Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

ПроФЕСІЙНО-оСОБИСТІСНА ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА майбутніх офіцерів-прикордонників

13.00.04 - «Теорія і методика професійної освіти»

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Маріонда Іван Іванович

Хмельницький - 2011

Робота виконана в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служба України.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент Мозолев Олександр Михайлович, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, кафедра особистої безпеки, професор кафедри.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Пліско Валерій Іванович, Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, кафедра педагогіки, психології та методики фізичного виховання, професор кафедри;

кандидат педагогічних наук, доцент Чабаненко Валерій Павлович, Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, факультет фізичної культури та здоров'я людини, декан.

Захист відбудеться « 9 » червня 2011 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.03 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003).

Автореферат розіслано « 5 » травня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник О. В. Торічний.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Удосконалення системи військово-професійної освіти є найважливішою частиною реформи силових відомств держави.

Однією із її складових є підготовка курсантів у вищому військовому навчальному закладі (ВВНЗ). Одне із ключових місць у цьому процесі відведено фізичній підготовці курсантів, спрямованій на формування в них готовності до виконання завдань військово-професійного навчання. Однак сьогодні система фізичної підготовки курсантів не повною мірою відповідає цим вимогам. Результати аналізу роботи відбірних комісій військових комісаріатів, а також вступних державних комісій у ВВНЗ в період з 2002 по 2008 рр. показують, що кожному п'ятому абітурієнту було відмовлено в складанні вступних випробувань на етапі первинного медичного обстеження, а кожному четвертому - безпосередньо у ході перевірки фізичної підготовленості.

Висока фізична й спортивна підготовленість офіцерів дозволяє їм зберігати професійну працездатність і навички ефективного управління підлеглими в умовах стресових ситуацій, фізичного й психічного перенапруження, що зустрічаються при несенні служби на державному кордоні майже щодня. Тому зростає актуальність оптимізації процесу професійно-особистісної фізичної підготовки курсантів, формування їхньої готовності до виконання завдань військово-професійного навчання.

Загальні питання підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної діяльності розглядаються в працях Т. Бунєєва, І. Грязнова, О. Пономаренка, О. Діденка, Д. Іщенка, С. Морозова, С. Сінкевича та ін. Проблемі відбору змісту й організації фізичної підготовки майбутніх офіцерів присвячені дослідження В. Антонця, О. Багаса, А. Мельнікова, О. Мозолева, І. Пісцова, В. Пліска, О. Фігури, О. Швеця та ін. Проте в працях науковців недостатньо висвітлено процес професійно-особистісної фізичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників.

Результати опитування керівного складу Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького показали, що на значну роль професійно-орієнтованої фізичної підготовки курсантів вказали 64,5% респондентів; 79,5% відмічають низьку прикладну дієвість традиційної системи фізичної підготовки. Це є свідченням важливості й актуальності проблеми фізичної підготовки майбутніх офіцерів.

Актуальність дослідження підсилюється низкою суперечностей у навчально-виховному процесі ВВНЗ: між зростаючим рівнем вимог до фізичної підготовленості військовослужбовців і рівнем їхньої готовності до виконання службово-професійних завдань; між потребою в організації навчально-виховного процесу на основі принципів гуманізації та станом морально-психологічного клімату у військових колективах; між потребою в посиленні практичної спрямованості фізичної підготовки на основі особистісно-орієнтованого підходу і можливостями військового вищого начального закладу в створенні умов для індивідуалізації навчального процесу.

Актуальність проблеми, її недостатня наукова розробка та наявні суперечності визначили тему дисертаційного дослідження: «Професійно-особистісна фізична підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилося відповідно до плану наукової і науково-організаційної діяльності Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Дослідження виконано в межах науково-дослідної роботи «Індивідуалізація фізичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників» №210-20159 І. Роль автора у виконанні цієї науково-дослідної роботи полягає в розробці й теоретичному обґрунтуванні авторської програми професійно-особистісної фізичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників.

Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (протокол №5 від 6.11.2007 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні АПН України (протокол №5 від 27.05.2008 р.).

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність програми професійно-особистісної фізичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

1. З'ясувати науково-теоретичні основи фізичної готовості майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної діяльності та виявити її особливості на заняттях з дисциплін «Фізичне виховання», «Особиста безпека та застосування сили», «Вогнева підготовка».

2. Вивчити проблему нормування оцінки фізичного навантаження курсантів на заняттях із фізичної підготовки та забезпечити її використання у підготовці майбутніх офіцерів-прикордонників.

3. Конкретизувати критеріально-діагностувальний інструментарій фізичної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної діяльності.

4. Розробити та експериментально перевірити авторську програму професійно-особистісної фізичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників та методичні принципи її реалізації при проведенні занять із фізичного виховання, особистої безпеки й вогневої підготовки.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників у військовому вищому навчальному закладі.

Предмет дослідження - професійно-особистісна фізична підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників на заняттях з дисциплін «Фізичне виховання», «Особиста безпека та застосування сили», «Вогнева підготовка».

Теоретико-методологічною основою дослідження є теорії особистості та діяльності, про взаємодію особистості та суспільства, концептуальні положення щодо розвитку вищої професійної освіти в Україні; праці вітчизняних і зарубіжних дослідників щодо вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців (С. Гончаренко, З. Курлянд, М. Нещадим, Н. Ничкало, О. Савченко та ін.), авторських організаційно-методичних систем (В. Беспалько, Ч. Спірмен, Е. Стоунс, В. Шаталов, В. Якунін та ін.), комплексного вивчення професійного навчання і виховання (І. Бех, B. Лєдньов, К. Платонов та ін.).

Для розв'язання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження: теоретичні - аналіз, синтез філософської, історичної, соціологічної, психолого-педагогічної літератури - для розкриття сутності, змісту та структури професійно-особистісної фізичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників й узагальнення висновків з літературних джерел; моделювання - для розробки моделі формування фізичної готовності та авторської програми забезпечення професійно-особистісної фізичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників; емпіричні - опитування (анкетування, бесіда, інтерв'ю), спостереження, тестування - з метою визначення стану фізичної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної діяльності; педагогічний експеримент - для виявлення механізмів та ефективності методики застосування авторської програми забезпечення професійно-особистісної фізичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників; математичної статистики - для опрацювання отриманих даних і встановлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами та процесами.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що:

уперше розроблено авторську програму професійно-особистісної фізичної підготовки на заняттях із дисциплін «Фізичне виховання», «Особиста безпека та застосування сили» та «Вогнева підготовка» для майбутніх офіцерів-прикордонників, структурними блоками якої є: зміст і компоненти програми; основні показники фізичного стану особистості; методичні рекомендації щодо підвищення фізичної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників; індивідуалізація професійно-особистісної фізичної підготовки; методичні принципи фізичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників. ЇЇ впровадження забезпечило підвищення рівня фізичної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної діяльності;

уточнено суть, зміст, структуру професійно-особистісної фізичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників та методи нормування оцінки фізичного навантаження курсантів на заняттях із фізичної підготовки;

набув подальшого розвитку критеріально-діагностувальний інструментарій фізичної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної діяльності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що методичні рекомендації щодо застосування авторської програми та запропоновані форми і методи нормування оцінки фізичного навантаження курсантів на заняттях із фізичної підготовки використовуються в практиці роботи науково-педагогічного складу інших вищих навчальних закладів.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (довідка про впровадження №26/1130 від 10.04.2010 р.), Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (довідка про впровадження №178 від 18.03.2010 р.), Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (довідка про впровадження №31-12 від 11.02.2010 р.), Ужгородського національного університету (довідка про впровадження №01-10/465 від 15.03.2010 р.), та Факультету військової підготовки Подільського державного аграрно-технічного університету (довідка про впровадження №3/18 від 17.04.2010 р.),

Особистий внесок здобувача. У навчальному посібнику «Теорія і методика фізичного виховання дорослого населення та фізичної підготовки у Збройних силах», що написаний у співавторстві з Товтом В. А. та Дулом О. А. внесок здобувача полягає в розробці варіантів індивідуальних програм фізкультурно-оздоровчих занять для майбутніх офіцерів.

Апробація результатів дисертації здійснювалася на міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу» (Ялта, 2010 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції «Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів і військових формувань України» (Хмельницький, 2009 р.) та всеукраїнській науково-методичній конференції «Перспективні інновації у підготовці педагогічних та інженерних кадрів: теорія, методологія, досвід» (Херсон, 2010 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 8 наукових працях, із яких 4 одноосібні наукові статті - у виданнях, що включені ВАК України до переліку фахових у галузі педагогіки та 1 навчальний посібник.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, 4 додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 162 сторінки і містить 7 рисунків та 11 таблиць. Список використаних джерел налічує 188 найменувань.

професійний фізичний готовність прикордонник

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі - «Професійно-особистісна фізична підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників» - розглядаються питання про теоретичні основи, особливості фізичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників та діяльність науково-педагогічного складу в контексті професійно-особистісної фізичної підготовки.

Сучасна реальність у сфері вищої освіти визначена зростанням вимог до особистості, що максимально повно виражає потенціал людини в контексті стратегії особистісного розвитку як пріоритети освітньої діяльності, формуючи педагогічні концепції й парадигми, які й визначають напрями сучасної освіти. У зв'язку із цим набуває актуальності визначення пріоритетів особистісного розвитку за допомогою освітньої діяльності, що покликана активізувати істотні властивості особистості, обумовлені її внутрішньою сутністю.

Основними напрямами розвитку освіти є духовний, фізичний і соціальний (С. Лобанов). Фізичний розвиток, як одне зі складових завдань освіти, передбачає високий рівень розвитку фізичної культури людини й суспільства. Але, як відзначається в дослідженнях науковців (Ю. Антошків, В. Бойко), рівень психофізичної підготовленості тих, хто навчається, знижується, що обумовлено різними причинами: підвищенням інформаційних й емоційних навантажень; недостатнім рівнем технологічної забезпеченості навчально-виховного процесу у ВВНЗ; низькою організацією вивчення спеціальної навчальної дисципліни «Фізична підготовка» у ВВНЗ. У педагогіці до цього часу не знайдено дійсної суті фізичної підготовки, не сформульовано її цінностей і цілей в системі інтелектуального, морального й тілесно-фізичного розвитку людини (Ю. Антошків, М. Ануфрієв, І. Закорко, Р. Макаров та ін.).

Перехід від медико-біологічних і педагогічних до психологічних і соціологічних аспектів у вивченні фізичної підготовки - це спроба подолати вузькоспеціалізований підхід до вивчення культурних явищ. Традиційні критерії оцінювання змісту дисциплін «Фізичне виховання», «Особистісна безпека та застосування сили», «Вогнева підготовка» у військових вищих навчальних закладах співвідносять із вимогами до військовослужбовця (І. Овчарук).

Всі завдання фізичної підготовки за функціями поділяють на загальні й спеціальні. Загальні завдання відображають загальні вимоги навчально-службової діяльності до фізичного стану всіх категорій військовослужбовців і поділяються таким чином: спрямовані на забезпечення необхідного рівня розвитку елементів фізичної готовності військовослужбовців до службово-професійної діяльності; спрямовані на прищеплення військовослужбовцям відповідних умінь, що дозволяють підвищити їхню активність, свідомість і компетентність у процесі свого фізичного вдосконалення; підкреслюють значення фізичної підготовки в підвищенні рівня розвиненості фізичних якостей інших військовослужбовців (І. Овчарук). У підготовці з дисциплін «Фізичне виховання», «Особистісна безпека та застосування сили» й «Вогнева підготовка» складовими є такі компоненти: змістово-цільовий, мотиваційний, організаційно-діяльнісний, контрольно-регулювальний. Спеціальним завданням з урахуванням особливостей службово-професійної діяльності для курсантів військових вищих навчальних закладів є розвиток загальної й силової витривалості, спритності, швидкості й сили, злагодженості колективних дій.

У процесі теоретичного дослідження встановлено, що на систему
фізичної підготовки майбутніх офіцерів впливає низка об'єктивних факторів. До неспецифічних факторів зараховано такі, як: рівень політичного, економічного й соціального розвитку країни; розвиток науки й техніки, ступінь реалізації досягнень науково-технічного прогресу; зміст військової доктрини держави та концепція бойової й фізичної підготовки військовослужбовців силових відомств, стан наукового обґрунтування та науково-методичне забезпечення системи фізичної підготовки у військових вищих навчальних закладах. Завдання фізичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників обумовлені специфічними факторами, а саме: змістом фізичної підготовки, який передбачає фізичні вправи, теоретичні знання, організаційно-методичні вміння й навички; вимогами керівних документів до фізичної готовності військовослужбовців; особливостями організації й комплектування певного силового відомства країни; фізичним станом призовного контингенту (М. Ануфрієв). Особливості фізичної підготовки обумовлені забезпеченням достатнього рівня фізичного розвитку і високого рівня фізичної готовності до професійної діяльності; удосконаленням специфічних рухових навичок, які сприяють ефективному виконанню професійних функцій.

Фізична підготовка військовослужбовців організовувалась і проводилась із використанням загальних і часткових методик проведення занять. Загальна методика проведення навчальних занять з фізичної підготовки передбачає однакову їхню тривалість, аналогічні за своєю сутністю завдання й зміст окремих частин занять та інші загальні питання використання методів і прийомів навчання й виховання, тобто все те, що є характерним для проведення навчальних занять щодо будь-якого розділу фізичної підготовки. Часткова методика включає сукупність тих питань, які характеризують використання різних методів і прийомів при проведенні занять за конкретним розділом.

Спеціальні завдання фізичної підготовки обумовлюються специфікою службово-професійної діяльності науково-педагогічного складу Державної прикордонної служби України. Для підвищення ефективності навчально-виховного процесу була розроблена модель діяльності викладача фізичної підготовки зі складовими: види діяльності (навчально-виховна, науково-дослідна і підвищення кваліфікації), технологія педагогічної діяльності методи і засоби. Ефективність навчальної діяльності викладачів обумовлена дієвістю педагогічних умов, які сприяють ефективності організації навчального процесу: розгляд удосконалення організації праці як функціонального обов'язку кожного викладача; комплексне проведення роботи з удосконалення організації праці викладача шляхом послідовного вирішення окремих часткових завдань; колективна участь викладачів в організованому творчому пошуку шляхів удосконалення своєї діяльності.

У другому розділі - «Обґрунтування та реалізація авторської програми професійно-особистісної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників» - розглядаються питання нормування оцінки особистісного фізичного навантаження, авторська програма професійно-особистісної фізичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників при вивченні дисциплін «Фізичне виховання», «Особиста безпека та застосування сили» і «Вогнева підготовка», організація, проведення та результати педагогічного експерименту.

Результати аналізу закордонної та вітчизняної спеціальної літератури з застосування різних фізкультурно-оздоровчих систем у прикладних цілях (Л. Анохін, Г. Апанасенко, В. Пліско, Р. Раєвський, С. Халайджі та ін.). дозволяють виділити два основних напрями: оздоровчо-прикладний і бойових мистецтв. Реалізацію цих напрямів забезпечували на основі дидактичних принципів: цілеспрямованості; доступності; систематичності, безперервності й послідовності; урахування вікових й індивідуальних особливостей курсантів; міцності засвоєння знань, сформованості вмінь і навичок.

У теорії й методиці фізичної підготовки враховано три види норм: належні, порівняльні й індивідуальні (Ю. Антошків). Належні норми визначаються вимогами того або іншого роду діяльності військовослужбовців. Порівняльні норми будуються на основі відсотка осіб, яким доступний той або інший норматив за визначеною шкалою. Індивідуальні норми дають порівняльну характеристику власних показників людини на різних етапах тренування.

Навчальну діяльність курсантів диференціювали за трьома рівнями: підготовчим, прикладним, творчим. Запропоновано технологію тимчасового диференціювання для створення груп вирівнювання. Впровадження модульного навчання з урахуванням рівневої і профільної диференціації значно підвищило його ефективність, створило для курсантів адаптивне до їх можливостей і здібностей освітнє середовище.

Спеціальні завдання більшою мірою були пов'язані з формуванням життєво важливих прикладних рухових навичок, необхідних для службово-професійної діяльності. Такий підхід дозволив увести до наукового обігу термін «професійно-особистісна фізична підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників», під яким розуміємо відновлення й корегування тих або інших фізіологічних функцій організму з метою забезпечення набуття професійно важливих знань, умінь і навичок. Також науковці відзначають необхідність дозування й нормування фізичного навантаження на заняттях з оздоровчою спрямованістю з урахуванням індивідуальної підготовленості курсантів (А. Чух). Для усунення суперечностей між належними нормами фізичної підготовленості військовослужбовців і порівняльних норм за рівнем розвитку фізичних якостей в абітурієнтів військових вищих навчальних закладів було запропоновано і апробовано 11-ти бальну шкалу. Розподіл, побудований на її основі, з достатнім рівнем вірогідності відображає структуру оцінок за виконання вправ абітурієнтами, що дозволило більш точно оцінити рівень фізичної підготовленості кандидатів на навчання.

Серед чинників, що впливають на формування фізичної готовності курсанта до майбутньої професійної діяльності враховувалися такі: загальні, процесуальні, психофізіологічні, педагогічні, які є взаємозв'язаними. Врахування цих чинників забезпечило визначення найбільш оптимального шляху для корегування фізичної підготовки курсантів у період навчання (підготовка за авторською професійно-особистісною програмою).

До основи авторської програми покладено розроблену модель професійно-особистісної фізичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників (рис. 1). У моделі враховано загальну мету, зміст, педагогічні цілі, методи, форми і засоби, навчально-розвивальні умови, діяльність викладача і курсанта, результат діяльності. Програма побудована з урахуванням вимог до фізичної готовності випускників, що забезпечують виконання ними обов'язків за призначенням, взято до уваги індивідуальні фізичні показники курсанта. Визначення педагогічних цілей, методів, засобів і форм професійно-особистісної фізичної підготовки на основі оздоровчого середовища ВВНЗ дало можливість сформувати військово-професійні навички засобами й методами фізичної підготовки. Виховання потреби в регулярних заняттях фізичними вправами, формування алгоритму індивідуальних занять, знання методів самоконтролю сприяло підвищенню фізичної готовності випускників до необхідного рівня для виконання обов'язків військово-професійної діяльності, забезпечило виконання соціального замовлення в системі військової освіти.

Авторська програма професійно-особистісної фізичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників забезпечувала два напрями: перший - спрямування на зміцнення здоров'я учасників експерименту з урахуванням їх вихідних індивідуальних показників, корекцію й стабілізацію основних функцій організму, розвиток його аеробних можливостей; другий - формування й удосконалення життєво важливих і прикладних рухових навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності. Така програма складається з п'яти блоків.

Блок І - зміст та структурні компоненти програми професійно- особистісної фізичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників. Використання даних фізичної підготовленості курсантів в інтересах військово-професійного відбору й навчання є однією з необхідних вимог системи підготовки військових фахівців. Зміст програми стосувався характеристики структурних компонентів і методів визначення основних фізичних показників курсантів. Структура програми передбачала тестування фізичної підготовленості та фізичного розвитку, оцінювання фізичної працездатності, функціональних можливостей і здоров'я курсантів, показники споживання кисню, оцінювання аеробних можливостей, кількісну оцінку ризику виникнення захворювань, оцінювання соматичного здоров'я, самооцінку здоров'я.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Модель професійно-особистісної фізичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників

Блок ІІ - основні показники фізичного стану майбутніх офіцерів-прикордонників. У блоці враховано вимоги Настанови (НФП-99) про нормативи з фізичної підготовки для курсантів ВВНЗ. Для реалізації нормативів було розроблено й обґрунтовано технологію нормування й оцінювання фізичного навантаження в процесі проведення тренувальних занять. Найбільш слабкою є підготовка з бігу на 3 км, що характеризує низький рівень розвитку якості витривалості або аеробних можливостей організму людини. Головною ланкою у вирішенні цього завдання було визначення доступних способів нормування фізичного навантаження на основі реєстрації максимального споживання кисню (С. Лобанов). У нашому дослідженні головним критерієм навантаження на заняттях професійно-особистісною фізичною підготовкою визначено її обсяг, обумовлений загальним обсягом виконаної роботи або витрати енергії.

При розробці індивідуальних завдань для курсантів були враховані пульсова й енергетична цінність навантаження (обсяг та інтенсивність фізичного навантаження). Для успішного оволодіння військовою спеціальністю енерговитрати на тиждень становлять не менше 8380-10475 кДж (Ю. Дем'яненко). Цим показникам відповідала запропонована сукупність обсягів рухової активності на тиждень. Одночасно були враховані фізкультурно-спортивні інтереси курсантів. Курсантам запропоновано орієнтовні параметри інтенсивності й обсягу фізичного навантаження для юнаків у віці 18-20 років з різним рівнем аеробної витривалості.

Блок ІІІ - методичні рекомендації щодо підвищення фізичної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до службової діяльності.

Для реалізації особистісно-орієнтованого підходу до підвищення фізичної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної діяльності цей блок передбачав розробку технології нормування фізичного навантаження на заняттях з оздоровчо-прикладною спрямованістю, тестування для визначення аеробної витривалості, виду й режиму занять, розрахунки інтенсивності занять, енерговитрат за одне заняття та сумарного навантаження на тиждень; прогнозування запланованих результатів.

Вирішення цього завдання здійснювалося на основі визначення індивідуальних індексів функціонального стану (ІФС). На базі основних параметрів ІФС нормувалося фізичне навантаження за обсягом та інтенсивністю, а також рекомендувалися найбільш оптимальні фізичні вправи, що забезпечують вирішення поставлених завдань. Одночасно подавалися рекомендації з режиму харчування й відпочинку. Для контролю за регулюванням своєї ваги курсантам було запропоновано індивідуальний графік зниження ваги, який вони замальовували в щоденниках.

ІV блок - індивідуалізація професійно-особистісної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників.

На основі запропонованих параметрів і величин фізичного навантаження розроблялися індивідуальні програми для курсантів з різним рівнем аеробної витривалості й попереднім фізкультурно-спортивним досвідом. План підготовки, кількість та інтенсивність вправ кожен з курсантів намічав індивідуально, на основі показників на початковому етапі, але за наявності консультацій з боку викладача. Всі показники курсанти заносили до щоденників індивідуальних досягнень, малювали криві результативності підготовки, намічали нові показники, яких вони можуть досягти під час підготовки.

Блок V - методичні принципи фізичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників. У ході дослідження визначали можливість застосування методичних принципів до професійно-особистісної фізичної підготовки.

До основних з них зараховано наступні: раціональної продуктивності професійно-особистісної фізичної підготовки (передбачає необхідність розумної достатності фізичних навантажень в організації педагогічних впливів, збалансованих з індивідуальними властивостями); систематичності і послідовності (забезпечує послідовне, чітко дозоване освоєння фізичних вправ, адекватних аеробним можливостям організму курсантів); комплексного впливу засобів фізичної підготовки на організм (спрямований на використання різних засобів професійно-орієнтованої фізичної підготовки і педагогічних прийомів застосування їх на початковому етапі); оптимального співвідношення засобів оздоровчої й прикладної спрямованості в змісті професійно-особистісної фізичної підготовки (в основу покладено педагогічну доцільність й обґрунтованість проведення занять з фізичної підготовки як під керівництвом викладача, так і самостійно).

Ефективність підготовки обумовлена індивідуалізацією процесу, пристосуванням до особистісних досягнень курсантів і плануванням можливих зрушень у фізичній підготовці.

На етапі формувального експерименту однією з характерних рис підготовки й проведення педагогічного експерименту виявилася необхідність ретельного вихідного обстеження курсантів. Послідовність педагогічних досліджень складалася з трьох етапів. Перший етап включав проведення анкетування за допомогою спеціально розроблених питань після завершення медичного обстеження, включаючи анамнез. Визначалася необхідність для курсанта пройти обстеження за повною або спрощеною програмою. Другий етап включав вимірювання ваги й росту курсанта, гнучкості хребта, життєвої ємності легенів, затримку дихання в положенні сидячи й оцінку зорово-рухової реакції (уловлювання лінійки). Результати всіх вимірювань також заносилися до щоденника індивідуальних досягнень. Третій етап полягав у виконанні тестових вправ (серії тестів Руф'є) з реєстрацією динаміки відновлення частоти серцевих скорочень, проходженні тестів на силову витривалість різних м'язових груп та на координацію рухів. У фінальній частині обстеження виконувався найбільш важкий кроковий тест на сходах (степ-тест).

Результати тестування оброблялися на ЕОМ і записувалися в індивідуальному висновку, де визначалася диференційована оцінка психофізичного стану організму, рівня розвитку фізичних якостей, аеробних можливостей й інтегральна оцінка фізичного стану на початок експерименту. Особлива увага в організації й методиці проведення занять зверталася
на заходи попередження перевантаження й перевтоми організму. Програма була розрахована на фізкультурно-педагогічний вплив як на контрольну, так і на експериментальну групи. У контрольній групі тренувальний вплив носив традиційну фізкультурно-прикладну спрямованість. Наприкінці кожного місяця занять здійснювався поточний контроль за фізичним станом курсантів.

Усі курсанти експериментальної групи чітко дотримувалися методичних рекомендацій. У них визначались індивідуальні показники фізичного стану на початковому етапі професійної підготовки, їх розподілили на контрольну й експериментальну групи приблизно з однорідним складом, і вже на цій основі підбирались відповідні засоби педагогічного впливу й медико-біологічного контролю за цим впливом.

Експериментальною базою дослідження було обрано Національну академію Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (НАДПСУ). На основі результатів вихідного обстеження були сформовані дві групи з числа курсантів НАДПСУ (усього 419 осіб). До першої - контрольної групи (210 осіб) та до другої - експериментальної групи (209 осіб) - увійшли курсанти з приблизно однаковими показниками ІФС. Фактично всі курсанти зазначених груп були у змозі виконати визначені нормативи з фізичної підготовки на оцінку «добре» та «задовільно».

Заняття з курсантами контрольної групи проводилися у вигляді самостійних тренувань 2-3 рази на тиждень за традиційними методиками. Об'єктивний контроль фізичного стану здійснювався щомісяця. Динаміка представлених показників (рис. 2) показує, що середні значення основних параметрів фізичного стану курсантів контрольної групи за експериментальний період мають тенденцію до незначного зростання, що пояснюється природним ходом навчального процесу.

Рис. 2. Динаміка середніх значень показників виконання контрольних вправ курсантами контрольної групи

У контрольній групі спостерігалися прогресуючі зміни за показниками, що характеризують аеробну продуктивність і резервні можливості організму (частота серцевих скорочень - ЧСС, життєвий показник, загальна працездатність, споживання кисню, відновлення ЧСС й ін.).

Результати проведеного дослідження показали, що ефективність традиційних режимів рухової активності курсантів й встановлене нормування фізичного навантаження не сприяли статистично значущому (р<0,05) підвищенню рівня фізичної підготовленості випробуваних.

Експериментальна група характеризувалася більш низькими параметрами фізичного стану. Показники окремих параметрів відрізнялися нерівномірними значеннями. Середні показники з бігу на 3 км і підтягуванні на поперечині перебували на межі «задовільної» й «доброї» оцінок. В якості основних засобів використовувалися фізичні вправи: біг на дистанцію 1, 3 і більше км у повільному й помірному темпі; подолання природних і штучних перешкод; рухливі й спортивні ігри; виконання вправ на тренажерах й ін.

Результати педагогічного експерименту свідчать про виражену ефективність оздоровчо-прикладного підходу до організації професійно-особистісного педагогічного впливу. На основі динаміки показників середніх значень функціонального стану можна вести мову про статистично значущі (р=0,05) позитивні зрушення за параметрами, що характеризують їхню аеробну продуктивність. Так, життєвий показник збільшився на 10,8%, загальна працездатність за результатами виконання проби степ-тесту - на 18,7%, максимальна легенева вентиляція - на 20,1%, відновлення ЧСС - на 19,4%.

Звертаємо увагу на зближення середніх значень різних показників, що може свідчити про вирівнювання резервів різних функціональних систем організму курсантів експериментальної групи.

Слід відзначити також зменшення коливань усередині самих середніх значень, що дозволяє стверджувати про вирівнювання показників фізичного стану самих курсантів експериментальної групи. Причому, це відбувалося переважно за рахунок покращення функціональних показників. Аналогічна ситуація спостерігається й за показниками виконання контрольних вправ, де до кінця експерименту середні результати - вище оцінки «добре» (рис. 3).

Найбільші позитивні зрушення відбулися за показниками виконання вправ у бігу на 3 км, підтягуванні й подоланні перешкод, що виявилося результатом цілеспрямованого педагогічного впливу на розвиток аеробної витривалості. При цьому значно зменшилося коливання показників виконання цих вправ. Установлений факт указує на правильність підбору рухових режимів і нормування фізичного навантаження професійно-особистісної фізичної підготовки.

Рис. 3. Динаміка середніх значень показників виконання контрольних вправ курсантами експериментальної групи

Результати анкетування, проведеного наприкінці педагогічного експерименту, показали високий рівень задоволеності курсантів заняттями фізичними вправами, які забезпечили їм упевненість у своїй фізичній і функціональній готовності на початковому періоді навчання, прискорили процес адаптації до умов військового вищого навчального закладу.

Висновки

Теоретичне й експериментальне дослідження, виконане відповідно до поставлених завдань, показало важливість і доцільність використання авторської програми професійно-особистісної фізичної підготовки на заняттях з майбутніми офіцерами-прикордонниками.

1. Результати дослідження основних показників фізичного стану кандидатів на навчання у військовому вищому навчальному закладі показують, що ступінь їхньої відповідності встановленим вимогам значною мірою обумовлений аеробними властивостями й спортивно-руховим досвідом. Рівень фізичної підготовки абітурієнтів ВВНЗ не відповідає вимогам до майбутніх військових фахівців, а сформована система фізичної підготовки й виховання у вищих військових навчальних закладах не достатньою мірою вирішує проблему підвищення якості фізичної підготовки майбутніх фахівців.

До особливостей фізичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників на заняттях з дисциплін «Фізичне виховання», «Особиста безпека та застосування сили» і «Вогнева підготовка» відносять організацію занять з урахуванням навчальних завдань за етапами: побіжне фізичне тренування; фізичні вправи при пересуванні транспортними засобами; фізичні вправи в умовах польових занять.

2. Нормування фізичного навантаження проводимо за рівнем аеробної витривалості, що дозволяє регулювати й контролювати процес удосконалення фізичної підготовленості й функціонального стану організму курсантів уже на початковому етапі навчання у ВВНЗ і протягом усього періоду навчання. Заняття фізичними вправами з оздоровчо-прикладною спрямованістю проводяться з інтенсивністю й обсягом навантаження, що відповідає індивідуальному рівню аеробної витривалості майбутніх офіцерів-прикордонників, сприяють підвищенню різнобічної фізичної підготовленості, зниженню стомлюваності й покращенню професійної працездатності.

3. Критеріально-діагностувальний інструментарій фізичної підготовленості майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної діяльності використовувався для визначення аеробної витривалості, встановлення виду й режиму занять, розрахунку інтенсивності занять, розрахунку енерговитрат за одне заняття та сумарних енерговитрат на тиждень, а також для прогнозування запланованих результатів. Основними методами є наступні: тестування фізичної підготовленості та фізичного розвитку, оцінювання фізичної працездатності, функціональних можливостей і здоров'я організму, показники споживання кисню, оцінювання аеробних можливостей організму, оцінка ризику виникнення захворювань та соматичного здоров'я, самооцінка здоров'я.

4. Розроблено й впроваджено в практику авторську програму професійно-особистісної фізичної підготовки, яку використовували на заняттях з дисциплін, що базуються на фізичній підготовці курсантів: «Фізичне виховання», «Особистісна безпека та застосування сили» і «Вогнева підготовка». Комплекс дисциплін утворено на основі спільних ознак. Основними організаційно-методичними формами професійно-особистісної фізичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників у військово-професійному навчанні є наступні: індивідуальне фізичне тренування, заняття в оздоровчих групах, що були організовані у години спортивно-масової роботи згідно розпорядку дня й у вихідні дні, навчально-тренувальні заняття у спортивних секціях з оздоровчою й прикладною спрямованістю. Визначено основу змісту занять із професійно-особистісною спрямованістю: циклічні, загальнорозвивальні й прикладні фізичні вправи спрямовані переважно на розвиток аеробних властивостей майбутніх офіцерів-прикордонників й викликають у них емоційний і фізкультурно-спортивний інтерес. До таких вправ належать спортивні й рухливі ігри, біг й прискорена ходьба, подолання природних і штучних перешкод, орієнтування на місцевості, аеробна й атлетична гімнастика, туризм та ін. Програма складається з п'яти блоків: зміст і структурні компоненти програми; основні показники фізичного стану майбутніх офіцерів-прикордонників; методичні рекомендації щодо підвищення фізичної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної діяльності; індивідуалізація професійно-особистісної фізичної підготовки; методичні принципи фізичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників. Конкретизовано основні методичні принципи зі спрямуванням на професійно-особистісну фізичну підготовку: систематичності й послідовності; комплексного впливу засобів фізичної підготовки на організм майбутніх офіцерів-прикордонників; раціональної продуктивності; вибіркового педагогічного впливу; оптимального співвідношення засобів оздоровчої й прикладної спрямованості у змісті фізичної підготовки.

У результаті реалізації педагогічного експерименту на основі розробленої моделі підвищення фізичної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної діяльності виявлено високу ефективність запропонованої програми професійно-особистісної фізичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників. Так 94% курсантів виконали експериментальну програму, успішно пройшли щорічний медичний огляд і виконали встановлені нормативи з фізичної підготовки за звітний період навчання. Середні показники з бігу на 3 км та підтягування на поперечині перебували на межі «задовільної» й «доброї» оцінок. Результати педагогічного експерименту свідчать про виражену ефективність оздоровчо-прикладного підходу до організації професійно-особистісного педагогічного впливу. На основі динаміки показників середніх значень функціонального стану можна вести мову про статистично значущі (р=0,05) позитивні зрушення за параметрами, що характеризують аеробну продуктивність. Життєвий показник курсантів експериментальної групи збільшився на 10,8%, загальна працездатність за результатами виконання проби степ-тесту - на 18,7%, максимальна легенева вентиляція - на 20,1%, відновлення ЧСС - на 19,4%. Крім того, відбулося зближення середніх значень різних показників, що може свідчити про вирівнювання резервів різних функціональних систем організму курсантів експериментальної групи переважно за рахунок покращення функціональних показників. Аналогічна ситуація спостерігається й за показниками виконання контрольних вправ, де до кінця експерименту середні результати є вищі від оцінки «добре».

Перспективи подальших досліджень за напрямом удосконалення організаційно-педагогічних аспектів фізичної підготовки у військовому вищому навчальному закладі можуть бути пов'язані з пошуком новітніх методик підвищення працездатності курсантів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Маріонда, І. І. Авторська програма професійно-особистісної фізичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників / Маріонда І. І. // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського зб. наук. пр. / за ред. В. Д. Будака, О. М. Пєхоти. - Миколаїв : МДУ імені В.О. Сухомлинського, 2010. - Вип. 1.30. - С. 200-208.

2. Маріонда, І. І. Критеріально-діагностувальний інструментарій фізичної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної діяльності / Іван Маріонда // Науковий вісник Чернівецького університету [Педагогіка та психологія] : зб. наук. праць / наук. ред. Руснак І. С. - Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2010. - Вип. 516. - С. 85-93.

3. Маріонда, І. І. Нормування оцінки фізичного навантаження курсантів вищих військових навчальних закладів на заняттях із фізичної підготовки / І. І. Маріонда // Збірник наукових праць №54. Серія: педагогічні та психологічні науки / гол. ред. Романишина Л. М. - Хмельницький : Вид-во НАДПСУ, 2010. - С. 70-73.

4. Маріонда, І. І. Теорія і методика фізичного виховання дорослого населення та фізичної підготовки у Збройних силах : навч. посіб. / Товт В. А., Дуло О. А., Маріонда І. І. - Ужгород, 2010. - 76 с.

5. Маріонда, І. І. До питання про фізичну підготовку майбутніх офіцерів-прикордонників / І. І. Маріонда // Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів і військових формувань України [Серія : Психолого-педагогічні й філологічні науки] : ІІ Всеукр. наук.-практ. конф., (Хмельницький, 20 лист. 2009 р.) / Національна академія Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького. - Хмельницький : НАДПСУ, 2009. - С. 145.

6. Маріонда, І. І. Результати дослідження професійно-особистісної фізичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників / Маріонда Іван Іванович // Перспективні інновації у підготовці педагогічних та інженерних кадрів: теорія, методологія, досвід : зб. наук. праць за матер. Всеукр. наук.-метод. конф. / відпов. ред. Чепок В. І. - Херсон : Вид-во ХДУ, 2010. - С. 86-89.

7. Маріонда, І. І. Фізична підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників до службової діяльності у спеціальному навчальному дивізіоні / Маріонда Іван Іванович // Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу : матер. міжнар. наук.-практ. конф., Ялта (4-6 березня 2010 року) / ред. кол. : О. В. Глузман, М. Я. Ігнатенко [та ін.]. - Ялта РВНЗ КГУ, 2010. - Ч. 1. - С. 72-75.

Анотації

Маріонда І. І. Професійно-особистісна фізична підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - «Теорія і методика професійної освіти». - Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2011.

Дисертацію присвячено формуванню фізичної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної діяльності засобами професійно-особистісної фізичної підготовки. У дисертації розроблено модель професійно-особистісної фізичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників на основі педагогічних підходів (особистісно-орієнтований, системний, діяльнісний). Розроблено, обґрунтовано та експериментально перевірено дієвість авторської програми професійно-особистісної фізичної підготовки курсантів. Отримані позитивні результати після проведення формувального експерименту підтверджують дієвість авторської програми і моделі професійно-особистісної фізичної підготовки майбутніх офіцерів Державної прикордонної служби України.

Ключові слова: професійно-особистісна фізична підготовка, майбутні офіцери-прикордонники, авторська програма.

Марионда И. И. Профессионально-личностная физическая подготовка будущих офицеров-пограничников. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - «Теория и методика профессионального образования». - Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого. - Хмельницкий, 2011.

Диссертация посвящена формированию физической готовности будущих офицеров-пограничников к профессиональной деятельности средствами профессионально-личностной физической подготовки. В диссертации рассмотрены вопросы физической подготовки будущих офицеров-пограничников на основании личностно-ориентированного подхода путем работы по авторской профессионально-личностной программе. Установлены факторы, которые влияют на формирование физической готовности курсантов к будущей профессиональной деятельности. Выявлено четыре вида факторов: общие объективные (социальные, материальные, бытовые); процессуальные (определяются нормативными документами); психофизиологические: (физиологическое здоровье, индивидуальная физическая подготовленность, личные спортивные интересы, степень адаптации к условиям ВВУЗ); педагогические факторы (профессиональное мастерство педагогов, командиров курсантских подразделений, качество планирования занятий по физической подготовке, наличие спортивной базы, методическое обеспечение.

В диссертации разработана модель профессионально-личностной физической подготовки будущих офицеров-пограничников на основе педагогических подходов (личностно-ориентированный, системный и деятельностный). Составляющими модели являются цель, содержание, педагогические цели, методы, средства и формы организации учебной деятельности, учебно-развивающие условия физической подготовки, результат.

Разработана, обоснована и экспериментально проверена действенность авторской программы профессионально-личностной физической подготовки курсантов. Такая программа состоит из пяти блоков, каждый из которых подчинен определенной цели: содержание и структурные компоненты программы, основные показатели физического состояния будущих офицеров-пограничников, методические рекомендации по повышению их физической готовности, индивидуализация профессионально-личностной подготовки, методические принципы физической подготовки будущих офицеров-пограничников.

Первый блок рассматривает вопросы ухудшения показателей физического состояния абитуриентов и детей призывного возраста. Содержание программы касается характеристики структурных компонентов и методов определения основных физических показателей курсантов. Программа предполагала такие действия: тестирование физической подготовленности, физического развития, оценивание физической трудоспособности, функциональных возможностей, показатели употребления кислорода, соматическое здоровье.

Второй блок программы рассматривает показатели физического здоровья курсантов. Правильность оценки физической подготовленности курсантов служит ориентиром в педагогической коррекции физического состояния курсантов. Поэтому этот блок и имеет такое значение в процессе физической подготовки.

Третий блок направлен на подачу методических рекомендаций как курсантам, так и преподавателям по повышению физической готовности будущих офицеров-пограничников к служебной деятельности. Технология нормирования физической нагрузки на занятиях с оздоровительно-прикладной направленностью включает следующие элементы: тестирование, определение вида и режима занятий; расчет интенсивности занятий, энергозатрат на одно занятие, суммарной нагрузки на неделю; прогнозирование запланированных результатов.

Четвертый блок посвящен разработке индивидуальных программ
для курсантов с разным уровнем аэробной выдержки и предыдущим спортивным опытом. Все рассчитывается на основании показателей на начальном этапе.

Пятый блок включает методические принципы физической подготовки: рациональной продуктивности, систематичности и последовательности, комплексного влияния средств физической подготовки, оптимального соотношения средств и прикладной направленности, выборочного педагогического влияния. Полученные положительные результаты после проведения формирующего эксперимента подтверждают эффективность авторской программы и модели профессионально-личностной физической подготовки будущих офицеров Государственной пограничной службы Украины.

Ключевые слова: профессионально-личностная физическая подготовка, будущие офицеры-пограничники, авторская программа.

Marionda I. I. Vocational and personal physical training of future border guard officers. - Manuscript.

Thesis for the degree of education, specialty 13.00.04 - «Theory and methods of vocational education». - National Academy of State Border Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytsky. - Khmelnytsky, 2011.

The thesis is devoted to the future border guard officers' physical readiness formation by vocational and personal physical training. The thesis deals with a model of professional and personal physical training of future border guard officers on the basis of pedagogical approaches (personality-oriented, system and activity). Components of the model are: purpose, content, training objectives, methods, means and forms of educational activities, educational and developmental conditions of physical training results. The effectiveness of the author program of cadets' professionally-oriented physical training has been developed, and experimentally proved. The positive results after the forming experiment confirm the validity of the author program and the model of personal physical training of the State Border Service of Ukraine future officers.