Формування пізнавальної самостійності студентів технічних спеціальностей у процесі вивчення природничо-наукових дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ САМОСТІЙНОСТІ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВИХ ДИСЦИПЛІН

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ЛЯШЕНКО Вікторія Сергіївна

Луганськ - 2010

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Хриков Євген Миколайович, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, директор Інституту післядипломної освіти.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Коротяєв Борис Іванович, Краматорський економіко-гуманітарний інститут, професор кафедри педагогіки;

кандидат педагогічних наук Деркач Людмила Степанівна, Луганський державний медичний університет, старший викладач кафедри медичної і біологічної фізики, медичної інформатики, біостатистики.

Захист відбудеться 23 червня 2010 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (91011,
м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).

Автореферат розіслано 22 травня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н. І. Черв'якова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Сучасна освіта розглядається як панівний чинник соціального й економічного прогресу суспільства, найважливішою цінністю й основною виробничою силою якого є людина, здатна до самостійного пошуку й освоєння нових знань, прийняття нестандартних, творчих рішень. Проблема формування пізнавальної самостійності студентів актуалізована об'єктивними процесами, що відбуваються сьогодні у вітчизняному та світовому освітньому просторі.

Згідно з Болонською декларацією пріоритетним напрямом державної політики щодо розвитку вищої освіти є формування її як відкритої державно-суспільної системи, спрямованої на підготовку фахівців, здатних навчатися впродовж життя. Документальним підтвердженням того, що освітня політика України нормативно підтримує методологічні основи й сутнісні характеристики перебудови процесу професійної підготовки з урахуванням пріоритетності індивідуальної стратегії освіти майбутнього фахівця, є Закон України „Про вищу освіту” та Національна доктрина розвитку освіти України в XXI столітті, концептуальні положення яких орієнтують вищі навчальні заклади на оновлення змісту й форм професійної підготовки фахівців в аспекті формування в них самостійності та критичності мислення.

Особливе місце в системі сучасної вищої освіти посідають технічні університети, які відіграють роль центрів формування технічної освітньої політики, що знаходить відображення в модернізації змісту загальнотехнічних дисциплін, створенні нових інтелектуальних технологій, розробці еталонів і стандартів технічного знання та сприяє формуванню в майбутніх фахівців технічної галузі позитивного професійного іміджу. Отже, очевидною є необхідність створення такої системи технічної освіти в університеті, яка спирається на взаємозв'язок фундаментальних, у тому числі природничо-наукових, і технічних складників інтегрованого знання. Підґрунтя професійної підготовки майбутніх фахівців технічного профілю складають природничі науки, які виникають і розвиваються на основі фундаментальних законів природи. Зазначені обставини вказують на необхідність розгляду процесу формування пізнавальної самостійності студентів у контексті підготовки фахівця нового типу на основі сучасних загальноосвітніх технологій (неперервної й ступеневої освіти, інноваційної інформологічної освіти, особистісно орієнтованої освіти та ін.), які забезпечують ефективний розвиток пізнавальної самостійності засобами її переведення з репродуктивного на творчий рівень.

Аналіз філософських, педагогічних, психологічних, соціально-педагогічних, культурологічних досліджень свідчить про зростаючий інтерес учених до проблеми формування пізнавальної самостійності студентів ВНЗ. Загальнопедагогічні проблеми формування пізнавальної самостійності розглянуто в працях відомих педагогів та психологів (М. Гарунов, А. Громцева, В. Донців, Т. Кириленко, Р. Нізамов, Н. Нікандров, О. Нільсон, П. Підкасистий, М. Піскунов, Б. Подкосаєв, В. Похмєлкін, Б. Райський, М. Скаткін, А. Сорокова, М. Тутишкін). У низці робіт предметом дослідження є процес підготовки майбутніх фахівців технічного профілю (Л. Абрамова, В. Афанасьєв, Д. Вількєєв, В. Гаранін, О. Долженко, Є. Єрошевська, Г. Каменєва, Т. Лазарева, Т. Любімова, Т. Роньшина, І. Сєроусов, В. Шатуновський). Різні аспекти проблеми розвитку пізнавальної самостійності учнівської молоді знайшли відображення в численних психолого-педагогічних дослідженнях. У цих працях подано загальну характеристику самостійної пізнавальної діяльності (Є. Голант, Є. Кабанова-Меллер, М. Махмутов, П. Підкасис-тий), розроблено класифікацію самостійних робіт (Б. Єсипов, А. Лінда, Р. Мікельсон та ін.); виокремлено умови організації самостійної навчальної діяльності (М. Данилов, Б. Єсипов, П. Підкасистий), активізації пізнавальної самостійності студентів у навчальній діяльності (Д. Ахметова, Л. Петерсон); визначено структуру мотивації самостійної пізнавальної діяльності (Л. Божович, І. Зимня, М. Матюхіна, Н. Менчинська).

Різним питанням, пов'язаним із формуванням самостійності, у тому числі й пізнавальної, учнів середніх загальноосвітніх закладів і студентів різних спеціальностей ВНЗ I - IV рівнів акредитації, присвячено дисертаційні роботи Я. Галити, Г. Гарбар, С. Заскалєта, Г. Костишина, Л. Нічуговської, О. Олексюк, І. Оленюк, О. Собаєвої та ін.

У той же час досить мало досліджень з проблем формування пізнавальної самостійності сучасних студентів в умовах нової соціально-економічної реальності.

Звідси проблему дослідження визначають протиріччя між:

§ зростаючими потребами суспільства у творчих, здатних до самостійної організації пізнавальної діяльності фахівців та недостатньою розробленістю науково-педагогічних підходів до формування самостійності студентів;

§ задекларованою суб'єкт-суб'єктною парадигмою освіти, що передбачає активну позицію студента в навчальному процесі, і реальним становищем практики її реалізації, у якій студент залишається пасивним об'єктом пізнавального процесу;

§ розвивальним потенціалом природничо-наукових дисциплін у формуванні пізнавальної самостійності студентів технічних спеціальностей і недостатньою розробленістю педагогічних технологій його реалізації.

Ураховуючи актуальність досліджуваної проблеми, її практичну значущість, недостатню розробленість та виявлені протиріччя, було обрано тему дисертаційної роботи: „Формування пізнавальної самостійності студентів технічних спеціальностей у процесі вивчення природничо-наукових дисциплін”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в межах комплексного дослідження кафедри педагогіки Луганського національного університету імені Тараса Шевченка „Створення нових освітніх технологій на засадах сучасних концепцій підготовки професійно-педагогічних кадрів” (протокол № 6 від 28.01.2000 р.) та відповідно до плану наукової роботи Луганського національного університету імені Тараса Шевченка й пов'язано з темою „Розроблення та впровадження інноваційно-педагогічної технології в системі університетської освіти” (державний реєстраційний номер 0105U004274). Тему дисертації затверджено Вченою радою названого вищого навчального закладу (протокол № 10 від 26 травня 2000 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від 26.10.2000 року ).

Об'єкт дослідження - формування пізнавальної самостійності студентів технічних спеціальностей вищих навчальних закладів.

Предмет дослідження - технологія формування пізнавальної самостійності студентів технічних спеціальностей у процесі вивчення природничо-наукових дисциплін.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність технології формування пізнавальної самостійності студентів технічних спеціальностей у процесі вивчення природничо-наукових дисциплін.

Гіпотеза дослідження - полягає в припущенні, що формування пізнавальної самостійності студентів технічних спеціальностей у процесі вивчення природничо-наукових дисциплін буде ефективним, якщо застосовувати технологію, орієнтовану на організацію самостійної пізнавальної діяльності як суб'єкт-суб'єктної взаємодії викладача й студента на основі відповідної структурно-функціональної моделі, адекватної сутності пізнавальної самостійності як інтегративної, особистісно-діяльнісної характеристики пізнавального процесу.

Відповідно до об'єкта, предмета та мети дослідження було визначено такі завдання:

Уточнити категоріальну сутність пізнавальної самостійності та процесу її формування на основі багаторівневого методологічного аналізу.

Охарактеризувати стан організації самостійної пізнавальної діяльності студентів технічних спеціальностей у процесі вивчення природничо-наукових дисциплін.

На основі визначених критеріїв, показників описати рівні сформованості пізнавальної самостійності студентів технічних спеціальностей.

Теоретично обґрунтувати технологію формування пізнавальної самостійності в процесі вивчення природничо-наукових дисциплін на основі розробленої структурно-функціональної моделі.

Систематизувати навчальні завдання з метою застосування їх як засобу формування в студентів пізнавальної самостійності в процесі вивчення природничо-наукових дисциплін.

Експериментально перевірити ефективність технології формування в майбутніх фахівців технічного профілю пізнавальної самостійності в процесі вивчення природничо-наукових дисциплін.

Теоретико-методологічні основи дослідження складають положення та висновки фундаментальних теорій і концепцій: філософія модернізації освіти й освітнього простору (Б. Гершунський, І. Зязюн, Б. Коротяєв, В. Кузь, Н. Кузьміна, В. Кремень, В. Сластьонін); методологія цивілізаційного підходу (Д. Белл, І. Іонов, В. Зінченко, Н. Моісєєв, І. Пригожин, В. Стьопін, А. Тоффлер); системний підхід (В. Афанасьєв, І. Блауберг, М. Каган, В. Садовський, Е. Юдін), інформо-логічна парадигма (Б. Гершунський, С. Глазачев Є. Данильчук, М. Кастельс, О. Козлова, І. Колесникова, І. Мазур); особистісно-діяльнісний підхід (М. Алексєєва, О. Дусавицький, В. Іванов, О. Киричук, А. Макарова, О. Пєхота, С. Подмазін, М. Чобітько); технолого-управлінська парадигма (В. Алфімов, В. Афанасьєв, Н. Капустін, П. Третьяков, Є. Хриков, Т. Шамова); наукові положення щодо неперервності професійної освіти (С. Гончаренко, І. Зязюн, В. Кремень, Н. Ничкало), професійної підготовки майбутніх фахівців (В. Бондар, Н. Кузьміна, А. Маркова, О. Пєхота, В. Сластьонін, О. Чиж); психологічні теорії професійного становлення (О. Борисова, Е. Зеєр, Є. Климов, Т. Кудрявцев, Л. Мітіна, О. Фонарьов, В. Чернобровкін), психологічні теорії діяльності (О. Леонтьєв, Б. Ломов, С. Рубінштейн, В. Шадріков); положення про поетапне формування професійних умінь та професійно значущих якостей майбутніх фахівців технічної галузі шляхом інтеріоризації та екстеріоризації досвіду самостійної пізнавальної діяльності (П. Анохін, М. Бернштейн, Л. Виготський, С. Рубінштейн), а також концептуальні ідеї розвитку національної системи вищої освіти в Україні.

Для розв'язання поставлених завдань дослідження було використано комплекс методів: теоретичні - аналіз та систематизація наукової літератури для визначення науково-теоретичних засад формування пізнавальної самостійності студентів, уточнення понятійно-категоріального апарату дослідження та обґрунтування технології формування пізнавальної самостійності студентів технічних спеціальностей; моделювання для розробки структурно-функціональної моделі формування в студентів досліджуваної якості; контент-аналіз нормативно-методичної документації (навчальні плани, програми, підручники та посібники) з метою з'ясування педагогічних можливостей природничо-наукових дисциплін як чинника формування пізнавальної самостійності студентів технічних спеціальностей; емпіричні: спостереження, анкетування, тестування, бесіди, аналіз продуктів діяльності, метод експертних оцінок для діагностування рівнів сформованості пізнавальної самостійності студентів технічних спеціальностей; педагогічний експеримент для визначення ефективності поетапного впровадження технології формування пізнавальної самостійності студентів ВНЗ; статистичні - для порівняння та доведення вірогідності результатів констатувального й формувального етапів експерименту.

Експериментальна база дослідження: Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля (м. Луганськ), Луганський аграрний національний університет, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка. До дослідження, яке проводилося впродовж дев'яти років, було залучено 716 студентів та 58 викладачів природничо-наукових дисциплін.

Наукова новизна й теоретична значущість. Уперше розроблено та обґрунтовано технологію формування пізнавальної самостійності студентів технічних спеціальностей у процесі вивчення природничо-наукових дисциплін, яка будується на системі навчальних завдань та спрямована на поєднання в змісті навчально-пізнавальної діяльності алгоритмічних і творчих елементів та реалізується на основі суб'єкт-суб'єктної взаємодії викладачів і студентів. Удосконалено діагностичний інструментарій оцінки рівнів сформованості пізнавальної самостійності студентів технічних спеціальностей у процесі вивчення природничо-наукових дисциплін. Подальшого розвитку набула методика організації самостійної роботи студентів у контексті кредитно-модульної системи.

Практичне значення результатів дослідження полягає в їх достатній готовності до впровадження в навчальний процес вищих навчальних закладів: розроблено банк різнорівневих завдань для самостійної роботи студентів; діагностичний комплекс для визначення рівнів сформованості пізнавальної самостійності студентів технічних спеціальностей; структурно-логічні схеми (карти-алгоритми) для організації та управління процесом виконання завдань; методики контролю та фіксування результатів самостійної роботи студентів.

Результати дослідження можуть бути використані при підготовці майбутніх фахівців технічної галузі, а також у системі підвищення кваліфікації інженерних кадрів; у процесі викладання математики, фізики та інших предметів природничо-наукового циклу; у самоосвітній діяльності студентів вищих навчальних закладів.

Результати дисертаційної роботи впроваджено в навчально-виховний процес Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Луганськ) (довідка № 108-115-2178/55 від 11.11.2008 р.), Донбаської державної машинобудівної академії (довідка про впровадження № 07-05-2272 від 18.12.2008 р.), Луганського аграрного національного університету (довідка про впровадження

№ 01/1720 від 05.12.2008 р.), Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка про впровадження № 1/2805 від 09.10.2008 р.).

Особистий внесок здобувача в роботі, опублікованій у співавторстві, полягає в теоретичному узагальненні технологічних підходів до процесу формування пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання в університеті.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення дисертаційної роботи та її практичні результати розглядалися на засіданнях кафедри педагогіки Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедри фізики та кафедри прикладної математики Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, а також на науково-практичних конференціях різного рівня: Міжнародних „Актуальні проблеми та перспективи вдосконалення підготовки конкурентоздатних фахівців” (Київ, 2001), „Університет і регіон” (Луганськ, 2007); Всеукраїнських: „Особливості розвитку морально-трудового виховання студентської молоді у ВНЗ I - IV рівнів акредитації” (Луганськ, 2001), „Тенденції та сучасні психолого-педагогічні проблеми підготовки фахівців у вищій школі” (Луганськ, 2002), „Тенденції розвитку технологій педагогічного менеджменту у вищій школі” ( Луганськ, 2003); на ХІІ регіональному науково-методичному семінарі „Застосування та удосконалення методики викладання математики” (Донецьк, 2006).

Публікації. Результати дослідження відображено у 12 публікаціях (з них 11 - одноосібні), серед яких - 3 у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (285 найменувань, з них 6 - іноземною мовою) і 6 додатків на 29 сторінках. Робота містить 15 таблиць та 9 рисунків. Загальний обсяг дисертації - 231 сторінка.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір та актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, об'єкт, предмет, сформульовано гіпотезу, завдання та методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість, наведено відомості про апробацію.

Перший розділ - „Методологічні та теоретичні засади пізнавальної самостійності студентів технічних спеціальностей” - присвячено визначенню категоріальної сутності пізнавальної самостійності та структурно-змістовим особливостям її формування на основі багаторівневого методологічного аналізу.

Здійснений багаторівневий методологічний аналіз феномену пізнавальної самостійності дозволив у якості базових теоретичних положень зазначити, що формування пізнавальної самостійності студентів є одним з найперспективніших напрямків розвитку вищої школи в контексті гуманістичної парадигми освіти. Проблема формування пізнавальної самостійності розглядається в загальному контексті розвитку вищої освіти, детермінованої сучасним рівнем розвитку цивілізації. До основних тенденцій модернізації сучасної освіти належить і тенденція підвищення активності, самодіяльності й самостійності її суб'єктів, за рахунок чого складається новий тип фахівця ХХІ століття, здатного адекватно реагувати на всі виклики цивілізаційного суспільства інформаційного типу. Серед найбільш значущих його цінностей і смислів є розуміння людини як самостійно діючої особистості, яка здійснює в гармонії з природою й суспільством пізнання та перетворення навколишнього світу й прагне до вільної творчої самореалізації.

Проблема формування пізнавальної самостійності розглядається в загальному контексті розвитку сучасної вищої освіти, детермінованої сучасним рівнем розвитку цивілізації. Пізнавальна самостійність - інтегративна риса особистості того, хто навчається, яка має системний характер, як і процес її формування.

Загальнонаукову методологію проблеми пізнавальної самостійності становить парадигма діяльнісно-особистісного підходу, в основі якого лежить концептуальне розуміння діяльності як сукупності процесів реального буття людини, опосередкованих свідомим відображенням, що ініціюється самим суб'єктом і є актом та виразом його самостійності. Ця психолого-педагогічна стратегія підготовки фахівців забезпечує реалізацію загальнонаукового принципу цілісності в саморозвитку особистості й виділяє як головний компонент навчальної діяльності її самостійність. Вона відіграє значну роль в алгоритмізації самостійних пізнавальних дій суб'єкта в ході засвоєння навчальних модулів. Крім того, навчальна діяльність розглядається як чинник і спосіб розвитку особистості, зокрема, джерело й механізм її самодіяльності, творчості, адже, освоєна індивідом, вона стає самостійною формою реалізації його здатностей за рахунок трансформації в самостійну пізнавальну діяльність.

Технологічний рівень методології при аналізі феномену пізнавальної самостійності та її формування в цьому дослідженні базується на ідеї теорії управління освітнім процесом, пов'язаної з розглядом самостійної пізнавальної діяльності як об'єкта застосування технології пізнавального процесу, що має специфічну структуру й організацію в рамках системного підходу.

Сутнісний аналіз феномену „пізнавальна самостійність” і процесу її формування в межах системного підходу спирався на теорію, у якій система визначається не через ієрархію її рівнів, а як динамічна якість, пов'язана зі здатністю переходити в більш організований стан. Носієм пізнавальної самостійності, що розглядається як ідеальна динамічна система, є студент ? суб'єкт психічної активності певного рівня й етапу розвитку.

У межах категоріального аналізу пізнавальна самостійність розглядалась у двох аспектах: як риса особистості, що відображає ставлення (прагнення, бажання) людини до пізнання, процесу пізнавальної діяльності, її результатів й умов здійснення, а також готовність (знання, уміння, здатності, воля) здійснювати пізнавальну діяльність у відносній незалежності від зовнішнього впливу; 2) як характеристика діяльності, що виявляється в самокеруванні людиною процесом своєї пізнавальної діяльності (від постановки мети до оцінки результатів) на різних рівнях її здійснення (від відтворення до творчості). Водночас пізнавальна самостійність досліджувалась як елемент інформаційної культури, що передбачає сформованість умінь самостійно здобувати необхідні знання, переробляти їх і використовувати як прогностичний матеріал для відповідних етапів формування пізнавальної самостійності (від репродуктивного до активного).

При цьому механізм формування пізнавальної самостійності перебуває в прямій залежності від структури системи „пізнавальна самостійність”, що включає: емотивний компонент відображає внутрішнє прагнення студента до пізнання, інтерес до навчального предмета, що вивчається; ціннісну орієнтацію на самостійність у пізнавальній діяльності; потребу оволодівати знаннями, способами пізнавальної діяльності й методами наукового пізнання; стійкість емоційних станів у ситуаціях утруднення й прагнення до вольового напруження при досягненні цілей діяльності на всіх етапах її здійснення; когнітивний компонент є показником теоретичної готовності та містить комплекс знань, які забезпечують успішність здійснення студентом самостійної пізнавальної діяльності, зокрема, знання науки, що вивчається (факти, поняття, закони, концепції, теорії й методи науки), та знання про види, способи, технології й особливості організації, здійснення, корекції й аналізу самостійної пізнавальної діяльності; конативний компонент пізнавальної самостійності відображає практичну готовність студента до самостійного пізнання й включає комплекс здатностей і вмінь. На цій основі виділено етапи-рівні пізнавальної самостійності студентів: відтворювальна самостійність; реконструктивно-варіантна самостійність; частково-пошукова самостійність; творча самостійність. Указані етапи-рівні формування пізнавальної самостійності складають ієрархію, що характеризується динамікою поступового їх перетворення.

Вивчення змістових та процесуальних характеристик формування пізнавальної самостійності студентів технічних спеціальностей засобами природничо-наукових дисциплін засвідчило, що воно має свою специфіку. До фундаментальних дисциплін професійної підготовки за технічними напрямками належать природничі науки (науки про природу в усіх її проявах). Сучасний стан розвитку природничо-наукового пізнання характеризується низкою особливостей: 1) інтеграцією методів дослідження однієї галузі в інші; 2) системно-інтегративним характером теоретичного й практичного знання; 3) високим рівнем його формалізації; 4) скороченим терміном між появою нової ідеї та її впровадження до виробництва; 5) цілісністю дослідження, що вимагає від студента сформованого самостійного синтетичного мислення. Зазначені особливості сучасного природничо-наукового пізнання визначають необхідність підготовки у вищих навчальних закладах цілісної креативної особистості фахівця, здатного усвідомлювати себе суб'єктом діяльності й пізнання в навколишньому світі.

Розуміння сутнісних ознак і структури пізнавальної самостійності дало змогу визначити чинники, що впливають на процес формування пізнавальної самостійності студентів і спроектувати його технологічну модель.

У другому розділі - „Дослідно-експериментальна робота з формування пізнавальної самостійності студентів у процесі вивчення природничо-наукових дисциплін ” - представлено критеріальний апарат, матеріали та результати дослідження рівнів сформованості пізнавальної самостійності студентів технічних спеціальностей і процес застосування технології формування пізнавальної самостійності під час вивчення природничо-наукових дисциплін.

На основі визначених психологічного (емотивного), когнітивного (теоретичного) та конативного (практичного) критеріїв за допомогою застосування методів анкетування (для визначення мотивованості студентів на процес навчання, обраної ними позиції суб'єкта (об'єкта) навчання, тестування (для перевірки рівня теоретичної підготовки з природничо-наукових дисциплін), спостереження за самостійним виконанням студентами навчальних завдань під час аудиторних занять, співбесіди за результатами виконання позааудиторної самостійної роботи, аналізу контрольних робіт, методу експертних оцінок (для діагностування рівнів сформованості пізнавальної самостійності студентів) - було охарактеризовано рівні сформованості пізнавальної самостійності (пасивно-наслідувальний - низький, активно-пошуковий - середній, інтенсивно-творчий - високий), які співвідносилися зі ступенем прояву пізнавальної самостійності (відсутня, часткова, повна) та рівнем сформованості пізнавальної самостійності (пасивно-наслідувальний, активно-пошуковий та інтенсивно-творчий).

За результатами проведеного констатувального зрізу було визначено, що високий, інтенсивно-творчий рівень пізнавальної самостійності притаманний лише 9,2% студентів. Крім того, на констатувальному етапі експерименту було проведено контент-аналіз нормативно-методичної документації (навчальні плани, програми, підручники та посібники) з метою з'ясування змісту, форм та методів викладання природничо-наукових дисциплін як дидактичних чинників, що впливають на формування пізнавальної самостійності студентів технічних спеціальностей та оцінки стану організації самостійної роботи в навчальному процесі.

Розроблена технологія формування пізнавальної самостійності студентів відповідала вимогам модульної побудови змісту природничо-наукових дисциплін та забезпечення рейтингового контролю за їх засвоєнням: зміст навчального курсу визначили базисні знання з дисциплін; прикладні аспекти курсу розроблялися з урахуванням спеціальності (профільна спрямованість змісту) та були певним чином структуровані.

Модульний інтегрований зміст природничо-наукових дисциплін детермінувався принципом системності, що передбачало чергування пізнавальної й навчально-професійної частин модуля, що забезпечувало засвоєння алгоритму пізнавальних дій під час виконання навчальних завдань та системність контролю. Це сприяло формуванню здатності самостійно трансформувати набуті навички систематизації в професійні вміння аналізувати, систематизувати й прогнозувати розв'язання інженерних задач.

Структурними елементами процесу формування пізнавальної самостійності як системи є: мета як результат діяльності системи; функції системи та її структурних елементів; психолого-педагогічні умови її стабільності та ефективності; методи й засоби її ефективного функціонування; етапи формування пізнавальної самостійності; канали взаємодії з соціумом; рівні сформованості пізнавальної самостійності як результат функціонування системи. Взаємозв'язок цих компонентів відображено на рис. 1. Як видно з рисунка, усі компоненти тісно взаємозв'язані з пізнавальною самостійністю студентів. Центральне місце займає блок пізнавальної самостійності, оскільки саме він визначає результативність розробленої технології.

Технологія формування пізнавальної самостійності студентів технічних спеціальностей у процесі вивчення природничо-наукових дисциплін є технологією конкретно-локального рівня, що займає відповідну ієрархічну лакуну в багаторівневій технологічно-пізнавальній системі.

Упровадження розробленої технології в процес університетського навчання вимагало внесення принципових змін у розклад занять з організацією індивідуальних консультацій на кафедрах і відповідного перегляду індивідуальних планів навчання із залученням студентів до НДРС; поєднання лекційних курсів з організацією самостійної роботи та створення відповідного комплексу навчальних і навчально-методичних посібників для реалізації самостійної роботи студентів; розробки системи інтегрованих міжкафедральних завдань і забезпечення рейтингового методу контролю результатів самостійної роботи студентів.

Рис.1. Структурно-функціональна модель формування пізнавальної самостійності студентів

Застосування технології формування пізнавальної самостійності представлено на прикладі вивчення навчальних курсів „Інженерна математика”, „Хімія”, „Фізика”. Ключовим засобом стала система навчальних завдань, характер, спрямованість та рівень складності яких змінювався поступово. Так, протягом першого етапу студенти в умовах аудиторних занять, діючи переважно в різних формах об'єднань (парна, групова робота), розв'язували завдання алгоритмічного типу. Завдання для самостійної позааудиторної роботи також спрямовувалися на чітке засвоєння алгоритму дій. На наступному етапі характер виконання завдань змінювався з урахуванням індивідуального ритму кожного студента, підвищувався рівень складності завдань, що вимагало від студентів свідомого вибору раціональних способів дій. На останньому етапі впровадження технології на зміну завданням алгоритмізованого та репродуктивно-конструктивного типу пропонувалися завдання інтенсивно творчого характеру, що ставало можливим за рахунок включення студентів у процес самостійного опрацювання навчальної та додаткової інформації.

Аналіз результатів проведеного контрольного зрізу за визначеними критеріями засвідчив наявність статистично значущої різниці між показниками навчальної мотивації й рівня теоретичних знань та опанування способів самостійної роботи студентів експериментальної групи й контрольної груп - так, емпіричне значення критерію Пірсона становило 7,213 - 6,843, що перевищує критичне значення критерію 5,99 для =2 ступенів свободи й рівня значущості р 0,05, що виявлено під час виконання розрахункових завдань, контрольних творчих завдань та опрацювання термінологічного словника.

Таблиця 1. Зіставлення сформованості когнітивного компонента пізнавальної самостійності в студентів контрольних та експериментальних груп за критерієм Пірсона 2

Якщо на початку експерименту показники високого, інтенсивно-творчого рівня в студентів експериментальної групи становили 9,5%, то після проведеної роботи ці показники зросли до 20,2% за емотивним критерієм та на 19,5 % за когнітивним критерієм.

пізнавальний технічний самостійність науковий

ВИСНОВКИ

У дисертації науково обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність розробленої технології формування пізнавальної самостійності студентів у процесі вивчення природничо-наукових дисциплін, що дає підстави зробити такі висновки.

1. Проведений теоретичний аналіз проблеми формування пізнавальної самостійності в контексті вивчення перспектив розвитку вищої школи, спрямованої на професійну підготовку фахівців нової генерації, яким притаманні творча активність і самостійність як базові професійні якості, дозволяє розглядати процес формування пізнавальної самостійності одночасно найважливішим завданням і вагомим чинником успішності професійної підготовки.

2. Застосування апарату теорії багаторівневої методології до визначення феномену пізнавальної самостійності дозволили розкрити її сутність, структуру і зміст для технолого-методичного забезпечення процесу формування пізнавальної самостійності студентів технічних спеціальностей під час вивчення природничо-наукових дисциплін. Доведено, що сутність пізнавальної самостійності визначається як інтегративна характеристика пізнавальної діяльності, яка виявляється в самокеруванні людиною цією діяльністю від етапу постановки мети до етапу оцінки результату на різних рівнях її здійснення (від репродуктивного до творчого). Структура пізнавальної самостійності складається з двох основних блоків-підструктур: особистісного (відображає потенційний стан пізнавальної самостійності) і діяльнісного (відображає ступінь прояву пізнавальної самостійності). Зміст пізнавальної самостійності характеризується компонентами особистісного (емотивний, когнітивний, конативний) і діяльнісного (рівні, стани, етапи) блоків. Процес формування пізнавальної самостійності становить діалектичне переведення станів суб'єкта на відповідні рівні її сформованості: з пасивно-наслідувального, активно-пошукового до інтенсивно-творчого.

3. Аналіз стану організації самостійної роботи студентів у процесі вивчення природничо-наукових дисциплін засвідчив, що більшість студентів мають низький рівень умотивованості на самостійну пізнавальну діяльність та контроль за її результатами через здебільшого формальний підхід до планування самостійної роботи студентів у навчальному процесі. Низький рівень інтересу студентів до самостійної пізнавальної діяльності спричинюється також недосконалими критеріями оцінювання її результативності, монологізованим характером лекційних занять, недостатністю навчально-методичних посібників для ефективної організації самостійної пізнавальної діяльності під час вивчення природничо-наукових дисциплін.

4. Для оцінки вихідного рівня пізнавальної самостійності студентів було визначено три критерії: психологічний (емотивний) критерій, показниками якого були емоційно-вольові прояви, мотиви, інтереси й ціннісні орієнтації студента, які у своїй сукупності відображали його психологічну готовність до самостійного пізнання; когнітивний (теоретичний) критерій пізнавальної самостійності характеризувався такими показниками, як наявність знань з основ наук та знань про види, способи, технології й особливості організації, здійснення, корекції й аналізу самостійної пізнавальної діяльності. За допомогою цього критерію оцінювалася теоретична готовність студента до самостійного пізнання; конативний (практичний) критерій пізнавальної самостійності характеризував практичну готовність студента до самостійного пізнання. Показниками цього критерію були: комплекс здібностей, зокрема інтелектуальних, спеціально-предметних і творчих, що дозволяють їй успішно здійснювати самостійну пізнавальну діяльність, і вмінь, у тому числі пов'язаних з основними видами навчально-пізнавальної діяльності в процесі вивчення курсу фізики (спостереження, експеримент, робота з книгою, систематизація знань та ін.); умінь, що відповідають етапам творчого процесу й загальнонаукових умінь. На основі критеріального апарату було охарактеризовано рівні сформованості пізнавальної самостійності студентів технічних спеціальностей (пасивно-наслідувальний - низький, активно-пошуковий - середній, інтенсивно-творчий - високий).

5. Розроблена технологія формування пізнавальної самостійності студентів відповідала вимогам модульної побудови змісту природничо-наукових дисциплін та забезпечення рейтингового контролю за їх засвоєнням та передбачала поступове ускладнення змісту, характеру й способів самостійного виконання навчальних завдань на кожному з етапів експериментального навчання.

6. За результатами контрольного зрізу на заключному етапу експерименту було встановлено позитивну динаміку рівнів сформованості пізнавальної самостійності студентів експериментальної групи порівняно з контрольною. Так, емпіричне значення критерію Пірсона становило 7,213 - 6,843, що перевищує критичне значення критерію 5,99 для =2 ступенів свободи та рівня значущості р 0,05.

Перспективу подальшого дослідження проблеми вбачаємо в розширенні необхідності врахування психолого-педагогічних особливостей щодо впровадження технології формування пізнавальної самостійності студентів в процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін у контексті підготовки фахівців технічної галузі; пошук шляхів підвищення ефективності формування пізнавальної самостійності студентів на основі використання інформаційних технологій.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях

1. Ляшенко В. С. Умови формування пізнавальної самостійності у процесі підготовки фахівців у вищій школі / В. С. Ляшенко // Наук. вісн. Південноукр. держ. пед. ун-ту ім. К. Д. Ушинського. - О. : Вид-во Південноукр. держ. ун-ту ім. К. Д. Ушинського, 2007. - № 9 - 10. - С. 95.

2. Ляшенко В. С. Критерии оценки уровня познавательной самостоятельности студентов технических специальностей / В. С. Ляшенко // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер. : Педагогіка і психологія : зб. ст. Ялта : РВ-ВКТУ, 2007. - Вип. 15. - Ч. 1. - С. 43 - 47.

3. Ляшенко В. С. Діагностика рівнів сформованості пізнавальної самостійності студентів технічних спеціальностей / В. С. Ляшенко // Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. - 2009. - № 7. - Ч. 1. - С. 152 - 159.

4. Ляшенко В. С. Качество преподавания при формировании познавательной самостоятельности в процессе подготовки младших специалистов / В. С. Ляшенко // Актуальні проблеми та перспективи вдосконалення підготовки конкурентоздатних фахівців : матеріали Міжнар. наук.-метод. конф. (3 - 4 груд. 2001 р., м. Київ). - К., 2001. - С. 198 - 200.

5. Ляшенко В. С. Формирование познавательной самостоятель-ности в процессе подготовки младших специалистов / В. С. Ляшенко // Особливості розвитку морально-трудового виховання студентської молоді у ВНЗ I - IV рівнів акредитації Луганської області (18 квіт. 2001 р.) : зб. наук. пр. обл. наради-семінару. - Луганськ, 2001. - С. 149 - 151.

6. Ляшенко В. С. Элементы самостоятельной работы студентов при подготовке к занятиям по физике / В. С. Ляшенко // Тенденції та сучасні психолого-педагогічні проблеми підготовки фахівців у вищій школі (Луганськ, 24 - 25 квіт. 2002 р.) : зб. наук. пр. - Луганськ, 2002. - С. 172.

7. Ляшенко В. С. Системный подход к формированию познавательной самостоятельности студентов в вузах І - ІІ уровня аккредитации / В. С. Ляшенко // Теорія та практика андрогогіки в Україні (Луганськ, 20 верес. 2002 р.) : зб. тез. - Луганськ, 2003. - С. 43 - 46.

8. Ляшенко В. С. Технология обучения физике на основе решения задач / В. С. Ляшенко // Зб. наук. пр. Східноукр. нац. ун-ту імені Володимира Даля : матеріали XIІІ Міжнар. наук.-практ. конф. „Університет і регіон” 25 - 26 груд. 2002 р. / за заг. ред. проф. О. Л. Голубенка. - Луганськ : Вид-во Східноукр. нац. ун-ту імені Володимира Даля, 2002. - С. 61 - 62.

9. Ляшенко В. С. Психолого-педагогические условия формирования познавательной самостоятельности в процессе изучения дисциплин естественного цикла / В. С. Ляшенко // Тенденції розвитку технологій педагогічного менеджменту у вищій школі (29 - 30 трав. 2003 р.) : зб. наук. пр. - Луганськ, 2003. - С. 59 - 60.

10. Ляшенко В. С. Формирование познавательной самостоятель-ности на практических занятиях по высшей математике / В. С. Ляшенко // Застосування та удосконалення методики викладання математики : матеріали ХІІ регіон. наук.-метод. семінару (дистантного) ( 25 - 26 трав. 2006 р.). - Донецьк, 2006. - С. 34 - 35.

11. Ляшенко В. С. Формирование познавательной самостоятель-ности в процессе подготовки специалистов в высшей школе / В. С. Ляшенко // Зб. наук. пр. Східноукр. нац. ун-ту імені Володимира Даля : матеріали XI Міжнар. наук.-практ. конф. „Університет і регіон” 19 - 20 жовт. 2005 р. / за заг. ред. проф. О. Л. Голубенка. - Луганськ : Вид-во Східноукр. нац. ун-ту імені Володимира Даля, 2006. - С. 41 - 43.

12. Ляшенко В. С. Елементи процесу формування пізнавальної самостійності у вищій школі / М. М. Крамар, В. С. Ляшенко // Зб. наук. пр. Східноукр. нац. ун-ту імені Володимира Даля : матеріали XIIІ Міжнар. наук.-практ. конф. „Університет і регіон” 31 жовт. - 1 листоп. 2007 р. / за заг. ред. проф. О. Л. Голубенка. - Луганськ : Вид-во Східноукр. нац. ун-ту імені Володимира Даля, 2007. - С. 88 - 89.

АНОТАЦІЇ

Ляшенко В. С. Формування пізнавальної самостійності студентів технічних спеціальностей у процесі вивчення природничо-наукових дисциплін - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Луганський національний університет імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2010.

Дисертаційну роботу присвячено проблемі формування пізнавальної самостійності студентів технічних спеціальностей у процесі вивчення природничо-наукових дисциплін.

У дисертації розкрито категоріальні та структурні ознаки пізнавальної самостійності, охарактеризовано чинники, що впливають на її формування, обґрунтовано та експериментально перевірено й підтверджено ефективність розробленої технології формування пізнавальної самостійності студентів у процесі вивчення природничо-наукових дисциплін. Ключовим засобом розробленої технології стала система навчальних завдань, характер, спрямованість, рівень складності яких змінювався поступово.

Ключові слова: пізнавальна самостійність, студенти технічних спеціальностей, природничо-наукові дисципліни, технологія формування пізнавальної самостійності студентів, самостійна робота, завдання для самостійної роботи.

Ляшенко В. С. Формирование познавательной самостоятель-ности студентов технических специальностей в процессе изучения естественнонаучных дисциплин . - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Луганск, 2010.

Диссертация посвящена проблеме формирования познавательной самостоятельности студентов технических специальностей в процессе изучения естественно-научных дисциплин.

В диссертации раскрыта сущность понятия «познавательная самостоятельность». Использование аппарата теории многоуровневой методологии к изучению феномена познавательной самостоятельности дали возможность раскрыть ее сущность, структуру и содержание для разработки технолого-методического обеспечения процесса формирования самостоятельной познавательной деятельности студентов в процессе изучения ими естественно-научных дисциплин. Определено, что познавательная самостоятельность является интегративной характеристикой познавательной деятельности и проявляется в сознательном управлении человеком этой деятельностью от этапа постановки цели до этапа оценки результата на разных уровнях ее осуществления (от репродуктивного до творческого). Структура познавательной самостоятельности объединяет два блока - личностный и деятельностный. Процесс формирования познавательной самостоятельности составляет диалектический перевод состояния субъекта на соответствующие уровни ее сформированности: с пассивно-подражательного, активно-поискового до интенсивно-творческого.

Для оценки исходного уровня познавательной самостоятельности студентов было определено три критерия: психологический (эмотивный), показателями которого выступают эмоционально-волевые проявления, а также мотивы и интересы, ценностные ориентации студента, которые в своей совокупности отображали его психологическую готовность к самостоятельному познанию; когнитивный (теоретический) критерий познавательной самостоятельности характеризовался такими показателями, как наличие знаний по основам наук о видах, способах, технологии и особенностях организации осуществления коррекции и анализа самостоятельной познавательной деятельности. С помощью данного критерия оценивалась теоретическая готовность студента к самостоятельному познанию; конативный (практический) критерий оценки познавательной самостоятельности характеризовал практическую готовность студента к самостоятельному познанию. Показателями этого критерия были: комплекс способностей (интеллектуальные, специально-предметные и творческие), которые позволяют им успешно осуществлять самостоятельную познавательную деятельность, и умений, в том числе связанных с основными видами учебно-познавательной деятельности в процессе изучения курсов физики, химии, инженерной математики; умений, соответствующих этапам творческого процесса и общенаучных умений. На основе критериального аппарата были охарактеризованы уровни сформированности познавательной самостоятельности студентов технических специальностей.

Разработанная технология формирования познавательной самостоятельности студентов соответствует условиям модульной организации содержания естественно-научных дисциплин и обеспечивает рейтинговый контроль за их усвоением. Внедрение технологии предполагает постепенное усложнение содержания, направленности, характера и способов самостоятельного выполнения учебных задач на каждом из этапов экспериментального обучения.

За результатами контрольного этапа эксперимента была установлена позитивная динамика уровней познавательной самостоятельности студентов экспериментальной группы в сравнении с контрольной.

Экспериментально доказана эффективность разработанной технологии формирования познавательной самостоятельности студентов технических специальностей в процессе изучения естественно-научных дисциплин, что дает основания для выводов относительно применения и использования в современной университетской подготовке будущих инженеров.

Ключевые слова: познавательная самостоятельность, студенты технических специальностей, естественно-научные дисциплины, технология формирования познавательной самостоятельности студентов, самостоятельная работа, задания для самостоятельной работы.

Lyashenko V. S. Formation of the cognitive independence of students of technical specialities during studying natural science disciplines. - Manuscript.

Dissertation work on the scientific degree of Candidate of pedagogical sciences on specialty 13.00.04 - Theory and Methods of Professional Education. - Luhansk Taras Shevchenko National University. - Luhansk, 2010.

Dissertation paper is devoted to the formation problem of the cognitive independence of students of technical specialities during studying natural science disciplines. The categorical and structural characteristics of the cognitive independence are given, the factors influencing on its formation are characterized, efficiency of the developed technology for formation of the cognitive independence of students of technical specialities during studying natural science disciplines are grounded and experimentally checked in the article.

The key mean of the developed technology were the scheme of the studying tasks, the character, the directivity, the complication level.

Key words: cognitive independence, students of technical specialities, natural science disciplines, technology for formation of the cognitive independence of students, independence work, tasks for the independence work.

Размещено на Allbest.ur