Формування готовності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до діяльності тьютора

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

УДК 378.147

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Формування готовності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до діяльності тьютора

Іващенко Микола Володимирович

Харків - 2011



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, професор Прокопенко Андрій Іванович, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, директор інституту інформатизації освіти, завідувач кафедри інформаційних технологій

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, Барбіна Єлизавета Сергіївна, Херсонський державний університет, професор кафедри педагогіки та психології;

кандидат педагогічних наук, доцент Кайдалова Лідія Григорівна, Національний фармацевтичний університет(м. Харків), завідувач кафедри педагогіки і психології вищої школи.

Захист відбудеться «26» травня 2011 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.04 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди за адресою: 61002, м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. 216.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. 215-В).

Автореферат розісланий «23» квітня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л.А. Штефан



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Розвиток мультимедійних та гіпертекстових систем, Iнтернет-технологій обумовило поширення дистанційного навчання в сучасній школі, що створює принципово нові можливості для організації освіти та виховання підростаючого покоління. За оцінкою деяких експертів, з подальшим розвитком інформаційних технологій на дистанційні форми навчання людина буде відводити до 40% свого загального навчального часу, поєднуючи їх з традиційними формами занять (40%) і самоосвітою (20%). У цілому дистанційна освіта в Україні нині знаходиться в стадії активного становлення. Основними чинниками, що гальмують розвиток дистанційного навчання на рівні середньої ланки освіти, є відсутність відповідної нормативної бази, необхідних матеріально-технічних засобів для впровадження дистанційного навчання, а також підготовлених педагогів до його здійснення.

Дистанційне навчання вимагає зміни традиційної моделі взаємодії «учитель - учень», адже його організація передбачає забезпечення індивідуальної траєкторії навчання кожному учневі в умовах комп'ютерно-інформаційного освітнього простору, що зумовлює нові для вчителя функції координатора, модератора, фасилітатора, які акумулюються в тьюторській діяльності. Це вимагає спеціальної підготовки майбутнього педагога до діяльності тьютора.

Воднораз, як свідчать результати проведеного пілотажного дослідження, більшість випускників педагогічних ВНЗ (80% із 460 опитаних) не змогли визначити суть діяльності тьютора, 76,1% - виявили недостатній рівень професійних умінь і якостей, які характеризують готовність майбутнього вчителя до такої діяльності. 14% випускників зізналися, що взагалі не знайомі з поняттями «тьютор», «діяльність тьютора». Отримані дані дають підстави свідчити про актуальність розв'язання проблеми формування готовності студентів педагогічних ВНЗ до діяльності тьютора.

Проблема тьюторства для вітчизняної науки є досить новою (на відміну від зарубіжної педагогіки), і хоча в цьому напрямі ведуться активні наукові розвідки, вона ще не знайшла достатнього висвітлення в сучасних дослідженнях. Найбільшого поширення діяльність тьютора набула в умовах дистанційного навчання.

Окремі аспекти організації тьюторської діяльності знайшли відбиття в працях О. Андреєва, В. Бикова, Л. Бендової, Н. Жевакіної, Л. Кайдалової, Е. Комракова, В. Кухаренко, В. Овсяннікова, О. Попович, А. Теслінова, С. Федотової, Г. Чернявської, Б. Шуневича, С. Щеннікова та інших. Питанням тьюторського супроводу процесу підвищення кваліфікації вчителів присвячене дослідження С. Загребельної, основи тьюторського супроводу організації профільного навчання в школі розкрито в працях Т. Ковальової, окремі питання підготовки вчителів гуманітарного профілю до діяльності тьютора в системі дистанційного навчання досліджено Т. Койчевою. Проте науково-методичне забезпечення технології формування готовності студентів педагогічних ВНЗ до діяльності тьютора в дистанційному навчанні спеціально не досліджувалось. Крім того, потребує уточнення зміст структурних компонентів готовності до діяльності тьютора, критерії та показники її сформованості.

Актуальність і доцільність обраної проблеми посилюються необхідністю усунення виявлених суперечностей, що об'єктивно мають місце в сучасній педагогічній теорії та практиці, а саме:

між тенденціями поширення дистанційного навчання в практиці сучасної школи та недостатнім рівнем розробленості дидактичних засад його забезпечення в педагогічній науці;

між необхідністю здійснення індивідуального супроводу суб'єктів дистанційного навчання і недостатнім рівнем готовності випускників педагогічних ВНЗ до здійснення діяльності тьютора;

між необхідністю формування готовності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до діяльності тьютора і не розробленістю методологічних і теоретико-методичних засад забезпечення цього процесу.

Отже, актуальність проблеми, необхідність подолання виявлених суперечностей на теоретичному і практичному рівнях зумовили вибір теми дисертації: «Формування готовності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до діяльності тьютора».

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри теорії та методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди «Підвищення ефективності педагогічного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих навчальних закладах» (РК №01 ? 200199004104).

Тему затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол №5 від 23.06.2009) й схвалено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №7 від 27.10.2009).

Мета дослідження ? перевірити ефективність впливу науково обґрунтованої технології на формування готовності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до діяльності тьютора в дистанційному навчанні.

Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:

На основі аналізу наукової літератури розкрити особливості діяльності педагога в умовах дистанційного навчання, з'ясувати сутність понять «тьютор», «діяльність тьютора».

Розкрити сутність готовності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до діяльності тьютора та визначити зміст її структурних компонентів. тьютор студент дистанційний педагогічний

Розробити технологію формування готовності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до діяльності тьютора в дистанційному навчанні та експериментально перевірити її ефективність.

Уточнити критерії і показники рівнів сформованості готовності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до діяльності тьютора.

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Предмет дослідження - технологія формування готовності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до діяльності тьютора в дистанційному навчанні.

У процесі дослідження було зроблено припущення про те, що успішність формування готовності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до діяльності тьютора забезпечується науково обґрунтованою технологією, яка реалізується на мотиваційно-підготовчому (відповідна психолого-педагогічна і методична підготовка викладачів, формування позитивного ставлення студентів до дистанційного навчання, усвідомлення професійної значущості готовності до діяльності тьютора та ціннісного ставлення до набуття готовності її здійснення, розробка дидактично-методичного забезпечення процесу формування готовності студентів до діяльності тьютора), змістово-діяльнісному (оволодіння студентами знаннями і вміннями, необхідними для здійснення діяльності тьютора), оцінно-корекційному (корекція змісту, форм і методів формування готовності студентів до тьюторської діяльності на основі оцінки та самооцінки результативності запровадженої технології) етапах.

Для вирішення поставлених завдань запроваджено комплекс методів дослідження: а) теоретичних ? аналіз філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури для порівняння та зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, визначення поняттєво-категоріального апарату, наукового обґрунтування теоретичних положень дослідження; емпіричних ? психолого-педагогічні діагностичні методи (анкетування, тестування, бесіди, опитування), обсерваційних методів (спостереження, самоспостереження, самооцінки) для виявлення рівня сформованості у студентів готовності до діяльності тьютора; педагогічний експеримент для перевірки гіпотези дослідження; методів математичної статистики ? кількісний та якісний аналіз даних із використанням методів математичної статистики (статистична обробка результатів дослідження).

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження полягають у тому, що:

вперше розроблено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено технологію формування готовності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до діяльності тьютора, яка реалізується на мотиваційно-підготовчому (відповідна підготовка викладачів, формування позитивного ставлення студентів до дистанційного навчання, усвідомлення професійної значущості готовності до діяльності тьютора та ціннісного ставлення до набуття готовності її здійснення; розробка дидактично-методичного забезпечення процесу формування готовності студентів до діяльності тьютора), змістово-діяльнісному (оволодіння студентами знаннями і вміннями, необхідними для здійснення діяльності тьютора), оцінно-корекційному (корекція змісту, форм і методів формування готовності студентів до тьюторської діяльності на основі оцінки та самооцінки результативності запровадженої технології) етапах; розроблено тестову методику визначення рівнів сформованості зазначеної готовності студентів педагогічних ВНЗ до діяльності тьютора;

уточнено сутність поняття «діяльність тьютора» як такої, що полягає в реалізації супроводу дистанційного навчання за індивідуальною освітньою траєкторією учнів шляхом індивідуальної педагогічної підтримки їхньої самостійної навчально-пізнавальної діяльності, консультацій щодо визначення індивідуального темпу навчання та забезпечення ефективного використання результатів навчання в процесі подальшого саморозвитку учнів; зміст структурних компонентів готовності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до діяльності тьютора; критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-діяльнісний, особистісно-рефлексивний) та показники рівнів сформованості готовності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до діяльності тьютора

подальшого розвитку набули положення щодо функціональних обов'язків учителя як тьютора навчально-пізнавальної діяльності учнів у дистанційному навчанні (дидактичних, фасилітаційних, організаційних, маркетингових, консультаційних, лідерських).

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що технологія формування готовності студентів до діяльності тьютора в дистанційному навчанні пройшла дослідницько-експериментальну перевірку, яка дозволяє реалізувати її в умовах вищої школи; у розробці і впровадженні спецкурсу «Вступ до тьюторської діяльності» для студентів вищих педагогічних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.

Основні результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Бердянського державного педагогічного університету (довідка №57/2183-01.12 від 27.11.2009), Глухівського державного педагогічного університету імені Олександра Довженка (довідка №2694 від 09.11.09) та Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (довідка №466 від 12.02.2010).

Розробленими та апробованими науково-методичними матеріалами, рекомендаціями щодо формування спрямованості студентів на успішну пізнавальну й професійну діяльність можуть послугуватися викладачі педагогічних ВНЗ під час організації занять зі студентами, у процесі підвищення кваліфікації, у системі післядипломної освіти й удосконалення кваліфікації вчителів, а також студенти ? у процесі написання курсових, дипломних і магістерських робіт.

Особистий внесок дисертанта в працях, написаних у співавторстві, полягає у визначенні суті поняття «діяльність тьютора» та теоретичному обґрунтуванні моделі науково-методичного забезпечення технології формування готовності студентів педагогічних ВНЗ до діяльності тьютора в дистанційному навчанні.

Обґрунтованість і вірогідність дослідження забезпечена методологічною обґрунтованістю теоретичних положень і висновків, їх відповідністю сучасним тенденціям розвитку педагогічної освіти, аналізом стану досліджуваної проблеми в теорії й педагогічній практиці, запровадженням комплексу методів, адекватних цілям і завданням дослідження, експериментальною перевіркою гіпотези, проведеним кількісним і якісним аналізом отриманих даних, а також перевіркою ефективності впровадження результатів.

Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювалися шляхом публікації статей за матеріалами дослідження та висвітлювалися на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях: «Українська освіта в світовому часопросторі» (Київ, 2007); «Нові інформаційні технології в освіті для всіх: стан та перспективи розвитку» (ITEA, 2007); «Вимірювання навчальних досягнень школярів і студентів: гуманістичні, методологічні, методичні, технологічні аспекти» (Харків, 2007); «Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій» (Суми, 2008); «Державне управління та місцеве самоврядування» (Харків, 2008); «Дитяча математична освіта» (CME'08, Івоніч-Здруй, Польща, 2008); «Професіоналізм педагога у контексті Європейського вибору України» (Ялта, 2008); «Инновационные технологии в образовании» (Алушта, 2008); «Методологічні та методичні основи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення математичних дисциплін» (Ялта, 2007); «Методологія сучасних наукових досліджень» (Харків, 2007); «Віртуальна школа: зарубіжний та вітчизняний досвід» (Київ, 2008); «Впровадження технологій дистанційного навчання в практику навчальних закладів» (Київ, 2008).

Матеріали дисертаційної роботи обговорювалися на засіданнях кафедри теорії та методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (2006-2010 рр.).

Публікації. Основні теоретичні положення й висновки дисертаційного дослідження опубліковано в 21 працях, із них 13 статей ? у провідних наукових фахових виданнях (9 одноосібних), 6 - у збірниках наукових праць і матеріалів наукових конференцій, 2 - науково-методичні матеріали.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, 26 таблиць (на 9 сторінках), 15 рисунків (6 схем, 1 алгоритм та 7 діаграм на 8 сторінках), 14 додатків (на 18 сторінках), списку використаної літератури (310 найменувань, із них 50 ? іноземною мовою). Загальний обсяг дисертації ? 233 сторінки (187 сторінок основного тексту).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми та її актуальність, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу, методи наукового дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення, наведено відомості про апробацію та впровадження отриманих результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретичні питання формування готовності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до діяльності тьютора» з'ясовано сутність поняття «діяльність тьютора»; розкрито сутність і зміст структурних компонентів готовності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до діяльності тьютора»; теоретично обґрунтовано технологію формування готовності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до діяльності тьютора в дистанційному навчанні відповідно до дидактичних основ процесу моделювання.

Теоретичний аналіз наукових праць дав підстави визначити дистанційне навчання як організований і керований педагогом за допомогою нових педагогічних та інформаційних технологій процес, який відбувається в умовах часового і просторового роз'єднання суб'єктів навчання. Ученими доведено, що дистанційне навчання є закономірним етапом розвитку й адаптації існуючих видів навчання, яке дозволяє за рахунок використання нових інформаційних технологій активізувати самостійну роботу учнів; індивідуалізувати і диференціювати їхнє навчання; працювати в оптимальному темпі навчання; збільшувати обсяг доступних освітніх ресурсів; оволодівати новими способами пізнання навколишнього світу; забезпечувати спроможність спілкування суб'єктів навчання незалежно від їхнього географічного розташування.

На основі аналізу наукової літератури з дистанційного навчання (О. Кіріленко, Т. Койчева, О. Хмель, А. Хуторський та інші) з'ясовано, що структура діяльності викладача (вчителя) в умовах дистанційного навчання істотно не відрізняється від структури за традиційного навчання, але має свою специфіку, що зумовлюється:

засобами здійснення педагогічної діяльності (програмними, апаратними), пов'язаними з новими інформаційними технологіями;

функціональною спрямованістю педагогічної діяльності, характером взаємодії педагогів і учнів (зростає роль учня в процесі навчання, а педагог стає координатором навчального процесу);

змістом діяльності проектування навчання, особливостями подання навчального матеріалу, планування, координації діяльності учнів, проведення консультацій, реєстрацій навчальних завдань, контролю і перевірки якості виконання завдань.

З огляду на це організація дистанційного навчання потребує з боку педагога особливого індивідуального супроводу учня. Таку діяльність останнім часом позначають терміном «тьюторська», а педагога в цьому разі називають тьютором.

На підставі аналізу наукової літератури (С. Гончаренко, Едвард та Елайн Гордони, Т. Ковальова, О. Плахотнік, І. Проскуровська, Н. Рибалкіна та інші) з'ясовано, що тьюторство має давню історію - воно виникло ще в ХІV ст. Тьюторами (від англ. tutor ? опікун, репетитор) називали педагогів-наставників в англійських «паблик-скулз», старших школах або педагогічних коледжах.

У наш час діяльність тьютора (тьюторська діяльність), що здійснюється під час реалізації дистанційного навчання, набула нового змісту. У контексті нашого дослідження під поняттям «тьютор» розуміємо педагога, який супроводжує побудову та реалізацію індивідуальної освітньої програми суб'єктів дистанційного навчання.

Суть діяльності тьютора полягає в реалізації супроводу дистанційного навчання за індивідуальною освітньою траєкторією учнів шляхом індивідуальної педагогічної підтримки їхньої самостійної навчально-пізнавальної діяльності, консультацій щодо визначення індивідуального темпу навчання та забезпечення ефективного використання результатів навчання в процесі подальшого саморозвитку учнів. Специфіка такої діяльності визначається особливостями здійснення дистанційного навчання в умовах загальноосвітнього навчального закладу.

На основі аналізу наукових праць (М. Беньковський, О. Ішков, Е. Комраков, А. Теслінов, Г. Чернявська, С. Щенніков та інші) з'ясовано функції тьютора - дидактичні, фасилітаційні, організаційні, маркетингові, консультаційні, лідерські.

Доведено, що майбутні вчителі вимагають спеціальної підготовки до діяльності тьютора, результатом якої є готовність до такої діяльності. У дисертації готовність студентів педагогічного ВНЗ до діяльності тьютора визначено як інтегровану професійну якість особистості, що включає мотиви, цінності, знання, уміння й особистісні якості вчителя, що зумовлює успішність педагогічного супроводу реалізації індивідуальної освітньої траєкторії учня в дистанційному навчанні.

На підставі аналізу наукової літератури з проблеми формування професійної готовності майбутніх фахівців (Є. Барбіна, О. Кіріленко, Л. Кондрашова, Н. Кузьміна, Т. Койчева, В. Сластьонін та інші) визначено структуру готовності студентів педагогічних ВНЗ до діяльності тьютора, яку представлено як сукупність мотиваційно-ціннісного, теоретичного, практичного й особистісно-рефлексивного компонентів (див. рис. 1).

З огляду на визначену структуру досліджуваної якості та враховуючи логіку процесу професійної підготовки студентів педагогічних ВНЗ, було розроблено й обґрунтовано технологію їхньої підготовки до діяльності тьютора.

Ця технологія передбачає такі етапи:

мотиваційно-підготовчий, який передбачає здійснення відповідної психологічної і методичної підготовки викладачів, формування позитивного ставлення студентів до дистанційного навчання, усвідомлення професійної значущості готовності педагога до діяльності тьютора та ціннісного ставлення до набуття готовності її здійснення; розробку дидактично-методичного забезпечення процесу формування готовності студентів до діяльності тьютора;

змістово-процесуальний, метою якого є оволодіння студентами знаннями і вміннями, необхідними для здійснення діяльності тьютора;

оцінно-корекційний, який передбачає корекцію змісту, форм і методів формування готовності студентів до діяльності тьютора на основі оцінки та самооцінки результативності запровадженої технології.

В основу технології покладено особистісно-діяльнісний та компетентнісний концептуальні підходи.



Рис. 1. Структура готовності студентів педагогічних ВНЗ до діяльності тьютора

У другому розділі «Експериментальна перевірка технології формування готовності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до діяльності тьютора» висвітлено загальні питання підготовки та проведення педагогічного експерименту, методи й перебіг експериментальної роботи, обґрунтовано вибір дослідних критеріїв, проаналізовано результати експерименту.

Для перевірки гіпотези дослідження було проведено педагогічний експеримент на базі Глухівського державного педагогічного університету імені Олександра Довженка. В експериментальному дослідженні взяли участь студенти філологічного й природничого факультетів загальною кількістю 309 осіб, з яких було сформовано експериментальну (154 осіб) і контрольну (155 осіб) групи.

Головною метою констатувального етапу експерименту було з'ясування вихідного рівня сформованості готовності студентів педагогічних ВНЗ до діяльності тьютора. Це вимагало уточнення критеріїв і показників рівнів такої готовності, серед яких було виокремлено: 1) мотиваційно-ціннісний (позитивний характер професійних мотивів, ціннісне ставлення до набуття готовності до діяльності тьютора); 2) когнітивний (сформованість професійно-педагогічних знань, необхідних для здійснення діяльності тьютора); 3) операційно-діяльнісний (сформованість умінь здійснювати тьюторську діяльність); 3) особистісно-рефлексивний (сформованість рефлексивних умінь та особистісно-професійних якостей).

Формувальний експеримент був спрямований на впровадження технології формування готовності студентів до діяльності тьютора у практику вищого педагогічного навчального закладу. Для цього було розроблено модель реалізації запропонованої технології (див. рис. 2).

Перший, мотиваційно-підготовчий, етап розробленої технології передбачав передусім психолого-педагогічну підготовку викладачів до формування готовності студентів до здійснення діяльності тьютора. Це, у свою чергу, вимагало забезпечення позитивної мотивації викладачів щодо формування в студентів досліджуваної якості. Вирішення цього завдання здійснювали за допомогою доведення до свідомості викладачів значення для сучасного вчителя готовності до тьюторської діяльності як умови впровадження в освітню практику дистанційного навчання, для чого на факультетах викладачам було прочитано спеціальні лекції. Також з викладачами було проведено індивідуальну роз'яснювальну роботу.

Теоретико-методична підготовка викладачів включала ознайомлення їх із технологією формування готовності студентів до діяльності тьютора, різноманітними діагностичними, розвивальними й корекційними методиками, новими інформаційними технологіями. Запровадження вказаних заходів сприяло формуванню позитивної мотивації викладачів до розв'язання поставленої проблеми, підвищенню професійно-педагогічної компетентності викладачів, активізувало їхню самоосвітню діяльність.

Рис. 2. Модель реалізації технології формування готовності студентів педагогічних ВНЗ до діяльності тьютора

Одночасно на цьому етапі проводили інформаційно-роз'яснювальну роботу зі студентами для формування в них позитивної мотивації щодо набуття готовності до діяльності тьютора, яку здійснювали протягом перших двох років навчання на лекціях і семінарських заняттях під час викладання курсів «Вступ до спеціальності», «Основи педагогічної майстерності», «Нові інформаційні технології», «Основи ІКТ та сучасні ТЗН».

Розвитку позитивної мотивації студентів до діяльності тьютора сприяла участь їх у роботі дискусійного клубу «Тьюторство і моя майбутня професійна діяльність».

Для реалізації змістово-діяльнісного етапу розробленої технології в процес професійної підготовки студентів було впроваджено авторський спецкурс «Вступ до тьюторської діяльності», на вивчення якого відведено 54 години, що відповідає 1,5 залікового кредиту. Програма спецкурсу складається з двох змістових модулів і передбачає 8 годин теоретичної підготовки, 24 години практичної роботи, 10 годин самостійної роботи та 12 годин індивідуальної роботи, що завершується заліковим проектом.

Теоретичний модуль спецкурсу передбачав оволодіння студентами знаннями, що характеризують когнітивний компонент готовності студентів до діяльності тьютора (див. рис.1). Значну увагу приділяли таким питанням, як:

особливості організаційних форм навчання із тьюторським супроводом (надання педагогічної підтримки, презентація, конференція, самостійна робота над проектом, самооцінка, контроль та самоконтроль, тести тощо);

особливості реалізації педагогічних технологій у процесі діяльності тьютора (проектна технологія; навчання у співпраці; різнорівневого навчання; проведення синхронного та асинхронного спілкування тьюторів із слухачами курсів за допомогою меседжерів (ICQ, SKYPE, чатів), електронної пошти, форумів).

Під час вивчення спецкурсу використовували як індивідуальні (робота з мультимедійними ресурсами, опрацювання рекомендованої літератури, робота з таблицями, з інсталяцією та налаштуванням програмного забезпечення для організації дистанційного спілкування, виконання диференційованих завдань), так і групові (груповий перегляд електронних навчальних ресурсів, поточне консультування, групова робота над розробкою інструктажів-довідок з технологій синхронного та асинхронного навчання, спільна практична робота з налаштування локальної мережі під керівництвом одного із студентів, обговорення та уточнення результатів діяльності, навчальне спілкування через електронну пошту, чат, форум у формі повідомлень, обговорень, дискусій тощо, контроль за результатами та процесом навчальних комунікацій, звіт студентів про виконану роботу, презентація результату діяльності, обмін результатами діяльності) форми навчання.

У процесі вивчення спецкурсу широко використовували такі інтерактивні методи навчання, як дискусії, ділові ігри, кейс-метод, метод проектів тощо.

Особливу увагу на цьому етапі приділяли виробленню вмінь щодо здійснення тьюторської діяльності. Для кожної групи вмінь підбирали відповідні завдання. Так, студентам пропонували для вироблення:

інтелектуально-проектувальних умінь: на основі вивчення матеріалу за рекомендованою літературою, мультимедійними електронними, мережними ресурсами скласти порівняльну характеристику основних видів електронних навчальних ресурсів;

організаторсько-комунікативних: за допомогою синхронних і асинхронних технологій, які активно використовуються тьюторами у своїй діяльності, налагодити спільне обговорення програмного матеріалу на форумі та в чаті;

діагностико-контролювальних: розробити комплексну схему (алгоритм) процесу діагностики тьютором навчальних досягнень слухачів. Виконання цього завдання здійснювалося із використанням мультимедійної дошки (Whiteboard). Управління доступом до робочої зони дошки окремих слухачів пропонувалося здійснити одному з найбільш активних та креативних студентів. Йому як тьютору належала роль консультанта, координатора або модератора.

На оцінно-корекційному етапі технології були підведені підсумки вивчення спецкурсу шляхом захисту студентами проектних робіт, що давало можливість майбутнім педагогам здійснити самооцінку рівня їхньої готовості до тьюторської діяльності. На цьому етапі проводили діагностику, результати якої аналізували й послугувалися ними для корекції й удосконалення досліджуваного процесу, а також прагнули до виявлення труднощів, що можуть виникати у процесі здійснення діяльності тьютора. Для усунення виявлених огріхів щотижня були проведені індивідуальні консультації.

На основі аналізу й оцінки результатів реалізації технології формування готовності студентів до тьюторської діяльності викладачі в разі необхідності вносили корективи в організацію професійної підготовки майбутніх педагогів.

Слід зазначити, що на всіх етапах технології формування готовності студентів до діяльності тьютора активно застосовували мультимедійні засоби (наприклад, мультимедійні презентації «Історія становлення тьюторства», «Модераторська техніка», «Перспективи розвитку тьюторства на різних рівнях ступеневої освіти» тощо), електронні ресурси та ресурси мережі Інтернет.

На контрольному етапі експерименту було проаналізовано й узагальнено результати експериментальної роботи. Як свідчать наведені в таблиці 1 дані, за всіма визначеними критеріями й показниками більш суттєві зміни відбувалися в студентів експериментальної групи, порівняно зі студентами контрольної групи, що дає підстави для висновку щодо підтвердження висунутої гіпотези.



Таблиця 1 - Результати експериментальної роботи (приріст у%)

Критерії, показники (рівні, характер виявлення)	Групи
	ЕГ (154 осіб)	КГ (155 осіб)
Мотиваційно-ціннісний критерій: характер мотивації щодо організації дистанційного навчання: позитивний; індиферентний; негативний ставлення до набуття готовності здійснювати діяльність тьютора: позитивне; індиферентне; негативне	+41,6 -28,0 -13,6 +28,6 -18,2 -10,4	+17,4 -14,2 -3,2 +12,3 -6,5 -5,8
Когнітивний критерій: рівень засвоєння знань, необхідних для здійснення діяльності тьютора: високий (знання вирізняються повнотою та глибиною); середній (знання здебільшого правильні, але не мають ознаки достатньої повноти та глибини); низький (знання неповні й неглибокі)	+40,3 +22,7 -63,0	+19,4 +11,6 -31,0
Операційно-діяльнісний критерій: сформованість умінь, що характеризують готовність студентів до діяльності тьютора: інтелектуально-проектувальні вміння; організаторсько-комунікативні вміння; діагностико-контролювальні вміння	+25,3 +33,8 +42,2	+10,3 +12,9 +19,4
Особистісно-рефлексивний критерій: характер виявлення професійних якостей у навчально-виховному процесі: стійкий; ситуативний рівень сформованості вмінь здійснювати рефлексію: високий (постійно прагне до професійно-педагогічної рефлексії, вільно володіє аналітико-рефлексивними вміннями); достатній (не вповні усвідомлює важливість процесу професійно-педагогічної рефлексії); низький (не вміє аналізувати причини невдач у процесі здійснення функцій тьютора)	+55,2 - 55,2 +35,1 -12,3 -22,8	+32,3 - 32,3 +13,5 -4,5 -9,0

Вірогідність здобутих даних підтверджується методами математичної статистики. Статистична обробка експериментальних даних надала можливість стверджувати, що використання запропонованого педагогічного впливу (впровадження моделі формування готовності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до діяльності тьютора в дистанційному навчанні) підтвердили (на рівні 95% за критерієм Х2) позитивні зрушення результатів формування готовності до діяльності тьютора.



ВИСНОВКИ

На основі аналізу наукової літератури розкрито особливості діяльності педагога в умовах дистанційного навчання, з'ясовано сутність понять «тьютор», «діяльність тьютора».

1.1. З'ясовано, що структура професійної діяльності викладача (вчителя) в умовах дистанційного навчання має специфіку, що зумовлюється: засобами здійснення педагогічної діяльності (програмними, апаратними), пов'язаними з новими інформаційними технологіями; функціональною спрямованістю педагогічної діяльності, характером взаємодії педагогів і учнів (зростає роль учня в процесі навчання, а вчитель стає координатором навчального процесу); змістом діяльності проектування навчання, особливостями подання навчального матеріалу, планування, координації діяльності учнів, проведення консультацій, реєстрацій навчальних завдань, контролю й перевірки якості виконання завдань.

З огляду на це організація дистанційного навчання потребує з боку вчителя особливого індивідуального супроводу учня, тобто здійснення тьюторської діяльності.

1.2. Тьютором є педагог, який супроводжує побудову та реалізацію індивідуальної освітньої програми суб'єктів дистанційного навчання.

Суть діяльності тьютора полягає в реалізації супроводу дистанційного навчання за індивідуальною освітньою траєкторією учнів шляхом індивідуальної педагогічної підтримки їхньої самостійної навчально-пізнавальної діяльності, консультацій щодо визначення індивідуального темпу навчання та забезпечення ефективного використання результатів навчання в процесі подальшого саморозвитку учнів. Специфіка такої діяльності визначається особливостями здійснення дистанційного навчання в умовах загальноосвітнього навчального закладу.

З'ясовано сутність та зміст структурних компонентів готовності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до діяльності тьютора.

Готовність студентів педагогічних ВНЗ до діяльності тьютора визначено як інтегровану професійну якість особистості, що включає мотиви, цінності, знання, уміння й особистісні якості вчителя, що зумовлює успішність педагогічного супроводу реалізації індивідуальної освітньої траєкторії учня в дистанційному навчанні.

Структуру готовності студентів педагогічних ВНЗ до діяльності тьютора представлено як сукупність мотиваційно-ціннісного (позитивна мотивація щодо організації дистанційного навчання; ціннісне ставлення до оволодіння готовністю здійснення тьюторської діяльності); теоретичного (знання дидактичних засад дистанційного навчання, методики здійснення тьюторської діяльності; методики надання педагогічної підтримки; вікових і психологічних особливостей учнів; основних принципів функціонування телекомунікаційних систем, особливостей проведення теле- і відеоконференцій, форумів, основ телекомунікаційного етикету; сучасних інформаційних програм і технологій тощо); практичного (інтелектуально-проектувальні, організаторсько-комунікативні, діагностико-конролювальні вміння); особистісно-рефлексивного (професійні якості особистості ? відповідальність, інтелектуальна мобільність, діловитість, толерантність, тактовність, доброзичливість, комунікабельність, здатність до рефлексії тощо) компонентів.

Розроблено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено технологію формування готовності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до діяльності тьютора.

В основу розробленої технології покладено особистісно-діяльнісний і компетентнісний концептуальні підходи. Її реалізація передбачає такі етапи: мотиваційно-підготовчий (відповідна психологічна й методична підготовка викладачів, формування позитивного ставлення студентів до дистанційного навчання, усвідомлення професійної значущості готовності до діяльності тьютора та ціннісного ставлення до набуття готовності її здійснення; розробка дидактично-методичного інструментарію забезпечення процесу формування готовності студентів до діяльності тьютора), змістово-процесуальний (оволодіння студентами знаннями і вміннями, необхідними для здійснення діяльності тьютора), оцінно-корекційний (корекція змісту, форм і методів формування готовності студентів до тьюторської діяльності на основі оцінки та самооцінки результативності запровадженої технології).

Експериментальним запровадженням зазначеної технології в процес професійної підготовки студентів педагогічних ВНЗ доведена її ефективність. Так, в експериментальній групі кількість студентів із творчим рівнем сформованості готовності до діяльності тьютора збільшилася на 14,9%, а в контрольній групі лише на 1,9%; водночас кількість студентів, у яких виявлено репродуктивний рівень сформованості цієї готовності, зменшилася в експериментальній групі на 27,2%, а в контрольній - тільки на 1,3%.

Уточнено критерії й показники рівнів сформованості готовності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до діяльності тьютора: 1) мотиваційно-ціннісний (позитивний характер професійних мотивів, ціннісне ставлення до набуття готовності до діяльності тьютора); 2) когнітивний (сформованість професійно-педагогічних знань, необхідних для здійснення діяльності тьютора); 3) операційно-діяльнісний (сформованість умінь здійснювати тьюторську діяльність); 4) особистісно-рефлексивний (сформованість рефлексивних умінь та особистісно-професійних якостей).

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Перспективними можуть бути такі напрями наукових досліджень, як: педагогічні умови впровадження діяльності тьютора в систему вітчизняної освіти; порівняльна характеристика систем підготовки тьюторів до діяльності в умовах школи та вищих навчальних закладів; розробка дистанційної технології підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів до здійснення професійної діяльності тьютора тощо.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Іващенко М. В. Особливості підготовки майбутніх учителів до використання засобів мультимедіа / М. В. Іващенко // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка: зб. наук. праць / Луганськ. держ. ін-т. культури і мистецтв. - Х.: Стиль-Іздат, 2008. - С. 114-123

2. Іващенко М. В. Модель формування готовності майбутніх учителів до тьюторської діяльності мультимедійними засобами / М. В. Іващенко / Духовність особистості: методологія, теорія і практика: зб.наук. праць - Вип. 6 (29). - Луганськ: вид-во СНУ ім. В. Даля, 2008. - С. 97-105

3. Іващенко М. В. Формування готовності майбутніх педагогів до тьюторської діяльності / М. В. Іващенко // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки: зб. наук. праць / Глухівськ. держ. пед. ун-т. - ГДПУ, 2009. - Вип. 13. - С. 177-181

4. Іващенко М. В. Особливості реалізації технології тьюторської діяльності / М. В. Іващенко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. праць / Харк. держ. акад. дизайну і мистецтв - Х., 2009. - Вип. 6. - С. 68-72.

5. Іващенко М. В. Методичне забезпечення тьюторської діяльності / М. В. Іващенко // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки: зб. наук. праць / Глухівськ. держ. пед. ун-т. - ГДПУ, 2009. - Вип. 14. - С. 31-36

6. Іващенко М. В. Мультимедійні засоби формування компетентності майбутнього тьютора / М. В. Іващенко / Педагогічні науки: теорія, історія, іноваційні технології: наук. журнал / Сумськ. держ. пед. ун-т імені А. С. Макаренка. - Суми: СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2009. - №1. - С. 203-211

7. Іващенко М. В. Особливості організації тьюторського супроводу обдарованої особистості / М. В. Іващенко / Педагогіка. Психологія. Філософія науки: зб. наук. праць / Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т імені Григогія Сковороди. - Переяслав-Хмельницький, 2009. - Вип. 18. - С. 81 - 85

8. Іващенко М. В. Особливості діяльності тьютора в процесі дистанційного навчання / М. В. Іващенко / Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова / Проблеми трудової і професійної підготовки. Серія 13: зб. наук. праць / Випуск 09, «Науково-методичний супровід освітніх процесів професійної підготовки студентів у Вищих педагогічних навчальних закладах». - Київ; Ялта: 2010. - С.89 - 96

9. Іващенко М. В. Використання мультимедійних засобів в процесі організації педагогічного супроводу індивідуальних освітніх траєкторій студентів / М. В. Іващенко // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки: зб. наук. праць / Глухівськ. держ. пед. ун-т. - ГДПУ, 2010. - Вип. 15. - С. 156-159

10. Іващенко М. В. Інформатизація навчального процесу вищих навчальних закладів / М. В. Іващенко, С. В. Осадчий // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки: зб. наук. праць / Глухівськ. держ. пед. ун-т. - ГДПУ, 2004. - Вип. 5. - С. 123-129

11. Іващенко М. В. Забезпечення доступності та якості знань за дистанційною формою навчання в умовах інформатизації освіти / М. В. Іващенко, С. В. Осадчий // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки: зб. наук. праць / Глухівськ. держ. пед. ун-т. - ГДПУ, 2005. - Вип. 6. - С. 178-183

12. Іващенко М. В. Використання методу проектів для підвищення якісного рівня викладання трудового навчання в системі середньої освіти / М. В. Іващенко, С. В. Осадчий // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: зб. наук. праць / Уманськ. Держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини. - К.: Міленіум, 2006. - Вип. 18. - С. 62-70

13. Іващенко М. В. Особливості формування інформаційної культури студентів ВНЗ / Іващенко М. В., Олійник Т. О., Столяренко Т. Л. // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Педагогічні науки: зб. наук. праць / ЛНУ імені Тараса Шевченка, 2010. №7 (194), Ч. І. - С. 101-106.

Матеріали конференцій та тези доповідей

14. Іващенко М. В. Підготовка майбутніх учителів до використання технологій дистанційного навчання / М. В. Іващенко, Н. О. Яциніна: матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. [«Методологічні та методичні основи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення математичних дисциплін»], (Ялта, 8 - 10 листопада 2007 р.) / Кримськ. гуманіт. ун-т. - Ялта.: РВВ Кримськ. гуманіт. ун-т, 2007. - С. 66-72.

15. Іващенко М. В. Особливості формування в майбутніх педагогів готовності до здійснення тьюторської діяльності в системі дистанційного навчання / М. В. Іващенко: матеріали V Международной научн.-практ. конф. [«Инновационные технологии в образовании»], (Алушта, 23 - 26 сентября 2008 р.) / Центральн. ин-т. последипл. образов. и науки Укр. - Алушта.: ЧП Володченко В.С., 2008. - С. 111-115.

16. Іващенко М. В. Мультимедіа як засіб формування готовності педагогів до тьюторської діяльності / М. В. Іващенко: матеріали п'ятої міжнар. наук.-практ. конф. [«Інформатизація освіти України. ІКТ у вищих навчальних закладах»], (Херсон, травень 2009 р.) / Херсонський держ. ун-т. - Херсон.: ХДУ, 2009. - С. 87-89.

17. Іващенко М. В. Готовність майбутніх педагогів до тьюторської діяльності в умовах сучасного інноваційного розвитку / М. В. Іващенко: матеріали міжнар. наук. конф. [«Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій»], (Суми, 27 - 30 квітня 2009 р) / Сумський обл. ін-т післядипл. пед. освіти. - Суми.: Наукове видання Сумськ. обл. ін-т післядипл. пед. освіти, 2009. - С. 14-16.

18. Іващенко М. В. Особливості підготовки студентів університетів до інноваційної діяльності / М. В. Іващенко, А. І. Прокопенко: матеріали VII Міжнародної наук.-практ. конф. [«Інноваційні технології в освіті»], (Ялта, 20 - 22 вересня 2010 р.) / Кримськ. гуманіт. ун-т. - Ялта.: РВВ КГУ, 2010. - С. 110-112.

19. Ivashenko M. V. Рproblems of formation learning environment / M. V. Ivashenko, A. I. Prokopenro, T. O. Oliinyk: Supporting independent thinking through mathematical education, (POLAND IWONICZ-ZDRУJ August 17-22, 2008) - С.3

Науково-методичні матеріали

20. Іващенко М. В. Вступ до тьюторської діяльності: Методичні рекомендації / Микола Володимирович Іващенко. - Харків: ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2010. - 49 с.

21. Методичні рекомендації з курсу «Інформаційно-комунікаційні технології в освіті»: / [Прокопенко А. І., Олійник Т. О., Доценко С. О., Іващенко М. В.]; Харків: ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2010. - 37 с.



АНОТАЦІЇ

Іващенко М. В. Формування готовності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до діяльності тьютора. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди. - Харків, 2011.

Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування готовності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до діяльності тьютора.

У дисертації з'ясовано сутність понять „тьютор”, ”діяльність тьютора”. Визначено сутність та структуру готовності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до діяльності тьютора, яку представлено як сукупність мотиваційно-ціннісного, теоретичного, практичного та особистісно-рефлексивного компонентів. Розроблено технологію формування готовності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до діяльності тьютора в дистанційному навчанні, яка передбачає мотиваційно-підготовчий, змістовий, оцінно-коригувальний етапи. Експериментально доведено її ефективність.

Уточнено критерії й показники рівнів готовності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до діяльності тьютора.

Ключові слова: студенти, педагогічний вищий навчальний заклад, готовність, тьютор, діяльність тьютора, дистанційне навчання, технологія, формування.



Иващенко Н. В. Формирование готовности студентов высших педагогических учебных заведений к деятельности тьютора. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Харьковский национальный педагогический университет имени Г. С. Сковороды. - Харьков, 2011.

Диссертационная работа является теоретико-экспериментальным исследованием проблемы формирования готовности студентов высших педагогических учебных заведений к деятельности тьютора.

В диссертации определено понятия «тьютор», «деятельность тьютора», «готовность к деятельности тьютора». Представлено историю становления тьюторства в зарубежной и отечественной педагогической практике. Раскрыто суть профессиональной деятельности преподавателя (учителя), связанной:

- с новыми информационными технологиями в условиях дистанционного обучения, обусловленного программными и аппаратными средствами осуществления педагогической деятельности;

- с функциональной направленностью педагогической деятельности;

- с характером взаимодействия педагогов и учащихся, которые требуют со стороны педагога их особого индивидуального сопровождения, то есть осуществление тьюторской деятельности.

Установлено смысл готовности студентов педагогических вузов к деятельности тьютора, ее структура, критерии (мотивационно-ценностный, когнитивный, операционно-деятельностный, личностно-рефлексивный) и показатели уровней сформированности данного профессионально-личностного качества (репродуктивного, интерпретирующего, творческого).

В исследовании разработана, теоретически обоснована и экспериментально доказана эффективность технологии формирования готовности студентов педагогических вузов к деятельности тьютора, которая реализовывается на мотивационно-подготовительном, содержательно-деятельностном, оценочно-корекционном этапах.

Ключевые слова: студенты, педагогическое высшее учебное заведение, готовность, тьютор, деятельность тьютора, технология, формирование.



Ivashchenko M.V. Forming Readiness of Students to Tutor's Activity in Higher Pedagogical Educational Institutions. - Manuscript.

The dissertation for the degree of Candidate of Pedagogical Science, speciality 13.00.04 - Theory and Methodology of Professional Education. - Kharkiv G.S.Skovoroda National Pedagogical University. - Kharkiv, 2011.

The dissertation is a theoretical and experimental research of the problem of forming readiness to tutor's activity in students of higher pedagogical educational institutions.

The dissertation presents an analysis of the notions “tutor” and “tutor's activity”. The essence and structure of higher pedagogical educational institution students' readiness to tutor's activity, characterized as a complex of motive and value-oriented, theoretical, practical, personality and reflection-oriented components, are defined. The technology of forming readiness to tutor's activity in students of higher pedagogical educational institutions within distance learning courses, consisting of motivational-preparatory, content -oriented and assessment-correcting stages, has been worked out. Its efficiency has been experimentally proved.

The criteria and indices of the levels of students' readiness to tutor's activity in higher pedagogical educational institutions are specified.

Key words: students, higher pedagogical educational institutions, readiness, tutor, tutor's activity, distance learning, technology, forming.

Размещено на Allbest.ru