Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УДК 371 : 343.85

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ УМОВИ ПРЕВЕНТИВНОГО

ВИХОВАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

13.00.07 - теорія і методика виховання

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

РОНДЯК ЛЕСЯ МИХАЙЛІВНА

Київ -2009



Дисертація є рукопис.

Робота виконана в Інституті проблем виховання Академії педагогічних наук України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Оржеховська Валентина Михайлівна, Інститут проблем виховання АПН України, завідувач лабораторії превентивного виховання.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Козубовська Ірина Василівна, Ужгородський національний університет, завідувач кафедри соціальної педагогіки;

кандидат педагогічних наук, професор Дем'янюк Тамара Дмитрівна Рівненський державний гуманітарний університет, завідувач кафедри теорії і методики виховання.

Захист відбудеться 28 квітня 2009 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.454.01 в Інситуті проблем виховання АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул.М.Берлинського, 9, 8-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту проблем виховання

АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9.

Автореферат розісланий 26 березня 2009р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.М. Масол.



АНОТАЦІЯ

Рондяк Л. М. Організаційно-методичні умови превентивного виховання учнів початкових класів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія і методика виховання. - Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2009.

Дисертація присвячена актуальній проблемі превентивного виховання учнів початкових класів. Розроблено й експериментально перевірено сукупність організаційно-методичних умов, зокрема змісту, форм і методів, що підвищують ефективність превентивного виховання учнів молодшого шкільного віку; розроблено структурно-функціональну модель превентивного виховання; критерії, показники й рівні сформованості життєвої компетентності молодших школярів як очікуваного результату превентивного виховання учнів цієї вікової групи.

Доведено, що ефективність процесу превентивного виховання учнів початкових класів в контексті їхньої життєвої компетентності забезпечується удосконаленням його змісту, форм та методів, застосуванням інтерактивних технологій (здоров'язберігаючих, проектних, технологій організації учнівського самоврядування, превентивної виховної роботи в мікрогрупах постійного складу, колективної творчої справи); здійсненням системної підготовки вчителя (у тому числі майбутнього) до превентивного виховання учнів молодшого шкільного віку.

Ключові слова: життєва компетентність, превентивне виховання, негативні прояви у поведінці, організаційно-методичні умови превентивного виховання, соціально-педагогічна профілактика, педагогічна корекція.



АННОТАЦИЯ

Рондяк Л. М. Организационно-методические условия превентивного воспитания учеников начальных классов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Институт проблем воспитания АПН Украины, Киев, 2009.

Диссертация посвящена актуальной проблеме превентивного воспитания учеников начальных классов.

На основе изучения философской, педагогической, психологической, медицинской литературы по проблеме исследования уточнено содержание понятий „жизненная компетентность ученика начальных классов” и „превентивное воспитание учеников начальной школы”, исследованы основные детерминанты возникновения отрицательных проявлений в их поведении. виховання учень превентивний

На основе анализа причин, которые приводят к отрицательным формам поведения, затруднений, переживаемых младшими школьниками в организации жизнедеятельности, в ситуациях отрицательного влияния социальной среды было определено, что необходимо сформировать у них способность преодолевать жизненные трудности, быть успешным в разных видах деятельности, противодействовать отрицательному влиянию социального окружения. Таким образом, ожидаемым результатом превентивного воспитания определена жизненная компетентность ученика начальных классов, которую рассматриваем как комплекс личностных качеств, предусматривающий у него знания об окружающем мире и собственном Я, умения адекватно оценивать себя и явления социального окружения, противодействовать его отрицательным влияниям, готовность придерживаться моральных норм, здорового образа жизни, а также способность реализовывать и развивать свой личностный потенциал в разных сферах жизнедеятельности. Определены структурные компоненты жизненной компетентности: когнитивный, эмоционально-волевой, поведенческий; критерии: познавательный интерес, способность к нравственному поведению в междусубъектной сфере, здоровый образ жизни, целеполагание; уровни сформированности: высокий, средний, низкий.

Констатирующий эксперимент засвидетельствовал достаточно низкие показатели сформированности исследуемых качеств, что обусловлено рядом причин, в частности: недостаточным соответствием организации учебно-воспитательного процесса в начальной школе, содержания, форм и методов, технологий обучения и воспитания жизненным потребностям младших школьников; отсутствием системной подготовки учителей к превентивному воспитанию учащихся начальной школы.

Разработана структурно-функциональная модель превентивного воспитания учеников начальных классов в контексте их жизненной компетентности, которая отображает взаимосвязь всех ее элементов: целей и задач, функций, принципов, направлений, организационно-методических условий превентивного воспитания (содержания, форм и методов, технологий, системной подготовки учителей начальных классов). Ожидаемым результатом функционирования модели процесса превентивного воспитания учеников младших классов определена жизненная компетентность ученика начальных классов; осуществлена её экспериментальная проверка.

В результате проведенной научно-исследовательской работы установлено, что процесс превентивного воспитания учащихся начальных классов обеспечит положительные результаты при наличии следующих организационно-методических условий: усовершенствование содержания, форм и методов превентивного воспитания в контексте формирования их жизненной компетентности; внедрение в практику учебно-воспитательной работы интерактивных превентивных технологий; системная подготовка учителя (в том числе будущего) к превентивному воспитанию учащихся начальных классов.

Исследовательская работа дала положительные результаты: в экспериментальных группах значительно увеличилось количество учеников с высоко развитым познавательным интересом, устойчиво положительным отношением к окружающим, способностью противостоять отрицательным явлениям социального окружения, сформированной потребностью в здоровом образе жизни, умением ставить перед собой цели, планировать и полезно проводить свободное время.

Ключевые слова: жизненная компетентность, превентивное воспитание, отрицательные проявления в поведении, организационно-методических условия превентивного воспитания, социально-педагогическая профилактика, педагогическая коррекция.



SUMMARY

Lesya Rondyak. Organizing-methodical conditions of preventive education of pupils of an elementary school. - Manuscript.

The dissertation on competition of scientific degree of the candidate of pedagogical sciences in specialty 13.00.07 - theory and methods of education. - Institute of Problems of Education of Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2009.

The dissertation іs dedicated to questions to the preventive education of the pupils of an elementary school. The collection of the organizing - methodical conditions, the contents, forms and methods of preventive education of pupils of an elementary school are designed and experimentally checked. The typologies of young pupils with negative forms of behaviour are defined. The structured - functional model of the process of preventive education of pupils of an elementary school, the criteria and their indexes, levels of formations of life competence of young pupils that was determined as a result of preventive education are designed.

It is proved that efficiency of preventive education of pupils of elementary school increases, if its contents, forms and methods improve, interactive technologies as means of formations of the life competence of pupils are instilled, the formation of the teachers and students for preventive work is done.

Key words: life competence, preventive education, negative forms of behaviour, organizing-methodical conditions of preventive education, social-pedagogical preventive measures, pedagogical correction.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. У сучасних умовах нестабільного соціально-економічного розвитку українського суспільства, девальвації моральних цінностей значної частини населення, зниження ролі інституту батьківства особливе занепокоєння викликає тенденція до збільшення кількості правопорушень, негативних проявів у поведінці дітей та підлітків, „помолодшання” дитячої злочинності.

У Законі України „Про загальну середню освіту” вказується на необхідність виховання в учнів почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина. У Національній доктрині розвитку освіти поставлено завдання трансформувати національну систему освіти як головну ланку формування громадянина, забезпечити пріоритетний розвиток людини, її здібностей і обдарувань, збереження і зміцнення фізичного й психічного здоров'я, дотримання принципу превентивності у навчально-виховному процесі.

Аналіз наукових джерел засвідчив, що вивчення різних аспектів превентивного виховання здійснювалось багатьма науковцями. Проблема профілактики девіантної поведінки неповнолітніх розроблялась у дослідженнях І. Козубовської, В. Оржеховської, В. Татенка, В. Терещенко, Т. Титаренко, Т. Федорченко, формування здорового способу життя - у наукових працях С. Громбах, О. Дубогай, С. Кондратюк, С. Свириденко. Формуванню життєвої компетентності учнів присвячені дослідження І. Єрмакова, О. Кононко, Д. Пузікова, Л. Сохань. Соціально-педагогічний аспект роботи з батьками учнів із неблагополучних сімей вивчався науковцями Т. Алексеєнко, О. Гуляр, О. Максимович, В. Приходько, педагогічні проблеми перевиховання - М. Рожковим, М. Фіцулою. Дані наукових досліджень Л. Дзюбко, Н. Онищенко, Г. Товканець, Б. Чередрецької доводять необхідність здійснення превенції негативних проявів у поведінці дітей молодшого шкільного віку.

Актуальність проблеми превентивного виховання учнів початкових класів з одного боку зумовлена суспільною потребою ранньої профілактики відхилень у поведінці дітей, а з іншого - реальними можливостями її успішного здійснення у молодшому шкільному віці - періоді ефективного засвоєння моральних норм і вироблення суспільно схвальних моделей поведінки, формування суб'єктності учня.

Однак аналіз педагогічної практики свідчить про те, що у навчально-виховній роботі української школи ще недооцінюється роль превентивного виховання у формуванні життєво компетентної особистості учня, значущість ранньої профілактики негативної поведінки школярів. На це вказують такі факти: організація навчально-виховного процесу в сучасній початковій школі, зміст, форми, методи навчання і виховання учнів початкових класів ще недостатньо відповідають їхнім життєвим потребам і суспільним запитам щодо ранньої профілактики негативних проявів у поведінці учнів; виявлено недостатню розробленість технологій превентивного навчання і виховання учнів початкових класів, відсутність відповідної підготовки вчителів до цієї діяльності.

Вивчення й аналіз теорії і практики превентивного виховання дають змогу констатувати наявність суперечності між потребою у профілактиці негативних проявів у поведінці учнів молодшого шкільного віку і реальним станом превентивного виховання, відсутністю теоретично обґрунтованих педагогічних умов, за яких організація навчально-виховного процесу у початковій школі сприятиме формуванню особистості учня, здатного досягати успіхів у різних видах діяльності, встановлювати позитивну взаємодію з дорослими і ровесниками, дбати про власне здоров'я, протидіяти негативним впливам соціального оточення.

Розв'язання цієї проблеми вимагає нового підходу до здійснення виховання у загальноосвітньому навчальному закладі, складовою якого є превентивне виховання. Такий підхід ґрунтується на засадах гуманістичної, особистісно зорієнтованої педагогіки, в основі якої лежать завдання попередження негативних проявів у поведінці учня, збереження й зміцнення його здоров'я, надання дитині педагогічної підтримки й допомоги у подоланні життєвих труднощів, формування її готовності до власного життєтворення.

Суспільна значущість цих завдань, недостатня розробленість означеної проблеми в теоретико-практичному плані зумовили наш вибір теми дослідження: „Організаційно-методичні умови превентивного виховання учнів початкових класів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження входить до плану науково-дослідних робіт Інституту проблем виховання АПН України як складова частина проблемної теми лабораторії превентивного виховання „Соціально-педагогічні умови профілактики девіантної поведінки учнів в діяльності загальноосвітніх навчальних закладів”. Тема дослідження затверджена на засіданні Вченої ради Інституту проблем виховання АПН України (протокол № 3 від 23. 02. 2006) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 7 від 26. 09. 2006).

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці організаційно-методичних умов превентивного виховання учнів початкових класів.

Гіпотезою дослідження висунуто припущення про те, що вдосконалення процесу превентивного виховання учнів початкових класів у контексті їхньої життєвої компетенції може відбутися за дотримання таких організаційно-методичних умов:

– удосконалення змісту, форм і методів превентивного виховання учнів у навчально-виховному процесі початкової школи й позашкільній роботі;

– застосування інтерактивних технологій у превентивній роботі з молодшими школярами (здоров'язберігальних, проектних, технологій організації учнівського самоврядування, превентивної виховної роботи в мікрогрупах постійного складу; колективної творчої справи);

– здійснення системної підготовки вчителя (у тому числі майбутнього) до превентивного виховання учнів початкових класів.

Відповідно до мети й гіпотези сформульовано завдання дослідження:

1. Вивчити стан розробленості досліджуваної проблеми в педагогічній теорії і практиці, уточнити зміст понять „життєва компетентність учня початкових класів” і „превентивне виховання учнів початкової школи”.

2. Розробити, обґрунтувати та здійснити експериментальну апробацію структурно-функціональної моделі превентивного виховання учнів початкових класів.

3. Визначити критерії, показники та виявити рівні сформованості життєвої компетентності учнів початкових класів як очікуваного результату превентивного виховання.

4. Виявити, обґрунтувати й експериментально перевірити організаційно-методичні умови ефективності превентивного виховання учнів початкових класів, удосконалити інтерактивні технології превентивного виховання.

5. Розробити й апробувати програми та навчально-методичні посібники з превентивного виховання учнів початкових класів.

Об'єкт дослідження - процес превентивного виховання учнів початкових класів загальноосвітнього навчального закладу.

Предмет дослідження - організаційно-методичні умови превентивного виховання учнів початкових класів.

Теоретико-методологічною основою дослідження є теорія цілісного педагогічного процесу; закономірності різнобічного розвитку особистості; теорія розвитку життєвої компетентності, її змістові й технологічні аспекти (О. Бандура, І. Єрмаков, Т. Єрмаков, С. Клепко, Г. Ковганич, О. Кононко, І. Мартинюк, В. Нечипоренко, Д. Пузіков, Н. Соболєва, Л. Сохань); дослідження психолого-педагогічної науки з питань превентивного виховання (О. Змановська, І. Козубовська, Н. Онищенко, В. Оржеховська, О. Пилипенко, В. Приходько, М. Рожков, С. Свириденко, Т. Федорченко, Б. Чередрецька та ін.). Для уточнення вихідних позицій використовувалися матеріали нормативно-правових документів з проблеми дослідження.

Для розв'язання визначених завдань і перевірки гіпотези використовували відповідні методи дослідження, серед яких методи теоретичного пошуку: аналіз наукових джерел з проблеми дослідження, нормативних і програмних документів, методи порівняння, класифікації, систематизації й узагальнення здобутих теоретичних й емпіричних даних, за допомогою яких визначено сутність та організаційно-методичні умови ефективного здійснення превентивного виховання учнів початкових класів; за допомогою метода теоретичного моделювання розроблено структурно-функціональну модель превентивного виховання учнів початкових класів у контексті їхньої життєвої компетенції; емпіричного характеру: діагностичні (анкетування, інтерв'ювання, опитування, бесіда, тести); прогностичні (експертні оцінки, узагальнення незалежних характеристик), проективні (незакінчені тези, твори на задані теми) - отримані за їх допомогою дані було використано при визначенні рівнів сформованості життєвої компетентності учня початкових класів, виявленні характеру труднощів, які відчувають майбутні вчителі початкових класів у виховній роботі з дітьми, схильними до негативних проявів у поведінці; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний), проведений для виявлення, обґрунтування, перевірки ефективності організаційно-методичних умов превентивного виховання учнів початкових класів; методи аналізу масового та зразкового педагогічного досвіду; методи математичної статистики.

Експериментальна база дослідження. Експериментальні дослідження були проведені у середніх загальноосвітніх школах м. Самбора Львівської області (ЗСШ № 2, ЗСШ № 7, ЗСШ № 8, ЗСШ № 10), ЗСШ № 2 м. Калуша, ЗСШ № 4 м. Долини Івано-Франківської області, у Самбірському педагогічному коледжі імені Івана Филипчака. До експерименту (на різних його етапах) було залучено 629 осіб: 244 учні початкових класів, 139 учителів початкових класів міських і сільських шкіл Львівської й Івано-Франківської області та 144 батьків учнів (взяли участь в опитуванні з проблем превентивного виховання); 102 студенти Самбірського державного педагогічного коледжу імені Івана Филипчака.

Наукова новизна дослідження: вперше виявлено та обґрунтовано організаційно-методичні умови вдосконалення процесу превентивного виховання учнів початкових класів, дотримання яких дає змогу комплексно впливати на формування життєво компетентної особистості учня, вчасно попереджувати негативні прояви у поведінці молодших школярів; розроблено структурно-функціональну модель превентивного виховання; визначено та науково обґрунтовано критерії, показники і виявлено та охарактеризовано рівні сформованості життєвої компетентності як очікуваного результату функціонування змодельованого процесу превентивного виховання; уточнено поняття „життєва компетентність учня початкових класів” і „превентивне виховання учнів початкової школи”; набули подальшого розвитку зміст і методи підготовки вчителів, студентів до цього виду діяльності.

Практичне значення дослідження полягає у з'ясуванні стану превентивного виховання учнів початкових класів у масовій шкільній практиці; розробці та апробації програми курсу „Я сам будую своє життя” (для учнів 2-4-х класів), інтерактивних технологій превентивного виховання учнів початкових класів, застосування яких у практиці превентивної роботи значно підвищує її ефективність. Розроблені і пройшли успішну апробацію програма спецкурсу „Основи превентивного виховання молодших школярів” для вчителів початкових класів і програма роботи з батьками з попередження та корекції негативних проявів у поведінці дітей молодшого шкільного віку.

Результати дослідження можуть бути використані у процесі підготовки студентів педагогічних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації до превентивного виховання учнів молодшого шкільного віку, методичній роботі з учителями з означеної проблеми в закладах післядипломної педагогічної освіти.

Основні положення, висновки й рекомендації, розроблені на основі узагальнення дослідницьких матеріалів, упроваджено в практику роботи загальноосвітніх шкіл м. Самбора Львівської області № 2, № 7, № 8, № 10 (довідка № 678 від 25.10.2007), ЗСШ № 2 м. Калуша (довідка № 125 від 18. 10. 2007), ЗСШ № 4 м. Долини Івано-Франківської області (довідка № 151 від 30.10.2007), Самбірського педагогічного коледжу імені Івана Филипчака (довідка № 321 від 24.10.2007), міського методичного кабінету м. Самбора (довідка № 677 від 25.10.2007).

Особистий внесок дисертанта. У навчально-методичному посібнику, написаному у співавторстві з Г. Гнип, автором упорядковані методичні поради щодо попередження та конструктивного розв'язання конфліктів у педагогічному процесі (розділ перший), розроблено завдання психолого-педагогічного практикуму (педагогічні ситуації та конфлікти у системі відносин „учитель - учень”). Розроблено концептуальні засади навчально-методичного посібника Л. Рондяк, Т. Мацковської „Я сам будую своє життя”, зміст його окремих частин (розділи перший, третій). У статті, опублікованій у співавторстві з А. Петришин, автором обґрунтована доцільність використання педагогічного театру мініатюр у підготовці студентів педагогічного коледжу до виховної роботи з попередження шкідливих звичок в учнів молодшого шкільного віку.

Апробація результатів дослідження здійснювалася у процесі експериментальної роботи, публікаціях і виступах на міжнародних науково-практичних конференціях: „Психолого-педагогічні проблеми соціальної роботи та професійна підготовка до неї: теорія і практика” (Самбір, 2002); „Інноваційні технології превентивного виховання дітей та молоді: соціально-педагогічний аспект”(Чернівці, 2005), „Современные подходы к продвижению здоровья” (Гомель, 2006); на всеукраїнських конференціях: „Психолого-педагогічні основи наступності й перспективності у навчально-виховній роботі між дошкільними закладами, сім'єю та початковою школою” (Дрогобич, 1999), „Реформування змісту освіти в початкових класах у контексті перебудови загальноосвітньої середньої школи” (Дрогобич, 2001), „Треті педагогічні читання пам'яті М. М. Дарманського: актуальні проблеми сучасної педагогічної освіти” (Хмельницький, 2008); на науково-методичних семінарах учителів початкових класів шкіл м. Самбора Львівської області.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 16 наукових праць, серед яких 3 науково-методичних посібники (1 - одноосібний) і 7 статей, надрукованих у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (293 найменування). Загальний обсяг дисертаційної роботи складає 265 сторінок, основний зміст викладено на 200 сторінках. Робота містить 13 таблиць, 2 рисунки, 6 діаграм і 15 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження; розкрито наукову новизну, практичне значення, подано відомості про апробацію та впровадження результатів.

Перший розділ „Превентивне виховання учнів початкових класів у процесі набуття життєвої компетентності як педагогічна проблема” присвячено обґрунтуванню необхідності і доцільності раннього превентивного виховання; розкрито його сутність стосовно учнів цієї вікової групи; проаналізовано соціально-економічні, медико-біологічні, психолого-педагогічні детермінанти негативних проявів у поведінці учнів молодшого шкільного віку; здійснено моделювання процесу превентивного виховання учнів початкових класів і досліджено його стан.

Спостереження й аналіз сучасної педагогічної практики свідчать про те, що дитина молодшого шкільного віку переживає життєві проблеми різного характеру: навчальні, труднощі адаптаційного періоду, конфлікти з однолітками, батьками й учителями, невміння знайти адекватні способи самоутвердження, здійснити відповідальний вибір у ситуації пропонування психоактивних речовин. Невчасне їх розв'язання призводить до поведінкових девіацій, тому набуття відповідних знань, умінь, досвіду розв'язання життєвих проблем, створення у навчально-виховному процесі початкової школи відповідних умов для досягнення успіху в різних сферах життєдіяльності убезпечить учнів від виникнення відхилень у поведінці.

Оскільки лише активна, свідома істота здатна успішно діяти в різних сферах людського буття, вирішувати складні життєві проблеми, протидіяти негативним впливам соціального оточення, метою (і очікуваним результатом) процесу превентивного виховання визначено життєву компетентність учня початкових класів.

На основі аналізу досліджень з проблеми розвитку життєвої компетентності особистості учня 12-річної школи (І. Єрмаков, Г. Ковганич, О. Кононко, В. Нечипоренко, І. Погоріла, Д. Пузіков, Т. Єрмаков), особливостей об'єкта превентивної педагогічної роботи уточнено поняття життєвої компетентності учня початкових класів як комплексу особистісних характеристик, який передбачає наявність у нього знань про навколишній світ і власне Я, вмінь адекватно оцінювати себе та явища соціального оточення, протидіяти його негативним впливам, готовність дотримуватися прийнятих моральних норм, здорового способу життя, а також здатність реалізовувати й розвивати свій особистісний потенціал у різних сферах життєдіяльності. У цьому, превентивно-виховному, аспекті життєва компетентність є інструментом попередження та подолання деструктивних суспільних та життєвих криз.

Особливості профілактично-корекційної роботи з неповнолітніми розкрито у працях І. Козубовської, В. Оржеховської, І. Подласого, М. Рожкова, В. Татенка, В. Терещенко, Т. Титаренко, С. Титової, Т. Федорченко. Опираючись на концептуальні положення та методичні рекомендації щодо превентивного виховання дітей різних вікових груп, превентивне виховання учнів початкової школи розглядаємо як один з напрямів системи виховання, що вимагає об'єднання зусиль різних освітньо-виховних інституцій (родини, школи, дитячих громадських організацій, позашкільних закладів), здоров'яохоронних закладів, спрямованих на попередження та корекцію негативних проявів поведінки учня, збереження та зміцнення здоров'я, допомогу у подоланні життєвих труднощів, визначенні стратегії життя, формування готовності дитини до власного життєтворення, створення повноцінних умов для її фізичного, психічного, соціального та духовного розвитку й саморозвитку.

Для діагностування стану превентивного виховання учнів початкових класів нами розроблена структура життєвої компетентності учня початкових класів, визначено такі її основні компоненти: когнітивний (система знань, необхідних для досягнення успіху у різних сферах життєдіяльності); емоційно-вольовий (позитивне ставлення до самовдосконалення); поведінковий (активні дії у різних сферах життєздійснення, спрямовані на досягнення особистісно і суспільно значущих цілей).

Критеріями і показниками життєвої компетентності учнів початкових класів визначено: пізнавальний інтерес (прояви пізнавальної активності учнів у навчальній і позаурочній діяльності; прагнення до розширення кола знань шляхом пошуку додаткової інформації; наполегливість у виконанні навчальних завдань); здатність школяра до моральної поведінки в міжсуб'єктній сфері (наявність морально-правових знань та суджень (про добро і зло, права та обов'язки дитини, справедливість тощо); стійко-позитивне ставлення до моральних і правових норм і правил; вміння встановлювати позитивні стосунки у спілкуванні); здоровий спосіб життя (наявність позитивної мотивації щодо зміцнення та збереження здоров'я; знання засобів, що сприяють збереженню здоров'я; наявність активних дій, спрямованих на дотримання здорового способу життя, відсутність шкідливих звичок); раціональна самоорганізація (здатність до цілепокладання; сформованість навчально-організаційних умінь; доцільна організація свого вільного часу).

Оскільки поняття життєвої компетентності є багатокомпонентним, то визначенню інтегрального показника сформованості досліджуваної якості певного рівня передувало визначення змістових характеристик трьох рівнів сформованості кожного з критеріїв (високий, середній, низький), які, у свою чергу, характеризувалися рівнями прояву показників кожного критерію.

Діагностика сформованості досліджуваних якостей здійснювалась за відповідно розробленим інструментарієм. Кожний критерій досліджувався на основі самоаналізу учнів та зіставлення його результатів з даними спостережень учителів, батьків, а також результатами застосування проективних методик, методу незакінчених тез, анкетувань тощо.

Результати констатувального експерименту засвідчили недостатній рівень сформованості життєвої компетентності в учнів початкових класів. Так, за результатами діагностики 34,8% учнів експериментальних груп (ЕГ) та 34,3% контрольних груп (КГ) виявили низький рівень сформованості життєвої компетентності; 50,3% учнів ЕГ та 50,8% КГ - середній рівень; лише для 15,0% учнів ЕГ та 14,9% КГ характерний високий рівень сформованості досліджуваної якості.

Серед причин, що зумовили такий рівень, ми визначили такі: недосконала організація навчально-виховного процесу в сучасній початковій школі, застосування засобів, форм та методів навчання і виховання учнів початкових класів, які не відповідають їхнім життєвим потребам і суспільним запитам щодо ранньої профілактики відхилень у поведінці учнів; недостатня розробленість технологій превентивного виховання учнів початкових класів; несистематичне використання інтерактивних технологій у практиці роботи вчителів початкових класів; відсутність відповідної підготовки педагогів початкової школи до превентивного виховання молодших школярів. Аналіз даних констатувального експерименту підтвердив необхідність виявлення таких організаційно-методичних умов, за яких процес превентивного виховання буде ефективнішим.

З цією метою був застосований метод теоретичного моделювання. В основу проектування моделі превентивного виховання учнів початкових класів покладено такі підходи: системний, комплексний, диференційований, природовідповідний.

Змодельований процес спрямований на надбання життєвої компетентності учня, сформованість якої вважаємо метою (і очікуваним результатом) превентивного виховання учнів початкових класів, реалізацію таких завдань превентивного виховання, що здійснюються у навчально-виховному процесі початкової школи та позашкільній роботі: здобуття базових предметних знань, необхідних учням для самопізнання, досягнення успіху в різних видах діяльності, збереження та зміцнення здоров'я; формування високої пізнавальної активності й допитливості, умінь і навичок створення моральних відносин з оточуючими, ведення здорового способу життя, раціональної самоорганізації; розвиток здатностей до цілепокладання, протидії негативним впливам соціального оточення.

Функціями превентивного виховання є: діагностико-прогностична, корекційна, освітньо-консультативна, організаційно-методична, інтегративно-просвітницька.

Принципами превентивного виховання учнів початкових класів є ті, що ґрунтуються на теоретико-методологічних засадах сучасної науки, а саме: принцип діяльнісного підходу, науковості і доступності, системності і послідовності, свідомості й активності, неперервності та наступності, інтегративності, мобільності, індивідуалізації, опори на позитивне.

Як показали результати констатувального експерименту, сучасний стан превентивного виховання учнів початкових класів у контексті їхньої життєвої компетентності вимагає вдосконалення змісту, форм і методів превентивного виховання учнів у навчально-виховному процесі початкової школи і позашкільній роботі; застосування інтерактивних технологій у превентивній роботі з молодшими школярами; здійснення системної підготовки вчителя до превентивного виховання учнів початкових класів, тобто забезпечення організаційно-методичних умов, що сприятимуть його ефективності.

У запропонованій моделі передбачено, що учень початкових класів зможе реалізувати знання та досвід, набуті у процесі формування його життєвої компетентності, в умовах конкретної діяльності (практичній сфері предметно-перетворювальної, фізично-оздоровчої, дозвіллєвої).

У другому розділі „Організаційно-методичні умови ефективності превентивного виховання учнів початкових класів у контексті їхньої життєвої компетентності” розкрито методику формувального етапу експерименту, зміст, форми і методи здійснення превентивного виховання в початковій школі, механізм упровадження відповідно дібраних або авторських інтерактивних технологій, а також здійснення підготовки вчителів до цього напряму виховної роботи, представлено аналіз результатів дослідження.

Відповідно до завдань дослідження була розроблена програма формувального експерименту, яка передбачала проведення спеціальної роботи з усіма основними суб'єктами превентивного виховання - педагогами, учнями, батьками: удосконалення змісту, форм та методів превентивного виховання; вироблення рекомендацій щодо підвищення ефективності формування пізнавального інтересу, здатності школяра до моральної поведінки в міжсуб'єктній сфері, здорового способу життя, раціональної самоорганізації учнів початкових класів; розроблення програми виховних занять для учнів 2 - 4-х класів „Я сам будую своє життя”, її апробацію; удосконалення інтерактивних технологій превентивного виховання учнів початкових класів; розроблення та впровадження у практику роботи з батьками просвітницької програми з попередження та корекції відхилень у поведінці дітей; здійснення підготовки вчителя до превентивного виховання учнів початкових класів.

У процесі експериментальної роботи спроектовано комплекс профілактичних знань, до якого входять три інформативні блоки відповідно до сфер розвитку особистості: „Я - фізичне” (знання про складові здоров'я, здорового способу життя, умінь і навичок дотримання ЗСЖ (режиму дня, особистої гігієни, загартування організму, проведення корисного дозвілля та активного відпочинку), механізму виникнення шкідливих звичок, їх негативного впливу на стан здоров'я, способів відмови від пропозицій вжити психоактивну речовину); „Я - психічне” (знання про існування свого внутрішнього світу; особливості своїх пізнавальних процесів, прийоми раціональної самоорганізації, роль пізнавальної активності у власному розвитку, вплив емоцій, настроїв, почуттів на здоров'я людини; найпростіші прийоми емоційно-вольової саморегуляції, самодопомоги; елементарні уявлення про взаємозалежність між реалізацією життєвих перспектив та усвідомленням власних можливостей); „Я - соціальне” (розуміння неповторності й самоцінності кожної людини; уявлення про загальновизнані права людини та рівноправність, права дитини; взаємні обов'язки батьків і дітей; види основних правопорушень серед дітей, їх причини, юридичну відповідальність за них; усвідомлення цінності таких особистісних якостей, як чесність, правдивість, доброта, милосердя, працьовитість, наполегливість, відповідальність).

Контент-аналіз чинних навчальних програм початкової школи засвідчив наявність реальних можливостей для засвоєння учнями цього інформаційного блоку профілактичних знань і відповідних умінь. Однак розрізнене їх засвоєння на уроках з різних навчальних предметів не забезпечує формування в учнів стійкого інтересу до пізнання власного Я, потреби у позитивній самозміні. З огляду на це ми створили програму курсу „Я сам будую своє життя”, яка розроблена за концентричним принципом, що передбачає роботу над певними темами у 2 - 4-х класах. Це дає можливість розглядати їх з урахуванням специфічних проблем учнів кожного наступного класу на глибшому змістовому рівні.

У ході апробації програми курсу найпродуктивнішими виявилися такі методи: організація спостережень учнів за поведінкою дітей та дорослих людей, полілог, аналіз життєвих ситуацій, рольові ігри, вправляння в ситуаціях морального вибору, інсценізації за допомогою лялькового театру, психогімнастичні вправи, конкурси, практична робота з альбомами „Я - це Я!”, розучування дитячих віршів і пісень про вередливих, плаксивих, забіякуватих дітей, написання творів на задану тему. Ефективності виховних занять сприяло застосування посібника „Я сам будую своє життя”.

Для формування в учнів пізнавального інтересу застосовувались групи прийомів, спрямованих на формування в учнів стійкої позиції активного здобувача знань: встановлення інтерактивного зв'язку (застосування двоколірних сигналів, прийом „іррадіація інтелектуального поля”); формування навичок самоконтролю й самооцінювання („дерево моїх знань”, „мандрівна стежина” та ін.); формування позитивних мотивів учіння (створення ситуацій особистісного незадоволення межею власних досягнень, емоційне заохочення учнів у ситуації неуспіху); формування умінь розв'язувати свої навчальні проблеми. Набуттю досвіду моральної поведінки сприяло створення ситуацій-стимулів (пропозиція здійснити моральну дію; визначення об'єкта моральної дії; аналіз наслідків реалізованої/ нереалізованої моральної дії). Залучення учнів до громадської діяльності, творчої роботи в мікрогрупах постійного складу („долоньки”), учнівського самоврядування через утворення мікрогруп, які діють за принципом змінних доручень (за технологією О. Рябоконь), сприяло формуванню міжособистісних взаємин на засадах взаємоінтересу, взаємопідтримки, взаємодопомоги.

Організація здоров'язберігальної та здоров'язміцнювальної діяльності за допомогою дидактичних ігор з руховим навантаженням на уроках, фізхвилинок, пальчикових ігор, рухливих перерв, сюжетних ігор, фізкультурних свят, фізкультурних казок стимулювала зростання в учнів інтересу до власного здоров'я. Важливим завданням експериментальної роботи було формування в учнів антинаркотичної установки. Особливої уваги надавали утворенню в учня стійкої внутрішньої позиції протидії спробам залучення до вживання психоактивних речовин, формуванню навичок емоційно-вольової саморегуляції.

Значної уваги у процесі експериментальної роботи було надано формуванню в учнів навичок самоорганізації, звички корисного проведення вільного часу, вмінь ставити перед собою найближчі цілі, спрямовані на те, щоб зробити своє життя змістовним, багатим на позитивні емоційні враження. Важливим засобом допомоги учневі в організації вільного часу було виявлення його інтересів і нахилів, пропагування ідеї саморозвитку засобами позашкільної освіти. При цьому застосовувались такі форми і методи виховної роботи: зустрічі з керівниками гуртків міського будинку учнівської творчості; розповіді учнів про роботу, цікаві заходи гуртків, студій, які вони відвідують, традиції їх колективів; демонстрування власних творчих здобутків; надання вчителем порад учням щодо занять у позашкільному закладі, гуртку відповідно до їхніх схильностей, інтересів; спільне відвідування з учнями класу творчих звітів дитячих колективів, художніх виставок; створення рукописного журналу „Таланти нашого класу”.

Експериментальна робота дала змогу виявити роль сучасних інноваційних технологій у превентивній діяльності вчителів, підтвердила доцільність застосування інтерактивних технологій у превенції негативних проявів поведінки учнів: здоров'язберігальних, проектних, технології організації самоврядування в початкових класах за принципом роботи мікрогруп щодо виконання змінних доручень, превентивної виховної роботи в мікрогрупах постійного складу, колективної творчої справи. Аналіз результатів експерименту показав, що такі технології, стимулюючи розвиток суб'єктності учня початкових класів, забезпечили ефективний вплив, необхідний для формування у нього відповідальності за організацію власної життєдіяльності, зміцнення та збереження здоров'я, навичок суспільно схвальної поведінки.

Суттєво вплинула на результати експериментальної роботи підготовка вчителів і студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації до превентивного виховання. На основі аналізу наукових досліджень із проблем професійної підготовки визначено структуру готовності вчителя до превентивного виховання учнів початкових класів, зміст його складників: мотиваційний компонент готовності виявляє особистісну спрямованість педагога на здійснення профілактично-корекційної роботи з учнями початкових класів, його налаштованість на створення педагогічно доцільних стосунків із кожним учнем, що ґрунтується на адекватній самооцінці, професійній відповідальності; змістовий передбачає наявність у педагогів інформаційного базису, що складається із загальних психолого-педагогічних і спеціальних профілактичних знань; операційно-дійовий компонент виявляє сформованість у педагогів умінь і навичок профілактики та корекції відхилень у поведінці учнів початкових класів.

Підготовка педагогів до превентивного виховання учнів початкових класів здійснювалася у процесі навчання і виховання студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, проходження педагогічної практики в базових школах педагогічного коледжу, у яких проводилося експериментальне дослідження, і методичної роботи з учителями-практиками. З цією метою розроблено та апробовано програму „Основи превентивного виховання молодших школярів”, авторські методики, а саме: метод створення „банку конфліктних ситуацій”, технологія організації змістовного полілогу, складання корекційних казок за визначеною структурою, ділова гра „Експериментальний майданчик”. Одним із перспективних проектів став створений нами у Самбірському педагогічному коледжі імені Івана Филипчака студентський педагогічний театр мініатюр, теми вистав якого висвітлювали проблеми превентивного виховання.

Наприкінці формувального експерименту було проаналізовано зміни у сформованості життєвої компетентності учнів початкових класів. Порівняння експериментальних даних засвідчило, що в результаті реалізації програми дослідження в експериментальних групах відбулися суттєві позитивні зміни у рівнях сформованості життєвої компетентності учнів початкових класів. Так, на завершальному етапі експерименту низький рівень сформованості життєвої компетентності учнів ЕГ зменшився з 34,8 до 13,8%; середній рівень виявили 58,0 проти 50,3% на констатувальному етапі; високий рівень сформованості досліджуваної якості підвищився з 15,0 до 28,2%.

Слід зазначити, що і в контрольних групах виявлена позитивна динаміка сформованості життєвої компетентності за показниками кожного критерію, оскільки зміст освіти в початкових класах передбачає засвоєння знань із базових навчальних предметів, що сприяє формуванню когнітивної складової компетентності; окрім цього, з кожним роком учні здобувають певний життєвий досвід організації власної життєдіяльності, спілкування з оточенням. Так, за даними формувального експерименту високий рівень сформованості життєвої компетентності в учнів КГ збільшився з 14,9% до 19,3%, низький рівень виявили 29,3% молодших школярів проти 34,3% на констатувальному етапі; середній, - відповідно 50,8 і 51,8%. Ці показники підтверджують, що за період, який тривала експериментальна робота, учні початкових класів експериментальних груп набули необхідного життєвого досвіду для успішного самовиявлення у навчальному процесі, інших сферах життєдіяльності, набули вмінь адекватно оцінювати себе та явища соціального середовища, протидіяти його негативним впливам, встановлювати стосунки з оточуючими на засадах взаєморозуміння та допомоги, дбати про власне здоров'я, доцільно планувати й організовувати свій вільний час.

Таким чином, формувальний експеримент підтвердив ефективність запропонованого змісту, форм, методів, інтерактивних технологій превентивного виховання учнів молодшого шкільного віку в контексті їхньої життєвої компетентності та підготовки вчителя до превентивної роботи у початковій школі.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми превентивного виховання учнів початкових класів, що виявляється у теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці організаційно-методичних умов превентивного виховання учнів цього віку, які забезпечують його ефективність.



ВИСНОВКИ

1. Вивчення філософської, психологічної, педагогічної, соціально-педагогічної літератури дало змогу уточнити зміст понять „життєва компетентність учня початкових класів і „превентивне виховання учнів початкової школи”; виявити соціально-економічні, психолого-педагогічні та медико-біологічні чинники детермінації відхилень у поведінці учнів молодшого шкільного віку.

2. Розроблену структурно-функціональну модель превентивного виховання учнів початкових класів у контексті їхньої життєвої компетенції розглядаємо у цілісній єдності її елементів: мети і завдань навчально-виховного процесу у початковій школі та позашкільній роботі з учнями; функцій, принципів, організаційно-методичних умов (відповідно розроблений зміст, форми, методи; застосування превентивних інтерактивних технологій; системна підготовка вчителів до превентивного виховання). Очікуваним результатом впровадження розробленої моделі визначили сформованість життєвої компетентності учня початкових класів, яка, зокрема, проявляється у практичній сфері предметно-перетворювальної, фізично-оздоровчої, дозвіллєвої діяльності.

3. Встановлено, що основними структурними компонентами життєвої компетентності учня початкових класів є когнітивний, емоційно-вольовий, поведінковий. Розроблено критерії і показники сформованості життєвої компетентності учнів даної вікової групи: пізнавальний інтерес, здатність школяра до моральної поведінки в міжсуб'єктній сфері, здоровий спосіб життя, раціональна самоорганізація.

Відповідно до критеріїв та показників визначено рівні сформованості життєвої компетентності учнів початкових класів: високий, середній, низький. Здійснено аналіз причин низького рівня сформованості життєвої компетентності учнів.

4. Виявили організаційно-методичні умови ефективності превентивного виховання учнів початкових класів у контексті їхньої життєвої компетентності, а саме:

- удосконалення змісту, форм і методів превентивного виховання учнів у контексті їхньої життєвої компетентності, здійснюваного у навчально-виховному процесі початкової школи й позашкільній роботі;

- застосування інтерактивних технологій у превентивній роботі з молодшими школярами (здоров'язберігаючих, проектних, технологій організації самоврядування, превентивної виховної роботи в мікрогрупах постійного складу, колективної творчої справи);

- здійснення системної підготовки вчителя (у тому числі майбутнього) до превентивного виховання учнів початкових класів.

У результаті реалізації програми дослідження в експериментальних групах відбулися суттєві позитивні зміни у рівнях сформованості життєвої компетентності учнів початкових класів: на заключному етапі експерименту низький рівень сформованості життєвої компетентності учнів ЕГ зменшився з 34,8 до 13,8%; середній рівень виявили 58 проти 50,3% на констатувальному етапі; високий рівень сформованості досліджуваної якості підвищився з 15,0 до 28,2%.

Експериментальна апробація структурно-функціональної моделі процесу превентивного виховання учнів початкових класів засвідчила ефективність розробленого змісту, запропонованих форм, методів, інтерактивних технологій превентивної роботи з учнями у навчально-виховному процесі загальноосвітнього навчального закладу та позашкільній роботі.

5. Розроблено й апробовано програми курсу „Я сам будую своє життя” (для учнів 2-4-х класів), спецкурсу „Основи превентивного виховання молодших школярів” (для вчителів початкових класів і студентів педагогічних ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації), програми роботи з батьками з попередження і корекції негативних проявів у поведінці дітей молодшого шкільного віку та навчально-методичні посібники з превентивного виховання учнів початкових класів.

Завершена дисертаційна робота не вичерпує розгляд складної, багатоаспектної проблеми превентивного виховання учнів початкових класів. Актуальними залишаються проведення досліджень процесу превентивного виховання на окремих мікроетапах розвитку молодших школярів (1-2-х і 3-4-х класів); спеціальних досліджень з проблеми фахової готовності вчителя до превентивної виховання учнів різних вікових груп; пошуку форм і методів попередження негативних впливів сімейного середовища на дитину.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Навчально-методичні посібники

1. Рондяк Л. Конфлікти в педагогічному процесі : [навч.-метод. посіб.] / Л. Рондяк, Г. Гнип. - Дрогобич : Вимір, 1999. - 72 с.

2. Рондяк Л. Я - Ваша Дитина. Практична педагогіка для батьків та вчителів. [навч.-метод. посіб.] / Л. Рондяк. - Дрогобич: Коло, 2002. - 152 с.

3. Рондяк Л. Я сам будую своє життя : [навч.-метод. посіб.] / Л. Рондяк, Т. Мацковська. - Дрогобич : Коло, 2005. - 178 с.

Статті у наукових фахових виданнях

4. Рондяк Л. Підготовка майбутніх вчителів до превентивного виховання дітей молодшого шкільного віку : основи технології / Л. Рондяк // Проблеми педагогічних технологій : зб. наук. пр.. - Луцьк, 2002. - № 3. - С. 240 - 247.

5. Рондяк Л. Профорієнтаційна робота з учнями молодшого шкільного віку як засіб формування соціальної компетенції особистості / Л. Рондяк // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. - Л., 2006. - Вип. 21, ч. 2. - С. 154 -161.

6. Рондяк Л. Міжпредметні зв'язки як засіб превентивного виховання молодших школярів / Л. Рондяк // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. пр. : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. „Інноваційні технології превентивного виховання дітей та молоді: соціально-педагогічний аспект”, Чернівці, 22 - 23 верес., 2005 р. - Чернівці, 2005. - Вип. 263 : Педагогіка та психологія. - С. 169 - 173.

7. Рондяк Л. Інтерактивні технології як засіб формування життєвої компетентності учня початкових класів / Л. Рондяк // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. пр. - Чернівці, 2006. - Вип. 284 : Педагогіка та психологія. - С. 142 - 148.

8. Рондяк Л. Формування спеціальних умінь здійснення превентивної діяльності майбутніми вчителями початкових класів / Л. Рондяк // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. пр. : матеріали всеукр. наук.-практ. конф. „Особистість О. Поповича в контексті розвитку освіти та культурно-громадського життя Буковини кінця ХІХ ст. - до сучасності”, Чернівці, 26 - 27 жовт. 2006 р. - Чернівці, 2006. - Вип. 316 : Педагогіка та психологія. - С. 146 - 153.