Підготовка студентів педагогічного коледжу до управління навчальною діяльністю молодших школярів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Підготовка студентів педагогічного коледжу до управління навчальною діяльністю молодших школярів

Михальська Вікторія Романівна

Вінниця - 2006



Анотації

Михальська В.Р. Підготовка студентів педагогічного коледжу до управління навчальною діяльністю молодших школярів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. - Вінниця. - 2006.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми підготовки студентів педагогічного коледжу до управління навчальною діяльністю молодших школярів. Визначено й теоретично обґрунтовано суть та етапи управління навчальною діяльністю молодших школярів, суть та структуру готовності студентів педагогічного коледжу до управління навчанням учнів, зміст, методи і форми підготовки майбутніх учителів початкових класів до управлінської діяльності. Розроблено засоби діагностики рівня сформованості готовності студентів педагогічного коледжу до управління навчальною діяльністю молодших школярів та теоретично обґрунтовано критерії та чотири (низький, середній, достатній і високий) таких рівні готовності. Представлено розроблені й експериментально перевірені в навчально-виховному процесі педагогічних коледжів педагогічні умови підготовки студентів до управління навчанням учнів початкових класів, які вимагають побудови процесу професійної підготовки на системному, синергетичному, особистісно-діяльнісному та особистісно орієнтованому підходах, поєднанні теоретичної та практичної підготовки, особистісного розвитку, а також аудиторної та позааудиторної гурткової роботи.

Результати проведеного дослідження дають підстави стверджувати, що розроблені педагогічні умови підготовки студентів педагогічного коледжу до управління навчальною діяльністю молодших школярів спрямована на професійну підготовку творчої, креативної особистості вчителя, здатної до організації навчально-виховного процесу в початковій школі на сучасних принципах співробітництва та супроводу учнів у їхній пізнавальній діяльності. Управлінська підготовка дає змогу майбутнім учителям оволодіти необхідними для цього знаннями, уміннями і навичками, розвинути певні особистісні риси і якості, забезпечує певну самостійність та індивідуалізацію їхніх навчання і професійної підготовки.

Ключові слова: управління навчальною діяльністю молодших школярів, готовність до управління навчанням учнів початкових класів, педагогічні умови підготовки студентів до управлінської діяльності, критерії та рівні готовності студентів педагогічного коледжу до управління навчальною діяльністю молодших школярів.

Михальская В.Р. Подготовка студентов педагогического колледжа к управлению учебной деятельностью младших школьников. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Винницкий государственный педагогический университет имени Михаила Коцюбинского. - Винница. - 2006.

Работа посвящена исследованию проблемы подготовки студентов педагогического колледжа к управлению обучением младших школьников. Определены и теоретически обоснованы сущность и функции (этапы) управления учебной деятельностью младших школьников, которые составляют прогнозирование и планирование, организацию и регулирование, контроль и коррекцию, педагогический анализ обучения школьников. Определены особенности этой профессиональной деятельности учителя младших классов: четкость и ясность постановки цели и задач обучения, промежуточных результатов, плана обучения; многовариантность, гибкость организационных форм; создание ситуаций свободного выбора, частая смена видов деятельности; использование специфических видов контроля и средств сообщения ответов; преобладание обучающего значения оценочного суждения и другие.

Анализ теоретического аспекта исследуемой проблемы и состояния педагогической практики её решения дал возможность сделать вывод, что необходимо совершенствовать профессиональную подготовку будущих учителей путём ввода в её состав управленческого компонента.

Реализация цели подготовки посредством содержания обучения будущих учителей младших классов возможна при выполнении таких условий: направленность процесса подготовки на формирование у студентов потребности в управлении учебной деятельностью младших школьников; обеспечение овладения управленческими знаниями и навыками; развитие управленческих качеств личности студентов. Программа обучения базируется на знаниях, приобретенных при изучении предметов психолого - педагогического цикла, и включает знания об особенностях учебной деятельности младших школьников и управления ею, прогнозирования и планирования как исходных этапов управленческой деятельности учителя; организации и регулировании, контроле и коррекции учения школьников; педагогического анализа этой деятельности; педагогического общения как средства управления.

Формирование у студентов педагогического колледжа управленческих умений прогнозировать, планировать, организовывать, регулировать, контролировать и корректировать, анализировать учебную деятельность младших школьников обеспечивается процессуальным компонентом процесса подготовки будущих учителей к управленческой деятельности, который предполагает аудиторную и внеаудиторную (кружковую) работу. Разработанные методы и формы управленческой подготовки предполагают не только усвоение знаний и овладение умениями, но и создают условия для развития способностей к управлению, направленности и внутренней активности, самостоятельности личности будущего учителя, проявления его творческих способностей.

Результаты проведенного исследования позволяют утверждать, что подготовка студентов педагогического колледжа к управлению учебной деятельностью младших школьников обеспечивает формирование творческой, самостоятельной, активной личности будущего учителя как руководителя учебной деятельностью младших школьников.

Ключевые слова: управление учебной деятельностью младших школьников, готовность к управлению обучением учеников младших классов, педагогические условия подготовки студентов педагогического колледжа к управлению учебной деятельностью младших школьников, критерии и уровни готовности студентов педагогического колледжа к управленческой деятельности.

Mykhalska V.R. Preparation of students of teacher's training college for management of pupils' educational activity. - Manuscript.

Thesis for PHD in pedagogical Sciences receiving on specialty 13.00.04 - theory and methodology of professional preparation. - Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsiubynsky. - Vinnytsia. - 2006.

This work is devoted to researching the problem concerning to preparation of students of teacher's training colleges for management of pupils' educational activity. It has been proved and theoretically grounded the essence and stages of management of primary school pupils' educational activity, the essence and structure of preparedness of teacher's training college students to management of pupils' education, the contents, methods and forms of preparation of future primary school teachers to the managerial activity. The means of preparedness - level diagnostics have been developed and four levels (low, medium, sufficient, high) of readiness of teacher's training college students' to the managerial activity were theoretically grounded. The pedagogical conditions of preparation of students of teacher's training college for management of pupils' educational activity built on principals of system, personal activity and person oriented approaches, combination of theoretical studying and practical experience, person development and improving of students is presented and checked in practice in educational process of teacher's training colleges.

Carried out results allow us to prove the model of preparation of students of teacher's training colleges for management of pupils' educational activity is a prior and effective method of professional training of creative personality of a future primary school teacher, suitable for organizing the educational process at primary school according to the modern principals of collaboration and escorting pupils on their way of cognitive activity. It gives possibilities to future primary school teachers to master all the necessary knowledge, skills and personal abilities, provides students' independence and individuality in studying and professional training.

Keywords: management of primary school pupils, educational activity, preparedness to management of primary school pupils' studying, pedagogical conditions of preparation of teacher's training colleges students to managerial activity, levels of preparedness of teacher's training colleges students to management of pupils educational activity.



1. Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Актуальність і значущість управлінського аспекту особистісно-професійної підготовки майбутнього педагога зумовлена ускладненням змістової сутності процесу навчання, який стимулюється сучасними досягненнями науки, культури, а також змінами, що відбуваються в соціально-економічній сфері суспільного життя.

Особливо актуальною ця проблема є для початкової школи, оскільки саме в цьому віці в дитини закладаються фундаментальні основи розвитку, пробуджуються і змінюються передумови та механізми оволодіння різноманітними видами людської діяльності. Прийоми організації, регулювання, контролю, аналізу вчителем навчальної діяльності молодших школярів є зразком для самоорганізації, саморегулювання, самоконтролю і самоаналізу учнями своєї діяльності. В процесі засвоєння систематизованих знань проходить формування загальної стратегії пізнавальної діяльності, вивчення способів засвоєння знань, формується організованість розумової діяльності, логіка розгортання пізнавальних процесів.

У психолого-педагогічній науці та практиці завжди приділялася належна увага проблемі професійної підготовки вчителя. Для нашого дослідження суттєве значення мають теоретико-методологічні засади професійно-педагогічної підготовки вчителя (О.О. Абдуліна, А.М. Алексюк, В.П. Безпалько, І.А.З язюн, Н.В. Кузьміна, М.В. Луговий, О.Г. Мороз, В.А. Семиченко, М.М. Скаткін, Л.О. Хомич); управлінський аспект професійної діяльності вчителя (Ю.К .Бабанський, В.І. Бондар, Ю.В. Васильєв, П.М. Кєрженцев, А.С. Макаренко, І.П. Підласий, В.С. Пікельна, О.Я. Савченко, В.О. Сухомлинський, Н.Ф. Тализіна, Є.М. Хриков, М.В. Черпінський); управління процесом професійної підготовки вчителя (О.А. Анісімов, С.І. Архангельський, В.С. Безрукова, І.І. Ільясов, М.І. Приходько, В.О. Сластьонін, П.В. Стефаненко, Г.П. Щедровицький).

Результати цих досліджень дають нам змогу трактувати педагогічне управління вчителя як його діяльність, орієнтовану на створення умов, що забезпечують досягнення поставлених цілей навчання, причому, предметом (об'єктом ) управління виступає професійна діяльність учителя - викладання і діяльність учня - учіння.

Традиційно поліпшення професійної підготовки вчителів здійснюється шляхом удосконалення наявних чи розширення за рахунок нових його професійних умінь. Саме ця проблема була предметом багатьох досліджень. Проблема підготовки студентів до управлінської діяльності також була предметом спеціального вивчення та знайшла своє відображення в окремих дисертаційних дослідженнях (К.О. Богатирьов, В.Г. Виноградський, Р.М. Друзь, О.В. Корягіна Н.М. Рябуха, О.І. Цикіна, В.Я. Ястребова). У процесі професійної підготовки майбутніх педагогів управлінський аспект не виділяється і, відповідно, не сприймається студентами як необхідний компонент і як функція професійної педагогічної діяльності. В результаті студенти не мають уявлення про структуру управлінської діяльності, про етапи управлінського циклу. З іншого боку, навіть часткові теоретичні знання про особливості управлінської праці, котрі не інтегровані в систему знань і не актуалізовані в практичній діяльності, так і залишаються лише теорією, не закріплюються в управлінських уміннях і навичках. І це за тих обставин, що саме старший підлітковий вік студентів педагогічних коледжів характеризується відкритістю пізнавальної сфери особистості до позитивного впливу зовнішніх умов, а тому є сенситивним для розвитку тих властивостей особистості майбутнього вчителя, що потребує суспільство на даному етапі: компетентність, високий рівень духовної культури, гуманізм, емпатія, комунікабельність, управлінські здібності.

Актуальність і значущість досліджуваної проблеми, а також її недостатня теоретична розробленість зумовили вибір теми дослідження: "Підготовка студентів педагогічного коледжу до управління навчальною діяльністю молодших школярів".

Зв'язок дисертаційного дослідження з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить до плану наукового дослідження кафедри педагогіки початкового навчання Рівненського державного гуманітарного університету за темою "Психолого-дидактичні аспекти розвитку навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів та студентів".

Об'єкт дослідження - професійна підготовка студентів педагогічного коледжу. Предмет дослідження - процес підготовки студентів педагогічного коледжу до управління навчальною діяльністю учнів початкової школи.

Мета дослідження - виявити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методику підготовки студентів педагогічного коледжу до ефективного управління навчальною діяльністю молодших школярів.

Гіпотеза дослідження - підготовка студентів педагогічного коледжу до управління навчальною діяльністю молодших школярів буде здійснюватись ефективно, якщо її організація передбачатиме:

§ спрямованість педагогічного процесу на розвиток у студентів потреби в управлінні навчальною діяльністю молодших школярів;

§ засвоєння знань про особливості управління навчанням учнів початкових класів із здійсненням міжпредметних зв'язків та практичною його спрямованістю;

§ оволодіння управлінськими вміннями і навичками шляхом використання активних методів навчання, комбінування теоретичного навчання, практичних видів роботи, навчальної практики та позааудиторної роботи;

§ створення можливостей кожному студенту для виявлення і розвитку особистісних управлінських якостей.

Досягнення поставленої мети дослідження і перевірка висунутої гіпотези потребувало послідовного розв'язання таких завдань:

1. З'ясувати сутність і особливості управління навчальною діяльністю молодших школярів.

2. Визначити критерії та рівні готовності студентів педагогічного коледжу до управління навчальною діяльністю молодших школярів.

3. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методику підготовки студентів педагогічного коледжу до управління навчальною діяльністю молодших школярів.

4. Розробити методичні рекомендації щодо підготовки студентів педагогічного коледжу до управління навчальною діяльністю молодших школярів.

Методологічну основу дослідження склали: основні положення теорії пізнання, пов'язані з активною діяльністю суб'єкта; положення про взаємозв'язок, взаємообумовленість явищ і процесів; взаємозалежність між розвитком особистості й організацією її навчальної діяльності; принцип єдності теорії і практики; системний, особистісно орієнтований, функціональний підхід до розгляду педагогічної діяльності та педагогічних явищ.

Для розв'язання поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: теоретичні методи - аналіз філософської, психолого-педагогічної, управлінської літератури та інших джерел з теми дослідження; метод теоретичного аналізу і синтезу на етапах визначення мети, предмета, гіпотези, завдань дослідження; вивчення нормативних документів, навчальних програм, іншої навчально-методичної документації для систематизації даних, розробки й обґрунтування концептуальних засад моделі підготовки студентів педагогічного коледжу до управління навчальною діяльністю молодших школярів. Емпіричні методи: діагностичні (бесіди, анкетування, тестування), обсерваційні (пряме і непряме спостереження), прогностичні (експертні оцінки - констатувальний і формувальний експеримент), кількісна та якісна обробка результатів дослідження. За допомогою цих методів аналізувався стан проблеми в практичній діяльності педагогічних коледжів, простежувалася й оцінювалася ефективність упровадження в педагогічну практику моделі підготовки студентів педагогічного коледжу до управління навчальною діяльністю молодших школярів, прогнозувалися результати дослідно-експериментальної роботи.

Організація дослідження. Дослідження проводилося поетапно протягом 2001-2005 рр. Перший етап (2001-2002 рр.) носив констатувальний характер, протягом цього періоду здійснено аналіз розробленості проблеми в педагогічній теорії та практиці. Другий етап дослідження (2002-2004 рр.) було присвячено теоретичному обґрунтуванню та експериментальній перевірці змісту, форм і методів підготовки студентів педагогічного коледжу до управління навчальною діяльністю молодших школярів. На третьому етапі (2004-2005 рр.) було проведено узагальнення здобутих на попередніх етапах результатів і формулювання теоретичних висновків. Експериментальна база. Дослідження проводилось на базі Сарненського педагогічного коледжу Рівненського державного гуманітарного університету, Луцького, Бродівського, Донецького педагогічних коледжів, Київських педагогічних коледжів №1 і №2 та Хмельницького гуманітарно-педагогічного інституту.

У дослідженні брали участь 589 студентів, 96 учителів початкових класів.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

§ вперше визначено педагогічні умови підготовки студентів педагогічного коледжу до управління навчальною діяльністю молодших школярів: розвиток у студентів усвідомленої потреби в управлінні навчальною діяльністю молодших школярів; засвоєння ними знань про особливості управління навчанням учнів початкових класів та оволодіння управлінськими вміннями і навичками шляхом використання активних методів навчання, комбінування теоретичного навчання, практичних видів роботи, навчальної практики та виховної позааудиторної роботи; створення умов для виявлення і розвитку особистісних управлінських якостей кожного студента; критерії та рівні готовності студентів педагогічного коледжу до управління навчальною діяльністю молодших школярів;

§ удосконалено систему підготовки майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності;

§ дістали подальшого розвитку уявлення про сутність і особливості управління навчальною діяльністю молодших школярів та етапи формування готовності майбутніх учителів початкової школи до його успішної реалізації.

Практичне значення дослідження. Обґрунтовано й експериментально перевірено зміст, форми і методи підготовки студентів педагогічного коледжу до управління навчальною діяльністю молодших школярів на основі актуалізації потреби до даного виду діяльності, оволодіння системою необхідних знань та відповідними вміннями для її успішної реалізації.

Розроблено методичні рекомендації із підготовки студентів педагогічного коледжу до управління навчальною діяльністю молодших школярів. Запропонована методика може використовуватись у практиці підготовки вчителів початкових класів, а також у системі підвищення їхньої кваліфікації.

Уточнено й обґрунтовано професіограму вчителя початкових класів як управлінця.

Результати дослідження впроваджені в практику роботи педагогічних коледжів м. Сарни (довідка № 68/1/1-05 від 22.06.2005р.), м. Донецьк (довідка № 127 від 22.12.2004р.), м. Луцьк (довідка № 12 від 25.01.2005р.), м. Броди (довідка № 124/2-04 від 24.12.2004р.) та відділення початкового навчання гуманітарно-педагогічного інституту м. Хмельницький (довідка № 56 від 07.02.2005р.).

Вірогідність здобутих результатів і основних висновків дисертаційного дослідження забезпечується методологічним і теоретичним обґрунтуванням вихідних положень наукового пошуку; використанням комплексу методів дослідження, адекватних обЧєкту, предмету, меті й завданням дослідження; застосуванням аналізу науково - методичних джерел із проблеми дослідження, а також кількісним аналізом та якісною інтерпретацією одержаних експериментальних даних; підтвердженням основних положень гіпотези результатами педагогічного експерименту.

Апробація основних результатів дослідження здійснювалась шляхом виступів дисертанта на Міжнародній науково - методичній конференції "Підготовка вчителя початкових класів в умовах нової парадигми освіти" (Київ, 2004 р.), на Всеукраїнській науково - практичній конференції "Педагогічна творчість, майстерність, професіоналізм: проблеми теорії і практики підготовки вчителя-вихователя-викладача" (Київ, 2005 р.), на Всеукраїнській науково - практичній конференції "Проблеми переходу на новий зміст та термін навчання" (Рівне, 2003 р.), на науково - практичній конференції "Педагогічна практика в професійній підготовці вчителя" (Сарни, 2004 р.), на обласних та районних семінарах з актуальних проблем підготовки вчителів у м. Сарни; на засіданнях кафедри педагогіки початкового навчання Рівненського державного гуманітарного університету, циклової комісії викладачів іноземних мов Сарненського педагогічного коледжу РДГУ.

Основні теоретичні положення і висновки дисертації відображено в 12 одноосібних публікаціях автора, в тому числі: 7 статей - у наукових фахових виданнях та збірниках наукових праць, 3 статті - у збірниках матеріалів конференцій, 2 брошури - програма спецкурсу та методичні рекомендації до його викладання.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 287 с. Основний зміст дисертації викладено на 223 с., робота містить 18 таблиць на 19 сторінках. Список використаних літературних джерел має 195 найменувань, з них 5 - англійською мовою.



2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, розкрито ступінь її розробленості, визначено об'єкт, предмет, гіпотезу, мету і завдання, методологічні та теоретичні засади, методи дослідження, наукову новизну, теоретичне й практичне значення результатів наукового пошуку, доведено вірогідність та обґрунтованість здобутих результатів, наведено відомості про апробацію та впровадження одержаних результатів.

У першому розділі "Проблема підготовки майбутніх учителів до управління навчальною діяльністю молодших школярів у педагогічній теорії і практиці" на підставі аналізу психолого-педагогічної літератури розкрито суть управління навчальною діяльністю молодших школярів, його функції, науково обґрунтовано специфіку навчальної діяльності учнів початкових класів та управління нею, проведено аналіз педагогічної теорії із проблеми підготовки майбутніх учителів до управлінської діяльності, а також охарактеризовано стан підготовки студентів педагогічного коледжу до управління навчанням учнів.

Аналіз різних підходів щодо досліджуваної проблеми дає змогу стверджувати, що інтерес до питань управління навчальною діяльністю і процесом навчання особливо виріс у вітчизняній дидактиці у 60-80-ті роки ХХ століття. Найбільш розробленими є питання управління школою та навчальним процесом у ній (В.І. Бондар, Ю.О. Конаржевський, В.С. Лазарєв, О.М. Мойсеєв, В.С. Пікельна, Є.М. Хриков, Р.Х. Шакуров та ін.), педагогічного управління як управління навчанням і вихованням учнів (В.П. Безпалько, Ю.В. Васильєв, Ю.М. Кулюткін, А.А. Орлов, І.І. Підласий, Н.Ф. Тализіна, Є.М. Хриков).

Науковцями проведено низку досліджень, у котрих розглядалися різні аспекти педагогічного управління, зокрема, управління навчально-виховною роботою та навчально-пізнавальною діяльністю учнів. Водночас проблема управління навчальною діяльністю молодших школярів і підготовки студентів педагогічного коледжу до такої діяльності не була предметом спеціальних психолого-педагогічних досліджень. Відсутність науково обґрунтованих рекомендацій для педагогічних працівників цих закладів освіти щодо підготовки студентів до виконання управлінських функцій на кваліфікаційному рівні "молодший спеціаліст" негативно позначається на якості професійної підготовки фахівців. Фактологічною основою вивчення проблеми підготовки студентів педагогічного коледжу до управління навчальною діяльністю молодших школярів є невідповідний вимогам держави стан практики навчання в сучасній початковій школі: низька управлінська культура шкільного вчителя, який організовує навчальний процес; труднощі в ініціюванні (розвитку) активності учнів; організації та підтриманні спільної діяльності учасників навчального процесу із засвоєння нових знань.

Проаналізована психолого-педагогічна література засвідчила, що функціональний підхід є провідним в аналізі педагогічної діяльності вчителя, і зокрема, управлінської, тобто зміст цієї діяльності розкривається у виконанні певних функцій. З'ясовано, що зміст педагогічних та управлінських функцій схожий, а тому нами зроблено висновок про доцільність їх інтеграції та розгляду професійно-педагогічної діяльності вчителя як такої, що утворює управлінський цикл (прогнозування, планування, організація, регулювання, контроль, корекція, аналіз навчальної діяльності школярів).

Таким чином, на основі аналізу відповідної психолого-педагогічої літератури в дисертації обґрунтовано, що управління навчальною діяльністю молодших школярів - це специфічний вид діяльності, яка реалізується через уміння вчителя цілеспрямовано впливати на учнів шляхом науково обґрунтованого прогнозування, планування, організації і регулювання, контролю і корекції, аналізу їхньої діяльності та досягати на цій основі освітньо-виховних цілей.

У дисертаційному дослідженні обґрунтовано, що специфіка навчальної діяльності молодших школярів (створення ідеального продукту, удосконалення самого виконавця; наслідування; непостійність і короткочасність, розсіяність пізнавальних інтересів; інтерес до процесу навчання, а не результату; емоційність сприйняття; діалогічна форма навчального спілкування тощо), їхні вікові та психолого-фізіологічні особливості зумовлюють специфіку управління їхнім навчанням. Так, слід залучати учнів до визначення завдань їхньої навчальної діяльності, кінцевих і проміжних результатів; використовувати різноманітні, гнучкі форми навчання, різноманітні диференційовані та індивідуальні завдання для розвитку здібностей кожного учня, постійно стимулювати розумові зусилля дітей; залучати молодших школярів до само- і взаємооцінювання; забезпечувати навчальне значення контролю, оцінного судження; забезпечувати відповідність засобів корекційної роботи психофізіологічним особливостям молодших школярів.

Науковцями проведено низку досліджень, у котрих розглядалися різні аспекти формування психологічної і практичної готовності до професійної діяльності внаслідок спеціальної підготовки (Є.М. Бєлозєрцев, М.І. Дьяченко, Л.О. Кандибович, А.Ф. Ліненко, О.Г. Мороз, Л.В. Кондрашова та ін.).

Аналіз наукової літератури з проблеми дослідження дав підстави для трактування готовності до управлінської діяльності як якісної характеристики вчителя, що виявляється в його вмінні на основі здобутих знань управляти навчальним процесом і в прагненні оволодіння цією діяльністю на високому професійному рівні.

Структурними компонентами готовності майбутнього вчителя до управління навчальною діяльністю молодших школярів визначено мотиваційний, когнітивний та операційний (практичний).

Вивчення науково-педагогічної літератури дало можливість виділити та охарактеризувати критерії (емоційно-мотиваційний, когнітивний, операційно-практичний) ефективності управлінської діяльності та рівні готовності студентів педагогічного коледжу до управлінської діяльності.

Низький рівень готовності до управління навчальною діяльністю молодших школярів виявляється в байдужому ставленні до управлінської діяльності. Студенти знають елементи теорії педагогічного управління, можуть визначити мету і завдання уроку, але не мають навичок варіювати методи та способи навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів. До прогнозування, корекції та регулювання діяльності учнів підходять формально, базуючись лише на власному досвіді. Управлінська діяльність характеризується безсистемністю, спостерігається байдужість до професійного самовдосконалення.

Середній рівень відображає наявність у студентів певних теоретичних знань про суть і основні закономірності функціонування об'єкта його управлінської діяльності. Вони можуть визначити мету і завдання уроку відповідно до рівня розвитку учнів, проте вони мало орієнтовані на розвиток самоуправління в учнів. Інформація про хід процесу управління не збирається, або ж збирається нерегулярно, тому наступний управлінський цикл проводиться без урахування результатів попереднього.

Достатній рівень характеризується здатністю студента скласти програму управлінського впливу на основі наявних у нього теоретичних знань про педагогічне управління; чіткістю усвідомлення та формулювання мети і завдань навчання. Прагнення до самостійності в доборі методів та форм організації, засобів регулювання, контролю і корекції навчальної діяльності поєднується із частковим аналізом проміжних та кінцевих результатів діяльності, їхнім урахуванням. Основні труднощі полягають у складанні програми управління на тривалий проміжок часу, планування системи контролю за змінами в діяльності учнів. Студенти прагнуть до самовдосконалення та самоосвіти із більшості проблем управління навчальною діяльністю молодших школярів.

Високий рівень готовності до управлінської діяльності передбачає ініціативність та творчий підхід до управлінської діяльності, його систематичний характер. Студенти володіють уміннями прогнозувати можливі результати управлінської діяльності, коригувати управлінський вплив, гнучко змінювати свою поведінку та навчальну діяльність учнів за результатами контролю та внаслідок ефективного аналізу. Постійно прагнуть до самовдосконалення, виявляють стійкий інтерес до поглиблення знань та удосконалення управлінських умінь.

Результати констатувального етапу експерименту свідчать, що сучасний стан підготовки студентів в педагогічних закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації не забезпечує повною мірою формування в студентів готовності до управлінської діяльності. Вони практично не мають уявлення про зміст цієї діяльності, не можуть розкрити її суть, звужуючи її до окремих етапів, визначити знання, вміння та особистісні якості, необхідні управлінцю.

У другому розділі "Методика формування готовності студентів педагогічного коледжу до управлінської діяльності" розкриваються загальні питання підготовки та проведення педагогічного експерименту, педагогічних умов підготовки студентів педагогічного коледжу до управління навчальною діяльністю молодших школярів, аналізуються результати експерименту.

Виділені нами педагогічні умови підготовки студентів педагогічного коледжу до управління навчальною діяльністю молодших школярів зумовили визначення змісту компонентів професійної управлінської підготовки: цільового, змістового, процесуального, особистісного та мотиваційного. Їхня реалізація здійснювалась з урахуванням основних положень системного, особистісно-діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів.

У нашому дослідженні підготовка студентів до управління навчанням учнів на основі використання діяльнісно орієнтованого підходу передбачала блочно-модульну структуру змісту навчання, його адаптацію до індивідуально-професійних особливостей студентів групи, орієнтацію програми навчання на конкретний вид та рівень діяльності, поетапний контроль знань, умінь і навичок та діагностику рівня сформованості у студентів управлінських умінь, експертну оцінку рівня підготовленості майбутнього фахівця.

Складовою частиною цього підходу є особистісно орієнтоване навчання студентів, ознаками якого є визнання самоцінності студента, максимальне використання індивідуального досвіду, формування соціально-професійної готовності та розвиток відповідних якостей майбутнього спеціаліста.

З метою забезпечення реалізації визначених нами концептуальних засад управлінської підготовки студентів у експериментальному навчальному процесі було створено такі умови:

§ чітко сформульовано мету підготовки як уявлення про очікуваний результат;

§ розроблено систему пізнавальних і практичних завдань, педагогічних ситуацій і тренінгів;

§ продумано послідовність і логіку викладу навчального матеріалу;

§ передбачено способи взаємодії учасників навчального процесу;

§ визначено мотивацію і стимулювання навчально-творчої діяльності студентів;

§ забезпечено випереджувальний характер навчання, його спрямованість на майбутню професійну діяльність, виявлення того нового, що вноситься в розвиток студентів.

Мета та методологічна основа управлінської підготовки студентів педагогічного коледжу були визначальними у виділенні основних принципів цієї підготовки, зокрема, таких: свідомості й активності; систематичності й послідовності; доступності; науковості; зв'язку теорії з практикою; системності; опори на індивідуальний досвід студента; врахування наукових здобутків і передового педагогічного досвіду.

Керуючись ними та враховуючи сучасні тенденції в досліджуваній сфері, ми розробили і теоретично обгрунтували методику підготовки майбутніх учителів початкових класів до управління навчальною діяльністю молодших школярів.

Дослідженням доведено, що структурними компонентами методики підготовки студентів педагогічного коледжу до управління навчальною діяльністю молодших школярів виступають мета підготовки, педагогічні умови, зміст підготовки та форми і методи його реалізації.

В аспекті цільового компоненту виступають мета і завдання управлінської підготовки, а саме: формування установки на ефективне педагогічне управління, розвиток потреби в здійсненні педагогічного управління, усвідомлення суті педагогічного управління, його функцій, формування відповідних управлінських умінь, сприяння розвиткові управлінських рис та якостей особистості.

Обґрунтовано, що зміст управлінської підготовки базується на основі психолого-педагогічних, фізіологічних, методичних знань із пріоритетом спеціальних, які розкривають суть і особливості педагогічного управління: об'єкту і суб'єкту, функцій управління, його стилів; планування та прогнозування як вихідних елементів управлінського циклу; етапів, методів організації навчальної діяльності учнів початкових класів, механізмів реалізації управлінських рішень та засобів зворотного зв'язку; контролю, корекції і регулювання навчальної діяльності, їх засобів; педагогічного аналізу як поєднувального елемента управлінського циклу, його результатів як основи прийняття управлінських рішень. Окремого значення надано формуванню поняття педагогічного спілкування як засобу управління навчальною діяльністю, а також ознайомленню з основними групами рис та якостей особистості, необхідних управлінцеві.

Процесуальний компонент підготовки студентів педагогічного коледжу до управління навчальною діяльністю молодших школярів ґрунтується на такій організації пізнавальної діяльності майбутніх учителів, що не лише веде їх від незнання до знання, від невміння до вміння і дає змогу засвоїти конкретний зміст освіти, а й сприяє розвиткові спрямованості і внутрішньої активності, самостійності, прояву творчих здібностей студентів. Такі "активні" методи навчання орієнтовані на постійну їхню участь у процесі навчання: опрацюванні змісту навчальних лекцій, практичних заняттях, самостійній роботі, виконанні індивідуальних завдань.

У другому розділі викладено також динаміку формування готовності студентів педагогічного коледжу до управління навчальною діяльністю молодших школярів у процесі дослідно-експериментальної роботи. У процесі дослідження перевірено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкових класів до управлінської діяльності.

Науковий пошук проводився в таких напрямах:

§ визначення змісту управлінської підготовки майбутніх учителів, який би забезпечував формування знань та відповідних умінь управляти навчанням учнів початкових класів, розвиток управлінських якостей і рис особистості студентів;

§ виявлення можливостей у навчально-виховному процесі педагогічного коледжу для формування готовності студентів до управління навчальною діяльністю молодших школярів, визначення форм і методів здійснення такої підготовки;

§ передавання студентам базового змісту управлінської підготовки, засвоєння ними основних понять, положень теорії педагогічного управління, формування навичок і умінь, розвиток особистісних управлінських рис і якостей;

§ застосування студентами оцінки і самооцінки результатів навчання;

§ визначення рівня сформованості готовності студентів педагогічного коледжу до управління навчальною діяльністю молодших школярів.

На базі Сарненського педагогічного коледжу Рівненського державного гуманітарного університету, Луцького, Донецького, Бродівського педагогічних коледжів та Хмельницького педагогічно-гуманітарного інституту здійснювався формувальний експеримент із студентами ІV курсу. Мета цього експерименту полягала в перевірці сформульованої гіпотези, що потребувало перевірки ефективності підготовленого науково-методичного забезпечення навчального курсу "Управління навчальною діяльністю молодших школярів". Під час експерименту досліджувалась можливість та ефективність формування мотиваційного, змістового та процесуального компонентів готовності завдяки розширенню змісту психолого-педагогічної підготовки студентів за рахунок викладання спеціального навчального курсу "Управління навчальною діяльністю молодших школярів" та гуртковій позааудиторній роботі (студія "Лідер"). У формувальному етапі експерименту було задіяно 282 студенти, з них 143 студенти експериментальної (ЕГ) та 139 студентів контрольної груп (КГ).

Психолого-педагогічна підготовка студентів експериментальних груп була розширена за рахунок спеціального навчального курсу "Управління навчальною діяльністю молодших школярів". Навчання з основних тем спецкурсу здійснювалося відповідно до розробленої програми та методичних рекомендацій. Завершальним етапом управлінської підготовки в коледжі стала позаурочна гурткова робота - засідання студії "Лідер", до якої входили бажаючі студенти експериментальних груп. У контрольних групах навчання здійснювалось традиційним методом.

З метою встановлення рівня оволодіння студентами ЕГ та КГ знаннями та вміннями з курсу "Управління навчальною діяльністю молодших школярів" було проведено оцінювання знань з курсу: до та після відвідування спецкурсу ( для ЕГ), володіння основними категоріями теорії педагогічного управління, рівня сформованості управлінських умінь, комплексне завдання. Окрім того, про рівень знань з курсу свідчив рейтинг балів, одержаних студентом під час відвідування занять спецкурсу, а про рівень сформованості управлінських умінь - оцінки експертів-викладачів педагогічного коледжу.

Узагальнення результатів формувального експерименту здійснювалося на основі методів статистичної обробки і порівняльного аналізу. Вони допомогли простежити динаміку кількісних та якісних змін у рівнях сформованості професійних знань, умінь управління навчальною діяльністю учнів початкових класів; провести зіставлення результатів, одержаних у студентів контрольних та експериментальних груп. Порівняльний аналіз зрізів засвідчив значне зростання рівнів підготовки студентів експериментальних груп. Порівняння результатів оцінки сформованості управлінських умінь свідчить про збільшення відсотка студентів, уміння яких прогнозувати результати навчальної діяльності молодших школярів досягли достатнього (62%) та високого (17,2%) рівня з низького (41,3%) та середнього (40,5%). Помітно виріс рівень умінь встановлювати зворотний зв'язок (з 7,4% до 23,1% - високий рівень) та забезпечувати різні функції контролю (з 7,1% до 17,4% - достатній рівень), умінь вчасно коригувати та регулювати навчальну діяльність учнів (з 21,4% до 41,2%- достатній рівень, з 8,1% до 37,6% - високий рівень) і відповідно зменшився їхній відсоток на низькому та середньому рівнях. Аналіз результатів самооцінки студентів своїх управлінських умінь показав незначні відмінності між оцінкою викладачів та їхньою самооцінкою.

Узагальнені результати формувального експерименту свідчать про ефективність розробленої моделі підготовки студентів педагогічного коледжу до управління навчальною діяльністю молодших школярів.

Теоретичний аналіз проблеми й одержані результати науково-пошукової роботи дають змогу зробити такі висновки:

1. Запровадження гуманістичної парадигми поставило перед педагогічною наукою проблему пошуку шляхів підвищення ефективності навчання, які допомогли б кожному учневі, зокрема, початкової школи, повно засвоїти зміст програми і водночас створили б умови для самовираження, самовдосконалення у різних видах діяльності. У розв'язанні цього важливого завдання вагоме місце належить удосконаленню управління навчальною діяльністю молодших школярів.

2. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури нами виділено найхарактерніші ознаки управління в педагогічних системах, що стало основою для визначення базового поняття дослідження. Управління навчальною діяльністю молодших школярів є специфічним видом діяльності, що реалізується через уміння вчителя цілеспрямовано впливати на учнів шляхом науково обґрунтованого прогнозування, планування, організації та регулювання, контролю і корекції, аналізу їхньої діяльності та досягати на цій основі освітньо- иховних цілей.

3. Доведено, що цілеспрямованість навчальної діяльності молодших школярів, її усвідомленість, узагальненість, плановість, повнота і стійкість сформовані недостатньо для систематичного та усвідомленого самоуправління своїм навчанням учнями, їхнє відношення до навчання ґрунтується на інтересах до зовнішньої привабливості цієї діяльності. Управлінська діяльність учителя забезпечує формування в учнів стратегії навчально-пізнавальної діяльності.

Обґрунтовано, що особливості навчальної діяльності молодших школярів визначають специфіку управління нею. До таких специфічних рис нами віднесено: чіткість постановки мети і завдань, проміжних результатів, плану навчання, залучення учнів до їх визначення; багатоваріантність, гнучкість організаційних форм, різноманітність диференційованих та індивідуальних завдань, залучення учнів до організації навчальної діяльності; створення ситуацій вільного вибору, емоційне "підживлення" розумових зусиль дітей; часта зміна видів діяльності; специфічні види контролю та засоби повідомлення відповіді, залучення молодших школярів до само- і взаємооцінювання; домінування навчального значення контролю, оцінного судження; відповідність засобів корекційної роботи психофізіологічним особливостям молодших школярів.

4. Встановлено, що готовність до управління навчальною діяльністю молодших школярів - якісна характеристика педагога, що виявляється в його вмінні на основі набутих знань управляти навчальною діяльністю молодших школярів і в прагненні оволодіти цією діяльністю на вищому рівні, є ознакою професійної кваліфікації.

5. Як цілісне особистісне утворення готовність виступає у вигляді її складових - мотиваційного, когнітивного та операційного компонентів.

Основними критеріями та їх показниками у визначенні рівнів готовності студентів педагогічного коледжу до управління навчальною діяльністю молодших школярів виступають:

§ емоційно-мотиваційний - позитивне ставлення до управлінської діяльності, усвідомлення її значущості й активність у її здійсненні, прагнення творчо здійснювати управління навчанням учнів початкових класів і постійно вдосконалювати свій фаховий рівень шляхом самоосвіти;

§ когнітивний - знання основних положень теорії педагогічного управління; змісту, етапів прогнозування, перспективного та поточного планування навчальної діяльності молодших школярів; змісту та методів і прийомів організаційної діяльності вчителя на кожному з етапів засвоєння знань учнями; змісту, принципів, видів та форм контролю, критеріїв діагностування й аналізу навчання учнів, методів і прийомів його регулювання і корекції;

§ операційно-практичний - уміння уявляти об'єкт прогнозування, формулювати та аналізувати педагогічні гіпотези, встановлюючи причинні зв'язки та використовуючи методи мисленнєвого моделювання; планувати варіативні моделі навчальної діяльності, визначаючи тип уроку і його місце в їх системі, цілі навчання, структуруючи навчальний матеріал і добираючи варіанти ефективних методів, прийомів та способів взаємодії вчителя та учнів; забезпечувати організацію навчальної діяльності молодших школярів із пріоритетом навчання прийомам самостійної роботи, поєднанням різних форм роботи на уроці, завдань репродуктивного і творчого характеру; мобільно перебудовувати управлінську діяльність за умов невідповідності навчального процесу його плану-проекту; відбирати інформацію про здійснення управління і визначати відповідність навчальних дій учнів умовам навчального завдання із урахуванням їх індивідуально-психологічних особливостей; проводити вивчення процесу і продуктів діяльності учнів та робити практичні висновки для використання їх у подальших корекції і плануванні.

На основі визначених критеріїв обґрунтовано чотири (низький, середній, достатній і високий) рівні готовності студентів педагогічного коледжу до управління навчальною діяльністю молодших школярів.

6. Доведено, що підготовка студентів педагогічного коледжу до управління навчальною діяльністю молодших школярів значно активізується за таких педагогічних умов: спрямованість педагогічного процесу на розвиток у студентів потреби в управлінні навчальною діяльністю молодших школярів; засвоєння знань про особливості управління навчанням учнів початкових класів із здійсненням міжпредметних зв'язків та практичною його спрямованістю; забезпечення оволодіння управлінськими вміннями і навичками шляхом використання активних методів навчання, комбінування теоретичного навчання, практичних видів роботи, навчальної практики та позааудиторної роботи; створення можливостей кожному студенту для виявлення і розвитку особистісних управлінських якостей.

Дослідженням доведено ефективність розробленої методики підготовки студентів педагогічного коледжу до управлінської діяльності, що має такий структурний склад: мета підготовки, зміст підготовки та форми і методи його реалізації.

Результати формувального експерименту засвідчили достатню ефективність розроблених педагогічних умов та методики підготовки студентів педагогічного коледжу до управління навчальною діяльністю молодших школярів. Рівень готовності студентів експериментальної групи значно вищий за аналогічні показники випускників контрольної групи (високий рівень - ЕГ - 15%, КГ - 7%, достатній рівень - ЕГ- 63%, КГ - 35%).

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглядуваної проблеми. Подальшого вивчення потребують питання розробки методологічних основ та системи підготовки викладачів педагогічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації до здійснення управлінської підготовки студентів; оптимізації використання можливостей педагогічної практики у формуванні готовності студентів педагогічного коледжу до управління навчанням молодших школярів, удосконалення системи позааудиторної та виховної роботи.

управління навчання студент учень



Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях

1. Михальська В.Р. Суть і особливості педагогічного управління навчальним процесом у початковій школі// Наука і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. - К.: Логос, 2003. - Том ХХХІХ.- С. 109-119.

2. Михальська В.Р. Удосконалення підготовки молодшого спеціаліста в умовах педагогічного коледжу// Підготовка вчителя початкової школи в умовах нової парадигми освіти: Матеріали Міжнародної науково-методичної конференції: 1-2 квітня 2004 р. /Укл. Л.Л. Макаренко, М.С. Севастюк, О.П. Симоненко. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2004. - С. 142-144.

3. Михальська В.Р. До проблеми функцій вчителя початкової школи // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: зб. наук пр. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Випуск 26. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Ефективні підходи і результативні технології навчання та виховання в умовах нової структури і змісту початкової освіти" - Рівне: РДГУ, 2003.- С. 134-136.

4. Михальська В.Р. Готовність студентів педагогічного коледжу до управління діяльністю молодших школярів// Нова педагогічна думка. Науково-методичний журнал. - Рівне: Ліста - М. - 2004. - №1- С. 45-49.

5. Михальська В.Р. Управлінська компетентність учителя сучасної школи// Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Збірник наукових праць/ Ред. кол. Гузій Н.В. (відп. ред.) та інші. - Вип. 10. - К., НПУ, 2003.- С. 68-74.

6. Михальська В.Р. Аналіз підготовки студентів педагогічного коледжу до управлінської діяльності//Нова педагогічна думка. Науково-методичний журнал. - Рівне: РОІППО. - 2004. - №3. - С. 14-17.

7. Михальська В.Р. Педагогічна практика як фактор підготовки майбутнього вчителя до управлінської діяльності // Педагогічна творчість, майстерність, професіоналізм: проблеми теорії і практики підготовки вчителя-вихователя-викладача: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції: 29 березня - 1 квітня 2005 р. - К., НПУ, 2005. -С. 137 - 140.

8. Михальська В.Р. Проблема підготовки вчителя початкових класів до управлінської діяльності// Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. Зб. наук. пр. Випуск 28. - Київ - Запоріжжя: ЗОІППО. - 2003. - №26 - С. 31-38.

9. Михальська В.Р. Професійна управлінська підготовка вчителя початкової школи// Неперервна професійна освіта: теорія і практика. Науково-методичний журнал. - К., ІПППО АПН України, 2005.- Випуск 2 - С. 83-91

10. Михальська В.Р. Управління навчальною діяльністю молодших школярів. Навчальна програма спецкурсу - Сарни: Видавничий центр. - 2004. - 23 с.

11. Михальська В.Р. Підготовка студентів педагогічного коледжу до управлінської діяльності. Методичні рекомендації до викладання спецкурсу - Сарни: Видавничий центр. - 2004. - 83 с.

Размещено на Allbest.ru