Методика формування фізичної готовності майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ФІЗИЧНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ДО ВІЙСЬКОВО-ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

13.00.02 - теорія і методика навчання

(загальновійськові та військово-спеціальні дисципліни)

Старчук Олександр Олександрович

Хмельницький -2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служба України.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент Чабаненко Валерій Павлович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, декан факультету фізичної культури та здоров'я людини.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Грязнов Ігор Олександрович, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, начальник докторантури;

кандидат педагогічних наук, професор Бородін Юрій Андрійович, Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут», кафедра теорії і методики фізичного виховання, професор кафедри.

Захист відбудеться «  09  » червня 2011 р. о 9 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.03 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003).

Автореферат розісланий «  05  » травня 2011 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник О. В. Торічний

загальна характеристика роботи

фізичний готовність офіцер педагогічний

Актуальність теми. Проблема підготовки майбутніх офіцерів залишається актуальною в педагогічній теорії і практиці. Її актуальність визначається демократизацією армійського життя і подоланням авторитаризму у вищих військово-навчальних закладах (ВВНЗ). Перспективи розвитку підготовки майбутніх офіцерів та вимоги до особового складу розкрито у законах «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про загальний військовий обов'язок і військову службу».

Однак, сучасні процеси реформування у військових формуваннях свідчить не лише про докорінні зміни в озброєнні, бойовій техніці, в формах і способах збройної боротьби, але й у характері фізичної підготовки, як складової професійної готовності, особового складу до службової діяльності. У відповідності з наказом Міністра оборони України від 30.12.2009 р. за №685 вказується, що фізична підготовка є одним із основних предметів професійної та бойової підготовки, важливою та невід'ємною частиною військового навчання і виховання військовослужбовців Збройних Сил України. До особливостей військово-професійної діяльності офіцера відносять підвищене фізичне й психічне навантаження, режим рухової активності, характер професійної життєдіяльності та інші чинники.

Діючі навчальні програми з дисципліни «Фізичне виховання, спеціальна фізична підготовка і спорт» для ВВНЗ недостатньо враховують змінний характер військово-професійної діяльності та її специфіку залежно від військової спеціальності. Методика формування фізичної готовності майбутніх офіцерів детермінована такими процесами, як професіоналізація, інтенсифікація, інтеграція української системи освіти в європейське освітнє середовище. Тому питання фізичної готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності неодноразово досліджувались науковцями (Ю. Бородін, Г. Сухорада, С. Романчук та ін.).

У науково-педагогічній літературі розглядаються аспекти професійної підготовки, які спрямовані на розвиток окремих професійних умінь курсантів ВВНЗ (О. Барабанщиков, В. Вдовюк, В. Давидов, Д. Іщенко, Ю. Кудінов, О. Шевченко та ін.), встановлення психолого-педагогічних умов ефективного навчально-виховного процесу ВВНЗ (Ю. Бородін, О. Громико, І. Грязнов, В. Мартинюк, І. Каськов, В. Царенко). Але методичні основи формування фізичної готовності майбутніх офіцерів у процесі військово-професійної підготовки не стали ще предметом спеціального наукового дослідження, хоча деякі питання цієї проблеми розкриті у працях О. Бикової, О. Мороза, В. Ягупова та ін.

Актуальність дослідження підсилюється виявленими суперечностями: між недостатнім рівнем фізичної готовності абітурієнтів і особистісної мотивації до занять фізичною підготовкою та високим рівнем вимог до якості військово-професійної підготовки майбутніх офіцерів; між необхідністю інтенсифікації фізичної підготовки у ВВНЗ й нестачею науково-методичних розробок в галузі фізичного виховання, які б враховували сучасні трансформаційні процеси у військовій освіті й Збройних Силах України.

Актуальність проблеми, виявлені суперечності та можливість їх усунути зумовили вибір теми дисертаційного дослідження - «Методика формування фізичної готовності майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось згідно з річним планом наукової і науково-технічної діяльності Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова Національного авіаційного університету в рамках науково-дослідної роботи «Психофізіологічна готовність курсантів ВВНЗ до дій у екстремальних ситуаціях». Роль здобувача у виконанні цієї науково-дослідної роботи полягає у розробці програми фізичної підготовки, спрямованої на удосконалення професійної працездатності майбутніх офіцерів.

Тема дисертації затверджена вченою радою Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (протокол №3 від 26.11.2006 р.) та узгоджена у Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол №2 від 31.03.2009 р.).

Мета дослідження - розробити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність методики формування фізичної готовності майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності в процесі навчання дисципліні «Фізичне виховання, спеціальна фізична підготовка і спорт».

Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:

1. Проаналізувати теоретичні й практичні основи формування фізичної готовності майбутніх офіцерів та уточнити cутніcть і структуру фізичної готовності.

2. Виявити та обґрунтувати педагогічні умови, визначити критерії, пoкaзники тa рівні сформованості фізичної готовності майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності.

3. Розробити й теоретично обґрунтувати методику формування фізичної готовності майбутніх офіцерів у процесі фізичної підготовки в процесі навчання дисципліні «Фізичне виховання, спеціальна фізична підготовка і спорт».

4. Екcпeримeнтaльнo пeрeвірити ефективність розробленої методики формування фізичної готовності майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності.

Об'єкт дослідження - фізична підготовка майбутніх офіцерів як складова військово-професійної підготовки.

Предмет дослідження - методика формування фізичної готовності майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності в процесі навчання дисципліні «Фізичне виховання, спеціальна фізична підготовка і спорт».

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: теорія наукового пізнання особистості; принципи історизму, системності, науковості; соціально-педагогічний, аксіологічний, акмеологічний, діяльнісний та особистісно-орієнтований педагогічні підходи; теоретичні засади педагогіки вищої школи (П. Воловик, С. Гончаренко, І. Зязюн, Н. Ничкало, С. Сисоєва, В. Ягупов та ін.); основи формування фізичної готовності та досягнення успіху у професійній підготовці (А. Вереніус, В. Гориневський, Є. Дементьєв, П. Лесгафт, М. Семашко), спрямовані на розвиток окремих професійних умінь курсантів ВВНЗ (О. Барабанщиков, В. Вдовюк, О. Воробйов, Д. Іщенко, Г. Корнійчук, Ю. Кудінов та ін.); психолого-педагогічні умови ефективного навчально-виховного процесу військових закладів освіти (О. Громико, В. Мартинюк, І. Каськов, В. Панченко, В. Царенко).

Методи дослідження. Для розв'язання завдань дослідження використовувався комплекс методів: теоретичні (контент-аналіз літературних джерел з проблематики дослідження, синтез, узагальнення, систематизація теоретичних та експериментальних даних, індуктивні та дедуктивні методи) використовувались з метою вивчення наукової педагогічної літератури, визначення концептуальних засад дослідження; емпіричні (спостереження, анкетування, бесіди, метод експертної оцінки, педагогічний експеримент) використовувались з метою вивчення та оцінки сучасного стану сформованості педагогічних умінь майбутніх офіцерів а також перевірки ефективності розробленої педагогічної методики; методи математичної статистики використовувались для оцінювання достовірності й надійності отриманих емпіричних даних.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проведено в Житомирському військовому інституті імені С. П. Корольова Національного авіаційного університету та Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Основною базою експериментальної роботи був Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова Національного авіаційного університету. На констатувальному етапі участь в експерименті брали 420 курсантів, на етапі формувального експерименту - 135 (68 курсантів КГ і 67 - ЕГ) та 17 осіб науково-педагогічного складу і командирів курсантських підрозділів ВВНЗ.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що:

вперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено методику формування фізичної готовності майбутніх офіцерів та педагогічні умови її застосування (побудова процесу формування фізичної готовності майбутніх офіцерів під час вивчення дисципліни «Фізичне виховання спеціальна фізична підготовка і спорт» на засадах особистісно-орієнтованого підходу; відповідний рівень кваліфікації науково-педагогічного складу ВВНЗ; достатнє навчально-методичне й матеріально-спортивне забезпечення процесу формування фізичної готовності майбутніх офіцерів; моніторинг процесу формування фізичної готовності майбутніх військових фахівців під час навчання дисципліні «Фізичне виховання, спеціальна фізична підготовка і спорт»; створення в навчально-виховному процесі ситуацій успіху);

уточнено зміст і структуру понять «фізична готовність майбутнього офіцера», «формування фізичної готовності до військово-професійної діяльності»;

подальшого розвитку набули теоретичні й методичні засади професійної підготовки військових фахівців, конкретизовано критерії та показники оцінки фізичної готовності майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено та впроваджено в практику авторський курс «Методичні рекомендації до формування фізичної готовності курсантів»; використання методики формування фізичної готовності майбутніх офіцерів до війсково-професійної діяльності у практику роботи ВВНЗ сприяло підвищенню рівня їх фізичної готовності, вдосконаленню методики викладання дисципліни «Фізичне виховання, спеціальна фізична підготовка і спорт». Застосування запропонованих критеріїв, показників та рівнів сформованості фізичної готовності забезпечило можливість своєчасної діагностики рівня сформованості фізичної готовності майбутніх офіцерів, оперативно корегувати методи та методичні прийоми навчання фізичним вправам, прийомам і діям курсантів.

Результати дослідження впроваджено в навчальний процес ВВНЗ з дисципліни «Фізичне виховання, спеціальна фізична підготовка і спорт» Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова Національного авіаційного університету (акт реалізації від 2.03.2011 р.); Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (акт впровадження від 1.03.2011 р.); Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (акт реалізації від 3.03.2011 р.).

Особистий внесок. У статті «Формування ситуації успіху у майбутніх офіцерів, як науково - педагогічна проблема», яка написана у співавторстві з С. О. Кубіцьким здобувачеві належить висвітлення основних етапів формування ситуацій успіху. У статті «Стан фізичної готовності майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності», яка написана у співавторстві з В. П. Чабаненко здобувачеві належить розроблення методики проведення експерименту та аналіз результатів експерименту. У тезах конференції «Способы повышения физической подготовлености офицеров 1-2 возрастных групп», що написані у співавторстві з В. Н. Романчуком та С. В. Романчуком здобувачеві належить висвітлення особливостей організації фізичної підготовки офіцерів 1-2 вікових груп.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідались й обговорювалися на: науково-практичній конференції «Актуальні задачі фінансового психологічного, правового, топогеодезичного, радіотехнічного та лінгвістичного забезпечення підрозділів та частин Збройних Сил України» (Київ, 2009 р.), ХХХІІІ науково-практичній міжвузівській конференції присвяченої Дню університету» (Житомир, 2008 р.); відкритій науково-методичній конференції «Фізична підготовка військовослужбовців» (Київ, 2004 р.).

Публікації. Основні результати дослідження надруковані у 9 наукових працях, з яких 6 наукових статей - у виданнях, що включені ВАК України до переліку фахових у галузі педагогіки.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, п'яти додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 145 сторінок, і містить 12 рисунків та 15 таблиць. Список використаних джерел - 205 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі - «Теоретичні засади формування фізичної готовності майбутніх офіцерів у ВВНЗ до військово-професійної діяльності» - здійснено науково-теоретичний аналіз проблеми формування фізичної готовності майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності, категоріально-поняттєвого апарату дослідження, розглянуто провідні педагогічні підходи до вирішення проблеми, досліджено сутність, структуру і рівень сформованості фізичної готовності майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності.

На підставі аналізу дефініцій дослідження визначено категорії «професійна готовність», «фізична готовність», «фізична готовність майбутнього офіцера». Базову категорію дослідження - «формування фізичної готовності майбутнього офіцера» - визначено як комплексний, системний, поетапний, детермінований певними педагогічними умовами процес розвитку його знань, умінь, навичок із фізичної підготовки та особистісних якостей.

Охарактеризовано педагогічні підходи: соціально-педагогічний, аксіологічний, акмеологічний, діяльнісний і особистісно-орієнтований. У площині наукових підходів окремо виділено теорію ситуації успіху як одну з базових для аналізу процесу формування фізичної готовності майбутніх офіцерів у їх військово-професійній підготовці. Розглянуто нормативно- правові засади військово-професійної підготовки майбутніх офіцерів, науково-теоретичні розробки в цій галузі. Загальний масив наукових праць з проблеми дослідження поділено на кілька основних тематичних груп: професійна підготовка фахівців у системі вищої освіти України, формування професійної готовності майбутніх військових фахівців, фізична культура у контексті розвитку вищої військової освіти, методика формування фізичної готовності майбутніх офіцерів в Україні, зарубіжний досвід формування фізичної готовності майбутніх офіцерів.

Досліджено етапи формування фізичної готовності: початковий (оволодіння курсантами професійними уміннями й навичками шляхом випереджувального розвитку фізичних якостей і рухових навичок); базовий (розвиток фізичної готовності за рахунок створення умов для здійснення навчальної діяльності при оптимальному фізичному навантаженні, створенні ситуацій успіху в процесі фізичної підготовки); вдосконалення професійної майстерності (розвитку спеціальних фізичних якостей, підтримання оптимальної фізичної працездатності, самоусвідомлення, саморозвиток, самовиховання тощо); досягнення високого рівня фізичної готовності (у межах професійно-прикладної фізичної підготовки); підтримання оптимальної фізичної працездатності (протягом усього часу військово-професійної підготовки у ВВНЗ).

Професійна готовність (О. Клімов) розглядається на двох рівнях: потенційному (формується попередня, завчасна готовність майбутнього фахівця до обраної ним професійної діяльності) та ситуативному (визначає безпосередню професійну готовність як змобілізованість і функціональну орієнтацію особистості на вирішення конкретних професійних завдань). Фізична готовність має стійкі функціональні зв'язки з іншими, а саме: з поняттям здорового способу життя, працездатності, «ситуації успіху», професійної готовності.

На основі аналізу літературних джерел (М. Нещадим, Ю. Бородін С. Кубіцький) виділено складові фізичної підготовки майбутнього офіцера: розвиток основних фізичних якостей (швидкість, сила, витривалість, спритність), розвиток валеологічної культури, орієнтація на здоровий спосіб життя, розвиток здатності протистояти шкідливим звичкам. Визначено трикомпонентну структуру фізичної готовності майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності: особистісно-мотиваційний, змістово-діяльнісний та оцінно-рефлексивний. Особистісно-мотиваційний компонент передбачає наявність мотивів, інтересів, установок, переконань майбутніх офіцерів щодо занять фізичною культурою і спортом (С. Романчук). Змістово-діяльнісний компонент ґрунтується на діяльнісному підході до формування фізичної готовності й відображає знання й уявлення курсантів про специфіку та умови майбутньої військово-професійної діяльності, про зміст фізичної підготовки. Оцінно-рефлексивний компонент передбачає: оцінювання рівня фізичної готовності курсантів; розвиток самооцінки, самоусвідомлення фізичної готовності до військово-професійної діяльності; рефлексію.

На констатувальному етапі дослідно-експериментальної роботи було виявлено, що оптимальний рівень фізичної готовності до майбутньої військово-професійної діяльності притаманний 3,7% курсантам, що свідчить про малу ефективність традиційної методики навчання дисципліні «Фізичне виховання, спеціальна фізична підготовка і спорт» у ВВНЗ; 40,7% курсантів мають недостатній і критичний рівень фізичної готовності до такої діяльності. Отримані результати визначили доцільність проведення формувального експерименту.

У другому розділі - «Обґрунтування і реалізація методики формування фізичної готовності майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності» - визначено педагогічні умови формування фізичної готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності у процесі військово-професійної підготовки; обґрунтовано методику формування фізичної готовності майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності під час навчання дисципліні «Фізичне виховання, спеціальна фізична підготовка і спорт» та досліджено її ефективність.

Аналізуючи мету, завдання фізичної підготовки курсантів та шляхи її оптимізації, визначили, що вони полягають у збереженні і зміцненні їх здоров'я, вихованні у майбутніх офіцерів моральних, вольових та розвитку фізичних якостей, формуванні практичних рухових умінь і навичок, професійно-прикладній фізичній підготовці з урахуванням особливостей їх майбутньої професійної діяльності.

Забезпеченню виконання поставлених завдань сприяло використання загально дидактичних принципів навчання: (науковості, системності, свідомості й активності, індивідуального підходу, доступності, міцності знань, навичок і умінь), а також специфічних принципів: ( професійної спрямованості, комплексності, оптимальності, конкретності), що пов'язані із специфікою військово-професійної діяльності (принципом комплексного формування професійно важливих якостей майбутнього офіцера). При цьому загально дидактичні та специфічні принципи, зміст, методи, засоби навчання, форми організації, а також критерії та методи оцінки ефективності методики становили нерозривне ціле професійно спрямованого педагогічного процесу.

У процесі вивчення літературних джерел та практичної діяльності дисертанта було визначено недоліки традиційної методики формування фізичної готовності майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності: жорстка регламентація за темами, методами і принципами навчання; курсанти з достатньою фізичною підготовкою під час занять не отримують потрібного навантаження за відсутності особистісно-орієнтованого навчання; у старшокласників відсутня спрямованість на військову спеціальність, що частково проявляється й у курсантів. Вони були враховані при розробці авторської методики формування фізичної готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності. Запропонована методика формування фізичної готовності майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності заснована на такому: враховано виховні впливи мотивації; поєднано результативні і процесуальні мотиви; введено специфічні вербальні впливи під час різних форм фізичної підготовки; поєднано вербальні впливи з спеціально організованою руховою активністю курсантів; використано наочну агітацію; враховано медико-біологічний аспект занять фізичною культурою. Методика формування фізичної готовності курсантів передбачає наявність відповідних компонентів (організаційний, змістовий, цільовий і результативний) рис.1, які узгоджуються з компонентами фізичної готовності майбутніх офіцерів. Вони використовувалися комплексно, оскільки всі компоненти фізичної готовності майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності й компоненти методики формування такої готовності взаємопов'язані між собою, що показано на рисунку.

Процес проектування методики формування фізичної готовності майбутніх офіцерів розглядали на науково-теоретичному, технологічному й методичному рівнях. На науково-теоретичному рівні обґрунтування педагогічних умов формування фізичної готовності розглядали на основі педагогічних підходів. На технологічному рівні обґрунтування проводили через моделювання процесу науково-методичного забезпечення, його планування й організаційно-управлінської діяльності викладачів. На методичному рівні обґрунтування педагогічних умов формування фізичної готовності було пов'язане з плануванням процесу фізичної підготовки майбутніх офіцерів, а також добором, структуруванням і трансформуванням змісту процесу фізичної підготовки на всіх її рівнях.

Вибір педагогічних умов проводили в узгодженості з напрямками формування фізичної готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності (забезпечення високого рівня сформованості фахівців за особистісно-орієнтованим підходом; комплексне планування завдань та створення достатньої матеріально-технічної бази для проведення занять; оцінювання якісних і кількісних показників сформованості фізичної готовності курсантів до виконання службових обов'язків; створення ситуацій успіху як засобу активізації навчального процесу). Було обрано такі педагогічні умови: побудова процесу формування фізичної готовності майбутніх офіцерів під час навчання дисципліні «Фізичне виховання, спеціальна фізична підготовка та спорт» на засадах особистісно-орієнтованого підходу; відповідність рівня кваліфікації науково-педагогічного складу ВВНЗ; достатнє навчально-методичне й матеріально-технічне забезпечення процесу формування фізичної готовності майбутніх офіцерів; моніторинг процесу формування фізичної готовності майбутніх військових фахівців; створення в навчально-виховному процесі ситуацій успіху.

Побудова процесу формування фізичної готовності майбутніх офіцерів під час навчання дисципліні «Фізичне виховання, спеціальна фізична підготовка та спорт» на засадах особистісно-орієнтованого підходу. Багатогранність фізичної підготовки як чинника оптимізації формування професійної готовності визначалася необхідністю всебічного розвитку курсантів й забезпечення високого рівня сформованості їх орієнтованого підходу проводили у трьох напрямках: забезпечення необхідного рівня сформованості фізичних якостей військового фахівця, набутих ним знань, умінь та навичок збереження й зміцнення здоров'я; залучення курсантів до систематичних занять з фізичної підготовки, спортивно-масової діяльності під час військово-професійної підготовки; запобігання засобами фізичної підготовки соціально дезадаптованим формам поведінки, формування соціальної активності. Одною умовою ефективності фізичної майбутніх офіцерів у ВВНЗ є особистісна характеристиками випускників шкіл, у тому числі і їх фізичний розвиток. Як свідчать статистично-аналітичні матеріали, якість добору першокурсників у вищі військові навчальні заклади безпосередньо детермінує зниження якісних характеристик - медичних, психологічних, фізичних. Для 60% абітурієнтів характерними є хронічні захворювання, виявлені медичними комісіями (для порівняння: в Сполучених Штатах - близько 9%); психічні відхилення - у 19%.Три чверті юнаків призовного віку мають рівень фізичної підготовки, нижчий за мінімальний. Тому можливості добору кращих за фізичними якостями абітурієнтів до ВВНЗ суттєво обмежені.

Така педагогічна умова ґрунтується на врахуванні індивідуальних особливостей майбутніх офіцерів під час формування їх фізичної готовності, що передбачало здійснення діагностичних заходів, які давали можливість вчасно реагувати на індивідуально-особистісні характеристики майбутнього військового фахівця та вносити корективи в методику проведення занять.

Відповідність рівню кваліфікації науково-педагогічного складу ВВНЗ. Переважна частина науково-педагогічних працівників ВВНЗ мають досить високу науково-практичну кваліфікацію і тому реалізують науково-дослідницький тип оптимальних варіантів фізичної підготовки майбутніх офіцерів. На рівень кваліфікації науково-педагогічних працівників з фізичної підготовки впливає їх науково-методичний рівень і науково-методичне забезпечення фізичної підготовки як навчального предмета, а також стан матеріально-спортивної бази ВВНЗ. Від науково-педагогічних працівників вимагається: комплексне планування найважливіших завдань освітнього процесу та основі раціональних витрат часу курсантів для досягнення поставлених цілей фізичної підготовки; реалізація задачного підходу; урахування реальних умов навчання майбутніх офіцерів;; вибір структурно-логічної схеми вивчення дисципліни «Фізичне виховання, спеціальна фізична підготовка і спорт»; проектування змісту навчальних занять ; вибір найбільш раціональних форм і методів фізичної підготовки, а також контрольно-оцінних можливостей фізичної підготовки; створення сприятливого психологічного клімату на заняттях з фізичної підготовки, що формує у курсантів стійку мотивацію до успіху (А. Андрєєв). Відповідно до класифікацій методів навчання у фізичній підготовці, як один із варіантів можливо виділити чотири групи методів: навчання, розвитку, виховання, узгодження спільних дій військовослужбовців.

Достатнє навчально-методичне й матеріально-спортивне забезпечення процесу формування фізичної готовності майбутніх офіцерів у ВВНЗ. Реалізація зазначеної умови проводилася шляхом опертя на необхідність введення інновацій у методику фізичної підготовки майбутніх офіцерів, що обумовлено: відсутністю типових програм фізичної підготовки з урахуванням специфіки ВВНЗ; низький рівень навчально-методичного та матеріально-спортивного забезпечення фізичної підготовки майбутніх офіцерів у процесі військово-професійної підготовки.

У процесі формування фізичної готовності майбутнього офіцера до військово-професійної діяльності проводилася методична корекція методів та методичних прийомів навчання із впровадженням інновацій та доцільним використанням традиційних форм і методів фізичної підготовки.

Як педагогічна умова моніторинг процесу формування фізичної готовності майбутніх військових фахівців під час навчання дисципліні «Фізичне виховання, спеціальна фізична підготовка і спорт» передбачає: оцінку якісних і кількісних показників сформованості фізичної готовності курсантів; накопичення бази даних про недосконалість навчальних програм, стандартів та критеріїв оцінки фізичної підготовленості майбутніх військових фахівців; обґрунтування рівня кваліфікації науково-педагогічних працівників ВВНЗ, який проводить фізичну підготовку курсантів; стану науково-дослідних робіт у галузі фізичної підготовки майбутніх військових фахівців. У моніторингу використовувався контролінг, спрямований на своєчасне виявлення типових помилок у фізичній підготовці майбутніх офіцерів. У ході дослідження були використані такі методи діагностики: анкетування, інтерв'ювання, бесіди, експертне оцінювання, узагальнення незалежних характеристик, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.

Створення в навчально-виховному процесі ситуацій успіху засобами фізичної підготовки. Ця педагогічна умова ґрунтується на теоретичних засадах акмеологічного підходу, який дозволив розглядати професійну підготовку фахівців як процес досягнення вершинного успіху («акме»). Таким акмеологічним результатом вважали і загальні результати професійної підготовки у ВВНЗ, і опосередковано-професійні досягнення (наприклад, формування культури здоров'я, здорового способу життя майбутнього офіцера на заняттях з фізичної підготовки). У дослідженні проблеми успіху та специфіки її формування в процесі військово-професійної підготовки виділили філософський, професійно-педагогічний та соціально-педагогічний аспекти. Філософський аспект проблеми формування ситуації успіху дав змогу розглядати її як вияв головних діалектичних закономірностей, що детермінують будь-які сфери життєдіяльності майбутнього офіцера. Психолого-педагогічний аспект розкрив формування ситуації успіху як процес переживання радості, задоволення внаслідок того, що очікувані результати діяльності співпали чи навіть перевищили очікування (А. Бєлкін). Ситуація успіху безпосередньо впливає на формування відповідної «Я»-концепції майбутнього офіцера і впливає на процеси інтеріоризації, екстеріоризації. Соціально-педагогічний аспект визначав, насамперед, соціалізаційні характеристики ситуації успіху. Створення ситуації успіху позитивно позначилося на формуванні таких базових компетенцій майбутнього офіцера: діяльнісній, комунікативній, інформаційній, регуляторній.

На формування ситуації успіху впливають діяльнісний, особистісно- орієнтований, синергетичний та акмеологічний підходи. Виділяють такі провідні діяльнісні характеристики ситуації успіху: несиметричність взаємодії суб'єктів навчального процесу, яка полягає у тому, що головною рушійною силою створення ситуації успіху є реалізація потреби в отриманні нових знань; пізнавальна ініціатива; звернення із запитом на конкретне знання (уміння, навичку) до інших суб'єктів освітнього процесу (С. Рубінштейн).

Визначені і обґрунтовані педагогічні умови забезпечили якість формування фізичної готовності курсантів до майбутньої професійної діяльності.

Впровадження методики формування фізичної готовності майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності проводилось з урахуванням таких її особливостей: наявність культуротворчого фактору; опора на методологічні знання у методиці фізичної підготовки; врахування єдності і взаємозв'язку функціонального, ціннісного, діяльнісного та результативного аспектів змісту методики викладання фізичної підготовки; інтеграція міждисциплінарного і багатоаспектного характеру наукових знань про фізичну культуру; сучасне нетрадиційне розуміння сутності фізичних вправ, врахування тенденції посилення диференціації різних сфер культури на базі інтеграції способів дії на людину; переведення взаємин всіх учасників навчального процесу на суб'єкт-суб'єктну взаємно мотивовану творчу діяльність; використання сучасних психолого-педагогічних теорій.

Метою дослідно-експериментальної роботи щодо вирішення проблеми формування фізичної готовності майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності стала перевірка ефективності розробленої методики формування фізичної готовності майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності. Критерії та показники сформованості фізичної готовності майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності склали критеріальну програму їх дослідження: цільово-результативний, ціннісно-мотиваційний, когнітивно-інформаційний, практично-перетворювальний, творчо-рефлексивний критерії. На основі розроблених критеріїв виділено чотири рівні фізичної готовності майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності: оптимальний; достатній; критичний; недостатній.

У формувальному експерименті брало участь 135 курсантів Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова Національного авіаційного університету: 68 курсантів КГ і 67 курсантів ЕГ впродовж трьох років навчання (перший курс - початок експерименту; третій курс - його закінчення).

За результатами формувального експерименту спостерігається позитивна динаміка рівнів фізичної готовності майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності; визначено зміни у особистісно-мотиваційному, змістово-діяльнісному та оцінно-рефлексивному компонентах фізичної готовності курсантів ВВНЗ.

Аналізуючи результати досліджень на основі виділених критеріїв та показників курсанти розподілені на групи з недостатнім, критичним, достатнім і оптимальним рівнями фізичної готовності до майбутньої військово-професійної діяльності. Результати розподілу цих рівнів після формувального етапу педагогічного експерименту представлена у таблиці.

Таблиця

Динаміка рівнів фізичної готовності майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності під час формувального експерименту

Після впровадження запропонованої методики формування фізичної готовності майбутніх офіцерів та відповідної сукупності педагогічних умов кількість курсантів ЕГ з оптимальним рівнем фізичної готовності зросла від 3% до 40,3%. У КГ показники цього рівня фізичної готовності змінилися від 4,1% до 6,8%. Недостатній рівень фізичної готовності після проведення формувального етапу у курсантів ЕГ відсутній, у КГ становить 4,1% курсантів; критичний рівень фізичної готовності у курсантів ЕГ зменшився з 43,3% до 11,9%, а в КГ зменшився на 4,1%.

Отримані після формувального етапу експерименту результати засвідчили ефективність впровадження у процес навчання дисципліні «Фізичне виховання, спеціальна фізична підготовка і спорт» курсантів ВВНЗ розробленої методики та педагогічних умов формування фізичної готовності майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності.

ВИСНОВКИ

1. Проведено аналіз визначальних наукових підходів до вирішення проблеми формування фізичної готовності майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності: синергетичного, діяльнісного, аксіологічного, акмеологічного, соціально-педагогічного, особистісно-орієнтованого. Доведено, що поєднання означених підходів несе певне змістово-функціональне навантаження як теоретичні конструкти, за допомогою яких визначено специфіку об'єкта і предмета дослідження. Під фізичною готовністю майбутнього офіцера розуміємо професійно-особистісне новоутворення майбутнього військового фахівця, що формується у процесі фізичної підготовки, забезпечує можливість сформувати у майбутніх офіцерів ситуацію успіху і реалізувати її в процесі професійного становлення й самовдосконалення під час військової служби. Результати констатувального експерименту показали, що 40,7% курсантів першого курсу володіють недостатнім та критичним рівнями фізичної готовності до професійної діяльності.

2. На основі аналізу літературних джерел розкрито сутність і структуру фізичної готовності майбутнього офіцера до військово-професійної діяльності. ЇЇ компонентами визначено: особистісно-мотиваційний, змістово-діяльнісний, оцінно-рефлексивний. Відповідно до структури фізичної готовності визначено компоненти методики формування фізичної готовності: цільовий, організаційний, змістовий та результативний. Цільовий компонент спрямований на формування фізичної готовності майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності й охоплює провідну мету професійної підготовки курсантів. Організаційний компонент виражається через сукупність обраних педагогічних умов. Змістовий компонент охоплює комплекс форм, методів і прийомів організації навчання дисципліні «Фізичне виховання, спеціальна фізична підготовка і спорт» у ВВНЗ. Результативний компонент є описом очікуваного результату впровадження методики формування фізичної готовності майбутніх офіцерів.

3. Обґрунтовано такі педагогічні умови формування фізичної готовності майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності: побудова процесу формування фізичної готовності майбутніх офіцерів під час військово-професійної підготовки на засадах особистісно-орієнтованого підходу; відповідний рівень кваліфікації науково-педагогічного складу ВВНЗ; достатнє навчально-методичне й матеріально-спортивне забезпечення процесу формування фізичної готовності майбутніх офіцерів; моніторинг процесу формування фізичної готовності майбутніх військових фахівців; створення у навчально-виховному процесі ситуацій успіху. Їх застосування забезпечило дієвість авторської методики формування фізичної готовності до професійної діяльності майбутніх офіцерів.

Критерії та показники сформованості фізичної готовності майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності відповідають компонентам методики формування фізичної готовності курсантів і включають: цільово-результативний; ціннісно-мотиваційний; когнітивно-інформаційний; практично-перетворювальний; творчо-рефлексивний критерій. Представлений комплекс критеріїв та показників дав підстави виділити чотири рівні фізичної готовності майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності: оптимальний; достатній; критичний; недостатній.

4. Процес проектування методики формування фізичної готовності майбутніх офіцерів розглядали на науково-теоретичному, технологічному й методичному рівнях. На науково-теоретичному рівні обґрунтування педагогічних умов формування фізичної готовності розглядали на основі педагогічних підходів. На технологічному рівні обґрунтування проводили через моделювання процесу науково-методичного забезпечення, його планування й організаційно-управлінської діяльності викладачів. На методичному рівні було проведено планування процесу фізичної підготовки майбутніх офіцерів, а також добір, структурування, трансформування змісту процесу фізичної підготовки на всіх її рівнях. Методика формування фізичної готовності курсантів передбачала наявність компонентів (організаційний, змістовий, цільовий і результативний), які узгоджуються з компонентами фізичної готовності майбутніх офіцерів.

Впровадження методики формування фізичної готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності проводилось з врахуванням таких її особливостей: наявність культуротворчого фактору; опора на методологічні знання у методиці фізичної підготовки; врахування єдності і взаємозв'язку функціонального, ціннісного, діяльнісного, результативного аспектів змісту методики викладання фізичної підготовки; інтеграція міждисциплінарного і багатоаспектного характеру наукових знань про фізичну культуру; сучасне нетрадиційне розуміння сутності фізичних вправ, врахування тенденції посилення диференціації різних сфер культури на базі інтеграції способів дії на людину; переведення взаємин всіх учасників навчального процесу на суб'єкт-суб'єктну взаємно мотивовану творчу діяльність; використання сучасних психолого-педагогічних теорій.

5. Аналіз результатів педагогічного експерименту свідчить, що ефективність запропонованої методики і педагогічних умов формування фізичні готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на кінець експерименту в експериментальній групі вища, ніж у контрольній. Середні показники основних нормативів з фізичної підготовки курсантів за кількістю підтягувань, комплексної силової вправи, нормативах у бігових вправах значно зросли. Показники оцінки рівня фізичної готовності у експериментальній групі перерозподілилися: на високому рівні фізичної готовності на закінчення експерименту в експериментальній групі перебували 16,4% майбутніх офіцерів (проти 5,5% досліджуваних контрольної групи), середньому - 68,7% (проти 39,7% курсантів контрольної групи). Кількість курсантів експериментальної групи з оптимальним рівнем фізичної готовності зросла до 40,3%. У контрольній групі показники цього рівня фізичної готовності залишилися на рівні 6,8%.

Дослідження не вичерпує усіх проблем військово-професійної підготовки майбутніх офіцерів. Потребують подальшого наукового дослідження питання системного забезпечення у ВВНЗ процесу формування професійної компетентності та окремих складових - різних видів готовності майбутніх офіцерів. Іншим перспективним напрямком майбутніх досліджень може стати розробка покрокової методики формування фізичної готовності курсантів у процесі проведення занять з фізичної підготовки та загальновійськових дисциплін.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Старчук, О. О. Фізична готовність майбутніх офіцерів як показник сформованості їх професійної компетентності / Старчук О. О. // Збірник наукових праць. Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка / гол. ред. кол. С. В. Ленков. - Вип. №16. - К. : ВІКНУ, 2008. - Вип. №16. - С. 250-255.

Старчук, О. О. Базові компоненти методики формування фізичної готовності майбутніх офіцерів / Старчук О. О. // Збірник наукових праць №51. Серія: педагогічні та психологічні науки / гол. ред. Романишина Л. М. - Хмельницький : Вид-во НАДПСУ, 2010. - С. 96-100.

Старчук, О. О. Формування ситуації успіху у майбутніх офіцерів, як науково - педагогічна проблема / О. О. Старчук, С. О. Кубіцький // Проблеми освіти : наук. зб. / гол. ред. І. О. Вакарчук. - К. : Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, 2008. - Вип. 56. - С. 13-17.

Старчук, О. О. Фізична готовність майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності у загальній структурі їх військово-професійної діяльності / Старчук О. О. // Вісник Національної академії оборони України : зб. наук. праць / гол. ред. Радецький В. Г. - К. : НАОУ, 2009. - Вип. 5 (13). - С. 81-85.

Старчук, О. О. Педагогічні умови формування фізичної готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності у процесі військово-професійної підготовки [Електронний ресурс] / Старчук О. О. // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України : електр. наук. фах вид. / гол. ред. Романишина Л. М. - 2010. - Вип. 3. - Режим доступу до ресурсу : httр://www.nbuv.gоv.uа/е-jоurnаls/Vnаdрs/2010_3/10mоmvеl.рdf.

Старчук, О. О. Стан фізичної готовності майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності / В. П. Чабаненко, О. О. Старчук // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України : електр. наук. фах вид. / гол. ред. Романишина Л. М. - 2010. - Вип. 4. - Режим доступу до ресурсу : httр://www.nbuv.gоv.uа/е-jоurnаls/Vnаdрs/2010_4/10mоmvеl.рdf.

Старчук, А. А. Способы повышения физической подготовленности офицеров 1-2 возрастных групп / Романчук В. Н., Романчук С. В., Старчук А. А. // Фізична підготовка військовослужбовців : матеріали ІІ відкритої науково-методичної конференції (9-10 січня 2004 р.) / Національний університет фізичного виховання і спорту України. - К., 2004. - С. 54-60.

Старчук, О. О. Сучасний стан проблеми формування психологічної готовності військовослужбовців до діяльності в особливих умовах / О. О. Старчук // Тези ХХХІІІ науково-практичної міжвузівської конференції присвяченої Дню університету, 18-19 березня 2008 р. / гол. оргком. Мельничук П. П. - Житомир : ЖДТУ, 2008. - С. 226.

Старчук, О. О. До питання аналізу проблеми формування фізичної готовності майбутніх офіцерів у процесі фахової підготовки / Старчук О. О. // Актуальні задачі фінансового психологічного, правового, топогеодезичного, радіотехнічного та лінгвістичного забезпечення підрозділів та частин Збройних Сил України : тези доповідей науково-практичної конференції / Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - К. : ВІ КНУ, 2009. - С. 73-74.

АНОТАЦІЇ

Старчук О. О. Методика формування фізичної готовності майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія і методика навчання (загальновійськові та військово-спеціальні дисципліни). - Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2011.

У дисертації визначено суть та зміст фізичної готовності майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності. Визначено компоненти методики формування фізичної готовності: цільовий, організаційний, змістовий та результативний, які слугували базою для вибору педагогічних умов Процес проектування методики формування фізичної готовності майбутніх офіцерів розглядали на науково-теоретичному, технологічному й методичному рівнях. Педагогічними умовами визначено (побудова процесу формування фізичної готовності майбутніх офіцерів під час занять з дисципліни «Фізичне виховання, спеціальна фізична підготовка і спорт» на засадах особистісно-орієнтованого підходу; відповідність рівня кваліфікації науково-педагогічного складу ВВНЗ; достатнє навчально-методичне й матеріально-спортивне забезпечення процесу формування фізичної готовності майбутніх офіцерів; моніторинг процесу формування фізичної готовності майбутніх військових фахівців; створення в навчально-виховному процесі ситуацій успіху). Визначено чотири рівні фізичної готовності: оптимальний; достатній; критичний; недостатній.

Ключові слова: майбутні офіцери, педагогічні підходи, структура фізичної готовності, авторська методика формування фізичної готовності майбутніх офіцерів, компоненти, педагогічні умови, система критеріїв.

Старчук А. А. Методика формирования физической готовности будущих офицеров к военно-профессиональной деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (общевоенные и военно-специальные дисциплины. - Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого. - Хмельницкий, 2011.

В диссертации рассматриваются вопросы формирования физической готовности будущих офицеров к военно-профессиональной деятельности. Рассматривая вопросы о заданиях физического воспитания курсантов и пути его оптимизации, определили, что они предполагают сохранение и укрепление их здоровья, воспитание у курсантов моральных, волевых и физических качеств, готовность к высокопродуктивному труду и обороне Родины, формирование практических двигательных умений и навычек, профессионально-прикладной физической подготовке с учетом особенностей будущей профессиональной деятельности офицеров.

Были определены компоненты физической готовности к профессиональной деятельности будущих офицеров: личностно-мотивационный, содержательно-деятельностный и оценочно-рефлексивный. Учитывая такие компоненты, разработана методика формирования физической готовности будущих офицеров. Проектирование методики рассматривали на научно-теоретическом, технологическом и методическом уровнях. Выполнение заданий разработаной методики процесса обеспечивало использование общедидактических принципов обучения: (научность; системность; сознательность и активность; индивидуальный подход; доступность и твердость знаний, навичек и умений), а также специфических принципов (принцип равных возможностей достижения положительного результата при различных базовых уровнях, принцип учета индивидуальных психолого-физических возможностей, принцип накопительной системы оценки), которые определяются спецификой военно-профессиональной деятельности (принципом комплексного формирования профессионально важных качеств будущего офицера).

Методика формирования физической готовности будущих офицеров к профессиональной деятельности основывается на определенных компонентах, которые соответствуют компонентами физической готовности курсантов ВВУЗ: организационный, содержательный, целевой, результативный.

Организационный компонент выражается через совокупность избранных педагогических условий, так как они обеспечивают выполнение заданий разработанной методики в соответствии с личностно-ориентированным, содержательно-деятельностным и оценочно-рефлексивным компонентами физической готовности будущих офицеров к профессиональной деятельности. Содержательный компонент охватывает комплекс форм, методов и приемов организации физической подготовки в ВВУЗ, в соответствии с поставленными целями и заданиями педагогического эксперимента. Целевой компонент отвечает за главную цель профессиональной подготовки курсантов и реализуется через выполнение совокупности заданий учебно-воспитательного процесса. Результативный компонент сопоставляется с целевым компонентом методики формирования физической готовности с направленностью на ожидаемый результат и педагогическими условиями в процессе профессиональной подготовки курсантов экспериментальной группы. Эти компоненты были использованы в учебно-воспитательном процессе курсантов экспериментальной группы комплексно - они диалектически связаны между собой.