Педагогічні умови забезпечення особистісних досягнень підлітків засобами фізичної культури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСОБИСТІСНИХ

ДОСЯГНЕНЬ ПІДЛІТКІВ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

13.00.07 - теорія і методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

НЕЧИПОРЕНКО ЛЕОНІД АНАТОЛІЙОВИЧ

Київ - 2009

АНОТАЦІЯ

Нечипоренко Л.А. Педагогічні умови забезпечення особистісних досягнень підлітків засобами фізичної культури. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.07 - теорія і методика виховання. Інститут проблем виховання АПН України, Київ.

Дисертація присвячена проблемі створення педагогічних умов, які сприяють удосконаленню особистісних здібностей підлітків засобами фізичної культури. Проаналізовано стан дослідження проблеми в психолого-педагогічній теорії та практиці.

У роботі здійснено теоретичний аналіз сучасних підходів до вияву рівня розвитку особистісних здібностей підлітків. Проаналізовано вітчизняні та зарубіжні методики вияву рівня розвитку особистісних досягнень. Визначені педагогічні умови, які мотивують підлітків до самовдосконалення засобами фізичної культури.

Проведено комплексне соціологічне, психологічне, інтелектуальне, фізичне та педагогічне дослідження, на його основі розроблено методику та використано педагогічні умови, які сприяють забезпеченню особистісних досягнень підлітків.

Перевірено ефективність педагогічних умов та запропонованої методики забезпечення особистісних досягнень підлітків. Досягнута позитивна динаміка сформованості пізнавальної активності, рівня особистісних досягнень та фізичної підготовленості у підлітків експериментальної групи, що засвідчує ефективність запропонованої технології удосконалення особистісних досягнень підлітків.

Ключові слова: педагогічні умови, підлітки, мотивація, особистісні досягнення, психомоторика, психомоторні здібності, самовдосконалення, ситуація успіху, методи і засоби фізичного виховання, фізична підготовленість.

АННОТАЦИЯ

Нечипоренко Л.А. Педагогические условия обеспечения личностных достижений подростков средствами физической культур. - Рукопись.

Диссертация на соискания ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 теория и методика воспитания. - Институт проблем воспитания Академии педагогических наук Украины, Киев.

Диссертационное исследование посвящено изучению проблемы обеспечения педагогических условий реализации личностных возможностей подростков в процессе физического воспитания. В работе уточнена сущность понятий «личностные достижения», «формирование личностных достижений». Осуществлен теоретический анализ современных педагогических подходов к решению проблемы обеспечения личностных достижений подростков в процессе физического воспитания. Проанализирован отечественный и зарубежный опыт усовершенствования личностных достижений, выявлена недостаточная изученность проблемы, установлено отсутствие конкретных научных методик определения как уровня развития личностных достижений, так и условий их усовершенствования.

В процессе непосредственного изучения проблемы определен следующий комплекс факторов, влияющих на обеспечение личностных достижений подростка: социальные (социально-экономические, социально-культурные, социально-педагогические); личностные (отношение подростка к физическому воспитанию, учебно-тренировочным занятиям как субъекта учебного процесса, его интересы и потребности, ориентация на социальную и культурную деятельность); образовательные, созданные непосредственно учителем во время занятий. Структурными компонентами обеспечения личностных достижений являются: мотивацийно-эмоциональные; интеллектуальные (активность, творческая инициативность, теоретическая готовность, знание методов и способов, умение анализировать поставленную задачу); моторные (двигательная пам'ять, двигательные способности, уровень развития двигательных умений и навыков).

При диагностировании уровней развития личностных достижений подростков в полной мере оправдывает себя методика оценки психомоторных способностей, которая с помощью специально разработанных тестовых задач помогает определить как уровень физической подготовленности подростков, так и индивидуальные достижения и умения управлять ими в процессе выполнения физических упражнений. В процессе диагностирования делалась оценка:

1. Чувства пространства, времени, усилий.

2. Двигательной памяти на пространство, время и усилия.

Анализ результатов констатирующего эксперимента доказывает, что уровень развития личностных достижений зависит от уровня развития психомоторных качеств, исходя из этого разработана методика диагностирования личностных достижений подростков.

Диагностика и целенаправленное формирование психомоторных способностей подростков решает не только проблему усовершенствования личностных достижений, но и поднимает на качественно новый уровень учебный процесс по физическому воспитанию. В процессе усовершенствования личностных способностей использован педагогический процесс, направленный на развитие общих и специальных психомоторных способностей к определенной эффективной двигательной деятельности. Данный процесс характеризуется не столько содержательной стороной приобретения знаний и умений, сколько скоростью и легкостью их усвоения. Подросток овладевает необходимыми приемами мыслительной и двигательной деятельности, степенью ее активности, самостоятельности, гибкости, достигаемых при определенных педагогических условиях, например: систематическое и последовательное повышение трудностей; формирование объективной самооценки, самоанализа, самоконтроля, содержание и организация учебного процесса.

В диссертации разработаны специальные методики формирования личностных достижений подростков в процессе занятий физической культурой. Процесс формирования личностных достижений проходит три этапа, на каждом из которых используются специальные упражнения и игры, учитывающие возрастные, интеллектуальные, психические и физические возможности конкретного подростка, что, соответственно, повышает мотивацию подростков к самоусовершенствованию.

Исследованием установлены наиболее эффективные педагогические условия для формирования личностных достижений, среди них те, которые обеспечат: мотивацию подростка к самоусовершенствованию; четкое осознание цели учебного процесса; создание в учебно-воспитательном процессе не только ситуации «успеха», но и «неудачи»; формирование уверенности в использовании приобретенных знаний, умений, навыков не только в учебной деятельности, но и в дальнейшей жизнедеятельности.

Ключевые слова: педагогические условия, подростки, мотивация, личностные достижения, психомоторика, психомоторные способности, самоусовершенствование, ситуация успеха, физическая подготовленность, методы и способы физического воспитания.

ANNOTATION

Nechyporenko L.A. Pedagogical Conditions of Providing Teenagers' Personal Achievements by means of Physical Culture. - Manuscript.

Thesis on acquiring the Scientific Degree of Pedagogical Sciences Candidate for Speciality 13.00.07 - Education Theory and Methods. Education Problem Institute of Ukrainian Academy of Pedagogical Sciences, Kyiv.

The thesis is devoted to investigation of the development level of the teenagers' personal achievements applying pedagogical conditions providing perfection of the skills by means of Physical Culture.

The theoretical analysis of the modern approaches to development level of the teenagers' personal abilities was performed in the work. The Ukrainian and foreign methods of discovering the level of the personal achievements development were analyzed. The pedagogical conditions providing teenagers to self-perfection by means of Physical Culture were determined.

Complex sociological, psychological, intellectual, physical and pedagogical investigation was carried out; the methods were elaborated on its base; pedagogical conditions were formed; individual means of providing teenagers' personal achievements were defined and applied.

The criteria for determining the level of forming cognitive activity were elaborated according to the level of the teenagers' personal achievements development; the indexes of the psycho-motor abilities were described for the first time; the correlation between the personal achievements level and physical fitness was discovered. The efficiency of the pedagogical conditions was checked and the methods of providing teenagers' personal achievements were proposed. The obtained positive dynamics of forming cognitive activity, the personal achievements level and physical fitness among the teenagers in the experimental group proves the efficiency of the offered methods of perfecting teenagers' personal achievements.

Key words: pedagogical conditions, motives, motivation, personal achievements, psycho-motor aspect, psycho-motor abilities, self-perfection, success situation, physical fitness, situation of the hurry, physical preparation, methods and ways physical education.

педагогічний фізичний самовдосконалення підліток

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Одним із головних завдань загальноосвітньої школи, визначених Національною доктриною розвитку освіти, є створення належних умов для гармонійного розвитку кожної особистості, її творчої самореалізації. Майбутня трудова діяльність випускників загальноосвітніх шкіл ставить зростаючі вимоги до формування й удосконалення різноманітних фізичних здібностей учнів. Це задекларовано в законах України: „Про освіту”, „Про фізичну культуру і спорт”, цільовій комплексній програмі „Фізичне виховання - здоров'я нації”, Концепції фізичного виховання в системі освіти України, державних стандартах базової й повної загальної середньої освіти, Державній програмі розвитку фізичної культури та спорту на 2007-2011 роки.

Складність вирішення перспективних завдань, особливості соціально-економічного життя зумовили зміни в специфіці та змісті трудової діяльності особистості. Трудова діяльність стає дедалі більше пов'язаною з підвищенням інтенсивності інформаційних процесів, а це вимагає від людини високого рівня інтелектуальної напруги. У зв'язку з цим виникають проблеми інтелектуальної, психоемоційної та рухової готовності особистості до вирішення завдань, що постійно ускладнюються. Водночас актуалізується також проблема раціональності рухових дій, тобто особистість може мати високий рівень розвитку рухових здібностей (сили, витривалості, швидкості, спритності) і не мати достатнього інтелекту для того, щоб розумно і раціонально розпоряджатися ними без зайвих енерговитрат. З іншого боку, високий рівень інтелектуальних здібностей за низького рівня фізичної підготовленості також не гарантує успіхів у сучасній трудовій діяльності. У контексті зазначеного необхідним є удосконалення навчально-виховного процесу на уроках фізичної культури, забезпечення зростання рівня особистісних досягнень підлітків, уміння використовувати набуті знання і навички в практичній повсякденній діяльності.

Теоретичним підґрунтям для розробки теми дисертації стали праці Б. Ананьєва, М. Бернштейна, Л. Венгера, Г. Костюка, П. Лєсгафта, А. Родіонова, П. Рудика, С. Рубінштейна, І. Сєченова, О. Ухтомського, Л. Чхаідзе та інших, в яких висвітлені основи розвитку здібностей людини.

Залучені до нашої дисертації теоретичні експлікації щодо вивчення структур спеціальних здібностей представлені у дослідженнях Ф. Березіна, В. Бойка, Л. Волкова, А. Соколова, Ф. Талишева, Є. Юсіма.

Розвиток особистості, пошук педагогічних засобів і методів формування індивідуальних здібностей - питання, вивченню яких присвячено роботи П. Анохіна, С. Бубки, В. Дружиніна, О. Запорожця, Б. Ломова, В. Небилицина, Б. Теплова, В. Фарфеля та ін.

Проблема формування психомоторних здібностей у підлітків, яку традиційно пов'язують з такими глобальними педагогічними проблемами, як: нерозривність навчання, виховання та розвитку, психологічне забезпечення змісту навчальних програм, закономірності засвоєння знань, умінь і навичок у навчальній, трудовій та спортивній діяльності, - відображена в роботах О. Запорожця, Є. Ільїна, В. Клименка, В. Ляха, В. Озерова, К. Платонова.

У теорії та методиці фізичного виховання й спортивного тренування шляхи ефективного формування рухових і сенсомоторних здібностей з метою забезпечення систематичного приросту особистісних досягнень досліджено В. Арєф'євим, Б. Ашмаріним, М. Богеном, Ю. Верхошанським, Е. Вільчковським, Л. Волковим, С. Канішевським, Н. Денисенко, В. Іващенко, Т. Круцевич, В. Платоновим, А. Рибковським, О. Родіоновим. Водночас недостатньо вивченими залишаються основні фактори, які забезпечують свідоме намагання підлітків постійно покращувати особистісні досягнення в процесі фізичного виховання.

Упродовж тривалого часу відсутні узагальнювальні теоретичні та практичні дослідження розв'язання цієї проблеми. Аналіз стану наукового опрацювання обраної нами теми дослідження дозволяє констатувати, що більшість сучасних психолого-педагогічних праць мають вибірковий характер: окремо досліджуються проблеми навчання, мотивації, здібностей, фізичної досконалості. За таких обставин фактично невисвітленими залишаються педагогічні умови й механізми забезпечення систематичного приросту особистісних досягнень підлітків у процесі занять фізичними вправами, недостатньо розроблені методики діагностування особистісних здібностей.

Аналіз теоретичних джерел свідчить про те, що проблема забезпечення особистісних досягнень підлітків засобами фізичної культури в загальноосвітній школі не стала предметом спеціального вивчення. Актуальність цієї проблеми, її недостатня розробка, вимоги практики зумовили вибір теми дослідження „Педагогічні умови забезпечення особистісних досягнень підлітків засобами фізичної культури”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема дисертаційного дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри спортивних дисциплін Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, відповідає плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2000-2007 роки. „Педагогічні умови забезпечення особистісних досягнень підлітків засобами фізичної культури” (Шифр наукової теми - 13.00.07. Державний реєстраційний № 1245). Тема дисертації „Педагогічні умови забезпечення особистісних досягнень підлітків засобами фізичної культури” затверджена на Вченій Раді Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології Академії педагогічних наук України (протокол № 6 від 27.06.2006 р.).

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови ефективного забезпечення особистісних досягнень підлітків у процесі фізичного виховання.

Гіпотеза дослідження: ефективне забезпечення особистісних досягнень підлітків у процесі занять фізичною культурою можливе за умов: підвищення мотивації підлітків до фізичного вдосконалення; усвідомлення ними значущості поставленої мети; систематичного та поступового підвищення навантаження на уроках фізичної культури; створення в навчально-виховному процесі ситуації „успіх-невдача”; конкретизації завдань на найближчу і віддалену перспективи; розуміння значущості досягнень для подальшої життєдіяльності; індивідуальної спрямованості педагогічного процесу; об'єктивного оцінювання підлітком власних досягнень; своєчасної й об'єктивної оцінки педагогом результатів особистісних досягнень підлітків. Досягнення поставленої мети й перевірка гіпотези здійснювалося шляхом розв'язання таких завдань:

1. Дослідити проблему забезпечення особистісних досягнень підлітків у процесі занять фізичною культурою в психолого-педагогічній літературі й навчально-виховній практиці.

2. Визначити сутність поняття „формування особистісних досягнень”, дослідити процес розвитку й удосконалення особистісних досягнень у процесі фізичного виховання.

3. Розробити методику оцінювання, визначити показники, виявити рівні особистісних досягнень підлітків.

4. Розробити модель, виявити, обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови і методику забезпечення особистісних досягнень підлітків у процесі занять фізичною культурою.

5. Розробити методичні рекомендації щодо забезпечення особистісних досягнень підлітків у процесі занять фізичною культурою, впровадити їх в освітній процес загальноосвітніх шкіл.

Об'єкт дослідження - процес фізичного виховання підлітків у загальноосвітніх навчальних закладах.

Предмет дослідження - педагогічні умови забезпечення особистісних досягнень підлітків засобами фізичної культури.

Теоретичною основою дослідження є наукові праці, що розкривають закономірності й особливості формування здібностей школярів у навчально-виховному процесі: теоретичні засади формування особистості (І. Бех, Д. Ельконін, Г. Костюк, Н. Кузьмін, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін.); теоретичні закономірності вивчення спеціальних здібностей (Л. Волков, А. Жуков, В. Коренберг, В. Платонов та ін.); теорія розвитку індивідуальних здібностей (П. Анохін, П. Гальперін, О. Запорожець, В. Крутецький, А. Маркова, В. Секун, Б. Теплова та ін.); проблеми формування психомоторних здібностей (М. Гурєвич, В. Клименко, К.Платонов, Н. Розе, А. Родіонов, Н. Озеров, Е. Сурков та ін.).

Методи дослідження: для розв'язання поставлених завдань і перевірки гіпотези використано теоретичні методи: аналіз, систематизація, класифікація, узагальнення теоретичних даних, навчальних програм і нормативних документів із фізичного виховання; узагальнення досвіду роботи вчителів щодо забезпечення особистісних досягнень підлітків у процесі занять фізичною культурою з метою розробки теоретичних засад та експериментальної моделі. З метою вивчення рівня розвитку особистісних досягнень підлітків і перевірки ефективності запропонованих педагогічних умов було використано емпіричні методи: педагогічні спостереження; анкетування, бесіди, опитування, педагогічний експеримент із використанням інструментальної методики тестування особистісних здібностей, які сприяли вивченню стану проблеми у сучасній школі й перевірці гіпотези. Застосовано статистичні методи: кількісний і якісний аналіз експериментальних даних із застосуванням методів математичної статистики, що забезпечило вірогідність результатів педагогічного експерименту.

Наукова новизна дослідження: вперше виявлено і обґрунтовано педагогічні умови забезпечення особистісних досягнень підлітків засобами фізичної культури; розроблено відповідну методику забезпечення зазначених досягнень; визначено сутність поняття „формування особистісних досягнень підлітків засобами фізичної культури”; структуровано зміст, визначено й охарактеризовано критерії, показники й рівні розвитку особистісних досягнень підлітків засобами фізичної культури; уточнено сутність поняття „особистісні здібності”; подальшого розвитку набули методика оцінювання ефективності педагогічних умов забезпечення особистісних досягнень підлітків засобами фізичної культури, форми й методи фізичного виховання особистості.

Практичне значення результатів дослідження полягає: в розробці науково обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення методики забезпечення особистісних досягнень підлітків у процесі фізичного виховання; впроваджені в практику методики кількісного і якісного оцінювання особистісних досягнень підлітків за показниками фізичних та психомоторних здібностей з метою об'єктивного поетапного контролю і корекції педагогічного процесу; розробці комплексів фізичних вправ, психомоторних ігор і методичних прийомів, спрямованих на забезпечення особистісних досягнень підлітків, які можуть бути застосовані вчителями загальноосвітніх шкіл, викладачами ВНЗ, працівниками позашкільних навчальних закладів і батьками в процесі виховання дітей у сім'ї.

Теоретичні положення і практичні рекомендації впроваджено у навчально-виховному процесі Черкаської ЗОШ № 6 І-ІІІ ступенів м. Черкаси (довідка № 7 від 21.03.08); Селищної ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Селище Черкаської області (довідка № 4 від 10.03.08); ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди” м. Переяслав-Хмельницький (довідка № 56 від 24.04.08).

Особистий внесок здобувача. У статтях, опублікованих у співавторстві з А. Артюшенком, О. Артюшенком, П. Артюшенком, О. Нечипоренко, дисертантові належать: теоретичні узагальнення, аналіз інструментальних даних; висновки й практичні рекомендації. Автором розкрито сутність педагогічних умов, які сприяють самовдосконаленню учнів, а також розробка педагогічних умов і мотивів, які сприяють фізичному вдосконаленню школярів. Ідеї, розробки співавторів публікацій у дисертації не використовувались.

Апробація результатів дослідження здійснювалася в процесі експериментальної роботи, яку дисертант проводив особисто в загальноосвітніх школах № 6 і № 7 м. Черкаси, загальноосвітніх школах сіл Селище й Яснозір'я Черкаської області, СДЮСШОР м. Черкаси, а також у навчально-виховному процесі факультету фізичної культури Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького при підготовці вчителів фізичної культури. Результати дослідження доповідалися й обговорювалися на Всеукраїнських конференціях „Фізичне виховання і спорт у сучасних умовах” (м. Черкаси, 2004); „Сучасні проблеми фізичного виховання і спорту школярів та студентів України” (Суми, 2001); „Актуальні проблеми фізичного виховання, спорту та валеології” (Кременчук, 2008).

Публікації. Основні положення і висновки дисертації знайшли відображення у 12 публікаціях автора, з яких 4 одноосібні надруковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків і списку використаних літературних джерел. Загальний обсяг дисертації - 185 сторінок (155 - основна частина). У роботі вміщено 18 таблиць, 2 діаграми і 14 додатків на 18 сторінках. У списку використаних джерел - 245 найменувань.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір і актуальність теми дослідження, зазначається зв'язок роботи з науковими програмами, сформульовано мету, гіпотезу, завдання, теоретичні основи, об'єкт і предмет дослідження, наукову новизну, практичне значення дослідження, подано інформацію про особистий внесок здобувача, репрезентовано експериментальну базу, а також апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі „Теоретичні основи проблеми забезпечення особистісних досягнень підлітків засобами фізичної культури”, який складається з трьох взаємопов'язаних підрозділів, проаналізовано стан наукової розробки проблеми, джерельну базу дослідження, обґрунтовано його теоретичні засади, визначено й охарактеризовано показники забезпечення особистісних досягнень підлітків у процесі фізичного виховання, виявлено їх складові, які впливають на реалізацію особистісних здібностей; розкрито основні підходи до визначення сутності поняття „формування особистісних досягнень”, визначені особливості формування позитивного мотиву до навчання і фізичного самовдосконалення підлітків, досліджено вплив змісту та організації навчального процесу на мотивацію підлітків до вдосконалення особистісних досягнень.

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що у дослідженнях Б. Ананьєва, М. Бернштейна, Г. Костюка, В. Клименка, А. Родіонова, П. Рудика, С. Рубінштейна, Б. Теплова та інших здібності розглядаються як індивідуально-психологічні властивості особистості, володіючи якими людина може відносно легко досягти успіхів у тій чи іншій діяльності.

Дослідженню проблеми формування психомоторних здібностей як основної складової особистісних досягнень у процесі фізичного вдосконалення присвятили свої праці Л. Євсєєва, Є. Ільїн, В. Клименко, В. Лях, В. Озеров, К. Платонов та інші. У них зазначається, що розвиток психомоторних здібностей залежить від: особливостей вікового розвитку, індивідуальних особливостей адаптації до умов рухової діяльності, соціально-економічного стану середовища, в якому виховується підліток. Психомоторні здібності змінюються під впливом природного розвитку, навчально-виховного процесу та навчально-тренувальних занять.

Автори (Є. Ільїн, В. Озеров, М. Розе, Л. Рубінштейн, Є. Флейшман та інші), які досліджували структуру особистісних досягнень, вказують на їх специфічність, що включає в себе високий рівень та оперативність самооцінки власних інтелектуальних і моторних дій, рівень вольових зусиль і максимальних моторних проявів, ефективний самоконтроль і саморегуляцію рухової діяльності, диференційоване відчуття часу, простору та зусиль, чітке запам'ятовування і відтворення рухів у часі, просторі та по зусиллям, психомоторну надійність і працездатність.

Вивчення літературних джерел засвідчує, що питання мотиваційної та інтелектуальної готовності підлітків до підвищення рівня особистісних досягнень у процесі фізичного виховання досліджували В. Ареф'єв, О. Артюшенко, В. Бальсєвич, М. Бернштейн, М. Боген, Є. Ільїн, А. Жуков, Е. Козак, Б. Коссов, А. Пуні, А. Соколов, Є. Філіпенко та інші. Вони вказують, що на забезпечення особистісних досягнень підлітків впливають: чітке усвідомлення підлітком мети (наявність інтелектуальної готовності та позитивної мотивації) навчально-фізкультурної і спортивної діяльності, свідоме прагнення до самовдосконалення, здатність до самоконтролю, самоаналізу та самооцінки в процесі навчальної діяльності на уроках фізичної культури.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури, за нашим висновком, сутність поняття „особистісні досягнення” полягає у досягненні особистістю максимального результату в обраному виді діяльності. Це визначення повною мірою корелює з поняттям „особистісних здібностей”, але потребує суттєвого доповнення в формулюванні: це здатність особи відображати об'єктивну інформацію про свою рухову діяльність, уміння контролювати свої рухи й ефективно керувати ними в часі й просторі залежно від конкретної ситуації.

Під „формуванням особистісних досягнень” засобами фізичної культури ми розуміємо активний педагогічний процес, спрямований на виявлення індивідуального рівня розвитку особистісних здібностей і цілеспрямований розвиток їх основних складових: мотиваційно-емоційних, інтелектуальних, моторних.

Забезпечення особистісних досягнень підлітків у процесі фізичного виховання є можливим за відповідних педагогічних умов (підвищення мотивації підлітків до фізичного вдосконалення; усвідомлення ними значущості поставленої мети; систематичне та поступове підвищення труднощів на уроках фізичної культури; створення в навчально-виховному процесі ситуації „успіх-невдача”; конкретизація завдань на найближчу і віддалену перспективи; розуміння значущості досягнень для подальшої життєдіяльності; індивідуальна спрямованість педагогічного процесу з урахуванням індивідуальних здібностей підлітків; об'єктивне оцінювання підлітком власних досягнень; своєчасна й об'єктивна оцінка педагогом результатів особистісних досягнень підлітків), при обов'язковому врахуванні вікових і психологічних особливостей, створенні ситуацій успіху в процесі фізичного вдосконалення.

Основними чинниками, які впливають на забезпечення особистісних досягнень підлітків, є: соціальні (соціально-економічні, соціально-педагогічні), особистісні (ставлення школяра як суб'єкта навчального процесу до фізичної культури, до навчально-виховного процесу взагалі, його інтереси та потреби), освітні, що обумовлені безпосередньо діяльністю вчителя в процесі фізичного виховання (зміст навчального матеріалу, організація навчального процесу і забезпечення його матеріально-технічною базою, оцінка навчальної діяльності підлітка та створення ситуації успіху, стиль педагогічної діяльності вчителя).

У другому розділі - „Експериментальне дослідження процесу забезпечення особистісних досягнень підлітків засобами фізичного виховання” у трьох підрозділах розкрито методику констатувального і формувального етапів експерименту, зміст, форми, методи, педагогічні умови ефективного забезпечення особистісних досягнень підлітків засобами фізичного виховання, проведено порівняльний аналіз результатів педагогічного експерименту.

Результати констатувального експерименту підтвердили, що на успішне забезпечення особистісних досягнень підлітків засобами фізичного виховання впливають: зацікавленість підлітків до навчально-виховного процесу; систематичне і поступове підвищення завдань на уроках фізичного виховання; формування у підлітків упевненості у власних силах, уміннях і навичках, ініціативи у подоланні труднощів, свідомого прагнення до самовдосконалення; об'єктивне оцінювання підлітком власних досягнень. Рівень особистісних досягнень підлітків у процесі фізичного виховання визначався за показниками наступних компонентів: мотиваційно-емоційних (сила мотивів; стійкість мотивів; предмет та спрямованість мотивів; сила емоцій); інтелектуальних (творча ініціативність і активність, уміння аналізувати поставлене завдання, знання засобів); психомоторних (відчуття часу, простору, зусиль і рухова пам'ять на час, зусилля, простір); фізичних (рухові уміння і навички та фізичні здібності). Розроблена модель забезпечення особистісних досягнень підлітків у процесі фізичного виховання (рис. 1).

На підставі аналізу результатів дослідження ми дійшли висновку, що на формування мотивації до зростання особистісних досягнень підлітків впливають такі чинники: а) характер навчально-виховного процесу; б) успішність навчально-фізкультурної діяльності й оцінка даних успіхів однокласниками і вчителем, емоційно-ціннісне ставлення до даного процесу; в) рівень усвідомлення необхідності особистісного вдосконалення та використання набутих знань, умінь і навичок у подальшій життєдіяльності; г) активність підлітка у навчально-виховній діяльності.

Проведений аналіз результатів констатувального етапу педагогічного експерименту засвідчив, що більшість підлітків задоволені результатами своєї навчальної діяльності. Разом із тим, відсоток позитивних відповідей у підлітків різних класів неоднаковий. З 5-го по 7-й клас значно збільшується кількість підлітків (на 9,2%), що негативно ставляться до вдосконалення особистісних досягнень засобами фізичної культури.

Рис.1 Модель забезпечення особистісних досягнень підлітків у процесі фізичного виховання.

Також зменшилась на 8,9% кількість підлітків, що задоволені своєю діяльністю на уроках фізичного виховання.

За результатами констатувального експерименту підлітки експериментальних і контрольних класів були розділені на три умовні групи: з високим, середнім і низьким рівнем особистісних досягнень.

Високий рівень характеризується: відповідальним ставленням до навчально-виховного процесу, стійким інтересом і мотивом, потребою удосконалення особистісних досягнень для використання в майбутньому, позитивними емоціями від навчально-фізкультурної діяльності, розумінням впливу занять фізичною культурою і спортом на здоров'я; творчим підходом до виконання поставлених завдань; пошуком ефективних шляхів самовдосконалення, знання засобів для успішного виконання поставлених завдань; високим рівнем психомоторних компонентів і показників фізичної підготовленості (10-12 балів).

Середній рівень характеризується: позитивно-пасивним ставленням до удосконалення особистісних досягнень, стійким інтересом і мотивами тільки до тих завдань, які не вимагають значних зусиль як фізичних, так і інтелектуальних (в основі сили емоцій лежить оцінка вчителя); розумінням впливу занять фізичною культурою і спортом на здоров'я, але небажанням удосконалюватися самостійно; слабким бажанням проявляти творчу ініціативу й аналізувати ситуації, що виникають при виконанні завдання, середнім рівнем прояву психомоторних компонентів і показників фізичної підготовленості (7-9 балів).

Низький рівень характеризується: відсутністю інтересу і мотивів до навчально-фізкультурної діяльності, низьким рівнем особистісних досягнень, який викликає негативні емоції при виконанні фізичних вправ; відсутністю систематизованих знань, не розумінням впливу занять фізичною культурою і спортом на здоров'я; не достатнім уявленням їх значення для життєдіяльності людини; відсутністю творчої ініціативи й активного пошуку при виконанні поставлених завдань; низьким рівнем прояву психомоторних компонентів і показників фізичної підготовленості (6 балів і менше).

Експериментальна перевірка ефективності авторської методики проводилась з 2002 по 2007 роки на базі ЗОШ № 6 і № 7 м.Черкаси, ЗОШ сіл Селище й Яснозір'я Черкаської області, СДЮСШОР м.Черкаси. Експериментальні й контрольні групи формувались з учнів 5-7-х класів. У досліджені брали участь 303 підлітка. У формувальному експерименті брали участь 218 (108 експериментальна і 110 контрольна групи) підлітків, які на початку експерименту навчались у п'ятому класі.

Розроблена нами методика передбачала три етапи удосконалення особистісних досягнень підлітків. На першому етапі підлітки навчалися свідомо відтворювати свої рухи за часом, простором і зусиллями. Виконання таких завдань вимагало прояву мотиваційно-емоційних і інтелектуальних компонентів, психомоторних здібностей, і відповідного рівня фізичної підготовленісті. Також одним із головних завдань першого етапу було формування у підлітків експериментальної групи зацікавленості навчально-виховним процесом на уроках фізичної культури. З цією метою особлива увага надавалась формуванню переконань кожного підлітка в тому, що в нього є свої особисті сильні здібності, за рахунок яких він може забезпечити зростання рівня особистісних досягнень.

На другому етапі основна увага приділялась удосконаленню інтелектуально-практичних здібностей, мотиваційно-емоційних і вольових якостей. У навчально-виховному процесі провідна роль відводилась формуванню організованості, цілеспрямованості, а саме: навчання відбувалося за схемою „завдання > мотивація > осмислення завдання > виконання”. Також на другому етапі значна увага приділялась формуванню у підлітків розуміння того, що головним є не максимальні зусилля під час виконання завдання, а уміння правильно налаштуватися на нього, осмислити та з мінімальними затратами виконати його. Таким чином, така постановка завдання сприяла зростанню рівня мотиваційно-емоційних і інтелектуальних компонентів, психомоторних здібностей, водночас піднімала на новий рівень реалізацію підлітка як особистості.

На третьому етапі, враховуючи основну тему уроку, добиралися і використовувалися методи фізичного виховання з урахуванням особистісних досягнень підлітків. Для підвищення зацікавленості до самовдосконалення нами поступово змінювалися та ускладнювалися засоби, часові і просторові параметри виконання вправ, ставилися нові завдання. Це, на думку І.Беха, є необхідною умовою для запобігання адаптації до засобів і методів, які використовуються для забезпечення особистісних досягнень. На цьому етапі удосконалення особистісних досягнень нами використовувалися тести-завдання, які на відміну від рухливих і спортивних ігор, що переважно використовувалися на перших двох етапах, дають змогу після кожного успішного виконання ускладнити завдання. Таким чином, процес удосконалення відбувається за наступною схемою: „завдання > мотивація > пошук ефективних засобів і методів особистісного вдосконалення > новий рівень особистісних досягнень > нове тест-завдання”.

У процесі проведення формувального етапу експерименту нами виявлено й охарактеризовано поведінку підлітка в навчально-виховному процесі, яка сприяє успішному забезпеченню особистісних досягнень:

1.Для уникнення негативу необхідно, щоб підліток сприймав помилки та невдачі як неодмінний елемент цього процесу. Він має не виправдовувати помилки, а аналізувати їх і шукати шляхи для виправлення. Необхідно навчити його розглядати такі ситуації не як загрозу його особистому „Я”, а як тест на перевірку особистісних досягнень.

2. Змінити своє „я не можу” на „я можу”. Необхідно навчити підлітка бути впевненим у собі, розпізнавати різні форми напруження, що виникають у навчально-виховному процесі, долати їх ефективно, з мінімальними затратами власних сил.

3. Завжди докладати максимум зусиль для досягнення мети, у підлітка завжди мають бути позитивні думки, навіть за умов невдач. Учитель має допомогти йому, в разі невдач виявити та проаналізувати недоліки, разом відшукати шляхи до успіху.

4. Вдосконалюючи особистісні здібності, підліток має бути максимально мобілізованим та мотивованим. Концентрація його зусиль має бути спрямована на виконання завдання, на позитивний результат, подумки він має програмувати успішне виконання вправи, а не думати про можливі помилки.

За результатами формувального експерименту нами було проаналізовано ефективність запропонованої авторської методики забезпечення особистісних досягнень підлітків у процесі фізичного виховання за показниками: мотиваційно-емоційних якостей, інтелектуально-практичних, психомоторних здібностей, фізичної підготовленості (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка показників особистісних досягнень підлітків засобами фізичної культури (%).

Вірогідність і достовірність здобутих даних перевірялась за допомогою методів математичної статистики. Встановлено, що на початку дослідження суттєвих відмінностей між підлітками експериментальної і контрольної груп за досліджуваними показниками не було. Результати формувального експерименту свідчать про їх суттєві позитивні зрушення у підлітків експериментальної групи. Аналіз результатів дослідження засвідчив, що в експериментальній групі суттєві зміни показників відбулися у групах з високим і низьким рівнем особистісних досягнень. У групах з високим рівнем кількість підлітків збільшилась на 3,4% і скала 31,0%, а з низьким, навпаки, зменшилась на 5,8% і склала 11,2%. У контрольній групі суттєво збільшилася тільки кількість підлітків з низьким рівнем з 17,7% до 20,5%. На загальний рівень особистісних досягнень вплинули зміни зі складових компонентів особистісних досягнень. Так, за показниками мотиваційно-емоційних компонентів кількість підлітків з високим і середнім рівнем особистісних досягнень збільшилось на 4,8%, за показниками інтелектуальних - на 7,2%; за психомоторними компонентами - на 6,9% і за показниками фізичних компонентів - на 3,8%.

У контрольній групі за період дослідження, навпаки, спостерігається незначне збільшення кількості підлітків з відносно низьким рівнем особистісних досягнень, зокрема, за мотиваційно-емоційними компонентами показників з 22,0% до 23,5%, за інтелектуальними - з 16,2% до 18,9%, за психомоторними - з 17,7% до 25,2%, і за показниками фізичних компонентів - з 14,5% до 17,2%.

Результати формувального експерименту свідчать про суттєве підвищення пізнавального інтересу до фізичного вдосконалення (група мотиваційно-емоційних показників). Так, у контрольній групі показники зросли на 10,5%, а в експериментальній на 34,5% (з 40,1% до 74,6%). Показники сили і стійкості мотивів до зростання особистісних досягнень за період експерименту покращились в контрольній групі з 35,1% до 36,9%, а в експериментальній - з 36,0% до 49,3%.

Рівень творчої ініціативності й активності (інтелектуальний компонент) у підлітків контрольної групи за період дослідження зменшився на 10,8% і склав 56,7%, а в експериментальній зріс на 16,0% (з 65,1% до 81,8%). Також суттєві позитивні зміни спостерігаються і за показниками психомоторних здібностей. Наприклад, кількість підлітків з відносно низьким рівнем рухової пам'яті зменшилася з 22,3% до 13,9%, а кількість підлітків з відносно високим рівнем цього показника збільшилася на 9,3% і склала 27,9%.

Отже, результати проведеної дослідницької роботи підтвердили ефективність авторської методики забезпечення особистісних досягнень підлітків з урахуванням сучасних вимог до фізичного виховання. Її впровадження з використанням відповідних педагогічних умов сприяло ефективному вдосконаленню особистісних досягнень підлітків, стійкій мотивації до самовдосконалення, усвідомленню використання особистісних досягнень у подальшій життєдіяльності.

Результати теоретичного та експериментального дослідження підтвердили гіпотезу, засвідчили результативність вирішення поставлених завдань і дали підстави для формулювання висновків.

1. На основі аналізу наукових робіт визначено, що більшість сучасних психолого-педагогічних праць мають вибірковий характер: окремо досліджуються проблеми навчання, мотивації, здібностей, фізичної підготовки. За таких обставин фактично невисвітленими залишаються педагогічні умови й механізми удосконалення особистісних досягнень у процесі фізичного виховання, недостатньо розроблені методики діагностування особистісних здібностей. З'ясовано, що необхідне вдосконалення навчально-виховного процесу з фізичного виховання, формування готовності підлітків до різноманітних інтелектуальних, фізичних, психічних навантажень, до розвитку високого рівня особистісних досягнень, що є основою подальшої життєдіяльності підлітка.

2. Визначено й охарактеризовано сутність поняття «формування особистісних досягнень», що трактується як активний педагогічний процес, спрямований на виявлення індивідуального рівня розвитку особистісних здібностей і цілеспрямований розвиток їх основних складових: психічного, інтелектуального і моторного. Уточнено сутність поняття «особистісні здібності»: це здатність людини відображати об'єктивну інформацію про свою рухову діяльність, уміння контролювати свої рухи й ефективно керувати ними в часі й просторі, враховуючи конкретну ситуацію.

Структурними компонентами особистісних досягнень є: мотиваційно-емоційні (сила і стійкість мотивів; предмет та спрямованість мотивів; сила емоцій; інтерес); інтелектуальні (творча ініціативність і активність; уміння аналізувати поставлене завдання; знання засобів); психомоторні (відчуття часу, простору, зусиль; рухова пам'ять на час, зусилля, простір); фізичні (рухові уміння і навички; фізичні здібності).

3. Результати дослідження підтвердили, що для діагностування й оцінювання рівня особистісних досягнень підлітків у процесі фізичного виховання доцільним є використання психомоторних тестів, за допомогою яких виявляються показники сформованості відчуття часу, простору, зусиль, а також рухова пам'ять на час, простір і зусилля. Саме рівень розвитку цих показників найбільшою мірою сприяє засвоєнню нових складних вправ і забезпечує особистісні досягнення підлітків у процесі занять фізичною культурою.

Для оцінювання рівня особистісних досягнень підлітків в процесі фізичного виховання визначено чотири групи компонентів: мотиваційно-емоційні, інтелектуальні, психомоторні, фізичні. За цими показниками визначено три рівні розвитку особистісних досягнень підлітків: високий, середній і низький.

4. В розробленій моделі забезпечення особистісних досягнень підлітків у процесі фізичного виховання виявлені зв'язки між складовими компонентами цього процесу, які дають змогу точніше визначити ефективність змісту, форм роботи (уроків фізичної культури, самостійних занять, участі у фізкультурно-спортивних святах, занять у спортивних секціях, ДЮСШ, СДЮСШОР), методів і методичних прийомів (пояснення, показ, осмислення, апробування, повідомлення просторових і часових орієнтирів, заохочення, пошук до самовдосконалення), засобів навчально-виховної роботи.

Структуровані зміст і організація навчально-виховного процесу; виявлено і обґрунтовано, що ефективне забезпечення особистісних досягнень підлітків у процесі занять фізичною культурою відбувається за наступних педагогічних умов: підвищення мотивації підлітків до фізичного вдосконалення, усвідомлення ними значущості поставленої мети, систематичного та поступового підвищення труднощів на уроках фізичної культури, створення в навчально-виховному процесі ситуації «успіх-невдача», конкретизації завдань на найближчу і віддалену перспективи, розуміння значущості досягнень для подальшої життєдіяльності, індивідуальної спрямованості педагогічного процесу з урахуванням індивідуальних здібностей підлітків, об'єктивного оцінювання підлітком власних досягнень, своєчасної й об'єктивної оцінки педагогом результатів особистісних досягнень підлітків.

Визначено й охарактеризовано основні мотиви, які сприяють забезпеченню особистісних досягнень підлітків: усвідомлена необхідність фізичного вдосконалення, емоційно-ціннісне ставлення до рухових дій і активність у навчально-пізнавальній діяльності на уроках фізичної культури. Доведено, що вдосконалення особистісних досягнень підлітків у процесі фізичного виховання забезпечується за наявності інтересу як форми виявлення потреб і мотивів, ефективного засвоєння рухових дій, свідомого прийняття завдання і його виконання, ініціативності та самостійності у досягненні мети.

Здійснено експериментальну перевірку ефективності авторської методики. Так, за компонентами мотиваційно-емоційних проявів кількість підлітків з високим і середнім рівнем особистісних досягнень збільшилась на 4,8%, за показниками інтелектуальних компонентів - на 7,2%; за психомоторними компонентами - на 6,9% і за фізичними - на 3,8%.

У контрольній групі за період дослідження, навпаки, спостерігається незначне збільшення кількості підлітків з відносно низьким рівнем особистісних досягнень, зокрема, за мотиваційно-емоційними компонентами - з 22,0% до 23,5%, за інтелектуальними - з 16,2% до 18,9%, за психомоторними - з 17,7% до 25,2% і за фізичними компонентами - з 14,% до 19,8%, що підтвердило ефективність використаної методики

5. Ефективність розроблених педагогічних умов забезпечення особистісних досягнень підтверджується позитивною динамікою формування пізнавального інтересу, сили і стійкості мотивів, творчої ініціативності й активності, рівнів сформованості мотивів фізичного самовдосконалення і показників особистісних досягнень підлітків у процесі формувального експерименту.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми створення педагогічних умов для забезпечення особистісних досягнень підлітків у процесі фізичного виховання. Перспективними є такі напрями подальшої роботи: дослідження вікової динаміки формування особистісних досягнень школярів і студентів; детальніше вивчення специфіки прояву індивідуальних здібностей учнів різного віку в процесі фізичного виховання; подальше вдосконалення методик діагностування особистісних досягнень школярів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Нечипоренко Л.А. Педагогічні умови психомоторної діяльності підлітків у процесі фізичного виховання / Л.Нечипоренко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків, 2005. - №21. - С.65- 73.

2. Нечипоренко Л.А. Психолого-педагогічні умови формування мотивів психомоторного розвитку учнів 57 класів на уроках фізичної культури / Л.А. Нечипоренко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків, 2005. № 23. - С. 5256.

3. Нечипоренко Л.А. Педагогічні умови забезпечення особистісних досягнень підлітків засобами фізичної культури /Л.А. Нечипоренко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків, 2007. №8. - С. 9397.

4. Нечипоренко Л.А. Мотиви психомоторної діяльності підлітків / Л.А. Нечипоренко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків; 2006. №3. - С. 8083.

5. Нечипоренко Л.А. Педагогічні умови формування мотивів психомоторного розвитку підлітків в процесі фізичного виховання / Л.А. Нечипоренко, О.Ф. Артюшенко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків, 2006. №23 - С. 5561.

6. Нечипоренко Л.А., Артюшенко А.О., Артюшенко П.А. Формування здатності до прояву вольових зусиль у молодших підлітків в процесі занять фізичною культурою // ІХ Міжнародний конгрес. Олімпійський спорт і спорт для всіх. - Київ, 2005. С. 100.

7. Нечипоренко Л., Артюшенко А., Артюшенко П. Мотивація фізичного самовдосконалення учнів 5-7 класів // Фізична культура, спорт та здоров'я нації: зб. наукових праць. Вінниця, 2006. С. 347353.

8. Нечипоренко Л., Артюшенко О., Артюшенко А. Про фізичні здібності і вольові якості школярів // IV Міжнародна науково-практична конференція «Фізична культура, спорт та здоров'я нації». - Вінниця, 2001 - С.334337.

9. Артюшенко А.О., Нечипоренко Л.А., Артюшенко О.Ф. Психофізіологічні основи розвитку швидкісних якостей і виховання вольових якостей у школярів 10-12 років // Матеріали конференції «Сучасні проблеми фізичного виховання і спорту школярів та студентів України». - Суми, 2001. - С.132135.

10. Артюшенко О.Ф., Нечипоренко Л.А., Артюшенко П.О. Педагогічні умови формування мотивів фізичного виховання підлітків на уроках фізичної культури / О.Артюшенко, Л.Нечипоренко, П.Артюшенко // Теорія та методика фізичного виховання: науково-методичний журнал. - Харків, 2006. №2 (22). - С.2630.

11. Нечипоренко Л.А., Артюшенко О.Ф., Нечипоренко О.В. Психомоторні здібності учнів середнього шкільного віку // Всеукраїнська Науковопрактична конференція «Фізичне виховання і спорт у сучасних умовах». Черкаси: ЧНУ, 2004. - С. 195198.

12. Нечипоренко Л.А., Нечипоренко О.В. Формування психомоторних здібностей підлітків у процесі фізичного виховання // І Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні проблеми фізичного виховання, спорту та валеології». Кременчук, 2008. С. 3843.

Размещено на Allbest.ru