Педагогічні умови формування творчого мислення майбутнього вчителя іноземної мови у процесі професійної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмельницький національний університет

АВТОРЕФЕРАТ

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Шахов Володимир Іванович, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, професор кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Курлянд Зінаїда Наумівна, Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського», завідувач кафедри педагогіки;

кандидат педагогічних наук, доцент Гриненко Ігор Васильович, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, доцент кафедри практики англійської мови та методики її викладання.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Хмельницького національного університету (29016, м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 110/1).

Автореферат розісланий “2” вересня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н. В. Подлевська

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Згідно з Національною доктриною реформування системи освіти України у ХХІ столітті провідними напрямами оновлення навчально-виховного процесу визнані такі, що передбачають підготовку всебічно розвиненої творчої особистості, вільної, самостійної, ініціативної, з високим рівнем інтелектуального розвитку, здатної до нестандартних рішень. Відтак особливого значення у цьому процесі набуває творче мислення як інструмент досягнення індивідуального зростання і професійного успіху кожного фахівця. Адже саме творчі люди досягають вагомих результатів у створенні матеріальних і духовних благ.

Головна роль у формуванні креативної особистості належить педагогу. У зв'язку з цим одним із основних завдань професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови є формування педагога із власним суверенітетом, незалежного і творчого, здатного до самостійного неперервного цілепокладання і самовизначення не лише у сфері професійної діяльності, але й загальнолюдських цінностей. Професійна діяльність учителя іноземної мови характеризується лінгвістичним, лінгвокраїнознавчим, інтеркультурним, комунікативним, лінгвометодичним змістом і передбачає перетворення та інтерпретування інформації, надання їй особистісного смислу, оцінювання вагомості та дієвості ідей, майстерність у дискутуванні, відстоювання власних переконань, формування умінь правильного формулювання думок іноземною мовою. Унаслідок цього визначення педагогічних умов формування творчого мислення майбутнього вчителя іноземної мови у процесі професійної підготовки набуває пріоритетного характеру і є одним із першочергових завдань сучасної парадигми педагогічної освіти.

Питаннями розробки теорії творчості займалися відомі вчені Н. Алексєєв, Г. Альтшуллєр, М. Бахтін, М. Бердяєв, А. Богданова, Е. Боно, С. Борисов, М. Вертгеймер, М. Веракса, Л. Виготський, Р. Гут, Є. Нікітін, В. Дунчев, Д. Завалішіна, О. Кульчицька, О. Матюшкін, Б. Новіков, Я. Пономарьов, Н. Роджерс, А. Савенков, Г. Сельє, Г. Сіліна, Д. Ушаков, О. Яковлева та ін. Сутність педагогічної творчості розглядалася у працях А. Алєйнікова, Д. Богоявленської, І. Гриненко, І. Зязюна, З. Калмикової, В. Кан-Калика, З. Курлянд, О. Морозова, С. Сисоєвої, М. Фіцули, В. Шахова та ін. У системі професійної підготовки формування творчої особистості студента досліджували І. Бех, Н. Вишнякова, Е. Дісі, О. Клепіков, В. Климчук, І. Кучерявий, О. Лузік, М. Меєрович, Н. Мойсеюк, Е. Муртазаєва, В. Степашко, Г. Тарасенко, О. Хуторський, Д. Чернилевський, В. Чірков, Л. Шрагіна та ін. Окремим видам творчого мислення присвячені праці П. Енгельмеєра, В. Моляко (конструкторське), Б. Кедрова, Я. Пономарьова, П. Якобсона (винахідницьке), О. Акімової, Т. Дронової, Е. Муртазаєвої, С. Сисоєвої (педагогічне). На психологічні особливості професійно-творчого мислення майбутнього фахівця іноземної мови звертає увагу Л. Засєкіна.

Вивчення наукових досліджень з визначеної проблеми показало, що проблема формування творчого мислення майбутнього вчителя іноземної мови не знайшла остаточного вирішення, зокрема, не достатньо дослідженими є показники, структура та його специфіка формування; не розкрито педагогічні умови, які забезпечують успішне формування творчого мислення майбутнього вчителя іноземної мови. Водночас, аналіз теоретичної і практичної професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови дозволив виявити низку суперечностей, а саме: між потребою загальноосвітніх шкіл у творчих педагогах, здатних до формування ініціативної, самостійної, креативної особистості, здібностей учнів у різноманітних видах навчальної діяльності і недостатнім рівнем професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови; між традиційним змістом професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови з його інструментарієм (принципи побудови навчальних планів, програм, технологій навчання тощо) і новими завданнями реформування освітньої галузі (індивідуальний підхід, спрямованість на всебічний розвиток особистості, задоволення її потреб, забезпечення попиту суспільства на конкурентоспроможних, творчо-активних фахівців із високим рівнем адаптації до швидкозмінних вимог світового ринку праці); між потребою в індивідуально-творчому характері педагогічної праці і надмірно заформалізованою підготовкою майбутнього вчителя іноземної мови до його професійної діяльності.

Актуальність проблеми, її недостатня розробленість і визначені суперечності зумовили вибір теми дисертаційної роботи «Педагогічні умови формування творчого мислення майбутнього вчителя іноземної мови у процесі професійної підготовки».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського «Зміст педагогічної підготовки вчителів в умовах формування загальноєвропейського простору вищої освіти» (№ 0105U000942). Тему дисертаційної роботи затверджено вченою радою Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол № 6 від 28.01.2009 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №1 від 24.02.2009 р.).

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні й експериментальній апробації педагогічних умов формування творчого мислення майбутніх учителів іноземної мови.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

На основі теоретичного аналізу філософських і психолого-педагогічних джерел та емпіричного досвіду з'ясувати стан розробленості досліджуваної проблеми, уточнити сутність і структуру поняття «творче мислення вчителя іноземної мови». творчий мислення вчитель іноземний

Визначити показники та рівні сформованості творчого мислення у майбутніх учителів іноземної мови.

Науково обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови і модель, які забезпечують ефективне формування творчого мислення у майбутніх учителів іноземної мови.

Удосконалити методику формування творчого мислення майбутніх учителів іноземної мови.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх учителів іноземної мови.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування творчого мислення майбутніх учителів іноземної мови.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань використовувався комплекс методів дослідження: теоретичні - аналіз і синтез, абстрагування та концентрація, узагальнення, порівняння, класифікація, індукція і дедукція, моделювання (з метою визначення педагогічних умов і побудови моделі формування творчого мислення майбутніх учителів іноземної мови); емпіричні - вивчення й узагальнення досвіду роботи, програмно-нормативних документів; метод самозвіту, анкетування, тестування, бесіди, спостереження, експертні методи дослідження (для з'ясування цінностей, потреб, рівнів знань, сформованості творчого мислення), педагогічний експеримент; методи математичної обробки (для отримання та опрацювання результатів педагогічного експерименту).

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять провідні положення формування творчої особистості (Т. Амабайл, В. Климчук, Ю. Миславський, О. Туриніна, В. Циба та ін.); структури творчості та творчого мислення (М. Боден, Г. Гарднер, Дж. Гетцельс, Дж. Гілфорд, П. Джексон, Л. Доценко, В. Клименко, І. Кучерявий, С. Меднік, В. Моляко, Д. Перкінс, Е. Торенс, Т. Третяк та ін.); прояву творчого мислення у діяльності (Дж. Воллес, П. Енгельмейер, А. Кестлер, Дж. Прінс, Р. Сімпсон, Р. Стернберг, Дж. Шоу та ін.); активізації творчих проявів особистості (Г. Веллс, Г. Голіцин, О. Губенко, О. Данілова, Д. Джонсон, В. Замел, В. Каменський, Л. Кітаєв-Смик, С. Колісник, К. Мартіндейл, В. Петров, О. Разумнікова та ін.); особливостей творчої обдарованості (В. Моляко, Н. Настенко, Б. Нікітін, Л. Чорна, П. Якобсон та ін.); розвитку творчого мислення (Т. Белчер, М. Бімен, Е. Боуден, Дж. Девіс, Дж. Гілфорд, В. Гордон, Д. Мак-Клелланд, Я. Пономарьов, Т. Ребеко, К. Тейлор, Е. Торренс, Е. Фромм та ін.); організації навчально-творчого процесу та розробки творчих завдань (М. Валюмс, Т. Меркулова, І. Мурашковська, Н. Одегова та ін.); формування творчого мислення майбутніх учителів в освітньому середовищі ВНЗ (О. Акімова, Е. Дісі, Т. Дронова, І. Рудницька, С. Сисоєва, В. Степашко, В. Чірков та ін.).

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася впродовж 2006-2011 років на базі Інституту філології й журналістики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, на факультеті іноземних мов Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, на факультеті романо-германської філології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. В експериментальній роботі брали участь 453 студенти спеціальності «Англійська мова».

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що: уперше теоретично обґрунтовано сукупність педагогічних умов (розвиток внутрішньої творчої мотивації на основі діалогічного підходу, активізація самостійної творчо-пошукової діяльності за допомогою методів проблемного навчання, забезпечення творчої взаємодії суб'єктів навчально-виховного процесу шляхом застосування методів інтерактивного навчання) та розроблено модель формування творчого мислення майбутніх учителів іноземної мови зі складовими (мета, вимоги до професійної підготовки, удосконалена методика підготовки, аналіз результатів, педагогічні умови, етапи, форми і методи, рівні творчого мислення), які забезпечили ефективність цього процесу; визначено показники (інтерес до іноземної мови, мотивація самовдосконалення умінь і навичок мовлення, гнучкість та легкість генерування ідей іноземною мовою, новизна інтерпретацій англомовних творів, надситуативна пізнавальна діяльність) та рівні (репродуктивно-імітаційний, частково-творчий, системно-моделювальний) сформованості творчого мислення майбутнього вчителя іноземної мови; уточнено сутність та структуру поняття «творче мислення майбутнього вчителя іноземної мови»; набула подальшого удосконалення методика професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови.

Практичне значення дослідження полягає у розробці та впровадженні у практику педагогічних університетів методичних рекомендацій із методики поетапного формування творчого мислення у майбутніх учителів іноземної мови на основі використання технологій активно-творчого навчання та спецкурсу «Основи формування творчого мислення майбутнього вчителя іноземної мови у процесі професійної підготовки». Матеріали дисертаційної роботи можуть бути використані в оновленні підходів до формування творчого мислення майбутніх учителів іноземної мови у процесі фахової підготовки на заняттях з «Практики англійської мови», «Практичної фонетики», «Практичної граматики»; для удосконалення змісту нормативних і професійно-орієнтовних дисциплін; під час розробки навчальних програм, методичних і навчальних посібників для ВНЗ; для збагачення методичної складової педагогічної практики студентів; під час підвищення кваліфікації педагогічних працівників у системі післядипломної освіти. Результати дослідження створюють підґрунтя для розробки цілісної системи творчого розвитку майбутніх учителів іноземної мови та можуть доповнити розділи педагогіки, присвячені проблемам творчості та підвищення ефективності навчального процесу у вищій та загальноосвітній школах.

Результати дослідження було впроваджено у навчальний процес Інституту філології й журналістики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 10/20 від 27.04.2010 р.), на факультеті іноземних мов Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (довідка № 1661-33/03 від 29.10.2009 р.) та на факультеті романо-германської філології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (довідка № 333 від 15.03.2010 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки та результати дослідження висвітлено у доповідях на науково-практичних конференціях: міжнародних - «LANGUAGE, EDUCATION, CULTURE: Current Integration Tendencies» (м. Вінниця, 2009-2010), «Якість вищої мовної освіти: шляхи вдосконалення організації і проведення педагогічної практики студентів-філологів» (м. Горлівка, 2010); всеукраїнських - «Іноземні мови у вищому навчальному закладі: теоретичні засади та прикладні аспекти» (м. Вінниця, 2009, 2010), «Актуальні проблеми лінгвістики та методики викладання іноземних мов у вищому навчальному закладі та школі» (м. Вінниця, 2009); обговорено на методичних семінарах і засіданнях кафедри педагогіки, кафедри англійської мови, кафедри англійської філології та кафедри германських мов Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (2008-2010 рр.).

Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження висвітлено у 14 публікаціях, з них 8 - у фахових виданнях з педагогічних наук, занесених до переліку ВАК України, 6 - у збірниках матеріалів конференцій.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел з 361 найменування (із них - 73 іноземною мовою), 15 додатків на 123 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 349 сторінок, з них основний текст складає 194 сторінки. Робота містить 19 таблиць і 9 рисунків.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми дисертації, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання дисертаційного дослідження; висвітлено теоретичну основу дисертаційної роботи; схарактеризовано методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення; представлено дані щодо апробації та впровадження отриманих результатів дослідження, наведено відомості про структуру роботи.

У першому розділі - «Теоретичні основи формування творчого мислення у майбутніх учителів іноземної мови» висвітлено теоретичні засади формування творчого мислення майбутніх учителів іноземної мови; досліджено різні підходи до тлумачення сутності поняття «творче мислення»; схарактеризовано його структуру; визначено показники та рівні сформованості цієї характеристики особистості у майбутніх учителів іноземної мови.

Дослідженню сутності та природи творчого мислення присвятили праці науковці, які визначають творче мислення як процес руйнування існуючого гештальту для побудови кращого або як уміння переструктуровувати функціональні зв'язки старої системи знань (Е. Боно, А. Кестлер, В. Моляко); особливий вид мислення, результатом якого є створення якісно нового продукту (Дж. Гілфорд, Б. Кедров, О. Кульчицька); самовираження творчої особистості (М. Бахтін, М. Бердяєв, А. Камю, Ж. Сартр, С. Франк); результат взаємозв'язків між «Воно», «Я» і «Над-Я» (С. Алімова, Я. Пономарьов, К. Роджерс, Н. Роджерс, В. Роменець, Г. Сельє); процес розв'язання задач (Д. Богоявленська, М. Вертгеймер, Г. Воллес, Г. Гарднер, Л. Доценко, О. Лук, О. Тіхоміров). Різнобічний підхід до трактування поняття «творче мислення» дозволив науковцям диференціювати його за видами: гештальтне, інноваційне, естетичне або експресивне, психоаналітичне або динамічне, проблемне.

Здійснений аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури свідчить, що хоча на сьогодні в науковій теорії та практиці ще не існує однозначного розуміння природи творчого мислення і постійно здійснюється пошук його проявів та нових шляхів формування, однак усі погоджуються із його змістовою характеристикою, зокрема: швидкістю, оригінальністю, гнучкістю, глибиною, нетривіальністю і здатністю до трансформації.

Вище зазначене дало можливість розглядати творче мислення майбутнього вчителя іноземної мови як інтегративну єдність когнітивних процесів та інтелектуальних здібностей, яка визначає гнучкість, оригінальність і продуктивність мислення під час оволодіння іншомовною комунікативною компетентністю та реалізації завдань професійної діяльності.

Підґрунтям для визначення структури творчого мислення стали філософські погляди М. Бахтіна, М. Бердяєва, О. Вознюка, А. Гріцанова, І. Канта, Г. Гегеля, А. Камю, В. Карташева, Б. Новікова, Ж. Сартра, О. Тичини, С. Франка) щодо тріадної моделі особистості, яку досліджують у філософії: гносеологія (когнітивна сфера), аксіологія (ціннісно-мотиваційна сфера) та праксеологія (поведінково-практична сфера). Це сприяло визначенню структури творчого мислення учителів іноземної мови за такими компонентами: мотиваційно-ціннісним, когнітивним, діяльнісно-творчим.

Сутність мотиваційно-ціннісного компоненту полягає у спонуканні особистості до творчої активності під час навчально-виховного процесу. На основі аналізу змісту було виділено такі його показники: інтерес до іноземної мови; мотивація до самовдосконалення умінь (читання, говоріння, письмо, аудіювання) і навичок (перцептивні, вимовні, каліграфічні, орфографічні, слухові) мовлення; творча уява в осмисленні художніх образів; усвідомлення самоцінності людської особистості й значущості педагогічної професії; самооцінка власної навчальної діяльності.

Когнітивний компонент творчого мислення складають стратегії пізнання світу та накопичення досвіду. Серед показників когнітивного компоненту творчого мислення майбутніх учителів іноземної мови виокремлено такі: інтелектуально-творча ініціатива у різних видах комунікативної діяльності; гнучкість мислення нових комунікативних ситуацій; функціонування на новому мовленнєвому матеріалі та переходу від одного виду навчальної діяльності до іншого; легкість генерування ідей іноземною мовою; здатність до трансформації фонетичних, лінгвістичних, лексичних, граматичних і комунікативних завдань.

Діяльнісно-творчий компонент відображає характер і результативність навчальної діяльності з оволодіння іншомовними знаннями та уміннями. Показниками діяльнісно-творчого компоненту є: здатність самостійно виконувати професійні дії; здатність імпровізувати, спілкуватися на незнайомі теми іноземною мовою; уміння знаходити ідеї у нових, нестандартних ситуаціях; оригінальність ідей і продуктів навчально-творчої діяльності, новизна інтерпретацій англомовних творів; надситуативна пізнавальна активність.

Відповідно до виділених структурних компонентів та показників творчого мислення виокремлено три рівні сформованості творчого мислення у майбутніх учителів іноземної мови: репродуктивно-імітаційний, частково-творчий, системно-моделювальний.

Репродуктивно-імітаційний рівень є характерним для студентів, творче мислення яких не виявляється або ж розкривається на нестійкому рівні. Таким студентам притаманне індиферентне ставлення до педагогічної творчості та іноземної мови; відсутність потреб у самовдосконаленні умінь і навичок мовлення; слабо розвинена творча уява. Усвідомлення самоцінності людської особистості характеризується егоцентричною орієнтацією. Студенти недостатньою мірою розуміють значущість педагогічної професії. Самооцінка результатів власної навчальної діяльності не є адекватною. Виникають труднощі у генеруванні ідей іноземною мовою. Відсутня самостійність у застосуванні лексичних і граматичних одиниць у нових контекстах. Професійною компетентністю є репродуктивне відтворення фундаментальних педагогічних і фахових знань, умінь і навичок. Недостатньо розвинута самостійна здатність до перенесення умінь на інші види діяльності.

Частково-творчий рівень свідчить про певну сформованість творчого мислення на особистісному рівні. Студент виявляє позитивне ставлення до іноземної мови, його мотиваційну сферу складають внутрішні та зовнішні чинники. Фрагментарно розкривається творча уява, яка тяжіє до порівняння із відомими аналогіями. Сформована нормативно-ціннісна орієнтація. Спостерігаються спроби самооцінки власної навчальної діяльності. Частково демонструються інтелектуально-творча ініціатива та гнучкість мислення у виконанні навчальних завдань. Студенти ситуативно генерують оригінальні ідеї іноземною мовою, удосконалюють і розширюють мовленнєві моделі, імпровізують у процесі спілкування на незнайомі теми. Інколи самостійно інтерпретують англомовні твори.

Системно-моделювальний рівень характеризується стійким позитивно-активним ставленням до іноземної мови та творчо-ціннісною орієнтацією. Студенти виявляють інтерес до іноземної мови на стійкому високому рівні. У них сформована мотивація до самовдосконалення умінь читання, говоріння, письма, аудіювання та навички мовлення. Розвинута професійно-творча уява та адекватна самооцінка власної навчальної діяльності. Студенти здатні самостійно ставити перед собою завдання, аналізувати і вирішувати їх. Чітко усвідомлюється внутрішня структура педагогічної ситуації і виявляється проблема (без зовнішніх стимулів). Мета визначається особисто, діяльність спрямована на її досягнення та організовується студентами самостійно. На високому рівні спостерігається дивергентне мислення, яке дає змогу розглядати проблему різнобічно.

Отримані результати дозволили удосконалити методику формування творчого мислення майбутніх учителів іноземної мови.

У другому розділі - «Методика формування творчого мислення майбутніх учителів іноземної мови» теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування творчого мислення майбутніх учителів іноземної мови в процесі професійної підготовки; проаналізовано форми, методи та засоби навчання, які забезпечують комплексне розв'язання досліджуваної проблеми на основі визначених педагогічних умов та етапи впровадження методики цього процесу.

Результати, отримані в ході педагогічного експерименту, вказують на можливість здійснення цілеспрямованого впливу педагогічних умов на формування творчого мислення майбутніх учителів іноземної мови у процесі професійної підготовки: розвиток внутрішньої творчої мотивації на основі діалогічного підходу, активізація самостійної творчо-пошукової діяльності за допомогою методів проблемного навчання, творча взаємодія суб'єктів навчально-виховного процесу шляхом застосування інтерактивних методів навчання.

Доведено, що творча внутрішня мотивація на основі діалогічного підходу надає навчальній діяльності майбутніх учителів іноземної мови стійкої творчої спрямованості. Творчо-мотивовані студенти працюють на заняттях інтенсивніше, засвоюють навчальний матеріал ґрунтовніше та здатні самостійно вдосконалювати свої професійні компетенції. Ними керує бажання здобувати знання, навчання стає більш умотивованим, оскільки допомагає майбутнім учителям самореалізуватися і самоствердитися у процесі фахової підготовки.

Діалогічний підхід у навчальному процесі з іноземної мови передбачає формування іншомовних мовленнєвих навичок і вмінь, оволодіння засобами спілкування (фонетичними, лексичними, граматичними), виховання готовності до самовираження і сприйняття іншого погляду, осмислення його, обговорення в конструктивній розмові. Позитивним у діалогічному підході є розвиток творчої мотивації студентів, їх почуттів, мислення, можливість уникнення конформізму та сліпого наслідування чужих суджень, відсутність однозначної єдиної можливої відповіді, оскільки кожний студент має право на власну вмотивовану позицію.

У ході дослідження з'ясовано, що активізація самостійної творчо-пошукової діяльності майбутніх учителів іноземної мови забезпечується шляхом використання методів проблемного навчання, яке є рушійною силою формування та становлення творчого мислення студентів у процесі пізнавальної діяльності, оскільки засвоєння систематизованих знань і формування здібностей, інтересів студентів відбувається через виникнення діалектичних суперечностей. Проблемне навчання застосовували для пошуку тем проблемних ситуацій, які: передували поясненню матеріалу, що студенти мають засвоїти; володіють високим рівнем складності, але доступні для розв'язання студентом; викликають інтерес своїм змістом, а відповідно і потребою студента у її вирішенні; сприяють отриманню студентом нових знань, просуванню вперед у навчальній діяльності. Запропоновані проблемні ситуації були доступними для студентів, орієнтовані на достатність знань та умінь, їх пізнавальні можливості.

Такий підхід забезпечив творче засвоєння знань і способів діяльності, зокрема: самостійне перенесення мовленнєвих знань і вмінь у нову комунікативну ситуацію; сприйняття нових проблем у різноманітних ситуаціях соціального, навчально-академічного та професійного спілкування іноземною мовою; бачення структури навчального матеріалу, який потрібно вивчити; усвідомлення нової функції іноземної мови та її структурних одиниць (фонетичних, лексичних, граматичних);,уміння розкривати імпліцитну інформацію, визначати альтернативу рішення, уміння комбінувати раніше відомі способи рішення новим способом; уміння створювати оригінальний спосіб рішення при інших уже відомих, демонструючи вільне володіння прийомами структурної побудови тексту, засобами зв'язності та цілісності.

Обґрунтовуючи педагогічну умову організації творчої взаємодії шляхом застосування інтерактивних методів навчання, встановлено, що творча взаємодія - це взаємно-продуктивна співпраця та емоційний контакт між викладачем та студентами в освітньому процесі, які дозволяють створити сприятливу психологічну атмосферу, надають можливості для виховання творчої всебічно розвиненої особистості. Характерною рисою творчої взаємодії виступає співтворчість викладача і студентів, під час якої майбутній учитель іноземної мови виявляє щиру зацікавленість результатами роботи одногрупників з оволодіння іноземною мовою та культурою англомовного світу.

Важливу роль у забезпеченні творчої взаємодії відіграють методи інтерактивного навчання, засновані на принципі постійної активної взаємодії всіх студентів і спрямовані на формування комунікативної, лінгвістичної і соціокультурної компетенцій. Вони підносять навчальний процес на якісно новий рівень - взаємонавчання (колективне, групове навчання у співпраці), де студент і викладач є рівноправними суб'єктами навчання. Викладач виступає фасилітатором навчання, а студенти вільно рефлектують стосовно того, наскільки знають синтаксичні, семантичні, фонетичні правила і закономірності іноземної мови, володіють усіма видами мовленнєвої діяльності (читання, письмо, говоріння, аудіювання), використовують соціокультурні знання і вміння в іншомовній комунікації, застосовують культурологічну інформацію у професійній діяльності, уміють удосконалювати мовленнєву підготовку шляхом використання автентичних англомовних матеріалів, використовують власний досвід оволодіння іншомовним мовленням у викладацькій діяльності, усвідомлюють роль учителя іноземної мови у шкільному та позашкільному оточенні. Головними методами інтерактивного навчання в процесі встановлення творчої взаємодії є зв'язки між студентами, їх співпраця і співтворчість. Студенти беруть на себе взаємну відповідальність за результати навчання, а навчання стає цікавим і водночас ефективним, оскільки відбувається у сприятливому для творчості мікрокліматі. Як основні засоби реалізації такої умови використано роботу в малих групах, роботу в парах, симуляційні і рольові ігри, творчі проекти, моделювання, «мозковий штурм», «мікрофон», «акваріум», «коло ідей», ток-шоу, дебати та інші види дискусій.

У третьому розділі - «Дослідно-експериментальна робота з формування творчого мислення майбутніх учителів іноземної мови» описано організацію і проведення формувального етапу педагогічного експерименту; розкрито етапи дослідно-експериментальної роботи з формування творчого мислення майбутніх учителів іноземної мови; висвітлено та проаналізовано її результати.

Недостатньо високий рівень сформованості творчого мислення майбутніх учителів іноземної мови стимулював упровадження визначених педагогічних умов на заняттях з практики англійської мови, практичної фонетики та практичної граматики, що уможливило розробку спецкурсу «Основи формування творчого мислення майбутнього вчителя іноземної мови у процесі професійної підготовки». Його впровадження передбачало низку послідовних етапів: мотиваційно-організаційний, пізнавально-діяльнісний, автономно-творчий. Засвоєння навчального матеріалу майбутніми учителями іноземної мови відбувалося послідовно, рухаючись від нижчого рівня до вищого. Схематично формування творчого мислення майбутніх учителів іноземної мови представлено на рис. 1.

Метою мотиваційно-організаційного етапу був розвиток внутрішньої творчої мотивації та ціннісних орієнтацій навчання; формування у майбутніх учителів іноземної мови чітких уявлень про сутність творчого мислення; пробудження інтелектуально-творчої ініціативи у різних видах комунікативної діяльності; забезпечення стійкості емоцій та усвідомлення важливості творчого мислення для досягнення професійної досконалості. За оптимальні методи навчання на цьому етапі обрано дискусії, дидактичні ділові, імітаційно-рольові ігри, інтерактивні лекції, КВК «На творчій хвилі». Для презентації теоретичної частини спецкурсу використовувалися лекційні заняття, які включали такі різновиди, як: проблемна лекція, лекція-діалог, лекція-візуалізація, лекція удвох, лекція-дискусія, лекція-ділова гра, лекція-консультація, лекція із заздалегідь запланованими помилками. З метою забезпечення стійкості самостійної творчо-пошукової діяльності під час навчально-виховного процесу, творчої взаємодії, схвалення та творчої активності на практичних заняттях використовувалися інтерактивні завдання і комплекс вправ, які проводилися за принципом «круглого столу», зокрема «Привітання», «Що в моєму імені?», «Дозвольте відрекомендуватися», «Поділися з другом пережитим», «Бачення майбутньої перспективи», «Знайди собі пару», «Перевтілення», «Анти-критика» та ін.

На пізнавально-діяльнісному етапі формувального експерименту здійснювалося подальше удосконалення показників сформованості мотиваційно-ціннісного компоненту творчого мислення (зацікавленості англійською мовою та навчально-виховним процесом, творчої мотивації, покращення комунікативних і викладацьких умінь та навичок, ціннісних орієнтацій особистості, творчої уяви в розв'язанні проблемних завдань, чутливості в пошуку проблем) і розширення меж дієвості когнітивного компоненту (інтелектуально-творчої ініціативи в різних видах навчальної діяльності, гнучкості мислення, легкості генерування ідей, здатності до трансформації, швидкості мовлення, дивергентності та оригінальності мислення). Хоча на цьому етапі спеціальними методами навчання вдалося активізувати самостійну творчо-пошукову діяльність майбутніх учителів іноземної мови, але все ж таки викладач частково виконував функції керівника і консультанта студентів, які вже виступали співучасниками навчального процесу, тобто суб'єктами навчальної діяльності, виявляючи високу активність у дослідно-пошуковій діяльності. Була доведена ефективність використання таких методів навчання, як: ток-шоу, «круглі столи», тренінг «картиноопис», тренінг «основи творчого письма», «літературно-художня творчість», «мозковий штурм», «незакінчені речення», мовне портфоліо тощо.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Модель формування творчого мислення майбутніх учителів іноземної мови

Пріоритетними завданнями автономно-творчого етапу визначено формування у студентів уміння застосовувати здобутий комплекс знань, умінь та навичок у практичній діяльності вчителя іноземної мови. Він передбачав підготовку майбутніх педагогів до виявлення цілковитої самостійності у формулюванні творчих завдань, визначенні проблем та пошуку ефективних шляхів їх вирішення. Отже, майбутні учителі іноземної мови мали продемонструвати найвищі рівні сформованості мотиваційно-ціннісного і когнітивного компонентів творчого мислення. Встановлено, що для реалізації цього завдання сприяли такі методи активізації навчально-пізнавальної діяльності: спільне обговорення змісту занять, лінгвокультурні бесіди, моделювання педагогічних ситуацій, підготовка творчих проектів, участь у презентаціях власної літературно-художньої творчості, виступи з тезами доповідей, прес-конференції. Студенти залучалися до професійної творчості, яка була наближена до їх майбутньої педагогічної діяльності.

Досліджуючи ефективність запропонованої методики під час експериментальної перевірки, встановлено, що забезпечення визначених педагогічних умов дозволяє здійснити позитивний вплив на рівень творчого мислення майбутнього учителя іноземної мови. Це підтвердили результати діагностики на початку формувального етапу педагогічного експерименту і на його закінченні. На початку експерименту на системно-моделювальному рівні сформованості творчого мислення перебувало 8,9% студентів, на частково-творчому - 37%, на репродуктивно-імітаційному - 54,1%, а після експерименту системно-моделювальний рівень виявили 41,5% студентів, частково-творчий - 43,7% і репродуктивно-імітаційний - 14,8%. Такі результати дають підстави для висновку, що висунута робоча гіпотеза підтвердилася зі статистичною значущою різницею (t-критерій Стьюдента, F-критерій Фішера). У таблиці 1 показана загальна динаміка статистичних характеристик творчого мислення майбутніх учителів іноземної мови до та після експерименту.

Таблиця 1 Динаміка сформованості творчого мислення майбутніх учителів іноземної мови (у %)

На завершення експерименту майже всі учасники експериментальної групи підвищили рівень знань, оволоділи практичними вміннями проведення творчих занять у школі, усвідомили важливе значення уроків англійської мови у вихованні творчої всебічно розвиненої учнівської молоді, зрозуміли свою роль у вихованні та навчанні майбутніх поколінь і усвідомили значення творчого мислення для професійного становлення майбутнього вчителя іноземної мови.

У цілому проведене дослідження підтвердило висунуту робочу гіпотезу про позитивний вплив визначених педагогічних умов і розробленої моделі педагогічного супроводу формування творчого мислення майбутніх учителів іноземної мови.

Висновки

У дисертації здійснено узагальнення проблеми формування творчого мислення майбутніх учителів іноземної мови та впливу сукупності педагогічних умов на його формування. Результати проведеного дослідження дали підставу зробити такі висновки:

У нинішніх умовах від учителя іноземної мови вимагається не тільки ґрунтовне засвоєння фахових знань і умінь, але й високий рівень сформованості творчого мислення, яке розглядаємо як інтегративну єдність когнітивних процесів та інтелектуальних здібностей, яка визначає гнучкість, оригінальність і продуктивність мислення під час оволодіння іншомовною комунікативною компетентністю та реалізації завдань професійної діяльності. Формування творчого мислення є основою для успішного становлення творчої особистості майбутнього вчителя. Творче мислення педагога,- це основна структурна одиниця його професійної діяльності, яка є знаряддям і способом розв'язання оригінальних і складних завдань. Творче мислення педагога виявляється в інноваційному підході до викладацької діяльності, зокрема, у проведенні нестандартних уроків, креативній діяльності зі згуртування колективу учнів з урахуванням їх індивідуальних та вікових особливостей, проектуванні та прогнозуванні особистості учня, застосуванні педагогічних технологій з метою реалізації творчих завдань для всебічного і гармонійного розвитку особистості.

У творчому мисленні майбутніх учителів іноземної мови виокремлено такі структурні компоненти: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісно-творчий. Відповідно до виділених компонентів визначено показники та рівні сформованості творчого мислення майбутніх учителів іноземної мови. Мотиваційно-ціннісний компонент характеризують такі показники: інтерес до іноземної мови; мотивація самовдосконалення умінь і навичок мовлення; творча уява в осмисленні художніх образів; усвідомлення самоцінності людської особистості й значущості педагогічної професії; самооцінка власної навчальної діяльності. Для когнітивного компоненту визначено такі показники: інтелектуально-творча ініціатива у різних видах комунікативної діяльності; гнучкість мислення у процесі функціонування на новому мовленнєвому матеріалі; легкість генерування ідей іноземною мовою; здатність до трансформації фонетичних, лінгвістичних, лексичних, граматичних і комунікативних завдань. Показниками діяльнісно-творчого компоненту є: здатність самостійно виконувати професійні дії; здатність імпровізувати, спілкуватися на незнайомі теми іноземною мовою; уміння знаходити ідеї у нових і складних ситуаціях; оригінальність ідей і продуктів навчально-творчої діяльності, новизна інтерпретацій англомовних творів; надситуативна пізнавальна активність. На основі обґрунтування структурних компонентів та показників творчого мислення майбутніх учителів іноземної мови визначено три рівні його сформованості: репродуктивно-імітаційний, частково-творчий та системно-моделювальний.

За результатами констатувального етапу педагогічного експерименту, більшість студентів перебувала на репродуктивно-імітаційному рівні. Встановлено, що загальноприйнятий традиційний зміст вищої освіти не повною мірою спрямований на виховання високо-творчих особистостей, а відтак творче мислення не може формуватися стихійно. Таким чином, виникла необхідність в розробці і використанні спеціальних методів, прийомів, форм і засобів навчання, які б сприяли підвищенню характеристик творчого мислення.

Результати аналізу наукової літератури та практики професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови дали змогу обґрунтувати педагогічні умови формування творчого мислення: розвиток внутрішньої творчої мотивації на основі діалогічного підходу, активізація самостійної творчо-пошукової діяльності за допомогою методів проблемного навчання, забезпечення творчої взаємодії суб'єктів навчально-виховного процесу шляхом застосування методів інтерактивного навчання. Доведено, що їх використання підвищило рівень сформованості творчого мислення майбутніх учителів іноземної мови. У ході дослідно-експериментальної роботи розроблено та апробовано модель формування творчого мислення майбутніх учителів іноземної мови.

Зважаючи на результати констатувального етапу експерименту та визначені педагогічні умови, удосконалено та апробовано методику поетапного формування творчого мислення майбутніх учителів іноземної мови, яка складається з мотиваційно-організаційного, пізнавального та автономно-творчого етапів. Методика містила сукупність форм, методів інтерактивного та проблемного навчання і базувалась на принципах науковості, системності і послідовності, єдності теорії із практикою, емоційності, полікультурності, свідомості, активності та самостійності. Для формування у студентів відповідних знань про творче мислення та чітких уявлень, якими методами та засобами його розвивати та активізовувати, розроблено спецкурс «Основи формування творчого мислення майбутнього вчителя іноземної мови у процесі професійної підготовки», з дотриманням загально-дидактичних і специфічних для ВНЗ принципів навчання, а також з опорою на особистісно орієнтований, акмеологічний, компетентнісний, діалогічний та діяльнісний методологічні підходи.

Реалізація обґрунтованих педагогічних умов та розробленої моделі формування творчого мислення майбутніх учителів іноземної мови сприяли суттєвому підвищенню рівнів творчого мислення. Це підтвердили статистичні зміни рівня сформованості творчого мислення студентів експериментальної групи порівняно з контрольною, зокрема, на 32,6% зросла кількість студентів із системно-моделювальним рівнем творчого мислення і на 6,7% кількість студентів із частково-творчим рівнем творчого мислення; на 39,3% зменшилася кількість студентів із репродуктивно-імітаційним рівнем. Результати педагогічного експерименту засвідчили, що мета досягнута, завдання реалізовані, а розроблена методика є ефективною у формуванні творчого мислення майбутніх учителів іноземної мови.

Проведене нами дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування творчого мислення майбутніх учителів іноземної мови. Перспективними напрямами подальших досліджень можуть бути: з'ясування можливостей застосування інноваційних технологій у формуванні творчого мислення студентів; розробка методики педагогічного супроводу самовиховання майбутніх учителів з метою формування у них креативних якостей.

Список опублікованих праць з теми дисертації

1. Кравець Р. А. Психолого-педагогічні чинники формування творчого мислення студентів / Р. А. Кравець // Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. - 2008. - №25. - С. 198-200.

2. Кравець Р. А. Проблемне навчання як метод формування творчого мислення студентів / Р. А. Кравець // Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. - 2009. - №28. - С. 192-194.

3. Кравець Р. А. Педагогічні умови формування творчого мислення у студентів / Р. А. Кравець // Наукові записки Тернопільського національного пед. університету ім. В. Гнатюка. Серія: Педагогіка. - 2009. - № 1. - С.ь42-46.

4. Кравець Р. А. Творче мислення як предмет креативної педагогіки / Р. А..Кравець // Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. - 2009. - №29. - С. 141-147.

5. Кравець Р. А. Структура творчого мислення майбутніх учителів іноземної мови / Р. А. Кравець // Щомісячний науково-педагогічний журнал «Молодь і ринок» Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка. - 2009. - №12. - С. 145-149.

6. Кравець Р. А. Соціальні та природні фактори формування творчого мислення майбутніх учителів іноземної мови / Р.А. Кравець // Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. - 2010. - №30. - С. 222-226.

7. Кравець Р. А. Роль внутрішньої творчої мотивації у формуванні творчого мислення майбутніх учителів іноземної мови / Р. А. Кравець // Щомісячний науково-педагогічний журнал «Молодь і ринок» Дрогобицького державного пед. університету ім. І. Франка. - 2010. - №5. - С. 149-153.

8. Кравець Р. А. Застосування інноваційних методів навчання з метою формування творчого мислення майбутніх учителів іноземної мови /Р. А. Кравець // Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. - 2010. - №31. - С. 305-311.

9. Кравець Р. А. Роль творчого мислення на сучасному занятті з англійської мови / Р. А. Кравець // Всеукраїнська науково-теоретична конференція «Іноземні мови у вищому навчальному закладі: теоретичні засади та прикладні аспекти». ВДПУ ім. М. Коцюбинського. - 2009. - С. 59-62.

10. Кравець Р. А. Методи формування творчого мислення студентів на заняттях з англійської мови / Р. А. Кравець // Актуальні проблеми лінгвістики та методики викладання іноземних мов у вищому навчальному закладі та школі. ВДПУ ім. М. Коцюбинського. - 2009. - №13. - С. 18-21.

11. Kravets R. A. Forming the Creative Thinking of Future Foreign Language Teachers,/ R. A. Kravets // LANGUAGE, EDUCATION, CULTURE: Current Integration Tendencies. Conference Papers. VSPU named after M. Kotsyubynskiy. - 2009. - P. 14-16.

12. Кравець Р. А. Головна мета підготовки майбутніх учителів іноземної мови, - формування творчого мислення / Р. А. Кравець // Всеукраїнська науково-теоретична конференція «Іноземні мови у вищому навчальному закладі: теоретичні засади та прикладні аспекти». ВДПУ ім. М. Коцюбинського.,- 2010., - С. 67-69.

13. Кравець Р. А. Застосування інноваційних методів навчання як одна із педагогічних умов успішного формування творчого мислення майбутніх учителів іноземної мови / Р. А. Кравець // IV міжнародна науково-практична конференція «Якість вищої мовної освіти: шляхи вдосконалення організації і проведення педагогічної практики студентів-філологів». - Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2010. - С. 79-82.

14. Kravets R. A. The main purpose of training future foreign language teachers is forming the creative thinking / R. A. Kravets // LANGUAGE, EDUCATION, CULTURE: Integrative Perspectives in EFL / ESP Context. Conference Papers. VSPU named after M. Kotsyubynskiy. - 2010. - P. 10-13.

Анотації

Кравець Р.А. Педагогічні умови формування творчого мислення майбутнього вчителя іноземної мови у процесі професійної підготовки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Хмельницький національний університет. - Хмельницький, 2011.

У дисертації з'ясовано сутність і структуру творчого мислення студентів як інтегративної єдності когнітивних процесів та особистісних інтелектуальних здібностей, що визначають гнучкість, оригінальність і продуктивність виконання завдань професійної діяльності. Визначено компоненти (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісно-творчий), показники та рівні його сформованості у майбутніх учителів іноземної мови, педагогічні умови процесу (розвиток внутрішньої творчої мотивації на основі діалогічного підходу, активізація самостійної творчо-пошукової діяльності за допомогою методів проблемного навчання, забезпечення творчої взаємодії суб'єктів навчально-виховного процесу шляхом застосування методів інтерактивного навчання). Удосконалено методику поетапного формування творчого мислення у майбутніх учителів іноземної мови.

Кравец Р.А. Педагогические условия формирования творческого мышления будущего учителя иностранного языка в процессе профессиональной подготовки. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования, - Хмельницкий национальный университет. - Хмельницкий, 2011.

В диссертационной работе на основании анализа научной литературы и педагогической практики определена сущность творческого мышления.

В структуре творческого мышления будущих учителей иностранного языка выделена триада компонентов: мотивационно-ценностный, когнитивный и деятельностно-творческий. В соответствии с выделенными структурными компонентами определены критерии и показатели сформированности творческого мышления студентов, овладевающих специальностью учителя иностранных языков: мотивационный (интерес к иностранному языку, мотивация самоусовершенствования лингво-коммуникативных умений и навыков, творческое воображение в осмыслении художественных образов, осмысление самоценности человеческой личности и значимости педагогической профессии, самооценка собственной учебной деятельности), когнитивный (интеллектуально-творческая инициатива в различных видах лингво-коммуникативной деятельности, гибкость мышления в процессе вовлечения в новые коммуникативные ситуации, легкость генерирования идей при помощи иностранного языка, способность к доработке во время выполнения фонетических, лингвистических, лексикологических, грамматических и коммуникативных заданий), деятельностно-творческий (способность самостоятельно исполнять профессиональные действия, способность импровизировать, общаться на неизвестные темы при помощи иностранного языка, умение находить идеи в новых, нестандартных ситуациях, оригинальность идей и продуктов учебно-творческой деятельности, новизна интерпретации англоязычных сочинений, сверхситуативная активность). Опираясь на указанные критерии и показатели были выделены три качественно своеобразные уровни сформированности творческого мышления учителей иностранного языков: репродуктивно-имитационный, частично-творческий и системно-моделирующий.

В исследовании определены педагогические условия формирования творческого мышления будущих учителей иностранного языка в процессе профессиональной подготовки: развитие внутренней творческой мотивации на основе диалогического подхода, активизация самостоятельной творчески-поисковой деятельности с помощью методов проблемного обучения, обеспечение творческого взаимодействия путем применения методов интерактивного обучения. Разработана модель формирования творческого мышления студентов и усовершенствована методика этого процесса, реализация которой осуществлялась на мотивационно-организационном, познавательно-деятельностном и автономно-творческом этапах профессиональной подготовки будущих учителей иностранного языка.

Kravets R.A. Pedagogical Conditions of Forming the Creative Thinking of a Future Foreign Language Teacher in the Process of Professional Training. - Manuscript.

Thesis for obtaining the scientific degree of a Candidate of Pedagogical Sciences in speciality 13.00.04 - Theory and Methodology of Professional Education., - Khmelnytskyi National University, Khmelnytskyi, 2011.

In the dissertation the essence and the structure of future foreign language teachers' creative thinking as an integrative unity of cognitive processes and individual intellectual skills, which determine flexibility, originality and productivity of professional task solving, have been elucidated. Its components (motivationally-valuable, cognitive, enterprisingly-creative), indexes, levels and the pedagogical conditions (development of intrinsic motivation on the basis of a dialogical approach, activation of independent creatively-exploratory educational work by means of problem-oriented teaching, providing creative cooperation among the subjects of a pedagogical process by using methods of interactive teaching), which supply effective forming the creative thinking in the process of professional training, have been defined. The methodology of stepwise forming foreign language teachers' creative thinking has been developed.