Теоретико-методологічні та технологічні засади формування міжкультурної комунікації студентів вищих навчальних закладів економічного профілю

У третьому розділі - “Формування міжкультурної комунікації студентів ВНЗ економічного профілю в процесі професійної підготовки” - визначено компоненти педагогічної системи формування МКК студентів ВНЗ економічного профілю (студенти й викладачі, педагогічні цілі, принципи, зміст, методи, засоби та організаційні форми навчання) на основі інваріантної моделі; розроблено педагогічну технологію формування МКК; визначено й описано етапи її реалізації; розроблено дидактичні засоби управління навчальною діяльністю студентів ВНЗ економічного профілю.

Зважаючи на те, що суттєвою характеристикою студентів є професійна спрямованість, обґрунтовано умови її посилення в процесі формування МКК: урахування потреб та інтересів студентів; посилення міжпредметних зв'язків; активізація їхньої пізнавальної активності через використання актуального навчального матеріалу, інтерактивних методів, форм навчання, які моделюють ситуації професійної діяльності.

Доведено, що метою й результатом педагогічного процесу формування МКК має стати формування суб'єктності майбутнього фахівця, яка є основою для його подальшого саморозвитку. Проявами суб'єктності студента є певний рівень мотивації до формування МКК, цілеспрямованість у досягненні результатів, інтелектуальна (пізнавальна) активність, креативність і здатність до рефлексії. Показано, що особистісно орієнтоване навчання забезпечує умови для виявлення та розвитку суб'єктних якостей студентів, за яких кожен з них перетворюється на активного суб'єкта своєї навчальної діяльності. Педагог як суб'єкт педагогічного процесу формування МКК має характеризуватися високим рівнем методологічної культури, що дасть йому змогу здійснити організацію навчальної діяльності на наукових засадах, гнучко управляти нею, реалізувати спілкування на діалогічних засадах.

На підґрунті досліджень науковців (Л. Виготський, П. Гальперін, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, Б. Ломов, А. Петровський та інші) щодо понять “мета” і “цілепокладання” доведено, що педагогічні цілі формування МКК мають відображати компоненти філософської категорії “досвід” і відповідати таким критеріям, як ієрархічність, діагностичність і технологічність. Діагностичне визначення цілей потребувало виокремлення необхідних якостей майбутнього фахівця з економіки й детального опису ознак їх прояву з урахуванням специфіки професійної діяльності. Керуючись теорією вчених щодо моделі фахівця та галузевими стандартами професійної підготовки студентів економічного профілю, проаналізовано й виокремлено основні якості студентів, необхідні їм для успішного здійснення МКК: суб'єктні, професійні, комунікативні, моральні. Вони характеризують аспекти діяльності людини в предметній, комунікативній і емоційно-ціннісній сферах. Професійні якості фахівця виявляються в його діяльності, рівень здійснення якої залежить від суб'єктних властивостей (мотивації, цілеспрямованості, пізнавальної активності, здатності до рефлексії). Якість знань (повнота, гнучкість) визначає професійну майстерність і виявляється в умінні приймати економічно обґрунтовані рішення і працювати в міжкультурній “команді”. Основною моральною якістю майбутнього фахівця з економіки є міжкультурна толерантність до проявів “інакшості”.

Для реалізації розробленої теоретичної концепції було визначено групи педагогічних принципів (професійної спрямованості, гуманітаризації та гуманізації), результатом упровадження яких у педагогічну практику є становлення творчих суб'єкт-суб'єктних відносин між викладачем і студентами.

На основі аналізу концепцій щодо змісту освіти (Б. Гершунський, С. Гончаренко, І. Зязюн, В. Краєвський, В. Ледньов, І. Лернер та інші) обґрунтовано змістове наповнення інваріантних компонентів формування МКК: когнітивного (знання стосовно об'єкта вивчення - процесу МКК та його специфіки в професійній діяльності економістів), емоційно-ціннісного (ціннісні орієнтації, ставлення до МКК та мотивація до її здійснення, необхідні професійно-особистісні якості), комунікативно-діяльнісного (рівні сформованості МКК).

Оскільки зміст МКК відтворює єдність філософського, культурологічного, психологічного, лінгвістичного й економічного аспектів, це дає підстави стверджувати, що його засвоєння відбувається на міжпредметному рівні засобами всіх дисциплін, які студенти вивчають у ВНЗ. Навчальні матеріали мають апелювати до їхнього досвіду МКК, сприяти його розширенню, спонукати до висловлювання власної позиції, формування ціннісних орієнтацій стосовно іншої культури, пошуку творчих і безконфліктних підходів до вирішення проблем у процесі МКК.

Реалії мультикультурного світу зумовлюють необхідність формування у студентів ціннісних орієнтацій щодо навколишнього світу, своєї професійної діяльності, іншої людини, свого “Я”. Доведено, що оновлення змісту професійної освіти можливе за умови посилення емоційно-ціннісного компонента у змісті формування МКК, що сприятиме духовному зростанню студентів. Це дозволить їм усвідомити існування культурно зумовлених відмінностей у всіх сферах життєдіяльності представників іншої культури, що виявляється, зокрема, в особливостях їхньої комунікативної поведінки, а також методах і формах здійснення економічної діяльності.

Показано, що підготовка компетентного фахівця, який відповідав би потребам сучасного ринку праці, має бути спрямована на формування його професійно-особистісних якостей. Підсилення комунікативно-діяльнісного складника у змісті формування МКК дає змогу студентам набути вміння приймати економічно доцільні рішення в проблемних ситуаціях МКК, розвивати здатність до співпраці у складі “міжкультурних команд”.

Аналіз наукової літератури і власний педагогічний досвід довели необхідність застосування системи методів формування МКК відповідно до цілей і змісту освіти майбутніх економістів. За їх допомогою викладач організує орієнтувальну, пізнавальну й практично-перетворювальну діяльність студентів, спрямовану на засвоєння соціокультурного досвіду МКК у типових ситуаціях професійної діяльності. З'ясовано, що застосування інтерактивних методів (ділові ігри, презентації, дискусії, диспути, аналіз критичних ситуацій) і методів дослідницької діяльності забезпечує не тільки якісне засвоєння навчальної інформації, набуття досвіду здійснення МКК на творчому рівні, а й формування соціально і професійно важливих якостей фахівця.

У розділі доведено, що професійна спрямованість має втілюватися у відповідних організаційних формах навчального процесу, що моделюють види й способи діяльності, типові для даної професії. Реалізація педагогічних принципів формування МКК передбачає організацію СПД, що здійснюється в різноманітних формах взаємодії викладача зі студентами і студентів між собою. У ситуаціях СПД студенти набувають необхідного для подальшої роботи досвіду МКК, засвоюють форми спілкування, поведінки й соціальної взаємодії, комунікативні норми відносин між людьми. Це сприяє розвитку особистості студента як суб'єкта майбутньої професійної діяльності, його мотиваційної сфери, становленню національної та індивідуальної “картини світу”, вихованню на основі загальнолюдських цінностей.

Взаємодія суб'єктів формування МКК спрямована на досягнення спільного результату, що диктує необхідність об'єднання зусиль у визначенні цілей, змісту, методів і форм навчання. Обґрунтовано, що узгодження компонентів педагогічної системи формування МКК є запорукою успішності співпраці учасників педагогічного процесу, важливою передумовою їхнього розвитку. Завдання підвищення професійної підготовки майбутніх економістів до МКК слід вирішувати за умов, коли студент перестане бути об'єктом впливу викладача, а перетвориться на активного суб'єкта своєї навчальної діяльності. Розвиток суб'єктного потенціалу студентів, становлення мотивації, пізнавальної активності, цілеспрямованості, креативності і здатності до рефлексії відбувається в педагогічному процесі, для реалізації якого необхідно спроектувати відповідну педагогічну технологію.

На підґрунті досліджень учених (Г. Атанов, Ю. Бабанський, В. Беспалько, Т. Дмитренко, В. Євдокимов, М. Кларін, О. Пєхота, Г. Селевко, Н. Тализіна, Т. Шамова, Н. Щуркова та інші) щодо сутності й функцій педагогічних технологій виокремлено основні теоретичні положення, важливі для проектування технології формування МКК: мета реалізації інноваційного педагогічного процесу полягає в оптимальному управлінні навчальною діяльністю студентів, що забезпечує їхній неперервний особистісний розвиток; результатом реалізації педагогічної технології є засвоєння студентами змісту освіти, а значить - соціокультурного досвіду людства у сфері професійної діяльності; впровадження педагогічних технологій здійснюється завдяки застосуванню дидактичних засобів, які уможливлюють управління навчальною діяльністю студентів з боку педагога на різних рівнях (пряме управління, співуправління, самоуправління).

На основі досліджень науковців доведено, що педагогічні технології мають ґрунтуватися на об'єктивних психологічних закономірностях засвоєння людиною знань і формування вмінь; вибір змісту, засобів, методів і організаційних форм навчальної діяльності має сприяти суб'єктному розвитку її учасників; методологічну основу технології становлять гуманістичні принципи, що виявляються в гуманному характері управлінського впливу педагога під час СПД, урахуванні індивідуальних особливостей студентів.

Вивчення напрацювань науковців (І. Бех, В. Сєріков, Т. Сущенко, Н. Щуркова, І. Якиманська та інші) дозволило визначити, що впровадження педагогічної технології, побудованої на принципах особистісно орієнтованого навчання, забезпечує умови для прояву індивідуальності кожного студента і задоволення його потреб. З урахуванням вимог суспільства щодо формування у студентів ідеалів гуманістичної культури обґрунтовано необхідність упровадження особистісно орієнтованої технології формування МКК, для якої характерні суб'єкт-суб'єктні відносини між учасниками педагогічного процесу. Доцільність її розробки зумовлена спрямованістю на розвиток пізнавальної й комунікативної активності студента, саморозвиток його сутнісних сил, становлення суб'єктності.

Вивчення літератури щодо особистісно орієнтованих технологій дозволило визначити ознаки, яким має відповідати технологія формування МКК: контекстуальність особистісно розвивальних ситуацій СПД; діалогічність; атмосфера відкритості, вільного обміну думками, смислами, цінностями, емоціями; застосування інтерактивних методів засвоєння змісту. Для реалізації технології передбачено проектування життєвих і професійних ситуацій, в яких відбувається формування досвіду МКК і культури соціальних відносин. Створені ситуації СПД дозволяють поставити студента в нові умови, що потребують від нього рефлексії, аналізу, осмислення і переосмислення обставин, вироблення адекватних форм соціальної поведінки.

Педагогічну технологію формування МКК студентів ВНЗ економічного профілю спроектовано на основі інваріантної технології здійснення людиною діяльності, яка поділяється на такі етапи: орієнтувальний, пізнавальний, перетворювальний та рефлексивно-коригувальний. Комунікативна спрямованість навчальної діяльності з формування МКК, а також засоби її здійснення зумовили виокремлення мотиваційно-цільового, комунікативно-пізнавального, комунікативно-діяльнісного й ціннісно-рефлексивного етапів технології формування МКК.

На мотиваційно-цільовому етапі здійснюється орієнтування учасників педагогічного процесу в навчальній діяльності. На ньому відбувається активізація наявних знань і досвіду студентів-економістів та формування позитивної пізнавальної мотивації, завдяки чому навчальна діяльність набуває для індивіда певного особистісного смислу, забезпечує його інтерес до неї і перетворює зовнішньо визначені цілі діяльності на внутрішні особистісні потреби. Студенти мають усвідомити важливість засвоєння знань для майбутньої професійної діяльності, зрозуміти необхідність набуття вмінь виконання роботи на високому рівні. На мотиваційно-цільовому етапі педагогічного процесу формування МКК переважає пряме управління навчальною діяльністю студентів з боку викладача, який орієнтує їх у новому навчальному матеріалі.

На комунікативно-пізнавальному етапі студентам необхідно засвоїти нову інформацію стосовно об'єкта вивчення, створити його модель, засвоїти засоби МКК для подальшого їх використання в процесі вирішення практичних завдань професійного характеру. Результатом цього етапу є розвиток когнітивної сфери студентів за рахунок уведення нової навчальної інформації, вдосконалення комунікативних умінь стосовно нової тематики, формування суб'єктних якостей особистості, вироблення стратегії творчого застосування здобутих знань у нових умовах МКК. Під час здійснення спільної діяльності у студентів зростає ініціатива та самостійність, відбувається перехід від позиції об'єкта управління з боку викладача до участі в управлінні процесом навчання.

На комунікативно-діяльнісному етапі студенти виконують за розробленою моделлю різноманітні завдання з метою всебічного вивчення об'єкта і засвоєння способів діяльності з ним. Для цього етапу характерним є самоуправління студентів, які здатні самостійно і творчо вирішувати завдання у складних і змінених умовах МКК. На ціннісно-рефлексивному етапі відбувається зіставлення отриманих результатів із цілями, сформульованими на початку навчальної діяльності. У процесі засвоєння навчальної інформації й набуття досвіду здійснення МКК у студентів формується емоційно-ціннісне ставлення до навколишнього світу, своєї професії, інших людей і самого себе.

Обґрунтовано, що надзвичайно важливе значення у здійсненні МКК має формування орієнтувального механізму, оскільки постійно мінливі обставини ситуації МКК передбачають здатність людини миттєво орієнтуватися, відшукувати потрібні слова, засоби комунікативної діяльності. Із цією метою для студентів-економістів уведено спецкурс “Основи міжкультурної комунікації”, призначення якого полягає в повідомленні їм системи орієнтирів щодо процесу МКК (аспектів вивчення, закономірностей і особливостей, умов успішного перебігу, причин непорозуміння тощо).

Розроблена педагогічна система формування МКК майбутніх економістів і відповідна технологія застосовуються на рівні навчального матеріалу, зміст якого мають засвоїти студенти. З метою реалізації педагогічного процесу формування МКК розроблено систему дидактичних засобів управління навчальною діяльністю студентів на кожному з етапів технології. Завдяки її застосуванню забезпечується керованість педагогічного процесу.

У четвертому розділі - “Експериментальна перевірка ефективності педагогічного процесу формування міжкультурної комунікації студентів вищих закладів освіти економічного профілю” - випробувано модель формування МКК (рис. 1), розроблену на основі концепції; здійснено аналіз одержаних результатів з метою її корекції.

Модель формування МКК студентів ВНЗ економічного профілю складається з педагогічної системи, спроектованої для організації навчальної діяльності студентів-економістів; педагогічної технології, розробленої для управління спільною навчальною діяльністю суб'єктів цілісного педагогічного процесу. Головною метою й результатом педагогічного процесу є сформованість МКК майбутнього фахівця з економіки, їх досягнення забезпечує його всебічний розвиток, становить основу успішної професійної діяльності в умовах МКК. Передбачено, що основними принципами реалізації поставленої мети є професійна спрямованість навчання майбутніх економістів, гуманітаризація змісту їхньої професійної освіти, гуманізація відносин між викладачами і студентами.

Визначені принципи зумовили вибір компонентів педагогічної системи (змісту, засобів, методів і організаційних форм навчальної діяльності). Змістовий компонент педагогічної системи формування МКК охоплює когнітивний, емоційно-ціннісний та комунікативно-діяльнісний складники, засвоєння яких забезпечує набуття студентами досвіду МКК у всіх сферах життя, насамперед, професійній. Реалізація компонентів спроектованої педагогічної системи й застосування дидактичних засобів управління навчальною діяльністю студентів відбувається на всіх етапах технології формування МКК (мотиваційно-цільовому, комунікативно-пізнавальному, комунікативно-перетворювальному, ціннісно-рефлексивному).

Рис. 1. Модель цілісного педагогічного процесу формування

міжкультурної комунікації студентів ВНЗ економічного профілю

Діагностично визначені критерії особистісного зростання студентів (суб'єктні, професійні, комунікативні й моральні якості) показують рівень сформованості МКК майбутнього фахівця у сфері професійної діяльності.

Експериментальне дослідження, в якому взяли участь 1347 студентів і 112 викладачів з різних ВНЗ України, було здійснено протягом 2004-2009 рр. у три етапи: підготовка (констатувальний етап), виконання (формувальний етап, основною метою якого було впровадження розробленої технології), оцінювання отриманих результатів (контрольний етап) для визначення ефективності педагогічного процесу формування МКК майбутніх економістів.

На констатувальному етапі досліджено актуальний стан з формування МКК у ВНЗ економічного профілю; виявлено проблеми й потреби студентів та науково-педагогічних працівників, наявний рівень МКК студентів, мотивів до його підвищення. Отримані результати, що підтвердили актуальність досліджуваної проблеми, дали змогу визначити першочергові завдання експерименту, розробити й обґрунтувати засоби діагностики сформованості МКК майбутніх фахівців з економіки. Для забезпечення об'єктивних умов проведення формувального етапу експерименту здійснено вирівнювання груп за обраними критеріями та визначено склад експериментальних і контрольних груп.

У розділі детально висвітлено результати формувального етапу педагогічного експерименту, що здійснено на базі Харківського національного економічного університету, який готує фахівців з 22 економічних спеціальностей. Варіативність педагогічного експерименту забезпечила можливість пошуку оптимальних шляхів розширення у студентів досвіду МКК. Якщо впровадження педагогічної технології забезпечило у студентів експериментальної групи Е1 розширення мотиваційно-цільового складника в досвіді МКК і формування здебільшого практичних навичок здійснення процесу МКК без достатнього розуміння його соціокультурного контексту, то спецкурс “Основи міжкультурної комунікації” дав змогу студентам експериментальної групи Е2 зорієнтуватися в теоретичних проблемах стосовно процесу МКК, що сприяло підвищенню рівня їхньої поінформованості щодо особливостей інших культур, закономірностей і особливостей процесу МКК; усвідомленню важливості й необхідності набуття досвіду МКК; підвищенню мотивації до вивчення інших культур і мов. У поєднанні з використанням технології формування МКК це забезпечило розширення у студентів групи Е2 когнітивного складника в досвіді МКК і формування на цій основі ціннісних орієнтацій, усвідомлення розбіжностей між культурами та необхідності психологічної підготовки до процесу МКК. Доповнення зазначених дидактичних засобів практичними завданнями з опрацювання теоретичного матеріалу спецкурсу (вирішення проблемних ситуацій у професійній діяльності, тести, завдання на аналіз, синтез, узагальнення тощо) сприяло формуванню у студентів експериментальної групи Е3 комунікативно-діяльнісного складника досвіду МКК.

Визначення результатів формувального експерименту відбувалось із застосуванням комплексу діагностичних методик, які були єдиними для всіх експериментальних і контрольних груп, що дало змогу достовірно простежити динаміку формування МКК. Для визначення стану сформованості МКК застосовано науково обґрунтовані й апробовані на практиці діагностичні методики: анкетування, бесіди, спостереження, метод експертного опитування, метод ранжування мотивів для самооцінювання студентами рівня своєї мотивації до формування МКК; рекомендований Міністерством освіти і науки України тест з метою визначення рівня толерантності (№ 1/9-493 від 31.10.2003 р.); методика виокремлення інформаційно-смислових елементів тексту (ІСЕТ) І. П. Подласого для встановлення повноти засвоєння знань з МКК; методика Г. Єльникової, спрямована на з'ясування засвоєного рівня МКК, що є показником гнучкості знань; методика В. Чучукова для порівняння успішності студентів у контрольних й експериментальних групах.

На основі аналізу кількісних результатів контрольного етапу в експериментальних групах зафіксовано якісні зміни у сформованості МКК, їх позитивну динаміку, що виявилось у підвищенні якості знань студентів, прирощенні набутого ними досвіду творчої діяльності в ситуаціях міжкультурної взаємодії (вирішення проблем у процесі СПД), формуванні міжкультурної толерантності. Зокрема, значно зріс рівень мотивації студентів до формування МКК як складника майбутньої професійної діяльності, що відбулося за рахунок розвитку пізнавальної й соціальної мотивації студентів у процесі спільної навчальної діяльності з розв'язання проблемних ситуацій, поступового перетворення її на творчий процес.

Порівняння середніх показників успішності студентів на констатувальному та контрольному етапах педагогічного експерименту, отриманих на основі статистичного оброблення результатів контрольної роботи, довело суттєві зрушення в якості засвоєних знань (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка змін у засвоєнні знань з МКК студентів експериментальних і контрольних групп (за підрахунком кількості правильно виконаних ІСЕТ)

З таблиці 1 видно, що в групі Е1 середній показник успішності підвищився на 1,05 порівняно з групою К1, де цей показник змінився на 0,84 порівняно з даними констатувального етапу; зіставлення середніх показників підсумкового і початкового зрізів у групі Е2 показало зростання успішності на 1,13, тоді як в групі К2 - 0,89; у групі Е3 - 1,29, а у групі К3 - 0,48.

Узагальнення результатів підсумкової контрольної роботи свідчить про підвищення рівня сформованості МКК на основі засвоєних знань в експериментальних групах порівняно з контрольними (табл. 2), що пов'язано переважно зі збільшенням кількості правильно виконаних завдань творчого рівня. Таким чином, можна зробити висновок про набуття студентами експериментальних груп досвіду творчої діяльності завдяки використанню розробленого комплексу дидактичних засобів управління.

Спостереження за навчальною діяльністю студентів на всіх етапах педагогічного експерименту дало змогу констатувати позитивну динаміку в становленні міжкультурної толерантності. Якщо на констатувальному етапі тільки 12% усіх студентів експериментальних груп розуміли сутність поняття “толерантність” і могли визначити ознаки прояву цієї якості, то на формувальному етапі вже 54% опитаних усвідомлювали її сутність, а значить - важливість для успішності процесу МКК (для порівняння: у контрольних групах ці показники становили відповідно 10 і 28%). Значне збільшення кількості студентів, які готові будувати свою взаємодію на принципі міжкультурної толерантності, пояснюємо навчальними та позааудиторними заходами (проведення конференцій, конкурсів, диспутів тощо), спрямованими на її формування.

Таблиця 2

Середній коефіцієнт рівня сформованості МКК

в експериментальних і контрольних групах (підсумковий зріз)

Результати підсумкового контролю навчальних досягнень підтверджують, що студенти експериментальних груп набули досвіду здійснення МКК; на основі отриманих даних їх було розподілено за типами міжкультурних комунікантів у сфері професійної діяльності (табл. 3).

Таблиця 3

Розподіл студентів в експериментальних і контрольних группах за типами міжкультурних комунікантів, %

Міжкультурний комунікант-початківець характеризується низьким рівнем МКК, він здійснює МКК у професійній діяльності на рівні репродуктивної алгоритмічної діяльності, що ґрунтується на автоматизованих навичках спілкування у простих ситуаціях соціальної взаємодії. Набуті знання щодо особливостей процесу МКК і вміння її здійснювати дозволяють йому “відкривати” особливості іншої культури і “виживати” в ній. Процес МКК супроводжується значними труднощами, пов'язаними, насамперед, з недостатнім рівнем лінгвістичної підготовки, що спричиняє проблеми з висловлюванням своїх думок і розумінням іншомовного партнера по комунікації, низьким рівнем психологічної підготовленості до МКК.

Самостійний (незалежний) міжкультурний комунікант характеризується середнім рівнем МКК, він здатен здійснювати МКК у професійній діяльності з певними обмеженнями через недостатні знання культури партнера, а також психологічні та мовні проблеми. Але, незважаючи на це, він може самостійно обговорювати та вирішувати особистісні, соціальні й професійні питання. Для такого типу міжкультурного комуніканта характерним є здійснення МКК з вирішення професійних проблем на рівні продуктивної евристичної діяльності.

Досвідчений (компетентний) міжкультурний комунікант здійснює МКК на високому рівні, що виявляється в його здатності автономно, спонтанно й без особливих труднощів взаємодіяти з діловими партнерами інших країн у нових складних ситуаціях МКК. Він характеризується повнотою знань щодо особливостей процесу МКК (культурологічних, психологічних, лінгвістичних), гнучкістю та оперативністю їх застосування в ситуаціях МКК, а також стійким пізнавальним інтересом до проблем МКК, сформованістю мотивів до її успішного здійснення; яскраво вираженою потребою розширювати досвід МКК, що зумовлено свідомим сприйняттям його як цінності. Такий міжкультурний комунікант здійснює МКК на рівні продуктивної творчої діяльності, здатен приймати відповідальні, економічно обґрунтовані рішення, взаємодіяти у складі “міжкультурних команд”.

У табл. 3 наочно показано позитивну динаміку збільшення частки досвідчених комунікантів, здатних ефективно взаємодіяти з представниками інших культур і компетентно вирішувати професійні проблеми. Так, в Е1 їх частка становить 37,79%; порівняно з констатувальним етапом (15,25%) можна спостерігати приріст у 22,54%. Показники динаміки позитивних змін у групах Е2 і Е3 дорівнюють, відповідно, 19,45 і 19,80%.

Отримані результати дають підстави вважати, що у студентів відбулися значні якісні зміни у рівні сформованої МКК. Це виявилось не тільки в їхньому позитивному ставленні до своєї професії, але й у вмінні здійснювати рефлексію стосовно рівні своєї власної комунікативної культури, що пояснюється наданням їм можливості активно застосовувати набуті вміння у варіативних ситуаціях МКК.

Таким чином, поставлену мету досягнуто, завдання виконано, гіпотезу підтверджено. Отримані результати доводять, що запропонована модель формування МКК майбутніх економістів підтвердила свою ефективність.

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі теоретичного узагальнення запропоновано новий підхід до розв'язання наукової проблеми професійної підготовки студентів ВНЗ економічного профілю в процесі формування МКК, що полягає у визначенні теоретико-методологічних і технологічних засад цього педагогічного процесу, розробленні концепції й побудові моделі формування МКК, випробуваних у педагогічній практиці. Узагальнення результатів теоретичного пошуку та експериментальної роботи дає змогу зробити такі висновки.

1. Вивчення вітчизняної та зарубіжної літератури з філософії, культурології, педагогіки, психології, лінгвістики й економіки щодо процесу МКК та її формування дозволило з'ясувати стан розробленості проблеми дослідження, визначити його теоретико-методологічні та технологічні засади на основі системного, парадигмального, факторного, культурологічного, діяльнісного, технологічного й кібернетичного підходів.

Доведено, що теоретичним підґрунтям визначення методологічних засад МКК та процесу її формування є діалогічна концепція культури, яка інтегрує діяльнісний, аксіологічний та інформаційно-семіотичний аспекти й характеризує студента як суб'єкта цілеспрямованої діяльності, носія інформації, культурних цінностей і мови.

Згідно з діалогічною концепцією, культура спілкування є сутнісною характеристикою особистості, пов'язаною із здатністю формувати та підтримувати гуманістичні відносини з іншими людьми в процесі соціальної взаємодії, досягати її шляхом діалогу, який передбачає принципову рівність партнерів з комунікації, прагнення до порозуміння.

2. У рамках діалогічної концепції МКК визначено як форму соціальної взаємодії представників різних культур, що здійснюється з метою вирішення проблем професійного та особистісного характеру. У результаті проведеного аналізу встановлено, що особливості МКК виявляються в усіх аспектах її структури, а саме: комунікативному, інтерактивному, перцептивному.

Результати аналізу наукової літератури дали змогу визначити “внесок” кожного з аспектів у з'ясування сутності МКК у сфері економіки та процесу її формування: філософський аспект - дослідження цілей і принципів МКК; культурологічний - змісту, методів і форм МКК, а також характеру оптимальних відносин між людьми під час МКК; психологічний - психологічного стану, проблем людей у процесі МКК, що зумовлені їхніми культурними відмінностями; лінгвістичний - застосування вербальних і невербальних засобів МКК, алгоритму оброблення отриманої інформації в текстах; економічний - специфіки ділового спілкування в ситуаціях МКК. Ефективність МКК у сфері економіки забезпечується за умови взаємодії ділових партнерів на основі суб'єкт-суб'єктних відносин і залежить від рівня засвоєння особливостей іншої культури, сформованості МКК, професійно-особистісних якостей.

Сутність педагогічного процесу формування МКК теоретично обґрунтовано на основі аналізу сучасних парадигм у педагогічній науці, розгляду понять “діяльність”, “навчальна діяльність”, з'ясування специфіки підготовки фахівців економічного профілю до здійснення МКК. Формування МКК студентів ВНЗ економічного профілю визначено як цілісний педагогічний процес, спрямований на розвиток суб'єктних, професійних, комунікативних і моральних якостей майбутнього фахівця; його організація і реалізація здійснюється на принципах особистісно орієнтованого навчання з метою засвоєння змісту, методів і форм професійної діяльності в умовах МКК, формування культури соціальних стосунків її учасників.

3. На основі аспектного аналізу МКК, галузевих стандартів підготовки студентів-економістів обґрунтовано систему критеріїв, показників та рівнів сформованості МКК. Показано, що на рівень сформованості МКК (високий, середній, низький) впливають суб'єктні властивості майбутнього фахівця (мотивація, здатність до рефлексії); якість знань (повнота, гнучкість), що визначає професійну майстерність, виявляється в його вмінні приймати економічно доцільні рішення, здатності взаємодіяти в міжкультурній “команді”; міжкультурна толерантність є найважливішою професійно-особистісною якістю економіста в сучасному мультикультурному світі.

4. Розроблена концепція ґрунтується на розумінні того, що формування МКК є невід'ємним складником професійної підготовки майбутніх економістів, у процесі якої відбувається їхній всебічний розвиток. Цілеспрямоване формування МКК на підґрунті визначених теоретико-методологічних і технологічних засад забезпечує підвищення якості фахової підготовки, здатність до соціальної взаємодії на основі високої культури суб'єкт-суб'єктних відносин, професійно-особистісного толерантного становлення, спроможності до неперервної самоосвіти з питань МКК.

Розроблено модель формування МКК, що забезпечує реалізацію основних векторів багатовимірного педагогічного процесу: організацію, управління й спілкування. Передбачено, що організація формування МКК здійснюється через проектування педагогічної системи та її компонентів; управління навчальною діяльністю студентів - через упровадження педагогічної технології та системи розроблених дидактичних засобів; діалогічне спілкування учасників педагогічного процесу - через проектування ситуацій СПД у сфері професійної діяльності.

Для організації педагогічного процесу з формування МКК визначено та детально схарактеризовано компоненти педагогічної системи формування МКК студентів економічного профілю, (суб'єкти, педагогічні цілі, принципи, зміст, методи, засоби та організаційні форми навчання), які наповнено змістом професійної діяльності.

Мета всебічного розвитку фахівця в процесі формування МКК визначає принципи спільної продуктивної діяльності (професійна спрямованість, гуманітаризація змісту професійної освіти, гуманізація відносин учасників педагогічного процесу), які спрямовано на розв'язання суперечностей і підвищення ефективності навчальної діяльності. Встановлено, що результатом упровадження системи принципів у педагогічну практику є наявність творчих суб'єкт-суб'єктних стосунків між учасниками педагогічного процесу.

Інваріантні компоненти змісту формування МКК, виокремлені на підґрунті категорії “досвід”, забезпечують у когнітивному аспекті засвоєння знань щодо інших культур і процесу МКК; у ціннісно-мотиваційному - вироблення ціннісних орієнтацій, підвищення мотивації до МКК, розвиток професійно-особистісних якостей; у комунікативно-діяльнісному - формування вмінь і навичок, що уможливлюють активну соціальну взаємодію з представниками інших культур. У дослідженні обґрунтовано необхідність посилення емоційно-ціннісного компонента у змісті МКК, упровадження компетентнісного підходу, що реалізується завдяки використанню інтерактивних і дослідницьких методів, діалогових форм організації СПД, які моделюють типові для цієї професії зміст та способи діяльності.

5. Розроблено, науково обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічну технологію формування МКК студентів ВНЗ економічного профілю. З урахуванням особливостей МКК визначено її етапи: мотиваційно-цільовий, комунікативно-пізнавальний, комунікативно-діяльнісний, ціннісно-рефлексивний. На мотиваційно-цільовому етапі здійснюється орієнтування учасників педагогічного процесу в навчальній діяльності, цілепокладання, становлення позитивної мотивації до МКК. Спецкурс «Основи міжкультурної комунікації» надає студентам-економістам орієнтири щодо процесу МКК, необхідні для її ефективного здійснення. Метою комунікативно-пізнавального етапу є розроблення моделі об'єкта пізнання в сфері економіки, визначення його сутнісних характеристик, активізація навчального матеріалу. На комунікативно-діяльнісному етапі здійснюється детальне вивчення, засвоєння та творче застосування введеної інформації в нових умовах МКК. На ціннісно-рефлексивному етапі відбувається зіставлення отриманих результатів з цілями, сформульованими на початку навчальної діяльності, а також усвідомлення цінності набутих знань. Чітке дотримання цих етапів і застосування розроблених дидактичних засобів дозволяє “вивести” студентів з рівня прямого управління з боку викладача через співуправління на рівень самоуправління навчальною діяльністю.

Узагальнення результатів тривалого експериментального дослідження довело, що розроблена педагогічна технологія сприяла формуванню позитивної динаміки в експериментальних групах стосовно рівня сформованості МКК. Вона виявилась у підвищенні мотивації до формування МКК, якості засвоєних знань, професійно-особистісних якостей, що зумовило здатність майбутніх фахівців приймати доцільні, економічно обґрунтовані рішення в проблемних ситуаціях МКК, співпрацювати у складі міжкультурної «команди».

Отримані експериментальні дані дозволяють дійти висновку, що позитивні зміни у студентів забезпечено завдяки врахуванню основних векторів багатовимірного педагогічного процесу: організація, управління і спілкування.

Завдання підвищення професійної підготовки майбутніх економістів до МКК вирішено завдяки тому, що студент був не тільки об'єктом впливу викладача, але й активним суб'єктом навчальної діяльності. Розвиток суб'єктного потенціалу студентів, становлення мотивації, комунікативної активності, цілеспрямованості, креативності і здатності до рефлексії сприяє формуванню високоосвіченого професіонала у своїй галузі й вихованню його духовності, становленню особистості, яка може успішно співпрацювати з представниками інших культур.

6. Розроблено навчальні посібники, науково-методичні матеріали для студентів, магістрів, викладачів з метою забезпечення організації й управління педагогічним процесом формування МКК студентів економічного профілю.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Перспективним є подальше вивчення психолого-педагогічних умов формування ціннісних орієнтацій студентів-економістів у процесі МКК, розвитку міжкультурного діалогу, шляхів підвищення теоретико-методологічної культури та професійної майстерності науково-педагогічних працівників з питань формування МКК.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Колбіна Т. В. Формування міжкультурної комунікації майбутніх економістів: теоретико-методологічний аспект : монографія / Т. В. Колбіна. - Х. : ІНЖЕК, 2008. - 392 с.

Колбіна Т. В. Основи міжкультурної комунікації : навч. посіб. / Т. В. Колбіна. - Х. : ІНЖЕК, 2008. - 152 с.

Колбина Т. В. Про бізнес німецькою мовою : навч. посіб. / Т. В. Колбіна, Л. В. Мельніченко. - Х. : ІНЖЕК, 2009. - 272 с.

Колбіна Т. В. Обґрунтування проблеми дослідження міжкультурної компетентності майбутніх економістів на основі факторного аналізу / Т. В. Колбіна // Педагогіка та психологія : зб. наук. праць / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Х. : Курсор, 2004. - Вип. 26. - Ч. 2. - С. 39-47.

Колбіна Т. В. Діяльнісний підхід до вивчення проблеми формування міжкультурної комунікативної компетентності студентів економічних спеціальностей засобами іноземної мови / Т. В. Колбіна // Вісн. Харк. держ. акад. культури : зб. наук. пр. - Х. : ХДАК, 2005. - Вип. 16. - С. 234-241.

Колбіна Т.В. Професійна підготовка майбутніх економістів до міжкультурної комунікації засобами іноземної мови / Т. В. Колбіна // Педагогіка та психологія : зб. наук. праць / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Х. : Курсор, 2005. - Вип. 28. - С. 148-153.

Колбіна Т. В. Філософський аспект аналізу поняття міжкультурної комунікації / Т. В. Колбіна // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. - К. ; Запоріжжя : Запор. обл. ін-т післядипл. пед. освіти, 2005. - Вип. 35. - С. 79-85.

Колбіна Т. В. Суб'єкти педагогічної системи формування міжкультурної комунікації як об'єкти психолого-педагогічного дослідження / Т. В. Колбіна // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. - К. ; Запоріжжя : ГУ “ЗІДМУ”, 2006. - Вип. 37. - С. 47-54.

Колбіна Т. В. Аспекти міжкультурної комунікації в сфері економіки / Т. В. Колбіна // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. - К. ; Запоріжжя : ГУ “ЗІДМУ”, 2006. - Вип. 38. - С. 90-97.

Колбіна Т. В. Психологічний аспект аналізу поняття міжкультурної комунікації / Т. В. Колбіна // Вісн. Харк. держ. акад. культури : зб. наук. пр. - Х. : ХДАК, 2006. - Вип. 17. - С. 218-226.

Колбіна Т. В. Визначення змісту міжкультурної комунікації на основі філософської категорії “досвід” / Т. В. Колбіна // Проблеми інженерно-педагогічної освіти : зб. наук. пр. / Укр. інж.-пед. акад. - Х. : УІПА, 2006. - Вип. 14-15. - С. 92-102.

Колбіна Т. В. Застосування компетентнісного підходу до розгляду питання трансформації змісту професійної освіти / Т. В. Колбіна // Педагогіка та психологія : зб. наук. пр. / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Х. : Курсор, 2006. - Вип. 29. - С. 25-35.

Колбіна Т. В. Шляхи оновлення змісту формування міжкультурної комунікації студентів економічного профілю в педагогічній системі вищого навчального закладу / Т. В. Колбіна // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти : зб. наук. пр. / Рівн. держ. гуман. ун-ту. - Рівне : РДГУ, 2006. - Вип. 34. - С. 152-155.

Колбіна Т. В. Методологічні основи формування міжкультурної комунікації в контексті сучасних парадигм у педагогічній науці / Т. В. Колбіна // Вісн. Харк. держ. акад. культури : зб. наук. пр. - Х. : ХДАК, 2006. - Вип. 18. - С. 232-242.

Колбіна Т. В. Методологічні питання організації міжкультурної комунікації студентів-економістів / Т. В. Колбіна // Проблеми інженерно-педагогічної освіти : зб. наук. пр. / Укр. інж.-пед. акад. - Х. : УІПА, 2006. - Вип. 12. - С. 26-31.

Колбіна Т. В. Теоретичні питання моделювання педагогічної системи формування міжкультурної комунікації / Т. В. Колбіна // Проблеми інженерно-педагогічної освіти : зб. наук. праць / Укр. інж.-пед. акад. - Х. : УІПА, 2007. - Вип. 16. - С. 347-355.

Колбіна Т. В. Цілі формування міжкультурної комунікації у ВНЗ студентів економічного профілю / Т. В. Колбіна // Вісн. Харк. держ. акад. культури : зб. наук. пр. - Х. : ХДАК, 2007. - Вип. 19. - С. 183-191.

Колбіна Т. В. Теоретичні питання діагностики педагогічних цілей формування міжкультурної комунікації студентів економічного профілю / Т. В. Колбіна // Вісн. Харк. держ. акад. культури : зб. наук. пр. - Х. : ХДАК, 2007. - Вип. 20. - С. 186-194.

Колбіна Т. В. Критерії діагностики ефективності педагогічного процесу формування міжкультурної комунікації студентів-економістів / Т. В. Колбіна // Вісн. Черк. ун-ту. Серія : Пед. науки. - Черкаси : Вид-во ЧНУ, 2007. - Вип. 99. - С. 58-62.

Колбіна Т. В. Теоретичні аспекти дослідження проблеми формування змісту міжкультурної комунікації у професійній підготовці майбутніх економістів / Т. В. Колбіна // Теорія і практика управління соціальними системами : щокварт. наук.-практ. журнал. - 2007. - № 1. - С. 90-102.

Колбіна Т. В. Організація спільної діяльності студентів економічного університету в процесі міжкультурної комунікації (теоретичний аспект) / Т. В. Колбіна // Педагогіка та психологія : зб. наук. праць / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Х. : Курсор, 2007. - Вип. 31. - С. 42-50.

Колбіна Т. В. Формування міжкультурної толерантності студентів ВНЗ економічного профілю / Т. В. Колбіна // Вісн. Харк. держ. акад. культури : зб. наук. пр. - Х. : ХДАК, 2007. - Вип. 21. - С. 241-252.

Колбіна Т. В. Системне педагогічне дослідження формування міжкультурної комунікації: методологічний аспект / Т. В. Колбіна // Педагогічні науки : зб. наук. пр. - Суми : СумДПУ, 2007. - Ч. 3. - С. 39-45.

Колбіна Т. В. Культурологічний аспект міжкультурної комунікації як складного об'єкта педагогічного дослідження / Т. В. Колбіна // Вісн. Харк. держ. акад. культури : зб. наук. пр. - Х. : ХДАК, 2008. - Вип. 23. - С. 237-247.

Колбіна Т. В. Теоретичні питання проектування педагогічної технології формування міжкультурної комунікації у ВНЗ економічного профілю / Т. В. Колбіна // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Х. : ХДАДМ (ХХПІ), 2008. - № 9. - С. 64-69.

Колбіна Т. В. Етапи технології формування міжкультурної комунікації засобами іноземних мов у системі підготовки інженерів-педагогів / Т. В. Колбіна // Проблеми інженерно-педагогічної освіти : зб. наук. пр. / Укр. інж.-пед. акад. - Х. : УІПА, 2008. - Вип. 20. - С. 109-115.

Колбіна Т. В. Формування міжкультурної комунікації засобами іноземної мови / Т. В. Колбіна // Новий колегіум. Проблеми вищої освіти : наук. інформ. журнал. - Х. : ХНУРЕ, 2008. - № 5. - С. 57-65.

Колбіна Т. В. Діалогічна концепція культури - теоретична основа формування міжкультурної комунікації / Т. В. Колбіна // Вісн. Харк. держ. акад. культури : зб. наук. пр. - Х. : ХДАК, 2009. - Вип. 24. - С. 205-213.

АНОТАЦІЯ

Колбіна Т. В. Теоретико-методологічні та технологічні засади формування міжкультурної комунікації студентів вищих навчальних закладів економічного профілю. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Класичний приватний університет. - Запоріжжя, 2010.

Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування міжкультурної комунікації (МКК) студентів ВНЗ економічного профілю. Розроблено й верифіковано концепцію цілісного педагогічного процесу формування МКК студентів, реалізація якої дала змогу набути досвіду її здійснення; на наукових засадах розроблено й обґрунтовано модель формування МКК, яка забезпечує єдність теоретичної та практичної підготовки майбутнього фахівця до професійної діяльності; спроектовано відповідну педагогічну систему; розроблено, науково обґрунтовано й експериментально перевірено в педагогічній практиці особистісно орієнтовану технологію формування МКК, упроваджено систему дидактичних засобів управління навчальною діяльністю студентів-економістів, визначено критерії та рівні сформованості МКК, доведено їх позитивну динаміку як результат застосування розробленої технології. Отримані експериментальні дані доводять, що позитивні зміни у студентів забезпечуються завдяки врахуванню основних векторів багатовимірного педагогічного процесу (організація, управління і спілкування).

Ключові слова: професійна підготовка, міжкультурна комунікація, міжкультурний діалог, міжкультурна толерантність, досвід, педагогічний процес, педагогічна система, технологія, взаємодія, суб'єкт-суб'єктні відносини.

АННОТАЦИЯ

Колбина Т. В. Теоретико-методологические и технологические основы формирования межкультурной коммуникации студентов высших учебных заведений экономического профиля. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Классический приватный университет. - Запорожье, 2010.

Диссертационная работа является теоретико-экспериментальным исследованием проблемы формирования межкультурной коммуникации (МКК) студентов ВУЗов экономического профиля. Разработана и верифицирована концепция целостного педагогического процесса формирования МКК, реализация которой позволяет студентам приобрести опыт МКК; на научных основах разработана и обоснована модель формирования МКК, использование которой обеспечивает единство теоретической и практической подготовки студентов к будущей профессиональной деятельности.

Для организации учебной деятельности студентов-экономистов спроектирована педагогическая система формирования МКК, детально охарактеризованы ее компоненты (субъекты, педагогические цели и принципы, содержание, методы, средства и формы обучения). Для ее реализации разработана, научно обоснована и экспериментально проверена личностно ориентированная технология формирования МКК, внедрена система дидактических средств управления их учебной деятельностью, определены критерии и уровни сформированности МКК, показана их позитивная динамика в результате использования разработанной технологии в педагогическом процессе ВУЗа.

Теоретической основой для определения методологических ориентиров служит диалогическая концепция культуры, которая интегрирует деятельностную, аксиологическую и информационно-семиотическую составляющие и характеризует человека как субъекта целенаправленной коммуникативной деятельности, носителя информации, культурных ценностей и языка. Согласно этому МКК рассматривается как процесс социальной коммуникации представителей разных культур, который основывается на диалогических субъект-субъектных отношениях между ними; успешность их социального взаимодействия определяется степенью усвоения особенностей культуры партнера, уровнем развития речевой культуры, сформированностью личностных качеств, важных для МКК.

Формирование МКК студентов ВУЗов экономического профиля определено как педагогический процесс, направленный на развитие субъектных, профессиональных, коммуникативных и моральных качеств будущего специалиста; его организация и реализация осуществляются на принципах личностно ориентированного обучения с целью усвоения содержания, методов и форм профессиональной деятельности в условиях МКК, формирования культуры социальных отношений ее участников. Основными дидактическими средствами обучения будущих специалистов являются проблемные коммуникативные ситуации, которые отражают определенный фрагмент социально-экономической действительности, моделируют желаемый вид профессиональной деятельности и социальные отношения в процессе ее осуществления.

Полученные экспериментальные данные доказывают, что позитивные изменения у студентов обеспечиваются благодаря тому, что в проектировании педагогического процесса учитываются его основные векторы многомерности (организация, управление, общение). Организация педагогического процесса осуществлена через проектирование педагогической системы и ее компонентов; управление учебной деятельностью - через систему разработанных дидактических средств; диалогическое общение участников педагогического процесса происходило в ситуациях совместной продуктивной деятельности.

Задача повышения профессиональной подготовки будущих экономистов к МКК решена при условии, если студент будет не только объектом влияния преподавателя, но и активным субъектом учебной деятельности.

Ключевые слова: профессиональная подготовка, межкультурная коммуникация, межкультурный диалог, межкультурная толерантность, опыт, педагогический процесс, технология, взаимодействие, субъект-субъектные отношения.

ANNOTATION

Kolbina T. V. Methodology-theoretical and Technological Bases in Cross-cultural Communication Formation for Students of Higher Educational Establishments of Economics. - Manuscript.

The thesis for the scientific degree of Doctor of Pedagogical Sciences in the speciality 13.00.04 - Theory and Methods of Professional Education. - Classic Private University. - Zaporizhja, 2010.

The thesis is theoretical and experimental research on the problem of cross-cultural communication formation for students of higher educational establishments of Economics. The concept of an integral educational process of cross-cultural communication formation Economics students is developed and verified. The realization of this concept enabled the students to acquire relevant experience in its accomplishment. The cross-cultural communication formation model has been worked out and substantiated on scientific grounds; this model ensures the unity of theoretical and practical training of future specialists for their professional activity. We have designed the appropriate pedagogic system and developed, and scientifically grounded and practically tested the personality - oriented technology of cross-cultural communication formation. We have also implemented the system of didactic tools aimed at educational process management of students' of Economics, and determined the criteria and levels of cross-cultural communication formation and proved their positive dynamics as a result of developed technology implementation.