Система самостійної роботи студентів-заочників філологічних факультетів педагогічних університетів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Республіканський вищий навчальний заклад

"Кримський гуманітарний університет" (м. Ялта)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Система самостійної роботи студентів-заочників філологічних факультетів педагогічних університетів

Баріхашвілі І.І.

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Ялта - 2011

Вступ

Актуальність теми дослідження. Вища педагогічна освіта України чітко визначила курс на входження в культурний простір Європи та модернізацію освітньої діяльності у контексті загальноцивілізаційних цінностей. Упровадження інноваційних педагогічних технологій вимагає змін у підходах до організації навчального процесу вищої школи, які передусім стосуються самостійної роботи студентів навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації. Реалізація технологізованого навчання зумовлює необхідність належної організації самостійної роботи студентів. Орієнтація освітнього процесу на самоосвіту та саморозвиток студентів у вищих педагогічних навчальних закладах, що практикують заочну форму навчання, зумовлена тенденцією нової парадигми освіти розглядати самостійну навчальну роботу як важливу складову процесу формування професійної майстерності майбутнього педагога.

Підвищення вимог до професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя-філолога передбачає переосмислення наукових основ організації самостійної роботи студентів педагогічних університетів як динамічного процесу, що активно впливає на саморозвиток особистості загалом, якість фахової самоосвіти та майбутньої професійної діяльності. У наукових дослідженнях усебічно розглядаються особливості розвитку освіти, зокрема університетської

(В. Андрущенко, М. Євтух, В. Кремень, В. Луговий, Н. Ничкало, О. Савченко), шляхи її гуманізації та гуманітаризації (Г. Балл, Є. Барбіна, І. Зязюн), проблеми індивідуалізації, особистісної та суб'єктної орієнтації навчального процесу (І. Бех, О. Пєхота, І. Якиманська), формування творчої, соціально свідомої особистості (Н. Кічук, С. Сисоєва, Т. Сущенко). Необхідність забезпечення якісної вищої освіти в Україні, її інтеграція в європейський освітній простір зумовили необхідність формування вмінь і навичок самостійної роботи студентів.

Дослідження останніх років підтверджують необхідність та актуальність подальшого розв'язання проблеми організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів. Розглядаються питання класифікації видів самостійної роботи (І. Малкін, В. Онищук, П. Підкасистий), загальні положення її теорії та методики (Л. Журавська, І. Ільясов), формування самостійності студентів у процесі навчання (Л. Головко, С. Заскалєта, Н. Сидорчук, І. Шайдур); організаційних i педагогічних аспектів самостійної роботи студентів (В. Буринський, Н. Журавська, М. Сичова, М. Солдатенко, І. Шимко), особистісної орієнтації самостійної роботи (В. Луценко, В. Паламарчук, А. Цюприк). Проблемі підвищення ефективності самостійної роботи студентів присвятили свої дослідження Н. Бойко, М. Іванишин, В. Тюріна, Ю. Щербань; шляхи організації самостійної роботи визначаються в публікаціях А. Алексюка, Ю. Бабанського, В. Козакова, І. Лернера, П. Підкасистого.

На думку дослідників А. Остапенко, О. Рогової, недостатньо сформоване вміння студентів самостійно вчитися зумовлене відсутністю інструментарію самостійного засвоєння їхніх наукових знань, що вимагає постійної мобілізації волі й уваги, максимальної віддачі інтелектуальних сил. Сучасна педагогічна практика засвідчує відсутність науково обґрунтованої системи самостійної роботи студентів філологічних факультетів педагогічних університетів заочної форми навчання. Першорядного значення набуває проблема оволодіння студентами раціональними прийомами навчальної роботи, формування вмінь і навичок самостійної роботи та створення організаційно-педагогічних умов, що забезпечують системний характер підготовки майбутнього вчителя-філолога. Розв'язання цієї проблеми вимагає вдосконалення теоретико-методологічних і методичних засад організації заочного навчання, навчально-методичного забезпечення, зокрема, підручників і посібників, які, з урахуванням специфіки заочної освіти, сприятимуть формуванню вмінь і навичок професійної самоосвіти студентів. Недостатня підготовка студентів-філологів заочної форми навчання до самоосвіти у майбутній професійній діяльності спричинена перевагою в навчально-виховному процесі традиційних методів, форм і засобів, що неповно враховують психолого-педагогічні особливості студентів цієї категорії.

Аналіз тенденцій розвитку сучасної вищої педагогічної освіти дає змогу виявити низку суттєвих суперечностей між: соціальною значущістю професійної підготовки майбутніх учителів i відсутністю системного підходу до організації навчального процесу за заочною формою навчання філологічних факультетів педагогічних університетів; постійно зростаючою за обсягом науково-практичною інформацією, що ускладнюється за змістом, і недостатнім відображенням у посібниках і формах підготовки майбутнього вчителя питань удосконалення самостійної роботи студентів заочної форми навчання.

Розв'язання зазначених суперечностей передбачає пошук таких організаційно-педагогічних умов, які сприятимуть розвитку у студентів-заочників умінь та навичок удосконалення самостійної роботи. Це вимагає створення системи самостійної роботи студентів із відповідним управлінням нею з боку викладачів. Успішне функціонування розробленої системи залежить від забезпечення індивідуалізації навчання студентів філологічних факультетів педагогічних університетів заочної форми навчання із урахуванням їх попередньої професійної підготовки та досвіду роботи в школі. З огляду на актуальність та недостатню розробленість проблеми, обрано тему дисертаційного дослідження "Система самостійної роботи студентів-заочників філологічних факультетів педагогічних університетів".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану наукової работи кафедри освітніх технологій Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського "Освітні технології" (державний реєстраційний номер 0101U003759). Тему затверджено на засіданні вченої ради Миколаївського державного педагогічного інституту (протокол № 2 від 28.09.1998 року) й узгоджено рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 3 від 13.04.2000 року).

Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні, теоретичній розробці й експериментальній перевірці організаційно-педагогічних умов самостійної роботи студентів філологічних факультетів педагогічних університетів заочної форми навчання.

Відповідно до мети сформульовано такі завдання дослідження:

Проаналізувати етапи розвитку заочного навчання в системі вищої освіти в Україні.

Виявити особливості самостійної роботи студентів-філологів, які отримують освіту заочно.

Розробити діагностичний інструментарій для індивідуалізації самостійної роботи студентів філологічних факультетів педагогічних університетів заочної форми навчання.

Проаналізувати результати разробки та впровадження структурно-функціональної моделі та методичного забезпечення організаційно-педагогічних умов самостійної роботи студентів філологічних факультетів педагогічних університетів заочної форми навчання.

Об'єкт дослідження - професійно-педагогічна підготовка студентів-заочників філологічних факультетів педагогічних університетів.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічні умови самостійної роботи студентів філологічних факультетів педагогічних університетів заочної форми навчання.

Методологічну основу дослідження становлять закони діалектики та загальні положення теорії пізнання, її основні методологічні принципи (єдності теорії та практики, творчості, об'єктивності, всебічності, якості та кількості) і підходи (діяльнісний, критеріальний, технологічний, суб'єктний, компетентнісний), сучасні теоретичні обґрунтування інноваційних підходів до змісту та форм організації навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі. Визначальним методологічним орієнтиром у розв'язанні завдань дослідження є застосування ідей системного й особистісного підходів у сучасній педагогічній освіті.

Теоретичними основами дослідження є концептуальні положення психології, педагогіки, що розкривають закономірності та принципи: гуманізації, демократизації університетської освіти (О. Глузман, М. Євтух, І. Зязюн, В. Кремень, В. Луговий, Н. Ничкало); її технологізації (О. Дусавицький, О. Пєхота, А. Фурман, Г. Щедровицький); соціально-психологічної підготовки вчителя (В. Семиченко, Т. Яценко); взаємодії суб'єктів педагогічного процесу ( Р. Гуревич); формування їхньої професійної компетентності, творчого потенціалу та професіоналізму (Н. Бібік, О. Савченко, С. Сисоєва); ефективної педагогічної діяльності (М. Гриньова, Н. Побірченко); організації самостійної пізнавальної діяльності майбутнього педагога (М. Солдатенко, В.Хрипун); закономірностей та принципів професійної підготовки вчителя-філолога (В. Гладишев, Є. Голобородько, О. Куцевол, Л. Мацько, О. Савченко, О. Семеног, А. Ситченко); соціально-педагогичних особливостей підготовки студентів-заочників (О. Василенко, Т. Ібрагімов).

Для реалізації поставленої мети та завдань застосовувалися такі методи дослідження - теоретичні: аналіз (1.1, 1.2, 2.1), синтез (1.1, 1.2, 1.3), порівняння (2.2, 3.3), систематизація й узагальнення для визначення категоріального апарату проблеми дослідження (1.1, 1.2); емпіричні: анкетування та тестування викладачів та студентів навчального закладу (2.1, 2.2, 3.3) з метою виявлення рівня готовності студентів до самостійної роботи. Використання комплексних експериментальних методів (констатувальний та формувальний експерименти) уможливило визначення необхідних організаційно-педагогічних умов самостійної роботи студентів філологічних факультетів педагогічних університетів заочної форми навчання, розробку методики її організації; методи обробки результатів дослідження: кількісний та якісний аналіз (3.3), методи математичної статистики (3.3) застосовувалися з метою забезпечення достовірності та об'єктивності результатів дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідницько-експериментальна робота виконувалась на базі філологічного факультету та факультету іноземної філології Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. На різних етапах дослідження експериментальною роботою охоплено 975 осіб: з них викладачів - 24, студентів - 951 (у тому числі на формувальному етапі дослідження - 483 студенти). Дослідження базується також на вивченні й узагальненні досвіду самостійної роботи студентів заочної форми навчання Миколаївського Південнослов'янського інституту Київського славістичного університету, Глухівського державного педагогічного університету, Ізмаїльського державного гуманітарного університету.

Достовірність результатів дослідження забезпечена теоретичним і методичним обґрунтуванням вихідних положень, використанням комплексу методів дослідження, що відповідають меті, завданням, об'єкту та предмету наукового пошуку; поєднанням кількісного та якісного аналізу експериментальних даних; можливістю відтворення експерименту, повторенням результату за таких самих умов під час багатьох перевірок у вищих навчальних закладах, які практикують заочну форму навчання.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше науково обґрунтовано організаційно-педагогічні умови самостійної роботи студентів філологічних факультетів педагогічних університетів заочної форми навчання (забезпечення особистісної спрямованості самостійної роботи студентів шляхом виявлення рівнів готовності до самостійної роботи; побудова системи самостійної роботи на основі індивідуалізації навчання студентів із урахуванням їх попередньої підготовки та досвіду роботи в школі; розвиток умінь і навичок удосконалення самостійної роботи студентів-заочників на основі застосування завдань різнорівневого характеру (репродуктивного, орієнтаційного, креативного, прогностичного)); визначено критерії та рівні організації самостійної пізнавальної діяльності студентів, що враховують якісні особливості самостійної роботи цієї категорії та розроблено відповідний діагностичний інструментарій; створено структурно-функціональну модель організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання філологічних факультетів педагогічних університетів; запропоновано періодизацію розвитку заочної педагогічної освіти в Україні (кінець 90-х років ХІХ ст. - до сьогодні); удосконалено зміст поняття "самостійна робота студентів заочної форми навчання"; набули подальшого розвитку теоретичні засади самостійної роботи студентів філологічних факультетів педагогічних університетів заочної форми навчання.

Практичне значення результатів дослідження полягає в упровадженні в навчальний процес педагогічних університетів організаційно-педагогічних умов самостійної роботи студентів філологічних факультетів заочної форми навчання. Розроблено навчальну програму спецкурсу "Самостійна робота студентів-заочників як основа їх особистісно-професійного саморозвитку", що забезпечує можливість студентам заочної форми навчання сформувати вміння та навички, необхідні для успішної самостійної роботи в сучасних умовах. Розроблено та впроваджено пакет тестів та методичні рекомендації щодо їх застосування для діагностування рівнів готовності студентів до самостійної роботи. Наукова новизна запропонованого інструментарію визнана на рівні винаходу та захищена свідоцтвом про реєстрацію авторського права державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (№ 22728). Запроваджено діяльність консультаційного центру з метою забезпечення системності самостійної роботи студентів. Апробовано методичні рекомендації для викладачів із метою підвищення рівня готовності студентів до самостійної роботи.

Наукові положення, експериментальні розробки та методичні рекомендації впроваджено в навчально-виховний процес філологічного факультету Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського (акт про впровадження № 08/340 від 08.04.2008 р.), філологічного факультету Глухівського державного педагогічного університету (акт про впровадження № 635 від 29.02.2008 р.), філологічного факультету Ізмаїльського державного гуманітарного університету (акт про впровадження № 1-7/405 від 24.03.2008 р.), філологічного факультету Південнослов'янського інституту Київського славістичного університету (акт про впровадження № 109 від 18.04.2008 р.).

Апробація результатів дослідження. Результати наукового дослідження обговорювалися на міжнародних наукових читаннях, присвячених пам'яті академіка С. Я. Батишева (Миколаїв, 2003, 2007, Москва 2010); на міжнародних науково-практичних конференціях "Гуманізм та освіта" (Вінниця, 2004), "Наука і освіта" - 2004 (Дніпропетровськ, 2004); "Південнослов'янські читання" (Миколаїв-Київ, 2004), "Технології педагогічної освіти: теорія, досвід, перспективи розвитку в умовах Болонського процесу" (Миколаїв, 2006); "Людина як феномен педагогіки" (Липецьк, 2006); на всеукраїнських науково-практичних конференціях "Освітні технології у школі та ВНЗ" (Миколаїв, 1999); "Технології неперервної освіти: проблеми, досвід, перспективи розвитку" (Миколаїв, 2002); "Компетентнісно зорієнтована освіта майбутнього вчителя-словесника" (Миколаїв, 2007); на міжвузівських конференціях "Підготовка учителя в Україні та за кордоном" (Миколаїв, 1999) та "Могилянські читання" (Миколаїв, 2001; 2004). Результати дослідження обговорювались і набули позитивної оцінки на засіданнях кафедри освітніх технологій Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського впродовж 2000-2008 рр.

Публікації. Основні положення дослідження викладено у 26 наукових працях, із них 1 - у співавторстві, в тому числі: 9 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 11 тез виступів, навчальна програма та методичні рекомендації до спецкурсу "Самостійна робота студентів-заочників як основа їх особистісно-професійного саморозвитку".

Особистий внесок дисертанта у роботі "Интеграция знаний в системе заочного обучения" (у співавторстві з Л.А. Демченко) полягає у розкритті загальних підходів до розкриття поняття "система заочного навчання".

Структура дисертації складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (257 найменувань, із них 3 - іноземними мовами). Загальний обсяг дисертації - 246 сторінок, із них 190 сторінок основного тексту. Робота містить 21 таблицю, 12 рисунків, що займають 11 самостійних сторінок основного тексту, 8 додатків на 31 сторінці.

1. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу дослідження, розкрито її методологічні та теоретичні основи і методи дослідження, висвітлено наукову новизну, практичну значущість отриманих результатів, подано інформацію про апробацію й упровадження результатів дослідно-експериментальної роботи, подано інформацію про публікації автора та структуру дисертації.

У першому розділі - "Організаційно-педагогічні засади самостійної роботи студентів педагогічних університетів заочної форми навчання" -здійснено історико-логічний аналіз розвитку заочної освіти як особливої організаційної форми професійної підготовки педагогічних кадрів, визначено етапи її розвитку в Україні, виявлено науку особливостей, що вирізняють цю форму освіти від денної. Висвітлено сучасні наукові підходи до тлумачення поняття "самостійна робота студентів". Питання формування самостійності майбутніх фахівців, умінь працювати в нових умовах висвітлюється в працях А. Алексюка, С. Гончаренка, В. Козакова, В. Майбороди, М. Солдатенка.

Модернізація освітньої діяльності в контексті європейських вимог потребує формування різноманітних творчих, адаптивних професійно значущих особистісних якостей учителів, у тому числі - філологів. Учитель повинен уміти самостійно вдосконалювати необхідні знання, вміло застосовувати їх на практиці, працювати з інформацією, постійно підвищуючи власний професійний рівень. Сучасна парадигма освіти розглядає самостійну роботу студентів як неперервний процес формування професійної майстерності майбутнього педагога.

Самостійна робота - це частина педагогічного процесу і провідна ланка системи пізнавально-практичної діяльності студентів заочної форми навчання. Оптимально злагоджене функціонування всього комплексу цієї системи забезпечує студентам цілеспрямоване здобуття знань, умінь і навичок та постійний професійний розвиток. Розгляд самостійної роботи як складної багаторівневої системи дає змогу оцінити нові вимоги, зміст і методи навчання студентів заочної форми навчання з позиції модернізації вищої педагогічної освіти.

Одна з особливостей сучасної освіти полягає в тому, що рівень підготовки фахівців визначається не стільки обсягом знань, скільки вмінням самостійно здобувати, творчо застосовувати їх на практиці. Самостійна робота має вирішальне значення для успішного навчання студентів, яким необхідно правильно планувати свою роботу та знаходити оптимальні шляхи її реалізації. Пошук доцільної організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання, розвиток потреби самостійно здобувати знання важливі ще й тому, що вчителеві необхідно постійно оновлювати знання, яких незабаром виявиться недостатньо для успішної професійної діяльності. Глибокі та міцні знання студентів заочної форми навчання, вміння самостійно їх розвивати є основними показниками успішної роботи університету.

Аналіз поглядів учених на сутність і завдання самостійної роботи в історичному ракурсі дозволив виділити чотири етапи. На кожному з них трактування сутності основних ознак самостійної роботи суттєво вирізняється. Перший період (20-40-і рр. ХХ ст.) характеризувався пошуком та апробацією нових методів навчання. Другий період (50-70-і рр. ХХ ст.) вирізнявся тим, що самостійна робота студентів розглядалась як складова загальних проблем наукової організації праці. Третій період (70-80-і рр. ХХ ст.) характеризується введенням нових форм самоосвіти, безпосередньо пов'язаних з інтегративним особистісним i професійним розвитком; розробкою питань самоорганізації, самовдосконалення, професійного й особистісного самовиховання. Для четвертого періоду (від середини 80-х років ХХ ст. і до сьогодні) властивий розвиток ідей індивідуалізації самостійної роботи студентів, її безпосереднє поєднання із завданнями професійного зростання, посилення уваги до самостійної роботи в контексті розробки проблем самоосвіти, самовиховання та саморозвитку.

У зв'язку з переорієнтацією ролі та місця студента в структурі навчальної діяльності виникає необхідність переосмислення функцій самостійної роботи та її організації в практичній діяльності педагогічних університетів із урахуванням особливостей змінюваних соціальних умов. Незважаючи на те, що самостійній роботі студентів присвячена велика кількість наукових праць, де розкриваються різні аспекти проблеми, досі не існує однозначного трактування цього поняття. Частина авторів характеризує самостійну роботу студентів як специфічний вид навчально-пізнавальної діяльності чи сполучення декількох видів діяльності (Р. Назімов, Н. Нікандров) або як засіб навчання (Н. Кузьміна, П. Підкасистий). Ознакою самостійної навчальної діяльності І. Унт вважає те, що вона відбувається без будь-якої участі викладача. Поняття "самостійна робота" має подвійний сенс: метод засвоєння матеріалу й одна з організаційних форм навчання (Е. Петрова). Двоєдина мета самостійної роботи передбачає, по-перше, формування самостійності як риси особистості та, по-друге, розвиток здібностей, умінь і навичок. Цей висновок має важливе значення для заочної форми навчання, однак практика свідчить, що його реалізація ускладнюється через відсутність конкретного методичного інструментарію, який дав би змогу оцінювати ступінь готовності студента до самостійної навчальної діяльності.

Різноманітність визначень самостійної роботи, її завдань, методів, форм і засобів реалізації актуалізує різні аспекти її проведення. Проте вони недостатньо розкривають педагогічну сутність самостійної роботи в умовах заочного навчання. Проблематиці нашого дослідження найбільше відповідають погляди, які доводять, що самостійна робота поєднує необхідність формування таких рис характеру, знань, умінь і навичок студентів, що спрямовані на розвиток готовності до самостійної діяльності як особливої якості особистості, яку можна формувати в ході спеціально організованого навчального процесу.

У другому розділі - "Особливості організації самостійної роботи студентів філологічних факультетів педагогічних університетів заочної форми навчання" - визначено логіку та розроблено методику констатувального експерименту з метою перевірки теоретичних положень про можливості створення системи організації самостійної роботи студентів-заочників. Проаналізовано зміст і форми самостійної роботи студентів заочної форми навчання, що практикуються з урахуванням їхнiх соціальних i психологічних особливостей. Встановлено, що важливою особливістю цієї категорії студентів є наявність у більшості з них досвіду практичної роботи. Але цей чинник недостатньо враховується не тільки в процесі навчання, а й під час складання навчальних планів, розподілу часу на вивчення різних дисциплін.

Більше половини (52%) вступників на заочну форму навчання вже має досвід роботи за фахом. Водночас значна частина студентів (48%) узагалі не має досвіду педагогічної діяльності. Такі дані вказують на необхідність поглибленої індивідуалізації самостійної роботи студентів із урахуванням професійного досвіду та попередньої освіти, які вони мають до вступу на заочну форму навчання.

Суть констатувального експерименту полягала у виявленні існуючих у навчально-виховному процесі педагогічного університету протиріч, підходів до організації самостійної роботи студентів філологічних факультетів заочної форми навчання, визначенні критеріїв i показників рівня їхньої готовності до самостійної роботи. Для розв'язання поставлених завдань використовувалась система взаємодоповнюючих методів діагностичного характеру: анкетування, тестування (тести Голанда, Павлова, диференційно-діагностичний питальник та розроблений нами пакет тестів для діагностування рівнів готовності студентів до самостійної роботи), інтерв'ю, бесіди, аналіз документальної бази, педагогічні спостереження.

У результаті констатувального експерименту встановлено, що показники рівня мотиваційної, методичної, лексичної складових готовності до самостійної роботи студентів 1-3-х курсів заочної форми навчання істотно різняться. Переважна більшість студентів під час проведеного дослідження зазначали, що стикаються зі значними труднощами під час пошуку навчальної інформації, необхідної для виконання самостійних завдань, контрольних і курсових робіт, відчувають невпевненість у готовності успішно виконати ці роботи у встановлені терміни.

Причина цих труднощів значною мірою пояснюється відмінностями в рівнях мотиваційної, методичної та лексичної складових готовності студентів заочної форми навчання до самостійної роботи, що вимагає індивідуалізації всього навчального процесу. Однак науково обґрунтований інструментарій для об'єктивного кількісного визначення рівня складових готовності студента до самостійної роботи досі не створено. У ході дослідження нами розроблено науковий інструментарій для визначення рівня готовності студентів-заочників до самостійної роботи з метою її індивідуалізації.

За допомогою запропонованого інструментарію виявлено значні відмінності в мотиваційній, методичній i загальній готовності студентів до самостійної роботи (табл. 1 на с. 10), які можна усунути тільки за умови безпосереднього педагогічного керівництва.

Встановлено, що переважна більшість студентів заочної форми навчання має труднощі в самостійній роботі внаслідок низького рівня їхньої лексичної готовності та словникового запасу. Рівень лексичної готовності, багатство словникового запасу та вільне володіння ним впливають на успішність освоєння багатьох гуманітарних професій, особливо пов'язаних із педагогічною діяльністю. В ході експерименту розроблено та перевірено спеціальний питальник для визначення коефіцієнта рівня лексичного розвитку (КРЛР) студентів-філологів заочної форми навчання.

Для об'єктивної оцінки характеру самостійної діяльності студентів заочної форми навчання, її системності й індивідуалізації нами визначено критерії, показники і на їх основі виділено 4 рівні ступеня самостійності дій студентів: орієнтаційний, репродуктивний, креативний і прогностичний. Результати констатувального експерименту засвідчили, що стан організації самостійної роботи студентів філологічних факультетів заочної форми навчання не в повній мірі відповідає сучасним загальнодержавним вимогам. Самостійна діяльність студентів сформована переважно на орієнтаційному та репродуктивному рівнях.

Таблиця 1 Рівні готовності студентів-філологів заочної форми навчання до самостійної роботи (у %)

Серед студентів, які брали участь в експериментальному дослідженні на констатувальному етапі (468 осіб), орієнтаційний рівень показали 46% (214 осіб), репродуктивний - 26% (122 особи), креативний - 16% (74 особи), прогностичний - 12% (58 осіб) студентів. Отже, існуюча система організації самостійної роботи студентів філологічних факультетів потребує певних змін із метою підвищення її ефективності.

Результати констатувального експерименту дозволили виявити протиріччя між сучасними вимогами і підходами до організації самостійної роботи студентів філологічних факультетів педагогічних університетів заочної форми навчання, і визначити на цій основі організаційно-педагогічні умови, що підвищують ефективність самостійної роботи.

У третьому розділі - "Експериментальна перевірка ефективності організаційно-педагогічних умов самостійної роботи студентів філологічних факультетів педагогічних університетів заочної форми навчання" - описано впровадження в освітній процес філологічного факультету Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського організаційно-педагогічних умов, що сприяють формуванню вмінь самостійної роботи майбутніх учителів.

За результатами теоретичного аналізу проблеми та констатувального експерименту розроблено структурно-функціональну модель організації самостійної роботи студентів філологічних факультетів педагогічних університетів заочної форми навчання. В основу запропонованої моделі покладено такі організаційно-педагогічні умови: забезпечення особистісної спрямованості самостійної роботи студентів шляхом виявлення рівнів готовності до самостійної роботи; побудова системи самостійної роботи на основі індивідуалізації навчання студентів з урахуванням їх попередньої підготовки та досвіду роботи в школі; розвиток умінь і навичок удосконалення самостійної роботи студентів-заочників на основі застосування завдань різнорівневого характеру (орієнтаційного, репродуктивного, креативного, прогностичного).

Не змінюючи основних цілей і завдань традиційного освітнього процесу, під час упровадження запропонованої моделі ми акцентували увагу на: необхідності проведення комплексного тестування після зарахування на навчання для виявлення рівня готовності студентів до самостійної роботи з метою її індивідуалізації; застосування індивідуального підходу до самостійної роботи студентів з урахуванням їхньої попередньої освіти та досвіду роботи в школі; організації консультативного центру для проведення цільових методичних інструктажів для професорсько-викладацького складу й індивідуальних консультацій студентів заочної форми навчання; запровадженні спецкурсу "Самостійна робота студентів як основа їх особистісно-професійного саморозвитку" для формування вмінь та навичок студентів до самостійної роботи. За результатами дослідження зроблено припущення, що всі ці заходи позитивно вплинуть на якість професійної підготовки фахівців, сприятимуть підвищенню рівня самостійної роботи студентів-заочників філологічних факультетів педагогічних університетів i забезпечать її системність.

Формувальний експеримент проводився на філологічному факультеті Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського, у якому взяли участь 483 студенти заочної форми навчання, з них 236 студентів складали контрольні групи і 247 - експериментальні.

Порівняння даних, отриманих під час формувального експерименту в експериментальних групах, із показниками контрольних груп дає змогу зробити висновок про істотне підвищення рівнів самостійної роботи студентів заочної форми навчання під впливом упровадження результатів дисертаційного дослідження. Так значно зросла кількість студентів в експериментальних групах із прогностичним рівнем самостійної діяльності (на 28%) при відповідному зменшенні (на 36%) їхньої кількості з орієнтаційним рівнем. У багатьох студентів контрольних груп збереглися орієнтаційний (50%) i репродуктивний (27%) рівні, тоді як креативний i прогностичний рівні залишилися практично без змін (табл. 2). Це свідчить про ефективність запропонованої моделі.

Таблиця 2 Середні показники якісних рівнів самостійної діяльності (у %)

Результати формувального експерименту дали змогу стверджувати, що впровадження розроблених та обґрунтованих організаційно-педагогічних умов значно підвищує ефективність самостійної роботи студентів філологічних факультетів педагогічних університетів заочної форми навчання, сприяє поліпшенню їхньої успішності, формує такі якості особистості студентів, як готовність до творчого застосування сучасних інформаційних технологій, прагнення до якнайшвидшого особистого професійного становлення, що позитивно впливає на результати роботи філологічних факультетів педагогічних університетів у цілому.

Ефективність розробленої та впровадженої моделі підтверджено методами математичної статистики (критерій незалежності Пірсона).

заочний навчання філологічний педагогічний

Висновки

Дослідження присвячено теоретичному обґрунтуванню й експериментальній перевірці організаційно-педагогічних умов самостійної роботи студентів філологічних факультетів педагогічних університетів заочної форми навчання. Загальні результати проведеного дослідження дали змогу дійти таких висновків:

Спрямованість сучасного цивілізаційного процесу визначається його глобалізацією, прогресуючим значенням гуманітарної сфери, утвердженням пріоритетності базових засад сталого розвитку суспільства. Одним із вагомих протиріч вітчизняної вищої освіти в умовах її європейської інтеграції згідно вимог Болонського процесу виступає суперечність між соціальною значущістю професійної підготовки вчителів і змістовністю науково-методичної організації навчального процесу, характером самостійної діяльності студентів під час заочного навчання у вищих педагогічних закладах освіти. Теоретичний аналіз проблеми переконує в недостатній розробці питання вдосконалення самостійної роботи студентів філологічних факультетів педагогічних університетів заочної форми навчання, яка набуває нового сенсу в сучасній педагогічній практиці України й інших розвинених країн світу.

2. Проаналізовано та виділено чотири етапи розвитку заочного навчання в системі вищої освіти в Україні: а) початкового становлення нової організаційної форми освіти (кінець 90-х рр. ХІХ ст. - початок 20-х рр. ХХ ст.); б) організаційного та методичного становлення (30-50-і рр. ХХ ст.); в) екстенсивного розвитку (60-70-і рр. ХХ ст.); г) науково-технічних змін у засобах, в тому числі - інтенсивне впровадження дистанційного навчання (70-і рр. ХХ ст. - до сьогодні). Виявлено організаційно-педагогічні особливості кожного етапу розвитку самостійної роботи студентів саме заочної форми навчання.

3. Виявлено особливості самостійної роботи студентів-філологів, що отримують освіту заочно, а саме: різниця у віці, попередня освіта, наявність досвіду роботи за професією, що здобувається. Вони недостатньо враховуються в науково-методичних дослідженнях і педагогічній практиці філологічних факультетів педагогічних університетів.

Заочне навчання розглядається як форма організації навчального процесу без відриву від виробництва, в ході якої в освітньому процесі використовуються традиційні та специфічні методи, засоби, форми навчання, що ґрунтуються сьогодні на застосуванні комп'ютерних і телекомунікаційних технологій. Основу навчального процесу в умовах заочного навчання складає цілеспрямована та контрольована самостійна робота студента.

4. Зважаючи на недостатній інструментарій та відсутність чітких критеріїв і рівнів оцінки самостійної пізнавальної діяльності, що відображають якісні особливості самостійної роботи студентів заочної форми навчання, в ході дослідження розроблено та запроваджено в педагогічну практику діагностичний інструментарій для визначення рівнів мотиваційного, методичного, лексичного компонентів загальної готовності студентів заочної форми навчання до самостійної роботи. Визначено критерії оцінки характеру та змісту самостійної діяльності студентів, що дають змогу диференціювати самостійну роботу студентів за чотирма рівнями: орієнтаційним, репродуктивним, креативним та прогностичним, що мають значні якісні відмінності.

5. Розроблено та впроваджено структурно-функціональну модель та методичне забезпечення організаційно-педагогічних умов самостійної роботи студентів філологічних факультетів педагогічних університетів заочної форми навчання. Запропонована модель забезпечує системний підхід до організації самостійної роботи студентів протягом навчання в університеті. Здійснення системного підходу до організації та проведення самостійної роботи студентів реалізовувалось за допомогою впровадження у педагогічний процес філологічних факультетів заочного навчання таких організаційних форм роботи, як:

а) проведення вхідного комплексного тестування після зарахування студентів на навчання; б) організації роботи консультаційного центру; в) спецкурсу з організації самостійної роботи студентів-заочників.

6. Обґрунтовано, що необхідними організаційно-педагогічними умовами самостійної роботи студентів філологічних факультетів педагогічних університетів заочної форми навчання є такі: а) забезпечення особистісної спрямованості самостійної роботи студентів шляхом виявлення рівнів готовності до самостійної роботи; б) побудова системи самостійної роботи на основі індивідуалізації навчання студентів з урахуванням їх попередньої підготовки та досвіду роботи в школі; в) розвиток умінь і навичок удосконалення самостійної роботи студентів-заочників на основі застосування завдань різнорівневого характеру (репродуктивного, орієнтаційного, креативного, прогностичного).

Результати формувального експерименту підтвердили високу педагогічну ефективність запропонованих організаційно-педагогічних умов самостійної роботи студентів філологічних факультетів педагогічних університетів заочної форми навчання, а математична обробка отриманих даних довела їх високу достовірність.

Поставлені завдання повністю виконано, водночас проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Одержані результати окреслюють перспективи для подальшого вдосконалення самостійної роботи на сучасному етапі розвитку суспільства, підвищення ефективності підготовки студентів заочної форми навчання за допомогою розробки методичних матеріалів та інших засобів навчання, що дають змогу індивідуалізувати їхню самостійну роботу з кожної навчальної дисципліни.

Основні положення дисертаційного дослідження

1. Баріхашвілі І. І. Самостійна робота студентів-заочників як основа їх професійного саморозвитку : програма спецкурсу / І. І. Баріхашвілі. - Миколаїв: Іліон, 2006. - 60 с.

2. Барихашвили И. И. Личностно-ориентированная самостоятельная работа студентов-заочников / И. И. Барихашвили // Теория и практика подготовки специалистов в современной высшей школе : сб. науч. тр. / под. ред. Е. В. Романова. - Магнитогорск : МаГУ, 2001. - С. 6-8.

3. Барихашвили И. И. Проблемы усовершенствования заочного обучения / И. И. Барихашвили // Инновационные проблемы в учреждениях российского образования : межвуз. сб. тр. - Магнитогорск : МаГУ, 1999. - С. 16-19.

4. Барихашвили И. И. Профессиональная подготовка инженерно-педагогических кадров в процессе заочного и дистанционного обучения / И. И. Барихашвили // Актуальные проблемы преемственности образования / под. ред. А. Я. Найна. - Челябинск, 1999. - Вып. 2. - С. 38-42.

5. Барихашвили И. И. Роль самостоятельной работы в формировании готовности к профессиональному саморазвитию студентов-заочников / И. И. Барихашвили // Первые международные научные чтения, посвященные памяти академика С. Я. Батышева (Николаев, 25-27 сентября 2003 г.) : сб. науч. тр. - Николаев, 2003. - С. 354-357.

6. Барихашвили И. И. Интеграция знаний в системе заочного обучения. Особенности профессионального обучения в условиях экономического кризиса / И. И. Барихашвили, Л. А. Демченко // Труды четвертых международных научных чтений, посвященных памяти Героя Советского Союза, академика Сергея Яковлевича Батышева (Москва, 18-20 окт. 2010 г.) / под ред. академика ВАО А. М. Новикова. - М. : Изд-во ЭГВЕС, 2010. - С. 53-56.

7. Баріхашвілі І. І. До питання про підготовку педагогічних кадрів у вищих навчальних закладах / І. І. Баріхашвілі // Українська мова і література в загальноосвітній школі. - 2006. - № 2. - С. 46-50.

8. Баріхашвілі І. І. До проблеми диференціації заочного навчання / І. І. Баріхашвілі // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1999. - № 1. - С. 191-194.

9. Баріхашвілі І. І. Особистісно-орієнтоване навчання : історичний аспект і перспективи розвитку / І. І. Баріхашвілі // Наукові праці МДГУ ім. П. Могили : наук.-метод. журнал. - Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2004. - Т. 36. - Вип. 23 : Педагогічні науки. - С. 122-126.

10. Баріхашвілі І. І. Самостійна робота студентів як умова їх розвитку і самореалізації / І. І. Баріхашвілі // Науковий вісник Миколаївського державного університету : зб. наук. пр. Серія : Педагогічні науки. - Миколаїв : МДУ, 2006. - Вип. 12. - Т. 1. - С. 156-164.

11. Баріхашвілі І. І. Шляхи вдосконалення навчання студентів-заочників / І. І. Баріхашвілі // Індивідуалізація підготовки вчителя : проблеми, досвід, перспективи (До 85-річчя з дня заснування МДПУ) : зб. доп. аспірантських читань / за заг. ред. О. М. Пєхоти. - Миколаїв, 1998. - С. 31-33.

12. Баріхашвілі І. І. Методичні основи вдосконалення самостійної роботи студентів-заочників / І. І. Баріхашвілі // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1999. - № 3. - С. 166-171.

13. Баріхашвілі І. І. Проблеми психолого-методичної підготовки студентів до саморозвитку / І. І. Баріхашвілі // Вторые междунар. научн. чтения, посвященные памяти академика С. Я. Батышева (Николаев, 7-8 сентября 2007 г.) : сб. науч. тр. - Николаев, 2007. - С. 224-228.

14. Баріхашвілі І. І. Роль самостійної роботи в системі реформування вищої зачної педагогічної освіти / І. І. Баріхашвілі // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія : Педагогіка, психологія, соціологія. - Донецьк : ДВНЗ "ДонНТУ", 2008. - С. 7-12.

15. Баріхашвілі І. І. Становлення заочної освіти : історико-педагогічний аспект / І. І. Баріхашвілі // Науковий вісник Миколаївського державного педагогічного університету : зб. наук. пр. Серія : Педагогічні науки. - Миколаїв : МДПУ, 2000. - Вип. ІІІ. - Т. 1. - С. 82-87.

16. Баріхашвілі І. І. Психолого-методична підготовка студентів-філологів заочної форми навчання до самостійної роботи / І. І. Баріхашвілі // Науковий вісник Миколаївського державного університету. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. пр. - Миколаїв : МДУ, 2007. - Вип. 9. - С. 161-165.

17. Баріхашвілі І. І. Самостійна робота студентів як фактор їх професійного розвитку / І. І. Баріхашвілі // Нові технології навчання : наук.-метод. зб. - К. : Ін-т інноваційних технологій і змісту освіти, 2008. - Спецвипуск 51. - С. 117-120.

18. Барихашвили И. И. Самостоятельная работа студентов как фактор их готовности и профессионального саморазвития / И. И. Барихашвили // Материалы межвуз. научн.-практ. конф., посвященной памяти педагога О. А. Казанского : в 2 т. (Липецк, 4 октября 2006 г.) / Липецкий гос. пед. ун-т. - Липецк : Липецкий гос. пед. ун-т, 2006. - Т. 2. - С. 90-96.

19. Баріхашвілі І. І. Дистанційне навчання - освіта нового століття / І. І. Баріхашвілі // Технології неперервної освіти : проблеми, досвід, перспективи розвитку : зб. ст. до традиційної ІV Всеукр. наук.-практ. конф. - Миколаїв, 2002. - С. 207-209.

20. Баріхашвілі І. І. Організаційно-педагогічні особливості дистанційного навчання / І. І. Баріхашвілі // Психолого-педагогічні та лінгвістичні аспекти викладання мовознавчих дисциплін у вищій та середній школі : матеріали наук. конф. - Миколаїв, 1998. - С. 62-65.

21. Баріхашвілі І. І. Організація навчання студентів-заочників із врахуванням їх індивідуальних особливостей / І. І. Баріхашвілі // Наука і освіта 2004 : матеріали VІІ Міжнар. наук.-практ. конф. - Дніпропетровськ, 2004. - Т. 36 : Проблеми підготовки фахівців. - С. 12-13.

22. Баріхашвілі І. І. Особливості підготовки вчителя-філолога на сучасному етапі / І. І. Баріхашвілі // Модернізація вищої освіти України : історія, досвід, перспективи : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. - Київ ; Миколаїв, 2005. - С. 93-97.

23. Баріхашвілі І. І. Перспективи дистанційного навчання / І. І. Баріхашвілі // Освітні технології у школі та вузі : зб. ст. до Всеукр. наук.-практ. конф. (Миколаїв, 14-16 квітня 1999 р.) - Миколаїв, 1999. - С. 172-174.

24. Баріхашвілі І. І. Удосконалення самостійної роботи студентів-заочників педагогічних університетів / І. І. Баріхашвілі // Підготовка учителя в Україні та за кордоном : матеріали наук. міжвуз. конф. - Миколаїв, 1999. - С. 33-36.

25. Баріхашвілі І. І. Вплив рівня лексичного розвитку студентів-філологів на готовність до самостійної роботи / І. І. Баріхашвілі // Гуманізм та освіта : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. (Вінниця, 21-23 вересня 2004 р.) : в 2-х т. - Вінниця, 2004. - Т. 1. - С. 198-201.

26. Баріхашвілі І. І. Діагностування рівня методико-психологічної готовності студентів до самостійної роботи в умовах особистісно-орієнтованого навчання / І. І. Баріхашвілі // Наукові праці : зб. наук. пр. - Миколаїв : Вид-во МФ НаУКМА, 2001. - Т. 13 : Педагогіка. - С. 107-110.

Размещено на Allbest.ru