Професійна спрямованість навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ПРОФЕСІЙНА СПРЯМОВАНІСТЬ НАВЧАННЯ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН У МЕДИЧНОМУ ЛІЦЕЇ

СЛІПЧУК Валентина Леонідівна

Київ - 2011

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах інформаційного суспільства конкурентоспроможний фахівець має бути здатним до аналітичного мислення й узагальнення професійних проблем, системного бачення явищ, до освоєння нових методів діяльності та техніки, генерування оригінальних ідей і прийняття нестандартних рішень. Такі якості у майбутнього фахівця значною мірою формуються у процесі вивчення природничих дисциплін, які збагачують методологію науки новими поняттями та підходами і є підґрунтям формування наукової картини світу. Виключного значення це набуває і для фахівців медичної сфери, від професійної діяльності яких залежить здоров'я нації й подолання екологічної кризи.

Водночас вивчення природничих дисциплін у системі медичної освіти не завжди спрямоване на майбутню професійну діяльність. Зокрема, це стосується медичних ліцеїв, у яких здійснюється допрофесійна підготовка учнів і які є структурними підрозділами вищих медичних навчальних закладів. Професійна спрямованість навчання природничих дисциплін для майбутніх медичних працівників вже на етапі їхньої допрофесійної підготовки у медичному ліцеї сприяє узгодженню змісту природничих дисциплін із майбутньою професійною діяльністю. Саме тому проблема професійної спрямованості навчання природничих дисциплін у медичних ліцеях сьогодні набуває такої актуальності.

Цілі природничої освіти логічно пов'язуються з метою освіти, проголошеною Законом України «Про освіту» (2006 р.), де зазначається, що зміст природничої освіти має забезпечувати формування знань про наукову картину світу, адекватних сучасному рівню розвитку суспільства і відповідно до програмних вимог; належний рівень загальної та професійної культури суспільства; інтеграцію особистості в систему світової і національної культур.

Концептуальні положення щодо професійної спрямованості навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї ґрунтуються на засадах Конституції України, Національної Доктрини розвитку освіти (2002 р.), Державного стандарту вищої освіти, «Концепції екологічної освіти в Україні» (2001 р.), Державної національної програми «Освіта: Україна XXI століття» (1993 р.), Програми розвитку освіти України на 2005-2010 роки, «Концепції профільного навчання в старшій школі» (2003 р.).

Дослідженню проблеми допрофесійної підготовки учнів у загальноосвітніх навчальних закладах приділяється належна увага, зокрема, таким її аспектам, як: теоретичні та методичні основи допрофесійної освіти школярів (Л.А. Йовайша, Н.А. Побірченко, Б.О. Федоришин, Є.О. Клімов); педагогічні та дидактичні аспекти розвитку сучасних напрямів профільного навчання (Л.Б. Куліненко, В.А. Кушнір, А.П. Самодрин); вивчення проблеми підвищення самостійності і творчості учнів у процесі викладання трудового навчання в школі (В.К. Сидоренко, В.О. Давидович); творчий розвиток учнів в процесі їх навчання (С.О. Сисоєва); теоретичні та методичні основи довузівської підготовки учнів (Я.В. Цехмістер); забезпечення ранньої профорієнтаційної роботи у медичному ліцеї (Р.В. Іваненко, Л.В. Переймибіда). Розвиток профільного навчання за рубежем досліджували: Н.В. Абашкіна, Т.М. Десятов, О.Н. Джуринський, Т.С. Кошманова, Б.Л. Омельченко, Л.П. Пуховська, В.А. Рижов, А.П. Сімак. Психологічні аспекти впровадження профільного навчання в роботу загальноосвітніх навчальних закладів вивчалися Г.О. Балом, П.С. Перепелицею, В.В. Рибалкою.

Проте кількість праць, присвячених особливостям професійної спрямованості навчання природничих дисциплін майбутніх лікарів у медичному ліцеї, є обмеженою.

Аналіз психолого-педагогічної і спеціальної літератури та практики щодо професійної спрямованості навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї засвідчив наявність низки суперечностей між:

- рівнем сучасних вимог суспільства і держави до підготовки висококваліфікованих лікарів та відсутністю професійної спрямованості навчання природничих дисциплін, необхідної для їхньої підготовки у медичному навчальному закладі;

- об'єктивною потребою медичних ліцеїв у системі сучасного науково-методичного забезпечення професійної спрямованості навчання природничих дисциплін (фізика, біологія, хімія, інформатика, математика, економічна і соціальна географія світу) і наявністю розрізнених, безсистемних, неузгоджених елементів такого забезпечення;

- теоретично обґрунтованою доцільністю впровадження сучасних інноваційних педагогічних технологій для забезпечення професійної спрямованості навчання природничих дисциплін та переважанням навчання з когнітивно орієнтованим підходом до визначення змісту, форм і методів підготовки майбутніх лікарів у медичному ліцеї.

Доцільність дослідження професійної спрямованості навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї зумовлена необхідністю формування природничого мислення учнів, що є провідною метою системи природничої освіти. У медичних навчальних закладах це дає можливість не тільки підготувати майбутніх лікарів до професійної діяльності, а й сформувати у них морально-етичне ставлення до навколишнього середовища.

Отже, значущість якісної допрофесійної підготовки учнів до навчання у вищому медичному навчальному закладі, необхідність спрямування змісту допрофесійної підготовки на набуття знань, умінь, навичок, які відповідають фаху медичного працівника, недостатня розробленість проблеми професійної спрямованості навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї та практичне впровадження її у навчально-виховний процес ліцеїв медичного профілю зумовили вибір теми дослідження: «Професійна спрямованість навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих НАПН України (до 20.02.2007 р. - Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України) за темою «Психолого-педагогічні основи особистісного підходу до впровадження педагогічних технологій у професійних закладах освіти» (РК № 0102U000401) та кафедри медичної та загальної хімії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця «Інтеграція викладання хімічних дисциплін у вищих медичних навчальних закладах та закладах довузівської підготовки» (РК № 0108U000791).

Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України (протокол № 13 від 22 грудня 2005 р.) і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 3 від 21 березня 2006 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка та обґрунтування змісту, форм і методів професійного спрямування навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї.

Відповідно до визначеної мети було сформульовано такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан дослідженості проблеми у педагогічній теорії та практичній діяльності медичних ліцеїв в Україні.

2. Здійснити відбір змісту природничих дисциплін для забезпечення професійної спрямованості навчання у медичному ліцеї.

3. Обґрунтувати форми і методи, які забезпечують професійну спрямованість навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї.

4. Визначити критерії ефективності професійної спрямованості навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї та здійнити експериментальну перевірку.

5. Розробити методичні рекомендації щодо професійної спрямованості навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї.

Об'єкт дослідження - допрофесійна підготовка учнів у медичному ліцеї.

Предмет дослідження - зміст, форми і методи професійного спрямування навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї.

Методи дослідження: теоретичні - вивчення і аналіз філософської, педагогічної, психологічної та спеціальної літератури, дисертаційних робіт, систематизація й узагальнення педагогічного досвіду - для здійснення теоретичного аналізу стану проблеми дослідження, обґрунтування і відбору змісту професійної спрямованості навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї; емпіричні - анкетування, тестування, опитування, бесіда, інтерв'ю, спостереження за учасниками педагогічного процесу; педагогічний експеримент з метою перевірки ефективності відібраного змісту, форм і методів професійної спрямованості навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї та впровадження розроблених методичних рекомендацій; статистичні - методи математичної та статистичної обробки результатів педагогічного дослідження - для доведення результатів педагогічного експерименту.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: вперше відібрано та обґрунтовано зміст, форми та методи професійної спрямованості навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї, які забезпечують наступність і неперервність навчання на етапі допрофесійної підготовки учнів в медичному ліцеї; визначено критерії ефективності професійної спрямованості навчання природничих дисциплін в умовах допрофесійної підготовки; розроблено комплекс тестових завдань для контролю якості знань учнів з природничих дисциплін з професійним спрямуванням; теоретично обґрунтовано класифікацію організаційних форм професійної спрямованості навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї; запропонована методика розрахунку питомої ваги професійного спрямування змісту природничих дисциплін у медичному ліцеї; подальшого розвитку набули принципи відбору змісту допрофесійної підготовки в медичному ліцеї; удосконалено зміст навчальних планів медичного ліцею щодо професійного спрямування навчання природничих дисциплін.

Практичне значення одержаних результатів дослідження визначається тим, що у відповідності з обґрунтованими принципами відбору змісту, форм і методів професійного спрямування навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї внесено зміни до робочих навчальних програм; створено комплекс тестових та контрольних завдань з природничих дисциплін професійного спрямування для викладачів та учнів медичних ліцеїв; запропонована методика розрахунку питомої ваги професійної спрямованості змісту природничих дисциплін для медичних ліцеїв.

Результати й висновки дослідження можуть використовуватися у дослідженнях професійної спрямованості навчання дисциплін у профільних ліцеях; у розробці рекомендацій щодо визначення шляхів адаптації професійної спрямованості навчання до стандартів Європейського співтовариства.

Наукові положення, навчально-методичні матеріали впроваджено у практику роботи Українського медичного ліцею Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (довідка № 101 від 27.10.2009 р.); Рівненського державного базового медичного коледжу (довідка № 438 від 26.10.2009 р.); Кременчуцького інституту Дніпропетровського університету економіки та права (довідка № 137 від 20.10.2009 р.); середньої загальноосвітньої школи № 33 м. Києва (довідка № 92 від 5.06.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. У спільних публікаціях: [1] здобувачем розкрито зміст природничих дисциплін, що забезпечує основу допрофесійної освіти старшокласників на медичні спеціальності у медичному ліцеї; [9] виявлено інтеграцію практично-орієнтованого викладання природничих дисциплін на допрофесійному етапі та у вищому медичному навчальному закладі; [10] автором доведено особливе значення медичного ліцею в системі неперервної професійної освіти; [11] визначено та обґрунтовано основні види позаурочної роботи з природничих дисциплін у медичному ліцеї; [12] розкрито сучасні методи викладання природничих дисциплін на допрофесійному етапі.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні, практичні положення роботи і результати дисертаційного дослідження представлено у доповідях на науково-практичних конференціях, зокрема:

- міжнародних: «Розвиток наукових досліджень `2008» (м. Полтава, 2008 р.), «Наукові дослідження - теорія та експеримент 2009» (м. Полтава, 2009 р.);

- всеукраїнських: «Розвиток наукової думки - 2008» (м. Миколаїв, 2008 р.), «Сучасні наукові досягнення - 2008» (м. Миколаїв, 2008 р.); «Перспективи практично-орієнтованого викладання теоретичних дисциплін у вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладах освіти» (м. Тернопіль, 2007 р.).

Результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на звітних наукових конференціях Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України: «Педагогічна майстерність в освітньо-виховних системах: теорія і практика» (м. Київ, 2008 р.), «Ціннісні орієнтири педагогічної освіти і освіти дорослих на початку ХХІ століття» (м. Київ, 2009 р.), «Педагогічна майстерність у вимірах сучасних технологій учіння і виховання» (м. Київ, 2010 р.); круглому столі «Духовність, культура і освіта соборної України» (м. Київ, 2008 р.).

Публікації. Основні положення та результати наукового дослідження висвітлено у 13 публікаціях, із яких: статей у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць, затверджених ВАК України - 8, статей у збірниках матеріалів конференцій - 5.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків (9 на 36 сторінках), списку використаних джерел (206 найменувань на 20 сторінках). Повний обсяг дисертації становить 267 сторінок, із них 209 - основний зміст роботи. У тексті міститься 15 таблиць, 11 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

професійний спрямованість навчання природничий

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, висвітлено зв'язок роботи з науковими програмами, планами та темами, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, охарактеризовано методи дослідження, розкрито наукову новизну одержаних результатів, їх практичне значення, представлено особистий внесок здобувача, подано відомості про апробацію результатів дослідження, публікації, наведено інформацію про структуру й обсяг дисертації.

У першому розділі «Теоретичні засади професійної спрямованості навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї» проаналізовано базові поняття дослідження, здійснено історико-педагогічний аналіз проблеми допрофесійної підготовки, розглянуто медичний ліцей в структурі неперервної професійної освіти майбутнього медичного працівника, становлення системи природничих дисциплін.

На основі теоретичного аналізу понять «професійна орієнтація», «професійний відбір», «допрофесійна підготовка», «професійне самовизначення», «особистісний підхід», «професійна адаптація», «професійна підготовка» в сучасних педагогічних дослідженнях визначено, що професійна спрямованість навчання природничих дисциплін - основа допрофесійної підготовки учнів до медичних спеціальностей, що передбачає інтеграцію фундаментальних та професійно орієнтованих знань, умінь та навичок, формує науковий світогляд, враховує мотиваційний аспект вибору майбутньої професії, особисті здібності, нахили та забезпечує подальший професійний розвиток у вищому медичному навчальному закладі.

Доведено, що професійна спрямованість навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї знаходиться в органічній єдності загального, особливого й індивідуального.

Як загальне, вона відображає закономірності здобуття повної загальної середньої освіти; як особливе - має свою специфіку, зумовлену особливостями майбутньої професійної діяльності медичного працівника, необхідністю поглибленого вивчення профільних дисциплін; як індивідуальне - відображає залежність допрофесійної підготовки від індивідуальних особливостей учня, рівня його пізнавальних інтересів, особистісних якостей.

Розкрито зміст історичних періодів розвитку допрофесійної підготовки учнів в Україні та проаналізовано стан дослідженості проблеми з точки зору існуючих теоретичних підходів. Перший період охоплює 18-30-ті роки ХХ століття. У 1918 році було прийнято «Положення про єдину трудову школу УРСР». Згідно з цим документом у старших класах середньої школи були визначені такі профільні напрями підготовки учнів: природничо-математичний, технічний і гуманітарний. Але ця ідея не була реалізована на практиці. Другий період охопив 40-50-ті роки ХХ ст., коли держава мала потребу в спеціалістах високої кваліфікації (кількість працівників у 1940 р. зросла порівняно з 1928 р. у 2,6 рази), які були б спроможні розв'язувати соціально-економічні проблеми держави на стратегічному рівні. Перед освітянською галуззю постало завдання, спрямоване на вирішення питань наступності в освіті між загальноосвітньою школою і технікумом, школою і вищим навчальним закладом. Варто зазначити, що воєнний період скоригував потреби суспільства, і школа знову виконувала функцію професійного закладу. Важливого значення у цей період набули знання, що мали військово-прикладний характер. Такий підхід забезпечував прискорену підготовку спеціалістів за багатьма напрямами. Цей період характеризувався: 1) конкретно-прикладним характером навчання у школі в екстремальних умовах; 2) включенням у зміст навчання обов'язкової загальної середньої освіти і професійної підготовки з певного напряму; 3) виокремленням рівнів допрофесійної підготовки, що передбачали наступність освіти і трудової підготовки у системах „школа-виробництво”, „школа-технікум”, „школа-вищий навчальний заклад”. При цьому престиж школи залежав від кількості випускників, що вступили до вищих навчальних закладів. Третій період розвитку допрофесійної підготовки учнів охоплює 60-80-ті роки ХХ ст., для якого були характерними такі тенденції: 1) загальносуспільна, що полягала у спробах удосконалення соціалістичної системи в усіх її сферах; 2) конкретно галузева, визначена Законом „Про підсилення зв'язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в СРСР” (1958 р.), який передбачав, що за період 1959-1964 рр. усі середні школи перетворяться на середні одинадцятирічні загальноосвітні трудові політехнічні школи з виробничим навчанням. Особливого значення проблема професійної спрямованості навчання природничих дисциплін у системі допрофесійної підготовки учнів набула з початку 90-х років ХХ ст. Для цього періоду - четвертого - характерним є те, що Україна набула статусу незалежної держави.

У нашому дослідженні допрофесійна підготовка учнів розглядається як цілісний освітньо-виховний процес, який передбачає інтеграцію загальноосвітніх (фундаментальних) і професійно орієнтованих (на рівні початкових професійних) знань, умінь та навичок на основі особистісно орієнтованого підходу до навчання і враховує мотиваційний аспект вибору майбутньої професії, особисті здібності та нахили учнів медичного ліцею. На основі історико-педагогічного аналізу проблеми допрофесійної підготовки учнів в умовах ліцею з'ясовано, що найбільш ефективна, організована і цілеспрямована робота у цьому напрямі відбувається у профільних навчальних закладах, а саме: в ліцеях, гімназіях, колегіумах, які працюють на підставі угод з вищими навчальними закладами. Така допрофесійна підготовка діє, як правило, лише за одним із визначених напрямів - природничим, медичним або гуманітарним.

У результаті теоретичного аналізу проблеми зроблено висновок, що у допрофесійну підготовку учнів медичного ліцею доцільно додати основні напрями професійної підготовки, які існують у медичному університеті, оскільки такий підхід задовольнятиме широкий спектр навчальних інтересів ліцеїстів, не обмежуючи професійний вибір тільки одним напрямом.

Доведено особливе значення ліцею в системі неперервної професійної освіти. Ліцей розглядається як середній загальноосвітній навчальний заклад академічного рівня, що здійснює загальноосвітню, допрофесійну та науково-практичну підготовку молоді.

З'ясовано, що вивчення наук природничого циклу у медичному ліцеї у його логіко-дидактичному аспекті є процесом, детермінованим суспільними викликами, спеціальними науковими даними, змістом професійної діяльності. Базовим ядром змісту наук природничого циклу є концепції, закони, закономірності, поняття, наукові факти, які утворюють основу формування у майбутніх медичних працівників уявлень про природничо-наукову картину світу, місце людини в ньому.

У результаті порівняння кількості годин із природничих дисциплін у навчальних планах медичного ліцею, загальноосвітньої школи, медичного училища виявлено, що найбільше годин відводиться на вивчення природничих дисциплін саме у медичному ліцеї (табл. 1).

Таблиця 1. Результати порівняння кількості годин із природничих дисциплін у навчальних закладах різних типів

Такі розбіжності у кількості годин із природничих дисциплін у навчальних планах мають пояснення: профілізація сприяє відбору учнів для освіти за медичним напрямом; учні мають мотивацію до навчання; збільшення обсягу професійних знань протягом навчання сприяє розвитку професійної компетенції майбутніх лікарів і провізорів; виявлення у процесі навчання нових технологій досліджень сприятиме покращенню професійної діяльності майбутніх лікарів та провізорів.

У другому розділі «Зміст, форми, методи професійної спрямованості навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї» виявлено і проаналізовано особливості професійного спрямування навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї, обґрунтовано принципи відбору змісту природничих дисциплін у медичному ліцеї на прикладі навчальної дисципліни «Хімія», обґрунтовано форми і методи професійного спрямування навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї, теоретично обґрунтовано організацію позаурочної роботи у процесі вивчення природничих дисциплін.

Проаналізовано зміст природничих дисциплін, які вивчаються у медичному ліцеї (хімія, біологія, фізика, інформатика, математика, економічна і соціальна географія світу) з метою їх професійного спрямування, що забезпечує основу допрофесійної підготовки старшокласників до навчання за медичними спеціальностями. З'ясовано, що головною метою професійного спрямування навчальних програм з природничих дисциплін є формування у ліцеїстів наукового світогляду, екологічного мислення, розуміння сутності живого як невід'ємної складової планетарної екосистеми в її історичному розвитку та забезпечення наступності змісту допрофесійної і професійної підготовки.

Доведено, що на відміну від програм для загальноосвітніх навчальних закладів години, відведені на вивчення окремих питань профілізації у медичному ліцеї, зазначені у тематичних планах занять із природничих дисциплін, сприяють підвищенню ефективності засвоєння природничих дисциплін з професійною спрямованістю.

Проаналізовано зміст навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї для учнів 10-11 класів. Виявлено послідовність викладу навчального матеріалу від простого до складного. Здійснено порівняльний аналіз навчальних планів із природничих дисциплін, які викладаються у загальноосвітній школі і медичному ліцеї. У результаті порівняльного аналізу навчальних планів із природничих дисциплін, які викладаються у загальноосвітній школі і ліцеї зроблено висновки про те, що: вивчення природничих дисциплін має життєве значення, оскільки в організмі людини відбуваються складні хімічні та біологічні процеси, знання яких необхідне для безпеки життєдіяльності людини; поглиблене вивчення природничих дисциплін сприяє розширенню знань, які необхідні майбутньому лікарю та провізору; допомагає кращому засвоєнню дисциплін «Медична хімія», «Медична біологія» та «Медична фізика» у вищому навчальному закладі медичного профілю; сприяє кращому оволодінню фармакологією, токсикологією, фармацією, біохімією та клінічними дисциплінами у вищому навчальному закладі медичного профілю; розширює світогляд та кругозір учнів, збагачує їх знаннями.

Показано, що поглиблене вивчення природничих дисциплін при забезпеченні їх професійного спрямування протягом усього періоду навчання у загальноосвітніх навчальних закладах медичного профілю та різні форми і методи професійного спрямування природничих дисциплін є необхідним елементом подальшої медико-біологічної підготовки майбутнього лікаря та провізора. У навчальних програмах з природничих дисциплін медичного ліцею з професійною спрямованістю навчання такими формами визначено хімічний, біологічний та фізичний експеримент, який виконується на заняттях, демонстрації, типи розрахункових задач. Встановлено, що формами проведення занять з природничих дисциплін у медичному ліцеї є: лекції з професійним спрямуванням, мікролекції, лабораторні, практичні і семінарські заняття; консультативні та факультативні заняття, залікові заняття. Серед методів професійної спрямованості навчання природничих дисциплін виділено: хімічний, біологічний та фізичний експеримент; спостереження, вимірювання, демонстрації, аналіз набутих учнями даних, який є відтворенням основних методів дослідження хімії, біології та фізики як наук; типи розрахункових задач; демонстраційні досліди; домашні досліди і експериментальні завдання, оскільки саме вони дають можливість учню самостійно планувати експеримент; застосування комп'ютерної техніки й сучасного програмного забезпечення до розв'язування прикладних задач науково-дослідницького характеру; електронне листування; Інтернет-консультації; використання учнями і педагогами можливостей мережі «Інтернет».

У процесі дослідження було встановлено, що для періодичного і підсумкового контролю допрофесійної підготовки учнів медичного ліцею з природничих дисциплін ефективним є поєднання тестування та проведення контрольних робіт. Застосування такої технології для забезпечення контролю знань з природничих дисциплін в учнів медичного ліцею сприяє підвищенню якості допрофесійної підготовки та рівня самостійності учнів в оволодінні знаннями з природничих дисциплін.

Розглянуто організацію позаурочної роботи у процесі вивчення природничих дисциплін у медичному ліцеї. Визначено та обґрунтовано основні види позаурочної роботи з природничих дисциплін (хімії, фізики, біології, інформатики, математики, економічної і соціальної географії світу), а саме: робота наукових секцій; науково - ознайомчі практики, експедиції, екскурсії; індивідуальна робота учнів; конференції і конкурси творчих робіт учнів; проведення олімпіад з природничих дисциплін; наукові та технічні конференції, захист наукових результатів, методик, винаходів тощо; лекції; мікролекції; семінарські заняття; демонстрації; консультації; дискусії; диспути; самостійні заняття та показано, що провідна роль в організації масових форм позаурочної роботи та допомозі викладачам у процесі формування професійних знань повинна належати групі учнів - активістів наукових товариств та клубів.

У третьому розділі «Організація та проведення педагогічного експерименту» визначено та обґрунтовано критерії ефективності професійної спрямованості навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї; розкрито етапи та методику педагогічного експерименту; проаналізовано його результати.

Доведено, що ефективність професійної спрямованості навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї доцільно визначати за такими критеріями: професійне спрямування змісту природничих дисциплін; рівень знань, умінь і навичок старшокласника з природничих дисциплін; ступінь розвитку навчального інтересу старшокласників до природничих дисциплін.

Педагогічний експеримент здійснювався на базі Українського медичного ліцею Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, середньої загальноосвітньої школи № 33 м. Києва, Рівненського державного базового медичного коледжу, Кременчуцького інституту Дніпропетровського університету економіки та права. Загальна кількість учасників педагогічного експерименту в контрольних та експериментальних групах становила 433 особи (361 старшокласника, 40 викладачів вищих медичних навчальних закладів та 32 учителя середніх загальноосвітніх навчальних закладів). Для проведення педагогічного експерименту здійснено вибір методики «Орієнтовно-діагностична анкета навчальних інтересів - 2», яка є модифікацією «Анкети інтересів» (С. Карпіловська, Б.О. Федоришин), для вивчення ступеня розвитку навчального інтересу учнів до природничих дисциплін; запропонована методика розрахунку питомої ваги (К) для визначення прояву професійного спрямування змісту природничих дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах медичного профілю; розроблено комплекс контрольних та тестових завдань з професійною спрямованістю для дидактичного забезпечення занять з природничих дисциплін. На етапі констатувального експерименту було виявлено загальний стан навчального процесу та професійної спрямованості навчання у загальноосвітніх навчальних закладах медичного профілю, підтверджено актуальність теми дослідження.

Аналіз результатів формувального експерименту засвідчив, що зросла питома вага профільного матеріалу у дисциплінах природничого циклу у медичному ліцеї. Результати розрахунку питомої ваги профільного матеріалу з природничих дисциплін показують високий відсоток профільного матеріалу, а саме з: біології

(10-й клас 53,09%; 11-й клас 56,63%); хімії (10-й клас 18,08%; 11-й клас 23,81%); фізики (10-й клас 35,9%; 11-й клас 39,51%); математики (10-й клас 18,42%; 11-й клас 40,0%); інформатики (10-й клас 31,03%; 11-й клас 42,42%); географії (10-й клас 58,82%). Високий відсоток профільного матеріалу з вказаних дисциплін сприяє підвищенню мотивації вивчення предметів природничого циклу, активізує навчально-пізнавальну діяльність старшокласників загальноосвітніх закладів медичного профілю у процесі допрофесійної підготовки, сприяє більшій наполегливості і захопленню старшокласників розв'язанням завдань з професійною спрямованістю, тому що їх зміст відображає предмет професійної діяльності майбутніх медичних працівників. Теми та завдання, які мають професійну спрямованість, стимулюють до досконалішого вивчення природничих дисциплін. Саме в профільному матеріалі старшокласники вбачають мотивацію і засіб підвищення рівня фундаментальних і фахових знань. Такий підхід при вивченні природничих дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах медичного профілю сприяє активній навчальній діяльності старшокласників в процесі допрофесійної підготовки.

Для визначення рівня знань, умінь та навичок старшокласників з природничих дисциплін на початку проведення педагогічного експерименту були сформовані контрольні та експериментальні групи, у яких старшокласники мали майже однаковий, недостатньо високий, вхідний рівень знань з природничих дисциплін: високий рівень знань з природничих дисциплін в експериментальних групах - 5,42%, в контрольних групах - 4,8%; середній рівень знань в екпериментальних групах - 35,4%, в контрольних групах - 36,7%; низький рівень знань в експериментальних групах - 59,18%, в контрольних групах - 58,5%. Це дозволило зробити висновок про необхідність здійснення спеціально організованої цілеспрямованої професійної спрямованості навчання природничих дисциплін в процесі допрофесійної підготовки в профільному загальноосвітньому навчальному закладі.

Аналіз результатів формувального експерименту показав, що високий рівень знань з природничих дисциплін, у порівнянні з рівнем знань учнів на початку експерименту, в експериментальних групах зріс на 24,28%, у контрольних зріс на 1,23%; середній рівень знань з природничих дисциплін в екпериментальних групах збільшився на 20,6%, у контрольних - на 6,3%; низький рівень знань з природничих дисциплін в експериментальних групах зменшився на 44,88%, у контрольних - на 7,53%.

Результати підсумкового тестового контролю професійної спрямованості навчання природничих дисциплін представлені на рис. 1.

Рис.1. Результати підсумкового тестового контролю щодо ефективності впровадження професійної спрямованості навчання природничих дисциплін.

Проаналізовано кількісні зміни у поглядах і переконаннях старшокласників щодо професійної значущості вивчення природничих дисциплін за розробленою анкетою для визначення впливу професійної спрямованості навчання природничих дисциплін на ефективність допрофесійної підготовки майбутніх лікарів та провізорів у загальноосвітніх навчальних закладах медичного профілю і виявлено, що відсоток старшокласників, які: вважали вивчення природничих дисципліни вимушеною необхідністю - знизився від 87,4% до 40,7%; усвідомлювали потребу знань з природничих дисциплін для одержання високого фахового рівня у майбутньому зріс від 29,7% до 53,3%; переконались у необхідності розв'язування завдань медичного змісту - зріс від 40,1% до 88,5%; зрозуміли професійну спрямованість навчання природничих дисциплін - зріс від 14,8% до 41,8%.

Вивчення і аналіз навчальних інтересів учнів медичного ліцею показав, що майже всі учні мають бажання пізнати більше в галузі медицини. Як свідчать результати, кількість старшокласників у контрольній групі, які виявили бажання займатися проблемами, пов'язаними з медициною, істотно не змінилась (41,88% на початку експерименту та 44,19% у кінці). Відсоток учнів експериментальної групи, що мали велике бажання реалізувати себе в медицині збільшився на 21,28% (від 14,92% до 36,20%). Відповідно в контрольній групі відсоток учнів в кінці експерименту зменшився на 1,05% (від 27,24% до 26,19%). Не прагнуть займатися медициною в кінці експерименту 3,15% старшокласників експериментальної групи, тоді як на початку експерименту було 9,38%. В контрольній групі на початку експерименту кількість учнів становить 14,71%, а в кінці експерименту 12,82%. Активне прагнення займатися питаннями медицини в кінці експерименту виявляють 77,31% учнів експериментальної групи, на початку експерименту ця кількість становила тільки 41,03%. Дуже велике бажання вивчати саме цю галузь виявили 15,31% учнів. Аналізуючи результати дослідження, слід відзначити, що до активних занять у галузі медицини готові приймати участь 41,9% учнів - на початку експерименту та 44,2% - у кінці експерименту в контрольній групі. В експериментальній групі на початку експерименту ця цифра становила 46,1%, а в кінці експерименту 81,0%. Отримані під час проведення педагогічного дослідження результати свідчать про те, що в кінці експерименту більшість учнів експериментальних груп (95,52%) усвідомлено визначила своє ставлення до майбутньої професії медичного працівника.

Аналіз результатів педагогічного експерименту засвідчив, що професійне спрямування навчання природничих дисциплін сприяє активній навчальній діяльності учнів в процесі допрофесійної підготовки. Результати анкетування, проведення контрольних робіт, зрізів у вигляді тестів з метою порівняння та корекції рівня професійних знань, умінь та навичок, а також рівня навчального інтересу учнів до природничих дисциплін, рівня сформованості інформаційної культури, що проводились під час проведення педагогічного експерименту, свідчать про підвищення рівня сформованості професійних знань, умінь та навичок, рівня сформованості навчального інтересу учнів щодо вивчення природничих дисциплін, рівня сформованості інформаційної культури старшокласників.

Для перевірки ефективності професійної спрямованості навчання природничих дисциплін розраховано ефективність професійної спрямованості навчання та для проведення порівняльного аналізу ефективність застосування професійної спрямованості навчання у допрофесійній підготовці і традиційній технології навчання, а також коефіцієнт оцінки (рівня знань). Для перевірки невипадковості зафіксованої під час проведення педагогічного експерименту різниці визначених рівнів в контрольних та експериментальних групах був проведений статистичний аналіз достовірності експериментальних результатів. За допомогою відповідних математичних формул було розраховано та проаналізовано статистичні показники: середнє арифметичне, дисперсія, відхилення від середнього арифметичного, середнє квадратичне відхилення, перевірка гіпотези про рівність обох дисперсій за величиною t, узявши за рівень значущості б=0.05. З імовірністю 0,95 можна стверджувати, що дисперсії істотно не відрізняються.

Таким чином, результати педагогічного експерименту підтверджують впорядкований, передбачуваний, контрольований ріст показників критеріїв професійної спрямованості навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї, що свідчить про ефективність застосування професійної спрямованості навчання природничих дисциплін у допрофесійній підготовці старшокласників, а також показали різницю в кількості учнів, що виявили різні рівні сформованості професійної спрямованості та ставленні учнів до майбутньої професії медичного працівника.

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів проведеного дослідження дає підстави сформулювати такі висновки:

1. Науковий аналіз проблеми професійного спрямування навчання природничих дисциплін у медичних ліцеях в Україні, вивчення навчальних планів та програм з природничих дисциплін загальноосвітніх навчальних закладів з медичним та медико-біологічним профілем дав змогу зробити висновок, що професійна спрямованість навчання старшокласників має орієнтуватися на підготовку молодої людини до свідомого вибору подальшої професійної діяльності, що сприяє її адаптації до життя у швидкозмінному світі. Теоретичний аналіз проблеми професійної спрямованості навчання природничих дисциплін в Україні показав, що найпоширенішими напрямами професійно спрямованого навчання є: природничий, технічний, гуманітарний та академічний напрями. Професійна спрямованість навчання зменшує навантаження учнів і забезпечує допрофесійну підготовку досить вузької спеціалізації до навчання у вищому навчальному закладі, що в цілому позитивно впливає на процес отримання молоддю загальної, допрофесійної та професійної освіти. Вивчення сучасного стану проблеми професійно спрямованого навчання природничих дисциплін дозволило зробити висновок, що, незважаючи на високий рівень зацікавленості у професійно спрямованому навчанні учнів, стан готовності загальноосвітніх навчальних закладів не повністю задовольняє потреби учнів у професійно спрямованому навчанні природничих дисциплін, що значною мірою зумовлено відсутністю системного підходу у роботі загальноосвітніх навчальних закладів до організації професійно спрямованого навчання старшокласників.

2. Встановлено, що зміст програм природничих дисциплін з професійною спрямованістю у медичному ліцеї, а саме: хімії, біології, фізики, математики, інформатики, економічної і соціальної географії світу забезпечує основу допрофесійної підготовки учнів до медичних спеціальностей. Запропоновано формулу розрахунку питомої ваги для визначення прояву професійного спрямування змісту природничих дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах медичного профілю. Показано, що головною метою професійного спрямування навчальних програм з природничих дисциплін (фізика, біологія, хімія, інформатика, математика, економічна і соціальна географія світу) має бути формування у ліцеїстів наукового світогляду, екологічного мислення, розуміння сутності живого як невід'ємної складової планетарної екосистеми в її історичному розвитку та забезпечення наступності змісту їхньої допрофесійної і професійної підготовки. Зроблено висновок, що на відміну від програм для загальноосвітніх навчальних закладів більша кількість годин, відведених на вивчення окремих питань профілізації у медичному ліцеї, вказаних у тематичних планах занять з природничих дисциплін, сприяє підвищенню ефективності засвоєння природничих дисциплін з професійною спрямованістю.

3. З'ясовано, що поглиблене вивчення природничих дисциплін при забезпеченні їх професійного спрямування протягом усього періоду навчання у загальноосвітніх навчальних закладах медичного профілю та різні форми і методи професійного спрямування природничих дисциплін є необхідним елементом подальшої медико-біологічної підготовки майбутнього лікаря та провізора. Форми проведення занять з природничих дисциплін у медичному ліцеї включають: лекції з професійним спрямуванням, мікролекції, лабораторні, практичні і семінарські заняття; консультативні та факультативні заняття, залікові заняття. До методів професійної спрямованості навчання природничих дисциплін віднесено: хімічний, біологічний та фізичний експеримент; спостереження, вимірювання, демонстрації і аналіз набутих учнями даних, який є відтворенням основних методів дослідження хімії, біології та фізики як наук; типи розрахункових задач; демонстраційні досліди; домашні досліди і експериментальні завдання, оскільки саме вони дають можливість учню самостійно планувати експеримент; застосування комп'ютерної техніки й сучасного програмного забезпечення до розв'язування прикладних задач науково-дослідницького характеру; електронне листування; Інтернет-консультації; використання учнями і педагогами можливостей мережі «Інтернет». Основними видами позаурочної роботи з природничих дисциплін (хімії, фізики, біології, інформатики, математики, економічної і соціальної географії світу) є: робота наукових секцій; науково-ознайомчі практики, експедиції, екскурсії; індивідуальна робота учнів; конференції і конкурси творчих робіт учнів; проведення олімпіад з природничих дисциплін; наукові та технічні конференції, захист наукових результатів, методик, винаходів тощо; лекції; мікролекції; семінарські заняття; демонстрації; консультації; дискусії; диспути; самостійні заняття та показано, що провідна роль в організації масових форм позаурочної роботи та допомозі викладачам у процесі формування професійних знань повинна належати групі учнів - активістів наукових товариств та клубів. Встановлено, що для періодичного і підсумкового контролю допрофесійної підготовки учнів медичного ліцею з природничих дисциплін ефективним є розумне поєднання тестування та проведення контрольних робіт. Застосування такої технології для забезпечення контролю знань з природничих дисциплін у учнів медичного ліцею сприяє підвищенню якості допрофесійної підготовки та рівня самостійності учнів в оволодінні знаннями з природничих дисциплін.

4. Визначено та обґрунтовано критерії ефективності професійної спрямованості навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї, а саме: професійне спрямування змісту природничих дисциплін; рівень знань, умінь і навичок старшокласника з природничих дисциплін; ступінь розвитку навчального інтересу старшокласників до природничих дисциплін. Всі критерії мали позитивну динаміку зростання для експериментальних груп на формувальному етапі педагогічного експеримента. Результати педагогічного експерименту свідчать, що професійне спрямування навчання природничих дисциплін сприяє активній навчальній діяльності учнів в процесі допрофесійної підготовки. Результати педагогічного експерименту свідчать, що всі показники ефективності професійної спрямованості навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї в експериментальних групах вищі, ніж у контрольних. Це засвідчують результати рівня знань учнів з природничих дисциплін: високий рівень знань з природничих дисциплін в експериментальних групах зріс на 24,28%, у контрольних зріс на 1,23%; середній рівень знань з природничих дисциплін в екпериментальних групах збільшився на 20,6%, у контрольних - на 6,3%; низький рівень знань з природничих дисциплін в експериментальних групах зменшився на 44,88%, у контрольних - на 7,53%.

5. Теоретично обгрунтовані та експериментально перевірені положення щодо професійної спрямованості навчання природничих дисциплін покладено в основу змісту навчальних програм та календарно-тематичного планування природничих дисциплін. Розроблено комплекс тестових та контрольних завдань з природничих дисциплін професійного спрямування для викладачів та учнів медичних ліцеїв, методичні рекомендації для викладачів щодо професійного спрямування природничих дисциплін.

Однак проведене дослідження не вичерпує проблеми застосування професійної спрямованості навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї. Подальшого дослідження потребують такі її аспекти, як: організація самостійної роботи старшокласників у медичному ліцеї в умовах застосування інформаційних технологій; формування інформаційної культури майбутніх медичних працівників; теорія і практика застосування комп'ютерних технологій у роботі медичного ліцею; особливості організації допрофесійної підготовки майбутнього медичного працівника у контексті Болонського процесу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових наукових виданнях:

1. Сліпчук В. Особливості професійного спрямування навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї / В. Сліпчук, Я. Цехмістер // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. - 2007. - Вип. 1/2. - С. 32-39.

2. Сліпчук В.Л. Система навчання природничих дисциплін: історико-педагогічний аналіз / В.Л. Сліпчук // Педагогічний процес: теорія і практика: зб. наук. пр. / Благод. фонд імені Антона Макаренка; [голов. ред. С.О. Сисоєва.]. - К., 2010. ? Вип. 2. - С. 203-215.

3. Сліпчук В.Л. Проблема допрофесійної підготовки учнів в умовах ліцею: історико-педагогічний аналіз / В.Л. Сліпчук // Педагогічний процес: теорія і практика: зб. наук. пр. / Благод. фонд імені Антона Макаренка; [голов. ред. С.О. Сисоєва.]. - К., 2006. ? Вип. 5. - С. 134-144.

4. Сліпчук В.Л. Характеристика базових понять дослідження професійної спрямованості навчання природничих дисциплін / В.Л. Сліпчук // Педагогічний процес: теорія і практика: зб. наук. пр. / Благод. фонд імені Антона Макаренка; [голов. ред. С.О. Сисоєва.]. - К., 2007. ? Вип. 1. - С. 119-127.

5. Сліпчук В.Л. Ліцей в системі неперервної професійної освіти / В.Л. Сліпчук // Педагогічний процес: теорія і практика: зб. наук. пр. / Благод. фонд імені Антона Макаренка; [голов. ред. С.О. Сисоєва.]. - К., 2007. ? Вип. 2. - С. 132-140.

6. Сліпчук В.Л. Система навчання природничих дисциплін у історичному контексті / В.Л. Сліпчук // Педагогічний процес: теорія і практика: зб. наук. пр. / Благод. фонд імені Антона Макаренка; [голов. ред. С.О. Сисоєва.]. - К., 2007. ? Вип. 3. - С. 195-207.

7. Сліпчук В.Л. Зміст навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї на прикладі вивчення хімії / В.Л. Сліпчук // Питання професійної підготовки фахівців у сучасних педагогічних дослідженнях: зб. наук. пр. / [голов. ред. Г.Е. Гребенюк]. - Х., 2007. - С. 261-267.

8. Сліпчук В.Л. Організація позаурочної роботи у процесі вивчення природничих дисциплін у медичному ліцеї / В.Л. Сліпчук // Компетенція вчителя в полікультурному просторі: зб. наук. пр. / [голов. ред. Г.Е. Гребенюк]. - Х., 2007. - С. 144-152.

Матеріали конференцій

9. Сліпчук В.Л. Інтеграція практично-орієнтованого викладання природничих дисциплін на допрофесійному етапі та у вищому медичному навчальному закладі / В.Л. Сліпчук, Я.В. Цехмістер // Перспективи практично-орієнтованого викладання теоретичних дисциплін у вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладах освіти: матеріали наук.-практ. конф., Тернопіль, 15-16 листопада, 2007 р. - Т.: Терн. держ. мед. ун-т. ім. І.Я. Горбачевського, 2007. - С. 130-131.

10. Сліпчук В.Л. Медичний ліцей в системі неперервної професійної освіти / В.Л. Сліпчук, Я.В. Цехмістер // Розвиток наукової думки - 2008: зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., Миколаїв, 10 жовтня 2008 р.: у 2 т. ? Миколаїв, 2008. - Т. 1. - С. 104-105.

11. Сліпчук В.Л. Організація позаурочної роботи у процесі вивчення природничих дисциплін на сучасному етапі розвитку допрофесійної підготовки старшокласників на медичні спеціальності / В.Л. Сліпчук, Я.В. Цехмістер // Сучасні наукові досягнення - 2008: зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., Миколаїв, 29-30 листопада 2008 р.: у 3 т. ? Миколаїв, 2008. - Т. 2. - С. 219-222.

12. Сліпчук В.Л. Сучасні методи викладання природничих дисциплін на допрофесійному етапі та у вищому медичному навчальному закладі / В.Л. Сліпчук, Я.В. Цехмістер // Розвиток наукових досліджень - 2008: матеріали IV міжнар. наук.-практ. конф., Полтава, 24-26 листопада 2008 р. - Полтава, 2008. ? Т. 10. - С. 49-52.

13. Сліпчук В.Л. Професійна спрямованість навчання природничих дисциплін в процесі допрофесійної підготовки у загальноосвітніх закладах медичного профілю / В.Л. Сліпчук // Наукові дослідження - теорія та експеримент '2009: матеріали V міжнародної наук.-практ. конф., Полтава, 18-20 травня 2009 р. - Полтава, 2009. ? Т. 10. - С. 85-87.

Размещено на Allbest.ru