Формування професійного іміджу вчителя початкових класів у процесі вивчення фахових дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

УДК 371.132+371.134:373.3

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

РАЗМОЛОДЧИКОВА ІВАННА ВІКТОРІВНА

Кіровоград 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Криворізькому державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Скидан Сергій Олександрович, Криворізький економічний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», професор кафедри української та іноземних мов.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Васильєва Марина Петрівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, завідувач кафедри соціальної педагогіки.

кандидат педагогічних наук, доцент Гаміна Тетяна Сергіївна, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри соціальної роботи.

Захист відбудеться 2 червня 2011 р. об 11.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 23.53.02 у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1, зала засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул.. Шевченка, 1.

Автореферат розісланий «30» квітня 2011 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.Я.Довга

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Сучасна освітня система має відповідати високим вимогам суспільства до особистості педагога. Стає очевидним, що досягнення цілей сучасної освіти багато в чому пов'язано з особистісним потенціалом учителя, його загальною й професійною культурою.

У Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, в Державній програмі «Вчитель» окремо наголошується на необхідності формування іміджу вчителя, відповідно до потреб сучасної практики, динамічних змін, що відбуваються в країні і світі.

До головних завдань, що постають перед вищою школою в Україні, можна віднести створення нової нормативної бази національної вищої освіти, її узгодження з вимогами європейської системи стандартів у галузі освіти, а також підвищення якості вищої освіти, що стає найважливішою соціокультурною проблемою, яка зумовлюється інтенсивним процесом глобалізації, необхідністю формувати умови для індивідуального розвитку особистості, її самореалізації.

Суттєві зміни в підході до розвитку вищої освіти, які відбуваються останніми роками на вітчизняному науковому просторі, вплинули не лише на орієнтаційні та світоглядні концепції у навчанні та вихованні, а й привели до виникнення нових потреб суспільства в питанні надання освітніх послуг, перегляду вимог до професійної підготовки майбутніх спеціалістів. Останнім часом психолого-педагогічна наука, інноваційна педагогіка постійно приділяють увагу питанням самоосвіти, самодіяльності, самовдосконалення та самовизначення особистості, покладаючись усе більше на прагнення людини створити себе через свою професію, через побудову життєвої стратегії і планування професійної діяльності. Таке прагнення має виступати основним завданням професійної освіти майбутніх учителів початкових класів. Залучення студентів до створення в уяві образу майбутньої професії (результат професійної підготовки) може стати спонукальною силою, перетворитись у цілеспрямоване формування іміджу. Зрозуміло, цей процес потребує теоретичного забезпечення. Тому проблема формування професійного іміджу сучасного вчителя - завдання невідкладне.

Питання професійного становлення педагога розглядали класики зарубіжної (Й.Гербарт, А.Дістервег, Я.Коменський, Й.Песталоцці та ін.) та вітчизняної (А.Макаренко, Г.Сковорода, В.Сухомлинський, К.Ушинський та ін.) педагогіки. Теоретичне підґрунтя підготовки педагогічних кадрів на народознавчій основі закладено в працях С.Русової, В.Скуратівського, М.Стельмаховича, В.Сухомлинського та ін. Концептуальні засади педагогіки вищої школи досліджені А.Алексюком, І.Бехом, І.Зязюном, Л.Кондрашовою, А.Кузьмінським, В.Радулом та ін. Проблема професійної готовності вчителя стала предметом наукових розвідок А.Капської, Н.Кузьміної, А.Ліненко, О.Мороза, О.Пєхоти, С.Сисоєвої, А.Троцко та ін. Різні напрями фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи вивчають О.Біда, М.Парфьонов, Л.Петриченко, М.Севостюк, Г.Тарасенко, Л.Хомич та ін.

Відповідно до наших підходів, критеріальними характеристиками особистісної самореалізації майбутнього вчителя, його професійної педагогічної свідомості є імідж, який зумовлює самореалізацію особистості та високий статус професії вчителя.

Проблема формування іміджу є однією з актуальних у сучасній педагогічній науці. Як засвідчують дослідження вітчизняних учених, в останні роки зазначена проблема досить активно розробляється щодо різних видів людської діяльності. Пріоритет у її вирішенні залишається за політикою, бізнесом, мистецтвом та іншими галузями.

Поняття «імідж» висвітлено в роботах Р. Арнхейма, П. Берда, В. Орєшкіна, В. Франкла, Е. Фромма, В. Черепанової, В. Шепеля, Г. Почепцова та ін.

Теоретичні та практичні аспекти дослідження іміджу, механізми формування іміджу органів влади, основні фактори впливу на формування іміджу державної установи розкрито у роботах Ю.Падафет, О.Скориніної Т.Хомуленко.

У роботах М. Васильєвої, К. Левітана, М. Подберезського розкриваються особливості професійної та педагогічної деонтології, що вивчає проблеми обов'язку, сферу обов'язкового, всі форми моральних вимог та їх співвідношення. Підкреслюється необхідність дотримання етико-деонтологічних норм іншими по відношенню до себе.

Імідж, як професійна якість сучасного вчителя, розглядається в роботах О. Абдулліної, О. Газмана, Н. Кузьміної, В.Сластьоніна, Н. Щуркова.

Як бачимо, у сучасній педагогічній науці накопичений широкий арсенал технологій, спрямованих на підтримку та створення іміджу різних фахів. Однак, аналіз наукових джерел засвідчив, що проблема формування іміджу вчителя початкових класів ще не стала предметом спеціальних досліджень та обговорень.

Аналіз існуючих підходів дозволяє говорити про те, що різні автори конструюють різноманітні образи (моделі) особистості, кожна з яких має право на існування й одночасно потребує доповнення іншою. Сучасна педагогічна наука прагне до створення цілісного образу (іміджу) майбутнього вчителя початкових класів, сформованого не як формальне поєднання різнопланових підходів, а як здобутків, що відкривають всі грані вчителя як цілісної особистості.

Вивчення сучасного стану підготовки майбутніх вчителів початкових класів, а також їхньої професійної зрілості, виявило об'єктивні суперечності між:

- необхідністю забезпечення високого рівня професійної підготовки майбутніх вчителів початкових класів і відсутністю науково-обґрунтованої системи такої підготовки;

- стандартністю змісту освіти та уніфікованістю навчальних програм підготовки майбутніх учителів, з одного боку, і принципами побудови моделі професійного іміджу вчителя початкових класів у відповідності з його особистісним розвитком та професійним становленням з другого боку.

Актуальність і недостатній рівень розробленості теоретичного, методичного і практичного аспектів даної проблеми, а також наявність суперечностей у підході щодо ролі, місця, значення та специфіки діяльності вчителя у суспільстві дає нам підстави констатувати, що імідж учителя початкових класів сприятиме забезпеченню його професійного росту та особистісного розвитку. Таке припущення вимагає як теоретичного обґрунтування, так і експериментальної перевірки. Ця обставина і зумовила вибір теми дисертаційного дослідження «Формування професійного іміджу вчителя початкових класів у процесі вивчення фахових дисциплін».

Зв'язок роботи з науковими темами. Дослідження пов'язане з реалізацією основних програм та планів розвитку вищої освіти України в контексті входження у болонський процес. Тема дослідження є складовою комплексної теми «Теорія і практика імітаційно-ігрового навчання в системі особистісно орієнтованої освіти майбутніх педагогів» (0103U001111 МОН від 5.11.2002 р.) кафедри педагогіки Криворізького державного педагогічного університету, затверджена вченою радою КДПУ (протокол № 5 від 13.01.2001 р.), занесена на конкурсній основі до координаційного плану найважливіших досліджень Міністерства освіти і науки України та погоджена рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень АПН України (протокол № 37-к від 27.03.2003 р.).

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов формування іміджу в майбутніх учителів початкових класів у процесі фахової підготовки.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан розробленості проблеми в теорії і практиці початкової школи.

2. Теоретично обґрунтувати суть поняття «професійний імідж учителя початкових класів» як інтегративного утворення, що розкриває сутність професійної свідомості та педагогічної позиції особистості вчителя початкових класів.

3. Експериментально перевірити систему роботи з формування іміджу вчителя початкових класів у процесі вивчення фахових дисциплін.

4. Розробити спецкурс «Основи іміджології» з метою експериментальної перевірки педагогічних умов формування професійного іміджу вчителя початкових класів.

Об'єкт дослідження - процес формування професійного іміджу майбутнього вчителя початкових класів.

Предмет дослідження - педагогічні умови ефективного формування професійного іміджу студентів педагогічного факультету у процесі вивчення фахових дисциплін. професійний педагогічний імідж вчитель

В основу дисертаційного дослідження покладено гіпотезу про те, що формування професійного іміджу майбутніх учителів початкових класів у процесі вивчення фахових дисциплін буде ефективним, якщо забезпечити комплексний підхід до організації навчального процесу та у разі дотримання таких педагогічних умов: наявності стійкої позитивної мотивації студента на професію вчителя; професійної підготовки майбутнього вчителя у процесі вивчення фахових дисциплін ; формування нового типу особистості вчителя початкових класів, головною характеристикою якого є позитивний професійний імідж; створення спеціального навчання, що забезпечує неперервну схему технології формування іміджу (навчальні та спеціальні курси, тренінги, педагогічна практика, науково-дослідна робота); забезпечення рефлексивного підходу до процесу формування професійного іміджу майбутніх учителів початкових класів.

Програма дослідження включає сукупність методів:

- теоретичні - вивчення та аналіз наукової літератури з проблеми дослідження; педагогічного досвіду вчителів початкових класів і педагогічної практики студентів, результати яких були використані для обґрунтування сутності, змісту, структури показників професійного іміджу та виявлення педагогічних умов його формування в майбутніх учителів;

- емпіричні - бесіда, інтерв'ю, анкетування, тестування, спостереження, аналіз продуктів діяльності, що використовувалися з метою діагностики рівня сформованості професійного іміджу в майбутніх вчителів у процесі вивчення ними фахових дисциплін; педагогічний експеримент: (констатувальний, формувальний та контрольний) етапи; розробка й реалізація програми дослідно-експериментального навчання, щодо формування позитивного професійного іміджу студентів;

- статистичні - методи математичної статистики, які використовувалися для обробки одержаних даних і через які визначалися значущість та надійність отриманих результатів.

Експериментальна база дослідження. Дослідно - експериментальна робота виконувалася на базі педагогічного факультету Криворізького державного педагогічного університету, Нікопольського училища Криворізького державного педагогічного університету та Приватного вищого навчального закладу «Соціально-педагогічний інститут. Педагогічна академія».

Організація дослідження. Дослідження проводилося протягом 2007-2010 років у три етапи.

На першому етапі (2007 - 2008 рр.) - здійснювався аналіз філософської, психологічної, педагогічної та спеціальної літератури, з'ясовувався стан розв'язання проблеми в теорії та практиці; розроблялися концептуальні підходи до виконання роботи, визначалися об'єкт, предмет, гіпотеза; формулювалися мета і основні завдання дослідження, розроблялася методика експерименту.

На другому етапі (2008 - 2009 рр.) - проводився констатувальний дослід, визначалися специфіка і структура поняття «імідж», розроблялися програма і методика формувального етапу експерименту, критерії оцінки іміджу вчителя початкових класів та їх параметри.

На третьому етапі (2009 - 2010 рр.) - проаналізовано експериментальні дані, узагальнено та систематизовано результати дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

- вперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено сукупність педагогічних умов, які забезпечують ефективність формування професійного іміджу в студентів у процесі вивчення фахових дисциплін;

- уточнено і конкретизовано поняття «професійний імідж учителя початкових класів» у студентів, його показники, критерії та рівні сформованості, взаємозв'язок педагогічних умов, форм, методів і засобів, що забезпечують успішність формування професійного іміджу студентів педагогічних факультетів;

- набули подальшого розвитку наукові знання про особливості формування професійного іміджу в майбутніх учителів початкових класів;

- здійснено подальше теоретичне обґрунтування та систематизацію підходів до визначення процесу формування професійного іміджу майбутніх учителів початкових класів.

Обґрунтованість і достовірність результатів дослідження забезпечується загально методологічним підходом до розв'язання поставлених завдань, а також конкретними методами, адекватними об'єкту, предмету, меті й завданням наукового пошуку, використаними на кожному етапі дослідження, якісним та кількісним аналізом експериментальних даних, результативністю творчої роботи із запропонованою методикою; позитивним характером дослідно-експериментальної роботи, що охоплювала значну кількість респондентів, передбачала кількісний та якісний аналіз експериментального матеріалу, забезпечувала дослідно-експериментальну апробацію теоретичних висновків дисертації; можливістю відтворення експерименту, порівнянням отриманих даних із результатами інших досліджень.

Наукове значення роботи полягає у конкретизації наукових підходів щодо формування професійного іміджу майбутнього вчителя початкових класів як системної особистісної характеристики, так і його підсистем: габітарної (зовнішньої), психологічної (внутрішньої) і комунікативної (соціальної). Обґрунтовані у дослідженні критерії, рівні та методика діагностики сформованості професійного іміджу дозволяють більш якісно оцінити ефективність процесу фахової підготовки вчителя початкових класів. У процесі дослідно-експериментальної роботи доведено, що посилення впливу визначених у дисертації педагогічних умов дозволяє оптимізувати методики та технології підготовки вчителів початкових класів шляхом формування професійного іміджу.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в розробці та впровадженні технології ефективного формування професійного іміджу вчителя початкових класів; у розробці авторського спецкурсу «Основи іміджології» та навчального курсу «Основи сценічного та екранного мистецтва».

Матеріали дослідження можуть бути використані на курсах підвищення кваліфікації вчителів початкової школи та в процесі професійно-педагогічної підготовки майбутніх вчителів початкових класів.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Результати обговорювались на засіданні кафедри психології та педагогічних технологій Криворізького державного педагогічного університету: вересень 2008-2009 н.р., грудень 2010-2011 н.р. Результати дослідження були подані й обговорювалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Формування адекватної самооцінки як фактор реалізації професійного потенціалу особистості» (Херсон, 27-28 березня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Викладач і студент: умови особистісного зростання» (Черкаси, 29-30 жовтня 2009 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Теоретико-методологічні та прикладні аспекти психології особистості» (Київ-Кіровоград, 4-5 грудня 2009 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Саморозвиток особистості в освітній системі України: концепції, технології, стратегії» (Кривий Ріг, 22 квітня 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасна початкова школа: реалії та перспективи» (Кривий Ріг, 5-6 травня 2010 р.); Науково-практичній конференції «Сучасна вища освіта в умовах реформування: проблеми, теорія, практика» (Харків, 15-16 вересня 2010 р.). Основні ідеї роботи апробовані у доповідях на кафедрі теорії і практики початкової освіти Криворізького державного педагогічного університету, а також у ході психолого-педагогічних досліджень, проведених у навчальних закладах м. Кривого Рогу, м. Херсона, м. Нікополя. Результати дослідження оприлюднювалися на науково-практичних семінарах для аспірантів, учителів шкіл і викладачів вищих навчальних закладів.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Криворізького державного педагогічного університету (довідка № 23/1 - 157 від 22 лютого 2011 р.), Нікопольського училища Криворізького державного педагогічного університету (довідка № 21 від 21 лютого 2011 р.) та Приватного вищого навчального закладу «Соціально-педагогічний інститут. Педагогічна академія» (довідка № 41/01 від 22 лютого 2011 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у 13 одноосібних публікаціях автора, з них 11 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України та одноосібному навчально-методичному комплексі.

Структура дисертації:

Дисертація складається із вступу, трьох розділів основної частини, висновків, списку використаних джерел (300 позицій), додатків. Основний зміст дисертації викладено на 169 сторінках. Робота містить 4 рисунки, 7 схем, 8 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, визначено науковий апарат дисертації, сформульовано наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи, подано відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - «Теоретико-методологічні засади формування професійного іміджу вчителя початкових класів» - проаналізовано стан проблеми дослідження у вітчизняній та зарубіжній літературі, розкрито зміст та структуру поняття «професійний імідж вчителя початкових класів» як важливого показника фахової підготовки майбутнього вчителя-класовода, виявлено компоненти, показники і рівні сформованості цього складного, багатогранного особистісного утворення; визначено та теоретично обґрунтовано модель професійного іміджу та сукупність педагогічних умов його формування у майбутніх учителів у процесі вивчення фахових дисциплін.

Визначено, що на сучасному етапі розвитку науки відбувається активізація безпосередніх комплексних досліджень проблеми професійного іміджу фахівця на методологічній та методичній основі (І. Альохіна, Т. Гаміна, О. Єгорова-Гантман, І. Ладанов, Т. Кизилова, В. Маркін, Н.Смирнова, Т.Хомуленко). Протягом цього періоду було уточнено зміст і сутність професійного іміджу як еталону підготовки фахівця відповідно до вимог професії. У цей час активізувалися дослідження проблеми формування професійного іміджу на засадах особистісного (І.Бех, О.Савченко, В.Сєріков), культурологічного (І. Альохіна, В. Буряк, В. Гриньова, О. Єгорова-Гантман, І. Зязюн, ), компетентнісного (М. Васильєва, О. Дубасенюк, В. Лозова, О. Сухомлинська, Н. Кузьміна), акмеологічного (Б. Ананьєв, О. Бодальов, Н. Кузьміна, А. Маркова, Є. Климов) підходів. Проаналізовано специфіку та спрямування досліджень проблеми формування професійного іміджу вчителя початкових класів у межах кожного з теоретичних підходів.

Зазначається, що у професійному іміджі є багато спільних рис, які об'єднують представників публічних професій: акторів, менеджерів, робітників культури, учителів, лікарів. Проблема формування образу вчителя початкових класів пов'язана з формуванням іміджу не лише конкретної особистості, й іміджу професіонала взагалі. Адже професійний імідж - це вид групового іміджу, а груповий імідж - це суспільний образ, який створено на основі вражень про індивідуально-особистісні характеристики представників певної соціально-професійної групи.

Огляд наукових розробок філософів, культурологів, соціологів, психологів та педагогів показав, що проблема формування професійного іміджу була в центрі уваги впродовж усього існування учительської професії і залишається актуальною тепер. Проте в поглядах науковців не існує єдиної думки щодо розуміння сутності досліджуваного феномену, його складових, а також до визначення рівнів його прояву у професійній діяльності вчителя початкових класів.

Одні автори вважають, що імідж є програмою соціальної поведінки людей та їх об'єднань. Це, певним чином, закріплена в символах і образах групових норм орієнтація поведінки суб'єкта на взірець бажаного враження. Інші наближують поняття «імідж» до образу, уявного представлення конкретної особи, змістовної характеристики її характеру. Дехто з науковців вважає іміджем оцінку морально-особистісних, інтелектуальних, професійних та етичних якостей особистості оточуючими, підкреслюючи самопрезентацію, конструювання власного образу, вміння триматися в діловій та неофіційній ситуації. Деякі пов'язують «імідж» зі статусним образом, стверджуючи, що імідж - це сукупність уявлень суспільства про те, яким повинен бути індивід у відповідності зі своїм соціальним статусом, виділяючи при цьому складові іміджу: візуальну привабливість особистості, вербальну та невербальну поведінку, манери, етикет, відповідність необхідному образу, чарівність.

У дисертаційному дослідженні професійний імідж учителя початкових класів визначено так: «Професійний імідж учителя початкових класів - це інтегрована якість особистості учителя, що об'єднує в собі систему культурологічних, психологічних, педагогічних знань, умінь і навичок учителя, його особлива здатність до синтезу чарівливості та духовності, що сприяють професійному та особистісному розвитку».

Структуру зазначеного особистісного утворення подано як складне багатогранне об'єднання таких рівнозначних підсистем: габітарної (зовнішньої), психологічної (внутрішньої) і комунікативної (соціальної).

Теоретичний аналіз засвідчує, що підвищення вимог до якості підготовки сучасних фахівців спричинює необхідність пошуку і виявлення умов, що стимулюють процес формування професійного іміджу вчителя початкових класів.

Імідж як науковий феномен є сформованим у масовій свідомості, емоційно забарвлений стереотипним образом певного об'єкта. Таким об'єктом може бути політичний діяч, партія, товар, професія, тощо. Основою іміджу є положення людини в суспільстві, її авторитет і досягнення, риси характеру, інтелектуальні особливості, зовнішні дані, одяг та ін.

Формування іміджу може відбуватися стихійно, але найчастіше здійснюється цілеспрямовано. Правильно сформований імідж забезпечує суб'єктові успіх у політичній або діловій сфері. Обґрунтовано, що професійний імідж учителя початкових класів базується на його педагогічній культурі, педагогічній позиції, педагогічній свідомості та професійній компетентності.

Водночас, у сучасній педагогічній науці існують певні наробки, спрямовані на створення іміджу різних фахів. Важливе місце тут відводиться самопрезентації. Самопрезентація - це імідж, який представляє фахівця в найвигіднішому вигляді. Під самопрезентацією розуміється діяльність і процес пред'явлення суб'єктом своїх переваг та чеснот у діловому спілкуванні. «Іміджування синонімічне з такими поняттями, як самопрезентація та самовизначення». Термін походить від англійського «самоподача», тобто представлення себе іншим. Самовизначення в англійському енциклопедичному словнику дослівно означає «керування враженням про себе в інших людей за допомогою численних стратегій поведінки, які полягають в пред'явленні свого зовнішнього образу іншим людям». Зазвичай, про самопрезентацію говорять у зв'язку зі співбесідою при прийомі на роботу або конкурсною ситуацією, наприклад, самопрезентація вчителя як етап конкурсу педагогічної майстерності.

Потреба в самопрезентації виникає в момент зміни звичного протікання життя, коли потреби особистості в повазі та статусі знаходяться в протиріччі з актуальним станом (А. Маслоу).

Проаналізувавши теоретичні джерела, які визначають сутність іміджу, ми можемо констатувати, що на сучасному етапі розвитку науки існують різні міждисциплінарні підходи до вивчення дефініцій даного поняття, оскільки воно за змістом і формою є досить складним, багатогранним, таким що вимагає обережного підходу.

Враховуючи специфіку роботи вчителя початкової школи та його взаємодію з молодшими школярами, важливо зазначити, що професійний імідж учителя початкових класів - це таке багаторівневе утворення, яке інтегрує в собі професійні знання, уміння й навички, зовнішню чарівність, внутрішню привабливість та всі наявні компоненти культури.

У другому розділі дисертації - «Імідж майбутнього вчителя початкових класів: становлення і розвиток» - обґрунтовано наукові засади технології та педагогічні умови формування професійного іміджу вчителя початкових класів.

Теоретичний аналіз психолого-педагогічної та спеціальної літератури, тривале спостереження за діяльністю студентів, аналіз продуктів діяльності допомогли визначити показники професійного іміджу, до складу яких віднесено: стійке позитивне ставлення до професійної діяльності, здатність до рефлексії, відповідний рівень педагогічної культури, усвідомлена позиція вчителя, оцінка та самооцінка професійного іміджу. На основі цих показників було визначено й описано різні рівні прояву професійного іміджу в майбутніх учителів у процесі вивчення фахових дисциплін. Усього визначено чотири рівні: високий, достатній, середній та низький.

Під час дослідження визначено три етапи формування професійного іміджу у студентів педагогічних факультетів: особистісний, професійно-накопичувальний і репутаційний.

1. Особистісний етап формування іміджу вибудовується на основі ціннісної домінанти: бажання вчитися самому й передавати в майбутньому отримані знання наймолодшим у школі учням.

2. Професійно-накопичувальний етап у формуванні іміджу вчителя початкових класів може відбуватися в різних формах. Сама форма характеризує індивідуальний характер процесу.

3. Репутаційний етап формування іміджу відбувається в процесі безпосередньої роботи в навчальному закладі за рахунок особистісної домінанти майбутнього вчителя початкових класів. Цей етап характеризується формуванням здібності до трансформації за умови збереження індивідуальності.

Виявлено залежність ефективності засвоєння фахових дисциплін (навчально-виховний процес) від рівнів сформованості професійного іміджу, дотримання певних педагогічних умов, до яких віднесено: наявність професійної рефлексії, педагогічної культури, педагогічної позиції, психологічної готовності.

Обґрунтовано, що вирішальне значення у становленні професійного іміджу вчителя початкових класів відіграє процес вивчення фахових дисциплін, що змістовно поєднує етапи базової педагогічної освіти та практичної підготовки. Технологія формування професійного іміджу зумовлює розвиток усіх його складників, готовність майбутніх учителів до вивчення фахових дисциплін у вищому навчальному закладі, ефективність професійної адаптації, самореалізації та саморозвитку у майбутній професійній діяльності.

Професійний імідж пов'язаний з професіоналізмом вчителя як його особистісною якістю, так і здатністю ефективно і якісно здійснювати педагогічну діяльність, яка впливає на знання, досвід, ціннісні орієнтації, а значить і змінює сутність професіоналізму.

Внутрішній аспект іміджу має особливо важливе значення, бо складає духовну основу особистості, її менталітет, інтелект, інтереси, потреби, цінності, цілі, сенс життя, майстерність, тобто все, що є сутністю людини-професіонала, її призначенням у світі.

Специфіка діяльності вчителя початкових класів вимагає наявності сукупності професійних знань, психолого-педагогічних умінь, а також певного набору професійно значимих якостей, які органічно входять у структуру професійного іміджу.

Встановлено, що професійний імідж майбутнього вчителя - це компонент культури педагогічної діяльності, система особистісних і професійних якостей (толерантність, тактовність, рефлексивність та ін.), психологічних характеристик (позицій, ролей), комунікативних засобів (способів та видів спілкування), до яких цілеспрямовано звертається вчитель з метою досягнення оптимальних результатів педагогічної діяльності.

У педагогічній діяльності вчителя початкових класів професійний імідж виконує комунікативну, інформативну, когнітивну, креативну та емотивну функції, які формуються в процесі вивчення фахових дисциплін.

Системний підхід є найбільш перспективним для вивчення й вирішення проблеми формування професійного іміджу вчителя початкових класів, як взаємодії окремих особистісних характеристик учителя, його зовнішності та вміння будувати навчально-виховний процес і педагогічне спілкування.

На основі аналізу змісту професіоналізму вчителя початкових класів зазначено, що це об'єднання трьох рівнозначних підсистем: габітарної (зовнішньої), психологічної (внутрішньої) і комунікативної (соціальної).

Система формування професійного іміджу пов'язана із вивченням педагогічних умов та вибору стратегії і навчальної технології щодо його формування.

Формування професійного іміджу вчителя початкових класів - це складна системна проблема цілісного розвитку особистості майбутнього фахівця, яка може бути вирішена шляхом створення спеціальних умов (виокремлення психологічно-доцільного та педагогічно-виправданого компонентів навчального заняття) в процесі вивчення фахових дисциплін.

Професійний імідж, це, свого роду, процес створення образу нового сучасного вчителя початкових класів, на основі досягнення ним необхідного рівня розвитку професійно значущих властивостей та високого рівня педагогічної культури.

Головною проблемою формування професійного іміджу вчителя початкових класів є проблема визначення змісту, розробки і впровадження системи спеціальних занять та курсів, що сприятимуть формуванню цієї важливої якості для професійної діяльності вчителя.

На основі підходів до формування професійного іміджу вчителя початкових класів можна зробити висновок, що професійний імідж вчителя початкових класів - це узагальнений, емоційно забарвлений образ типового вчителя - професіонала, за характером діяльності наближений до професійного стереотипу-типажу, який інтегрує професійно значимі якості спеціаліста, забезпечує продуктивну взаємодію суб'єктів навчально-виховного процесу.

У третьому розділі - «Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов формування професійного іміджу вчителя початкових класів у процесі вивчення фахових дисциплін» - проаналізовано стан педагогічної практики з досліджуваної проблеми, експериментально перевірено вплив визначених педагогічних умов на ефективність формування іміджу в майбутніх учителів - студентів педагогічних факультетів у процесі вивчення фахових дисциплін. У рамках констатувального експерименту здійснювалися довготривалі дослідження за студентами: анкетування, інтерв'ювання, а також самооцінювання. Всі ці методи використовувалися в модифікованому варіанті за складеними нами схемами. Всі, без виключення, отримані дані, оброблялись на основі якісного та кількісного аналізу.

Метою констатувального досліду було з'ясування рівня сформованості іміджу вчителя початкових класів. Завданнями дослідження на цьому етапі були:

- визначення ступеня усвідомлення у студентів ціннісного ставлення до майбутньої професійної діяльності;

- з'ясування узагальненого уявлення студентів щодо професії вчителя, формування у них реального уявлення про імідж учителя-класовода;

- виявлення рівня сформованості ціннісного ставлення як складової іміджу.

Основним інструментарієм діагностики рівня сформованості професійного іміджу майбутнього вчителя стала «Анкета для студента», розроблена нами на основі модифікованого варіанту логічної структури, запропонованої Н.Тарасенко.

У ході констатувального експерименту були визначені компоненти професійного іміджу майбутнього вчителя початкових класів, його професійно значимі якості, які входять у структуру професійної діяльності.

На другому етапі відбувалося формування у майбутніх учителів реального уявлення про імідж учителя-класовода. На третьому етапі виявлено рівні сформованості ціннісного ставлення до професії вчителя як складника професійного іміджу вчителя початкових класів.

За результатами дослідження встановлено, що високий рівень ПІВПК не виявлено ; достатній становить 22,4 %; середній рівень мають 29,6 % студентів ; низький рівень - 48 %.

Результати дослідно-експериментальної роботи дали можливість констатувати, що в сучасних умовах підготовки майбутнього вчителя початкових класів проблема формування професійного іміджу вивчена недостатньо. У практиці вищої школи наявні очевидні суперечності між потенціалом фахової підготовки та його практичною реалізацією, між постійно зростаючим інтересом майбутніх учителів початкових класів до процесу формування основних показників професійного іміджу і традиційної підготовки. Цих суперечностей можна уникнути лише за умови оновлення змісту та принципів організації професійної підготовки, розробки та втілення у навчальні плани нових фахових дисциплін, застосування різноманітних форм та засобів організації фахової підготовки, переорієнтації фахової підготовки з предметної на особистісно-зорієнтовану спрямованість, вдосконалення методичного забезпечення для формування професійного іміджу у студентів.

Наявний стан проблеми в практиці вищої школи зумовив необхідність проведення формувального експерименту, метою якого було формування професійного іміджу вчителя початкових класів у процесі вивчення фахових дисциплін. Саме такі умови забезпечують результативність фахової підготовки засобами визначення педагогічних умов.

На першому етапі формувального експерименту створювалися спеціальні умови для формування позитивної мотивації, установок, потреб, активну участь у становленні професійного іміджу. На цьому етапі проводилися бесіди: «Що я знаю про професію вчителя?», «Образ учителя-класовода в моїй уяві», «І хто ми є без вчителів?», твори-мініатюри: «Лист моєму майбутньому учневі», «Я - майбутній учитель початкових класів», «Хвилинка професійного іміджу» і т. ін.

На другому етапі формувального експерименту у студентів формувалося чітке уявлення про реальний імідж учителя початкових класів, про його професійний імідж як показник високого професіоналізму.

Запровадження у навчально-виховний процес різноманітних активних форм та методів навчання реалізувалося через включення до експериментальної програми спецкурсу «Основи іміджології» та навчального курсу «Основи сценічного та екранного мистецтва».

За результатами підсумкових зрізів встановлено рівні сформованості професійного іміджу в майбутніх учителів початкових класів (студенти педагогічних факультетів вищих навчальних закладів та Нікопольського училища Криворізького державного педагогічного університету) у спеціально створених умовах і зафіксовано ступені зростання цієї сформованості.

За результатами контрольного зрізу, який був проведений, зроблено такі висновки. Результати цієї частини дослідження подано у Таблиці 1.

Таблиця 1

Динаміка сформованості професійного іміджу майбутнього вчителя початкових класів у процесі вивчення фахових дисциплін

Студенти ВНЗ та пед. училищ	Рівні сформованості професійного іміджу майбутнього вчителя початкових класів у %
	Високий	Достатній	Середній	Низький
	Початок ДЕР	Кінець ДЕР	Початок ДЕР	Кінець ДЕР	Початок ДЕР	Кінець ДЕР	Початок ДЕР	Кінець ДЕР
%	--	14%	22,4%	31%	29,6%	39%	48%	16%

Отримані дані наочно відображають динаміку зміни рівнів сформованості професійного іміджу в майбутніх учителів початкових класів. Результати, одержані за допомогою часткових методик, у цілому підтвердили отримані дані. Застосування комплексу різноманітних методик, порівняння анкетних даних та результатів опитування засвідчили високий ступінь узгодженості одержаних результатів, зростання цього показника в процесі розвитку рівня сформованості професійного іміджу майбутнього вчителя початкових класів.

Дослідно-експериментальна робота показала, що розроблена і реалізована технологія формування професійного іміджу у майбутніх учителів початкових класів стимулює позитивну динаміку рівнів його сформованості.

Зміст спецкурсу «Основи іміджології» розраховано на студентів, які намагаються підвищити ефективність своєї майбутньої педагогічної діяльності. Оволодіння основами технології побудови іміджу є необхідним елементом підготовки майбутнього вчителя початкових класів, тому що саме він (перший учитель) несе відповідальність перед суспільством за духовний розвиток особистості.

Оскільки більш якісну позитивну динаміку формування професійного іміджу вчителя початкових класів засвідчили результати спеціально організованого навчання (виокремлення в структурі практичного заняття «Хвилинки професійного іміджу»), метою якого було спеціальне відпрацювання його структурних компонентів. Зростання показників сформованості іміджу спостерігалося на всіх рівнях дослідно-експериментальної роботи. Рівні сформованості професійного іміджу в нашому дослідженні співвідносяться з формуванням позитивної мотивації до професії та формуванням повної структури даного феномена.

Змістовна характеристика рівнів сформованості професійного іміджу підтверджує, що психологічні компоненти професійного іміджу досить сильно залежні від габітарних (особливостей зовнішності, конституції тіла, осанки, зовнішнього вигляду, обличчя, одягу, зачіски, ходи), якими визначається процес та результат підготовки майбутнього фахівця.

У висновках узагальнюються результати дослідження:

1.У дисертаційному дослідженні наведене теоретико-експериментальне узагальнення і на основі застосування системного підходу запропоновано новий погляд на вирішення проблеми визначення складників професійного іміджу вчителя початкових класів.

2. Виявлено умови, розроблено й впроваджено в практику навчально-виховного процесу вищого навчального закладу технологію формування іміджу.

3. Розкрито сутність і специфіку цього процесу, виявлено особливості його прояву в професійній діяльності, розроблено експериментальну модель психолого-педагогічних засобів формування професійного іміджу в процесі вивчення фахових дисциплін.

4. Розроблено та реалізовано на практиці спецкурс «Основи іміджології».

5. У контексті проведеного констатувального дослідження нами встановлено рівні сформованості професійного іміджу в студентів педагогічних факультетів. Всього визначено чотири рівні.

Для першого - високого рівня характерні такі показники: високий рівень мотивації на професію вчителя; яскраво виражена пізнавальна та альтруїстична мотивація; відповідний рівень сформованості педагогічної культури; наявність педагогічних здібностей, педагогічного такту та педагогічної майстерності; високий рівень потреб; яскрава спрямованість на спілкування; самореалізація у професійній сфері; високий рівень емпатії, рефлексії, професійної свідомості, широта поглядів; адекватна самооцінка, високий рівень вихованості, акуратності, ефективності у справах, високі вимоги до себе і до інших; бездоганна зовнішність, почуття міри і відповідальності за свій зовнішній вигляд; наявність необхідних особистісних якостей, що мають позитивний характер: цілеспрямованість, рішучість, евристичність мислення, гнучкість поведінки, готовність ризикувати, впевненість у собі, конкурентоздатність, енергійність, прагнення до успіху, уміння спілкуватися, ініціативність, уміння подобатися людям; високий рівень безоцінної любові і поваги до дитини.

Для другого - достатнього рівня характерні такі показники: достатній рівень мотивації на професію; відповідний рівень сформованості педагогічної культури і педагогічного такту; достатній рівень потреб; здатність до спілкування і бажання включатись у професійну сферу; достатній рівень емпатії, професійної рефлексії, професійної свідомості, широти поглядів; достатній рівень акуратності та вихованості; високі вимоги до себе і до інших; адекватна самооцінка; приємна зовнішність з елементами особистісно-ділового стилю; почуття міри та відповідальності за свою зовнішність.

Для третього - середнього рівня, - характерні такі показники: студент здійснив вибір учительської професії за прямою вказівкою батьків, має узагальнене уявлення про педагогічну професію, про культурну людину, про культуру взагалі; здатність до спілкування та бажання включатись у професійну сферу носить ситуативний характер; рівень емпатії, рефлексії та самосвідомості знаходиться у стадії становлення; допускають порушення дисципліни, демонструє невихованість та неінтелігентність, але в разі потреби здатен до їх усунення; зовнішньому вигляду не приділяє належного значення, відсутнє почуття міри та диференційований підхід до створення власного габітарного іміджу.

Для четвертого - низького рівня, - характерні такі показники: студент має уявлення про імідж у найзагальнішому вигляді, перевагу віддає лише габітарному компоненту.

6. Проведений теоретичний аналіз наукової літератури дозволив сформулювати поняття «професійний імідж учителя початкових класів», виявити специфіку його діяльності, визначити вимоги до професійної підготовки.

7. У нашому розумінні професійний імідж учителя початкових класів - це інтегрована якість особистості, що об'єднує в собі систему культурологічних, психологічних, педагогічних знань, умінь і навичок учителя, його особлива здатність до синтезу чарівливості та духовності, що сприяють професійному та особистісному розвитку.

8. Складниками емпіричної моделі професійного іміджу виступають габітарний (зовнішній); психологічний (внутрішній) та комунікативний ( соціальний) компоненти.

9. Системний підхід (теоретико-експериментальний) є найбільш перспективним для створення професійного іміджу майбутнього вчителя. Такий підхід забезпечує системне вивчення структури і компонентів професійного іміджу, вироблення оптимальної стратегії та технології формування цілісного позитивного образу сучасного вчителя початкових класів.

10. Головною умовою формування позитивного професійного іміджу є цілісний розвиток особистості майбутнього вчителя початкових класів у процесі вивчення фахових дисциплін, що забезпечується сформованістю у нього позитивної мотивації, свідомої педагогічної позиції, педагогічної культури й педагогічної рефлексії.

11. Навчальну діяльність студентів у процесі вивчення фахових дисциплін ми будували як процес розв'язання ними навчальних завдань, спрямованих на вивчення закономірностей, принципів, способів організації педагогічного процесу і оволодіння основними педагогічними вміннями, формування у них педагогічної рефлексії та педагогічної культури.

12. Головною педагогічною проблемою формування професійного іміджу є вибір методів та форм роботи для формування окремих компонентів іміджу, що забезпечують їх єдність та співіснування у структурі іміджу - головного показника професіоналізму вчителя.

13. Теоретичні аспекти, виявлені нами в результаті аналізу проблеми, дозволили обґрунтувати експериментальну методику формування професійного іміджу майбутнього вчителя початкових класів, виділити критерії та рівні сформованості його структурних компонентів. Досягти високого рівня сформованості професійного іміджу майбутнього вчителя початкових класів можна лише за умов врахування основних характеристик особистості студентів; виокремлення педагогічно доцільних компонентів у структурі навчального заняття.

14. У ході формувального етапу експерименту встановлено, що процес формування професійного іміджу вчителя початкових класів має змістовно поєднувати технологію формування та систему педагогічних умов, що забезпечують ефективність цього процесу. Серед умов, визначених нами, найбільш ефективними є: професійна рефлексія; педагогічна культура; педагогічна позиція та психологічна готовність.

Дисертаційне дослідження не претендує на повноту й вичерпність вивчення теоретичних і методичних аспектів формування професійного іміджу в майбутніх вчителів початкових класів.

Перспективи подальшого дослідження ми вбачаємо у вивченні гендерних особливостей формування професійного іміджу у студентів педагогічних факультетів, у пошуку механізмів педагогічного керування процесом формування професійного іміджу у майбутніх учителів залежно від конкретних умов їхнього професійного становлення.

Основні положення дисертаційного дослідження відображено в таких публікаціях автора

Навчально-методичний комплекс

1. Размолодчикова І.В. Основи іміджології: /І.В.Размолодчикова. Кривий Ріг: КДПУ, 2009. 58 с.

Статті у наукових фахових виданнях

2. Размолодчикова І. В. Професійна рефлексія та її роль у формуванні іміджу вчителя початкових класів / І. В. Размолодчикова // Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія: зб. наук. праць. Випуск 27 / Редкол.: М.І. Сметанський (голова) та ін. Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2009. С. 358 - 362.

3. Размолодчикова І. В. Імідж як складова професійної підготовки майбутнього вчителя / І. В. Размолодчикова // Зб. науков. праць. Педагогічні науки. Випуск 51. Херсон: Видавництво ХДУ, 2009. С. 316 - 321.

4. Размолодчикова І. В. Значення зовнішнього вигляду у створенні іміджу вчителя початкових класів / І. В. Размолодчикова // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. 2--9. № 5. С. 53 - 56.

5. Размолодчикова І. В. Імідж - шлях до успіху / І. В. Размолодчикова // Педагогіка вищої та середньої школи: зб. наук. праць. /гол ред. В.К.Буряк. Вип. 29. Кривий Ріг, 2010. С. 316 - 320 с.

6. Размолодчикова І. В. Імідж учителя початкових класів як педагогічна проблема / І. В. Размолодчикова // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. В.І.Євдокимова і проф. О.М.Микитюка /Харк. нац. пед. ун-т імені Г.С.Сковороди. Харків: Видавець Прокопенко Г.Є., 2010. Вип. 33. С. 125 - 130.

7. Размолодчикова І. В. Імідж майбутнього вчителя як компонент культури педагогічної діяльності / І. В. Размолодчикова // Вісник Черкаського університету. Серія Педагогічні науки. Випуск 165. Черкаси, 2009. С. 111 - 113.

8. Размолодчикова І. В. Імідж вчителя - необхідність чи данина моді? / І. В. Размолодчикова // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: зб. наукових праць. К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2010.- № 30 (54). С.158 - 165.

9. Размолодчикова І. В. Модель побудови професійного іміджу майбутнього вчителя початкових класів /І.В.Размолодчикова //Вища освіта України - Додаток 4, том Y (17), - 2009 р. Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору. С. 536 - 540.

10. Размолодчикова І. В. Формування іміджу вчителя в процесі вивчення курсу «Основи сценічного та екранного мистецтва» /І. В. Размолодчикова //Педагогіка вищої та середньої школи: зб. наук. праць / гол. ред. В.К.Буряк. Вип.28. Кривий Ріг: КДПУ. С. 355 - 360.

11. Размолодчикова І. В. Теоретичні питання формування іміджу І. В. Размолодчикова // Межкультурный диалог: традиции, формы, практика в поликультурном образовательном пространстве Русского Севера /под ред. А. М. Федорова, Н. М. Конжиева, Н. Н. Дубининой. Вып. 2. Петрозаводск: Изд-во КГПУ, 2008. С. 220 - 227.

12. Размолодчикова І. В. Імідж вчителя початкових класів як складова його успіху /І.В.Размолодчикова // Актуальні питання дошкільної та початкової ланок освіти: зб. науков. праць / редкол. І. М. Шимко та ін. Вип. 3. Кривий Ріг: КДПУ, 2010. С. 277 - 282.

Тези наукових конференцій:

13. Размолодчикова І. В. Імідж вчителя початкових класів - необхідність чи данина моді? / І. В. Размолодчикова //Сучасна вища освіта в умовах реформування: проблеми, теорія, практика. Матеріали науково-практичної конференції 15-16 вересня 2010 року / За редакцією В. М. Гриньової. Х.: ХНПУ імені Г.С.Сковороди, 2010. 74 - 76 с.

АНОТАЦІЯ

Размолодчикова І.В. Формування професійного іміджу вчителя початкових класів у процесі вивчення фахових дисциплін. - Рукопис.