Формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі у процесі вивчення правових дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

Класичний приватний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі у процесі вивчення правових дисциплін

Гриньова Яна Геннадіївна

Запоріжжя - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Подберезський Микола Кіндратович, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, директор Науково-дослідного інституту педагогіки і психології ім. В.О. Сухомлинського.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Тюріна Валентина Олександрівна, Харківський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри педагогіки і психології;

кандидат педагогічних наук Савищенко Вікторія Миколаївна, Запорізький інститут Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, декан юридичного факультету.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради І.І. Облєс

Анотація

фахівець професійний навчання студент

Гриньова Я.Г. Формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі у процесі вивчення правових дисциплін. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Класичний приватний університет. - Запоріжжя, 2011.

Проаналізовано сутність, структуру та функції правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі, обґрунтовано модель її формування у процесі вивчення правових дисциплін. На основі інтегрального підходу, що поєднує різні методи наукового пізнання, з'ясовано зміст категорії “правова культура майбутнього фахівця транспортної галузі”; побудовано, теоретично обґрунтовано й упроваджено на практиці модель формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі з урахуванням педагогічних умов (забезпечення професійно спрямованого правового навчання; організація самостійної роботи студентів з правової самоосвіти; підготовка викладачів правових дисциплін до формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі). На підставі аналізу теоретичного й експериментального матеріалу доведено, що запропоновані підходи до формування правової культури фахівців транспортної галузі в процесі вивчення правових дисциплін є ефективними й сприяють формуванню високого рівня правової культури.

Ключові слова: правова культура, правова культура майбутнього фахівця транспортної галузі, модель формування правової культури, правові дисципліни.

Аннотация

Гринёва Я.Г. Формирование правовой культуры будущих специалистов транспортной отрасли в процессе изучения правовых дисциплин. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Классический приватный университет. - Запорожье, 2011.

Исследованы источники происхождения правовой культуры как неотъемлемой составной общей культуры. Анализируются научные подходы к определению сущности, структуры, функций правовой культуры. Выясняются вопросы формирования правовой культуры у будущих специалистов. На основании этого выделяются три структурных компонента правовой культуры студентов: личностно-ценностный, когнитивный, деятельностно-регулятивный, что обеспечило почву для определения правовой культуры будущих специалистов транспортной отрасли и дальнейшее исследование этого феномена. Осмысление проблемы формирования правовой культуры дало возможность, опираясь на научные труды ученых, теоретически обосновать концепцию повышения уровня правовой культуры будущих специалистов транспортной отрасли, реализованной в соответствующей модели.

Разработанная модель формирования правовой культуры будущих специалистов транспортной отрасли в процессе изучения правовых дисциплин состоит из структурных блоков, которые формализовано и аналитически конструируют важные характеристики процесса формирования правовой культуры: целевой, содержательный, процессуально-операционный и результативный. Целевой блок включает цель, принципы, задания формирования правовой культуры. Содержательный блок модели конкретизирует компоненты правовой культуры будущих специалистов транспортной отрасли на основании компетентностного подхода в обучении, поскольку компетентность является необходимым и важным компонентом профессионализма. На основании этого путем аналитической обработки норм европейского проекта ТUNING, национальных стандартов образования, а так же Классификатора профессий ДК 003-95, рабочих программ удалось выделить и систематизировать интегрированный расширенный перечень правовых знаний, умений, способностей, которые составляют правовую культуру специалиста транспортной отрасли. В процессуально-операционном блоке обозначаются и даются характеристики последовательных этапов учебной деятельности в процессе изучения “Правоведения”, “Претензионно-исковой работы”, “Интеллектуальной собственности”, “Транспортного права Украины”, которые определяют деятельный процесс формирования правовой культуры путем использования активных методов обучения, различных форм контроля и коррекции учебных действий. Результативный блок отражает критерии и уровни сформированности правовой культуры, совокупность которых позволяет оценить действенность предложенной модели формирования правовой культуры будущих специалистов транспортной отрасли. Основное задание экспериментальной части диссертационного исследования состояло в практическом внедрении в учебный процесс теоретически обоснованной модели формирования правовой культуры будущих специалистов транспортной сферы в процессе изучения правовых дисциплин. Для выполнения этого задания был проведен поэтапный констатирующий эксперимент, в процессе которого был выявлен реальный уровень правовой культуры студентов технических вузов, а также сформированы группы для участия в формирующем эксперименте. В процессе обучения в экспериментальных группах использовались преимущественно активные методы и различные формы обучения, что позволило достичь положительных результатов: практически по всем показателям уровни сформированности правовой культуры студентов в ЕГ превышают достижения студентов КГ, где обучение проводилось с использованием традиционных технологий. На завершительном этапе эксперимента имели место позитивные изменения в мотивационно-ценностном, когнитивном, деятельностно-регулятивном критериях и показателях правовой культуры в экспериментальных группах, что свидетельствует о том, что предложенная модель формирования правовой культуры будущих специалистов транспортной отрасли является более эффективной и приемлемой для использования в образовательной практике транспортных вузов, чем существующие на сегодня подходы к решению этой проблемы.

Ключевые слова: правовая культура, правовая культура будущего специалиста транспортной отрасли, модель формирования правовой культуры, правовые дисциплины.

Annonation

Grinyeva Y.G. Formation of the lawful culture of the future specialists of transport branch in the process of studying lawful disciplines. - Manuscript.

The dissertation for the degree of Candidate of Pedagogical Science, specialty - 13.00.01 - Theory and Methodics of Professional Education. - Classic Private University. - Zaporizhzhya, 2011.

In dissertation the essence, the structure and the functions of the lawful culture of the future specialists of transport branch are analyzed, the model of its formation in the process of studying lawful disciplines is substantiated. On the basis the integral approach, which connects the different methods of the scientific knowledge: the content of categories “lawful culture of the future specialist of transport branch” is determined; the model of formation of the lawful culture of the future specialists of transport branch is created, theoretically substantiated and realized on practice taking into account pedagogical conditions (updating of the professionally oriented lawful education; the organization of the individual work of students on the lawful self-education; training the instructors of law disciplines for molding of the lawful culture of the future specialists of transport branch). Оn the basis the analysis of theoretical and experimental material it is led, that the proposed approaches to formation of the lawful culture of the future specialists of transport branch in the process of studying lawful disciplines are effective and ensure the formation of the high level of lawful culture.

Key words: lawful culture, the lawful culture of the future specialist of transport branch, the model of the formation of lawful culture, lawful disciplines.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах інтеграції України до світової економічної системи особливо нагальним є питання розвитку та функціонування національної транспортної галузі з подальшим підвищенням ефективності роботи транспортних підприємств, установ, організацій, що зумовлює необхідність підвищення рівня правової культури фахівців, які забезпечують вирішення вкрай важливих державних завдань.

Транспортна галузь є однією з базових в економіці України, оскільки відповідає за її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв'язки, задовольняє потреби у перевезеннях, сприяє нормальному функціонуванню всіх галузей суспільного виробництва, соціальному й економічному розвитку та зміцненню обороноздатності держави, міжнародному співробітництву України, забезпечує успіх розвитку багатьох галузей економіки та ринкових відносин.

Діяльність цієї галузі базується на правових, економічних, організаційних і соціальних засадах, визначених законами, кодексами, статутами й іншими державними та міжнародними нормативними актами, регулювання яких спрямоване на організацію перевезень, користування засобами транспорту, безпеку руху, охорону праці, забезпечення громадського порядку, пожежної безпеки, санітарних норм тощо, тому дотримання їх є обов'язковим. Відтак, формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі у вищих навчальних закладах є запорукою успішності їхньої професійної діяльності.

Аналіз наукових джерел дав змогу з'ясувати, що проблема формування правової культури була об'єктом дослідження вчених різних галузей знань. Так, правова культура суспільства, особистості, професійних груп була предметом досліджень учених-юристів, зокрема: О. Агроновської, С. Алексєєва, Г. Балюк, Р. Ганєєва, О. Дьоміної, І. Зеленко, М. Кейзерова, С. Комарова, В. Камінської, В. Копєйчикова, В. Котюка, Б. Кистяковського, А. Молчанова, Л. Петражського, А. Ратинова, О. Скакун, О. Семітко, С. Сливки, Г. Шершевича та ін. Формуванню правої культури як невід'ємної складової професійної культури приділяли увагу такі вчені-педагоги, як: Д. Абашідзе, В. Безбородий, О. Генішер, М. Городиський, Л. Ніколаєва, С. Пішун, О. Саламаткіна, О. Татаринцева, М. Подберезський, М. Щербань, Н. Яковлева та ін. Наукове осмислення психологічних аспектів формування правової культури через рівень розвитку правосвідомості репрезентовано в працях С. Арутюнян, С. Болоніна, В. Камінської О. Лукашевої, В. Оксамитного, П. Рабіновича, А. Ратинова та ін. Проблемам правового виховання учнівської, студентської молоді присвячені наукові праці В. Бабкіна, Л. Баліна, Г. Балюк, В. Головченко, Н. Кондрашкова, А. Міцкевича, Г. Маркової, М. Подберезького, І. Рябко, О. Татаринцевої та ін. Тема правового виховання в загальноосвітній школі порушувалася в працях Г. Давидова, О. Ізвєстньової, А. Нікітіна, В. Обухова, Н. Суворової та ін. Питання правової підготовки спеціалістів у системі вищої технічної освіти знайшли розвиток у працях учених В. Мануйлова, В. Мінєва, Б. Мітіна, О. Чекунової, В. Міщенко та ін.

Проте, незважаючи на значний інтерес науковців до проблем, пов'язаних з формуванням правової культури майбутніх фахівців, залишаються до сьогодні не розкритими питання формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі в процесі вивчення правових дисциплін. Між тим аналіз практики підтверджує, що освітній процес вищих технічних навчальних закладів часто проходить у відриві від правової дійсності, що неминуче позначається на рівні правової культури випускників.

Актуальність і доцільність вирішення зазначеної проблеми підсилюється наявними суперечностями між:

об'єктивною потребою суспільства (пов'язаною з розвитком та зміцненням демократичних, соціальних, правових засад становлення української держави) у майбутніх фахівцях транспортної галузі з високим рівнем правової культури, здатних вирішувати правові проблеми, й відсутністю науково обґрунтованої системи їх правової підготовки;

накопиченим у педагогічній теорії та практиці досвідом використання ефективних методів, форм, прийомів правового навчання й недостатнім його використанням в освітньому процесі вищих навчальних закладів з підготовки фахівців транспортної галузі з метою формування їхньої правової культури, зокрема й засобами правових дисциплін.

Отже, актуальність, недостатня дослідженість проблеми та необхідність вирішення визначених суперечностей на теоретичному та практичному рівнях зумовили вибір теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до комплексної програми Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди “Розвиток новітніх педагогічних технологій навчання та виховання цілісної творчої особистості”, що реалізується за тематикою “Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих навчальних закладах” (РК № 1-200199U 004104).

Тема затверджена вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол № 1 від 06.03.2009 р.) та узгоджена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень із педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 3 від 28.04.2009 р.).

Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні організаційно-методичних засад формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі у процесі професійної підготовки.

Відповідно до мети дисертаційного дослідження було поставлено такі завдання:

на підставі аналізу стану розробленості проблеми формування правової культури (суспільства, особистості, фахівця) з урахуванням специфіки професійної діяльності майбутніх фахівців транспортної галузі визначити сутність і структуру їхньої правової культури;

теоретично обґрунтувати особливості формування правової культури майбутнього фахівця транспортної галузі в процесі вивчення правових дисциплін;

розробити й експериментально перевірити модель формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі в процесі вивчення правових дисциплін;

розробити й апробувати методичні рекомендації щодо формування правової культури студентів вищих навчальних закладів з підготовки фахівців транспортної галузі у процесі вивчення правових дисциплін.

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки майбутніх фахівців транспортної галузі у вищому навчальному закладі.

Предмет дослідження - модель формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі в процесі вивчення правових дисциплін.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що успішність процесу формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі в процесі вивчення правових дисциплін залежить від розробки й упровадження відповідно до стандартів вищої освіти та вимог сучасного суспільства цілісної моделі, що враховує єдність особистісно-ціннісного, когнітивного, діяльнісно-регулятивного компонентів правової культури особистості майбутнього фахівця; передбачає методичне забезпечення цільового, змістового, процесуально-операційного та результативного блоків з урахуванням педагогічних умов (забезпечення професійно спрямованого правового навчання; організація самостійної роботи студентів з правової самоосвіти; підготовка викладачів правових дисциплін до формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі).

Методи дослідження. Для досягнення мети, вирішення завдань і перевірки гіпотези дослідження використано комплекс сучасних загальнонаукових методів:

теоретичні: аналіз (при вивченні наукової літератури з метою визначення стану науково-теоретичного й практичного вирішення досліджуваної проблеми; при з'ясуванні сутності, структури, функцій правової культури; при осмисленні даних експерименту тощо); синтез (при визначенні й обґрунтуванні специфіки правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі); порівняння (при зіставному вивченні поглядів науковців на досліджувану проблему, характеристиці результатів експериментальної роботи тощо); моделювання (при створенні моделі формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі);

емпіричні: бесіди, анкетування, опитування студентів - для з'ясування рівнів сформованості компонентів правової культури; педагогічний експеримент - для перевірки ефективності реалізації розробленої моделі формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі в процесі вивчення правових дисциплін; контент-аналіз нормативно-правових актів, які висувають вимоги до професійної діяльності майбутніх фахівців транспортної галузі;

статистичні - для опрацювання та оцінювання отриманих експериментальних даних.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

вперше:

розроблено й науково обґрунтовано модель формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі в процесі вивчення правових дисциплін;

сформульовано поняття “правова культура майбутнього фахівця транспортної галузі” на основі визначення її специфіки;

визначено й охарактеризовано структурні компоненти правової культури представника транспортної галузі (особистісно-ціннісний, когнітивний, діяльнісно-регулятивний);

розроблено методичне забезпечення цільового, змістового, процесуально-операційного та результативного блоків моделі формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі;

визначено педагогічні умови забезпечення ефективності формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі (забезпечення професійно спрямованого правового навчання; організація самостійної роботи студентів з правової самоосвіти; підготовка викладачів правових дисциплін до формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі);

уточнено:

систематизовано-інтегрований розгорнутий перелік правових знань, умінь, здатностей, якими має володіти майбутній фахівець транспортної галузі; критерії та показники сформованості правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі; рейтингову систему оцінювання навчальних досягнень студентів у процесі вивчення правових дисциплін;

удосконалено:

організаційно-методичні засади професійної підготовки майбутніх фахівців транспортної галузі з метою формування їх правової культури на основі використання різних видів навчання правових дисциплін (проблемне, модульне, контекстне, ігрове, інформаційно-технологічне);

дістали подальшого розвитку:

положення теорії й практики формування правової культури студентів вищих навчальних закладів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні та впровадженні в процес професійної підготовки моделі формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі у процесі вивчення правових дисциплін; методичних рекомендацій з організації правового навчання з метою формування правової культури майбутнього фахівця транспортної галузі у процесі вивчення правових дисциплін (“Правознавство”, “Транспортне право України”, “Основи конституційного права України”, “Трудове право України”, “Господарське право України”). Розроблено теоретичний і практичний курс з дисципліни “Правознавство” за вимогами дистанційної форми навчання для напряму підготовки “Транспортні технології” (конспект лекцій “Основи права, правознавство”, практикум, робоча програма, засоби діагностики). Удосконалено навчально-методичне забезпечення викладання дисципліни “Правознавство” для студентів з професійної підготовки за напрямами підготовки “Машинобудування”, ”Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології”, “Метрологія та інформаційно-вимірювальні технології”, “Автомобільний транспорт”, “Транспортні технології” (робочі програми, конспекти лекцій, форми й методи організації самостійної роботи студентів, засоби діагностики). Теоретичні положення, науково-методичні рекомендації та висновки дослідження створюють основу для вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців транспортної галузі.

Результати дослідження впроваджено в процес професійної підготовки майбутніх фахівців Харківського національного автомобільно-дорожнього університету (довідка № 2604/26 від 16.09.2010 р.), Української інженерно-педагогічної академії (довідка № 105-04-188 від 15.09.2010 р.).

Теоретичні положення, практичні результати, викладені в дисертації, можуть бути використані при написанні монографій, підручників, методичних рекомендацій для студентів технічних вузів взагалі й навчальних закладів транспортної галузі зокрема; для оновлення змісту лекційних і практичних занять з правових дисциплін, організації самостійної роботи студентів; у системі підвищення кваліфікації фахівців транспортної галузі; для забезпечення дистанційної освіти студентів.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є одноосібно виконаною науковою працею. Наукові ідеї та розробки, що належать співавторам опублікаваних праць, у дисертації не використовувались. Внесок автора у публікаціях, підготовлених у співавторстві, конкретизовану у списку опублікованих праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дослідження доповідались та обговорювались на науково-практичних конференціях, зокрема:

міжнародного рівня: “Молодь України і соціально орієнтована економіка” (м. Харків, 2004 р.), “Сучасні технології підготовки фахівців в умовах подальшого розвитку вищої освіти України” (м. Харків, 2005 р.), “Бъдещи изследвания - 2010” (м. Софія, 2010 р.); “Концептуальні підходи до формування професійно-педагогічної компетентності майбутніх інженерів - викладачів вищої школи” (м. Харків, 2010 р.), “Nauka i inowcja - 2010” (м. Прага, 2010 р.);

всеукраїнського рівня: “Сучасні аспекти виховання студентської молоді” (м. Харків, 2009 р.), “Актуальні проблеми гуманітарної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах України у світлі реалізації принципів і завдань Болонського процесу” (м. Харків, 2010 р.).

Публікації. Основні наукові положення й результати дисертації відображено в 18 публікаціях, із них 6 - статті у наукових фахових виданнях, 7 - публікації у збірниках матеріалів і тез доповідей на науково-практичних конференціях, 5 - навчально-методичні праці.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 285 сторінок, із них основний текст займає 183 сторінки, список використаних джерел (203 найменування) - 18, додатки - 83 сторінки. Робота містить 25 таблиць і 2 рисунки на 10 сторінках.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет; розкрито наукову новизну й практичну значущість отриманих результатів; наведено відомості про апробацію й упровадження результатів дослідження.

У першому розділі - “Теоретичні питання формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі в процесі вивчення правових дисциплін” - на підставі аналізу наукової літератури визначено сутність правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі, охарактеризовано її структурні компоненти; обґрунтовано необхідність формування правової культури у майбутніх фахівців транспортної галузі, розроблено й теоретично обґрунтовано модель цього процесу.

На основі комплексного аналізу педагогічних, правознавчих, філософських, психологічних, історичних, культурологічних, соціологічних наукових джерел з'ясовано сутність культури як глобального феномену, що дало змогу виявити місце, зв'язок, закономірності існування й розвитку однієї з її підсистем - правової культури. Стан правової культури в будь-якій державі свідчить про рівень зрілості її правової системи, яка, у свою чергу, як у дзеркалі, відображає досягнутий на межі віків і тисячоліть рівень прогресивно-правового розвитку суспільства. Незважаючи на те, що історія вивчення правової культури досить тривала, у вітчизняній науці увага до цієї проблеми активізувалася лише в 60-80-х рр. XX ст., а її ґрунтовне теоретичне осмислення й системне дослідження в Україні відбулося в кінці ХХ-на початку ХХІ ст.

Сучасна наукова література визначає правову культуру як сукупність усіх цінностей, які створюються людьми у сфері права і спрямовують та координують їх поведінку й свідомість, а також як сукупність інститутів, за допомогою яких ці цінності зберігаються й удосконалюються. З'ясовано, що залежно від носія розрізняють правову культуру суспільства й правову культуру особистості, а деякі вчені визначають ще й правову культуру професійної групи. Так, науковцями визначено правову культури осіб, задіяних у певних професійних сферах життєдіяльності суспільства: учителів (М. Подберезський), працівників ОВС (В. Безбородий, О. Скакун), народних депутатів (Р. Ганеєв), підприємців (О. Менюк), керівників навчальних закладів (В. Олійник) спеціалістів із вищою технічною освітою (В. Міщенко).

На підставі аналізу поглядів науковців на проблему правової культури в цілому й професійної правової культури зокрема визначено правову культуру майбутніх фахівців транспортної галузі як комплексне особистісне утворення, котре інтегрує в собі фундаментальні правові знання та практичні вміння, спрямовані на регулювання правових відносин у процесі організації й діяльності транспорту із забезпечення внутрішніх і зовнішніх транспортно-економічних зв'язків і потреб населення в перевезеннях, а також соціально орієнтовані здатності діяти правомірно.

Виявлено, що в науковій теорії та практиці питання про структуру правової культури є одним із найбільш складних. Учені-юристи (О. Агроновська, В. Копейчиков, А. Малько, А. Семитко та ін.) виділяють такі її елементи, як: правова психологія, правова ідеологія, елементи правової поведінки, ефективна діяльність законодавчих, судових, правозахисних, правоохоронних органів. З урахуванням цього, а також на підставі аналізу наукових праць педагогів (О. Генішер, А. Куніжева, В. Міщенко, Л. Ніколаєвої, М. Подберезського та ін.) були виділені структурні компоненти правової культури майбутнього фахівця, а саме: особистісно-ціннісний, когнітивний, діяльнісно-регулятивний. Особистісно-ціннісний компонент правової культури включає позитивні правові мотиви, установки, переконання про цінність права на рівні правосвідомості, необхідні особистісні якості. Когнітивний компонент представлений системою правових знань, які сприяють успішному виконанню завдань у суспільно-професійній діяльності. Діяльнісно-регулятивний компонент правової культури передбачає здатності виявляти й вирішувати правові проблеми, складати правові документи, використовувати правовий інструментарій, діяти правомірно.

Окреслення сутності, структури й функцій правової культури фахівця забезпечило ґрунт для дослідження розвитку цього феномену в процесі вивчення правових дисциплін. Правове навчання покликане надійно забезпечувати формування в майбутніх фахівців достатнього рівня правової культури, яка передбачає наявність глибоких правових знань і прагнення до їх удосконалення, свідоме ставлення до прав та обов'язків, повагу до законів і правил людського співжиття, готовність дотримуватися й сумлінно виконувати їх. Встановлено, що в практичній діяльності технічних навчальних закладів викладанню права приділяється недостатня увага: відчутним є дефіцит правових дисциплін, унаслідок чого випускникам на практиці бракує правових знань, умінь і навичок при вирішенні завдань професійно-правового спрямування. Визначено необхідність врахування у професійній підготовці фахівців транспортної галузі впродовж усього навчання у вищому навчальному закладі специфіки їхньої майбутньої професійної діяльності для формування правової культури.

На сьогодні не існує жодної галузі суспільного життя, яка б так чи інакше не залежала від транспорту, у результаті чого виникають транспортні суспільні відносини, які, у свою чергу, потребують впорядкованості, а отже, й правового регулювання. Визначено, що фахівці транспортних підприємств, установ, організацій, як суб'єкти господарювання, безпосередньо беруть участь в означених відносинах через організацію, управління, виконання, що зумовлює необхідність мати високий рівень правової культури.

З метою з'ясування специфіки правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі визначено особливість професійної діяльності майбутніх фахівців транспортної галузі з урахуванням галузевої диференціації транспортної системи (залізничний, морський, річковий, автомобільний та авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі метрополітен). На підставі аналізу Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників автомобільного транспорту від 14.02.2006 р. № 136 визначено вимоги до професійних обов'язків і завдань фахівців транспортної галузі за автомобільним видом транспорту. На основі опрацювання й аналізу ряду нормативних актів (галузеві стандарти вищої освіти України; Класифікатор професій ДК 003-95 та Державний класифікатор видів економічної діяльності ДК 009-96; Перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями ДСВО 01-98), робочих навчальних програм з правових дисциплін “Правознавство”, “Транспортне право України”, “Претензійно-позовна робота”, “Митне право України”, “Інтелектуальна власність”, “Основи господарської (підприємницької) діяльності”, “Основи конституційного права України”, а також узагальнення особистого педагогічного досвіду й практики було встановлено певні вимоги до правових знань, умінь і навичок, перелік здатностей, необхідних при вирішенні проблем і завдань соціальної діяльності.

З'ясовано, що правова культура майбутніх фахівців транспортної галузі вирізняється специфічним набором характеристик і своєрідністю структури, що дало можливість теоретично обґрунтувати концепцію щодо підвищення її рівня, яка була реалізована у відповідній педагогічній моделі.

Аналіз праць учених, які займаються теоретичними питаннями педагогічного моделювання та його практичним утіленням, дав змогу з'ясувати, що спеціального наукового дослідження щодо дидактичного моделювання формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі до сьогодні в Україні не проводилося. Утім, цінним підґрунтям для заповнення цієї прогалини стали наявні на сьогодні праці науковців у галузі педагогічного моделювання (М. Лазарєв, М. Міщанінов, Є. Павлютенков та ін.). Теоретичні положення цих праць покладено в основу розробки моделі формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі (рис. 1).

Модель складається з таких структурних блоків, як цільовий, змістовий, процесуально-операційний і результативний, що формалізовано й аналітично конструюють найважливіші характеристики процесу формування правової культури. Цільовий блок визначає мету, принципи, методологію формування

правової культури. Змістовий блок моделі конкретизує компоненти правової культури відповідно до вимог (знання, уміння, навички, якості), які висуваються до майбутніх фахівців транспортної галузі на професійному й суспільному рівні.

Рис. 1. Модель формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі

У процесуально-операційному блоці виокремлено й охарактеризовано послідовні етапи навчальної діяльності в процесі вивчення правових дисциплін: мотиваційно-ціннісний, організаційно-змістовий, контрольно-корекційний. Їх реалізація на практиці у вигляді поетапного навчання є запорукою ефективності моделі. Виділення першого етапу процесуально-операційного блоку - мотиваційно-ціннісного - зумовлене необхідністю обґрунтування важливості формування позитивних мотивацій у процесі вивчення правових дисциплін. Другим етапом процесуально-операційного блоку є організаційно-змістовий, сутність якого полягає в такій організації навчально-пізнавального процесу, що здатна забезпечити ефективне засвоєння студентами правових знань шляхом упровадження активних видів навчання в поєднанні з різними формами, методами та прийомами педагогічної взаємодії. Третім етапом процесуально-операційного блоку моделі формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі є контрольно-корекційний, спрямований на виявлення рівня засвоєння студентами вже вивченого матеріалу та визначення співвідношення досягнутих результатів із запланованими цілями навчання.

Результативний блок відображає критерії, показники й рівні сформованості правової культури, сукупність яких дає змогу оцінити дієвість запропонованої моделі формування правової культури майбутнього фахівця транспортної галузі у процесі вивчення правових дисциплін.

У другому розділі - “Експериментальна реалізація моделі формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі в процесі вивчення правових дисциплін” - окреслено загальні питання організації й проведення експериментальної роботи з метою перевірки гіпотези дослідження, методи й перебіг дослідження, обґрунтовано вибір критеріїв, проаналізовано результати експериментальної роботи.

Для виявлення рівня й оцінки сформованості правової культури майбутніх фахівців було проведено анкетування й опитування студентів транспортного, дорожнього й автомобільного факультетів Харківського національного автомобільно-дорожнього університету (далі - ХНАДУ) та студентів спеціальності “Професійне навчання. Експлуатація і ремонт міського та автомобільного транспорту” механіко-технологічного факультету Української інженерно-педагогічної академії. Отримані результати підтвердили необхідність удосконалення процесу формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі, а також засвідчили зацікавленість майбутніх фахівців у цьому.

В експериментальній роботі з перевірки ефективності реалізації моделі формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі в процесі вивчення правових дисциплін взяли участь академічні групи студентів факультету транспортних систем ХНАДУ, з яких було створено за навчальними потоками контрольну групу - КГ (Т-11, Т-12, Т-13, Т-14) у кількості 127 осіб, з якою професійна підготовка здійснювалася традиційно, та експериментальну - ЕГ (ТС-11, ТС-12, ТД-11) у кількості 80 осіб, що працювала за експериментальною програмою.

Головною метою констатувального етапу експерименту було з'ясування вихідного рівня сформованості правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі.

Це вимагало уточнення відповідних критеріїв і показників, серед яких виокремили: мотиваційно-ціннісний (зміни в мотивах правової підготовки, характер професійно-пізнавального інтересу до формування правової культури, ставлення до формування й удосконалення правової культури, сформованість особистісних якостей); когнітивний (сформованість і характер засвоєння правових знань: повнота та обсяг правових знань, їх актуалізація у процесі вирішення пізнавальних і практичних завдань та застосування в нових ситуаціях; ефективність реалізації в практичній діяльності); діяльнісно-регулятивний (сформованість і характер умінь правової діяльності: обсяг, повнота, комплексність, стійкість, гнучкість, дієвість умінь).

Для об'єктивності оцінювання в межах експерименту було розроблено й упроваджено рейтингову систему оцінювання навчальних досягнень студентів. Комплексний підхід до оцінювання результатів навчальної діяльності щодо вивчення правових дисциплін майбутніми фахівцями транспортної галузі дав змогу посилити мотивацію студентів до навчальної діяльності, організувати процес діагностики й самодіагностики, скласти програми корекції змісту й методів навчання, навчального процесу загалом; поєднати кількісну оцінку з конкретними навчальними цілями й завданнями, диференційовано оцінювати різні види діяльності студентів; широко використовувати різноманітні методи й засоби для контролю навчальної діяльності.

Формувальний етап експерименту проводився впродовж 2006-2009 навчальних років у процесі вивчення студентами ЕГ навчальних дисциплін “Правознавство”, “Претензійно-позовна робота”, “Інтелектуальна власність”, “Транспортне право України” на основі культурологічного, компетентнісного, особистісно орієнтованого, системного, діяльнісного підходів з метою формування правової культури, розвитку основних її компонентів та їх інтеграції.

У процесі організації педагогічної взаємодії зі студентами під час вивчення правових дисциплін їх вчили правомірно мислити, самостійно приймати рішення щодо правових проблем різної складності, постійно поповнювати й удосконалювати правові знання, розвивати правові здібності, опрацьовувати й аналізувати нормативно-правові акти, виявляти своєчасно неправомірні дії та формулювати висновки, пропозиції, рішення щодо їх усунення, надавати правову допомогу суб'єктам суспільно-професійних правовідносин.

Забезпечення професійно спрямованого правового навчання студентів ЕГ у процесі вивчення правових дисциплін здійснювалася шляхом використання нетрадиційних методів, технологій і форм навчання: проблемного (проблемні лекції; проблемні семінари у формі теоретичних ігор; диспути; захист рефератів; підготовка доповідей; проблемні завдання - розв'язування практичних правових ситуацій і задач); модульного (відкриті, закриті, змішані тести в поєднанні з іншими видами навчання); контекстного (термінологічні диктанти; схеми; таблиці; конкурси; кросворди); ігрового (дидактичні ігри: “Всезнайка”, “Брейн-ринг”, “Прес-конференція”; гра-конкурс “Ти - мені, я - тобі”; сюжетно-рольові ігри: “Юридична консультація”, “Я - адвокат”, “Мій законопроект”; ділова гра “Я - підприємець”); технологічно-інформаційного (комп'ютерне навчання, дистанційне, із застосуванням Інтернет-ресурсів, мультимедійних засобів). Гармонійне й комплексне поєднання різних методів, форм дало змогу впливати на правосвідомість, правову діяльність і правомірну поведінку студентів.

Організація самостійної роботи студентів з правової самоосвіти забезпечувалася шляхом вироблення навичок, стимулювання потреби самостійно здійснювати пошук й опрацьовувати інформацію з метою забезпечення здатності до довготривалого навчання. Самонавчання студентів за варіативними програмами самоосвіти під час вивчення правових дисциплін було спрямоване на стимулювання потреб студентів до самовдосконалення в правовій діяльності і реалізовувалося шляхом вирішення проблемних завдань, аналізу й вивчення джерел права, юридичної літератури, підготовки доповідей, рефератів професійно-правової спрямованості, роботи з правовими базами даних. Така робота сприяла вдосконаленню набутих умінь і виробленню нових навичок самостійної роботи з підвищення рівня правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі.

Важливою умовою забезпечення належної правової підготовки студентів вищих навчальних закладів транспортного профілю було визначено підготовку викладачів правових дисциплін до формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі. З цією метою було організовано й проведено методичні семінари для викладачів кафедри економічної теорії та права ХНАДУ на теми “Особливості викладання економічних і правових дисциплін у студентів вищих технічних навчальних закладів”, “Формування правової культури майбутніх фахівців засобами права”, “Використання інноваційних технологій у процесі професійної підготовки”, “Організація самостійної роботи студентів з правової підготовки: шляхи удосконалення”, “Своєчасне упровадження у навчальний процес законодавчих змін”. У процесі професійної адаптації викладачів правових дисциплін до роботи у вищому навчальному закладі з підготовки фахівців транспортної галузі враховували цільову модель фахівця, а також спрямованість правового регулювання майбутньої діяльності транспортників. Адаптація знань, умінь та професійно важливих якостей викладачів правових дисциплін здійснювалася шляхом підвищення кваліфікації, тренінгів з формування правової культури студентів (“Професійна адаптація викладачів до роботи у ВНЗ”, “Удосконалення викладання правових та економічних дисциплін шляхом підвищення педагогічної майстерності” тощо).

Метою контрольного етапу педагогічного експерименту було визначення ефективності впливу формувальних заходів на рівень сформованості правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі в процесі вивчення правових дисциплін, тому для перевірки ефективності розробленої моделі було застосовано методики (анкетування, опитування, виконання практичних завдань), що дали змогу вивчити й порівняти покомпонентно зміни, які відбулися в рівнях правової культури у студентів контрольної й експериментальної групи на початку та після формувального експерименту в експериментальній групі.

Узагальнені результати експериментальної роботи подано в табл. 1.

Таблиця 1. Динаміка рівнів сформованості правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі

За результатами математичного аналізу, спрямованого на виявлення середньоарифметичного показника рівнів сформованості компонентів правової культури із застосуванням формули х (%) = n / N100% (де х - відсоток вибору цього варіанта; n - кількість виборів опитуваних серед указаного варіанта; N - загальна кількість учасників анкетування), а також аналізу порівняння отриманих даних під час констатувального та після формувального експерименту, в ЕГ була виявлена позитивна динаміка в особистісно-ціннісному, когнітивному, діяльнісно-регулятивному компонентах сформованості правової культури студентів експериментальної групи.

Якщо на початку експерименту інтерес, бажання та ставлення до формування й удосконалення правової культури у середньому і високому рівнях (мотиваційно-ціннісний компонент) в групах суттєво не відрізнявся (ЕГ - 60,25 %, КГ - 62,72%), то в кінці в ЕГ зріс на 35,00%, а в КГ - на 21,00%. У когнітивному компоненті правової культури також відбулися суттєві покращення (з 37,45% до 84,9 % - у студентів ЕГ, а в КГ приріст становив 17,91%). Відбулися зміни й у діяльнісно-регулятивному компоненті (збільшення у середньому й високому рівнях з 13,75% до 78,75% в ЕГ порівняно з КГ - з 11,76 до 28,33 відповідно). Проведений аналіз результатів експериментальної роботи дав підстави для висновку, що навчання студентів ЕГ із використанням переважно активних методів і форм навчальної діяльності (самостійний пошук правильного рішення; робота з нормативною базою; складання нормативних документів (протоколи, претензії, позови, угоди, акти тощо), участь в організації й проведенні ігор, виступи із доповідями, участь у студентських конференціях тощо) мало позитивні результати за всіма критеріями й показниками рівнів сформованості правової культури студентів ЕГ.

Отже, теоретично обґрунтована й практично реалізована модель формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі в процесі вивчення правових дисциплін є дієвою й ефективною, що цілком підтверджує висунуту гіпотезу дисертаційного дослідження.

Висновки

У дисертації запропоновано теоретичне узагальнення й наукове вирішення проблеми формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі у процесі вивчення правових дисциплін. Одержані в ході виконаного дослідження результати підтвердили правомірність гіпотези, покладеної в його основу, а реалізовані мета й завдання дослідження дають змогу зробити загальні висновки:

1. На підставі аналізу стану розробленості проблеми формування правової культури, враховуючи специфіку професійної діяльності представників транспортної галузі, що потребує правового регулювання транспортних відносин з організації, управління й забезпечення належного функціонування транспортної системи, обґрунтовано необхідність формування правової культури у майбутніх фахівців у процесі вивчення правових дисциплін.

Визначено правову культуру майбутніх фахівців транспортної галузі як комплексне особистісне утворення, котре інтегрує в собі фундаментальні правові знання та практичні вміння, спрямовані на регулювання правових відносин у процесі організації й діяльності із забезпечення внутрішніх і зовнішніх транспортно-економічних зв'язків і потреб населення в перевезеннях, а також соціально орієнтовані здатності діяти правомірно.

Охарактеризовано структурні компоненти правової культури майбутнього фахівця транспортної галузі: особистісно-ціннісний (позитивні правові мотиви, установки, переконання про цінність права на рівні правосвідомості); когнітивний (система знань про право та нормативно-правове регулювання відносин у суспільно-професійній діяльності), діяльнісно-регулятивний (уміння та навички виявляти й вирішувати правові проблеми, складати правові документи, використовувати правовий інструментарій, діяти правомірно), розвиток яких у процесі вивчення правових дисциплін забезпечить високий рівень сформованості правової культури фахівця.

2. Побудовано й теоретично обґрунтовано модель формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі в ході вивчення правових дисциплін, яка складається з таких структурних блоків: цільовий, змістовий, процесуально-операційний і результативний, - що формалізовано й аналітично конструюють найважливіші характеристики процесу формування правової культури. Цільовий блок визначає мету, принципи, методологію формування правової культури. Змістовий блок моделі конкретизує компоненти правової культури відповідно до вимог (знання, уміння, навички, якості), які висуваються до майбутніх фахівців транспортної галузі на професійному й суспільному рівні. У процесуально-операційному блоці виокремлено й охарактеризовано послідовні етапи навчальної діяльності в процесі вивчення правових дисциплін: мотиваційно-ціннісний, організаційно-змістовий, контрольно-корекційний. Результативний блок відображає критерії, показники й рівні сформованості правової культури, сукупність яких дає змогу оцінити дієвість запропонованої моделі формування правової культури майбутнього фахівця транспортної галузі в процесі вивчення правових дисциплін.

3. Теоретично розроблену модель формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі було експериментально перевірено. На основі визначених критеріїв і показників сформованості правової культури (мотиваційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісно-регулятивного) доведено її ефективність.

У процесі професійної підготовки студентів під час вивчення дисциплін “Правознавство”, “Претензійно-позовна робота”, “Інтелектуальна власність”, “Транспортне право України” за умов забезпечення професійно спрямованого правового навчання, організації самостійної роботи студентів з правової самоосвіти, підготовки викладачів правових дисциплін до формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі шляхом використання нетрадиційних методів, технологій і форм навчання (проблемного, модульного, контекстного, ігрового, технологічно-інформаційного) забезпечувалося формування мотиваційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісно-регулятивного компонентів, що дало змогу ефективно впливати на підвищення рівня правової культури майбутніх фахівців у процесі їх професійної підготовки.

Аналіз результатів експериментальної перевірки моделі дав змогу отримати позитивні зрушення у рівнях сформованості компонентів правової культури студентів експериментальної групи порівняно з контрольною, що було підтверджено й використанням методів математичної статистики.

4. Розроблено й апробовано методичні рекомендації щодо формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі у процесі вивчення правових дисциплін (“Правознавство”, “Транспортне право України”, “Основи конституційного права України”, “Трудове право України”, “Господарське право України”). Розроблено теоретичний і практичний курс з дисципліни “Правознавство” за вимогами дистанційної форми навчання для напряму “Транспортні технології” (конспект лекцій “Основи права, правознавство”, практикум, робоча програма, засоби діагностики). Удосконалено навчально-методичне забезпечення викладання дисципліни “Правознавство” для студентів з професійної підготовки за напрямами “Машинобудування”, ”Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології”, “Метрологія та інформаційно-вимірювальні технології”, “Автомобільний транспорт”, “Транспортні технології” (робочі програми, конспекти лекцій, форми й методи організації самостійної роботи студентів, засоби діагностики).

Таким чином, вирішення завдань дисертаційного дослідження зумовило досягнення його мети - наукового обґрунтування організаційно-методичних засад формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі у процесі вивчення правових дисциплін.

Отримані експериментальні результати підтвердили висунуту гіпотезу й одночасно засвідчили необхідність подальших досліджень у цьому напрямі. Зокрема, потребують глибшого й усебічнішого вивчення проблеми, пов'язані зі створенням сприятливих умов для забезпечення безперервного (системного, постійного) правового навчання як у межах одного закладу, так і на всіх рівнях освітньої системи, зокрема, самоосвіти людини, а також проблеми, пов'язані з існуванням значної кількості факторів, які мають негативний вплив на процес формування правової культури.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Гриньова Я.Г. Формування правової культури студентів вищих навчальних закладів / Я.Г. Гриньова // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка: зб. наук. пр. - Луганськ: Луганський державний інститут мистецтв та культури, 2008. - Вип. 11 (2008). - С. 66-73.

2. Гриньова Я.Г. Формування правової культури майбутніх фахівців у системі вищої технічної освіти / Я.Г. Гриньова // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: зб. наук. пр. - Х.: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2009. - Вип. 30. - С. 16-24.