Патріотичне виховання майбутніх учителів фізичної культури у позааудиторній діяльності педагогічних університетів

Размещено на http://www.allbest.ru/

східноукраїнський національний університет

імені володимира даля

УДК 378.14:796

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Патріотичне виховання майбутніх учителів фізичної культури у позааудиторній діяльності педагогічних університетів

13.00.07 - теорія і методика виховання

Онопрієнко Ольга Миколаївна

Луганськ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник ? академік Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор ЄВТУХ Микола Борисович, Національна Академія педагогічних наук України, академік-секретар відділення вищої освіти.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент ЗЕЛЕНОВ Євгеній Анатолійович, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, професор кафедри педагогіки;

кандидат педагогічних наук НІКІТІНА Наталія Павлівна, Слов'янський державний педагогічний університет Міністерства освіти і Н.В. Фунтікова.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасний стан державотворення в Україні як незалежній державі окреслений в завданнях Державної національної програми «Освіта (Україна ХХІ століття)», де чільне місце посідають проблеми виховання громадянина-патріота, формування його духовно-моральних цінностей та відродження української національної культури. Саме процеси утвердження суверенітету зумовили появу в сучасній освіті таких основних вимог до висококваліфікованого та конкурентоспроможного фахівця, як усвідомлена потреба розуміння своєї національної належності, збереження та розвиток національної культури й залучення молоді до її етнічних джерел, поліпшення патріотичного виховання юного покоління, боротьба з поширенням негативних явищ у молодіжному середовищі, виховання в студентської молоді ціннісних орієнтацій, притаманних високорозвиненому суспільству, зміцнення здоров'я підростаючого покоління та усвідомлення ним власної фізичної й етнокультурної належності.

У свою чергу такі вчені як, А. Алексюк, С. Гончаренко, В. Майборода, С. Павх, Г. Стельмахович, наголошували на актуальності розвитку саме національної освіти в Україні. Г. Ващенко, В. Винниченко, Б. Грінченко, М. Грушевський, І. Огієнко, С. Русова, В. Сухомлинський обстоювали ідеї національного спрямування у вихованні підростаючого покоління. Національно-патріотичне виховання потрактовано згідно з традиціями українського народу в працях сучасних педагогів: Ю. Бондаренко, О. Вишневського, Р. Захарченко, О. Сухомлинської, Б. Ступарика.

Основне завдання національної освіти нині полягає в удосконаленні формування національно-патріотичних рис особистості, що відповідали вимогам національного відродження, поглибленню гуманізації та демократизації суспільства. Досліджуючи теоретико-методологічні засади виховання, відомі вчені В. Андрущенко, І. Бех, М. Євтух, І. Зязюн, В. Кузь, Н. Нікітіна, Ю. Руденко, О. Сухомлинська окреслили оновлену парадигму освіти і виховання, а також конкретизували мету та зміст навчального процесу.

Особливої актуальності набуває дослідження проблеми реалізації патріотичного виховання в системі підготовки фахівців фізичної культури, тобто окреслення не лише теоретичних засад патріотичного виховання, але визначення прийомів, методів та засобів його реалізації в межах фізичної культури та спорту. Проблеми педагогічно ефективних методик і технологій проведення занять із фізичної культури досліджено в студіях Л.Б. Андрющенко, М.Я. Віленського, В.І. Григор'єва, С.Н. Зуєва, Є.А. Зеленова, Л.М. Крилової, Л.В. Сиднєєвої, С.Ю. Тюленькова.

У контексті реалізації завдань патріотичного виховання в позааудиторній діяльності фахівців фізичної культури вагоме значення мають дослідження в галузі української фізичної культури, яка слугує основним першоджерелом реалізації завдань патріотичного виховання саме у підготовці вчителів фізичної культури. Українська фізична культура має унікальні можливості впливу на особистість та на формування її фізичного здоров'я, національного світогляду, характеру як необхідних рис громадянина України. Використання засобів української фізичної культури дає змогу суттєво розширити зміст патріотичного виховання шляхом привнесення національних принципів у розуміння фізичного й духовного здоров'я людини та застосування національно зорієнтованих технологій. Так, Г. Бабушкін, М. Бриль, А. Мельникович, В. Наумчук, В. Пристинський виділяли народні спортивні ігри, спрямовані на фізичне та моральне виховання, що постає інтегративним компонентом патріотичного виховання молодого покоління.

Вивчення досвіду роботи та одержані результати теоретичного аналізу дали змогу дійти висновку про такі недостатньо досліджені аспекти порушеної проблеми, як: процес управління системою формування фізичної культури студентів у позааудиторній діяльності, методика організації позааудиторної роботи як засіб розширення світоглядних уявлень та патріотичних позицій і переконань у ході підготовки майбутніх учителів фізичної культури, специфіка педагогічного управління впровадженням засад патріотичного виховання та виявлення сукупності педагогічних умов, що підвищують результативність особистісного й професійного самовдосконалення студентів, а також формують їхню активну громадянську позицію.

Отже, актуальність проблеми формування патріотичного виховання майбутніх учителів фізичної культури у позааудиторній діяльності та потреба її докладного вивчення зумовили вибір теми дисертації: «Патріотичне виховання майбутніх учителів фізичної культури у позааудиторній діяльності педагогічних університетів».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до комплексної теми наукового дослідження в галузі педагогіки і психології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького «Моделювання професійної діяльності майбутнього фіхівця в умовах інтеграції України в європейський освітній простір» (№ 0109U002550).

Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої Ради Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (протокол № 4 від 05.12.2006 р.) та погоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки й психології в Україні (протокол № 1 від 23.01.2007 р.).

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічної ефективності системи патріотичного виховання майбутніх учителів фізичної культури у позааудиторній діяльності.

Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:

1) здійснити теоретичний аналіз проблеми та на його основі обґрунтувати основні положення патріотичного виховання майбутніх учителів фізичної культури у позааудиторній діяльності;

2) розробити теоретичну модель реалізації патріотичного виховання у системі позааудиторної діяльності майбутніх учителів фізичної культури;

3) виявити та обґрунтувати педагогічні умови патріотичного виховання майбутніх учителів фізичної культури у позааудиторній діяльності;

4) розробити систему патріотичного виховання майбутніх учителів фізичної культури та дослідити особливості її реалізації в позааудиторній діяльності педагогічних університетів, експериментально перевірити їхню ефективність;

5) розробити програму спецкурсу та навчально-методичні посібники за матеріалами дослідження.

Об'єкт дослідження - процес патріотичного виховання майбутніх учителів фізичної культури.

Предмет дослідження - педагогічні умови патріотичного виховання майбутніх учителів фізичної культури в процесі позааудиторної діяльності педагогічних університетів.

Методологічною основою дослідження є: філософські положення наукової теорії пізнання; соціальні, педагогічні та соціологічні концепції єдності діяльності й свідомості; концептуальні засади всебічного розвитку особистості, зокрема теорія формування фізичної культури людини та виховання здорового способу життя; теорія системи управління й моделювання управлінської діяльності; педагогічні концепції неперервної професійної освіти.

Теоретичною основою дослідження стали праці вітчизняних та зарубіжних філософів, де головні положення розкривають значення сформованої фізичної культури особистості для її життя та діяльності (Е. Бистрицький, І. А. Гайдученок, А. Г. Спіркін, П. С. Гуревич, М. Фельденкрайз та ін.); психологічні й педагогічні засади, що кваліфікують фізичну культуру як соціально цінну якість особистості (Л. С. Виготський, С. Л. Рубінштейн, В. О. Сухомлинський, І. П. Підласий, А. І. Піскунов та ін.); основні положення теорії систем, теорії моделювання й теорії управління педагогічними процесами (Ю. А. Конаржевський, В. С. Лазарев, В. С. Пекельна, М. М. Поташнік та ін.); соціально-біологічні засади формування фізичної культури та технології організації фізичного виховання (В. В. Багай, Т. Г. Коваленко, Г. К. Селевко, Б. О. Степанишин, С. В. Толстоухова та ін.); положення про фізіологічні основи рухової активності особистості (Ю. Н. Вавілов, Н. А. Фомін); положення теорії фізичного виховання молоді (Ю. А. Виноградов, Л. Б. Жарова, А. Б. Столярж, Р. Каман).

Методи дослідження. Для реалізації мети й розв'язання окреслених завдань використано комплекс методів дослідження: теоретичні - аналіз теоретичних джерел із проблеми патріотичного виховання, теорії формування фізичної культури особистості, що дало змогу виявити генезис і становлення фізичного виховання молоді як цілісної педагогічної системи; класифікація й систематизація теоретичних та експериментальних даних, що вможливило з'ясування компонентів системи патріотичного виховання студентів у позааудиторній роботі та обґрунтування педагогічних умов, створення яких сприятиме досягненню результатів у формуванні засад патріотичного виховання в майбутніх учителів фізичної культури; теоретичне моделювання системи патріотичного виховання в позааудиторній діяльності, що допомогло розробити теоретичну модель та модель ефективного впровадження системи патріотичного виховання саме в межах позанавчальної діяльності студентів; порівняльний аналіз для систематизації одержаних матеріалів із формування засад патріотичного виховання майбутніх учителів фізичної культури в позааудиторній діяльності; проективні методи дослідження; емпіричні - спостереження, бесіди, анкетування, тестування, експертне оцінювання; узагальнення педагогічного досвіду, що сприяло виокремленню ефективніших форм організації позааудиторної роботи з формування фізичної культури студентів вищих навчальних закладів; опрацювання продуктів діяльності (навчальних планів, програм, спецкурсів та творчих робіт студентів) у позанавчальній роботі майбутніх учителів фізичної культури; вивчення результатів позааудиторної роботи зі студентами; діагностичні завдання констатувального експерименту (на порівняння, на ранжування, розроблені згідно з вимогами діагностичної цінності, об'єктивності, валідності, репрезентативності, можливості порівняння, завдання для аналізу проблемних ситуацій патріотичного характеру); статистичні - методи математичної статистики застовано для опрацювання проміжних і кінцевих результатів експериментальної роботи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- уперше окреслено педагогічні умови патріотичного виховання майбутніх учителів фізичної культури у позааудиторній діяльності; розроблено теоретичну модель реалізації патріотичного виховання у системі позааудиторної діяльності майбутніх учителів фізичної культури; розроблено систему патріотичного виховання майбутніх учителів фізичної культури та з'ясовано особливості її реалізації в позааудиторній діяльності педагогічних університетів; визначено змістовне наповнення патріотичного виховання та особливості позааудиторної діяльності у вищих навчальних закладах;

- удосконалено організаційно-методичні умови позааудиторної діяльності майбутніх учителів фізичної культури через побудову й упровадження авторської методики;

- набуло подальшого розвитку обґрунтування організаційних засад упровадження патріотичного виховання в процес позааудиторної діяльності майбутніх учителів фізичної культури.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації теоретичні положення, висновки, а також представлені експериментальні дані дали змогу довести ефективність педагогічних умов патріотичного виховання майбутніх учителів фізичної культури у позааудиторній діяльності.

Навчально-методичне забезпечення фахових дисциплін збагачене авторськими напрацюваннями: ґрунтовно розроблений спецкурс «Педагогічні засади патріотичного виховання майбутніх учителів фізичної культури в позааудиторній діяльності педагогічних університетів»; навчально-методичні посібники «Організація і методика проведення занять фізичного виховання у вищих навчальних закладах зі студентами з відхиленнями у стані здоров'я», «Патріотичне виховання студентів вищих навчальних закладів у позааудиторній діяльності засобами народної фізичної культури», що можуть використовувати студенти, викладачі й учителі фізичної культури.

Теоретичні положення й практичні результати дослідження впроваджено в систему професійної підготовки студентів факультету фізичного виховання Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 659 від 17.06.2010 р.), Ізмаїльського державного гуманітарного університету (довідка № 1-7/574 від 15.06.2010 р.), Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (довідка № 01-06/562 від 27.09.2010 р.), Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка № 1568/01 від 04.10.2010 р.), Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (довідка № 281/03 від 09.06.2010 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи повідомлено й обговорено на засіданнях кафедр теорії та історії педагогіки, теорії й методики фізичного виховання Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (2005 - 2009 рр.).

Результати дослідження узагальнено й викладено в доповідях на всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Викладач і студент: проблеми ефективної співпраці» (5 - 6 жовтня 2006 р., м. Черкаси), «Методи і засоби забезпечення інноваційності едукаційного процесу в закладах освіти» (24 - 25 квітня 2008 р., м. Черкаси), «Організаційно-методичне забезпечення неперервної освіти в умовах реформаційних процесів» (2009 р., м. Черкаси), «Формування загальнолюдських цінностей засобами едукаційного процесу в закладах освіти» (22 грудня 2006 р., м. Черкаси), «Здоров'я нації і вдосконалення фізкультурно-спортивної освіти в Україні» (27 - 28 вересня 2010 р., м. Харків), «Інтернет-ресурс української науки» (16 - 18 червня 2010 р., м. Київ), а також у доповідях на міжнародних науково-практичних конференціях: «Методи і засоби забезпечення неперервності едукаційного процесу в закладах освіти» (24 - 25 листопада 2008 р., м. Черкаси), «Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації» (21 - 22 жовтня 2010 р., м. Дніпропетровськ), «Методологія і методика інтерактивного навчання у середній та вищий школі» (18 листопада 2010 р., м. Умань).

Публікації. Результати дисертаційної роботи відображено в 16 наукових працях автора, серед яких 2 навчально-методичних посібники, 6 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 стаття в науковому виданні, 7 тез доповідей у збірниках матеріалів конференцій.

Структура дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, 11 додатків на 25 сторінках, списку використаних джерел, який містить 269 найменувань. Основний зміст викладено на 193 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 248 сторінок. Дисертація проілюстрована 8 таблицями та 11 рисунками.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, окреслено об'єкт, предмет, мету, завдання та методологічні засади; доведено наукову новизну, теоретичну й практичну значущість; описано методи дослідження, подано відомості щодо апробації й упровадження результатів.

У першому розділі «Науково-педагогічні засади патріотичного виховання майбутніх учителів фізичної культури» представлено результати теоретичного аналізу проблеми патріотичного виховання, що впроваджують у системі позааудиторної підготовки майбутніх учителів фізичної культури у вищій школі: з'ясовано основні підходи до вивчення сутності патріотичного виховання та позааудиторної діяльності як понять педагогічної, етнопедагогічної, філософської, психологічної та фізкультурної наукових галузей; охарактеризовано сутність та специфіку особливостей патріотичного виховання в процесі реалізації завдань навчально-професійної діяльності фахівців освітянської галузі, зокрема вчителів фізичної культури.

У розділі систематизовано сучасні дослідження проблеми патріотичного виховання. Так, Н. Алексєєва, Н. Бердяєв, Б. Вишеславцев, К. Гельвецій, П. Гольбах, Т. Кампанелла, Ж. Ламетрі, Т. Мор, Ж.-Ж. Руссо аналізували патріотичне виховання в руслі формування громадянськості; М. Бузський, А. Вирщиков, С. Галкін, Ю. Красильник, М. Кусмарцев, Н. Макіавеллі, В. Нерсесянц основним у патріотичному вихованні вбачали сформованість патріотизму; із позицій відповідальності патріотичне виховання обґрунтовували Н. Бердяєв, І. Ільїн, Л. Карсавін; особливості реалізації загальної та національної культури в патріотичному вихованні досліджували І. Зязюн, Г. Матюкова, М. Попович, О. Слімаковський. О. Вишневський, В. Каюков, В. Кузь, І. Мартинюк, П. Онищук, Ю. Руденко, В. Скуратівський, М. Стельмахович, Є. Сявавко, П. Щербань студіювали систему патріотичного виховання в її цілісності.

З'ясовано, що патріотичне виховання - це процес, який забезпечує формування загального стану культури особистості, відповідальної патріотичної та громадянської позиції й формування усвідомленого ціннісного ставлення до збереження, відтворення та зміцнення власного здоров'я. Патріотичне виховання взаємопов'язане з фізичним вихованням та фізичною культурою, призначення якої - у вихованні ціннісного ставлення особистості до власного тіла, організму та стану функціонування системи органів. Окреслений аспект реалізовано в сучасних парадигмах гуманізації та гуманітаризації освіти.

Конкретизовано специфіку підходів до розуміння проблеми патріотичного виховання з позицій системного підходу (С. Рубінштейн, Л. Лубишева), особистісного підходу (О. Леонтьєв), діяльнісного підходу (Б. Ломов, М. Пономарьов), ціннісного підходу (О. Вишневський), культурологічного підходу (Є. Сверстюк), етнопедагогічного та антропологічного підходів (Г. Кривошеєва, С. Климник), загальнопедагогічного та психологічного підходів (Б. Ананьєв, В. Беспалько, Б. Лихачов, В. Лєдньов, Б. Ломов, С. Рубінштейн). Відповідно до змістовного наповнення названих підходів охарактеризовано специфіку позааудиторної діяльності вчителів фізичної культури. Теоретичний аналіз досліджуваної проблеми довів що, виокремлені підходи не дають змоги інтегративно та цілісно розглянути проблему патріотичного виховання й реалізації його засад у позааудиторній діяльності майбутніх учителів фізичної культури. Саме тому такі підходи слугують взаємодоповнювальними в межах системного підходу з дослідження проблеми як патріотичного виховання, так і форм та засобів позааудиторної діяльності в контексті підготовки майбутнього фахівця у фізкультурному та педагогічному напрямах.

Структуровано систему патріотичного виховання та з'ясовано особливості його реалізації у позааудиторній діяльності, зокрема виокремлено такі основні складники як: громадянськість та патріотизм (П.Р. Ігнатенко, Н.І. Косарєва, Л.В. Крицька В.Л. Поплужний); національна свідомість (Ю.С. Красильник), національний ідеал, національні цінності, національна ідеологія та національні інтереси (Д.А. Волкогонов). Сформованість цих компонентів дає змогу майбутньому вчителю фізичної культури провадити педагогічну діяльність у межах інтеграції завдань фізичної культури та засад патріотичного виховання, які є взаємодоповнювальними та інтегруючими. Реалізація патріотичного виховання з урахуванням обґрунтуваних системних компонентів забезпечує формування патріотизму як особистісної якості, постає складником її загальної культури, формує фізичну культуру особистості.

Позааудиторна діяльність на сучасному етапі розвитку педагогічної науки - ефективний і результативний та водночас складний вид діяльності, це зумовлене тим, що студент постає суб?єктом, який має визнати та усвідомити такий вид діяльності як чинник власного самовдосконалення, формування професійної майстерності.

Позааудиторна діяльність майбутніх учителів фізичної культури має інтегрувати реалізацію завдань патріотичного виховання. Форми позааудиторної діяльності повинні бути різноманітними за змістом, їх потрібно постійно ускладнювати, розширювати, змінювати позицію студентів від пасивної до ініціативної, посилювати організаційну роль у суспільно корисній праці. Особливістю позааудиторної діяльності слугує той аспект, що кожен студент має обрати свою форму та усвідомити відповідальність стосовно участі в тих чи інших позааудиторних формах роботи.

Зміст позааудиторної діяльності майбутнього вчителя фізичної культури визначається специфікою навчального процесу, особливостями виховних впливів на особистість студента та професійною діяльністю. Жарова Л.Б., Столярж А.Б., досліджуючи перспективи у програмному забезпеченні розвитку фізичної культури визначають, що однією із ефективних форм програмного забезпечення є втілення у педагогічну практику занять, які виходять за межі традиційного навчально-виховного процесу, тобто не передбачають оцінкового ставлення до студентів чи учнів. Результативність фізичного виховання базується, насамперед, на розвитку усвідомленого, позитивного ставлення самих студентів до рухової активності.

Теоретичний аналіз проблеми та його узагальнення покладено в основу розроблення теоретичної моделі патріотичного виховання в системі позааудиторної підготовки майбутніх учителів фізичної культури. Основними передумовами до створення теоретичної моделі стали загальні особливості реалізації змісту навчально-виховного процесу в межах вузівської підготовки та врахування сучасного стану досліджень, присвячених особливостям освіти у вищій школі. Специфіка розробленої моделі полягає в інтеграції чотирьох основних компонентів: особистісного, змістовного, методичного та патріотичного. Охарактеризовано основні критерії виокремлених компонентів: особистісний компонент - критерій особистісної, творчої та професійної компетентності; змістовний компонент - процесуальний і пізнавальний критерії; методичний компонент - організаційний та результативний критерії; патріотичний компонент - ціннісний, позиційний та критерій спрямованості. Сформованість компонентів визначають за допомогою рівнів: високого, середнього, помірного, низького.

Теоретичний аналіз проблеми патріотичного виховання та особливостей його реалізації в межах позааудиторної діяльності майбутніх учителів фізичної культури дає підстави стверджувати що специфіка позааудиторної діяльності зумовлена: формуванням патріотизму та громадянськості як складників системи соціально значущих якостей особистості, з'ясуванням особливостей формування патріотизму засобами фізичної культури та спорту, конкретизацією основних технологій фізичної культури, які спрямовані на формування патріотичних якостей.

У другому розділі «Система патріотичного виховання майбутніх учителів фізичної культури та особливості її реалізації у позааудиторній діяльності педагогічних університетів» представлено результати дослідження щодо експериментального вивчення складників системи патріотичного виховання майбутніх учителів фізичної культури, констатовано педагогічні умови для реалізації особливостей патріотичного виховання у позааудиторній діяльності.

Дослідно-експериментальною базою обрано факультети фізичного виховання Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Ізмаїльського державного гуманітарного університету, Уманського державного педагогічного університету, Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників. Загальна кількість досліджуваних становила 324 особи. До експерименту залучено студентів І, ІІІ, V курсів. За критеріями та показниками педагогічний експеримент відповідав етапам цілісного педагогічного процесу як загальної педагогічної підготовки, так і позанавчальної діяльності студентів.

Мета констатувальної частини полягала в обґрунтуванні педагогічних умов успішного впровадження патріотичного виховання в позааудиторну діяльність майбутніх учителів фізичної культури.

Констатувальна частина дослідження спрямована на окресленняпедагогічних умов, що забезпечують реалізацію завдань патріотичного виховання у позааудиторній роботі вузівської підготовки. Такими умовами є: урахування стану сформованості цінностей самоосвіти та самовиховання майбутнього учителя фізичної культури; потрактування діалогового принципу як основного у взаємодії викладачів та студентів під час позааудиторної діяльності; визначення оптимального рівня сприйняття студентами позааудиторної діяльності, яка передбачає використання особистого часу; конкретизація професійно орієнтованого характеру позааудиторної діяльності; з'ясування відповідності змісту позааудиторної діяльності пізнавальним та особистим інтересам студентів; стимулювання потреб студентів до усвідомлення та самоусвідомлення, розширення світоглядних орієнтацій, формування самостійності, цілеспрямованості, відповідальності й творчості; індивідуалізація та диференціація навчання з урахуванням нерівномірності професійної підготовки майбутнього учителя фізичної культури; використання методу моделювання професійних ситуацій із патріотичної проблематики, які спрямовані на розширення сфери знань, умінь та навичок студентів для їх подальшої реалізації в практичній педагогічній діяльності тощо.

Протягом експерименту оцінено стан вияву й сформованості патріотичних знань, умінь та навичок студентів у позааудиторній діяльності за такими компонентами: методичний, змістовний, особистісно-розвивальний, патріотично-позиційний та фізкультурно-оздоровчий. Для якісно-кількісного аналізу введено такі рівні вираженості компонентів: високий, середній, достатній та низький, що дало змогу вивчити якісне вираження показників виокремлених нами компонентів. Основними методами отримання вихідних даних послугували спостереження, бесіда (інтерв'ю), аналіз продуктів діяльності студентів, анкетування, тестування. Результати констатувального дослідження вможливили опис змістовно-структурних характеристик компонентів позааудиторної діяльності майбутніх учителів фізичної культури з реалізації засад патріотичного виховання.

Проаналізовано показники патріотичного виховання, що реалізовують за допомогою компонентів позааудиторної діяльності. Досліджувані студенти вважають, що патріотичне виховання має бути реалізоване в межах діяльності як окремих кафедр, так і університету загалом, а патріотичні технології - організованими та змістовно представленими в кожному кокретному позааудиторному заході. Це дає підстави розрізняти методичний компонент. Щодо реалізації особистісно-розвивального компоненту позааудиторної діяльності в дослідженні показників патріотичного виховання диференційовано за допомогою аналізу продуктів діяльності студентів такі показники - мотиваційний і творчий. Вони свідчать про необхідність додаткової мотивації та активізації творчості студентів у розумінні та усвідомленні ними патріотичного виховання, тобто про доцільність упровадження в межах особистісного розвитку патріотичних технологій, які насамперед сприятимуть розвиткові творчого потенціалу студентів, переосмисленню та усвідомленню загальних патріотичних позицій.

Патріотично-позиційний компонент позааудиторної діяльності конкретизовано в контексті аналізу впровадження засад патріотичного виховання за названим напрямом діяльності в ціннісному показнику респондентів щодо усвідомлення та розуміння ними засад патріотичного виховання. Так, 43 % досліджуваних зазначили наявність ціннісного ставлення до патріотично-зорієнтованих тенденцій, які розкриваються як у педагогічному процесі, так і у позааудиторній діяльності. Водночас досліджуваним було складно конкретизувати спектр цінностей, які безпосередньо відображали їхню патріотичну позицію та патріотизм як особистісну якість. Показники за фізкультурно-оздоровчим компонентом позааудиторної діяльності зафіксовано у 28 % опитаних, які визнали, що частково у позааудиторній роботі, зокрема в секційних групових заняттях, спортивно-оздоровчих заходах та спортивних змаганнях застосовують засоби системи української фізичної культури. Водночас, досліджувані зазначили, що вони не вбачають у них патріотичного характеру та змісту. Респонденти вказують, що дані засоби, що застосовують ситуативно, розуміються ними як ігрова фізкультурно-оздоровча діяльність, яка хоч і має патріотичну тематику, але не завжди чітко окреслена. Можна узагальнити, що застосування у позааудиторній діяльності системи української фізичної культури повинно мати не тільки суто практичний аспект їхньої реалізації, але й супроваджуватися попередньою розширеною інструкцією з приводу змістовного наповнення системи засобів української фізичної культури та конкретизації, насамперед їхнього патріотичного змісту, який виявляється як у ставленні до фізичного здоров'я кожної окремої особистості, що бере безпосередню участь у таких заходах, так і в патріотичному призначенні виховання та навчання.

Таким чином, можна вказати, що дослідження компонентів позааудиторної роботи та їхня співвіднесеність із показниками патріотичного виховання активує проблеми в руслі усвідомлення та розуміння студентами сутності й ролі патріотичного виховання, яке реалізовують шляхом освітніх та фізкультурно-оздоровчих технологій. Аналізований аспект свідчить про необхідність розроблення системи впровадження патріотичного виховання у позааудиторну діяльність, яка мала б інтегрований особистісно-розвивальний характер і сприяла б розширенню як особистісного, так і патріотичного світогляду студентів.

У дисертації позааудиторну діяльність потрактовано як інтегративну систему, що об?єдує компоненти, виокремлені в ході констатувального дослідження, та показники, охарактреризовані як репрезентаційні складники реалізації засад патріотичного виховання в межах виокремленої форми діяльності майбутніх учителів фізичної культури. Інтеграційна система позааудиторної роботи - це така система, яка об?єднує знання з патріотичної проблематики, а також вміння й навички, що формуються безпосередньо у позааудиторній діяльності, реалізовуючи завдання описаних компонентів. З'ясовано що патріотичне виховання розкривається в межах реалізації його завдань у формуванні такої складнодиференційованої якості в студентів, як патріотичність. Дослідження тенденцій її формування, в контексті показників патріотичного виховання у межах формувального експерименту виникає необхідність системного впливу на компоненти позааудиторної діяльності, стурктурування та функціонування яких на належному рівні буде сприяти розвиткові показників патріотичного виховання та реалізації їхнього безпосереднього впливу на особистість студента.

Обгрунтовану функціональність позааудиторної діяльності та її призначення в реалізації патріотичного виховання конкретизовано в розробленому спецкурсі «Педагогічні засади патріотичного виховання майбутніх учителів фізичної культури у позааудиторній діяльності педагогічних університетів». Курс складається з трьох змістовних модулів: теоретично-методичні засади патріотичного виховання у позааудиторній діяльності студентів, педагогічні технології формування фізичної культури засобами патріотичного виховання студентів у позааудиторний час, організаційно-методичні засади реалізації фізичної культури засобами патріотичного виховання студентів у позааудиторний час. Основною формою реалізації спецкурсу є: індивідуальна та групова робота, просвітницько-тренінгова, ігрова та організаційно-методична діяльність.

У ході формувального етапу дослідження з організації позааудиторної роботи зі студентами майбутніми учителями фізичної культури, виокремлено та впроваджено в практику позааудиторної діяльності такі навчальні інтеграційні технології, зокрема такі як просвітницькі технології, тернінгові технології, інформаційні міні-лекції, агітаційні технології, технології аналізу, порівняння, абстрагування, соціологічні технології. Описані навчальні технології умовно розподілено на об?єктивні та суб?єктивні. Навчальні технології з реалізації засад патріотичного виховання реалізуються в організації активності та спрямованості студентів, у межах позааудиторної діяльності вони зорієнтовані на формування відповідальності, дисциплінованості та самостійності студентів, не передбачають оцінювання з боку викладачів, а прогнозують лише підтримку та інструктурування.

Упровадження засад патріотичного виховання у позааудиторній діяльності в межах формувального експерименту передбачало застосування окреслених технологій, які дали змогу отримати якісні показники змін щодо сформованості патріотичності (див. табл. 1).

учитель патріотичний виховання особистісний

Таблиця 1. Порівняльний аналіз сформованості компонентів позааудиторної діяльності з реалізації засад патріотичного виховання у майбутніх учителів фізичної культури

Отримані результати контрольного зрізу за динамікою змін показників патріотичного виховання, що змістовно та структурно входять у систему компонентів позааудиторної діяльності дали підстави для обґрунтування експериментальної моделі реалізації патріотичного виховання у позааудиторній діяльності майбутніх учителів фізичної культури. За організаційно-методичним показником в експериментальній групі зафіксовано збільшення високого (до екпер. 16 % та 25 % після експер.) та середнього рівнів (до експер. 21 % та 32 % після експер.). Констатовано тенденцію до зменшення достатнього рівня з 34 % до 28 % та низького рівня з 29 % до 15 %. Упровадження засад патріотичного виховання у позааудиторної діяльності сприяє особистісному розвиткові та формуванню дисциплінованості й самостійності студентів і впливає на загальний стан їхнього навчання в університеті. Доведено, що доречно вже з перших курсів упроваджувати у позааудиторну діяльність як сучасні види спорту та фізичної культури, а також засоби української фізичної культури, які сприяють формуванню фізичних якостей особистості студента та становленню його активної патріотичної й громадянської позицій. У цьому аспекті наголошено на підвищенні якості педагогічної діяльності майбутніх вчителів фізичної культури та прагненні здобувати перемогу в спортивних змаганнях, з урахуванням патріотичного світогляду та усвідомлення власної належності до держави й формування почуття обов?язку перед державою, громадянином якої є студент.

Гносеологічний показник свідчить про стан сформованості знань у досліджуваних студентів щодо засад патріотичного виховання, їх реалізацію засобами навчальних, виховних та фізкультурно-оздоровчих технологій. За результатами контрольного зрізу зафіксовано позитивну тенденцію в показниках експериментальної групи. Так, до експерименту респонденти цієї групи мали 19 % за високим рівнем, який після впровадження формувального етапу дослідження змінився на 25 %. Це дає підстави стверджувати, що впроваджувані в межах тренінгу міні-лекції, присвячені вивченню основних засад патріотичного виховання та патріотичності, обговорення зі студентами різноаспектності якісних характеристик патріотичності (відповідальність, громадянськість, патріотична позиція, почуття обов?язку та обов?язковість) сприяють становленню активної позиції особистості не тільки в розумінні патріотизму, але й загалом у професійній практичній діяльності, в участі в спортивних змаганнях та організації дозвіллєвих фізкультурно-оздоровчих заходів. Так, у досліджуваних експериментальної групи відбулися зміни і за середнім рівнем (28 % до експер. на 34 % після експер.), що свідчать про констркутивні зміни у сформованості знань та світоглядних уявлень стосовно патріотичного виховання респондентів.

Особистісно-розвивальний компонент позааудиторної діяльності майбутніх учителів фізичної культури мав також позитивну динаміку за високим рівнем (15 % до експер. на 21 % після експер.). Студенти виявляли більш стійку мотивацію та змогли її творчо представити шляхом участі у позааудиторній діяльності. Тенденції до збільшення середнього показника є конструктивними, оскільки до експерименту становили 26 % після есперименту 35 %. Зменшився також достатній (до експер. 36 %, після експер. 29 % ) та низький рівень (до експер. - 23 %, після експер. - 15 %) завдяки підвищенню показників за високим і середнім рівнями. Охарактеризована тенденція за показниками змін в експериментальній групі доводить, що ефективність позааудиторної діяльності зростає саме в контексті посилення активності та самостійності студентів, формування в них відповідальності щодо отримання позитивних результатів власної діяльності, яка не підлягє традиційному оцінюванню. Саме це й сприяє підвищенню показника в межах реалізації засад патріотичного виховання. Традиційні методи та засоби фізичної культури інтегровано у формувальному експерименті в контексті реалізації завдань патріотичного виховання, що сприяло формуванню стійкої патріотичної позиції в досягненні тих чи інших результатів.

Уведення патріотично-позиційного компонента в позааудиторну діяльність є необхідним і значущим. З огляду на тенденції в сучасній освіті та в державному розвитку, саме у позааудиторній діяльності доцільно активно формувати патріотичність студентів щодо власного професійного становлення та формування активної громадянської й патріотичної позиції шляхом наповнення навчальних, виховних та фізкультурно-оздоровчих технологій патріотичним змістом, що реалізовано в межах формувального етапу дослідження. Так, констатовано позитивну динаміку за досліджуваним показником: до експерименту в експериментальній групі за високим рівнем було 15 %, за середнім - 26 %, за достатнім - 36 %, за низьким - 23 %. Після впровадження експерименту шляхом інтегрування виокпемлених технологій зафіксовано зменшення низького рівня та достатнього в бік зібльшення середнього та високого, що свідчить про зростання ціннісного аспекту в досліджуваних студентів та про їхню патріотичну зорієнтованість.

Отримані експериментальні результати за фізкультурно-оздоровчим компонентом позааудиторної діяльності дають підстави говорити про позитивну тенденцію у підвищенні за високим рівнем в експериментальній групі (до експер. 14 % -після експер. 20 %), за середнім рівнем (23 % до експер. та 33 % після експер.), що підтверджує факт зростання рівня усвідомлення студентами значення засобів української фізичної культури як у контексті реалізації засад патріотичного виховання, так і в їхній ефективності для реалізації завдань фізичної культури, зокрема активізації зусиль студентів до зміцнення власного здоров?я засобами української фізичної культури, розвитку спритності, рухливості, швидкості та інших фізично важливих якостей. Помічено позитивну тенденцію до зменшення достатнього рівня (із 35 % до експер. на 31 % після експер.) та низького рівня (із 28 % до експер. до 16 % після експер.), що сідчить про формування в студентів суб'єктивного значення з упровадження засобів української фізичної культури у позааудиторну діяльність.

Шляхом застосування методів математичного аналізу та кореляційних зв?язків, за допомогою багатофункціонального статистичного критерію (ц* кутове перетворення Фішера) доведено існування кореляційного зв?язку між гносеологічним показником та організаційно-змістовним (р?0,05), мотиваційно-творчим і ціннісним (р?0,01), етнофізичним і ціннісним (р?0,05), етнофізичним і гносеологічним (р?0,01). Отримані кореляційні зв?язки дають підстави стверджувати, що представлена модель реалізації патріотичного виховання у позааудиторній діяльності майбутніх учителів фізичної культури вмотивовує потребу впровадження спеціально розроблених освітніх технологій, які сприятимуть змістовному наповненю патріотичного виховання як у педагогічному, так і у фізкультурно-оздоровчому аспекті.

У дисертації наголошено що, своєчасне представлення змісту патріотичного виховання в системі форм та засобів позааудиторної діяльності не тільки сприяє розширенню світогляду особистості студента, а й покращує якість реалізації фізкультурних технологій та завдань фізкультурної діяльності у позааудиторному процесі.

Висновки

У дисертації запропоновано теоретичне узагальнення й інноваційне розв?язання проблеми патріотичного виховання та обгрунтовано значущість впровадження його засад у позааудиторній діяльності майбутніх учителів фізичної культури шляхом виокремлення системи компонентів позааудиторної діяльності та показників реалізації.

1. Констатовано умови та описано технології ефективного впровадження патріотичного виховання в межах позааудиторної діяльності. Розроблено педагогічний комплекс інтеграції патріотичного виховання та фізичної культури у позааудиторній діяльності майбутніх учителів фізичної культури, охарактеризовано патріотичність як особистісну рису, що за умови запропонованої програми педагогічного впливу формується в межах позааудиторної діяльності шляхом упровадження інноваційних технологій, які інтегрують патріотичний зміст та засоби української фізичної культури.

2. Доведено, що патріотичне виховання зумовлене функціонуванням фізичного виховання як необхідної передумови для збереження, відтворення та зміцнення психофізіологічних особливостей особистості майбутнього фахівця освіти. Інтегративним складником патріотичного виховання та фізичного виховання постає фізична культура, призначення якої полягає у вихованні ціннісного ставлення особистості до власного тіла, організму та здоров?я.

З'ясовано, що основними теоретико-методологічними засадами патріотичного виховання в системі підготовки майбутніх учителів фізичної культури слугують синергетичний підхід, інтеграція системного й особистісного підходів, діяльнісний, етнопедагогічний, антропологічний, загальнопедагогічний та психологічний підходи.

3. Обґрунтовано специфіку, структурну та змістовну сутність, форми, критерії, за якими диференціють позааудиторну діяльність у системі вузівської підготовки. Окреслено психолого-педагогічні умови реалізації завдань патріотичного виховання у позааудиторній роботі студентів у межах вузівської підготовки, що сприяють реалізації завдань патріотичного виховання в системі позаудиторної роботи й не виходять за межі загальновизнаних засобів удосконалення професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів фізичної культури, яка реалізована в сучасній практиці.

Виокремлено компоненти позааудиторної діяльності (методичний, змістовний, особистісно-розвивальний, патріотично-позиційний та фізкультурно-оздоровчий), а також кокретизовано їх у показниках: методичний - в організаційно-методичному показнику, змістовний - у гносеологічному, особистісно-розвивальний - у мотиваційно-творчому, патріотично-позиційний - у ціннісному, фізкультурно-оздоровчий - у етнофізичному показнику. Для якісно-кількісного аналізу введено такі рівні вираженості компонентів: високий, середній, достатній та низький, що дабть змогу встановити якісне вираження показників описаних компонентів.

4. Наголошено, що позааудиторна діяльність інтегрує у своїй реалізації технології як навчання, так і виховання, водночас не оцінює отриманих результатів впливу на студентів у межах оцінних критеріїв. Позааудиторна діяльність передбачає активізацію особистісного потенціалу студентів та розроблення й упровадження інноваційних форм їх залучення до безпосередньої діяльності в практиці. Розроблено інтегровану систему позааудиторної діяльності з позиції реалізації завдань патріотичного виховання з відповідною інтеграцією особистісного та фізкультурно-оздоровчого аспектів.

5. Окреслено форми активності студентів у позааудиторній діяльності з реалізації засад патріотичного виховання, що організаційно представлені органами студентського самоврядування та засобами взаємодії з викладацьким складом кафедри. Створено експериментальну модель реалізації патріотичного виховання у позааудиторній діяльності майбутніх учителів фізичної культури, змістовне та динамічне наповнення якої полягало у впровадженні у практику діяльності виокремлених засобів української фізичної культури та інноваційних форм навчальних, виховних та фізкультурно-оздоровчих технологій.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів зазначеної проблеми. Подальшого наукового дослідження потребує проблема концептуальних засад патріотичного виховання, які б дозволили поглибити наукове уявлення про взаємозалежність позааудиторної діяльності майбутніх учителів фізичної культури й педагогічної майстерності.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Навчально-методичні посібники

1. Онопрієнко О. М. Організація і методика проведення занять фізичного виховання у вищих навчальних закладах зі студентами з відхиленнями у стані здоров'я [Текст] : навч.-метод. посіб. / О. М. Онопрієнко - Черкаси : Видавничий центр ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2005. - 60 с.

2. Онопрієнко О. М. Патріотичне виховання студентів вищих навчальних закладів у позааудиторній діяльності засобами народної фізичної культури [Текст] : навч.-метод. посіб. / О. М. Онопрієнко. - Черкаси : Вид. ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2010. - 156 с.

Статті в наукових фахових виданнях

3. Онопрієнко О. М. Життєві потреби студентів [Текст] / О. М. Онопрієнко // Вісник Черкаського університету. Серія : Педагогічні науки. Вип. 88. - Черкаси, 2006. - С. 82-88.

4. Онопрієнко О. М. Особистісно-формуюче значення народної спортивної гри у системі національно-патріотичного виховання студентської молоді [Текст] / О. М. Онопрієнко // Вісник Черкаського університету. Серія : Педагогічні науки. - Вип. 98. - Черкаси, 2007. - С. 78-84.

5. Онопрієнко О. М. Патріотичне виховання як науково-педагогічна проблема: понятійний аспект [Текст] / О. М. Онопрієнко // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини. - Умань : РВЦ «Софія», 2007. - Вип. 21. - С. 96-104.

6. Онопрієнко О. М. Патріотичні напрями виховання у змісті позааудиторної діяльності майбутнього учителя фізичної культури [Текст] / О. М. Онопрієнко // Вісник Черкаського університету. Серія : Педагогічні науки. - Вип. 115. - Черкаси, 2007. - С. 79-84.

7. Онопрієнко О. М. Аеробіка як ефективний засіб оздоровлення студентів-жінок [Текст] / О. М. Онопрієнко // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. - Вип. 142. - Черкаси, 2009. - С. 96-99.

8. Онопрієнко О. М. Патріотичне виховання в системі позааудиторної діяльності майбутніх учителів фізичної культкри [Текст] / О. М. Онопрієнко // Спортивний вісник Придніпров'я. - 2010. - № 2. - С. 160-164.

Статті в інших наукових виданнях

9. Онопрієнко О. М. Українські народні рухливі ігри як важлива складова виховної системи [Текст] / О. Онопрієнко // Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології. - Том ІІ. - Рівне, 2010. - С. 276-281.

Публікації в збірниках наукових конференцій

10. Онопрієнко О. М. Дослідження життєвих потреб студентів [Текст] / О. М. Онопрієнко // Викладач і студент: проблеми ефективної співпраці : зб. матеріалів Всеукраїнської наук.-практ. конф. - Черкаси : Вид. від. ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2006. - С. 84-86.

11. Онопрієнко О. М. Народна спортивна гра як засіб національно-патріотичного виховання майбутніх учителів фізичної культури [Текст] // Матеріали Всеукраїнських педагогічних читань, присвячених 105-річчю з дня народження відомого українського педагога Михайла Павловича Гусака / ред. кол. : Л. І. Прокопенко (гол. ред.) та ін. - Черкаси : Вид. від. ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2006. - С. 46 -48.

12. Онопрієнко О. М. До питання проблеми визначення патріотичних напрямів виховання у змісті позааудиторної діяльності майбутнього вчителя фізичної культури [Текст] / О. М. Онопрієнко // Методи і засоби забезпечення інноваційності едукаційного процесу в закладах освіти матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції м. Черкаси, 24-25 квітня 2008 року. - Черкаси : Вид. від. ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2008. - С. 62-64.

13. Онопрієнко О. М. Зміст та форми позааудиторної діяльності майбутніх учителів фізичної культури в системі патріотичного виховання [Текст] / О. М. Онопрієнко // Методи і засоби забезпечення неперервності едукаційного процесу в закладах освіти : матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. - Черкаси : Вид. від. ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2008. - С. 56-58.

14. Онопрієнко О. М. Адаптація студентів до професійної діяльності засобами фізичної культури [Текст] / О. М. Онопрієнко // Матеріали Шостих Всеукраїнських Захаренківських педагогічних читань «Організаційно-методичне забезпечення неперервної освіти в умовах реформаційних процесів» / за заг. ред. проф. Прокопенко Л. І. - Черкаси : Вид. від. ЧНУ імені Богдана Хмельницкого, 2009. - С. 48-49.