Формування мотивації до навчання фізики учнів основної школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

МІНІЧ Людмила Валентинівна

УДК 373.016:53

формування мотивації до навчання фізики учнів основної школи

13.00.02 - теорія та методика навчання (фізика)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ - 2011

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник

кандидат педагогічних наук, доцент,

Благодаренко Людмила Юріївна,

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова,

докторант кафедри теорії та методики навчання фізики і астрономії

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

Павленко Анатолій Іванович,

Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, завідувач кафедри педагогіки, психології та методик навчання природничо-математичних дисциплін;

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник

Головко Микола Васильович,

Інститут педагогіки НАПН України, старший науковий співробітник лабораторії

Захист відбудеться “18” травня 2011 року о 13⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.06 у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова (01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

Автореферат розісланий “12” квітня 2011 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.В. Касперський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Тенденції сучасного розвитку України висувають нові вимоги до людини, а, отже, і до освіти, яка відіграє вирішальну роль у розвитку кожної особистості. Тому сьогодні в Україні гостро відчувається потреба у формуванні людей з правильним розумінням суті освіти. Сучасна освічена людина має усвідомлювати критерії своєї успішності у тій чи іншій галузі діяльності, бути готовою до зміни професійних якостей залежно від зовнішніх умов, розуміти устрій навколишнього простору - соціального, професійного і наукового, у відтворення і розвиток якого вона планує зробити свій внесок. Зрозуміло, що формування такої людини повинно починатись під час її навчання у загальноосвітній школі, оскільки саме загальноосвітні навчальні заклади у наш час стають цілісним середовищем педагогічного впливу на кожного учня. На цьому наголошується у всіх законодавчих документах про загальну середню освіту в Україні, а саме: Національній доктрині розвитку освіти України, Законі України № 651-XIV від 13 травня 1999 року «Про загальну середню освіту», Указі Президента України № 926/2010 від 30 вересня 2010 року «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні», Наказі Міністерства освіти і науки України № 1226 від 30 грудня 2008 року «Про затвердження Плану дій щодо поліпшення якості фізико-математичної освіти в Україні на 2009-2012 роки», Наказі Міністерства освіти і науки України про затвердження заходів на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України №1622-р від 5 жовтня 2009 року «Про затвердження плану заходів щодо розвитку загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти на період до 2012 року».

Розв'язання вищезазначених освітніх завдань вимагає від закладів загальної середньої освіти створення належних умов для реалізації освітнього потенціалу кожного учня відповідно до його особистісних можливостей, принципів та життєвих орієнтирів. Зрозуміло, що це вимагає забезпечення відповідної бази методичного пошуку, розроблення науково-методичного супроводу інноваційної діяльності учителя. Лише за таких умов можна сподіватися на виконання шкільною освітою її головного завдання, яке полягає у підготовці молоді до універсальної, а не вузько спеціалізованої діяльності у житті, у поєднанні інтересів особистості, суспільства і держави.

Проте, очевидно, що сформувати особистість, основними якостями якої є цілеспрямованість, відповідальність, максимальна самореалізація, творча індивідуальність можливо лише в тому випадку, якщо сама особистість глибоко усвідомлює необхідність такого шляху розвитку. Адже при цьому особливого значення набувають внутрішні збуджуючі фактори, що визначаються потребами людини, її особистісними спрямуваннями. Таким чином, успішне виховання особистості, яка буде відповідати вимогам нашого часу, в якої буде сформована стійка готовність до дій у відношенні того чи іншого соціально значущого об'єкту дійсності, можливо лише при умові достатньої сформованості мотиваційної сфери.

Проблема формування мотивації навчання учнів була достатньо досліджена педагогами і психологами у 70-90-х роках ХХ століття. Так, значна увага приділяється вивченню природи мотивів (В.Г. Асєєв, Л.І. Божович, С.О. Сисоєва), їх зв'язку з психічними процесами, емоціями та почуттями, індивідуальними особливостями суб'єктів учіння (І.А. Джидарян, В.В. Рибалка), закономірностей формування мотиваційної сфери особистості (Л.І. Божович, В.К. Вілюнас, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн). Досліджуються шляхи і методи формування мотивів учіння (В.Г. Асєєв, В.Г. Леонтьєв, А.К. Маркова, Г.І. Щукіна).

У контексті дослідження мотивів навчальної діяльності особлива увага приділяється вивченню пізнавальних мотивів та пізнавального інтересу, які разом з широкими соціальними мотивами виділялися як основні спонукання учіння. Розглядаються структурні та ієрархічні зв'язки між пізнавальними та іншими мотивами, механізми функціонування навчальної мотивації, змістові та динамічні характеристики пізнавальних мотивів, їх вікові особливості та розвиток (Г.І. Щукіна, А.К. Маркова, І.І. Ільясов). Досліджуються оптимальні умови формування пізнавальних мотивів на різних етапах навчання (Л.І. Божович, І.П. Підласий, Г.І. Щукіна).

Результати досліджень вищеназваних науковців мають велике значення для теорії і практики навчання учнів, оскільки розкривають ієрархічність будови мотиваційної сфери особистості, визначають ті фактори, які чинять вплив на її формування та умови, в яких ефективно відбувається входження учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності.

Слід зазначити, що нині спостерігається відродження інтересу учених і практиків до проблем мотивації. У науково-педагогічній літературі розглянуто роль мотивації у навчанні фізики. Визначальним чинником у формуванні пізнавальної мотивації визнаний пізнавальний інтерес. Проблема формування пізнавального інтересу до вивчення фізики розглядається у дослідженнях П.С. Атаманчука, О.І. Бугайова, С.У. Гончаренка, І.І. Засядька, А.В. Касперського, Є.В. Коршака, І.Я. Ланіної, М.Т. Мартинюка, В.Г. Розумовського, П.І. Самойленка, О.В. Сергєєва, А.В. Усової, А.Г. Цвєткової, М.І. Шута. Але умови та засоби, які впливають на формування пізнавальної мотивації учнів основної школи у процесі вивчення фізики не були предметом окремого наукового дослідження.

На сьогодні не є розробленим комплексний підхід у формуванні мотивації до навчання, не відпрацьовані підходи до створення системи методів і прийомів, які забезпечують формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності.

Що ж стосується методики навчання фізики, то у цій галузі педагогічного знання проблема мотивації навчання учнів представлена лише на рівні окремих методичних прийомів. Саме тому сьогодні проблема мотивації учнів до вивчення фізики посіла перше місце у загальному переліку проблем шкільної фізичної освіти. Особливого значення ця проблема набуває в основній школі (7-9 кл.), оскільки згідно діючої програми курс фізики основної школи є логічно завершеним базовим курсом фізики, який закладає основи фізичного знання. Успішне засвоєння учнем курсу фізики основної школи створює підґрунтя для вибору ним в старшій школі фізичного, фізико-математичного або фізико-технічного профілю навчання, що визначить професійну спрямованість учня і буде сприяти продовженню фізичної освіти. У зв'язку з цим виникає необхідність у спеціально організованій діяльності учителя, спрямованій на формування широкого спектру пізнавальних мотивів, які забезпечать активну участь кожного учня у навчальному-виховному процесі з фізики і будуть сприяти збагаченню і розширенню мотиваційної сфери учнів, впровадження нових механізмів реалізації мотивації навчання фізики та створення відповідного навчально-методичного забезпечення, що і зумовлює актуальність теми дослідження «Формування мотивації до навчання фізики учнів основної школи».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану навчально-виховної роботи загальноосвітнього навчального закладу № 242 м. Києва з таких розділів: 1) програма дій щодо поліпшення якості фізико-математичної освіти в Україні на 2009-2012 рр. (відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України від 30.12.2008 р., № 1226); 2) реалізація завдань навчальної програми з фізики для основної школи.

Дисертаційна робота виконана відповідно до теми науково-дослідної роботи кафедри загальної та прикладної фізики НПУ імені М.П. Драгоманова (№ державної реєстрації 0100U06886).

Тему дисертаційної роботи затверджено Вченою радою Національного педагогічного університету (протокол № 5 від 29 січня 2009 року) та узгоджено в бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол №6 від 29 вересня 2009 року).

Об'єкт дослідження: навчально-виховний процес з фізики в основній школі.

Предмет дослідження: мотивація до навчання фізики учнів основної школи.

Мета дослідження: методичне обґрунтування, розроблення та реалізація комплексного підходу у формуванні мотивації до навчання фізики учнів основної школи, експериментальне підтвердження його педагогічної доцільності.

Для досягнення поставленої мети в процесі дослідження були поставлені такі завдання: проаналізувати психолого-педагогічну та науково-методичну літературу з метою встановлення стану проблеми дослідження і визначення основних напрямів у методичних підходах у формуванні мотивації до навчання фізики учнів основної школи; визначити особливості мотиваційної сфери учнів основної школи, значення мотивації у реалізації цілей і завдань курсу фізики основної школи, а також педагогічні умови, за яких формування мотивації відбувається найбільш ефективно; розробити структуру комплексного підходу у формуванні мотивації до навчання фізики учнів основної школи, визначити його можливості у напрямі здійснення педагогічного впливу на мотиваційні процеси; розробити критерії визначення рівнів сформованості мотивації до навчання фізики учнів основної школи та з'ясувати вплив рівня сформованості мотивації на рівень їх навчальних досягнень; експериментально перевірити ефективність розробленого комплексного підходу у формуванні мотивації до навчання фізики учнів основної школи та підтвердити його педагогічну доцільність.

В нашому дослідженні для розв'язання поставлених завдань було використано теоретичні та емпіричні методи дослідження, а саме: системний аналіз, який дозволяє визначити об'єктивний зміст в суб'єктивній діяльності учасників педагогічного процесу та прогнозувати його розвиток; абстрагування, за допомогою якого усвідомлюється сутність педагогічного явища, виявляються головні ознаки досліджуваного процесу; конкретизація, що забезпечує відтворення розвитку об'єкту дослідження як цілісної системи; моделювання, яке дозволяє проектувати стан об'єкту дослідження; узагальнення з метою соціально-педагогічних і психологічних тлумачень досліджуваних явищ і процесів; вивчення і аналіз філософської, психолого-педагогічної і науково-методичної літератури та інших джерел інформації, що забезпечує ознайомлення з історією розвитку і сучасним станом об'єкту дослідження, є засобом формування початкових уявлень та вихідної концепції предмету дослідження, допомагає визначити шляхи розв'язання проблеми; спостереження за особливостями перебігу досліджуваного процесу з метою психолого-педагогічного осмислення одержаних фактів та їх наукового пояснення; бесіда, яка забезпечує можливість пізнання психологічних особливостей особистості учня, характеру та рівня його знань, інтересів, мотивів дій і вчинків шляхом аналізу відповідей на запропоновані запитання; опитування у вигляді інтерв'ю або анкетування для визначення позиції особистості щодо проблем дослідження; тестування, яке дозволяє виявити рівень знань, умінь і навичок, здібностей та інших якостей особистості, а також їх відповідність щодо визначених норм шляхом аналізу способів виконання учнями спеціальних завдань; вивчення продуктів діяльності з метою опосередкованого виявлення рівня сформованості знань і умінь, інтересів і здібностей учня на основі аналізу його діяльності.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- вперше запропоновано комплексний підхід у формуванні мотивації до навчання фізики учнів основної школи як такий, що є найбільш ефективним, оскільки передбачає здійснення педагогічного впливу на мотиваційні процеси за різних форм організації навчання фізики та на різних етапах навчально-пізнавальної діяльності учнів;

- вперше запропоновано методичні основи педагогічного регулювання навчально-пізнавальної діяльності в умовах реалізації комплексного підходу у формуванні мотивації до навчання фізики учнів основної школи;

- дістала подальшого розвитку проблема формування мотивації учнів до навчання фізики з урахуванням сучасних тенденцій розвитку системи освіти України та цілей навчання фізики в основній школі, визначених Державним стандартом загальної середньої освіти.

Практичне значення отриманих результатів:

- визначено особливості мотивації навчально-пізнавальної діяльності з фізики учнів основної школи, які зумовлені модернізацією структури і змісту шкільної фізичної освіти;

- визначено зміст поняття комплексного підходу до формування мотивації навчання фізики учнів основної школи, який полягає в тому, що:

Ш проблеми мотивації розв'язуються як на уроках фізики, так і під час позаурочної роботи;

Ш з цією метою використовуються різні етапи навчально-пізнавальної діяльності учнів, на яких можна забезпечити оптимальні методичні умови для досягнення поставлених цілей;

– розроблено методичне забезпечення для реалізації комплексного підходу у формуванні мотивації до навчання фізики учнів основної школи, а саме:

Ш методика роботи учнів з підручником фізики;

Ш методика використання якісних тестових завдань;

Ш методика проведення уроків узагальнення і систематизації знань;

Ш методика використання знань учнів з математики і хімії;

Ш методика використання науково-популярної та спеціальної літератури;

Ш методика здійснення науково-дослідної роботи учнів;

Ш методика проведення гурткової роботи учнів;

– розроблено програму гуртка «Фізика на Землі, під водою і в космосі» та навчально-методичне забезпечення для його реалізації;

– розроблено навчально-методичний посібник «Якісні тестові завдання з фізики для основної школи».

Результати дослідження можуть бути використані для координації роботи педагогічних колективів загальноосвітніх навчальних закладів у напрямі створення умов для формування мотивації учнів до навчання, а також при розробленні і впровадженні тестів з фізики як з контрольно-оцінювальною, так і з розвивальною метою.

Особистий внесок здобувача у працях, опублікованих у співавторстві, полягає у:

- дослідженні особливостей мотиваційної сфери учнів основної школи;

- визначенні можливостей педагогічного регулювання навчально-пізнавальною діяльністю учнів основної школи;

- методичному обґрунтуванні та розробленні комплексного підходу у формуванні мотивації в учнів основної школи;

- розробленні методичного забезпечення для реалізації комплексного підходу у формуванні мотивації до навчання фізики за різних форм організації навчального процесу та на різних етапах навчально-пізнавальної діяльності учнів основної школи.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідались на:

- Міжнародних науково-практичних конференціях: «Сучасні методичні системи навчання фізики і астрономії у загальноосвітній школі» (м. Умань, 2004), «Дидактика фізики в контексті орієнтирів Болонського процесу» (м. Кам'янець-Подільський, 2005), «Проблеми дидактики фізики та шкільного підручника фізики в світлі сучасної освітньої парадигми» (м. Кам'янець-Подільський, 2006); «Засоби і технології сучасного навчального середовища» (м. Кіровоград, 2009); «Формування професійних компетентностей майбутніх учителів фізико-технологічного профілю в умовах євроінтеграції» (м. Кам'янець-Подільський, 2010);

- Всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Фундаментальна та професійна підготовка фахівців з фізики» (Київ, 2002, 2006 рр.); «Засоби реалізації сучасних технологій навчання» (м. Кіровоград, 2004); «Сучасні проблеми дидактики фізики» (м. Кіровоград, 2005); «Особливості навчання природничо-математичних дисциплін у профільній школі» (м. Херсон, 2005); «Сучасні методичні системи навчання фізики і астрономії у загальноосвітній школі» (м. Умань, 2006); «Теорія та методика вивчення природничо-математичних і технічних дисциплін» (м. Рівне, 2006); «Безперервна фізико-математична освіта: проблеми, пошуки, перспективи» (м. Бердянськ, 2009);

- Всеукраїнському семінарі «Актуальні питання методики навчання фізики і астрономії в середній та вищій школах» (м. Київ, 2006-2010 рр.); звітних науково-практичних конференціях НПУ імені М.П. Драгоманова (м. Київ, 2006-2010 рр.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані у 20 працях. Серед них одноосібних 8 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України; у співавторстві - 6 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 навчально-методичних посібника, 3 праці у матеріалах конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 218 сторінок, з яких 184 сторінки основного тексту. Робота містить 11 таблиць і 8 рисунків. Список використаних джерел налічує 220 найменувань.

мотивація учень фізика

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету, завдання, охарактеризовано організацію та методи дослідно-експериментальної роботи, розкрито наукову новизну, практичне значення роботи, подано відомості про особистий внесок автора у працях, опублікованих у співавторстві, апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Методичні і психолого-педагогічні основи формування мотивації до навчання фізики учнів основної школи» представлено результати аналізу методичної та психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження, які дали можливість визначити роль основної школи у процесі становлення особистості, сучасний стан мотивації учнів до вивчення фізики, специфічні особливості їх мотиваційної сфери та зміст діяльності учителя у напрямі формування мотивів навчання.

Встановлено, що навчання, яке не підтримане мотивацією, не може забезпечити освітній результат, що відповідає нагальним проблемам розвитку сучасного суспільства. Реалізація спрямованості навчально-виховного процесу з фізики на формування в учнів мотивації можлива лише за умов інноваційних підходів до навчання. Проте сьогодні у педагогічній практиці переважає інформаційно-репродуктивне навчання, а провідним мотивом у більшості учнів основної школи є отримання ними оцінки. У цьому розумінні модернізації має підлягати не лише зміст навчання фізики, але й організація навчальної діяльності, спрямована на максимальну реалізацію навчальних, виховних і розвивальних цілей освітнього процесу, що буде позитивно впливати на становлення мотивації учнів. Очевидно, що найбільш ефективно процес становлення мотивації учнів до вивчення фізики здійснюється на основі сформованої навчальної діяльності та за наявності відповідних світоглядних позицій.

У другому розділі «Методичні основи комплексного підходу у формуванні мотивації до навчання фізики учнів основної школи» доведено, що підвищення якості фізичної освіти в основній школі вимагає розроблення і впровадження методичних основ комплексного підходу у формуванні мотивації до навчання учнів фізики, який забезпечує адаптацію всіх елементів педагогічної системи до вимог сучасної концепції фізичної освіти.

Нами запропоновано комплексний підхід у формуванні мотивації до навчання фізики учнів основної школи як такий, що є найбільш ефективним, оскільки передбачає здійснення педагогічного впливу на мотиваційні процеси за різних форм організації навчання та на різних етапах навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Метою комплексного підходу у формуванні мотивації до навчання фізики є створення таких умов навчально-виховного процесу, в яких становлення мотиваційної сфери учня відбувається в діалектичному зв'язку з формуванням в нього основ навчальної діяльності.

Показано, що застосування комплексного підходу у формуванні мотивації до навчання фізики учнів передбачає позитивну динаміку у засвоєнні навчальних дій, підвищення рівня і складу знань, а також їх генералізацію і розвиток структури. В процесі здійснення комплексного підходу у мотивації до навчання фізики виконання учнями навчальних дій нерозривно пов'язане з відпрацюванням в них конкретних умінь і навиків. Умовою успішної реалізації комплексного підходу у формуванні мотивації до навчання фізики є методично обґрунтоване конструювання навчальної інформації і методів її подання, а також проектування способів включення учнів до навчально-пізнавальної діяльності.

Розроблено методичне забезпечення для реалізації комплексного підходу у формуванні мотивації до навчання фізики учнів основної школи у відповідності до текстів підручників «Фізика 7», «Фізика 9» авторів М.І. Шута, М.Т. Мартинюка, Л.Ю. Благодаренко, а саме:

Методика роботи учнів з підручником фізики. На сучасному етапі розвитку методики викладання фізики однією із важливим проблем є вибір засобів навчання, зокрема, підручників. Сьогодні на українському ринку функціонують підручники нового покоління, що можна відмітити як позитивний фактор, оскільки поява альтернативних підручників дає учителю можливість вибору, сприяє реалізації його творчого потенціалу. Використання підручників нового покоління позитивно впливає на становлення мотивації учнів, оскільки вони забезпечують її стійкість, підтримують розвиток позитивних мотивів навчання, а також здійснюють педагогічний вплив на перебудову ієрархічної структури мотиваційної сфери. Систематична, науково обґрунтована і спеціально спланована робота з підручниками нового покоління активізує навчальну діяльність учнів, розвиває в них уміння формувати пізнавальні цілі, дозволяє залучити до ефективної діяльності учнів, які мають початковий та середній рівні навчальних досягнень, організувати засвоєння навчального матеріалу на уроці. Запропонована нами методика розроблена у відповідності із текстом підручників «Фізика 7», «Фізика 9» за розділами «Світлові явища», «Атомне ядро. Ядерна енергетика» і передбачає використання певних прийомів, а також їх комплексів, постановку різних цілей відповідно до особливостей цих підручників, у яких враховано потреби навчально-виховного процесу. При цьому мету навчання можна вважати досягнутою, якщо у ході роботи з підручником в учнів буде простежуватися тенденція до поглибленого розуміння змісту навчального матеріалу, засвоєння нових понять, підвищення продуктивності мислення та рівня мотивації до навчання фізики. Запропонована нами методика дозволяє реалізувати ключову компетентність стосовно умінь вчитися, оскільки передбачає формування в учнів стійких навичок щодо роботи з підручником.

Методика використання якісних тестових завдань. В умовах оновлення фізичної освіти, реалізації нових підходів до оцінювання рівня навчальних досягнень учнів, інтеграції змісту навчальних предметів, а також з урахуванням державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, суттєво змінюються функції фізичних задач, основною з яких стає розвиток мотиваційної сфери учня. Нами доведено, що найбільш ефективним та пріоритетним серед практичних методів створення в учнів мотивації до вивчення фізики є розв'язання якісних завдань. Саме якісні завдання дозволяють не лише удосконалити практичні уміння і навички учнів, але й підняти їх до творчого рівня. Значення якісних завдань полягає також і в тому, що вони викликають великий інтерес в учнів, створюють їх стійку увагу на уроці, активізують розумову діяльність учнів, мотивують їх до вивчення фізики. Мотиваційна цінність якісних завдань особливо виявляється при вивченні таких питань курсу фізики, в яких немає фізичних формул і явища розглядаються лише з якісної сторони (наприклад, дисперсія світла, математичний маятник, поширення звуку в різних середовищах, закон інерції, електромагнетизм). Отже, актуальною є проблема використання якісних фізичних завдань як засобу мотивації учнів до навчання фізики. Нами показано, що найбільш ефективно реалізовувати потенціал якісних завдань з фізики щодо активізації в учнів мотиваційних процесів можна при умові представлення якісних завдань у вигляді тестів з вибором відповіді та альтернативними відповідями. Обґрунтовано, що використання якісних тестових завдань з фізики як засобу мотивації учнів до вивчення фізики має ряд суттєвих переваг порівняно з представленням якісних завдань у традиційному вигляді, а саме: наявність альтернативних відповідей вимагає від учнів інтелектуальної ініціативи, що є найбільш значущою мотивацією для ефективної навчальної діяльності; тестові завдання з альтернативними відповідями містять елемент підказки, що дозволяє учню швидко актуалізувати й відтворити потрібну інформацію; якісні тестові завдання позитивно сприймаються учнями, які не розуміють умови задачі, якщо вона не містить числових даних; використання якісних завдань у вигляді тестів з розгорнутими альтернативними відповідями зменшує відсоток угаданих відповідей порівняно з відповідями «так», «ні», «точно визначити не можна» тощо. Нами розроблено і видано збірник «Якісні тестові завдання з фізики для основної школи», який може бути ефективно використаний учителем фізики для моделювання навчально-виховного процесу з використанням поліфункціональних якісних задач. Перспективи подальших досліджень у напрямі можливостей використання якісних завдань з метою активізації мотиваційних процесів в учнів ми вбачаємо у розробці відповідної тематики практичних занять та навчально-методичних посібників, які містять якісні завдання у тестовому вигляді.

Методика проведення уроків узагальнення і систематизації знань. Великі можливості для формування в учнів основної школи мотивації до вивчення фізики мають уроки узагальнення знань, оскільки вони передбачають узагальнення і систематизацію найбільш важливих, ключових питань навчального матеріалу, що був вивчений, його основних ідей. Уроки такого типу проводяться після вивчення кожного розділу курсу фізики. Але практика показує, що підготовка уроків узагальнення знань досить часто викликає в учителів певні ускладнення в плані пошуку можливостей щодо удосконалення їх організації, структури і методики проведення. Нами доведено, що головним завданням уроків узагальнення знань є раціональна організація навчальної діяльності учнів, збільшення обсягу і значущості їх самостійного опрацювання навчального матеріалу, закріплення загальнонавчальних і спеціальних умінь і навиків, яка забезпечує цілісне засвоєння навчального матеріалу та поєднання системи знань і системи діяльності учня, створює умови для самовизначення і самореалізації особистості по відношенню до фізики як фундаментальної природничої науки. Розроблено навчально-методичне забезпечення, яке представляє собою таблиці, що призначені для самостійного складання їх учнями. Таблиці складені таким чином, що до них у необхідному обсязі включені всі основні питання розділу та зв'язки, які між ними існують. Заповнення таблиці передбачає не лише факторне викладення відомого навчального матеріалу, але й його аналіз. У процесі складання таблиці учень має визначити властивості об'єкта, виявити зв'язки, які є передбачуваними, але не завжди явними, визначити їх суть. Регулюючою основою таблиці є питання розділу, які спрямовують учнів на необхідність висвітлення тих чи інших фактів, що стосуються цього питання. Зміст таблиці співвіднесений з рівнем інформаційної та діяльнісної готовності учнів до його опрацювання. Він також є диференційованим - таблиця містить питання різного рівня, що зумовлює суб'єктивний рівень її складності і підтримує активну пізнавальну діяльність учнів. Таблиці логічно структуровані, їх змістовні аспекти легко виділяються, що дозволяє зорієнтувати думку учнів у правильному напрямі і тим самим створює сприятливі умови для роботи з таблицею. Використання розробленого нами навчально-методичного забезпечення для проведення уроків узагальнення і систематизації знань має ряд методичних переваг, оскільки складання таблиць ефективно задіює роботу мислення учнів, мобілізує їх увагу, а тому стимулює мотивацію як результат сприйняття завдання, яке виконується, у якості особисто значущого.

Методика використання знань учнів з математики і хімії. Загальновідомо, що однією з найсуттєвіших проблем сучасної методики навчання фізики є низький рівень математичної підготовки учнів. У цьому контексті мова йде не лише про відсутність в учнів навиків застосування і перетворення формул, правильного визначення математичних дій, які необхідно здійснити з тією або іншою формулою, та їх послідовності, виконання обчислювальних операцій. Значні ускладнення виникають також у процесі формування важливих фізичних понять, особливо, якщо при цьому підлягають осмисленню функціональні залежності між фізичними величинами. Дуже часто у таких ситуаціях учитель фізики вимушений спочатку нагадати (або навіть пояснити) учням необхідний математичний матеріал, щоб забезпечити сприйняття ними знань з фізики. Слід відзначити, що вивчення курсу фізики основної школи істотно ускладнюється ще й внаслідок того, що має місце неузгодженість навчального змісту фізики і математики. Очевидно, що це призводить до порушення принципів доступності і послідовності та, як наслідок, - до зниження мотивації учнів. Проте слід відмітити узгодженість у програмах з хімії і фізики, що дозволяє ефективно використовувати знання учнів з хімії у навчальному процесі з фізики. Як бачимо, суттєвий вплив на мотивацію учнів до вивчення фізики здійснює їх підготовка з математики і хімії. Сформованість знань з математики і хімії забезпечує операційну готовність учнів до розв'язання фізичних задач та засвоєння фізичних понять. Це, в свою чергу, підвищує якість засвоєння навчального матеріалу як з фізики, так і з математики і хімії, в результаті чого зростає рівень мотивації учнів до вивчення цих навчальних предметів. Нами визначено методичні підходи, які забезпечують успішну інтеграцію знань учнів з математики, хімії і фізики, для яких необхідним є розроблення відповідного навчально-методичного забезпечення. З цією метою проаналізовано програми з математики і хімії на предмет виявлення опорних знань, які будуть використовуватися у процесі вивчення курсу фізики. Розроблено навчально-методичне забезпечення для використання знань учнів з математики і хімії при вивченні питань курсу фізики.

Методика використання науково-популярної та спеціальної літератури. Проблему формування в учнів основної школи навиків читання науково-популярної та спеціальної літератури нами розглянуто у контексті загальної проблеми розвитку пізнавального інтересу, яка обумовлена величезним впливом такої літератури на розвиток учня та формування в нього мотивації до вивчення фізики. Такі навики роботи з книгою, як логічний аналіз тексту наукового характеру для поглиблення знань, викладеного у підручнику, його узагальнення та систематизація, ми пропонуємо здійснювати шляхом використання на уроці журнальних статей та науково-популярних книг. З цією метою необхідно підбирати інформацію за визначеною темою та пропонувати її учням для самостійного ознайомлення на уроці, після чого ця інформація обговорюється та узагальнюється. Така навчальна діяльність формує в учнів навики змістового та логічного аналізу тексту. Для самостійного складання учнями задач ми пропонуємо використання довідникової літератури. Учням пропонується знайти відповідні дані в запропонованій їм довідниковій літературі та скласти розрахункові або якісні задачі. Планувати таку роботу доцільно для закріплення пройденого матеріалу, коли учні мають необхідний запас знань. Найбільш ефективним для такого виду роботи є навчальний матеріал з розділів «Світлові явища», «Механічний рух», «Кількість теплоти. Теплові машини», «Електричне поле», «Атомне ядро. Ядерна енергетика». При підготовці учнів до використання довідників та словників необхідно звертати їх увагу на призначення цієї літератури, надати певних порад щодо користування, розкрити зміст умовних позначень. Крім того, необхідно вказати, що в навчальній літературі (у підручнику, задачнику) є довідниковий матеріал, а в ряді навчальних посібників - книжкова бібліографія. Особливу увагу слід звертати на формування бібліографічних навичок в учнів 7-го класу, використовуючи предметно-іменний покажчик, яким забезпечений підручник «Фізика 7». Важливим компонентом нашої методики є ознайомлення учнів з розвитком української науки, виробництва та технологій, успіхи українських учених у різних галузях фізики. Однією з форм реалізації цього методичного підходу є організація коротких повідомлень про досягнення сучасної фізичної науки у контексті теми, яка вивчається. Мета запропонованої нами методики полягає не в тому, щоб завантажити учнів знанням другорядних фактів, а у розширенні та поглибленні їх знань за програмою шкільного курсу фізики, формуванні навиків самостійної роботи з довідниковою літературою. Важливо врахувати, що дана методика повинна реалізовуватися в системі та завчасно коригуватися учителем фізики при складанні тематичного плану.

Методика здійснення науково-дослідної роботи учнів. Науково-дослідна робота учнів основної школи передбачає активне керування пізнавальною діяльністю учнів і формує їх творчі здібності. Можна із впевненістю стверджувати, що за відсутності цього напряму у навчально-виховному процесі з фізики, його не можна вважати сучасним і таким, що забезпечує якісну підготовку з фізики учнів основної школи. І головне - саме науково-дослідна робота є потужним поштовхом до мотивації вивчення фізики, оскільки спрямовує учнів на науковий пошук. Нами запропоновано методику здійснення науково-дослідної роботи учнів, яка реалізується у такій послідовності. На початку навчального року учні обирають теми наукових робіт, узгоджують їх з учителями-консультантами, науковими керівниками (викладачами Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова). Учні, які виявили бажання займатися науково-дослідною роботою, об'єднуються у навчальні лабораторії. Педагогічний колектив школи поступово переорієнтовується на розвиток якостей творчої особистості учнів. Для цього розробляються загальні, групові та індивідуальні програми діяльності учнів. Індивідуальні програми для учнів створюються на основі психолого-педагогічного аналізу якостей, інтересів, здібностей особистості, вільного, але обґрунтованого вибору теми дослідження. Результати науково-дослідної роботи відображаються у статтях, рефератах, в яких учні викладають власні погляди з досліджуваних проблем. Нами розроблено положення про порядок і умови проведення конкурсу-захисту науково-дослідних робіт учнів, який проводиться за двома етапами. Перший етап здійснюється безпосередньо в навчальній лабораторії (на секціях), а другий - на загально-шкільній конференції. Нами розроблено систему здійснення науково-дослідної роботи учнів, яка складається з таких етапів: підготовчо-організаційного, формування основ науково-дослідної роботи, аналітико-узагальнюючого і корегувального. На завершальному етапі результати науково-дослідної роботи учнів обговорюються на засіданнях педагогічної ради, нарадах при директорі, на батьківських зборах, в органах учнівського самоврядування та здійснюється аналіз результативності участі учнів шкіл у районних, обласних та Всеукраїнській олімпіадах, конкурсах-захистах МАН.

Методика проведення гурткової роботи учнів. Нами розроблено програму гуртка «Фізика на Землі, під водою і в космосі» для учнів 9-го класу, в яких вже сформована певна система природничонаукових уявлень і знань, що дозволяє їм не лише усвідомити роль фізики у побудові сучасної наукової картини світу, але й усвідомити особистісну, ціннісну значущість фізичного знання. Програма розрахована на 34 години, 1 година на тиждень. До програми подано пояснювальну записку, у якій окреслено її зміст, мету і завдання. В основу програми гуртка покладено особистісний підхід, який реалізується шляхом адаптації навчально-виховного процесу до особистісних потреб і можливостей учня відповідно до цілей розвитку його інтелектуальної сфери. Зміст програми гуртка містить такі складові: фізичну, географічну, біологічну, екологічну. Основою інтеграції цих складових є такі змістовні лінії, як цілісність Всесвіту та універсальність фізичних явищ. Забезпечення інтеграції досягається шляхом використання природничонаукового підходу у розгляді явищ навколишнього світу. Основна мета роботи запропонованого гуртка полягає у збудженні в учнів інтересу до вивчення фізики. Проте, очевидно, що це буде сприяти також підвищенню рівня навчальних досягнень учнів. У рамках цього гуртка в доступній і цікавій для учнів формі ми пропонуємо висвітлювати основні наукові проблеми у їх тісному зв'язку з курсом фізики основної школи. Це означає, що певні програмні питання підтверджуються на прикладах явищ, що відбуваються на землі, під водою і в космосі. Це дозволить не тільки розкрити фізичну суть тих чи інших явищ, але й реалізувати міжпредметні зв'язки фізики з такими науками, як хімія, біологія, астрофізика. Як наслідок, учні зрозуміють, що більшість сучасних проблем фізики не може бути вирішено в рамках однієї цієї науки.

Розроблений нами комплексний підхід у формуванні мотивації учнів основної школи до навчання фізики забезпечує ефективне педагогічне регулювання їх навчально-пізнавальної діяльності і дозволяє активізувати мотиваційні процеси, оскільки забезпечує ґрунтовне формування в учнів загальнонавчальних, інтелектуальних та спеціальних умінь. Адже найбільш ефективно становлення мотивації учнів до вивчення фізики здійснюється на основі сформованої навчальної діяльності з максимальним урахуванням світоглядних позицій особистості, її ціннісних орієнтацій та життєвої позиції.

У третьому розділі «Систематизація та інтерпретація результатів педагогічного експерименту» детально описано організацію, проведення та аналіз результатів педагогічного експерименту.

Реалізація педагогічного експерименту здійснювалася у три етапи. Перший етап - проведення констатуючого експерименту, в ході якого експериментальним шляхом встановлено стан педагогічної проблеми, що досліджується: констатовано наявність зв`язків, залежностей між явищами, визначено вихідні дані для подальшого дослідження. Другий етап - формуючий експеримент - супроводжувався застосуванням спеціально побудованої експериментальної моделі розвиваючих та формуючих впливів на предмет дослідження, спрямованих на покращення результатів навчання та виховання учнів. Третій етап - контролюючий експеримент - визначав рівень досягнення за результатами формуючого експерименту.

У ході комплексного педагогічного експерименту нашого дослідження були виконані такі завдання: проведена діагностична робота з метою виявлення необхідності оновлення і вдосконалення різних форм організації навчального процесу з фізики в основній школі; визначено ефективність використання методичного забезпечення для реалізації комплексного підходу у формуванні мотивації до навчання фізики учнів основної школи; досліджено новоутворення особистісних рис в учнів після використання комплексного підходу у формуванні мотивації до навчання фізики учнів основної школи, вивчено зміни у мотиваційній сфері учнів та степені їх активності; вивчено ефективність впровадження розробленого методичного забезпечення з точки зору всіх суб'єктів навчального процесу, тобто як викладацького складу, так і учнів; підтверджено думку про необхідність підготовки учнів до самостійної пізнавальної діяльності і залучення їх до набуття досвіду з цього виду діяльності як основної умови її успішного здійснення.

Ми скористалися критерієм Пірсона, за допомогою якого спробували довести чи є суттєві відмінності між розподілами учнів контрольних і експериментальних класів за балами, що характеризують повноту і міцність знань, і встановили, що ²_емп = 27,5 (7 клас); ²_емп = 63,6 (8 клас); ²_емп = 45,4 (9 клас) перевищують значення ² _кр = 7,815. Це підтверджує, що результати є статистично достовірні, а значить, що за цим показником результати навчання в експериментальних класах кращі за результати в контрольних.

Для експериментальної перевірки авторських методик досліджувались рівні їх навчальних досягнень. За результатами вхідної контрольної роботи сформовано дві групи: експериментальну - 456 учнів та контрольну - 348 учнів. З метою отримання достовірних даних у ході педагогічного експерименту було дотримано таких вимог: контрольні заходи в експериментальній та контрольній групах проводились майже одночасно, зміст контрольних робіт був однаковим, для оцінювання рівнів навчальних досягнень застосовувались однакові критерії.

Аналіз результатів педагогічного експерименту засвідчив, що після його завершення високий рівень навчальних досягнень учнів експериментальної групи перевищував відповідний рівень учнів контрольної групи на 2%, а достатній рівень - на 11%. На початку експерименту високий рівень навчальних досягнень учнів експериментальної групи перевищував відповідний рівень учнів контрольної групи на 0,5%, тоді як достатній рівень - на 1,5%. За результатами заключного зрізу високий та достатній рівні навчальних досягнень в експериментальній групі мали 78% учнів, а у контрольній групі - 65%. Відповідні показники на початку експерименту дорівнювали 69% та 68%.

Рис. 1. Гістограма зміни рівнів навчальних досягнень учнів на початку а) та наприкінці б) формуючого етапу педагогічного експерименту

Отже, проведений нами комплексний педагогічний експеримент забезпечив найбільш ймовірне виявлення недоліків традиційної системи навчання фізики в основній школі, дозволив обґрунтувати необхідність застосування нових форм, методів і засобів організації уроків, дав можливість простежити за зміною рівнів навчальних досягнень та розвитком індивідуальних особливостей учасників педагогічного процесу і підтвердив результати теоретичних досліджень. Результати комплексного педагогічного експерименту служать достатньою підставою для висновку щодо доцільності впровадження методичного забезпечення для реалізації комплексного підходу у формуванні мотивації до навчання фізики учнів основної школи з метою оптимізації навчального процесу, активізації пізнавальної активності учнів.

ВИСНОВКИ

У ході дослідження було виконано усі його завдання. Аналіз результатів дослідження дає можливість зробити такі висновки:

1. За аналізом законодавчих документів і літературних джерел встановлено, що сучасна стратегія освітнього процесу з фізики має реалізовуватися через спрямованість на формування в учнів мотивації до її вивчення. Проте у масовій педагогічній практиці переважає інформаційно-репродуктивне навчання, яке не забезпечує достатніх умов для формування мотиваційної сфери учнів. Провідним мотивом навчання у більшості учнів основної школи є оцінювання рівнів їх навчальних досягнень, а пізнавальні мотиви та мотиви самореалізації розвинуті недостатньо.

2. Доведено, що для забезпечення ефективного виконання завдань курсу фізики основної школи модернізації має підлягати не лише зміст навчання, а й його організація, спрямована на формування в учнів основ навчально-пізнавальної діяльності. Адже очевидно, що успішне формування мотивації до вивчення фізики можливе лише на основі системи знань, умінь і навиків, а також світоглядних позицій, яких учні набувають в процесі навчання.

3. Обґрунтовано, що успішне засвоєння учнями курсу фізики основної школи створює підґрунтя для вибору ними в старшій школі фізичного, фізико-математичного або фізико-технічного профілю навчання, що визначить професійну спрямованість учня і буде сприяти продовженню фізичної освіти. Показано, що у зв'язку з цим виникає необхідність у спеціально організованій діяльності учителя, спрямованій на формування широкого спектру пізнавальних мотивів, що вимагає впровадження нових механізмів реалізації мотивації навчання фізики та створення відповідного навчально-методичного забезпечення. Доведено, що найбільш ефективним є комплексний підхід у формування мотивації учнів основної школи до навчання фізики.

4. Запропоновано зміст поняття комплексного підходу у формуванні мотивації навчання фізики учнів основної школи, який полягає в тому, що проблеми мотивації розв'язуються як на уроках фізики, так і під час позаурочної роботи; з цією метою використовуються різні етапи навчально-пізнавальної діяльності учнів, на яких можна забезпечити оптимальні методичні умови для досягнення поставлених цілей.

5. Розроблено методичні основи комплексного підходу у формуванні мотивації до навчання фізики учнів основної школи як такого, що є найбільш ефективним, оскільки передбачає здійснення педагогічного впливу на мотиваційні процеси за різних форм організації навчання фізики та на різних етапах навчально-пізнавальної діяльності учнів. Розроблено методичне забезпечення для реалізації комплексного підходу у формуванні мотивації навчання фізики учнів основної школи, а саме: методика роботи учнів з підручником фізики; методика використання якісних тестових завдань; методика проведення уроків узагальнення і систематизації знань; методика використання знань учнів з фізики і хімії; методика використання науково-популярної та спеціальної літератури; методика здійснення науково-дослідної роботи учнів; методика проведення гурткової роботи учнів.

6. Розроблено програму гуртка «Фізика на Землі, під водою і в космосі» та навчально-методичне забезпечення для його реалізації. Розроблено навчально-методичний посібник «Якісні тестові завдання з фізики для основної школи».

7. Експериментально доведено ефективність запропонованих методичних основ комплексного підходу у формуванні мотивації до навчання фізики учнів основної школи та їх педагогічну доцільність.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Навчально-методичні видання:

1. Касперський А.В. Вибрані питання історії електрорадіотехніки. Розділ 2. «Електрика і магнетизм». Короткий хронологічний довідник: Навчальний посібник / А.В. Касперський, І.Т. Богданов, Л.В. Мініч, Т.Г. Січкар. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. - 39 с. (Автором упорядковано за структурою хронологічного довідника основні відкриття з розділу «Електрика і магнетизм»).

2. Касперський А.В. Вибрані питання історії електрорадіотехніки. Розділ 2. «Електрика і магнетизм». Короткий хронологічний та біографічний довідник: Навчальний посібник / А.В. Касперський, І.Т. Богданов, Л.В. Мініч. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2008. - 82 с. (Автором упорядковано за структурою біографічного довідника основні відкриття з розділу «Електрика і магнетизм ).

3. Благодаренко Л.Ю. Якісні тестові завдання з фізики для основної школи: Навчально-методичний посібник / Л.Ю. Благодаренко, Л.В. Мініч. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2011. - 138 с. (Автором розроблені якісні тестові завдання для учнів 7-8 класів та запропонована методика використання якісних тестових завдань як засобу мотивації учнів до вивчення фізики).

Статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України:

4. Благодаренко Л.Ю. Особливості навчальної програми узагальнення знань з фізики для учнів 11-х класів в системі особистісно-орієнтованого навчання / Л.Ю. Благодаренко, Л.В. Мініч, М.І. Шут // Наукові записки. - Випуск 55. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка. - 2004. - 356 с. - С. 22-26. (Автором визначено цілі і компоненти навчальної програми узагальнення знань з фізики).

5. Благодаренко Л.Ю.Розробка навчальних програм з фізики в умовах реалізації нового державного стандарту базової і повної середньої освіти / Л.Ю. Благодаренко, Л.В. Мініч // Збірник наукових праць / Гол. ред. В.Г.Кузь. - К.: Наук. світ, 2004. - 266 с. - С. 24-29. (Автором запропоновано види діяльності учнів, які утворюють систему діяльності у навчальній програмі і забезпечують досягнення цілей навчання).

6. Благодаренко Л.Ю. Історично-науковий матеріал з фізики як фактор національного виховання учнів / Л.Ю. Благодаренко, Л.В. Мініч, М.І. Шут // Наукові записки. - Випуск № 60. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка. - 2005. - Частина 2. - 380 с. - С. 9-12. (Автором з'ясовано можливості використання історичного матеріалу при вивченні фізики).

7. Благодаренко Л.Ю. Методологічна сутність сучасних технологічних моделей навчання / Л.Ю. Благодаренко, Л.В. Мініч, М.І. Шут // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного університету: Серія педагогічна: Дидактика фізики в контексті Болонського процесу. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний університет, інформаційно-видавничий відділ, 2005. - Вип. 11. - 280 с. - С. 13-15. (Автором визначено вимоги до сучасних технологій навчання у напрямі реалізації системного підходу до навчання фізики).