Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Г.С.Сковороди

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Доценко Світлана Олексіївна

Харків - 2008

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Модернізація системи освіти відповідно до соціально-економічних трансформацій в Україні, світових тенденцій глобалізації та інтеграції вимагає конкурентоспроможного вчителя, спрямованого на активну життєдіяльність за умови постійних суспільних змін. Нові пріоритети освітньої політики потребують актуалізації діяльнісного характеру педагогічної освіти, зокрема створення оптимальних умов для особистісно-професійного становлення майбутнього вчителя, здатного до сприйняття та ефективного розв'язання проблем у реальному педагогічному процесі. Одним із провідних напрямів реалізації накреслених завдань професійної освіти є формування готовності випускника до прийняття педагогічних рішень.

Аналіз наукових праць дозволяє стверджувати, що професійна підготовка вчителя вивчалася за такими основними напрямами: психолого-педагогічні аспекти розвитку особистості вчителя (В. Гриньова, В. Євдокимов, М. Євтух, І. Зязюн, С. Золотухіна, В. Лозова, О. Микитюк, І. Підласий, М. Подберезський, Л. Подимова, О. Попова, Г. Пономарьова, І. Прокопенко, С. Сисоєва, Г. Троцко, В. Шпак та інші); формування готовності до реалізації окремих функцій педагогічної діяльності (Ю. Богданова, О. Глузман, С. Гончаренко, Л. Кадченко, Л. Кандибович, Л. Кондрашова, В. Сластьонін та інші).

З'ясуванню теоретико-методологічних засад процесу прийняття рішень сприяв аналіз наукових праць, у яких поняття «прийняття рішень» визначається як одне із ключових у психології та педагогіці (Р. Акофф, П. Анохін, Л. Виготський, Б. Гершунський, В. Давидов, Ю. Козелецький, Г. Костюк, М. Лазарєв, О. Леонтьєв, В. Рубакін, В.Спиридонов, О. Тихомиров, В. Шадриков та інші). Важливими для дослідження виявились праці Ю. Бабанського, Б. Гершунського, В. Чернобровкіна щодо специфіки прийняття саме педагогічних рішень. Проте існуючі праці не розв'язують у комплексі питання формування готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності.

Отже, тенденції розвитку вищої освіти та аналіз теоретичних і практичних напрацювань учених дозволили виявити суперечності:

· між соціальним замовленням вищої школи на якісну підготовку майбутніх учителів і реальним станом готовності випускників до прийняття рішень у педагогічній діяльності;

· між теоретичною розробкою проблеми прийняття педагогічних рішень та недостатньою визначеністю ролі й місця процесу прийняття рішень у підготовці майбутніх учителів;

· між потребою людиноцентрованої освіти в педагогах, здатних до прийняття зважених рішень, і відсутністю науково обґрунтованих педагогічних засобів, що забезпечують формування відповідних якостей майбутніх учителів у процесі їхнього професійного становлення.

Отже, актуальність проблеми, необхідність розв'язання визначених суперечностей на теоретичному і практичному рівнях, а також відсутність фундаментальних досліджень визначили вибір теми дослідження - «Формування готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до комплексної програми науково-дослідницької роботи кафедри теорії і методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди «Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих навчальних закладах» (РК №1 - 20 0199 U 004104), включеної до координаційного плану досліджень Міністерства освіти і науки України. Тему дисертації затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (протокол №5 від 27.11.2006 р.), узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 10 від 26.12.2006 р.).

Мета дослідження - забезпечити формування готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності.

Відповідно до мети дослідження визначено його завдання:

На основі аналізу філософської, психолого-педагогічної літератури уточнити сутність готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності та обґрунтувати її зміст.

Розробити модель формування готовності майбутніх учителів та визначити етапи її успішної реалізації.

Виявити педагогічні умови реалізації моделі формування готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності.

Експериментально перевірити теоретично обґрунтовану модель та етапи її реалізації.

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки майбутніх учителів у педагогічному вищому навчальному закладі.

Предмет дослідження - модель формування готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності та етапи її реалізації.

У ході дослідження було зроблено припущення про те, що ефективність формування готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності підвищиться, якщо в процесі професійної підготовки буде впроваджено модель та етапи її успішної реалізації (мотиваційно-підготовчий, змістовно-організаційний, оцінно-корекційний).

Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять загальнонаукові положення, закони і категорії теорії пізнання, системний, компетентнісний, синергитичний, особистісно-діяльнісний та аналітичний підходи до вивчення педагогічних процесів та явищ; концептуальні основи філософії освіти (В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремень, М. Култаєва та інші); психологічні положення про єдність свідомості та діяльності (Б. Ананьєв, Л. Виготський, Г. Костюк, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн та інші); положення теорії особистісно-орієнтованого підходу та гуманістичної педагогіки (Ш. Амонашвілі, В. Андрущенко, І. Бех, А. Бойко, О. Іонова, В. Лозова, І. Прокопенко, В. Сухомлинський, А. Хуторський, І. Якиманська та інші); дослідження з проблеми підготовки майбутніх учителів до педагогічної діяльності (В. Буряк, В. Євдокимов, В. Гриньова, О. Дубасенюк, С. Золотухіна, В. Кан-Калік, В. Лозова, О. Микитюк, О. Пєхота, М. Подберезський, О. Попова, Г. Троцко, В. Шпак та інші); технологічні основи забезпечення готовності особистості до професійної діяльності (М. Дьяченко, Л. Кадченко, Л. Кандибович, Л. Кондрашова, К. Макагон, О. Савченко, В. Сластьонін та інші); основні положення теорії управління освітою, зокрема питання прийняття управлінських рішень (Л. Бєлова, А. Єрмола, М. Лазарєв, Г. Пономарьова, І. Прокопенко, М. Поташник та інші); узагальнений досвід з використання засобів інформаційного моделювання в навчально-виховному процесі (В. Биков, Л. Білоусова, С. Єрмаков, М. Жалдак, Н. Морзе, Т. Олійник, С. Раков, Ю. Рамський, В. Руденко, О. Співаковський, І. Теплицький та інші).

Для розв'язання визначених завдань і перевірки гіпотези використовувались такі методи дослідження: теоретичні - вивчення, аналіз та узагальнення філософської, психолого-педагогічної літератури з метою визначення стану проблеми дослідження; вивчення й зіставлення освітніх концепцій, методик і технологій навчання для визначення шляхів вирішення досліджуваної проблеми; моделювання педагогічної моделі формування досліджуваної готовності; емпіричні - педагогічне спостереження, усне та письмове опитування, бесіди, вивчення продуктів діяльності студентів, анкетування та тестування з метою визначення рівнів сформованості зазначеної готовності та динаміки її розвитку; педагогічне прогнозування, педагогічний експеримент для перевірки гіпотези дослідження, а також математичні методи для статистичної обробки емпіричних даних.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С.Сковороди, Республіканському вищому навчальному закладі «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта), Харківському регіональному інституті Національної академії державного управління при Президентові України. У педагогічному експерименті взяли участь 330 студентів.

Наукова новизна і теоретична значущість одержаних результатів дослідження полягають у тому, що в ньому:

· вперше розроблено модель формування готовності майбутніх учителів до прийняття рішень та етапи її реалізації (мотиваційно-підготовчий, змістово-організаційний, оцінно-корекційний); виявлено педагогічні умови реалізації розробленої моделі (самостимулювання до прийняття ефективних педагогічних рішень; цілеспрямоване застосування засобів інформаційного моделювання в процесі підготовки майбутніх учителів);

· уточнено сутність готовності майбутніх учителів до прийняття рішень, яка є інтегрованою особистісною якістю, що забезпечує успішність педагогічної діяльності й виявляється в єдності своїх компонентів: мотиваційного, інформаційного, процесуально-діяльнісного й особистісно-рефлексивного; критеріальну базу моніторингу досліджуваної готовності (мотиваційний критерій з показниками - мотив досягнення успіху і ставлення до процесу прийняття рішень; інформаційний критерій із показником - якість засвоєння знань щодо сутності процесу прийняття рішень (повнота, оперативність); процесуально-діяльнісний критерій із показниками - вміння усвідомлювати педагогічну ситуацію, ефективно організовувати діяльність щодо вирішення проблеми та вибирати оптимальне рішення; особистісно-рефлексивний критерій із показником - уміння здійснювати самоаналіз).

· подальшого розвитку набуло питання застосування засобів інформаційного моделювання в процесі підготовки майбутніх учителів.

Практична значущість результатів дослідження полягає в застосуванні теоретичних положень для розроблення навчально-методичного комплексу з формування готовності до прийняття рішень у педагогічній діяльності, який містить навчальну програму спецкурсу «Основи прийняття рішень» для студентів вищих педагогічних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації; навчальний посібник «Практикум по развитию критического мышления» з розвитку вмінь опанування специфічних прийомів мислення в процесі прийняття рішень; методичні розробки практичних занять, тренінгів, дебатів; інформаційні ресурси для студентів вищих педагогічних закладів з основ прийняття рішень.

Матеріли дослідження впроваджено в навчальний процес Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (довідка №01-640А від 3.10.2007 р.), Харківського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України (довідка №105/35 від 07.09.2007 р.) та Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта) (довідка № 182/2А від 10.09.2007 р.).

Результати дослідження можуть бути використані в процесі професійної підготовки майбутніх учителів у ВНЗ, у системі післядипломної педагогічної освіти з метою формування й удосконалення готовності до прийняття рішень у педагогічній діяльності. Окремі положення й результати експериментальної роботи доцільно використовувати під час написання курсових та дипломних робіт студентами вищих навчальних закладів.

Особистий внесок автора в працях, написаних у співавторстві, полягає в розробці концепцій і теоретичному обґрунтуванні основних ідей та положень досліджуваної проблеми; в уточненні сутності готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності і розробці моделі її формування; зборі та інтерпретації емпіричних даних щодо стану й розв'язання досліджуваної проблеми. У процесі виконання теоретико-експериментальної роботи не використовувались ідеї або розробки інших дослідників (В. Євдокимова, П. Минко, Т. Олійник, А. Прокопенко, Г. Савченко та ін.), у співавторстві з якими опубліковано 1 навчальний посібник, 3 статті у наукових виданнях, 11 матеріалів конференцій.

Вірогідність результатів дослідження забезпечено методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних положень, застосуванням комплексу методів, адекватних об'єкту, предмету, меті, гіпотезі й завданням дослідження, узагальненням результатів експериментальної роботи, що проводилася впродовж десяти років, репрезентативністю вибірки, можливістю відтворення експерименту, обробкою даних методами математичної статистики.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри теорії і методики професійної освіти та кафедри інформаційних технологій Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних та науково-методичних конференціях: «Актуальні проблеми сучасної науки у дослідженні молодих учених м. Харкова» (Харків, 1997 р.), «Творческая самореализация личности в контексте профессионально-педагогической подготовки» (Бєлгород, 2001 р.), «Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління» (Харків, 2001 р.), «Сучасні освітні технології» (Харків, 2001 р.), «Освіта і доля нації» (Харків, 1999 р., 2000 р., 2002 р.), «Інформаційні технології в навчальному процесі» (Одеса, 2003 р.), «Використання дидактичних матеріалів для розвитку математичної активності школярів» (Плоцьк, 2003 р.), «Інформатизація освіти України: стан, проблеми, перспективи» (Херсон, 2005 р.), «Розбудова суспільства знань для молоді шляхом використання технологій ХІХ ст.» (Київ, 2005 р.), «Українська освіта у світовому просторі» (Київ, 2007 р.), «Методологія сучасних наукових досліджень» (Харків, 2006 р., 2007 р.), «Новые информационные технологии в образовании» (Єкатеринбург, 2007 р.), «Теорія і практика використання сучасних інформаційних технологій в навчальному процесі загальноосвітньої школи» (Хмельницький, 2007 р.), «Информационные технологии: наука, техника, технологии образования, здоровье» (Харків, 2007р.), «Инновационные технологии в образовании» (Сімферополь, 2007 р.), «Виклик до України: розробка рамкових основ змісту (національного курикулуму) загальної середньої освіти для 21-го століття» (Київ, 2007 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації викладено в 25 наукових працях (12 одноосібних), зокрема: 1 посібник, 6 статей у провідних наукових фахових виданнях України, 6 статей у збірках наукових праць та навчально-методичних матеріалів, 12 - у збірках матеріалів конференцій.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (317 найменувань), 25 таблиць, 4 рисунків, 11 додатків (на 34 сторінках). Загальний обсяг дисертації становить 227 сторінок (193 сторінки - основний текст).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі виокремлено суперечності, що зумовлюють актуальність теми дослідження, розкрито ступінь її розробленості, визначено об'єкт, предмет, гіпотезу, мету і завдання, висвітлено методологічну й теоретичну основи, методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення результатів наукового пошуку, доведено вірогідність та обґрунтованість здобутих результатів, висвітлено напрямки впровадження й апробації результатів експериментального дослідження.

У першому розділі «Теоретичні основи формування готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності» представлено психолого-педагогічний аспект досліджуваної проблеми; уточнено сутність поняття «готовність майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності» в контексті сучасного наукового знання; визначено критерії, показники та рівні сформованості готовності, розроблено й теоретично обґрунтовано модель її формування.

Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив різнобічність підходів і трактувань поняття «прийняття рішень», що зумовлено цілями й контекстом його використання в педагогіці, психології, філософії, соціології, теорії управління. У працях учених (П. Анохін, Р. Акофф, Ю. Бабанський, Л. Виготський, М. Кларін, Ю. Козелецький, Ю. Конаржевський, О. Леонтьєв, М. Мескон, Л. Подимова, М. Поташник, С. Рубінштейн, В. Сластьонін та інші) прийняття рішень пов'язують з інтелектуальною діяльністю, з процесом розв'язання задач, з психологічною готовністю до інноваційної діяльності, з виявом вольових зусиль, зі специфічною функцією управління.

У дослідженні з'ясовано, що вчені розглядають прийняття рішень як діяльність педагога, що передбачає комплекс послідовних дій з усвідомлення педагогічної ситуації, опрацювання інформації, необхідної для розв'язання проблеми, планування на цій основі конкретної діяльності, прогнозування її результату та вибору оптимального рішення (Ю. Бабанський, Л. Виготський, Б. Гершунський, В. Давидов, Ю. Козелецький, М. Лазарєв, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, О. Тихомиров, Д. Халперн та інші). У виконаному дослідженні поняття «прийняття рішень у педагогічній діяльності» та «прийняття педагогічних рішень» розглядаються як тотожні.

Виявлено, що педагогічна діяльність виступає як складна структура з неоднозначними та неоднорідними зв'язками між функціями і педагогічними діями, які пов'язані з рішення про мету, про засоби її досягнення, про планування послідовності дій тощо. У відповідності до видів педагогічної діяльності виокремлюють такі типи рішень: виховні, навчально-пізнавальні, дослідницькі, самоосвітні. Крім того, визначають формалізовані рішення; рішення, отримані за допомогою евристичних прийомів; рішення з використанням експертних оцінок; рішення, що приймаються на основі принципу оптимальності. Серед першочергових вимог до педагогічного рішення виокремлюють наступні: наукова обґрунтованість, стислість і чіткість формулювання рішення, вчасність, адресність (чітко вказані виконавці), конкретність термінів виконання рішення.

Установлено, що процес прийняття педагогічних рішень має містити такі складники: виявлення проблеми; визначення цілей, задач, предмета, об'єкта, гіпотези; пошук та обробка необхідної інформації; визначення та оцінювання альтернативних рішень; вибір оптимального рішення і його реалізація. Успішність прийняття рішень забезпечується високим та достатнім рівнями розвитку критичного мислення, формування мотиву досягнення успіху, опанування способами реалізації набутих знань та умінь при прийнятті рішень.

Ретельне вивчення наукових досліджень (Б. Блум, В. Гриньова, І. Загашев, С. Заїр-Бек, Д. Клустер, М. Ліпман, В. Лозова, Т. Олійник, Ж. Піаже, Є. Полат, Д. Роджерс, Д. Стіл, Ч. Темпл, О. Тягло та інші) дозволило дійти висновку, що для розуміння сутності проблеми прийняття рішень у різних видах педагогічної діяльності важливе значення має формування критичного мислення педагога. Безумовно, це забезпечує активне переосмислення всіх компонентів педагогічного процесу, зокрема у контексті особистісно-діяльнісного підходу.

Системний підхід, що передбачає цілісний погляд на проблему формування готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності як складову загальної проблеми формування готовності до професійної діяльності, показав, що готовність розглядається авторами як: установка (Д. Узнадзе); сукупність особливостей (О. Савченко); сукупність здібностей (Б. Ананьєв, С. Рубінштейн); інтегральна якість особистості (В. Бондар, К. Платонов, О. Мороз); психічний стан (М. Дьяченко, Л. Кандибович, А. Пуні, Т. Зотєєва); складне особистісне утворення (Л. Кондрашова, В. Сластьонін); синтез властивостей особистості, зумовлений стійкими особливостями людини (Л. Карамушка, Л. Машкіна, П. Рудик, Р. Сеульський, Г. Хромова) та інші. Виявлено, що готовність майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності характеризується як інтегрована особистісна якість, що забезпечує успішність педагогічної діяльності й виявляється в єдності своїх компонентів: мотиваційного, інформаційного, процесуально-діяльнісного й особистісно-рефлексивного.

Мотиваційний компонент готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності виявляється у позитивному ставленні до процесу прийняття рішень та стійкому рівні мотиву досягнення успіху в педагогічній діяльності. Інформаційний компонент передбачає наявність системи знань щодо критичного осмислення інформації та сутності процесу прийняття рішень у педагогічній діяльності. Процесуально-діяльнісний компонент характеризується сформованістю вмінь усвідомлювати педагогічну ситуацію, ефективно організовувати діяльність щодо вирішення проблеми та вибирати оптимальне рішення. У структурі готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності сформованість особистісно-рефлексивного компонента залежить від сформованості вмінь здійснювати самоаналіз та оцінювати себе як суб'єкта процесу прийняття рішення.

Доведено, що якість готовності майбутніх учителів до прийняття педагогічних рішень забезпечується розробкою й упровадженням моделі її формування, яку представлено на рисунку. Концептуальна основа моделі, будується на врахуванні ідей особистісно-діяльнісного, системного, компетентнісного, синергитичного та аналітичного підходів і таких принципів: суб'єктності (визначення студента як суб'єкта діяльності); індивідуалізації (врахування індивідуальних особливостей студентів); інтерактивності (забезпечення постійного зворотного зв'язку); практичної спрямованості (поступове входження студентів у педагогічну діяльність).

Запропонована модель відбиває мету і завдання процесу прийняття педагогічних рішень; реалізацію її компонентів: функціональних (діагностичний, стимулюючий, організаційний, рефлексивний) та структурних (мотиваційний, змістовий, корекційний). Так, діагностичний компонент моделі спрямований на виявлення наявного рівня сформованості базових компетентностей для надання конкретної допомоги майбутньому вчителю у виборі особистісно значущих орієнтацій; стимулюючий компонент забезпечує розвиток у студентів свідомого ставлення до процесу прийняття педагогічних рішень, роз'яснення відповідальності за прийняте рішення, формування активної та позитивної позиції, ознайомлення студентів з положеннями теорії прийняття рішень; організаційний компонент полягає у плануванні та залученні студентів до активної діяльності щодо ефективного опанування знань та умінь про процес прийняття рішень у педагогічній діяльності, аналіз ефективних методів, прийомів, засобів прийняття рішень, обговорення помилок і утруднень при виборі оптимального рішення; рефлексивний компонент включає систему рефлексивних умінь, які пов'язані з порівнянням відповідності змісту діяльності з визначеними цілями, з її аналізом та самоаналізом.

Науково обґрунтовано, що модель формування готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності є успішною, якщо її реалізація відбувається за такими етапами: мотиваційно-підготовчий, змістовно-організаційний, оцінно-корекційний. Згідно з метою дослідження були конкретизовані завдання кожного етапу: мотиваційно-підготовчий етап передбачає розвиток мотиву досягнення успіху в педагогічної діяльності, формування позитивного ставлення до процесу прийняття рішень; змістовно-організаційний етап сприяє опануванню студентами системи знань і умінь, необхідних для прийняття оптимальних рішень; оцінно-корекційний етап забезпечує врахування фахових та індивідуальних особливостей і сприяє більш повній їх самореалізації.

Рис. Модель формування готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності.

Отже, теоретичне уточнення сутності готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності, розробка моделі формування зазначеної готовності та визначення етапів її реалізації створили передумови для впровадження цієї моделі у навчально-виховний процес.

У другому розділі «Експериментальна перевірка моделі формування готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності та етапів її реалізації» представлено організацію, хід проведення та результати педагогічного експерименту.

З метою перевірки гіпотези дослідження проведено педагогічний експеримент, у якому брали участь студенти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди, Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта), Харківського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України. Педагогічним дослідженням було охоплено 330 студентів. Експериментальну групу (Е) склали 173 особи, контрольну групу (К) - 157 осіб. Реалізація моделі формування готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності здійснювалося на ІІ-V курсах у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін («Педагогічна інформатика», «Сучасні інформаційні технології», «Інформаційні технології в освіті», «Основи інформатики», «Інформаційні системи» тощо).

На констатувальному етапі педагогічного експерименту було проведено аналіз змісту освітньо-професійних програм підготовки майбутніх учителів у вищих педагогічних навчальних закладах, уточнено критерії й показники якості професійної підготовки вчителів, підібрано комплексну діагностичну методику для визначення вихідного рівня готовності майбутніх учителів до прийняття рішень яка включала сукупність методів вимірювання сформованості компонентів досліджуваної готовності згідно з визначеними критеріями, показниками, рівнями, а також здійснення якісного й кількісного аналізу даних.

У ході формувального експерименту здійснювалась експериментальна перевірка етапів реалізації моделі формування готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності (мотиваційно-підготовчий, змістовно-організаційний, оцінно-корекційний).

Завданням мотиваційно-підготовчого етапу були: формування мотивів досягнення в педагогічній діяльності та корекція педагогічних установок через визначення значущості процесу прийняття педагогічних рішень. Досягнення студентами позитивного ставлення до процесу прийняття рішень відбулося в ході впровадження активних методів навчання, зокрема тренінгів, ділових та рольових ігор, дебатів, що використовувалися для створення ситуації успіху. Вона виявилася у зміні психологічного самопочуття студентів, підвищенні відповідальності, свідомості, довірливості, згрупуванні зусиль у подоланні труднощів професійного становлення. Зазначимо, що особливої значущості набули дебати, що допомогли стимулювати студентів до розв'язання проблем та опанувати прийомами прийняття оптимальних рішень.

На другому етапі реалізації моделі - змістово-організаційному -здійснено проектування й впровадження найбільш ефективних шляхів формування зазначеної готовності. Одночасно з комплексом заходів, спрямованих на формування мотиваційного, інформаційного, процесуально-діяльнісного та особистісно-рефлексивного компонентів досліджуваної готовності, в експериментальній групі було застосовано систему тренінгових занять, що передбачали формування знань і умінь про сутність процесу прийняття рішень.

В процесі організації навчальної діяльності студентів особлива увага приділялась методу створення педагогічних ситуацій, під якими ми розуміємо навчальні завдання, спрямовані на розв'язання невідповідностей між наявними знаннями та тими, що необхідні для її розв'язання в різних видах педагогічної діяльності. Дослідження педагогічних ситуацій дозволили ознайомити майбутніх учителів з особливостями ефективного опрацювання інформації (організації, класифікації, систематизації, запам'ятовування, обробки інформації). Іншими словами йдеться про опанування прийомами модельного представлення структури, взаємозв'язків і функціонування об'єктів та процесів (схеми, сценарії, засоби інформаційно-комунікаціних технологій тощо). Таким чином, було з'ясовано, що використання засобів інформаційного моделювання сприяло розвитку дивергентності та критичності мислення, зокрема опануванню умінь аргументування, раціонального відбору і фіксації інформації.

Практикою доведено, що особливе місце на цьому етапі займало впровадження спецкурсу «Основи прийняття рішень», змістове наповнення якого розраховано на 27 годин аудиторних занять у формі лекцій, семінарів, тренінгів, дебатів, дослідницько-творчих робіт, проектів відповідно до виокремлених у дослідженні компонентів готовності.

Оцінно-корекційний етап передбачав оцінку і корекцію отриманих результатів з метою вдосконалення процесу формування готовності майбутніх учителів до прийняття педагогічних рішень. На цьому етапі використовувались такі методи оцінювання та самооцінювання: рефлексивне есе, взаємоперевірка, рецензування, презентація та захист портфоліо досягнень тощо. Отже, принципово змінювалась функція викладача, завдання якого було не лише об'єктивне оцінювання реальних навчальних досягнень студентів, а й створення умов для самореалізації особистості.

У ході експериментального дослідження виявлені педагогічні умови реалізації моделі формування готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності: 1) самостимулювання до прийняття ефективних рішень (процес самозаохочення, самоспонукання до активізації зусиль, зміни поведінки, формування позитивного ставлення до процесу прийняття рішень, підвищення особистої зацікавленості суб'єкта на досягнення успіху); 2) цілеспрямоване застосування засобів інформаційного моделювання в процесі професійної підготовки вчителів (оперативний метод опанування інформації на основі опрацювання прийомами мислительної діяльності).

Таблиця 1. Узагальнені результати експериментальної роботи в групах (у%)

Аналіз і узагальнення результатів дозволяє зробити висновок про позитивні зміни в експериментальній групі (див. табл.1). Зіставляючи результати, отримані в експериментальній і контрольній групах, можна зазначити, що позитивні зміни відбулися в мотиваційній сфері студентів експериментальної груп, а саме у групі Е збільшилась кількість студентів з високим рівнем мотиву досягнення успіху (+28,3 %) та ставленням до процесу прийняття рішень (+15,3%).

Краще сформовані знання у групі Е виявились у результаті того, що застосовувався розроблений навчально-методичного комплекс з формування зазначеної готовності (+17% - повнота знань; +20,1% - оперативність знань). У групі Е досягнуто високого рівня сформованості вмінь усвідомлювати педагогічну ситуацію (+16%), вмінь ефективно організовувати діяльність щодо вирішення проблеми (+20,1%), вмінь вибирати оптимальне рішення (+15%), що значно більше, ніж у контрольній групі (відповідно +1,2%, +3,5% та +2,9%). Підсумковий зріз також засвідчив значні зміни в сформованості високого рівня вмінь здійснювати самоаналіз (+27,8%) в експериментальній групі.

У контрольних групах не відбулося значних змін у рівнях сформованості компонентів досліджуваної готовності, хоча помітні деякі незначні позитивні зміни (динаміка високого рівня: +4,5% - характер мотиву досягнення успіху; +5,3% - характер ставлення до процесу прийняття рішень; +4,8% - якість знань щодо сутності процесу прийняття рішень; +1,2% - рівень сформованості вмінь усвідомлювати педагогічну ситуацію, +3,5% - рівень сформованості вмінь ефективно організовувати діяльність щодо вирішення проблеми; +2,9% - рівень сформованості вмінь вибирати оптимальне рішення; +2,1% - рівень сформованості вмінь здійснювати самоаналіз). Проведений аналіз доводить, що позитивна динаміка всіх визначених критеріїв в експериментальних групах досягнута завдяки впровадженню моделі формування готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності та забезпеченню етапів та педагогічних умов її реалізації.

Вірогідність отриманих даних на зазначених етапах підтверджується методами математичної статистики (критерій К. Пірсона).

готовність майбутній учитель педагогічний

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично узагальнено питання формування готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні моделі та етапи її успішної реалізації (мотиваційно-підготовчий, змістовно-організаційний, оцінно-корекційний).

Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з обраної проблеми дозволив уточнити сутність та зміст готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності. З'ясовано, що ефективність педагогічної діяльності вчителя залежить від його здатності приймати оптимальні рішення, яка, у свою чергу, зумовлюється рівнем сформованості в нього відповідної готовності. Доведено, що названа готовність характеризується як інтегрована особистісна якість, що забезпечує успішність педагогічної діяльності й виявляється в єдності своїх компонентів: мотиваційного, інформаційного, процесуально-діяльнісного й особистісно-рефлексивного.

Теоретично обґрунтовано розроблену модель що є проектом педагогічної системи, спрямованої на формування готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності. Визначені етапи успішної реалізації моделі за змістом відповідали логіці педагогічної підготовки та забезпечили поступове формування готовності майбутніх учителів до прийняття педагогічних рішень. Мотиваційно-підготовчий етап передбачав розвиток мотиву досягнення успіху в педагогічної діяльності, формування позитивного ставлення до процесу прийняття рішень; змістовно-організаційний етап сприяв засвоєнню студентами системи знань і умінь, необхідних для прийняття оптимальних рішень; оцінно-корекційний етап забезпечував урахування фахових та індивідуальних особливостей і сприяв більш повній їх самореалізації.

Уточнено критерії й показники сформованості досліджуваної готовності: мотиваційний критерій з показниками - мотив досягнення успіху і ставлення до процесу прийняття рішень; інформаційний критерій із показником - якість засвоєння знань щодо сутності процесу прийняття рішень (повнота, оперативність); процесуально-діяльнісний критерій із показниками - вміння усвідомлювати педагогічну ситуацію, ефективно організовувати діяльність щодо вирішення проблеми, вибирати оптимальне рішення; особистісно-рефлексивний критерій із показником - уміння здійснювати самоаналіз.

У ході експериментальної роботи виявлено педагогічні умови реалізації моделі формування готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності, а саме: самостимулювання до прийняття ефективних рішень та цілеспрямоване застосування засобів інформаційного моделювання в процесі професійної підготовки вчителів.

Аналіз результатів дослідницько-експериментальної роботи дозволяє стверджувати, що розроблена модель та етапи її реалізації забезпечили формування високого та достатнього рівнів сформованості готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності. Якісні й кількісні зміни відбулися в показниках сформованості всіх її компонентів: мотиваційного, інформаційного, процесуально-діяльнісного й особистісно-рефлексивного. По завершенні експерименту 41,3 % студентів досягли високого рівня сформованості мотиву досягнення успіху, що на 28,3 % перевищує показники цієї ж групи до експерименту. Значно підвищилась повнота знань щодо сутності процесу прийняття рішень (на 17% у групі Е та на 4,8 % у групі К). Кількість студентів, які мають високий рівень сформованості вмінь усвідомлювати педагогічну ситуацію зросла на 16 % у групі Е та на 1,2 % у групі К, вмінь ефективно організовувати діяльність щодо вирішення проблеми - на 20,1 % у групі Е та на 3,5 % у групі К, вмінь вибирати оптимальне рішення - на 15 % у групі Е та на 2,9 % у групі К, вмінь здійснювати самоаналіз - на 27,8 % у групі Е та на 2,1% у групі К.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності. Перспективним є дослідження питань щодо специфіки змісту прийняття рішень у різних спеціальностях.

ОСНОВНІ МЕТЕРІАЛИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В РОБОТАХ

Навчальні посібники

1. Горькова С. А. Практикум по развитию критического мышления: учеб. пособ. для студ. высших учеб. завед. / [С. А. Горькова, В. И. Евдокимов, Т. А. Олейник, М. С. Микитюк]. - Х.: Харьк. госуд. пед. ун-т им. Г. С. Сковороды, Торнадо, 2002. - 144 с. (3,6 авт.арк.).

Статті у наукових фахових виданнях

2. Горькова С. О. Наукові знання як засіб формування критичного мислення / С.О. Горькова // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: зб. наук. праць / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Х., 2000. - Вип. 13. - С. 117-121.

3. Горькова С. О. Формування навичок прийняття рішень при вивченні математики / С. О. Горькова // Педагогіка та психологія: зб. наук. праць / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Х., 2001. - Вип. 19, ч. 2. - С. 36-39.

4. Доценко С. О. Дебати як засіб розвитку критичного мислення / С. О.Доценко // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: зб. наук. праць / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Х., 2002. - Вип. 17. - С. 98-102.

5. Доценко С. О. Готовність майбутніх учителів до прийняття педагогічних рішень / С. О. Доценко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. праць / Харк. держ. акад. дизайну і мистецтв - Х., 2007. - Вип. 4. - С. 49-52.

6. Доценко С. О. Критичне мислення як основа процесу прийняття педагогічних рішень / С. О. Доценко, Т. О. Олійник // Педагогічні умови формування професійної спрямованості майбутніх фахівців: зб. наук. праць / Луганськ. держ. ін-т. культури і мистецтв. - Х.: Стиль-Іздат, 2007. - С. 19-25.

7. Доценко С. О. Модель формування готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності / С. О. Доценко // Основні концептуальні підходи і тенденції модернізації педагогічної освіти в Україні: зб. наук. праць / Луганськ. держ. ін-т культури і мистецтв. - Х.: Стиль-Іздат, 2007. - С. 72-79.

Статті в інших виданнях

8. Горькова С. О. Оновлення педагогічних технологій / С. О. Горькова // Науковий вісник. Сер. Філософія: зб. наук. праць / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Х., 2000. - Вип. 4. - С.143-145.

9. Доценко С. О. Формування політичної культури засобами дебатних технологій / С. О.Доценко // Науковий вісник. Сер. Філософія: зб. наук. праць / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Х., 2002. - Вип. 11. - С.135-136.

10. Доценко С. О. Роль комп'ютерного експерименту у викладанні математичних дисциплін / С. О. Доценко, Т. О. Олійник // Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України: зб. наук. статей. / Укр. акад. банк. справи НБУ, Харківська філія - Х., 2002. - С. 357-359.

11. Доценко С. О. Інформаційні ресурси для інноваційної діяльності педагога / С. О. Доценко, Д. М. Величко, Т. О. Олійник // Перше вересня. Інформатика. - К.: Шкільний світ, 2006. - № 8 - С. 21-23.

12. Доценко С. О. Формування готовності до прийняття педагогічних рішень / С. О. Доценко // Науковий вісник Сер. Філософія: зб. наук. праць / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Х., 2007. ?- Вип. 23. - С. 108-110.

Матеріали конференцій та тези доповідей

13. Горькова С. А., Олейник Т. А. Микромиры как инструмент познания / С. А. Горькова, Т. А. Олейник: материалы первой городской науч.-практ. конф. [«Актуальные проблемы современной науки в исследованиях молодых ученых г. Харкова»], (Харьков, 19 декабр. 1997 г.) / Харьк. госуд. пед. ун-т им. Г. С. Сковороды. - Х.: Харьк. госуд. пед. ун-т им. Г.С.Сковороды, 1997. - С. 117-119.

14. Горькова С. О. Оновлення педагогічних технологій / С. О. Горькова: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [«Освіта і доля нації»], (Харків, 2-3 груд. 1999 р.) / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Х.: Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди, 1999. - С. 143-145.

15. Горькова С. А. Технология критического мышления как основа формирования будущего специалиста / С. А. Горькова, Т. А.Олейник, А. А. Савченко: материалы Всероссийской научно-практ. конф. [«Творческая самореализация личности в контексте профессионально-педагогической культуры»] (Белгород, 20-21 нояб. 2001 г.) / Белгород. гос. ун-т. - Белгород: Белгород. гос. ун-т., 2001. - С. 352-354.

16. Горькова С. О. Технологія розвитку критичного мислення як складова формування фахівця нового типу / С. О. Горькова, Т. О. Олійник, Г. О. Савченко: матеріали 2-ї міжнар. міждисциплін. науково-практ. конф. [«Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління»] (Харків, 4-11 листоп. 2001 р.) / Харьк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна - Х.: Харьк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна, 2001. - С. 214-215.

17. Горькова С. О. Формування навичок прийняття рішень при вивченні математики / С. О. Горькова: матеріали всеукраїнської науково-практ. конференції [«Сучасні освітні технології»] (Харків, 15-16 жовт. 2001 р.) / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Х.: Харк. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди, 2001. - С. 135-136.

18. Доценко С. О., Олійник Т. О. Стратегії розвитку критичного мислення / С. О. Доценко, Т. О. Олійник: матеріали міжнар. науково-практ. конф. [«Використання дидактичних матеріалів для розвитку математичної активності школярів»] (Плоцк, 5-9 черв. 2004 р.). - Плоцк, 2004. - С. 124-125.

19. Доценко С. О. Інформаційні ресурси для розвитку педагогічної інноваційної діяльності / С. О. Доценко, Т. О. Олійник, Д. М. Величко: матеріали 3-ї міжнар. науково-метод. конф. [«Інформатизація освіти України»] (Херсон, 8-9 верес. 2005 р.) / Херсон. держ. ун-т. - Херсон: Херсон. держ. ун-т, 2005. - С. 34-36.

20. Доценко С. А. Формирование культуры информационно-аналитической деятельности студентов / С. А. Доценко, Т. А. Олейник, А. И. Прокопенко: материалы междунар. науч.-практ конф. [«Новые информационные технологи в образовании»] (Екатеринбург, 26-28 февр. 2007 г.) / Рос. госуд. проф.-пед. ун-т. - Екатеринбург: ГОУ ВПО «Росийский государственный профессионально-педагогический университет», 2007. - Ч. 1. - С. 43.

21. Доценко С. О. Роль критичного мислення у процесі прийняття педагогічних рішень / С. О. Доценко: матеріали ІV наук.-практ. конф. молодих учених [«Методологія сучасних наукових досліджень»] (Харків, 15-20 трав. 2007 р.) / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Х.: Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди, 2007. - С. 22.

22. Доценко С. А. Роль ИКТ в формировании культуры принятия решений / С. А. Доценко, Т. А. Олейник, П. Е. Минко: матеріали ХV наук.-практ. конф. [«Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров'я»] (Харків, 17-18 трав. 2007 р.) / Нац. техн. ун-т «Харківський політехнічний університет»- Х.: Нац. техн. ун-т «Харківський політехнічний університет», 2007. - С. 48.

23. Доценко С. О. Особливості підготовки майбутніх учителів до прийняття рішень / С. О. Доценко: матеріали IV міжнар. наук.-практ. конф. [«Інноваційні технології в освіті»] (Алушта, 19-21 верес. 2007 р.) / Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим. - Алушта, 2007 - С.157-160.

24. Доценко С. О. Критичне мислення - інструментальна компонента освіти / С. О. Доценко, Т. О. Олійник, Є. М. Шаповалов: матеріали всеукраїнської наук.-практ. конф. [«Виклик до України: розробка рамкових основ змісту (національного курикулуму) загальної середньої освіти для 21-го століття»] (Київ, 26-27 черв. 2007 р.) /Державна установа «Директорат програм розвитку освіти» Міністерство освіти і науки України. - К., 2007. - С. 61-66.

Науково-методичні матеріали

25. Доценко С. О. Основи прийняття педагогічних рішень: прогр. спецкурсу / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди; уклад. С. О. Доценко. - Х.: ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2007. - 32 с.

Размещено на Allbest.ru