Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

"Університет менеджменту освіти"

академії педагогічних наук України

УДК 378.14.015.62:378.147

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

кандидата педагогічних наук

Формування аналітичної компетентності майбутніх менеджерів у вищих навчальних закладах

Зінчук Наталія Анатоліївна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДВНЗ "Університет менеджменту освіти" АПН України.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент ФЕДОРОВ Геннадій Вікторович, ДВНЗ "Університет менеджменту освіти" України, професор кафедри менеджменту освіти, економіки та маркетингу.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник СОЛДАТЕНКО Микола Миколайович, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, завідувач відділу теорії та історії педагогічної майстерності.

кандидат педагогічних наук, доцент МАРМАЗА Олександра Іванівна, Інститут післядипломної освіти Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди, заступник директора з навчально-виховної роботи.

Захист відбудеться "11" березня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 у ДВНЗ "Університет менеджменту освіти" АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А, корпус 3, актова зала

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Університету менеджменту освіти АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А, корпус 3

Автореферат розісланий "10" лютого 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.І. Зайченко

Анотації

Зінчук Н.А. Формування аналітичної компетентності майбутніх менеджерів у вищих навчальних закладах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - ДВНЗ "Університет менеджменту освіти" АПН України, Київ, 2010.

Робота присвячена дослідженню процесу формування аналітичної компетентності майбутніх менеджерів у процесі їх професійної підготовки у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації.

У дисертації розв'язано проблему формування аналітичної компетентності майбутніх управлінців як важливої складової їх професійної компетентності. Визначено педагогічні умови формування аналітичної компетентності студентів-менеджерів, розроблено, обґрунтовано і апробовано модель формування даної професійної здатності, розроблено авторську методику формування аналітичної компетентності.

Педагогічний експеримент з окресленої проблеми довів ефективність запропонованих заходів, успішне завершення якого стало підставою для складання методичних рекомендацій з формування аналітичної компетентності майбутніх менеджерів.

Ключові слова: менеджер, професійна підготовка менеджерів, професійна компетентність, аналіз, аналітична компетентність, педагогічні умови формування компетентності, методика формування аналітичної компетентності. компетентність аналітичний менеджер

Зинчук Н.А. Формирование аналитической компетентности будущих менеджеров в высших учебных заведениях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - ГВУЗ "Университет менеджмента образования" АПН Украины, Киев, 2010.

Работа посвящена исследованию процесса формирования аналитической компетентности будущих менеджеров в процессе их профессиональной подготовки в высших учебных заведениях ІІІ-ІV уровней аккредитации. Осуществлен теоретический анализ научных трудов по вопросам определения сущности и декомпозиции понятий "компетентность", "профессиональная компетентность", направлений профессиональной компетентности менеджеров. В результате был сделан вывод о том, что аналитическая компетентность является одной из самых главных компетентностей субъектов управления.

По нашему определению, аналитическая компетентность в составе профессиональной компетентности специалиста по управлению представляет собой интеграционную динамичную, постоянно обогащающуюся характеристику студента-менеджера, что обуславливает в будущем способность к выполнению им профессиональных аналитических заданий в сфере управления. При этом особое внимание уделяется: знанию теории организации аналитического процесса; умению правильно выбирать, обосновывать и использовать определенные аналитические методы; развитие логического мышления, творческого подхода к данному направлению управленческой деятельности и приобретение опыта в нем.

Выделены основные условия, которые способствуют формированию аналитической компетентности будущих менеджеров: учет специфики профессии менеджера, раскрытие сути аналитической деятельности в управлении и повышении познавательного интереса к ней; обогащение форм, методов, приемов обучения, адекватных определенной нами сути аналитической подготовки студентов-менеджеров; внеаудиторная работа будущих специалистов по менеджменту нацелена на углубление теоретических положений по аналитике и приобретение первичного профессионального опыта путем самостоятельной аналитической обработки профессиональной информации и подготовки аналитических обзоров.

Предложена модель формирования аналитической компетентности будущих менеджеров в высших учебных заведениях, которая включает: концептуальный блок, который дает характеристику цели, заданиям формирования аналитической компетентности, функций и принципов формирования, критериев и показателей сформированности аналитической компетентности будущих менеджеров, а также педагогическим условиям формирования компетентности по аналитике; содержательно-технологический блок, который описывает пять этапов обеспечения процесса формирования аналитической компетентности будущих менеджеров; результативный блок, содержанием которого является диагностика результатов сформированности всех составляющих аналитической компетентности за установленными уровнями: высокий, средний и элементарный.

По результатам констатирующего эксперимента выявлено, что существующая система профессиональной подготовки менеджеров по вопросам аналитики в высших учебных заведениях ІІІ-ІV уровней аккредитации не способствует в достаточной степени формированию у будущих управленцев аналитической компетентности, а именно: значительная часть респондентов не учитывают весомости аналитической компетентности в будущей профессиональной деятельности, отсутствуют стимулы к овладению аналитическими знаниями и умениями, соответственно - выявлено недостаточное практическое владение ими.

Следовательно, перед нами было поставлено задание усовершенствовать содержание аналитической подготовки студентов-менеджеров, обогатить учебный материал идеями компетентностного образовательного подхода, сформировать все обоснованные в ходе теоретического анализа компоненты аналитической компетентности и создать условия для приобретения опыта в аналитической деятельности путем самостоятельной обработки профессиональной информации.

Учитывая вышеприведенное, была разработана и экспериментальным путем проверена эффективность внедренной методики формирования аналитической компетентности будущих специалистов по управлению. В результате проведенной исследовательско-экспериментальной работы нашла подтверждение выдвинутая гипотеза, стало реальным решение запланированных заданий, а именно: определено содержание и структура понятия "аналитическая компетентность менеджера" - выпускника высшего учебного заведения ІІІ-ІV уровней аккредитации; разработаны та обоснованы критерии (ценностно-мотивационный, когнитивно-операционный и рефлексивно-оценочный), показатели (по составляющим исследуемого профессионального качества) и уровни (высокий, средний, элементарный) сформированности аналитической компетентности будущих менеджеров; разработана модель формирования аналитической компетентности будущих менеджеров в высших учебных заведениях ІІІ-ІV уровней аккредитации, что способствовало успешности приобретения всех ее компонентов, и убедительно доказало педагогическую результативность внедренных мероприятий, учитывая педагогические условия данного процесса; с помощью статистических методов осуществлено проверку выдвинутой гипотезы и действенность педагогических условий, в результате чего была подтверждена корректность осуществленного педагогического влияния, о чем свидетельствуют сравнительные результаты диагностических срезов экспериментальных и контрольных групп; подготовлены методические рекомендации по вопросу формирования аналитической компетентности будущих специалистов по менеджменту, которые могут быть использованы в профессиональной подготовке этих студентов в высших учебных заведениях ІІІ-ІV уровней аккредитации.

Ключевые слова: менеджер, профессиональная подготовка менеджеров, профессиональная компетентность, анализ, аналитическая компетентность, педагогические условия формирования компетентности, методика формирования аналитической компетентности.

Zinchuk N. А. Forming of analytical competence of the future managers in higher educational institutions. - Manuscript.

The thesis for the academic degree of Pedagogy Candidate in specialty 13.00.04 - theory and methodology of professional training. - University of educational management of АPS of Ukraine, Kyiv, 2010.

The work is devoted to the research of process of the analytical competence forming of the future managers during their professional training in higher educational institutions ІІІ-ІV levels of accreditation.

In a thesis the problem of forming of analytical competence future managers as important professional competence, component them is uncovered. The didactic conditions of forming of the students - managers analytical competence are spotted, is designed, the model of forming of designated professional quality is justified and approved, the authoring methodics of analytical competence forming is designed.

The pedagogical experiment on designated to a problem has proved efficiency of offered measures, which successful terminating has become the foundation for drawing up of the methodical guidelines on forming analytical competence of the future managers.

Keywords: the manager, professional training of the managers, professional competence, analysis, analytical competence, didactic conditions of competence forming, procedure of forming of the analytical competence.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах швидкозмінних процесів в економіці, що є наслідком сучасних соціально-економічних перетворень, все більшого значення набуває якісна професійна підготовка управлінських кадрів для усіх галузей народного господарства. Як відомо, наявність професійних управлінців - це головна умова ефективної роботи ділового суспільства у будь-якій державі. Реалізація законодавчо-нормативних освітніх актів та вимог Болонського процесу потребують підвищення ефективності роботи вищих навчальних закладів з метою підготовки активних фахівців з високим рівнем професіоналізму.

Професійній підготовці фахівців присвячені праці А. Алексюка, С. Архангельського, Ю. Бабанського, В. Беспалька, В. Кременя, З. Курлянд, І. Лернера, Н. Ничкало, П. Олійника, К. Островського, П. Підкасистого, М. Скаткіна, М. Солдатенка, М. Фіцули та інших.

Удосконалення професійної підготовки майбутніх менеджерів є однією із актуальних проблем, що досліджується вітчизняними і зарубіжними науковцями (Л. Безкоровайною, А. Горбатюком, Е. Коротковим, А. Поповим, Ф. Русиновим, Т. Сорочан, Л. Троєльніковою, Г. Федоровим, В. Хомутовим, В. Черкасовим, В. Шепелем, О. Щоткою та іншими) на фоні підвищення уваги до проблеми професіоналізації сфери управління. Адже професіоналізм менеджера визначається як сукупність стійких якостей особистості, що задовольняють сучасним вимогам управлінської праці; він залежить від здібностей самостійно формувати необхідний для професійної діяльності обсяг знань, застосовувати їх на практиці для реалізації управлінських функцій, рівня розвитку логічного мислення та творчої ініціативи, швидкого перетворення інформації та її оцінки.

Розробкою концептуальних засад професійної підготовки менеджерів займалися О. Анісімов, Т. Бірюкова, В. Василенко, А. Діхтяр, І. Карташевська, Е. Коротков, Р. Фатхутдінов, А. Шегда, Л. Шипіліна тощо.

Ряд дисертаційних досліджень (Л. Влодарскої-Золи, М. Заворочай, Н. Кисільової, С. Тарасової, О. Романовського) розкривають специфіку професійної підготовки фахівців до майбутньої управлінської діяльності. Формуванню у вищих навчальних закладах окремих складових професіоналізму сучасного менеджера були присвячені праці Л. Батченка, Л. Гелюх, О. Капітанця, Н. Семенової, Л. Сергєєвої, С. Сергєєвої, Є. Ткаченко, О. Філіпова та інших.

Розробкою змісту професійної підготовки студентів-менеджерів займалися Т. Бугрєєва, А. Грушева, Е. Коротков, В. Подсолонко, Ф. Русинов, Р. Фатхутдінов. Питання обгрунтування найбільш доцільних форм і методів професійної підготовки майбутніх менеджерів знайшли відображення у працях Л. Бондарєвої, А. Костарєвої, В. Локшина, В. Погорельцева, О. Романовського, В. Федоренка, А. Шегди та багатьох інших.

Освітні нововведення, спричинені Болонським процесом, виявляють якість здійсненої професійної підготовки фахівців у рівнях сформованості професійної компетентності. Питаннями визначення змісту професійної компетентності суб'єктів управління, структури, характерних ознак та рівнів займалися О. Августимова, Р. Вдовиченко, Л. Даниленко, Я. Дорога, Л. Кисільова, В. Локшин, І. Маліков, О. Мармаза, В. Маслов, Ю. Палеха, М. Савенкова, А. Чемерис, В. Шепель.

Вітчизняними розробниками змісту ключових компетентностей особистості серед вагомих складників виділено аналітичні. Підтвердженям цього є праці Н. Бібік, І. Єрмакова, О. Овчарук, І. Погорілої, О. Савченко та багатьох інших.

В сучасних умовах лавиноподібного зростання інформації професійну компетентність менеджера пов'язують із вмінням швидкого її відбору, аналізу, видачі перетвореної інформації, підготовкою управлінського рішення та його реалізацією. У наукових працях В. Бондаря, В. Кожухара, Ю. Конаржевського, К. Крутій, О. Мармази, Г. Савченко аналіз виділяється у самостійну функцію управління.

Найважливішим завданням суб'єкта управління є оволодіння аналітичними знаннями, уміннями обробляти інформацію різними аналітичними прийомами та розвиток логічного мислення. Недооцінка ролі аналітичних складових професіоналізму у роботі керівника часто призводить до формування недостатньої інформаційної бази, використання обмеженого арсеналу методів перетворення цієї інформації та необґрунтованості проектів управлінських рішень. А це в свою чергу стає підставою для неритмічної роботи організації, втрат робочого часу, неефективного використання матеріальних та фінансових ресурсів та, як наслідок, недосягнення стратегічних завдань організації.

Отже, актуальність дисертаційного дослідження обумовлена: вимогами перегляду змісту і методів розвитку професійних якостей майбутніх фахівців з менеджменту, викликаних оновленим соціальним замовленням на даних фахівців та запроваджуваним в освіті компетентнісним підходом в рамках вимог Болонської декларації; значущістю аналітичної компетентності для успішного виконання професійних управлінських завдань менеджера, який повинен логічно мислити та ґрунтовно володіти усіма аналітичними методами для спрямування розвитку організації у потрібному напрямку; необхідністю розробки змісту і методики формування аналітичної компетентності з метою підвищення її ролі в уявленнях майбутніх менеджерів та набуття необхідного і достатнього обсягу аналітичних знань та вмінь.

Важливим з цієї точки зору є визначення змісту аналітичної компетентності менеджера, її складових, а також моделювання процесу професійної підготовки майбутніх управлінців, спрямованого на формування даної професійної здатності.

Існують дисертаційні дослідження, в яких розроблені окремі складові аналітичної діяльності майбутніх фахівців, а саме: формування уміння аналізувати педагогічні ситуації у процесі підготовки майбутніх вчителів (Г. Нагорна), формування готовності майбутнього вчителя до педагогічного аналізу (В. Чайка), формування готовності до аналітичної діяльності майбутніх фахівців банківської справи засобами моделювання (Г. Савченко), педагогічний аналіз навчального процесу в загальноосвітній школі як засіб підвищення його ефективності (О. Касьянова), формування аналітичної компетентності студентів інженерних факультетів аграрного профілю (І. Абрамова), розвиток інформаційно-аналітичної компетентності майбутніх магістрів фізико-математичної освіти (О. Гайдамак), викладача у процесі безперервної професійної освіти (О. Назначило).

Однак питання формування аналітичної компетентності майбутніх менеджерів в процесі професійної підготовки не знайшло відповідного відображення у дисертаційних дослідженнях до цього часу.

У зв'язку з цим виявлені протиріччя між:

– зростанням обсягу інформації, професійно важливої у роботі менеджера, та недостатньою увагою освітніх закладів до озброєння майбутніх фахівців методами якісно-змістового її перетворення;

– актуальністю розвитку аналітичної компетентності у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців з менеджменту у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації (далі - ВНЗ ІІІ-ІV р.а.) та недостатньою дослідженістю цієї проблеми у наукових та практичних джерелах;

– об'єктивною необхідністю підвищення якості викладання дисциплін, що формують аналітичну компетентність, та недостатньою розробленістю змісту, форм та методів її формування для вирішення даного завдання.

Отже, соціально-педагогічна значущість, недостатня теоретична розробленість проблеми підготовки керівних кадрів до аналітичної діяльності у вищих закладах освіти зумовили визначення теми дисертаційного дослідження "Формування аналітичної компетентності майбутніх менеджерів у вищих навчальних закладах".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною комплексної теми "Підготовка керівника навчального закладу в системі післядипломної освіти", яка досліджується в Університеті менеджменту освіти АПН України, реєстраційний № 0103U003244. Тема дисертаційного дослідження затверджена на Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні АПН України (протокол № 2 від 31.03.2009 р.).

Мета дослідження: розробити, теоретично обґрунтувати та апробувати модель формування аналітичної компетентності майбутніх менеджерів у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації.

Відповідно до мети дослідження були визначені такі завдання:

Проаналізувати проблему формування аналітичної компетентності майбутніх менеджерів у науково-теоретичних джерелах.

Визначити структуру, критерії, показники та рівні сформованості аналітичної компетентності у випускників ВНЗ ІІІ-ІV р.а., що навчаються за спеціальністю "Менеджмент організацій".

Розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити модель формування аналітичної компетентності майбутніх менеджерів у ВНЗ ІІІ-ІV р.а.

Підготувати методичні рекомендації з формування аналітичної компетентності майбутніх фахівців з менеджменту у ВНЗ ІІІ-ІV р.а.

Об'єкт дослідження: професійна підготовка менеджерів у вищих навчальних закладах.

Предмет дослідження: зміст, форми та методи формування аналітичної компетентності майбутніх менеджерів у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації.

Відповідно до мети і завдань дослідження було використано комплекс методів дослідження. Теоретичні: історико-педагогічний аналіз наукової літератури; аналіз, класифікація, декомпозиція, систематизація та узагальнення; аналіз навчальних планів, програм навчальних курсів "Статистика" та "Теорія економічного аналізу" ВНЗ ІІІ-ІV р.а.; моделювання. Емпіричні методи: діагностичні (анкетування, інтерв'ювання, бесіда); обсерваційні (пряме і непряме спостереження); праксиметричні (аналіз і узагальнення педагогічного досвіду); експериментальні (констатувальний і формувальний експерименти); статистичні (групування, шкалування, математична перевірка припущень, кореляційно-регресійний метод), графічні (унаочнення результатів дослідження), що забезпечили здійснення експериментальної частини дисертаційного дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше розроблено і теоретично обґрунтовано модель формування аналітичної компетентності майбутніх менеджерів у ВНЗ ІІІ-ІV р.а.; визначено і обгрунтовано поняття аналітичної компетентності менеджера, структуру, критерії, показники та рівні її сформованості; уточнено зміст понять "компетентність", "професійна компетентність" та її структурні компоненти; відібрано та структуровано зміст, форми і методи підготовки майбутніх менеджерів у ВНЗ ІІІ-ІV р.а. до аналітичної діяльності. Подальшого розвитку набули теоретичні погляди на процес формування професійної компетентності майбутніх фахівців з менеджменту під час професійної підготовки у ВНЗ ІІІ-ІV р.а.

Практичне значення одержаних результатів полягає у збагаченні змісту навчання менеджерів у ВНЗ ІІІ-ІV р.а. вимогою цілеспрямованої, систематичної діяльності з формування у них мотивів, знань, умінь, навичок, первинного професійного досвіду та професійно важливих якостей, що характеризують аналітичну компетентність; розробці "Методичних рекомендацій з формування аналітичної компетентності майбутніх менеджерів у вищих навчальних закладах"; розробці компонентів дидактичного забезпечення, що сприяють формуванню у майбутніх менеджерів усіх складових компонентів аналітичної компетентності. Напрацьовані матеріали можуть бути використані в процесі викладання фахових дисциплін у професійній підготовці студентів-менеджерів.

Основні положення і рекомендації щодо підготовки майбутніх менеджерів у ВНЗ ІІІ-ІV р.а. впроваджувалися у роботі: Університету менеджменту освіти Академії педагогічних наук України (довідка про впровадження № 01-02/315 від 09.06.2009 р.); Державної академії житлово-комунального господарства (довідка про впровадження № 184/26-14 від 10.06.2009 р.); Економіко-технологічного університету (довідка про впровадження № 28 від 28.01.2009 р.); Вінницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка про впровадження № 442 від 02.09.2009 р.). Усього дослідженням було охоплено 379 майбутніх управлінців.

Апробація результатів дисертації здійснювалася на всеукраїнських конференціях, семінарах, засіданнях вчених рад зазначених закладів освіти, а саме: Першому міжнародному симпозіумі "Проблеми розвитку післядипломної педагогічної освіти в сучасному суспільстві" (Київ, 3-4 жовтня 2002 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми розвитку управлінської культури керівників закладів освіти" (Полтава, 22-23 вересня 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Розвиток післядипломної педагогічної освіти України в умовах інтеграції" (Донецьк, 11-12 квітня 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Сучасні технології оцінювання якості освіти" (Автономна Республіка Крим, смт. Роздольне, 13-15 вересня 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Новітня стратегія розвитку освіти в умовах побудови громадянського суспільства" (Севастополь, 25-26 червня 2009 р.).

Публікації. Результати та основний зміст дослідження висвітлено у

7 одноосібних друкованих працях, з яких 6 надруковано у виданнях, затверджених ВАК України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 219 сторінок. Основний зміст дисертації викладено на 170 сторінках. Робота містить 7 рисунків, 19 таблиць, 10 додатків на 21 сторінці. Список використаних джерел складає 258 найменувань.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність та ступінь розробленості обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету та завдання дослідження, методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення роботи, подано відомості про впровадження та апробацію результатів.

Перший розділ "Теоретичні аспекти та практичний стан формування аналітичної компетентності майбутніх менеджерів у вищих навчальних закладах" присвячено аналізу стану проблеми професійної підготовки менеджерів у ВНЗ III-IV р.а., а також визначення змісту аналітичної компетентності майбутніх фахівців з менеджменту у психолого-педагогічній літературі та практиці.

Питання професійної освіти майбутніх управлінців почало широко висвітлюватись ще на початку 90-х рр. минулого століття. Однак дебати стосовно змісту, доцільних форм, методів та прийомів подання навчальної інформації продовжуються і по сьогоднішній час. В результаті теоретичного аналізу наукових праць з'ясовано, що професійна підготовка у вищих навчальних закладах за умов компетентнісного підходу в якості результативного показника приймає сформованість складових професійної компетентності фахівця, під якою розуміють особистісну здатність якісно виконувати свої обов'язки відповідно до обраної професійної сфери. Кожна із складових компетентності являє собою результат фахової підготовки і містить такі структурні компоненти: знання, уміння, навички, професійно важливі якості, ставлення до діяльності, сформованість внутрішньої мотивації, власні здібності, творчий підхід до справи, особистий досвід, а також потяг до безперервної самоосвіти і самовдосконалення.

Аналіз психологічної, педагогічної та управлінської літератури, дисертаційних досліджень та інших наукових джерел дозволив визначити роль і місце аналітичної компетентності у складі професіоналізму управлінця.

Поняття "аналітична компетентність майбутнього менеджера" розглядається нами як складова професійної компетентності, що являє собою інтегративну динамічну, постійно збагачувану характеристику студента-менеджера, та обумовлює у майбутньому здатність до виконання ним професійних аналітичних завдань у сфері управління. При цьому наголос робиться на: знанні теорії організації аналітичного процесу; вмінні обирати, обґрунтовувати та застосовувати відповідні аналітичні методи; розвиток логічного мислення, творчого підходу до даного напрямку управлінської діяльності та набуття досвіду у ньому.

У структурі аналітичної компетентності ми виділяємо такі компоненти:

– ціннісно-мотиваційний, пов'язаний із усвідомленням ціннісних сторін аналітичної діяльності, значущістю аналітичної компетентності в управлінській діяльності, ставленням до навчання, спрямованістю особистості студента-менеджера;

– когнітивно-операційний, що включає в себе сформованість знань, умінь з аналітичної діяльності та первинний професійний досвід з аналітики;

– рефлексивно-оцінний, що передбачає адекватність самооцінки, прагнення до подальшого удосконалення своєї аналітичної компетентності, розвиток логічного мислення та творчий підхід до справи.

Виконано також дослідження практичного стану аналітичної підготовки студентів-менеджерів. Констатувальна частина експерименту передбачала виявлення рівня розуміння майбутніми фахівцями з управління змісту аналітичної діяльності та її місця у професійній роботі сучасного менеджера, а також ступінь застосування аналітичних методів дослідження при виконанні практичних фахових завдань.

У першому розділі подано результати опитування майбутніх управлінців (162 чол.) на предмет загального розуміння ними основ професії менеджера, зацікавленості в її оволодінні, визначення місця аналізу в управлінській діяльності та необхідності професійного управлінського самовдосконалення в умовах ВНЗ ІІІ-ІV р.а. Аналіз відповідей засвідчив, що: про зміст аналітичної діяльності менеджера володіють достатньою інформацією 39,8 % студентів, до деякої міри - 47,5 %, недостатньо обізнаними висловились 12,7 % майбутніх фахівців; вагомості аналітичної компетентності у формуванні професіоналізму сучасного менеджера великого значення приділяють 17,8 %, необхідним вважають 82,2 % майбутніх фахівців; серед мотивів оволодіння навчальним матеріалом з аналітики виділені такі: забезпечення гарної успішності з дисципліни (5,1 %), самовираження (2,5 %), можливість приймати вірні рішення у майбутній професійній діяльності (33,1 %), отримання задоволення від процесу навчання (5,1 %), особистісне професійне зростання (24,6 %), накопичення знань та умінь (2,5 %), можливість полегшити своє працевлаштування (11,0 %), краще орієнтуватись в питаннях обробки інформації (16,1 %); у можливість набуття аналітичної компетентності під час навчання у вищому закладі освіти схильні вірити 44,9 %, із сумнівом ставляться 37,3 %, негативне враження у 17,8 %; вагомість самоосвіти у процесі формування аналітичної компетентності визнали як першочергову 39,0 %, на рівні з іншими - 61,0 %.

Результати анкетування засвідчили, що студенти вважають необхідним формування аналітичної компетентності у професійному управлінні (82,2 % опитаних), однак інтерес насправді проявлявся на репродуктивному рівні, тобто відсутнє було сформоване спонукаюче бажання проникнути в сутність і специфіку аналітики, набути необхідних вмінь і навичок, та у подальшому творчо підходити до практичного застосування аналітичного інструментарію у сфері менеджменту.

В розділі зроблено висновок про те, що процес формування аналітичної компетентності у майбутніх управлінців повинен бути орієнтованим як на сучасні досягнення психолого-педагогічної науки, так і на практику здійснення аналітичних досліджень у менеджменті, що у кінцевому підсумку забезпечить досягнення менеджером бажаних результатів у професійній діяльності.

А для цього необхідним ми вважали: оновлення змісту аналітичної підготовки майбутніх менеджерів, ретельний перегляд усіх тем і розділів, обґрунтована розбивка на рівномірні, насичені, але доступні за обсягом і складністю навчальні модулі, збагачення навчального матеріалу поняттям "компетентності" у професійній діяльності, її складовими та умовами їх формування; набуття сучасних аналітичних знань та вмінь як з питань безпосереднього здійснення аналітичного дослідження, так і організації та методичного керівництва аналітичною роботою підлеглих на підприємстві; створення умов для набуття первинного професійного досвіду з аналітичної діяльності під час виконання творчих аналітичних завдань комплексного характеру, розвиток логічного мислення, потягу до самоосвіти та самовдосконалення з обраного фаху.

У другому розділі "Модель формування аналітичної компетентності майбутніх менеджерів у вищих навчальних закладах та її дослідно-експериментальна перевірка" розкрито зміст розробленої та апробованої моделі формування аналітичної компетентності майбутніх управлінців, зазначені педагогічні умови, що забезпечують успішність зазначеного процесу, описано хід формувального педагогічного експерименту; здійснена статистична обробка результатів експерименту та надані методичні рекомендації з формування аналітичної компетентності майбутніх менеджерів у ВНЗ ІІІ-ІV р.а.

Нами обґрунтовано, що педагогічними умовами формування аналітичної компетентності майбутніх менеджерів є: врахування специфіки професії менеджера, розкриття змісту аналітичної діяльності в управлінні та посилення пізнавального інтересу до неї; збагачення форм, методів, прийомів навчання, адекватних визначеному змісту аналітичної підготовки студентів-менеджерів; позааудиторна робота майбутніх фахівців з менеджменту спрямовується на поглиблення теоретичних положень з аналітики та набуття первинного професійного досвіду шляхом самостійної аналітичної обробки фахової інформації та підготовки аналітичних оглядів.

На початку експериментальної роботи було висунуто припущення про те, що дієвість процесу формування аналітичної компетентності майбутніх менеджерів у вищих навчальних закладах буде залежати від результатів впровадження у навчально-виховний процес моделі, що представляє концептуальні аспекти досліджуваного процесу та взаємозв'язок його елементів. Модель процесу формування аналітичної компетентності майбутніх менеджерів має три взаємопов'язані блоки - концептуальний, змістово-технологічний та результативний (рис. 1).

Концептуальний блок включає мету, завдання формування аналітичної компетентності, функції та принципи формування, критерії та показники сформованості аналітичної компетентності майбутніх менеджерів, а також педагогічні умови формування компетентності з аналітики. Змістово-технологічний блок об'єднує п'ять етапів забезпечення процесу формування аналітичної компетентності майбутніх менеджерів. Останній блок моделі - результативний - передбачає діагностику результатів сформованості усіх складових аналітичної компетентності майбутніх менеджерів за визначеними рівнями: високий, середній та елементарний.

Формуючий експеримент з порушеної проблеми включав в себе впровадження експериментальної методики навчально-виховного процесу, результатом якого була успішна сформованість аналітичної компетентності майбутніх менеджерів, та перевірка достовірності висунутого припущення. При цьому робота з формування аналітичної компетентності враховувала такі основні положення:

1. Виховати свідоме ставлення до обраного фаху, донести до студентів сучасні вимоги до професіоналізму менеджера, а також потребу у розвитку складників аналітичної компетентності; розкрити в кожній особистості цінності й переваги оволодіння аналітикою для майбутньої роботи.

2. Виробити у майбутніх фахівців з управління впевненість у можливості професійного становлення з обраного напрямку під час професійної підготовки у вищому закладі освіти.

3. Допомогти кожному студенту у реалізації наміченої ним індивідуальної траєкторії саморозвитку, підтримувати необхідний рівень мотивації в процесі підготовки, використовуючи науково обґрунтоване поєднання традиційних та інноваційних форм, методів і прийомів навчання та виховання, а також забезпечити можливість здобуття первинного професійного досвіду з аналітичної діяльності в управлінській сфері.

Перший етап (підготовчий) мав на меті ознайомлення студентів зі змістом управлінської роботи менеджера, її складовими, виділенням аналітики у складі фахової діяльності, визначенням "професійної компетентності", "аналітичної компетентності"; також ознайомити із змістом вивчення дисциплін, які за закріпленими темами найбільше вплинуть на сформованість аналітичної компетентності, окреслення основних підходів до методики формування усіх компонентів професіоналізму з аналітики та забезпечення цілісності сприйняття зазначених положень.

Від викладача вимагалось чітко розробити програму проведення навчально-виховної роботи із студентами-менеджерами, забезпечити цей процес усім необхідним нормативним, методичним, дидактичним матеріалом, підібрати відповідні вправи для успішного оволодіння знаннями та уміннями з аналітики з метою сприяння набуттю первинного професійного досвіду, творчих навичок, розвитку логічного мислення, що в свою чергу стало поштовхом до саморозвитку та удосконалення професійно важливих якостей.

Метою другого етапу (мотиваційного) передбачалось створення позитивної установки на необхідність оволодіння аналітикою як частини професійної компетентності менеджера, а саме: здійснення цілеспрямованих заходів по стимулюванню у майбутніх менеджерів пізнавального інтересу та потреби в оволодінні необхідними знаннями, уміннями, навичками з аналітичної діяльності.

Мотиваційний етап реалізував програму входження студентів-менеджерів у сферу аналітики, та передбачав: усвідомлення поточних і перспективних цілей навчального курсу; засвоєння практичної значущості основних положень аналітичного дослідження; формування інтересу до оволодіння аналітичною компетентністю як частини професійної компетентності менеджера; переконання у перспективності, статусності володіння професійними аналітичними вміннями; забезпечення впевненості у можливостях отримання оновлених знань та умінь з аналізу в межах експериментальних курсів; сприяння появі у студентів почуття успіху, піднятого настрою та довіри.

Ціннісне ставлення до оволодіння аналітичними уміннями та навичками, набуття досвіду за умови розвитку логічного мислення та творчого підходу як передумови професійного становлення повинно бути особистісно прийняте і засвоєне студентом-менеджером як основне завдання навчально-виховного процесу досліджуваного етапу.

Третій етап (когнітивний) пов'язаний із засвоєнням системи знань та конкретних умінь, необхідних для аналітичної діяльності в управлінні. Завданням цього етапу виступає включення студентів-менеджерів у навчально-пізнавальну діяльність (наближену до конкретної професійної аналітичної діяльності) для усвідомлення окремих типів професійних завдань, важливості їх виконання, методик здійснення аналітичної обробки фахової інформації та методики самоперевірки навчальних досягнень. Метою когнітивного етапу було глибоке і повноцінне засвоєння методик аналітичного дослідження явищ та специфіки керівництва аналітичною роботою на підприємстві. Враховано також, що аналітична робота для менеджера - це один із напрямів управлінської діяльності, що є основою для прийняття управлінських рішень і зводиться до їх обґрунтування на підставі обробленої фахової інформації; він використовує певну наукову термінологію та особливий арсенал методів дослідження, що дозволяє робити процес прийняття управлінських рішень ефективним.

Експериментальні курси націлили студентів на оволодіння основними прийомами аналітичної обробки інформації, виявлення взаємозв'язку між досліджуваними явищами, впливу факторних показників на результативні, свідомий вибір інформації для аналітичного дослідження, складання плану та грамотну організацію аналітичної роботи на рівні підприємства. Надзвичайно важливим вважалось, щоб студенти оволоділи такими основними методами аналізу, як порівняння, групування, елімінування, індексного, трендового методу, табличного та графічного методу, кореляційно-регресійного аналізу, розбору виробничих ситуацій з теорії масового обслуговування, теорії ігор тощо.

Метою дієво-практичного етапу стало узагальнення попередньої теоретичної підготовки майбутніх менеджерів, що передбачав їхню самостійність та творчий підхід до вирішення професійних аналітичних завдань, удосконалення власних умінь та набуття навичок шляхом використання різних методів аналітичного опрацювання професійної інформації. Організація даного етапу передбачала також реалізацію педагогічної умови, за якою позааудиторна робота майбутніх менеджерів повинна бути спрямована на поглиблення теоретичних положень з аналітики та набуття первинного професійного досвіду шляхом самостійної аналітичної обробки фахової інформації та підготовки аналітичних оглядів за обраною тематикою.

Самостійна робота творчого характеру охоплювала процес власної обробки фахової інформації студентами-менеджерами, та включала підготовку письмових робіт за такими напрямами:

1) реферати з питань вивчення досвіду управлінської аналітики, а саме пошук студентами цікавої інформації з визнання важливості набуття студентами аналітичної компетентності у майбутній професійній діяльності, вивчення досвіду використання різних прийомів аналітичної оцінки запропонованих управлінських рішень, ролі аналітики в управлінському циклі відомих українських та закордонних компаній, теоретичне представлення інноваційних аналітичних прийомів у сучасному професійному світі;

2) реферативна робота практичного прикладного характеру, за якою студент самостійно обирає певний напрямок аналітичного дослідження і протягом вивчення курсів опрацьовує на власних цифрових даних весь інструментарій аналітики універсального характеру, та здійснює пошук і обґрунтовує введення специфічних аналітичних прийомів, застосування яких дає ефективні результати саме в обраному студентом напрямку.

Завершальний етап (оцінно-результативний) був спрямований на оцінку та самооцінку навчальних досягнень студентів-менеджерів, а саме: зіставлення результатів процесу навчання за допомогою розроблених критеріїв і показників сформованості аналітичної компетентності, самоаналіз студентами своєї діяльності, виявлення навчальних і професійних досягнень та прорахунків, аналіз їх причин та внесення у подальшому коректив.

Для визначення результативності процесу формування аналітичної компетентності майбутніх управлінців було виділено критерії: ціннісно-мотиваційний, в межах якого виділялись такі показники, як ступінь усвідомлення студентами значущості аналітичної компетентності в управлінській діяльності, вектор спрямованості особистості студента-менеджера; когнітивно-операційний (володіння знаннями про сутність, зміст, методи, способи аналізу в управлінській діяльності, продуктивність виконання практичних фахових завдань з аналітики, первинний досвід аналітичної діяльності) та рефлексивно-оцінний (рівень розвитку логічного мислення, рівень творчості студента-менеджера, адекватність самооцінки, прагнення до удосконалення професіоналізму в аналітиці). В межах кожного з критеріїв описано рівні формування аналітичної компетентності майбутніх менеджерів: високий, середній та елементарний.

До участі у формувальному експерименті були залучені студенти спеціальності "Менеджмент організацій" досліджуваних закладів освіти. Для можливості зіставлення результатів експериментальних даних за виділеними показниками до кожного із обґрунтованих критеріїв були визначені експериментальні (106 чол.) та контрольні групи (111 чол.) серед студентів-менеджерів того самого набору і року вступу до відповідного закладу освіти. Дані, зазначені у табл. 1 та рис. 2 свідчать, що домінує тенденція отримання кращих результатів сформованості аналітичної компетентності за рівнями та критеріями в експериментальних групах (ЕГ), ніж у контрольних (КГ). Так, у ЕГ високого рівня сформованості досягли 37,0 % студентів-менеджерів, в той час у КГ - 18,0 %; ціннісно-мотиваційна складова аналітичної компетентності сформована на 13,8 % краще, когнітивно-операційна - на 8,2 %, рефлексивно-оцінна - на 27,0 % відповідно. Це підтверджує ефективність здійсненої роботи з формування аналітичної компетентності серед майбутніх управлінців.

Проведена експериментальна робота дала можливість сформулювати методичні рекомендації, в основі яких лежить практична реалізація обґрунтованої та апробованої моделі, та робиться наголос на оновлення змісту та методики професійного навчання майбутніх менеджерів у вищих навчальних закладах, що полягає у посиленій увазі до формування змісту аналітичних складових професійної компетентності та обґрунтування методів та прийомів педагогічного впливу з метою засвоєння необхідних знань з аналітики, набуття умінь вірного вибору та використання аналітичних методів, розвиток логічного мислення та творчості аналітичного дослідження.

Виходячи з проведеного теоретичного аналізу та експериментальної частини дослідження, зроблено наступні висновки:

1. Здійснений аналіз науково-теоретичних джерел довів, що проблемі професійної підготовки майбутніх менеджерів у вищих навчальних закладах присвячені численні праці українських та зарубіжних вчених. У них ставляться актуальні питання розробки сучасної концепції підготовки менеджерів, умови ефективної підготовки студентів до управлінської діяльності, технологічної складової професійної підготовки менеджерів тощо. Однак не зважаючи на значний науковий доробок, проблемі підготовки студентів-менеджерів до якісного перетворення інформації аналітичними методами не було приділено достатньо уваги.

З'ясовано, що інтеграція вітчизняної вищої освіти у Європейський простір та практична реалізація ідей Болонського процесу потребують розробки змісту компетентностей, за якими можливо здійснювати спостереження за результативністю професійної підготовки фахівців в Україні. Показано, що аналіз знаходить відображення в ключових компетентностях, яких потребує сучасне життя. Сфера професійної діяльності сучасного менеджера безпосередньо пов'язана з аналізом, останній, будучи самостійною функцією управління, забезпечує взаємозв'язок між усіма іншими функціями.

У сфері професійної підготовки аналітична компетентність майбутнього менеджера, виступаючи складовою їхньої професійної компетентності, являє собою інтегративну динамічну, постійно збагачувану характеристику студента-менеджера, що обумовлює здатність до виконання професійних аналітичних завдань у сфері управління. При цьому наголос робиться на: знанні теорії організації аналітичного процесу; вмінні обирати, обґрунтовувати та застосовувати відповідні аналітичні методи; розвиток логічного мислення, творчого підходу до даного напрямку управлінської діяльності та набуття досвіду в ньому.

У ході дослідження практичного стану процесу формування аналітичної компетентності було встановлено, що: студенти-менеджери недостатньо обізнані із змістом майбутньої управлінської діяльності та місцем аналізу у ній, мають низький рівень мотивації до її здійснення; рівень аналітичних знань та умінь при виконанні фахових практичних завдань виявився недостатнім.

Враховуючи актуальність проблеми та недостатній рівень її теоретичної розробленості й практичної реалізації, було обґрунтовано, що розв'язати це протиріччя можливо за умови особливого підходу до розробки змісту аналітичної підготовки майбутніх менеджерів, впровадженню навчальних методів і прийомів, що активізують мислення студентів та спонукають до творчих пошуків, підвищують інформативність та забезпечують практичну спрямованість навчального матеріалу, а також посиленої уваги до самостійної навчальної діяльності майбутніх управлінців, результатом якої є наближення до майбутньої професійної діяльності завдяки набуттю аналітичного досвіду під час підготовки у ВНЗ ІІІ-ІV р.а.

2. Структурний аналіз змісту аналітичної компетентності менеджера дозволив здійснити декомпозицію даного поняття на такі категорії: ціннісно-мотиваційний компонент, пов'язаний із усвідомленням ціннісних сторін аналітичної діяльності, значущістю аналітичної компетентності в управлінській діяльності, ставленням до навчання, спрямованістю особистості студента-менеджера; когнітивно-операційний, що включав в себе сформованість знань, умінь з аналітичної діяльності та первинний професійний досвід з аналітики; рефлексивно-оцінний, що забезпечував самодіагностику аналітичної компетентності, прагнення до подальшого удосконалення її рівня, розвиток логічного мислення та творчий підхід до справи.

Для можливості та зручності спостереження за експериментальним процесом вказані компоненти були використані в якості критеріїв, за якими виявлявся результат сформованості аналітичної компетентності майбутніх менеджерів у ВНЗ ІІІ-ІV р.а. В межах ціннісно-мотиваційного критерію виділено наступні показники: ступінь усвідомлення студентами значущості аналітичної компетентності в управлінській діяльності, вектор спрямованості особистості студента-менеджера. Когнітивно-операційний критерій представлений такими показниками: знання про сутність, зміст, методи, прийоми аналізу в управлінській діяльності, продуктивність виконання практичних фахових завдань з аналітики, первинний досвід аналітичної діяльності. Рефлексивно-оцінний критерій надає можливість оцінити результат сформованості аналітичної компетентності за: рівнем розвитку логічного мислення, творчим підходом, адекватною самооцінкою та прагненням до удосконалення професіоналізму в аналітиці.

Виділено та описано рівні формування аналітичної компетентності майбутніх менеджерів: високий, середній та елементарний.

3. У дисертації запропоновано модель формування аналітичної компетентності майбутніх менеджерів у вищих навчальних закладах, яка має три взаємопов'язані блоки - концептуальний (мета, завдання формування аналітичної компетентності, функції та принципи формування, критерії та показники сформованості аналітичної компетентності майбутніх менеджерів, педагогічні умови формування досліджуваної компетентності), змістово-технологічний (зміст, методика та етапи формування аналітичної компетентності) та результативний (діагностика результатів сформованості усіх складових аналітичної компетентності майбутніх менеджерів). Апробація моделі передбачала проходження таких етапів: підготовчого, мотиваційного, когнітивного, дієво-практичного та оцінно-результативного.

Методика формування аналітичної компетентності майбутніх менеджерів враховувала обов'язковий зв'язок з практичною діяльністю менеджера; адекватність досягнутому рівню навчально-пізнавального інтересу; науковість; можливість подальших самостійних аналітичних досліджень. Відібрано та структуровано зміст, форми і методи підготовки майбутніх менеджерів у ВНЗ ІІІ-ІV р.а. до аналітичної діяльності, розроблено дидактичне забезпечення процесу формування в майбутніх менеджерів усіх складових компонентів аналітичної компетентності.

Ефективність експериментальної роботи визначалась на підставі тестування, виконання спеціальних завдань та якості самостійних аналітичних досліджень, в ході яких перевірялась сформованість складників аналітичної компетентності майбутніх менеджерів за ціннісно-мотиваційним, когнітивно-операційним та рефлексивно-оцінним критеріями.

4. Результати дисертаційного дослідження дозволили сформулювати основні методичні рекомендації із впровадження моделі формування аналітичної компетентності майбутніх менеджерів у практику їхньої професійної підготовки у ВНЗ ІІІ-ІV р.а.

Наголос зроблений на принципову особливість змісту розглянутої педагогічної категорії, потребу збагачення процесу професійної підготовки майбутніх управлінців ідеями компетентнісного підходу по набуттю всіх складових аналітичної компетентності та можливістю подальшого удосконалення її рівня.

Відібрано та структуровано основні методи набуття аналітичної компетентності майбутніх менеджерів у ВНЗ ІІІ-ІV р.а., спрямовані на формування позитивної мотивації до аналітичної діяльності, оволодіння знаннями з аналізу, формування умінь, розвиток логічного мислення та творчості, набуття первинного професійного досвіду з аналітичної діяльності, контроль та самоконтроль сформованості аналітичної компетентності.