Формування готовності молодого вчителя фізико-математичних дисциплін до інноваційної діяльності в системі методичної роботи школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

УДК : 371.124 : 53+51

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування готовності молодого вчителя фізико-математичних дисциплін до інноваційної діяльності в системі методичної роботи школи

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Волощук Ілона Аркадіївна

Черкаси 2010

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Нові соціальні реалії в Україні, орієнтація на компетентність і професіоналізм фахівця суттєво змінюють пріоритети в галузі освіти. У такому контексті актуальною стає проблема підготовки працівників освіти, які засвідчують високий освітній рівень, інтелектуальний потенціал, інноваційний стиль педагогічного мислення, готовність до ухвалення творчих рішень. Саме тому сучасний етап розвитку системи освіти пов'язують із поширенням нововведень, забезпечення доступу до них молодих фахівців, підтримкою їхньої ініціативи й творчості. Сутність такої інноваційної освітньої політики полягає насамперед у спрямуванні діяльності молодого вчителя на шлях перспективних перетворень.

Практика переконливо доводить: якою б якісною та ефективною не була теоретична підготовка майбутнього педагога у ВНЗ, занурюючись у шкільну реальність, молодий фахівець відчуває багато труднощів у процесі свого професійного становлення.

Сучасні наукові дослідження з проблем підготовки високоосвічених ініціативних педагогів, здатних реалізовувати свій творчий потенціал, зосереджують увагу на негативних чинниках освітньої політики. Вимоги держави до вчителя не можуть бути реалізовані, оскільки відсутні стимули високоякісної роботи, педагоги перебувають під тиском зразків буденності, не отримують якісної, методологічної та методичної підтримки, механізми управління освітою застарілі. Саме ці причини зумовлюють тенденцію відтоку з педагогічної професії талановитої творчої молоді, здатної діяти нестандартно. З огляду на це особистість молодого вчителя нині розглядають як ключову фігуру шкільного інноваційного процесу, а управлінську підтримку молодого фахівця вбачають у забезпеченні умов для розвитку ініціативи та творчості.

Підготовка вчителя-професіонала завжди була в центрі уваги вітчизняних і зарубіжних дослідників. У працях філософів (А. Анісимова, М. Бердяєва, В. Біблера, В. Вернадського, М. Кагана та ін.); психологів (Л. Виготського, Г. Костюка, С. Рубінштейна й ін.); педагогів (А. Вербицького, З. Васильєвої, Н. Кічук, Н. Кузьміної, А. Кузьмінського, В. Сипченка, М. Солдатенка та ін.) досліджено різні аспекти педагогічної діяльності, специфіку та вимоги до професіоналізму педагогів. Окремі аспекти формування готовності майбутніх учителів до інноваційної професійної діяльності вивчено в роботах науковців. Так, професійно-педагогічну готовність О. Абдуліна, Г. Балл, А. Бойко, К. Дурай-Новакова, М. Дьяченко, В. Моляко, О. Мороз, Л. Нічуговська, О. Савченко трактують із позицій особистісного підходу; Т. Воронова, З. Левчук, А. Линенко, Л. Кондрашова, О. Семеног, Т. Симоненко - як реалізацію окремих цілеспрямованих педагогічних функцій особистості для забезпечення її готовності до професійної діяльності.

Питання модернізації педагогічної освіти на засадах особистісно-орієнтованого процесу досліджували І. Бех, О. Біда, У. Гончаренко, О. Пєхота, С. Подмазін, В. Сєриков, С. Сисоєва, І. Якиманська та ін. Проблема загальної педагогічної інноватики є предметом наукових студій І. Блауберга, В. Дудченко, І. Жежко, А. Кругликова, В. Лазарева, Ю. Неймера, Н. Юсуфбекової. Філософські засади інноваційної педагогічної діяльності аналізують М. Бургін, Б. Сазонов, М. Степанов, теоретичні основи - К. Ангеловські, Л. Даниленко, І. Дичківська, В. Загвязинський, І. Циркун; соціокультурні аспекти освітніх нововведень досліджують З. Абасов, Л. Подимова, В. Сластьонін.

У працях українських учених Р. Гільборга, Г. Горської, Н. Грановської, А. Деминцева, І. Жерносека, Н. Клокар, О. Козлової, О. Марченко, О. Рибальченко з'ясовано проблеми щодо впливу методичних форм діяльності на формування інноваційного мислення молодих педагогів.

Незважаючи на значущість наукових досліджень, присвячених підготовці фахівців до інноваційної діяльності, багато питань цієї складної проблеми не з'ясовано. Аналіз педагогічної практики свідчить про наявність певних протиріч: між творчою природою педагогічної праці й переважно репродуктивними діями вчителів; інтенсивними темпами зростання потреби в інноваціях і недостатньо ефективними способами підготовки педагогів до інноваційної діяльності. Розв'язання протиріч, наявних у системі професійно-методичної підготовки вчителя, зумовлює доцільність спеціального дослідження, спрямованого на з'ясування сутності, змісту, структури й рівнів його готовності до інноваційної діяльності та виявлення педагогічних умов, які стимулюють результативність методичної роботи у формуванні такого складного особистісного утворення.

Усе це й зумовило вибір теми дослідження - «Формування готовності молодого вчителя фізико-математичних дисциплін до інноваційної діяльності в системі методичної роботи школи».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою комплексної теми «Теорія та практика інноваційних технологій у системі особистісно орієнтованого навчання», що досліджує кафедра педагогіки Криворізького державного педагогічного університету на замовлення Міністерства освіти і науки України (наказ МОН України від 05.11.2002, реєстраційний номер № 0103U001111), затверджена вченою радою Криворізького державного педагогічного університету (протокол № 6 від 09.11.2006), узгоджена в раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 88 від 7.02.2007).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробленні та експериментальній перевірці педагогічних умов формування готовності молодих учителів до інноваційної професійної діяльності в процесі організації методичної роботи школи.

Відповідно до мети поставлено завдання дослідження:

1. Окреслити понятійно-термінологічний апарат проблеми дослідження та основні підходи до розв'язання її як на теоретичному, так і на практичному рівнях.

2. Виявити сутність, зміст і структурні компоненти готовності вчителя до інноваційної професійної діяльності та формування її через систему методичної роботи.

3. Створити модель методичної роботи школи з формування готовності молодого вчителя фізико-математичних дисциплін до інноваційної діяльності.

4. Теоретично обґрунтувати й дослідно-експериментальним шляхом перевірити сукупність педагогічних умов, що позитивно впливають на процес формування готовності молодого вчителя до інноваційної діяльності в системі методичної роботи.

5. Підготувати методичні рекомендації для вчителів шкіл, студентів і викладачів ВНЗ щодо формування готовності молодих учителів до інноваційної діяльності засобами методичної роботи школи.

Об'єкт дослідження - методична робота школи з молодими вчителя фізико-математичних дисциплін.

Предмет дослідження - педагогічні умови, які забезпечують ефективність методичної роботи у формуванні готовності вчителя фізико-математичних дисциплін до інноваційної діяльності.

Методи дослідження. Комплексний підхід до вивчення означеної проблеми зумовив використання сукупності методів: теоретичні - вивчення наукової літератури, теоретичний аналіз та синтез на всіх етапах дослідження, результати якого використані для обґрунтування сутності, змісту, структури, показників готовності вчителя до інноваційної діяльності та виявлення педагогічних умов її формування засобами методичної роботи; емпіричні - спостереження, самоспостереження, самооцінювання, тестування, бесіди, анкетування для виявлення рівнів сформованості готовності молодих учителів до інноваційної діяльності та результативності експериментальної роботи; педагогічний експеримент, який уможливив: дослідження реального стану проблеми; здійснення експериментальної перевірки моделі та технології формування цього складного особистісного утворення в процесі методичної роботи; апробації та перевірки ефективності упровадження педагогічних умов формування готовності молодих учителів фізико-математичних дисциплін через систему методичного навчання; методи статистичної обробки наукових даних для аналізу та інтерпретації результатів дослідження, уточнення висновків.

Організація дослідження. Науковий пошук тривав протягом трьох узаємопов'язаних етапів упродовж 2004 - 2010 років.

На першому етапі (2004 - 2005 рр.) на основі вивчення філософської, психологічної, педагогічної літератури визначено й відкореговано об'єкт, предмет і мету дослідження, конкретизовано завдання й методи роботи; вивчено методичну документацію з проблеми длслідження; проведено констатувальний експеримент, складено програму й розроблено методику формування готовності вчителів до інноваційної діяльності в процесі методичної роботи.

На другому етапі (2006 - 2007 рр.) продовжено вивчення спеціальної літератури з порушеної проблеми. На основі узагальнення результатів теоретичного дослідження розроблено методику проведення формувального експерименту, конкретизовано виявлені теоретичним шляхом педагогічні умови, перевірено ефективність запропонованої експериментальної моделі методичної роботи з формування готовності молодого вчителя до інноваційної діяльності.

На третьому завершальному етапі (2008 - 2009 рр.) узагальнено отримані результати проведеного дослідження, зокрема оцінено ефективність розробленої технології формування готовності вчителя до інноваційної діяльності в системі методичної роботи; здійснено статистичну обробку експериментальних даних; розроблено методичні рекомендації.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: уперше на основі системно-структурного аналізу основних компонентів готовності до інноваційної діяльності виявлено рівні готовності молодих педагогів, які дозволяють критично оцінити практику методичної роботи, обґрунтувати шляхи її оптимізації; створено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено модель формування готовності молодих педагогів до інноваційної діяльності в процесі методичної роботи школи; удосконалено науково-теоретичні положення професійної спрямованості методичної роботи школи: створення інформаційної бази на основі інтеграції знань з різних наукових галузей, орієнтація на рефлексію як механізм самопізнання й саморозвитку вчителя, озброєння молодих учителів інноваційними технологіями й розвиток їх інтелектуальних умінь; дістало подальшого розвитку трактування сутності поняття «готовність до інноваційної діяльності», у структурі якої визначено зміст, компоненти, критеріальні та рівневі характеристики готовності молодого вчителя фізико-математичних дисциплін до інноваційної діяльності й окреслено сукупність педагогічних умов, які забезпечують результативність методичної роботи у формуванні готовності вчителя фізики та математики до інноваційної діяльності.

Практична значущість результатів дослідження: розроблено технологію методичного навчання молодих учителів фізико-математичних дисциплін, створено різноманітні комунікативні, особистісно-орієнтовані ситуації в системі методичного навчання; апробовано методику проведення форм методичного навчання (практично-дослідницького, рефлексивно-проектувального семінару, методичного семінару-практикуму, педагогічного практикуму); обґрунтовано методичні вимоги до проведення інноваційних форм методичної роботи («Виставка педагогічної творчості», «Фестиваль методичних ідей», «Методичний турнір», «Методичний ринг», «Конкурс професійної майстерності», «Панорама педагогічних ідей і знахідок», «Методичні тижні» тощо); розроблено й апробовано на практиці плани роботи методичної ради, ради предметних кафедр і творчих проблемних лабораторій, науково-методичної ради; розроблено методичні рекомендації для керівників методичної служби щодо формування готовності молодого вчителя фізико-математичних дисциплін до інноваційної діяльності засобами методичної роботи школи.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися та отримали позитивну оцінку на всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Виховання майбутнього педагога на основі національної культури і вічних духовних цінностей: історія та перспективи розвитку» (м. Харків, 2006 р.), «Модульно-блокове структурування педагогічних знань як умова реалізації якості навчання ВНЗ» (м. Кривий Ріг, 2007 р.), «Проблеми формування педагогічного професіоналізму студентів університетів в умовах кредитно-модульного навчання» (м. Кривий Ріг, 2008 р.), «Шляхи гармонізації знань і якостей особистості в професійній підготовці майбутнього вчителя» (м. Кривий Ріг, 2009 р.).

Основні положення дослідження доповідалися на засіданнях кафедри педагогіки, методологічному семінарі викладачів і науково-методологічному семінарі молодих учених Криворізького державного педагогічного університету.

Упровадження результатів дослідження. Основні положення й рекомендації щодо формування готовності вчителів до інноваційної діяльності засобами методичної роботи впроваджено в роботу Криворізьких ЗОШ І-ІІ ступенів № 84 (довідка № 118 від 8.12.2009), № 88 (довідка № 129 від 9.12.2009), № 90 (довідка № 3 від 10.12.2009), № 94 (довідка № 139 від 14.12.2009), № 128 (довідка № 380 від 14.12.2009), Криворізької педагогічної гімназії (довідка № 115 від 11.12.2009).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 7 одноосібних наукових праць у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та 2 методичних рекомендацій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 2 розділів, висновків, 13 додатків на 29 сторінках, списку використаних джерел (266 найменувань, із них 3 іноземними мовами), 31 таблиці, 5 рисунків. Повний обсяг дисертації - 232 сторінки, зокрема 175 сторінок основного тексту.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми формування готовності вчителя до інноваційної діяльності системою методичної роботи школи, окреслено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, аргументовано наукову новизну й практичне значення, представлено відомості про апробацію та впровадження отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретичні основи формування готовності молодого вчителя до інноваційної діяльності в системі методичної роботи школи» на основі аналізу наукової літератури з'ясовано теоретичні аспекти проблеми формування готовності молодого вчителя до інноваційної діяльності; досліджено психолого-педагогічні засади використання методичної роботи для формування аналізованого особистісного утворення, виявлено та теоретично обґрунтовано сукупність педагогічних умов, що позитивно впливають на формування готовності вчителя до інноваційної діяльності засобами методичної роботи школи.

Теоретичний аналіз ключових понять дослідження «педагогічна інновація», «інноваційний підхід», «готовність до інноваційної діяльності» дав змогу довести множинність поглядів науковців щодо трактування сутності основних понять дослідження. У дисертації готовність до інноваційної діяльності потлумачено як складне особистісне утворення, що містить в собі знання з педагогічної інноватики, уміння створювати та впроваджувати новий педагогічний досвід, творчі, креативні здібності, які зумовлюють інноваційно-професійну позицію вчителя.

У розділі обґрунтовано теоретичне положення про те, що оволодіння знаннями та уміннями, необхідними для використання інновацій у педагогічній діяльності, позитивне ставлення до методичної роботи як до засобу накопичення інноваційного досвіду, схильність до інноваційної діяльності - не стихійний, а педагогічно керований, динамічний, складний процес. Ефективність його перебігу залежить від того, наскільки систематичною є методична робота школи, спрямована на розвиток складників такого особистісного утворення.

З'ясовано механізм формування готовності вчителя до інноваційної педагогічної діяльності, основою якого слугують складні зв'язки між мотиваційно-ціннісним, змістово-процесуальним, інтелектуально-креативним та діяльнісно-рефлексивним компонентами. Окреслена багатокомпонентна структура уможливила виокремлення критеріїв вияву готовності. За допомогою теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури, самооцінок, експертних оцінок, спостереження за методичним навчанням молодих учителів визначено показники готовності до інноваційної педагогічної діяльності. Подано характеристику кожного критерію й показника, від виразності яких залежать рівні готовності вчителів до інноваційної діяльності в педагогічній роботі, що у дослідженні диференційовано за ступенем вияву показників: низьким, середнім і високим.

Аналіз шкільної практики дав змогу стверджувати, що формування готовності вчителя до інноваційної діяльності реалізується через систему методичної роботи школи, багатокомпонентна структура якої є ефективним засобом розвитку інноваційного потенціалу особистості вчителя. Методична робота забезпечує цілеспрямовану підготовку вчителя до інноваційної діяльності: а) створюючи інформаційну базу на основі інтеграції знань із різних наукових галузей; б) формуючи системність і критичність педагогічного мислення її учасників; в) орієнтуючи на рефлексію як механізм самопізнання та саморозвитку вчителя; г) озброюючи інноваційними технологіями та розвиваючи інтелектуальні вміння; д) окреслюючи орієнтири та перспективи подальшого професійного зростання й самовдосконалення вчителя, зумовлюючи динаміку рівня його готовності до інноваційної діяльності від низького до більш високого.

Дослідження дало підстави для з'ясування поетапного характеру процесу формування готовності молодого вчителя до інноваційної діяльності та для обґрунтування залежності ефективності методичної роботи школи від педагогічних умов: створення креативного середовища, надання змісту особистісної спрямованості, залучення кожного її учасника до систематичної, творчої методичної діяльності за умов інтеграції з науковою працею та вивченням передового педагогічного досвіду, використанням інноваційних технологій з урахуванням мотивації, здібностей та можливостей особистості.

У другому розділі «Дослідно-експериментальна робота з формування готовності молодого вчителя до інноваційної діяльності» подано аналіз стану педагогічної практики з досліджуваної проблеми, рівнів готовності молодих учителів до інноваційної діяльності й причин переважно низького рівня її вияву, з'ясовано можливості методичної роботи школи у формуванні цього складного особистісного утворення; представлено програму методичного навчання й експериментальної перевірки ефективності різноманітних форм методичної роботи, проблемно-ситуаційної та імітаційно-ігрової технологій навчання. готовність вчитель інноваційний діяльність

Для вивчення стану досліджуваної проблеми в сучасній педагогічній практиці проведено констатувальний експеримент, у ході якого встановлено, що в молодих учителів переважають середній (58 %) і низький (22 %) рівні готовності до інноваційної діяльності; 17 % опитаних учителів не відчуває потреби в педагогічних інноваціях, не вбачає зв'язків між інноваційним підходом до розв'язання професійних завдань і результатами власної професійної діяльності; 29 % учителів продемонстрували низький рівень здатності усвідомлювати сутність педагогічних явищ, аналізувати діяльність із позиції нового знання; 31 % відчуває труднощі в моделюванні власної педагогічної діяльності, контролі й регулюванні власних дій.

З'ясовано, що причиною такого стану речей є те, що зміст, характер, форми й методи методичної роботи школи не орієнтовані на особистість учителя, у різноманітних формах методичної роботи переважає формалізм, репродукція, у ході вирішення педагогічних проблем і творчих завдань у вчителів відсутні бажання й потреби працювати нестандартно.

Вивчений стан проблеми в педагогічній практиці зумовив необхідність проведення формувального експерименту, мета якого полягала в розробленні та апробації моделі формування готовності вчителів до інноваційної діяльності в системі методичної роботи школи. Експериментальною роботою охоплено 230 учителів загальноосвітніх шкіл м. Кривого Рогу.

Структура моделі об'єднує три напрями: теоретичний, практичний і професійно-особистісний. Теоретичний напрям полягає в озброєнні вчителя фізико-математичних дисциплін основами інноватики, професійно-особистісний передбачає становлення вчителя-новатора, практичний - являє собою відпрацювання інноваційних технологій у професійній діяльності.

Методична робота школи з формування готовності вчителя фізико-математичних дисциплін до інноваційної діяльності, що у дослідженні представлена в вигляді моделі (рис1), створює умови для ефективної адаптації молодого учителя до стандартної професійно-педагогічної діяльності, для концентрації зусиль на розвиткові інноваційних якостей; спрямована на становлення вчителя як суб'єкта професійного вдосконалення, що є основою ефективної професійно-педагогічної діяльності; надає вчителю адресну допомогу та педагогічну підтримку.

Завдяки методичній роботі школи з формування готовності молодого вчителя фізико-математичних дисциплін до інноваційної діяльності:

- психолого-педагогічну діагностику вихідного рівня готовності молодого вчителя до інноваційної педагогічної діяльності;

- вивчення й обґрунтування педагогічних шляхів упливу на процес досягнення бажаного стану готовності з конкретизацією методичних завдань;

- прогнозування динаміки активності педагогічного управління процесом підготовки молодого вчителя до інноваційної діяльності та динаміки його змін під впливом методичної активності, визначення етапів контрольної діагностики;

- моніторинг динаміки активності педагогічного управління процесом підготовки молодого вчителя до інноваційної діяльності;

- поточне регулювання й корекцію шляхів управління процесом підготовки молодого вчителя до інноваційної професійної діяльності;

- підсумкову діагностику стану готовності молодого вчителя до інноваційної діяльності, зіставлення його з прогнозованим результатом, розроблення заходів нового етапу розвитку.

Реалізація узгоджених цілей на основі спрямованого самовпливу стимулює постійний цілеспрямований особистісний розвиток молодого вчителя. Єдність спрямованого педагогічного впливу й процесу становлення молодого фахівця є ефективним механізмом оволодіння молодими вчителями інноваційною діяльністю.

Проведене дослідження підтверджує, що, на відміну від інших педагогічних ідей, молодий учитель не може прийняти інновацію як звичайну методичну інструкцію, він повинен самостійно дійти до інноваційного рішення навчальної проблеми. У зв'язку з цим за основу побудованої моделі методичної роботи школи з формування готовності молодого вчителя фізико-математичних дисциплін до інноваційної діяльності обрано програму актуалізації здібностей, особистих якостей молодого педагога й усвідомлення ним свого професійно-особистісного саморозвитку, самозбагачення власної професійно-педагогічної культури.

Методична система роботи школи з формування готовності молодого вчителя до інноваційної діяльності базується на принципах цілісності, системності, діалогічного й імітаційно-ігрового спілкування, гуманізації педагогічного процесу, особистісно-діяльнісного підходу до вирішення педагогічних завдань, запропонованих А. Вербицьким, Л. Кондрашовою, В. Монаховим, Н. Стяглик.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Модель формування готовності молодого вчителя фізико-математичних дисциплін до інноваційної діяльності засобами методичної роботи школи

Методична робота школи з формування готовності молодого вчителя фізико-математичних дисциплін до інноваційної діяльності має циклічний, цілеспрямований і керований характер, спрямована на методичну підтримку й інноваційний розвиток молодих фахівців. Основним призначенням методичної роботи школи було створення механізму суб'єктно-партнерських взаємин для взаємоадаптації молодих фахівців у навчальному закладі на підставі гармонійного поєднання роботи з вивчення, узагальнення й упровадження психолого-педагогічної діяльності та стимулювання творчих пошуків педагогів-початківців.

Методична робота школи з формування готовності молодого вчителя фізико-математичних дисциплін до інноваційної діяльності потрактована як суб'єктна цілеспрямована, конкретна, реальна, доступна, систематична, організована й ґрунтується на об'єктивних закономірностях при реалізації функцій, функціональних обов'язків кожного члена колективу. Такий підхід дав змогу залучити до внутрішкільного управління методичною роботою якомога більше членів шкільного колективу.

Управління методичною роботою базоване на системному підході й представлене аналітичною професіограмою рефлексивної діяльності кожного молодого фахівця. Методична робота школи має на меті розвиток, саморозвиток, самовиховання особистості молодого вчителя й передбачає цілеспрямований, раціонально організований алгоритмічний порядок дій, запрограмований на результат, за допомогою системного аналізу та виконання управлінських дій: аналізу, вироблення й ухвалення рішень.

В основу побудови системи методичної роботи школи з формування готовності молодого вчителя фізико-математичних дисциплін до інноваційної діяльності покладено системний підхід, який є одним з універсальних у педагогічній науці й практиці. Завдяки системному підходу конкретизуються етапи розвитку методичної системи, включаючи до системоутворювальних факторів і «цільовий стан», що вможливлює вивчення окремих якостей об'єкта, завдяки чому вони стають упорядкованими, організованими в певну цілісність.

У ході складання програми дослідно-експериментальної роботи ураховано, що формування готовності до інноваційної діяльності молодих учителів фізико-математичних дисциплін перебігатиме більш успішно, якщо навчати вчителів методики та технологій інноваційної діяльності, надати цій роботі особистісної спрямованості, диференціювати систему завдань з урахуванням інтересів та досвіду творчої роботи; залучати вчителів до нестандартної діяльності та реалізації інноваційного підходу до вирішення практичних завдань.

Під час організації методичного навчання педагогів в умовах проблемного семінару та школи молодого вчителя враховано характерні його особливості:

- методичне навчання є етапом професійної перебудови, яка пов'язана з руйнуванням усталених професійних уявлень і стереотипів;

- відмінність у віці учасників методичних занять зумовлює різну якість сприйняття інформації, різниця в психічних процесах пам'яті, мислення, уяви, можливостях до навчання суттєво ускладнює діяльність керівника методичного навчання в реалізації дидактичних цілей;

- учасники методичного навчання значно відрізняються за рівнем професіоналізму, досвідом роботи, характером педагогічної діяльності.

У ході дослідного навчання доведено, що інноваційні форми методичної роботи (виставка педагогічної творчості, фестиваль методичних ідей, методичний турнір, методичний ринг, конкурс професійної майстерності, панорама педагогічних ідей і знахідок, методичні тижні) активізують ініціативу вчителя, озброюють методикою педагогічної взаємодії, співробітництва, співтворчості й методами аналізу професійних досягнень. Моделювання проблемно-ситуаційної та імітаційно-ігрової діяльності в методичній роботі створює умови для цілеспрямованого й систематичного розвитку потреби в самовираженні, самоорганізації, закладеної в кожному її учаснику.

Педагогічний експеримент підтвердив припущення про те, що формування готовності молодих учителів до інноваційної діяльності буде успішним за умов переходу з предметного навчання на індивідуально-орієнтоване, у разі подолання пріоритету репродуктивних способів засвоєння методичних знань над активними формами й методами, застосування особистісно-діяльнісного підходу до організації методичної роботи школи як цілісної системи, базованої на принципах рольової перспективи, педагогічної взаємодії, співробітництва й співтворчості.

Доведено результативність розробленої системи методичної роботи школи з формування готовності вчителів до інноваційної діяльності, що поєднала методологічні підходи (системно-цільовий, індивідуально-діяльнісний, індивідуально-диференційований, соціально-психологічний, компетентний і технологічно-рефлексивний), цілі, зміст, форми й методи, стимули та засоби, методики й технології, науково-методичний і психологічний супровід, діяльність інноваційної спрямованості й моніторинг рівня готовності молодого вчителя до інноваційних дій.

Дослідно-експериментальним шляхом підтверджено, що наповнення методичної роботи елементами проблемності стимулювало позитивну динаміку взаємин молодих учителів до педагогічних інновацій.

Після завершення формувального експерименту вивчено динаміку рівнів готовності вчителів до інноваційної діяльності. За результатами підсумкових зрізів виявлено зростання рівнів сформованості досліджуваного особистісного утворення вчителів основної школи (табл. 1).

Таблиця 1. Рівні готовності до інноваційної діяльності вчителів контрольних та експериментальних груп до й після формувального експерименту

Рівні готовності	На початок експерименту, %	Після закінчення експерименту, %
	Контрольна група (43)	Експериментальна група (42)	Контрольна група	Експериментальна група
Високий	22,0	18,0	15,7	66,75
Середній	56,0	58,0	67,3	24,5
Низький	22,0	24,0	17,0	8,75

Аналіз результатів дає підстави стверджувати, що процес формування готовності вчителів до інноваційної діяльності з використанням форм, методів і засобів методичної роботи за умов дотримання сукупності педагогічних умов виявився більш успішним за традиційні методики та засвідчив зростання рівнів готовності за кожним її компонентом.

Контрольні й експериментальні групи обрано з числа вчителів із середніми показниками. Порівняльну характеристику рівнів сформованості готовності вчителів до інноваційної діяльності контрольних і експериментальних груп після формувального експерименту продемонстровано на діаграмі (рис. 2).

Рис. 2. Рівні готовності до інноваційної діяльності вчителів контрольної та експериментальної груп після закінчення формувального експерименту

Порівняльна характеристика кількісних та якісних показників, отриманих у ході експерименту, уможливлює висновок стосовно ефективності за своїм кінцевим результатом розробленої, апробованої та впровадженої в шкільну практику системи методичної роботи школи з формування готовності вчителів фізики та математики до інноваційної діяльності

Експериментально доведено, що інноваційний підхід до організації методичної роботи позитивно впливає на динаміку рівня готовності молодого вчителя до інноваційної діяльності, закріплює креативні дії й збагачує знання з педагогічної інноватики; використання проблемно-ситуаційної й імітаційно-ігрової технологій навчання активізує позицію молодих педагогів із застосування інновацій у навчанні й забезпечує альтернативний зміст методичних занять, структурування навчальної інформації у формі проблемно-комунікативної ситуації, що якісно позначається на інноваційних процесах.

Висновки

У дисертації досліджено проблему формування готовності молодих учителів до інноваційної діяльності, окреслено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови забезпечення ефективності цього процесу, теоретично доведено й експериментально перевірено ефективність методичної роботи школи з формування готовності молодих учителів до інноваційної діяльності.

Відповідно до отриманих у ході дослідження результатів, окреслено основні теоретичні й практичні здобутки автора, що дає підстави для концептуальних узагальнень і висновків.

1. Ефективність діяльності у сфері педагогічної праці залежить від інноваційності, здатності вчителя створювати нові знання й способи вирішення професійних проблем, уміння своєчасно відмовлятися від усталених трафаретів, штампів і застарілих схем. Тільки особистість, яка характеризується високим рівнем готовності до інноваційної діяльності, може розраховувати на повний успіх у галузі педагогічної праці.

У дослідженні проаналізовано теоретичні положення щодо визначення сутності основних понять дослідження, уточнено та конкретизовано дефініції «педагогічна інновація», «інноваційний підхід», «готовність до інноваційної діяльності», обґрунтовано відмінності між поняттями «інновація» і «нововведення».

2. Готовність до інноваційної діяльності - це складне особистісне утворення, що об'єднує знання про інновації, уміння створювати й упроваджувати новий педагогічний досвід, творчі, креативні та рефлексивні здатності, які зумовлюють інноваційно-професійну позицію вчителя.

Готовність до інноваційної діяльності містить мотиваційно-ціннісний, змістово-процесуальний, інтелектуально-креативний та діяльнісно-рефлексивний структурні компоненти й характеризується критеріями і показниками, що дають змогу говорити про ступінь її сформованості, від рівня виразності яких залежить рівень готовності молодого вчителя до реалізації інноваційного підходу в педагогічному процесі: низький, середній, високий.

3. Методична робота школи з формування готовності молодого вчителя фізико-математичних дисциплін до інноваційної діяльності допомагає учителю адаптуватися до нестандартної професійної діяльності і представлена у дослідженні у вигляді моделі. Зміст моделі об'єднує в своїй структурі методологічні підходи, цілі, зміст, форми й методи, стимули та засоби, технології, науково-методичний і психологічний супровід, методичне навчання в різних видах методичної діяльності: науково-методична рада, школа молодого вчителя, предметні кафедри, проблемні лабораторії, творчі групи; діяльність інноваційної спрямованості й моніторинг рівня готовності молодого вчителя до інноваційних дій.

Експериментально підтверджено дієвість методичної роботи школи з формування готовності молодого вчителя фізико-математичних дисциплін до інноваційної діяльності, доведена доцільність поетапного методичного навчання й використання інноваційних форм методичної роботи: фестиваль методичних ідей, панорама педагогічних знахідок, методичний ринг, що послугувало пусковим механізмом мобілізації зусиль молодих учителів в інноваційній діяльності.

У ході дослідження доведено, що проблемно-ситуаційні та імітаційно-ігрові форми й методи дають учителям змогу висловити особистий погляд, обстояти свою професійну позицію, оригінальність, нестандартність, креативність мислення; активні форми й методи навчання забезпечують можливість виявлення творчої фантазії, обґрунтування власних ідей, демонстрації нестандартного мислення, вчинків, ухвалення рішень та відповідальності за свої дії.

4. Дослідним шляхом доведено, що формування готовності молодого вчителя фізико-математичних дисциплін до інноваційної діяльності стане керованим, якщо забезпечити сукупність педагогічних умов, реалізації яких досягають створенням розвивального освітнього середовища; уможливить закріплення і розвиток позитивної мотивації молодих учителів, окреслення й досягнення цілей інноваційної діяльності на основі свободи вибору дій та ситуації успіху кожного педагога, структурування методичної інформації у вигляді комунікативних ситуацій; інтеграцію методичної діяльності з науковою працею та вивченням передового педагогічного досвіду й використанням інноваційних технологій.

5. Для вчителів школи, студентів і викладачів ВНЗ розроблено методичні рекомендації «Форми організації методичної роботи в шкільній практиці» та «Діагностичні картки як засіб діагностики рівня готовності вчителя до інноваційної діяльності» щодо використання її різноманітних форм; визначено доцільність вибору різних видів діяльності й методики їх проведення; апробовано у шкільній практиці авторські програми засідань методичної ради, предметних кафедр і творчих проблемних лабораторій, науково-методичної ради, набір ролей-завдань, проектів-завдань, ділових ігор. Комплексне застосування методичних рекомендацій спрямоване на підвищення рівня готовності вчителів фізико-математичних дисциплін до інноваційної діяльності й підвищення ефективності їхньої професійної діяльності.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування готовності молодого учителя фізико-математичних дисциплін до інноваційної діяльності в школі. Подальшого вивчення потребують питання: структурування змісту навчальних дисциплін з урахуванням моделі інноваційної діяльності учителів, розроблення та вдосконалення діагностичних методик щодо поетапного вивчення рівня сформованості структурних компонентів їхньої готовності до використання інновацій у педагогічному процесі; удосконалення моніторингу динаміки рівня сформованості цього складного особистісного утворення; з'ясування механізмів створення креативного середовища в шкільній практиці, що стимулює професіоналізм учителів та їхню готовність до включення учнів в інноваційну діяльність.

Список опублікованих праць із теми дисертації

1. Волощук І. А. Підготовка молодого вчителя до інноваційної діяльності засобами колективних творчих справ / І. А. Волощук // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. пр. - Кривий Ріг : КДПУ, 2006. - Вип. 16. - С. 217-225.

2. Волощук І. А. Підготовка молодого вчителя до інноваційної діяльності в системі методичної роботи в школі / І. А. Волощук // Наукові записки кафедри педагогіки : зб. наук. пр. - Харків, 2006. - Вип. XVII. - С. 37 - 41.

3. Волощук І. А. Формування мотиваційної спрямованості молодого вчителя до впровадження інновацій / І. А. Волощук // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. пр. - Кривий Ріг : КДПУ, 2007. - Вип. 17. - С. 61-67.

4. Волощук І. А. Удосконалення аналітично-прогностичних умінь молодого вчителя засобами методичної роботи школи / І. А. Волощук // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. пр. - Кривий Ріг : КДПУ, 2007. - Вип. 19. - С. 121-131.

5. Волощук І. А. Інноваційні форми методичної роботи, як засіб формування професійних вмінь молодого вчителя / І. А. Волощук // Педагогіка вищої та середньої школи: збірник наукових праць. - Кривий Ріг : КДПУ, 2008. - Вип. 20. - С. 60-67.

6. Волощук І. А. Діяльнісний компонент в структурі готовності молодого вчителя до інноваційної діяльності в системі методичної роботи школи / І. А. Волощук // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. пр. - Кривий Ріг : КДПУ, 2008. - Вип. 21. - С. 376-381.

7. Волощук І.А. Самовдосконалення як засіб формування готовності молодого вчителя до інноваційної діяльності / І.А.Волощук // Науковий часопис національного педагогічного ун-ту ім. Драгоманова. Серія 16. Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики : Збірник наукових праць/ Ред.кол.Н.В.Гузій (відповідальний редактор) та ін. - Вип.11(21). - К.: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2010. - С. 200 - 204с.

8. Волощук І. А. Форми організації методичної роботи в шкільній практиці : методичні рекомендації / Ілона Аркадіївна Волощук. - Кривий Ріг, 2010. - 40 с.

9. Волощук І. А. Діагностичні картки як засіб діагностики рівня готовності вчителя до інноваційної діяльності : методичні рекомендації / Ілона Аркадіївна Волощук. - Кривий Ріг, 2010. - 18 с.

Анотація

Волощук І. А. Формування готовності молодого вчителя фізико-математичних дисциплін до інноваційної діяльності в системі методичної роботи школи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. - Черкаси, 2010.

Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування готовності молодого вчителя до інноваційної діяльності в системі методичної роботи школи.

У роботі уточнено сутність поняття «готовність до інноваційної діяльності», виокремлено структуру цього складного особистісного утворення, з'ясовано його сутність і зміст, окреслено критерії, показники й рівні готовності до інноваційної діяльності, розроблено методику діагностики наявного рівня готовності молодих учителів до інноваційної діяльності.

Виявлено й перевірено ефективність сукупності педагогічних умов, які забезпечують результативність процесу формування готовності до інноваційної діяльності засобами методичної роботи школи.

Апробовано ефективність методичних рекомендацій для вчителів фізико-математичних дисциплін щодо формування цього складного особистісного утворення в системі методичного навчання.

Ключові слова: готовність до інноваційної діяльності, методична робота, інноваційний підхід, методичне навчання, педагогічні умови.

Аннотация

Волощук И. А. Формирование готовности молодого учителя физико-математических дисциплин к инновационной деятельности в системе методической роботы школы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Черкасский национальный университет имени Богдана Хмельницкого. - Черкассы, 2010.

Исследование посвящено изучению возможностей методической работы школы в формировании готовности молодых учителей физики и математики к инновационной деятельности.

В ходе исследования установлено, что готовность к инновационной деятельности - это сложное личностное образование, которое объединяет в себе знания инноваций, умения создавать и внедрять новый педагогический опыт, творческие, креативные и рефлексивные способности, которые обеспечивают инновационно-профессиональную позицию учителя.

Готовность к инновационной деятельности рассматривалась в работе как сложное личностное образование, что позволило конкретизировать само понятие, уточнить его содержание, структурные компоненты, выявить основные показатели, выраженность которых дифференцирует уровни его проявления.

Теоретический анализ позволил раскрыть многокомпонентность готовности к инновационной деятельности, объединившей в своем содержании мотивационно-ценностный, содержательно-процессуальный, интеллектуально-креативный и деятельностно-рефлексивный компоненты.

Установлено, что процесс формирования готовности к инновационной деятельности будет успешным, если в ходе методической работы школы обеспечить создание развивающего образовательного пространства, закрепление и развитие положительной мотивации молодых учителей, постановку и достижение целей инновационной деятельности на основе свободы выбора действий и ситуации успеха каждого, структурирование методической информации в виде коммуникативных ситуаций; интеграцию методической деятельности с научным трудом и изучением передового педагогического опыта, использованием инновационных технологий.

Установлено поэтапность формирования этого сложного личностного образования и возможности методической работы школы в повышении его уровня. Методическая работа школы по формированию готовности молодого учителя физико-математических дисциплин к инновационной деятельности объединяет в своей структуре методологические подходы, цели, содержание, формы и методы, стимулы и средства, технологии, научно-методическое и психологическое обеспечение, методическое обучение в разнообразных формах методической работы: научно-методический совет, школа молодого учителя, предметные кафедры, проблемные лаборатории, творческие группы и др.

В ходе констатирующего эксперимента были определены уровни сформированности готовности учителей к инновационной деятельности, выявлены основные трудности и недостатки методической работы школы и возможности методического обучения в повышении уровня готовности молодых педагогов к педагогическим инновациям.

При составлении программы формирующего эксперимента теоретически обоснована и практически доказана результативность процесса формирования готовности учителей к инновационной деятельности в системе методической работы школы. В ходе исследования доказано, что проблемно-ситуационные и имитационно-игровые формы и методы обеспечивают учителям возможность выражать собственную точку зрения, проявлять свою профессиональную позицию, оригинальность, нестандартность, креативность мышления; активные формы и методы обучения, креативные задания и роли, проблемного характера и профессиональной направленности, проблемно-коммуникативные ситуации дают возможность учителям проявлять творческую фантазию, высказывать свои идеи, нестандартно мыслить и действовать, принимать решения и нести ответственность за свои действия.

Опытно-экспериментальная работа показала, что разработанная система методической работы школы по формированию готовности молодых учителей физико-математических дисциплин к инновационной деятельности обеспечила динамику готовности учителей к этому виду деятельности от низкого к более высокому уровню ее проявления.

В исследовании доказано, что эффективность формирования исследуемого личностного образования в системе методической работы школы обеспечивается соблюдением совокупности педагогических условий.

Ключевые слова: готовность к инновационной деятельности, инновационный подход, методическая работа, методическая учеба, педагогические условия.

Annotation

Voloschuk I. A. Formation of Readiness of a Young Physics and Mathematics Teachers for the Innovation Activity in the System of School Methodical Work.

Thesis to competence of the scientific candidate's of pedagogical sciences degree, specialty 13.00.04 - theory and methods of professional education. - Cherkasy National Bohdan Khmelnytsky University. - Cherkasy, 2010.

The thesis is a theoretically-experimental research of the problem of formation a young teachers readiness for innovation activity in the system of methodical work at school.

The conception “readiness to innovation activity” has been made exact in the thesis, the structure of this complicated personal formation has been distinguished, its sense and content have been defined.

Creation, indices and levels of readiness to innovation activity have been singled out, methods of diagnosis of existing level of young teachers' readiness to innovation activity have.

Effectiveness of totality of pedagogical conditions providing good results of model of formation readiness to innovation activity by means of methodical work at school was revealed and checked. Effectiveness of methodical recommendations given to Mathematics and Physics teachers as to building this complicated personal formation in the system of methodical education was approbated.

Keywords: readiness to innovation activity, methodical work, innovation approach, methodical education, pedagogical conditions.

Размещено на Allbest.ru