Організація професійної підготовки безробітних до підприємницької діяльності у сфері послуг

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

13.00.04 - Теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Організація професійної підготовки безробітних до підприємницької діяльності у сфері послуг

Криницька Любомира Ярославівна

Київ - 2011

Размещено на http://www.allbest.ru//

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, м. Київ

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент Копельчак Михайло Павлович, завідувач відділу управління в системі професійно-технічної освіти Львівського науково-практичного центру професійно-технічної освіти НАПН України, м. Львів.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Лісова Світлана Валеріївна, директор Інституту педагогічної освіти Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені С.Дем'янчука. м. Рівне;

доктор педагогічних наук Сергеєва Лариса Миколаївна, доцент кафедри управління начальними закладами та педагогіки вищої школи Інституту педагогіки і психології ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України, м. Київ.

Захист відбудеться 21 червня 2011 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9.

Автореферат розісланий 20 травня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Лапаєнко С. В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Характерним явищем на сучасному світовому ринку праці є зростання сфери послуг, а також перехід працівників великих і середніх підприємств у малий бізнес і самостійну зайнятість. Трансформація економіки України також потребує вирішення проблем зайнятості працездатного населення, налагодження ефективного механізму діяльності системи професійної підготовки дорослих, зокрема безробітних.

Нині в Україні малий бізнес за рівнем зайнятості населення більше ніж утричі відстає від європейського, а його частка у внутрішньому валовому продукті не перевищує 10 %. Однією з причин такого стану є те, що значна частина працездатного населення нашої держави не прагне працювати у приватному секторі через недосконалу законодавчу базу в підприємництві, відсутність належного фінансового забезпечення, низьку ефективність діяльності інфраструктури підтримки підприємництва, а найголовніше - більшість українців не мають відповідної професійної підготовки з організації та ведення власної справи.

Концептуальні положення щодо професійної підготовки підприємців сфери послуг із числа безробітних знайшли відображення в Законах України «Про зайнятість населення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про професійно-технічну освіту», «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», «Про підприємництво», «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні»; у «Положенні про порядок надання Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття послуг з професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації», «Концепції професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації незайнятого населення», «Національній доктрині розвитку освіти», а також у Конвенції та рекомендаціях Міжнародної організації праці «Про сприяння зайнятості і захисту від безробіття».

В Україні, як і в інших державах з перехідною економікою, спостерігається значний вплив на свідомість громадян постсоціалістичного негативного сприйняття підприємців і підприємництва загалом. Як наслідок, ставлення до підприємництва і підприємницької діяльності не завжди є тотожним їх ролі в розвитку економіки держави.

Першим післяшкільним етапом підготовки фахівців до самостійної підприємницької діяльності є навчання у вищих професійних училищах і вищих навчальних закладах за програмою молодшого спеціаліста чи бакалавра в галузі бізнесу.

Безробітним, які не можуть бути працевлаштовані у зв'язку з відсутністю на ринку праці відповідної роботи, державою передбачена одноразова виплата для започаткування підприємницької діяльності. Для таких осіб Державна служба зайнятості організовує навчання за програмою короткотермінових курсів цільового призначення «Основи малого підприємництва».

Однак, аналіз результатів наших спостережень за останні п'ять років засвідчує, що приблизно 70 % підприємств, зареєстрованих безробітними, не працюють. Однією з причин цього є те, що короткотермінова підготовка підприємців є недостатньою для успішного ведення бізнесу.

Сучасна педагогічна наука і практика спрямовані на розвиток професійної освіти відповідно до потреб економіки країни. Наукові основи організації професійного навчання дорослих, зокрема й безробітних, були предметом уваги філософів, педагогів, психологів. Праці В. Андрущенка, Б. Гершунського, С. Гончаренка, І. Зязюна, В. Кременя, В. Лугового, Н. Ничкало, К. Онушкіна, В. Олійника, Л. Пуховської та інших вчених присвячені вивченню теоретико-методологічних засад, інтеграційних процесів, неперервності професійної освіти дорослих.

Предметом дослідження Г. Балла, Г. Васяновича, Л. Виготського, П. Гальперіна, Л. Карамушки, Л. Орбан-Лембрик, Ю. Пачковського, Н. Побірченко, В. Рибалки, С. Рубінштейна, В. Семиченко були психологічні аспекти підприємництва, професійного становлення, адаптації та самоактуалізації особистості, а також проблеми психологічної підтримки і допомоги безробітним, формування професійно важливих особистісних якостей фахівця.

Проблемам професійного навчання безробітних в умовах сучасного ринку праці присвячені праці Н. Бідюк, В. Скульської, В. Радкевич, І. Терюханова, В. Шеметова. Зарубіжний досвід професійного навчання дорослих, у тому числі й безробітних, висвітлено Н. Абашкіною, Н. Авшенюк, Т. Десятовим, Я. Кашубою, В. Кудіним, М. Лещенко, Л. Пуховською, О. Романовським та ін.

Водночас, недостатньо наукових і науково-методичних праць, з проблем професійної підготовки безробітних до підприємницької діяльності у сфері послуг. Недооцінка професійно-практичної спрямованості змісту підготовки підприємців сфери послуг із числа безробітних негативно позначається на рівні їх готовності до підприємницької діяльності.

Вивчення вимог ринку праці до професійної діяльності підприємців, аналіз умов для забезпечення професійної підготовки, перепідготовки і перенавчання дорослого населення, передусім _ різними категоріями безробітних, забезпечення їхнього працевлаштування та фахового становлення дало змогу виявити такі суперечності між:

_ зростанням попиту на підприємців сфери послуг на ринку праці та низькою спроможністю професійно-технічних, вищих навчальних закладів і центрів зайнятості організувати належну професійну підготовку безробітного населення в умовах неформальної освіти з відповідним рівнем їхньої готовності до створення власної справи й ефективного здійснення підприємницької діяльності;

об'єктивними потребами розвитку андрагогічної моделі професійної підготовки незайнятого населення, у тому числі безробітних, та недосконалістю відповідного науково-методичного, організаційного та правового забезпечення;

між динамічними технологічними змінами у сфері послуг та недооцінкою підприємцями практичного аспекту професійної підготовки.

Виявлені суперечності, актуальність окресленої проблеми, значний рівень безробіття в Україні, потреби сучасного ринку праці в підприємцях, а також недостатнє наукове опрацювання теоретичних і практичних аспектів професійної підготовки безробітних до підприємницької діяльності у сфері послуг зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Організація професійної підготовки безробітних до підприємницької діяльності у сфері послуг».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить до тематичного плану науково-дослідних робіт Львівського науково-практичного центру професійно-технічної освіти НАПН України як складова комплексного наукового дослідження «Науково-методичне забезпечення якісної підготовки кваліфікованих робітників в умовах регіоналізації» (державний реєстраційний номер РК №0107U000136).

Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Львівського науково-практичного центру професійно-технічної освіти НАПН України (протокол № 10 від 23.12.2004 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології НАПН України (протокол № 5 від 27.05.2005 р.).

Об'єкт дослідження: професійна підготовка безробітних до підприємницької діяльності у сфері послуг.

Предмет дослідження: зміст, форми і методи професійної підготовки безробітних до підприємницької діяльності у сфері послуг в умовах навчально-виробничого комплексу.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити модель професійної підготовки безробітних до підприємницької діяльності у сфері послуг.

Концептуальна ідея дослідження. В основу дослідження покладено положення теорій людського капіталу, теорії управління, а також концепції неперервної професійної освіти.

Особливості роботи підприємців зумовлюють необхідність узгодження їхньої професійної підготовки з вимогами до відповідної виробничої діяльності, врахуванням сучасних вимог ринку праці, економіки різних галузей промисловості і сфери послуг.

Неперервність багаторівневої професійної освіти, її орієнтація на світовий освітній простір, поєднання можливостей новітніх педагогічних технологій з традиційними, цілісність навчально-виробничого процесу в умовах ступеневої організації професійного навчання є тими положеннями, що доповнюють основні концептуальні ідеї дослідження.

Розробляючи програму і методику дослідження, ми враховували системний, андрагогічний та мотиваційно-діяльнісний підходи. Авторський пошук базувався також на сучасних вітчизняних і зарубіжних концепціях підприємницької освіти.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що якість професійної підготовки безробітних до підприємницької діяльності у сфері послуг підвищиться, якщо в навчально-виховний процес у ПТНЗ і на виробництві буде впроваджено науково обґрунтовану модель професійної підготовки, побудовану на основі мотиваційно-діяльнісного підходу, навчального курсу «Професійно-практичного навчання майбутніх підприємців для сфери послуг», його навчально-методичного забезпечення, поєднання навчання і підприємницької діяльності, організації навчання в умовах навчально-виробничого комплексу: «Професійно-технічний навчальний заклад - центр зайнятості - приватне підприємство», врахування вікових особливостей слухачів, їхнього попереднього освітнього рівня і виробничого досвіду, а також психологічного стану тимчасово безробітної особи.

Відповідно до предмета, мети і гіпотези визначено основні завдання дослідження:

1. Проаналізувати зміст, особливості організації та стан розвитку професійної підготовки підприємців із числа безробітних у педагогічній теорії та практиці.

2. Визначити структуру і зміст професіограми підприємця сфери послуг. підприємницький послуга професійний безробітний

3. Теоретично обґрунтувати і розробити модель професійної підготовки безробітних до підприємницької діяльності у сфері послуг та експериментально перевірити її ефективність.

4. Визначити напрями діяльності державної служби зайнятості, приватних підприємств, навчальних закладів та їх структурних підрозділів щодо організації професійної підготовки підприємців сфери послуг з числа безробітних.

5. Розробити й експериментально перевірити авторську методику організації професійно-практичної підготовки підприємців для сфери послуг з числа безробітних в умовах неформальної освіти.

6. Розробити й апробувати навчально-методичний комплекс професійної підготовки безробітних до підприємницької діяльності у сфері послуг (перукарська справа).

Методологічну основу дослідження становлять загальнофілософські ідеї гуманістичного розуміння людини як абсолютної цінності і самоцілі суспільного прогресу, положення щодо філософії праці, соціології праці і педагогіки праці, а також неперервного професійного розвитку особистості; принципи професійної педагогіки, анрагогіки, диференціації, індивідуалізації та випереджувального підходу у професійній підготовці, перепідготовці, перенавчанні дорослого населення.

Теоретичною основою для визначення концептуальних ідей слугували:

теорії неперервної професійної освіти та освіти дорослих (С. Батишев,

А. Бєляєва, С. Гончаренко, Р. Гуревич, С. Змєєв, А. Лігоцький, С. Лісова, В. Луговий, Л. Лук'янова, Н. Ничкало, В. Онушкін, Л. Сергєєва та ін.);

теорії особистості, психології професійної освіти, соціально-психологічної характеристики безробітних (Б. Ананьєв, Г. Балл, І. Бех, Л. Виготський, Л. Карамушка, О. Киричук, Г. Костюк, С. Максименко, В. Рибалка, С. Рубінштейн, та ін.);

положення щодо організації професійного навчання безробітних, професійної орієнтації населення та психологічної підтримки безробітних (Ю. Деражне, Ю. Маршавін, Н. Побірченко. В. Синявський, Б. Федоришин та ін.);

проблеми професійного навчання безробітних в умовах сучасного ринку праці (Н. Бідюк, В. Скульська, В. Радкевич, І. Терюханова, В. Шеметов).

Водночас ми досліджували широкий спектр складових процесу підготовки фахівців до підприємницької діяльності: зміст, функції підприємництва в ринковій економіці (П. Друкер, Ж. Б. Сей, А. Сміт, А. Маршалл, М. Вебер); принципи та методи управління малим бізнесом (З. Варналій, Л. Воробйова, Л. Романова, С.Реверчук та ін.); організація підприємницької освіти (В. Бобров, Я. Кашуба, О. Романовський, О. Щербак); психологія підприємництва (Л. Карамушка, В. Лозниця, Л. Орбан-Лембрик, Ю. Пачковський).

Для розв'язання поставлених завдань, досягнення мети та перевірки гіпотези використано такі дослідницькі методи:

_ теоретичні: аналіз наукових джерел (філософських, педагогічних, психологічних, соціологічних, економічних), вивчення навчально-програмної та нормативної документації для виявлення сучасного стану проблеми дослідження; аналіз результатів готовності слухачів до підприємницької діяльності; метод моделювання для визначення компонентів і функціональної структури системи професійної підготовки безробітних до підприємницької діяльності у сфері послуг;

_ емпіричні: діагностичні (психолого-педагогічне спостереження за професійною підготовкою, бесіди, порівняння, узагальнення та класифікація, анкетування, тестування, експертне оцінювання); констатувальний і формувальний педагогічний експеримент із метою перевірки моделі професійної підготовки безробітних до підприємницької діяльності у сфері послуг в умовах неформальної освіти; ретроспективний аналіз педагогічного, наукового й особистого підприємницького досвіду автора; математичні та статистичні методи обробки кількісних показників та якісної інтерпретації одержаних даних.

Дослідження проводилося протягом 2002-2010 рр. і охоплювало кілька етапів науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі (2002-2004 рр.) обґрунтовувалася мета дослідження, здійснювався теоретичний аналіз загальнонаукової, педагогічної, психологічної, методичної літератури з теми, навчально-програмного забезпечення, статистичної інформації, законодавчої бази. Конкретизувалися вихідні положення, визначалися об'єкт, предмет і завдання дослідження, розроблялися гіпотеза, програма та методика роботи. На цьому етапі визначалися зміст і структура професіограми підприємця сфери послуг, основні напрями експериментального пошуку, а також було створено та зареєстровано пілотне приватне підприємство сфери послуг «Гафія» для проведення експериментальних досліджень.

На другому етапі (2005-2007 рр.) з'ясовувався реальний стан досліджуваної проблеми на практиці, здійснювався аналіз освітньо-кваліфікаційних характеристик робітників сфери послуг, виявлялися особливості їх професійно-практичної підготовки, уточнювалися завдання і методи дослідження. На цьому етапі проводився констатувальний експеримент і розроблялися критерії професійної компетентності підприємців сфери послуг, а також показники її оцінювання, виявлялися психологічні та професійно-практичні чинники впливу на професійну модель, розроблялася методика формування професійно-практичної підготовки безробітних до підприємницької діяльності у сфері послуг.

На третьому етапі (2008-2010 рр.) здійснювалася експериментальна перевірка запропонованої моделі професійної підготовки безробітних до підприємницької діяльності у сфері послуг, оброблялися та систематизувалися отримані результати, розроблялися загальні висновки і рекомендації, визначалися перспективи подальшого дослідження проблеми. Здійснювалося теоретичне осмислення результатів дослідження та їх оформлення.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося на базі Львівського вищого професійного училища № 20, Львівського міжрегіонального вищого професійного училища зв'язку, Львівського професійного ліцею торгівлі та сфери послуг, Стебницького професійного ліцею Львівської області, приватного підприємства «Гафія», Міжрегіонального центру професійно-технічної освіти художнього моделювання та дизайну м. Львова, ПТНЗ Івано-Франківської області (Центр ПТО №1 м. Івано-Франківська, Бурштинського ВПУ ресторанного сервісу і торгівлі, Брошнівського професійного ліцею лісництва і промисловості), ПТНЗ Тернопільської області (ВПУ сфери послуг і туризму, ПТУ №11 м. Тернополя), ПТНЗ Рівненської області (Державного ПТНЗ «Острозьке ВПУ», ВПУ №22 м. Сарни, Рівненського центру ПТО сервісу та дизайну), компанії «Schwarzkopf Professional» в Україні, Львівського обласного і міського центру зайнятості та ін. До експерименту було залучено 516 осіб, із них - 142 підприємці сфери послуг м. Львова і Львівської області, 20 викладачів спеціальних дисциплін, 22 майстри виробничого навчання, 6 працівників центрів зайнятості, 6 науковців, 320 слухачів із числа безробітних.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження:

- вперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено модель професійної підготовки безробітних до підприємницької діяльності у сфері послуг, яка передбачає цілепокладальний, змістово-організаційний і результативно-корекційний етапи; а підготовка здійснюється на початковому й основному рівнях із використанням мотиваційно-діяльнісного підходу; розроблено авторську методику організації професійно-практичної підготовки підприємців сфери послуг (перукарська справа), яка полягає в тому, що навчання базується на особистісно орієнтованому підході та передбачає вхідне психолого-педагогічне діагностування слухачів, проектування індивідуальних навчальних програм різних рівнів складності, використання інтерактивних методів у процесі проведення занять і систему оцінки, самооцінки та контролю якості підготовки підприємців;

- удосконалено професіограму підприємця сфери послуг, яка включає соціально-економічну, санітарно-гігієнічну і виробничу характеристики, управлінські і професійно-практичні якості, психограму професії;

- подальшого розвитку набули форми і методи професійно-практичної підготовки фахівців у процесі їхньої підприємницької діяльності в умовах неформальної освіти.

Практичне значення дослідження полягає в розробленні навчально-методичного комплексу для забезпечення професійної підготовки безробітних до підприємницької діяльності у сфері послуг, а саме: професіограми підприємця сфери послуг, навчальних планів і програм курсу «Професійно-практична підготовка підприємців сфери послуг (перукарська справа)», методичних рекомендацій «Організація професійної підготовки безробітних до підприємницької діяльності у сфері послуг в умовах комплексу «ПТНЗ - центр зайнятості - приватне підприємство», «Дидактичні умови професійного навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовки незайнятого населення у професійно-технічних навчальних закладах», «Організаційно-педагогічні засади професійного навчання незайнятого населення у ПТНЗ».

За інноваційу розробку автор нагороджена бронзовою медаллю конкурсу «Інноватика в освіті України» (м. Київ, 27-29 жовтня 2010 р.).

Впровадження результатів дослідження. Наукові положення, навчально-методичні матеріали впроваджено у професійно-технічних навчальних закладах, Центрах зайнятості, приватних підприємствах Львівської (довідка № 01-149/1 від 11.12. 2009 р.), Івано-Франківської (довідка № 13/11-03/11 від 05.03. 2010 р.), Рівненської (довідки № 226 від 27.04. 2010 р. та № 14 від 10.03.2010 р.), Тернопільської (довідка № 46 від 11.03. 2010 р.) областей і Львівського обласного центру зайнятості (довідка № 17/1 від 04.03.2010 р.).

Вірогідність результатів дослідження й обґрунтованість висновків і рекомендацій забезпечується методологічним обґрунтуванням його вихідних положень, застосуванням комплексу взаємопов'язаних методів, що відповідають предмету, меті та завданням наукового пошуку, системним аналізом емпіричних даних, репрезентативністю вибірки, кількісним і якісним аналізом експериментальних даних, позитивними результатами впровадження авторської методики професійної підготовки безробітних до підприємницької діяльності в сфері послуг.

Особистий внесок автора: в опублікованій колективній монографії «Управління підготовкою кваліфікованих робітників та фахівців у регіоні: організаційно-педагогічні та економічні засади» (співавтори Я. Г. Камінецький, Б. І. Клим, М. П.Копельчак, Г. В. Субтельна) авторським є розділ 4 - «Взаємодія закладів професійно-технічної освіти та служб зайнятості в організації професійного навчання незайнятого населення». У колективній монографії «Організаційно-економічні механізми функціонування професійно-технічної освіти в ринкових умовах» (співавтори Ю. Ц. Жидецький, Я. Г. Камінецький, Б. І. Клим, М. П.Копельчак, Л. І. Кубська, Г. В. Субтельна) дисертантом розроблено розділ 5 - «Організаційно-педагогічні умови професійного навчання незайнятого населення у професійно-технічних навчальних закладах».

Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення та результати дослідження обговорювалися й отримали позитивну оцінку на 17 наукових і науково-практичних конференціях, зокрема міжнародних: «Сучасні освітні технології у професійній підготовці фахівців (м. Львів, 2002 р.), «Psychologiczne i pedagogiczne podstawy ksztaіcenia specjalistуw w warunkаch integracji Europejskiej» (м. Кельце, Польща, 2004 р.), «Теоретичні і методичні засади підготовки фахівців у професійних навчальних закладах технічного та художнього профілю (м. Львів, 2004 р.), «Філософія освіти і формування національної управлінської гуманітарно-технічної еліти» (м. Харків, 2008 р.), ІІ міжнародна науково-практична конференція Інформаційно-телекомунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи» (м. Львів, 2009 р.); всеукраїнських: «Потенціал людини: духовний, психічний і творчий виміри». До 100-річчя Я.І. Цурковського (м. Львів, 2005 р.), «Сучасні освітні технології у професійній підготовці майбутніх фахівців» (м. Львів, 2006, 2007, 2008 рр.), «Педагогіка і психологія професійно-технічної освіти: науковий пошук, проблеми, перспективи» (м. Львів, 2009 р.), «Організація професійної підготовки фахівців у ПТНЗ на основі маркетингу ринку праці та освітнього моніторингу» (м. Львів, 2009 р.); «Психологічна служба у професійно-технічних навчальних закладах: досвід, проблеми, перспективи» (м. Львів, 2010 р.), «Андрагогічний підхід у професійній підготовці безробітних та іншого незайнятого населення» (м. Львів, 2011 р.), а також у щорічних регіональних конференціях, семінарах, круглих столах, педагогічних читаннях, нарадах, організованих Львівським обласним, міським центрами зайнятості, асоціацією малого і середнього бізнесу; в науково-практичних семінарах Львівського науково-практичного центру професійно-технічної освіти НАПН України.

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 20 публікаціях автора, з яких 9 надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 - методичні рекомендації, 2 - є розділами у двох колективних монографіях, 6 статей - у збірниках наукових праць та матеріалах конференцій. Загальний обсяг особистого внеску - 17,5 авт. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, 16 додатків на 82 сторінках, списку використаних джерел (255 найменувань, із них - 18 іноземними мовами). Загальний обсяг дисертації 296 сторінок, обсяг основного тексту 190 сторінок. Робота містить 21 таблицю на 14 сторінках і 24 рисунки на 16 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, сформульовано концептуальні ідеї та гіпотезу дослідження. Описано методи й етапи науково-дослідної роботи, наведено відомості про експериментальну базу дослідження. Сформульовано основні положення, що виносяться на захист, обґрунтовано вірогідність наукових результатів. Охарактеризовано методологічну і теоретичну основу дослідження, розкрито його наукову новизну і практичне значення, зв'язок з науково-дослідними програмами, викладено інформацію щодо апробації та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - «Теоретико-методологічні засади професійної підготовки безробітних на сучасному етапі» - викладено основні тенденції розвитку ринку праці, здійснено аналіз змісту, термінології, класифікацій і особливостей розвитку сфери послуг в Україні та за кордоном. Безробіття характеризується як складне, економічне, соціальне і психологічне явище, розкрито сутність підприємницької діяльності та вимоги до підприємців.

З урахуванням результатів вивчення педагогічної, психологічної та економічної літератури здійснено теоретичний аналіз підготовки безробітних до підприємницької діяльності, виявлено сучасний стан проблеми організації професійного навчання підприємців в умовах професійно-технічних, вищих навчальних закладів і навчально-практичних центрів. Висвітлено зарубіжний досвід розвитку підприємницької освіти.

Сфера послуг є однією з перспективних і найбільш динамічних галузей економіки, її утворюють різноманітні та різнорідні галузі діяльності, які продукують матеріальні та нематеріальні послуги. Так, у 2010 році у США на сферу послуг припадало понад 70 % всіх робочих місць і 74 % внутрішнього валового продукту.

Одним із ключових макроекономічних чинників, що впливає на формування і розвиток структури сфери послуг, є розвиток малого бізнесу. Малі підприємства сфери послуг характеризуються високою динамічністю, гнучкістю, високою здатністю до виживання і швидким реагуванням на зміни кон'юнктури ринку. Їх діяльність сприяє розвитку культури господарювання, насиченню ринку послугами, створенню нових робочих місць та запобіганню безробіттю.

Результати теоретичного аналізу проблеми підготовки фахівців для підприємницької діяльності свідчать, що в економічно розвинених країнах уже давно спостерігаються тенденції бурхливого розвитку підприємств малого і середнього бізнесу й, відповідно, підприємницької освіти. Основними показниками такої освіти є рівень розвитку ринкової економіки, приватна власність, державна підтримка малого та середнього бізнесу, засади демократії, рівність можливостей усіх суб'єктів підприємницької діяльності та ін. Залежно від наявності таких чинників та їхньої ролі в розвитку суспільства організовано професійну підготовку фахівців для підприємницької діяльності. У країнах з розвиненою економікою, зменшення регіонального безробіття досягається через організацію «підприємницьких зон», в яких усі підприємства практично звільнені від сплати податку на нерухоме майно.

У розділі наведено дані, що характеризують результати опитування підприємців: експерти висловили думку про те, що в розвитку малого і середнього бізнесу навчання відіграє більш значну роль, ніж фінансова підтримка підприємницьких проектів. Ними запропоновано вдосконалювати критерії професійного відбору претендентів з числа безробітних на навчання підприємництву. Особливу увагу доцільно приділяти особам, яким притаманна висока мотивація досягнення мети, ділова активність, самостійність.

Вивчаючи особливості професійної підготовки фахівців з числа дорослого населення для підприємницької діяльності в економічно розвинених країнах, нами визначено такі етапи становлення підприємців: первинна підготовка до підприємницької діяльності за курсовими формами навчання; поглиблена професійна підготовка підприємців; навчання впродовж життя, освоєння додаткових спеціальностей. В Україні професійна підготовка безробітних здійснюється тільки через короткотермінові курси цільового призначення.

У другому розділі - «Модель професійної підготовки безробітних до підприємницької діяльності у сфері послуг в умовах неформальної освіти» - обґрунтовано концептуальні засади та принципи організації професійної підготовки підприємців сфери послуг із числа безробітних; запропоновано механізм дворівневої організації професійної підготовки безробітних до підприємницької діяльності у сфері послуг в умовах неформальної освіти; висвітлено напрями діяльності професійних навчальних закладів, їх структурних підрозділів та інших освітніх установ щодо організації професійної підготовки підприємців сфери послуг з числа безробітних; обґрунтовано й розроблено критерії соціально-педагогічної ефективності професійної підготовки безробітних до підприємницької діяльності у сфері послуг.

До провідних засад організації системи професійної підготовки безробітних до підприємницької діяльності у сфері послуг нами віднесено: неперервність підготовки; андрагогічний і мотиваційно-діяльнісний підходи й особистісно спрямовані цілі їх впровадження; випереджувальний характер навчання.

З огляду на особливості стану і поведінки безробітних та їхньої майбутньої підприємницької діяльності нами визначено педагогічні умови організації професійної підготовки слухачів, зокрема: оновлення змісту професійно-практичної підготовки; участь у професійних тренінгах-семінарах, майстер-класах тощо; оволодіння інформаційно-комунікаційними технологіями; участь у виставках, конкурсах фахової майстерності.

До основних компонентів моделі належать: структурний (державні центри зайнятості, центри неперервної освіти дорослих і навчально-практичні центри при навчальних закладах (ВНЗ, ПТНЗ), навчальні центри у структурі приватних підприємств), управлінський (призначений для координації та організації професійної підготовки підприємців на всіх визначених рівнях), функціональний (здійснює професійну підготовку), змістовий (встановлює зміст професійної підготовки підприємців), методичний (відповідає за організацію професійного навчання, навчально-програмне, матеріально-технічне та кадрове забезпечення підготовки підприємців), особистісний (характеризує психологічну структуру особистості, професійну компетентність майбутнього підприємця) та моніторинговий (здійснює спостереження за результатами професійного навчання та підприємницької діяльності слухачів з метою недопущення негативних наслідків _ втрати роботи, банкрутства підприємств тощо).

Реалізація цієї моделі передбачає: визначення вимог до майбутнього підприємця; вибір моделі неперервної підприємницької освіти; координацію діяльності навчальних закладів і центрів у професійній підготовці безробітних; розроблення відповідної навчально-програмної документації; структурування змісту, добір форм і методів навчання.

За результатами теоретичного аналізу та практичної діяльності керівників і працівників приватних підприємств сфери послуг нами вдосконалено професіограму підприємця сфери послуг. До основних структурних компонентів професіограми належать: індивідуально-психологічні якості; ділова спрямованість; професійно-практична компетентність із предмета підприємницької діяльності й управлінська компетентність.

Рис. 1. Структура і розподіл основних компонентів у професіограмі підприємців сфери послуг

Професійна підготовка підприємців здійснюється на двох рівнях: початковому й основному. До організації навчально-виховного процесу на початковому рівні було залучено державні центри зайнятості, вищі та професійно-технічні навчальні заклади. Провідну роль тут відігравали центри зайнятості, основне завдання яких полягало в доборі кандидатів на навчання з числа безробітних за програмою короткотермінових курсів цільового призначення, укладання угод із навчальними закладами на проведення занять і контроль за навчальною діяльністю.

На другому основному рівні, професійна підготовка підприємців проводиться в умовах навчально-практичних центрів неперервної освіти підприємств, центру підприємництва професійно-технічних навчальних закладів. Слухачами центру є підприємці з числа безробітних, навчання проводиться без відриву від підприємницької діяльності. Його головне завдання полягало у формуванні в майбутніх підприємців професійно-практичних якостей. Терміни і зміст професійної підготовки визначаються з урахуванням потреб слухачів.

Ефективність професійної підготовки підприємців визначалася нами за такими критеріями: якість професійно-практичної підготовки підприємця (коефіцієнт засвоєння навчального матеріалу, середній бал успішності, дієвість знань, сформованість операційного критерію (знання, вміння, навички) професійної діяльності); готовність безробітних до підприємницької діяльності (мотиваційна, когнітивна, операційна, особистісна); соціальна і професійна адаптація підприємців (професійна мобільність, задоволеність випускників системою професійної підготовки, відповідність професійної підготовки вимогам підприємств, соціальне самопочуття підприємців).

У третьому розділі - «Дослідно-експериментальна перевірка організації професійної підготовки безробітних для підприємницької діяльності у сфері послуг» - представлено програму і методику педагогічного експерименту, висвітлено умови проведення і результати експериментального дослідження, визначено ефективність застосування моделі професійної підготовки безробітних до підприємницької діяльності у сфері послуг.

Метою експериментальної частини дослідження була перевірка гіпотетичного припущення, що якість професійної підготовки безробітних до підприємницької діяльності у сфері послуг підвищиться, якщо в навчально-виховний процес буде впроваджено науково обґрунтовану модель професійної підготовки, побудовану на основі мотиваційно-діяльнісного та андрагогічного підходів. Важливим завданням дослідження було обґрунтування того, що за умов введення в навчально-виховний процес майбутніх підприємців курсу професійно-практичного навчання, його навчально-методичного забезпечення, поєднання навчання і підприємницької діяльності та організації навчання в умовах навчально-виробничого комплексу «Професійно-технічний навчальний заклад - центр зайнятості - приватне підприємство» можна значно підвищити рівень їх професійної підготовки.

До експерименту було залучено 516 осіб, із них - 142 підприємці сфери послуг, 20 викладачів спеціальних дисциплін, 22 майстри виробничого навчання, 6 працівників центрів зайнятості, 6 науковців, 320 слухачів із числа безробітних.

Експериментальна перевірка моделі професійної підготовки безробітних до підприємницької діяльності у сфері послуг відбувалася у три етапи.

На етапі констатувального експерименту досліджувався стан розвитку підприємництва в Україні, професіограма підприємця сфери послуг, зміст і форми організації професійної підготовки.

В дослідженні стану розвитку підприємництва в регіоні взяли участь 142 підприємці. Результати проведеного опитування підприємців в західному регіоні України свідчать, що основними причинами, які гальмують розвиток малого бізнесу є: бюрократичні перепони при веденні бізнесу (42,79 %), відсутність належної інфраструктури підтримки підприємництва (32,32 %), недосконалість системи інформаційного забезпечення (13,64 %) та низький розвиток мережі консультаційних і навчальних послуг (11,26 %).

Мета наступного констатувального етапу полягала у визначенні прогностичної структури професіограми підприємців сфери послуг. Опитано 30 фахівців (досвідчені педагоги ПТНЗ, підприємці, науковці, працівники державної служби зайнятості). Експертам було запропоновано опитувальні листи з переліком вимог до структури професіограми підприємців сфери послуг. Аналіз відповідей експертів свідчить, що професіограма поряд із соціально-економічними, санітарно-гігієнічними і виробничими характеристиками, охоплює чотири основні компоненти (див. рис.1).

Для визначення реального стану професійної підготовки безробітних до підприємницької діяльності у сфері послуг нами були використано такі методи досліджень: вивчення навчально-методичної документації, тестування, анкетне опитування, спостереження, бесіда, порівняння, аналіз і вимірювання. Так, для аналізу успішності слухачів з професійно-практичної підготовки нами були використані журнали успішності, контрольні роботи, тестові завдання, відгуки керівників підприємств і клієнтів.

Якість професійно-практичної підготовки та готовність до підприємницької діяльності визначалася на основі урахування результатів вхідного анкетування і психодіагностики безробітних експериментальних і контрольних груп із застосуванням таких методик: методика вивчення кар'єрних орієнтацій; тест для визначення готовності до підприємницької діяльності; оцінка мотивації до підприємництва; самооцінювання професійно-практичної підготовки (з цією метою автором було розроблено анкету «Психологічні чинники ефективності підприємницької діяльності»).

Узагальнення результатів констатувального експерименту дало підстави для висновку, що професійна підготовка підприємців в Україні знаходиться на низькому організаційному рівні. У вищих навчальних закладах здебільшого ведеться підготовка менеджерів, організаторів виробництва. Що ж стосується безробітних, то для них передбачено лише короткотермінове курсове навчання. Виявлено, що на якість професійної підготовки негативно впливає відсутність навчально-програмної документації формування професійно-практичного рівня, відповідного методичного забезпечення, чіткої взаємодії ПТНЗ, державної служби зайнятості та підприємств сфери послуг і педагогічного персоналу з досвідом роботи у підприємництві.

Формувальний етап експерименту реалізовувався за допомогою упровадження спеціально побудованої нами моделі професійної підготовки безробітних до підприємницької діяльності у сфері послуг і впливу розвивальних та формувальних чинників на предмет дослідження. Цей етап здійснювався після розроблення курсу професійно-практичної підготовки підприємців за модульною технологією («Перукарська справа»), навчально-методичного забезпечення, методики організації і проведення практичних занять з використанням активних методів навчання (семінари-тренінги, майстер-класи тощо).

Показниками ефективності впровадження структурно-функціональної моделі професійної підготовки безробітних до підприємницької діяльності у сфері послуг слугували: результати якості професійно-практичної підготовки з предмета основної діяльності; експертні оцінки підприємців, викладачів спеціальних дисциплін і майстрів виробничого навчання; результати анкетування та самооцінки; аналіз успішності з основної діяльності; рівень готовності безробітного до підприємницької діяльності; рівень соціальної і професійної адаптації підприємців.

Рис. 2. Гістограма сформованості професійно-практичної підготовки слухачів експериментальних і контрольних груп

Загальна картина динаміки рівня професійно-практичної підготовки підприємців сфери послуг після завершення формувального експерименту (за результатами проведених нами контрольних робіт, анкетувань, вивчення документації та педагогічних спостережень за адаптацією підприємців на ринку праці). Загальну картину представлено на (рис. 2). Отже, в експериментальних групах спостерігається приріст слухачів з достатнім рівнем (на 9 %) та високим рівнем (на 6 %) професійно-практичної підготовки.

Закріплюваність слухачів на робочих місцях, мінімальний відсоток банкрутства фірм, організованих колишніми безробітними, підтверджують ефективність запропонованої методики професійної підготовки підприємців сфери послуг.

Узагальнення і систематизація результатів дослідження дає змогу визначити додатковий вплив практичної підготовки на розвиток інших структурних складових загальної професійної підготовки (ділову спрямованість, індивідуально-психологічні якості та управлінську підготовку).

Отримані у процесі педагогічного експерименту результати в цілому підтверджують гіпотезу дослідження, свідчать про досягнення мети і розв'язання завдань.

ВИСНОВКИ

1. Теоретичний аналіз змісту, організації та стану професійної підготовки підприємців із числа безробітних у вітчизняній і зарубіжній педагогічній теорії та практиці свідчить, що вирішенню цієї проблеми приділяється значна увага. Підприємництво у багатьох країнах стало важливим чинником, який протидіє зростанню безробіття. Для запобігання безробіттю реалізуються регіональні програми забезпечення ефективної зайнятості населення, створюється інфраструктура підтримки підприємців, відкриваються центри перепідготовки робочої сили для бізнесу, формуються спеціальні фонди кредитування приватних підприємців.

Підготовку підприємців в економічно розвинених країнах здійснюють як в умовах навчальних закладів, так і на виробництві за навчальними планами, які включають такі дисципліни: підприємництво; виробництво, робота і праця; етика бізнесу; здоровий спосіб життя (валеологія), екологія та збереження ресурсів.

Виявлено особливості професійної підготовки підприємців, зокрема: поєднання навчання з практичною діяльністю самого підприємця під наглядом і за допомогою досвідчених фахівців і педагогів; поряд з підприємницької освітою приділяється значна увага морально-етичному й екологічному вихованню населення, збереженню ресурсів і підтримці здорового способу життя; навчання здійснюється у комплексах (навчальні заклади, організації, соціальні служби, органи управління, які забезпечують вирішення завдань професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації безробітних); освітня діяльність комплексів спрямована на надання послуг безробітним на основі гнучкості й адаптації освітніх програм, орієнтації на вимоги ринку праці; зміст і структура освітніх програм розробляється на основі результатів моніторингових досліджень; найпопулярнішими формами навчання безробітних є вечірня, заочна й екстернат, які дозволяють здобувати освіту певного рівня та профілю без відриву від виробничої діяльності; у професійному навчанні безробітних широко використовуються дискусії, опитування, лабораторні експерименти, моделювання ситуацій, групове навчання, метод проектів, різнорівневе навчання, кейс-навчання, Інтернет-технології (відеоконференції, віртуальні екскурсії, Chat-форми) та ін.

Вихідними положеннями, покладеними в основу професійного навчання безробітних є загальнометодичні (системності, неперервності, прогностичності та ін.) й андрагогічні (індивідуалізації, випереджувального навчання, варіативності та модульності, практичної спрямованості; особистісно орієнтованого навчання; врахування досвіду, самоорганізації та самонавчання; врахування вікових особливостей тощо).

В Україні підготовка підприємців із числа безробітних здійснюються здебільшого на короткотермінових курсах. Результати трудової діяльності випускників курсів свідчать, що ефективність такого професійного навчання є низькою.

2. Професіограму підприємця сфери послуг нами вдосконалено з урахуванням результатів експертного опитування керівників і працівників бізнесу, що працюють у сфері послуг, даних самофотографії робочого часу і теоретичного аналізу досліджуваної проблеми. Розглядаючи особистість у підприємництві, доцільно враховувати її психологічну готовність до реалізації підприємницької функції, що охоплює такі функціонально пов'язані між собою та взаємозумовлені компоненти: мотиваційний; когнітивний; операційний; особистісний.

Вдосконалена нами професіограма підприємця сфери послуг складається з таких елементів: соціально-економічна характеристика професії; домінуючі види діяльності; виробнича характеристика; управлінські компетенції (організаторські та комунікативні здібності); професійно-практичні компетенції (дієвість знань, уміння і навички з предмета діяльності); санітарно-гігієнічна характеристика; ділова спрямованість (мотивація до успіху, постійний особистісний саморозвиток, відносини і моральні риси); індивідуально-психологічні особливості фахівця (психограма: темперамент, характер, здібності; готовність до ризику; здатність управляти собою; гнучкість).

Доведено, що конкурентоспроможність підприємця на ринку праці у переважній більшості визначається його професійно-практичною підготовкою. Професійно-практична підготовка є провідною у структурі професійної моделі підприємця, особливо у перші роки діяльності підприємств.

3. У моделі професійної підготовки підприємців сфери послуг враховано їхні основні функції: соціальну (підвищення конкурентоспроможності підприємців на ринку праці, захист від можливого повторного безробіття тощо); економічну; прогностичну; організаційну; моніторингову. Запропонована модель забезпечує формування провідних професійно-практичних якостей, які є базою для визначення змісту, форм і методів професійної підготовки підприємців із числа безробітних.

Виявлено педагогічні умови реалізації запропонованої моделі: оновлення змісту професійного навчання безробітних відповідно до змін у сфері послуг; координація діяльності навчальних закладів і центрів з проблем професійної підготовки безробітних; освоєння інформаційно-комунікаційних технологій; участь у майстер-класах, тренінг-семінарах тощо. Професійна підготовка майбутніх підприємців здійснюється на початковому й основному рівнях в умовах навчально-виробничого комплексу «ПТНЗ - центр зайнятості - приватне підприємство». Основними етапами реалізації моделі є: цілепокладальний; змістово-організаційний; результативно-корекційний.

Обґрунтовано провідні концептуальні ідеї розвитку професійної підготовки безробітних до підприємницької діяльності у сфері послуг, зокрема: неперервність навчання, андрагогічний і мотиваційно-діяльнісний підходи; випереджувальний характер навчання; поєднання можливостей новітніх педагогічних технологій із традиційними; цілісність навчально-виховного процесу і підприємницької діяльності.

4. Основні напрями освітньої діяльності державної служби зайнятості, приватних підприємств, навчальних закладів і їх структурних підрозділів щодо організації професійної підготовки підприємців сфери послуг із числа безробітних такі: на початковому рівні провідну роль відіграє державна служба зайнятості, основним завданням якої є добір кандидатів на навчання з числа безробітних за програмою короткотермінових курсів цільового призначення «Основи малого підприємництва», укладання угод з навчальними закладами на проведення занять і контроль за навчальною діяльністю.

На другому рівні у професійній підготовці підприємців беруть участь навчальні та навчально-практичні центри неперервної освіти підприємств, професійно-технічних навчальних закладів. Особливість цього рівня підготовки полягає у тому, що навчання проводиться на базі центру підприємництва, що діє в структурі професійно-технічного навчального закладу. Слухачами центру є підприємці з числа безробітних, навчання проводиться без відриву від підприємницької діяльності.

Центру підприємництва відведено роль бізнесінкубатора. Він розглядається як нова організаційна структура, що поєднує навчальний і науково-дослідний процес із виробництвом, системою надання послуг і реалізацією продукції; координує професійну підготовку безробітних до підприємницької діяльності у сфері послуг в умовах регіонального навчально-виробничого комплексу «ПТНЗ - центр зайнятості - приватне підприємство».

5. Авторська методика формування професійно-практичної компетентності підприємців сфери послуг (на прикладі підготовки підприємців перукарської справи) в умовах неформальної освіти полягає в тому, що навчання базується на особистісно орієнтованому підході та передбачає вхідне психолого-педагогічне діагностування слухачів, проектування індивідуальних навчальних програм різних рівнів складності, використання інтерактивних методів у процесі проведення занять і систему оцінки, самооцінки та контролю якості підготовки підприємців.

Організація професійно-практичної підготовки майбутніх підприємців передбачає поетапне формування їх професійно-практичних і управлінських якостей, індивідуально-психологічних якостей і ділової спрямованості з урахуванням результатів вхідного діагностування, запитів слухачів, соціально-економічної ефективності навчання.

Для забезпечення професійнії підготовки підприємців розроблено навчально-методичний комплекс, що охоплює професіограму, навчальну програму, дидактичні та методичні матеріали для індивідуального професійного навчання. Практичні заняття з підприємцями проводяться з використанням сучасних форм і методів навчання: тренінг-семінарів (інформаційних, базових, інтенсивних та креативних); майстер-класів; індивідуального консультування (консалтингу).

Критерії ефективності авторської методики представлено у вигляді структури, що складається з трьох компонентів: когнітивного (рівень професійно-практичних знань підприємця), діяльнісного (відображає поведінковий аспект у професійній діяльності) й особистісного (дає змогу оцінити індивідуально-психологічні характеристики підприємця, їх відповідність основним цілям професійної діяльності). Для визначення ефективності професійно-практичної підготовки підприємців ми використали: коефіцієнт засвоєння навчального матеріалу; середній бал успішності; рівень дієвості знань; рівень сформованості операційного критерію (знання, вміння, навички) професійної діяльності. На основі діагностування навчальних досягнень підприємців із професійно-практичної підготовки та результатів експертного оцінювання авторської методики встановлено її позитивну оцінку.