Професійна підготовка майбутніх соціальних педагогів до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 378.013.42+376.56 - 053.6

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Професійна підготовка майбутніх соціальних педагогів до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

ЯРОШКО марія Миколаївна

Хмельницький - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

Логвиненко Тетяна Олександрівна

Дрогобицький державний педагогічний

університет імені Івана Франка,

завідувач кафедри соціальної педагогіки

та корекційної освіти.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Тюріна Валентина Олександрівна,

Харківський національний університет внутрішніх справ,

професор кафедри загальної соціології;

кандидат педагогічних наук

Калаур Світлана Миколаївна,

Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка,

доцент кафедри соціальної педагогіки

Захист відбудеться «6» жовтня 2011 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.052.05 у Хмельницькому національному університеті за адресою: 29016, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 11, 2-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Хмельницького національного педагогічного університету за адресою: 29016, м. Хмельницький вул. Кам'янецька, 110/1.

Автореферат розісланий «3» вересня 2011 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.В. Подлевська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. У сучасних умовах розвитку України відбувається удосконалення системи вищої освіти, рівня підготовки фахівців різної спеціалізації, який відповідав би вимогам європейської освіти. Підвищення якісного рівня педагогічної освіти, статус педагога є одним із завдань реформування української освіти у XXI столітті. Це стосується і сфери професійного формування майбутніх соціальних педагогів, оскільки реальна дійсність засвідчує поширення та поглиблення серед дітей та молоді таких асоціальних явищ, як бездоглядність, безпритульність, токсикоманія, жебракування, алкогольна і наркотична залежність та інші. Причини таких проявів різноманітні: економічні, соціальні, психологічні, організаційні тощо.

Документи загальнодержавного значення (Декларація «Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні», Закони України «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх», «Про охорону дитинства», «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», Державна програма подолання дитячої бездоглядності та безпритульності) підкреслюють необхідність посилення турботи про дітей, подолання негативних явищ серед дітей та молоді, активізації цілеспрямованої діяльності із усунення вказаних вище негативних проявів. Серед умов ефективності розв'язання проблем у дитячому та молодіжному середовищі є підвищення якості професійної підготовки фахівців до роботи з різними категоріями дітей, у тому числі - педагогічно занедбаними. Одним із таких фахівців є соціальний педагог, для якого здійснення соціально-виховної роботи з педагогічно занедбаними підлітками є важливим професійним обов'язком.

Ученими вивчаються різні аспекти проблеми девіантної поведінки підлітків: соціальні, психологічні, педагогічні (О. Безпалько, О. Дубасенюк, І. Зверєва, А. Капська, Н. Максимова, Л. Міщик, Р. Овчарова, В. Оржеховська, В. Поліщук, І. Трубавіна, В. Тюріна, М. Фіцула та ін.). Формування особистості соціального педагога, його професійної підготовки у закладах вищої освіти відображено у дослідженнях С. Архипової, О. Безпалько, З. Бондаренко, Р. Вайноли, Ю. Галагузової, С. Калаур, А. Капської, Л. Линник, С. Харченка. Однак питання професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до здійснення профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками у психолого-педагогічній літературі висвітлені ще недостатньо.

Аналіз наукових праць та практики підготовки майбутніх соціальних педагогів уможливив виявити низку суперечностей між: потребою сучасної дійсності у висококваліфікованій професійній підготовці соціальних педагогів до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками та реальним станом їх готовності до цієї форми роботи; домінуванням традиційних технологій у здійсненні підготовки майбутніх соціальних педагогів у вищих навчальних закладах та вимогами часу до застосування інноваційних технологій; наявним рівнем знань, умінь та навичок роботи з педагогічно занедбаними підлітками та необхідністю його підвищення.

Важливість та актуальність проблеми, наявність суперечностей зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Професійна підготовка майбутніх соціальних педагогів до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою науково-дослідної теми кафедри соціальної педагогіки та корекційної освіти Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка «Професійна підготовка майбутніх соціальних педагогів у контексті досягнень сучасної вітчизняної та зарубіжної педагогічної науки». Тему дисертаційної роботи затверджено на засіданні вченої ради Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (протокол № 14 від 18 грудня 2007 року), погоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології України (протокол № 2 від 26 лютого 2008 року).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками.

Мета дослідження зумовила розв'язання таких завдань:

1. Проаналізувати стан дослідженості проблеми професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками у педагогічній теорії.

2.Розкрити сутність та зміст поняття «педагогічна занедбаність» підлітків та вивчити структуру педагогічної занедбаності підлітків як соціально-педагогічного явища в сучасних умовах.

3.Розробити критерії, показники, визначити рівні готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з педагогічно занедбаними підлітками, дослідити стан сформованості їх готовності до майбутньої діяльності.

4.Обґрунтувати педагогічні умови підвищення ефективності підготовки майбутніх соціальних педагогів до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками, розробити структурно-функціональну модель цієї підготовки та експериментально перевірити ефективність визначених педагогічних умов.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх соціальних педагогів у вищому педагогічному навчальному закладі.

Предмет дослідження - педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх соціальних педагогів до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками.

Теоретико-методологічну основу дослідження становить комплекс філософських, соціологічних, психологічних, педагогічних, соціально-педагогічних положень з проблем: сучасної філософії освіти (І. Зязюн, В. Кремень, Н. Ничкало, Н. Петрук та ін.); цілісності людської особистості (В. Андрущенко, Б. Ломов, О. Мисливченко, І. Надольний, І. Старовойт та ін.); дитиноцентризму та соціально-педагогічного захисту дитинства (В. Кремень, С. Харченко та ін.); організації професійної соціально-педагогічної діяльності фахівців (В. Бочарова, І. Звєрєва, Г. Лактіонова, А. Капська, Л. Міщик, Л. Романишина та ін.); використання інноваційних технологій у професійній підготовці майбутніх соціальних педагогів (В. Гусак, О. Дубасенюк, І. Козубовська та ін.); взаємодії зовнішніх та внутрішніх факторів в особистості педагогічно занедбаних підлітків (В. Баженов, Р. Овчарова); профілактики правопорушень серед неповнолітніх (В. Оржеховська); соціально-педагогічної корекції особистості важковиховуваного підлітка (Е. Погребняк); використання діяльнісного підходу (М. Каган, О. Леонтьєв); модернізації і підвищення якості освіти (В. Зайчук, О. Іванова); професійної готовності (О. Безпалько, Л. Міщик); демократизації (О. Савченко).

Методи дослідження. Для реалізації мети і розв'язання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження: теоретичні - аналіз наукових праць для вивчення стану проблеми; системний аналіз - з метою моделювання комплексу педагогічних умов ефективного формування професійної підготовки майбутнього соціального педагога до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками; порівняння й узагальнення науково-теоретичного матеріалу для обґрунтування змісту, форм і методів формування професійної підготовки до роботи з педагогічно занедбаними підлітками; моделювання - для побудови моделі професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками; емпіричні - анкетування, інтерв'ювання - для визначення рівня сформованості професійної підготовки до профілактично-корекційної роботи з цими підлітками; педагогічний експеримент - з метою перевірки ефективності розроблених педагогічних умов підвищення якості професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів; спостереження, аналіз і порівняння експериментальних даних - з метою визначення ефективності розроблених педагогічних умов підготовки майбутніх соціальних педагогів; методи математичної статистики ? для опрацювання результатів експерименту.

Експериментальна база дослідження. Експериментально-дослідницька робота здійснювалася у 2007-2010 рр. У соціально-педагогічному експерименті брали участь студенти І-ІV курсів спеціальності «Соціальна педагогіка» Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Тернопільського національного університету імені Володимира Гнатюка, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, педагогічного коледжу Львівського національного університету імені Івана Франка, соціальні педагоги загальноосвітніх навчальних закладів, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді міст Дрогобича, Самбора, Борислава, Трускавця (Дрогобицький міський центр для роботи з молоддю, Самбірський міський центр для дітей та молоді, Трускавецький міський центр для дітей та молоді, Львівський міський центр для дітей та молоді). Дослідницько-експериментальною роботою було охоплено 450 студентів, 60 соціальних педагогів та соціальних працівників, 43 викладачі вищих навчальних закладів. педагогічний занедбаність підліток сучасний

Наукова новизна результатів дослідження полягає у тому, що: уперше обґрунтовано педагогічні умови підвищення ефективності підготовки майбутніх соціальних педагогів до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками (дотримання відповідних наукових засад організації професійної підготовки соціальних педагогів; посилення практичної спрямованості навчального процесу; забезпечення інтегративного підходу до процесу підготовки майбутніх соціальних педагогів, у якому взаємодіють певні принципи, форми та методи аудиторної та позааудиторної навчально-виховної діяльності) та розроблено структурно-функціональну модель цієї підготовки зі складовими (мета, завдання, концептуальні підходи та принципи, суб'єкти і об'єкти, компоненти, форми і методи, критерії, показники та рівні професійної готовності, результат); з'ясовано особливості підготовки майбутніх соціальних педагогів до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками у вищому навчальному закладі; визначено критерії, показники та рівні професійної готовності майбутніх соціальних педагогів до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками; уточнено сутність понять «педагогічна занедбаність», «готовність до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками»; подальшого розвитку набули організаційно-педагогічні засади професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними з підлітками.

Практичне значення дослідження полягає в розробці програми спецкурсу «Профілактично-корекційна робота з педагогічно занедбаними підлітками» та методичних рекомендацій «Організація профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками», які використовуються у навчально-виховному процесі Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка під час навчання майбутніх соціальних педагогів. Результати дослідження можуть бути використані під час лекцій, практичних занять із навчальних дисциплін «Педагогіка», «Соціальна педагогіка», «Теорія та історія виховання», «Технології соціально-педагогічної діяльності», «Основи профілактики правопорушень», «Соціально-правовий захист сім'ї», «Основи корекційної педагогіки» у процесі професійної підготовки соціальних педагогів та у системі підвищення кваліфікації соціальних педагогів загальноосвітніх навчальних закладів, педагогів-організаторів, вихователів.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (довідка № 819-33/03 від 19 серпня 2010 р.), Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (довідка № 3 від 23 серпня 2010 р.), Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (довідка №1655 від 10 червня 2011р.), Педагогічного коледжу Львівського національного університету імені Івана Франка (акт впровадження №4 від 20 квітня 2010 р.).

Особистий внесок дисертанта. В опублікованій у співавторстві з М. Ярошко статті «Особливості профілактики правопорушень через залучення підлітків до інтерактивних форм роботи» внеском здобувача є визначення напрямів роботи з учителями, школярами та батьками по особистісному розвитку учнів з різною успішністю, статті «Психологічний аналіз діяльності педагога з попередження асоціальної поведінки важких підлітків через інтерактивні форми роботи» у співавторстві з М. Ярошко ? теоретичний аналіз проблеми та збір експериментальних даних, тезах (М. Ярошко) «Психопрофілактичні консультпункти як засоби психологічної підготовленості студентів до виховної роботи з важковиховуваними підлітками» дисертанту належить матеріал, що стосується місця і ролі психопрофілактичних консультпунктів у психологічній підготовці студентів до роботи з таким контингентом підлітків, у статті «Професійна підготовка до роботи з педагогічно занедбаними підлітками у навчальному процесі педагогічного університету», опублікованій у співавторстві з Т. Логвиненко ? здійснено збір та систематизацію статистичних даних про особливості професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до роботи з педагогічно занедбаними підлітками у клубі «Волонтер» та результати дослідження інтегративного підходу у вивченні студентами спецкурсу «Профілактично-корекційна робота з педагогічно занедбаними підлітками».

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися й обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: «Молодіжна політика: проблеми і перспективи» (Дрогобич, 2008), «Актуальні питання соціально-педагогічної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах» (Київ, 2009), «Соціалізація особистості і суспільні трансформації: механізми взаємовпливу та вияви» (Чернівці, 2009), «Актуальні проблеми підготовки фахівців у галузі соціально-педагогічної діяльності» (Ніжин, 2010), «Науково-методичні засади управління якістю освіти в університетах» (Київ, 2010); звітних наукових конференціях кафедри соціальної педагогіки та корекційної освіти Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.

Публікації. Основний зміст та результати дисертаційного дослідження висвітлено у 12 (8 одноосібних) публікаціях, з яких 6 статей у наукових фахових виданнях, 6 - у збірниках матеріалів конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 260 сторінок. Основний зміст дисертації викладено на 182 сторінках. Список використаних джерел налічує 325 позицій. Робота містить 10 таблиць, 5 рисунків, 10 додатків на 43 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету, завдання, об'єкт, предмет, методологічну основу та методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення, подано відомості про апробацію та впровадження результатів дисертаційної роботи.

У першому розділі - «Теоретичні основи проблеми підготовки майбутніх соціальних педагогів до роботи з педагогічно занедбаними підлітками» - здійснено аналіз філософської, соціологічної, педагогічної та психологічної літератури з проблеми дослідження; визначено суть та структуру педагогічної занедбаності підлітків; розкрито чинники, що впливають на стан педагогічної занедбаності підлітків.

На підставі аналізу праць встановлено, що у різні історичні періоди педагогічна занедбаність по-різному визначається як явище, і тому по-різному трактується саме поняття. Відтак з'ясовано, що «педагогічна занедбаність» - це різновид девіантної поведінки, компонент загальної соціальної занедбаності, який характеризує окремий початковий змістовий, процесуальний стан девіантності, що виключає протиправні та злочинні дії, але є однією з причин виникнення різних більш складних видів девіантної поведінки, взаємодіючи з ними. Теоретично обґрунтовано необхідність педагогічного спрямування процесу профілактики та корекції педагогічної занедбаності підлітків.

За офіційними статистичними даними МВС України, кількість бездоглядних дітей в Україні становить близько 55 тис.; 153 тис. живуть у неблагонадійних сім'ях і є потенційними соціальними сиротами або «дітьми вулиці»; 80 тис. сімей з різних причин не виконують виховних функцій стосовно власних дітей. У сучасних умовах понад 100 тис. дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, кількість яких має сталу тенденцію до збільшення. На профілактичному обліку служб у справах неповнолітніх перебуває майже 150 тис. дітей, які бродяжать та жебракують, схильних до правопорушень, уживають наркотичні засоби, психотропні речовини, алкогольні напої тощо. Успішне подолання цих негативних явищ залежить від багатьох чинників, зокрема, соціальних, економічних, педагогічних, психологічних та інших. Важливу роль у цьому процесі відіграє якісна підготовка фахівців до роботи з такою категорією як педагогічно занедбані підлітки. Відтак, професійна підготовка соціального педагога є складним, системним соціально-педагогічним процесом, до складу якого входять формування світогляду, загальної культури, психологічна готовність до фахової діяльності, практична підготовленість до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками, професійно-педагогічна спрямованість особистості майбутнього соціального педагога, розвиток педагогічних здібностей. Зміст професійної підготовки соціального педагога зумовлений об'єктивними чинниками, провідним із яких є багатоаспектність професійної діяльності соціального педагога, до якої складовим компонентом входить робота з дітьми та молоддю, зокрема, і з категорією педагогічно занедбаних.

У другому розділі - «Обґрунтування педагогічних умов підготовки майбутніх соціальних педагогів до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками» - досліджено сучасні вимоги до професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів у вищому педагогічному навчальному закладі; розкрито сутність поняття готовності студентів до роботи з педагогічно занедбаними підлітками та визначено її рівні; обґрунтовано педагогічні умови, критерії і показники формування готовності майбутніх соціальних педагогів до такого виду діяльності, розроблено структурно-функціональну модель цієї підготовки.

На цьому етапі дослідження схарактеризовано сучасні вимоги до професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів у вищих педагогічних навчальних закладах, зокрема: досягнення і підтримання вищим навчальним закладом високого рівня вищої освіти згідно державних стандартів; підхід до якості освіти як до соціально-педагогічного процесу; орієнтація на оновлення змісту освіти та індивідуалізацію навчання, реалізацію сучасних педагогічних технологій у підготовці фахівців; спрямування підготовки на формування здатності прогнозувати і коректувати негативні прояви у поведінці особистості; врахування потреб соціальної сфери; впровадження сучасних засобів діагностики якості знань.

На підставі аналізу теоретичних джерел, виявлених сучасних вимог до професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів, а також практичного досвіду підготовки таких фахівців розкрито сутність поняття готовності майбутнього фахівця до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками, що розглядається як інтегроване поняття, що відтворює морально-психологічні, теоретичні, практичні компоненти підготовленості та наявності особистісних професійних якостей, необхідних для ефективної роботи з такою категорією неповнолітніх. Готовність передбачає володіння студентами теоретичними знаннями щодо роботи з педагогічно занедбаними підлітками; мотивацію до цього виду професійної діяльності; активність; сформованість відповідних умінь та навичок; прояв особистісних якостей доброзичливості, поваги та любові до дітей, співчуття, відповідальності, комунікабельності, толерантності, тактовності, високого рівня культури.

Відповідно до виділених критеріїв та показників було визначено такі рівні готовності: високий (творчий), середній (реконструктивний) та низький (репродуктивний).

Високий (творчий) рівень сформованості готовності характеризується глибоким розумінням соціального та особистісного значення організації роботи з педагогічно занедбаними підлітками. Майбутні соціальні педагоги виявляють стійкий, постійний інтерес до цього виду майбутньої діяльності, прагнуть більше дізнаватися про проблеми педагогічно занедбаних та засоби ефективної роботи з ними, активні в існуючих формах позааудиторної роботи (клубні об'єднання, волонтерство) з такою категорією підлітків. Студентам притаманне повне, глибоке, міцне засвоєння широкого кола інтегрованих знань з питань роботи з педагогічно занедбаними підлітками відповідно до змісту і вимог навчальних програм та здатності використовувати у самостійній роботі різні інформаційні джерела. Характерною ознакою цього рівня є уміле застосування теоретичних знань під час педпрактики, клубної діяльності і волонтерства та використання всього комплексу різнобічних умінь у безпосередній роботі з педагогічно занедбаними підлітками.

Середній (реконструктивний) рівень готовності визначався у студентів, які правильно усвідомлюють і розуміють соціальне та індивідуально-особистісне значення організації роботи з педагогічно занедбаними підлітками, але їм не притаманний стійкий інтерес до цього виду діяльності. Майбутні соціальні педагоги не завжди прагнуть більше дізнатися про проблеми педагогічно занедбаних та засоби ефективної профілактично-корекційної роботи з ними. Інтереси студентів цього рівня мають у більшості випадків нечітко виражений характер; ставлення до участі в існуючих формах позааудиторної роботи з педагогічно занедбаними підлітками (клубні об'єднання, волонтерство) переважно усвідомлене; шкала цінностей недостатньо стійка; джерела інформації дещо обмежені (в основному підручники та посібники із соціальної педагогіки, технологій соціально-педагогічної діяльності). Участь студентів у науково-теоретичних конференціях, роботі проблемних груп відзначається регулярністю, але може мати ознаки споглядальності, а не стабільної власної активності. Мотивація і звичка до власної активної діяльності з педагогічно занедбаними підлітками потребують зміцнення та удосконалення.

Низький (репродуктивний) рівень готовності до професійної діяльності мають майбутні соціальні педагоги, які розуміють соціальне та індивідуально-особистісне значення організації роботи з педагогічно занедбаними підлітками поверхнево, інколи хибно. Шкала цінностей таких студентів є нестійкою, розмитою, внутрішньо суперечливою; загальна поінформованість про роботу з педагогічно занедбаними підлітками надзвичайно обмежена. Прагнення більше дізнатися про проблеми педагогічно занедбаних підлітків та засоби ефективної роботи з ними майже відсутнє. Інтереси мають пасивний, а не активний характер. Ставлення до існуючих форм позааудиторної роботи з педагогічно занедбаними підлітками (клубні об'єднання, волонтерство) як соціально-педагогічної діяльності у майбутніх соціальних педагогів цього рівня не визначене; засвоєння широкого кола інтегрованих знань з питань роботи з педагогічно занедбаними підлітками відповідно до змісту та вимог навчальних програм неповне та неглибоке.

Відповідно до визначених рівнів теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування готовності майбутніх соціальних педагогів до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками, а саме: дотримання відповідних наукових засад організації професійної підготовки соціальних педагогів; посилення практичної спрямованості навчального процесу; забезпечення інтегративного підходу до процесу підготовки майбутніх соціальних педагогів, у якому взаємодіють певні принципи, форми та методи аудиторної та позааудиторної навчально-виховної діяльності.

Визначено чинники, які сприяють підвищенню рівня готовності студентів до профілактично-корекційної роботи з такою категорією підлітків: поглиблення теоретичних знань, практичних умінь і навичок профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками через різні форми навчально-виховного процесу та позааудиторної діяльності; урізноманітнення методики професійної підготовки до роботи з педагогічно занедбаними у ВНЗ; посилення питомої ваги практичної спрямованості навчальних занять, забезпечення безпосередньої практичної роботи з педагогічно занедбаними підлітками; збільшення кількості новітньої інформаційної, навчально-методичної літератури з проблем педагогічної занедбаності підлітків; посилення власної активності, відповідальності, інтересу, самоосвіти з проблем професійної підготовки студентів до роботи з педагогічно занедбаними підлітками; створення кращих умов (навчальних, організаційних, матеріально-стимулюючих та ін.) у вищому навчальному закладі, у загальноосвітньому навчальному закладі, у центрах соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді для удосконалення профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками; підвищення свідомості та розвиток зацікавленості майбутніх соціальних педагогів на заняттях у волонтерському клубі.

У ході дослідження з метою підвищення ефективності формування готовності майбутніх соціальних педагогів до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками розроблено і апробовано спецкурс «Профілактично-корекційна робота з педагогічно занедбаними підлітками». Основні завдання спецкурсу: сформувати глибоке усвідомлення важливості роботи з педагогічно занедбаними підлітками; розкрити суть, соціально-педагогічний зміст і прояви педагогічної занедбаності; охарактеризувати соціально-педагогічні чинники виникнення педагогічної занедбаності; ознайомити з технологією профілактично-корекційної роботи соціального педагога з педагогічно занедбаними підлітками; розвинути професійний інтерес до зазначеного виду соціально-педагогічної діяльності; забезпечити професійну компетентність майбутніх соціальних педагогів у роботі з такою категорією підлітків.

Визначення професійної готовності майбутніх соціальних педагогів до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками дало можливість систематизувати цей процес у єдності мети, завдань, принципів та очікуваного результату професійної підготовки, і на цій основі побудувати структурно-функціональну модель професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками (див. рис. 1).

На формувальному етапі експерименту перевірялася ефективність розробленої структурно-функціональної моделі та педагогічних умов здійснення професійної підготовки студентів до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками, проводився зіставно-порівняльний аналіз одержаних результатів, робилися узагальнювальні висновки. Для проведення формувального етапу експерименту було визначено контрольні та експериментальні групи, що охоплювали в загальному 264 студенти спеціальності «Соціальна педагогіка», з них 133 студента - експериментальні групи (ЕГ) та 131 студент - контрольні групи (КГ), а також викладачі, соціальні педагоги та соціальні працівники. Студенти КГ навчалися за традиційною методикою, а ЕГ - за розробленим планом формувального етапу експерименту (перевірялася ефективність розробленої структурно-функціональної моделі професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до роботи з названою категорією підлітків; аналізувалися принципи, форми та методи аудиторної та позааудиторної навчально-виховної діяльності, які сприяли підвищенню якості підготовки студентів; вивчалися доцільність поєднання у процесі підготовки навчальної та позааудиторної діяльності вищого навчального закладу).

Обґрунтовано доцільність виокремлення основних її компонентів: мети, яка передбачала формування інтелектуально-пізнавального, емоційно-мотиваційного, ціннісно-орієнтаційного і діяльнісно-практичного компонентів; завдань; концептуальних підходів; суб'єктів та об'єктів професійної підготовки; принципів її здійснення (цільової спрямованості, системності, науковості, взаємодії навчального процесу з позааудиторною роботою, практичної спрямованості, особистісно орієнтованого підходу); змісту, форм і методів; критеріїв, показників, рівнів професійної готовності та результату, які передбачають і сприяють реалізації професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до роботи з педагогічно занедбаними підлітками.

Результати констатувального етапу експерименту довели, що у майбутніх соціальних педагогів немає чіткого уявлення про поняття «педагогічна занедбаність підлітків», обмежені знання щодо причин виникнення цього явища, вузьке коло інформаційних джерел про організацію профілактично-корекційної діяльності з такою категорією підлітків. У студентів виявлено занижений інтерес до роботи з педагогічно занедбаними підлітками, відсутні навички практичної роботи з цієї категорією підлітків. Водночас студенти висловлювали бажання більше знати про роботу з такою категорією підлітків та вміння з ними працювати. Узагальнення одержаних матеріалів на констатувальному етапі експерименту показало, що на творчому (високому) рівні готовності знаходиться 8,4% респондентів, реконструктивному (середньому) - 36,9%, репродуктивному (низькому) - 54,7%, що засвідчило наявність суттєвих недоліків у цій підготовці та виявилося у низькому рівні готовності більшості студентів до цього виду діяльності. До уваги бралися такі компоненти: наявність у студентів теоретичних знань щодо роботи з педагогічно занедбаними підлітками; сформованість відповідних знань та навичок; інтерес до цього виду професійної діяльності; вияв активності; прояв особистісних якостей.

Аналіз наукової літератури та навчально-методичної документації показав, що процес формування готовності майбутніх соціальних педагогів до профілактично-корекційної роботи з підлітками вимагає певних змін, що зумовило розробку структурно-функціональної моделі їх професійної підготовки.

У третьому розділі - «Реалізація моделі професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками» - описано програму та реалізацію експериментальної роботи; перевірено ефективність розробленої автором структурно-функціональної моделі професійної підготовки студентів до роботи з педагогічно занедбаними підлітками; здійснено аналіз результатів педагогічного експерименту.

У ході формувального експерименту встановлено дієвість запропонованої структурно-функціональної моделі підготовки майбутніх соціальних педагогів до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками (використання цікавих фактів, педагогічних ситуацій соціально-педагогічного спрямування; проведення індивідуальних та групових консультацій, роботи у волонтерському клубі через певне рекламування його діяльності, волонтерських акцій; участь у спортивних секціях, гуртках, змаганнях, диспутах, бесідах, тренінгах; позааудиторна діяльність кураторів академгруп; зустрічі з працівниками соціальних служб, відділів кримінальної міліції та інших структур, що працюють з педагогічно занедбаними підлітками та їх батьками).

З'ясовано, що реалізація змісту професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів передбачала залучення значної частини студентів до волонтерської профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками в загальноосвітніх середніх школах м. Самбора, а також у дитячому будинку «Рідний дім» у селі Корналовичі, Самбірського району, в процесі якої студенти збирали емпіричний матеріал, який характеризував інтереси педагогічно занедбаних підлітків, визначали мотиви їх негативних вчинків, ознайомлювалися з умовами сімейного виховання, колом спілкування, особливостями соціально-психологічного розвитку кожного з них.

У процесі формувального експерименту отримано узагальнені дані розподілу студентів ЕГ та КГ за рівнями сформованості готовності майбутніх соціальних педагогів до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками, що свідчать про позитивну динаміку змін у рівнях готовності студентів (рис. 2).

За допомогою тестування, анкетування, спостереження та бесід здійснено контрольний зріз експерименту, аналіз результатів якого виявив позитивну динаміку досліджуваного процесу, що відображено в усіх виокремлених компонентах професійної підготовленості в ЕГ (інтелектуально-пізнавальний, емоційно-мотиваційний, ціннісний і діяльнісно-практичний). Так, порівняно із початковим зрізом кількість студентів ЕГ, які проявили високий рівень професійної підготовки, зросла з 10,1% до 20,8%; середній - з 33,3% до 59,9%. У КГ також простежується позитивна динаміка досліджуваного процесу, проте вона була менш помітною і становила: з 8,4% до 9,8% (високий) і з 36,9% до 39,3% (середній) рівні. Позитивним результатом формувального експерименту вважаємо зниження кількості респондентів, загальний рівень професійної підготовки яких охарактеризовано репродуктивним рівнем: в ЕГ з 54,6% до 19,3%; у КГ з 54,7% до 50,9%.

У результаті впровадження запропонованої автором структурно-функціональної моделі професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до роботи з педагогічно занедбаними підлітками кількість майбутніх соціальних педагогів до роботи з педагогічно занедбаними підлітками з високим рівнем готовності збільшилася в експериментальних групах на 10,7%, з середнім - на 26,6%, а з низьким - зменшилася на 34,7%. У контрольних групах кількість майбутніх соціальних педагогів з високим рівнем готовності збільшилась на 1,4%, з середнім ? на 2,4%, а з низьким - зменшилася на 3,8%.

Порівняльний аналіз динаміки рівнів готовності студентів до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками ЕГ і КГ засвідчив ефективність упровадження авторської структурно-функціональної моделі професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до роботи з педагогічно занедбаними підлітками.

ВИСНОВКИ

Теоретичний аналіз проблеми та результатів експериментальної роботи дали змогу сформулювати такі висновки:

1. За сучасних умов розвитку українського суспільства необхідність попередження та подолання негативних явищ у підлітковому середовищі набуває особливої актуальності. У процесі дослідження визначено, що питання професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до роботи з підлітками девіантної поведінки висвітлюються у різних аспектах, однак проблема педагогічної занедбаності як аспекту цієї підготовки вивчена ще недостатньо. У зв'язку з цим виникає потреба удосконалення процесу підготовки студентів до роботи з педагогічно занедбаними підлітками, яка дозволить сформувати у майбутніх фахівців необхідні знання, уміння і навички реалізації профілактичної та корекційної функцій.

2. Схарактеризовано різні підходи до визначення сутності поняття «педагогічної занедбаності» і встановлено, що воно розглядається як вияв девіантної поведінки, але не має чіткого розмежування з іншими поняттями та категоріями, що позначають різні аспекти цього явища. У процесі дослідження сформульовано авторське визначення: педагогічна занедбаність ? це різновид девіантної поведінки, компонент загальної соціальної занедбаності, який характеризує окремий початковий змістовий, процесуальний стан девіантності, що виключає протиправні та злочинні дії, але є однією з причин виникнення різних складніших видів девіантної поведінки, взаємодіючи з ними.

3. Для оцінки стану готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з педагогічно занедбаними підлітками визначено три рівні: високий (творчий), середній (реконструктивний) та низький (репродуктивний). Розроблено критерії та показники професійної готовності (повнота, глибина, різнобічність, міцність засвоєння знань; володіння комплексом взаємопов'язаних умінь та навичок; інтерес до діяльності; гуманне ставлення до дітей, відповідальність, толерантність тощо. За відповідними критеріями та технологією їх визначення здійснено характеристику кожного із рівнів. За результатами констатувального експерименту визначено, що існують певні недоліки у системі професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до роботи з педагогічно занедбаними підлітками, про що свідчить репродуктивний рівень готовності більшості студентів до такого виду діяльності.

4. Обґрунтовано педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх соціальних педагогів до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками, а саме: дотримання відповідних наукових засад організації професійної підготовки соціальних педагогів; посилення практичної спрямованості навчального процесу; забезпечення інтегративного підходу до процесу підготовки майбутніх соціальних педагогів, у якому взаємодіють певні принципи, форми та методи аудиторної та позааудиторної навчально-виховної діяльності. Розроблено та апробовано структурно-функціональну модель професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками. Складовими моделі є: мета, завдання, компоненти підготовки (пізнавально-інтелектуальний, діяльнісно-практичний, емоційно-мотиваційний, ціннісний); суб'єкти та об'єкти підготовки, критерії, показники та рівні професійної готовності, концептуальні підходи, принципи і результат.

Формувальний експеримент підтвердив ефективність розробленої структурно-функціональної моделі, яка є дієвою за певних педагогічних умов. Так, у студентів експериментальної групи відбулися суттєві позитивні зміни у рівнях готовності до профілактично-корекційної діяльності: відсоток студентів із високим рівнем готовності збільшився на 10,7%, з середнім рівнем - на 26,6%, а з низьким зменшився на 34,7%. Узагальнення результатів формувального експерименту засвідчило, що рівень готовності майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності зростає за умови впровадження у систему професійної підготовки студентів у вищому навчальному закладі, розробленої структурно-функціональної моделі.

Проведене наукове дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до роботи з педагогічно занедбаними підлітками. Подальшого вивчення потребують питання ролі самостійної роботи студентів та взаємодії вищого навчального закладу із спеціалізованими соціальними службами у формуванні готовності студентів до роботи з цією категорією підлітків.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Ярошко М. М. Особливості виховних впливів на педагогічно занедбаних підлітків через інтерактивні форми роботи / М. М. Ярошко // Молодь і ринок. - 2008. - № 7-8 (42-43). - С.148-151.

2. Ярошко М. М. Особливості організації роботи соціального педагога з педагогічно занедбаними підлітками у клубах за інтересами / М. М. Ярошко // Імідж сучасного педагога. - Полтава, 2008. - № 9-10 (88-89). - С. 43-46.

3. Ярошко М. М. Волонтерські клуби - основна ланка фахової підготовки майбутніх соціальних педагогів до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками / М. М. Ярошко // Педагогічна освіта: теорія і практика. Серія: Педагогіка. Психологія. - К: КМПУ імені Б.Д. Грінченка, 2009. -№ 11 (спецвип., ч.2). - С.113-116.

4. Ярошко М. М. Особливості соціалізації педагогічно занедбаних підлітків через залучення їх до різноманітних інтерактивних форм роботи / М. М. Ярошко // Науковий вісник Чернівецького університету. Серія: Педагогіка та психологія. - Чернівці, 2009. - Вип. 449-450. - С. 206-209.

5. Ярошко М. М. Організаційно-педагогічні аспекти професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками / М. М. Ярошко // Наукові записки. Серія: Психолого-педагогічні науки. - № 6. - Ніжин, 2009.- С. 196-198.

6. Логвиненко Т. О., Ярошко М. М. Професійна підготовка до роботи з педагогічно занедбаними підлітками у навчальному процесі педагогічного університету / Т. О. Логвиненко, М. М. Ярошко // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова: збірник наукових праць / за ред. П. В. Дмитренка. - К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2010. - Випуск 21. - (Серія № 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи). - С.113-117.

Статті у збірниках наукових праць та матеріалів конференцій

7. Ярошко М. М. Особливості профілактики правопорушень через залучення підлітків до різноманітних інтерактивних форм роботи / М. М. Ярошко // Особистість у розбудові відкритого демократичного суспільства в Україні : матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції. ? Дрогобич: Коло, 2005. - С. 408-416.

8. Ярошко М. М., Ярошко М. М. Особливості корекційно-профілактичної роботи з девіантними підлітками / М. М. Ярошко, М. М. Ярошко // Молодіжна політика: проблеми і перспективи: матеріали III Міжнародної наук.-практ. конференції, 10-11 березня 2006 року . - Дрогобич : Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка 2006. - С. 291-293.

9. Ярошко М. М., Ярошко М. М., Ярошко П. М. Психопрофілактичні консультаційні пункти - як засоби психологічної підготовленості студентів до виховної роботи з важковиховуваними підлітками / М. М. Ярошко, М. М. Ярошко // Психологічні проблеми соціальної адаптації та правової реабілітації громадян: збірник тез круглого столу. ? Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2007. ? С. 116-118.

10. Ярошко М. М., Ярошко М. М. Психологічний аналіз діяльності педагога з попередження асоціальної поведінки важких підлітків через інтерактивні форми роботи / М. М. Ярошко, М. М. Ярошко, П.М. Ярошко // Молодіжна політика: проблеми і перспективи: матеріали IV Міжнародної наук.-практ. Конференції (Дрогобич, 10-11 травня 2007 року). - Дрогобич : Вимір, 2007. - С. 230-234.

11. Ярошко М. М. Волонтерський клуб - важлива ланка професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками / М. М. Ярошко // Молодіжна політика: проблеми і перспективи: матеріали V Міжнародної наук.-практ. конференції, (Дрогобич, 18-19 квітня 2008 р.). - Львів-Дрогобич, 2008. - С.311-314.

12. Ярошко М. М. Професійна підготовка майбутніх соціальних педагогів до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками / М. М. Ярошко // Актуальні проблеми підготовки фахівців у галузі соціально-педагогічної діяльності: Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції. - Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2009. - С.232-234.

Анотації

Ярошко М.М. Професійна підготовка майбутніх соціальних педагогів до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Хмельницький національний університет. - Хмельницький, 2011.

У дисертаційному дослідженні розглянуто проблему професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками. Охарактеризовано проблему педагогічної занедбаності підлітків. Визначено компоненти, критерії та рівні сформованості професійної готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з педагогічно занедбаними підлітками. Розроблено структурно-функціональну модель професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до роботи з педагогічно занедбаними підлітками, яка містить такі складники: мету, завдання, компоненти підготовки, суб'єкти та об'єкт підготовки, критерії, показники та рівні професійної готовності, концептуальні підходи, принципи, результат. Експериментально перевірена дієвість розробленої структурно-функціональної моделі професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до роботи з педагогічно занедбаними підлітками.

Ключові слова: соціальні педагоги, педагогічно занедбані підлітки, готовність майбутніх соціальних педагогів до профілактично-корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками, професійна підготовка, педагогічні умови, структурно-функціональна модель модель професійної підготовки.

Ярошко М.Н. Профессиональная подготовка будущих социальных педагогов к профилактическо-коррекционной работе с педагогически запущенными подростками. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 ? теория и методика профессионального образования. - Хмельницкий национальный университет. ? Хмельницкий, 2011.

В диссертационной работе рассмотрена проблема профессиональной подготовки будущих социальных педагогов к профилактическо-коррекционной работе с педагогически запущенными подростками.

Актуальность научного исследования обусловлена повышенными требованиями к будущим социальным педагогам, у которых сформированы умения и навыки к работе с педагогически запущенными подростками.

На основе всестороннего анализа научно-методической литературы определены сущность и структура педагогической запущенности подростков; дана характеристика проблемы педагогической запущенности подростков; проанализированы негативные явления в подростковой среде; исследовано состояния готовности будущих социальных педагогов к профилактической и коррекционной работе с педагогически запущенными подростками.

Готовность будущего специалиста к профилактической и коррекционной работе с педагогически запущенными подростками рассматривается как интегрированное понятие, которое содержит морально психологические, теоретические, практические компоненты подготовленности и наличие личностных профессиональных качеств, необходимых для эффективной работы с такой категорией несовершеннолетних. Готовность включает наличие у студентов теоретических знаний для работы с педагогически запущенными подростками; мотив к этому виду профессиональной деятельности; активность; сформированность соответствующих умений и навыков; проявление личностных качеств, таких как доброжелательность, уважение и любовь к детям, сочувствие, ответственность, коммуникабельность, толерантность, тактичность, высокий уровень культуры).

Определены компоненты, критерии и уровни профессиональной готовности будущих социальных педагогов к работе с педагогически запущенными подростками. Выделены три уровня готовности будущих социальных педагогов к работе с педагогически запущенными подростками (высокий (творческий), средний (реконструктивный), низкий (репродуктивный).

Разработана структурно-функциональная модель профессиональной подготовки будущих социальных педагогов к работе с педагогически запущенными подростками, с такими составляющими: цель, задания, компоненты подготовки (познавательно-интеллектуальный, деятельностно-практический, эмоционально-мотивационный, ценностный); субъекты и объекты подготовки, критерии, показатели и уровни профессиональной готовности, концептуальные подходы, принципы и результат. Экспериментально апробирована действенность разработанной модели.

В работе определены и теоретически обоснованы педагогические условия эксперимента. Обучение студентов по такой модели способствует достижению качественных изменений в формировании готовности будущих социальных педагогов к профилактической и коррекционной работе с педагогически запущенными подростками.

Сравнительный анализ динамики уровней готовности студентов к профилактическо-коррекционной работе с педагогически запущенными подростками показал эффективность разработанной структурно-функциональной модели и педагогических условий системы подготовки будущих социальных педагогов к этому аспекту их профессиональной деятельности.

Ключевые слова: социальные педагоги, педагогически запущенные подростки, готовность будущих социальных педагогов к профилактической и коррекционной работе с педагогически запущенными подростками, профессиональная подготовка, педагогические условия, структурно-функциональная модель профессиональной подготовки.

Yaroshko M. M. Future social pedagogues' professional training to preventive and corrective work with pedagogically neglected teenagers. - Manuscript.