Естетичне виховання підлітків у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи (друга половина ХХ ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

УДК 37.0+378.14+37.03

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Естетичне виховання підлітків у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи (друга половина ХХ ст.)

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

Паласевич Ірина Львівна

Дрогобич 2011

Загальна характеристика роботи

Актуальність і доцільність дослідження. Динаміка культурно-історичних процесів, які переживає людство, актуалізує проблеми становлення й розвитку гуманістичного світобачення, естетичного виховання, місця та ролі мистецтва у виховному процесі. Сьогодні вкрай важливо осмислити значущість естетичного ідеалу, що пов'язано зі специфічними орієнтирами сучасного мистецтва, а отже - його виховним потенціалом. Також особливого значення набуває прилучення молоді до художньо-естетичної культури, творчої праці, її естетичне виховання. Проблеми художньо-естетичного виховання молоді порушено у низці нормативно-правових документів: Державній національній програмі “Освіта” (Україна ХХІ ст.), Державній програмі “Вчитель”, “Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді в Україні”, “Концепції національного виховання”. Виклики сучасного інформаційного світу, з одного боку, та потреба у формуванні людини нової генерації, з іншого - зумовлюють необхідність якісних змін в організації виховного процесу, зокрема, в естетичному вихованні молоді. Серед сучасних актуальних проблем освіти превалюють такі: низька пізнавальна активність учнів, відсутність естетичного ідеалу, підміна його еталонами сучасної масової культури та ін.

Актуальність проблеми зумовлена ще й тим, що сьогодні через складність аналізу різних підходів до трактування естетики існує проблема виокремлення найсуттєвіших ознак естетичного виховання та окреслення галузей його функціонування, а також оцінювання цього напряму крізь призму сучасних концептуальних підходів. Не лише українська наука, а й суспільство загалом потребують і розуміння сутності естетичного виховання, і практичної його реалізації.

Проблеми естетичного виховання були й залишаються предметом дослідження вітчизняної та зарубіжної філософської, психологічної, педагогічної й історичної науки. Розробка його нових напрямів - це нагальна проблема з огляду на важливість у контексті сучасної гуманітарної парадигми та загальної культурно-естетичної ситуації. У реалізації поставленої мети важливу роль відіграє інтегративний підхід, в якому чільне місце посідає феномен мистецтва. Його потенціал здатний вплинути на всі рівні формування людської чуттєвості, що зумовлює необхідність концентрації на тих вимірах, які здатні якомога повніше реалізувати виховну функцію.

Естетичне виховання особистості було предметом наукового аналізу філософів (В. Андрущенко, М. Бердяєв, Є. Громов, Л. Левчук, В. Мовчан та ін.). Науковці вважають, що естетичне виховання є засобом залучення молоді до духовних і культурологічних цінностей суспільства. Психологічні аспекти естетичного виховання дітей та молоді розкрито у дослідженнях Г. Балла, І. Беха, Т. Кириленко, В. Москальця та ін. Теоретичні напрацювання з естетичного виховання відображено у працях Н. Антонової, О. Комаровської, Л. Масол, С. Ничкало, О. Оніщенко, Г. Шевченко та ін. Історичний контекст досліджуваної проблеми висвітлено в публікаціях О. Бурова, О. Дем'янчука, Д. Джоли, С. Мельничука, Г. Сагач, О. Семашко, Г. Тарасенко, А. Щербо та ін.

У ХХ ст. педагоги (А. Запорожець, І. Зязюн, О. Киричук, Б. Кобзар, О. Семашко, В. Сухомлинський та ін.) розробляли концептуальні підходи до естетичного виховання молоді. Над питаннями категорійного апарату естетичного виховання працюють С. Гончаренко, І. Зязюн, Л. Кондрашова, Н. Миропольська, Г. Сагач, О. Сапожнік, А. Щербо та ін. Вони доводять, що естетичне виховання є важливим напрямом освіти. Ці дослідження - концептуальні для педагогічної науки, стали підґрунтям сьогоднішніх надбань з естетичного виховання підлітків в умовах національного відродження.

Проте недостатнє теоретичне обґрунтування проблеми естетичного виховання в позакласній виховній роботі вітчизняної школи, її соціальна значущість, відсутність узагальнених історико-педагогічних праць, а також важливість її успішного розв'язання для подальшого розвитку вітчизняної школи, інтерпретація в контексті сучасних потреб українського суспільства зумовили вибір теми дослідження - “Естетичне виховання підлітків у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи (друга половина ХХ ст.)”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в межах науково-дослідницької роботи кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка як складової наукової теми “Українська освіта в контексті трансформаційних суспільних процесів” (номер державної реєстрації 0108U007644). Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (протокол № 6 від 19.06.2008 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 9 від 25.11.2008 р.).

Мета дослідження - вивчення та узагальнення теоретико-методичних аспектів естетичного виховання підлітків у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи України упродовж другої половини ХХ ст.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

- проаналізувати стан вивчення теорії і практики естетичного виховання підлітків у вітчизняній педагогічній думці та передумови їх реалізації у загальноосвітній школі України другої половини ХХ ст.;

– науково обґрунтувати етапи становлення теорії та практики естетичного виховання підлітків у загальноосвітній школі України досліджуваного періоду;

– розкрити зміст естетичного виховання учнів середнього шкільного віку в позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи другої половини ХХ ст.;

– висвітлити та систематизувати форми, методи і засоби естетичного виховання підлітків у позакласній виховній роботі означеного періоду та актуалізувати їх у контексті модернізації загальноосвітньої середньої школи в Україні.

Об'єкт дослідження - теорія і практика естетичного виховання учнів у вітчизняній загальноосвітній школі другої половини ХХ ст.

Предмет дослідження - зміст, форми, методи і засоби естетичного виховання підлітків у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи України (друга половина ХХ ст.).

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять законодавчі та нормативні документи (Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ ст.), Національна доктрина розвитку освіти України, Національна державна комплексна програма естетичного виховання, Концепція національного виховання, Концепція естетичного виховання учнівської молоді в умовах відродження української національної культури), праці з філософії освіти та виховання (І. Зязюн, В. Кремень, В. Скотний та ін.), психолого-педагогічні дослідження, де висвітлено концептуальні (загальнотеоретичні) питання естетики духовності (І. Бех, Л. Коваль, М. Савчин), теорії естетичного та художньо-естетичного виховання (В. Бутенко, О. Дем'янчук, С. Мельничук, В. Мовчан, М. Сметанський, Н. Скотна, Г. Шевченко), естетичне виховання учнівської молоді (Б. Брилін, В. Бутенко, Н. Калашник, Н. Миропольська, О. Семашко та ін.), положення естетичного виховання в історико-педагогічних працях сучасних дослідників (А. Вихрущ, Т. Завгородня, В. Кемінь, О. Любар, М. Левківський, С. Мельничук, Б. Ступарик, О. Сухомлинська, М. Чепіль та ін.). У дослідженні дотримано принципів історизму, об'єктивності, системності, цілісності, науковості, здійснено спробу проаналізувати та систематизувати сутність естетичного виховання в позакласній виховній роботі вітчизняної загальноосвітньої школи.

Для досягнення і реалізації мети і завдань дослідження використано такі методи дослідження: ретроспективний аналіз вітчизняної і зарубіжної педагогічної, психологічної, мистецтвознавчої, філософської літератури, нормативних і законодавчих документів з проблем естетичного виховання - для визначення понятійного апарату дослідження; вивчення й узагальнення досвіду - для аналізу стану проблеми, систематизації теоретичного матеріалу, з'ясування та обґрунтування передового педагогічного досвіду діяльності педагогів загальноосвітньої школи щодо естетичного виховання підлітків; аналіз, порівняння та узагальнення - для формування теоретичних положень і висновків дослідження.

Хронологічні межі дослідження. Нижня межа - 1949 р. - перехід до загальної обов'язкової семирічної освіти, який детермінував розвиток теорії і практики естетичного виховання в усіх його виявах. Верхня межа зумовлена прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 15.09.99 р. № 1697 (1697-99-п ) “Про затвердження Національної програми патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства” (п.п.35, 36) та Постанови Президії Академії педагогічних наук України від 19.01.2000 р. № 1-7/1-3 “Про хід виконання заходів АПН України щодо науково-методичного забезпечення художньо-естетичного та морального виховання дітей і молоді”.

Джерельна база дослідження - фонди Центрального державного архіву вищих органів влади й управління (м. Київ), Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського, Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника НАН України, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка; результати наукових досліджень філософів, педагогів, психологів; педагогічні часописи; нормативно-правові документи, документація загальноосвітніх шкіл; історико-педагогічна література досліджуваного періоду; ресурси Інтернету тощо.

Наукова новизна та теоретична значущість дисертації полягає у тому, що:

– вперше в історико-педагогічній науці цілісно узагальнено зміст естетичного виховання підлітків у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи другої половини ХХ ст.;

– обґрунтовано етапи становлення та розвитку теорії і практики естетичного виховання з урахуванням політичного та соціально-економічного розвитку країни й освіти (1949 - 1958 рр. - етап коригування цілей та завдань естетичного виховання в позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи; 1958 - 1979 рр. - етап формування науково-методичних засад естетичного виховання; 1979 - 1991 рр. - етап визначення та реалізації змісту естетичного виховання; 1991 - 2000 рр. - етап упровадження інноваційних технологій в теорію і практику естетичного виховання);

– конкретизовано і систематизовано форми, методи та засоби естетичного виховання підлітків;

– доповнено педагогічну теорію науковими знаннями про еволюцію змісту поняття “естетичне виховання”;

– подальшого розвитку набули положення та висновки про позакласну виховну роботу та її роль у розв'язанні завдань естетичного виховання підлітків у сучасній загальноосвітній школі.

До наукового обігу введено нові історико-педагогічні факти, маловідомі архівні документи та матеріали (фонди 4631, 5111).

Практична значущість дослідження полягає у тому, що його результати та висновки можуть бути використані в навчально-виховному процесі загальноосвітніх середніх і вищих педагогічних навчальних закладів, при плануванні й організації виховної роботи з учнівською та студентською молоддю, а також застосовані вчителями, вихователями в професійній діяльності, у процесі фахової підготовки майбутніх педагогів до виховної роботи в школі, під час викладання навчальних дисциплін “Теорія і практика виховної роботи”, “Методика позаурочної діяльності та соціально-виховної роботи в сучасних умовах”, “Історія педагогіки”, “Теоретичні основи педагогіки”, при написанні навчальних і науково-методичних посібників, довідників з історії педагогіки, теорії та методики виховання. Автором розроблено й апробовано програму спецкурсу “Естетичне виховання підлітків у позакласній роботі загальноосвітньої школи України”.

Результати дослідження впроваджено в педагогічний процес Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (акт № 01-08/06-01/1442 від 16.11. 2010 р.), Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (акт № 03-471 від 22.11. 2010 р.), Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (акт 10/68 від 16.11. 2010 р.), Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної педагогічної освіти (акт № 01-7/725 від 17.11. 2010 р.), Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (акт № 1409 від 23.11. 2010 р.), а також ЗСШ № 1 (акт № 333 від 19.11. 2010 р.) та № 8 (акт № 82 від 22.11. 2010 р.) м. Дрогобич, Унятицької ЗСШ І - ІІ ступенів Дрогобицького р-ну Львівської обл. (акт № 12 від 12.11. 2010 р.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічними та теоретичними положеннями, системним аналізом джерельної бази, відповідністю наукового апарату меті, об'єкту й предмету дослідження; застосуванням методів, адекватних меті та завданням дослідження; апробацією матеріалів дослідження на наукових і науково-практичних конференціях, у навчально-виховному процесі педагогічних ВНЗ України та загальноосвітніх шкіл.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження оприлюднено в доповідях і повідомленнях на науково-практичних конференціях різного рангу: міжнародних - “Актуальні проблеми і перспективи трудової та професійної підготовки молоді” (Дрогобич, 2008), “Проблеми якості виховання і навчання у системі безперервної освіти” (Івано-Франківськ, 2008), "Військова освіта і наука: сьогодення та майбутнє" (Київ, 2009), “Актуальні проблеми опіки і виховання дітей” (Дрогобич, 2010), “Етновиховний простір сучасних закладів освіти в умовах глобалізації: стан і перспективи” (Хмельницький, 2010), “Інновації у вищій освіті: проблеми та перспективи” (Кременець, 2010), “Народознавчі технології охорони і збереження здоров'я дітей та молоді” (Івано-Франківськ, 2010); регіональній -“Інноваційні процеси в сучасній системі освіти” (Дрогобич, 2009). Матеріали дослідження обговорювалися на науково-методичних семінарах кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти, одержали позитивну оцінку на засіданнях ученої ради соціально-гуманітарного факультету, на звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Дрогобицького державного педагогічного університету імені Іван Франка.

Публікації. Зміст і результати дослідження відображено в 10 одноосібних публікаціях, з них - 7 статей у фахових науково-педагогічних виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, списку використаних джерел (372 позиції), додатків. Загальний обсяг дисертації - 321 сторінка, основний текст - 184 сторінки. Робота містить 17 додатків на 100 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи та джерельну базу, доведено наукову новизну, теоретичне і практичне значення, подано відомості про апробацію і впровадження основних положень дисертації.

У першому розділі - „Естетичне виховання підлітків як наукова проблема” - охарактеризовано стан розробленості досліджуваної проблеми у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі, проаналізовано психолого-педагогічні складові проблеми естетичного виховання підлітків у позакласній роботі, обґрунтовано етапи становлення теорії та практики естетичного виховання у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи України другої половини ХХ ст.

Вивчення й аналіз джерельної бази дає підставу констатувати, що питання естетичного виховання підлітків перебували у полі зору багатьох науковців. Зацікавлення ними загострилося на початку ХХ ст. у зв'язку з потребою виховання високоосвіченої та естетично розвинутої особистості. Теоретичне вивчення проблеми виявило, що підходи до естетичного виховання розглядаються комплексно не лише з погляду педагогіки, а й філософії та психології.

Аналіз історіографії засвідчує, що естетичне виховання підлітків було предметом вивчення у повоєнний час, зокрема його теоретичні аспекти сформулювали О. Буров, В. Галузинський, І. Зязюн, Б. Кабалевський, Б. Неменський, Є. Квятковський, О. Семашко В. Сухомлинський, Л. Коваль, О. Рудницька, Л. Хлєбнікова та ін.; досліджувана проблема знайшла відображення у працях С. Анічкіна, Т. Батенко, В. Єніна, О. Мелік-Пашаєвої, Л. Печкової, В. Рагозіної, О. Семашко та ін. Ці дослідження заклали підґрунтя концепцій естетичного виховання в умовах національного відродження. У наш час проблеми естетичного виховання вивчають Б. Брилін, В. Бутенко, О. Дем'янчук, С. Жупанін, І. Климук, Л. Коваль та ін.

З філософського погляду естетика вивчає природу всього розмаїття форм навколишнього світу, їхню будову і модифікацію. Чи не найголовнішою ідеєю школи в сучасних умовах, на думку Л. Масол, Н. Ганнусенко, О. Комаровської, С. Ничкало, О. Оніщенко та ін., є місія педагогізації художньо-естетичного середовища.

Історіографічний огляд джерельної бази дослідження, в якій висвітлено позакласну виховну роботу в загальноосвітній школі досліджуваного періоду, дає підстави стверджувати, що на естетичне виховання підлітків впливало чимало освітніх та виховних чинників. Естетичне виховання, на нашу думку, - це процес цілісного формування духовності, сприйняття і розуміння прекрасного, плекання в людини гуманістичних якостей та відповідального ставлення до краси, здатності відчувати й творити прекрасне. Доведено, що провідними для підлітків є музичне, театральне, художнє виховання як складові естетичного, що тісно пов'язані між собою. Ефективність функціонування складових естетичного виховання забезпечується педагогічним керівництвом.

Провідними завданнями естетичного виховання школярів вчені визначають формування художньо-естетичної культури, розвиток творчих здібностей, здатності до естетичного освоєння дійсності. Дещо ширше ці завдання трактують Л. Кондрашова, O. Пермяков, Н. Зеленкова, Г. Лаврешина, вбачаючи у ньому механізм розвитку естетичних почуттів, естетичного смаку, образного мислення, художніх здібностей, емоційної сфери, фантазії й уяви; а також виховання естетичного сприймання дійсності і формування готовності творити прекрасне, вносити красу у навколишню дійсність. Важливими засобами естетичного виховання виступають природа, праця, поведінка та побут людини, мистецтво, естетична творчість, естетична освіта, художнє навчання.

У контексті дослідження визначаємо естетичне виховання підлітків у позакласній роботі як надання їм широких можливостей для розвитку естетичних ідеалів та реалізації творчих здібностей на підґрунті кращих зразків творів культури, мистецтва, науки і техніки. Позакласна робота є з'єднувальною ланкою між шкільною та позашкільною освітою і вихованням. Вважаємо, що позакласна виховна робота - це спеціально організована діяльність підлітків, спрямована на виховання, організацію їхнього дозвілля в позаурочний час у загальноосвітній школі.

Обґрунтовано, що на зміст естетичного виховання підлітків у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи другої половини ХХ ст. впливали політичні, соціальні, культурні умови.

Для повоєнних років (1949 - 1958) - першого виділеного нами етапу - характерними були коригування цілей і завдань естетичного виховання у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи, відновлення загальноосвітньої школи, відкриття у школах гуртків і клубів естетичного спрямування.

Починаючи з 1958 р. (початок другого етапу), формування науково-методичних засад естетичного виховання та його підпорядкованості загальним тенденціям розвитку освіти і країни зазнає, з одного боку, безпосереднього впливу естетики, з іншого - простежується тенденція до значного збільшення різноманітних впливів на естетичне виховання, зокрема появи нових форм організації естетичного виховання підлітків у позакласній роботі ЗСШ. Початок 60-х рр. ХХ ст. - період активізації системи естетичного виховання школярів, який пов'язуємо з “хрущовською відлигою”. Розпочалися деполітизація та відродження суспільства загалом, школи зокрема. Попри позитивні гуманітарні зрушення, естетичне виховання залишається у полі зору комуністичної ідеології та жорсткого партійного контролю.

1979 - 1991 рр. - третій етап. У цей час естетичне виховання підлітків спрямовувалося в єдине річище ідеологізації: розроблялися типові навчальні програми, здійснювалося організаційне координування та методичне забезпечення естетичного виховання підлітків.

Упродовж 1991 - 2000 рр. у вихованні підлітків на першому місці була ідея естетизації, впровадження у систему естетичного виховання інноваційних технологій. Пріоритет надавався вільному вибору його форм і напрямів. Період демократизації та гуманізації освіти, пов'язаний із відповідними змінами в суспільстві, важливим напрямом удосконалення змісту естетичного виховання підлітків визначив орієнтування на їхній особистісний розвиток і виховання (І. Бех, О. Вишневський, О. Савченко, М. Сметанський та ін.), ідею культурного прогресу нації, розвиток традицій і культури народу.

Важливими тенденціями естетичного виховання підлітків другої половини ХХ ст. були авторитаризм та уніфікованість освітньої галузі, різні підходи у ставленні до естетичного виховання, добровільність вибору форм, методів та засобів виховання підлітків, створення належних умов для позакласної роботи з естетичного виховання, впровадження ефективних форм, технологій організації естетичного виховання у позакласній виховній роботі сучасної ЗСШ, пошук здібних, творчих підлітків та їхня мотивація.

У другому розділі - “Теоретико-методичні аспекти естетичного виховання підлітків у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи (друга половина ХХ ст.)” - розкрито зміст естетичного виховання у позакласній виховній роботі школи, форми, його методи і засоби в означених хронологічних межах; визначено можливості творчого використання нагромадженого досвіду в сучасних умовах.

Доведено, що зміст, форми, методи естетичного виховання підлітків загальноосвітньої школи у другій половині ХХ ст. розвиваються від репродуктивності до творчості, від зовнішньої (ілюстрація і конкретизація матеріалу, переказ прочитаного тощо) до внутрішньої самодіяльності. Виявлено, що важливими завданнями естетичного виховання підлітків у позакласній роботі на першому етапі (1949 - 1958 рр.) було формування людини “нового” комуністичного суспільства. З'ясовано, що перші спроби розвитку естетичного виховання підлітків у позакласній виховній роботі починалися з гуртків (драматичних, мистецьких, ліплення та гравюри, літературних, вишивання, різьблення по дереву та ін.) та клубів. Поширеними масовими формами естетичного виховання були загальношкільні заходи, вечори художньої самодіяльності, виставки мистецької творчості, традиційні шкільні свята, підліткові хори та ін.

Упродовж другого етапу (1958 - 1979 рр.) серед завдань естетичного виховання підлітків виокремлено формування естетичних понять, здатності розуміти та оцінювати прекрасне. Позакласна робота з естетичного виховання підлітків у 60 - 80-ті рр. ХХ ст. здійснювалася за такими напрямами: проведення різноманітної спільної діяльності у школі та поза її межами, естетичне виховання учнів середнього і старшого шкільного віку, запровадження різноманітних форм позакласної виховної роботи з естетичного виховання, сприяння формуванню громадської думки, привчання критично ставитися до недоліків, заохочення до наслідування позитивних взірців, що збагачувало й удосконалювало ціннісні орієнтації учнівського колективу. естетичний виховання підліток позакласний

Важливими складовими змісту естетичного виховання у 80-ті рр. ХХ ст. були художнє виховання, фольклор, фізична культура і спорт, художня самодіяльність, які давали змогу стимулювати підлітків до творчості, розвивати їх естетично.

Загалом, у 80-х рр. ХХ ст. спостерігалося незначне поглиблення художньо-естетичних знань у порівнянні зі зниженням рівня знань з історії мистецтва та розвитку культури. Художньо-естетичні вміння підлітків розвивалися значно повільніше, що засвідчує недостатню увагу до них.

Умотивовано, що найефективнішим у позакласній виховній роботі став комплексний підхід до естетичного виховання підлітків, який враховував вплив мистецтва і науки, праці та природи, навколишнього середовища. Доведено, що у практиці загальноосвітньої школи України ще у 60-х рр. ХХ ст. використовувалися різноманітні форми естетичного виховання учнів. У цей час зростає зацікавленість груповими формами організації естетичного виховання, а також їхнє поєднання з індивідуальними. У другій половині 70 - 80-х рр. ХХ ст. помітною стала тенденція до збільшення чисельності групових і масових форм організації естетичного виховання.

Серед поширених форм організації естетичного виховання з підлітками були гуртки: літературні (художнього читання, літературно-краєзнавчі, літературно-драматичні), образотворчі (малювання, ліплення), художньо-прикладні (вишивання, різьблення по дереву, писанкарства тощо), художньої самодіяльності (хоровий, танцювальний, музичний, драматичний, пісні і танцю, шкільний театр), пропаганди знань музичного, театрального мистецтва, а також кіногуртки та клуби.

Досліджено, що з-поміж масових форм естетичного виховання найпопулярнішими були музичні семінари, учнівські тематичні вечори, літературні вечори та вікторини за ілюстраціями художників до творів письменників, живопису, музики, архітектури тощо, а також традиційні заходи краєзнавчого спрямування (подорожі рідним краєм, краєзнавчі й етнографічні експедиції), відвідування театрів, художніх музеїв, концертів, вечорів, виставок репродукцій картин, шкільних художніх галерей тощо. Архівні дані засвідчують, що важливу роль в естетичному вихованні підлітків відіграли шкільні музеї - краєзнавчі, художні, літературні.

З'ясовано, що на другому, умовно визначеному етапі, активно розвивалися індивідуальні форми естетичного виховання підлітків (колекціонування марок, листівок, значків тощо), а його методами були: написання підлітками нарисів і репортажів з подальшим обговоренням, проведення бесід, виконання творчих робіт. Визначено, що серед основних засобів цієї роботи були література та мистецтво.

Доведено, що на третьому етапі (1979 - 1991 рр.) серед завдань естетичного виховання підлітків було формування у них естетичних почуттів, понять, поглядів, смаків та ідеалів, здатності переживати й глибоко сприймати естетичне в усьому розмаїтті його проявів. Серед засобів естетичного виховання підлітків значущості набули фольклор, фізична культура і спорт, художня самодіяльність, які давали змогу долучати їх до творчості, розвивати естетично.

На цьому етапі сфера естетичного виховання підлітків розширилася за рахунок урізноманітнення форм позакласної виховної роботи. Найбільш поширеними і надалі залишалися літературно-творчі гуртки, клуби (шанувальників образотворчого мистецтва, шанувальників літератури, народні університети, аматорські об'єднання, студії), які давали можливість успішно розв'язувати завдання естетичного виховання, поєднувати інтереси всього шкільного колективу, груп та окремих учнів; шкільні музеї, бібліотеки, театри, лекції з питань мистецтва, ранки, піонерські збори, обговорення книг, проведення читацьких конференцій, літературних свят, консультацій з питань організації позакласних заходів. Для розвитку естетичних відчуттів і спостережливості дітей систематично проводилися екскурсії, походи, зустрічі, випускалися тематичні стіннівки, журнали “Рідна природа”, проходили конкурси (на кращий гербарій, твір і вірш про природу, малюнок, світлину).

Визначено, що серед найбільш поширених масових форм музичного виховання були конкурси шкільних хорових колективів, свята пісні (шкільні, районні, обласні), фестивалі мистецтв, створення ансамблів, оркестрів. Особливе місце серед засобів естетичного виховання посідали музика, телебачення, образотворче мистецтво, шкільна самодіяльність, природа, праця. Серед найбільш результативних і поширених методів естетичного виховання виокремлено диспути, обговорення важливих життєвих проблем, дискусії та ін.

В останнє десятиліття ХХ ст. закладено підвалини формування духовно розвиненої особистості з широким культурним кругозором. Цей час характеризується прагненням забезпечити художню освіту, безперервне естетичне виховання засобами позакласної роботи; залученням кожного учня до участі в різних сфеpax художньої діяльності на основі діагностування його природних нахилів і здібностей.

З'ясовано, що в другій половині 90-х рр. ХХ ст. серед форм естетичного виховання підлітків домінували клуби за інтересами, секції для підлітків, кіноклуби для школярів, “Кіно-, телеклуби”, “Кіно-дискотеки”, “Кіно-кафе”. Поширеними груповими формами були культпоходи, екскурсії (рідним краєм, на виробництво), відвідування художніх виставок, музеїв, творчі заняття з предметів художнього та інших циклів, вечори-дискотеки, відвідування театральних та музичних заходів, олімпіади, концерти, фестивалі тощо. До практики школи введено поняття “інноваційні технології естетичного виховання”. Помітною стає тенденція до індивідуальних форм організації естетичного виховання підлітків у позакласній роботі ЗСШ IІ - ІII ступенів. Важливими його засобами у школі були преса, телебачення, кіно, клуби за місцем проживання тощо.

Одержані під час дослідження результати є підставою для рекомендацій щодо створення концепції естетичного виховання підлітків у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи України, яка б містила організаційні, матеріальні, психолого-педагогічні чинники: фахову розробку програм естетичного виховання підлітків, залучення учнів до різноманітних форм і методів позакласної виховної роботи, безпосереднє впровадження отриманих результатів у практику, тісний зв'язок між школою і ВНЗ, сформованою мотивацією.

Актуальним для сьогодення є творче використання досвіду естетичного виховання, а саме - надання можливості підлітку свободи вибору різноманітних видів естетичної діяльності; створення комфортного соціуму для сприймання прекрасного, врахування його вікових особливостей, впровадження результативних форм, технологій організації естетичного виховання у позакласній виховній роботі сучасної загальноосвітньої школи, пошук здібних, творчих підлітків та їхня мотивація, оцінка естетичного рівня їхньої вихованості за результатами діяльності.

Висновки

Узагальнення результатів дослідження дає змогу зробити такі висновки:

1. Систематизація та аналіз історіографічного матеріалу дає підстави констатувати, що в працях вітчизняних і зарубіжних учених нема єдиного трактування естетичного виховання підлітків. Серед підходів до його розуміння виокремлюємо такі, як: складова виховного процесу, спрямована на виховання естетичних почуттів, смаків, суджень, художніх здібностей особистості, розвиток її здатності сприймати й перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності (С. Гончаренко); цілеспрямований, організований процес формування здатності відчувати, розуміти, оцінювати прекрасне в природі, мистецтві, громадському житті, діяти і жити “за законами краси” (Л. Кондрашова, O. Пермяков); формування естетичного досвіду, необхідного для самоствердження особистості (М. Ярмаченко); способи духовного розвитку особистості, що реалізуються в різних сферах життя суспільства (О. Сапожнік).

Проведений аналіз першоджерел дав змогу визначити дефініцію “естетичне виховання” як процес надання учням середнього шкільного віку можливостей для розвитку та реалізації власних здібностей на основі кращих творів мистецтва, науки і техніки. З іншого боку, естетичне виховання - це процес цілісного формування духовності, сприйняття і розуміння прекрасного, плекання в людини гуманістичних якостей, відповідального ставлення до краси, здатності відчувати та творити прекрасне. Естетичне виховання підлітків розглядаємо у вимірах діяльнісного підходу. Його визначальними ознаками є досягнення підлітками визнання з боку старших, готовність сприймати й засвоювати нове, бажання проявити себе в художньо-творчій діяльності; виховання на засадах співпраці, свідоме прагнення до розширення комунікативних зв'язків.

В естетичному вихованні підлітків вельми важливою є позакласна робота, під якою розуміємо спеціально організовану діяльність підлітків, спрямовану на їхнє виховання та організацію дозвілля у загальноосвітній школі в позаурочний час.

2. Естетичне виховання підлітків у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи залежало від політичних, соціальних, культурних умов розвитку суспільства другої половини ХХ ст. У досліджуваному періоді умовно виділено чотири етапи становлення і розвитку теорії та практики естетичного виховання підлітків у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи з урахуванням політичного та соціально-економічного розвитку країни й освіти (1949 - 2000 рр.).

Перший етап (1949 - 1958 рр.) - коригування цілей та завдань естетичного виховання у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи. Паралельно відбувається регенерація виховної роботи підлітків, у тому числі й естетичного виховання, започатковується робота шкільних гуртків, клубів естетичного спрямування, створюється підґрунтя для здійснення естетичного виховання підлітків.

Другий етап (1958 - 1979 рр.) - формування науково-методичних засад естетичного виховання, для якого характерні підпорядкованість естетичного виховання загальним тенденціям розвитку країни та освіти, часткова демократизація й відродження суспільства, активізація естетичного виховання підлітків, збільшення впливу різноманітних чинників на естетичне виховання, започаткування нових форм організації естетичного виховання підлітків у позакласній роботі ЗСШ.

Третій етап (1979 - 1991 рр.) - визначення та реалізація змісту естетичного виховання. Важливими тенденціями стали регламентація і підпорядкування освітньої сфери ідеології, що створювало єдиний підхід до естетичного виховання підлітків з боку держави; підпорядкованість єдиним планам, програмам, орієнтація на технократичну підготовку учня, авторитаризм, індивідуалізація.

Четвертий етап (1991 - 2000 рр.) - запровадження інноваційних технологій у теорію і практику естетичного виховання. У цей період відбувається зміна пріоритетів естетичного виховання, зокрема, вільний вибір форм і напрямів, нових підходів до естетичного виховання через вияв та розвиток здібностей особистості, введення на теоретичному рівні інноваційних, а також інформаційних технологій у позакласну виховну роботу.

3. Зміст роботи з естетичного виховання у позакласній виховній діяльності визначався проблематикою роботи школи, інтересами учнів і батьків, пов'язувався із розумінням прекрасного, вихованням почуттів, естетичних смаків, культури, свідомості, естетичного ідеалу, естетичних суджень. Однак уся позакласна виховна діяльність була жорстко регламентованою. Зміст естетичного виховання підлітків пов'язувався з етичним, трудовим, екологічним та іншими напрямами виховання. У полі зору були питання естетики праці, краси людської думки, природи, навколишньої дійсності, а також пізнавальна діяльність у різних жанрах мистецтва, практичне оволодіння мистецькими навичками, естетична та мистецтвознавча освіта, фольклор, фізична культура і спорт, художня самодіяльність, які давали змогу долучати підлітків до творчості, розвивати їх естетично.

4. Форми організації естетичного виховання підлітків тісно пов'язувалися з образотворчим мистецтвом, музикою, театром та ін. Найбільш дієвими були групові форми організації естетичного виховання - гуртки (літературні: художнього читання, літературно-краєзнавчі, літературно-драматичні; творчі: літературно-творчі, малювання, ліплення, вишивання, художнього різьблення по дереву; художньої самодіяльності: хоровий, танцювальний, музичний, драматичний, пісні і танцю, шкільний театр; пропаганди знань музичного, театрального, образотворчого мистецтва, кіногуртки тощо) та клуби (шанувальників образотворчого мистецтва, шанувальників літератури, народні університети, аматорські об'єднання, студії).

Поширеними серед групових форм були години класного керівника, екскурсії (в музеї, на художні виставки), ігри та вікторини, турніри ерудитів, презентації, випуски музичних, літературних календарів, тематичних газет, ранки, зустрічі (з акторами, музикантами), клуби молодіжного дозвілля, “Екрани книголюбів”, літературні турніри.

Серед масових форм найбільш широко практикувалися конкурси на кращого читця, тематичні місячники, декади, тижні (поезії, літератури, музики тощо), вечори (літературні, мистецькі, живопису, запитань і відповідей тощо), екскурсії в музеї, конкурси (юних художників, творчих робіт та ін.), виставки образотворчої творчості, музичні семінари, лекції-концерти, музичні лекторії, огляди художньої самодіяльності, свята пісні і танцю, фестивалі мистецтв, музичні вікторини, шкільне радіо, семінари з естетичного виховання, конференції тощо.

Пріоритетними індивідуальними формами організації естетичного виховання у позакласній виховній роботі були колекціонування марок, листівок, ведення альбомів на різну тематику, листування та зустрічі з музикантами, композиторами, відвідування кіно і театру тощо.

5. Вивчення позакласної виховної роботи загальноосвітньої школи другої половини ХХ ст. дає підстави стверджувати, що провідними засобами естетичного виховання підлітків у позакласній виховній роботі досліджуваного періоду були музика, образотворче і декоративно-ужиткове мистецтво, хореографія. Характерними ознаками естетичного виховання підлітків у позакласній виховній роботі вітчизняної школи означеного періоду стало створення умов для позакласної роботи з естетичного виховання, пріоритет групових форм його організації та розумне поєднання з індивідуальними й масовими, сприяння виявленню здібностей, формуванню естетичних смаків, естетичної культури.

Вважаємо, що є підстави рекомендувати вищим педагогічним навчальним закладам ІІІ - ІV рівнів акредитації вивчення спецкурсу “Естетичне виховання підлітків у позакласній роботі загальноосвітньої школи України”.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Перспективними напрямами подальших наукових досліджень є порівняльний аналіз естетичного виховання підлітків у різних типах шкіл та різних країнах, аналіз змісту роботи з естетичного виховання різних вікових категорій.

Основні положення дисертації відображені у таких публікаціях

1. Паласевич І. Естетичне виховання: основні підходи до визначення / Ірина Паласевич // Гуманізація навчально-виховного процесу : зб. наук. праць. - Вип. ХLIX. / За заг. ред. В. І. Сипченка. - Слов'янськ : СДПУ, 2009. - С. 110 - 115.

2. Паласевич І. Естетичне виховання підлітків засобами мистецтва / Ірина Паласевич // Науковий вісник Чернівецького університету. Серія: Педагогіка та психологія. - Чернівці : Рута, 2009. - Вип. 451. - С. 162 - 168.

3. Паласевич І. Структурні компоненти естетичного виховання / Ірина Паласевич // Молодь і ринок . - 2009. - № 12 (59). - С. 123 - 132.

4. Паласевич І. Вплив засобів естетичного виховання на формування особистості підлітків у 60 - 80-их рр. ХХ сторіччя / Ірина Паласевич // Вісник Прикарпатського університету: Педагогіка. - Івано-Франківськ : Плай, 2010. - Вип. ХХХV. - С. 20 - 24.

5. Паласевич І. Естетичне виховання підлітків засобами етнопедагогіки / Ірина Паласевич // Вісник Прикрпатського університету : Педагогіка. - Івано-Франківськ : Плай, 2010. - Вип. ХХХ. - С. 130 - 133.

6. Паласевич І. Вплив естетичного виховання на формування особистості підлітків (ІІ половина ХХ ст.) / Ірина Паласевич // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія / Зб. наук. праць. - Вип. 32 / ред. кол. : В. І. Шахов (голова) та ін. - Вінниця : ТОВ "Планер", 2010. - С. 221 - 225.

7. Паласевич І. Історичні аспекти естетичного виховання підлітків у позакласній роботі загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів (50 - 80-ті роки ХХ ст.) / Ірина Паласевич // Молодь і ринок . - 2011. - № 2. - С. 151 - 154.

8. Паласевич І. Василь Сухомлинський про естетичне виховання учнів / Ірина Паласевич // Вісник соціально-гуманітарного факультету: Вип. ІІ [зб. наук. праць]; за ред. М. М. Чепіль. - Дрогобич : Ред.-вид. відділ ДДПУ, 2009. - С. 114 - 120.

9. Паласевич І. Основні засади морального та естетичного виховання підлітків / Ірина Паласевич // Опіка і виховання дітей. Історія і сучасність : зб. наук. праць. - Дрогобич : Ред.-вид. відділ ДДПУ, 2010. - С. 322 - 329.

10. Паласевич І. Педагогічний інструментарій естетичного виховання особистості підлітка / Ірина Паласевич // Збірник наукових праць Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка. - Вип. 1 (3). - Кременець : КОГПІ ім. Тараса Шевченка, 2010. - С. 394 - 399.

Анотація

Паласевич І. Л. Естетичне виховання підлітків у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи (друга половина ХХ ст.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Дрогобич, 2011.

У роботі подано цілісне дослідження розвитку проблеми естетичного виховання у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи (друга половина ХХ ст.); розкрито витоки проблеми естетичного виховання підлітків у вітчизняній педагогічній думці та передумови її реалізації у шкільній практиці; визначено й обґрунтовано етапи розвитку проблеми естетичного виховання підлітків у загальноосвітній школі України в означених межах (1949 - 1958; 1958 - 1979; 1979 - 1991; 1991 - 2000); узагальнено досвід (зміст, форми, методи, засоби) естетичного виховання підлітків у позакласній виховній роботі означеного періоду та здійснено актуалізацію їх у контексті реформування загальноосвітньої середньої школи в сучасних умовах.

Матеріали, основні положення дисертації та висновки можуть бути використані під час читання курсу з історії педагогіки, при підготовці навчально-методичної літератури.

Ключові слова: естетичне виховання, підлітки, позакласна виховна робота, загальноосвітня школа, зміст, форми, методи, засоби.

Аннотация

Паласевич И. Л. Эстетическое воспитание подростков во внеклассной воспитательной работе общеобразовательной школы (вторая половина ХХ в.)”. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. - Дрогобычский государственный педагогический университет имени Ивана Франко, Дрогобыч, 2011.

На основе исследования научных источников установлено, что важной составляющей школьного и внешкольного воспитания подростков является внеклассная работа, т.е. специально организованные внеучебные занятия, направленные на воспитание учеников, а также разнообразная внеурочная деятельность учителей, воспитателей с целью воспитания учеников.

Обращение автора к опыту организации эстетического воспитания подростков во внеклассной воспитательной работе общеобразовательной школы (вторая половина ХХ ст.) обусловлено актуальностью проблемы и её недостаточным изучением в историко-педагогической литературе.

В диссертации раскрыты истоки проблемы эстетичного воспитания подростков в отечественной педагогической мысли и предпосылки ее реализации в школьной практике;

В работе обоснованы этапы решения проблемы эстетичного воспитания подростков в общеобразовательной школе Украины в течении определенных часовых пределах (1949 - 1958; 1958 - 1979; 1979 - 1991; 1991 - 2000). Установлено, что на первом этапе формируется почва для осуществления эстетичного воспитания подростков; второй этап предусматривает подчиненность эстетического воспитания общим тенденциям развития образования, активизацию эстетического воспитания подростков, появление новых форм организации эстетического воспитания подростков во внеклассной работе общеобразовательной школы; в течении третьего этапа происходили регламентация и подчинение образовательной сферы диктату партийной организации, следствием чего были односторонний подход к эстетическому воспитанию подростков со стороны государства; подчиненность государственным планам, программам, установкам, ориентация на технократическую подготовку ученика, авторитаризм, индивидуализацию воспитания; четвертый этап включал внедрение инновационных технологий в теорию и практику эстетичного воспитания.

В диссертации исследовано содержание эстетичного воспитания подростков во внеклассной воспитательной деятельности исследуемого периода, которое определялось проблематикой работы школы, интересами учеников и родителей, а также пониманием прекрасного, воспитанием эстетических вкусов, чувств, привлечением подростков к эстетической деятельности.

Изучение первоисточников позволяет утверждать, что наиболее распространенными формами организации эстетического воспитания были групповые, массовые и индивидуальные формы. Установлено, что среди групповых форм преобладали кружки (литературные, творческие, художественной самодеятельности, пропаганды знаний музыкального, театрального, изобразительного искусства, а также клубы, часы классного руководителя, экскурсии в музеи и художественные выставки, викторины, турниры эрудитов, презентации, выпуски музыкальных, литературных календарей, тематических газет, утренники, встречи с актерами, музыкантами, клубы молодежного досуга, “Экраны книголюбов”, игры, литературные турниры, робота в музеях (литературных и искусствоведческих). Наиболее эффективными среди массовых форм эстетического воспитания считались конкурсы на лучшего чтеца, месячники, декады, тематические недели (поэзии, литературы, музыки и т.п.), вечера (литературные, художественные, живописи, вечера вопросов и ответов и тому подобное), экскурсии в музеи, конкурсы (юных художников, творческих работ и др.), выставки изобразительного творчества, музыкальные семинары, лекции-концерты, музыкальные лектории, обзоры художественной самодеятельности, праздники песен и танцев, фестивали искусств, музыкальные викторины, школьное радио, семинары, конференции. Приоритетными индивидуальными формами организации эстетического воспитания во внеклассной воспитательной работе являлись коллекционирование малых форм декоративно-прикладного искусства, оформление альбомов “Об известных людях”, переписка с музыкантами, композиторами, встречи с выдающимися деятелями , посещение кино и театра.

Установлено, что преобладающими средствами эстетического воспитания подростков являются музыка, изобразительное искусство, трудовое и техническое обучение, хореография, мировая художественная культура, история искусства. Определены характерные тенденции эстетического воспитания подростков во внеклассной воспитательной работе отечественной школы отмеченного периода - это создание условий для внеклассной работы по эстетическому воспитанию, приоритет групповых форм организации эстетического воспитания и их сочетание с индивидуальными и массовыми, содействие выявлению способностей и привитие эстетических вкусов, формирование эстетической культуры.

В работе проанализировано состояние практической деятельности подростков по эстетическому воспитанию. Предложены возможности использования исторического опыта эстетического воспитания во внеклассной воспитательной работе современной общеобразовательной школы.

Материалы, основные положения диссертации и выводы могут быть использованы во время преподавания курса из истории педагогики, при подготовке учебно-методической литературы.

Ключевые слова: эстетическое воспитание, подростки, внеклассная воспитательная работа, общеобразовательная школа, содержание, формы, методы, средства.

Annotation

Palasevych I.L. Teenagers' aesthetic education in out-of-school work of a secondary school (the second half of the twentieth century). - Manuscript.

Dissertation to obtain the degree of Candidate of science (Theory of Education), speciality 13.00.01 - Theory and History of Pedagogy. - Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University. - Drohobych, 2011.

In the dissertation we entirely presented the issue of aesthetic education development in out-of-school work of a secondary school (the second half of the twentieth century); disclosed the sources of teenagers' aesthetic education in the national educational thought and preconditions of its realization in educational practice; defined and grounded the stages of teenagers' aesthetic education development at a secondary school in Ukraine within the outlined limits (1949 - 1958, 1958 - 1979, 1979 - 1991, 1991 - 2000); generalized the experience (content, forms, methods and means of teenagers' aesthetic education in out-of-school work of the period under investigation); updated them in the context of secondary education reforming under contemporary conditions.

The materials, the main statements and conclusions of the dissertation can be used while lecturing on the history of pedagogy, preparing educational supplies.

Key words: aesthetic education, teenagers, out-of-school educational work, secondary school, content, forms, methods, means.

Размещено на Allbest.ru