Формування мовнокомунікативної професійної компетентності студентів нефілологічних спеціальностей педагогічних університетів

Контрольний етап дослідження передбачав вибір методів усного і письмового контролю рівня сформованості МКПК студентів; встановлення кількості осіб для контрольного зрізу; збір виконаних письмових завдань, відповідей на запитання анкети тощо; вилучення суперечливих, сфальсифікованих письмових відповідей із масиву. Мінімальний обсяг вибіркової сукупності становив 524 студенти-нефілологи педагогічних факультетів п'яти ВНЗ. З них - 152 студенти заочної форми, 372 - денної форми навчання. Тестуванням, анкетуванням й усним опитуванням під час проведення контрольного зрізу охоплено 112 магістрантів та 412 студентів перших - четвертих курсів нефілологічних факультетів педагогічних ВНЗ. Укладання таблиць зведених показників рівнів сформованості МКПК у студентів-нефілологів контрольних та експериментальних груп педагогічних ВНЗ завершило основний етап контрольного експерименту. Було зроблено такі висновки: результати контрольного зрізу свідчать про активізацію процесу формування МКПК студентів під час упровадження експериментально-дослідного навчання. Як видно з гістограм на рис. 1-4, у студентів КГ та ЕГ (бакалаврату і магістратури) на стартовому етапі проведення формувального експерименту були приблизно однакові показники сформованості складових і всієї МКПК. Результати контрольного зрізу підтверджують, що у студентів експериментальних груп (у порівнянні зі студентами КГ) під час навчально-пізнавальної, науково-дослідної та професійно-комунікативної діяльності за пропонованою методичною системою підвищилась мотивація до українськомовного навчання і самонавчання:

Окрім студентів, до проведення експериментально-дослідного навчання за пропонованою методичною системою залучалися викладачі української мови педагогічних університетів, методисти закладів освіти, де проходять виробничу практику майбутні учителі. Було забезпечено організаційні засади для впровадження пропонованої методики в аудиторне та позааудиторне навчання студентів експериментальних груп на нефілологічних факультетах педагогічних вишів; введено матеріали програми експериментально-дослідного навчання до навчально-методичних комплексів обов'язкових та вибіркових українськомовних навчальних дисциплін та створено комфортні психологічні умови для навчально-пізнавальної, розвивально-виховної та професійної діяльності студентів експериментальних груп. Статистична обробка даних, а також якісна характеристика результатів педагогічного експерименту підтвердили ефективність методики формування мовнокомунікативної професійної компетентності, а також дали змогу окреслити перспективи дослідження.

Висновки

1. Формування у студентів педагогічних ВНЗ мовнокомунікативної професійної компетентності зумовлене актуальною потребою сучасного суспільства в компетентних учителях, що характеризуються високим рівнем фахової теоретичної підготовки, креативністю, мовленнєвою культурою, спроможністю реалізувати свій комунікативний задум у професійному дискурсі.

Відповідно до мети і завдань дисертаційного дослідження проаналізовано проблему підготовки майбутнього вчителя до мовнокомунікативної професійної діяльності, мовного самонавчання і самовдосконалення протягом усього життя у площині сучасної філософії освіти; досліджено вплив об'єктивних і суб'єктивних чинників на інноваційну діяльність суб'єктів навчання української мови.

2. У роботі визначено поняття «мовнокомунікативна професійна компетентність майбутнього вчителя» (МКПК) як інтегрована особистісна якість, яка передбачає: 1) систематизовані знання про мову як найвище надбання цивілізації; 2) знання правил мовного спілкування; 3) знання норм сучасної української літературної мови, уміння і навички оптимального використання цих знань у професійному спілкуванні, спроможність до рефлексії, розвинуте «чуття мови»; 4) уміння і навички правильної побудови зв'язних текстів, зумовлених потребами професійної комунікації; 5) уміння користуватися інформаційно-довідковими джерелами для українськомовного самонавчання і самовдосконалення. Окреслено складові МКПК майбутнього вчителя.

З'ясовано лінгвофілософські, соціолінгвістичні та лінгвокультурологічні засади українськомовного навчання майбутніх педагогів; проаналізовано лінгвістичне підґрунтя навчання української мови студентів нефілологічних спеціальностей педагогічних вишів, закладене у працях із загального та конкретного українського мовознавства; встановлено психолого-педагогічні передумови успішної мовнокомунікативної діяльності студентів у різних ситуаціях та сферах педагогічного професійного спілкування.

3. Досліджено типологію літературних норм сучасної української мови у площині формування культури мовлення студентів, окреслено теоретичні засади моніторингу, організовано та проведено педагогічний моніторинг якостей мовлення майбутніх учителів-нефілологів в умовах ВНЗ за розробленими критеріями (відповідають складовим МКПК). Вимогами до рівнів сформованості мовнокомунікативної професійної компетентності студентів на освітньо-кваліфікаційних рівнях «бакалавр» і «магістр» є такі, як: 1) обсяг знань з української мови - повнота розкриття програмного матеріалу у процесі мовнокомунікативної діяльності; 2) науковість знань (глибина засвоєння мовознавчих наукових термінів, закономірностей розвитку мови у суспільстві, особливостей мовної ситуації в Україні) - уміння дати науково обґрунтоване пояснення того чи іншого мовного явища, причин мовленнєвих помилок тощо; 3) системність та міцність знань (спроможність запам'ятовувати і постійно зберігати теоретичні відомості з української мови, володіння правилами і прийомами мнемоніки). Рівні сформованості МКПК студентів класифіковано відповідно до стандартизованого поділу, пропонованого в державних документах: середній, репродуктивний (ознайомчо-орієнтований), достатній, репродуктивно-продуктивний (понятійно-аналітичний), високий, продуктивний, творчий (продуктивно-синтетичний), а також низький (мінімальний).

Аналіз показників констатувального зрізу дозволив виділити у мовленні студентів такі анормативи: 1) помилки і недоліки в усному і писемному мовленні (змістові, логічні та композиційні недоліки; комунікативні недоліки - відсутність точності висловлювань, лексичного багатства, доречності, виразності мовлення; порушення норм мовного етикету спілкування); мовленнєві помилки (порушення правильності мовлення): лексичні, фразеологічні, словотвірні, стилістичні; граматичні - морфологічні, синтаксичні, синкретичні (комбіновані); 2) помилки, що зустрічаються тільки в писемному мовленні (орфографічні та пунктуаційні); 3) помилки, що зустрічаються тільки в усному мовленні - орфоепічні та інтонаційні.

Наявність анормативів у мовленні значної частини студентів засвідчила відсутність у них систематизованих знань з актуальних на сьогодні мовознавчих та лінгводидактичних питань; недостатній рівень сформованості умінь і навичок творчого володіння засобами мовного коду в різних ситуаціях професійного спілкування; недостатню сформованість креативності як необхідної умови творчої мовнокомунікативної діяльності педагога. Це зумовило необхідність створення ефективної системи завдань з української мови, спрямованої на формування МКПК майбутніх учителів у взаємозв'язку з лінгвокультурологічною, інформаційною та іншими компетентностями.

4. На основі аналізу педагогічних і лінгводидактичних джерел педагогічну категорію методу навчання української мови у педагогічному ВНЗ визначено як систему традиційних та інноваційних прийомів, способів спільної навчально-пізнавальної, розвивально-виховної, науково-дослідної, професійної діяльності викладачів і студентів, спрямовану на формування мовнокомунікативної професійної компетентності майбутніх учителів - представників інтелектуальної еліти країни, свідомих українськомовних особистостей.

У частині дисертації, присвяченій авторській методиці, охарактеризовано традиційні та інноваційні методи, прийоми, засоби навчання і самонавчання української мови, контролю і самоконтролю рівнів МКПК студентів; проаналізовано класифікації принципів і методів активного та інтерактивного навчання майбутніх педагогів у дидактиці вищої школи.

Проведений контент-аналіз обсягу і змісту навчальної літератури з української мови для студентів нефілологічних спеціальностей педагогічних ВНЗ показав, що навчальним книгам властиві компетентнісна орієнтованість, універсальність та варіативність змісту, компактність і максимальна інформативність, чіткість визначень, прозорість формулювань, розвивально-пізнавальна та професійна спрямованість змісту, методично обґрунтована, оптимальна структура, підпорядкована модульному принципу побудови. Попри вищезазначене, у навчальних книгах не завжди розрізнено поняття «національна мова», «загальнонародна мова», «літературна мова», «рідна мова», «державна мова»; потребують докладнішого висвітлення питання про літературну і загальномовну норми української мови; про мовнокомунікативну професійну компетентність майбутнього вчителя та її складові та ін. Недостатнім видається обсяг творчих завдань на формування креативності, дослідницьких якостей студентів.

Результати контент-аналізу вплинули на структуру і зміст навчальних технологій формування складових МКПК майбутніх учителів-нефілологів.

5. У дисертації запропоновано методичну систему формування мовнокомунікативної професійної компетентності студентів нефілологічних спеціальностей педагогічних університетів; побудовано відповідну структурно-функціональну модель та мікромоделі формування складових МКПК.

6. З огляду на визначальну роль креативності у формуванні МКПК, визначено поняття «креативність студентів педагогічних спеціальностей ВНЗ» як інтегрована особистісна якість, що передбачає: 1) високий рівень професійно спрямованих знань (зокрема з української мови); 2) інформаційно-комунікаційну та естетичну культуру; 3) здатність бачити і точно формулювати суть педагогічної проблеми, пропонувати ефективний спосіб її вирішення, прогнозувати результати, оперативно й оригінально реалізувати задум; 4) досконале володіння засобами української літературної мови у процесі творчої професійно-комунікативної діяльності; 5) відчуття емоційної насолоди від творчої суспільно корисної діяльності, 6) рефлексію як критичне ставлення до свого рівня професійної мовнокомунікативної компетентності і стимул до подальшого самовдосконалення.

У роботі запропоновано схему поетапного формування креативності студента засобами створення наукових текстів професійного спрямування та модель формування креативності майбутніх учителів-нефілологів у процесі роботи з української мови та виробничої практики у школі.

7. У дослідженні представлено систему завдань з української мови - зразок-орієнтир для укладання комплексів завдань у рамках кожної з навчальних технологій формування складових МКПК студентів, а також представлено самі комплекси завдань; складено «Пакет завдань з української мови на роботу з текстом»; побудовано модель кооперативної навчальної діяльності студентів на практичному занятті з української мови; розроблено рекомендації щодо організації індивідуально-самостійної роботи майбутніх учителів-нефілологів з української мови;

На формувальному етапі експериментально-дослідного навчання за пропонованою методичною системою уведено матеріали її програми до навчально-методичних комплексів обов'язкових та вибіркових українськомовних навчальних дисциплін на нефілологічних факультетах педагогічних ВНЗ.

8. Створену методичну систему формування у студентів нефілологічних спеціальностей педагогічних університетів мовнокомунікативної професійної компетентності апробовано у дев'яти ВНЗ різних регіонів України; представлено статистично оформлені результати у навчально-виховний процес педагогічних університетів.

Контрольний зріз проводився на основі «Програми контрольно-навчального тестування, анкетування та усного опитування студентів нефілологічних спеціальностей педагогічних університетів» в експериментальних і контрольних групах за розробленими на початку експериментального дослідження критеріями. Одержані показники рівнів сформованості складових МКПК студентів нефілологічних спеціальностей педагогічних університетів на освітньо-кваліфікаційних рівнях «бакалавр» (412 студентів) і «магістр» (112 осіб) у цілому підтвердили ефективність пропонованої методичної системи.

Динаміка формування показників МКПК майбутніх учителів-нефілологів у контрольних групах (ОКР «бакалаври») виявилася недостатньо високою у порівнянні з показниками в експериментальних групах: кількість студентів із низьким рівнем сформованості МКПК після навчання за традиційною методикою зменшилася на 1,4%, після експериментально-дослідного навчання за пропонованою методичною системою - зменшилася на 3,5%; зменшення середнього рівня в КГ становило 4,2%, в ЕГ - 13,1%, підвищення достатнього рівня становило 3,5% і 12,65% в КГ і ЕГ відповідно, високого рівня - 3,3% і 3,97% в КГ і ЕГ. У контрольних та експериментальних групах (ОКР «магістри») ці показники становили відповідно: 0,36% і 2,1% - зменшення низького рівня, 5,95% і 8,15% - зменшення середнього рівня, 5,57% і 17,91% - зростання достатнього рівня, 67% і 2,22% - зростання високого рівня МКПК. Отже, результати контрольного зрізу свідчать про активізацію процесу формування мовнокомунікативної професійної компетентності студентів під час упровадження експериментально-дослідного навчання.

На стартовому етапі проведення формувального експерименту були приблизно однакові показники сформованості складових і всієї МКПК. Результати контрольного зрізу підтверджують думку про те, що у студентів експериментальних груп під час навчально-пізнавальної, науково-дослідної та професійно-комунікативної діяльності за пропонованою методичною системою підвищилась мотивація до українськомовного навчання і самонавчання. З усіх складових МКПК активізувалося формування лексичної та фразеологічної, орфографічної, фонетичної та орфоепічної складових.

9. Під час апробації системи завдань для формування граматичної та пунктуаційної, стилістичної та дискурсивної складових значна частина студентів виявила інтерес до мовнокомунікативної креативної діяльності. Для окремих студентів граматичні, стилістичні та пунктуаційні мовні помилки залишилися серйозною проблемою. Інноваційні завдання на роботу з гіпертекстами та електронними підручниками не набули поширення в рамках навчального середовища ВНЗ: передбачені для аудиторного виконання, вони знайшли використання у самопідготовці студентів в домашніх умовах.

Хоча завдання, поставлені у дослідженні, у цілому було реалізовано, проблема формування мовнокомунікативної професійної компетентності майбутніх учителів-нефілологів перспективна. Потребують подальшого дослідження такі її аспекти, як: удосконалення методів і форм дистанційного навчання української мови у вишах; використання сучасних комп'ютерних технологій в умовах навчального середовища; формування креативності майбутніх учителів засобами медіа-дидактики та інші. Пошук оптимальних способів українськомовного навчання і самонавчання майбутніх учителів є безперервним, оскільки він зумовлений розвитком сучасного глобалізованого освітнього простору.

Основні положення дисертаційного дослідження викладено у таких публікаціях

1. Климова К.Я. Теорія і практика формування мовнокомунікативної професійної компетенції студентів нефілологічних спеціальностей педагогічних університетів: монографія / Катерина Яківна Климова. - Житомир: ПП «Рута», 2010. - 560 с.

2. Климова К.Я. Віч-на-віч з мовою: Метод. посібник до курсу «Основи культури і техніки мовлення» для студентів педагогічних освітніх закладів зі спеціальності 7.010102 «Початкове навчання» / Катерина Яківна Климова. - Житомир: Поліграфічний центр ЖДПУ, 2001. - 110 с.

3. Климова К.Я. Виразне читання: Метод. посібник до спецсемінару з виразного читання для студентів педагогічних освітніх закладів зі спеціальності 7.010102 «Початкове навчання» / Катерина Яківна Климова. - Житомир: Поліграфічний центр ЖДПУ, 2002. - 48 с.

4. Климова К.Я., Романюк П.Ф. Практична стилістика сучасної української мови: Навчальний посібник для студентів ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації та викладачів-словесників закладів освіти. - Житомир: Вид-во ЖДУ, 2005. - 144 с.

5. Климова К.Я. Основи культури і техніки мовлення: Навч. посібник. 2-е вид., випр. і доп. / Катерина Яківна Климова. - К.: Ліра - К., - 2007. - 240 с.

6. Климова К.Я. Українська мова. Тестові завдання для контролю і самоконтролю рівня мовнокомунікативної професійної компетенції: Навчально-методичний посібник для студентів нефілологічних факультетів ВНЗ та працівників закладів освіти / Катерина Яківна Климова. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. - 99 с.

7. Климова К.Я. Методика роботи з діалектизмами // Методика навчання української мови в початковій школі: навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За наук. ред. М.С. Вашуленка. - К.: Літера ЛТД, 2010. - С. 173 - 189.

8. Климова К.Я. Методика роботи з діалектизмами // Методика навчання української мови в початковій школі: навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За наук. ред. М.С. Вашуленка. - К.: Літера ЛТД, 2011. - С. 178 - 193.

Размещено на Allbest.ru