Студентська субкультура як фактор професійної соціалізації майбутніх соціальних педагогів

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми дослідження. Інтеграція вищої школи України в європейський освітній простір призвела до актуалізації суттєвих якісних змін у пріоритетах щодо підготовки фахівців соціально-педагогічної сфери. Так, в умовах сьогодення перед вищою школою постає завдання підготовки всебічно розвинутого фахівця, здатного приступити до виконання своїх обов'язків одразу ж після закінчення навчання. Доведено, що для соціального педагога стає важливим не тільки опанування достатнього обсягу професійних знань, але й розвиток уміння швидко реагувати на соціально-педагогічну ситуацію й ухвалювати компетентне рішення, займатися самоосвітою, бути професійно мобільним. Це стає можливим лише при створенні відповідних соціально-педагогічних умов та врахуванні всіх факторів активізації професійної соціалізації студентської молоді під час фахової підготовки у вищому навчальному закладі. Плідною в цьому плані є ідея використання соціалізуючого впливу студентської субкультури на особистісне та професійне становлення майбутніх соціальних педагогів.

Понад усе вагомість проблеми соціалізації майбутніх фахівців засобами студентської субкультури зумовлена пріоритетами, окресленими у Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті, Законі України ,,Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю”, Концепції громадянського виховання в умовах розвитку української держави.

З огляду на вищевикладене стає очевидним підвищений інтерес науковців саме до вищої школи як фактора становлення соціального педагога як фахівця. Але поза увагою науковців залишається проблема врахування впливу студентської субкультури на професійну соціалізацію майбутніх соціальних педагогів у ВНЗ.

Натомість студентське середовище для майбутнього фахівця є тим мікросоціумом, під впливом якого формується система цінностей, норм, переймається притаманна цій спільноті модель та стиль поведінки, складається певне ставлення до навчання та майбутньої професії, тобто відбувається соціалізація особистості.

Отже, цілком вірогідною видається низка суперечностей між: соціально-педагогічними вимогами до інтенсифікації професійної соціалізації сучасної студентської молоді й низьким ступенем використання своєрідного потенціалу студентської субкультури в цьому напрямі; наявною віковою потребою студентського періоду в соціальному зростанні особистості і недостатнім рівнем її врахування у навчально-професійній діяльності майбутніх фахівців; орієнтацією сучасного студентства на винятковість особистісного статусу серед інших прошарків молоді та безсистемним залученням студентів до педагогічно виваженої просоціальної діяльності.

Огляд вищезазначеного й аналіз усталеного досвіду університетської підготовки майбутніх фахівців надав усі підстави твердити про недостатнє врахування формувального потенціалу студентської субкультури як фактора професійної соціалізації майбутнього фахівця.

Рівень теоретичної та практичної розробленості вищеокреслених аспектів, а також наявні суперечності й зумовили вибір теми дисертаційного дослідження „Студентська субкультура як фактор професійної соціалізації майбутніх соціальних педагогів”.

Об'єкт дослідження - професійна соціалізація майбутніх соціальних педагогів на основному етапі фахової підготовки.

Предмет дослідження - соціально-педагогічні умови професійної соціалізації майбутніх соціальних педагогів засобами студентської субкультури.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити соціально-педагогічні умови професійної соціалізації майбутніх соціальних педагогів засобами студентської субкультури.

Гіпотеза дослідження: ефективність процесу професійної соціалізації майбутніх соціальних педагогів засобами студентської субкультури підвищується за таких соціально-педагогічних умов:

- створення сприятливого соціально-психологічного клімату в студентській академічній групі через забезпечення професійного спрямування групових норм;

- розвитку позитивної мотивації щодо професійного самовизначення майбутніх фахівців через актуалізацію взаємодії за принципом ,,рівний - рівному” в студентському субкультурному середовищі;

- стимулювання соціальної активності студентів та професійного цілеспрямування їх творчих ініціатив у колективній просоціальній діяльності.

Відповідно до мети й гіпотези визначено завдання дослідження:

1) уточнити соціально-педагогічну сутність понять ,,соціалізація”, ,,професійна соціалізація”, ,,професійне самовизначення”, ,,студентська субкультура”;

2) здійснити факторний аналіз впливу студентської субкультури на професійне самовизначення майбутнього фахівця;

3) з?ясувати компоненти, критерії, показники й охарактеризувати рівні професійного самовизначення як інтегрального показника професійної соціалізації майбутніх соціальних педагогів;

4) обґрунтувати й розробити модель професійної соціалізації майбутніх соціальних педагогів засобами студентської субкультури;

5) визначити соціально-педагогічні умови професійної соціалізації майбутніх фахівців у вищій школі засобами студентської субкультури й експериментально перевірити їх ефективність.

1. Теоретичні основи професійної соціалізації майбутніх соціальних педагогів засобами студентської субкультури

Розкрито сутність і зміст ключових понять (професійна соціалізація, студентська субкультура, професійне самовизначення майбутніх соціальних педагогів); простежено ґенезу проблеми професійної соціалізації студентської молоді, вивчено її сучасний стан у вітчизняній та зарубіжній соціально-педагогічній науці та практиці; з'ясовано теоретичні основи соціалізуючого впливу фактора студентської субкультури на професійне становлення майбутніх соціальних педагогів.

Аналіз наукових джерел з проблеми соціалізації студентської молоді (С. Баширова, Е. Галімова, О. Ірба, С. Савченко, О. Шмакова) та визначення особливостей сучасного характеру соціально-педагогічної професії (О. Безпалько, Р. Вайнола, І. Звєрєва, А. Капська, Є. Клімов) надає підстави розуміти професійну соціалізацію майбутнього соціального педагога як процес розвитку й самореалізації особистості під час засвоєння й відтворення професійної культури, що разом із професійними знаннями, уміннями, досвідом творчої діяльності в професійній сфері включає сукупність норм поведінки й взаємин, певну систему цінностей, що відповідає призначенню й змісту професії соціально-педагогічної сфери.

Вивчення й теоретичне узагальнення концептуальних основ з проблеми професійної соціалізації майбутніх соціальних педагогів в умовах університетської освіти дозволило визначити стадії цього процесу (дотрудова, частково трудова, трудова, післятрудова), етапи (формування професійних намірів, інтересів, мотивів, усвідомлений вибір професії; професійне навчання і виховання, професійне самовизначення; професійна адаптація, активне входження в професійне середовище; самореалізація в професійній діяльності), засоби (традиційні, інституційні, міжособистісні, рефлексивні, субкультурні), соціальні фактори (макрорівня, мезорівня, мікрорівня). З?ясовано, що для майбутнього фахівця основним соціальним середовищем є студентська субкультура, в умовах якої, на відміну від цілеспрямованого виховного впливу ВНЗ, відбувається стихійна (неконтрольована) соціалізація, а саме: адаптація до умов студентського життя, набуття нових соціальних ролей, ,,включення” до нового колективу, актуалізація особистісного та професійного самовизначення тощо.

Вивчення і теоретичне узагальнення концептуальних основ дослідження субкультури як соціального явища (Л. Варяниця Л. Волик, Н. Долга, С. Лєвікова, Ю. Лисенко, А. Мудрик, Н. Слюсаревський, Т. Щепанська) дозволили визнати студентську субкультуру майбутніх соціальних педагогів своєрідним соціально-педагогічним феноменом: з одного боку, йдеться про базисну надбудову, складне багатоаспектне утворення, що значною мірою зумовлює зміст, форми, види й типи взаємин, соціальні уявлення, життєві цінності майбутнього фахівця; з іншого - мається на увазі сама студентська спільнота, що є носієм студентської субкультури: група індивідів, об'єднаних загальними інтересами, метою (здобуття освіти, оволодіння соціально-педагогічною професією), віковими можливостями та природними особливостями, численними атрибутами матеріального, духовного життя, основним видом спільної, особистісно та суспільно значущої, професійно спрямованої діяльності.

У дослідженні було доведено, що вплив студентської субкультури як фактора професійної соціалізації особистості майбутнього соціального педагога здійснюється через відповідні субкультурні засоби (різноманітні види і типи відносин та взаємодії студентів у навчальних, професійних та неформальних групах під час їх спілкування, пізнання, соціально-практичної і колективно-творчої діяльності) й залежить від міри референтності для індивіда тієї групи, що є її носієм. У зв'язку з цим значну увагу приділено студентській академічній групі соціальних педагогів, яка, виходячи з можливості реалізовувати свої провідні функції (культурна, комунікативна, інформаційно-освітня, соціалізаційна, соціально-педагогічна, рекреологічна, критична, організаційна, посередницька, пропагандистська, превентивно-профілактична, творчо-розвивальна), набуває особливого значення для професійного самовизначення студента.

Виокремлено основні теоретико-методологічні засади професійної соціалізації майбутніх соціальних педагогів засобами студентської субкультури, що базуються на принципах самоактуалізації, суб'єктності, діяльнісного, інтеракційного і колективного підходів. Конкретизовано, що ефективність професійної соціалізації майбутнього соціального педагога залежить від рівня його професійного самовизначення. Так, професійне самовизначення майбутніх соціальних педагогів трактується в дисертації як інтегративний показник їх професійної соціалізації у ВНЗ. Базуючись на наукових позиціях дослідників (Л. Дика, В. Журавльова, Л. Карнозова, О. Конопкін, І. Кузнецов, Г. Нікіфоров, В. Сафіна, В. Лебедєва), професійне самовизначення майбутніх соціальних педагогів розуміється як усвідомлення особистістю мети навчання, сформованість системи професійних цінностей, наявність стійкого інтересу до подальшої соціально-педагогічної діяльності, що є показником її професійної спрямованості, а також відповідність особистісних якостей, можливостей, здібностей вимогам професії, нормам групи, колективу, суспільства, що забезпечує підготовленість майбутнього фахівця до життя у суспільстві, тобто здатність включитися до самостійної трудової діяльності, адаптуватися в трудовому колективі, реалізувати себе в професії. На основі аналізу особливостей студентської субкультури, її функцій було доведено, що вектор впливу студентської субкультури на професійне самовизначення особистості майбутнього соціального педагога на етапі навчання у ВНЗ залежатиме від рівня розвитку групових ознак, соціально-психологічного клімату, професійної спрямованості групових норм студентської субкультури тощо.

2. Діагностика стану професійного самовизначення майбутніх соціальних педагогів як показника їх професійної соціалізації у ВНЗ

Науково обґрунтовано соціально-педагогічні умови професійної соціалізації майбутніх фахівців засобами студентської субкультури, проведено комплексний аналіз стану професійного самовизначення майбутніх соціальних педагогів у студентській академічній групі та виявлено вплив саме фактора студентської субкультури на процес професійної соціалізації особистості майбутнього фахівця у ВНЗ.

Розроблені й аргументовані основні компоненти професійного самовизначення (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, комунікативно-діяльнісний) надали можливість конкретизувати рівневу характеристику визначеного показника професійної соціалізації майбутніх соціальних педагогів (низький, середній, достатній, високий). Так, основними параметрами стану професійного самовизначення майбутнього фахівця в умовах студентської академічної групи визнано: своєрідність мотивів життєдіяльності особистості, наявність соціального інтересу, обізнаність студентів у можливостях і формах вияву творчої ініціативи та соціальної активності у студентській субкультурі, розвинутість комунікативних та організаторських здібностей тощо. Встановлено безпосередню залежність між рівнем професійного самовизначення і характером соціально-професійної взаємодії майбутнього фахівця в академічній групі. Виявлено, що лише ,,творчо-репродуктивний” і ,,репродуктивно-творчий” характер взаємодії студентів у групі може забезпечити ,,високий” і ,,достатній” рівень професійного самовизначення майбутніх соціальних педагогів.

Результати діагностувального етапу надали змогу констатувати, що більшість студентів мають недостатній рівень професійного самовизначення, що характеризує й відповідний стан професійної соціалізації майбутніх фахівців у ВНЗ.

На основі вивчення сучасних підходів і соціально-педагогічного досвіду щодо механізмів регулювання процесу професійної соціалізації в умовах університетської освіти розроблено й обґрунтовано модель професійної соціалізації майбутніх соціальних педагогів засобами студентської субкультури, конкретизовано соціально-педагогічні умови, серед яких головними визнано такі: створення сприятливого соціально-психологічного клімату в студентській академічній групі, забезпечення професійного спрямування групових норм; розвиток позитивної мотивації щодо професійного самовизначення майбутніх фахівців через актуалізацію взаємодії на основі відносин ,,рівний-рівному” в студентському субкультурному середовищі; стимулювання соціальної активності студентів та професійне цілеспрямування їх творчих ініціатив у колективній просоціальній діяльності.

Таким чином, експериментальна модель складається із взаємопов'язаних та взаємозумовлених структурно-функціональних складових, які забезпечують певні змістові компоненти: професійне самоусвідомлення студента, що відбиває мотиваційно-ціннісний компонент професійного самовизначення; специфіку здобуття та розповсюдження інформації в студентській групі відображає когнітивний компонент; операційно-процесуальні характеристики професійного самовизначення засобами студентської субкультури розкриває комунікативно-діяльнісний компонент. Саме такий комплексний підхід до активізації механізму професійної соціалізації майбутніх соціальних педагогів засобами студентської субкультури здатний забезпечити їх дієвість та ефективність.

Згідно з представленою моделлю, де метою окреслено професійну соціалізацію майбутніх соціальних педагогів, передбачено її реалізацію через активізацію їх професійного самовизначення в академічній групі засобами студентської субкультури, що й забезпечує досягнення результату. Доведено, що визначені засоби студентської субкультури мають свої специфічні особливості в умовах студентської академічної групи майбутніх соціальних педагогів і впливають відповідно на формування певних компонентів їх професійного самовизначення. Соціально-педагогічні умови, які виступають системоутворювальним елементом моделі, сприяють її ефективному функціонуванню й забезпечують її суцільну дієвість з погляду стимулюючої потужності засобів студентської субкультури.

3. Експериментальна перевірка соціально-педагогічних умов професійної соціалізації майбутніх соціальних педагогів засобами студентської субкультури

Висвітлено хід формувального етапу експерименту; розкрито зміст експериментальної програми, проаналізовано та оцінено результати дослідження. Складниками програми були: інформаційно-ресурсне забезпечення підготовки та самопідготовки кураторів до соціально-педагогічного супроводу студентів; модульний курс з оптимізації адаптації студентів-першокурсників; елективний модульний курс ,,Основи професійного самовизначення майбутніх соціальних педагогів”, в рамках якого, зокрема, проведено низку тренінгових занять різної проблематики, наприклад, ,,Розвиток комунікативної компетентності соціальних педагогів”, ,,Лідерство”, ,,Формування навичок консультування” та ін.; комплекс навчально-дослідних завдань до соціально-педагогічної практики майбутніх соціальних педагогів у студентському середовищі із залученням студентів до реалізації соціально-педагогічних проектів у межах діяльності молодіжних громадських організацій і студентських об'єднань. Ураховуючи специфіку соціально-педагогічної діяльності у ВНЗ, були окреслені основні напрями (завдання) програми професійного самовизначення майбутніх фахівців засобами студентської субкультури, як-от: сприяння особистісно-професійному становленню студента та професійно-педагогічне спрямування студентського субкультурного середовища.

Безпосередня робота з особистісно-професійного становлення майбутнього соціального педагога була здійснена з урахуванням задатків, можливостей, здібностей студента і спрямована на стимулювання професійно важливих особистісних якостей, зокрема, емпатії, комунікативності, креативності, активності, творчої ініціативи. Професійне спрямування студентського субкультурного середовища відбувалося завдяки наближенню студентської субкультури до професійної, яке здійснювалося певними шляхами, а саме: вдосконалення фахових знань через взаємодію за принципом ,,рівний-рівному”; створення студентських об'єднань, організацій, студій, служб, клубів, соціально-педагогічну та проектну діяльність у студентському середовищі; розширення простору соціальної діяльності студентів завдяки проходженню практики в громадських дитячих і молодіжних організаціях та об'єднаннях.

Забезпечення виокремлених соціально-педагогічних умов у контексті запровадження експериментальної програми відбувалося комплексно на кожному з відповідних етапів дослідно-експериментальної роботи.

Так, метою першого етапу впровадження експериментальної програми стала соціально-педагогічна підтримка адаптації студентів-першокурсників до умов студентського субкультурного середовища. Після проведення настановної роботи з кураторами експериментальних академічних груп студентам було запропоновано комплекс адаптаційних заходів, спрямованих на розкриття індивідуальності кожного студента, стимулювання професійного інтересу майбутніх соціальних педагогів, побудову стосунків із навколишнім світом, формування нового образу ,,Я-концепції”. Отже, перший етап експериментальної роботи забезпечив таку соціально-педагогічну умову, як створення сприятливого соціально-психологічного клімату в студентській академічній групі, професійне спрямування групових норм, що стимулювало підвищення інтересу до професії, оптимістичне ставлення до спільної соціально-педагогічної діяльності; спрямувало розвиток студентської субкультури на формування професійних цінностей, здобуття соціально-педагогічного досвіду.

Другий етап упровадження експериментальної програми пов'язаний з реалізацією такої соціально-педагогічної умови, як розвиток позитивної мотивації щодо професійного самовизначення майбутніх фахівців через актуалізацію взаємодії за принципом ,,рівний-рівному” в студентському субкультурному середовищі. Під час тренінгу використовувались активні та інтерактивні методи роботи зі студентами, як-от: презентація, робота по колу, парами, в малих групах, рольова гра, обговорення, ,,мозковий штурм”, дискусія, метод кейсів, розминки. Таким чином, за результатами другого етапу експериментальної програми було реалізовано завдання щодо стимулювання професійного самовизначення, а саме: активізація розвитку мотиваційної сфери студента, озброєння майбутніх соціальних педагогів знаннями зі здійснення просвітницької діяльності в підлітковому та студентському середовищі, збагачення технологічного арсеналу майбутніх фахівців соціально-педагогічної сфери через удосконалення організаційних умінь, навичок групової взаємодії шляхом опанування методики ,,рівний-рівному” в молодіжному середовищі.

Наступний крок виконання програми був спрямований на забезпечення такої соціально-педагогічної умови професійного самовизначення студентів, як стимулювання соціальної активності студентів та професійне цілеспрямування їх творчих ініціатив у колективній просоціальній діяльності. Оптимізації цієї соціально-педагогічної умови сприяла участь студентів у діяльності громадських молодіжних об?єднань через реалізацію спільних соціально-педагогічних проектів, акцій (зокрема, ,,Ярмарок студентських ініціатив”, ,,Репродуктивне здоров'я молоді”, ,,Правове віконце”, ,,Прагнення жити”), залучення студентів до колективно-творчої, волонтерської діяльності; стимулювання їх громадської активності, командної взаємодії. Вищою формою вияву ініціативи майбутніх соціальних педагогів стало створення ними студентської організації ,,Крок назустріч”, заснування Ресурсного Центру Студентських Ініціатив (РЦСтІ), покликаного стати своєрідним соціально-педагогічним та культурним осередком ВНЗ.

Отже, через залучення студентів до колективно-творчої взаємодії відбулося пробудження їх ініціативи та особистісної соціальної активності; посилився їх соціальний інтерес через спрямування потенціалу студентського дозвілля в річище суспільно-корисної діяльності; зріс рівень обізнаності майбутніх соціальних педагогів щодо волонтерського руху, виходячи з потенціалу студентської субкультурної групи й реалій соціально-педагогічної практики регіону.

Отримані в результаті проведення формувального етапу експерименту дані дозволили зробити узагальнення про те, що в експериментальних групах, порівняно з контрольними відбулася суттєва позитивна динаміка у стані професійного самовизначення студентів і, відповідно, їх професійної соціалізації.

Так, якщо на констатувальному етапі було встановлено, що більшість респондентів і контрольних, і експериментальних груп виявили ,,низький” (68% - у КГ і 69% - в ЕГ) рівень професійного самовизначення поряд з ,,середнім” (32% - у ЕГ, 31% - в КГ), то по завершенню формувального етапу експерименту в контрольних групах основними виявилися ,,середній” (41%), ,,низький” (35%), ,,достатній” (21%) рівні, а в експериментальних групах домінували ,,достатній” (64,3%) і ,,високий” (18%) рівні професійного самовизначення (,,середній” - 15,3%), які відповідали творчо-репродуктивному та репродуктивно-творчому характеру соціально-професійної взаємодії студентів у групі. З?ясовано, що в експериментальних групах показники професійного самовизначення студентів майже вдвічі збільшилися порівняно з тими, що були зафіксовані в контрольних: середній показник вияву професійного самовизначення в контрольних групах за результатами констатувального етапу становив 1,32, а після формувального експерименту зріс до 1,92. В експериментальних групах ці показники виявилися у такому співвідношенні: 1,30 - до формувального експерименту, 2,98 - після нього. Найсуттєвіші кількісні та якісні зрушення в динаміці спостерігаються за мотиваційно-ціннісним і комунікативно-діяльнісним компонентами.

Проведений порівняльний аналіз результатів вивчення впливу студентської субкультури на професійну соціалізацію майбутніх соціальних педагогів із застосуванням комплексу методів діагностувального дослідження (інтерв'ю, анкетування, тестування, спостереження, бесіди), а також статистичного методу обчислення критерію Пірсона свідчить про його об'єктивність і вірогідність.

Висновки

студентський субкультура професійний соціалізація

Результати здійсненого дослідження дозволяють сформулювати загальні висновки.

1. Аналіз вітчизняних і зарубіжних наукових джерел з проблеми соціалізації студентської молоді в умовах університетської освіти засвідчив, що в сучасній соціально-педагогічній науці ще й досі не існує єдиного підходу до тлумачення ключового з її етапів поняття - професійної соціалізації майбутніх фахівців у ВНЗ. Теоретичне дослідження професійної соціалізації дає підстави розуміти її як процес розвитку й самореалізації особистості під час засвоєння й відтворення професійної культури, що разом із професійними знаннями, уміннями, досвідом творчої діяльності в професійній сфері включає сукупність норм поведінки і взаємин, певну систему цінностей, що відповідає призначенню й змісту професії.

Структурно-компонентний аналіз поняття ,,професійна соціалізація майбутнього соціального педагога” дозволив уявити цей процес як єдність трьох взаємопов'язаних систем: стихійна професійна соціалізація - спеціально організована професійна соціалізація - професійна самосоціалізація. Натомість було доведено, що для студентської молоді основним соціальним середовищем є студентська субкультура, в умовах якої, на відміну від цілеспрямованого виховного впливу ВНЗ, відбувається стихійна (неконтрольована) соціалізація майбутніх фахівців. Обґрунтовано залежність рівня професійного самовизначення, зокрема, й результативності професійної соціалізації майбутнього соціального педагога, від спрямованості студентської субкультури.

2. Теоретичне узагальнення наукових джерел дозволило визнати студентську субкультуру, з одного боку, своєрідним соціально-педагогічним феноменом, складним багатоаспектним утворенням, що значною мірою зумовлює зміст, форми, види й типи взаємин, соціальні рухи, соціальні уявлення, життєві цінності майбутнього фахівця; з іншого - мається на увазі сама студентська спільнота, що є носієм студентської субкультури, - група індивідів, об'єднаних загальними інтересами, метою (здобуття освіти, оволодіння професією), віковими можливостями та природними особливостями, численними атрибутами матеріального, духовного життя, основним видом спільної, особистісно та суспільно значущої, професійно спрямованої діяльності. У ході змістовно-функціонального аналізу студентської субкультури було доведено, що вектор її впливу на професійне самовизначення особистості майбутнього фахівця в групі залежатиме від ступеня розвитку групових ознак, соціально-психологічного клімату, професійної спрямованості групових норм студентського субкультурного середовища.

3. З урахуванням результатів вивчення наукового доробку з проблеми професійного самовизначення було представлено авторське бачення витлумаченого поняття як інтегративного показника результативності професійної соціалізації майбутніх соціальних педагогів у ВНЗ з погляду спроможності студентської субкультури. Так, професійне самовизначення студента розуміється як усвідомлення ним мети навчання, сформованість у нього системи професійних цінностей, наявність стійкого інтересу до майбутньої професійної діяльності, що є показником його професійної спрямованості, а також відповідність особистісних якостей, можливостей, здібностей вимогам професії, нормам групи, колективу, суспільству, що забезпечує підготовленість майбутнього фахівця до життя у суспільстві, тобто здатність включитися до самостійної трудової діяльності, адаптуватися в трудовому колективі, реалізувати себе в професії.

4. Доведено, що саме студентська субкультура є вагомим фактором професійної соціалізації молодої особистості, оскільки являє собою найбільш природне середовище і для особистісного, і для професійного самовизначення майбутнього соціального педагога. В умовах студентської субкультури найактивніше відбувається професійне самовизначення майбутнього фахівця завдяки основним засобам студентської субкультури, а саме: міжособистісній взаємодії і спілкуванню, під час пізнання та колективної творчо-перетворювальної діяльності.

5. Виокремлено компоненти професійного самовизначення майбутнього соціального педагога (мотиваційно-діяльнісний, когнітивний, комунікативно-діяльнісний). З'ясовано рівні професійного самовизначення студентів у групі (низький, середній, достатній, високий), основними показниками їх вияву є: своєрідність мотивів життєдіяльності особистості, наявність соціального інтересу, обізнаність студентів у можливостях і формах вияву творчої ініціативи та соціальної активності у студентській субкультурі, розвиток комунікативних та організаторських здібностей, нестандартність підходів до розв'язання соціально-педагогічних проблем, конфліктних ситуацій у студентському середовищі, характер соціально-професійної взаємодії тощо.

6. Обґрунтовано, що продуктивність процесу професійної соціалізації майбутніх соціальних педагогів засобами студентської субкультури підвищується за умов стимулювання їх професійного самовизначення в академічній групі, а саме: створення сприятливого соціально-психологічного клімату в студентській академічній групі, забезпечення професійного спрямування групових норм; розвитку позитивної мотивації щодо професійного самовизначення майбутніх фахівців через актуалізацію взаємодії на основі відносин ,,рівний - рівному” в студентському субкультурному середовищі; стимулювання соціальної активності студентів та професійне цілеспрямування їх творчих ініціатив у колективній просоціальній діяльності.

За результатами наукового аналізу досліджуваної проблеми та даними констатувального етапу експерименту було розроблено й утілено теоретичну модель професійної соціалізації майбутніх соціальних педагогів засобами студентської субкультури, що відображає запровадження виокремлених соціально-педагогічних умов. Ця модель стала теоретичною основою для розробки авторської програми формувального експерименту щодо стимулювання професійного самовизначення майбутніх фахівців в академічній групі.

Практичне втілення кожної з обґрунтованих умов відбувалося на відповідному етапі реалізації програми. Головним ресурсом її запровадження було визнано позааудиторну роботу майбутніх фахівців. Особливу увагу приділено підготовці кураторів-тьюторів щодо соціально-педагогічного супроводу не лише індивідуально-професійного розвитку кожного студента в академічні групі, але й професійного спрямування студентського субкультурного середовища.

Експериментальна програма передбачала уведення спецкурсу ,,Основи професійного самовизначення майбутніх соціальних педагогів”, в рамках якого було використано підходи особистісно-орієнтованого та практичного навчання, а також задіяно індивідуальні та колективні (кооперативні) форми роботи. У ході реалізації програми доведено доцільність застосування інтерактивних методів роботи зі студентами, зокрема: ,,мозкового штурму”, кейсів, дискусії, ігор, тренінгів тощо. Результат утілення означеної програми - ініціювання майбутніми соціальними педагогами створення студентської організації ,,Крок назустріч”, реалізації соціально-педагогічних проектів (зокрема, ,,Тиждень толерантності”), організації волонтерських акцій, започаткування Ресурсного центру студентських ініціатив (РЦСтІ) як методичної та практичної бази, субкультурного професійного простору для особистісно-професійного розвитку майбутніх соціальних педагогів у ВНЗ.

За даними формувального етапу педагогічного експерименту, показники професійного самовизначення студентів експериментальних груп, порівняно з контрольними, виявилися значно вищими, що свідчить про результативність процесу їх професійної соціалізації у ВНЗ.

Теоретично обґрунтовано й практично доведено, що ефективність процесу професійної соціалізації майбутніх соціальних педагогів засобами студентської субкультури досягається завдяки запровадженню авторської експериментальної моделі, в межах реалізації якої забезпечувалося втілення визначених соціально-педагогічних умов. Останнє підтверджує покладену в основу дослідно-експериментальної роботи гіпотезу.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Подальших наукових розробок вимагає запровадження інтерактивних технологій соціально-педагогічної діяльності в студентському субкультурному середовищі; спеціального вивчення потребують питання профільної підготовки кураторів-тьюторів в умовах університетської освіти; до перспективних напрямів дослідження належить і наукове осмислення професійного самовизначення майбутніх соціальних педагогів в умовах діяльності студентських об'єднань і молодіжних організацій у контексті професійної соціалізації студентів.

Література

1. Міщенко Н.І. Деякі аспекти проблеми професійної соціалізації майбутніх соціальних педагогів в умовах ВНЗ / Н.І. Міщенко // Вісн. Глухів. держ. пед. ун-ту : Педагогічні науки. - Глухів, 2008. - Вип.12. - С. 79 - 83.

2. Міщенко Н.І. Методологічні засади проблеми професійної соціалізації майбутніх соціальних педагогів у вищій школі / Н.І. Міщенко // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. пр. / за ред. Зволейко Д.Г. - Кам'янець-Подільський, 2009. - Вип. 13. - Кн.1. - С. 494 - 501.

3. Міщенко Н.І. Професійна соціалізація майбутніх соціальних педагогів у контексті субкультурного параметру студентської групи / Н.І. Міщенко // Історико-педагогічні студії : наук. часоп. / гол. ред. Н.М. Дем'яненко. - К. : Вид-во НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2010. - С. 356 - 362.

4. Міщенко Н.І. Соціалізація студентської молоді у вищій школі / Н.І. Міщенко // Наук. вісн. Ізмаїльського держ. гуманітарн. ун-ту. - Ізмаїл, 2007. - Вип. 22. - С. 101 - 104.

5. Міщенко Н.І. Студентська академічна група як фактор соціалізуючого впливу на майбутнього фахівця соціально-педагогічної сфери / Н.І. Міщенко // Вісн. Черкас. нац. ун-ту імені Богдана Хмельницького: Педагогічні науки. - Черкаси, 2009. - Вип.183. - Ч. 2. - С. 81 - 85.

Размещено на Allbest.ru