Теоретико-методичні засади особистісно орієнтованого навчання історії в основній школі

Урок

засвоєння

нових знань; комбінований, лекція.

Готовність до

застосування

знань під час вирішення

пізнавальних завдань

Перевірка: знань

зміни у «Я-концепції» - „Я - історик”, „Я -знавець”

(вид інтелекту, що розвивається - академічний)

Практична діяльність:

слово вчителя,

завдання на виконання дії

Урок засвоєння вмінь та навичок.

Практичне заняття.

Готовність до застосування вмінь при вирішенні практичних завдань

Перевірка сформованості вмінь „Я - умілий” (вид інтелекту - практичний)

Творчо-пошукова діяльність: проблемне питання

проблемне завдання

Урок проблемний. Семінар, уроки творчості, домашні творчі роботи.

Готовність до

творчо-пошукової

діяльності під час вирішення

пошукових,

творчих завдань

Завдання на пошук: сутності зв'язку, способів діяльності, форм художнього втілення.

Психологічний результат - „Я - здатен вирішувати проблеми” (вид інтелекту - креативний)

Ціннісно-смислова діяльність (оцінна): слово, завдання на вибір

Урок ціннісно-смисловий. Нетрадиційні уроки:

ігри,

диспути

Готовність до власної

усвідомленої і

відповідальної

оцінки

з власних позицій

Перевірка достатності й

правильності в аргументуванні. „Я -особистість”

вид інтелекту - емоційний)

Комунікативна

(Інтерактивна): завдання на виконання акту взаємодії

Інтерактивний урок

Готовність до

вияву поваги,

толерантності,

до взаємодії та співпраці

Ситуація взаємодії

комфортна -«Я - партнер,

Ти - партнер»

( соціальний інтелект)

Відповідно до мети нашого дослідження ми працювали з постійним контингентом учнів і вчителів. Тому аналіз функціональних результатів експериментального навчання проводився нами протягом 2004 - 2008 років поетапно. Окремо визначалися підсумки експериментального навчання за перший, другий, третій і четвертий роки формувального експерименту. Контрольні класи обиралися таким чином, щоб загальні умови навчання, окрім експериментальних, були однаковими. Робота з формувального експерименту проводилася в школах м. Луганськ, м. Красний Луч, Краснодон у Луганській області, м. Горлівка Донецької області, м. Житомир. В експериментальній роботі було задіяне 17 шкіл, 41 експериментальний клас (1228 учнів), 17 контрольних класів (512 учнів), усього - 1740 школярів.

За допомогою учителів-учасників експерименту на його підготовчому етапі були складена, а на основному етапі - опрацьована система завдань з історії для шостих, сьомих, восьмих і дев'ятих класів, представлена у робочих зошитах з предмету.

Метою основного етапу формувального експерименту було проведення цілісного впровадження в педагогічну практику авторської моделі особистісно-орієнтованого навчання історії в базовій школі та здійснення порівняльного аналізу процесу й результатів навчання в експериментальних і контрольних класах. Проведений підсумковий аналіз експериментальних даних (порівняння результатів навчання за підсумками першого і четвертого року експериментального навчання), вказує на їх значну кількісну відмінність. Різниця між кількістю успішно виконаних завдань в експериментальних і контрольних класах за всіма видами діяльності (пізнавальна, практична, творчо-пошукова, ціннісно-смислова, комунікативна) складає понад 20% (дивись порівняльну табл. 3).

Педагогічний формувальний експеримент з перевірки запропонованої системи особистісно орієнтованого навчання відбувався в кілька етапів: підготовчий, основний, узагальнюваний.

На підготовчому етапі формувального експерименту було розроблено методичну систему реалізації авторської моделі особистісно орієнтованого викладання історії в школі, створено методичне забезпечення процесу.

Відповідно до мети нашого дослідження ми працювали з постійним контингентом учнів і вчителів. Тому аналіз функціональних результатів експериментального навчання проводився нами протягом 2004 - 2008 років поетапно. Окремо визначалися підсумки експериментального навчання за перший, другий, третій і четвертий роки формувального експерименту. Контрольні класи обиралися таким чином, щоб загальні умови навчання, окрім експериментальних, були однаковими. Робота з формувального експерименту проводилася в школах м. Луганськ, м. Красний Луч, Краснодон у Луганській області, м. Горлівка Донецької області, м. Житомир. В експериментальній роботі було задіяне 17 шкіл, 41 експериментальний клас (1228 учнів), 17 контрольних класів (512 учнів), усього - 1740 школярів.

За допомогою учителів-учасників експерименту на його підготовчому етапі були складена, а на основному етапі - опрацьована система завдань з історії для шостих, сьомих, восьмих і дев'ятих класів, представлена у робочих зошитах з предмету.

Метою основного етапу формувального експерименту було проведення цілісного впровадження в педагогічну практику авторської моделі особистісно-орієнтованого навчання історії в базовій школі та здійснення порівняльного аналізу процесу й результатів навчання в експериментальних і контрольних класах (робота містить 29 таблиць з порівнянням і статистичним аналізом кількісних даних результатів експериментального навчання). Проведений підсумковий аналіз експериментальних даних (порівняння результатів навчання за підсумками першого і четвертого року експериментального навчання), вказує на їх значну кількісну відмінність. Різниця між кількістю успішно виконаних завдань в експериментальних і контрольних класах за всіма видами діяльності (пізнавальна, практична, творчо-пошукова, ціннісно-смислова, комунікативна) складає понад 20% (дивись порівняльну табл. 3).

Таблиця 3 - Результати навчальної діяльності учнів на початку експериментальної роботи (1-й рік навчання - 6-і класи) і на підсумковому етапі (4-й рік навчання - 9-і класи) у %

ВИДИ діяльності	Кл	Рівень навчальних досягнень учнів
		Нульовий, Початковий (%)	Середній (%)	Достатній (%)	Високий (%)
		К.кл.	Е.кл.	К.кл.	Е.кл.	К.кл.	Е.кл.	К.кл	Е.кл.
Пізнавально- відтворювальна	6	10	4	38	35	52	61
	9	8	0	42	24	50	76
Практично-перетворювальна	6	4	2	41	29	55	62
	9	4	0	49	21	47	79
Творчо-пошукова	6	14	7	41	42	42	43	3	8
	9	10	-	41	6	35	57	14	37
Ціннісно-смислова	6	14	7	56	43	39	44	1	6
	9	6	0	58	7	38	54	11	39
Комунікативна	6	16	5	51	48	33	42	0	3
	9	12	0	56	7	36	56	8	37

При цьому встановлено, що будь-якому типу навчання притаманна динаміка в бік покращення результатів. Але системна, довготривала (чотири роки) робота за технологією особистісно орієнтованого навчання показала свою ефективність саме в стратегічному плані. Вона виявилася в значущій різниці в успішності між учнями контрольних і експериментальних класів наприкінці чотирьохрічного експерименту.

Для перевірки значущості отриманих нами функціональних результатів навчання використовувався статистичний критерій Пірсона 2, що дозволяє зіставити два емпіричні розподіли та зробити висновок про те, чи узгоджуються вони між собою. За якісними і кількісними даними експерименту в експериментальній групі спостерігалась статистично значуща різницю між усіма показниками між етапами вхідного та підсумкового контролю. Щодо порівняння контрольної групи за результатами вхідного та підсумкового контролю, то отримані відмінності значно менші, ніж відмінності в експериментальній групі.

Таким чином, одержані нами статистично значущі результати надають можливість стверджувати, що дослідження досягло поставленої мети, а запропонована методична модель особистісно орієнтованого навчання набула експериментального підтвердження.



ВИСНОВКИ

Теоретичний аналіз проблеми та отримані результати експериментального дослідження дозволили зробити такі висновки.

1. Теоретичну та методологічну основу побудови особистісно орієнтованої системи навчання становлять теорії особистості пов'язані з різними підходами до визначення структури особистості, зокрема виявленням таких її сфер як розумова, емоційна, вольова та самоусвідомлювальна, на актуалізацію й розвиток яких спрямовано процес особистісно орієнтованого навчання історії. Розумову сферу особистості складають такі види інтелекту як академічний, практичний, креативний, емоційний, соціальний, які можуть бути свідомо й цілеспрямовано активізовані й розвинені засобами особистісно орієнтованого навчання історії в школі. Емоційна сфера особистості представлена системою емоційно-ціннісних ставлень особистості (пізнавальні, практичні, творчо-пошукові, морально-етичні, естетичні, міжособистісні). Дієву (вольову) сферу особистості визначають різні способи самореалізації учнів у навчанні, що передбачають такі види навчальної діяльності на уроках історії як пізнавально-відтворювальну, практично-перетворювальну, творчо-пошукову. ціннісно-смислову (оцінну) та комунікативну. Сферу самосвідомості особистості представлено тими образами „Я”, що актуалізуються й усвідомлюються учнями на уроках історії за результатами їх навчальної діяльності: „Я - історик, знавець”, „Я - умілий”, „Я - здатний вирішувати”, „Я - людина, особистість”, „Я - партнер”. Зазначені складові особистості взаємопов'язані, взаємозумовлені й становлять єдину систему, на актуалізацію й розвиток якої спрямовано процес особистісно орієнтованого навчання історії в школі.

2. Дослідження проблеми потребує застосування комплексу методологічних підходів та відповідного наукового інструментарію. Системно-функціональний підхід дозволяє розглядати особистісно орієнтований процес навчання історії в школі як системне утворення, що характерізується цілісністю у єдності компонентів і функціонує як підсистема в макроструктурі системи шкільної історичної освіти, підпорядковуючись закономірностям і тенденціям розвитку цієї макроструктури, взаємодіючи через неї із зовнішнім середовищем свого існування. Цей підхід уможливлює також розкриття об'єктивних зв'язків між компонентами процесу навчання, сферами особистості (емоційна, розумова, вольова) і якостями особистості (потреби, здібності, види інтелекту, емоційно-ціннісні ставлення тощо), що актуалізуються і розвиваються засобами особистісно орієнтованого навчання історії. Культурологічний підхід дозволяє розглядати особистісно орієнтоване навчання як соціокультурний феномен, що допомагає проаналізувати як контекст навчання історії, так і практичні потреби суспільства у розвитку особистості учня, а також акцентує необхідність формування у нього стрижневих загальнолюдських цінностей. Це у свою чергу обумовлює необхідність застосування аксіологічного підходу до аналізу досліджуваних явищ. Важливим методологічним підґрунтям дослідження питань особистісно орієнтованого навчання є діяльнісний підхід, за яким продуктивність діяльності сприяє психологічному зростанню й удосконаленню особистості учня, забезпечує її перехід на вищий рівень цієї діяльності

Комплексне застосування названих підходів дозволило визначити особистісно орієнтоване навчання історії як такий тип взаємодії учителів та учнів, при якому цілі, зміст, методи, форми і засоби навчання призводять до обов'язкових позитивних результатів - зрушень в особистості учня на шляху його розвитку, самовизначення, самоусвідомлення, самореалізації. Його можна розглядати як педагогічну систему, що характеризується взаємовпливом і взаємозв'язком компонентів, кожен з яких (мета, зміст, методи, засоби, форми, результати) виходить з психологічних та духовних потреб особистості. Всі компоненти процесу навчання спрямовані на комплексну актуалізацію, переживання та усвідомлення учнем власних емоційно-ціннісним ставлень до дійсності, розвиток усіх видів інтелекту і виявлення тих з них, що є сильною стороною цієї особистості, на створення умов для розвитку самосвідомості учнів і поступового виникнення і утвердження їх позитивної „Я - концепції”.

3. Історія як наука й історична освіта виступають засобами актуалізації духовних і психологічних потреб особистості, інтелектуального розвитку й емоційно-ціннісного, особистісного, життєстверджуючого самовизначення учнів на уроках історії. Пізнання історії передбачає сприйняття, уявлення, усвідомлення історичних фактів понять і зв'язків, але при цьому й переживання смислів минулого шляхом ототожнення з ним, виявлення сенсів історичних подій з різних позицій, інтуїтивне „осягнення історичного” з власного погляду.

4. Особистісно орієнтований процес навчання історії має забезпечувати 1)актуалізацію системи духовних потреб, здібностей і відповідних особистісних ставлень учнів до дійсності (пізнавальне, практичне, етичне, естетичне, пошукове, міжособистісне); 2)комплексну організацію всіх видів навчальної діяльності (пізнавально-відтворювальна, практично-перетворювальна, творчо-пошукова, ціннісно-смислова, комунікативна) як способу задоволення духовних потреб і виявлення психологічних здібностей школярів; 3)самовизначення учнів за різними особистісними позиціями, що актуалізуються на уроках історії (образ соціального Я - „учень” , „історик”; образ реального Я - „успішний”, „умілий”, „здатний”; образ ідеального Я - „готовий до випробувань”, „особистість”, „людина” та ін.); 4)реалізацію у навчанні ситуацій вибору того способу самореалізації, який забезпечував би успіх в навчанні, усвідомлення власної сили, відчуття самоповаги.

Стратегічною метою особистісно орієнтованої шкільної історичної освіти є створення умов для осмислення кожним учнем власного духовного світу, власних цінностей, розвиток його позитивної „Я-концепції” через пізнання минулого, через усвідомлення конкретно-історичних та морально-естетичних смислів історичного процесу. Таке розуміння мети навчання обумовлює його тактичні завдання. Методика визначення тактичних цілей в особистісно орієнтованому навчанні історії передбачає проведення структурно-функціонального та структурно-методичного аналізу навчального матеріалу, що має засвоюватись учнями.

5. Зміст особистісно орієнтованої історичної освіти спрямовано на актуалізацію духовних і психологічних потреб особистості та на розвиток відповідних видів її інтелекту. У ньому виділяються п'ять основних компонентів навчального матеріалу: інформаційний, операційний, творчо-пошуковий, ціннісно-смисловий, комунікативний. Інформаційний складається з історичних фактів, понять, закономірних зв'язків, тенденцій і конкретно-історичних смислів минулого; операційний - з мовленнєвих, розумових та предметних умінь; творчо-пошуковий - з умінь та досвіду творчої чи пошукової активності учнів на уроках історії; ціннісно-смисловий - з досвіду переживання та усвідомлення морально-етичних та естетичних смислів минулого; комунікативний - з умінь та досвіду взаємодії з „іншими” у процесі навчання. Кожен з цих компонентів змісту шкільної історичної освіти розкладається на подальші структурні одиниці, які і є у своїй багатомірності змістовою основою для побудови особистісно орієнтованого навчання історії в школі.

Класифікацію методів організації особистісно орієнтованого навчання історії складають: пізнавально-відтворювальний, практично-перетворювальний, творчо-пошуковий, ціннісно-смисловий, інтерактивний. Кожен з методів складається з прийомів діяльності вчителя й відповідних прийомів діяльності учнів і може бути реалізований у вигляді конкретного переліку прийомів.

Типологія уроків у контексті особистісно орієнтованої системи навчання містить такі типи: засвоєння нових знань, засвоєння нових умінь, проблемний, ціннісно-смисловий, інтерактивний урок, комбінований урок, урок контролю та корекції. Усвідомлення закономірних зв'язків між потребами особистості та метою, типом, макро- й мікроструктурою уроків різних типів надає можливість учителеві вільно й свідомо визначати типи уроків, планувати організацію процесу навчання в тематичному, курсовому, предметному й особистісному вимірах.

Результати особистісно орієнтованого навчання можуть класифікуватись: 1) за характером - на функціональні (рівень досягнення навчального завдання) і психологічні (усвідомлення і переживання отриманого результату діяльності); 2) за ставленням - на позитивні і негативні. Функціональним результатом є досягнення учнем позитивних результатів у засвоєнні кожного з компонентів змісту історичної освіти та у здійсненні відповідних видів навчальної діяльності. Психологічним позитивним результатом навчання є ті новоутворення в структурі особистості, що забезпечують просування підлітка на шляху позитивної самореалізації та ідентифікації, самоусвідомлення та самовизначення. Рефлексивне усвідомлення особистістю власної „сили” чи „слабкості” в навчальному процесі, тобто виникнення власного образу „Я” (або „Я - успішний”, або навпаки, „Я - невдаха”) - є загальним психологічним результатом навчання. За цими критеріями можна визначити рівні усвідомлення учнями власних образів „Я”, що поділяються на: негативні, невизначені, позитивні емоційні не стійкі, позитивні усвідомлені досить стійкі, позитивні усвідомлені стійкі. Між функціональними та психологічними результатами навчання історії в школі існують закономірні зв'язки.

6. Методичними умовами ефективного особистісно орієнтованого навчання історії є: актуалізація і розвиток у процесі навчання емоційно-ціннісних ставлень учнів через залучення їх до адекватних видів навчальної діяльності; створення вчителем під час уроків особистісно-стверджуючих ситуацій різних типів, які учні мають розв'язувати у процесі індивідуальної чи групової роботи; застосування спеціальної технології перевірки результатів особистісно орієнтованого навчання історії, спрямованої на виявлення як функціональних, так і психологічних результатів навчання

7. У ході педагогічного експерименту створено і впроваджено у педагогічну практику систему особистісно орієнтованого навчання історії в основній школі, зроблено перевірку її ефективності. Порівняльний аналіз результатів процесу навчання історії в експериментальних і контрольних класах основної школи показав, що навчання історії в основній школі, побудоване на теоретико-методологічних та методичних засадах особистісно орієнтованого навчання забезпечує високу ефективність освітньо-виховного процесу, приводить до комплексної реалізації пізнавального, розвивального та виховного потенціалів предмета, забезпечує досягнення не лише необхідних функціональних, а й психологічних результатів.

Отримані дані вказують на те, що в експериментальних 9-х класах сприймають себе як „знавця минулого” 65% учнів, тоді як у контрольних класах кількість учнів з таким сприйняттям себе становить лише 40%, при тому, що різниці між цими класами на початку експерименту майже не було. „Успішним і вмілим” відчули себе на підсумковому етапі формувального експерименту 67% дев'ятикласників, тоді як у контрольних класах - лише 37% учнів. На початку експериментальної роботи різниці між цими показниками в контрольних та експериментальних класах майже не було. Отже, порівняння результатів навчання в експериментальних та контрольних групах підтвердило гіпотезу дослідження. Одержані нами статистично значущі функціональні та психологічні результати експериментального навчання історії в основній школі дали змогу зробити висновок, що дослідження досягло поставленої мети, а його гіпотеза набула експериментального підтвердження.

8. Подальша розробка теорії і практики особистісно орієнтованого навчання історії могла б здійснюватися за такими напрямами: розробка і застосування такої моделі навчання у старшій школі, а також у навчанні різних предметів галузі «суспільствознавство»; поєднання особистісно орієнтованого навчання з інноваційними технологіями навчання, зокрема проектною, дебатною, інформаційно-комунікаційною; розробка питань підготовки майбутніх вчителів до здійснення особистісно орієнтованого навчання історії; оптимізація теорії і практики розробки засобів навчання історії для вирішення завдань особистісно орієнтованого навчання.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Турянська О.Ф. Теорія і практика особистісно орієнтованого навчання історії в школі: монографія / Ольга Федорівна Турянська. - Луганськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2008. - 496 с.

Статті у наукових фахових виданнях

1. Турянская О.Ф. Технология духовного развития школьников в процессе обучения (на примере истории) / О.Ф. Турянская // Вісник Луганського держ. пед. ун-ту (Педагогічні науки). - 1999. - № 1. - С. 91 - 97.

2. Турянская О.Ф. Условия эффективности обучения истории в школе / О.Ф. Турянская // Вісник Луганського держ. пед. ун-ту (Педагогічні науки). - 1999. - № 2. - С. 130 - 133.

3. Турянська О.Ф. Технологічні засади історичної освіти / Ольга Турянська // Історія в школах України. - 2000. - № 3. - С. 11 - 14.

4. Турянська О.Ф. Методи особистісно-орієнтованого навчання в школі / Ольга Турянська // Історія в школах України. - 2002. - № 1. - С. 27 - 32.

5. Турянська О.Ф. Проект концепції історичної освіти середньої загальноосвітьої 12-річної школи / Ольга Федорівна Турянська // Історія в школах України. - 2001. - № 6. - С. 13 - 18.

6. Турянська О.Ф. Особливості технології особистісно орієнтованого навчання історії в школі / О.Ф. Турянська // Збірник наукових праць Бердянського держ. пед. ун-ту (Педагогічні науки). - Бердянськ: БДПУ, 2002. - № 7. - С. 49 - 56.

7. Турянська О.Ф. Комплексний підхід щодо визначення змісту, засобів та результатів історичної освіти за особистісно орієнтованим навчанням. Теоретичні аспекти / О.Ф. Турянська // Освіта Донбасу: Наук.-метод. вид-ня, 2005. - № 1. - С. 25 - 33.

8. Турянська О.Ф. Що треба знати майбутньому вчителю, як що його орієнтир - особистість? / О.Ф. Турянська // Освіта Донбасу: Наук.-метод. вид-ня, 2005. - № 4. - С. 111 - 118.

9. Турянська О.Ф. Комплексний підхід до визначення результатів історичної освіти за особистісно орієнтованим навчанням / О.Ф. Турянська // Зб. наук. пр. Бердян. пед. у-ту (Педагогічні науки). - Бердянськ : БДПУ, 2006. - № 4. - С. 104 - 110.

10. Турянська О.Ф. Позитивна «Я - концепція» особистості як психологічний критерій особистісно-орієнтованого навчання історії в школі // Наук. зап. Ніжин. держ. ун-ту ім. Миколи Гоголя (Психолого-педагогічні науки). - Ніжин, 2005. - С. 73 - 76.

11. Турянська О.Ф. Типологія уроків у особистісно-орієнтованому навчанні історії в школі // Освіта Донбасу: Наук.-метод. вид-ня ЛНПУ ім. Тараса Шевченка - 2005. - № 3. - С. 19 - 27.

12. Турянська О.Ф. Особистісно-орієнтований підхід щодо визначення ролі і місця комунікації у навчанні / О.Ф. Турянська // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: зб. наук. праць Уман. держ. пед. ун-ту ім. Павла Тичини / Ред. кол.: Н.С. Побірченко та ін. - Умань: УДПУ, 2007. - Вип. 19. - С. 67 - 72.

13. Турянська О.Ф. Шкільна історична освіта і проблеми розвитку особистості (порівняльний аналіз шкільних програм) / О.Ф. Турянська // Вісник Луганського нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. - 2008. - № 6. - С. 266 - 277.

14. Турянська О.Ф. Визначення сенсів «історичного» як засіб усвідомлення особистісних цінностей // Духовність особистості : методологія, теорія і практика: зб. наук. праць / Гол. ред.: Г.П. Шевченко. - Вип. 4. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2009. - С. 118 - 128.

15. Турянська О.Ф. Компетентнісний підхід і його місце у особистісно орієнтованому навчанні історії в школі / О. Ф. Турянська // Молодь і ринок. - 2010. - № 7/8. - С. 84 - 89.

16. Турянська О.Ф. Педагогічні ситуації, їх види, роль і місце в особистісно орієнтованому навчанні історії в школі // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: зб. наук. праць / Гол. ред.: Г.П. Шевченко. - Вип. 3. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2010. - С. 118 - 128.

17. Турянська О.Ф. Технологія використання педагогічних ситуацій на уроках історії / О.Ф. Турянська // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: зб. наук. праць / Гол. редактор: Г.П. Шевченко. - Вип. 4. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2010. - С. 69 - 76.

18. Турянська О.Ф. Становлення особистості засобами навчально-виховного процесу: теоретичні засади /Ольга Турянська // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: зб. наук. праць Уманського держ. пед. ун-ту ім. Павла Тичини / Ред. кол.: Н.С. Побірченко (гол. ред.) та ін. - Умань: УДПУ імені Павла Тичини, 2010. - Вип. 32. - С. 42 - 49.

19. Турянська О.Ф. Що треба знати учителю про особливості пізнання історії /Ольга Турянська // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: зб. наук. праць Уманського держ. пед. ун-ту ім. Павла Тичини / Ред. кол.: Н.С. Побірченко (гол. ред.) та ін. - Умань: УДПУ імені Павла Тичини, 2010. - Вип. 33. - С. 56 - 64.

20. Турянська О.Ф. Психолого-педагогічні й методичні засади визначення цілей історичної освіти / О.Ф. Турянська // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України [Електронний ресурс]: електрон. наук. фах. вид. - 2010. - Вип. 2. Режим доступу : http://| www. nbuv. gov. ua/e-journals/Vnadps/2010_2/10tofsio.pdf. - Заголовок з екрана.

21. Статті у збірниках матеріалів конференцій

22. . 1. Турянская О.Ф. История как средство воспитания и развития личности / О.Ф. Турянская // Матеріали П міжвуз. наук-теоретич. конф., присвяченої 75-річчю Луганського с/г ін-ту (23-24 жовтня 1996 р.) - Луганськ. 1996. - С. 80 - 81.

23. 22. Турянська О.Ф. Соціально-психологічні техніки розвитку педагогічної спрямованості студентів педвузів / О.Ф. Турянська // Нові педагогічні технології в контексті сучасних концепцій змісту освіти: зб. статей за матеріалами Всеукраїнської науково-методичної конференції (17 - 18 березня 1998 р.). - Луганськ, 1998 р.- С. 230 - 232.

24. 23. Турянська О.Ф. Условия духовного развития школьников в процессе обучения истории / О.Ф. Турянская // Науч. тр. Международной научно-практической конференции ученых МГУ им. М.В. Ломоносова, МАДИ (ТУ), ЛСХИ (28 - 29 мая 1998 г.) - Москва-Луганск, 1998. - С. 95 - 96.

25. 24. Турянська О.Ф. Позитивна “Я - концепція” особистості як психологічний критерій ефективності ... навчання історії в школі / О.Ф. Турянська // Развитие образовательных процессов и становление гражданина в контексте европейской интеграции: 1-ая Международная научно-практическая конференція // Сб. статей. - Луганськ : Янтар, 2004. - С. 368 - 374.

26. 25. Турянська О.Ф. Результати освітньо-виховного процесу на уроках історії та критерії його ефективності / Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті: орієнтири та напрямки сучасної освіти // Матеріали ІІ Міжнародної наук.-практ. конф. (2 - 5 жовтня 2005 р.). - Луганськ: Альма-матер, 2005. - С. 128 - 133.

27. 26. Турянська О.Ф. Особистісно-орієнтований підхід щодо визначення ролі і місця комунікації у навчанні / О.Ф. Турянська // Методологія і методика інтерактивного навчання: Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. (25 - 26 квітня 2007 р.) // Наук. збірник. - Умань: УДПУ, 2007.

28. 27. Турянська О.Ф. Визначення сенсів «історичного» як засіб усвідомлення особистісних цінностей / О.Ф. Турянська // Духовно-культурні цінності освіти і виховання: ІV Міжнародна науково-практична конференція (14 - 15 жовтня 2009 р.). - Луганськ, 2009. - С. 118 - 128.

29. 28. Турянська О.Ф. Компетентнісний підхід в особистісно орієнтованій шкільній історичній освіті / Турянська О.Ф. // Ціннісні пріоритети освіти XXI століття: європейський вектор розвитку вищої школи: IV Міжнародна науково-практична конференція (3 - 5 листопада 2009 р.). - Луганськ, 2009. - С. 264 - 276.

Методичні посібники та методичні рекомендації

1. Турянская О.Ф. Методика преподавания истории в школе (в схемах и таблицах) : Методическое пособие для организации самостоятельной работы по предмету / О.Ф. Турянская. - Луганск, 2001.- 76 с.

2. Турянська О.Ф. Анпилогова Т.Т. Технология личностно-ориентированного обучения (научно-методические основы и педагогический опыт Многопрофильного лицея г. Луганска): Метод. пособие для студентов пед. вузов и учителей истории и социально-гуманитарных дисциплин / О.Ф. Турянская, Т.Т. Анпилогова. - Луганск, 2001. - 58 с.

3. Турянська О.Ф. Технологія особистісно-орієнтованого навчання : Електронний посібник для дистанційного навчання / О.Ф. Турянська. - Луганськ, 2003.

4. Турянська О.Ф. Особистісно орієнтоване навчання історії в школі : Методичні рекомендації для студентів-практикантів / О.Ф. Турянська. - Луганськ : «Альма-матер», 2006. - 104 с.

5. В.П. Михайлюк, О.Ф. Турянська. Історія. Методика особистісно орієнтованого навчання : Методичний посібник для студентів-практикантів / В.П. Михайлюк, О.Ф. Турянська. - Луганськ, 2007. - с. 95.



АНОТАЦІЇ

Турянська О.Ф. Теоретико-методичні засади особистісно орієнтованого навчання історії в основній школі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02. - теорія і методика навчання (історія та суспільствознавчі науки). - Інститут педагогіки НАПН України, Київ 2011.

У дисертації здійснено дослідження теоретико-методичних засад особистісно орієнтованого навчання історії в основній школі.

Визначено зміст і ознаки всіх компонентів навчально-виховного процесу на уроках історії відповідно до особистісно-орієнтованої освітньої парадигми. А саме: надано визначення стратегічних і тактичних цілей шкільної історичної освіти; уточнено й розширено визначення категорії „зміст шкільної історичної освіти”, розроблено авторську класифікацію методів навчання і відповідно до неї створено особистісно орієнтовану типологію уроків історії; визначено й схарактеризовано результати навчання і критерії їх вимірювання; показано як ці компоненти пов'язані між собою і спрямовані на актуалізацію духовних потреб і емоційно-ціннісних ставлень особистості, на розвиток різних видів її інтелекту засобом організації різних видів навчальної діяльності на уроках історії різних типів; визначено наявність закономірних зв'язків між певними компонентами процессу навчання і певними сферами і якостями особистості учнів.

Ключові слова: особистісно орієнтоване навчання історії; мета, зміст історичної особистісно орієнтованої освіти; методи і засоби особистісно орієнтованого навчання, типи уроків у особистісно орієнтованому навчанні. Результати навчання історії, способи і критерії визначення результатів особистісно орієнтованого навчання.



Турянская О.Ф. Теоретико-методические основы личностно ориентированного обучения истории в школе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (история и обществоведческие науки). - институт педагогики НАПН Украины, Киев, 2011.

В диссертации осуществлено исследование теоретико-методических основ личностно ориентированного обучения истории в основной школе.

В процессе исследования уточнено и с новых теоретических позиций определено содержание и признаки всех компонентов процесса обучения истории в соответствии с личностно ориентированной образовательной парадигмой. А именно: представлено определение стратегических и тактических целей школьного исторического образования; уточнено и расширено определение категории „содержание школьного исторического образования”, разработана классификация методов личностно ориентированного обучения и в соответствии с ней создана типология уроков истории. Так, содержание школьного исторического образования представлено комплексом следующих компонентов. А именно: 1) информационный - опыт познания ( усвоение фактов, понятий, связей, тенденции, конкретно-исторических смыслов); 2) операционный - опыт практического действия (усвоение речевых, мыслительных, предметных умений); 3) творчески-поисковый - опыт поиска и творчества (усвоения алгоритма решения проблем); 4) ценностно-смысловой - опыт переживания и осознания ценностей (усвоение моральных и эстетических смыслов), 5) коммуникативный - опыт взаимодействия (усвоения норм и правил общения). Определено, что классификация методов, которая обеспечивает усвоение компонентов содержания исторического образования, включает: 1) метод организации познавательно-воспроизводящей деятельности; 2) метод организации практически-преобразующей деятельности; 3) метод организации творчески-поисковой деятельности; 4) метод организации ценностно-смысловой деятельности; 5) метод организации коммуникативной деятельности. В ходе исследования определены формы обучения истории в школе, соответствующие целям, содержанию и методам личностно ориентированного процесса. На основе выявленных взаимосвязей между компонентами процесса обучения, были выделены следующие типы уроков данной системы: урок усвоения новых знаний, урок усвоения умений, проблемный урок, урок выявления ценностей и смыслов, интерактивный урок, комбинированный урок, урок контроля и коррекции.

Обоснована взаимосвязь компонентов личностно ориентированного процесса обучения со структурными сферами личности - рациональной, эмоциональной, волевой, самосознания. Раскрыта соответствующая им система психологических качеств личности, которая актуализируется и развивается средствами процесса обучения.

В работе определено, при каких условиях обучение становится средством развития личности, обеспечивает актуализацию ее духовных потребностей и эмоционально-ценностных отношений к действительности. развитие разных видов интеллекта личности.

В ходе исследования определены результаты обучения, приемы и средства их диагностирования, критерии их измерения.

С учетом обнаруженных на теоретическом уровне закономерных связей и взаимозависимостей между отдельными факторами (компонентами) процесса обучения, создана модель личностно ориентированного обучения истории в школе. Согласно ей разработана технология определения учителем цели, содержания, методов и форм обучения истории в школе. Создано методическое обеспечение процесса, которое включало разработки тематических планиов, экземпляры конспектов уроков и систему из различных видов заданий по истории для учеников 6 - 9 классов, как по историиУкраины, так и по Всемирной истории. В ходе экспериментальной работы проверена эффективность педагогической модели личностно ориентированного обучения истории в школе, доказано, что исследование достигло поставленной цели, а гипотеза исследования приобрела экспериментальное подтверждение.

Ключевые слова: процесс обучения, личностно ориентированное обучение истории; цель, содержание исторического образования; методы и средства личностно ориентированного обучения, типы уроков в личностно ориентированном обучении. Результаты обучения истории, способы и критерии определения результатов личностно ориентированного обучения истории.



Turyanskaya O.F. Theoretical and methodical bases of the personality oriented teaching of history at school. - Manuscript.

The dissertation for sientific degree of the Doctor of Pedagogical Sciences, on speciality 13.00.02. - Theory and Teaching Method (History and Social Sciences). - The Institute of Pedagogics of NAPN of Ukraine, Kiev, 2011.

The dissertation considers theoretical, methodological, pedagogical, methodical basics of the personality oriented teaching of history at school. The dissertation is devoted a problem oriented to the requirements and interests of personality of teaching of history at school. The concepts open up in a text: tasks, maintenance, methods, forms of organization of teaching of history at school. Author classification the methodos of teaching of history is in-process exposed. In the dissertation description is given to every type of educational activity of student. An author described classification of lessons of history. In dissertation the system of work of teacher is exposed on achievement of psychological results of educational process. Pedagogical situations by which a teacher plugs schoolboys in active educational activity are rotined.

Keywords: process of studies, the studies of history are personality oriented; methods and facilities of the personality oriented studies, types of lessons in the personality oriented studies. Results of studies of history, methods and criteria of determination of results of the personality oriented studies.

Размещено на Allbest.ru