Формування проективних умінь у майбутніх викладачів педагогіки в умовах магістерської підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УДК 371.314.6

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ПРОЕКТИВНИХ УМІНЬ У МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ПЕДАГОГІКИ В УМОВАХ МАГІСТЕРСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

ТІТАРЕНКО Наталія Юріївна

КИЇВ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті вищої освіти Національної академії педагогічних наук України.

Науковий керівник ? кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник ЛЕВШИН Микола Миколайович, Інститут вищої освіти НАПН України, завідувач відділу педагогіки і психології вищої освіти.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор МАНЬКО Володимир Миколайович, Національна академія Служби безпеки України, професор кафедри професійної психології та педагогіки;

кандидат педагогічних наук, професор ОМЕЛЬЯНЕНКО Світлана Віталіївна, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, професор кафедри педагогіки початкової освіти та соціальної педагогіки.

Захист відбудеться 11 травня 2011 р. о 15-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.02 в Інституті вищої освіти НАПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, зала засідань, 9 поверх.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту вищої освіти НАПН України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9).

Автореферат розіслано 11 квітня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Г.В. Лесик

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасні концептуальні вимоги до навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах та до фахівців базуються на їх людинотворчій та інноваційній спрямованості. Вони зумовлені необхідністю побудови інформаційного суспільства, яка породжує цілий спектр новітніх вимог до професійного функціонування індивіда.

У Національній доктрині розвитку освіти України зазначається, що мета державної політики у цій важливій сфері полягає у створенні умов для розвитку особистості, творчої самореалізації кожного громадянина України, виховання покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя.

Аналіз науково-педагогічної літератури показує, що значна кількість дослідників пов'язує можливість розв'язання найактуальніших сьогоденних завдань професійного становлення (зокрема професійно-педагогічного) із використанням у навчально-виховному процесі психолого-педагогічного проектування та досконалого його опанування майбутніми фахівцями.

У дослідженнях багатьох учених (В.П. Андрущенко, В.І. Безруков, В.С. Безрукова, В.П. Беспалько, В.І. Бобрицька, В.І. Бондар, С.П. Бондар, М.Ю. Виноградська, І.А. Зязюн, В.В. Краєвський, Г.О. Козлакова, В.Г. Кремень,М.М. Левшин, І.Я. Лернер, В.І. Луговий, Е.В. Лузік, В.М. Манько, М.І. Михальченко, Н.Г. Ничкало, Т.Ю. Подобєдова, О.Я. Савченко, В.О. Сластьонін, С.В. Тигров та ін.) підкреслюється багатофункціональність педагогічного проектування, зокрема як: методу пізнання; прийому пізнавальної діяльності; засобу розвитку пізнавальної самостійності; умови зорієнтованості на людину, розвитку її ініціативи та творчості тощо.

Вище зазначені автори відзначають також значний креативний потенціал проективних умінь, їх атрибутивність у сучасній діяльності фахівців. Сьогодення висуває серйозні вимоги до методичної підготовки викладачів вищої школи, кваліфікацію яким надає магістратура. Аналіз програм педагогічних дисциплін для магістрантів показує, що в їхньому змісті замало питань, пов'язаних із проблемами підготовки, власне, творення підручників для вищих навчальних закладів, структури та функцій дидактико-методичних комплексів (особливо підручників), їх проектування як педагогічних систем.

Водночас, як показує аналіз відповідної літератури, найменш дослідженим є операційний склад умінь; співвідношення та взаємодія різноманітних видів умінь; специфікація вмінь, необхідних для проектування окремих видів педагогічних систем, а надто - пов'язаних зі змістовими особливостями діяльності фахівців певної спеціальності, власне - із конкретними об'єктами педагогічного проектування.

Запровадження у вітчизняній системі вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня „магістр” знайшло своє відображення спеціальністю ,,Педагогіка вищої школи” та кваліфікаціями ,,Викладач педагогіки”, ,,Викладач вищого навчального закладу”.

У сучасних умовах одним із найважливіших об'єктів проектування викладача вищої школи є навчально-методичне забезпечення.

Вивчення системи підготовки викладачів педагогіки дає підстави стверджувати, що в теоретичному і практичному аспектах формування вмінь проектувати навчально-методичне забезпечення не знайшло належної розробки. Звідси виникає суперечність між соціальною потребою формувати у магістрантів компетентність, пов'язану з розробкою навчально-методичного забезпечення, та браком відповідних теоретичних і методичних освітніх моделей.

Усе це й зумовлює актуальність обраної теми дослідження ,,Формування проективних умінь у майбутніх викладачів педагогіки в умовах магістерської підготовки”, яка випливає із соціальної значимості вмінь здійснювати проектування педагогічних систем та недостатньої розробленості технології формування узагальнених умінь проектувати навчально-методичне забезпечення у магістрантів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи відділу педагогіки і психології вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України за темою ,,Психолого-педагогічне проектування особистісно зорієнтованих технологій навчання у вищих навчальних закладах” (№ 0103U000963). У межах цієї теми дисертантом досліджувалися проблеми формування професійних умінь, пов'язаних із проектуванням навчально-методичного забезпечення для вищих навчальних закладів, які становлять одну з базових професійних компетентностей.

Тему дисертації затверджено рішенням ученої ради Інституту вищої освіти НАПН України (протокол № 10/7 від 27 грудня 2007 р.) і закоординовано рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології НАПН України (протокол № 2 від 26 лютого 2008 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування і розроблення технології формування у магістрантів умінь проектувати навчально-методичне забезпечення для вищих навчальних закладів.

Досягнення зазначеної мети зумовлює вирішення таких завдань:

– проаналізувати стан розв'язання проблеми в педагогічній теорії і практиці та визначити напрями дослідження;

– уточнити поняття ,,педагогічне проектування” і ,,проективні вміння”;

– дослідити педагогічні умови ефективного формування проективних умінь у магістрантів;

– розробити модель технології формування вмінь проектувати навчально-методичне забезпечення у магістрантів, методику її реалізації у процесі навчання та експериментально перевірити її ефективність.

Об'єкт дослідження - формування професійних умінь у майбутніх магістрів.

Предмет дослідження: технологія формування вмінь проектувати компоненти дидактико-методичного комплексу з педагогіки у магістрантів.

Методи дослідження. Для досягнення мети і розв'язання завдань дослідження застосовувалися такі методи:

- системний аналіз психолого-педагогічної літератури, здійснений з метою визначення стану розробленості досліджуваної проблеми;

- системно-структурний аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація, моделювання - для уточнення базових понять дослідження та визначення змісту, методики й педагогічних умов формування проективних умінь у магістрантів; побудови моделі технології формування проективних умінь у магістрантів;

- педагогічне спостереження - для виявлення особливостей сформованості вмінь проектувати навчально-методичне забезпечення у майбутніх викладачів вищих навчальних закладів;

- анкетування, тестування, бесіди зі студентами здійснювалися з метою виявлення рівня сформованості відповідних умінь магістрантів;

- педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) - для отримання достовірних даних про сформованість умінь проектувати навчально-методичне забезпечення у майбутніх викладачів педагогіки в умовах магістерської підготовки;

- методи математичної статистики - для проведення якісного та кількісного аналізу отриманих даних.

Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає в тому, що вперше:

– розроблено і впроваджено технологію формування вмінь магістрантів проектувати підручники для вищих навчальних закладів (здійснено доповнення та уточнення цілей навчання магістрантів; обґрунтовано необхідні методи і форми навчання; виокремлено засіб навчання - підручник - як об'єкт проектування; спроектовано модель змісту навчання (блок знань: знання про сутність і функції підручника (компонентів дидактико-методичного комплексу), знання типології структур підручника, знання сутності та процесу ,,педагогічного проектування”, методів системного аналізу і моделювання, знання нормативних вимог до обсягу та форми, навчальних видань для вищої школи, знання галузевих стандартів (ОКХ, ОПП), знання програм із фахових навчальних предметів, фундаментальні знання відповідної науки; блок проективних умінь: діагностичних; моделювання; інформаційних; організаційних);

– досліджено педагогічні умови ефективного формування проективних умінь у магістрантів;

– удосконалено структуру організаційних, інформаційних, моделювання і діагностичних проективних умінь шляхом доповнення їх операційного складу;

– подальшого розвитку набули положення про функції педагогічного проектування в навчальній діяльності вищих навчальних закладів, зокрема обґрунтовано пошукову функцію підручників.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці, науковому обґрунтуванні й апробації, технології формування проективних умінь у магістрантів, інтерпретованій спецкурсом ,,Проектування підручника для вищої школи”, який запроваджено в Рівненському державному гуманітарному університеті (довідка № 175 від 30 листопада 2010 р.); у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова (довідка № 03-10/2174 від 8 листопада 2010 р.), у Національному гірничому університеті (довідка № 02-06/03 від 16 вересня 2010 р.); у Національному технічному університеті України ,,Київський політехнічний інститут” (довідка № 3000/335а від 15 вересня 2010 р.), в Донецькому Національному університеті (довідка № 347/01 від 29 жовтня 2010 р.).

Розроблена змістова модель формування проективних умінь магістрантів викладена в підручнику Педагогіка вищої школи / [В.П. Андрущенко, І.Д. Бех, І.С. Волощук та ін.]; за ред. В.Г. Кременя, В.П. Андрущенка, В.І. Лугового. - К.: Педагогічна думка, 2009. - 256 с., і використовується у вищих навчальних закладах України. Особистий внесок здобувача. У наукових статтях, написаних у співавторстві з М.М. Левшиним, автору належить обґрунтування суттєвих ознак поняття ,,проективні вміння студентів”, уточнення критеріїв сформованості проективних умінь, методика проведення та результати констатувального експерименту. Ідеї співавтора в дисертаційному дослідженні не використовувалися.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення й висновки дисертаційного дослідження висвітлювались у виступах автора на науково-практичних конференціях різних видів:

– міжнародних: ,,Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології” (Рівне, 2007; Умань, 2008; Тернопіль, 2009; Рівне, 2010); ,,Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору: моніторинг якості освіти” (Київ, 2007; Київ, 2009); ,,Сучасні педагогічні технології і освітні системи XXI століття” (Кіровоград, 2008; Кіровоград, 2010); ,,Управління процесом кадрового забезпечення інноваційного розвитку вищих навчальних закладів України” (Буча, 2009); ,,Менеджмент якості освіти і новітні технології навчання у контексті інтеграції до Європейського освітнього простору” (Київ, 2010); ,,Сучасне майбутнє в тенденціях підготовки студентів ВНЗ” (Чернігів, 2010);

– всеукраїнських: ,,Методи і засоби забезпечення інноваційності едукаційного процесу в закладах освіти” (Черкаси, 2008); ,,Актуальні проблеми педагогіки вищої школи в руслі Болонського реформування” (Київ, 2010);

– методологічному семінарі: ,,Реалізація європейського досвіду компетентнісного підходу у вищій школі України” (Київ, 2009);

– загальноінститутських звітних наукових конференціях в Інституті вищої освіти НАПН України (Київ, 2008 - 2010 рр.).

Публікації. Основний зміст і результати дисертаційного дослідження висвітлено у 13 публікаціях. Зокрема, один із них - розділ колективної монографії; 8 статей (7 одноосібних) у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 4 - матеріали конференцій. Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (209 найменувань, із них 9 іноземною мовою). Робота містить 5 додатків, 20 таблиць, 26 рисунків. Загальний обсяг роботи становить 239 сторінок, із них основного тексту - 173 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, завдання дослідження, об'єкт, предмет, гіпотезу, охарактеризовано методи, розкрито наукову новизну й теоретичну та практичну значущість здобутих результатів, експериментальну базу, наведено дані щодо їх апробації та впровадження.

У першому розділі - ,,Теоретико-методологічні засади формування проективних умінь у майбутніх викладачів вищих навчальних закладів” проаналізовано стан досліджуваної проблеми у науковій та методичній літературі, виявлено контексти вживання терміну ,,педагогічне проектування” та дослідження, пов'язані з варіативністю об'єктів педагогічного проектування. Підкреслено, що різні контексти визначення та обґрунтування структури педагогічного проектування, формування вмінь педагогічного проектування, відповідні критерії та показники розкриті у дисертаційних дослідженнях Н.О. Брюханової, О.Г. Богданової, М.Ю. Виноградської, З.А. Гаджимагомедової, О.А. Іванової, О.О. Михайлова, Т.Ю. Подобєдової, В.Р. Попової, О.І. Сапходоєвої, С.В. Тигрова та ін.

Контекстність перелічених досліджень виявлялась у варіативності освітнього рівня суб'єктів проектування (учні загальноосвітніх шкіл, економісти-менеджери, фахівці професійної освіти, вчителі, офіцери тилу та ін.); умов здійснення дослідження (загальноосвітня школа, вищі навчальні заклади (різноманітне професійне спрямування); змісту здійснення проектування (спеціальні дисципліни); реалізації певних педагогічних концепцій та методик (особистісно орієнтований підхід, алгоритмічні завдання); об'єктів проектування (навчальні заняття та позанавчальні заходи, зміст освіти, дидактичні матеріали, навчальні завдання, моделі, методика навчання тощо).

Важливими для розробки концепції дослідження були фундаментальні монографії, присвячені розкриттю сутності педагогічного проектування (В.С. Безрукової, М.П. Горчакової-Сибірської, І.А. Колеснікової, А.О. Лігоцького, В.О. Сластьоніна та ін.).

Частину дисертаційних досліджень присвячено проектуванню виховного процесу у вищій та загальноосвітній школі (О.В. Безпалько, О.М. Коберник, І.І. Коновальчук, Є.Ю. Литвиновський та ін.).

Виходячи з аналізу теорії та практики розробленості проблеми, обґрунтовано основні напрями, що потребують дослідження.

У другому розділі - ,,Технологія формування проективних умінь у майбутніх викладачів вищих навчальних закладів” розкривається зміст і структура понять ,,педагогічні проектування”, ,,проективні вміння”, виявляється роль і місце проективних умінь у компетентнісному підході до навчання, педагогічні умови ефективного оволодіння проективними вміннями. Обґрунтовується сутність обраних у якості базових понять ,,педагогічна технологія” і ,,психолого-педагогічне проектування”, з яких випливає інтегративно-синергетична модель педагогічної технології.

Висвітлюється гіпотеза дослідження, яка базується на припущенні, що розвиток проективних умінь у майбутніх викладачів вищих навчальних закладів буде ефективнішим, якщо навчальний процес здійснюватиметься з опорою на виявлені психолого-педагогічні умови та сконструйовану теоретико-методичну модель формування проективних умінь у магістрантів.

На основі робіт, присвячених проблемі формування педагогічних умінь О.О. Абдуліної, В.П. Беспалька, В.І. Бондаря, Н.В. Гузій, Л.Б. Ітельсона, Н.В. Кузьміної, М.М. Левітова, А.К. Маркової, Є.О. Мілеряна, Л.О. Мільто, В.О. Моляко, В.О. Онищука, К.К. Платонова, В.О. Сластьоніна, Л.Ф. Спірина та теоретико-методологічним і методичним засадам упровадження компетентнісного підходу в систему вищої та загальної середньої освіти України завдяки працям Н.М. Бібік, В.І. Лугового, О.В. Овчарук, О.І. Пометун, О.Я. Савченко, М.Ф. Степка та інших доведено, що проективні вміння є важливою складовою системи компетентностей майбутніх педагогів.

У розділі схарактеризовано сутність навчально-методичного забезпечення для вищих навчальних закладів та одного з основних його компонентів - підручника. Наведено результати порівняльного аналізу функційності підручників для вищих навчальних закладів, взаємозв'язків різноманітних функцій та логічних структур підручників із можливостями надання їм особистісної орієнтації.

Розкрито основний результат, який становить новизну дослідження - модель технології формування проективних умінь у магістрантів, яка розбудовувалася шляхом інтерпретації та конкретизації компонентів інтегративно-синергетичної моделі педагогічної технології (Рис. 1), а також поглиблення змістовою моделлю та змістом відповідного спецкурсу, в якому розкриваються теоретико-методологічні засади творення підручників для вищої школи та характеризується система вмінь щодо проектування навчально-методичного забезпечення для вищих навчальних закладів.

педагогічний проективний уміння магістрант



Размещено на http://www.allbest.ru/

У даній моделі S_i, S_j - суб'єкти навчально-виховного процесу; М₁,…,М_n - прообрази фундаментальних чинників особистісно орієнтованого навчання і виховання; p₁,…,p_n - ілюструють спільну діяльність суб'єктів навчання і виховання, здійснену для формування проективних умінь у магістрантів. Нижня частина (б) розшифровує значення площини С, яка відображає методичну систему вивчення будь-якої навчальної дисципліни і складається з п'яти компонентів.

Здійснено цільове доповнення кожного компоненту інтегративно-синергетичної моделі педагогічної технології. На викладачів S_i накладаються вимоги методичної реалізації розробленої моделі формування проективних умінь. Внаслідок відповідної діяльності у магістрантів формуються належні проективні вміння.

Кожний компонент методичної системи набув необхідного вдосконалення чи доповнення. Зокрема, ставляться такі завдання: надати магістрантам ґрунтовні знання з теорії та історії сучасного підручникотворення і виробити в них уміння проектувати підручники для вищої школи; досягти розуміння магістрантами навчально-методичного забезпечення для вищої школи як цілісної, динамічної, відкритої педагогічної системи; з'ясувати провідні тенденції проектування навчально-методичного забезпечення для вищих навчальних закладів; забезпечити розуміння сутності, структури та функційності підручників для вищої школи; формувати проективні уміння у магістрантів (здійснювати логіко-системний аналіз змісту, структури, функцій навчально-методичного забезпечення), зокрема підручників для вищих навчальних закладів; визначати мету навчання за певними структурними елементами програми; виявляти й усвідомлювати педагогічні засади проектування підручника; створювати план проективної діяльності; здійснювати добір інформації відповідно до навчальної програми; подавати матеріал науково-літературною мовою; встановлювати логічні взаємозв'язки між змістовими елементами (структурувати матеріал); здійснювати різновекторне моделювання навчального матеріалу: будувати структурно-логічні схеми; створювати проблемно-пошукові завдання; ставити запитання для самоперевірки; розробляти тести; компонувати навчальний матеріал; проектувати розділ підручника з педагогіки вищої школи; здійснювати експериментальну перевірку розробленого розділу підручника.

Основним інноваційним доповненням технології формування проективних умінь у магістрантів є змістова модель, побудована з опорою на загальні підходи до теорії педагогічного проектування та узагальнення й синтез різних поглядів на різновиди проективних вмінь і представлена на двох рівнях загальності: у вигляді структурно-логічної схеми (Рис. 2) та блоку.

Модель відображає мінімізований перелік необхідних знань і вмінь, на основі яких, виходячи із поставленої мети, можна створити відповідний підручник.

До блоку знань належать: знання сутності та функції підручника (компонентів дидактично-методичного комплексу); типології структур підручника; сутності та процесу ,,педагогічного проектування”, методів системного аналізу і моделювання; нормативних вимог до обсягу та форми, навчальних видань для вищої школи; галузевих стандартів (ОКХ, ОПП); програм із фахових навчальних предметів; фундаментальні знання відповідної науки.



Размещено на http://www.allbest.ru/

До блоку проективних умінь належать чотири основні види: організаційні, інформаційні, моделювання, діагностичні. Вони конкретизуються відповідно таким чином: - організаційні: визначати мету навчання за певними структурними елементами програми, виявляти й усвідомлювати педагогічні засади проектування підручника, створювати план проективної діяльності; - інформаційні: здійснювати добір інформації відповідно до навчальної програми, подавати матеріал науково-літературною мовою;

- моделювання: встановлювати логічні взаємозв'язки між змістовими елементами (структурувати матеріал), здійснювати різновекторне моделювання навчального матеріалу: будувати структурно-логічні схеми; створювати проблемно-пошукові завдання; ставити запитання для самоперевірки; розробляти тести; компонувати навчальний матеріал.

- діагностичні: здійснювати експериментальну перевірку розробленого підручника.

Зазначається, що головним шляхом до забезпечення сформованості проективних умінь ми вбачали в оптимізації навчально-виховного процесу (доведення його до такого рівня, який може забезпечити кожному магістрантові стабільні ґрунтовні теоретичні знання та опанування проективних умінь при часових затратах, передбачених навчальним планом відповідної спеціальності). З огляду на це здійснювалась опора на наукову позицію представників сучасної педагогічної науки, які одним із найперспективніших напрямків удосконалення професійної підготовки фахівців до педагогічної діяльності вважають запровадження активних форм і методів навчання. Дослідницький пошук методів і форм реалізації навчання магістрантів, які б дали змогу максимально підвищити рівень готовності їх до проективної діяльності.

Ґрунтуючись на положенні системно-діяльнісного підходу, в розділі розкрито завдання для формування проективних умінь у магістрантів: побудувати структурну модель запропонованого фрагменту тексту; поставити повну систему запитань до заданого фрагменту тексту; здійснити вербальний опис інтегративно-синергетичної моделі педагогічної технології; здійснити вербальний опис моделі технології формування вмінь проектувати навчально-методичне забезпечення у магістрантів; створити інформаційний блок тексту-опису об'єкту і предмету педагогіки вищої школи; розробити інформаційний блок тексту-опису педагогічних понять: ,,виховання”, ,,процес навчання”, ,,навчальний процес”, ,,метод навчання”, ,,самовиховання”; розробити структурну модель лекції; розробити структурну модель семінарського заняття; розробити структурну модель практичного заняття; розробити тестові завдання для здійснення діагностики засвоєння матеріалу із запропонованої теми; розробити робочу програму певної навчальної дисципліни; розробити розділ підручника ,,Педагогіка вищої школи” на задану тему (завдання виконується малою дослідницькою групою); скласти розширений план фрагменту тексту підручника.

У висновках до розділу обґрунтовуються умови та методи формування вмінь проектувати підручник у магістрантів.

У третьому розділі - ,,Експериментальна перевірка технології формування проективних умінь у магістрантів” представлено методику проведення та результати педагогічного експерименту.

Констатувальним експериментом було охоплено 331 магістранта. У формувальному експерименті брало участь 185 магістрантів; 94 магістранти (Національний гірничий університет, НПУ ім. М.П. Драгоманова) належали до контрольних груп, навчання в яких проводилися за традиційним навчальним планом, 91 магістрант був охоплений вивченням спецкурсу ,,Проектування підручника для вищої школи”.

Провідним критерієм рівня сформованості проективних умінь обрано якість засвоєння знань та вмінь, якими репрезентували проектування підручників магістрантами. Показниками слугували повнота усвідомлення понятійного апарату та виявлення операційного складу відповідних умінь у проектувальній діяльності. Кількісний аналіз результатів констатувального експерименту засвідчує дуже низький рівень володіння магістрантами знаннями з теорії побудови підручника, розуміння його сутності, структури.

Результати виконання завдань узагальнювалися відповідно до чотирьох рівнів. Вони відображені в Таблиці 1.

Таблиця 1 Рівень уміння проектувати окремі компоненти підручника

Запитання	Рівень І %	Рівень ІІ %	Рівень ІІІ %	Рівень ІV%
1. Створення структурно-логічної схеми за поданим текстом	15,30	8,74	28,42	47,54
2. Розроблення проблемно-пошукових завдань за поданим текстом	3,28	6,01	14,21	76,50
3. Визначення мети за поданим змістом	9,29	3,83	37,16	49,72
4. Постановка запитань до даного тексту	3,83	3,83	37,16	55,18

До низького (четвертого) рівня виконання завдань віднесено:

- цілковита відсутність логічно-структурної схеми; зображення структурно-логічної схеми без основних необхідних компонентів;

- брак необхідних завдань, незакінчені речення, речення - заголовки (розробити структурно-логічну схему, ,,роль педагогічної майстерності вчителя у процесі навчання”, ,,як допомагає правильне викладання матеріалу в майбутній діяльності викладачів”, ,,встановити зв'язок між поняттями” тощо);

- відповіді, не пов'язані із суттю завдання або досить узагальнені та неконкретні (,,формування вмінь пізнавальної діяльності”, координація теми на основі проблемних ситуацій, розвиток студентської молоді);

- брак запитань; нелогічні речення, які не є запитаннями (,,проблемне навчання як вид”, ,,типова складність проблемних ситуацій”).

До середнього (третього) рівня ми відносили відповіді магістрантів, які характеризувалися правильним шляхом пошуку, намаганням виділити компоненти структурно-логічної схеми та зв'язки між ними, мету, з якою було подано текст у підручниках. Однак повнота виконаних завдань становила п'ятдесят відсотків.

До достатнього (другого) рівня виконання операційного блоку завдань відносилися чіткі, логічні відповіді з рівнем повноти виконання сімдесят відсотків. До високого (першого) рівня засвоєння належали правильні, повні, логічні, обґрунтовані результати виконання завдань.

Результати формувального експерименту переконливо доводять значне підвищення рівня опанування знань та проективних умінь магістрантами (Таблиця 2, Рис. 3, 4).

Таблиця 2 Зведені результати виконання діагностичних завдань у контрольних та експериментальних групах

	Контрольні групи	Експериментальні групи
Рівні засвоєння навчального матеріалу	Узагальнені дані для груп запитань контрольних зрізів	Узагальнені дані для груп запитань контрольних зрізів
	1 група	2 група	Середнє значення	1 група	2 група	Середнє значення
Низький	72,24	55,27	63,75	1,38	1,75	1,56
Середній	19,46	31,29	25,37	2,52	3,53	3,02
Достатній	5,52	8,92	7,22	8,97	10,75	9,86
Високий	2,81	4,53	3,67	87,14	84,00	85,57

У таблиці та рисунках результати виконання завдань магістрантами розбито на дві групи: знаннєву та операційну.

Перша група результатів відповідей відображає інтегративний рівень засвоєння магістрантами знань з теорії проектування підручників у контрольній та експериментальній групах.

У другій групі подано узагальнений рівень засвоєння магістрантами різновидів проективних умінь (визначати мету діяльності, здійснювати різновекторне моделювання навчального матеріалу, структурувати матеріал, розробляти структурно-логічні схеми; формулювати запитання; розробляти проблемно-пошукові завдання та тести; проектувати розділ підручника тощо). Кількісний і якісний аналіз отриманих результатів доводить ефективність запропонованої технології. Так, в експериментальних групах спостерігається значне підвищення результатів виконання завдань високого рівня як у першій, так і в другій групах, відповідно 84,33% та 82,61%.



Рис. 3. Графічне подання зведених результатів виконання діагностичних завдань у контрольних групах

Рис. 4. Графічне подання зведених результатів виконання діагностичних завдань в експериментальних групах

Значний приріст результативності виконання завдань, на наш погляд, зумовлюється насамперед тим, що у нашому дослідженні вперше актуалізовано компонент навчально-методичного забезпечення - підручник як об'єкт педагогічного проектування магістрантів. Навіть первинний візуальний аналіз результатів виконання завдань у контрольних та експериментальних групах засвідчує практично обернену пропорційність високих результатів виконання завдань.

Таким чином, результати формувального експерименту підтверджують гіпотезу дослідження.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні наведено вирішення актуального наукового завдання, яке полягало в науково-теоретичному обґрунтуванні та розробці технології формування проективних умінь у майбутніх викладачів педагогіки. Результати проведеного теоретичного пошуку та дослідно-експериментальної роботи в цілому підтвердили гіпотезу, а реалізовані мета і завдання дають можливість зробити висновки й рекомендації:

1. Аналіз психолого-педагогічних досліджень показав, що формування проективних умінь у майбутніх фахівців є актуальною інноваційною проблемою, розв'язання якої дасть змогу використовувати значний потенціал розвитку креативності студентів.

Наявні дослідження, суміжні з розв'язуваною проблемою, дозволили виявити основні її контексти, які постали основою для уточнення необхідної термінології, зокрема, понять: ,,педагогічне проектування”, ,,проективні вміння”, розроблення загальної методики дослідження та концептуальної моделі. Виявлені різноманітні погляди на поняття ,,педагогічне проектування” засвідчили певні розбіжності в підході до його визначення.

Вивчення стану дослідженості проблеми показало, що множинність і варіативність педагогічних систем є настільки широкою, а кожна з них має такий рівень багатокомпонентності і складності, що вмінню проектувати одну з педагогічних систем присвячені окремі дисертаційні дослідження.

Водночас аналіз монографічної, наукової літератури, дисертацій засвідчив відсутність досліджень, пов'язаних із підготовкою магістрів, зокрема педагогічних спеціальностей, до проектування навчально-методичного забезпечення для вищих навчальних закладів, основу якого становлять підручники з певних навчальних дисциплін.

2. На основі порівняння різних підходів авторів до визначення ,,педагогічного проектування” виділено спільні ознаки: процес, діяльність; наявність інноваційного, креативного результату; окреслення результату проектування як певної педагогічної системи (моделі), технології. Узагальнюючи результати досліджень, пов'язаних із розкриттям поняття ,,проективні вміння”, виокремлено їхні ознаки: підпорядкування проектуванню (проективній діяльності); креативність; інтелектуальна насиченість; широка можливість для здійснення перенесення. Показано, що однією з основних ознак проективних умінь є інваріантність їхньої структури.

Експлікація проективних умінь складається з таких чинників:

- ставити та усвідомлювати мету діяльності;

- досліджувати умови здійснення діяльності; знаходити необхідну інформацію; - порівнювати варіанти способів досягнення мети;

- здійснювати системний аналіз та моделювання; виконувати оцінку та самооцінку своїх дій.

Виявлено, що завдяки наявному загально-навчальному, креативному та загальнокультурному потенціалу проективні вміння відіграють роль ключових у реалізації компетентнісного підходу до навчання у вищих навчальних закладах.

Виокремлено також наявні логічні суперечності, коли рівнозначно розглядаються і кваліфікуються такі об'єкти проектування: педагогічні системи, педагогічний процес, педагогічні ситуації, що заперечує системність понять як ,,педагогічний процес”, ,,педагогічні ситуації”, які також є різновидами педагогічних систем.

Доведено, що з огляду на логічну точність не можна також протиставляти поняття ,,проект” і ,,система (модель)”, оскільки будь-який проект є водночас одним із різновидів систем, моделей (матеріальних або ідеальних), безумовно, різного рівня складності.

3. Обґрунтовано педагогічні умови ефективного формування проективних умінь у майбутніх викладачів педагогіки:

- рефлексія магістрантами принципів навчання та педагогічного проектування;

- використання інтегративного підходу до тлумачення понять ,,проектування” та ,,проективні вміння”, понять ,,структура діяльності”, ,,структура вмінь” і ,,проектування” та представлення у підручниках навчального матеріалу;

- дотримання обґрунтованих етапів здійснення проектної діяльності (визначення й усвідомлення мети проектування; усвідомлення заданих і дослідження необхідних теоретико-методичних засад; творення плану здійснення проектування; побудова первинного варіанту педагогічної системи (моделі); уточнення отриманого варіанту, можливо, на основі експериментальної апробації; побудова остаточного варіанту педагогічної системи; масова експериментальна перевірка дієвості розробленої педагогічної системи);

- урахування специфіки навчально-методичного забезпечення як об'єкту проектування;

- опора на досліджений перелік видів та відповідних структур проективних умінь;

- використання спеціально розробленої системи завдань.

Формування проективних умінь у магістрантів потребує системної, цілеспрямованої роботи, спрямованої на забезпечення опанування ними теоретичних знань із теорії системного аналізу, моделювання, стратегії здійснення проектування, структури відповідних умінь.

4. Побудовано технологію формування проективних умінь магістрантів, змістова частина якої відображає мінімізований перелік необхідних знань і вмінь, на основі яких, виходячи із поставленої мети, можна створити відповідний підручник.

Дана модель конкретизувалася у спецкурсі ,,Проектування підручника для вищої школи” ( 1, 5 кредити, 2 модулі) для магістрантів.

5. Аналіз результатів експерименту підтвердив ефективність розробленої технології формування проективних умінь у магістрантів. Отримані в ньому дані та результати їх опрацювання вказують на суттєві позитивні зміни рівня підготовленості майбутніх магістрів до проектування підручників. Спроектована технологія підготовки магістрантів до проектування підручників може бути впроваджена у вищих навчальних закладах.

За результати дисертаційного дослідження можна запропонувати такі практичні рекомендації для вищих навчальних закладів: проективні вміння є важливою компетентністю викладача вищої школи; з метою покращення якості до системи підготовки магістрів доцільно вводити діяльність з проектування навчально-методичного забезпечення для вищих навчальних закладів.

Проведене дослідження не претендує на вичерпне розв'язання всього спектру проблем, пов'язаних із формуванням проективних умінь у майбутніх викладачів вищих навчальних закладів. Перспективи подальших досліджень передбачають поглиблений теоретико-методичний аналіз проектування дидактико-методичних комплексів вищих навчальних закладів, комбінування різних компонентів навчально-методичного забезпечення (у тому числі електронних) у процесі навчання студентів, пропедевтику можливих труднощів для студентів у роботі з навчальною книгою.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Тітаренко Н.Ю. Розвиток проективних умінь в особистісно-професійному становленні студентів /Н.Ю. Тітаренко // Особистісно орієнтовані технології навчання і виховання у вищих навчальних закладах: колективна монографія К.: „Педагогічна думка”, 2009. - 253 с. - С. 187 - 199.

2. Тітаренко Н.Ю. Знання програмно-педагогічних систем у методичній підготовці вчителя англійської мови / Н.Ю. Тітаренко // Вища освіта України. Тематичний випуск ,,Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології”. - Т. 3. - Рівне: РДГУ, 2007. - С. 204 - 210.

3. Тітаренко Н.Ю. Педагогічна сутність поняття ,,проективні вміння” студентів / М.М. Левшин, Н.Ю. Тітаренко // Вища освіта України. - 2007. - Т.6 - Тематичний випуск ,,Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору: моніторинг якості освіти” - С. 134 - 142.

4. Тітаренко Н.Ю. Підходи до побудови моделі формування вмінь магістрантів проектувати навчально-методичне забезпечення для вищих навчальних закладів / Н.Ю. Тітаренко // Вища освіта України. - 2008. - № 3 -Тематичний випуск ,,Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології” - Т. 2 - С. 201 - 207.

5. Тітаренко Н.Ю. Актуалізація проблеми формування проективних вмінь у студентів / Н.Ю. Тітаренко // Вища освіта України. - 2009. - № 3 -Тематичний випуск ,,Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології” - C. 475 - 480.

6. Тітаренко Н.Ю. Методична система формування проективних вмінь магістрантів / Н.Ю. Тітаренко // Вища освіта України. - 2010. - № 3 - Тематичний випуск ,,Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології”. - Т.1. - С. 431 - 435.

7. Тітаренко Н.Ю. Студенти проектують підручник / Н.Ю. Тітаренко // Проблеми сучасного підручника: Зб. наук. праць / редкол. - К.: Педагогічна думка, 2009. - Вип. 9. - С. 84 - 93.

8. Тітаренко Н.Ю. Рівні засвоєння проективних вмінь магістрами / Н.Ю. Тітаренко // Проблеми освіти. - К. : Інститут інноваційних технологій змісту освіти МОН України, 2010. - Вип. 63. - С. 142-150.

9. Тітаренко Н.Ю. Проективні вміння магістрантів як складова компетентнісного підходу // Інформаційні технології і засоби навчання: електронне наукове фахове видання [Електронний ресурс] / Ін-т інформ. технологій і засобів навчання АПН України, Ун-т менеджменту освіти АПН України; гол. ред.: В.Ю. Биков. - 2010. - № 1(15). - Режим доступу http://www.ime.edu-ua.net/em15/emg.html. - Заголовок з екрана.

10. Тітаренко Н.Ю. Як проектувати підручник? / Н.Ю. Тітаренко // Методи і засоби забезпечення інноваційності едукаційного процесу в закладах освіти / матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції м. Черкаси 24 - 25 квітня 2008 року. - Черкаси: Вид. від ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2008. - С. 82 - 84.

11. Тітаренко Н.Ю. Формування проективних вмінь магістрантів у контексті системного підходу / Н. Ю. Тітаренко / Сучасне та майбутнє в тенденціях підготовки студентів ВНЗ. [Текст]: матеріали наукової конференції (Чернігів, 3 червня 2010 р). - Чернігів: Чернігівські обереги, 2010. - С. 274 - 279.

12. Тітаренко Н.Ю. Зміст спецкурсу ,,Підручникотворення у вищій школі” / Н.Ю. Тітаренко // Сучасні педагогічні технології і освітні системи ХХІ століття: матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції- Кіровоград: Вид-во КІРоЛ ,,Україна”, 2010. - С. 322 - 326.

13. Левшин М.М., Тітаренко Н.Ю. До питання про об'єкти контролю освітніх результатів / Н.Ю. Тітаренко // Менеджмент освіти і новітні технології навчання у контексті інтеграції до Європейського освітнього простору: Матеріали VII Міжнародної науково-методичної конференції. / Л.Т. Коломієць, К. - С. 127 - 129.

АНОТАЦІЇ

Тітаренко Н.Ю. Формування проективних умінь у майбутніх викладачів педагогіки в умовах магістерської підготовки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Інституту вищої освіти НАПН України. - Київ, 2011.

Дисертацію присвячено проблемі формування вмінь проектувати навчально-методичне забезпечення у майбутніх викладачів вищої школи. Здійснено науковий аналіз різноманітних підходів до визначення ,,педагогічного проектування”, ,,проективних умінь”. Розроблено модель технології формування вмінь проектувати підручник у магістрантів, яку представлено на трьох рівнях конкретизації: інтерпретації інтегративно-синергетичної моделі педагогічної технології; змістової моделі формування вмінь магістрантів проектувати підручник; спецкурсу ,,Проектування підручника для вищої школи”. Ефективність моделі формування проективних умінь у майбутніх викладачів вищої школи та необхідність запровадження в навчальний процес спеціалізованого навчального курсу ,,Проектування підручника для вищої школи” аргументовано кількісними та якісними показниками у ході формувального експерименту.

Ключові слова: педагогічне проектування, проективні вміння, навчально-методичне забезпечення, підручник, технологія формування проективних умінь у магістрантів.

Титаренко Н.Ю. Формирование проективных умений у будущих преподавателей педагогики в условиях магистерской подготовки. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Института высшего образования НАПН Украины. - Киев, 2011. Диссертация посвящена проблеме формирования умений проектировать учебно-методическое обеспечение у будущих преподавателей высшей школы. Актуальность проведенного исследования подтверждена путем выявления противоречия между наличием социальной потребности формировать у магистрантов компетентность, связанную с разработкой учебно-методического обеспечения, и отсутствием соответствующих теоретических и методических образовательных моделей.

Осуществлен научный анализ различных подходов к определению понятий ,,педагогическое проектирование”, ,,проективные умения”, который выявил отсутствие единого взгляда к их толкованию. В качестве их объединения в диссертации предлагается интегративный подход.

В процессе исследования осуществлено обобщение, что проективные умения являются важной компетентностью преподавателя высшего учебного заведения.

В работе теоретически обосновано необходимость введения в учебный процесс инновационного объекта проектирования - учебника.

Обнаружено несогласование терминологии связанной со смысловой характеристикой учебно-методического обеспечения (научно-методическое обеспечение, методическое обеспечение, учебные издания и тому подобное). Показано, что наиболее традиционным и точным является термин „учебно-методическое обеспечение”.

Проанализированы составляющие дидактико-методического комплекса учебной дисциплины, обобщено существенные признаки основного его компонента - учебника (учебная книга; обязательно полное соответствие учебной программе; необходимое обеспечение достижения поставленных целей; неуклонное соблюдение требований дидактики; обязательная системность отображения содержания; программное обеспечение выполнения определенных функций.

Осуществлен сравнительный анализ характеристики функций учебника. Обнаружена взаимосвязь между функциями учебника, факторами личностно ориентированного обучения и условиями эффективного овладения проективными умениями магистрантами.

Разработана технология формирования умений проектировать учебник у магистрантов, которая представлена на трех уровнях конкретизации: интерпретации интегративно-синергетической модели педагогической технологии; разработка содержательной модели формирования умений магистрантов проектировать учебник; спецкурса ,,Проектирование учебника для высшей школы”.

Интерпретация интегративно-синергетической модели педагогической технологии осуществлялась путем дополнения и уточнения целей обучения магистрантов; обоснования необходимых методов и форм обучения; выделения средства обучения - учебника как объекта педагогического проектирования; проектирования модели содержания обучения; исследования педагогических условий эффективного формирования проективных умений у магистрантов.

Содержательная модель формирования умений магистрантов проектировать учебник представляет собой два блока: знаний и умений. К блоку знаний относятся: знание сущности и функций учебника (компонентов дидактически-методического комплекса); типологии структур учебника; сущности и процесса ,,педагогического проектирования”, методов системного анализа и моделирования; нормативных требований к объему и форме, учебных изданий для высшей школы; отраслевых стандартов (ОКХ, ОПП); программ по профессиональным учебным предметам; фундаментальные знания соответствующей науки.

К блоку проективных умений принадлежат четыре их основных вида: организационные, информационные, моделирующие, диагностические.

Они конкретизируются соответственно таким образом. Организационные умения: определяют цель учебы в соответствии с определенными структурными элементами программы, позволяют обнаруживать и осознавать педагогические принципы проектирования учебника, создавать план проективной деятельности. Информационные умения: позволяют осуществлять подбор информации в соответствии с учебной программой, подавать материал научно литературным языком. Моделирующие умения: позволяют устанавливать логические взаимосвязи между смысловыми элементами (структурировать материал), осуществлять разновекторное моделирование учебного материала: строить структурно логические схемы; создавать проблемно-поисковые задания; ставить вопрос для самопроверки; разрабатывать тесты; компоновать учебный материал. Диагностические умения: позволяют осуществлять экспериментальную проверку разработанного учебника.

Эффективность технологии формирования проективных умений у будущих преподавателей высшей школы и необходимость внедрения в учебный процесс специализированного учебного курса ,,Проектирование учебника для высшей школы” аргументирована количественными и качественными показателями в ходе формирующего эксперимента.

Ключевые слова: педагогическое проектирование, проективные умения, учебно-методическое обеспечение, учебник, технология формирования проективных умений у магистрантов.

Titarenko N.YU. Formation of projective skills of the future teachers in pedagogy in the circumstances of master's training. - The Manuscript.

The thesis for the scientific degree of the candidate of pedagogical sciences on the specialty 13.00.04 - Theory and Methods of Professional Education. - Institute of Higher Education of NAPS of Ukraine. - Kyiv, 2011.

The thesis is dedicated to the problem of the formation of skills to project educational and methodical providing of future high school teachers. The scientific analyses of various approaches to the definition of ,,pedagogical project”, ,,project skills” is made. The model of formation skills to project a textbook for masters, which is presented at three levels of specification: integrative and synergetic model of the pedagogical technology; contextual model of forming the maters' skills to project the textbook; special course ,,textbook creating in high school” is worked out. The effectiveness of the model of forming projective skills of the future high school teachers and the necessity to introduce into the educational process of the specialized educational course ,,textbook creating in high school” is argued with quantitative and qualitative indicators in the process of forming experiment.

Key words: Pedagogical projecting, projective skills, educational and methodological providing, textbook, technology of forming of projective skills of masters.

Размещено на Allbest.ru