Тенденції розвитку раннього навчання іноземних мов у початковій школі США

Размещено на http://www.allbest.ru/

Житомирський державний університет імені Івана Франка

УДК 373.3.016:81'243](73)

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Тенденції розвитку раннього навчання іноземних мов у початковій школі США

Смелянська

Вікторія Володимирівна

Житомир

2011



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, доцент

Редько Валерій Григорович,

Інститут педагогіки НАПН України (м. Київ),

завідувач лабораторії навчання іноземних мов.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

Жуковський Василь Миколайович,

Національний університет "Острозька академія",

декан гуманітарного факультету;

кандидат педагогічних наук, доцент

Денисенко Марина Володимирівна,

Інститут філології Київського національного

університету імені Тараса Шевченка,

заступник директора.

Захист відбудеться 16 березня 2011 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 14.053.01 в Житомирському державному університеті імені Івана Франка за адресою: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40, 2-й поверх, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Житомирського державного університету імені Івана Франка (10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40). Автореферат розісланий 14 лютого 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради С.Л. Яценко



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Розбудова української держави, інтеграція та глобалізація соціальних, економічних і культурних процесів вимагають кардинального оновлення освіти України. Це знайшло відображення в Законі України "Про освіту" (1991 р.), Державній національній програмі "Освіта (Україна XXI ст.)" (1994 р.), у Національній доктрині розвитку освіти (2002 р.) та в Концепції середньої загальноосвітньої школи (2001 р.), освітніми пріоритетами в яких проголошено забезпечення гармонійного розвитку особистості. У цьому контексті актуальною стає проблема її мовленнєвого розвитку, розв'язання якої педагогічна наука вбачає в реформуванні різних ланок мовної освіти, зокрема шляхом запровадження навчання іноземної мови дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Зважаючи на підвищений інтерес європейської спільноти й інших країн світу до ранньої іншомовної освіти та несистемний характер вивчення іноземної мови в дошкільному віці в Україні, постає необхідність удосконалення раннього навчання цього предмета, що охоплює дошкільний навчальний заклад і 1- 4-й класи початкової школи.

Поряд із використанням із цією метою кращих надбань вітчизняної педагогічної науки доцільним видається вивчення й осмислення відповідного зарубіжного досвіду. Значний інтерес у межах дослідження становлять праці з проблем освіти США: про організацію освітнього процесу, форми й методи навчання в контексті сучасних тенденцій змісту освіти (А. Сбруєва, О. Сухомлинська, Н. Теличко, М. Шутова); всебічне виховання особистості (Р. Бєланова, В. Жуковський, М. Красовицький); еволюцію теорії та практики навчання (Н. Пацевко, І. Радіонова); сучасні педагогічні технології організації навчання (І. Вєтрова, О. Лещинський, О. Літвінов, С. Шумаєва); професійну підготовку майбутніх учителів (В. Дикань, М. Нагач, І. Пентіна) тощо. Окрім того, в останні роки значна увага приділяється аналізу сучасних європейських підходів до викладання іноземних мов на різних ступенях освіти (Г. Гринюк, Л. Гульпа, О. Мисечко, О. Першукова, Л. Хоменко).

Доцільність вивчення досвіду США щодо раннього навчання іноземної мови визначається також і тим, що наприкінці ХХ ст. - початку ХХІ ст. в освітніх стратегічних документах цьому предмету надано статус базової дисципліни, в окремих штатах запроваджено її вивчення в початковій школі, створено проекти укладання відповідних програм, удосконалено засоби навчання та технології оцінювання, що зумовило позитивні зміни в системі освіти. Напрацювання американських дослідників в аспекті раннього навчання іноземних мов мають безперечну теоретичну й практичну цінність для України, але є малодоступними для вітчизняних учених.

Наукове дослідження проблеми раннього навчання іноземних мов у початковій школі США зумовлене наявністю соціально-педагогічних суперечностей між: вимогами світової освітньої спільноти до забезпечення комунікативної компетентності громадян і недосконалістю володіння іноземними мовами населенням України; необхідністю навчання в дошкільному віці та недостатньою ефективністю функціонування безперервної іншомовної освіти; об'єктивною потребою цілісного аналізу раннього навчання іноземних мов за кордоном і відсутністю у вітчизняній педагогічній науці системних досліджень зарубіжного досвіду в цій галузі.

Отже, актуальність і недостатня наукова розробленість проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження "Тенденції розвитку раннього навчання іноземних мов у початковій школі США".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з комплексною науковою темою лабораторії навчання іноземних мов Інституту педагогіки АПН України "Науково-методичне забезпечення навчання іноземних мов у початковій школі" (реєстраційний номер 0102U000312). Тему дослідження затверджено рішенням ученої ради Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (протокол № 5 від 28.12.2006 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 3 від 20.03.2007 р.).

Мета дослідження - на основі цілісного аналізу соціально-економічних, соціокультурних, педагогічних чинників становлення й розвитку раннього навчання іноземних мов у початковій школі США простежити його генезу, виявити та дослідити провідні сучасні тенденції розвитку галузі (90-і рр. ХХ ст. - початок ХХІ ст.), визначити можливості творчого використання прогресивних ідей американського досвіду в реформуванні ранньої іншомовної освіти в Україні.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

1. Охарактеризувати провідні положення, теоретичні ідеї, покладені в основу діяльності закладів початкової освіти США, та уточнити основні наукові поняття проблеми раннього навчання іноземних мов.

2. Здійснити історико-педагогічний аналіз раннього навчання іноземних мов у США й обґрунтувати періодизацію його становлення та розвитку.

3. Проаналізувати цілі та зміст раннього навчання іноземних мов у Сполучених Штатах Америки, які детерміновані освітніми стратегічними документами.

4. Дослідити технології навчання іноземних мов, що застосовуються на ранніх етапах у початковій школі США.

5. Визначити можливості використання в Україні прогресивного американського досвіду в цій галузі.

Об'єкт дослідження: процес навчання іноземних мов у початковій школі США.

Предмет дослідження: провідні тенденції розвитку раннього навчання іноземних мов у початковій школі США на сучасному етапі (90-і рр. ХХ ст. - початок ХХІ ст.).

Хронологічні межі дослідження охоплюють кінець ХХ ст. - початок ХХІ ст. Нижня межа (90-і рр. ХХ ст.) визначена прийняттям законів 1994 р. "Цілі 2000: Закон про освіту для Америки", "Про покращення діяльності американських шкіл", що започаткували зміни в теорії та практиці раннього навчання іноземних мов. Верхня межа (початок ХХІ ст.) припадає на період дії закону "Жодна дитина не залишиться без уваги" (2001 р.) за умов загострення суперечностей між рівнем володіння іноземною мовою та необхідністю її знання для забезпечення конкурентоздатності країни, міжкультурного спілкування, національної безпеки США, що спонукає до подальшого вдосконалення освітньої галузі.

Для логічного обґрунтування етапів розвитку, визначення особливостей сучасного стану ранньої іншомовної освіти в США проведено ретроспективний аналіз проблеми, починаючи із середини ХІХ ст.

Методологічну основу дослідження складають теорія наукового пізнання про єдність теорії та практики, що зумовлює цілісність уявлень про сутність раннього навчання іноземних мов, його форм, методів і засобів; філософські положення про взаємозв'язок і взаємообумовленість явищ, необхідність їх вивчення в конкретно-історичних умовах; положення системного підходу до аналізу організації процесу навчання іноземної мови в США та його динаміки; ідеї про соціальну сутність навчання й виховання, взаємозв'язок і цілісність цих процесів; положення про роль мови та мовної освіти як визначального чинника формування особистості.

Теоретичними засадами дослідження стали концепції оволодіння нерідною мовою (С. Крашен, М. Лонг, М. Свейн); теорія множинного інтелекту Г. Гарднера та принципи її використання на уроці іноземної мови (Т. Армстронг, С. Декер, Х. Кертан); концептуальні положення білінгвальної освіти (М. Бріск, О. Гарсія, Дж. Фішман), лінгводидактичних і психологічних досліджень із методології та практики навчання іноземних мов в Україні, Росії та в інших країнах (І. Бім, Н. Гальскова, І. Зимня, О. Кузнецова, О. Леонтьєв, Р. Мільруд, С. Ніколаєва, Є. Пассов, В. Плахотник, В. Редько, Т. Шкваріна, Т. Андерсон, У. Ріверс), зокрема праці з проблем укладання американських програм навчання іноземних мов (Д. Гілзоу, Г. Ліптон, К. Песола, М. Хаас); концептуальні положення професійної освіти та діяльності педагога (В. Андрущенко, О. Антонова, О. Бігич, О. Дубасенюк, Н. Ничкало, Д. Річардз), зокрема вчителя іноземної мови в початковій школі США (Г. Дункан, М. Мет, М. Розенбуш); теоретичні положення загальної та порівняльної педагогіки (Н. Абашкіна, Б. Вульфсон, С. Гончаренко, О. Джуринський, І. Зязюн, В. Кремень, З. Малькова, А. Сбруєва).

У процесі дослідження використано комплекс взаємопов'язаних теоретичних методів: аналіз, синтез та систематизація фактів, явищ і процесів - із метою визначення теоретичних підходів, особливостей організації та змісту навчання іноземних мов у початковій школі США; осмислення й узагальнення наукових підходів до ранньої іншомовної освіти в США - для визначення понятійного апарату дослідження, формулювання теоретичних положень і висновків; індуктивний і дедуктивний методи - для виявлення сучасних тенденцій розвитку раннього навчання іноземних мов та особливостей його здійснення на етапі "дитячий садок - 2-й клас"; ретроспективний - для дослідження генези ранньої іншомовної освіти в США; компаративний - для зіставлення й порівняння вітчизняного та американського досвіду з досліджуваної проблеми; прогностичний - із метою виявлення можливостей ефективного впровадження прогресивного зарубіжного досвіду для модернізації системи іншомовної освіти України; емпіричних методів: наукові консультації, бесіди з американськими колегами, зокрема в режимі дистанційного спілкування.

Джерельну базу дослідження становлять американські офіційні документи (директиви та нормативні акти Департаменту освіти США й урядів штатів; доповіді національних комісій США про стан і тенденції розвитку іншомовної освіти); статистичні дані; матеріали американських професійних організацій та конференцій, періодичних видань "Educational Leadership", "ERIC Digest", "FLESNEWS", "Foreign Language Annals", "Hispania", "Learning Languages", "NECTFL Review" та ін.; вітчизняні та російські наукові періодичні видання "Дошкільне виховання", "Іноземні мови", "Початкова школа", "Проблеми освіти", "Иностранные языки в школе" тощо; оригінальні праці американських та інших зарубіжних учених, науковий доробок вітчизняних науковців із досліджуваної проблеми.

Наукова новизна та теоретичне значення результатів дослідження полягають у тому, що: вперше у вітчизняній педагогічній теорії та практиці визначено й проаналізовано провідні тенденції розвитку раннього навчання іноземних мов у початковій школі США на сучасному етапі (90-і рр. ХХ ст. - початок ХХІ ст.), зокрема: упровадження навчання іноземних мов на ранніх етапах освіти, диверсифікація переліку іноземних мов, стандартизація змісту навчання, орієнтація навчально-виховного процесу на особистість молодшого школяра, інтеграція навчання іноземної мови та інших предметів, посилення комунікативної спрямованості навчального процесу, забезпечення іншомовної освіти засобами іноземної мови та іншомовної культури, технологізація навчання, домінування принципу освітнього плюралізму у виборі технологій навчання; конкретизовано зміст основних видів програм навчання іноземних мов у початковій школі США (програми ознайомлення з іноземною мовою, програми навчання іноземної мови в початковій школі, програми занурення), обумовленість змісту навчання та засобів його реалізації видом програми; подальшого розвитку набула характеристика принципів комунікативної спрямованості навчального процесу та інтеграції навчання іноземної мови, інших предметів і культури народу, мова якого вивчається, відповідно до вікових особливостей старших дошкільників і молодших школярів.

Практичне значення роботи полягає в тому, що її результати та висновки можуть бути використані для підвищення ефективності процесу раннього навчання іноземних мов, збагачення його форм, методів і засобів у вітчизняних навчальних закладах; під час створення посібників і розроблення спецкурсів із порівняльної педагогіки та методики навчання іноземних мов для студентів педагогічних навчальних закладів різних рівнів акредитації, у системі післядипломної перепідготовки вчительських кадрів; для подальших досліджень у галузі порівняльної педагогіки.

Дослідження здійснювалося в три етапи:

На першому (2006-2007 рр.) - з'ясовано стан розробленості проблеми, сформульовано концепцію дослідження, опрацьовано джерельну базу, уточнено сутність наукових понять, що стосуються проблеми раннього навчання іноземних мов, обґрунтовано чинники розвитку теорії та практики ранньої іншомовної освіти в США.

На другому (2007-2008 рр.) - досліджено цілі та зміст раннього навчання іноземних мов і засоби його реалізації, визначено особливості функціонування програм навчання цього предмета в початковій школі, що дало змогу виявити провідні тенденції розвитку галузі.

На третьому (2009-2011 рр.) - окреслено соціально-педагогічні особливості організації раннього навчання іноземних мов в Україні, розроблено пропозиції щодо можливого використання американського досвіду у вітчизняних навчальних закладах, сформульовано загальні висновки, уточнено структуру дослідження, оформлено його результати.

Апробація й упровадження результатів дослідження. Основні положення дослідження у формі доповідей апробовано на науково-практичних конференціях, зокрема, міжнародних: "Теоретичні та методичні засади розвитку педагогічної освіти: педагогічна майстерність, творчість, технології" (Київ, 2007), "Іноземна мова як фактор входження в міжнародний освітній простір" (Умань, 2007), "Пріоритетні напрями підготовки вчителя іноземної мови в контексті вимог Болонського процесу" (Ніжин, 2007, 2009), "Вивчення та викладання іноземних мов: уміння ХХІ ст." (Житомир, 2008), "Полікультурні аспекти іншомовної освіти в контексті євроінтеграції" (Чернігів, 2008), "Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної" (Полтава, 2010); всеукраїнських: "Наука, освіта, суспільство очима молодих" (Рівне, 2007), "Проблеми сучасного підручника" (Київ, 2008).

Основні положення та результати дисертаційного дослідження впроваджено в педагогічний процес Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (довідка № 04/1386 від 03.09.2009 р.), Глухівського державного педагогічного університету імені Олександра Довженка (довідка № 1963 від 15.09.2009 р.), Інституту педагогічної освіти Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського (довідка № 08/1280 від 23.09.2009 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено в 11 одноосібних наукових працях, у тому числі 8 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до них та загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації - 262 сторінки. Основний текст викладено на 178 сторінках. Робота містить 6 таблиць, 7 рисунків, 11 додатків на 54 сторінках. Список використаних джерел нараховує 287 найменувань, із них 151 - іноземними мовами.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет роботи; охарактеризовано теоретико-методологічну основу й використані методи дослідження; подано джерельну базу, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення; відображено апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - "Раннє навчання іноземних мов у США як психолого-педагогічна проблема" - визначено теоретичні засади навчання іноземних мов у початковій школі; викладено результати історико-педагогічного аналізу розвитку теорії та практики ранньої іншомовної освіти в США, окреслено сучасні тенденції розвитку галузі.

На основі категоріального аналізу раннє навчання іноземних мов у початковій школі США визначено як перший етап іншомовної освіти, що охоплює підготовчу групу дитячого садка та 1-2-й класи. З'ясовано відмінності структури початкової школи в різних штатах, що розпочинається з дитячого садка (діти 5-річного віку) і продовжується в 1-6-му класах (учні 6-11 років), а в деяких штатах охоплює вісім класів.

Підкреслено, що децентралізація управління освітою США зумовила відсутність базового навчального плану для початкової школи. Розкрито сутнісні характеристики навчальної дисципліни "іноземна мова", зокрема необхідність систематичності її вивчення. Уточнено поняття "іноземна мова": у США це мова, що засвоюється після рідної мови і не є англійською. Виявлено основні тенденції розвитку досліджуваної проблеми: диверсифікацію переліку іноземних мов, що зумовлює їх урізноманітнення та підвищення уваги до таких, що традиційно не вивчалися в США як іноземні. Дослідження засвідчило, що навчання іноземних мов на ранніх етапах освіти запроваджено лише у 25% початкових навчальних закладів країни.

Обґрунтовано перспективність вивчення іноземної мови дітьми старшого дошкільного та молодшого шкільного віку, що обумовлено: по-перше, низкою психолого-фізіологічних чинників; по-друге, більш раннім входженням дитини до загальнолюдської культури через спілкування новою мовою, формуванням основ культурного плюралізму; по-третє, позитивним впливом на розвиток психічних функцій і загальних мовленнєвих здібностей.

Установлено, що, незважаючи на монолінгвальну спрямованість освіти США, названі переваги раннього вивчення іноземної мови сприяють поширенню програм із цього предмета в початковій школі. Узагальнено основні види таких програм (табл. 1).

Важливою передумовою ефективності оволодіння іноземною мовою в початковій школі, незалежно від виду програми, визначено таку організацію процесу навчання, що передбачає врахування вчителем вікових особливостей учнів. Виявлено, що швидка стомлюваність 5-7-річних дітей від одноманітних видів діяльності, недостатня сконцентрованість уваги спонукають педагогів до використання різних видів роботи, чергування їх із динамічними паузами, іграми, а наочно-образне мислення, мимовільність уваги та її орієнтація на сильний подразник - до залучення наочності та ін. Доведено, що теоретико-методологічними засадами раннього навчання іноземних мов у США є теорії оволодіння нерідною мовою, зокрема вчення С. Крашена про зниження "емоційного фільтру" (зняття психологічних бар'єрів у спілкуванні іноземною мовою); включення до змісту навчання цікавого, значущого, зрозумілого навчального матеріалу тощо.

Дослідження засвідчило, що сучасному стану реалізації раннього навчання іноземних мов передував тривалий процес розвитку теорії та практики, зумовлений соціальними, економічними, політичними й педагогічними чинниками. На основі їх аналізу виділено такі етапи: 1) 40-і рр. ХІХ ст. - 40-і рр. ХХ ст. - зародження раннього навчання іноземних мов із використанням граматико-перекладного методу; 2) 50 - 80-і рр. ХХ ст. - становлення ранньої іншомовної освіти під впливом освітніх реформ кінця 50-х - початку 60-х рр. ХХ ст., що зумовили інтенсифікацію теоретичних досліджень і практики навчання предмета. З'ясовано, що на цьому етапі розроблено аудіолінгвальний метод навчання, залучено вчителів до масштабного проекту "Іноземна мова в початковій школі"; 80-і рр. ХХ ст. визначено початком сучасної епохи реформування шкільної іншомовної освіти, детермінованим упровадженням комунікативно спрямованого навчання; 3) 90-і рр. ХХ ст. - початок ХХІ ст. - динамічний розвиток теорії та практики, пов'язаний з активізацією наукової думки, стандартизацією змісту навчання, упровадженням особистісно орієнтованої освітньої парадигми на засадах комунікативного підходу з обов'язковим включенням інших дисциплін і культурного контексту, в якому існує мова.

Таблиця 1

Види програм навчання іноземної мови в початковій школі США

Вид програми	Мета програми	Тривалість та періодичність занять
Програма навчання іноземної мови в початковій школі (Foreign Language in Elementary School (FLES))	Досягнення визначеного рівня володіння іноземною мовою, розуміння інших культур і формування позитивного ставлення до них.	3-5 уроків на тиждень тривалістю 30-40 хв.
Програма FLES із розшире-ним змістом (Content-based FLES)	Використання змісту інших предметів навчального плану для оволодіння іншомовним спілкуванням.
Програма часткового занурення (Partial Immersion)	Вивчення інших предметів за допомогою іноземної мови як навчального середовища та досягнення високого рівня володіння іноземною мовою, визначеного програмою.	Іноземною мовою подається лише частина навчального матеріалу (приблизно 50%).
Програма повного занурення (Total Immersion)		Ведення навчального процесу іноземною мовою впродовж дня або більшої його частини (50100% навчального часу).
Програма двостороннього занурення (Two-way Immersion)		Щонайменше 50% навчального часу. Учнівській контингент складають англомовні представники та носії іноземної мови, що вивчається.
Програма ознайомлення з іноземною мовою (Foreign Language Exploratory)	Створення базового підґрунтя та позитивної мотивації до подальшого вивчення іноземної мови.	1-2 уроки іноземної мови на тиждень тривалістю 20-30 хв.

Обґрунтовано, що посилення уваги до іноземних мов на сучасному етапі обумовлене такими чинниками, як активізація процесів глобалізації та інтернаціоналізації, розвиток полікультурної та міжнародної освіти, необхідність урахування етнічної різноманітності країни; упровадження інформаційно-комунікаційних технологій. Установлено, що знання іноземної мови розглядається як засіб зміцнення конкурентоздатності США, інтенсифікації міжкультурного спілкування, забезпечення національної безпеки. Доведено, що тенденція до впровадження навчання цього предмета на ранніх етапах освіти сприяє розвитку багатомовності громадян США.

У другому розділі - "Зміст раннього навчання іноземних мов учнів початкової школи США та засоби його реалізації" - висвітлено результати аналізу цілей і змісту раннього навчання іноземних мов, що реалізується відповідно до стратегічних документів шляхом упровадження технологій та використання відповідних засобів навчання; виявлено провідні тенденції розвитку галузі.

З'ясовано, що суттєвою ознакою навчання іноземних мов у початковій школі США є відсутність цілісної системи на загальнодержавному рівні, оскільки управління освітою в цій країні традиційно здійснюється департаментами освіти штатів. Підкреслено, що зміст освіти визначають адміністрація навчального округу, школа, місцева громада та інші, що відображається в диверсифікації програм. Виявлено також їх конвергенцію, спричинену історичною, соціально-економічною, суспільно-політичною спільністю та подібністю теоретико-методологічних засад, яка зумовлює виділення на загальнодержавному рівні тенденцій розвитку галузі щодо змісту навчання та засобів його реалізації.

Аналіз стратегічних документів дав змогу виділити такі компоненти змісту раннього навчання іноземних мов у США: визначені стандартами змісту викладання дисципліни ключові компетенції; відображені програмою типові для учнів теми спілкування, у межах яких обирається мовний, мовленнєвий та соціокультурний навчальний матеріал. Установлено, що особливістю окреслення змісту є чітке формулювання цілей навчання, детермінованих стратегічними документами; так само добираються навчальні технології та засоби, що забезпечують реалізацію змісту.

Дослідження засвідчило, що впровадження "Стандартів для вивчення іноземних мов: підготовка до ХХІ ст." (1996 р.), які визначають загальні цілі навчання, зумовлено тенденцією до стандартизації змісту навчання предмета, оскільки вони є орієнтиром під час розробки стратегічних документів таких освітніх рівнів, як штат, округ, початкова школа. З'ясовано, що документами, які розробляються для всіх етапів середньої освіти й регламентують освітню діяльність щодо раннього навчання іноземних мов, є освітні стандарти та вимоги щодо створення курикулумів, котрі штати та округи можуть використовувати під час укладання й перегляду курикулуму. Встановлено, що в курикулумі подано навчальний план і програму, яка фіксує зміст, форми й методи навчання, а також навчально-методичні ресурси.

Визначено, що цілі початкового навчання представлені в змісті п'яти цільових галузей національних стандартів: комунікація, що передбачає спілкування іншими мовами, окрім англійської; культура - досягнення розуміння різних аспектів культури країни, мова якої вивчається; зв'язки - залучення інформації з інших навчальних дисциплін; порівняння - розвиток розуміння природи мови та культури за допомогою зіставлення іноземної мови й культури з рідною; суспільство - участь у діяльності багатомовної спільноти в школі й поза нею. Обґрунтовано, що національні стандарти, визначаючи різні види діяльності учнів, окреслюють ключові компетенції у володінні іноземною мовою; інші компоненти змісту, не розроблені в стандартах, відображаються в навчальній програмі.

Виявлено, що пріоритетною метою навчання є спілкування іншими мовами, окрім англійської, бо саме через комунікацію можна досягти інших освітніх цілей. Тому в доборі змісту, форм, методів і прийомів навчання визначальною є тенденція до посилення комунікативної спрямованості навчального процесу, що передбачає вивчення мови за тематичними блоками, які включають навчальний матеріал відповідно до вікових особливостей учнів, їхнього життєвого та навчального досвіду, інтересів, що, у свою чергу, мотивує учнів до використання іноземної мови.

На основі аналізу оригінальних джерел сформульовано висновок про те, що цілі та зміст навчання конкретизуються в програмі залежно від її виду. Доведено, що практична мета навчання іноземної мови з дитячого садка по 2-й клас передбачає оволодіння вміннями аудіювання та говоріння, достатніми для того, щоб вступити в мовленнєвий контакт із співрозмовником, отримати й передати елементарну інформацію та ін. З'ясовано, що в програмах FLES із розширеним змістом й у програмах занурення практична мета полягає в оволодінні предметними знаннями з використанням іноземної мови як засобу навчання, що визначає сутність інтеграції навчання іноземної мови та інших предметів. предмет іноземний стандартизація школяр

Розкрито вплив цієї тенденції на зміст навчання, що полягає у включенні до нього інформації, яка забезпечує вивчення інших дисциплін навчального плану початкової школи або їх окремих понять, тем. Провідною тенденцією в окресленні змісту визначено забезпечення іншомовної освіти засобами іноземної мови та іншомовної культури для поповнення культурного досвіду дітей: починаючи з початкової школи, учні знайомляться з елементами культури іншого народу, які представлені автентичними матеріалами.

Проведений аналіз змісту навчання іноземних мов у початковій школі США підтвердив суб'єктивність авторів програм у формулюванні тем спілкування. Виявлено, що основна тематика навчання дітей визначається різними аспектами їхнього повсякденного життя з поступовим ускладненням і періодичним повторенням матеріалу.

На основі дослідження чинних програм з'ясовано домінування особистісно орієнтованого підходу до вивчення предмета, який відповідає тенденції до орієнтації навчально-виховного процесу на особистість молодшого школяра: урахування його загальноінтелектуального та мовленнєвого рівня підготовленості, вікових особливостей, стилю навчання (візуального, аудіального, кінестетичного тощо), типів інтелекту (за теорією множинного інтелекту американського психолога Г. Гарднера) під час вибору вчителем технологій навчання.

Обґрунтовано, що тенденція домінування принципу освітнього плюралізму у визначенні технологій навчання є провідною в доборі методів, прийомів і засобів раннього навчання іноземних мов. У результаті дослідження виділено основні складові технології навчання: методи повної фізичної реакції, розповіді різножанрових творів, "вживання в мову"; дидактичні ігри з активним використанням наочності, пісень, віршів; парна та групова форми роботи; ведення діалогового журналу та ін. Встановлено, що найбільш популярними є розроблені вчителем матеріали або автентичні джерела та аудіовізуальні засоби навчання. Визначено, що тенденція до технологізації раннього навчання іноземних мов зумовлює дедалі активніше застосування засобів масової інформації та комунікації в початкових школах.

У третьому розділі - "Досвід раннього навчання іноземних мов в Україні" - представлено результати розгляду соціально-педагогічних особливостей організації навчання іноземних мов у початковій школі та дошкільних навчальних закладах України; порівняльного аналізу раннього навчання цього предмета в США та Україні, що дозволило сформулювати рекомендації щодо можливого використання американського досвіду у відповідній вітчизняній галузі освіти.

Проведене дослідження засвідчило, що загальною тенденцією на всеукраїнському рівні є більш ранній початок іншомовної освіти: у 20022003 н. р. вперше в історії вітчизняної школи запроваджено навчання іноземної мови як загальноосвітнього предмета з 2-го класу, у 2009-2010 н. р. вона вивчається як дисципліна за вибором у дошкільних закладах.

Доведено, що виконання вимог стратегічних документів, які забезпечують уніфікацію навчання іноземних мов (державний стандарт, концепція та програми навчання), є обов'язковим для всіх навчальних закладів. Аналіз зазначених вище документів дає змогу виокремити одну з основних сучасних тенденцій розвитку галузі в Україні - його комунікативну спрямованість, що, як і в досвіді американської школи, виявляється у визначенні відповідних цілей навчання. З'ясовано, що провідна мета навчання полягає у формуванні належного рівня комунікативної компетенції. Такий підхід передбачає оволодіння мовою як засобом спілкування, формування вмінь використовувати її як інструмент діалогу культур.

Установлено, що комунікативна компетенція не може формуватися без відповідних соціокультурних і соціолінгвістичних знань, умінь і навичок, які забезпечують входження особистості в інший соціум. Таким чином, ще однією рисою раннього навчання іноземної мови в Україні є його соціокультурна спрямованість. Крім того, гуманістичні цінності вітчизняної освіти визначають особистісну орієнтацію навчання предмета, що зумовлює побудову навчально-виховного процесу з урахуванням особистісних якостей дітей (їхніх інтересів, вікових особливостей та ін.).

На підставі проведеного аналізу досвіду ранньої іншомовної освіти в Україні та США виявлено, що багато показників національної статистики цих країн важко зіставити. Це зумовлено відмінністю освітніх систем. Водночас визначено спільні та відмінні риси раннього навчання іноземних мов. Обґрунтовано, що у вітчизняній початковій школі умови для масового навчання цього предмета більш сприятливі, ніж у США. Так, в Україні воно є обов'язковим із 2-го класу, а в США тільки чверть початкових шкіл пропонують вивчення іноземних мов, причому початок навчання не регламентується державою. З'ясовано, що, на відміну від України, у США відсутня уніфікована програма з цієї дисципліни у початковій школі.

Дослідження засвідчило, що стан вітчизняної дошкільної іншомовної освіти нагадує ситуацію, яка склалася в американській початковій школі в цілому та дитячому садку зокрема. Навчання іноземних мов не має обов'язкового, системного характеру в межах усієї країни, бо безпосередньо залежить від політики окремого штату, округу в США та ініціативи освітнього закладу й бажання батьків в обох країнах. І в Україні, і в США існують спільні підходи до теоретичного обґрунтування провідних напрямів навчання мов: з кінця ХХ ст. спостерігається підтримка концепцій комунікативно спрямованого, особистісно орієнтованого навчання та ідеї щодо необхідності засвоєння соціокультурних знань.

Результати дослідження дають можливість сформулювати рекомендації щодо використання відповідного досвіду США в Україні за такими напрямами: оновлення змісту та вдосконалення організації навчання (урізноманітнення процесу викладання завдяки впровадженню програм з іноземних мов, маловживаних для вивчення; виділення в навчальному плані початкової школи більшої кількості годин завдяки інтеграції з іншими предметами; посилення навчально-виховного потенціалу іноземної мови шляхом її активного використання в позакласній і позашкільний роботі; укладання єдиної програми для дошкільного та шкільного навчання); урізноманітнення технологій навчання (застосування нових методів і прийомів, більш активне використання інформаційно-комунікаційних технологій); удосконалення навчально-методичного забезпечення (упровадження різних моделей програм підготовки вчителів; розширення мережі професійного спілкування; розроблення відео- й онлайнових матеріалів та інноваційних мультимедійних проектів).

Комплексне вивчення проблеми раннього навчання іноземних мов у початковій школі Сполучених Штатів Америки дало змогу виявити сучасні тенденції розвитку галузі та зробити такі висновки:

1. На основі аналізу провідних наукових положень проблеми раннього навчання іноземних мов з'ясовано, що рівень розвитку суміжних галузей знань (педагогіки, психології, лінгвістики тощо) має безпосередній вплив на вирішення теоретичних питань досліджуваної галузі. Встановлено, що американські вчені надають пріоритетного значення концепції розвитку інтелекту, теоріям множинного інтелекту та стилів навчання, оволодіння нерідною мовою, які окреслюють основні тенденції у визначенні підходів до навчання й організації навчального процесу.

Обґрунтовано, що доцільність і перспективність вивчення іноземної мови дітьми старшого дошкільного та молодшого шкільного віку обумовлені низкою психолого-фізіологічних, дидактико-когнітивних, соціально-економічних і суспільно-політичних чинників. Відтак, ефективність опанування мови залежить від раціональної організації навчального процесу, що передбачає врахування вчителем вікових особливостей учнів, їхніх стилів навчання, типів інтелекту, особливостей виду програми; реалізацію основних положень теорій оволодіння нерідною мовою.

На основі аналізу базових видів програм раннього навчання іноземних мов (програм навчання іноземної мови, програм занурення, програм ознайомлення з іноземною мовою) доведено, що їх варіативність дозволяє врахувати вимоги навчального закладу до результатів навчання: від поверхневого ознайомлення учнів з іноземною мовою з метою підвищення мотивації подальшого її вивчення до досягнення значного рівня володіння іноземною мовою. Дослідження змістової специфіки чинних програм виявило урізноманітнення іноземних мов для навчання та підвищення уваги до мов, які традиційно не вивчалися в США як іноземні, що відображає тенденцію до диверсифікації переліку іноземних мов.

2. У результаті соціально-історичного та педагогічного аналізу раннього навчання іноземних мов у США зазначено, що сучасному стану теорії та практики навчання предмета передував тривалий процес розвитку, зумовлений соціальними (виявлення важливості етнічної різноманітності, зростання професійної та соціальної мобільності людини тощо), економічними (підвищення конкурентоспроможності держави, розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та ін.), політичними (формування державності США, турбота про її національну безпеку й под.) та педагогічними (включення іноземних мов до навчальних планів окремих початкових шкіл, упровадження національних стандартів, теоретичні дослідження галузі тощо) чинниками. У дисертації розроблено авторську періодизацію генези ранньої іншомовної освіти в США та виокремлено такі її етапи: 1) зародження галузі (40-і рр. ХІХ ст. - 40-і рр. ХХ ст.), що охоплює два періоди: паралельне навчання класичних (латинської, грецької) і сучасних (німецької, французької, іспанської тощо) мов (40 - 50-і рр. ХІХ ст. - кінець ХІХ ст.); тимчасове припинення вивчення іноземних мов, зумовлене націоналістичною політикою (початок ХХ ст. - 40-і рр. ХХ ст.); 2) становлення галузі (50 - 80-і рр. ХХ ст.); 3) динамічний розвиток теорії та практики ранньої іншомовної освіти (90-і рр. ХХ ст. - початок ХХІ ст.). Виявлено тенденцію: період інтенсифікації теоретичних досліджень і практики раннього навчання предмета детермінований реалізацією проекту "Іноземна мова в початковій школі" (кінець 50-х рр. - початок 60-х рр. ХХ ст.), початок сучасної епохи реформування ранньої іншомовної освіти - упровадженням комунікативно спрямованого навчання (80-і рр. ХХ ст.).

На основі вивчення сучасного стану досліджуваної проблеми доведено, що зміна освітніх пріоритетів на національному й міжнародному рівнях зумовила необхідність забезпечення багатомовності громадян США. Одним із шляхів її втілення визначено більш раннє навчання предмета "іноземна мова", що є однією з тенденцій розвитку галузі. Рушійною силою цього процесу вважаємо розв'язання суперечностей між: монолінгвальними освітніми традиціями країни та новими економічними, соціально-політичними, освітніми умовами; динамічною практикою раннього навчання іноземних мов в окремих початкових школах і недостатньою розробленістю теоретичних засад цієї галузі.

Дослідження проблеми раннього навчання іноземних мов у США на різних етапах його розвитку засвідчило перехід від перекладних методів, до таких, що забезпечують оволодіння іншомовним спілкуванням із наданням пріоритетного значення комунікативній і культурологічній спрямованості, міждисциплінарному підходу.

3. Установлено, що цілі та зміст раннього навчання предмета в початковій школі США детермінуються національними стандартами змісту ("Стандарти для вивчення іноземних мов: підготовка до ХХІ ст."), які є орієнтиром для стратегічних документів усіх освітніх рівнів. Цілі навчання розроблені для п'яти цільових галузей: комунікація (учні спілкуються іншими мовами, окрім англійської); культура (досягають розуміння різних аспектів культури країни, мова якої вивчається); зв'язки (отримують інформацію, звертаючись до інших дисциплін); порівняння (розвивають розуміння мови та культури через порівняльний аналіз іноземної мови й культури з рідною мовою та культурою); суспільство (беруть участь у діяльності багатомовної спільноти в школі та поза нею, а також формують готовність до освіти впродовж життя засобами іноземної мови).

Таким чином, зміст навчання можна представити у вигляді ключових компетенцій, формування яких у період "дитячий садок - 2-й клас" частіше відбувається шляхом оволодіння вміннями аудіювання й говоріння. Інші компоненти змісту (теми спілкування, у межах яких обирається мовний, мовленнєвий та соціокультурний навчальний матеріал) визначаються навчальною програмою. З одного боку, виявлено суб'єктивність авторів програми у формулюванні тем спілкування, що пояснює диверсифікацію програм, з іншого, ? підкреслено, що ця тематика пов'язана з різними аспектами повсякденного життя учнів. Так, у школах США активно використовуються автентичні матеріали (вірші, пісні, казки) і матеріали, які забезпечують інтеграцію іноземної мови з іншими предметами (соціальними та природничими дисциплінами, мистецтвом та ін.). Це відображає тенденцію до стандартизації змісту навчання іноземної мови шляхом досягнення єдиних цілей навчання, окреслених національними стандартами.

4. Простежено тенденцію домінування принципу освітнього плюралізму у визначенні навчальних технологій, що передбачає їх вибір учителем. Це сприяє підвищенню статусу особистості педагога, ефективності його професійної підготовки та розвитку.

Обґрунтовано положення про те, що добір компонентів технології навчання зумовлений такими тенденціями, як орієнтація на особистість сучасного школяра (урахування його загальноінтелектуального рівня, мовленнєвого розвитку, вікових особливостей, стилю навчання, типів інтелекту), посилення комунікативної спрямованості навчання (його наближення до реального процесу спілкування), інтеграція навчання іноземної мови та інших предметів (використання іноземної мови як навчального середовища), забезпечення іншомовної освіти засобами іноземної мови та культури (одночасне оволодіння іноземною мовою та ознайомлення з культурою народу, мова якого вивчається).

З'ясовано, що традиційно на уроці іноземної мови в початковій школі реалізовуються такі складові технології навчання, як методи повної фізичної реакції, розповіді різножанрових творів (казок, міфів тощо); дидактичні ігри, використання малих форм дитячого фольклору, навчання в співпраці, ведення діалогового журналу та ін. Залучення засобів масової інформації та комунікації відображає тенденцію до технологізації процесу навчання.

5. На основі порівняльного дослідження теорії та практики раннього навчання іноземних мов у США та Україні визначено положення та ідеї, які дають можливість здійснити необхідні перетворення у відповідній галузі вітчизняної освіти. Представлено можливості використання зарубіжного досвіду щодо урізноманітнення переліку іноземних мов, їх вибору учнями; дошкільного вивчення предмета та забезпечення наступності в навчанні старших дошкільників і молодших школярів; виділення більшої кількості годин за рахунок інтеграції іноземної мови та інших дисциплін (образотворчого мистецтва, навколишнього світу тощо); використання мови в шкільному середовищі та за його межами; запровадження нових методів, прийомів і засобів навчання; розширення мережі спілкування фахівців галузі.

У роботі започатковано дослідження проблеми раннього навчання іноземних мов у США. Отримані результати доводять необхідність її подальшого теоретичного й експериментального вивчення, перспективними напрямами якого можуть бути: виявлення особливостей навчання предмета в таких видах програм, як занурення, ознайомлення з іноземною мовою, навчання в контексті розширеного змісту; аналіз досвіду впровадження інноваційних технологій навчання, зокрема дистанційного; визначення особливостей вивчення цієї дисципліни на інших ступенях освіти.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Смелянська В. В. Раннє навчання іноземних мов у початковій школі США: характеристики якісної освіти / В. В. Смелянська // Наукові записки Ніжинського держ. ун-ту ім. М. Гоголя : Психолого-педагогічні науки. - 2007. - № 1. - С. 147-151.

2. Смелянська В. В. Моделі програм фахової підготовки вчителів до викладання іноземної мови у початковій школі США / В. В. Смелянська // Наукові записки Ніжинського держ. ун-ту ім. М. Гоголя : Психолого-педагогічні науки. 2007. - № 5. - С. 151-154.

3. Смелянська В. В. Іноземні мови в початковій школі США: структура ефективного впровадження / В. В. Смелянська // Вісник Київського міжнародного ун-ту : Педагогічні науки. - 2007. - № 10. - С. 252-262.

4. Смелянська В. В. Раннє вивчення іноземних мов у американській шкільній практиці: історичний погляд / В. В. Смелянська // Наукові записки Ніжинського держ. ун-ту ім. М. Гоголя : Психолого-педагогічні науки. - 2008. - № 2. - С. 163-168.

5. Смелянська В. В. Використання відеопрограм для навчання іноземної мови в початкових школах США / В. В. Смелянська // Вісник Житомирського держ. ун-ту ім. І. Франка. - 2008. - Вип. 41. - С. 148-152.

6. Смелянська В. В. Засоби навчання з іноземної мови для ранньої шкільної освіти США / В. В. Смелянська // Проблеми сучасного підручника : зб. наук. праць / [гол. ред. В. М. Мадзігон]. - К. : Педагогічна думка, 2008. - Вип. 8. С. 384-394.

7. Смелянська В. В. Моделі програм навчання іноземних мов у початковій школі США / В. В. Смелянська // Вісник Чернігівського держ. пед. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка : Педагогічні науки. - 2009. - Вип. 62. - С. 179-182.

8. Смелянська В. В. Використання досвіду США у ранньому навчанні іноземних мов в Україні / В. В. Смелянська // Наукові записки Ніжинського держ. ун-ту ім. М Гоголя : Психолого-педагогічні науки. 2009. - № 3. - С. 270-275.

9. Смелянська В. В. Використання мовного портфоліо в початковій школі США / В. В. Смелянська // Лінгвістичні та методологічні проблеми навчання мови як іноземної : матеріали VIII Міжнародної наук.-практ. конф. (Полтава, 14-15 травня 2010 р.) / [за ред. В. К. Зернової]. - Полтава : Вид-во "Полтавський літератор", 2010. - С. 456-458.

10. Смелянська В. В. Основні вимоги до ефективного навчання іноземних мов у початковій школі США / В. В. Смелянська // Іноземна мова як фактор входження в міжнародний освітній простір : матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. (Умань, 15-16 червня 2007 р.). - Умань: АЛМІ, 2007. - С. 229-231.

11. Смелянська В. В. Сучасні тенденції розвитку раннього навчання іноземних мов у США та Україні (порівняльний аналіз) : методичні рекомендації / В. В. Смелянська. - Ніжин : Міланік, 2008. - 48 с.



АНОТАЦІЇ

Смелянська В.В. Тенденції розвитку раннього навчання іноземних мов у початковій школі США. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Житомирський державний університет імені Івана Франка. - Житомир, 2011.

Дисертація присвячена проблемі становлення й розвитку раннього навчання іноземних мов у початковій школі Сполучених Штатів Америки. Здійснено аналіз провідних сучасних тенденцій розвитку галузі (90-і рр. ХХ ст. - початок ХХІ ст.): упровадження предмета "іноземна мова" на ранніх етапах освіти, диверсифікації переліку іноземних мов, стандартизації змісту навчання, орієнтації навчально-виховного процесу на особистість молодшого школяра, інтеграції навчання іноземної мови та інших предметів, посилення комунікативної спрямованості та технологізації навчального процесу, забезпечення іншомовної освіти молодших школярів засобами іноземної мови та іншомовної культури, домінування принципу освітнього плюралізму у виборі технологій навчання.

На основі порівняльного аналізу особливостей раннього навчання іноземних мов у США та в Україні визначено шляхи можливого використання американського науково-практичного досвіду в Україні.

Ключові слова: раннє навчання іноземних мов, початкова школа, тенденції розвитку, США.

Смелянская В.В. Тенденции развития раннего обучения иностранным языкам в начальной школе США. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. - Житомирский государственный университет имени Ивана Франко. - Житомир, 2011.

Диссертация посвящена проблеме становления и развития раннего обучения иностранным языкам в начальной школе Соединенных Штатов Америки. Проанализированы основные современные тенденции развития отрасли (90-е годы ХХ ст. - начало ХХІ ст.): введение предмета "иностранный язык" на ранних этапах образования, диверсификация перечня иностранных языков, стандартизация содержания обучения, ориентация на личность ученика, интеграция изучения иностранного языка и других предметов, усиление коммуникативной направленности и технологизация процесса обучения, обеспечение иноязычного образования младших школьников посредством иностранного языка и иноязычной культуры, доминирование принципа образовательного плюрализма при выборе технологий обучения.

На основе сравнительного анализа особенностей раннего иноязычного образования в Украине и США определены пути использования американского научно-практического опыта в Украине.

Ключевые слова: раннее обучение иностранным языкам, начальная школа, тенденции развития, США.

Smelianska V.V. "Tendencies in the early foreign language education development in the context of the USA elementary school". - Manuscript.

The thesis for the academic degree of candidate of pedagogical sciences, speciality 13.00.01 - general pedagogics and pedagogical history. - Ivan Franko Zhytomyr State University. - Zhytomyr, 2011.

The thesis surveys the main modern tendencies in the development of early foreign language education in the context of the USA elementary school (the 1990s - the beginning of the 21st century).

On the basis of the review of national and international documents as well as professional works on language teaching the general rational for second language studying to begin earlier (in kindergarten) is defined: developing greater language effectiveness, the student's intellectual potential, higher academic achievement; enhancing economic competitiveness; maintaining political and security interests.

The historical-pedagogical analysis of different stages of early foreign language learning beginning with the mid 19th century is conducted; the process of formation of elementary foreign language education is revealed and its periodization is as follows (the initiation period: 1840s - 1940s; the formation period: 1950s - 1980s; the period of dynamic development: 1990s - the beginning of 21st century); the domination of the grammar-translation, the audio-lingual, communicative approaches is defined in the course of the analysed area growth.