінгів майбутніми вчителями фізичного виховання у професійній діяльності.

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання.

Предмет дослідження - технологія підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у навчальному процесі загальноосвітньої школи.

Для досягнення поставленої мети й розв'язання завдань розроблено програму дослідження, яка передбачала використання комплексу взаємопов'язаних методів: теоретичних: системно-структурний аналіз філософської, історичної, педагогічної, психологічної, наукової та науково-методичної літератури з проблеми дослідження; нормативних документів про освіту для встановлення змістового й методичного рівнів розв'язання проблеми; узагальнення досвіду викладачів фізичного виховання та власного педагогічного досвіду для виокремлення компонентів підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у навчальному процесі загальноосвітньої школи; моделювання навчально-виховного процесу на підставі використання тренінгів; аналіз, узагальнення, проектування, абстрагування, класифікація для визначення можливостей удосконалення форм, методів і засобів навчання й інтенсифікації навчального процесу; емпіричних: цілеспрямоване спостереження за педагогічним процесом для діагностики якості навчального процесу, вивчення передового педагогічного досвіду й практики впровадження інновацій у загальноосвітній школі; опитування, тестування, анкетування викладачів і студентів, бесіди, колективні обговорення, порівняння традиційної та інтерактивної технологій навчання для визначення реального стану підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у професійній діяльності та для корекції розробленої моделі; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) для перевірки ефективності запропонованої моделі підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у навчальному процесі загальноосвітньої школи; методи математичної статистики для кількісної та якісної обробки результатів експериментів, аналізу одержаних даних і з'ясування кількісних залежностей між явищами та процесами, що досліджувались, для перевірки педагогічної ефективності розроблених методичних рекомендацій з підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у навчальному процесі загальноосвітньої школи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- уперше розроблено й упроваджено методичну систему та модель підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у навчальному процесі загальноосвітньої школи; комплекс методичного забезпечення для проведення тренінгів учителями фізичного виховання в школі;

- уточнено сутність поняття „тренінг“ як компонента інтерактивних технологій навчання; обґрунтовано доцільність використання тренінгів учителями фізичного виховання в їх професійній діяльності;

- удосконалено й експериментально перевірено технологію підготовки майбутніх учителів цього фаху до застосування тренінгів у навчальному процесі загальноосвітньої школи;

- подальшого розвитку дістали теоретичне обґрунтування й розробка шляхів використання вчителями фізичного виховання тренінгів як складової інтерактивних технологій у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи.

Практичне значення одержаних результатів дослідження визначається тим, що: розроблена модель підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у навчальному процесі загальноосвітньої школи може використовуватись у практиці вищої школи цього профілю, бо забезпечує підвищення рівня підготовленості студентів використовувати такі методи в майбутній професійній діяльності; розроблені для вирішення зазначеної проблеми навчально-методичні матеріали, які є перспективними, доступними й можуть використовуватись у роботі вчителів загальноосвітніх шкіл; теоретичні узагальнення й результати дисертації можуть використовуватися науковцями й педагогами для розробки підручників, методичних посібників і дидактичного забезпечення, - а також аспірантами в подальших наукових пошуках із проблеми професійної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання.

Експериментальна база дослідження. Пошуково-дослідницька робота з вивчення підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у навчальному процесі загальноосвітньої школи тривала 6 років (з 2002 року по 2008 рік) і проводилася у Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К. Д. Ушинського, Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка. Усього дослідно-експериментальною роботою охоплено 618 студентів і 48 викладачів вищеназваних навчальних закладів.

Етапи дослідження. Дослідження відбувалось у три етапи

(2002-2008 рр.).

На першому етапі (2002-2003 рр.) проводилось вивчення, аналіз і систематизація філософської, історичної, наукової, психолого-педагогічної та навчально-методичної літератури з проблеми дослідження, нормативних документів з метою обґрунтування проблеми дослідження та встановлення рівня змістового і методичного її розв'язання; визначалися завдання, формулювалася робоча гіпотеза; проводився констатувальний експеримент з метою визначення наявного стану підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до інноваційної діяльності в школі і, зокрема, до впровадження тренінгів.

На другому етапі (2003-2004 рр.) була проведена розробка теоретичної концепції експериментального дослідження, методичних матеріалів, створювалась модель підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до використання тренінгів у загальноосвітній школі, формувалася програма проведення педагогічного експерименту; відбувалася попередня апробація експериментальної методики.

На третьому етапі дослідження (2004-2008 рр.) проводився формувальний експеримент; апробовувалась та впроваджувалась запропонована методична система підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у школі; здійснювався аналіз експериментальних даних, систематизація та математична обробка результатів експерименту; формулювались висновки.

Основні результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (акт про впровадження № 5859 від 01 грудня 2008 р.), Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (акт про впровадження № 1020/3309 від 11 листопада 2008 р.), Білгород-Дністровського педагогічного училища Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (акт про впровадження № 563 від 01 грудня 2008 р.), Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (акт про впровадження № 17 від 02 грудня 2008 р.).

Вірогідність і надійність результатів дослідження забезпечена теоретичною обґрунтованістю вихідних положень дослідження; відповідністю наукового апарату об'єкту, предмету, меті дослідження; використанням методів, адекватним поставленим завданням; поєднанням кількісного та якісного аналізу експериментальних даних; репрезентативністю вибірки й обробкою результатів дослідження; застосуванням методів математичної статистики.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Результати дослідження доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції „Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві“ (Луцьк, 2008), IV Міжнародній науково-практичній конференції „Розвиток наукових досліджень `2008“ (Полтава, 2008), I Всеукраїнській науково-практичної конференції „Генезис творчості в житті особистості“ (Горлівка, 2007).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи відображено у 8 публікаціях, з них 5 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 - тези у збірниках конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (252 найменування, з них 6 - іноземною мовою) на 25 сторінках і 15 додатків на 49 сторінках. Повний обсяг дисертації становить 252 сторінки машинописного тексту, з них 173 сторінки основного тексту. Робота містить 10 рисунків (схеми, діаграми) і 12 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету й основні завдання, методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення роботи, відображено апробацію і впровадження результатів роботи.

У першому розділі дисертації „Концептуальні підходи до проблеми впровадження тренінгів у педагогічну діяльність учителів фізичного виховання” актуалізується концепція розвитку фізичного виховання студентів у ВНЗ України ІІІ - IV рівнів акредитації, у якій зазначається, що фізичне виховання буде розвиватися в напрямі до послідовної гуманізації навчально-виховного процесу, посилення його професійно-прикладної дієвості, якості й ефективності загалом; підвищення ролі позанавчальних форм; поліпшення кадрового, наукового, методичного, інформаційного й інших видів забезпечення; запровадження сучасних методів керування фізичним вихованням; розширення зв'язку фізичного виховання з його системним оточенням тощо.

З огляду на такі підходи, набуває значущості питання інноваційної спрямованості професійної діяльності майбутніх учителів фізичного виховання у сфері впровадження таких форм навчання, в яких учень або студент займає активну позицію, а засвоєння умінь і навичок відбувається в процесі життєдіяльності, особистісного досвіду поведінки, відчування, діяння, тобто створюються умови для відкриття у собі певних можливостей. На основі аналізу наукової психолого-педагогічної літератури визначено, що для створення таких умов у освітньому середовищі найбільш ефективною інноваційною педагогічною технологією є інтерактивне навчання, зокрема тренінги. Вивчення переваг, методики й результативності проведення тренінгів дає змогу зазначити, що саме в умовах нетрадиційних тренінгових занять педагог має можливість дослідити рівень розвитку міжособистісних стосунків серед учнів, спостерігаючи за їх взаємодією у змодельованих тренінгових ситуаціях; в умовах ігрової взаємодії відкрити учням нові можливості їх особистісного розвитку (формування комунікативних здібностей, толерантності, креативності, безконфліктної взаємодії з оточенням тощо); виявити життєві цінності, прагнення й потреби учнів для актуалізації особистісного потенціалу; сформувати переконання в необхідності та перевагах здорового способу життя; удосконалити модель поведінки школярів щодо формування позитивного ставлення до себе, інших людей, до світу загалом.

У розділі схарактеризовано тренінги як інноваційний вид діяльності вчителя й метод інтерактивного навчання, обґрунтовано теоретичні й методичні основи змісту, організації та проведення тренінгів, визначено мету, предмет, завдання й різноманітність тренінгів і методик їх проведення, окреслено шляхи розв'язання проблеми фахової підготовки студентів спеціальності „Фізичне виховання“ з позицій формування в них готовності застосовувати тренінги в майбутній професійній діяльності.

Теоретичний аналіз проблеми застосування тренінгів у педагогічному процесі показав, що навчальний тренінг розглядається як важлива складова професійного навчання майбутніх учителів фізичного виховання, покликана формувати відповідні уміння й навички. Такий метод організації навчання можна розглядати як сплановані й систематизовані зусилля щодо модифікації або розвитку умінь і установок людини засобами навчання для виконання певного виду діяльності, інтенсивне навчання з практичною спрямованістю. У вищій школі - це активна навчальна діяльність, під час здійснення якої студенти визначають (або тренують) способи, системи, явища, процеси майбутньої професійної діяльності.

Майбутній педагог-тренер має володіти певними компетентностями щодо проведення тренінгових занять з учнями, а саме: усвідомлювати цілі проведення тренінгу; знати особливості й принципи використання тренінгів у навчально-виховному процесі; володіти певною технологічною підготовкою до впровадження тренінгів у майбутній професійній діяльності; розрізняти й засвоювати різноманітні методичні прийоми тренінгу; оперувати знаннями основних ролей і стратегій учителя-тренера; усвідомлювати загальне завдання вчителя, який проводить тренінгове заняття; володіти певними особистісними якостями здійснювати аналіз і оцінку результатів тренінгу тощо.

У другому розділі „Методика підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у навчальному процесі загальноосвітньої школи“ подано аналіз методики й результатів констатувального та формувального експериментів.

Результати констатувального експерименту дають змогу зробити висновки, що рівень підготовки вчителів фізичного виховання до застосування тренінгу як інноваційного методу у навчальному процесі загальноосвітньої школи характеризується такими показниками: з 48 педагогів лише 10 учителів (20,83 %) систематично використовують у своїй педагогічній діяльності інноваційні технології навчання, 21 (43,75 %) - епізодично, а 17 (35,42 %) здебільшого працюють за традиційними методиками проведення уроків фізичного виховання. Серед інноваційно налаштованих учителів лише 4 (8,33 %) використовують модульно-рейтингову технологію для встановлення результатів особистісного зростання кожного учня за показниками досягнень з різних видів спорту; 25 (52,08 %) використовують ігрові методи навчання на уроках фізкультури, 2 (4,17 %) застосовують елементи інтерактивних технологій, а 17 (35,42 %) працюють згідно з традиційними методиками проведення занять. Спеціально організовані тренінги вчителями загальноосвітніх шкіл не проводилися.

Аналіз відвіданих уроків і результатів анкетування дає підстави зробити висновок, що кількість інноваційних елементів, які використовуються на заняттях з фізичної культури, значно більша в молодих учителів і студентів-практикантів, ніж у вчителів із достатнім педагогічним стажем роботи в школі. Це означає, що молоді педагоги, у яких під час навчання у вищій школі здійснювалася підготовка до впровадження інновацій у навчально-виховний процес, намагаються використовувати у професійній діяльності набуті у ВНЗ знання, уміння й навички. Звідси актуалізується важливість спеціальної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у навчальному процесі загальноосвітньої школи.

У розділі виокремлено підготовчий, виконавчий і результативний етапи дослідження й визначено їх специфіку.

Головна мета підготовчого етапу полягала у розробці моделі підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у навчальному процесі загальноосвітньої школи; окресленні комплексу компонентів, на яких ґрунтується підготовка студентів до проведення тренінгових занять з учнями; аналізі взаємозв'язків між тренінговими методами навчання студентів і результатами реалізації компонентів підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгових методик; визначенні структури й перспективної динаміки пізнавальної активності студентів до вирішення проблеми використання тренінгів у майбутній професійній діяльності; когнітивно-методичній підготовці й формуванні вмінь організовувати учнів до участі в тренінгах, що потребує комунікативної компетентності майбутніх учителів фізичного виховання.

Виконавчий етап мав за мету написання методичних розробок і створення різних типів завдань для проведення тренінгових занять учителем фізичного виховання з використанням спеціальних вправ і методик; розробку тренінгових завдань і підготовку матеріалів для застосування іншими викладачами в експериментальних групах тренінгових методик на заняттях з педагогіки, психології, педагогічної майстерності, методик фахових дисциплін, які вивчаються на факультеті фізичного виховання і спорту за освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра (1 - 4 курси); розробку анкет, тестів, контрольних завдань для перевірки ефективності запропонованої методичної системи підготовки майбутніх учителів фізичного виховання застосовувати тренінги в школі; проведення формувального експерименту. тренінг учитель інноваційний школа

Проведенню формувального експерименту передував підготовчий етап, завданням якого стало визначення й формування контрольних і експериментальних груп студентів. При цьому враховувалося наступне:

1. За результатами вхідного анкетування, тестування, опитування визначено, що рівень підготовленості студентів контрольних і експериментальних груп відображав майже однакові показники за рівнем сформованості пізнавальної активності, знаннєво-методичної підготовки, умінь планувати й проводити тренінги, організовувати групу і здійснювати міжособистісну взаємодію в умовах тренінгу.

2. У всіх категоріях груп, які формувалися на першому курсі, була майже однакова кількість студентів: у контрольних групах (КГ),

які навчались за традиційною технологією, - 210 студентів, а в експериментальних групах (ЕГ), студенти яких систематично брали участь у тренінгових заняттях під час вивчення психолого-педагогічних і фахових дисциплін, а також у спеціально організованих тренінгах, більш глибоко й досконало вивчали методику проведення тренінгів, виконували індивідуальні творчі завдання з цієї тематики тощо, - 211 осіб.

Дослідження проводилося протягом чотирьох років у контрольних групах (КГ), студенти яких навчались за традиційною методикою та в експериментальних групах (ЕГ), студенти яких від першого до четвертого курсу здійснювали підготовку за визначеною методикою. На період закінчення експериментального дослідження у КГ було 203 студенти, а в ЕГ - 204.

Мета результативного етапу полягала у перевірці якості реалізації мотиваційного компонента підготовки студентів за показниками сформованості їх пізнавальної активності; когнітивно-методичного, організаційно-діяльнісного й комунікативного компонентів підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у навчальному процесі загальноосвітньої школи; діагностиці динаміки сформованості всіх компонентів підготовки студентів; доведення вірогідності результатів дослідження з використанням статистичних методів обробки одержаних результатів педагогічного експерименту.

Своє бачення методичної системи підготовки студентів до використання тренінгів з учнями відображено в авторському варіанті моделі підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у навчальному процесі загальноосвітньої школи (рис. 1).

Розроблена й експериментально перевірена модель підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у навчальному процесі загальноосвітньої школи містить низку компонентів:

1. Мотиваційний компонент спрямований на формування пізнавальної активності студентів до використання тренінгів у навчально-виховному процесі та визначається за такими критеріями: сформованість пізнавального інтересу й потреби, пізнавальної ініціативи і творчої пізнавальної самодіяльності.

2. Когнітивно-методичний компонент визначається за показниками сформованості знань цілей, особливостей, принципів і методів застосування тренінгових технік; характерних ознак тренінгових методик; основних ролей і функцій учителя-тренера.

3. Організаційно-діяльнісний компонент характеризується такими показниками: знання моделі організації, поетапного планування і проведення тренінгу; наявність умінь складати зміст тренінгової програми відповідно до визначеної стратегії; дотримання певних критеріїв у виборі комплексу тренінгових вправ.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Модель підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у навчальному процесі загальноосвітньої школи.

4. Комунікативний компонент передбачає сформованість у студентів умінь доступно й логічно передавати необхідну інформацію учням, здійснювати певну корекцію в їх діяльності, мотивувати поведінку й формувати розуміння доцільності певного вибору в діях, що ґрунтується на комунікативній компетентності майбутнього вчителя фізичного виховання, знаннях і вмінні застосовувати такі моделі педагогічного спілкування, як інформаційна, переконувальна, експресивна, сугестивна, ритуальна.

Для формування пізнавальної активності майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у роботі педагога цього фаху в ході дослідження здійснювалося стимулювання пізнавального інтересу студентів, актуалізувалися їхні пізнавальні потреби, що сприяло вияву пізнавальної ініціативи, активізувало пізнавальну самодіяльність. Ми припускали, що успішна діяльність педагога й учнів в умовах тренінгу обумовлюється результативністю пізнавальної активності студентів ще під час навчання у вищій школі. Це спонукає їх до вивчення технології проведення таких занять, набуття вмінь впроваджувати тренінгові методики й навичок проводити відповідні заходи. Методику формування пізнавальної активності студентів до використання тренінгів у майбутній професійно-педагогічній діяльності розкрито у підрозділі 2.3.

Реалізація когнітивно-методичного компонента підготовки студентів до застосування тренінгів у професійно-педагогічній діяльності передбачала наявність у майбутніх учителів фізичного виховання теоретичної підготовки, а саме: знання особливостей і принципів використання тренінгів у навчально-виховному процесі, мети їх проведення, основних ролей і функцій учителя-тренера; технологічної підготовки (знання методики проведення тренінгового заняття) та сформованості практичних умінь диференціювати характерні ознаки тренінгових вправ. Методика реалізації когнітивно-методичного компонента підготовки майбутніх учителів фізичного виховання відображена в підрозділі 2.4.

До складових організаційно-діяльнісного компонента підготовки студентів застосовувати тренінги в навчальному процесі відносимо:

- засвоєння студентами моделі планування тренінгу, що відображає послідовність дій педагога в підготовці до проведення такого заняття, а саме: визначення теми й мети тренінгу, складу тренінгової групи і часових ресурсів, формулювання проблем і завдань, добір відповідних тренінгових вправ і технік, виокремлення блоків тренінгової програми, складання самого плану тренінгу, написання сценарію такого заняття;

- визначення стратегії і тактики проведення тренінгу;

- визначення критеріїв у виборі комплексу тренінгових вправ.

Методику реалізації організаційно-діяльнісного компонента підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у навчальному процесі загальноосвітньої школи висвітлено в підрозділі 2.5.

Для успішної реалізації організаційно-діяльнісного компонента підготовки вчителів фізичного виховання до застосування тренінгів у школі особливої значущості набуває сформованість комунікативної компетентності майбутнього педагога. Оскільки його діяльність належить до соціономічного типу професій, основою яких є спілкування, то компетентність у спілкуванні передбачає наявність у студентів знань і вмінь застосовувати інформаційну, переконуючу, експресивну, сугестивну і ритуальну моделі педагогічного спілкування. Методику формування комунікативної компетентності майбутніх учителів розкрито в підрозділі 2.6.

У третьому розділі „Експериментальна перевірка ефективності методики підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у навчально-виховному процесі ЗОШ“ з'ясовано результативність підготовки студентів експериментальних і контрольних груп до впровадження тренінгів у навчально-виховний процес загальноосвітньої школи, здійснено якісний і кількісний аналіз одержаних результатів, розглянуто динаміку змін показників рівнів підготовки студентів першого і четвертого курсів, які навчались у контрольних та експериментальних групах. Для цього визначено чотири рівні сформованості кожного компонента та загальної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів, схарактеризовано показники високого, достатнього, задовільного й низького рівнів підготовленості студентів до такої діяльності. Результати експерименту відображено в таблиці 1.

Таблиця 1

Рівні сформованості готовності майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у загальноосвітній школі

Група	Етап конт-ролю	КС	Рівні сформованості підготовки студентів	СБ
			високий (5 балів)	достатній (4 бали)	задовільний (3 бали)	низький (2 бали)
			КС	%	КС	%	КС	%	КС	%
КГ	ВК	210	2	0,95	14	6,67	132	62,86	62	29,52	2,79
	ПК	203	4	1,97	18	8,87	124	61,08	57	28,08	2,85
ЕГ	ВК	211	2	0,95	13	6,16	132	62,56	64	30,33	2,78
	ПК	204	23	11,28	115	56,37	57	27,94	9	4,41	3,75

Результати формувального експерименту і якісного аналізу ефективності впровадження моделі підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у навчальному процесі загальноосвітньої школи показали кращу підготовку студентів експериментальних груп до такої діяльності порівняно з такими ж показниками студентів контрольних груп, що знайшло відображення у відповідних таблицях розділу і діаграмах та свідчить про ефективність запропонованої в дослідженні методики навчання студентів.

Узагальнення результатів проведеного науково-педагогічного експерименту дає підстави для таких висновків:

1. На основі теоретичного аналізу наукової психолого-педагогічної літератури уточнено сутність тренінгу як складової інноваційної технології інтерактивного навчання, важливого компонента професійної підготовки вчителів і особливої форми організації навчального процесу загальноосвітньої школи. У межах дослідження тренінг розглядається, по-перше, як сплановані й систематизовані зусилля педагога з модифікації або розвитку умінь і формування установок людини засобами навчання для виконання певного виду діяльності; по-друге, як інтенсивне навчання з практичною спрямованістю; по-третє, як процес в якому студент чи учень набуває нові навички, відкриває в собі інші можливості, займає активну позицію, а засвоєння самих навичок відбувається через особистісний досвід поведінки, відчування, діяння у змодельованій ситуації. У вищій школі - це активна навчальна діяльність, під час якої студенти визначають (або тренують) способи, системи, явища, процеси майбутньої професійної діяльності. У роботі визначено актуальність і роль тренінгів у навчальному процесі загальноосвітньої школи; обґрунтовано теоретичні й методичні засади змісту, організації та проведення тренінгів, можливості, особливості й переваги роботи в тренінгових групах, окреслено мету, предмет, завдання й різноманітність тренінгів та методів його проведення.

2. Констатувальний експеримент дозволив проаналізувати практику використання тренінгів учителями фізичного виховання й студентами-практикантами і виявив низький рівень підготовки вчителів-практиків і майбутніх учителів фізкультури до практичного використання тренінгів у професійній діяльності. Зокрема 98,54 % студентів із 618 опитаних самокритичні щодо власного рівня знань про методику проведення таких занять, оскільки не володіють належним рівнем знань і вмінь самостійно проводити тренінги з учнями. Наше припущення щодо необхідності спеціальної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у загальноосвітній школі підтверджується наступними результатами анкетування студентів різних курсів до початку експерименту: лише 32 студенти (5,18 %) за умови наявності в них умінь проводити тренінгові заняття, застосовували б їх у своїй педагогічній практиці, 218 студентів (35,27 %) використовували б тренінги інколи, 314 студентів (50,81 %) не впевнені у своїх можливостях навчитися проводити тренінгові заняття, а 54 особи (8,74 %), переважно прибічники традиційного навчання, узагалі не використовували б тренінги в майбутній педагогічній діяльності. Отже набуває актуальності проблема спеціальної підготовки студентів до застосування тренінгів у школі.

3. На підставі аналізу результатів констатувального експерименту визначено основні компоненти підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у навчальному процесі загальноосвітньої школи, а саме: мотиваційний компонент, реалізація якого передбачає формування пізнавальної активності студентів у оволодінні знаннями тренінгових технік і методикою їх застосування; когнітивно-методичний і організаційно-діяльнісний компоненти та комунікативна компетентність, що є основою комунікативної складової. Головними критеріями й показниками підготовленості студентів до застосування тренінгів у майбутній професійній діяльності виступають: сформованість пізнавальної активності (пізнавальних інтересів, потреб, ініціативи і творчої самодіяльності), теоретична підготовка (знання цілей, особливостей, принципів використання тренінгів у навчально-виховному процесі, диференціації характерних ознак різних методів тренінгових занять, знання провідних ролей і стратегій учителя-тренера), технологічна підготовка і сформованість практичних умінь упроваджувати тренінги в майбутній професійній діяльності (уміння планувати тренінг, проводити його відповідно до певної програми, дотримання визначених стратегії і тактики), сформованість комунікативних навичок, що передбачає наявність умінь доступно й логічно передавати необхідну інформацію учням, здійснювати певну корекцію їх діяльності, мотивувати поведінку й формувати розуміння доцільності певного вибору в діях та наявність особистісних якостей, які можна вважати певними інструментами або „техніками” спілкування, і зміст яких визначається насамперед цінностями суб'єкта. Для аналізу й порівняння одержаних результатів педагогічного дослідження визначено рівні сформованості кожного компонента підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до використання тренінгових занять і подано характеристику й цифрове значення показників високого, достатнього, задовільного та низького рівнів підготовленості студентів до такої діяльності.

4. Своє бачення методичної системи підготовки студентів до використання тренінгів з учнями відображено в авторському варіанті моделі підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у навчальному процесі загальноосвітньої школи. Запропонована модель відображає мету, компоненти, критерії і рівні підготовки студентів до застосування тренінгів у школі. У дослідженні здійснено детальний аналіз кожного з компонентів запропонованої моделі та сформульовано рекомендації щодо їх методичного наповнення: запропоновано розробки окремих тренінгових вправ, технік, методик і загальних тренінгових програм, які пройшли апробацію в роботі зі студентами, обґрунтовано методику їх застосування у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін і методики фізичного виховання.

Аналіз результатів проведеного педагогічного експерименту свідчить, що навчання студентів за експериментальною методикою сприяє більш ефективному підвищенню рівня підготовки майбутніх учителів до застосування тренінгів у школі, ніж за умов навчання студентів у контрольних групах за традиційною методикою.

Ця закономірність спостерігається: у зростанні середнього бала в ЕГ на 0,97 бала (від 2,78 до 3,75 бала), а в КГ тільки на 0,06% (від 2,79 до 2,85 бала); у збільшенні кількості студентів ЕГ з високим рівнем підготовки від 2 (0,95%) до 23 осіб (11,28%), а в КГ від 2 (0,95%) до 4 студентів (1,97%); зростанні кількості студентів ЕГ з достатнім рівнем підготовки від 13 (6,16%) до 115 осіб (56,37%), а в КГ тільки від 14 (6,67%) до 18 студентів (8,87%); у зменшенні кількості студентів ЕГ із задовільним рівнем підготовки до впровадження тренінгів від 132 (62,56%) до 57 осіб (27,94%), а в КГ лише від 132 (62,86% до 124 осіб (61,08%) та з низьким рівнем підготовки до впровадження тренінгів у роботі з учнями: в ЕГ відбулося зменшення від 64 (30,33%) до 9 осіб (4,41%), а в КГ лише від 62 (29,52%) до 57 осіб (28,08%).

Для використання тренінгів у загальноосвітній школі вчителі фізичного виховання можуть використовувати методичні розробки, апробовані в ході проведеного дослідження.

Перспективи подальшого дослідження проблеми підготовки майбутніх учителів до застосування тренінгів у школі можуть бути пов'язані з конструюванням дидактичних матеріалів та розробкою тренінгових програм для їх застосування в загальноосвітній школі й у процесі професійної підготовки майбутніх учителів у вищих навчальних закладах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Панасюк І. В. Застосування навчальних тренінгів у підготовці вчителів фізичної культури / Панасюк І. В. // „Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка“ : зб. наук. пр. - Тернопіль, 2007. - № 5. - С. 7 - 10.

2. Панасюк І. В. Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до застосування навчальних тренінгів у професійній діяльності / І. В. Панасюк // Зб. наук. пр. Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / ред. кол. Н. С. Побірченко (гол. ред.) та ін. - Умань, 2007. - № 19. - С. 192 - 196.

3. Панасюк І. В. Теоретична концепція навчальних тренінгів у підготовці майбутніх учителів фізичного виховання / І. В. Панасюк // „Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія: Педагогіка і психологія“ : зб. наук. пр. - Ялта : РВВ КГУ, 2007. - Вип. 16. - Ч. 2. -

4. С. 46 - 49.

5. Панасюк І. В. Використання інноваційних технологій на уроках фізичного виховання у школі / І. В. Панасюк // „Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського“ : зб. наук. пр. - Одеса, 2008. - № 3. - С. 21 - 27.

6. Панасюк І. В. Характеристика моделі підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до впровадження тренінгів у школі / І. В. Панасюк // „Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки“ : зб. наук. пр. - Черкаси, 2009. - № 150. - С. 40 - 47.

Матеріали і тези конференцій

7. Панасюк І. В. Підготовка майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у школі / І. В. Панасюк // матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції „Розвиток наукових досліджень `2008“, 23 - 24 листопада 2008 р. - Полтава : Вид-во ІнтерГрафік, 2008. - Т. 10. - С.19 - 23.

8. Панасюк І. В. Використання навчальних тренінгів для формування творчого потенціалу учнів на уроках фізичної культури / І. В. Панасюк // „Генезис творчості в житті особистості“ : зб. наук. пр. за матеріалами I всеукраїнської науково-практичної конференції / відп. ред. Н. О. Полєтаєва]. - Горлівка : Вид-во ГДПІІМ, 2007. - Вип. 1. -

9. С. 77 - 82.

10. Панасюк І. В. Підготовка вчителів фізичної культури до проведення тренінгів / І. В. Панасюк // „Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві“ : зб. наук. пр. Волинського національного університету імені Лесі Українки: у 3 т. / уклад. А. В. Цьось, С. П. Козібрицький. - Т.1. - Луцьк : РВВ „Вежа“, 2008. - С. 225 - 227.

АНОТАЦІЯ

Панасюк І. В. Підготовка майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у навчальному процесі загальноосвітньої школи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04. - теорія і методика професійної освіти. - Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського. - Одеса, 2009.

Дисертація присвячена проблемі підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів у навчальному процесі загальноосвітньої школи. Визначено й експериментально перевірено компоненти та дієвість моделі підготовки студентів до інноваційної діяльності. Для аналізу й порівняння одержаних результатів педагогічного дослідження визначено рівні сформованості кожного компонента підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до застосування тренінгів і схарактеризовано показники високого, достатнього, задовільного й низького рівнів підготовки студентів до такої діяльності. Досліджено рівні сформованості кожного компонента за основними критеріями й показниками підготовки студентів до застосування тренінгів у майбутній професійній діяльності. Підготовлено методичні рекомендації та дидактичні матеріали щодо використання тренінгів майбутніми вчителями фізичного виховання у професійно-педагогічній діяльності.

Ключові слова: тренінги, інноваційне інтерактивне навчання, пізнавальна активність, когнітивно-методична підготовка, організаційно-діяльнісні вміння, комунікативна компетентність.

Панасюк И. В. Подготовка будущих учителей физического воспитания к использованию тренингов в учебном процессе общеобразовательной школы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Южно-Украинский государственный педагогический университет имени К. Д. Ушинского. - Одесса, 2009.

В диссертации актуализируется правомерность вопроса о модернизации высшего педагогического физкультурного образования, что требует переосмысления и реформирования концептуальной базы подготовки будущих учителей физического воспитания и внедрения инновационных технологий обучения в педагогический процесс современной общеобразовательной школы. Диссертация посвящена тренингу как составной части инновационного интерактивного обучения, которое обуславливает переход от репродуктивно-педагогической цивилизации к цивилизации креативно-педагогической и связывает цели образования со сменой качеств человека, который в будущем должен воплощать идеал единения духовных и физических сил.

На основе теоретического анализа научной психолого-педагогической литературы дано уточнение понятия тренинга, как важного компонента профессиональной подготовки учителей и особому методу организации учебного процесса общеобразовательной школы. Тренинг рассматривается как спланированные и систематизированные усилия педагога с целью модификации или развития умений и установок человека при помощи средств обучения, когда студент или ученик занимает активную позицию, а формирование навыков происходит в процессе личностного опыта поведения в моделированной ситуации.

В работе актуализируется роль тренингов в учебном процессе общеобразовательной школы; дано обоснование теоретических и методических аспектов содержания, организации и проведения тренингов, возможность, особенности и преимущества работы в тренинговых группах, определены цели, предмет, задания и разнообразность тренингов и методов их проведения.

В результате анализа научной и методической психолого-педагогической литературы и результатов констатирующего эксперимента определены основные компоненты подготовки будущих учителей физического воспитания к применению тренингов в учебном процессе общеобразовательной школы, а именно: познавательная активность студентов в направлении овладения знаниями тренинговых техник и методики их применения; когнитивно-методический и организационно-деятельностный компоненты и коммуникативная компетентность.

Рассматриваются основные критерии и показатели подготовленности студентов к использованию тренингов в будущей профессиональной деятельности.

Представление методической системы подготовки студентов нашло отражение в авторском варианте модели подготовки будущих учителей физического воспитания к применению тренингов в учебном процессе общеобразовательной школы.

Анализ результатов проведенного педагогического эксперимента свидетельствует о том, что обучение студентов по экспериментальной методике повышает уровень подготовки будущих учителей физического воспитания к применению тренингов в школе, в сравнении со студентами контрольных групп, обучение в которых происходило по традиционной методике.

Результаты педагогического эксперимента свидетельствуют о том, что подготовка учителей физического воспитания к применению тренингов в учебном процессе общеобразовательной школы зависит от целенаправленного применения предложенной в диссертации методической системы обучения студентов.

Ключевые слова: тренинги, инновационное интерактивное обучение, познавательная активность, когнитивно-методическая подготовка, коммуникативная компетентность, организационно-деятельностные умения.

Panasyuk J. V. Education of future teachers of physical training for implementing trainings in the educational process of the comprehensive school. - Manuscript.

Dissertation for acquiring the scientific degree of Candidate of Pedagogy majoring in 13.00.04 - theory and methods of professional education. - South Ukrainian Slate Pedagogical University by K. D. Ushynsky. - Odessa, 2009.

Dissertation is devoted to the problem of education of future teachers of physical training for implementing trainings in the educational process of comprehensive school. The components and efficiency of model of the preparation of students to this kind of innovational activity were defined and checked experimentally. We studied the levels of formation of every component according to main criteria and indexes of educating the students for implementing trainings in future professional activity. For the analysis and comparison of the pedagogical research results received the levels of formation of every component of educating the future teachers of physical training for implementing trainings were defined and the characteristics of high, satisfactory and low level of preparing the students to this kind of activity was given.

Key words: trainings, innovational interactive education, cognitive activity, cognitive-and-methodological training, organizational-and-activity skills, communicative competence, levels and dynamics of educating the students for conducting trainings.

Размещено на Allbest.ru