Размещено на http://www.allbest.ru/

ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

13.00.02 - теорія та методика навчання

(фізична культура, основи здоров'я)

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ З ПОЧАТКОВОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ

ЛЕЛЕКА ВІТАЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

Луцьк - 2011

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. На сучасному етапі, в умовах складного соціально-економічного становища в державі, реформування Збройних сил України та планового переходу до професійної армії, на фоні скорочення їх чисельності й значного зменшення кількості юнаків, які призиваються на строкову службу, суттєво підвищуються вимоги до проведення занять із предмета “Захист Вітчизни” в навчальних закладах усіх типів (В. Г. Довбня, 2007; А. Г. Капустін, 2005; В. В. Шевченко, 2007). Проте для більшості юнаків це єдина можливість отримати первинні знання, уміння та навички із основ початкової військової підготовки.

Аналіз державних документів (Закон України “Про вищу освіту”, Закон України “Про фізичну культуру і спорт”, програма “Захист Вітчизни”), наукових джерел (А. М. Бахтін, 2005; В. Д. Заболотний, 2003; Я. І. Конотопенко, 1996) засвідчує необхідність удосконалення програмно-методичного забезпечення в галузі початкової військової підготовки.

Важливою складовою частиною підготовки майбутніх учителів із початкової військової підготовки є наявність науково обґрунтованої методики навчання фізичної культури, яка б забезпечила оволодіння ними спеціальними знаннями та комплексом необхідних умінь і навичок.

Незважаючи на те, що в останні роки з'явилося чимало робіт, у яких безпосередньо чи у зв'язку із вивченням інших проблем досліджуються питання готовності майбутніх фахівців до навчання фізичноїй культури відповідно до вимог майбутньої професії й удосконалення навчального процесу у вищих навчальних закладах військового профілю (Ю. А. Бородін, 2009; І. П. Закорко, 2001; В. І. Іванов, 2006; В. С. Кузнецов, 2003; О. Г. Піддубний, 2003), у науковій літературі бракує обґрунтування засобів, методів та форм навчання майбутніх учителів із початкової військової підготовки.

Сучасні вимоги до різнобічного розвитку кожного студента протягом навчання у вищих навчальних закладах роблять актуальною проблему модернізації методики професійного становлення майбутнього фахівця із початкової військової підготовки на основі визначення наявних суперечностей між вимогами до рівня фізичних, психофізичних можливостей організму й реальним станом загальної фізичної підготовки та мотиваційної спрямованості до набуття знань із цієї професії.

Крім того, сьогодні не існує науково обґрунтованих вимог до оцінки фізичної підготовленості майбутніх учителів із початкової військової підготовки, а ті, що використовуються (Настанова фізичної підготовки у Збройних силах України - 97), не дають об'єктивної характеристики фізичної підготовленості студента та динаміки її досконалості. Відтак, проблемними залишаються питання рівня фізичної підготовленості й оновлення форм і методів навчання фізичної культури майбутніх учителів із початкової військової підготовки.

Отже, потреба в оновленні методик навчання фізичної культури майбутніх фахівців із початкової військової підготовки, зважаючи на її важливість та недостатню наукову розробленість, зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Методика навчання фізичної культури майбутніх учителів з початкової військової підготовки”.

Зв'язок роботи з програмами, планами. Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною тематичного плану та загальної проблеми наукових досліджень Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Зміст, форми, методи і засоби фахової підготовки вчителів”. Робота виконана відповідно до комплексної наукової теми кафедри фізичного виховання і здоров'я інституту фізичного виховання та спорту “Удосконалення змісту вищої педагогічної освіти з фізичного виховання” (протокол № 5 від 22 грудня 2006 р.).

Роль автора у виконанні теми полягає в розробці методики навчання фізичної культури майбутніх учителів із початкової військової підготовки.

Тема дисертації затверджена на вченій раді Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (протокол № 12 від 29 травня 2008 р.) та узгоджена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 7 від 30 вересня 2008 р.).

Мета дослідження полягає в розробці, науковому обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності методики навчання фізичної культури майбутніх учителів із предмета “Захист Вітчизни”.

Відповідно до мети визначено завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми у філософській, психолого-педагогічній і спеціальній літературі.

2. Визначити стан фізичної підготовленості та мотивації до педагогічної діяльності майбутніх учителів із початкової військової підготовки як передумови успішного навчання фізичної культури.

3. Розробити й обґрунтувати методику навчання фізичної культури майбутніх учителів із початкової військової підготовки.

4. Експериментально перевірити ефективність методики навчання фізичної культури в процесі професійного становлення майбутніх учителів із початкової військової підготовки.

Об'єкт дослідження - навчання майбутніх учителів із початкової військової підготовки у вищому навчальному закладі.

Предмет дослідження - методика навчання фізичної культури майбутніх учителів із предмета “Захист Вітчизни”.

Для досягнення поставленої мети й розв'язання завдань нами розроблено програму дослідження, яка передбачала використання комплексу методів дослідження: теоретичні: аналіз філософської, психологічної та педагогічної літератури, нормативних документів із проблеми дослідження; класифікація й систематизація теоретичних та експериментальних даних; узагальнення досвіду викладачів із початкової військової підготовки кафедри військової підготовки для виокремлення компонентів підготовки студентів до майбутньої педагогічної діяльності; аналіз, проектування, класифікація й узагальнення з метою визначення можливостей удосконалення форм, методів і засобів навчання; емпіричні: методи збору інформації (анкетування, тестування, бесіда, педагогічне спостереження), що сприяли вивченню стану досліджуваної проблеми; педагогічний експеримент із метою перевірки запропонованої методики навчання фізичної культури майбутніх учителів із початкової військової підготовки; метод концептуально-порівняльного аналізу; метод структурно-системного аналізу; метод моделювання, за допомогою яких було розроблено методику та особливості її впровадження в практичну навчальну діяльність студентів; методи математичної статистики для перевірки педагогічної ефективності розроблених методичних рекомендацій.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась у Миколаївському державному університеті ім. В. О. Сухомлинського на базі кафедри військової підготовки інституту фізичної культури та спорту. В експерименті взяло участь 250 студентів.

Дослідження виконувалося протягом чотирьох етапів у 2006?2010 роках.

Перший етап (жовтень 2006 - серпень 2007 р.) був спрямований на пошук і аналіз літературних джерел для з'ясування стану та дієвості чинної системи фізичної культури у вищих навчальних закладах; причин недостатньої її ефективності в системі початкової військової підготовки.

На другому етапі (вересень 2007 - травень 2008 р.) ми визначали стан фізичної підготовленості та мотивації до педагогічної діяльності майбутніх учителів із початкової військової підготовки як передумови успішного навчання фізичної культури.

Третій етап (червень 2008 - серпень 2008 р.) передбачав розробку й обґрунтування методики навчання фізичної культури майбутніх учителів із початкової військової підготовки, формування контрольної та експериментальної груп.

На четвертому етапі (вересень 2008 - грудень 2009 р.) перевірялась ефективність методики навчання фізичної культури в процесі професійного становлення майбутніх учителів із початкової військової підготовки, здійснювалися статистична обробка результатів дослідження, аналіз та узагальнення отриманих результатів, підготовка тексту дисертації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

– уперше визначені основні елементи педагогічної компетентності майбутніх учителів із початкової військової підготовки (спеціальна, аутопсихологічна, соціально-психологічна, диференціально-психологічна);

– доповнено складові частини професіограми вчителя із початкової військової підготовки, що визначають умови праці, склад робочих операцій, ступінь і темп фізичних зусиль, специфічного прояву фізичних та психофізичних якостей;

– розроблено й доповнено методику навчання фізичної культури майбутніх учителів із предмета “Захист Вітчизни”, що передбачає застосування фізичних вправ (рукопашний бій, прикладне плавання, спортивна стрільба, основна гімнастика, метання гранати на дальність, загальна контрольна вправа на смузі перешкод) і методів (повторний, інтервальний, перемінний, змагальний, рівномірний, метод колового тренування) фізичної культури з урахуванням етапів їх підготовки;

– дістали подальший розвиток розробка засобів та методів фізичної культури, які сприяють підвищенню рівня мотивації до оволодіння професією вчителя із предмета “Захист Вітчизни” й удосконаленню системи початкової військової підготовки;

– підтверджено дані щодо рівня фізичної підготовленості студентів вищого навчального закладу.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в обґрунтуванні засобів, методів і форм навчання фізичної культури майбутніх учителів із початкової військової підготовки.

Матеріали дисертаційної роботи можна використовувати під час викладання навчальних дисциплін: “Організація та методика викладання предмета “Захист Вітчизни”, “Організація проведення роботи в оборонно-спортивному оздоровчому таборі”, “Підвищення спортивної майстерності”, а також розробки підручників, навчальних програм, методичних посібників та дидактичних матеріалів.

Результати дослідження впроваджено в навчальний процес Миколаївського державного університету ім. В. О. Сухомлинського (акт впровадження № 08/774 від 26.05.2010; акт впровадження № 08/775 від 26.05.2010), Миколаївського політехнічного коледжу (акт впровадження № 281 від 26.06.2010), загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 44 (акт впровадження № 189 від 24.06.2010), загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 13 (акт впровадження № 260 від 24.06.2010).

Особистий внесок автора полягає в розробці методики навчання фізичної культури майбутніх учителів із початкової військової підготовки, самостійній організації та проведенні педагогічного експерименту, експериментальному доведенні ефективності запропонованої методики навчання фізичної культури, а також інтерпретації отриманого матеріалу й написанні дисертаційної роботи.

У працях, виконаних у співавторстві, дисертанту належать експериментальні дані та їх обґрунтування.

Апробація результатів дисертації здійснювалася шляхом публікації основних положень і висновків, у доповідях і виступах на Міжнародній науково-практичній конференції “Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві” (Луцьк, 2008), ІХ Міжнародних новорічних біологічних читаннях, присвячених 220-річчю м. Миколаєва (Миколаїв, 2009), Х Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми розвитку теорії та методики гімнастики” (Львів, 2009), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми фізичного виховання та спорту на сучасному етапі” (Чернігів, 2009), ХVІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Валеологічна освіта в навчальних закладах України: стан, напрямки й перспективи розвитку” (Кіровоград, 2010), науково-практичному семінарі “Історія Збройних сил України і проблеми військово-патріотичного виховання студентської та учнівської молоді” (Миколаїв, 2008).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані в 12 наукових працях, із них 4 статті в наукових фахових виданнях України, навчальний посібник “Оборонно-спортивний оздоровчий табір”, 8 статей виконано одноосібно.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 19 додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 264 сторінок. Основний зміст викладено на 196 сторінках. Робота містить 22 таблиці та 15 рисунків. Список використаних джерел налічує 216 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

фізичний учитель військовий багатоборство

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету й завдання дослідження, розкрито його методологічні та теоретичні основи, наукову новизну й практичне значення, наведено дані про апробацію результатів дослідження та впровадження їх у практику, дані про структуру роботи та її обсяг.

У першому розділі “Теоретичні основи навчання фізичної культури майбутніх учителів із початкової військової підготовки” розглянуто основні дефініції дослідження; проаналізовано наукову літературу з проблеми навчання та професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх учителів із предмета “Захист Вітчизни” до майбутньої педагогічної діяльності.

Проаналізувавши історичні аспекти розвитку теорії та практики навчання в системі початкової військової підготовки, ми визначили, що фізична підготовка займала важливе місце в навчанні на всіх етапах розвитку військової підготовки. З'ясовано, що ефективність і дієвість навчання майбутніх учителів із початкової військової підготовки обумовлюється їх цілеспрямованим самовдосконаленням - розвитком необхідних особистісних психофізичних якостей, розширенням діапазону потрібних знань, рухових навичок та вмінь.

Враховуючи важливе значення професійно-прикладної фізичної підготовки в системі формування особистості майбутнього фахівця із початкової військової підготовки та перспективи розвитку його потенційних здібностей, на основі аналізу наукових праць провідних учених (В. Л. Волкова, 2004; О. Г. Піддубного, 2003; Ю. С. Фіногенова, 2003) установлено, що це напрям, який сприяє досягненню високого рівня фізичної працездатності організму студента за рахунок організації раціональних фізичних навантажень із використанням засобів активного відпочинку, що загалом запобігає негативному впливу на психоемоційний стан. Так, результати досліджень засвідчують, що при ознайомленні зі станом професійної діяльності випускників виявлено перші труднощі, які проявляються насамперед у пасивності, несформованості умінь у молодого вчителя виконувати навчально-виховні завдання із військової підготовки, що відображаються у вигляді шаблону, трафарету, неусвідомленого копіювання досвіду педагогів-наставників.

У процесі аналізу науково-педагогічної літератури (Н. Н. Завидівська, 2006; Т. Ю. Круцевич, 2008; І. О. Смолюк, 2009) визначено, що головною умовою навчання студентів у вищих навчальних закладах є формування їх мотиваційної готовності до професійної діяльності, що розглядається як інтегративний стан особистості й уміщує оптимальну систему знань, умінь, навичок, потреб, мотивів і здібностей, тобто все те, що складає професійні якості фахівця та його ставлення до діяльності.

Означення найбільш загальних проблем і їх практичної реалізації засвідчує, що такі питання, як окреслення критеріїв навчання відповідно до професійної орієнтації вищого навчального закладу, структуризація й організація професійно-прикладного та військово-патріотичного виховання, здійснення збалансованої взаємодії основних підсистем фізичної культури у вищому навчальному закладі, теоретичне обґрунтування функціонування соціально-педагогічного комплексу з ефективним механізмом керування на всіх його рівнях, є основними в процесі вдосконалення навчання студентів вищого навчального закладу, які готують майбутніх учителів із початкової військової підготовки.

Аналіз літературних джерел засвідчив, що в методиці навчання фізичної культури в межах навчального процесу у вищому навчальному закладі визначилося кілька напрямів оптимізації навчального процесу:

– проведення занять фізичними вправами у вигляді загальної фізичної підготовки;

– застосування різних форм проведення навчальних занять;

– застосування комплексу методів навчання;

– використання фізичних навантажень зі спортивною спрямованістю (спеціалізація за видами спорту);

– заняття з фізичної культури студента з воєнізованим спрямуванням;

– заняття, спрямовані в основному на вдосконалення професійно-прикладних і психофізіологічних якостей особистості студента.

Прояв таких фактів можна пояснити недостатнім розвитком рівня педагогічної компетентності молодого фахівця на фоні постійно зростаючих вимог сьогодення до праці вчителя.

Педагогічна компетентність учителя із початкової військової підготовки нами трактована як його здатність доцільно діяти для успішного розв'язання навчально-пізнавальних завдань у ході навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі та поза її межами (рис. 1).



Рис. 1. Основні елементи педагогічної компетентності майбутніх учителів із початкової військової підготовки

Отже, в основі засобів та методів фізичної культури є професіограма, що включає психофізичний аналіз, описову характеристику професійної діяльності, у якій відображено послідовність і взаємообумовленість основних дій та операцій; спеціальна підготовка, яка передбачає необхідний рівень знань, умінь і навичок; особливості режиму фізичних навантажень та відпочинку; санітарно-гігієнічні умови праці; характерні особливості психофізичного стану; необхідне спортивне устаткування й обладнання для вдосконалення професійно значущих здібностей та особистих якостей, адекватних професії.

На підставі аналізу літератури нами запропонована психологічна характеристика професії вчителя із початкової військової підготовки, яка містить професійно значущі властивості, а саме: нейродинаміку, психомоторику, сенсорно-перцептивну сферу, пам'ять, увагу, мислення, інтелект, емоційно-вольову сферу.

Крім цих компонентів, до професійно важливих властивостей учителя належать необхідні знання, уміння й навички, педагогічні здібності та обов'язки, високий рівень фізичної й функціональної підготовленості організму.

Підбір спрямованості фізичних вправ залежав від завдань, поставлених у процесі навчання фізичної культури, а також вікових особливостей розвитку фізичних здібностей студентів.

Найдієвішими засобами розвитку професійно значущих здібностей студентів були вправи, що створюють умови для інтенсивного мозкового кровообігу, забезпечують вирішення рухових і розумових завдань протягом тривалого часу; спеціальні динамічні й статичні вправи для м'язів тулуба із власною вагою та обтяжувачами й диференційованим проявом м'язових зусиль; тривалі аеробні вправи; вправи з одночасним виконанням декількох дій і таких, які сприяють набуттю досвіду в умовах емоційної напруженості, на переключення уваги з об'єкта на об'єкт; вправи на психічну саморегуляцію.

Враховуючи результати проведених досліджень, згруповано фізичні вправи та прикладні види спорту, що можуть бути рекомендовані для розвитку фізичних здібностей і психофізіологічних функцій учителя із початкової військової підготовки.

Таким чином, рівень сформованості педагогічної компетентності майбутнього вчителя із початкової військової підготовки розглядається нами як запас теоретично-методичних ресурсів та якість їх застосування в процесі педагогічної діяльності, а її розвиток відбувається через набуття знань і вмінь протягом навчання в інституті фізичного виховання та спорту на кафедрі військової підготовки. У зв'язку з цим педагогічну компетентність учителя початкової військової підготовки можна трактувати як здатність під час занять упроваджувати теоретико-методичні знання й уміння, якісно їх застосовувати в процесі професійної діяльності.

У другому розділі “Обґрунтування методики навчання фізичної культури майбутніх учителів із початкової військової підготовки” описано засоби, методи, використані під час розв'язання поставлених завдань. Рівень фізичної підготовленості на етапі вступу до вищого навчального закладу визначався за результатами розвитку фізичних якостей відповідно до нормативних вимог “Настанови фізичної підготовки у Збройних силах України” (НФП-97). На основі проведеного аналізу результатів багатоборства, яке включало плавання 100 м; метання гранати на дальність; загальну контрольну вправу на смузі перешкод; підтягування на перекладині; комплексно-силову вправу; підйом переворотом на перекладині; біг 10Ч10 м; біг 100 м; біг 400 м; біг 1000 м та 3000 м, студенти були поділені на три групи (рис. 2).

Рис. 2. Рівень фізичної підготовленості майбутніх учителів із початкової військової підготовки на початку навчального року

Установлено, що на початковому етапі навчання фізична підготовленість майбутніх учителів із предмета “Захист Вітчизни” перебуває на низькому рівні. Так, 59,6 % студентів мають низькі показники із фізичної підготовленості, що свідчить про потребу модифікації системи методів, форм та засобів навчання фізичної культури.

Для визначення мотивації до навчання на кафедрі військової підготовки, що пов'язана з майбутньою педагогічною діяльністю, нами адаптовано методики на вивчення мотивації готовності до майбутньої професії учителя із початкової військової підготовки (М. І. Томчук, 1996; В. В. Шевченко, 2007). Крім того, на початковому етапі експерименту розроблено й перевірено на надійність та валідність методику вивчення мотивації студентів до навчання на кафедрі військової підготовки.

Експериментальним шляхом визначено п'ять груп формування мотивів, які спонукали до навчання на кафедрі військової підготовки, а саме: соціально значимі мотиви; мотиви розвитку, які передбачають удосконалення своєї особистості та майбутньої діяльності; мотиви, пов'язані з плануванням майбутньої життєдіяльності як викладача кафедри військової підготовки; престижні мотиви; мотиви-вимоги.

Проведено якісний та кількісний аналіз результатів анкетування мотивації. На якісному рівні виявлялися мотиви, які вибирає той чи інший студент або ж група студентів. Установлювались їх кількість, зміст, особливості. На кількісному рівні вираховувалась алгебраїчна сума балів з усіх вибраних студентом мотивів, визначалась їх вагомість, виділялися групи з різним рівнем розвитку мотивації.

Характерно, що з кожним роком навчання в студентів спостерігалося зниження вагомості групи соціально значущих мотивів. Однак у структурі провідних мотивів ця група за вагомістю посідала друге місце. Це певною мірою свідчить про поступове зниження в студентів бажання в майбутньому бути вчителем із військової підготовки, активно займатися прикладною фізичною підготовкою. Проте в них зростає вагомість мотивації психофізичного розвитку, удосконалення особистісного “Я”. Це свідчить про розвиток розширення діапазону потреб, бажань студентів щодо свого світогляду як необхідного компонента професії вчителя.

Для визначення ефективності експериментального дослідження загал студентів поділено на дві групи (експериментальну й контрольну).

В експериментальній групі для окреслення ефективності впливу на розвиток фізичних якостей студентів використовували комплекс колового тренування.

Визначено характерні ознаки методу колового тренування в процесі підготовки майбутніх учителів із початкової військової підготовки:

1. Комплексний підбір вправ та тренувального навантаження, що забезпечував можливість паралельного розвитку декількох фізичних якостей і умінь протягом одного заняття.

2. Послідовне чергування комплексних та односпрямованих тренувальних занять. Наприклад, у літній час легкоатлетичні заняття (біг, стрибки, метання) чергувалися з односпрямованими заняттями для вдосконалення підготовки з прикладного плавання.

3. Відносно рівномірний розподіл тренувального навантаження протягом усього року. Основні заняття проводилися тричі на тиждень відповідно до навчального плану.

4. Доцільне чергування розвивального та підтримувального режимів тренування в умовах сезонних змін. Наприклад, восени переважали заняття швидкісно-силової спрямованості в залах і закритих приміщеннях, узимку в структурі занять увага приділялася вправам, спрямованим на розвиток витривалості.

У контрольній групі рухова активність студентів обмежувалася навантаженнями у вигляді занять фізичними вправами в обсязі стандартної програми в поєднанні з різними видами фізичних навантажень у позаурочний час.

Цикл занять в експериментальній групі був спланований згідно з розкладом навчальних занять студентів, які закінчувалися змаганнями та контрольними випробуваннями.

Тижневий обсяг тренування забезпечували два заняття з фізичної культури і дві години занять самостійної підготовки. Заняття мали характер спортивного тренування із застосуванням різних методів: ігрового, колового, повторного.

Розроблена методика навчання передбачала застосування різних засобів і методів фізичної культури студентів із урахуванням етапів їх підготовки й послідовності рівня розвитку фізичних якостей. Так, якщо на першому етапі фізичні вправи, спрямовані на розвиток загальної фізичної підготовки, займали провідне місце, то на другому етапі експерименту в студентів із високим рівнем фізичної підготовленості поступово зростала кількість вправ, спрямованих на розвиток швидкісно-силових здібностей.

Використання різних типів інтервалів відпочинку під час навчання студентів виконанню фізичних вправ спеціальної військової спрямованості давало змогу вибірково виховувати в них різні фізичні здібності.

Одним із основних засобів фізичної підготовки, що сприяє ефективному розвитку сили та витривалості, формуванню базової фізичної підготовленості студентів, покращенню їхнього функціонального стану й здоров'я на етапі початкового навчання, є легкоатлетичні вправи (вправи, які розвивають загальну витривалість організму).

Розвиток спеціальної фізичної підготовки майбутніх учителів із військової підготовки оцінювався за нормативами: долання єдиної смуги перешкод; метання гранати; плавання; спортивна стрільба; рукопашний бій; основна гімнастика.

Процес розробки методики навчання фізичної культури майбутніх учителів із початкової військової підготовки був побудований на основі застосування відповідних методів - словесних, наочних, практичних, а також засобів та дій, основними з яких є фізичні вправи.

Під час вивчення теорії використовувалися педагогічні методи (розповідь, бесіди, лекції, демонстрації тощо), а в процесі навчання техніки рухів - і загальнопедагогічні, і спеціальні.

Методи навчання застосовувалися відповідно до дидактичних принципів, а зміст цих принципів ґрунтувався на психофізіологічних можливостях організму студентів та рівні розвитку їх рухової підготовленості.

Викладення теоретичного матеріалу за допомогою словесних методів обов'язково поєднувалося з наочною демонстрацією ілюстративного матеріалу або відповідних рухових дій. Отримані знання надалі реалізовувалися безпосередньо в практичній діяльності.

Обов'язковою умовою під час практичних занять була вимога щодо точності виконання структури рухів. На цьому етапі нами використовувалася велика кількість підвідних вправ. Так, наприклад, під час навчання бігу з подоланням перешкод ми використовували підвідні й спеціальні легкоатлетичні вправи.

На початковому етапі студентів навчали нових рухів під гучне ритмічне голосове супроводження, звертаючи їхню увагу на значущість тембру голосу та психологічне сприйняття команд і подальшу рухову готовність до виконання фізичних вправ.

У третьому розділі “Експериментальна перевірка ефективності методики навчання фізичної культури майбутніх учителів із початкової військової підготовки” нами проаналізовано отримані експериментальні дані. На основі аналізу науково-методичної літератури та експериментальних досліджень установлено, що для успішної роботи й досягнення високих результатів учитель із початкової військової підготовки має володіти широким комплексом спеціальних якостей, однією із яких є вміння використовувати сучасні ефективні методи фізичної культури під час занять із предмета “Захист Вітчизни”.

Забезпечення успішної навчальної діяльності будувалося на алгоритмі річного циклу занять із фізичної культури з урахуванням особливостей графіка навчальних занять вищого навчального закладу. Це забезпечувало оптимальну динаміку фізичних навантажень залежно від періодів навчального року: семестрів, екзаменаційних сесій, практик, зимових і літніх канікул, ? та давало можливість систематично й поступово збільшувати навантаження в процесі проведення навчальних занять.

Успішності занять фізичними вправами також сприяло планування фізичних навантажень із урахуванням фізичних можливостей організму студентів та вибору оптимальних засобів і методів розвитку фізичних якостей з урахуванням пріоритетних мотиваційних прагнень (схуднути, збільшити м'язові об'єми, підвищити результативність в обраному виді спорту). Така методична особливість давала змогу кожному студенту виконувати своє, індивідуальне, і водночас посильне завдання, що сприяло формуванню в студентів упевненості у власних силах.

Аналіз динаміки змін із фізичної підготовленості студентів (табл. 1) дає змогу стверджувати, що реалізація в навчальному процесі розробленої нами методики навчання фізичної культури підвищувала рівень розвитку фізичних якостей та рівень мотивації студентської молоді до початкової військової підготовки в цілому.

Таблиця 1. Динаміка показників нормативів фізичної підготовленості студентів експериментальної та контрольної груп

Показник	Експериментальна група	Контрольна група
	до	після	різни-ця, %	Р	до	після	різни-ця, %	Р
	M±m	M±m			M±m	M±m
Біг 100 м (с)	14,62±0,03	14,07±0,02	-3,76	<0,05	14,63±0,03	14,56±0,03	-0,48	>0,05
Біг 400 м (хв, с)	1,17±0,34	1,11±0,28	-7,19	<0,05	1,18±0,36	1,17±0,35	-1,10	>0,05
Біг 1000 м (хв, с)	3,56±1,86	3,34±0,98	-2,23	<0,05	3,56±1,68	3,54±1,68	-0,79	>0,05
Біг 3000 м (хв, с)	13,27±3,44	12,57±2,84	-3,64	<0,05	13,28±3,17	13,26±3,14	-0,26	>0,05
Плавання віль-ним стилем 100 м (хв, с)	2,02±1,00	2,00±0,89	-1,48	<0,05	2,04±1,03	2,03±1,04	-1,35	>0,05
Загальна кон-трольна впра-ва на смузі пе-решкод (хв, с)	2,33±0,41	2,24±0,019	-5,91	<0,05	2,34±0,38	2,32±0,13	0,94	>0,05
Спортивна стрільба (балів)	64,58±0,25	77,68±0,18	20,28	<0,05	65,02±0,26	68,71±0,17	5,67	<0,05
Згинання і розгинання рук в упорі на брусах (разів)	8,06±0,26	13,80±0,24	71,22	<0,05	8,58±0,37	10,16±0,31	18,42	<0,05
Комплексна силова вправа (разів за хв)	44,98±0,58	52,03±0,31	15,67	<0,05	45,55±0,72	45,78±0,69	0,50	>0,05
Метання гра-нати Ф-1 на дальність (м)	35,48±0,33	40,53±0,26	14,23	<0,05	36,61±0,34	37,03±0,32	1,15	>0,05
Підйом пере-воротом на перекладині (разів)	4,59±0,17	8,23±0,14	79,30	<0,05	4,35±0,21	4,76±0,19	9,43	>0,05
Підтягування на перекла-дині (разів)	11,94±0,30	15,66±0,25	31,16	<0,05	12,00±0,36	13,16±0,35	9,67	<0,05
Човниковий біг 10Ч10 м (с)	28,37±0,15	26,45±0,13	-6,77	<0,05	28,16±0,15	28,03±0,12	-0,46	>0,05

Ефективність розробленої методики навчання фізичної культури засвідчує динамічне зростання в студентів експериментальної групи показників фізичної підготовленості (табл. 1).

Аналіз зміни показників фізичної підготовленості (рис. 3) свідчить, що в експериментальній групі помітно зросла кількість студентів з високим і середнім рівнями розвитку фізичних якостей. Кількість студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості помітно зменшилась.

Рис. 3. Рівні фізичної підготовленості майбутніх учителів із початкової військової підготовки експериментальної та контрольної груп

Отже, результати педагогічного експерименту в цілому підтвердили робочу гіпотезу й засвідчили ефективність запропонованої експериментальної методики навчання фізичної культури майбутніх учителів із початкової військової підготовки.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз літературних джерел показав, що проблема фізичної підготовки майбутніх фахівців військової справи стала предметом низки наукових досліджень у галузі педагогіки та фізичного виховання. Зокрема, проаналізовано особливості професійно-прикладної фізичної підготовки, методичні положення побудови спеціальної фізичної підготовки, розроблено вимоги до психофізичних якостей майбутніх фахівців. Проте в наукових дослідженнях майже немає розробок щодо підготовки майбутніх учителів із предмета “Захист Вітчизни”. Важливою складовою частиною підготовки майбутніх учителів із початкової військової підготовки є розробка та впровадження сучасних методик навчання, які б забезпечували оволодіння ними спеціальними знаннями й комплексом необхідних умінь та навичок, ураховували фізичні можливості студентів і їх мотиваційні вподобання.

2. Результати досліджень засвідчують, що ефективність навчання фізичної культури майбутніх учителів із початкової військової підготовки підвищується за умови високого рівня фізичної підготовленості молоді та позитивної мотивації до майбутньої педагогічної діяльності.

3. Означено, що на початковому етапі навчання фізична підготовленість майбутніх учителів з початкової військової підготовки ? за результатами багатоборства: плавання 100 м; метання гранати на дальність; загальна контрольна вправа на смузі перешкод; підтягування на перекладині; комплексно-силова вправа; підйом переворотом на перекладині; біг на різні дистанції ? має переважно низький рівень розвитку (59,6 %). Для 36,8 % молоді характерний середній рівень підготовленості й лише для 3,6 % - високий. Тому розробка методики підвищення рівня розвитку фізичних якостей має важливе значення для професійної підготовки та зміцнення здоров'я.

4.Визначено компоненти психологічної готовності майбутніх учителів із початкової військової підготовки до професійної діяльності: мотиваційний - передбачає формування позитивної мотивації майбутніх учителів із початкової військової підготовки до педагогічної діяльності; когнітивний - наявність у майбутніх учителів із початкової військової підготовки ґрунтовних теоретичних знань із розділів програми “Захист Вітчизни”; емоційно-вольовий - наявність позитивного емоційного настрою та ситуаційної тривожності майбутніх учителів з початкової військової підготовки до педагогічної діяльності.

Установлено показники, рівні мотиваційної сформованості та психологічного прагнення майбутніх учителів із початкової військової підготовки до професійної діяльності. Виявлено п'ять груп формування мотивів, які спонукали до навчання на кафедрі військової підготовки, а саме: соціально значимі мотиви; мотиви розвитку, які передбачають удосконалення своєї особистості й майбутньої діяльності; мотиви, пов'язані з плануванням майбутньої життєдіяльності як викладача кафедри військової підготовки; престижні мотиви; мотиви-вимоги.

5. Розроблено методику навчання фізичної культури майбутніх учителів із початкової військової підготовки, спрямовану на всебічний розвиток організму, формування психофізичної готовності студентів до майбутньої професії. Методика навчання фізичної культури ґрунтується на застосуванні фізичних вправ військового спрямування (рукопашний бій, прикладне плавання, спортивна стрільба, основна гімнастика, метання гранати на дальність, долання смуги перешкод) і методів (повторний, інтервальний, перемінний, змагальний, рівномірний, метод колового тренування) з урахуванням етапів їх підготовки.

6. Підтверджено ефективність розробленої нами методики навчання фізичної культури майбутніх учителів із початкової військової підготовки, що засвідчує статистично достовірне поліпшення показників із фізичної підготовленості (Р<0,05). Це підтверджується зростанням кількості студентів із високим та середнім рівнями розвитку фізичних якостей і зниженням їх кількості із низьким рівнем фізичної підготовленості. Проте в студентів контрольної групи достовірно зросла фізична підготовленість лише зі спортивної стрільби, згинанні та розгинанні рук в упорі на брусах і підтягуванні на перекладині.

Експериментальна методика навчання фізичної культури майбутніх учителів із початкової військової підготовки спричинила позитивні зміни показників функціонального стану організму студентів експериментальної групи.

Перспективами для подальших досліджень може бути визначення технологій удосконалення системи початкової військової підготовки студентів на підґрунті особистісно орієнтованого підходу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Навчальні підручники та посібник

1. Захист Вітчизни 10-11 клас: підручник / [Бахтін А. М., Василенко С. М., Винограденко Е. В., Лелека В. М. та ін.]. - Миколаїв: Атол, 2008. - 514 с.

2. Захист Вітчизни 10 клас: підручник / [Бахтін А. М., Василенко С. М., Винограденко Е. В., Лелека В. М. та ін.]. - К.: Ліра-К, 2010. - 400 с.

3. Лелека В. М. Оборонно-спортивний оздоровчий табір: [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / В. М. Лелека, К. О. М'ясоєденков. - Миколаїв: [б. в.], 2008. - 114 с.

Статті в наукових фахових виданнях

4. Лелека В. М. Педагогічні аспекти професійної діяльності викладачів кафедр військової підготовки в залежності від їх фізичного стану / В. М. Лелека // Вісн. Черніг. держ. пед. ун-ту. - Чернігів: [б. в.], 2008. - № 54. - С. 121-126.

5. Лелека В. М. Теоретичне обґрунтування проблеми здорового способу життя викладачів кафедри військової підготовки / В. М. Лелека // Фізичне виховання спорт, культура, здоров'я у сучасному суспільстві: зб. наук. пр. Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. - Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. - Т. 1. - С. 73-76.

6. Лелека В. М. Методика навчання метанню гранат майбутніх учителів з початкової військової підготовки / В. М. Лелека // Вісн. Черніг. держ. пед. ун_ту. - Чернігів: [б. в.], 2009. - № 64. - С. 306-311.

7. Лелека В. М. Спеціальна фізична підготовка майбутніх учителів з початкової військової підготовки / В. М. Лелека // Вісн. Черніг. держ. пед. ун-ту. - Чернігів: [б. в.], 2010. - № 81. - С. 306-311.

Інші видання та матеріали науково-практичних конференцій

8. Лелека В. М. Історія створення та первинний розвиток форм, методів, аспектів навчання основам фізичної культури / В. М. Лелека // Слобожан. наук.-спорт. вісн. - Х.: [б. в.], 2008. - № 4. - С. 224-229.

9. Лелека В. М. Компоненти освітньо-розвиваючих видів гімнастики для майбутніх фахівців з початкової військової підготовки / В. М. Лелека // Сучасні проблеми розвитку теорії та методики гімнастики: зб. наук. пр. Львів. держ. ун-ту. - Л.: [б. в.], 2009. - № 10. - С. 16-19.

10.  Лелека В. М. Нормативно-правові акти, як гарант безпеки занять з фізичної культури в галузі освіти / В. М. Лелека, С. Д. Кудрявцев // Вісн. Миколаїв. держ. ун-ту ім. В. О. Сухомлинського. - Миколаїв: [б. в.], 2009. - № 24 (4). - С. 88-92.

11.  Лелека В. М. Методика навчання прикладного плавання способом брас у системі початкової військової підготовки / В. М. Лелека // Валеологічна освіта в навчальних закладах України: стан, напрямки й перспективи розвитку: зб. наук. пр. Кіровоград. держ. пед. ун-ту ім. Володимира Винниченка. - Кіровоград: [б. в.], 2009. - С. 136-143.

12.  Лелека В. М. Техніка й методика навчання стрибків і зіскакувань у процесі навчання студентів у доланні єдиної смуги перешкод у системі початкової військової підготовки / В. М. Лелека // Валеологічна освіта в навчальних закладах України: стан, напрямки й перспективи розвитку: зб. наук. пр. Кіровоград. держ. пед. ун-ту ім. Володимира Винниченка. - Кіровоград: [б. в.], 2010. - С. 196-202.

Размещено на Allbest.ru