Виховання гуманізму в студентів вищих технічних навчальних закладів у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми дослідження. Сучасна епоха глобалізації, становлення інформаційного суспільства, складні ринкові відносини значно вплинули на необхідність посилення уваги до моральних цінностей суспільства, до людини як найвищої цінності. Поважне ставлення до людини, найвищі моральні якості формуються значною мірою в закладах освіти. Вища технічна освіта сьогодні переживає кризу, обумовлену технократичним підходом до освіти, який існував довготривалий час і був зорієнтований переважно на пріоритет технічних знань, технократичних цінностей, що призвело до значного падіння духовно-моральної і гуманістичної культури майбутніх фахівців.

Болонський процес, який спрямований на створення спільного європейського простору вищої освіти, передбачає використання традицій європейського гуманізму, проголошує їх як основну цінність освіти і культури. Принципи гуманізму є основою вдосконалення відношень між народами на основі толерантних способів людського спілкування, суверенітету особистості, орієнтації на працю, любов, співчуття, милосердя й повагу. Гуманізм лежить в основі формування людини духовної з високими моральними якостями і високим рівнем професійної компетентності, розвитку свідомості, світогляду, світовідношення, духовно-моральних цінностей, тому проблема виховання гуманізму в сучасної студентської молоді вищих технічних навчальних закладів стає все більш актуальною.

Гуманізм - це універсальний планетарний принцип, який вимагає поваги до представника будь-якого людського роду, надання допомоги тим, хто її потребує. В основі гуманізму знаходяться вищі загальнолюдські й національні моральні цінності, які втілюються у вищих моральних людських якостях і високоморальних вчинках та поведінці.

Значне місце у вихованні гуманізму студентської молоді посідають предмети гуманітарного циклу, кожний з яких є своєрідним вектором вибору духовних орієнтирів особистості, скарбницею культурного досвіду людства, історичної пам'яті та можливості міжкультурних комунікацій.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних технологій виховання гуманізму в студентів вищих технічних навчальних закладів у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу.

Відповідно до мети визначені такі завдання дослідження:

· на основі вивчення та аналізу наукової літератури визначити методологічні засади процесу гуманізації у сучасній вищій технічній школі та виявити сучасні тенденції її реформування;

· дати сутнісну характеристику гуманізації педагогічного процесу у вищій технічній школі;

· розкрити структурні компоненти гуманізму як якості особистості;

· визначити критерії та рівні сформованості гуманізму в студентів;

· розробити педагогічні технології виховання гуманізму в студентів вищих технічних навчальних закладів у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу та визначити їх ефективність.

1. Теоретичні засади виховання гуманізму в студентів вищих технічних навчальних закладів

На основі вивчення наукової вітчизняної та зарубіжної літератури аналізуються провідні сучасні тенденції реформування вищої технічної школи, методологічні засади процесу гуманізації в сучасній вищій технічній школі, дається сутнісна характеристика гуманізації педагогічного процесу у вищій технічній школі, розкривається гуманізація як відбиття найвищого морально-етичного закону людського буття, як ідеального зразку високоморального образу особистості.

У розділі на основі вивчення й аналізу філософської літератури охарактеризовані основні методологічні підходи до виховання гуманізму в студентів вищих технічних навчальних закладів у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу. Основними методологічними підходами визначені антропологічний, аксіологічний, культурологічний, особистісно-розвивальний, які дозволили визначити гуманізацію педагогічного процесу в технічному вищому навчальному закладі як стратегію набуття студентами системи знань, що мають виховну цінність, духовно-культурного досвіду, моральних почуттів, переконань та ідеалів. Це відповідає світовим гуманістичним тенденціям суспільного розвитку. Підкреслюється, що гуманізація є засобом подолання відчуження знань від особистості і своєрідним транслятором національної та загальнолюдської культури, бо вона спрямована на благо людини, на створення гармонії внутрішнього і зовнішнього світу особистості.

Необхідність реформування вищої технічної школи в напрямі гуманізації пов'язана, перш за все, з тим, що сучасне суспільство потребує такого фахівця, який свою професійну діяльність органічно пов'язує з духовністю, що проявляється в любові не тільки до своєї праці, але й у любові до людини, до природи, з толерантністю до думок інших людей, з готовністю до синергії та діалогу. Особливої уваги в цьому плані потребує вища технічна освіта, що нині знаходиться у певному кризовому стані, основні ознаки якого проявляються перш за все у технократичній спрямованості, у вузькій прагматичній орієнтації, у недостатній увазі до розвитку критичного і образного мислення, формування морального образу сучасного фахівця.

Підкреслюється, що гуманізація педагогічного процесу в вищій технічній школі на методологічному рівні може забезпечуватися шляхом «вмонтування» в нього «сучасного класичного гуманітарного університету в його європейському варіанті».

Виховання гуманізму студентів вищих технічних закладів здійснюється в процесі гуманітаризації освіти, яка має два аспекти: збільшення загального обсягу навчального часу на предмети гуманітарного циклу та поповнення їх переліку за рахунок введення нових предметів.

У кількісному плані гуманітарні предмети в нашій країні займають 15-18% загального навчального часу. У європейських країнах та США - до 35%. Більша частина навчального часу предметів гуманітарного циклу відведена на самостійну роботу студентів. Цей цикл предметів не має ще необхідного статусу у вищих технічних навчальних закладах, хоча саме вони є системоутворюючими елементами у вихованні гуманізму майбутнього фахівця.

З точки зору сучасних дослідників (М. Токарєв), найбільш дієвим напрямом гуманізації освіти у вищих технічних навчальних закладах є оволодіння студентами іноземними мовами (англійською, французькою, німецькою), які виступають засобом збагачення особистості гуманітарними цінностями й навичками культурного спілкування. В умовах створення єдиного європейського освітнього простору оволодіння студентами міжкультурною комунікацією є важливим фактором входження в повноправне партнерство у сфері вищої освіти.

Проблема гуманізму була достатньо гострою і актуальною в будь-який історичний період, але кожна епоха висувала нові вимоги до типу людини, яка може активно діяти в конкретних культурно-історичних і соціальних умовах, що значно впливало на розуміння сутності гуманізму. Пошуки нового гуманізму особливо помітно активізувалися з другої половини ХХ століття.

На початку третього тисячоліття спостерігається перехід від реального гуманізму до актуального, у якому домінує актуальне життя як вища екзистенціальна цінність і який орієнтований на повноцінне життя людини «тут і тепер», на її гармонійний стан, що поєднує фізичне й духовне здоров'я.

З'явилися світські міжнародні гуманістичні рухи та спілки, було прийнято ряд гуманістичних маніфестів, які проголошують новий універсальний всепланетарний гуманізм, онтологічну, правову й соціальну рівність усіх людей і народів на Землі, повернення до універсальних духовних цінностей, традицій, самоцінність життя, полілог культур як шлях взаємодії, взаєморозуміння й духовної злагоди.

Аналіз наукових джерел засвідчив, що не існує однозначного розуміння понять „гуманізм”, „гуманність”, „гуманізація”, „гуманітаризація”, „гуманізація педагогічного процесу”, існують суттєві розбіжності з питань сутності, змісту, класифікації цих понять.

На теперішній час в соціально-педагогічній і філософській літературі гуманізм розглядається як вид ідеології, принцип світогляду, як одна з форм суспільної свідомості. Гуманізм розглядається як система ідей та поглядів на людину як найвищу цінність, як вільне створіння, суб'єкт пізнання світу, що спирається у своїй діяльності на свій розум і, розвиваючи свій потенціал, активно впливає на створення суспільних форм людського життя. Критерієм гуманізму є благо людини, її права, свобода, справедливість, гуманні відносини між людьми.

У дослідженні висвітлено структуру гуманізму як особистісної якості, яка включає: гуманістичний світогляд, гуманістичні цінності, гуманні якості, гуманну поведінку.

Освоєння знань є частиною культури, яка з'єднує всіх представників людського роду. Виконання сучасними вищими навчальними закладами їх призначення - інформувати, порівнювати, висувати спільні ідеї й проекти, виховувати людей культури - неможливе без формування у представників різних культур і народів навичок міжкультурної комунікації, здатності вільно спілкуватися між собою.

У дисертації підкреслюється, що в основі гуманності лежить потреба в особливій формі спілкування - діалогічному. Беручи до уваги роль міжкультурних комунікацій у гуманізації суспільного життя, вищої технічної освіти, у дослідженні визначено, що виховання гуманізму в студентської молоді може ефективно здійснюватися в процесі вивчення психології та іноземної мови.

У вищому технічному навчальному закладі великого значення набуває міждисциплінарний комплекс, що забезпечує взаємодію технічних і гуманітарних предметів і сприяє стимулюванню духовних потреб і інтересів студентів (інтелектуальних, моральних і естетичних), які задовольняються в процесі самоосвіти, самовиховання, саморозвитку.

У дослідженні на підставі педагогічної й психологічної літератури проаналізоване поняття «комунікативна компетенція», виділені структурні компоненти комунікативної компетенції майбутнього фахівця: лінгвістичний, соціологічний, соціокультурний, стратегічний, соціальний і дискурсивний. Подана характеристика видів комунікативної компетенції (загальна, соціолінгвістична, соціокультурна, міжкультурна, професійно-інтерактивна), що дало можливість обґрунтувати виховні можливості іноземної мови й психології як предметів гуманітарного циклу.

З точки зору сучасних підходів, іноземна мова як навчальний предмет у вищому технічному навчальному закладі сприяє не тільки розвитку комунікативної культури особистості, але й виховує гуманне відношення й повагу до рідної та інших культур, прищеплює готовність до безконфліктного діалогу, толерантність, повагу й терпимість у міжкультурній взаємодії, тобто моральні якості гуманної людини.

Психологія як навчальний предмет гуманітарного циклу дає можливість розкрити й сформувати у студентів основні елементи гуманного відношення людини до дійсності: моральні потреби, інтереси, моральні почуття й гуманні переживання, знання про гуманізм, гуманістичні цінності, гуманістичні вчинки й поведінку.

Теоретичні основи дисертаційного дослідження базуються на таких концептуальних ідеях:

· гуманізація виховання студентів вищих технічних навчальних закладів обумовлена світовими тенденціями, повязаними з переходом від реального до актуального гуманізму, що вимагає зосередження уваги на людському житті як найвищій цінності, здоров'ї людини, забезпеченні її прав, свобод і розвитку всіх здібностей і обдарувань;

· оскільки гуманізм є універсальною якістю людини планетарної, він має стати світоглядною основою культури;

· освіта повинна бути транслятором гуманістичної культури людства;

· вища освіта має виховувати людину, здатну засвоювати й транслювати загальнолюдську культуру.

Таким чином, реформування вищої технічної освіти, пов'язане з переходом від знаннєвої парадигми до людино- й культуроцентристської, вимагає особливої уваги до формування морального образу особистості студентів, їх моральної й естетичної культури, гармонійної взаємодії логічного й образного мислення, орієнтації студентів саме на цінності гуманістичної культури, що досягається лише за умови використання сучасних науково обґрунтованих підходів до викладання предметів гуманітарного циклу.

2. Педагогічні технології виховання гуманізму в студентів вищих технічних навчальних закладів у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу

Визначені критерії та рівні сформованості гуманізму в студентів вищих технічних навчальних закладів, проаналізовані результати проведеного констатувального експерименту, розкриті педагогічні технології виховання гуманізму в студентів вищих технічних навчальних закладів у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу та представлені результати впровадження в практику розроблених педагогічних технологій.

На основі аналізу сутності гуманізму як особистісної якості були визначені узагальнені критерії сформованості гуманізму в студентів вищих технічних навчальних закладів: сформованість гуманістичного світогляду, наявність системи гуманістичних цінностей, сформованість гуманних якостей особистості, гуманна поведінка студента.

У дослідженні на основі виділених критеріїв визначено три рівні сформованості гуманізму в студентів вищих технічних навчальних закладів: високий - рефлексивно-творчий рівень, середній - репродуктивний, низький - емпірично-інтуїтивний.

Високий, рефлексивно-творчий рівень сформованості гуманізму в студентів вищих технічних навчальних закладів характеризується сформованістю компонентів лінгвістичної, комунікативної, професійно-інтерактивної компетенції, орієнтацією на встановлення гуманних відносин з природою, суспільством, окремими людьми, сформованістю спеціальних знань і умінь та їх спрямованістю на самоцінність людини в майбутній професійній діяльності, здатністю створювати гуманістично-рефлексивне середовище, яскраво виражати якості людяності, духовної взаємодії з оточенням. Студенти тяжіють до самопізнання, самооцінки та творчої доброчинної діяльності.

Середній, репродуктивний рівень сформованості гуманізму в студентів вищих технічних навчальних закладів виявляється у загальній компетентності, позитивно-пасивному відношенні до здійснення благодійних акцій, недостатньо виявленому бажанні встановлювати гуманні відносини з іншими людьми в процесі спільної діяльності.

Низький, емпірично-інтуїтивний рівень сформованості гуманізму в студентів вищих технічних навчальних закладів визначається відсутністю чітких знань про сутність гуманізму та його принципи, невизначеністю ціннісних установок особистості, пасивним відношенням до суспільної та майбутньої професійної діяльності.

Дослідно-експериментальна робота проводилася в три етапи: констатувальний, формувальний і контрольний.

В експериментальній роботі брали участь 132 студенти Донбаської національної академії будівництва і архітектури та Донецького інституту залізничного транспорту (64 студенти в контрольних групах та 68 студентів - в експериментальних).

Аналіз результатів, отриманих на констатувальному етапі експериментальної роботи, свідчить про те, що сформованість гуманізму в студентів контрольних і експериментальних груп визначається приблизно на одному рівні (розбіжність не є значущою) (таблиця 1).

Таблиця 1. Рівні сформованості гуманізму у студентів вищих технічних навчальних закладів (за результатами констатувального етапу експериментальної роботи)

Рівень сформованості гуманізму у більшості учасників експериментального дослідження є середнім, репродуктивним. Це виражається в тому, що значна частина студентів не дуже чітко розуміє сутність гуманізму, зміст принципів гуманізму, не розуміє світоглядної й аксіологічної значущості предметів гуманітарного циклу, навіть вважає їх вторинними в порівнянні з предметами фундаментального й професійно-орієнованого циклів. Гуманістичний зміст майбутньої професійної діяльності студенти вважають менш важливим, ніж ефективне вирішення "основних" професійних завдань та можливості кар'єрного зростання. Більшість студентів не виявляє активної позиції щодо участі в благодійних, просвітницьких акціях.

На констатувальному етапі був проведений аналіз змісту навчальних програм з предметів гуманітарного циклу, які включені до навчальних планів вищих технічних навчальних закладів: філософії, культурології, психології, соціології, релігієзнавства, іноземної мови. Установлено, що зміст предметів гуманітарного циклу передбачає відомості про людину, способи її взаємодії з іншими людьми, суспільством, світом, форми пізнавальної та перетворювальної діяльності, культуру, духовність, можливості самореалізації. Але ідея виховання людини-гуманіста, носія високих моральних якостей і ідеалів лежить у площині інтерпретації навчального матеріалу викладачем. Тобто завдання виховання гуманізму в студентів не закладені очевидно в змісті програм, у ньому лише потенційно присутні виховні можливості. Виявлено, що традиційні підходи до викладання предметів гуманітарного циклу не сприяють ефективному вихованню гуманізму в студентів вищих технічних навчальних закладів. Слід зазначити, що виховний потенціал предметів гуманітарного циклу є дуже глибоким і потужним, але ефективним засобом виховання гуманізму в студентів вищих технічних навчальних закладів він може стати лише за умови його цілеспрямованого, науково обґрунтованого й систематичного використання.

Доведена в дослідженні необхідність виховання гуманізму в студентів вищих технічних навчальних закладів і виявлені потужні загальнокультурні, ціннісні, змістові, світоглядні можливості предметів гуманітарного циклу визначили зміст формувального етапу дослідно-експериментальної роботи.

Ми виходимо з того, що кожний навчальний предмет гуманітарного циклу здійснює неповторний, оригінальний внесок у цілісний процес виховання гуманної особистості з ціннісними уявленнями і установками, які відповідають сутності актуального гуманізму і забезпечують умови всебічного й творчого розвитку кожного індивіду як екологію особистості. Тому в процесі дослідження використовувалися особистісно-розвивальні технології, які передбачали акцентування уваги на створенні духовно-морального поля взаємодії викладачів і студентів з урахуванням пізнавальних, загальнокультурних, естетичних інтересів, духовних (інтелектуальних, моральних, естетичних) потреб, діалогічних і полілогічних форм взаємодії.

Для вирішення поставлених завдань дисертаційного дослідження на основі врахування сучасних освітніх тенденцій, системного, аксіологічного, культурологічного, особистісно орієнтованого підходів були розроблені педагогічні технології виховання гуманізму в студентів вищих технічних навчальних закладів у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу (психології та іноземної мови), які включали такі компоненти: цільовий, мотиваційний, змістовий, процесуальний, контрольно-корекційний, рефлексивний.

Цільовий компонент визначає мету педагогічної технології - виховання гуманізму в студентів вищих технічних навчальних закладів. Мотиваційний компонент передбачає формування і осмислення студентами мотивації до виховання й самовиховання гуманних якостей: формування розуміння необхідності гуманістичного відношення до людини та професійної діяльності, професійних мотивів, бажання будувати своє життя й професійну діяльність як систему гуманістичних взаємовідносин. Змістовий компонент являє собою сукупність знань та уявлень про гуманізм як відбиття морально-етичного закону, принципи гуманізму, сутність гуманістичних взаємовідносин, навчальний матеріал відповідного предмету гуманітарного циклу, який використовується як змістова основа виховання гуманних якостей особистості студента. Процесуальний компонент педагогічної технології включає форми й методи виховної роботи, спрямовані на виховання гуманізму в студентів вищих технічних навчальних закладів. Контрольно-корекційний компонент передбачає діагностичний інструментарій для визначення рівня сформованості гуманізму в студентів та способи корекції виховної діяльності для забезпечення її ефективності. Рефлексивний компонент педагогічної технології орієнтований на виховання спрямованості особистості студента на самопізнання, самоаналіз, самоконтроль, формування і використання навичок самооцінки й самовиховання.

Запропоновані технології спрямовані на формування особистості професіонала, здатного ефективно працювати в умовах загальноєвропейського ринку праці.

Педагогічна технологія виховання гуманізму в студентів вищих технічних навчальних закладів у процесі вивчення англійської мови втілена в розробленій автором інтегрованій програмі "Людина, суспільство, природа", завданнями якої є формування професійної інтерактивної компетенції майбутніх фахівців, уміння будувати взаємовідносини з однокурсниками й викладачами на гуманістичній основі, розвиток гуманних якостей особистості студента. Програма передбачала навчально-рольові ігри, культурологічні міні-лекції, виконання ігрових проектів, системи творчих завдань гуманістичного спрямування.

Педагогічна технологія виховання гуманізму в студентів вищих технічних навчальних закладів у процесі вивчення психології передбачала проведення тренінгів особистісного зростання, тренінгів, спрямованих на формування позитивної емоційної сфери особистості, тренінгів з проектування конфліктів, комунікативних тренінгів, вивчення спецкурсу «Пізнай себе».

У дослідженні доведено, що ефективним засобом виховання гуманізму в студентів вищих технічних навчальних закладів є інтерактивні технології ("Проект-клуб", клуб "Дебати", рольові ігри, моделювання тощо), використання яких передбачає особистісно орієнтований підхід до організації навчально-виховного процесу, постійне стимулювання студентів до активної пізнавальної діяльності, творчої взаємодії, поваги до учасників педагогічного процесу.

У позааудиторній роботі ефективні заняття студентів у «Cinema-club», у якому передбачений перегляд і обговорення відеофільмів з історії і культури країн, мови яких вивчаються, що несе країнознавчу інформацію.

Результативність дослідно-експериментального впровадження розроблених педагогічних технологій виховання гуманізму в студентів вищих технічних навчальних закладів у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу визначалась на контрольному етапі експериментальної роботи за допомогою діагностичної методики, ідентичної тій, що використовувалася на констатувальному етапі (таблиця 2).

Таблиця 2. Рівні сформованості гуманізму у студентів вищих технічних навчальних закладів (за результатами формувального етапу експериментальної роботи)

Порівняльний аналіз результатів констатувального та контрольного етапів експериментальної роботи свідчить про те, що в експериментальних групах відбулися істотні зміни щодо рівня сформованості гуманізму, у той же час в контрольних групах зміни не є суттєвими. Кількість студентів експериментальних груп, які виявили високий, рефлексивно-творчий, рівень сформованості гуманізму, зросла з 18 (26,5%) на констатувальному етапі до 26 (38,2%) на контрольному етапі експериментального дослідження, середній, репродуктивний - з 31 (45,6%) до 38 (55,9%), кількість студентів експериментальних груп, які виявили низький, емпірично-інтуїтивний, рівень сформованості гуманізму, зменшилася з 19 (27,9%) на констатувальному етапі до 4 (5,9%) на контрольному етапі експериментального дослідження.

Аналіз результатів експериментального дослідження показав, що у студентів відбулися статистично вагомі кількісні і якісні позитивні зміни у сформованості гуманізму.

Свідоцтвом позитивних змін є формування таких якостей студентів як: доброзичливість, терпимість, справедливість, милосердя, чесність та інших.

Враховуючи відсутність у контрольних групах спеціально організованої виховної роботи в процесі вивчення предметів гуманітарного циклу, спрямованої на виховання гуманізму в студентів, відчутні зміни, які відбулися в експериментальних групах, можуть вважатися наслідком упровадження розроблених педагогічних технологій, що є свідченням їх ефективності. Варто зазначити, що становлення гуманізму майбутнього фахівця не обмежується періодом його навчання у вищому технічному навчальному закладі, тому значна увага в процесі експериментальної роботи приділялася розвитку у студентів умінь і навичок самодіагностики, саморефлексії, формуванню установки на оптимізацію гуманістичного аспекту їх майбутньої професійної діяльності.

Розроблені технології спрямовані на розвиток системи гуманних цінностей, що дозволяло сформувати у студентів узагальнений образ людини-гуманіста. Гуманність розглядається як сукупність морально-психологічних властивостей студентської молоді, яка відбиває всю різнобарвність морально-естетичних переживань сприйняття людини як найвищої цінності життя.

Саме цими технологіями забезпечується подолання відчуження знань від моральних цінностей, від людського в людині.

Висновки

педагогічний гуманізація особистісний

1. На основі вивчення й аналізу наукової літератури охарактеризовані основні методологічні підходи до виховання гуманізму в студентів вищих технічних навчальних закладів у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу: антропологічний, аксіологічний, культурологічний, особистісно-розвивальний, які дозволили визначити гуманізацію педагогічного процесу в технічному вищому навчальному закладі як стратегію набуття студентами системи знань, що мають виховну цінність, духовно-культурного досвіду, моральних почуттів, переконань та ідеалів, що відповідає світовим гуманістичним тенденціям суспільного розвитку.

2. Гуманізація освіти розглядається як зміна спрямованості всієї системи навчання та його цілей у бік виховання неповторної, яскравої індивідуальності, унікальності духовно-моральної особистості, яка повинна не тільки компетентно діяти в професійній сфері, але й володіти загальнолюдськими і національними моральними цінностями, сповідувати й стверджувати у повсякденній праці в усіх сферах свого життя ідеї та принципи гуманізму.

У дисертації представлені принципи гуманізації педагогічного процесу: гуманітаризації змісту освіти, єдності виховання і саморозвитку особистості, взаємодії раціональних і емоційних компонентів навчального процесу, моральної відповідальності викладачів, міжкультурної комунікації, естетизації предметного середовища, створення духовного простору ВНЗ.

3. Гуманізм розглядається в дисертаційному дослідженні як вид ідеології, принцип світогляду, як одна з форм суспільної свідомості, як система ідей та поглядів на людину як найвищу цінність, як вільне створіння, суб'єкт пізнання світу, що спирається у своїй діяльності на свій розум і, розвиваючи свій потенціал, активно впливає на створення суспільних форм людського життя. Критерієм гуманізму є благо людини, її права, свобода, справедливість, гуманні відносини між людьми.

У дослідженні висвітлено структуру гуманізму як особистісної якості, яка включає: гуманістичний світогляд, гуманістичні цінності, гуманні якості, гуманну поведінку.

У дисертації всебічно розкрито значущість іноземної мови як навчального предмету у вищому технічному навчальному закладі в контексті гуманних цінностей європейського освітнього простору.

4. На основі аналізу сутності гуманізму як особистісної якості визначені узагальнені критерії сформованості гуманізму в студентів вищих технічних навчальних закладів: сформованість гуманістичного світогляду, наявність системи гуманістичних цінностей, сформованість гуманних якостей особистості, гуманна поведінка студента.

Визначено рівні сформованості гуманізму в студентів вищих технічних навчальних закладів: високий - рефлексивно-творчий рівень, середній - репродуктивний, низький - емпірично-інтуїтивний.

5. Виходячи з того, що кожний навчальний предмет гуманітарного циклу здійснює неповторний, оригінальний внесок у цілісний процес виховання гуманної особистості з ціннісними уявленнями і установками, які відповідають сутності актуального гуманізму і забезпечують умови всебічного й творчого розвитку кожного індивіду як екологію особистості, розроблені особистісно-розвивальні педагогічні технології виховання гуманізму в студентів вищих технічних навчальних закладів у процесі вивчення психології та іноземної мови, які передбачали акцентування уваги на створенні духовно-морального поля взаємодії викладачів і студентів з урахуванням пізнавальних, загальнокультурних, естетичних інтересів, духовних (інтелектуальних, моральних, естетичних) потреб, діалогічних і полілогічних форм взаємодії. Доведено, що саме в процесі вивчення психології та іноземної мови ефективно здійснюється формування навичок міжкультурної комунікації на гуманістичних засадах.

Аналіз результатів експериментального дослідження довів ефективність розроблених педагогічних технологій, спрямованих на розвиток системи гуманних цінностей, що дозволяло сформувати у студентів узагальнений образ людини-гуманіста. Цими технологіями в дослідженні забезпечується подолання відчуження знань від моральних цінностей, від людського в людині.

Література

1. Свиренко Ж.С. Гуманітаризація вищої світи як соціально-педагогічна проблема / Свиренко Ж.С. // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету: Педагогічні науки. - Бердянськ, 2004. - №1. - С. 33-38.

2. Свиренко Ж.С. Організація охорони здоров'я учнівської молоді в архітектурно-будівельному ліцеї в умовах комплексу «Ліцей - ВНЗ» / Свиренко Ж.С. // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету: Педагогічні науки. - Бердянськ, 2003. - №2. - С. 152-156.

3. Свиренко Ж.С. Тестирование в процессе обучения английскому язику / Свиренко Ж.С., Гаркушева В.А. // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. - 2005. - №11 (91). - С. 158-163.

4. Свиренко Ж.С. Диалог культур в курсе иностранного языка неязыковых высших учебных заведений / Ж.С. Свиренко // Духовність особистсті: методологія, теорія і практика: Збірник наукових праць. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2005. - Випуск 1 (7). - С. 147-151.

5. Свіренко Ж.С. Історико-педагогічна рефлексія гуманістичних ідей / Свіренко Ж.С. // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Збірник наукових праць. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2004. - №26. - С.74-77.

Размещено на Allbest.ru