Размещено на http://www.allbest.ru/

УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ПАВЛА ТИЧИНИ

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

13.00.07 - теорія і методика виховання

ВИХОВАННЯ В УЧНІВ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ ЯК СКЛАДОВОЇ ПРИРОДООХОРОННОЇ РОБОТИ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ

МАГРЛАМОВА Камілла Газанфарівна

Умань - 2011

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

виховання учень ціннісний природа

Актуальність теми. Поглиблення екологічної кризи та її наслідків протягом ХХ й початку нового століття зумовили необхідність радикальних змін у ставленні людини до природи. Підтвердженням останнього є аналіз міжнародно-правових документів - Тбіліської декларації ЮНЕСКО-ЮНЕП (1977), Московської декларації ЮНЕСКО-ЮНЕП (1987), Резолюції з екологічної освіти Ради та Міністрів освіти (1988), Європейської робочої групи щодо екологічної освіти та виховання (1988), Декларації РІО (ООН, 1992), Резолюції з екологічної освіти Європейського Парламенту (1993 р.), Декларації Салоніки (ЮНЕСКО, 1997), Хартії Землі (2000), рішень IV Міжнародної конференції з екологічної освіти “Стратегія екологічної освіти та виховання у XXI столітті” (Москва, 2000) та узагальнення результатів діяльності таких організацій, як Рада Землі та Міжнародний зелений хрест (2000), ЮНЕСКО (Рамковий документ дій, Дакар, 2000), Шоста програма дій з охорони довкілля ЄС (2001-2010). Означене вище дає підстави стверджувати, що екологічна освіта і виховання нині набувають системного характеру.

Задекларована проблема сьогодні розглядається у філософському, соціально-економічному й психолого-педагогічному контекстах на трьох основних рівнях: глобальному, державному та локальному. На глобальному - обґрунтовано теоретико-методологічні основи розв'язання проблем взаємодії людини і навколишнього середовища, філософсько-культурологічних аспектів соціальної природи особистості, формування її свідомості в контексті активного буття в довкіллі (В. Вернадський, Ж. Дорст, Б. Коммонер, Д. Маркович, М. Мойсеєв, А. Печчеї, В. Тесле, Т. де Шарден та ін.); на другому - розкриваються екологічні проблеми на державному рівні (П. Бачинський, Ф. Вольвач, М. Дробноход, В. Крисаченко, Г. Філіпчук та ін.); на третьому рівні дається характеристика ролі кожної особистості в подоланні дестабілізуючого впливу на навколишнє середовище (М. Кисельов, Л. Лук'янова, Г. Пустовіт, С. Совгіра, А. Степанюк, Г. Тарасенко, С. Шмалєй та ін.).

Саме тому особливої актуальності набуває проблема формування цінностей особистості через перетворення соціальних норм та ідеалів в особистісні принципи її життєдіяльності (І. Бех, М. Каган, М. Колєсов, Б. Марков, В. Межуєв та ін.).

Останнє знайшло своє відображення у класичній педагогіці, зокрема, у процесі розробки принципу природовідповідності, формального і неформального підходів до здійснення освіти, індивідуального й колективного виховання (Я. Коменський, Ф. Дістервег, А. Макаренко, Ж-Ж. Руссо, Г. Сковорода, В. Сухомлинський К. Ушинський та ін.).

Теоретичну основу сучасних досліджень проблем виховання зростаючої особистості у філософсько-культурологічному й психолого-педагогічному аспектах становлять: висновки і положення щодо гуманізації сучасної освіти (В. Андрущенко, Г. Балл, І. Бех, Б. Гершунський, С. Гончаренко, І. Зязюн, В. Кремень та ін.); теорії неперервної екологічної освіти і виховання (С. Глазачев, М. Дробноход, Г. Каропа, М. Кисельов, В. Крисаченко, М. Мамедов, М. Моісєєв, Г. Пустовіт, О. Сластьоніна та ін.); результати педагогічних досліджень у галузі екологічної освіти і виховання дітей та молоді (О. Біда, Л. Білик, І. Костицька, О. Колонькова, Л. Лук'янова, Г. Марченко, О. Мітрясова, Т. Нінова, О. Плахотнік, Н. Пустовіт, С. Скрипник, С. Совгіра, А. Степанюк, Г. Тарасенко, В. Червонецький, С. Шмалєй та ін.). Історико-педагогічний, загальнопедагогічний і психологічний аспекти формування ціннісного ставлення особистості до природи вивчали П. Бачинський Г. Білявський, В. Вербицький, М. Дробноход, Н. Грейда, М. Мойсєєв, В. Крисаченко, І. Костицька, Л. Лук'янова, Л. Нечепоренко, Т. Нінова, О. Плахотнік, Г. Пустовіт, Г. Тарасенко, С. Шмалєй, Н. Щокіна, В. Червонецький та ін.

Водночас, результати аналізу сучасного стану теорії й практики екологічного виховання учнів засвідчили наявність певних суперечностей між: усвідомленням ролі природоохоронної роботи у формуванні ціннісного ставлення учнів до природи й низькою реалізацією її потенціалу в навчально-виховному процесі основної школи; потребою теоретичного обґрунтування базових положень виховання ціннісного ставлення учнів до природи й недостатністю системних знань щодо перебігу цього процесу на основі принципів міждисциплінарності, наступності, компліментарності в умовах основної школи; усвідомленням необхідності доцільного використання можливостей усіх навчальних предметів та поширеною на практиці вузько спрямованою організацією позакласної й позаурочної виховної роботи екологічного спрямування.

Посилення глобалізаційних та інтеграційних процесів в усіх сферах буття суспільства, зростання ролі екологічних знань дітей та учнівської молоді, їх системності, цілісності, потреба у науково обґрунтованих методиках виховання в учнів ціннісного ставлення до природи зумовили вибір теми дослідження - “Виховання в учнів ціннісного ставлення до природи як складової природоохоронної роботи в основній школі”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою наукових досліджень, що виконувалися відповідно до плану науково-дослідних робіт Дніпропетровського національного університету та затверджена Вченою радою університету (протокол № 10 від 29.05.2008 р.). Тема узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від 30.09.2008 р.).

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці ефективності структурно-критеріальної моделі виховання в учнів ціннісного ставлення до природи як складової природоохоронної роботи в основній школі.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що виховання в учнів ціннісного ставлення до природи як складової природоохоронної роботи в основній школі буде ефективним за таких умов: процес виховання відбуватиметься як взаємодія когнітивного, аксіологічно-мотиваційного, поведінково-діяльнісного компонентів, у результаті чого набуті знання інтериоризуються й свідомо використовуються у природоохоронній роботі й побуті; удосконалення змісту, адаптації традиційних та визначення специфічних принципів, форм, методів та організаційно-методичних умов виховання ціннісного ставлення учнів до природи у навчально-виховному процесі основної школи; теоретико-методичного забезпечення процесу природоохоронної роботи в основній школі.

Відповідно до мети та гіпотези визначено такі завдання дослідження:

1. Здійснити аналіз теорій цінностей і ціннісного ставлення особистості до природи у філософському та психолого-педагогічному вимірі.

2. Уточнити змістові характеристики понятійно-категоріального апарату дослідження.

3. Удосконалити зміст, адаптувати традиційні та визначити специфічні принципи, форми, методи й організаційно-методичні умови виховання ціннісного ставлення учнів до природи у навчально-виховному процесі основної школи.

4. Теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити ефективність структурно-критеріальної моделі виховання в учнів ціннісного ставлення до природи як складової природоохоронної роботи в основній школі.

5. Розробити навчально-методичні матеріали для вчителів основної школи щодо формування в учнів ціннісного ставлення до природи.

Об'єкт дослідження - екологічне виховання учнів основної школи.

Предмет дослідження - виховання в учнів ціннісного ставлення до природи як складової природоохоронної роботи в основній школі.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань, досягнення мети дослідження використовувався комплекс взаємодоповнювальних методів дослідження: теоретичні - аналіз, синтез, порівняння, систематизація, моделювання змісту, форм і методів навчально-виховної діяльності - для встановлення стану розробленості питання, обґрунтування принципів відбору структурування змісту екологічного виховання учнів; емпіричні - анкетування, інтерв'ювання, бесіди; пряме, побічне, безпосереднє й опосередковане спостереження; моделювання, синтез, ранжування; констатувальний, діагностичний, формувальний експеримент - для перевірки ефективності розробленої методики формування в учнів ціннісного ставлення до природи; статистичні - кількісна та якісна обробка одержаних результатів.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася у загальноосвітніх школах м. Дніпропетровськ № 17, № 47, № 14, м. Умань № 5, НВК № 2 “Школа-Ліцей” м. Рівне, Приватному підприємстві “Гуманітарний ліцей” АРК м. Ялта.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

вперше запропоновано та обґрунтовано ефективність структурно-критеріальної моделі виховання в учнів ціннісного ставлення до природи як складової природоохоронної роботи в основній школі, яка складається з двох блоків: перший відображає структуру (компоненти) ціннісного ставлення учня до природи, а другий - чинники педагогічного впливу, спрямовані на його екологічне виховання; визначено сутність поняття “виховання в учнів ціннісного ставлення до природи як складової природоохоронної роботи в основній школі” (цілеспрямований спеціально організований процес, метою якого є особистість, з притаманною інтегральною характеристикою щодо усвідомленого ціннісного сприйняття природи, діяльність якої виявляється у моральних і етичних принципах активної екологічно доцільної поведінки та творчій природоохоронній роботі з розв'язання екологічних проблем своєї місцевості);

уточнено змістові характеристики понятійно-категоріального апарату дослідження, базові поняття якого розглядаються як дієвий світоглядно-методологічний засіб творчого пізнання особистістю об'єктів довкілля на основі виховання ціннісного ставлення до нього як складових природоохоронної роботи: “цінність”, “ставлення”, “ціннісне ставлення до природи учнів основної школи”, “екологічне виховання”, “природоохоронна робота”;

удосконалено організаційно-методичні умови виховання ціннісного ставлення учнів до природи у навчально-виховному процесі основної школи (урахування єдності мети і завдань навчально-виховного процесу основної школи на рівні співробітництва і співтворчості в системі відносин “учитель-учень”; стимулювання ініціативи всіх суб'єктів виховного процесу; реалізація міжпредметних зв'язків й диференціація інтегрованих завдань побудови навчального матеріалу; урахування особистісно орієнтованого підходу, системності і наступності виховних заходів екологічного змісту; створення комфортного психологічного мікроклімату середовища школи на основі суб'єкт-суб'єктної взаємодії).

подальшого розвитку набули критерії й показники вихованості в учнів ціннісного ставлення до природи як складової природоохоронної роботи в основній школі.

Практичне значення одержаних результатів визначається розробкою й запровадженням у шкільну практику навчально-методичного посібника “Виховання в учнів ціннісного ставлення до природи”, методичних рекомендацій “Екологічне виховання учнів у процесі вивчення іноземної мови”, спрямованих на формування в учнів ціннісного ставлення до природи.

Результати дослідження можуть бути використані вчителями основної школи, організаторами позакласної виховної роботи, вихователями, працівниками методичних кабінетів загальноосвітніх шкіл й районних відділів освіти, педагогами позашкільних навчальних закладів, у системі післядипломної педагогічної освіти та у підготовці майбутніх вчителів у вищих педагогічних навчальних закладах.

Основні положення та результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Приватного підприємства “Гуманітарний ліцей” АРК м. Ялта (довідка № 83, від 14.05.2009 р.), Навчально-виховного комплексу № 2 “Школа-Ліцей” м. Рівне (довідка № 124; від 15.04.2009 р.), КЗОСЗШ № 47 м. Дніпропетровськ (довідка № 900 від 14.09.2009 р.), загальноосвітніх шкіл № 17 (довідка № 824 від 20.09.2009 р.) та № 14 м. Дніпропетровськ (довідка № 137 від 20.05.2009 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження висвітлювалися в публікаціях, доповідалися та обговорювалися на педагогічних радах шкіл, доповідалися на науково-практичних конференціях: міжнародних - “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Київ, 2008), “Професійно-мистецька школа у системі національної системи України” (Білозірка, 2008); всеукраїнських - Круглий стіл “Духовність, культура і освіта соборної України” (Київ, 2008), “Психолого-педагогічні засади розвитку соборної особистості” (Київ, 2008), “Психологічні засади розвитку соборності особистості” (Київ, 2009); науковій конференції за підсумками науково-дослідної роботи Дніпропетровського національного університету (Дніпропетровськ, 2010).

Публікації. Основні положення дисертації висвітлено у 13 одноосібних науково-методичних публікаціях, зокрема: 1 навчально-методичному посібнику, 1 методичних матеріалах, 5 статтях у провідних наукових фахових виданнях, внесених до переліку, затвердженого ВАК України, та 6 статтях у збірниках наукових праць.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, висновків, 8 додатків на 59 сторінках, списку використаних джерел (263 найменування, з них 22 іноземними мовами). Загальний обсяг дисертації - 273 сторінки, основний текст - 187 сторінок. Робота містить 17 таблиць і 19 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, проаналізовано загальний стан проблеми в педагогічній теорії та виховній практиці екологічного виховання основної школи, визначено мету, гіпотезу, завдання, об'єкт, предмет дослідження, окреслено комплекс методів, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, подано інформацію про апробацію результатів дослідження, публікації та структуру дисертації.

У першому розділі - “Теоретичні основи виховання в учнів ціннісного ставлення до природи” - здійснено аналіз основних теоретичних положень, концепцій і підходів до розв'язання проблеми виховання ціннісного ставлення особистості до природи у філософсько-культурологічному та психолого-педагогічних контекстах на трьох основних рівнях: глобальному, державному та локальному; охарактеризовано сучасний стан виховання в учнів основної школи ціннісного ставлення до природи як складової природоохоронної роботи.

У роботі в результаті вивчення літератури здійснено аналіз становлення і розвитку вітчизняних і зарубіжних філософських, культурологічних, психолого-педагогічних поглядів та ідей про сутність людини та її місце в довкіллі, виявлено й охарактеризовано провідні ідеї та концепції взаємодії людства з навколишнім середовищем. Доведено, що на різних історичних етапах ставлення людини до природи змінювалося від сліпого поклоніння й, водночас, поваги до об'єктів природи, розуміння їх важливості для життя певних поколінь людей до споживацько-егоїстичного її використання, починаючи з кінця XVII століття.

Аналіз філософсько-культурологічних джерел засвідчує, що цінність розглядається як значення певного явища, вчинку, усього значущого для певної людини, суспільства. Водночас, сама ціннісно-смислова сфера особистості, змістовий аналіз поняття “цінності” та принципи класифікації цінностей були і залишаються актуальними у працях сучасних філософів освіти, педагогів та психологів (Т. Андрющенко, Т. Баранова, І. Бех, В. Василенко, В. Єрмолаєва та ін.).

З метою розкриття сутності процесу формування ціннісного ставлення особистості до природи нами здійснено вивчення двох провідних дефініцій дослідження: “ціннісне”, що є похідним від “цінність”, “цінності”, “ставлення”. Доведено, що у психології і педагогіці “ціннісне ставлення” визначається як особливий тип ставлення, основою якого є усвідомлення цінності предметів і явищ, оскільки цінність має об'єктивний характер, натомість, ставлення відображає суб'єктивну оцінку особистості предметів, подій і явищ. Також доведено, що однією з провідних у психологічній науці є категорія “ставлення”, зміст якої вбирає не стільки багатогранні зв'язки особистості з навколишнім світом, скільки її суб'єктну позицію стосовно всього, що її оточує, а відтак, виконує гносеологічну функцію у розробленні проблем, мотивів, установок, ціннісних орієнтацій, які безпосередньо торкаються суб'єктивних якостей особистості (І. Бех, І. Зарубінська, М. Кисельов, О. Колонькова, В. М'ясищев, С. Рубінштейн, В. Ясвін та ін.).

Отже, за нашим висновком, “ціннісне ставлення” включає норму (поведінка) і бажане (ідеал) й розглядається як суспільна форма оцінювання особистістю об'єктів і явищ навколишньої дійсності й прийнятні види взаємодії з нею, які мають суб'єктно-індивідуальні виявлення і вироблені людством у процесі історичного розвитку. Тоді “виховання в учнів ціннісного ставлення до природи як складової природоохоронної роботи в основній школі”, за нашим трактуванням, - це цілеспрямований спеціально організований процес, метою якого є особистість, з притаманною інтегральною характеристикою щодо усвідомленого ціннісного сприйняття природи, діяльність якої виявляється у моральних і етичних принципах екологічно доцільної поведінки та в активній природоохоронній роботі з розв'язання екологічних проблем своєї місцевості.

У контексті останнього здійснено аналіз культурологічних, естетичних, аксіологічних й практичних аспектів екологічного виховання як педагогічної системи у вітчизняних дослідженнях (Т. Баранова, Л. Білик, В. Вербицький, М. Дробноход, Н. Ігнатовська, Н. Єфименко, Л. Клімова, О. Колонькова, І. Костицька, В. Крисаченко, О. Крюкова, С. Лебідь, Л. Лук'янова, Г. Марченко, Г. Марочко, В. Маршицька, Р. Науменко, Д. Попова, Г. Пустовіт, Л. Різник, М. Роганова, С. Сапожникова, А. Степанюк, Г. Тарасенко, І. Удовиченко, С. Шмалєй, В. Червонецький та ін.) та у працях зарубіжних учених (Д. Балдок, М. Міклін, М. Мойсеєв, П. Тейлор та ін.). Аналіз цих праць дав змогу охарактеризувати мету екологічного виховання учнів основної школи, спрямованого на виховання ціннісного ставлення до окремих об'єктів і довкілля в цілому, формування відповідального ставлення до навколишнього середовища на засадах сформованої екологічної свідомості, що передбачає дотримання моральних і правових принципів природокористування, активну екологічну поведінку та діяльність. У цьому сенсі ціннісне ставлення учнів основної школи до природи як складової природоохоронної роботи безпосередньо пов'язане з їхніми вже сформованими знаннєвими, суспільними, міжособистісними, сімейними ставленнями, що є складовими усіх сфер їх буття. Тоді сутність поняття “природоохоронна робота” розглядається нами як система різноманітних за складністю, часовими та географічними межами здійснення видів та способів практичного втілення набутих конкретною особистістю знань, умінь і практичних навичок з вирішення екологічних проблем своєї місцевості.

Таким чином, узагальнення результатів наукового пошуку дає змогу сформулювати поняття “ виховання в учнів ціннісного ставлення до природи як складової природоохоронної роботи в основній школі” як формування внутрішніх позицій, норм та ідеалів поведінки, екологічної спрямованості вчинків і природоохоронної роботи учня основної школи у довкіллі, за умови особистісного усвідомлення цінностей природи, їх інтеріоризацію в якості особистих життєвих принципів та спрямування практичної діяльності на збереження навколишнього середовища.

У другому розділі - “Організаційно-методичні умови виховання в учнів ціннісного ставлення до природи як складової природоохоронної роботи в основній школі” - визначено організаційно-методичні умови екологічного виховання учнів основної школи, що спрямовані на виховання їхнього ціннісного ставлення до природи, теоретично обґрунтовано змістову характеристику структурно-критеріальної моделі вихованості в учнів ціннісного ставлення до природи.

У межах завдань дослідження на основі вивчення теорії і практики екологічного виховання виокремлено й охарактеризовано організаційно-методичні умови виховання в учнів ціннісного ставлення до природи як складової природоохоронної роботи в основній школі: урахування єдності мети і завдань навчально-виховного процесу основної школи - з урахуванням логіко-дидактичного обґрунтування й розробки форм, методів виховання ціннісного ставлення учнів до природи на рівні співробітництва і співтворчості у системі відносин “учитель-учень”; стимулювання ініціативи всіх суб'єктів виховного процесу на основі визначення мети, цінностей, норм, принципів, завдань, напрямів виховної діяльності основної школи відповідно до потреб, інтересів учнів і вчителів з вивчення довкілля; реалізація міжпредметних зв'язків й диференціації інтегрованих знань, зокрема й екологічних під час вивчення іноземної мови, в межах комплексного підходу до побудови навчального матеріалу та життєдіяльності особистості у її багатофункціональній і відкритій педагогічній системі основної школи; урахування у навчально-виховній роботі вчителів особистісно орієнтованого підходу, системності, наступності і логічної єдності виховних заходів екологічного змісту і спрямованості природоохоронної роботи на виховання ціннісного ставлення до природи учнів основної школи; створення комфортного психологічного мікроклімату середовища школи на основі різнопланового неформального особистісного спілкування як специфічної форми суб'єкт-суб'єктної взаємодії, творчої співпраці учителів і учнів основної школи з вивчення й охорони довкілля.

У контексті розгляду проблеми дослідження охарактеризовано загальнодидактичні принципи, котрі регулюють постановку мети, вибір змісту й завдань та спрямовують навчально-виховний процес на ефективне виховання в учнів ціннісного ставлення до природи (Ю. Бабанський, С. Гончаренко, В. Загвязинський, І. Лернер, М. Онищук, Г. Пустовіт, В. Раєвський та ін.). Такий перелік включає удосконалені відповідно до специфіки проблеми дослідження дві основні групи дидактичних принципів, першу з яких складають принципи навчання: науковості, наочності, системності і послідовності, гармонізації процесу навчання й виховання, мотивації, активності особистості, індивідуалізації навчання, практичної спрямованості. Другу групу, відповідно, складають принципи виховання: комплексного підходу, наступності і систематичності, єдності педагогічних вимог, єдності свідомості й поведінки, індивідуального виховання, позитивної мотивації, позитивного наслідування, виховання в колективі, практичної спрямованості.

У логічній єдності із загальнодидактичними принципами навчання й виховання нами визначено й охарактеризовано специфічні принципи виховання в учнів ціннісного ставлення, а саме: цілеспрямованості - передбачає безпосереднє спрямування педагогічної (вчителі) діяльності й учіння (учні) на досягнення запланованого результату з виховання в учнів основної школи ціннісного ставлення до природи; наступності - від теми до теми, від класу до класу, від традиційних до інноваційних та інтерактивних форм організації навчально-виховного процесу й природоохоронної роботи; культурологічності - сприяє використанню досвіду культурно-історичного розвитку людства у контексті природничо-наукового знання; міждисциплінарності - забезпечує взаємодію навчального змісту різних предметів основної школи у єдиному навчально-виховному процесі; гуманізації взаємодії між людиною і природою - сприяє формуванню основ моральної поведінки особистості у довкіллі; компліментарності - характеризує ставлення й розвиток в учнів ціннісного ставлення до природи в умовах предметної структури сучасного шкільного навчання; інтегративності - є одним з провідних принципів конструювання змісту екологічного виховання в основній школі; локальності у розкритті екологічних проблем.

Теоретично обґрунтовано педагогічну ефективність розроблених підходів до побудови змісту екологічного виховання учнів основної школи: інтегрування навчально-виховного матеріалу та його диференціація; застосування міжпредметного підходу до конструювання змісту екологічного виховання учнів; індивідуалізація навчально-виховного процесу; діяльнісний підхід до організації природоохоронної роботи. Доведено, що зміст екологічного виховання учнів виконує кілька функцій у формуванні ціннісного ставлення до природи: онтологічну - забезпечує формування комплексу екологічних знань, умінь і навичок пізнання законів навколишнього середовища; оцінювальну - забезпечує формування певної системи ідеалів, цінностей і переконань у ставленні до природи; спрямовуючу - розкриває сутність екологічно доцільної поведінки і діяльності особистості у довкіллі.

Вивчено й систематизовано традиційні та інноваційні методи та форми виховання в учнів ціннісного ставлення до природи як складової природоохоронної роботи в основні школі.

Запроваджені у практику форми, методи й методика екологічного виховання учнів основної школи розглядаються нами як система, що враховує наявність і рівень сформованості екологічних знань, суспільно значущих якостей особистості (ціннісного ставлення до природи) й практичних навичок з її вивчення й охорони. Тим самим, утворюючи цілісність, вона складається зі структурних компонентів - когнітивного, аксіологічно-мотиваційного і поведінково-діяльнісного, стрижневим серед яких є аксіологічно-мотиваційний (рис. 1).

У відповідності до структурно-критеріальної моделі виховання в учнів ціннісного ставлення до природи як складової природоохоронної роботи в основній школі, цей процес складається з двох блоків: перший відображає структуру (компоненти) ціннісного ставлення учня до природи, а другий - чинники педагогічного впливу, спрямовані на його виховання, що забезпечує ефективність процесів розвитку системи ціннісних орієнтацій учня як послідовного проходження ним певних стадій, що відповідає динаміці виховання його ціннісного ставлення до природи. Тоді показниками сформованості цього феномену є такі інтегрально-структурні особистісні прояви, як система екологічних знань, цінностей (смислів), здатність включатися у різні види екологічно доцільної діяльності, проявляти в ній цілеспрямованість, осмисленість, самостійність, творчу активність й відповідальність. Відтак, структурними показниками ціннісного ставлення учня до природи є важливі інтегральні прояви: сукупність екологічних знань; система цінностей, рівень включеності в різні види соціально активної й природоохоронної роботи.

У третьому розділі - “Організація і результати дослідно-експериментальної роботи” - охарактеризовано завдання й умови проведення експерименту та здійснено експериментальну перевірку моделі виховання в учнів ціннісного ставлення до природи як складової природоохоронної роботи в основній школі.

Рис. 1. Структурно-критеріальна модель виховання в учнів ціннісного ставлення до природи як складової природоохоронної роботи

Шляхи реалізації моделі виховання в учнів основної школи ціннісного ставлення до природи сприяли розробці авторської методики на основі визначення навчально-виховного впливу шкільних предметів природничого циклу. Вдосконалення відповідно до проблем дослідження форм і методів екологічного виховання забезпечило ефективність навчально-пізнавальної, дослідницької і природоохоронної роботи учнів основної школи через роботу гуртків, проведенні систематичних екскурсій у природу, організації і здійснення вивчення учнями природних об'єктів на екологічній стежині, під час проектної діяльності, проведенні виховних заходів, експедицій, походів і суспільно корисної роботи екологічного змісту.

Форми виховання досліджуваної якості нами систематизовано за такими основними ознаками: змістом і педагогічною ефективністю у розвитку інтелекту, творчих здібностей особистості, виховання її ціннісного ставлення до природи; теоретичним і практичним значенням у вивченні та охороні природи; частотою застосування у навчально-виховному процесі основної школи; за дидактичною метою: форми теоретичного навчання (урок, предметний гурток, факультатив, лекція, кінолекторій тощо); комбінованого навчання (заняття клубу, семінар, олімпіада, домашня робота); навчально-практичні (спостереження, лабораторні роботи, дослідницька діяльність, проекти з охорони довкілля, рольові ігри, турніри, екскурсії, експедиції); масової роботи (конкурси, виставки, свята, ранки); конкретної природоохоронної та суспільно-корисної роботи (екологічні дозори, екологічні стежини).

До провідних методів реалізації запровадженої на практиці моделі виховання віднесені - організація проектної діяльності учнів основної школи, до основних форм - гурткову роботу, яка здійснювалась за трьома варіантами: організація заняття гуртка з розв'язання однієї проблеми своєї місцевості екологічного змісту, організація заняття гуртка з розв'язання декількох проблем у процесі вивчення і охорони довкілля, організація заняття гуртка з розв'язання декількох екологічних проблем своєї місцевості у процесі вивчення і охорони довкілля, логічно пов'язаних між собою виховною метою декількох тем занять.

Порівняльний аналіз результатів констатувального та формувального експериментів щодо сформованості ціннісного ставлення до природи в учнів основної школи представлено у таблиці 1.

Проведена експериментальна робота показала, що репродуктивний рівень сформованості когнітивного компоненту у контрольній групі зменшився на 2,9 %, реконструктивний - збільшився на 3,5 %, творчий - зменшився на 0,6 %. Тоді як в експериментальній групі після завершення експерименту репродуктивний рівень зменшився на 26,2 %, реконструктивний - збільшився на 14,0 %, творчий - збільшився на 12,2 %.

Результати формувального етапу експерименту показали, що репродуктивний рівень сформованості аксіологічно-мотиваційного компоненту в контрольній групі зменшився на 8,3 %, реконструктивний - зменшився на 0,5 %, творчий - збільшився на 8,8 %. В експериментальній групі, після проведеної експериментальної роботи, репродуктивний рівень зменшився на 26,4 %, реконструктивний - збільшився на 2,0 %, творчий - збільшився на 24,4 %.

Таблиця 1. Динаміка рівнів сформованості когнітивного, аксіологічно-мотиваційного та поведінково-діяльнісного компонентів ціннісного ставлення до природи до формувального етапу експерименту та після його завершення, у %

Результати формувального експерименту показали, що репродуктивний рівень сформованості поведінково-діяльнісного компоненту у контрольній групі зменшився на 6,6 %, на реконструктивному рівні - збільшився на 4,0 %, на творчому - збільшився на 2,6 %. Натомість, в експериментальній групі кількість учнів основної школи, які перебували на репродуктивному рівні, зменшилася на 27,6 %, на реконструктивному - збільшилася на 6,8 %, на творчому - збільшилася на 20,8 %.

Отже, в експериментальній групі збільшилася кількість позитивних проявів типів мотивації екологічно доцільної взаємодії учнів з природою. Результати формувального експерименту свідчать про позитивні зрушення в бік збільшення естетичних, когнітивних, практичних проявів та зменшення прагматичних проявів взаємодії з природою.

З метою перевірки достовірності результатів дослідження ми скористалися непараметричним критерієм згоди Пірсона ч². Опрацювання здобутих даних методами математичної статистики підтвердило гіпотезу. Таким чином, аналіз результатів експериментальної роботи свідчить, що удосконалений нами зміст, форми, методи, методика й організаційно-методичні умови та комплекс навчально-методичних матеріалів, спрямованих на виховання в учнів ціннісного ставлення до природи як складової природоохоронної роботи в основній школі, є ефективними.

Результати дослідження дають підстави для висновків, що підтверджують гіпотезу та засвідчують виконання поставлених завдань.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено науково-теоретичне узагальнення досліджуваної проблеми, представленої у вигляді теоретичного обґрунтування та експериментальної перевірки ефективності структурно-критеріальної моделі виховання в учнів ціннісного ставлення до природи як складової природоохоронної роботи в основній школі.

1. Здійснено аналіз філософсько-культурологічних, психологічних, педагогічних та спеціальних джерел, який засвідчив, що цінність розглядається як значення певного явища, вчинку, усього значущого для людини і суспільства. Встановлено, що саме цінності дають змогу людині увійти у світ культури, визначити риси її суспільного і особистого буття, оцінити власну супідрядність внутрішнього і духовного світу, а відтак детермінувати комплекс особистісних цінностей, серед яких особливого значення сьогодні набувають екологічні цінності.

2. Уточнено змістові характеристики понятійно-категоріального апарату дослідження, базові поняття якого розглядаються як дійовий світоглядно-методологічний засіб творчого пізнання особистістю об'єктів довкілля на основі виховання ціннісного ставлення до нього як складових природоохоронної роботи. Визначено, що виховання в учнів ціннісного ставлення до природи як складової природоохоронної роботи в основній школі - це цілеспрямований, спеціально організований процес, метою якого є особистість, з притаманною інтегральною характеристикою щодо усвідомленого ціннісного сприйняття природи, діяльність якої виявляється у моральних і етичних принципах екологічно доцільної поведінки та в активній природоохоронній роботі з розв'язання екологічних проблем своєї місцевості.

3. Удосконалено зміст, адаптовано традиційні та визначено специфічні принципи, форми, методи й організаційно-методичні умови виховання ціннісного ставлення учнів до природи у навчально-виховному процесі основної школи.

Удосконалено зміст екологічного виховання учнів у навчально-виховному процесі основної школи за такими складовими: онтологічною - забезпечує формування комплексу екологічних знань, умінь і навичок пізнання законів і закономірностей функціонування навколишнього середовища; оцінювальною - забезпечує формування певної системи ідеалів, цінностей і переконань у ставленні особистості до природи; спрямовуючою - розкриває сутність екологічно доцільної поведінки і діяльності особистості у довкіллі.

Адаптовано традиційні принципи навчання й виховання у контексті проблеми дослідження та визначено сутнісні характеристики специфічних принципів виховання в учнів ціннісного ставлення до природи, а саме: цілеспрямованості; наступності; поступового ускладнення форм і методів; культурологічності; взаємозв'язку знань з практичною діяльністю. Доведено, що принципи міждисциплінарності, наступності й компліментарності є провідними у забезпеченні ефективності виховної роботи екологічного змісту, спрямованої на виховання в учнів ціннісного ставлення до природи.

З'ясовано, що форми екологічного виховання учнів мають соціальну обумовленість і практичне спрямування, чим забезпечують умови ефективного виховання ціннісного ставлення до природи. Форми виховання досліджуваної якості систематизовано за такими ознаками: змістом і педагогічною ефективністю у розвитку інтелекту, творчих здібностей особистості, виховання її ціннісного ставлення до природи; теоретичним і практичним значенням у вивченні та охороні природи; за дидактичною метою (форми теоретичного навчання, комбінованого навчання, навчально-практичні, природоохоронної та суспільно корисної роботи). Серед активних форм виховання в учнів ціннісного ставлення до природи виокремлено та впроваджено в освітньо-виховний процес основної школи: динамічні, інтелектуальні, рольові, естетичні ігри, усні екологічні журнали, інформаційний і прикладний проекти та ін.

Визначено організаційно-методичні умови виховання в учнів основної школи ціннісного ставлення до природи: урахування єдності мети і завдань виховного процесу основної школи, навчального змісту, форм, методів виховання ціннісного ставлення учнів до природи на рівні співтворчості у системі відносин “учитель-учень”; стимулювання ініціативи всіх суб'єктів виховного процесу на основі визначення мети, цінностей, норм, принципів, завдань, напрямів виховної діяльності основної школи відповідно до потреб, інтересів учнів і вчителів з вивчення довкілля; реалізація міжпредметних зв'язків й диференціація інтегрованих завдань як умови комплексного підходу до побудови навчального матеріалу та життєдіяльності особистості у багатофункціональній і відкритій педагогічній системі основної школи; рахування у навчально-виховній роботі вчителів особистісно діяльнісного підходу, системності і наступності виховних заходів та спрямованості природоохоронної роботи на виховання ціннісного ставлення учнів основної школи до природи; створення комфортного середовища школи на основі різнопланового особистісного спілкування як специфічної форми суб'єкт-суб'єктної взаємодії, творчої співпраці учителів і учнів основної школи з вивчення й охорони довкілля.

4. З позицій системно-структурного підходу процес виховання в учнів ціннісного ставлення до природи як складової природоохоронної роботи в основній школі розглядався нами як педагогічна система, що знайшла своє відображення у змісті обґрунтованої та експериментально перевіреної структурно-критеріальної моделі, складовими якої є два основних блоки: перший - відображає структуру (компоненти) ціннісного ставлення до природи, а другий - чинники педагогічного впливу, спрямовані на формування досліджуваного феномену. Відтак, сформованість ціннісного ставлення до природи є інтегральним показником особистісного розвитку учня, що об'єднує когнітивний, аксіологічно-мотиваційний і діяльнісно-практичний компоненти.

Доведено, що провідними шляхами реалізації запровадженої на практиці моделі була організація, насамперед, проектної діяльності та суспільно корисної й природоохоронної роботи під час гурткової роботи, яка здійснювалася за трьома варіантами: організація заняття гуртка з розв'язання однієї екологічної проблеми своєї місцевості, заняття гуртка з розв'язання декількох не пов'язаних між собою проблем та організація заняття гуртка з комплексного розв'язання декількох екологічних проблем своєї місцевості.

Ефективність розробленої структурно-критеріальної моделі визначалася на основі результатів, отриманих на різних етапах експерименту, які засвідчили позитивні зрушення в експериментальній групі учнів за усіма компонентами. Так, у цій групі учнів переважає творчий і реконструктивний рівні компонентів вихованості ціннісного ставлення до природи. Також в експериментальній групі збільшилася кількість позитивних проявів типів мотивації екологічно доцільної взаємодії учнів з природою. Результати формувального експерименту свідчать про позитивні зрушення в експериментальній групі у бік збільшення позитивних естетичних, когнітивних й екологічно доцільних практичних проявів та зменшення прагматичних проявів взаємодії з природою.

5. Розроблено навчально-методичні матеріали для вчителів основної школи щодо формування в учнів ціннісного ставлення до природи: навчально-методичний посібник “Виховання в учнів ціннісного ставлення до природи”, методичні рекомендації “Екологічне виховання учнів у процесі вивчення іноземної мови”, спрямовані на формування в учнів ціннісного ставлення до природи в навчально-виховному процесі основної школи. Запропоновані навчально-методичні матеріали можуть бути використані вчителями, вихователями, організаторами позакласної роботи загальноосвітніх шкіл, педагогами позашкільних навчальних закладів, слухачами курсів підвищення кваліфікації в системі післядипломної педагогічної освіти, науковцям і розробникам методичних матеріалів з екологічної освіти і виховання.

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальшого вивчення потребують теоретичне обґрунтування екологізації змісту навчальних предметів, особливостей дозвіллєвої діяльності школярів, підготовка вчителів до впровадження інтерактивних технологій екологічного виховання у загальноосвітній школі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Навчально-методичні посібники

1. Магрламова К. Г. Виховання в учнів ціннісного ставлення до природи: наук.-метод. посіб. / К. Г. Магрламова. - Дніпропетровськ: Наука и освіта, 2008. - 134 с.

2. Магрламова К. Г. Екологічне виховання учнів у процесі вивчення іноземної мови: метод. рек. / К. Г. Магрламова. - Дніпропетровськ: Літограф, 2009. - 86 с.

Статті у наукових фахових виданнях, внесених до переліку,

затвердженого ВАК України

3. Магрламова К. Г. Стимулювання пізнавального інтересу учнів до екологічної освіти засобами іноземної мови / К. Г. Магрламова // Розвиток особистісного потенціалу та професійних навичок майбутнього фахівця: зб. наук. праць / за заг. ред. Г. Є. Гребенюка. - Харків: Стиль Іздат, 2006. - С. 133-139.

4. Магрламова К. Г. Оптимізація екологічної освіти учнів засобами іноземної мови / К. Г. Магрламова // Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент: зб. наук. пр. / [редкол.: В. М. Мадзигон (голов. ред.) та ін.] - К.: ТОВ “ТОНАР”, 2007. - Вип. 2. - С. 155-158.

5. Магрламова К. Г. Формування ціннісного ставлення до природи у змісті екологічного виховання учнів загальноосвітніх шкіл / К. Г. Магрламова // Педагогічний процес: теорія і практика: зб. наук. праць / Благод. фонд ім. А. С. Макаренка; [голов. ред. С. О. Сисоєва]. - К.: ЕКМО, 2008. - Вип. 1. - С. 141-147.

6. Магрламова К. Г. Ціннісне ставлення до природи як філософська і психолого-педагогічна проблема / К. Г. Магрламова // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. пр. / [редкол.: І. А. Зязюн (голова) та ін.]; Вінниц. держ. пед. ун-т ім. Михайла Коцюбинського. - Київ-Вінниця: ДОВ “Вінниця”, 2008. - Вип. 19. - С. 54-59.

7. Магрламова К. Г. Екологічне виховання учнів загальноосвітніх шкіл: сучасні підходи / К. Г. Магрламова // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. Науково-методичний журнал. - 2008. - Вип. 1. - С. 20-24.

Тези доповідей та матеріали наукових конференцій

8. Магрламова К. Г. Можливості дисципліни „іноземна мова” в екологічній освіті учнів сучасної школи / К. Г. Магрламова // Динаміка наукових досліджень: матеріали VIII міжнар. наук.-практ. конф. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - Т. 6. - С. 25-27.

9. Магрламова К. Г. Ціннісне ставлення до природи у змісті екологічного виховання / К. Г. Магрламова // Психолого-педагогічні засади розвитку особистості в умовах соборної України: зб. матеріалів наук.-практ. конф. / [редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін.]. - К.: ІППОД, 2008. - С. 39-40.

10. Магрламова К. Г. Естетичні чинники екологічного виховання учнів основної школи / К. Г. Магрламова // Професійно-мистецька школа у системі національної освіти: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Київ-Чернівці: Зелена Буковина, 2008. - С. 373-375.

11. Магрламова К. Г. Заняття з екології з елементами інтеграції / К. Г. Магрламова // Nastoleni moderni vedy - 2009: матеріали V міжнар. наук.-практ. конф. - Praha: Publishing house “Education and Science” s.r.o., 2009. - Dil 6. - С. 20-30.

12. Магрламова К. Г. Позакласна виховна екологічна робота / К.Г.Магрламова // Nauka i inowacija - 2009: матеріали V міжнар. наук.-практ. конф. - Przemysl: Nauka I studia, 2009. - Dil 7- С. 3-5.

13. Магрламова К. Г. Роль гурткової роботи в екологічному вихованні / К. Г. Магрламова // Найновите научни постижения: матеріали за V междунар. науч. конф. - София: Бял ГРАД-БГ ООД, 2009. - Т. 14. - С. 56-58.

Размещено на Allbest.ru