Корекція мовленнєво-рухової діяльності дошкільників з дитячою афазією

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

КОРЕКЦІЯ МОВЛЕННЄВО-РУХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ З ДИТЯЧОЮ АФАЗІЄЮ

Савицький Андрій Миколайович

Київ - 2009

Анотації

Савицький А.М. Корекція мовленнєво-рухової діяльності у дошкільників з дитячою афазією. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.03 - корекційна педагогіка. - Інститут спеціальної педагогіки АПН України, Київ, 2009.

Дисертаційна робота присвячена проблемі відновлення рухових і мовленнєвих функцій дитини з афазією після нейрохірургічної операції з видалення пухлини головного мозку.

Встановлено, що у дітей, яким у віці 4-7 років було видалено пухлину з глибинних відділів мозку, порушується мовлення та рухова діяльність. доведено, що основні порушення у мовленнєвій і руховій сфері дитини мають перебіг за симптомами моторної афазії, ускладненою правостороннім геміпарезом. Визначено специфічні особливості та психологічні механізми зазначених порушень мовленнєвої та рухової сфери дітей, окреслено шляхи корекційно-реабілітаційної роботи, спрямованої на відновлення останніх.

Результатами дослідження підтверджено, що ранній початок корекційно-відновлювального навчання, який розпочинається з реабілітації рухових функцій дитини та застосування спеціальної методики відновлення порушених мовленнєвих функцій на ранньому етапі, значно скорочують тривалість реабілітаційного періоду. Встановлено високу ефективність методики відновлювальної роботи, яку проводить спеціаліст, що одночасно володіє корекційними технологіями в галузі логопедії та фізичної реабілітації.

Ключові слова: афазія, геміпарез, фізична реабілітація, моторна афазія, корекційно-відновлювальне навчання.

Савицкий А.Н. Коррекция рече-двигательной деятельности у дошкольников с детской афазией. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.03 - коррекционная педагогика. - Институт специальной педагогики АПН Украины, Киев, 2009.

Диссертационная работа посвящена восстановлению двигательных и речевых функций ребенка с афазией после нейрохирургической операции по удалению опухоли головного мозга.

Установлено, что у детей, которым в возрасте 4 - 7 лет была удалена опухоль, нарушается речь и двигательная деятельность. По результатам анализа экспериментальных данных констатирующего этапа исследования выявлено что: характер и глубина поражения мозговых структур после операции обуславливает комплексные психофизические нарушения, проявляющиеся в моторной афазии, гемипарезах и параличах центрального характера, нарушениях высших психических функций.

Разработанная экспериментальная коррекционно-восстановительная методика, основанная на высоких компенсаторных механизмах детского мозга, его пластичности и функциональной незрелости, позволяет в кратчайшие сроки возобновить качественную деятельность двигательной и речевой сферы дошкольника с детской афазией.

Также в методике представлены направления коррекционно-реабилитационной работы по последовательному восстановлению чувствительности и двигательной активности конечностей и органов артикуляции, развитию силы, точности и координации этих движений. Описано последовательность коррекционной работы по восстановлению и развитию различных сторон речи (фонологической, лексической, грамматической).

Результаты проведенного эксперимента доказывают, что раннее начало коррекционно-восстановительного обучения, которое начинается с реабилитации двигательных функций ребенка с афазией и применение методики восстановления нарушенной речевой функции на раннем этапе, значительно сокращают сроки реабилитационного периода. Установлена высокая эффективность методики восстановительной работы, которую проводит специалист, одновременно владеющий коррекционными технологиями в области логопедии и физической реабилитации.

Ключевые слова: афазия, гемипарез, физическая реабилитация, моторная афазия, коррекционно-восстановительное обучение.

Savytsky A.M. Speech-motor activity correction of preschoolers with children's aphasia. - Script.

Dissertation for a scientific degree of a candidate of pedagogical sciences by specialty 13.00.03 - correctional pedagogy. - Institute of special pedagogy of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2009.

Thesis work is dedicated to a problem of motor and speech functions reactivation of a child with aphasia after oncotomy of encephaloma.

It is established that 4-7 years old children with oncotomy of glioblastoma from the deep brain sections have got speech disorders and motor disabilities of the right side of the body. It is also established that the main violation of the motor and speech sphere are relative to symptoms of the motor aphasia, which is complicated with right-sided hemiparesis. The specific peculiarities and psychological mechanisms of mentioned speech and motor disabilities are determined; the ways of correction-rehabilitation work are circumscribed.

It is proved that the early beginning of the correction-rehabilitation training, which sets in motor functions rehabilitation of a child with aphasia as well as early using of a special methods of reactivation of speech functions are able to short terms of rehabilitation period vastly. It is established high effectiveness of the rehabilitation work, which is kept by a specialist, who has got both speech therapy and physical rehabilitation techniques knowledge.

Key words: aphasia, hemiparesis, physical rehabilitation, motor aphasia, correction-rehabilitation training.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Афазія належить до числа найбільш складних патологій мовлення центрального органічного ґенезу. Питання відновлення мовлення при локальних ураженнях структур головного мозку цікавлять вчених уже понад сто років (П. Брока, К. Верніке). Ціла низка проблем, пов'язаних з вивченням афазій, і досі залишається актуальною як для науки, так і для практики.

Впродовж багатьох років афазіологія розвивалася під впливом різних наукових течій та напрямів, що збагатило її величезним теоретичним та практичним матеріалом. Однак і сьогодні актуальним залишається нейропсихологічний напрям у вивченні афазії, який був започаткований на початку минулого століття і є безпосереднім продовженням і розвитком неврологічного вчення про афазії П. Брока, K. Верніке, а також нейропсихологічна концепція порушень мовлення та інших вищих психічних функцій, що була заснована і розроблена О. Р.Лурія та його послідовниками (Т.В Ахутіна, Е.С. Бейн, Ж.М. Глозман, Л.Я. Балонов, О.Д. Хомська, Л.С. Цвєткова, М.К. Шохор-Троцька та ін.).

У XX столітті вивчення порушень мовлення при афазії проводилося в рамках психо- та, нейролінгвістики (дослідження Ю. Д. Апресян, М.О. Бернштейн, Т. Г. Візель, О.М. Вінарська, М.М. Кольцова, А.А. Леонтьєв, О.Р. Лурія, Є.Ф. Соботович, Е. Сепір, М. Крітчлі), нейропсихології (О.С. Адріанов, П.К. Анохін, Е. О. Асратян, С.В. Бабенкова, О.М. Вінарська, О.С. Віноградова, А.В. Запорожець, В. В. Тарасун, Н.Н. Трауготт, П. Якобсон та ін.).

Але, на фоні значного числа досліджень афазії у дорослих, за багаторічну історію існування афазіології, значно менше уваги приділялось питанням вивчення особливостей перебігу цього захворювання у дітей при локальних ураженнях структур головного мозку. Недостатньо висвітленою в науково-теоретичних джерелах залишилась специфіка корекційно-відновлювальної роботи при афазіях у дітей дошкільного віку. Так, окремі дані, щодо перебігу цього захворювання у дітей представлено у дослідженнях Н.Г. Манеліс, Н.К. Корсакової, Ю.В. Мікадзе, А.В. Семенович, Е.Г. Симерницької, Д.А. Фарбер. Водночас, внаслідок розвитку сучасних медичних технологій останнім часом невпинно зростає кількість дітей, що втратили мовлення у дошкільному віці внаслідок нейрохірургічного втручання при видаленні злоякісних пухлин головного мозку.

Досить часто такі операції проводять для збереження життя дитини, однак наслідки оперативного втручання у діяльність великих півкуль головного мозку майже завжди виявляється у порушенні вищих психічних функцій, у тому числі й мовлення. У зв'язку з цим, особливої актуальності набуває проблема розробки сучасних ефективних методик корекційно-відновлювальної роботи з дітьми, які страждають на постопераційну афазію, у процесі спеціально організованого корекційно-відновлювального навчання.

Разом з тим слід зазначити, що у практиці корекційної роботи з відновлення як рухової, так і мовленнєвої функцій дітей досі використовуються методи і форми, що переважно базуються на неврологічній та нейропсихологічній концепціях корекційно-відновлювальної роботи з дорослими та істотно не відрізняється від них. Названі відмінності передусім стосуються строків відновлення мовлення і швидкої перебудови мозкових механізмів, які є ще достатньо пластичними.

Водночас, висока пластичність нервової системи дитини, незавершеність процесів латералізації великих півкуль та дозрівання окремих ділянок кори головного мозку, можливість функціональної перебудови міжпівкульної взаємодії, що можлива у дошкільному віці, враховані в існуючих методиках роботи з дітьми-афазиками досить побіжно.

Базисним для розробки концепції дитячої афазії стало для нас вчення Н.А. Бернштейна про рівні мозку, їх ієрархію і функціональну спеціалізацію. Враховуючи й те, що основна праця Н.А. Бернштейна (1947) присвячена мозковій організації довільних рухів, проблеми, які в ній представлені, є настільки значущими, що з повним правом використані нами для роботи з відновлення рухових можливостей дітей з афазією.

Таким чином, усе вищезазначене свідчить про необхідність проведення комплексного вивчення стану порушених мовленнєвих і рухових функцій у дітей дошкільного віку з локальним ураженням як лівої, так і правої гемісфери головного мозку після видалення пухлини, та розробки на цій основі змісту корекційно-відновлювального навчання, що має будуватися з позицій нейропсихологічного і нейролінгвістичного аналізу мовленнєвої діяльності, нейрофізіологічних механізмів побудови довільних рухів і закономірностей розвитку мозку при нормальному та порушеному онтогенезі у дітей дошкільного віку.

Зазначені положення обумовлюють актуальність обраної теми дисертаційного дослідження: “Корекція мовленнєво-рухової діяльності у дошкільників з дитячою афазією”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до тематичного плану лабораторії логопедії Інституту спеціальної педагогіки АПН України “Науково-педагогічні основи удосконалення змісту освіти дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення” (реєстраційний номер 0101V000605) та затверджена в бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №3 від 30.03.04.).

Мета дослідження полягає у розробці змісту і методики корекційно-реабілітаційної роботи, спрямованої на відновлення втрачених функцій мовленнєво-рухової сфери старших дошкільників з дитячою афазією.

У ході дослідження були висунуті такі гіпотези:

- висока пластичність нервової системи дитини дошкільного віку, незавершеність процесів розвитку мовлення, функціональна незрілість ділянок мозку з найскладнішим рівнем морфофункціональної організації (зокрема ділянки лобних зон мозку) створюють унікальну можливість для досить швидкого, порівняно з дорослими, відновлення вищих психічних функцій дитини;

- у дітей 4-6-літнього віку процеси латералізації півкуль головного мозку ще не є остаточно завершеними, оперативне втручання значно загальмовує цей процес, що створює умови для використання процесу функціональної перебудови попередньої схеми міжпівкульної взаємодії;

- характер порушень мовленнєвої та рухової сфери дітей після операції на головному мозку дозволяє робити припущення про спільну моторну природу порушень мовленнєвої та рухової сфери у цієї категорії дітей;

- враховуючи спільний характер та механізм порушення рухової і мовленнєвої сфери у дітей з моторною афазією, корекціно-реабілітаційна роботу з їх відновлення слід проводи комплексно.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати й узагальнити науково-теоретичні дані про:

- нейропсихологічну, нейролінгвістичну, нейрофізіологічну структуру мовленнєвої функції, її механізми та мозкову організацію;

- нейропсихологію і нейрофізіологію довільних рухів;

- локалізацію вищих психічних функцій та їх порушення при локальних ураженнях мозку;

- міжпівкульну асиметрію та міжпівкульну взаємодію;

- механізми порушення мовлення за даними афазіології та методи відновлення рухових і мовленнєвих функцій у дітей та дорослих.

2. Визначити стан мовленнєвої та рухової діяльності у дітей дошкільного віку з постопераційною афазією після операцій з видалення пухлин у лобних відділах головного мозку.

3. Визначити компенсаторні механізми комплексного відновлення мовленнєвої та рухової сфери дітей з постопераційною афазією.

4. Обґрунтувати, розробити та експериментально апробувати зміст і методику корекційно-реабілітаційної роботи з відновлення мовленнєвої та рухової сфери дітей в процесі корекційно-відновлювального навчання.

Об'єкт дослідження - мовленнєва і рухова діяльність дітей дошкільного віку із постопераційною афазією.

Предмет дослідження - зміст і методика спеціально організованої корекційно-реабілітаційної роботи з відновлення мовленнєво-рухової діяльності дошкільників з постопераційною дитячою афазією.

Методи дослідження. Відповідно до визначеної мети, гіпотези, сформульованих завдань комплексно застосовувалися наступні методи дослідження: теоретичний аналіз та систематизація літературних наукових джерел, порівняння й узагальнення даних теоретичних та експериментальних досліджень; спостереження, бесіди, аналіз результатів навчальної діяльності, документації, даних комп'ютерної діагностики; методи математичної статистики. На етапах констатувального та контрольного експериментів використовувались спеціальні нейропсихологічні методики синдромного аналізу порушених рухових та мовленнєвих функцій дитини розроблена О.Р. Лурія, також: для дослідження рухових функцій - кінестетичний, кінетичний, просторовий праксис проби за А.В. Семенович та Е.Г. Симерницької; - дослідження орального праксису за методиками Л.С. Цвєткової, М.К. Шохор-Троцької та Т.В. Ахутіної; - дослідження латеральних домінантностей за методом О.Р. Лурія, Н.Н. Брагіної, О.Д. Хомської; - для виявлення особливостей відновлення мовленнєвих функцій на ранньому етапі реабілітації було використано авторську комплексну методику

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось на базі Інституту нейрохірургії імені А.П. Ромоданова та Київської спеціальної школи «Надія». У дослідженні взяли участь 50 дітей, з діагнозом постопераційна моторна афазія.

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що:

- вперше здійснено комплексний аналіз порушень мовленнєвої і рухової сфери дітей з постопераційною моторною афазією;

- доповнено та уточнено наукові уявлення про компенсаторні механізми відновлення мовленнєвої та рухової сфери у дітей дошкільного віку з моторною афазією;

- обґрунтовано нові напрямки комплексної корекційно-реабілітаційної роботи з відновлення мовленнєвої та рухової сфери у дітей з постопераційною афазією;

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблена і апробована автором комплексна нейропсихологічна методика може застосовуватись логопедами, реабілітологами та корекційними педагогами у корекційно-реабілітаційній роботі з дітьми, що страждають на дитячу афазію.

Матеріали дослідження можуть бути використані під час читання курсів лекцій для студентів, що навчаються в педагогічних університетах України за спеціальністю „Корекційна освіта. Логопедія”, та курсах підвищення кваліфікації логопедів закладів освіти та охорони здоров'я.

Вірогідність і надійність результатів дослідження забезпечувалися комплексним використанням методів і методик, адекватних меті та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки досліджуваних, поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих даних, застосуванням методів математичної статистики і достовірною результативністю формувального експерименту.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження доповідалися та отримали схвалення на: Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами» (м. Київ, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених «Інноваційні технології навчання і виховання дітей з особливими потребами» (м. Київ, 2006); Всеукраїнській науково-методичній конференції «Підвищення ефективності логопедичної роботи в умовах здійснення дошкільної та початкової освіти» (м. Херсон, 2006); Міській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасної логопедії» (м. Київ, 2007 ); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми корекційної педагогіки та психології» (м. Кам'янець-Подільській, 2007); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасний стан та перспективи розвитку теорії і практики логопедії» (м. Київ, 2008); на звітних науково-практичних конференціях кафедр Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (2006-2008 рр.), засіданнях кафедри логопедії Інституту корекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (2005 - 2008).

Публікації. Основні теоретичні положення дисертації, результати дослідження, висновки відображені у 10 публікаціях, серед яких 7 статей у фахових наукових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, 7 додатків та списку використаних джерел, який налічує 212 найменувань. Основний зміст дисертації викладений на 192 сторінках комп'ютерного набору і містить 11 таблиць. Загальний обсяг дисертації - 223 сторінки.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено предмет, об'єкт, мету, сформульовано завдання, розкрито методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, наведено відомості щодо апробації та впровадження отриманих результатів, а також публікацій та структури роботи.

У першому розділі «Науково-теоретичні передумови вивчення афазії» висвітлюються результати вивчення нейропсихологічної структури мовленнєвої функції в онтогенезі, її мозкової організації, аналізуються основні підходи до корекційно-відновлювального навчання при афазії, розглядаються нейропсихологічні, нейрофізіологічні та нейролінгвістичні концепції відновлення рухової та мовленнєвої діяльності при локальних ураженнях структур головного мозку, розглядається дитяча афазія як специфічний нейропсихологічний феномен.

Проблема динамічної локалізації вищих психічних функцій в мозку людини в спеціальній літературі є однією з широко досліджуваних (Л.С. Виготський, О.Р. Лурія, М.О. Бернштейн, А.А. Смирнов, О.Д. Хомська, Н.П. Бехтерєва, А.П. Пуанте, О.С. Адріанов, Д.А. Фарбер, К. Прібрам та ін.) Так особливо значимими були дані, щодо мозкової організації мовлення, яка розглядається як результат діяльності не окремої ділянки мозку, а цілого ряду областей зв'язаних між собою системними відношеннями (за О.О. Ухтомським).

Велике значення для розуміння мозкової організації вищих психічних функцій (ВПФ) мають питання формування мовленнєвої і рухової функцій у дітей (Т.В. Ахутіна, Н.Г. Манеліс, Н.К. Корсакова, Ю.В. Мікадзе, О.А. Красовська, Н. М. Пилаєва ). Як зазначав Л.С. Виготський, ураження зони локалізації тієї чи іншої психічної функції на різних етапах онтогенезу призводить до появи різних системних дефектів, при цьому в ранньому віці воно зумовлює ураження вищого, а при ураженні в зрілішому віці - нижнього центру. На нашу думку, це положення недостатньо оцінено, і тому не завжди є відправною точкою порівняльних досліджень патології мовлення та інших вищих психічних функцій у дітей і дорослих.

Ґрунтуючись на результатах досліджень дітей і дорослих з локальними ураженнями мозку, описаними в науково-теоретичній літературі (Н.К. Киященко, Л.С. Цвєткова, С.Г. Гаджиєв, О.Р. Лурія, Е.Г. Симерницька, Л.Я. Балонов, Л.І. Московічюте), з'ясовано, що основні відмінності афазії у цих хворих базуються на індивідуальному коефіцієнті міжпівкульної асиметрії при організації мовленнєвої і інших вищих психічних функцій. На думку Е.Г. Симерницької нестандартні форми взаємодії півкуль мозку відіграють значну роль в індивідуалізації дефектів мовлення і інших ВПФ. Питання про мозкову організацію мовленнєвої функції, хоч і представлене численними дослідженнями, але потребує часткового уточнення відносно механізмів мозкової компенсації при локальних ураженнях у дітей до семи років.

Поділ кори мозку на блоки і опис їх функціональної спеціалізації, проведений О.Р. Лурія, є для нейропсихологічної концепції мовленнєвої функції у дітей дошкільного віку достатньо важливим. По-перше, він, на наш погляд, є значущим для уточнення мозкових механізмів мовленнєвих операцій, а по-друге, що порушення парадигматичної і синтагматичної сторін мовлення призводять до афазій, які мають різні механізми виникнення.

Таким чином, в літературі, присвяченій функціональній спеціалізації різних ділянок мозку, містяться як загально визнані, так і суперечливі дані. Найбільшою мірою це стосується вірогідності участі в ВПФ підкіркових утворень, а також того, чи може їх роль бути автономною (самостійною), або завжди залишається ланкою системно організованої функціональної системи (Н.К. Киященко, Т.Г. Візель, Л.С. Цвєткова, С.Г. Гаджиєв, Г. Раткліф, С. Вейнштейн).

Проведений аналіз засвідчив, що недостатньо висвітленою в вітчизняній та зарубіжній літературі виявилася проблема дитячої афазії. За даними науковців, отримані в ході їх дослідження факти підтверджують лише те, що мозкові механізми, які забезпечують здійснення мовленнєвої функції у дітей, є специфічно іншими, ніж у дорослих (Т.В. Ахутіна, Н.Г. Манеліс, М.Н. Фішман, О.А. Красовська, Н. М. Пилаєва). Так, відмінності в мозковій організації мовленнєвих процесів у дітей і дорослих, вважає Є.Г. Симерницька, можуть бути пояснені змінами внутрішньої психологічної структури мовленнєвої діяльності і, зокрема, специфічного дитячого мовлення, в якому компоненти правої півкулі займають більше місця і є більш значущими, ніж у дорослих.

З'ясовано, що у спеціальній літературі відсутні дані про комплексні дослідження стану порушених мовленнєвих і рухових функцій у дошкільників з моторною постопераційною афазією та про відповідні системи корекційно-відновлювального навчання, побудовані з урахуванням мозкової організації мовлення в онтогенезі і диференційованих нейропсихологічних механізмів, що лежать в основі порушень мовленнєвої та рухової сфери у дошкільників з афазією. Разом з тим в літературі існують окремі розрізнені дані щодо міжпівкульної мозкової організації психічних функцій у дошкільників та розвитку мозкових структур в онтогенезі.

Вищевикладене свідчить про необхідність проведення спеціального дослідження з вивчення як стану порушених мовленнєвих і рухових функцій у дошкільників з афазією, так і розробки комплексної системи корекційно-відновлювального навчання, побудованого з урахуванням сучасних наукових даних про порушення мозкової організації мовленнєвої і рухової діяльності у дошкільників та шляхи її відновлення при локальних ураженнях головного мозку.

У другому розділі «Дослідження стану й рухової та мовленнєвої сфери у дошкільників з постопераційною моторною афазією» представлено теоретико-методичні засади, особливості організації констатувального експерименту та результати діагностики стану порушених рухових і мовленнєвих функцій дитини з афазією.

У констатувальному дослідженні взяли участь 50 дітей віком від 4 до 7 років, яким в Київському інституті нейрохірургії імені А.П. Ромоданова було проведено операцію з видалення пухлини головного мозку, внаслідок якої у них були порушені функції мовленнєвої та рухової діяльності. Організація крекційно-відновлювального навчання цієї категорії дітей здійснювалась в домашніх умовах за участі спеціальної загальноосвітньої школи „НАДІЯ” м. Києва.

Основні завдання констатувального експерименту:

- виявити порушення функцій в руховій та мовленнєвій сфері дитини після проведеної нейрохірургічної операції;

- визначити механізми виявлених порушень;

- встановити ступінь патологічного стану дитини і на цій основі класифікувати форму афазії.

На основі аналізу даних науково-теоретичної літератури та врахування структури мозкової організації мовленнєвої і рухової діяльності, її нейропсихологічних і нейрофізіологічних механізмів, розвитку мовленнєвих і рухових процесів в онтогенезі було розроблено експериментальну методику дослідження порушених рухових та мовленнєвих функцій у дітей старшого дошкільного віку із постопераційною афазією, спрямовану на вивчення особливостей протікання порушених рухових та мовленнєвих процесів при ураженні кори і глибинних відділів головного мозку.

Експериментальне дослідження порушених функцій рухової та мовленнєвої діяльності дітей, що перенесли нейрохірургічну операцію, проводилось за допомогою методик, представлених у вступі автореферату.

В основу розробленого нами діагностичного комплексу завдань покладена нейропсихологічна методика (О.Р. Лурія, Л.С. Цвєткова, М.К Шохор-Троцька) та діагностично-розвивальні завдання (А.С. Семенович, Е.Г. Сиротюк, В.В. Тарасун) при дослідженні перцептивного та сенсомоторного рівня.

Виявлення загальних тенденцій і закономірностей між ступенем патологічного стану дитини і складністю проведеної нейрохірургічної операції, а також механізмами порушення рухових та мовленнєвих функцій здійснювалося на основі кількісного і якісного аналізу експериментального матеріалу, в основу якої покладено 4-х бальну шкалу оцінювання результатів.

3 бали - самостійне правильне виконання;

2 бали - виконання завдання після додаткових пояснень та дій експериментатора;

1 бал - виконання завдання (вправи) після допомоги експериментатора;

0 балів - невиконання завдання навіть після допомоги або відмова хворого від виконання завдання.

Всі діти за ступенем порушень в руховій та мовленнєвій сфері були поділені нами на три групи:

1 група - тяжка ступінь моторної афазії (36%)

2 група - середня ступінь моторної афазії (40%)

3 група - легка ступінь моторної афазії (24%)

До першої групи увійшли діти дошкільного віку, у яких в ранній пост операційний період повністю було відсутнє мовлення (52%) та фіксувався патологічний стан м'язів у вигляді геміпарезу (48%). У всіх дітей цієї групи спостерігалися важкі розлади як в фізичній, так і в психічній діяльності.

Друга група складалась з дітей, які перенесли нейрохірургічну операцію з видалення пухлини, але сама пухлина була меншою за розмірами або утворилася в правій гемісфері мозку, залягала у верхніх відділах кори і підкірки та не мала проростань в мозолисте тіло та в іншу півкулю.

Від дітей першої групи ці діти відрізнялись менш тривалішим етапом реанімаційного періоду та більшою кількістю частково збережених функцій.

При локальному ураженні лівої півкулі мозку спостерігалося порушення функціональності правої сторони тіла дитини (44%), а при ураженні правої - патологічний стан м'язів лівої сторони (18%).

Основна особливість другої групи дітей полягала у можливості вільно рухати рукою чи ногою на стороні зони ураження мозку. Вже на третьому тижні раннього відновлювального періоду ці рухи були достатньо чіткі та координовані при виконанні дій побутового характеру.

Прооперовані діти, яких ми віднесли до третьої групи за фізичним станом, якісно відрізнялись від дітей двох перших груп. У цих дітей був знижений тонус м'язів верхніх та нижніх кінцівок на стороні, протилежній зоні ураження головного мозку (16%). Рухова активність кінцівок здорової сторони виявляється достатньо нормативно, що дає дитині можливість активно оперувати рукою, не контролюючі дії зоровим аналізатором.

Враховуючи, що складність оперативного втручання при видаленні пухлини у дітей третьої групи була значно меншою, і саме локальне ураження кори головного мозку не спричинило тяжких розладів в руховій сфері і повної втрати мовлення (26%), до цієї групи потрапили діти, у яких пухлина була розташована на поверхні кори головного мозку та ще й мала невеликі розміри порівняно з першою та другою групами.

Робота з вивчення післяопераційного стану дитини умовно була розподілена на три етапи. На першому етапі нами передбачалось знайомство з батьками хворої дитини, з даними історії хвороби та проведення серії проб з метою виявлення стану різних сторін психічної діяльності дитини. Окрім того ми ставили за мету отримати попередні дані про стан роботи окремих аналізаторів (зорового, слухового, кінестетичного, рухового) і виявити ступінь розладу або збереженості їх діяльності. На другому етапі проводилося детальне вивчення тих психофізіологічних процесів, які при попередньому дослідженні виявились порушеними. На третьому етапі ставилось завдання скласти нейропсихологічний висновок за підсумками одержаних результатів, що в свою чергу давало можливість кваліфікувати дефект та визначити патофізіологічний фактор, що лежить в його основі.

Рівень порушень мовленнєво-рухової діяльності у дошкільників з дитячою афазією визначено за відповідним ступенем порушень усіх компонентів мовлення та рухової діяльності.

Згідно з результатами проведеної математичної обробки даних, усі одержані результати мають високий рівень статистичної значущості (p?0,01). Виявлено наявність позитивних кореляційних зв'язків між рівнем порушень у руховій сфері та рівнем мовленнєво-рухової діяльності усіх прооперованих дітей. При цьому найбільшою мірою рівень цього феномену корелює з рівнем порушень у діяльності артикуляційного апарату дитини (p?0,01).

Результати попередніх проб, щодо стану загальної моторики хворої дитини, підтвердили зв'язок лівої гемісфери мозку з функціональністю правої сторони тіла дитини, особливо з кінцівками. Так само при локальному ураженні структур правої долі мозку, пов'язаної з видаленням злоякісної пухлини, виявлено порушення в роботі м'язів лівої сторони тіла дитини (лівосторонній геміпарез ).

Результати констатувального експерименту засвідчили, що у більшості дітей (44%), які перенесли нейрохірургічну операцію з видалення пухлини, розташованої в глибинних відділах головного мозку, спостерігається тяжке порушення мовлення по типу моторної афазії.

Характер порушень мовленнєвої та рухової сфери дітей, їх спільна моторна природа зумовлюють необхідність розробки експериментальної методики корекційно-відновлювального навчання цієї категорії дітей на ранньому етапі реабілітації.

У третьому розділі «Методика корекційно-реабілітаційної роботи з дошкільниками, хворими на дитячу афазію» представлене теоретичне обґрунтування та основні засади формувального експерименту; подано зміст та основні напрями роботи з відновлення мовленнєво-рухової діяльності дітей з афазією на ранньому етапі відновлення; представлено результати впровадження методики корекційно-відновлювального навчання цієї категорії дітей.

Аналіз літератури з проблеми корекційно-відновлювального навчання хворих на афазію дорослих та окремі дані про перебіг цього процесу у дітей з органічними ураженнями головного мозку різного ґенезу, дають можливість констатувати, що якісне і швидке відновлення порушених рухових та мовленнєвих функцій залежить від забезпечення в корекційно-реабілітаційній роботі ряду умов.

Зокрема, перехід від традиційної системи корекційного впливу, яка використовується при роботі з дорослими пацієнтами, до: спеціально організованого комплексного корекційно-відновлювального навчання дітей, із врахуванням особливостей мозкової регуляції мовленнєвої функції (Т.В. Ахутіна, С.Г. Гаджиєв, С. Вейнштейн, Н.К. Корсакова, Ю.В. Мікадзе, О.А. Красовська, Є. Ф. Соботович, В.В. Тарасун, Е.Г. Симерницька та ін. ), міжпівкульної взаємодії та асиметрії дитячого мозку ( Л.Я. Балонов, М. Газзанига, О.Р. Лурія, Л.І. Московічюте, М.К. Шохор-Троцька та ін.), особливостей фізичної реабілітації ( П.К. Анохін, В.А. Адамович, М.О. Бернштейн, О.В. Запорожець, М.М. Кольцова, О.М. Мастюкова), медичної реабілітації на ранньому етапі відновлення (Г.А. Габибов, В.Л. Найдин, А. Б. Грінштейн, О.В. Шухова, А.Є. Штеренгерд), компенсаторних можливостей дитячого мозку (О. С. Адріанов, П.К.Анохін, Е.А. Асратян, Е.С. Бейн, Т.Г. Візель, О.Н Вінарська, Н.Н. Трауготт, Е. Голдберг та ін. ).

Ці теоретичні положення, а також врахування єдності рухової і мовленнєвої діяльності, специфіки пластичності мозку дитини та можливостей компенсаторної перебудови моторних зон мозку і було покладено в основу адаптованої програми корекційно-реабілітаційної роботи з відновлення мовленнєво-рухової діяльності дошкільників з дитячою афазією.

Для проведення формувального експерименту нами було сформовано дві групи дітей з діагнозом моторна постопераційна моторна афазія. До обох груп ввійшло по 9 дітей з тяжким ступенем моторної афазії, по 10 з середнім та по 6 з легким ступенем мовленнєво-рухових порушень. Таким чином кількість дітей і експериментальної, і контрольної групи склала по 25 осіб відповідно.

Метою формувального етапу дослідження було обґрунтування, розробка і апробація методики експериментального навчання, спрямованого на відновлення втрачених рухових та мовленнєвих функцій у старших дошкільників з дитячою афазією.

В основу методики корекційно-відновлювального навчання був покладений принцип компенсаторного формування, застосування якого передбачало досягнення основної мети - відновлення порушених функцій мовленнєвої і рухової сфери у старших дошкільників з дитячою афазії. В якості опори для формування порушених функцій мовленнєвої та рухової сфери дошкільників в відновлювальному навчанні використовувались збереженні функції лівої руки та автоматизовані рухи артикуляційної діяльності.

При проведенні корекційно-реабілітаційної роботи враховувався той факт, що за ранньої організації корекційно-відновлювального навчання з поєднанням методик логопедичної та фізично-реабілітаційної роботи, ми значно підвищимо результативність відновлювальної роботи.

Головним завданням початкового етапу була активізація процесу відновлення мовлення. Це передбачало використання методик з розгальмування і стимулювання порушених мовленнєвих функцій у дитини. Робота за цією методикою здійснювалась за пасивної участі хворої дитини в процесі навчання.

Однією з основних особливостей розробленої системи є її превентивний характер. Ця попереджувальна спрямованість відновлювальної роботи, що базується на врахуванні системної побудови синдрому мовленнєвого порушення дає можливість уникнути виникнення стійких симптомів і станів, які складно подолати на пізніх стадіях афазії у дітей.

Важливим у використанні методики розгальмування експресивної сторони мовлення і стимулювання усного мовлення є те, що відновлення відбувалось не від слова до фрази, а від фрази до слова. Такий підхід виявився виправданим, оскільки дозволив швидке відновлення розгорнутого висловлювання і мовленнєвого мислення дитини з афазією.

Як видно з опису процесу відновлення, використання цих методик, порівняно швидко, призводить до позитивного результату. Так, в більшості випадків (82%), вони дозволяють відновити вимовну сторону мовлення дитини за 2-3 тижні, тоді як оптико-тактильний метод потребує для постановки звуків і введення їх у слова 2-3 місяців логопедичної роботи.

Логопедичні методи роботи на ранньому етапі спрямовані на розгальмування і стимулювання порушених сторін мовлення. У зв'язку з цим ранній етап значно коротший наступних, на яких весь процес відновлення проводиться уже на основі компенсаторної перебудови органічно порушених функцій з використанням збережених сторін.

Після проведення формувального експерименту з метою виявлення змін у ступеню порушень рухових і мовленнєвих функцій дітей ми застосували ті самі методики, що і на констатувальному етапі дослідження.

Згідно з результатами контрольного експерименту, після проведення комплексної корекційно-реабілітаційної роботи з відновлення функцій мовленнєвої і рухової діяльності у всіх дітей експериментальної групи виявлено значне покращення стану як рухової так і мовленнєвої сфери.

Проведене нами дослідження дозволяє стверджувати про доцільність поетапної ранньої комплексної організації відновлювальної терапії хворих дітей з афазією.

Висновки

1. На основі аналізу літератури (нейропсихологічної, нейрофізіологічної, нейролінгвістичної, медичної, психологічної та педагогічної) уточнено нейропсихологічну структуру мовленнєвої функції у дітей; її мозкову організацію в нормі й при локальних ураженнях різних рівнів та областей кори й підкіркових утворень; мозкові механізми, що регулюють мовленнєву та рухову діяльність дітей; а також компенсаторні можливості при локальних ураженнях моторних зон лівої і правої півкулі головного мозку.

2. З позицій нейропсихологічного підходу до синдромного аналізу стану хворого з локальним ураженням структур мозку розроблено методику діагностики порушених функцій рухової та мовленнєвої сфери у дітей старшого дошкільного віку з афазією. Це дало змогу виявити ступінь порушень рухової та мовленнєвої діяльності зазначеної категорії дітей, уточнити мозкові механізми, що лежать в її основі, встановити співвідношення виявлених порушень в руховій і мовленнєвій сфері та класифікувати форми афазії.

3. Результати кількісного та якісного аналізу експериментальних даних констатувального етапу дослідження дали можливість виявити низку специфічних особливостей у мовленнєвій та руховій діяльності дітей з постопераційною моторною афазією, зокрема:

- характер та глибина ураження мозкових структур після операції на мозку (зокрема у його лобних відділах) обумовлюють складні комплексні психофізичні порушення, які проявляються в моторній афазії, геміпарезах та паралічах центрального характеру, інших розладах вищих психічних функцій (мислення, сприймання, уваги, пам'яті тощо);

- характер порушень мовленнєвої та рухової сфери дітей дозволяє робити висновок про спільну моторну природу порушень мовленнєвої та рухової сфери у цієї категорії дітей;

- у дітей з постопераційною моторною афазією значно знижений, порівняно з дорослими, обсяг автоматизованих рядів, які можуть бути використані на ранніх етапах корекційно-відновлювальної роботи, що значно ускладнює її проведення на основі використання схем, традиційних для роботи з дорослими афазиками;

4. Аналіз отриманих даних дозволив установити додаткові диференційовані компенсаторні механізми корекції та відновлення психофізичної діяльності дитини з постопераційною моторною афазією:

- висока пластичність нервової системи дитини дошкільного віку, незавершеність процесів розвитку мовлення, функціональна незрілість ділянок мозку з найскладнішим рівнем морфофункціональної організації (зокрема ділянки лобних зон мозку) створюють унікальну можливість для досить швидкого, порівняно з дорослими, відновлення вищих психічних функцій дитини;

- у дітей 4-6-літнього віку процеси латералізації півкуль головного мозку ще не є остаточно завершеними, оперативне втручання значно загальмовує цей процес, що створює умови для використання (за потреби) процесу функціональної перебудови попередньої схеми міжпівкульної взаємодії. Це особливо важливе для дітей з найбільшими ураженнями головного мозку;

- враховуючи спільний характер та механізм порушення рухової і мовленнєвої сфери у дітей з моторною афазією, корекціно-реабілітаційна роботу з їх відновлення слід проводи комплексно. Це створює умови для позитивного взаємовпливу корекційних ефектів логопедичної роботи та системи заходів фізичної реабілітації.

5. На основі аналізу та узагальнення результатів констатувального експерименту виділено три групи дошкільників з постопераційною моторною афазією за ступенем порушення в них мовленнєвої та рухової сфери. Це дало змогу визначити диференційовані шляхи проведення корекційно-реабілітаційної роботи з відновлення втрачених мовленнєвих та рухових функцій у дітей кожної групи.

6. На основі аналізу та узагальнення результатів констатувального експерименту виділено три групи дошкільників з постопераційною моторною афазією за ступенем порушення у них мовленнєвої та рухової сфери. Це дозволило нам визначити диференційовані шляхи проведення корекційно-реабілітаційної роботи з відновлення втрачених мовленнєвих та рухових функцій у дітей кожної групи. Означені диференційовані шляхи передусім стосуються використання в реабілітаційній роботі з названими групами дітей різних компенсаторних механізмів у якості провідних, обсягу та послідовності проведення корекційно-відновлювальних заходів, тривалості корекційно-реабілітаційного процесу в цілому.

6. Розроблено та експериментально апробовано зміст і методику корекційно-реабілітаційної роботи з відновлення втрачених унаслідок нейрохірургічного втручання функцій рухової та мовленнєвої сфери дітей з моторною афазією з урахуванням виявлених порушень, нейропсихологічних механізмів, особливостей мозкової регуляції в дошкільному віці, закономірностей становлення мовленнєвої та рухової діяльності в процесі нормального онтогенезу та визначених компенсаторних механізмів.

Зокрема, у методиці представлено напрями корекційно-реабілітаційної роботи з послідовного відновлення чутливості та рухливості кінцівок та органів артикуляції, розвитку сили, точності, координованості їхніх рухів, а також тонких диференційованих рухів кисті й пальців руки та органів артикуляції. Викладено послідовність корекційної роботи з відновлення та розвитку різних сторін мовлення (фонологічної, лексичної, граматичної), різних видів мовлення (імпресивного та експресивного), зв'язного мовлення (діалогічного та монологічного), а також окремі аспекти підготовки дитини до оволодіння новою для неї писемною формою мовлення (письмом та читанням).

7. Зміст та методика корекційно-реабілітаційної роботи розроблені з урахуванням можливостей їх диференційованого застосування, відповідно до виділених нами за результатами констатувального етапу дослідження трьох груп дітей з постопераційною моторною афазією.

У зв'язку з цим представлено основні напрями та методику корекційно-реабілітаційної роботи за кожним з ним, що можуть бути використані в роботі з різними групами дітей. Однак вибір цих напрямів, обсяг корекційно-реабілітаційної роботи за кожним з них, послідовність її проведення та тривалість можуть обиратися педагогом відповідно до диференційованих (залежно від типу групи, до якої віднесена дитина, а отже, з урахуванням стану її мовленнєвої та рухової сфери) та індивідуальних особливостей дошкільників з постопераційною моторною афазією.

8. Результати проведеного корекційно-відновлювального навчання за розробленою методикою свідчать про позитивну динаміку відновлення втрачених функцій рухової та мовленнєвої сфер дітей з моторною афазією, які брали участь в експерименті, порівняно з контрольною групою дітей. Це підтверджує правильність обраної стратегії, змісту та методів комплексної корекційно-реабілітаційної роботи з відновлення рухової та мовленнєвої сфер дітей з постопераційною моторною афазією.

9. Проведене нами дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми відновлення мовленнєвої та рухової діяльності у дітей з постопераційними афазіями. Зокрема, спеціального вивчення вимагають питання організації, змісту та методик корекційно-реабілітаційної роботи з дітьми, що страждають на інші форми дитячої афазії.

реабілітаційний дошкільник афазія корекційний

Основний зміст дисертації відображено у таких публікаціях

1. Савицький А.М. Методика дослідження рухової сфери дошкільників з постопераційною моторною афазією / А.М. Савицький // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного університету: Серія соціально-педагогічна. Випуск VІ / Відп. ред. В.І. Співак. Упорядник О.В. Гаврилов. - Кам'янець-Подільський: ПП Мошинський В.С., 2006. - С. 186-191.

2. Савицький А.М. Діагностична характеристика мовленнєвої та рухової сфери дітей з постопераційною моторною афазією / А.М. Савицький // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: Науково-методичний збірник. Випуск 8., т. 2 - Запоріжжя, 2006. - С. 36-40.

3. Савицький А.М. Нейропсихологічні підходи до організації корекційно-відновлювального навчання дошкільників з постопераційною моторною афазією / А.М. Савицький // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова - Серія 19. Корекційна педагогіка і спеціальна психологія: Випуск 6. - К., 2006. - С. 118-123.

4. Савицький А.М. Вивчення особливостей рухової сфери у дошкільників з дитячою афазією / А.М. Савицький // Теорія і практика сучасної логопедії: Інститут спеціальної педагогіки АПН України. Збірник наукових праць: Вип. №1. - К.: 2006. - С. 87-90.

5. Савицький А.М. До проблеми вивчення особливостей мовленнєвої та рухової сфери дітей з постопераційною моторною афазією / А.М. Савицький // Теорія і практика сучасної логопедії: Інститут спеціальної педагогіки АПН України. Збірник наукових праць: Вип. № 2. - К.: 2006. - С. 94-100.

6. Савицький А.М. Методика дослідження рухової сфери дошкільників з постопераційною моторною афазією / А.М. Савицький // Теорія і практика сучасної логопедії: Збірник наукових праць: Спеціальний випуск. - К.: Актуальна освіта, 2006. - 98 с. - С. 87-91.

7. Савицький А.М. Відновлення порушених функцій рухової та мовленнєвої сфери у дошкільників з постопераційною моторною афазією на ранньому етапі реабілітації / А.М. Савицький // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та психологія. Зб. наукових праць. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. - №8. - С. 60-63.

8. Савицький А.М. Порушення функцій рухової сфери дітей із постопераційною моторною афазією / А.М. Савицький // Актуальні проблеми сучасної логопедії: Матеріали конференції. - К.: РВЦ КПДЮ, 2007. - С. 9-12.

9. Савицький А.М. Відновлення мовленнєвих функцій у дітей з моторною афазією на ранньому етапі корекційно-відновлювального навчання / А.М. Савицький // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та психологія. Зб. наукових праць. Матеріали Міжнародної конференції «Тенденції розвитку корекційної освіти в Україні» - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2008. - №11. - С. 190-194.

10. Савицький А.М. Корекційно-реабілітаційна робота з відновлення рухових функцій у дітей з постопераційною афазією / А.М. Савицький // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного університету: Серія соціально-педагогічна. Випуск VIII / За ред. О.В. Гаврилова, В.І. Співака. - Кам'янець-Подільський: ПП Мошинський В.С., 2008. - С. 252-257.

Размещено на Allbest.ru