Формування знань і умінь з будови та експлуатації автомобіля у майбутніх учителів трудового навчання в процесі вивчення спеціальних дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка

УДК 378.035.3:629.33

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування знань і умінь з будови та експлуатації автомобіля у майбутніх учителів трудового навчання в процесі вивчення спеціальних дисциплін

13.00.02 - теорія та методика трудового навчання

Васильченко Геннадій Юрійович

Чернігів 2010

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Концепція профільного навчання в старшій школі, яка затверджена рішенням колегії Міністерства освіти і науки України від 25.09.2003 р. розроблена на виконання Закону України "Про загальну середню освіту", постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. № 1717 "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання" закладає нові підходи до організації освіти і передбачає створення сприятливих умов для врахування індивідуальних інтересів і потреб учнів та орієнтує їх на майбутню професійну діяльність. У межах цієї концепції забезпечуються потреби учнів загальноосвітніх навчальних закладів у профорієнтаційній, допрофесійній та, за наявності відповідної матеріальної і організаційної бази, професійній підготовці.

Державний стандарт загальної середньої освіти передбачає варіативний характер навчання у 10-11 класах, і в тому числі - технологічний напрям підготовки, який забезпечує можливість профільного навчання та професійної підготовки, яка передбачає одержання професійних розрядів і категорій.

Професія водія користується стійким попитом серед молоді, що пояснюється постійно зростаючим обсягом перевезень і кількістю автомобілів на 1000 жителів України.

Крім того, розвиток автомобільної техніки відбувається дуже стрімко, постійно удосконалюється конструкція автомобілів, змінюються модельні ряди, на ринку України з'являється велика кількість іноземних машин різних марок, що висуває додаткові високі вимоги до змісту і рівня знань із спеціальних дисциплін у майбутніх викладачів автосправи. Вони повинні мати відповідні знання, вміння та навички. Вимоги до кваліфікації водіїв, які визначенні Міністерством освіти і науки України, Міністерством праці та соціальної політики України та відображенні в Державному стандарті професійно-технічної освіти ДСПТО 8322.2. 160008 - 2006, є єдиними і не залежать від типу навчального закладу.

Реалізувати ці вимоги можливо саме за умови організації ефективної підготовки під час навчання в загальноосвітніх школах під педагогічним керівництвом вчителів автосправи. Крім того, з'явилась велика кількість навчальних організацій різної форми власності, які теж активно займаються підготовкою водіїв і потребують значної кількості педагогічних кадрів. На цей час, за інформацією ДАЇ УМВС, в Україні налічується близько 2000 навчальних організацій різної форми власності, які щорічно готують понад 660 тис. водіїв різних категорій.

Розробка методики формування знань і умінь з будови та експлуатації автомобілів у майбутніх учителів трудового навчання потребує аналізу і використання праць учених різних галузей психолого-педагогічної науки, в яких міститься підґрунтя для дослідження обраної проблеми за такими напрямками:

- удосконалення якості підготовки фахівців у вищих закладах освіти відображено в працях В. Андріяшина, Є. Барбіна, В. Войтка, С. Гончаренка, М. Євтуха, І. Зязюна, О. Коберника, О. Коваленка, О. Кондратюка, В. Мадзігона, Є. Мегема, О. Назаркіна, Є. Нероби, Н. Ничкало, П. Олійника, І. Підласого, В. Семиченка, В. Сидоренка, В. Сластьоніна, О. Сухомлинської, Д. Тхоржевського, М. Черпінського, М. Хоменка, Л. Щербатюка, В. Юрженка та інших;

- проблеми системного формування знань і умінь студентів чи окремі її аспекти (мотивацію учіння, розвиток пізнавальної самостійності, методику організації навчально-виховного процесу) досліджували Т. Алексєєнко, В. Антонець, С. Архангельський, В. Беспалько, Л. Головко, І. Зайцева, Н.Кузьміна, П. Лузан, О. Пєхота, А. Педорич, В. Тюріна, І. Угринюк, П. Шарко та інші.

Незважаючи на вагомі результати наукових пошуків у галузі педагогіки, практика підготовки вчителів трудового навчання з автосправи показує недостатню розробку методики формування знань і умінь з спеціальних дисциплін, яка виявляється у: безсистемності застосування методів та прийомів формування знань і умінь студентів; надто обмеженому включенні у процес навчання продуктивних пізнавальних завдань; недостатньому врахуванні значення пізнавальних потреб, мотивів та цілей учіння студентів у оволодінні майбутнім фахом; низькому рівні знань і умінь з будови й експлуатації автомобілів сучасних марок, що необхідно для забезпечення конкурентоспроможності майбутніх вчителів трудового навчання на ринку освітянських послуг.

Результати наукових доробок вчених та практичний досвід підготовки студентів до майбутньої педагогічної діяльності як вчителів автосправи дають змогу виявити низку суперечностей, які мають місце у вищій педагогічній освіті, зокрема між: необхідністю удосконалення профільного і професійного навчання в закладах освіти та недостатнім рівнем підготовки до його проведення у вчителів трудового навчання з автосправи; низьким рівнем дидактичного забезпечення спеціальних дисциплін та вимогами системи освіти до якості підготовки фахівців; індивідуальним характером засвоєння знань і колективною формою організації навчання в закладах освіти; між великою кількістю методичних підходів та недостатнім рівнем їх реалізації при вивченні спеціальних дисциплін з будови та експлуатації автомобілів; мотивами навчання студентів і можливостями самореалізації фахівців шкільної освіти.

Ці протиріччя і зумовили вибір теми нашого наукового дослідження: "Формування знань і умінь з будови та експлуатації автомобіля у майбутніх учителів трудового навчання в процесі вивчення спеціальних дисциплін".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою загальноуніверситетської наукової держбюджетної теми Херсонського державного університету "Актуальні проблеми підготовки вчителя сучасної школи" (номер державної реєстрації № 0198U007532). Тему дисертації затверджено Вченою радою Херсонського державного університету (протокол № 3 від 4 жовтня 2004 року) та погоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 9 від 28 листопада 2006 року.)

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити ефективність запропонованої методики та визначених педагогічних умов формування знань й умінь з будови та експлуатації автомобілів у майбутніх учителів трудового навчання з автосправи.

Відповідно до мети дослідження було визначено такі завдання:

1. Здійснити аналіз проблеми формування знань і умінь з будови та експлуатації автомобілів з урахуванням розвитку потреб, мотивів та цілей навчання студентів.

2. Проаналізувати сучасні педагогічні технології, які використовуються при формуванні знань і умінь та можливості їх впровадження в процес підготовки вчителів трудового навчання.

3. Обґрунтувати вимоги до проектування інформаційно-технологічного забезпечення процесу вивчення спеціальних дисциплін з будови та експлуатації автомобілів.

4. Розробити та експериментально перевірити методику формування знань і умінь у майбутніх учителів трудового навчання з автосправи з використанням обладнання для діагностування автомобілів та їх складальних одиниць як засобів навчання.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх учителів трудового навчання з автосправи.

Предмет дослідження - методика формування знань і умінь майбутніх учителів трудового навчання з автосправи в процесі вивчення спеціальних дисциплін.

Методи дослідження:

· теоретичні - вивчення і аналіз (ретроспективний, порівняльний) для зіставлення та порівняння різних поглядів учених на досліджувану проблему, визначення напрямів дослідження та поняттєво-категоріального апарату;

· емпіричні - вивчення досвіду формування знань і умінь з будови та експлуатації автомобілів у майбутніх учителів трудового навчання з автосправи; експертні оцінки, анкетування, спостереження, бесіда для визначення рівня сформованості знань і умінь студентів; педагогічний експеримент (констатувальний, пошуковий і формувальний) для вивчення процесу активного формування знань і умінь, конкретизації методики, перевірки ефективності системи цілеспрямованого формування знань і умінь студентів;

· статистико-математичні - кількісний і якісний аналіз емпіричних та експериментальних даних з використанням методів математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів:

· вперше визначено та обґрунтовано педагогічні умови використання обладнання для перевірки технічного стану складальних одиниць та систем автомобілів як технічних засобів навчання; дидактичні умови, які забезпечують послідовність формування у студентів цілісної системи знань і умінь на основі логічних взаємозв'язків між ними;

· уточнено вимоги до формування змісту спеціальних дисциплін з будови та експлуатації автомобілів;

· обґрунтовано етапи проектуванні стендів, що використовуються як робочі місця для студентів при проведенні лабораторних і практичних занять з будови і експлуатації автомобілів;

· подальшого розвитку набули закономірності використання сучасних педагогічних технологій під час вивчення будови та експлуатації автомобіля.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що: розроблено методику формування системи знань і умінь з будови та експлуатації автомобілів, яка ґрунтується на активізації самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів під час використання в навчальному процесі системи практичних завдань, що відповідають пізнавальній мотивації студентів; розробці і впровадженні в навчальний процес інформаційного і методичного забезпечення у вигляді авторських програм з спеціальних дисциплін: "Будова та експлуатація автомобіля", "Технічне обслуговування і ремонт автомобіля" з відповідним комплексним забезпеченням у вигляді методичних рекомендацій і посібників до лабораторних, практичних і курсових робіт.

Результати дослідження впроваджено в роботу вищих навчальних закладів: Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка № 1232/01 від 23 листопада 2006 року), фізико-технічного факультету Глухівського державного педагогічного університету (довідка № 462А від 13 лютого 2007 року), інженерно-педагогічного факультету Дрогобицького державного педагогічного факультету імені Івана Франка (довідка №71 від 15 лютого 2007 року), фізико-технічного факультету Рівненського державного гуманітарного університету (довідка № 113 від 16 квітня 2007 року), факультету технології та дизайну Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленко (довідка №2263/01-37/09 від 24 квітня 2007 року).

Апробація результатів дисертації здійснювалась на науково-практичних конференціях:

· міжнародних: Materialy 11 Miedzynarodowej naukowe - praktycznej konftrencji "Wykszta cenie I navka bez granic - 2005" (Przemysl - Praha, 2005); "Зміст громадянської освіти і виховання: історія, реалії, перспективи" (Херсон, 2006); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Інноваційні технології в професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики" (Полтава, 2007), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Модернізація освіти: пошуки, проблеми, перспективи" (Массандра, 2007); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції (присвячена пам'яті академіка Д.О. Тхоржевського і 30-ти річчю факультету технології та дизайну Полтавського державного університету імені В.Г. Короленка (Полтава, 2008);

· всеукраїнських: "Проблеми практичної підготовки інженерів-педагогів у ВНЗ"; "Науково-методичне забезпечення загальної інженерної підготовки студентів ВНЗ"; "Проблеми формування конструкторсько-технологічних знань та умінь студентів ВНЗ"; "Сучасні педагогічні технології формування готовності молоді до соціально-виробничої адаптації в профільному та професійному навчанні"; "Проблеми фахової підготовки інженерів-педагогів спеціальності "Професійне навчання"; "Актуальні проблеми ступеневої підготовки вчителя трудового навчання" (Херсон, 2004-2008).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображенні у 10 одноосібних публікаціях автора, 5 з яких опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків (6 на 27 сторінках) і списку використаних джерел (259 найменувань). Загальний обсяг роботи становить 226 сторінок друкованого тексту, з яких 175 сторінок основного тексту. Робота містить 18 рисунків та 5 таблиць.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дисертаційного дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, сформульовано основні завдання, розкрито наукову новизну та практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі "Умови формування знань і умінь з будови, технічного обслуговування і ремонту автомобілів" - здійснено аналіз дидактичних основ проблеми активного формування знань і умінь майбутніх учителів автосправи з урахуванням сучасних вимог до рівня підготовки, обґрунтовано необхідність удосконалення методики вивчення спеціальних дисциплін відповідно до розвитку педагогічної науки.

Для визначення шляхів оптимізації методики формування знань і умінь майбутніх учителів трудового навчання з автосправи в роботі розглянуті дидактичні підходи до вирішення обраної проблеми.

У результаті аналізу з'ясовано, що найбільш результативним є творчий підхід, який може бути реалізованим у проектній діяльності, адже бурхливий розвиток суспільства, науки, техніки вимагає нових дидактичних та методичних підходів до підготовки спеціалістів з автосправи. Відповідно до сучасної парадигми освіти студент разом з набуттям знань і умінь має оволодівати методикою пошукової діяльності, тобто виступати активним учасником процесу засвоєння знань.

Активізація навчання - це цілеспрямований процес формування знань і умінь студентів через включення їх як суб'єктів педагогічної взаємодії в різні види пізнавальної діяльності, яка максимально наближена до конкретних умов професійної діяльності.

Передумовою продуктивної активності студентів при вивченні спеціальних дисциплін є базові знання з будови автомобілів, способи дій з їх експлуатації, сформовані в результаті репродуктивного способу організації навчально-пізнавальної діяльності.

Продуктивна навчально-пізнавальна активність студента виявляється найчастіше при плануванні послідовності технічного обслуговування автомобілів. Її характеризують такі особливості мислення: оригінальність висновків; нестандартність відповідей; швидкість та доцільність дій; відчуття проблеми; здатність виявляти нові сторони об'єкта дослідження; здатність генерувати нові ідеї, гіпотези; економічність і гнучкість мислення; здатність класифікувати, узагальнювати, синтезувати, включаючи здатність переборювати свій минулий досвід для одержання нових знань; критичність і самостійність мислення; стійкість і глибина знань; здатність до абстрагування, виявлення нових зв'язків та співвідношень між елементами систем автомобілів; здатність оптимізувати рішення з технологій ремонту, аналізувати особливості конструкції нових моделей автомобілів, тощо.

Для майбутніх учителів трудового навчання продуктивна активність може виявлятись у пошуках нестандартних методичних підходів до процесу навчання, вміння трансформувати зміст технічної літератури в доступну для учнів форму.

Результативність навчального процесу повинна забезпечуватись науково-обґрунтованим вибором методів та засобів навчання.

Ми пропонуємо навчання використання тренажерів, як технічних засобів навчання, для діагностування автомобілів, їх систем та складальних одиниць, які повинні виступати: однією з форм прояву методів навчання; способом організації і управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів; джерелом знань; засобом оволодіння знаннями, уміннями та навичками; способом стимулювання, мотивації навчання студентів; засобом зв'язку теорії з практикою; засобом контролю за оволодінням навчальним матеріалом.

Сучасна педагогічна наука об'єднує велику кількість різноманітних методів в більш містке поняття "технологія освіти", яке було введене у педагогічну літературу у другій половині XX ст.

Ретроспективний аналіз виникнення й становлення освітніх технологій показав, що до основних факторів, які актуалізують проблему технологій освіти, можна віднести наступні: по-перше, зростання обсягу інформації, що приводить до утруднення засвоєння знань "взапас" і до необхідності реальної безперервної освіти; по-друге, техногенний напрямок розвитку сучасної цивілізації, що змушує суспільство замислитись про те, наскільки можуть бути великі втрати від неякісної професійної підготовки, до якої слід віднести підготовку вчителів трудового навчання з автосправи і, як результат, підготовку водіїв.

Найбільш перспективними, на наш погляд, є технології, які ґрунтуються на інформатизації навчального процесу, що пояснюється значним обсягом наявної інформації і потребою швидкого і зручного доступу до неї.

Інформаційні технології відкривають нові перспективи активізації процесу формування знань і умінь у майбутніх учителів трудового навчання з автосправи.

У другому розділі "Методика формування знань і умінь студентів при вивченні автосправи" - розглянуті умови проектування інформаційно-технологічного забезпечення спеціальних дисциплін, розкрито методику вивчення будови та експлуатації автомобілів з використанням обладнання для діагностування як технічних засобів навчання, відображено результати формувального експерименту.

Педагогічна практика вивчення спеціальних дисциплін показує, що при проектуванні й конструюванні професійно орієнтованої технології навчання найбільш доцільним є наступний алгоритм дій викладача:

- визначення діагностичних цілей навчання - опис у параметрах, які піддаються виміру очікуваного дидактичного результату, що ґрунтується на моделі та кваліфікаційним вимогам до знань і умінь фахівця;

- обґрунтування змісту навчання в контексті майбутньої професійної діяльності вчителя трудового навчання з автосправи;

- виявлення структури змісту навчального матеріалу з будови та експлуатації автомобілів, його інформаційної ємності, а також системи значеннєвих зв'язків між його елементами;

- визначення необхідних рівнів засвоєння матеріалу й вихідних рівнів навченості студентів;

- розробка процесуальної сторони навчання: подання професійного досвіду, що підлягає засвоєнню студентами, у вигляді системи пізнавальних і практичних навчальних завдань;

- пошук спеціальних дидактичних процедур засвоєння цього досвіду, вибір організаційних форм, методів, засобів індивідуальної й колективної навчальної діяльності;

- виявлення логіки організації педагогічної взаємодії з студентами на рівні суб'єкт-суб'єктних відносин з метою переносу досвіду, що засвоюється, на нові сфери діяльності;

- вибір процедур контролю й оцінки якості засвоєння програми навчання, а також способів індивідуальної корекції навчальної діяльності.

З аналізу змісту підготовки майбутніх вчителів трудового навчання з автосправи спеціальним дисциплінам в дидактичний комплекс на системній основі були включені наступні основні елементи: авторська робоча програма, комп'ютеризований підручник, типовий комплект засобів інформаційної підтримки, а також система контролю й оцінки знань студентів.

Таким чином дидактичний комплекс розглядається як спеціалізована база знань при підготовці вчителів трудового навчання з автосправи. Такі бази повинні використовуватись сьогодні у вузах практично скрізь, коли мова йде про обробку значних масивів інформації. Обов'язковими вимогами до них є адекватність структури, а також наповнення бази знань змістом конкретної предметної області.

Елементи представленого в дослідженні дидактичного комплексу пройшли апробацію в навчальному процесі багатьох вищих навчальних закладів. Його використання підтвердило можливість реалізації інформаційної складової технологічного забезпечення навчального процесу в електронному вигляді, відповідно до технології навчання, розробленої для цих цілей викладачем.

Практика підготовки вчителів трудового навчання з автосправи свідчить, що і зараз навчальна діяльність при формуванні знань і умінь студентів із спеціальних дисциплін з будови та експлуатації автомобілів у багатьох випадках здійснюється ще без урахування реальних процесів роботи автомобілів і їх вузлів. Тобто, така підготовка здійснюється в умовах, що не моделюють їх, а, в кращому випадку, допомагають зрозуміти принцип роботи та конструкцію з використанням відповідних наочних посібників, макетів та розрізів. Це не дозволяє надати студенту навчальну інформацію, що відображає всі закономірності функціонування, і повністю реалізувати зміст навчання.

Для підвищення якості формування знань і умінь з будови та експлуатації автомобіля ми пропонували студентам проектування та використання в навчальному процесі обладнання для перевірки систем і складальних одиниць автомобілів. Виконання таких завдань вимагає від студентів розуміння процесів, які відбуваються в системах автомобілів, знань з будови, вміння передбачати можливі несправності та проводити необхідні регулювання й ремонти. Крім того, студенти повинні вільно орієнтуватись у технологіях технічного обслуговування, обладнанні для його проведення. Проектування стендів вимагає знань з матеріалознавства, технічних вимірювань, слюсарної та механічної обробки матеріалів, опору матеріалів, деталей машин та електротехніки. Моделювання процесів, які відбуваються в системах автомобілів, базується на тому, що приводиться в дію якийсь один з елементів системи: генератор, перервник-розподільник, реле, стартер, паливний насос тощо. Їх слід задіяти в тих же умовах, у яких експлуатуються автомобілі, при зміні показників з потрібним ступенем контролю. Тому при проектуванні стендів, які потім можуть бути використанні як робочі місця для студентів при проведенні лабораторних і практичних занять з будови і експлуатації автомобілів, слід передбачити наступні етапи:

- аналіз умов та режимів роботи агрегатів;

- можливості їх модифікації з метою забезпечення максимальної універсальності обладнання;

- урахування розмірів складальних одиниць;

- розрахунок потужності приводу;

- можливість зміни показників та створення штучного навантаження;

- вимоги безпеки;

- можливість контролю та зворотного зв'язку;

- ергономічні та естетичні вимоги;

- охорона праці та навколишнього середовища.

Така кількість вимог передбачає значний обсяг роботи, який не може бути виконаний одним студентом і вимагає створення творчих груп, що привчає їх до командної роботи та дозволяє ставити виховні завдання.

Дуже корисним для майбутніх учителів трудового навчання є напрямок проектування технологій методики вивчення автомобіля в старших класах шкіл та інших закладів освіти. Проектний підхід дає можливість реалізувати потенціал студента з усіх предметів і отримати кінцевий результат у вигляді практичної розробки, яка оформлюється спочатку як інформаційне повідомлення, потім як реферат, далі як курсова робота і може стати дипломною роботою спеціаліста або магістра.

Для якісної реалізації означеної методики в напрямку удосконалення навчально-матеріальної бази в роботі розглянуті психолого-педагогічні аспекти, які повинні бути враховані при використанні проектної технології з виготовлення засобів навчання різного виду та розробки рекомендацій щодо розвитку пізнавальних здібностей студентів при використанні обладнання для діагностування як технічних засобів навчання. З цією метою проаналізовані основні вимоги до тренажерів, що дозволяє проектувати їх та експлуатувати на науковій основі. формування знання уміння вчитель

Для перевірки припущення про те, що традиційна, усталена технологія підготовки майбутніх фахівців-педагогів недостатньо сприяє формуванню знань і умінь з будови та експлуатації автомобілів були проведені констатуючі (діагностичні) дослідження.

Щоб оцінити рівень сформованості знань і умінь студентів з спеціальних предметів нами було проведено опитування керівників та викладачів навчальних закладів з підготовки спеціалістів з автосправи.

У результаті аналізу анкет, які відповідали вимогам достовірності, були зроблені наступні узагальнення:

1. Кадровий склад більшості закладів, в яких здійснюється підготовка водіїв та слюсарів (автошколи, навчально-виробничі комбінати, заклади професійно-технічної освіти) і де працюють випускники чи проходять практику студенти інженерно-технологічного факультету, лише на 70 % укомплектований викладачами та майстрами, що мають вищу педагогічну освіту. Цей показник дозволяє зробити висновок про необхідність подальшої підготовки вчителів трудового навчання спеціалізації "Автосправа".

З іншого боку, 65,3 % керівників та викладачів закладів освіти вважають, що готовність до навчання спеціальним дисциплінам, проведення практичних занять та організації позаурочної роботи з профілю "Автосправа" у випускників знаходиться на середньому рівні, хоча й відзначають досить високу здатність до самоосвіти та підвищення рівня знань і умінь. Рівень теоретичних знань з будови та експлуатації автомобілів 43,5 % оцінюють як середній, 24,6 % - вище середнього і 11,9 % як високий. Оцінка готовності до організаційної роботи: планування навчального процесу, складання робочих програм, планів-конспектів тощо, знаходиться на середньому рівні, що підтверджує потребу в навичках проектної діяльності. Основою такої діяльності може бути уміння підбирати наочність і літературу та навички з використання наочності і технічних засобів навчання, які 70,6 % опитаних оцінили на рівні вище середнього.

На наступному етапі дослідження факторів, які впливають на рівень активного формування знань і умінь з будови та експлуатації автомобілів, було проведено опитування студентів факультетів різних університетів, де здійснюється підготовка вчителів трудового навчання з спеціалізації "Автосправа". Нас цікавила думка респондентів стосовно їхньої активності на лекціях, семінарських, лабораторних заняттях, при виконанні курсового проектування та ті труднощі, які заважають їм продуктивно оволодівати фахом.

Респонденти вказали, що для 91,3 % з них лекції є зрозумілими і посильними; 67,2 % ведуть конспект лекцій; лише 20,7 % студентів додатково до лекції опрацьовують літературу. Для 46,5 % студентів на практичних заняттях у достатній мірі закріплюються знання, отримані на лекціях; завжди цікаво, з задоволенням відвідують практичні заняття 43,2 %. Лише 47,4 % студентів на практичних заняттях встигають виконати завдання повністю.

Лабораторні заняття з інтересом відвідують 36,6 % студентів. Методами експериментальних досліджень на цих заняттях оволоділи тільки 24,2 %; 54,6 % опитаних вважають, що лабораторні заняття сприяли закріпленню знань курсу, формуванню умінь та навичок. Виявилося, що лише 16,4 % студентів сумлінно готувалися до виконання лабораторних робіт.

Важливо було отримати інформацію про роль курсового проектування у формуванні знань і умінь студентів. Перед студентами, які виконують курсові роботи та проекти, постають завдання, пов'язані з поглибленням наукової підготовки, узагальненням знань і оволодінням сучасною методикою наукових досліджень.

Респонденти зазначили, що для 74,6 % з них курсове проектування з предметів спеціалізації з автосправи сприяло закріпленню і поглибленню знань; 65,3 % вважають, що оволоділи вміннями і навичками проектування технологічного процесу технічного обслуговування автомобілів, конструювання деталей і вузлів пристроїв для обслуговування і ремонту автомобілів; 60,7 % накопичили досвід виконання технічних розрахунків та навчилися користуватися довідковою літературою. Але лише 36,4 % студентів відзначили, що при цьому вони мали можливість проявити ініціативу, прийняти самостійне рішення.

Формувальний експеримент здійснювався з метою перевірки гіпотези про те, що використання обладнання для діагностування як технічних засобів навчання допоможе студентам більш якісно засвоїти традиційно складні для вивчення теми.

Був використаний природній експеримент, який полягав в тому, що контрольною була визначена група студентів, що вивчала дисципліни з будови та експлуатації автомобілів за традиційною методикою. Якість знань перевірялась при проведенні контрольних робіт, за результатами поточної і семестрової успішності.

Аналіз узвичаєної системи в якій проходило практичне навчання студентів контрольних груп на інженерно-технологічному факультеті показав, що переважно застосовуються репродуктивні форми. Перш за все, це - лабораторні роботи з будови та експлуатації автомобілів, які виконуються без елементів досліджень, практичні заняття, на яких студенти займаються вправлянням.

Студенти експериментальної групи виконували лабораторні роботи з застосуванням стендів для діагностування, що дозволяло їм знімати характеристики, спостерігати, як змінюється робота системи при різних впливах, складали таблиці та креслили графіки залежності.

Якість засвоєння матеріалу перевірялась за допомогою спеціально підібраних тестів з тем, які вивчались.

Середні оцінки контрольної (Мк) та експериментальної (Ме) груп студентів, їх різниця (ДМ), міра варіації балів, або дисперсія контрольної (Sк2) та експериментальної (Sе2) груп і критерії достовірності (t) наведенні в табл. 1.

Розрахунки показують, що групи приблизно гомогенні за своїм складом, оскільки стандартне відхилення (S) невелике, тобто студенти психологічно готові до сприйняття матеріалу.

Таблиця 1. Табулювання оцінок

№ з/п	Параметр оцінки знань	Мк	Ме	?М	Sк2	Sе2	t
1	Вимоги до конструкції систем автомобілів	3,35	4,5	1,15	2,13	1,05	4,1
2	Конструкція систем живлення карбюраторних двигунів	3,8	4,8	1	4,31	1,13	3,6
3	Конструкція систем живлення газобалонних двигунів	3,8	4,6	0,8	3,05	3,2	2,8
4	Конструкція систем живлення дизельних двигунів	3,4	4,5	1,1	2,7	1,4	2,5
5	Конструкція інжекторних систем живлення	2,1	3,5	1,4	3,6	2,8	2,3
6	Організація роботи з технічного обслуговування	3,5	4,7	1,2	1,8	1,6	2,1
7	Послідовність операцій щодо регулювання витрат палива та вмісту СО	2,5	4,7	2,2	4,8	2,1	1,3
8	Складання технологічних карт діагностування систем	3,8	4,8	1	1,4	2,3	3,1
9	Методика оцінки якості роботи при застосуванні методів діагностування	3,4	4,4	2,0	1,6	1,4	3,3
10	Підготовка засобів для діагностування до роботи	2,2	4,4	2,2	2,4	1,7	2,7
Середні значення параметрів	3,18	4,3	1,21	2,37	2,19	3,07

Для підтвердження результатів обчислень педагогічного експерименту є сенс подати їх графічно. Діаграма середніх значень оцінок знань, умінь та навичок у студентів інженерно-технологічного факультету Херсонського державного університету при реалізації традиційної та експериментальної систем формування активності студентів подані на рис. 1.

Рис. 1. Діаграма динаміки середніх оцінок знань і умінь студентів з будови та експлуатації автомобілів

Параметри:

Кі - середні оцінки студентів контрольної групи з і-го питання;

Еі - середні оцінки студентів експериментальної групи з і-го питання;

Ді - різниця середніх оцінок студентів контрольної і експериментальної групи.

Аналіз успішності студентів експериментальної та контрольної груп показав, що з найбільш складних для засвоєння тем збільшились середні показники на 1,21 бали, а з деяких тем, де початкова якість знань була низькою - навіть на 2,2 бали.

Загальний рівень знань, умінь та навичок можна оцінити за середніми оцінками по всіх параметрах. Середні оцінки контрольної групи по всіх параметрах ?Мк = 3,18, що складає 44,2 % якості знань, в експериментальній групі середні оцінки склали 4,39 бали, якість набагато вища 77,1 %. Середня різниця між експериментальними та контрольними групами ?М склала 1,21 бала.

Результати пошукового експерименту дозволили внести деякі корективи у педагогічні умови активного формування знань і умінь з будови та експлуатації автомобілів у студентів. Перш за все, слід відмітити, що методичні основи активного формування знань і умінь з будови та експлуатації автомобілів, розроблені в дослідженні, розкривають аспекти формування продуктивної активності.

Висновки

Узагальнення результатів дослідження дає підстави зробити наступні висновки:

1. В умовах науково-технічного прогресу, коли значно зростає роль суб'єктивного фактора в розбудові нашого суспільства, проблема активного формування знань і умінь належного рівня у майбутніх вчителів трудового навчання з автосправи при вивченні спеціальних предметів є однією з найактуальніших у педагогічній теорії та практиці вищих педагогічних закладів освіти, як запорука забезпечення конкурентоспроможності і мобільності фахівця на сучасному ринку праці.

Аналіз дидактичних принципів, які використовуються при вивченні спеціальних дисциплін з будови та експлуатації автомобілів доводить, що навчальний процес повинен будуватись на ідеях педоцентризму і конструктивізму, який є безперервним процесом поетапно-рівневого формування у студента нових знань, що відображають рівень розвитку автомобільної техніки і перспективи її удосконалення.

2. При виборі методів навчання перевагу слід надавати тим методам, які дозволяють здійснювати технологізацію і комп'ютеризацію навчального процесу.

Технології повинні конструюватись відповідно до принципів Болонської системи освіти, а саме:

- перерозподіл балансу часу в бік збільшення самостійної й індивідуальної роботи, що потребує методичного обґрунтування та широкого впровадження дистанційних форм з комп'ютеризацією навчального процесу;

- розробка науково-обґрунтованого та стандартизованого змісту освіти, розбивка його на модулі;

- створення сучасних (електронних та комп'ютеризованих) підручників та посібників для вивчення спеціальних дисциплін при підготовці вчителів трудового навчання та викладачів професійної освіти.

3. Аналіз основних характеристик видів методичного забезпечення навчального процесу, у випадку їх використання при вивченні спеціальних дисциплін з будови та експлуатації автомобілів, дозволяє зробити узагальнюючий висновок: їхній зміст розкривається через сукупність використовуваних методів, засобів і форм навчання, що дозволяють педагогові всебічно підтримати навчальний процес, робити його ефективним і результативним, точніше, мова йде про розробку відповідної дидактичним цілям методичної системи навчання. При цьому слід врахувати, що методична система містить у собі п'ять компонентів - мета, зміст, методи, організаційні форми й засоби навчання, які тісно взаємозалежні, й зміна одного з них обов'язково спричиняє зміну інших.

У наш час в умовах інформатизації вищої освіти, насичення навчального процесу сучасними інформаційними й телекомунікаційними засобами, суттєвого збільшення обсягу інформації з будови та експлуатації автомобілів потрібно по-новому оцінити проблему забезпечення навчального процесу. Це пов'язано з тим, що дидактика постійно розвивається, наповнюючись новим змістом. Традиційні види забезпечення навчального процесу вже не дозволяють адекватно відобразити особливості й специфіку навчання в нових сучасних умовах. Із цих позицій нами обґрунтовано сутність, зміст і структуру інформаційно-технологічного забезпечення навчального процесу при підготовці вчителів трудового навчання з автосправи.

Принциповими особливостями дидактичного комплексу, який ми пропонуємо використовувати при вивченні спеціальних дисциплін, є те, що на відміну від програмно-методичного комплексу, який підтримує певну методику навчання, дидактичний комплекс розглядається нами як дидактична система, що дозволяє педагогові через інформаційну складову інформаційно-технологічного забезпечення навчального процесу реалізувати цілісну технологію навчання. Цим вирішується завдання гарантованого досягнення цілей професійної підготовки майбутніх вчителів трудового навчання з автосправи. Кожний елемент дидактичного комплексу є не просто носієм відповідної інформації, але й виконує специфічні функції, що реалізуються в проектній технології навчання. Отже, дидактичний комплекс ми розглядаємо як цілісну дидактичну систему, що є базою знань, яка постійно розвивається у певній предметній області спеціальної дисципліни з будови та експлуатації автомобіля.

4. Формувальний експеримент здійснювався з метою обґрунтування тези про те, що використання обладнання для діагностування в якості технічних засобів навчання допоможе студентам більш якісно засвоїти традиційно складні для вивчення теми. Оцінка загального рівня знань, умінь та навичок за середніми результатами за всіма параметрами в контрольній групі показала якість знань 44,2 %, а в експериментальній набагато вищу - 77,1 %.

Результати дисертаційного дослідження дають підстави вважати, що мети досягнуто, завдання реалізовано, однак дисертація не вичерпує всіх аспектів проблеми. Проведене дослідження дає змогу спланувати подальшу роботу з цієї проблеми за такими напрямками: організація самостійної та індивідуальної роботи з вивчення спеціальних предметів; підготовка майбутніх вчителів з автосправи до роботи з дорослими в автошколах різної форми власності; підготовка випускників до позакласної роботи за профілем в гуртках та станціях технічної творчості.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Васильченко Г. Ю. Підготовка студентів ІПФ у системі неперервної педагогічної освіти / Г. Ю. Васильченко // Зб. наук. праць. - Херсон: ХДПУ, 1998. - Вип. 5. - С. 56-58.

2. Васильченко Г. Ю. Соціально-економічні аспекти проблеми ступеневої неперервної педагогічної освіти / Г. Ю. Васильченко // Зб. наук. праць. - Херсон: ХДПУ, 1999. - Вип. 7. - С. 170-173.

3. Васильченко Г. Ю. Компонентно-структурний аналіз неперервної ступеневої підготовки студентів інженерно-педагогічних факультетів педвузів / Г.Ю. Васильченко // Зб. наук. праць. - Херсон : ХДПУ, 1999. - Вип. 10. - С. 310-316.

4. Васильченко Г. Ю. Виробниче навчання як умова багатоступеневої підготовки інженерів-педагогів сільськогосподарського профілю / Г.Ю. Васильченко // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Зб. наук. праць. - К.: ППУ, 2001. - Вип. 5. - С. 147-150.

5. Васильченко Г. Ю. Проблеми активізації пізнавальної діяльності студентів у вищих педагогічних навчальних закладах / Г. Ю. Васильченко // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Зб. наук. праць. - Рівне: РДГУ, 2005. - Вип. 33. - С. 84-88.

6. Васильченко Г. Ю. Методика використання стендів для діагностування автомобілів та їх складових в якості тренажерів / Г. Ю. Васильченко // Освітянські обрії: реалії та перспективи : Зб. наук. праць. - К.: ІПТО, 2007. Вип. 1. - С. 41-45.

7. Васильченко Г. Ю Формування знань і умінь з будови та експлуатації автомобілів при використанні стендів для діагностування в якості тренажерів / Г. Ю. Васильченко // Інноваційні технології в професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики: Зб. наук. праць. Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка. - Полтава : ПДПУ, 2007. - Вип. 2. - С. 413-418.

8. Васильченко Г. Ю. Методи навчання в формуванні навчально-пізнавальної активності майбутніх вчителів трудового навчання з автосправи / Г. Ю. Васильченко // Модернізація освіти: пошуки, проблеми, перспективи Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. (Массандра) - К.: ІПТО, 2007. - С. 22-23.

9. Васильченко Г. Ю. Активізація пізнавальних здібностей майбутніх вчителів трудового навчання з автосправи / Г. Ю. Васильченко // Materialy ІІ Miedzynarodowej naukowe - praktycznej konftrencji "Wykszta cenie I navka bez granic - 2005" 19-27 grudnia 2005 roku Praha Nauka I studia - Publishing house Tducation and Science s.r.o. 2005. - T. 33. Pedagogiczne nauki Przemysl. - Р. 41-43.

10. Васильченко Г. Ю. Формування самосвідомості майбутніх інженерів-педагогів / Г. Ю. Васильченко // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Зміст громадянської освіти і виховання: історія, реалії, перспективи. - Херсон: ПРІПО, 2006. - С. 19-20.

11. Умови проектування педагогічних технологій з використанням наочності при вивченні автосправи / Г. Ю. Васильченко // Інноваційні технології в професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики: Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (присвячена пам'яті академіка Д. О. Тхоржевського і 30-ти річчю факультету технології та дизайну Полтавського державного університету імені В. Г. Короленка). - Полтава: ПДПУ, 2008. - С. 226-232.

Анотація

Васильченко Г. Ю. Формування знань і умінь з будови та експлуатації автомобілів у майбутніх вчителів трудового навчання в процесі вивчення спеціальних дисциплін. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика трудового навчання. Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка. - Чернігів, 2010.

У дисертації теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено методику формування знань і умінь з будови та експлуатації автомобілів на основі сучасних вимог до кваліфікації майбутніх вчителів трудового навчання. Проаналізовані методичні підходи до процесу формування знань і умінь, умови проектування педагогічних технологій з використанням наочності та різноманітних засобів навчання. Особлива увага приділена можливості використання при проведенні лабораторних та практичних занять обладнання, що застосовується для перевірки складальних одиниць автомобілів. Визначена залежність якості формування знань і умінь від активності всіх учасників освітянського процесу, яка базується на теорії розвитку особистості.

У дисертаційному дослідженні визначено й обґрунтовано педагогічні умови, які забезпечують послідовність формування у студентів цілісної системи знань і умінь з будови та експлуатації автомобілів при використані сучасних педагогічних технологій.

Ключові слова: активне формування знань і умінь, педагогічні технології, психолого-педагогічні основи, умови формування.

Аннотация

Васильченко Г.Ю. Формирование знаний и умений по устройству и эксплуатации автомобилей у будущих учителей трудового обучения в процессе изучения специальных дисциплин. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика трудового обучения. Черниговский национальный педагогический университет имени Т.Г. Шевченко. - Чернигов, 2010.

Актуальность диссертационного исследования обусловлена необходимостью формирования у будущих учителей автодела понимания необходимости непрерывного повышения уровня знаний и умений по специальным дисциплинам, уровень которых должен соответствовать современным требованиям системы подготовки водителей. Анализ дидактических систем, используемых при подготовке учителей автодела показывает, что наилучшую результативность имеют методики, связанные с активной познавательной деятельностью студентов, основанной на решении заданий максимально приближенных к реальным производственным условиям.

В диссертации теоретически обоснована и экспериментально проверена методика формирования знаний и умений по устройству и эксплуатации автомобилей на основе современных требований к квалификации будущих учителей трудового обучения. Проанализированы методические подходы к процессу формирования знаний и умений, условия проектирования педагогических технологий с использованием наглядности и разнообразных средств обучения. Особое внимание уделено возможности использования в качестве технических средств обучения при проведении лабораторных и практических занятий оборудования, которое используется для проверки сборочных единиц автомобилей. Определенна зависимость качества формирования знаний и умений от активности всех участников процесса обучения, которая базируется на теории развития личности. Рассмотрены критерии и уровни учебно-познавательной активности студентов и условия их формирования. Обоснована возможность применения методики тренажерного обучения при использовании оборудования для проверки технического состояния составляющих автомобилей в учебном процессе.

В диссертационном исследовании определены и обоснованы педагогические условия, которые обеспечивают последовательность формирования у студентов целостной системы знаний и умений по устройству и эксплуатации автомобилей при использовании современных педагогических технологий.

Экспериментальные исследования показали, что проведение лабораторных и практических занятий с использованием оборудования для диагностирования автомобилей и их отдельных систем как технических средств обучения существенно повышает качество знаний студентов, особенно при изучении наиболее сложных тем.

Ключевые слова: активное формирование знаний и умений, педагогические технологии, психолого-педагогические основы, условия формирования, технические средства обучения.

Summary

Vasilchenko G. Y. Formation of knowledge and skills on the device in operation of automobiles for future teachers of labour training during studying of special disciplines. - Manuscript.

The dissertation for a scientific degree of candidate of pedagogical sciences by specialty 13.00.02 - theory and methodology of labour education. Chernihiv national pedagogical university of the name of T.G. Shevchenko. - Chernihiv, 2010.

In the dissertation the technique of formation of knowledge both skills on the device and operation of automobiles is theoretically proved and checked experimentally up on the basis of the modern requirements to qualification of the future teachers of labour training. The methodical approaches to process of formation of knowledge and skills, condition of designing of pedagogical technologies with the use of presentation and various means of training are analyzed. The special attention is given to the opportunities of the usage of the equipment as means of training at realization of laboratory and practical activities, which is used for checking of assembly units of automobiles. The dependence of quality of formation of knowledge and skills on activity of all participants of process of training is determined, which is based on the theory of development of the person.

In dissertational research the pedagogical conditions, which provide a sequence of formation at the students' complete system of knowledge both skills on the device and operation of automobiles at usage of modern pedagogical technologies are determined and proved.

Key words: active formation of knowledge and skills, conditions of formation, pedagogical technologies, psycho-pedagogical bases.

Размещено на Allbest.ru