Формування готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний заклад

„Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Формування готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю

Панішева Ольга Вікторівна

Луганськ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Державному закладі „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Прошкін Володимир Вадимович, Державний заклад „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач відділу аспірантури.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Лосєва Наталія Миколаївна, Донецький національний університет, професор кафедри вищої математики і методики викладання математики;

кандидат педагогічних наук, доцент Овчинникова Марина Вікторівна, Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), докторант.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н.І. Черв'якова

Анотація

учитель гуманітарний клас

Панішева О.В. Формування готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Державний заклад „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”. - Луганськ, 2011.

Дисертацію присвячено проблемі теоретичного обґрунтування та експериментальної перевірки системи формування готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю. Розкрито стан розв'язання проблеми в науковій літературі; охарактеризовано професійно-особистісні якості вчителя, зумовлені особливостями навчання математики учнів класів гуманітарного профілю; виявлено сутність та структурні компоненти готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю, визначено її критерії, показники та рівні сформованості. Експериментально перевірено ефективність розробленої системи, яка передбачає формування особистісних та професійних якостей студента; оновлення змісту професійної підготовки вчителя математики на засадах гуманітаризації, включення студентів у активну навчальну діяльність у ВНЗ. Розроблено начально-методичне забезпечення цієї системи.

Ключові слова: професійна підготовка вчителя математики, система, формування готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю, гуманітаризація змісту навчання, навчально-методичне забезпечення, учні класів гуманітарного профілю.

Аннотация

Панишева О.В. Формирование готовности будущих учителей математики к работе в классах гуманитарного профиля. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04. - теория и методика профессионального образования. - Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Луганск, 2011.

В диссертации представлено теоретическое обобщение и практическое решение проблемы формирования готовности будущих учителей математики к работе в классах гуманитарного профиля. На основе анализа современного состояния реформирования образования установлено, что профильное обучение - одна из инноваций, которая активно внедряется в среднюю общеобра-зовательную школу, а ведущим фактором ее реализации является подготовленность школьного учителя к практической реализации идей профильного обучения школьников, в частности обучения математике в классах гуманитарного профиля. Изучение нормативных документов, научной и учебно-методической литературы засвидетельствовало недостаточную разработанность теоретических подходов к целенаправленной подготовке будущих учителей математики, которая бы обеспечивала формирование у них готовности к работе в классах гуманитарного профиля.

На основании обобщения идей педагогов прошлого, изучения современного состояния разработанности проблемы профессиональной подготовки будущих учителей математики в педагогической теории и практике выяснено, что приоритетное значение в формировании готовности будущих учителей математики к работе в классах гуманитарного профиля приобретет формирование таких профессионально-личностных качеств, как общая эрудиция, широкий кругозор, эмпатия, а также экспрессивные качества педагога (эмоциональность, артистизм, яркость, непредсказуемость, чувство юмора, коммуникабельность).

Основываясь на совокупности теоретических положений, сформулировано понятие „готовность будущего учителя математики к работе в гуманитарном классе”, которая рассматривается, с одной стороны, как определенный уровень развития личностных и профессиональных качеств студента, которые обеспечивают эффективность профессионально-педагогической деятельности, в частности обучения математике учеников в гуманитарном классе; с другой как совокупность профессиональных знаний, умений, навыков и способов деятельности, которыми должен овладеть будущий педагог, соответствующее отношение к работе, сформированность рефлексивной позиции в учебно-воспитательном процессе, которые, интегрируясь, обеспечивают профессиональное осуществление этого аспекта будущей педагогической деятельности - обучение математике старшеклассников классов гуманитарного профиля. Структурными компонентами готовности определенно: личностный, мотивационный, когнитивный, операционный, рефлексивный, творческий.

На основании разработанных критериев и показателей в ходе констатирующего этапа педагогического эксперимента установлено, что значительное количество студентов ( 88,7 %) имеет недостаточный уровень готовности к работе с гуманитариями, что подтверждает существование противоречия.

В соответствии с теоретическими положениями разработана система формирования готовности, которая содержит целевой, содержательный, операционный, результативно-рефлексивный структурные компоненты. Реализация системы формирования готовности будущих учителей математики к работе в классах гуманитарного профиля обеспечивалась разработкой соответствующего учебно-методического обеспечения: учебно-методического пособия для преподавателей ВУЗ „Методические советы по формированию готовности будущих учителей математики к работе в классах гуманитарного профиля”, программы спецкурса для студентов „Преподавание математики в гуманитарном классе”.

Проведенный на контрольном этапе эксперимента анализ подтвердил, что практическая реализация разработанной системы формирования готовности способствовала тому, что все компоненты готовности у студентов ЭГ получили существенное развитие, что позволяет сделать вывод об эффективности разработанной системы формирования готовности будущих учителей математики к работе в классах гуманитарного профиля.

Ключевые слова: профессиональная подготовка учителя математики, система, формирование готовности будущих учителей математики к работе в классах гуманитарного профиля, гуманитаризация содержания образования, учебно-методическое обеспечение, учащиеся классов гуманітарного профиля.

Annotation

Panisheva O.V. Forming of the future Maths teachers' readiness to work in the Humanities type classes. - Manuscript.

Thesis in order to take the Candidate of Pedagogical Sciences Degree in speciality 13.00.04 - Theory and Methodology of Occupational Training - State Institution „Luhansk Taras Shevchenko National University”. - Luhansk, 2011.

The thesis deals with the problem of the theoretical explanation and experimental check of the forming system of the future Maths teachers' readiness to work in the Humanities type classes. The state of the problem solution in the scientific literature is found out; the teacher's professional and personality qualities specified by Maths teaching peculiarities of the pupils in the Humanities type classes are characterized; the essence and the structural components of the future Maths teachers' readiness to work in the Humanities type classes are exposed; its criteria, indices and levels of forming are defined. The efficiency of the worked out system is experimentally checked; it supposes forming of the student's personality and professional qualities; the content renewal of Maths teacher's occupational training according to the humanitarization principles; the students' inclusion into the active studying process in the institutions of higher education. The educative methodological support of this system is developed.

Key words: Maths teacher's occupational training, system, forming of the future Maths teachers' readiness to work in the Humanities type classes, humanitarization of the training content, educative methodological support, pupils of the Humanities type classes.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Одним з пріоритетних напрямків реформування сучасної загальноосвітньої школи є перехід її старшої ланки на профільне навчання. Успіх освітянських нововведень залежить від багатьох чинників, зокрема й від готовності педагогів до роботи в модернізованих умовах, у зв'язку з чим виникає соціальне замовлення на підготовку вчителя, спроможного працювати в оновленій школі.

Упровадження профільного навчання в старшу школу ставить перед освітянами низку проблем методологічного, соціального, організаційного, технологічного, психологічного, педагогічного характеру, вирішення яких потребує нових теоретичних і практичних досліджень. Так, постало питання викладання предметів, зокрема математики, відповідно до існуючих профілів.

Класи гуманітарного профілю є одними з найпоширеніших у старшій школі. Забезпечення належного рівня математичної підготовки молодого покоління має відбуватися незалежно від профілю класу, у якому навчається учень. Разом з тим, як свідчать результати опитування вчителів математики, які працюють з гуманітаріями, педагоги відчувають утруднення, пов'язані з домінуванням правої півкулі в цієї категорії учнів, що зумовлює специфіку викладання їм предмета. Тому майбутніх педагогів потрібно цілеспрямовано готувати до врахування психолого-педагогічних особливостей учнів-гуманітаріїв при викладанні математики.

Сучасну середню освіту не задовольняє наявний рівень готовності вчителя до здійснення профільного навчання школярів. Тому виникає необхідність внести відповідні зміни в процес професійної підготовки вчителів, здійснити певну модернізацію вищої педагогічної освіти, яка розбудовується сьогодні в межах Державної національної програми „Освіта” („Україна XXI століття”), Закону України „Про вищу освіту”, Концепції розвитку педагогічної освіти в Україні.

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що професійну підготовку майбутніх учителів у різних аспектах розглядали багато дослідників, серед яких О. Абдулліна, А. Алексюк, С. Архангельський, Г. Балл, А. Бойко, М. Боритко, О. Глузман, С. Гончаренко, В. Гриньова, О. Дубасенюк, І. Зязюн, Н. Кузьміна, О. Пєхота,. І. Підласий, І. Сергєєв, С. Сисоєва та ін. Значну увагу науковці приділяють вивченню проблеми готовності фахівців до педагогічної діяльності (І. Гавриш, О. Дубасенюк, М. Дьяченко, Л. Кандибович, Л. Кондрашова, Н. Кузьміна, З. Курлянд, А. Ліненко, В. Сластьонін та ін.).

Проблему професійної підготовки вчителя математики у ВНЗ розглянуто в працях К. Гнєзділової, В. Іванової, Г. Михаліна, В. Моторіної, Л. Радзіховської, С. Ракова, О. Тумашевої, О. Чашечникової та ін.

З моменту оприлюднення Концепції профільного навчання (2003 р.) та поступового впровадження її положень у практику загальноосвітньої школи в педагогічній літературі триває публічне обговорення, присвячене профілізації середньої школи. Це питання є предметом дослідження в роботах І. Ареф'єва, Я. Бродського, Н. Бібик, Л. Липової, В. Малишева, Т. Паламарчук, М. Родичева, А. Тряпіциної, С. Чистякової, Н. Шиян та ін. Однак більшість проблем, що порушують науковці, спрямовані переважно на розв'язання питань організаційного характеру.

Проте залишається недостатньо дослідженою проблема формування готовності вчителя до роботи в умовах профільної школи. Так, існує незначна кількість праць, у яких дослідники звертають увагу на підготовку майбутніх учителів до роботи в умовах профільної школи. Серед них доробки, у яких висвітлено загальні аспекти підготовки вчителя до роботи в умовах профільної школи (Н. Алік, І. Ареф'єв), підготовки до профільного навчання вчителів фізики (М. Пайкуш), хімії (Є. Аршанський), фізичної культури (Т. Ротерс). Формування готовності майбутніх учителів математики до роботи в умовах профільного навчання взагалі й у класах гуманітарного профілю зокрема не було предметом спеціального дослідження науковців.

За останні роки також з'явилася значна кількість дисертаційних робіт, присвячених формуванню готовності вчителя до окремих видів діяльності. Серед досліджених вітчизняними й зарубіжними науковцями проблем виділимо такі: готовність педагога до професійного самовдосконалення (О. Скворцова), самовизначення (Л. Мещерова), саморозвитку (О. Пєхота), самовиховання (О. Кучерявий), до здійснення диференційованого (Є. Денчук), діалогічного (В. Морозов), особистісно орієнтованого навчання (Ю. Шаповал), до використання інноваційних технологій (О. Іваницький, І. Манкусь), до здійснення інноваційної (І. Гавриш, Н. Клокар, І. Пискарьова), дослідницької діяльності та професійної творчості (О. Волошенко, В. Іванова, З. Левчук) тощо. Водночас, незважаючи на різнопланові й досить масштабні наукові роботи, недостатньо висвітлена готовність до навчання учнів в умовах профільної школи.

Отже, мають місце суперечності між: потребою загальноосвітньої школи в учителях математики, здатних викладати навчальний предмет у класах гуманітарного профілю, ураховуючи особливості учнів-гуманітаріїв, та відсутністю у вищих педагогічних навчальних закладах цілеспрямованої підготовки студентів до такого аспекту діяльності; необхідністю формування готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю й нерозробленістю системи формування зазначеного виду готовності та її відповідного навчально-методичного забезпечення; необхідністю використання вчителем математики при роботі з гуманітаріями широкого діапазону різногалузевих знань і вузькопредметною орієнтацією навчального процесу у ВНЗ.

Актуальність проблеми та недостатній рівень її розробленості зумовили вибір теми нашого дослідження - „Формування готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною комплексної наукової теми Луганського національного університету імені Тараса Шевченка „Теоретико-методичні проблеми підготовки майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю” (номер державної реєстрації 0110U000389). Тему затверджено на засіданні Вченої ради Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 2 від 28.09.2007 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 9 від 27.11.2007 р.).

Об'єкт дослідження: процес професійної підготовки майбутніх учителів математики.

Предмет дослідження: система формування готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати, змістовно розробити та експериментально перевірити систему формування готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю.

Гіпотеза дослідження. Формування готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю буде ефективним, якщо забезпечити цілісність цього процесу як системи, що враховує особливості майбутньої професійної діяльності вчителя математики в класах гуманітарного профілю, включає сукупність взаємопов'язаних компонентів (цільового, змістовного, операційного, результативно-рефлексивного); передбачає оновлення змісту професійної підготовки студентів шляхом гуманітаризації математичної освіти, використання активних форм і методів навчання з метою організації співтворчості студентів та викладачів, розвитку професійно-особистісних якостей майбутнього вчителя математики, актуальних при роботі з учнями гуманітарних класів, та забезпечується впровадженням спеціально розробленої сукупності навчально-професійних завдань, спрямованих на формування всіх компонентів готовності майбутнього вчителя математики до роботи в класах гуманітарного профілю.

Відповідно до мети й гіпотези було сформульовано такі завдання дослідження:

1. На основі аналізу наукової літератури дослідити стан розв'язання проблеми формування готовності майбутніх учителів до професійної діяльності.

2. Схарактеризувати професійно-особистісні якості вчителя, зумовлені особливостями навчання математики учнів класів гуманітарного профілю.

3. Розкрити зміст та структуру готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю.

4. Визначити критерії й показники готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю та виявити реальний стан цієї готовності.

5. Теоретично обґрунтувати систему формування готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю та розробити її навчально-методичне забезпечення.

6. Експериментально перевірити ефективність розробленої системи формування готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю.

Теоретико-методологічні засади дослідження становлять наукові праці, у яких висвітлено проблеми професійної підготовки й становлення педагога (А. Алексюк, О. Глузман, О. Дубасенюк, І. Зимня, І. Зязюн, Н. Кузьміна, Л. Мітіна, І. Сергєєв, С. Сисоєва, В. Сластьонін); праці з професійної підготовки майбутнього вчителя математики (Є. Афанасьєв, Н. Віленкін, І. Малова, З. Слєп-кань, Є. Смирнов, І. Смирнова, О. Тумашева, Л. Фридман, С. Царьова); базові положення системного (В. Афанасьєв, В. Беспалько, І. Блауберг, В. Садовський, Е. Юдін), діяльнісного (Б. Ананьєв, Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн) та особистісного (І. Бех, О. Пєхота, В. Сєриков, І. Якиманська) підходів; теоретичні засади формування готовності до професійної діяльності (І. Гавриш, М. Дьяченко, К. Дурай-Новакова, Л. Кандибович, Л. Кондрашова, В. Крутецький, А. Линенко, В. Сластьонін); концептуальні положення наукових ідей інтеграції та використання міжпредметних зв'язків в освіті (І. Звєрев, В. Ільченко, С. Клепко, І. Козловська, М. Масол, С. Собакар, О. Сухаревська, В. Фоменко, Г. Хазін); положення щодо гуманітаризації освіти, зокрема математичної (С. Гончаренко, Т. Іванова, В. Кан-Калик, І. Кузнецова, І. Лернер, Ю. Мальований, І. Родигіна, О. Савченко, А. Степанюк, І. Смирнова); ідеї про роль математики в загальнокультурному розвитку особистості, взаємозв'язок математики та загального гуманітарного контексту в навчанні (Г. Бевз, Н. Вірченко, Г. Гачев, М. Кованцов, А. Колмогоров, О. Хінчин).

Для розв'язання поставлених завдань і перевірки гіпотези дослідження застосовано комплекс методів дослідження: теоретичні - аналіз наукових джерел з метою визначення поняттєво-категоріального апарату дослідження та розгляду стану теоретичної розробленості проблеми підготовки майбутнього вчителя математики до роботи в класах гуманітарного профілю; узагальнення та систематизація концептуальних положень з метою теоретичної розробки системи формування готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю; аналіз програмово-нормативної документації з підготовки майбутніх учителів математики у ВНЗ, а також досвіду роботи вчителів математики ЗОШ, для виявлення причин недостатньої підготовленості до роботи в класах гуманітарного профілю; емпіричні: опитування, анкетування студентів, учителів математики, викладачів ВНЗ, аналіз продуктів навчальної діяльності студентів, їх тестування, спостереження за навчально-виховним процесом у ВНЗ з метою визначення рівня сформованості готовності студентів до викладання математики в гуманітарних класах; педагогічний експеримент для перевірки гіпотези дослідження; методи математичної статистики для визначення статистичної значущості отриманих у ході педагогічного експерименту результатів.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі Луганського національного університету імені Тараса Шевченка та його структурних підрозділів, Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Криворізького державного педагогічного університету, Слов'янського державного педагогічного університету, Тернопільського національного університету імені Володимира Гнатюка, Луганського інституту післядипломної педагогічної освіти та Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, міських і районних методичних об'єднань учителів математики Луганської області. Усього на різних етапах дослідження взяли участь 560 студентів, 117 учителів математики загальноосвітніх шкіл, 60 викладачів ВНЗ.

Наукова новизна дослідження: уперше: розроблено систему формування готовності майбутнього вчителя математики до роботи в класах гуманітарного профілю, яка враховує специфіку майбутньої діяльності студента, спрямована на розвиток професійних якостей, необхідних педагогу при викладанні математики гуманітаріям, та передбачає гуманітаризацію й інтеграцію змісту математичних дисциплін, використання системи завдань, спрямованих на формування окремих компонентів готовності, застосування активних методів навчання; набули подальшого розвитку наукові уявлення про: зміст професійної підготовки вчителя математики та способи її гуманітаризації та інтеграції; сутність і структуру готовності вчителів математики до професійно-педагогічної діяльності; критерії та показники сформованості зазначеного виду готовності в студентів спеціальності „Математика”; підходи до розробки професіограми вчителя математики; удосконалено форми та методи професійної підготовки майбутнього вчителя математики на основі розробки відповідного навчально-методичного забезпечення; діагностичний інструментарій для вивчення готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю.

Практичне значення результатів дослідження полягає в їхній достатній готовності до впровадження в навчальний процес вищих педагогічних навчальних закладів: розроблено навчально-методичне забезпечення реалізації системи формування готовності, що включає навчально-методичний посібник для викладачів ВНЗ „Методичні поради з формування готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю”, програму та відповідний супровід спецкурсу для студентів „Викладання математики в гуманітарному класі”; діагностичний комплекс для вивчення рівня сформованості в студентів спеціальності „Математика” готовності до роботи в гуманітарному класі; доповнено зміст навчальних курсів „Математичний аналіз”, „Теорія ймовірностей та математична статистика”, „Історія математики”, „Еле-ментарна математика та методика її викладання” спеціально розробленими ін-формаційними блоками, що мають гуманітарну та соціокультурну спрямованість; оновлено програми педагогічних практик для майбутніх учителів математики.

Результати дослідження можуть бути використані в системі професійної підготовки майбутніх учителів математики у вищих навчальних закладах різного рівня акредитації, у процесі підвищення кваліфікації вчителів математики в системі післядипломної педагогічної освіти, у самоосвітній діяльності студентів спеціальності „Математика”, під час розробки ОКХ майбутнього вчителя математики та ООП їхньої підготовки, навчально-методичного забезпечення викладання фахових дисциплін.

Основні результати дослідження впроваджено в навчальний процес Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка про впровадження № 1/1941 від 11.06.2010 р.), Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка (довідка про впровадження № 344-33/15 від 31.03.2010 р.), Слов'янського державного педагогічного університету (довідка про впровадження № 68-01-89\1 від 22. 04. 2010 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні результати досліджень обговорювалися та здобули позитивну оцінку на засіданнях кафедри педагогіки, кафедри загальної математики Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, районних та міських методичних об'єднань учителів математики Луганської та Донецької областей; доповідалися на науково-практичних конференціях різного рівня: Міжнародних: „Формування професіоналізму майбутнього фахівця в контексті вимог Болонського процесу” (Одеса, 2008), „Компетентнісно-орієнтована освіта: досвід, проблеми, перспективи” (Донецьк, 2008); Всеукраїнських: „Особистісно орієнтоване навчання математики: сьогодення і перспективи” (Полтава, 2008), „Організація і впровадження профільної освіти у класах природничо-математичного напряму навчання” (Суми, 2009), „Методологічні та методичні основи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення математичних дисциплін” (Ялта, 2009), „Розвиток інтелектуальних умінь і творчих здібностей учнів та студентів у процесі навчання математики” (Суми, 2009).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційної роботи висвітлено в 16 одноосібних публікаціях, з них 9 статей - у наукових фахових виданнях. Одну роботу представлено як навчально-методичний посібник.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (314 найменувань, з них 7 - іноземною мовою), 9 додатків на 17 сторінках, 11 таблиць, 6 рисунків. Загальний обсяг дисертації становить 254 сторінки.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність наукового пошуку з проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету дослідження, сформульовано гіпотезу та завдання дисертаційної роботи, викладено її теоретико-методологічні засади, наукову новизну та практичне значення, подано відомості про експериментальну базу та впровадження отриманих результатів.

У першому розділі - „Теоретико-методичні засади дослідження” - узагальнено теоретичні положення щодо категоріально-понятійного апарату дисертації та стану дослідженості проблеми; розкрито сутність і структуру готовності майбутнього вчителя математики до роботи в класах гуманітарного профілю, її критерії та показники; визначено професійно-особистісні якості вчителя, зумовлені особливостями навчання математики старшокласників у класах гуманітарного профілю; представлено результати констатувального етапу дослідження.

Аналіз наукової літератури та нормативних освітніх документів з питань функціонування профільної школи, ознайомлення з досвідом роботи педагогів середньої загальноосвітньої школи засвідчили існування проблем навчання математики учнів класів гуманітарного профілю. Вони виявляються в недостатній мотивації школярів до вивчення математики, зменшенні кількості годин на викладання математики, нерозробленості психологічного супроводу та навчально-методичного забезпечення профільного навчання та ін.

Вирішального значення в подоланні зазначених проблем набуває професійна підготовка майбутнього вчителя математики, яка постає передумовою успішного оволодіння учнями математичними знаннями, уміннями та навичками відповідно до вимог Державного стандарту базової і повної середньої освіти, шляхом гнучкого варіювання вчителем змісту викладання математики, добором адекватних форм, методів та технологій навчання, розробкою відповідного навчально-методичного забезпечення залежно від профілю класу, а також ураховуючи інтереси, нахили, здібності й потреби школярів, зокрема учнів класів гуманітарного профілю.

Сутність підготовки майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю на сучасному етапі полягає в оволодінні студентами знаннями особливостей профільного навчання гуманітаріїв, засобами їхнього інтелектуального та загальнокультурного розвитку, уміннями враховувати психофізіологічні особливості учнів-гуманітаріїв у процесі викладання математики. Результатом такого процесу повинна бути сформована на достатньому та високому рівні готовність до професійно-педагогічної діяльності в гуманітарних класах загальноосвітньої школи.

Питанням формування готовності до професійно-педагогічної діяльності присвячено досить велику кількість психолого-педагогічних досліджень, у яких зазначену проблему розглянуто на загальнотеоретичному рівні (К. Дурай-Новакова, М. Дьяченко, Л. Кандибович та ін.), розкрито характерні ознаки та співвідношення між поняттями „готовність”, „підготовленість” „формування готовності”, „професійна підготовка”, „компетентність” учителя (М. Афоніна, І. Гавриш, О. Кучерявий, В. Сластьонін та ін.). При цьому дослідники розрізняють особистісний, функціональний та інтегративний підходи до визначення сутності й компонентів готовності майбутнього фахівця; виокремлюють різні її форми - короткочасну й довготривалу (І. Гавриш, Л. Кондрашова та ін.); досліджують шляхи та засоби формування готовності до професійної діяльності у ВНЗ ( Н. Ходирева, І. Чорна, Ю. Шаповал, та ін.).

Ураховуючи ідеї інтегративого підходу, визначено поняття „готовність майбутнього вчителя математики до роботи в гуманітарному класі”, яке розглядається, з одного боку, як певний рівень розвитку особистісних та професійних якостей студента, що забезпечують ефективність професійно-педагогічної діяльності, зокрема навчання математики учнів у гуманітарному класі; з іншого як сукупність фахових знань, умінь, навичок та способів діяльності, якими повинен оволодіти майбутній педагог, відповідне ставлення до роботи, сформованість рефлексивної позиції в навчально-виховному процесі, які, інтегруючись, забезпечують професійне здійснення цього аспекту майбутньої педагогічної діяльності - навчання математики старшокласників класів гуманітарного профілю.

За результатами аналізу теоретичних засад досліджуваної проблеми було встановлено, що формування готовності студентів спеціальності „Математика” до роботи з учнями гуманітарних класів повинно ґрунтуватися на ідеях та принципах таких провідних підходів, як системного, інтегративного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, професіографічного. Ураховуючи предмет дослідження, пріоритетним визначено системний підхід, згідно з положеннями якого виявлено взаємопов'язані та взаємозумовлені компоненти готовності студентів до роботи в класах гуманітарного профілю: особистісний, мотиваційний, когнітивний, операційний, рефлексивний, творчий.

Вивчення психолого-педагогічної літератури з проблем професійної підготовки фахівців, зокрема майбутніх учителів математики, професіографічних досліджень дало підстави для висновку, що провідним структурним компонентом готовності вчителя математики до роботи в класах гуманітарного профілю є особистісний.

Так, на основі узагальнення ідей видатних педагогів минулого щодо сутності професійної діяльності вчителя та характеристик його професійно-особистісних якостей (М. Драгоманов, О. Духнович, М. Корф, М. Пирогов, К. Ушинський та ін.), зіставлення їх з думками сучасних педагогів (Л. Мітіна, Є. Рогов), експертних оцінок учителів математики, які працюють з учнями класів гуманітарного профілю, установлено, що пріоритетного значення в контексті зазначеної проблеми набувають такі професійно-особистісні якості вчителя математики, як загальна ерудиція та широкий кругозір, емпатія, уміння враховувати наочно-образний тип пам'яті, емоційно-чуттєве й цілісне сприйняття інформації, наочно-образне мислення гуманітаріїв, експресивні якості педагога (емоційність, артистизм, яскравість, непередбачуваність, почуття гумору, комунікабельність).

Згідно з дослідженнями психологів і педагогів (О. Дьякова, С. Ізюмова, Я. Пономарьов та ін.) з'ясовано, що більшість учнів гуманітарних класів належить до „художнього” або „змішаного” типу мислення (за класифікацією І. Павлова). Ураховуючи, що в переважної більшості учнів гуманітарних класів функціонально домінує права півкуля головного мозку (Є. Аршанський, М. Холодна), учитель має оволодіти „особливою стратегією викладання навчального предмета” (Є. Аршанський). Для цієї категорії школярів, у яких основним способом засвоєння навчального матеріалу є образи та асоціації, необхідно широко використовувати наочний матеріал, схеми, твори різних видів мистецтва, активно залучати учнів до творчої діяльності.

Проведення педагогічного експерименту вимагало визначення критеріїв та показників сформованості готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю. Серед таких було виокремлено: мотиваційний (загальна професійна педагогічна спрямованість студента, інтерес до роботи в гуманітарних класах, бажання працювати з гуманітаріями, усвідомлення значущості цієї діяльності, любов до математики); когнітивний (знання нормативної бази профільного навчання та мети вивчення математики учнями гуманітарних класів, історико-математичні та загальнокультурні знання, знання психофізіологічних особливостей учнів гуманітарних класів та методик їх діагностування); операційний (комунікативні вміння, уміння встановлювати аналогії, складати та розв'язувати міжпредметні завдання, здійснювати інтеграцію, уміння добирати зміст навчання в гуманітарному класі); рефлексивний (здатність до самоаналізу й самооцінки, потреба та прагнення до самовдосконалення) і творчий (розуміння творчого характеру роботи вчителя в гуманітарному класі, бажання розв'язувати нестандартні завдання, потяг до нового, наявність творчого потенціалу, здатність до створення власного творчого продукту). Ці компоненти, інтегруючись та переломлюючись крізь особистість студента, зумовлюють утворення нової якості, яку ми й визначаємо як особистісний компонент готовності.

Установлення критеріїв та показників готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю дозволило здійснити змістовне наповнення рівнів сформованості означеного виду готовності - низький, недостатній, достатній та високий.

Аналіз результатів констатувального етапу експерименту підтвердив існування суттєвих проблем, що виникають у професійно-педагогічній діяльності вчителів математики в гуманітарних класах, які пов'язані, на нашу думку, у першу чергу, з недостатньою готовністю молодих фахівців до роботи з гуманітаріями в процесі навчання математики. Статистичними даними підтверджено, що лише 0,9 % випускників спеціальності „Математика” в умовах традиційного процесу професійної підготовки в педагогічних ВНЗ досягають високого рівня досліджуваного виду готовності, 10,3 % - достатнього, а 17,8 % і 70,9 % студентів - відповідно низького та недостатнього рівнів сформованості готовності. Установлено також нерівномірний розвиток її окремих компонентів.

У другому розділі - „Розробка та експериментальна перевірка системи формування готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю” - теоретично обґрунтовано систему формування готовності; розроблено її навчально-методичне забезпечення; представлено перебіг та результати експериментальної перевірки ефективності запропонованої системи формування готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю.

Розробка досліджуваної системи здійснювалася з урахуванням теоретичних аспектів щодо визначення сутності та структурних компонентів готовності майбутніх учителів математики до здійснення професійно-педагогічної діяльності з викладання математики в класах гуманітарного профілю, методологічних підходів до її формування, особливостей навчання математики старшокласників у класах гуманітарного профілю, а також проблем, що були виявленні в ході констатувального етапу експерименту.

Система формування готовності вчителя математики до роботи в гуманітарному класі включає сукупність таких взаємопов'язаних компонентів, як: цільовий, змістовний, операційний, результативно-рефлексивний. Суб'єктами цієї системи є майбутні вчителі математики та викладачі ВНЗ.

Цільовий компонент системи передбачає формування готовності майбутнього вчителя математики до роботи з гуманітаріями, підвищення загальнокультурного рівня студента, його особистісний та професійний розвиток відповідно до вимог, які зумовлює введення в старшу школу профільного навчання. Змістовний компонент системи включає: професійно спрямований навчальний матеріал математичних та психолого-педагогічних дисциплін, сукупність навчально-професійних, гуманітарно спрямованих, міжпредметних творчих завдань із зазначених дисциплін; операційний - активні форми, методи та інноваційні прийоми взаємодіяльності суб'єктів освітньої системи, завдяки яким відбувається формування готовності. Результативно-рефлексивний компонент розкриває динаміку сформованості компонентів готовності й дозволяє коригувати процес її формування на основі оцінки та самооцінки.

Експериментальна перевірка ефективності розробленої системи формування готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю здійснювалася на формувальному етапі експерименту.

У ході експериментальної роботи зазнав трансформації зміст навчання студентів шляхом збагачення його професійно значущими знаннями, які стали органічним доповненням фахових дисциплін, у межах яких і було реалізовано розроблену систему. З цією метою здійснювалася гуманітаризація та інтеграція змісту математичних дисциплін з дисциплінами психолого-педагогічного та суспільно-гуманітарного блоків. У процес професійної підготовки студентів експериментальної групи (ЕГ) уведено спецкурс „Викладання математики в гуманітарному класі”, доповнено задачний матеріал математичних дисциплін. Завдання, що пропонувалися студентам як майбутнім фахівцям, спрямовувалися на вироблення в них умінь та навичок установлювати аналогії та асоціації, здійснювати самостійний пошук інформації, виготовляти наочність. Упровадження завдань творчого характеру, ейдетичних вправ, математичних задач гуманітарного змісту, комплексних міжпредметних пізнавальних задач сприяло розширенню кругозору студентів, формуванню позитивної вмотивованості до роботи в класах гуманітарного профілю, розвитку таких професійних якостей, як креативність, загальна ерудиція, образна пам'ять, почуття гумору тощо. Виконуючи зазначений комплекс завдань, які взаємопов'язані та об'єднані спільною метою - розвиток компонентів готовності, студенти не лише набули вмінь та навичок, необхідних їм у роботі з гуманітаріями, а й розвивалися як особистості, активні суб'єкти майбутньої професійної діяльності.

Змістовний компонент системи формування готовності студентів до роботи з учнями гуманітарних класів реалізовувався також у процесі позааудиторної роботи та педагогічної практики. Так, під час проведення різноманітних позааудиторних заходів (математичні вечори, конкурси, вікторини та ін.) студенти вже з молодших курсів оволодівали історико-математичними знаннями, знайомилися з життям та діяльністю видатних математиків. Проведення педагогічних майстерень, диспутів, „круглих столів” з питань профільного навчання підсилювало інтерес студентів до викладання математики учням гуманітарних класів. Зазнали змін завдання для педагогічної практики студентів.

Реалізація операційного компонента системи передбачала використання активних форм і методів навчання студентів з метою організації співтворчості студентів та викладачів. У якості провідних використовувалися: створення пара-доксальних та проблемних ситуацій, ділові ігри, дискусії, прийоми персоніфікації науки, емоційно-моральне стимулювання, методи холістичного навчання тощо.

Взаємодія між суб'єктами розробленої системи здійснювалася на засадах гуманізму, толерантності, співробітництва та співтворчості, з урахуванням індивідуальних особливостей та потреб студентів і викладачів. При цьому студентам надавалася можливість проявляти й розвивати творчі здібності на основі діагностики та самодіагностики професійно значущих якостей та розробки плану самовдосконалення.

Функціонування системи формування готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю забезпечувалося розробкою відповідного навчально-методичного забезпечення. Викладачі педагогічних ВНЗ використовували розроблені нами „Методичні поради з формування готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю”.

Результативно-рефлексивний компонент системи реалізовувався шляхом пролонгованої діагностики та контролю змін, що відбувалися в студентів у плані сформованості компонентів готовності до роботи з учнями гуманітарних класів та внесення, за умови необхідності, відповідних коректив.

Проведення контрольних зрізів, аналіз та статистична обробка отриманих даних по закінченні експерименту дозволило відзначити позитивні зміни у сформованості готовності студентів ЕГ до роботи в класах гуманітарного профілю (див. табл. 1).

Таблиця 1. Розподіл студентів КГ та ЕГ за рівнями сформованості окремих компонентів готовності на різних етапах експерименту

За допомогою статистичних методів (критерію Пірсона) підтверджено, що різниця отриманих результатів у ЕК і КГ щодо сформованості готовності до роботи в класах гуманітарного профілю наявна.

В експериментальній групі збільшився відсоток тих, хто має високий і достатній рівні сформованості компонентів за рахунок зменшення респондентів з недостатнім та низьким рівнем. Таке зростання відбулося за всіма компонентами готовності, отже, зріс рівень загальної готовності до роботи в гуманітарному класі цих студентів. У КГ збільшення відбулося не за всіма компонентами готовності. Так, кількість осіб з високим та достатнім рівнем мотивації зменшилася. Зменшення студентів з низьким рівнем сформованості компонента відбувається за рахунок переходу їх на наступний рівень. У цій групі також зросла кількість майбутніх учителів, які мають високий рівень сформованості окремих компонентів готовності, але у відсотковому вираженні це зростання менше, ніж аналогічне в ЕГ. Позитивна динаміка свідчить про ефективність розробленої системи формування готовності та доцільність упровадження її в практику підготовки майбутніх учителів математики.

За результатами дослідження можна зробити такі висновки:

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення проблеми формування готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці системи формування вищезазначеної готовності.

1. Аналіз сучасного стану реформування освіти підтвердив, що профільне навчання - одна з інновацій, яка активно впроваджується в середню загальноосвітню школу. Установлено, що найголовнішим чинником її впровадження є підготовленість шкільного вчителя до практичного втілення ідей профілізації навчання школярів, зокрема математики, в класах гуманітарного профілю.

Проведений аналіз нормативних документів, наукової та навчально-методичної літератури засвідчив недостатню розробленість теоретичних засад цілеспрямованої підготовки майбутніх учителів математики, яка б забезпечувала формування їхньої готовності до роботи в класах гуманітарного профілю.

Розв'язання проблеми підготовки майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю на сучасному етапі потребує оволодіння студентами знаннями особливостей профільного навчання гуманітаріїв, способами їхнього інтелектуального та загальнокультурного розвитку, уміннями враховувати психофізіологічні особливості учнів-гуманітаріїв у процесі викладання математики. Результатом такого процесу повинна бути сформована на достатньому та високому рівні готовність до професійно-педагогічної діяльності в гуманітарних класах загальноосвітньої школи.

2. На підставі узагальнення ідей педагогів минулого, вивчення сучасного стану розробленості проблеми професійної підготовки майбутніх учителів математики в педагогічній теорії та практиці з'ясовано, що пріоритетного значення у формуванні готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю набувають такі професійно-особистісні якості, як загальна ерудиція, широкий кругозір, емпатія, уміння враховувати наочно-образний тип мислення учнів-гуманітаріїв, їхнє емоційно-чуттєве й цілісне сприйняття інформації, а також експресивні якості педагога (емоційність, артистизм, яскравість, непередбачуваність, почуття гумору, комунікабельність), що зумовлено психофізіологічними особливостями учнів гуманітарних класів, яким притаманний переважно „художній” або „змішаний” тип мислення, функціональне домінування правої півкулі головного мозку.

3. Ураховуючи сукупність теоретичних положень, сформульовано поняття „готовність майбутнього вчителя математики до роботи в гуманітарному класі”, яке розглядається, з одного боку, як певний рівень розвитку особистісних та професійних якостей студента, що забезпечують ефективність професійно-педагогічної діяльності, зокрема навчання математики учнів у гуманітарному класі; з іншого як сукупність фахових знань, умінь, навичок та способів діяльності, якими повинен оволодіти майбутній педагог, відповідне ставлення до роботи, сформованість рефлексивної позиції в навчально-виховному процесі, які, інтегруючись, забезпечують професійне здійснення цього аспекту майбутньої педагогічної діяльності - навчання математики старшокласників класів гуманітарного профілю.

Структурними компонентами готовності визначено: особистісний, мотиваційний, когнітивний, операційний, рефлексивний, творчий.

4. На підставі розроблених критеріїв та показників готовності майбутніх учителів до роботи в гуманітарних класах у ході констатувального етапу педагогічного експерименту встановлено, що значна кількість студентів (88,7 %) має недостатній рівень готовності до роботи з гуманітаріями, що підтверджує існування протиріччя між запитами школи на підготовку вчителя, здатного працювати в умовах профільності, та фактичною готовністю студентів до цієї діяльності. При ознайомленні з досвідом роботи вчителів-практиків з'ясовано, що у викладанні математики гуманітаріям педагоги зазнають труднощів, які зумовлені слабкою сформованістю окремих компонентів готовності до навчання математики старшокласників у гуманітарних класах.

5. Відповідно до теоретичних положень розроблено систему формування готовності, яка містить цільовий, змістовний, операційний, результативно-рефлексивний структурні компоненти.

Цільовий компонент системи передбачає формування готовності майбутнього учителя математики до роботи з гуманітаріями, підвищення загальнокультурного рівня студента, його особистісний та професійний розвиток відповідно до вимог, які зумовлює введення в старшу школу профільного навчання. Змістовний компонент системи включає: професійно спрямований навчальний матеріал математичних та психолого-педагогічних дисциплін, сукупність навчально-професійних, гуманітарно спрямованих, міжпредметних творчих завдань із зазначених дисциплін; операційний - активні форми, методи та інноваційні прийоми взаємодіяльності суб'єктів освітньої системи, завдяки яким відбувається формування готовності. Результативно-рефлексивний компонент розкриває динаміку сформованості компонентів готовності та дозволяє коригувати процес її формування на основі оцінки та самооцінки.

Реалізація системи формування готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю забезпечувалася розробкою відповідного навчально-методичного забезпечення: навчально-методичного посібника для викладачів ВНЗ „Методичні поради з формування готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю”, програми спецкурсу для студентів „Викладання математики в гуманітарному класі”; доповнено зміст навчальних курсів „Математичний аналіз”, „Теорія ймовірностей та математична статистика”, „Історія математики”, „Елементарна математика та методика її викладання” спеціально розробленими інформа-ційними блоками, що мають гуманітарну та соціокультурну спрямованість, а також сукупністю професійно зорієнтованих завдань, задач і вправ.

6. Проведений на контрольному етапі експерименту кількісний та якісний аналізи зрушень у студентів контрольної й експериментальної груп підтвердив, що практична реалізація розробленої системи формування готовності призвела до того, що всі компоненти готовності в студентів ЕГ зазнали більш суттєвих позитивних змін, ніж у студентів КГ. Значущість позитивних зрушень підтверджено за допомогою використання критерію ц² Пірсона, порівняння абсолютних та відносних даних. Позитивна відмінність у рівнях сформованості компонентів готовності дає підставу зробити висновки про ефективність розробленої системи.

Проведене дослідження не вичерпує всіх проблем, пов'язаних з формуванням готовності майбутнього вчителя математики до роботи в класах гуманітарного профілю. Перспективною є розробка теоретичних основ неперервної системи професійної підготовки вчителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю, формування готовності в зазначеної категорії педагогів до проектування індивідуальних освітніх траєкторій навчання старшокласників у класах суспільно-гуманітарного спрямування.

Основні публікації

1. Панішева О.В. Використання елементів історії математики у фаховій підготовці майбутнього вчителя математики як один із засобів гуманітаризації вищої освіти / О.В. Панішева // Освіта на Луганщині. - 2008. - № 1. - С. 177-183.

2. Панішева О.В. Проблеми становлення профільної школи / О.В. Панішева // Освіта Донбасу. - 2008. - № 5-6. - С. 5-11.

3. Панішева О.В. Готовність учителя математики до роботи в гуманітарному класі: сутність, структура, принципи формування / О.В. Панішева // Освіта Донбасу. - 2009. - № 2.- С. 78-83.

4. Панішева О.В. Стан готовності майбутнього вчителя математики до роботи в класах гуманітарного профілю / О.В. Панішева // Освіта Донбасу. - 2010. - № 1. - С. 48-53