Методика інтенсивного навчання інженерів професійно-орієнтованої англійської мови

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Проблема розвитку іншомовної компетенції вітчизняних інженерів пов'язана з розширенням економічних зв'язків України на світовому ринку, що зумовлює необхідність професійного спілкування із зарубіжними партнерами. Проте сьогодні в різних галузях економіки України відчутний дефіцит інженерів з рівнем іншомовної компетенції, який є необхідним для ефективної діяльності в умовах міжнародного ринку.

Упровадження Програми з англійської мови для професійного спілкування (2005 р.) вимагає подальшого дослідження теорії та практики навчання інженерів професійно-орієнтованої англійської мови (як мови міжнародного спілкування) в умовах вищої школи, післядипломної освіти, а також доцільності продовження процесу підготовки чинних фахівців конкретних підприємств на робочому місці з урахуванням специфіки їхньої професійної діяльності.

Попри це проблема інтенсивного професійно-орієнтованого навчання інженерів іноземних мов на робочому місці є практично недослідженою. Окремого вивчення потребують принципи, зміст, форми і методи організації згаданого навчання засобами інтенсивної методики; ефективність інтенсивних методів у малих групах інженерів, які об'єднані спільною виробничою діяльністю, та цілий комплекс пов'язаних з цим проблем. Відтак, актуальність дослідження обумовлена, з одного боку, необхідністю післядипломного навчання інженерів на конкретних робочих місцях для забезпечення такого рівня їхньої іншомовної компетенції, який є достатнім для ефективної діяльності в умовах міжнародного ринку, а з іншого - практичною відсутністю досліджень, спрямованих на теоретичне обґрунтування специфіки згаданого навчання та розробку науково-обґрунтованої методики реалізації інтенсивного підходу в умовах корпоративного навчання. Зважаючи на це була сформульована тема дослідження «Методика інтенсивного навчання інженерів професійно-орієнтованої англійської мови».

Мета дослідження - теоретичне обґрунтування, практична розробка й експериментальна перевірка методики інтенсивного корпоративного навчання інженерів професійно-орієнтованої англійської мови.

Реалізація мети дослідження і перевірка гіпотези передбачала розв'язання таких завдань:

- схарактеризувати особливості навчання інженерів професійно-орієнтованої англійської мови в умовах професійної діяльності на виробництві;

- визначити цілі інтенсивного корпоративного навчання інженерів професійно-орієнтованої англійської мови та принципи розробки його методики;

- виявити зміст інтенсивного корпоративного навчання професійно-орієнтованої англійської мови інженерів конкретних підприємств, залучених до міжнародної співпраці;

- розробити та експериментально перевірити методику інтенсивного корпоративного навчання професійно-орієнтованої англійської мови інженерів згаданих підприємств;

- укласти методичні рекомендації щодо організації інтенсивного корпоративного навчання інженерів професійно-орієнтованої англійської мови.

1. Теоретичні передумови навчання професійно-орієнтованої англійської мови в процесі підготовки інженерів

Здійснено аналіз теорії і практики навчання англійської мови інженерних кадрів в умовах сучасної вищої та післядипломної освіти.

Існуюча програма з англійської мови для професійного спілкування загальною за своїм характером і може бути використана для різних спеціальностей та спеціалізацій професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів. Вона зорієнтована на забезпечення рівня володіння іноземною мовою, який дозволяє формулювання думок під час повсякденного спілкування у сфері відповідної спеціальності, вирішення професійних завдань, аналіз результатів, діагностику причин отриманих результатів.

Сьогодні ВНЗ немовного профілю активно розробляють власні мовні портфелі, в яких подають перелік конкретних умінь у різних видах мовленнєвої діяльності. Такі вміння повинні відповідати рівню В2 (незалежного користувача), згідно із Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти, й охоплювати говоріння, читання, аудіювання та письмо. Комунікативна спрямованість навчального процесу надає пріоритетного значення таким видам мовленнєвої діяльності студентів, як говоріння й аудіювання. Важливою є сформованість мовленнєвих умінь, необхідних для ведення професійно спрямованого спілкування: діалогів, ділових переговорів тощо. Іншомовне читання повинне бути засобом одержання інформації з метою її подальшого використання в професійній діяльності. Необхідність гармонійного розвитку всіх видів мовленнєвих умінь вимагає належної уваги до процесу формування навичок та умінь письма. Навчання письма не повинно обмежуватися лише нотатками й повідомленнями, а розвивати вміння професійного письмового спілкування, написання довідково-інформаційної документації. Іншомовна компетенція інженерів має також включати вміння здійснення усного й письмового перекладів, реферування необхідних матеріалів.

Процес навчання інженерів професійно-орієнтованої іноземної мови здійснюється в таких моделях освітніх систем: спеціалізованих, віртуальних і корпоративних. В ідеалі, система післядипломної освіти має ефективно задовольняти наявні потреби спеціалістів щодо підвищення власних професійних умінь та забезпечувати їм умови для оволодіння додатковими спеціальностями.

Спеціалізовані освітні системи проводять навчання іноземної мови за традиціями класичної підготовки і фактично лише оновлюють багаж знань, умінь і навичок, яким спеціалісти оволоділи впродовж навчання у ВНЗ. Такі моделі іншомовної підготовки принципово не можуть ураховувати конкретних потреб спеціалістів у професійно-орієнтованому спілкуванні іноземною мовою, що зумовлюються особливостями їхньої професійної діяльності на конкретному робочому місці. Спеціалізована модель іншомовної підготовки фактично зберігає те спрямування навчання іноземної мови, яке існує на рівні бакалавра, повторюючи його зміст, або поглиблюючи останній, замість того, щоб запропонувати якісно новий курс, який би враховував комунікативні потреби кожного конкретного спеціаліста. Проте фахівці, які навчаються в системі післядипломної освіти, мають різні цілі в оволодінні іноземною мовою, що не сприяє ефективності їхнього навчання в межах однієї програми та/або однієї групи.

У корпоративних освітніх системах у контексті оволодіння професійно-орієнтованою англійською мовою на особливу увагу заслуговують форми та методи навчання, що дозволяють форсовано оволодіти професійно-орієнтованою англійською мовою. Ураховуючи терміновість сучасного соціального замовлення щодо оволодіння професійно-орієнтованою іноземною мовою, методика інтенсивного навчання найбільш повно відповідає сьогоднішнім потребам великої кількості інженерів. Такий підхід до колективного навчання робить можливим застосування засобів інтенсивної методики для форсованої підготовки малих груп інженерів, які вже об'єднані спільною трудовою діяльністю.

Удосконалення комунікативних умінь молодих спеціалістів, які занурюються в трудовий процес, найактивніше відбувається саме в професійно-орієнтованому контексті. Лише набувши певного досвіду праці на конкретних робочих місцях, спеціалісти починають окреслювати для себе обсяг і характер комунікативних іншомовних умінь, необхідних для забезпечення професійних потреб. Без чіткого розуміння умов виробництва та змісту власної професійної діяльності, а також без усвідомлення залежності ефективності професійної діяльності від володіння іноземною мовою не виникне мотивації до вивчення професійно-орієнтованої іноземної мови. Формування згаданого усвідомлення і відповідної внутрішньої мотивації можливе лише безпосередньо на робочому місці, а отже, й розвиток професійно-орієнтованого іншомовного мовлення на основі університетської підготовки спеціалістів можливий лише в умовах конкретного виробництва. Поглиблення й удосконалення навичок володіння іноземною мовою стає невід'ємним складником підвищення кваліфікації сучасних спеціалістів і запорукою професійної ефективності. Відтак, особливого значення набувають корпоративні моделі післядипломної підготовки фахівців, в яких забезпечується конкретний професійно-орієнтований контекст навчання іноземних мов.

2. Методика інтенсивного корпоративного навчання інженерів професійно-орієнтованої англійської мови

Викладено цілі, принципи, зміст і методику навчання інженерів професійно-орієнтованої англійської мови. Цілі, що знаходяться у сфері професійної підготовки, полягають у підвищенні ефективності навчання спеціалістів шляхом забезпечення сприятливих умов для формування їхніх комунікативних навичок та вмінь з орієнтацією на конкретне робоче місце. Згадані цілі мають також сприяти інтеграції процесів навчання й розвитку, забезпечуючи цілісність навчального процесу й зумовлюючи принципи, зміст, методи, прийоми і засоби навчання.

Головною практичною метою корпоративного інтенсивного навчання інженерів професійно-орієнтованої англійської мови є практичне оволодіння ними мовленнєвими навичками та вміннями на рівні, мінімально достатньому для здійснення англомовного спілкування в професійних ситуаціях в усіх видах мовленнєвої діяльності.

До принципів, дотримання яких має сприяти інтенсифікації процесу оволодіння професійно-орієнтованою англійською мовою та активізації навчальної діяльності його учасників, віднесено: принцип особистісного спілкування; особистісно-рольовий принцип; принцип концентрованої організації навчального матеріалу й навчального процесу; принцип колективної взаємодії; принцип поліфункціональності вправ.

Реалізація принципів інтенсивного корпоративного навчання може суттєво підвищити його ефективність за рахунок моделювання в ньому умов трудової діяльності й урахування особистісних якостей і рівня знань кожного слухача-інженера. Аналіз змісту особистісно-рольового принципу вказує на значні потенційні можливості та доцільність використання в інтенсивному корпоративному навчанні рольового спілкування. Реалізація принципу концентрованої організації навчального матеріалу й навчального процесу також потенційно може сприяти підвищенню ефективності інтенсивного корпоративного навчання, створюючи умови для засвоєння максимально можливого обсягу матеріалу за мінімально можливий термін. Розкриттю потенційних можливостей кожного слухача-інженера й удосконалення його навичок і вмінь під час виконання навчальних вправ, може сприяти застосування форм колективної взаємодії, що передбачають активний обмін інформацією. Не менш перспективним може бути й реалізація принципу поліфункціональності вправ, що забезпечує одночасну їх спрямованість як на засвоєння конкретного мовного матеріалу, так і на спілкування.

Ефективність інтенсивного корпоративного професійно-орієнтованого навчання інженерів залежить також від урахування загальних принципів навчання англійської мови для фахового спілкування. Головними серед них є принципи забезпечення мотиваційної достатності, мінімізації змісту навчання, смислового структурування мовного матеріалу, поетапно-концентричної організації навчального процесу, організації особистісного різнопланового спілкування, організації колективного професійного спілкування та творчої співпраці інженерів, інтеграції навчання усіх видів мовленнєвої діяльності, використання ділових ігор та проектної методики, практичної реалізації комунікативної компетенції в навчанні.

Предметний зміст інтенсивного корпоративного навчання професійно-орієнтованої англійської мови обумовлюється потребами конкретних фахівців і бажаним рівнем їхньої іншомовної підготовки, які окреслюють професійні рубрики і ситуації відповідних підприємств, обсяг та характер мовного матеріалу, що підлягає засвоєнню, а також мовленнєві навички й уміння, які слід розвивати. Розробка змісту інтенсивного корпоративного навчання професійно-орієнтованої англійської мови потребує спеціального підготовчого етапу, на якому здійснюються точне визначення згаданих рубрик і ситуацій з урахуванням потреб конкретних підприємств, а також науково обґрунтований відбір мовного матеріалу.

Реалізація таких вимог до інтенсивного корпоративного навчання професійно-орієнтованої англійської мови інженерів підприємств ОАО ПБК «Славутич» та ОАО «Запоріжтрансформатор», які було обрано базами для проведення експериментальної перевірки, дозволила визначити його зміст. Зокрема, було відібрано загальні та професійні рубрики і ситуації, характерні для згаданих підприємств; фонетичний, лексичний та граматичний матеріал для формування відповідних навичок; обґрунтовано поетапно-концентричну структуру для реалізації інтенсивного корпоративного навчання, а також три його етапи; визначено кількісний та якісний зміст кожного етапу; визначено конкретну мету кожного етапу й інтенсивного корпоративного навчання професійно-орієнтованої англійської мови інженерів згаданих підприємств відповідно рівням володіння іноземною мовою, зміст яких визначений загальноєвропейськими рекомендаціями; дібрано матеріали для забезпечення самостійної роботи слухачів-інженерів, а також музичні твори для забезпечення музичного супроводу на відповідних інтенсивних ділянках корпоративного навчання. Наявність такого підґрунтя дозволила розробити поетапно-концентричну модель корпоративного навчання професійно-орієнтованої англійської мови, яка пізніше була реалізована в процесі експериментального навчання.

В узагальненому вигляді модель інтенсивного навчання інженерів професійно-орієнтованої англійської мови включала етапи навчання, рівні оволодіння професійно-орієнтованою англійською мовою за загальноєвропейською шкалою, комунікативні сфери, а також лексичні, граматичні й комунікативні орієнтири.

Перший етап (інтенсивний) - загальновживане спілкування (120 год.). Формування та розвиток мовленнєвих навичок й умінь в усіх чотирьох видах мовленнєвої діяльності на рівні В1 (аудіювання - 40%, говоріння - 31%, читання - 18%, письмо - 11%). До цього етапу входили: підетап 1.1 (40 год.), що був спрямований на формування та розвиток елементарних мовленнєвих навичок й умінь в усіх чотирьох видах мовленнєвої діяльності на рівні А1; підетап 1.2 (40 год.), метою якого було вдосконалення елементарних мовленнєвих навичок й умінь в усіх чотирьох видах мовленнєвої діяльності на рівні А2; підетап 1.3 (40 год.), який вирішував завдання формування та розвитку мовленнєвих навичок й умінь в усіх чотирьох видах мовленнєвої діяльності на рівні В1.

Другий етап (екстенсивний) мав на меті загальновживане, ділове та професійне спілкування (120 год.), удосконалення мовленнєвих навичок та умінь в усіх чотирьох видах мовленнєвої діяльності на рівні В1 (аудіювання - 10%, говоріння - 46%, читання - 25%, письмо - 19%). Цей етап складався з підетапу 2.1 (40 год.), спрямованого на вдосконалення мовленнєвих навичок та умінь у ситуаціях, пов'язаних з темами «Структура компанії», «Діяльність відділів», «Посади та виробничі обов'язки», «Ділові контакти», «Контракти»; підетапу 2.2 (40 год.), де мовленнєві навички й уміння вдосконалювалися в комунікативних ситуаціях за темою «Виробництво: факти, цифри, розвиток» та підетапу 2.3 (40 год.), що включав ситуації, що належать до тем «Логістика виробництва» та «Менеджмент».

Третій етап (інтенсивний) був спрямований на ділове та професійне спілкування (120 год.) і мав на меті вдосконалення мовленнєвих навичок й умінь в усіх чотирьох видах мовленнєвої діяльності на рівні В2 (аудіювання - 20%, говоріння - 50%, читання - 18%, письмо - 11%). При цьому підетап 3.1 (40 год.) передбачав удосконалення мовленнєвих навичок та вмінь в усіх чотирьох видах мовленнєвої діяльності на рівні В1 за рахунок спілкування з англомовними колегами в професійних ситуаціях на загальні й ділові теми, а підетап 3.2 (40 год.) - на спеціальні теми, а також за рахунок роботи з фаховими текстами. Підетап 3.3 (40 год.) вирішував завдання вдосконалення мовленнєвих навичок і вмінь в усіх чотирьох видах мовленнєвої діяльності на рівні В2.

Розроблена система вправ для проведення інтенсивного корпоративного навчання інженерів професійно-орієнтованої англійської мови ґрунтувалася на загальних положеннях методики інтенсивного навчання і включала дві підсистеми вправ для кожного виду мовленнєвої діяльності: перша підсистема призначена для формування мовленнєвих навичок, а друга - для розвитку мовленнєвих умінь. Співвідношення вправ між підсистемами та всередині кожної підсистеми варіювалася на кожному з трьох етапів навчання, при цьому питома вага мовленнєвих вправ постійно збільшувалася, а на третьому етапі навчання застосовувалися виключно вправи другої підсистеми.

Прикладом вправи другої підсистеми першого етапу навчання (загальновживане спілкування) може бути вправа на підготовку інженерів до аудіювання текстів.

Приклад 1. Прослухайте початок речень і, спираючись на їх зміст, прогнозуйте послідовність ваших дій протягом робочого дня.

In the morning I get up and … . Then I … and after that I … . At 8 a.m. I …

Вправи другого етапу (загальновживане, ділове та професійне спілкування) мали форму рольових ігор, що можуть здійснюватись у парах або групах, моделюючи ситуації спільного вирішення виробничих проблем.

На третьому етапі (ділове та професійне спілкування) зміст вправ суттєво ускладнювався і стосувався переважно підприємства, на якому працюють інженери. Такі вправи часто ґрунтуються на застосуванні рекурсивного принципу, коли студенти знову і знову повертаються до того ж тексту, але характер завдань при цьому постійно змінюється. Приклад подібної вправи наведений далі.

Приклад 2. Вправа на рекурсивне аудіювання, що ґрунтується на тексті про ОАО «Запоріжтрансформатор».

А. Listen to the text on ZTR company and write down all the figures.

ZTR, FACTS AND FIGURES

ZTR is a Ukrainian transformer manufacturer with its head office in Kyiv and a large modern factory in Zaporizhzhia. It employs about 5,000 people. ZTR belongs to Energy Standard Group. There are more than 30 other companies in the group, including cable plants and high voltage equipment plants. The company was created in 1947.

The company's most famous product is power transformers and reactors. A power transformer has a complicated mechanism and about 10 thousand parts. Twice a month the company takes part in different tenders with forty new designs. ZTR sells more than 300 transformers a year and makes large profits. The annual turnover is 220 million dollars. Every year the sales volumes grow by 80%.

The factory in Zaporizhzhia is open twenty-four hours a day. Though the competition at the world transformer market is very strong ZTR exports its production to 83 countries of the world. The company's mission is to produce reliable high quality transformers and to become a leader at CIS market. The General Director of ZTR is Igor Kleiner. He is 57. In the year 2007 ZTR celebrated its 60-th anniversary.

B. Listen to the same text again and answer the following questions:

1. When was the company created? 2. How many people does the company employ? 3. What is the name of the group? 4. How many companies are there in the group? 5. What is the company's annual turnover? 6. How often does ZTR take part in tenders? 7. What are the company' production volumes per year? 8. What do you know about transformers? How many parts do they have? 9. Where does the company sell its production? 10. Who is the company's General Director and what is his age? 11. When did the company celebrate its 60-th anniversary?

3. Експериментальне дослідження ефективності методики інтенсивного корпоративного навчання інженерів професійно-орієнтованої англійської мови

Наведено опис експериментального навчання для перевірки розробленої методики та проаналізовано його результати; укладено методичні рекомендації про використання запропонованої системи вправ інтенсивного корпоративного навчання інженерів професійно-орієнтованої англійської мови за поетапно-концентричним принципом.

Неварійованими умовами експерименту були: 1) загальний контроль експериментального навчання в усіх групах; 2) тривалість експериментального навчання в академічних годинах; 3) критерії оцінювання рівня сформованості мовленнєвих навичок та вмінь; 4) зміст завдань передекспериментального, проміжних та післяекспериментального зрізів. Варійованою умовою була наявність двох інтенсивних етапів в експериментальних групах, внаслідок чого інженери експериментальних груп закінчували навчання за один рік, тоді як інженери контрольних груп навчалися впродовж двох років (2 заняття по 2 академічні години на тиждень).

Експериментальне навчання проводилося на двох підприємствах (ВАТ ПБК «Славутич» та ВАТ «Запоріжтрансформатор»). Для участі в експериментальному навчанні були відібрані інженери різних відділів означених підприємств загальною кількістю 235 осіб (117 жінок та 118 чоловіків), віком від 30 до 45 років: 115 осіб у ВАТ ПБК «Славутич» (75 жінок та 40 чоловіків) і 120 осіб - у ВАТ «Запоріжтрансформатор» (78 чоловіків та 42 жінки).

До початку експериментального навчання був проведений передекспериментальний зріз для визначення активного словникового запасу учасників навчання. Зріз засвідчив, що рівень володіння загальновживаною лексикою інженерів, відібраних для експериментального навчання, був низьким і відносно однаковим. Жоден з інженерів ВАТ ПБК «Славутич» не перевищив рівень 50% засвоєння лексики, тоді як більше 80% опитуваних показали результати менше за 30%. У ВАТ «Запоріжтрансформатор» загальні результати були дещо кращими: 33% опитуваних показали результати володіння лексикою вище за 50%. Однак переважна більшість інженерів(понад 60%) не досягли 50% рівня володіння лексикою. За результатами зрізу інженери обох підприємств були розподілені на експериментальні та контрольні групи.

Експериментальне навчання у ВАТ ПБК «Славутич» здійснювалась упродовж 1998-2002 років. Протягом цього періоду в експериментальному навчанні взяли участь 8 груп інженерів, з яких 4 групи були експериментальними і 4 контрольними. Експериментальні групи навчалися протягом одного навчального року (ЕС1 - 1998/999 навчальний рік, ЕС2 - 1999/2000 навчальний рік, ЕС3 - 2000/2001 навчальний рік, ЕС4 - 2001/2002 навчальний рік) і складалася з 15 інженерів-технологів кожна. Контрольні групи навчалися протягом двох навчальних років кожна (КС1 та КС2 - у 1998/1999 та 1999/2000, а КС3 і КС4 - у 2000/2001 та 2001/2002 навчальних роках) і складалися з 12, 13, 15 і 15 осіб відповідно.

Експериментальне навчання у ВАТ «Запоріжтрансформатор» проходило з 2003 по 2007 роки за тією ж схемою: 8 груп інженерів по 15 осіб у кожній, з яких 4 групи були експериментальними (ЕТ1, ЕТ2, ЕТ3, ЕТ4 - навчання по одному навчальному року) і 4 контрольними (КТ1 - КТ2, КТ3 - КТ4 - по два навчальних роки).

Навчання інженерів контрольних та експериментальних груп організовувалося за спеціально розробленим планом, і здійснювалося викладачами кафедри англійської філології Запорізького національного університету, які пройшли спеціальну підготовку за змістом і методикою експериментальної програми. Поточний контроль на усіх етапах навчання здійснювався у процесі виконання кожної вправи або після неї і проводився як викладачем, так і у формі самоконтролю із застосуванням ключів в усній формі. Для здійснення функції контролю викладач, прослуховуючи мовлення інженерів під час виконання ними різноманітних вправ, фіксував для себе помилки кожного слухача, а потім, наприкінці навчального дня, проводив аналіз, виділяв найбільш типові помилки і включав відповідні вправи до змісту навчання наступного дня. Результати такого аналізу інженерам не повідомлялися, оскільки інтенсивне навчання ґрунтувалося на необхідності уникати ситуацій, які можуть спричинити зростання рівня тривожності тих, хто навчається. За способом реалізації, поточний контроль в інтенсивному корпоративному навчанні інженерів професійно-орієнтованої англійської мови є виключно усним на першому і третьому етапах, однак на другому етапі застосовувалися й письмові види контролю (перевірка письмових домашніх завдань тощо).

Рубіжний контроль на перших двох етапах здійснювався у письмовій формі і включав лексичні тести на знання двох списків лексичних одиниць (по 100 в кожному списку), що належать до сфер, засвоєння яких було метою відповідного етапу навчання. Під час проведення підсумкового контролю слухачі-інженери заповнювали спеціальну анкету, а також проходили співбесіду за нею. Отримані відповіді надавали вичерпну інформацію про рівень письма та говоріння, досягнутий кожним інженером за результатами інтенсивного корпоративного навчання інженерів професійно-орієнтованої англійської мови. Для перевірки ж умінь аудіювання та читання застосовувалося прослуховування або прочитання тексту на професійну тематику, після чого інженери відповідали на запитання до тексту.

Гіпотеза дослідження повністю підтвердилася. Організація корпоративного навчання професійно-орієнтованої англійської мови за поетапно-концентричним принципом (два інтенсивних та один поурочний етапи) в експериментальних групах, у межах того ж обсягу часу (360 академічних годин), забезпечила за один рік досягнення інженерами, що навчалися за цією методикою, рівня, не нижчого за той, якого досягають за два роки в межах традиційної поурочної організації корпоративного навчання (контрольні групи). Більше того, практично в усіх видах мовленнєвої діяльності експериментальні групи мали перевагу: від 4% до 5% в аудіюванні, від 3% до 6% у читанні, 3% в письмі. Окремої уваги заслуговує перевага експериментальних груп у говорінні, де вона коливається від 10% до 20%, що свідчить про значну ефективність розробленої в дисертації методики саме для цього виду мовленнєвої діяльності.

Отже, розроблена нами методика корпоративного навчання забезпечила ефективне оволодіння інженерами професійно-орієнтованою англійською мовою в більш стислий термін, ніж той, який вимагається в межах традиційних форм згаданого навчання.

Висновки

корпоративний професійний англійський інженер

У результаті наукового дослідження теоретично обґрунтовано, практично розроблено й експериментально перевірено методику інтенсивного корпоративного навчання інженерів професійно-орієнтованої англійської мови.

1. Установлено, що інтенсивне корпоративне навчання інженерів забезпечує оволодіння професійно-орієнтованою англійською мовою з урахуванням їхніх комунікативних та професійних потреб. Визначено головну мету навчання іноземної мови у вищих навчальних закладах немовного профілю, якою є закладення підґрунтя для подальшого розвитку іншомовної комунікативної компетенції майбутніх спеціалістів з урахуванням потреб конкретного робочого місця. Виокремлено головні об'єктивні чинники, що негативно впливають на ефективність навчання іноземної мови в немовних вищих навчальних закладах: недостатня кількість навчальних годин, які відводяться для її вивчення; слабка мотивація студентів до навчання; відсутність інформації щодо конкретного майбутнього місця роботи кожного студента.

2. З'ясовано, що найперспективнішими для вдосконалення професійної підготовки фахівців є системи післядипломної освіти, де навчання іноземних мов проводиться в межах чіткого професійно-орієнтованого контексту з урахуванням особливостей робочого місця конкретного спеціаліста. Обґрунтовано, що таким характеристикам найбільш повно відповідають корпоративні освітні системи, бо спеціалізовані освітні системи при вищих навчальних закладах неспроможні враховувати потреби фахівця на його робочому місці. Доведено, що корпоративні освітні системи переважають і віртуальні моделі навчання, оскільки забезпечують ефективний зворотний зв'язок. Аргументовано високий потенціал корпоративної моделі з точки зори її претензії на провідну роль у системі післядипломної освіти фахівців у майбутньому.

3. Обґрунтовано перспективність інтенсивної форми корпоративної освітньої моделі для забезпечення ефективності навчання інженерів професійно-орієнтованої англійської мови. Конкретизовано потенціал згаданої форми навчання щодо використання можливостей колективу, об'єднаного спільною виробничою діяльністю, а також щодо формування іншомовного середовища для розв'язання виробничих проблем засобами іноземної мови й узгодження загальних освітньо-кваліфікаційних характеристик інженерів із сучасними професійними вимогами на кожному конкретному робочому місці. Аргументовано необхідність вивчення специфіки діяльності відділів конкретного виробництва для створення максимально однорідних груп інженерів за рівнями володіння мовою та приналежністю до відповідних відділів задля реалізації потенціалу інтенсивної форми навчання.

4. Визначено цілі, принципи організації та зміст методики інтенсивного корпоративного професійно-орієнтованого навчання інженерів професійно-орієнтованої англійської мови. Установлено його головну мету, яка полягає в оволодінні інженерами мовленнєвими вміннями на рівні, достатньому для здійснення фахового англомовного спілкування. Виходячи з вимог до змісту інтенсивного корпоративного навчання професійно-орієнтованої англійської мови, визначено загальні та професійні рубрики й ситуації, характерні для підприємств, обраних для проведення експериментального навчання; відібрано фонетичний, лексичний та граматичний матеріал для формування відповідних навичок; обґрунтовано поетапно-концентричну структуру для реалізації інтенсивного корпоративного навчання, а також три його етапи; визначено кількісний і якісний зміст кожного етапу та конкретну мету кожного етапу й інтенсивного корпоративного навчання професійно-орієнтованої англійської мови інженерів згаданих підприємств загалом; визначено матеріали для забезпечення самостійної роботи інженерів.

5. Розроблено методику інтенсивного корпоративного професійно-орієнтованого навчання інженерів професійно-орієнтованої англійської мови, що ґрунтується на системі вправ, яка включає дві підсистеми стосовно кожного виду мовленнєвої діяльності: для формування мовленнєвих навичок та для розвитку мовленнєвих умінь. Обґрунтовано співвідношення підсистем та вправ всередині кожної з них, яке варіюється на кожному з трьох етапів навчання, при постійному збільшенні питомої ваги мовленнєвих вправ.

6. Модель інтенсивного корпоративного навчання інженерів професійно-орієнтованої англійської мови реалізовано у межах трьох етапів та дев'яти підетапів. На першому етапі протягом 120 годин здійснювалося інтенсивне формування та розвиток мовленнєвих навичок й умінь спілкування в загальновживаних сферах в усіх чотирьох видах мовленнєвої діяльності на рівні В1. Другий етап присвячено екстенсивному вдосконаленню мовленнєвих навичок та умінь спілкування в усіх чотирьох видах мовленнєвої діяльності в загальновживаній, діловій та професійній сферах на рівні В1. Останній, третій, етап призначено для інтенсивного вдосконалення мовленнєвих навичок та вмінь спілкування в усіх чотирьох видах мовленнєвої діяльності в діловій та професійній сферах на рівні В2.

7. Ураховуючи характеристики інтенсивного навчання, обґрунтовано особливості поточного, рубіжного та підсумкового контролю в інтенсивному корпоративному навчанні інженерів професійно-орієнтованої англійської мови за поетапно-концентричним принципом. Установлено, що поточний контроль має здійснюватися в процесі виконання кожної вправи або після неї і може проводитися у формі самоконтролю, або викладачем. В останньому випадку результати контролю інженерам не повідомляють, оскільки інтенсивне навчання ґрунтується на необхідності уникати ситуацій, що можуть спричинити зростання рівня тривожності тих, хто навчається. Натомість наприкінці дня викладач виділяє для себе найбільш типові помилки інженерів і включає відповідні вправи до змісту навчання наступного дня. Аргументовано переважно усну форму поточного контролю в інтенсивному корпоративному навчанні інженерів професійно-орієнтованої англійської мови.

8. Зважаючи на небажаність підвищення рівня тривожності інженерів у процесі інтенсивного навчання, вмотивовано доцільність обмеження змісту рубіжного контролю тестами для визначення обсягу їхнього лексичного запасу. Ураховуючи необхідність комплексної перевірки рівня іншомовної компетенції по закінченні інтенсивного корпоративного навчання, обґрунтовано структуру комплексного тесту для визначення ступеня розвитку всіх видів мовленнєвої діяльності на етапі підсумкового контролю.

9. Експериментально виявлено, що успішне корпоративне навчання інженерів професійно-орієнтованої англійської мови можливе за умов використання системи вправ, розробленої в моделі інтенсивного навчання за поетапно-концентричним принципом, що дозволяє за один рік домогтися більш високих результатів в усіх видах мовленнєвої діяльності, ніж ті, яких досягають за два роки в межах традиційної поурочної організації корпоративного навчання.

Основним підсумком дослідження є розробка теоретичних і практичних положень щодо укладання системи вправ для інтенсивного корпоративного навчання інженерів професійно-орієнтованої англійської мови.

Перспективу дослідження вбачаємо у вивченні можливих шляхів інтенсифікації корпоративного навчання інженерів професійно-орієнтованої англійської мови за рахунок запровадження інформаційних технологій, які можуть також бути засобом уникнення професійного регресу інженерів, зумовленого високими темпами науково-технічного прогресу.

Література

1. Александров В.М. Перспективи впровадження моделі безперервного навчання іноземних мов в Україні / В.М. Александров // Соціальні технології: Актуальні проблеми теорії та практики : зб.наук.пр. - Київ-Запоріжжя-Одеса, 2003. - Вип. 20. - С. 200-203.

2. Александров В.М. Іноземні мови в системі післядипломної освіти / В.М. Александров // Социальные технологии : Актуальные проблемы теории и практики : сб.науч.тр. - Киев-Москва-Одесса-Запорожье, 2005. - Вип. 27. - С. 7-11.

3. Александров В.М. Освітній потенціал та освітні фонди у контексті фінансування безперервного навчання / В.М. Александров // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. - 2005. - №4. - С. 27-31.

4. Александров В.М. Стандартизація іншомовних кваліфікацій у контексті безперервної освіти / В.М. Александров // Вісник Запорізького національного університету. - 2005. - № 2.- С. 5-9.

5. Александров В.М. Особливості організації професійно-орієнтованого іншомовного навчання інженерів за методом «занурення» // Педагогіка і психологія формування творчої особистості : проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / В.М. Александров. - Київ-Запоріжжя, 2006. - Вип. 37. - С. 294-299.

Размещено на Allbest.ru