Модернізація освітньої системи в східних землях Німеччини (1945-2007 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Б. Д. ГРІНЧЕНКА

УДК 37.013.74(430)

МОДЕРНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОЇ СИСТЕМИ

В СХІДНИХ ЗЕМЛЯХ НІМЕЧЧИНИ (1945-2007 рр.)

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ПАВЛЮК Світлана Вікторівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:доктор філософських наук

КОРСАК Костянтин Віталійович,

Інститут вищої освіти АПН України,

завідувач відділу теорії і методології

природничої та інженерної освіти.

Офіційні опоненти:доктор педагогічних наук, доцент

Зязюн Лариса Іванівна,

Київський національний університет імені

Тараса Шевченка, доцент кафедри романських мов Інституту філології;

кандидат педагогічних наук

Авшенюк Наталія Миколаївна,

Інститут педагогічної освіти і освіти

дорослих АПН України, завідувач відділу

порівняльної професійної педагогіки.

Захист відбудеться „18” червня 2009 р. о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 26.133.01 в Київському міському педагогічному університеті імені Б. Д. Грінченка за адресою: 04053, м. Київ, вул. Воровського, 18/2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського міського педагогічного університету імені Б. Д. Грінченка (04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 13/а ).

Автореферат розісланий „16” травня 2009 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О. І. Жорнова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Активні зміни в політичному, соціально-економічному, культурному, науковому житті нашої країни зумовлюють необхідність обґрунтування нових шляхів розвитку національної системи освіти України, які пов'язані насамперед із її модернізацією. Особливо важливою у визначенні стратегії розвитку освіти є потреба в збереженні й примноженні національних здобутків, оптимальне поєднання інноваційних ідей і досягнень вітчизняної та світової педагогічної думки.

Приєднання до Болонського процесу та інтеграція вітчизняної системи освіти в європейський освітній простір актуалізують проблему вивчення та узагальнення найкращих зразків зарубіжного досвіду. Надбання німецької системи освіти в цьому контексті може стати корисним, бо ця країна порівняно недавно, долаючи майже такі, як і в Україні, соціально-економічні труднощі, шукала ефективні шляхи модернізації освіти основи суспільного розвитку.

За своєю сутністю модернізація системи освіти спрямована на ефективну підготовку молоді відповідно до потреб суспільства в навчально-виховних закладах, робота яких удосконалюється для досягнення конкурентоспроможності через уточнення мети, удосконалення змісту, методів і форм навчання та виховання, взаємодії вчителя та учня, покращення системи фінансування й навчально-методичного забезпечення.

Хронологічно дослідження охоплює історію освіти Німеччини з 1945 по 2009 рр. Вибір указаного періоду, по-перше, дає можливість провести порівняльні паралелі щодо двох освітніх систем Німецької Демократичної Республіки (НДР) та Федеративної Республіки Німеччини (ФРН), які в післявоєнний період обрали різні освітні напрями; по-друге, багатий досвід функціонування системи освіти Німеччини після об'єднання її в єдину державу ще недостатньо досліджений.

Проблеми освіти Німеччини в різні історичні часи вивчали німецькі педагоги О. Анвайлер, О. Вільманн, Р. Вінкель, К. Гюнтер, А. Дістервег, В. Клафкі, В. Курт, Ф. Паульсен, Г. Піхт, Ф. Ратке, Г. Рідель, С. Робінзон, Г. Рот, Х. Хентіг, В. Яйде. Педагогічні ідеї цих дослідників співзвучні із завданнями модернізації освітньої системи України, яка, відбудовуючись на національному грунті, орієнтується на апробований європейською та світовою практикою досвід Німеччини.

Значний внесок у дослідження системи освіти Німеччини зробили російські науковці Б. Вульфсон, О. Єльцова, З. Малькова, Л. Писарева, Л. Пискунов, Т. Яркіна та ін., які досліджували проблеми розвитку шкільної освіти, модернізацію навчальних планів і програм. Теоретико-методологічні позиції педагогічної концепції цілісної школи розглянула Т. Яркіна, яка пов'язала ідеї природовідповідності з новітніми досягненнями природничих наук. Проблему загальної освіти ФРН та розвиток сучасної школи дослідила Л. Писарєва. Проблемі приватних навчальних закладів, характерною ознакою яких є мобільність навчальних програм, що полягає у швидкому реагуванні на розвиток науки й на зміни потреб суспільства, присвячені наукові праці О. Єльцової.

За роки незалежності нашої держави посилився інтерес українських науковців до вивчення системи освіти Німеччини. Різні аспекти німецької моделі підготовки педагогічних кадрів досліджували Л. Пуховська, В. Кравець, Т. Мойсеєнко та ін. Суперечливу ситуацію в професійній освіті Німеччини після поділу держави на Федеративну Республіку Німеччини (ФРН) і Німецьку Демократичну Республіку (НДР) проаналізувала Н. Абашкіна. Напрямки освітньої політики Німеччини висвітлені в працях Б. Мельниченка. Програму оновлення системи вищої освіти ФРН та співпрацю вузів з економічними структурами вивчають А. Андрощук та Г. Андрощук. Питання демократизації та розвитку освітньої системи Німеччини в нових соціокультурних умовах досліджували українські науковці К. Корсак, Л. Пуховська, А. Сбруєва та ін. Дидактичні основи професійної підготовки проаналізувала у своїй науковій праці Н. Козак. Особливості системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників Німеччини розглянула Т. Вакуленко. Аналіз процесу реформування системи педагогічної освіти в Німеччині здійснено в дисертаційному дослідженні Н. Мухіної. Проте аналіз педагогічної літератури показав, що проблема модернізації освітньої системи в східних землях Німеччини не була предметом системного наукового пошуку в Україні й досліджена недостатньо. Ураховуючи практичну важливість застосування в Україні освітнього досвіду ФРН, доцільність його використання, вивчення особливостей модернізації німецької системи освіти заслуговує на увагу й може збагатити вітчизняну педагогічну думку передовими ідеями та здобутками.

Актуальність вивчення освітніх систем НДР та ФРН зумовила важливість об'єктивного осмислення модернізаційних процесів, які за своєю сутністю є подібними і вагомими для розбудови українського освітнього простору. У цьому контексті під час дослідження освітньої системи Німеччини виявлено такі суперечності, які детермінували її модернізацію: між демографічним спадом, з одного боку, та прагненням зберегти лідерство в усіх галузях суспільного життя об'єднаної Європи; між послабленням рівня конкурентоспроможності німецьких товарів через збільшення іноземної робочої сили низької кваліфікації та високотехнологічною німецькою промисловістю; між збереженням національних традицій в освітній системі та її пристосуванням до міграційних процесів.

Існування окреслених суперечностей зумовлює актуальність дослідження теми «Модернізація освітньої системи в східних землях Німеччини (1945 - 2007 рр.)».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складником науково-дослідної теми кафедри педагогічної майстерності Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя “Модель організації ступеневої підготовки педагогічних кадрів” (номер державної реєстрації теми 0104U000324). Воно також є частиною комплексного дослідження відділу теорії і методології природничої та інженерної освіти Інституту вищої освіти АПН України “Теоретико-методологічні проблеми забезпечення якості природничої та інженерної освіти” (2003-2005 рр.; РК № 103U000958) і “Теоретичні засади моніторингу якості вищої природничої та інженерної освіти” (2005-2008 рр.; РК № 0100U000346).

Тема затверджена Вченою радою Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (протокол № 6 від 12 грудня 2005 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №10 від 26 грудня 2006 р.)

Мета дослідження - здійснити цілісний науковий аналіз теоретичних ідей та практичного досвіду модернізації освітньої системи східних земель Німеччини (НДР), визначити особливості модернізації освітніх систем Федеративної Республіки Німеччини та Німецької Демократичної Республіки та сучасної об'єднаної Німеччини впродовж 1945-2007 рр.

Відповідно до мети дослідження було поставлено такі завдання :

1. З'ясувати стан висвітлення досліджуваної проблеми в науково-педагогічній літературі.

2. Вивчити соціально-економічні умови та проаналізувати законодавчу базу, що стала підгрунтям для модернізації освітньої системи Німеччини.

3. Провести компаративний аналіз особливостей модернізації системи освіти Східної Німеччини в післявоєнний період.

4. Охарактеризувати сучасні тенденції модернізації системи освіти єдиної Німеччини.

5. Обґрунтувати можливість використання в Україні досвіду модернізації освітньої системи Німеччини для прискорення національних освітніх реформ.

Об'єкт дослідження - система освіти в східних землях Німеччини (1945 - 2007 рр.).

Предмет дослідження - особливості модернізації освіти Східної Німеччини в повоєнний період.

Теоретико-методологічну основу дослідження складають: історико-педагогічні аспекти педагогічної освіти в Україні (А. Алексюк, Н. Дем'яненко, Н. Дічек, В. Луговий, О. Сухомлинська та ін.); положення про освіту як фактор суспільних змін в Україні, зокрема значення модернізації освітньої системи для розвитку суспільства (В. Андрущенко, М. Євтух, С. Гончаренко, В. Кремень, В. Лутай, М. Михальченко, В. Огнев'юк, О. Савченко; Е. Гуссерль, К. Гюнтер, М. Хайдеггер та ін.); теорії діяльності про розвиток особистості (Г. Балл, Л. Зязюн, В. Киричук, С. Максименко, Д. Узнадзе та ін.); психолого-педагогічні основи забезпечення конкурентоспроможності фахівців (В. Луговий, О. Матвієнко, Н. Ничкало, С. Сисоєва та ін.); положення про методологію порівняльної педагогіки (Н. Абашкіна, Б. Вульфсон, М. Євтух, З. Малькова, О. Матвієнко, Л. Пуховська, А. Сбруєва та ін.); положення про розвиток освітньо-наукового комплексу в сучасних умовах (О. Білорус, М. Згуровський, К. Корсак, В. Луговий, М. Фуллан та ін.).

Методи дослідження. Історико-ретроспективний аналіз - для виявлення особливостей формування й розвитку народної освіти в Німеччині; конкретно-пошуковий метод - для відбору, систематизації та оцінки наукової україномовної та іноземної літератури; культурологічно-цивілізаційний - для виокремлення причин ранньої диференціації дітей та профілізації навчання на рівні основної школи; системно-структурний аналіз особливостей будови середньої освіти на німецьких землях у різні періоди еволюції НДР та ФРН; порівняльно-зіставний - для дослідження документальних матеріалів з метою пошуків і визначення спільних та відмінних ознак еволюції освітніх систем в умовах суспільних й економічних трансформацій на німецьких та українських землях; системно-критичний аналіз - для виявлення суперечностей, які були в народній освіті на території Німеччини в різні історичні періоди її розвитку; інтерпретація, порівняння й узагальнення емпіричних даних - для визначення можливостей використання в педагогічній практиці результатів дослідження та розробленого курсу «Актуальні питання модернізації освіти в Європі».

Основні етапи дослідження. Відповідно до поставлених завдань дослідження проводилося в три етапи впродовж 2000-2009 років:

Перший етап (2000-2005 рр.) - теоретичне осмислення проблеми, визначення об'єкта, предмета, мети, завдань дослідження, укладання програми його проведення; вивчення та опрацювання наукової літератури. На цьому етапі також розроблено план та теоретико-методологічну основу дослідження; зібрано фактичний матеріал освітньої системи ФРН під час стажування в 2000 р. в y навчальних закладах міст Дрездена та Мюнхена.

На другому етапі (2006-2007 рр.) на основі зібраного та проаналізованого матеріалу було систематизовано та узагальнено інформацію про умови, що детермінують процес модернізації освітньої системи Німеччини.

Третій етап (2007-2009 рр.) був присвячений узагальненню матеріалу, формулюванню загальних висновків, унесенню коректив в основний зміст дослідження, підготовці навчально-методичних матеріалів спецкурсу для студентів вищих навчальних закладів «Актуальні питання модернізації освіти в Європі ».

Джерельну базу дослідження становлять документи міжнародних організацій щодо стандартизації освіти (ЮНЕСКО, Ради Європи (Key data on Education in Europe. 2005 та ін.), які регулюють освітню діяльність Німеччини та України, тексти Сорбоннської (1998 р.), Болонської (1999 р.) декларацій, що унормовують національні освітні системи Німеччини та України в умовах формування спільного освітньо-наукового простору; електронні та друковані інформаційно-освітні ресурси європейської зони (дані мережі EURYDICE, Eurostat, UOE and National Accounts), OECD, PISA 2000, 2003, 2006 database (видання Education et a Glance. OECD Indicators. Edition 2001, 2002, 2005, 2008), глобальної мережі Іnternet, фонди Інституту Гете, довідники, енциклопедії; монографії та наукові збірники зарубіжних науковців із проблеми дослідження (O. Anweiler, V. Blьcher, W. Jaide, W. Klafki, W. Kurt, K. Mьller, G. Picht, S. Robinsohn, H. Roth), Конституція ФРН, офіційні документи про розвиток педагогічної освіти: закони, накази, розпорядження та інші нормативно-правові акти НДР, ФРН, об'єднаної Німеччини; навчальні плани та програми шкіл та гімназій; наукові праці (монографії, дисертації, статті) українських і російських науковців; матеріали наукових конференцій, присвячених проблемам модернізації системи вищої освіти України та Росії; наукові періодичні видання: «Шлях освіти», «Рідна школа», «Освіта і управління», «Вопросы образования», «Народное образование», «Початкова школа», «Открытое образование», «Вища освіта України» та ін.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше здійснено компаративний аналіз парадигмальних, структурних та дидактичних особливостей освітніх систем ФРН і НДР, які були взяті за основу модернізації освітньої системи сучасної єдиної Німеччини; з'ясовано ефективність основних напрямів модернізації освітньої системи східних земель Німеччини та обґрунтовано перспективи її впровадження для вдосконалення вітчизняної освітньої системи; визначено комплекс причин, що обумовили пріоритет ранньої профілізації навчання підлітків у модернізованій освітній системі Східної Німеччини. Поглиблено й уточнено знання про соціально-економічні суперечності, які детермінують модернізацію освітньої системи Східної Німеччини, а також процес модернізації освіти та основні напрями його запровадження; змістове наповнення понять «модернізація освітньої системи», «освітня політика», «стратегія розвитку освіти». Набули подальшого розвитку знання про особливості розвитку системи освіти Німеччини, її реформи та модернізаційні процеси.

Практичне значення дослідження полягає в розробці та впровадженні в навчальний процес спецкурсу «Модернізація освіти в Європі»; у підготовці програмово-методичних матеріалів та рекомендацій для студентів і викладачів з означеної проблеми, що, поглиблюючи зміст занять з історії зарубіжної педагогіки, забезпечує необхідний рівень викладання та засвоєння майбутніми педагогами навчальних дисциплін педагогічного циклу.

Матеріали дослідження можуть бути використані при написанні підручників із загальної педагогіки та педагогіки вищої школи, укладанні навчальних програм спецкурсів, інструктивно-методичних рекомендацій для суміжних спеціальностей, під час підготовки філологів іноземних мов, бакалаврів і магістрів із міжнародних політичних, економічних відносин.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження на різних його етапах обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: "Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського простору" (26-28 листопада 2006 р., Київ), «Модернізація системи вищої освіти відповідно до Програми розв'язання освіти в Україні на 2005-2010 роки» (20 травня 2006 р., Судак), «Інновації у вищій освіті» (24-25 жовтня 2007 р., Ніжин); на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість» (25-27 квітня 2006 р., Київ), «Вища освіта в контексті державної політики України» (14 грудня 2006 р., Київ), «Теорія та методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій технічній школі» ( 14 квітня 2006 р., Кривий Ріг), «Актуальні проблеми формування особистості лікаря у студентів-медиків» (29 березня 2006 р., 28 березня 2007 р., 26 березня 2008 р., 26 березня 2009 р., Київ).

Основні положення й результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя (довідка №10 від 23 листопада 2006 р.), Міжрегіональної академії управління персоналом (довідка № 4386/1 від 22 грудня 2008 р.), Інституту інноваційних технологій і змісту освіти міністерства освіти і науки України (довідка № 1.4/18-590 від 3 березня 2009 р.), Чернігівського державного інституту економіки і управління (довідка № 41 від 26 лютого 2009 р.), Інституту вищої освіти АПН України (довідка №746/16-13 від 16 червня 2008 р.).

Публікації. За темою наукового дослідження опубліковано 9 одноосібних статей, з них 6 у фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи - 235 сторінок, із яких основного тексту 166 сторінки. Дисертація містить 3 рисунки, 22 таблиці, розміщені на 12 сторінках. Список використаних джерел складається з 269 найменувань, із яких 86 німецькою, англійською та французькою мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано вибір теми та хронологічні межі дослідження, аргументовано його актуальність і доцільність, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, методи та джерельну базу роботи, підтверджено її наукову новизну, теоретичне й практичне значення, відображено апробацію результатів дослідження.

У першому розділі - „Теоретичні основи модернізації освітньої системи Німеччини” - здійснено теоретичний аналіз вітчизняної та зарубіжної педагогічної літератури за темою дисертації, проаналізовано стан і рівень дослідження українськими педагогами системи освіти Німеччини за роки незалежності України, визначено й проаналізовано основні дефініції дослідження.

Осмислення поняття «модернізація» як процесу оновлення, осучаснення, уведення нового в мету, зміст, методи та форми навчання й виховання уможливило стало підставою для обгрунтовання поняття «модернізація освіти». Зокрема вказано, що в педагогічних дослідженнях використовували терміни, близькі за сутністю до модернізації: «реформування», «інноваційні процеси».

За результатами вивчення джерельної бази показано еволюцію розвитку проблеми модернізації освіти, яка знайшла своє відображення на початку XX ст. у теоріях О. Вільмана, В. Дільтея, Е. Шпрангера. Серед відомих німецьких педагогів 50 - 60-х років XX ст. освітню стратегію ФРН визначали В. Блюхер, Г. Піхт, Г. Рот, В. Яйде. Модернізація змісту освіти 60 - 80-х років XX ст. зводилася до вдосконалення навчальних планів, програм, підручників для всіх типів шкіл за формою і змістом, до посилення науковості викладу навчального матеріалу. Вагомим внеском у теорію модернізації освіти стала педагогічна діяльність німецького педагога XX ст. Х. Хентіга, який запропонував філософсько-педагогічну концепцію оцінювання досягнень та модернізації сучасних освітніх систем.

З'ясовано, що значний внесок у розробку проблем модернізації освітньої системи зробили російські дослідники В. Раєвський, В. Лазарев, Б. Мартиросян, А. Пригожин, Н. Юсуфбекова, які розглядали модернізацію освіти в контексті проблем педагогічної інноватики, а педагоги Н. Бордовська та В. Сластьонін ототожнювали поняття «модернізація» з «інновацією».

Проаналізовано і установлено, що веймарівська Німеччина та Радянська Україна підтримували співпрацю в освітній галузі, а також доведено, що тоталітаризм в управлінні освітою та воєнні конфлікти негативно позначились на зв»язках між країнами та обмежили кількість порівняльно-педагогічних досліджень.

Установлено, що в післявоєнний період після утворення двох німецьких держав НДР і ФРН українська наука більшою мірою вивчала освіту на східних німецьких землях, де розпочалося будівництво соціалізму. Зміна пріоритетів уряду СРСР на початку 60-х років XX ст. сприяла розвитку педагогічних досліджень у галузі освіти ФРН. В цей період результати наукових досліджень із проблем німецької освітньої системи репрезентовані в педагогічних енциклопедичних виданнях (З. Кулакова), у наукових статтях (Б. Вульфсон, В. Давидов, В. Єлманова, П. Каган, М. Кольчугіна, З. Малькова, В. Марцинкевич, Л Пискунов та ін.).

З'ясовано, що вітчизняна педагогічна наука вивчала різні аспекти зарубіжної освіти, зокрема німецької. Так, за результатами аналізу наукових праць таких українських фахівців з порівняльної педагогіки, як Н. Абашкіна, Г. Єгоров, Л. Коваль, Д. Костюкевич, О. Локшина, Б. Мельниченко, А. Сбруєва, Г. Степенко, І. Тараненко та ін., котрі наприкінці 80-х років XX ст. видали серію праць із проблем зарубіжної освітньої системи, показано на можливість модернізації освітньої системи України на апробованому європейському та світовому педагогічному досвіді і стверджується доцільність в такому контексті досвіду Німеччини. Так, дослідження Н. Абашкіної вказують на суттєві німецькі досягнення в професійно-технічній освіті, які упроваджувалися в складних умовах, оскільки глибока економічна криза та майже цілковита відсутність фінансування наукових пошуків та міжнародної освітньої співпраці нівелювала ті можливості, що виникли після падіння „залізної завіси” й зростання державної потреби в дослідженні та раціональному запозиченні зарубіжного освітньо-наукового досвіду.

У розділі наведено дані про стан і рівень дослідження українськими педагогами системи освіти Німеччини, котрі отримано на основі контент-аналізу вітчизняних наукових розвідок за період 1991-2007 років (Т. Вакуленко, В. Гаманюк, О. Кашуба, Н. Козак, Л. Сакун, Є. Синенко, А. Турчин та ін.). У роки незалежності України разом із розвитком українсько-німецької освітньої та наукової взаємодії в Україні зросла кількість публікацій і дисертаційних робіт.

Під час наукового пошуку виявлено, що в структурі освітньої системи Німеччини збережено загальнонародне визнання освітніх пропозицій М. Лютера (1483 - 1546), який започаткував релігійну Реформацію в Німеччині і ідеали якої не втрачено й у наш час. Це засвідчують, зокрема, розвиток освіти на основі її державної підпорядкованості та включення в навчальні плани шкіл „елементів релігійних учень”.

На основі аналізу наукової літератури визначено парадигмальні й реалізаційно-дидактичні особливості освітніх систем ФРН і НДР. Вони детерміновані дуальною („подвійною”) пруською моделлю школи й національно-громадянським вихованням через поєднання якісного масового навчання дітей і підлітків, елітарної підготовки молоді з вищих суспільних верств і здібних представників інших прошарків.

Узагальнення результатів дослідження дало можливість виділити 12 головних особливостей пруської школи, які детермінували розвиток освіти усіх німецьких земель під час утворення об'єднаної імперії. Відзначено, що їх фундаментальну основу намагалися відновити в післявоєнні роки у ФРН, дотримуючись рівності всіх гілок християнства, законодавчого відділення школи від церкви з одночасним збереженням обов'язкових двох щотижневих уроків релігійного виховання з метою досягнення рекомендованої Реформацією „діяльнісної віри”. Нині намагаються сформувати її в молоді через свідоме та тривале ознайомлення з Біблією, міркування, глибоку рефлексію.

У другому розділі - „Особливості освітніх систем двох німецьких держав у післявоєнний період” - на основі ретроспективного огляду історичного шляху педагогічної освіти в східних землях Німеччини після 1945 р. визначено її три основні етапи.

Установлено, що перший етап (1946 - 1959 рр.) характеризується проведенням антифашистсько-демократичної шкільної реформи, що полягала в підготовці нових учителів, у створенні навчальних програм та підручників, у вилученні зі шкільного компонента релігії. На другому етапі (1959 - 1970 рр.) було запроваджено 10-річне шкільне навчання, проведено реформи в професійній освіті. Конституція НДР 1968 р. надала привілеї для вступу в вищі навчальні заклади дітям робітників. На третьому етапі (1970 - 1990 рр.) було запроваджено новий вищий навчальний заклад - фахову школу. Політично-ідеологічний характер освіти є її головною рисою.

Аналіз законодавчих документів про освіту й виховання засвідчив, що багато гасел та урядових дій відзначалися безсумнівною привабливістю. Так, із німецьким менталітетом узгоджувалася проголошена в НДР концепція „працюючої школи”, метою якої було оволодіння грамотою, основами професії та виховання громадянина держави пролетарів, здатного гідно її захистити, а також самостійно приймати рішення й нести за них відповідальність.

Наслідком зазначених підходів стала модель 10-річної політехнічної школи зі значними витратами на конкретну виробничу практику і дотримання принципу «діяльності»: усі 100% підлітків і молодих осіб обов'язково отримували фах. Та на практиці ідею не було втілено в життя. Натомість ідеологічна „обробка” значно переважала формування життєво-корисних навичок. Якщо у ФРН основний робітничий контингент зростав у системі ремісничої (дуальної) підготовки безпосередньо на робочих місцях при одноденному теоретичному навчанні, то в НДР, навпаки, одноденною була практична виробнича підготовка, а решту днів тижня учні проводили в школах.

В розділі також висвітлено сутнісні ознаки систем освіти НДР і ФРН напередодні їхнього об'єднання в єдину державу. Для освітньої системи НДР характерним було піднесення російської мови як основної іноземної мови для школярів, наслідки політики залучення до роботи в державній економіці всіх випускників шкіл, що стало причиною домінування загальної та професійної середньої освіти й недорозвиненості сектору освіти університетського рівня. Жорстко контролювалася система поглядів і переконань кожного учня.

У розділі зазначено, що визначальними ознаками системи освіти ФРН є звернення до принципів європейського християнства, демократії, законодавчої заборони тоталітарних партій і суспільних рухів; висвітлено засади освітньої політики, еволюцію керівних і консультативних органів управління, структуру освітньої системи та її зміни, спроби радикальних соціалістичних реформ. Пояснено причини великої різноманітності основних шкіл в умовах уніфікованої початкової освіти, проаналізовано навчальні плани закладів молодшої та старшої середньої освіти, визначено атрактивно-елітарну роль різноманітних гімназій, а також з'ясовано причини припинення розширення вищої школи після періоду її швидкої розбудови в 60-70-х рр. XX ст. Проведений порівняльний аналіз засвідчив, що в підготовці молоді до сучасного інформаційно-високотехнологічного ринку праці освітня сфера ФРН досягла вищих результатів, ніж НДР.

У третьому розділі - „Напрями модернізаційних процесів у освітній системі єдиної Німеччини за часів об'єднання” - центральним питанням є виявлення й вивчення освітніх досягнень німецької держави в здійсненні об'єднання двох шкільних систем у єдину цілісність.

Теоретично обгрунтовано засади, котрі склали підвалини для об'єднання двох шкільних систем у єдину цілісність. Ними визначено: особливість німецького характеру - організованість, сучасні демократичні принципи, пріоритетність прав людини й захисту дітей, демократично-християнська система суспільних цінностей. На основі опрацьованих документів показано, що у ФРН і освіта, і буденне життя формували активного та впевненого в собі працівника, відповідального за власні дії, який не розраховував на перманентну допомогу держави.

Модернізація системи освіти на території НДР передбачала такі завдання: узгодження програм шкіл західних і східних земель щодо викладання іноземних мов і заміни російської мови англійською; уведення релігійного виховання; ліквідацію 10-річного навчання й впровадження структури обов'язкової освіти західних земель; ліквідацію Академії педагогічних наук НДР і десятків кафедр у ВНЗ; зміну змісту не лише гуманітарних предметів, а й більшості природничо-математичних дисциплін.

У дисертаційному дослідженні проаналізовано номенклатуру й призначення закладів загальної та професійної освіти (особливості роботи, навчальні плани), акцентовано на законодавчих засадах й умовах забезпечення спільних зусиль державних органів і громадських організацій та спілок для реалізації завдань модернізації освітньої системи. Зокрема, виявлено та обгрунтовано причини й наслідки збереження в Німеччині поділу учнів при переході від початкової до основної школи, а також забезпечення можливості вибору освітніх закладів.

Виокремлено тенденції в розвитку освіти сучасної Німеччини. Завдяки порівнянню кількісних даних про сектор загальної освіти і систему основної та середньої професійно-технічної освіти з'ясовано, що система дуальної професійно-ремісничої підготовки охоплює більшу частину підлітків, проте, вона повільно скорочується, модифікуючись відповідно до того, як змінюються потреби ринку праці.

В дисертації зроблено висновок про те, що сучасна Німеччина дотримується політики раціонального обмеження рівня охоплення молоді вищою освітою, що призвело до незначних змін у кількості студентів за період 1991-2006 років, але стабільність контингенту не означає незмінність цілей і змісту навчання, оскільки держава потребує створення й використання досконалих виробничих технологій. В німецькому суспільстві сформовано особливу громадську думку. Так, на посередні результати, які під час міжнародного тестування (відомі проекти PISA-2000, 2003, 2006) показали випускники німецьких основних (молодших та середніх) шкіл, була гостра реакція населення й освітян Німеччини. У результаті спільних зусиль під час тестувань 2003 і 2006 рр. були виявлені кращі результати, котрі поступово удосконалюють.

Вектори освітньої політики Німеччини та України після 1991 року в багатьох аспектах виявилися протилежними: у Німеччині розвивали точні науки й надвисокі технології, а в Україні під час модернізації освіти основну увагу було зосереджено на предмети гуманітарного профілю, історію, суспільствознавство та ін., унаслідок чого не приділяли достатньої уваги точним наукам (удосконалення змісту освіти). Показано, в який спосіб досвід модернізації освітніх систем в Німеччині може бути використаний в модернізаційних процесах освітньої системи України: при створенні й упровадженні нових навчальних програм на рівні школи враховувати новітні досягнення Німеччини в природничо-математичних та інших науках (нові заклади освіти); при формуванні екологічного мислення у дітей, молоді й педагогічних працівників застосовувати підходи запобігання екологічним загрозам через перетворення екологічної освіти в невід'ємну частину шкільних програм та гавчання дотримання законодавчих актів; для підвищення рівня знань виховувати особливу соціальну реакцію у всіх учасників педагогічного процесу на незадовільні результати.

ВИСНОВКИ

Дисертаційне дослідження " Модернізація освітньої системи в східних землях Німеччини (1945-2007 рр.)" репрезентує теоретичні узагальнення наукової проблеми модернізації освітньої системи в східних землях Німеччини (1945-2007рр.).

1. Аналіз джерельної бази показав, що проблеми освіти Німеччини вивчали як німецькі, так і вітчизняні науковці. У роботі вказано, що сучасна система освіти ФРН - це різнопланова, добре організована галузь, модернізація якої забезпечувалася цілеспрямованою державною підтримкою, послідовною освітньою політикою, продуманими реформами, які базувалися на демократичних засадах відповідно до вимог суспільства в умовах поглиблення європейської інтеграції.

У роки незалежності України та інтеграції її освіти у європейський освітній простір значно зросла увага українських педагогів до вивчення системи освіти Німеччини. Водночас було виявлено ряд соціально-економічних суперечностей, які детермінують модернізацію освітньої системи Східної Німеччини: демографічний спад і намагання зберегти лідерство в усіх галузях суспільного життя об'єднаної Європи; рівень конкурентоспроможності товарів, виготовлених німецькими фахівцями, та засиллям дешевих товарів низької якості, вироблених некваліфікованими робітниками-іноземцями; прагнення зберегти національні традиції в освітній системі й пристосування її до міграційних процесів та ін.

За результатами вивчення джерельної бази показано еволюцію розвитку проблеми модернізації освіти: від вдосконалення навчальних планів, програм, підручників для всіх типів шкіл за формою і змістом, до посилення науковості викладу навчального матеріалу. Доведено, що вагомим внеском у теорію модернізації освіти стала філософсько-педагогічна концепція оцінювання навчальних досягнень, котра обумовила модернізацію сучасних освітніх систем.

2. Установлено, соціально-економічні умови, котрі стали підгрунтям для модернізації освітньої системи Німеччини, були складними і неоднозначними. Так, спочатку цей період характеризується проведенням антифашистсько-демократичної шкільної реформи, підготовкою нових педагогічних кадрів, створенням навчальних програм та підручників, вилученням зі шкільного компонента релігії. Впродовж 1959 - 1970 рр. запроваджено 10-річне шкільне навчання, проведено реформи в професійній освіті, а з 1970 по 1990 рр. Відбувалося експериментальне впровадження нового вищого навчального закладу - фахової школи.

Доведено, що специфіка освітньої системи полягала в її політично-ідеологічному характері. Так, концепція „працюючої школи” ставила за мету оволодіння грамотою, основами професії та виховання громадянина держави пролетарів, здатного гідно її захистити, а також самостійно приймати рішення й нести за них відповідальність.

З»ясовано, що законодавча база посилює процеси оновлення освітньої системи. Так, Конституція НДР 1968 р. надала привілеї для вступу в вищі навчальні заклади дітям робітників. На підставі вивчення освітньої системи Німеччини з'ясовано, що її становлення відбувалося з урахуванням інтересів держави, а також менталітету німецького народу. Світоглядно-культурним фундаментом появи й розвитку сучасної системи освіти Німеччини можна вважати той тривалий процес, що отримав назву «Реформація» і визначив релігійні погляди німецького населення.

За результатами аналізу встановлено визначальні ознаки системи освіти ФРН: звернення до принципів європейського християнства, демократії, законодавчої заборони тоталітарних партій і суспільних рухів.

На підставі законодавчої бази та освітньої політики, вивчення розвитку керівних і консультативних органів управління, структури освітньої системи та її зміни, радикальних соціалістичних реформ пояснено причини різноманітності основних шкіл в умовах уніфікованої початкової освіти, навчальних планів для різних освітніх щаблів - це атрактивно-елітарна роль різних навчальних закладів.

3. Компаративний аналіз уможливив виокремлення особливостей модернізації системи освіти Східної Німеччини в післявоєнний період. В дослідженні виявлено, що в структурі освітньої системи Німеччини збережено ідеали Реформації, що обумовило розвиток освіти на основі її державної підпорядкованості та включення в навчальні плани шкіл „елементів релігійних учень”; утримання молоді „під контролем” і переконання її в тому, що доля людини визначена в час її земного буття наперед Вищою Силою.

У дисертації доведено, що однією з тенденцій модернізації освіти є раціональне поєднання в освіті державного стратегічно-законодавчого управління та широкої громадської ініціативи на рівні діяльності навчально-виховних закладів.

На основі аналізу наукової літератури визначено парадигмальні й реалізаційно-дидактичні особливості освітніх систем ФРН і НДР. Вони детерміновані дуальною („подвійною”) пруською моделлю школи й національно-громадянським вихованням через поєднання якісного масового навчання дітей і підлітків, елітарної підготовки молоді з вищих суспільних верств і здібних представників інших прошарків.

У процесі дослідження особливостей модернізації системи освіти Східної Німеччини було встановлено, що в усіх закладах освіти збереглося не характерне для Європи явище ранньої профілізації навчання. При цьому НДР дотримується політики раціонального обмеження рівня охоплення молоді вищою освітою.

Структура системи професійно-технічної освіти Німеччини є досить складною і поліваріативною: навіть у межах одного міста освітні заклади одного типу можуть мати істотні відмінності, оскільки ними опікуються різні палати підприємців і торгівців, що переслідують власні інтереси й цілі.

Значні труднощі процесу модернізації освіти Німеччини в післявоєнний період зумовлені відмінностями в організації підготовки молодих робітників у ФРН та східних німецьких землях: з одного боку це збільшення робітничого контингенту через систему ремісничої підготовки на робочих місцях і при одноденному теоретичному навчанні (дуальне навчання), з іншого одноденна практична виробнича підготовка.

Теоретично обгрунтовано засади, котрі склали підвалини для об'єднання двох шкільних систем у єдину цілісність. Ними визначено: особливість німецького характеру - організованість, сучасні демократичні принципи, пріоритетність прав людини й захисту дітей, демократично-християнська система суспільних цінностей.

4. Дослідження процесу модернізації системи освіти східних земель об'єднаної Німеччини дало можливість встановити, що першочерговим завданням сучасної освіти є її розбудова й демократизація, конструювання її змісту, необхідного для підготовки кваліфікованих фахівців.

За результатами аналізу виявлено, що освітня система сучасної Німеччини забезпечує високий рівень професіоналізму, самовдосконалення й самореалізації людини як суб'єкта діяльності, який відповідає соціально-економічним, політичним та соціокультурним змінам у європейських країнах.

Порівняльний аналіз кількісних даних про сектор загальної освіти і систему основної та середньої професійно-технічної освіти уможливив виокремлення провідних тенденцій в системі дуальної професійно-ремісничої підготовки, а саме: хоча вона охоплює більшу частину підлітків, спостерігається її неухильне повільне скорочення через модифікацію відповідно до потреби ринку праці.

5. В дослідженні показано на можливість модернізації освітньої системи України на апробованому європейському та світовому педагогічному досвіді і стверджується доцільність в такому контексті досвіду Німеччини.

На основі вивчених документів доведено, що сучасна освітня політика Німеччини значно відрізняється від освітньої політики України. Так, у 90-х роках минулого і на початку нового сторіччя під час модернізації освіти в Україні особливу увагу було зосереджено на предмети гуманітарного циклу, тоді як Німеччина докладала зусиль для збереження високої якості викладання природничо-математичних наук. Водночас німецька освітня система розвивала точні науки, намагаючись спрямувати в природничо-математичні спеціалізовані заклади якомога більше студентів. Слід зазначити, що, на відміну від України, ФРН укладає значні кошти в розвиток фундаментальних наук. Також і професійно-технічна освіта Німеччини, на відміну від України, дозволяє отримувати дипломи міжнародного визнання.

В дисертації узагальнено основні напрями сучасної освітньої політики в Німеччині: ефективна підготовка молоді відповідно до потреб суспільства в навчально-виховних закладах, досягнення конкурентоспроможності через уточнення мети, удосконалення змісту, методів і форм навчання та виховання, взаємодії вчителя та учня, покращення системи фінансування й навчально-методичного забезпечення; раціональне обмеження рівня охоплення молоді вищою освітою; формування особливої громадської думки щодо низьких результатів навчання; розвиток точних наук і надвисоких технологій; формування екологічного мислення.

Об'єктивне осмислення модернізаційних процесів, які є подібними і вагомими для розбудови українського освітнього простору, уможливило визначення, в який спосіб досвід модернізації освітніх систем в Німеччині може бути використаний в Україні: формувати особливу суспільну думку щодо незадовільних результатів навчання і виховання молоді; враховувати новітні досягнення Німеччини в природничо-математичних та інших науках при створенні й упровадженні нових навчальних програм на рівні школи; застосовувати підходи запобігання екологічним загрозам через перетворення екологічної освіти в невід'ємну частину шкільних програм та навчання дотримання законодавчих актів при формуванні екологічного мислення у дітей, молоді й педагогічних працівників.

Дисертаційне дослідження не вичерпує усього розмаїття питань, що пов'язані з модернізацією системи освіти Німеччини та використанні її здобутків для модернізації освітньої системи України. Так, необхідно дослідити внесок Німеччини в європейські освітні проекти, з'ясувати особливості підготовки фахівців із нових перспективних технологій. Дослідження цих проблем стане ще одним кроком у напрямку створення конкурентоспроможної професійної освіти в Україні.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Павлюк С. Професіоналізація та інші тенденції розвитку освітньо-наукового комплексу Німеччини / С. Павлюк // Вища освіта України. - 2006. - № 1 (додаток). - С. 180-187.

2. Павлюк С. В. Cистема обов'язкової освіти у Німеччині: особливості організації і тенденції розвитку / С. В. Павлюк // Наукові записки Ніжинського держ. ун-ту імені Миколи Гоголя : зб. наук. праць Ніжин. держ. ун-ту імені Миколи Гоголя. - Ніжин : Вид-во Ніжин. держ. ун-ту імені Миколи Гоголя 2006. - № 3. - С. 86-91. - (Серія "Психолого-педагогічні науки).

3. Павлюк С. В. Спільне і відмінності в модернізації вищих рівнів освіти в Україні і Німеччині / С. В. Павлюк // Вища освіта України. - [Дод. 3. Т. ІІІ (10)]. - 2006. - Тематич. вип. "Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору". - С. 193-199.

4. Павлюк С. В. Школи Німеччини в умовах глобалізації та інтеграційних процесів / С. В. Павлюк // Рідна школа. - 2007. - № 9. - С. 72-75.

5. Павлюк С. В. Учення, теорії і парадигми та їх змагання у сфері освіти Німеччини / С. В. Павлюк // Наукові записки Ніжинського держ. ун-ту імені Миколи Гоголя : зб. наук. праць Ніжин. держ. ун-ту імені Миколи Гоголя. - Ніжин : Вид-во Ніжин. держ. ун-ту імені Миколи Гоголя, 2007. - № 4. - С. 171-175. - (Серія "Психолого-педагогічні науки).

6. Павлюк С. В. Інноваційні аспекти підготовки кадрів у Німеччині в умовах співпраці ВНЗ і підприємців // С. В. Павлюк / Проблеми освіти. - К. : ІЗМН, 2008. - Вип. 55. - С. 92-96.

 Інші публікації

7. Павлюк С. В. Німеччина - ХХІ: консерватизм в оцінюванні якості освіти і роботи вчителя та необхідність інновацій / С. В. Павлюк : всеукр. наук.-практ. конф. ["Молодь, освіта, наука, культура і національна свідомість"], (Київ, 25-27 квітня 2006 р.). - К. : Європ. ун-тет, 2006. - Т. 1 (1). - С. 143-146.

8. Павлюк С. В. Німецька політика розвитку і забезпечення якості вищої освіти / С. В. Павлюк : всеукр. наук.-практ. конф. ["Вища освіта в контексті державної політики України"], (Київ, 14 груд. 2006 р.). - К. : МАУП, 2007. - С. 292-295.

9. Павлюк С. В. Формування у молоді європейської системи цінностей: досвід і досягнення німецької системи освіти / Павлюк С. В. : всеукр. наук.-практ. конф. ["Актуальні проблеми формування особистості лікаря у студентів-медиків"], (Київ, 28 берез. 2007 р.). - К. : Мед. інст. УАНМ, 2007. - С. 126-128.

 АНОТАЦІЇ

німеччина освіта модернізація

Павлюк С.В. Модернізація освітньої системи в східних землях Німеччини (1945-2007 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Київський міський педагогічний університет імені Б. Д. Грінченка, Київ, 2009.

У дисертації вперше системно-історично й науково-теоретично досліджено особливості створення, розвитку та модернізації народної освіти на східних німецьких землях, соціально-економічні умови та законодавчу базу, що стали підгрунтям для модернізації освітньої системи Німеччини, та схарактеризовано сучасні тенденції модернізації системи освіти єдиної Німеччини. Висвітлено теорію та практику трансформації ідеологізованої тоталітарної народної освіти НДР в європейську і христянсько-демократичну освітню систему сучасної Німеччини, а також сформульовано пропозиції системного використання в Україні німецького досвіду розвитку загальної та професійної освіти.

Ключові слова: освітня система Німеччини, модернізація освітньої системи, реформування освітньої системи, стратегія розвитку освіти, освітня політика, східні землі Німеччини, Реформація, німецька модель освіти, політехнічна 10-річна школа, європейські проекти.

Павлюк С.В. Модернизация образовательной системы в восточных землях Германии (1945-2007 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. - Киевский городской педагогический университет имени Б.Д. Гринченко, Киев, 2009.

В диссертации впервые в историческом и теоретическом аспектах исследованы особенности создания, развития и модернизации народного образования на восточных немецких землях. С использованием подходов гуманитарных наук выявлены и систематизированы особенности модернизации образовательной системы, изучены социально-экономические условия и законодательная база, которые были положены в основу этого процесса.

Цель диссертационного исследования - целостный анализ теоретических идей и практического опыта модернизации образовательной системы восточных земель Германии, а также определение особенностей модернизации образовательных систем Федеративной Республики Германии и Германской Демократической Республики, современной объединенной Германии в период с 1945 по 2007 годы.

В работе охарактеризованы современные тенденции модернизации системы образования объединенной Германии. Изучено теорию и практику трансформации тоталитарного народного образования ГДР в европейскую и христианско-демократическую образовательную систему современной Германии. Обосновано, что современная система образования ФРГ - это хорошо организованная отрасль, модернизация которой обеспечивалась целенаправленной государственной поддержкой, реформами, которые опирались на демократические основы последовательной образовательной политики. На основе анализа документов доказано, что образовательная политика Германии может быть полезной для современного процесса модернизации отечественной системы образования. Она обеспечивает высокий уровень профессионализма, самоусовершенствования и самореализации человека, как субъекта деятельности, а также соответствует социально-экономическим, политическим и социокультурным изменениям в европейских странах.

В диссертации обобщены основные направления современной образовательной политики в Германии: усовершенствование содержания, методов и форм обучения и воспитания, взаимодействие учителя и ученика, улучшение системы финансирования и учебно-методического обеспечения; рациональное ограничение количества молодёжи с высшим образованием; развитие точных наук и современных технологий; формирование экологического мышления. Исследованы состояние и тенденции развития народного образования объединенной Германии в ХХІ веке, сформулированы предложения системного использования в Украине немецкого опыта развития общего и профессионального образования. Объективное осмысление модернизационных процессов, цель которых подобна задачам реформирования украинского образовательного пространства, дало возможность определить способы использования немецкого опыта в Украине: формирование особого общественного мнения о неудовлетворительных результатах обучения и воспитания молодежи; использование новейших достижений Германии в естественно-математических науках при создании и внедрении новых учебных программ; внедрение методов предупреждения экологических катастроф путем преобразования экологического образования в неотъемлемую часть школьных программ, а также формировать экологическое мышление.

Диссертационное исследование не исчерпывает всех вопросов, которые связаны с модернизацией системы образования Германии и использованием её достижений для обновления образовательной системы Украины. Необходимо исследовать вклад Германии в европейские образовательные проекты, выяснить особенности подготовки специалистов, способы внедрения новых перспективных технологий в педагогический процесс. Изучение этих проблем станет важным шагом в создании конкурентоспособного образования в Украине.

Ключевые слова: образовательная система Германии, модернизация образовательной системы, реформирование образовательной системы, стратегия развития образования, образовательная политика, восточные земли Германии, Реформация, немецкая модель образования, политехническая 10-летняя школа, европейские проекты.

Pavlyuk S.V. Modernization of Educational System in East Landers of Germany (1945-2007). - The Manuscript.

The dissertation for the degree of candidate of pedagogical science in speciality 13.00.01 - General Pedagogic and History of Pedagogic. - Kyiv Pedagogical University named after B. D. Hrinchenko, Kyiv, 2009.

In dissertation first system-historically and scientifically and in theory the features of creation are investigational, to development and modernization of folk education on East Germany earths, socio-economic terms and legislative base, that became subsoil for modernization of the educational system of Germany, and description is given to the modern tendencies of modernization of the system of formation of single Germany. A theory and practice of transformation of ideological-totalitarian folk formation of GDR is reflected in the European and Christian Democrat educational system of modern Germany, and also suggestions of the system use are formulated in Ukraine of development of universal and trade education Germany to experience.