Формування дослідницьких умінь студентів технічних університетів у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В.Г. КОРОЛЕНКА

УДК 378.22:[62:001.89]-057.875

ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ СТУДЕНТІВ

ТЕХНІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНИХ ДИСЦИПЛІН

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

НІЗОВЦЕВ Анатолій Володимирович

Полтава - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Шиян Надія Іванівна,

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, завідувач кафедри хімії та методики викладання хімії.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Чайченко Надія Натанівна,

Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, завідувач кафедри теорії та методики вищої професійної освіти;

кандидат педагогічних наук

Кулешова Вікторія Володимирівна,

доцент кафедри педагогіки та методики професійного навчання Української інженерно-педагогічної академії.

Захист відбудеться «27» жовтня 2010 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 44.053.01 у Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка за адресою: 36003, м. Полтава, вул. Остроградського, 2.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (36003, м. Полтава, вул. Остроградського, 2).

Автореферат розісланий «24» вересня 2010 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Шпак В. П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Закони України «Про освіту», «Про вищу освіту», Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття), Національна доктрина розвитку освіти, інші державні документи основним завданням сучасного вищого навчального закладу визначають підготовку висококваліфікованого спеціаліста, який має здатність до неперервної самоосвіти, вміє застосовувати наукові знання у сфері своєї професійної діяльності.

Зміни акцентів навчально-виховної роботи технічних університетів першочергово спрямовані на професійно-інтелектуальну підготовку фахівців, здатних розв'язувати нестандартні проблеми, що зумовлено світовою тенденцією збільшення дослідницького компоненту в комплексі різних видів діяльності людини. За такого підходу в професійній підготовці інженера одне з головних місць відводиться формуванню дослідницьких умінь, тобто здатності фахівця шукати і знаходити необхідну інформацію, формулювати проблеми й гіпотези, вбачати в сукупностях даних певні закономірності, знаходити оптимальний розв'язок складних виробничих завдань, оскільки особливості сучасної діяльності інженера полягають у збільшенні кількості та зростанні складності об'єктів, інтелектуалізації й автоматизації існуючих і появі у техносфері нових видів діяльності.

Водночас проведене нами пілотажне дослідження показало, що високим рівнем дослідницьких умінь володіють лише 5,3 % випускників технічних університетів, 60,3 % - практично не застосовували ці вміння у навчально-пізнавальній діяльності. Тому виникає нагальна потреба у підготовці інженерів, які матимуть певний запас знань і вмінь розв'язання творчих конструктивно-технічних проблем із невідомими шляхами багатоваріантного вирішення, відсутніми алгоритмами розв'язання, адже інженер (від лат. ingenium - дотепний винахід) - це творець нового.

Аналіз науково-методичних джерел показав, що проблема формування дослідницьких умінь студентів у педагогічній теорії та практиці не нова. Виокремлення поняття «дослідницькі вміння» бере початок при впровадженні дослідницького методу навчання у практику загальноосвітньої й вищої школи (П. Блонський, Г. Ващенко, Б. Всесвятський, В. Наталі, А. Пінкевич, Б. Райков, К. Ягодовський та ін.). Формування дослідницьких умінь у рамках проблемного навчання розкрито у працях багатьох дослідників (А. Алексюк, А. Бойко, В. Бондар, В. Вергасов, Т. Кудрявцев, І. Лернер, В. Лозова, О. Матюшкін, М. Махмутов, О. Савченко, С. Сисоєва, М. Скаткін, Д. Тхоржевський та ін.); залежність формування компонентів дослідницьких умінь від організаційно-методичного забезпечення й використання пізнавальних завдань доведено в дослідженнях низки науковців (Г. Балл, В. Кулешова, М. Князян, В. Литовченко, О. Миргородська, Н. Недодатко, Н. Чайченко та ін.); організацію навчально-дослідницької діяльності розглянуто в окремих кандидатських дисертаціях (С. Абакумова, Н. Амеліна, С. Арсьонова, С. Балашова, Є. Барчук, І. Каташинська, Н. Недодатко, О. Павленко й ін.); проблеми науково-професійної діяльності інженера і його підготовки обґрунтовано в дослідженнях О. Коваленко, В. Ледньова, В. Лозовецької, П. Лузан, В. Манько, А. Мелецинек, Ю. Нагірного, О. Романовського та ін. Проте науковий аналіз свідчить, що у більшості згаданих робіт проблема формування дослідницьких умінь розглядається у процесі підготовки педагогічних кадрів чи учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Специфіку формування дослідницьких умінь студентів технічних університетів у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін розкрито недостатньо. Проведений аналіз теорії й практики розв'язання проблеми формування дослідницьких умінь майбутніх інженерів виявив низку суперечностей:

між соціальним замовленням на підготовку інженера, здатного вирішувати складні професійні завдання з проектування, конструювання та практичного застосування техніки і технологій на науковій основі, та традиційною підготовкою у технічному університеті, яка зорієнтована на передачу і засвоєння готових знань;

між потребою педагогічної теорії й практики у розробленні та впровадженні у навчально-виховний процес технічних університетів дослідницького методу навчання як засобу формування дослідницьких умінь і теоретичною необґрунтованістю науково-методичних основ його використання у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін;

між провідною роллю професійно-орієнтованих дисциплін у формуванні дослідницьких умінь майбутніх інженерів та недостатньою розробленістю організації й змісту дослідницької діяльності студентів у аудиторній, позааудиторній, індивідуальній і самостійній роботі та у ході виробничих практик.

Таким чином, наявність нагальної потреби підвищення професійної компетентності майбутніх інженерів, зокрема, відсутність системних досліджень з теорії й практики формування дослідницьких умінь студентів у навчальному процесі технічних університетів і виявлені суперечності зумовили актуальність зазначеної проблеми й дали підстави для визначення теми дослідження: «Формування дослідницьких умінь студентів технічних університетів у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою комплексного дослідження кафедри педагогіки Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка «Теоретико-методичні засади тьюторства як інтернаціональної технології кредитно-модульного навчання» (державний реєстраційний №0109U001575). Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (протокол № 13 від 29.06.2006 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 6 від 29.09.2009).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні цілісного поетапного процесу формування дослідницьких умінь студентів технічних університетів при вивченні професійно-орієнтованих дисциплін.

Завдання дослідження:

Вивчити стан дослідженості проблеми формування дослідницьких умінь студентів технічних університетів в історичному і сучасному ракурсах.

Виявити дослідницькі вміння інженера, необхідні для ефективної професійної діяльності.

З'ясувати основні етапи та комплекс педагогічних умов забезпечення процесу формування дослідницьких умінь майбутніх інженерів при вивченні професійно-орієнтованих навчальних дисциплін.

Обґрунтувати модель процесу формування дослідницьких умінь студентів технічних університетів.

Розробити методичний супровід процесу формування дослідницьких умінь студентів при вивченні професійно-орієнтованих дисциплін.

Об'єкт дослідження - підготовка студентів технічних університетів із професійно-орієнтованих дисциплін.

Предмет дослідження - цілісний поетапний процес формування дослідницьких умінь студентів технічних університетів у ході вивчення професійно-орієнтованих дисциплін.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що формування дослідницьких умінь студентів технічних університетів у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін буде ефективнішим, якщо:

виявлено основні етапи та з'ясовано комплекс педагогічних умов забезпечення процесу формування дослідницьких умінь студентів при вивченні професійно-орієнтованих дисциплін;

обґрунтовано модель процесу формування дослідницьких умінь студентів технічних університетів, що включає мотиваційно-цільовий, організаційно-змістовий, операційно-діяльнісний, оцінювально-результативний компоненти;

розроблено методичний супровід процесу формування дослідницьких умінь.

Для перевірки висунутої гіпотези та розв'язання поставлених завдань використовувався комплекс методів дослідження:

теоретичні: вивчення інформаційних джерел, аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування, систематизація, класифікація, структурно-функціональне моделювання з метою теоретичного обґрунтування процесу формування дослідницьких умінь студентів технічних університетів;

емпіричні: педагогічний експеримент, спостереження, анкетування, бесіда, опитування, тестування, метод експертних оцінок, моніторинг, праксиметрія для прогнозування та підтвердження висунутих теоретичних положень;

статистичні: математична обробка і кількісний аналіз значущості результатів дослідження для перевірки достовірності отриманих даних.

Експериментальна база дослідження: будівельний факультет та факультет нафти і газу Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка. Експериментальною роботою було охоплено 417 студентів, 36 викладачів та 27 інженерно-технічних працівників промислових підприємств м. Полтави й області.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому, що:

- уперше науково обґрунтовано цілісний процес формування дослідницьких умінь студентів технічних університетів, який структуровано за такими етапами: пропедевтично-підготовчий, когнітивно-пошуковий, креативно-творчий; виділено дослідницькі вміння майбутніх інженерів (прогностичні, теоретичні, проектувальні, технологічні, випробувальні) з урахуванням напрямів, видів і рівнів професійної діяльності; розроблено модель процесу формування дослідницьких умінь студентів у єдності мотиваційно-цільового, організаційно-змістового, операційно-діяльнісного, оцінювально-результативного компонентів; теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування дослідницьких умінь майбутніх інженерів (формування ціннісного ставлення до дослідницької діяльності; створення в технічному університеті професійно-дослідницького середовища; забезпечення суб'єкт-суб'єктної взаємодії викладачів і студентів; моделювання навчально-пізнавальної діяльності студентів);

уточнено: поняття «дослідницькі вміння», «професійні дослідницькі вміння»; критерії, показники та рівні сформованості дослідницьких умінь студентів;

дістали подальшого розвитку: зміст і структура дослідницької діяльності студентів; методи моніторингу, контролю й оцінювання дослідницьких умінь студентів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні й упровадженні методичного супроводу формування дослідницьких умінь студентів технічних університетів у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін (навчально-методичні посібники: «Дослідницькі проекти у технічному університеті», «Діагностика дослідницької компетентності студентів», «Дослідницька діяльність студентів у технічному університеті», «Методика застосування дослідницького методу навчання», «Використання евристичних і логічних прийомів у дослідницькому методі навчання», «Формування у студентів готовності до навчання дослідницьким методом», «Організація науково-дослідницької роботи студентів факультету нафти і газу»; методичні рекомендації до проведення лабораторних і практичних робіт; система інваріантних та варіативних дослідницьких завдань для самостійної й індивідуальної роботи студентів і модульного контролю знань; методичні вказівки до виконання курсових і дипломних робіт, експериментально-дослідні моделі, макети, обладнання й інструмент); нормативних документів з організації студентських товариств і науково-дослідницьких об'єднань (статут науково-дослідницького товариства, положення про науково-дослідницьку діяльність, про захист і оцінювання науково-дослідницької роботи студентів).

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчальний процес Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка (довідка № 60-10-2533 від 10.12.2009 року); Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (відзив-довідка № 519 від 21.04.2010 року); Кіровоградського національного технічного університету (довідка № 17.29/21-1291 від 22.06.2010 року); Національної академії природоохоронного та курортного будівництва (м. Сімферополь) (довідка №617 А від 05.05.2010 року).

Достовірність результатів дисертаційного дослідження забезпечена методолого-теоретичним обґрунтуванням його вихідних позицій, відповідністю розроблених положень сучасному рівню та тенденціям розвитку педагогічної науки і вищої технічної освіти, використанням комплексу взаємопов'язаних методів дослідження, що відповідають його об'єкту, предмету, меті, гіпотезі й завданням, цілісним аналізом теоретичного й емпіричного матеріалу, репрезентативністю вибірки, використанням сучасних статистичних методів перевірки достовірності одержаних даних, результатами апробації та впровадження.

Апробація результатів і основних положень дисертаційного дослідження здійснювалася на конференціях та семінарах:

міжнародних: «Проблеми розробки та впровадження модульної системи професійного навчання» (Харків, 2005); «Образовательный процесс в современной высшей школе: методология, проблемы качества, задачи и перспективы» (Краснодар, 2006); «Проблеми якості природничої педагогічної освіти» (Полтава, 2006); «Наука та освіта - 2006» (Дніпропетровськ, 2006); «Якість вищої освіти: інтерактивні методи спільної навчальної діяльності викладачів і студентів» (Полтава, 2007); «Розвиток наукової творчості майбутніх вчителів природничих дисциплін» (Полтава, 2007); «Наука и образование» (Дніпропетровськ, 2007); «Единство обучения и воспитания как основа эффективной подготовки специалистов в современных социально-экономических условиях» (Краснодар, 2008); «Модернізація освітньої діяльності: проблеми та завдання вищих навчальних закладів на шляху входження України в європейський освітній простір» (Полтава, 2008); «Спадщина А. С. Макаренка і педагогічні пріоритети сучасності» (Полтава, 2008); «Інноваційний розвиток середовища життєдіяльності людини» (Полтава, 2008); «Індивідуалізація навчального процесу на шляху європейської інтеграції вищої освіти України» (Полтава, 2009); «Инновации в образовании» (Краснодар, 2010); «Управління якістю діяльності вищого навчального закладу за міжнародними стандартами менеджменту ISO 9001:2008: досвід впровадження та напрями вдосконалення» (Полтава, 2010); «Методика викладання природничих дисциплін у вищій і середній школі» (Полтава, 2010);

всеукраїнських: «Гендерний вимір українського суспільства» (Полтава, 2008); «Вища освіта України у світовому континуумі» (Полтава, 2008); «Упровадження ідей А. С. Макаренка в управління навчальними закладами» (Полтава, 2008); «Проблеми й перспективи розвитку академічної та університетської науки» (Полтава, 2009);

регіональних звітних конференціях - професорів, викладачів, наукових працівників, аспірантів Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка (Полтава, 2004-2010);

Публікації. Основні положення й результати дослідження опубліковано у 25 одноосібних друкованих працях, із них 7 навчально-методичних посібників, 7 статей у провідних фахових виданнях, 11 статей у збірниках матеріалів конференцій і семінарів.

Структура та обсяг дисертаційного дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (368 найменувань). Загальний обсяг дисертації - 267 сторінок. Основний зміст дисертації становить 182 сторінки. Робота містить 13 таблиць, 19 рисунків, 11 додатків на 50 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, розкрито ступінь її розробленості, окреслено об'єкт і предмет, сформульовано мету, гіпотезу, завдання і методи дослідження, визначено його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, наведено відомості про апробацію та впровадження у практику вищої школи.

У першому розділі - «Теоретичні основи формування дослідницьких умінь студентів» - на підставі аналізу наукової літератури визначено поняття і сутність дослідницьких умінь студентів технічних університетів, узагальнено проблему формування дослідницьких умінь студентів у педагогічній теорії та практиці, обґрунтовано необхідність застосування дослідницького методу навчання як основи формування дослідницьких умінь майбутніх інженерів.

Установлено, що поняття «вміння» у науковій літературі розглядається як система навичок і знань (Ю. Бабанський, Д. Богоявленський, Є. Мілерян, М. Сорокін та ін.); свідоме оволодіння прийомами чи способами діяльності (В. Бондар, С. Гончаренко, О. Кабанова-Меллер, В. Крутецький та ін.); здатність виконувати діяльність на основі отриманого раніше досвіду (С. Абакумова, С. Арсьонова, Т. Максимова, Н. Недодатко й ін.); готовність до певних дій (В. Давидов, С. Кісельгоф, Н. Кузьміна, І. Каташинська та ін.). Ми трактуємо поняття «вміння» як підготовленість особистості до діяльності, що проявляється у знанні теоретичних основ дії (поняття, закони, теорії), способів виконання цієї дії, її змісту, структури й послідовності, а також володінні елементами творчого підходу.

Розглянуто поняття «дослідницькі вміння» як складне і багатогранне особистісне утворення, що є засобом, умовою та результатом дослідницької діяльності, спрямованої на розв'язання визначеного завдання; як цілеспрямована система дій, що ґрунтується на раніше засвоєних знаннях, уміннях і навичках та дозволяє особистості переносити принципи дослідницького підходу на різні сфери діяльності.

Аналіз наукових джерел показав, що науковці класифікують дослідницькі вміння за різними критеріями: структурою дослідницької діяльності (І. Антипін, В. Кулешова, Н. Соловій, В. Успенський та ін.); використанням прийомів і логіки наукового методу пізнання (М. Махмутов, Н. Мочалова, І. Нікітіна, Н. Чайченко й ін.); видом розумової діяльності (В. Анісімова, В. Кисільова, О. Кожемяка, О. Рогозіна та ін.); напрямом творчого продуктивного мислення (евристичним і логічним) (В. Андреєв, В. Разумовський, В. Роменець та ін.) тощо. Виділено різні підходи до структурування дослідницьких умінь: а) філософський - за логікою наукового методу пізнання (визначення проблеми, висунення гіпотези, її обґрунтування і перевірка, вихід у практику); б) психологічний - мотиваційна складова (формується під впливом мети нової діяльності); змістова складова (включає систему знань про дослідницьку діяльність); операційна складова (характеризує наявну систему прийомів діяльності); в) педагогічний - загальнопізнавальний характер діяльності дослідника (пошукова, інформаційна, інтелектуальна, організаційна, комунікативна, практична, творча складові).

Виокремлено напрями професійної діяльності інженера: 1) управлінсько-практичний; 2) інформаційно-комунікативний; 3) конструктивно-технологічний; 4) дослідницький. Видами інженерної діяльності є: конструювання (інженер-конструктор); розроблення технологій (інженер-технолог); монтаж, обслуговування і ремонт (інженер-механік); контроль (інженер з контролю якості продукції); нормування й розрахунок обсягу і видів діяльності (інженер-нормувальник); забезпечення умов виробничої діяльності (інженер з охорони праці й техніки безпеки).

Уточнено рівні професійної діяльності інженера: конструктивний (комбінаторика, розроблення технологічних процесів і обладнання за типовими проектами), раціоналізаторський (модифікація, модернізація, вдосконалення, видозміна) та винахідницький (трансформація).

Визначено поняття «професійні дослідницькі вміння» як систему інтелектуальних і практичних умінь і навичок, які дозволяють особистості застосовувати прийоми наукового методу пізнання як універсального способу освоєння дійсності й вирішення складних професійних завдань.

Виявлено дослідницькі вміння інженера: а) прогностичні - аналіз виробництва, прогнозування і встановлення перспектив розвитку, визначення і формулювання інженерних завдань, планування вдосконалення наявних або розроблення нових зразків технологій та обладнання; б) теоретичні - пошук інформаційних джерел, їх аналіз, систематизація й узагальнення, визначення проблеми і завдань дослідження, висунення гіпотези, її обґрунтування; в) проектувальні - моделювання та проектування виробничих систем відповідно до поставлених завдань, розроблення конструкторської документації з удосконалення відомих прототипів чи створення нових зразків техніки і технологій; г) технологічні - монтаж, регулювання і запуск удосконаленого або розробленого технологічного процесу, обладнання; д) випробувальні - планування і проведення експерименту, аналіз та інтерпретація даних, контроль якості конструктивно-технологічного вдосконалення чи розробки, встановлення відповідності проектним показникам, доопрацювання, впровадження у виробництво.

Здійснено теоретичний аналіз становлення та розвитку проблеми формування дослідницьких умінь, що пройшла складний шлях від уведення в практику навчання сократівських бесід до впровадження дослідницького методу навчання згідно з виділеними етапами: І (початок ХVІІІ ст. - середина ХІХ ст.) - становлення - наукового вивчення й інтерпретації дійсності; ІІ (кінець ХІХ ст. - 20-ті роки ХХ ст.) - універсалізації - домінування дослідницького методу навчання у практиці роботи загальноосвітньої та вищої школи; ІІІ (30-ті роки ХХ ст. - 60-ті роки ХХ ст.) - трансформації - перенесення навчального дослідництва в позааудиторну і гурткову роботу; ІV (70-ті роки ХХ століття - наш час) - активізації - ґрунтовного розроблення науковцями теорії формування дослідницьких умінь і впровадження у практику.

Обґрунтовано дослідницький метод навчання як основу формування дослідницьких умінь майбутніх інженерів. У нашому розумінні дослідницький метод навчання - це система прийомів спільної дослідницької діяльності викладача і студента з вирішення творчих завдань відповідно до логіки наукового дослідження.

Установлено особливості реалізації дослідницького методу навчання у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін: 1) навчально-дослідницька діяльність студента, як і дослідницька діяльність науковця, не має чіткого алгоритму, а лише певну логічну структуру дій; 2) послідовність таких логічних дій може змінюватися відповідно до умов, досвіду та індивідуального мислення кожного студента (інсайт, інтуїція, здогад, прогноз тощо); 3) процес наукового пізнання залежить від виду дослідницького завдання, умов, матеріально-технічного та інформаційно-методичного забезпечення, отриманих результатів.

Визначено, що формування окремих дослідницьких умінь залежить від конкретного типу завдання. Тому під час розв'язання дослідницьких завдань детальне проходження всього процесу дослідження не обов'язкове, якщо дидактична мета передбачає концентрацію діяльності на певних етапах для формування окремих дослідницьких умінь, а ступінь самостійності мислення і діяльності дослідника залежить від участі в трьох ланках процесу вирішення: постановки проблеми, висунення гіпотези та її перевірки.

Таким чином, здійснено порівняльну характеристику основних понять «уміння», «дослідницькі вміння», структуровано дослідницькі вміння з урахуванням філософського, психологічного і педагогічного підходів, напрямів, видів і рівнів професійної діяльності інженера, а також особливостей формування цих умінь у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін.

У другому розділі - «Етапи процесу формування дослідницьких умінь студентів технічних університетів та його модель» - з'ясовано педагогічні умови формування дослідницьких умінь студентів, обґрунтовано модель процесу формування дослідницьких умінь майбутніх інженерів, розроблено методичний супровід процесу формування дослідницьких умінь студентів технічних університетів при вивченні професійно-орієнтованих дисциплін.

Визначено, що більшість науковців серед педагогічних умов підвищення ефективності навчально-виховного процесу виокремлюють зовнішні (вдосконалення організаційних форм, методів, змісту навчально-пізнавальної діяльності, розширення діапазону засобів навчання, демократизація відносин між викладачами та студентами тощо) й внутрішні (врахування індивідуальних особливостей, рівня навчальних досягнень, мотивації, інтересу студентів). Проведене дослідження дозволило визначити комплекс педагогічних умов забезпечення процесу формування дослідницьких умінь студентів технічних університетів при вивченні професійно-орієнтованих дисциплін: формування ціннісного ставлення до дослідницької діяльності як необхідної складової інженерної професії; створення в технічному університеті професійно-дослідницького середовища шляхом домінування в аудиторній роботі дослідницького методу навчання як прототипу наукового дослідження та залучення студентів до позааудиторної навчально-пізнавальної діяльності у співпраці з викладачами та фахівцями виробництв на партнерській основі; забезпечення суб'єкт-суб'єктної взаємодії викладачів і студентів на засадах рівноправного діалогу, співучасті, визначення спільних позицій шляхом зіставлення різних точок зору, аналізу, дискусії, становлення наукової культури мислення; моделювання навчально-пізнавальної діяльності майбутніх інженерів, яке передбачає поступове включення у конструктивно-технологічну, раціоналізаторську та винахідницьку діяльність.

Обґрунтовано модель цілісного, поетапного процесу формування дослідницьких умінь майбутніх інженерів у єдності мотиваційно-цільового, організаційно-змістового, операційно-діяльнісного та оцінювально-результативного компонентів (рис. 1).

Методологічними засадами функціонування моделі процесу формування дослідницьких умінь студентів технічних університетів слугують особистісно орієнтований (сприяє формулюванню мети і завдань дослідження, визначенню його структури і змісту, враховуючи потреби, інтереси й особистісну позицію та вибрану спеціалізацію майбутнього інженера), діяльнісний (уможливлює моделювання і проектування навчально-пізнавальної та дослідницької діяльності майбутніх інженерів), компетентнісний (слугує переорієнтації з процесу на результат освіти), системний (забезпечує цілісність і взаємозалежність компонентів моделі) підходи. Організація дослідницької діяльності студентів технічного університету будувалася на принципах: суб'єктності, елективності, проблемності, доступності й активності, зв'язку теорії та практики.

У процесі експериментальної роботи доведено, що ефективними методами навчання професійно-орієнтованих дисциплін, які сприяють формуванню дослідницьких умінь студентів, є: навчання на основі досвіду - асоціація досвіду студента з предметом вивчення; рольові ігри - виконання посадових обов'язків і завдань інженера, робота в командах; «сase-studies» - аналіз реальних виробничих ситуацій в інженерній практиці, вироблення фахових експертних пропозицій та порівняння з досвідом розв'язання аналогічних проблем науковцями; диспути, інноваційні проекти, «мозкові штурми» тощо. Це дозволило обґрунтувати суб'єкт-суб'єктну взаємодію викладача і студента на рівноправній основі, що набуває характеру діалогу, сприяє встановленню довірливих стосунків, атмосфери творчості.

З'ясовано основні етапи процесу формування дослідницьких умінь студентів технічних університетів.

І етап (пропедевтично-підготовчий - І курс) - усвідомлення мети і способів виконання діяльності - діагностувалися здібності та творчі можливості кожного студента, стимулювалося внутрішнє прагнення, професійно-ціннісні мотиви, стійкий особистий інтерес до виконання наукових пошуків та аналізу досягнутих результатів. Студенти під керівництвом викладача відпрацьовували окремі прийоми дослідницької діяльності в процесі виконання дослідницьких завдань (порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення тощо), знаходили кращі варіанти розв'язку, здійснювали спостереження й експеримент за алгоритмами.

ІІ етап (когнітивно-пошуковий - ІІ-ІV курси) - включення простих операцій, прийомів у більш складні дії - виконання дослідницьких завдань на практичних і лабораторних заняттях за часткової допомоги і підтримки викладача відбувалося відповідно до логіки наукового пізнання (визначення проблеми, ознайомлення з літературними джерелами та їх опрацювання, формулювання гіпотези і завдань дослідження, власне проведення дослідження - експеримент, аналіз його результатів, формулювання висновків). Дослідницька діяльність студентів ускладнювалася введенням елементів проектного конструювання і раціоналізаторства у ході виробничих практик, позааудиторної науково-дослідницької роботи, виконання курсових робіт.

III етап (креативно-творчий - V курс) - самостійне виконання завдань наукового дослідження на лабораторних і практичних заняттях, виконання професійних обов'язків інженера у ході виробничих практик, виконання дипломних робіт з елементами конструювання, проектування, раціоналізаторства і винахідництва.

Розроблений методичний супровід процесу формування дослідницьких умінь студентів включав добір методів, форм і засобів (експериментально-дослідних моделей, макетів, обладнання, інструменту тощо), навчально-методичних посібників, методичних рекомендацій до проведення лабораторних і практичних робіт, систему інваріантних і варіативних дослідницьких завдань для самостійної й індивідуальної роботи студентів та модульного контролю знань, технологічні карти і програми досліджень, методичних указівок до виконання курсових і дипломних робіт.

Таким чином, усі взаємопов'язані й змістово-процесуально наповнені компоненти моделі процесу формування дослідницьких умінь студентів технічних університетів створювали професійно-дослідницьке середовище, яке сприяло поступовому включенню майбутнього інженера у конструктивно-технологічну, раціоналізаторську та винахідницьку діяльність на основі суб'єкт-суб'єктної взаємодії викладачів і студентів у ході аудиторної та позааудиторної роботи, при виконанні наукових досліджень на випускових кафедрах, упровадженні наукових розробок під час виробничих практик.

У третьому розділі - «Експериментальна перевірка ефективності процесу формування дослідницьких умінь студентів технічних університетів при вивченні професійно-орієнтованих дисциплін» - розкрито завдання і хід експериментальної роботи та виконано аналіз результатів експериментальної роботи з формування дослідницьких умінь студентів технічних університетів у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін.

Для проведення педагогічного експерименту було визначено експериментальні та контрольні групи, базові навчальні предмети, проведено констатувальні заміри рівнів сформованості дослідницьких умінь студентів.

Експериментальна робота проводилась під час навчально-виховного процесу Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка протягом 2004-2010 років. У дослідженні брали участь 417 студентів і 36 викладачів будівельного факультету та факультету нафти і газу та 27 інженерно-технічних працівників промислових підприємств м. Полтави й області. Упровадження моделі процесу формування дослідницьких умінь студентів здійснювалося на 1-му курсі (під час вивчення дисципліни «Вступ до спеціальності»), на 2-му курсі («Основи нафтогазової справи», «Нафтогазопромислова геологія»), на 3-му курсі («Технологія буріння нафтових і газових свердловин», «Підземна газогідромеханіка», «Освоєння свердловин», «Фізика нафтового і газового пласта»), на 4-му курсі («Розроблення та експлуатація нафтових, газових та газоконденсатних родовищ», «Підземний ремонт свердловин», «Експлуатація свердловин на підземних сховищах газу», «Технологія видобутку газу», «Технологія видобутку нафти»), на 5-му курсі («Екологічна безпека нафтогазових промислів і комунікацій», «Дослідження нафтових пластів та свердловин», «Теоретичні основи та технічні методи інтенсифікації видобутку нафти і газу»).

Ефективність процесу формування дослідницьких умінь студентів технічних університетів при вивченні професійно-орієнтованих дисциплін визначалася за трьома основними критеріями: 1) мотиваційно-ціннісний (інтерес до дослідницької діяльності, прийняття дослідницької діяльності як особистісно значущої - визначалися за методикою К. Замфір у модифікації А. Реана), 2) когнітивний (теоретичні знання з професійно-орієнтованих дисциплін - визначалися за результатами тестування, модульного і підсумкового контролю; знання логіки, структури і методів дослідження - методом експертних оцінок), 3) діяльнісний (уміння застосовувати одержані знання для проведення дослідження у професійній діяльності - метод експертних оцінок). Перевірка результативності здійснювалася шляхом багаторазового обстеження з контрольною групою (паралельний експеримент).

В експериментальній групі була реалізована модель процесу формування дослідницьких умінь майбутніх інженерів при вивченні професійно-орієнтованих дисциплін, у контрольних групах навчання відбувалося традиційно. Формувальний експеримент передбачав поетапне формування дослідницьких умінь студентів; перевірка результативності процесу відбувалась як протягом вивчення професійно-орієнтованих дисциплін, так і наприкінці кожного етапу. Обробка, узагальнення й аналіз результатів експериментальної роботи засвідчив позитивну динаміку рівнів сформованості дослідницьких умінь студентів технічних університетів у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін (табл. 1, рис. 2).

Таблиця 1

Порівняльні дані сформованості дослідницьких умінь майбутніх інженерів

Показники сформованості дослідницьких умінь	Кількість студентів
	Експериментальна група (208 студентів)	Контрольна група (209 студентів)
	Низький рівень	Середній рівень	Високий рівень	Низький рівень	Середній рівень	Високий рівень
	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%
мотиваційно-ціннісний	37	17,8	130	62,5	41	19,7	101	48,3	89	42,6	19	9,1
когнітивний	41	19,7	129	62,0	38	18,3	109	52,2	83	39,7	17	8,1
діяльнісний	52	25	124	59,6	32	15,4	126	60,3	72	34,4	11	5,3

Достовірність відмінностей результатів сформованості дослідницьких умінь студентів технічних університетів у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін у контрольній та експериментальній групах перевірено за допомогою 2-критерію. При довірчій імовірності р = 0,95 зіставлення рівнів сформованості дослідницьких умінь студентів експериментальних та контрольних груп показало значну перевагу емпіричних даних над критичними (2emp. > 2krit.) за всіма показниками.

Обґрунтовано достовірність порівнювальних вибірок та їх відмінність з вірогідністю 95% (результати експериментальних і контрольних груп мають значні розбіжності, що свідчить про ефективність розробленої моделі, визначених педагогічних умов і впровадженого методичного супроводу). Початкові (за даними констатувального експерименту) стани експериментальних і контрольних груп аналогічні, а кінцеві (після закінчення формувального експерименту) - відмінні.

Доведено значне підвищення рівня сформованості професійних дослідницьких умінь у студентів експериментальних груп, отримані ними професійні знання характеризуються більшою міцністю, гнучкістю та глибиною, діяльність має творчу спрямованість. Констатовано, що мета дослідження досягнута, гіпотеза підтверджена.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснене теоретичне узагальнення і нове розв'язання наукової проблеми формування дослідницьких умінь студентів технічних університетів у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін. Теоретичний аналіз проблеми дослідження та одержані результати експериментальної роботи дають підстави зробити такі висновки:

Вивчено стан дослідженості проблеми формування дослідницьких умінь студентів технічних університетів в історичному і сучасному ракурсах. Розглянуто поняття «дослідницькі вміння» як складне й багатогранне особистісне утворення, що є засобом, умовою та результатом дослідницької діяльності, спрямованої на розв'язання визначеного завдання; цілеспрямована система дій, яка ґрунтується на раніше засвоєних знаннях, уміннях і навичках та дозволяє особистості переносити принципи дослідницького підходу на різні сфери діяльності. Визначено поняття «професійні дослідницькі вміння» як систему інтелектуальних і практичних умінь і навичок, що дозволяють особистості застосовувати прийоми наукового методу пізнання як універсального способу освоєння дійсності й вирішення складних професійних завдань. Здійснено теоретичний аналіз становлення та розвитку проблеми формування дослідницьких умінь згідно з виділеними етапами: І (початок ХVІІІ ст. - середина ХІХ ст.) - становлення, ІІ (кінець ХІХ ст. - 20-ті роки ХХ ст.) - універсалізації, ІІІ (30-ті роки ХХ ст. - 60-ті роки ХХ ст.) - трансформації, ІV (70-ті роки ХХ століття - наш час) - активізації.

Виявлено дослідницькі вміння інженера, необхідні для ефективної професійної діяльності: а) прогностичні - аналіз виробництва, прогнозування і встановлення перспектив розвитку, визначення й формулювання інженерних завдань, планування вдосконалення наявних або розроблення нових зразків технологій та обладнання; б) теоретичні - пошук інформаційних джерел, їх аналіз, систематизація й узагальнення, визначення проблеми і завдань дослідження, висунення гіпотези, її обґрунтування; в) проектувальні - моделювання та проектування виробничих систем відповідно до поставлених завдань, розроблення конструкторської документації з удосконалення відомих прототипів чи створення нових зразків техніки і технологій; г) технологічні - монтаж, регулювання й запуск удосконаленого або розробленого технологічного процесу, обладнання; д) випробувальні - планування і проведення експерименту, аналіз та інтерпретація даних, контроль якості конструктивно-технологічного вдосконалення чи розробки, встановлення відповідності проектним показникам, доопрацювання, впровадження у виробництво.

З'ясовано основні етапи процесу формування дослідницьких умінь студентів технічних університетів: пропедевтично-підготовчий (І курс) - усвідомлення мети і способів виконання діяльності; когнітивно-пошуковий (ІІ - ІV курси) - включення простих операцій, прийомів у більш складні дії; креативно-творчий (V курс) - самостійне виконання завдань наукового дослідження.

Визначено комплекс педагогічних умов забезпечення процесу формування дослідницьких умінь студентів технічних університетів при вивченні професійно-орієнтованих дисциплін (формування ціннісного ставлення до дослідницької діяльності; створення в технічному університеті професійно-дослідницького середовища; забезпечення суб'єкт-суб'єктної взаємодії викладачів і студентів; моделювання навчально-пізнавальної діяльності студентів).

Обґрунтовано модель процесу формування дослідницьких умінь студентів технічних університетів при вивченні професійно-орієнтованих навчальних дисциплін у єдності компонентів: мотиваційно-цільового, організаційно-змістового, операційно-діяльнісного, оцінювально-результативного.

Розроблено методичний супровід процесу формування дослідницьких умінь студентів, що передбачав проектування навчальних програм, добір методів, форм і засобів (експериментально-дослідних моделей, макетів, обладнання, інструменту тощо), навчально-методичних посібників, методичних рекомендацій до проведення лабораторних і практичних робіт; системи інваріантних та варіативних дослідницьких завдань для самостійної й індивідуальної роботи студентів і модульного контролю знань; методичних указівок до виконання курсових і дипломних робіт; нормативних документів з організації студентських товариств і науково-дослідницьких об'єднань (статут науково-дослідницького товариства, положення про науково-дослідницьку діяльність, про захист і оцінювання науково-дослідницької роботи студентів).

Ефективність формування дослідницьких умінь студентів технічних університетів у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін підтверджена позитивною динамікою рівнів сформованості дослідницьких умінь у студентів експериментальних груп за всіма показниками, про що свідчить порівняльний аналіз даних педагогічного експерименту. Зокрема, мотиваційно-ціннісний показник (високий рівень: експериментальна група - 19,7 %, контрольна - 9,1 %), когнітивний показник (високий рівень: експериментальна група - 18,3 %, контрольна - 8,1 %), діяльнісний показник (високий рівень: експериментальна група - 15,4 %, контрольна - 5,3 %).

Достовірність одержаних даних підтверджена методом математичної статистики (2-критерій), який в експериментальній групі засвідчив значну перевагу емпіричних значень показників над критичними на рівні достовірності 95 %. Таким чином, результати експериментальної роботи підтвердили гіпотезу дослідження.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми, що вивчалася. Серед перспективних напрямів подальших досліджень уважаємо підготовку науково-педагогічних працівників кафедр технічних університетів до формування дослідницьких умінь студентів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

студент інженер вміння дослідницький

Статті у фахових виданнях:

Нізовцев А. В. Організаційно-педагогічні основи дослідницького методу навчання у вищій школі / А. В. Нізовцев // Гуманізація навчально-виховного процесу : зб. наук. праць. - Вип. ХL / за заг. ред. проф. В. І. Сипченка. - Слов'янськ : Видавничий центр СДПУ, 2008. - С. 48-53.

Нізовцев А. В. Формування дослідницьких умінь студентів / А. В. Нізовцев // Гуманізація навчально-виховного процесу : зб. наук. праць. - Вип. ХLІХ / За заг. ред. проф. В. І. Сипченка. - Слов'янськ : СДПУ, 2009. - С. 42-51.

Нізовцев А. В. Використання прийому доведення у дослідницькій роботі / А. В. Нізовцев // Зб. наук. праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. - Серія «Педагогічні науки». - Вип. 1. - Полтава, 2009. - С. 66-71.

Нізовцев А. В. Формування дослідницьких умінь у процесі висунення й обґрунтування гіпотез / А. В. Нізовцев // Постметодика. - 2009. - № 7 (91).

- С. 17-22.

Нізовцев А. В. Науковий пошук - основа формування дослідницьких умінь студентів технічних університетів / А. В. Нізовцев // Імідж сучасного педагога. - 2010. - № 3. - С. 16-20.

Нізовцев А. В. Критерії та рівні сформованості дослідницьких умінь студентів / А. В. Нізовцев // Імідж сучасного педагога. - 2010. - № 5. - С. 41-45.

Нізовцев А. В. Формування у студентів дослідницьких умінь як складової професійної компетентності інженера / А. В. Нізовцев // Гуманізація навчально-виховного процесу : зб. наук. праць / за заг. ред. проф. В. І. Сипченка. - Вип. LІІ. - Ч. І. - Слов'янськ : СДПУ, 2010. - С. 55-62.

Статті в інших наукових виданнях:

Нізовцев А. В. Дослідницький метод навчання у магістратурі вищої школи технічного профілю / А. В. Нізовцев // Проблеми якості природничої педагогічної освіти: XIII Каришинські читання : міжнар. наук.-практ. конф., 25-26 травня 2006 р. : зб. наук. праць - Полтава, 2006. - С. 209-211.

Низовцев А. В. Реализация исследовательского метода обучения в высшей школе / А. В. Низовцев // Современные проблемы науки и образования. - 2006. - № 12. - Приложение № 1. - С. 73-75.

Низовцев А. В. Гипотеза в исследовательском методе обучения / А. В. Низовцев // Современные проблемы науки и образования. - 2008. - № 2. - Приложение № 1. - С. 144-146.

Нізовцев А. В. Погляди А. Макаренка на теорію дослідницького методу навчання / А. В. Нізовцев // Спадщина А. С. Макаренка і педагогічні пріоритети сучасності : міжнар. наук.-практ. конф., 12-14 березня 2008 р. : зб. матер. - Полтава : Астрая, 2008. - С. 231-233.

Нізовцев А. В. Дослідницький метод навчання шлях до гуманізації освіти / А. В. Нізовцев // Інноваційний розвиток життєдіяльності людини : п'ята всеукр. наук.-практ. конф., 24-25 квітня 2008 р. : зб матер. - Полтава : ПІЕП, 2008. - С. 22-23.

Нізовцев А. В. Гендерне спілкування у дослідницькому пізнанні / А. В. Нізовцев // Гендерний вимір українського суспільства : всеукр. наук.-практ. конф., 15 квітня 2008 р. : зб. матер. - Полтава : ПДАА, 2008. - С. 61-63.

Нізовцев А. В. Дослідницька діяльність студентів / А. В. Нізовцев // Методика викладання природничих дисциплін у вищій і середній школі : ХVІ Каришинські читання : міжнар. наук.-практ. конф., 25-26 червня 2009 р. : зб. наук. праць - Полтава : Астрая, 2009. - С. 78-80.

Нізовцев А. В. Дослідницька діяльність у проектуванні технологічних процесів / А. В. Нізовцев // Проблеми й перспективи розвитку академічної та університетської науки : всеукр. наук.-практ. конф., 16-18 грудня 2009 р. : зб. наук. праць. - Полтава : ПолтНТУ, 2009. - С. 199-202.

Низовцев А. В. Формирование профессиональных исследовательских умений студентов технических университетов / А. В. Низовцев // Инновации в образовании. - 2010. - № 4.- С. 153-157.

Нізовцев А. В. Самореалізація творчих можливостей майбутніх інженерів / А. В. Нізовцев // Методика викладання природничих дисциплін у вищій школі : ХVІІ Каришинські читання : міжнар. наук.-практ. конф., Полтава, 27-28 травня 2010 р. : зб. наук. праць. - Полтава : Астрая, 2010. - С. 155-156.

Нізовцев А. В. Професійне становлення майбутнього інженера / А. В. Нізовцев // 62-га наукова конференція професорів, викладачів, наукових працівників, аспірантів та студентів Полтавського національного технічного університету, 23 квітня - 13 травня 2010 р. : зб. праць. - Том 1. - Полтава : ПолтНТУ, 2010. - С. 133-134.

Навчально-методичні посібники

Нізовцев А. В. Дослідницькі проекти у технічному університеті : навч.-метод. пос. / А. В. Нізовцев - Полтава : ПолтНТУ, 2009. - 88 с.

Нізовцев А. В. Діагностика дослідницької компетентності студентів : навч. пос. / А. В. Нізовцев - Полтава : ПолтНТУ, 2010. - 96 с.

Нізовцев А. В. Дослідницька діяльність студентів у технічному університеті : наук.-метод. пос. / А. В. Нізовцев - Полтава : ПолтНТУ, 2008. - 85 с.

Нізовцев А. В. Методика застосування дослідницького методу навчання : метод. пос. / А. В. Нізовцев - Полтава : ПолтНТУ, 2009. - 97 с.

Нізовцев А. В. Використання евристичних і логічних прийомів у дослідницькому методі навчання : навч.-метод. пос. / А. В. Нізовцев - Полтава: ПолтНТУ, 2008. - 99 с.

Нізовцев А. В. Формування у студентів готовності до навчання дослідницьким методом : наук.-метод. пос. / А. В. Нізовцев - Полтава: ПолтНТУ, 2008. - 90 с.

Нізовцев А. В. Організація науково-дослідницької роботи студентів факультету нафти і газу : метод. пос. / А. В. Нізовцев - Полтава: ПолтНТУ, 2008. - 56 с.

 АНОТАЦІЇ

Нізовцев А. В. Формування дослідницьких умінь студентів технічних університетів у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка. - Полтава, 2010.

На підставі аналізу наукової літератури визначено поняття і сутність дослідницьких умінь студентів технічних університетів, узагальнено проблему формування дослідницьких умінь у педагогічній теорії та практиці, обґрунтовано необхідність застосування дослідницького методу навчання як основи формування дослідницьких умінь майбутніх інженерів.

Виявлено дослідницькі вміння майбутнього інженера, необхідні для ефективної професійної діяльності (прогностичні, теоретичні, проектувальні, технологічні, випробувальні). З'ясовано комплекс педагогічних умов забезпечення процесу формування дослідницьких умінь студентів технічних університетів при вивченні професійно-орієнтованих дисциплін.

Обґрунтовано модель процесу формування дослідницьких умінь студентів технічних університетів, розроблено методичний супровід процесу формування дослідницьких умінь майбутніх інженерів. Уточнено критерії, показники та рівні сформованості дослідницьких умінь студентів. Експериментально доведено ефективність цілісного поетапного процесу формування дослідницьких умінь студентів технічних університетів.

Ключові слова: дослідницькі вміння, студенти технічних університетів, професійно-орієнтовані дисципліни, дослідницький метод навчання, дослідницька діяльність.

Низовцев А. В. Формирование исследовательских умений студентов технических университетов в процессе изучения профессионально-ориентированных дисциплин. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. Полтавский национальный педагогический университет имени В. Г. Короленко. - Полтава, 2010.

В диссертационном исследовании осуществлен теоретический анализ проблемы формирования исследовательских умений. Определены исследовательские умения будущего инженера, необходимые для эффективной профессиональной деятельности (прогностические, теоретические, проектировочные, технологические, испытательные).