Теоретичні і методичні засади професійного навчання у закладах профтехосвіти художнього профілю

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

УДК 377.1:7

13.00.04 - "Теорія і методика професійної освіти"

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОГО

НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДАХ ПРОФТЕХОСВІТИ

ХУДОЖНЬОГО ПРОФІЛЮ

Радкевич Валентина Олександрівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, м. Київ.

Науковий консультант - доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України Нелля Григорівна Ничкало, академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, м. Київ.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України Філіпчук Георгій Георгійович;

доктор педагогічних наук, професор Лісова Світлана Валеріївна, директор Інституту педагогічної освіти Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. академіка Степана Дем'янчука МОН України, м. Рівне;

доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник Отич Олена Миколаївна, завідувач відділу педагогічної естетики та етики Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, м. Київ.

Захист відбудеться 30 червня 2010 року об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9.

Автореферат розісланий 28 травня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Лапаєнко С.В.

Анотації

Радкевич В.О. Теоретичні і методичні засади професійного навчання у закладах профтехосвіти художнього профілю. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - "Теорія і методика професійної освіти". - Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, Київ, 2010.

У дисертації досліджено методологічні, теоретичні і методичні засади професійного навчання в закладах профтехосвіти художнього профілю. Обґрунтовано концепцію розвитку професійно-художньої освіти в Україні, розкрито значення принципів гуманізації й фундаменталізації, відбору і структурування змісту навчального матеріалу.

Запропоновано авторську модель професійного навчання майбутніх фахівців художніх промислів і ремесел у системі "Педагогічна майстерня майстра художнього ремесла".

Обґрунтовано ієрархію цілей, принципи й комплекс навчально-методичного забезпечення професійно-художнього навчання майбутніх фахівців художніх промислів і ремесел. Опрацьовано методичні засади діяльності педагогів ПТНЗ художнього профілю, розвитку їх методологічної, технологічної й дослідницької культури.

Ключові слова: професійно-художня освіта, декоративно-вжиткове мистецтво, педагогічна модель, гуманізація, фундаменталізація, ієрархія цілей професійно-художнього навчання, комплекс навчально-методичного забезпечення. художній педагогічний профтехосвіта

Радкевич В.А. Теоретические и методические основы профессионального обучения в заведениях профтехобразования художественного профиля. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.04 - "Теория и методика профессионального образования". - Институт педагогического образования и образования взрослых НАПН Украины, Киев, 2010.

Диссертация посвящена исследованию методологических, теоретических и методических основ профессионального обучения в заведениях профтехобразования художественного профиля.

Научно обоснован феномен "художественная культура", раскрыта культурно-воспитательная роль содержательных компонентов формирования художественной культуры будущих специалистов художественных промыслов и ремёсел (изобразительное, декоративно-прикладное искусство, народные художественные промыслы).

Обоснованы теоретико-методологические основы профессионально-художественного образования будущих специалистов художественных промыслов и ремёсел с учетом реализации личностно ориентированного, культурологического, деятельностного, системного и компетентносного подходов, принципов гуманизации, фундаментализации, непрерывности, преемственности, направленных на создание необходимых условий для индивидуализации процесса профессионального обучения в ПТУЗе художественного профиля. Исследованы историко-педагогические аспекты становления и развития ученичества в художественных ремёслах, специфика подготовки будущих специалистов художественного профиля.

В авторской концепции развития профессионально-художественного образования в Украине определены инновационные подходы к профессиональной подготовке будущих специалистов художественных промыслов и ремёсел, создание условий для их творческой самореализации в декоративно-прикладном искусстве.

Теоретически обоснована система специфических принципов формирования содержания профессионально-художественного образования: ценностных ориентаций личности в декоративно-прикладном искусстве; самореализации личности в художественно-творческой деятельности; учёта региональных особенностей народного искусства; единства теории и практики в художественном развитии личности специалиста художественных промыслов и ремёсел. Раскрыто значение принципов гуманизации и фундаментализации в профессиональном обучении учащейся молодёжи в ПТУЗе художественного профиля. Особенностью авторской модели профессионально-художественного обучения будущих специалистов художественных промыслов и ремёсел в системе "Педагогическая мастерская мастера художественного ремесла" является организация в единую систему знаний (общехудожественных, специальных) и практических умений на основе синтеза народного искусства и современных технологий художественных промыслов и ремёсел, а также создание авторской школы, в которой мастер проводит теоретические и практические занятия, организует исследовательскую этнографическую и творческую деятельность учащихся ПТУЗа художественного профиля.

Теоретически обоснована иерархия целей профессионально-художественного обучения будущих специалистов художественных промыслов и ремёсел. С учетом специфики профессионально-художественной деятельности обоснованы принципы производственного обучения учащихся в ПТУЗе: учёта традиций народного искусства; единства коллективного и индивидуального творчества; учёта региональных особенностей народного искусства; сочетания функционального и декоративного; композиционного единства содержания и форм изделий народного искусства; преемственности в изучении художественного опыта. В процессе исследования экспериментально проверен комплекс учебно-методического обеспечения профессионального обучения учащейся молодёжи в ПТУЗе художественного профиля, использование которого позволяет повысить уровень творческой самореализации в декоративно-прикладном искусстве и самостоятельности в профессионально-художественной деятельности. Разработана и внедрена авторская программа повышения профессиональной компетентности педагога ПТУЗа художественного профиля.

Ключевые слова: профессионально-художественное образование, декоративно-прикладное искусство, педагогическая модель, гуманизация, фундаментализация, иерархия целей профессионально-художественного обучения, комплекс учебно-методического обеспечения.

Radkevych V.O. Theoretical and methodical principles of professional studies in professional technical establishments of artistic type. - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of doctor of pedagogical sciences from specialty 13.00.04 - Theory and Method of Professional Education. - The Institute of Pedagogical Education and Adult Education Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2010.

In dissertation have been explored methodological, theoretical and methodical principles of professional studies in professional educational establishments of artistic type. The conception of professionally artistic education development in Ukraine were grounded; also there were exposed the meaning of humanizing and foundational bases principles in a selection and structuring of educational material maintenance for preparation of future specialists in artistic trades and handcrafts. It have been developed and proved the efficiency of author's model of professional studies in system named "Pedagogical workshop of artistic handicraft master" and the complex of educational and methodological providing. The methodical system of technological and research culture of artistic type teacher of professional technical educational establishments development has been presented.

Keywords: professionally artistic education, decorative and applied art, pedagogical model, humanizing, foundational bases, hierarchy of objectives of vocational and artistic education, complex of educational and methodical providing

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Характерними ознаками сучасного стану соціально-культурного розвитку українського суспільства є зростання національної свідомості народу, його інтересу до давніх ремесел, народного мистецтва й пов'язаних з ними обрядів, прагнення їх збереження та розвитку, особливо в умовах глобалізаційних процесів. У суспільстві посилюється увага до виховання молодого покоління майстрів художніх промислів і ремесел як творчих особистостей, які мають зберегти історичну спадкоємність художньої майстерності й на цій основі розвивати народну творчість з урахуванням художніх технік, орнаментів, кольорів, у яких відображається етнічна культура й свідомість народу.

У відродженні й розвитку народних художніх промислів як важливої складової духовної культури українського народу провідну роль відіграє професійно-художня освіта - складова цілісної системи професійної освіти, що забезпечує підготовку висококваліфікованих, конкурентоспроможних на ринку праці фахівців художнього профілю, у тому числі з професій художніх промислів і ремесел, а також створює належні умови для творчого розвитку особистості, формування її духовності, національної свідомості й громадянськості, художнього мислення і культури професійної діяльності на основі оволодіння історико-культурною спадщиною народного декоративно-вжиткового й образотворчого мистецтва.

Концептуальні положення щодо підготовки майбутніх фахівців художніх промислів і ремесел у ПТНЗ художнього профілю знайшли відображення в Законах України "Про освіту" (1991), "Про професійно-технічну освіту" (1998), "Про вищу освіту" (2000), "Про народні художні промисли" (2001), а також у Національній доктрині розвитку освіти (2001), Концепції розвитку професійно-технічної освіти (професійної) освіти в Україні (2004). В Указі Президента України "Про заходи щодо відродження традиційного народного мистецтва та народних художніх промислів в Україні" (2006), Концепції державної програми збереження, відродження і розвитку народних художніх промислів на 2006-2010 роки зазначено, що відновлення й розвиток системи професійно-технічної освіти в галузі народних художніх промислів стане важливим фактором естетичного виховання та навчання дітей і молоді. Актуальність професій цього профілю стала очевидною в умовах функціонування різних субкультур, появи безлічі неякісної продукції, низького рівня знань про народну культуру, що зберігає ментально-генетичні та історичні ознаки українського етносу.

Економічна криза початку 90-х років минулого століття помітно уповільнила розвиток народних художніх промислів, що негативно позначилося на діяльності спеціалізованих навчальних закладів, які щороку приймали на навчання до трьох тисяч учнів. Занепад виробництва художньої продукції в осередках народних художніх промислів різних регіонів України, руйнування матеріально-технічної бази художніх підприємств призвели до припинення підготовки фахівців у 117 спеціалізованих професійних навчальних закладах і майже повного зникнення шкіл майстерності. Помітно зменшилися обсяги підготовки майбутніх фахівців художніх промислів і ремесел у ПТНЗ художнього профілю. Як свідчать статистичні дані МОН України, в 2000 р. діяло 14 професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ) художнього профілю (5 вищих художніх професійних училищ, 9 художніх професійно-технічних училищ), а в 2010 р. їх залишилося 12 (5 вищих художніх професійних училищ, 6 професійних художніх ліцеїв, 1 художнє професійно-технічне училище). Водночас скоротився і перелік художніх професій, якими оволодіває учнівська молодь. Більшість ПТНЗ художнього профілю здійснює підготовку майбутніх фахівців художніх промислів і ремесел з однієї або двох професій і лише в Стрийському вищому художньому професійному училищі Львівської області - з семи. Такий стан можна пояснити низькою мотивацією молоді до оволодіння робітничими професіями, складними умовами праці, труднощами працевлаштування, низькою заробітною платою, а також відсутністю відповідних умов для оволодіння техніками народного мистецтва під час виробничої практики безпосередньо на підприємствах художніх промислів і ремесел.

Це зумовлює необхідність посилення уваги до створення належних умов для забезпечення якісної підготовки майбутніх фахівців з професій художніх промислів і ремесел. Наголосимо, що окреслена проблема має розв'язуватися з урахуванням прогресивних ідей історичного досвіду, а також етнонаціональних особливостей розвитку мистецтва й усвідомлення суспільством об'єктивної потреби його відродження й збереження.

Зазначимо, що наукові основи формування систем художньої освіти й учнівства в художньому ремеслі на різних історичних етапах були предметом уваги філософів, істориків, педагогів, психологів, художників, мистецтвознавців, громадських діячів. Праці Б. Ананьєва, В. Андрєєва, О. Асмолова, М. Бердяєва, А. Брушлинського, Г. Гегеля, А. Гелена, І. Гердера, П. Гуревича, М. Кагана, І. Канта, К. Кантора, С. Раппопорта та інших вчених присвячені розкриттю філософсько-етичних аспектів художньої освіти крізь призму основних законів розвитку природи, суспільства й мислення. Предметом дослідження Є. Антоновича, Ю. Асєєва, І. Богуславської, Т. Бушиної, Х. Вовка, В. Воронова, І. Голода, Г. Гориня, О. Данченка, Р. Захарчук-Чугай, І. Зайця, Т. Кари-Васильєвої, М. Некрасової, О. Ноги, С. Павлюка, Н. Полонської-Василенко, Б. Рибакова, М. Станкевича, П. Толочка та інших учених були проблеми відродження народного декоративно-вжиткового мистецтва як особливого виду художньої творчості й діяльності.

Питанням мистецької освіти, індивідуальності майбутнього педагога професійного навчання, формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю присвячені праці І. Андрощук, Г. Гребенюка, О. Отич, Р. Шмагала. Науково обґрунтовані підходи до формування культури праці учнів ПТНЗ художнього профілю, навчання їх різьблення деревини, організації навчально-виховного процесу в мистецькому коледжі обґрунтовано В. Бойчуком, В. Ковальчуком, О. Фурсою. Як показало вивчення, теоретичні і методичні засади професійного навчання майбутніх фахівців з професій художніх промислів і ремесел, незважаючи на їх актуальність, не дістали належної розробки. Нами не виявлено праць, в яких би ґрунтовно розкривалися історико-педагогічні аспекти підготовки фахівців для народних художніх промислів, обґрунтовувалися б концептуальні засади оновлення змісту, форм і технологій професійного навчання майбутніх фахівців у ПТНЗ художнього профілю.

Науковий аналіз досліджуваної проблеми, а також стану підготовки майбутніх фахівців художніх промислів і ремесел у ПТНЗ художнього профілю дав змогу виявити низку суперечностей між: усвідомленням у суспільстві важливості розвитку професійно-художньої освіти на традиціях збереження й відродження народного мистецтва та нерозробленістю її теоретико-методологічних засад; зрослими потребами художнього виробництва у фахівцях зі сформованою системою професійно важливих якостей і традиційними підходами до їх підготовки у ПТНЗ художнього профілю, що унеможливлюють формування індивідуального стилю професійно-художньої діяльності; необхідністю підвищення якості підготовки фахівців художніх промислів і ремесел та недостатньою обґрунтованістю сучасних цілей і принципів професійно-художнього навчання учнівської молоді; необхідністю забезпечення цілісності й наступності змісту професійної підготовки майбутніх фахівців художнього профілю та недосконалістю існуючих підходів до створення нового покоління стандартів для професій цього профілю, використання в їх змісті етнокультурних традицій розвитку художніх промислів і ремесел; необхідністю підвищення рівня готовності учнів до самостійної професійно-художньої діяльності та невідповідністю навчально-методичного забезпечення цього процесу; інноваційними змінами в діяльності педагогічних працівників ПТНЗ художнього профілю та недостатнім забезпеченням умов для формування їхньої методологічної, технологічної й дослідницької культури.

Розв'язання означених суперечностей зумовлює необхідність вивчення досвіду професійного навчання молоді унікальних видів народного мистецтва на різних історичних етапах, виявлення психолого-педагогічних, дидактичних і методичних особливостей професійно-художньої освіти; обґрунтування концептуальних засад і педагогічної моделі підготовки майбутніх фахівців художнього профілю на засадах особистісно розвивального підходу; розвитку методологічної, технологічної й дослідницької культури педагогів ПТНЗ художнього профілю тощо. Таким чином, актуальність обраної проблеми та її недостатня розробленість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження - "Теоретичні і методичні засади професійного навчання у закладах профтехосвіти художнього профілю".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось відповідно до плану науково-дослідної роботи Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України з тем: "Дидактичні засади професійного навчання в умовах неперервної освіти" (РК № 0102U600398); "Теорія і методика проектування професійного навчання кваліфікованих робітників" (РК № 0104U009941).

Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України (протокол № 3 від 18.02.1999 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 10 від 23.12.2003 року).

Об'єкт дослідження: професійна підготовка фахівців художнього профілю.

Предмет дослідження: дидактичні і методичні засади професійної підготовки майбутніх фахівців художніх промислів і ремесел у закладах професійно-технічної освіти.

Мета дослідження: обґрунтувати авторську концепцію розвитку професійно-художньої освіти та на її основі розробити комплекс навчально-методичного забезпечення професійної підготовки майбутніх фахівців художніх промислів і ремесел.

Концепція дослідження. Дослідження проблеми професійного навчання у закладах профтехосвіти художнього профілю здійснювалося на основі міждисциплінарного підходу, що зумовило необхідність звернення до філософських, мистецьких, культурологічних, соціологічних, педагогічних і психологічних концепцій, вивчення результатів досліджень з цих та інших галузей наукового знання. Здійснюючи науковий пошук, ми враховували філософські парадигми, спрямовані на розвиток особистості майбутнього фахівця художнього профілю на основі оволодіння історичним досвідом народної культури, традицій декоративно-вжиткового мистецтва.

Художня культура в системі формування творчої особистості є визначальною в процесі її становлення як суб'єкта художньої творчості. Складовими художньої культури є декоративно-вжиткове, образотворче мистецтво та народні художні промисли, завдання яких - художнє виховання особистості, досягнення ідеалу як найвищої цінності митця, розвиток потреб і здібностей творчо перетворювати предметний світ навколишнього середовища, формування індивідуального стилю професійно-художньої діяльності.

Для вивчення особливостей розвитку професійно-художньої освіти методологічне значення має концепція неперервної освіти - освіти впродовж життя, на основі якої опрацьовувалися положення щодо ступеневої підготовки фахівців художнього профілю. У відборі й структуруванні змісту професійно-художньої освіти враховувалися загальнодидактичні та специфічні принципи, що розкривають сутність художньої праці. Особливість дослідно-експериментальної роботи полягає в обґрунтуванні та експериментальній перевірці інноваційної моделі професійного навчання майбутніх фахівців художніх промислів і ремесел у системі "Педагогічна майстерня майстра художнього ремесла" у ПТНЗ художнього профілю. Вона проектувалася з максимальним урахуванням потреб особистості в неперервному вдосконаленні професійно-художньої майстерності й зростанні рівня творчої самореалізації в декоративно-вжитковому мистецтві. Водночас цей процес спрямовувався на задоволення потреб художнього виробництва у фахівцях із високим рівнем художніх та інтелектуальних здібностей, екологічної, економічної й правової культури, професійної компетентності в процесі створення художніх виробів, здатності працювати в умовах малого і середнього підприємництва та індивідуальної трудової діяльності. Такий підхід зумовлював необхідність організації в єдину систему загально художніх і технологічних знань, практичних умінь на засадах синтезу народного мистецтва й технологій сучасного художнього виробництва, а також інтеграції змісту і видів професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовки майбутніх фахівців художніх промислів і ремесел.

Реалізуючи положення щодо професійної самостійності учнів ПТНЗ художнього профілю, ми передбачали створення необхідних умов для зростання рівня самостійної професійної діяльності, зокрема усіх її взаємопов'язаних компонентів (технологічно-виконавчого, художньо-результативного, творчо-проектувального, художньо-мотиваційного, виставково-позиціонувального).

Ефективність професійно-художньої освіти залежить від якості запропонованого комплексу навчально-методичного забезпечення (програми, підручники, навчально-методичні посібники, дидактичні матеріали для ступеневої підготовки фахівців, творчі завдання різної складності тощо). Поєднання синергетичного, культурологічного, аксіологічного й компетентнісного підходів уможливило розвиток методологічної, технологічної й дослідницької культури педагогічного персоналу ПТНЗ художнього профілю.

Провідні ідеї концепції знайшли втілення в загальній гіпотезі дослідження, яка полягає в тому, що якість професійного навчання в закладах профтехосвіти художнього профілю підвищується завдяки теоретико-методологічному обґрунтуванню концептуальних засад розвитку професійно-художньої освіти й розробленню та впровадженню на їх основі комплексу навчально-методичного забезпечення, спрямованого на зростання рівня професійної самостійності й творчої самореалізації особистості фахівців художніх промислів і ремесел в декоративно-вжитковому мистецтві.

Часткові гіпотези сформульовано таким чином:

- якість професійного навчання майбутніх фахівців художніх промислів і ремесел забезпечується формуванням у них професійно важливих знань і вмінь з урахуванням прогресивного педагогічного досвіду учнівства в художньому ремеслі й технологій сучасного художнього виробництва;

- професійне навчання в ПТНЗ художнього профілю буде ефективним, якщо зміст професійно-художньої освіти враховуватиме етнокультурні (регіональні) традиції розвитку народного мистецтва, а форми організації - забезпечуватимуть реалізацію індивідуального підходу до оволодіння художнім ремеслом й індивідуальним стилем виготовлення;

- професійна самостійність учнів ПТНЗ художнього профілю зростатиме, якщо в навчально-виробничому процесі використовуватиметься авторський комплекс навчально-методичного забезпечення, що охоплює теоретичні матеріали розвивального характеру, систему самостійних творчих завдань й етнографічних практик на базі музеїв декоративно-вжиткового мистецтва;

- ефективність професійної підготовки фахівців художніх промислів і ремесел підвищується за умови сформованості у педагогів ПТНЗ художнього профілю методологічної, технологічної й дослідницької культури.

Відповідно до предмета, мети, гіпотез визначено такі основні завдання дослідження:

1. Вивчити історико-педагогічні аспекти вітчизняного досвіду підготовки фахівців для художніх промислів і ремесел.

2. Розробити авторську концепцію розвитку професійно-художньої освіти в Україні.

3. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити модель професійного навчання майбутніх фахівців художніх промислів і ремесел у системі "Педагогічна майстерня майстра художнього ремесла".

4. Обґрунтувати принципи відбору і структурування змісту навчального матеріалу для професійної підготовки майбутніх фахівців художніх промислів і ремесел.

5. Виявити особливості організації професійного навчання в ПТНЗ художнього профілю.

6. Розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити комплекс навчально-методичного забезпечення професійно-художнього навчання, виявити його вплив на формування професійної самостійності майбутніх фахівців художніх промислів і ремесел.

7. Обґрунтувати методичні засади діяльності педагога ПТНЗ художнього профілю.

8. Здійснити обґрунтування перспектив розвитку професійно-художньої освіти в Україні.

Методологічну основу дослідження становлять провідні положення теорії пізнання, системного підходу як методологічного способу пізнання педагогічних фактів, явищ, процесів; професійної педагогіки як науки; концептуальні положення педагогіки і психології щодо творчого професійного розвитку особистості, вчення про її творчу сутність; філософські, психолого-педагогічні ідеї щодо розвитку суспільних тенденцій створення системи професійно-художньої освіти в Україні; теоретичне обґрунтування інноваційного підходу до змісту і форм професійно-художньої підготовки; концептуальні положення гуманізації освіти, індивідуалізації та диференціації навчання, ідеї щодо розвитку національної культури як соціального явища.

Визначальними методологічними підходами дослідження є гуманістичний, культурологічний, аксіологічний, акмеологічний, особистісно орієнтований, діяльнісно розвивальний, системний, компетентнісний, етнохудожній, функціональний, інтегративний, андрагогічний. В основу методології дослідження покладено також сукупність ідей, що розкривають сутність проектування освітньої системи в народному декоративно-вжитковому мистецтві.

Теоретичну основу дослідження становлять наукові положення з проблем: філософії освіти (В. Андрущенко, Б. Гершунський, І. Зязюн, В. Кремень, В. Луговий, В. Лутай, І. Смірнов та ін.); естетики й теорії художньої творчості (А. Азархін, А. Комарова, В. Кудін, Л. Левчук, М. Лещенко, Н. Миропольська, С. Раппопорт та ін.); теорії особистості, психології професійної освіти на засадах особистісно розвивального й діяльнісного підходів (Б. Ананьєв, О. Асмолов, Л. Виготський В. Давидов, І. Зимня, Г. Костюк, І. Маноха, О. Орлов, В. Рибалка, В. Роменець, С. Рубінштейн, Т. Яценко та ін.); формування особистісних і професійних якостей (Б. Ананьєв, О. Асмолов, І. Бех, Н. Кузьміна, О. Леонтьєв, А. Маркова, І. Якіманська та ін.); неперервної професійної освіти (С. Артюх, С. Батишев, А. Бєляєва, В. Беспалько, Р. Гуревич, Л. Лук'янова, Н. Ничкало, О. Новіков, С. Сисоєва та ін.); гуманізації, гуманітаризації й культуровідповідності професійної освіти (В. Андрєєв, Г. Балл, Г. Васянович, С. Гончаренко, П. Гуревич, С. Лісова, Л. Онищук, О. Семеног, Г. Філіпчук, Л. Хомич та ін.); ідеї системного підходу (В. Биков, В. Загв'язинський, В. Краєвський, І. Лернер, З. Решетова, В. Сластьонін та ін.); психолого-педагогічні закономірності організації навчально-виховного процесу (Ю. Бабанський, О. Дубасенюк, О. Пєхота, О. Савченко, М. Сибірська, В. Скакун, С. Смірнов, М. Солдатенко, А. Хуторськой та ін.); теорії й практики художньої освіти (Г. Гребенюк, В. Лубенко, В. Мадзігон, О. Олексюк, В. Орлов, О. Отич, О. Рудницька, Б. Тимків, Р. Шмагало, В. Щербина та ін.); професійної освіти і навчання в зарубіжних країнах (Т. Десятов, О. Матвієнко, О. Огієнко, Л. Пуховська, Ф. Шльосек та ін.); розвитку професійної освіти і навчання на різних історичних етапах (О. Аніщенко, І. Лікарчук, С. Нікітчина, Т. Усатенко та ін.).

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань, перевірки гіпотез використовувався комплекс взаємопов'язаних методів, зокрема:

- теоретичні: науковий аналіз основних категорій дослідження; вивчення, аналіз і синтез філософських, психологічних, педагогічних, мистецтвознавчих, культурологічних знань; вивчення монографічної, навчально-методичної літератури та нормативно-правових документів з проблем професійно-художньої освіти; логіко-історичний аналіз архівних матеріалів; системний і функціональний аналіз, порівняння, моделювання, класифікація, систематизація й узагальнення теоретичних і методичних засад для з'ясування сучасного стану професійного навчання в закладах профтехосвіти художнього профілю та обґрунтування концепції розвитку професійно-художньої освіти;

- емпіричні: діагностичні (психолого-педагогічне спостереження, бесіди, тестування, анкетування, інтерв'ю, експертна оцінка, кваліметричний метод); педагогічний експеримент з якісним і кількісним аналізом результатів; ретроспективний аналіз понад 25-літнього педагогічного досвіду автора, що уможливило впровадження і перевірку ефективності моделі професійного навчання майбутніх фахівців художніх промислів і ремесел у системі "Педагогічна майстерня майстра художнього ремесла" та комплексу навчально-методичного забезпечення професійно-художнього навчання в закладах профтехосвіти.

Експериментальні результати дослідження аналізувалися з використанням методів статистичної обробки кількісних показників та якісної інтерпретації одержаних даних за допомогою методів математичної статистики і засобів комп'ютерної техніки.

Організація дослідження. Науковий пошук здійснювався впродовж 1996-2010 рр. й охоплював чотири етапи.

На констатувальному етапі (1996-1999) теоретично осмислювалася проблема, розроблялися програма і методика дослідження, визначалися його основні напрями, об'єкт, предмет, мета, завдання, загальна і часткові гіпотези; вивчалися історична, філософська, культурологічна, мистецтвознавча, психологічна, педагогічна література, вітчизняний досвід підготовки кадрів із професій художніх промислів і ремесел, архівні документи і матеріали; аналізувався стан дослідженості проблеми професійного навчання майбутніх фахівців художнього профілю в педагогічній науці, закони, постанови, рішення органів державної влади та управління, а також документи міжнародних організацій; здійснювалася систематизація емпіричного матеріалу; обґрунтовувався діагностичний інструментарій для проведення експериментального дослідження на наступних етапах.

На пошуковому етапі (2000-2004) розроблялися концептуальні засади дослідження, програма й методика дослідно-експериментальної роботи, яку було розпочато в десяти ПТНЗ й двох ВНЗ семи областей України, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя. Для експериментальної перевірки було розроблено концепцію розвитку професійно-художньої освіти, модель професійного навчання майбутніх фахівців художніх промислів і ремесел у системі "Педагогічна майстерня майстра художнього ремесла", комплекс навчально-методичного забезпечення професійно-художнього навчання в закладах профтехосвіти (підручники, навчально-методичні посібники).

На формувальному етапі (2005-2009) здійснювалася експериментальна перевірка моделі професійного навчання майбутніх фахівців художніх промислів і ремесел у системі "Педагогічна майстерня майстра художнього ремесла", комплексу навчально-методичного забезпечення професійно-художнього навчання в закладах профтехосвіти. Оброблялися експериментальні дані з метою з'ясувати динаміку сформованості професійної самостійності й рівень творчої самореалізації особистості майбутніх фахівців художніх промислів і ремесел. Поетапно впроваджувалася авторська концепція розвитку професійно-художньої освіти. Готувалися до друку публікації з теми наукового пошуку. Здійснювалася апробація результатів дослідження в доповідях і виступах на конференціях.

На узагальнювальному етапі (2009-2010) за результатами наукового пошуку формулювалися загальні висновки та рекомендації, здійснювалася підготовка рукопису монографії "Теоретичні і методичні засади професійного навчання у закладах профтехосвіти художнього профілю", а також методичні рекомендації щодо підвищення професійної компетентності педагогів ПТНЗ художнього профілю. Завершено оформлення рукопису дисертації. Проміжні та кінцеві результати дослідження поетапно впроваджувалися в педагогічну практику. Визначалися перспективи розвитку професійно-художньої освіти. На різних етапах наукового пошуку здійснювався ретроспективний аналіз понад 25-ти літнього досвіду роботи дисертанта в закладах ПТО.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась у таких професійних навчальних закладах: Грицівському вищому художньому професійному училищі №19 і Кам'янець-Подільському професійному художньому ліцеї Хмельницької області, Решетилівському художньому професійному ліцеї Полтавської області, Кролевецькому ВПУ № 23 Сумської області, Миколаївському ВПУ технологій і дизайну, Київському ВПУ швейного і перукарського мистецтва, Рівненському Центрі ПТО сервісу і дизайну, Севастопольському професійному художньому ліцеї, Вищому художньому професійному училищі № 5 м. Чернівці, Сімферопольському ВПУ сервісу та дизайну АРК, Хмельницькому національному університеті, Черкаському художньо-технічному коледжі. Усього дослідженням було охоплено 1045 осіб, з них: учнів ПТНЗ художнього профілю - 836; педагогів ПТНЗ художнього профілю - 144; роботодавців - 56; викладачів ВНЗ - 9.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що вперше розроблено концепцію розвитку професійно-художньої освіти, в якій визначено інноваційну мету, завдання і принципи підготовки майбутніх фахівців художнього профілю в умовах соціально-культурного розвитку суспільства, зростання свідомого ставлення до збереження традицій і відродження народного мистецтва; теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено модель професійного навчання майбутніх фахівців художніх промислів і ремесел у системі "Педагогічна майстерня майстра художнього ремесла", особливість якої полягає в індивідуалізації професійного розвитку та творчої самореалізації особистості фахівця в декоративно-вжитковому мистецтві; визначено ієрархію цілей професійно-художнього навчання майбутніх фахівців художніх промислів і ремесел (загальна ціль, підцілі, стратегічні, проміжні, оперативні цілі, кінцева ціль), спрямовану на досягнення культурно-освітнього ідеалу особистості, суспільства і художнього виробництва; розроблено систему специфічних принципів відбору і структурування змісту професійно-художньої освіти та виробничого навчання, що розкривають культурологічні, аксіологічні, етнокультурні, технологічні основи майбутньої професійно-художньої діяльності; визначено критерії оцінювання рівнів сформованості професійної самостійності майбутніх фахівців художніх промислів і ремесел, культури професійно-педагогічної діяльності педагогів ПТНЗ художнього профілю; удосконалено дидактичні засади професійного навчання майбутніх фахівців художніх промислів і ремесел, навчально-методичне забезпечення, що уможливлює наступність змісту професійно-художньої освіти, її гуманізацію і фундаменталізацію, розвиток професійної самостійності й творчих здібностей особистості на різних ступенях навчання; підходи до розроблення професійних і освітніх стандартів художнього профілю; подальшого розвитку набули положення щодо врахування в змісті професійно-художньої освіти етнокультурних традицій народного мистецтва й досвіду учнівства в художньому ремеслі на різних історичних етапах.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробленні та впровадженні навчально-методичного комплексу з професій художнього профілю, до якого входять: підручники "Технологія вишивки" (співавтор Г. Пащенко), "Моделювання одягу"; навчальні посібники "Програмно-методичні матеріали для рівневої підготовки вишивальниць", "Лабораторно-практичні роботи з предмета "Матеріалознавство швейного виробництва""; інформаційні матеріали з опису професій: "Художник розмалювання по дереву", "Художник-конструктор (дизайнер)"; авторська програма підвищення професійної компетентності педагога ПТНЗ художнього профілю; засоби письмового інструктування (інформаційні, інструктивні, контрольні); методика формування професійно важливих умінь самостійної роботи учнів; методичні рекомендації щодо організації виробничого навчання в закладах профтехосвіти художнього профілю; дидактичні та естетичні вимоги до навчальної бази закладів профтехосвіти художнього профілю; методичні рекомендації з організації етнографічно-пошукової діяльності в закладах профтехосвіти художнього профілю.

Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження впроваджено в педагогічну практику: Київського ВПУ технологій та дизайну одягу (довідка № 403 від 11.11.2009 р.), Грицівського ВХПУ № 19 Хмельницької області (довідка № 41 від 11.02.2010 р.), Запорізького вищого професійного училища моди і стилю (довідка № 01-07/66 від 15.03.2010 р); ВПУ технологій та дизайну і професійного ліцею сфери послуг м. Миколаєва, ПТУ № 22 м. Первомайська Миколаївської області (довідка №138/2 від 11.09.2009 р.); Центру ПТО № 1 і ВХПУ № 3 м. Івано-Франківська (довідка № 289/01-17/3 від 24.03.2010 р.), Кролевецького ВПУ № 23 Сумської області (довідка № 25 від 09.02.2010 р.), Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області (довідка № 21 від 11.03.2010 р.); Хмельницького національного університету (довідка № 135/91 від 04.03.2010 р.), Кримського інженерно-педагогічного університету (довідка № 01.3-08/217 від 16.03.2010 р.), Інституту гуманітарно-технічної освіти НПУ ім. М.П. Драгоманова (довідка № 07-10/773 від 07.04.2010 р.), Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка (довідка № 1426/01-37/46 від 08.04.2010 р.).

Концептуальні ідеї і теоретично обґрунтовані положення та методики професійно-художньої освіти творчо втілювалися в п'яти кандидатських дисертаціях, підготовлених під науковим керівництвом автора.

Особистий внесок здобувача. В опублікованому у співавторстві з Г. Пащенко підручнику "Технологія вишивки" з грифом МОН України (1997) особистий внесок здобувача полягає у викладенні змісту навчального матеріалу з технології вишивки, композиції, технічного рисунка. У навчальному посібнику "Практикум по методике профессионального обучения" (2008), у співавторстві з М. Михнюк автором одноосібно написано 2, 3, 6, 15-й розділи. У "Методичних рекомендаціях щодо організації занять з енергоефективності" (2009) у співавторстві з А. Михайличенком, В. Аніщенком автору належать вступ і перший розділ.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю його вихідних положень, широкою джерельною базою, використанням комплексу взаємопов'язаних методів дослідження, адекватних предмету, меті, завданням і логіці дослідження, репрезентативністю вибірки, кількісним та якісним аналізом експериментальних даних, їх обробкою за допомогою методів математичної статистики, висновками експертів.

На захист виносяться такі положення:

1. Авторська концепція розвитку професійно-художньої освіти, інноваційна сутність визначених у ній мети, завдань, специфічних принципів, змісту й організаційних форм уможливлює творчий розвиток особистості майбутнього фахівця художніх промислів і ремесел, здатного ефективно використовувати знання традицій народного й сучасного декоративно-вжиткового мистецтва в самостійній професійно-художній діяльності, спрямованій на проектування та виготовлення художніх виробів як засобів естетизації предметного середовища й виховання художньої культури учнівської молоді.

2. Зміст навчального матеріалу, відібраний і структурований на основі особистісно орієнтованого, діяльнісно розвивального, культурологічного, компетентнісного підходів, загальнодидактичних і специфічних принципів (ціннісних орієнтацій в декоративно-вжитковому мистецтві, самореалізації особистості в художньо-творчій діяльності, інтеграції видів художньої діяльності, єдності теорії і практики в художньому розвитку особистості, врахування регіональних особливостей народного мистецтва), впливає на зростання рівня сформованості професійної самостійності особистості майбутніх фахівців художніх промислів і ремесел.

3. Фундаменталізація професійно-художньої освіти характеризується формуванням системи знань, на основі чого соціокультурний світогляд особистості фахівця художніх промислів і ремесел набуває якісно нового рівня, забезпечує інтелектуальну мобільність знань, підвищує здатність адаптуватися до нових умов і вимог професійно-художньої діяльності. Реалізація принципу фундаменталізації спрямовується на оволодіння майбутніми фахівцями художніх промислів і ремесел новим теоретичним знанням, змістом професійно-художньої діяльності, вмінням системно структурувати досвід етнографічно-пошукової роботи, всебічно осмислюючи результати власної діяльності й творчого саморозвитку.

4. Модель професійного навчання майбутніх фахівців художніх промислів і ремесел у системі "Педагогічна майстерня майстра художнього ремесла" побудована на основі принципів наступності, інтегративності, індивідуалізації і диференціації, забезпечує формування в учнів системи загальнохудожніх і технологічних знань, професійних компетенцій, розвиток індивідуального стилю професійно-художньої діяльності та уможливлює зростання креативного рівня самореалізації особистості фахівця художніх промислів і ремесел.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження знайшли відображення в доповідях і повідомленнях на міжнародних науково-практичних конференціях (Львів, 1994; Чернівці, 1996; Львів, 2002; Київ, 2003, 2003, 2005; Львів, 2004; Ізмаїл, 2005; Вінниця, 2000, 2002, 2004, 2006, 2008; Хмельницький, 2003, 2005, 2007, 2009; Львів, 2006, 2009; Київ - Ізмаїл, 2007, 2009); українсько-польському форумі під патронатом наукового товариства "Польща - Україна" (Київ, 2007); міжнародному конгресі (Черкаси, 2005); міжнародних тижнях освіти дорослих (Київ, 2006; Київ, 2009); всеукраїнських науково-практичних конференціях (УІПА Харків - Крим - Алупка, 2005; Київ, 2006, 2008); науково-практичних конференціях (Київ, 2005; Миколаїв, 2005); звітних науково-практичних конференціях (м. Київ, 2005, 2006, 2007, 2008, 2008, 2008, 2009); науково-методичних семінарах (Київ, 2001; Чернівці, 2005; Івано-Франківськ, 2005; Сімферополь, 2007; Київ, 2009); міжнародному науково-практичному семінарі (Харків, 2009); наукових сесіях (Київ, 2002, 2007); мистецько-педагогічних читаннях пам'яті професора О.П. Рудницької (Київ, 2007, 2008); круглих столах (Київ, 2008; Хмельницький, 2009).

Кандидатська дисертація "Науково-педагогічне забезпечення професійного навчання майбутніх робітників і майстрів народних ремесел" захищена у 1995 році. Матеріали кандидатської дисертації в тексті докторської дисертації не використовувалися.

Публікації. Основний зміст і результати дослідження висвітлено в 102 публікаціях (99 одноосібних), у тому числі: 1 монографія; 3 навчально-методичні посібники; 2 підручники; 2 методичні рекомендації; 41 стаття в провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 36 статей в журналах і збірниках наукових праць, з них 4 статті в міжнародних наукових виданнях; 17 статей і тез у збірниках матеріалів конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (559 найменувань, з них 13 іноземними мовами), 16 додатків на 303 сторінках (окремий том). Загальний обсяг дисертації - 456 сторінок, обсяг основного тексту 397 сторінок. Робота містить 8 таблиць на 3,5 сторінках, 17 рисунків на 7 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету, завдання, викладено концепцію, визначено загальну і часткові гіпотези дослідження, описано методи та етапи науково-дослідної роботи, викладено його методологічні й теоретичні основи, окреслено експериментальну й джерельну базу, обґрунтовано наукову новизну, теоретичне і практичне значення, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, обґрунтовано вірогідність наукових результатів і висновків дослідження, стан апробації та впровадження результатів наукового пошуку.

У першому розділі - "Методологічні засади професійного навчання фахівців художнього профілю" - розкрито значення художньої культури в системі формування творчої особистості фахівців художнього профілю; проаналізовано проблеми розвитку професійно-художньої освіти в педагогічній науці; здійснено історико-педагогічний аналіз стану професійного навчання в закладах профтехосвіти художнього профілю; викладено концепцію дослідження проблеми.

На основі філософсько-антропологічного і філософсько-історичного підходів (М. Бердяєв, А. Гелен, І. Гердер, М. Данилевський, М. Каган, Ж. Марітен, Є. Тайлор та інші) розкрито значення культури в системі людської діяльності та художньої зокрема. Проаналізовано культурологічні концепції М. Бахтіна, М. Бердяєва, В. Біблера, І. Ільїна, М. Кагана, К. Леонтьєва, П. Сорокіна та інших, які збагатили світову культурологічну теорію. Виявлено, що художня культура є результатом творчої діяльності, завдяки якій накопичений людством досвід опредмечується в речах, витворах мистецтва і передається від покоління до покоління у вигляді цінностей, знань, умінь тощо.

Обґрунтовано змістові компоненти художньої культури: образотворче, декоративно-вжиткове мистецтво, народні художні промисли та ін. Їх виховна функція як специфічної духовної культури і діяльності полягає в розвитку художньої інтуїції, естетичного смаку, критичного сприйняття результатів художньої творчості майбутніх фахівців художніх промислів і ремесел.

Теоретично обґрунтовано положення про те, що якісні показники сформованості художньої культури залежать від змісту професійно-художньої освіти, знань і вмінь культурологічного, мистецтвознавчого й технологічного характеру, що забезпечує формування здатності емоційно сприймати навколишнє середовище, творчо перетворювати природні форми в художні образи тощо.

Проаналізовано філософські погляди на освіту і культуру (В. Андрущенко, Б. Гершунський, І. Зязюн, В. Кремень, В. Лутай, Г. Філіпчук та ін.), в яких розкривається значення загальнолюдських цінностей, аналізується синергетична модель розвитку освіти, її зорієнтованість на особистість учня, урахування індивідуальних можливостей кожного. Важливе значення для нашого дослідження є концептуальні ідеї щодо трансформації філософії освіти у філософію управління знаннями, тобто перетворення суспільства на суспільство знань (В. Кремень); філософії культури (П. Гуревич), згідно з якою культура розглядається як чинник творчої життєдіяльності, джерело суспільних нововведень; філософії педагогічної системи стрижневої істини (В. Лубенко) й філософських основ розуміння особистості (А. Арсеньєв), що дають змогу аналізувати проблеми освіти відповідно до сучасних вимог, а також сприяють збагаченню навчально-виховного процесу діалоговими засобами та методами освітньо-педагогічної взаємодії.

Розвиток професійно-художньої освіти ґрунтується на врахуванні сучасних парадигм (культурна, соціокультурна, соціопрофесійна, суб'єктно діяльнісна, особистісно орієнтована, когнітивна, функціональна, компетентнісна). Їх реалізація спрямовується на культурний розвиток і самореалізацію особистості в мистецькому середовищі, оволодіння професією як культурно-історичною моделлю діяльності людини; розвиток особистості фахівця художніх промислів і ремесел як творчого суб'єкта професійно-художньої діяльності; творчу співпрацю між педагогами і учнями, художньо-естетичне виховання й соціалізацію особистості майбутнього фахівця в культурно-освітньому й професійному середовищі, формування її глобального, поліфункціонального й толерантного мислення, комунікабельності, готовності до особистісного й професійного самовизначення в умовах полікультурної взаємодії. У цьому контексті особливого значення набуває українознавче підґрунтя професійно-художньої освіти, що синтезує індивідуальне, етнонаціональне, загальнолюдське (Г. Усатенко, Г. Філіпчук).

Обґрунтовано теоретичні і методичні засади використання народного і сучасного декоративно-вжиткового мистецтва у формуванні особистості майбутніх фахівців художніх промислів і ремесел (Є. Антонович, В. Воронов, Т. Кара-Васильєва, Л. Левчук, М. Лещенко, М. Некрасова, О. Отич, О. Рудницька, Б. Тимків, Р. Шмагало, Т. Шпікалова та ін.).

Проаналізовано прогресивний досвід учнівства в художньому ремеслі на різних історичних етапах, який став основою становлення і розвитку професійного навчання в закладах профтехосвіти художнього профілю.

З'ясовано, що удосконалення змісту і форм підготовки майбутніх фахівців художніх промислів і ремесел відбувалося в процесі розвитку народних художніх промислів, які до 90-х років минулого століття були головними замовниками кадрів й водночас соціальними партнерами в модернізації матеріально-технічної бази ПТНЗ художнього профілю, забезпеченні робочих місць для виробничої практики учнів, працевлаштування випускників, стажування майстрів виробничого навчання тощо. Виявлено, що процеси приватизації і перепрофілювання більшості підприємств художніх промислів і ремесел на початку ХХ століття негативно позначилися на діяльності ПТНЗ художнього профілю. Вивчення показало, що в умовах глобалізаційних процесів в суспільстві зростає інтерес до народних традицій, фольклору, декоративно-вжиткового мистецтва, що, в свою чергу, підвищує мотивацію молоді до оволодіння професіями художніх промислів і ремесел.