Розвиток творчого потенціалу студентської молоді засобами українського народного мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Східноукраїнський національний Університет

імені Володимира Даля

УДК 378.036

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

РОЗВИТОК ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ЗАСОБАМИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА

13.00.07 - теорія та методика виховання

ФОРОСТЮК Інна Вадимівна

Луганськ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:кандидат педагогічних наук, доцент АНТОНЕНКО Тетяна Леонардівна, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти:доктор педагогічних наук, професор ТАНЬКО Тетяна Петрівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди Міністерства освіти і науки України, декан факультету дошкільної освіти, завідувач кафедри музично-теоретичної та художньої підготовки;

кандидат педагогічних наук СЕМЕНОВА Мирослава Олександрівна, Харківський гуманітарно-педагогічний інститут Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри педагогіки і психології.

Захист дисертації відбудеться 25 травня 2010 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, квартал Молодіжний, 20-а, аудиторія 215 другого навчального корпусу.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, квартал Молодіжний, 20-а.

Автореферат розісланий 24 квітня 2010 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.В. Фунтікова

творчий потенціал студент мистецтво

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасне українське суспільство потерпає від активного наступу та широкого впливу так званої масової культури, яка вимиває національні традиції, почуття причетності до національної культури, сприяє деградації культурної самосвідомості, естетичних смаків, ідеалів, розуміння та сприйняття народної творчості як мистецтва.

Пошук перспективних шляхів розвитку творчого потенціалу студентської молоді як необхідної умови професійної та особистісної реалізації є одним із найважливіших завдань вищої школи на сучасному етапі розвитку. Ефективне вирішення цього завдання в освітньому процесі гарантує підготовку справжнього професіонала та водночас формування в нього якостей людини високої культури. Такі спеціалісти здатні приймати нестандартні творчі рішення в складних, непередбачуваних ситуаціях, що часто виникають в різних сферах людської діяльності.

Творчі особистості затребувані не тільки в гуманітарній, мистецькій, культурній сферах людської діяльності. Вони також гостро необхідні й економічній, промисловій сфері суспільства, адже можуть забезпечити набагато більший економічний ефект, ніж ті працівники, рішення та дії яких носять стандартний, передбачуваний характер. Завдання розвивати творчий потенціал особистості ґрунтується на людиноцентристській парадигмі сучасної вищої освіти й має на меті дати поштовх розвитку та розкриттю потенційних здібностей особистості, спрямувати їх у русло творчого відношення до майбутньої професії, сприйняття культури, самовиховання та самовдосконалення.

У світлі культуротворчої парадигми педагогічної науки серед ефективних засобів розвитку творчого потенціалу молоді особливе місце посідає українське народне мистецтво. Сучасні глобалізаційні процеси негативно впливають на формування у студентської молоді відчуття причетності до власної культури. Виникає гостра необхідність розвитку етнічної свідомості молоді, виховання в неї розуміння й поваги до рідної культури як до унікального явища й, у той же час, як до частини загальнолюдської культури. Культура будь-якого народу є нескінченним джерелом творчого натхнення, з якого черпають ідеї митці, літератори, поети, художники, музиканти. Українське народне мистецтво може стати базою, спираючись на яку, ми матимемо змогу розвивати творчий потенціал молоді, формувати творчу особистість. Історія людства свідчить про те, що саме мистецтво завжди сприяло розвитку та всебічному розкриттю творчого й духовного потенціалу людини.

У сучасній практиці вищих навчальних закладів спостерігається низка суперечностей:

– між проголошенням в урядових державних документах необхідності розвитку українського народного мистецтва і національного виховання молоді та нерозробленістю теоретико-методологічних засад цього процесу у вищих навчальних закладах;

– між об'єктивною необхідністю розвитку творчого потенціалу молоді та відсутністю науково розробленої системи даної роботи у вищій школі;

– між попитом сучасного українського суспільства на продукти національної культури, на результативне формування високосвідомої, духовної, висококультурної, освіченої та творчої генерації й недостатньою результативністю діяльності вищої школи в цьому напрямку.

Специфічні особливості процесу формування творчої особистості в умовах вищих навчальних закладів постійно викликають наукові пошуки в різних сферах науки. Дану проблему розглядали В. Андрєєв, Ю. Кулюткін, О. Лук, Т. Маліков та ін. Проблеми естетичного виховання у вищих навчальних закладах розглядаються в роботах Н. Миропольської, О. Рудницької, Г. Тарасенко, І. Фічори.

Розвитку естетичної творчості, естетичної культури студентів, естетичних смаків та ідеалів, естетизації навчально-виховного процесу присвячені дослідження наукової школи Г. Шевченко. Розвиток творчого потенціалу майбутніх учителів засобами мистецтва розглядає у своїй дисертаційній роботі Н. Мартинович, в педагогічній науці розроблено модель творчої особистості (В. Алфімов), а також модель педагогічного прогнозування розвитку творчої особистості старшокласників (М. Артьомов). Такий інтерес до розвитку творчого початку особистості різноманітними засобами викликаний великим попитом на фахівців-творців, які є не тільки виконавцями ідей та завдань, а й, перш за все, ініціаторами, організаторами, творцями.

У роботах А. Антонова, Д. Богоявленської, Є. Басіна, Л. Виготського, Дж. П. Гілфорда, О. Клепікова, О. Кучерявого, О. Лука, Я. Пономарьова, В. Шубинського визначено психологічні основи творчості, розвитку творчого потенціалу на теоретичному та практичному рівнях.

Процес збільшення творчих можливостей шляхом використання алгоритмів для вирішення винахідницьких завдань розглядається в роботах Г. Альтшуллера, М. Мєєрович та Л. Шрагіна.

Питання розвитку етнопедагогіки, а також використання надбань української культури у виховному процесі вирішували І. Бех, А. Богуш, Г. Ващенко, М. Євтух, М. Костриця, В. Кузь, І. Огієнко, С. Русова, М. Стельмахович, В. Сухомлинський, Є. Сявавко, Д. Тхоржевський, М. Фіцула.

Процес розвитку творчого потенціалу засобами народного мистецтва зумовлює взаємодію різних видів науки та мистецтва. Це, у свою чергу, ефективно сприяє формуванню нового типу особистості, головними якостями якої є якості людини культури, людини високодуховної, з розвинутим творчим потенціалом, якості свідомого громадянина України, який добре знає своє минуле та, водночас, дивиться в майбутнє, здатний нестандартно мислити й не боїться змін, які є постійним явищем сучасного життя.

Аналіз історичної, психологічної, педагогічної літератури показав, що питання розвитку творчого потенціалу студентів вищих навчальних закладів засобами українського народного мистецтва потребує подальших наукових пошуків. У цьому руслі виникає гостра необхідність переглянути та уточнити поняття "творчий потенціал", враховуючи вікові, психологічні та соціальні особливості студентської молоді.

Отже, наявність суперечностей, недостатність теоретичної та практичної розробленості проблеми розвитку творчого потенціалу студентів вищих навчальних закладів засобами народного мистецтва зумовило вибір теми дисертаційного дослідження - "Розвиток творчого потенціалу студентської молоді засобами українського народного мистецтва".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилось в межах науково-дослідної роботи з проблеми «Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика» (номер держреєстрації 0105U060264), що виконується на кафедрі педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля й затверджена рішенням Вченої ради університету (протокол № 7 від 23 лютого 2007 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 7 від 25 вересня 2007 р.).

Мета і завдання дослідження.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці форм та методів ефективного розвитку творчого потенціалу студентської молоді засобами українського народного мистецтва.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання дослідження:

· на основі аналізу філософських, психолого-педагогічних та народознавчих джерел визначити ступінь дослідженості проблеми та її понятійно-категоріальне поле;

· з'ясувати сутність та структуру поняття "творчий потенціал";

· виявити та розкрити виховний потенціал українського народного мистецтва у розвитку творчого потенціалу студентської молоді;

· визначити критерії ефективності розвитку творчого потенціалу студентів засобами українського народного мистецтва;

· розробити та експериментально перевірити форми та методи розвитку творчого потенціалу студентської молоді засобами українського народного мистецтва;

· розробити методичні рекомендації з розвитку творчого потенціалу студентської молоді засобами українського народного мистецтва.

Об'єкт дослідження - процес розвитку творчого потенціалу студентів класичних університетів.

Предмет дослідження - форми й методи розвитку творчого потенціалу студентів вищих навчальних закладів засобами українського народного мистецтва.

Відповідно до поставленої мети та завдань у дисертаційній роботі використано комплекс методів дослідження: теоретичні - вивчення й аналіз філософської, психолого-педагогічної, культурологічної, мистецтвознавчої літератури з питань творчості та творчого потенціалу; метод теоретичного моделювання для розробки форм і методів розвитку творчого потенціалу студентської молоді; узагальнення та систематизація педагогічного досвіду з метою розробки ефективних шляхів розвитку творчого потенціалу студентів; порівняння, класифікація та систематизація теоретичних та експериментальних даних; емпіричні - тестування, бесіди, педагогічне спостереження та самоспостереження учасників, педагогічний експеримент для виявлення рівня розвитку творчого потенціалу студентів та перевірки ефективності розроблених форм і методів; статистичні методи - кількісний та якісний аналіз емпіричних даних з використанням методів математичної статистики для вивчення процесу розвитку творчого потенціалу студентів, перевірки результативності розробленої методики, спрямованої на розвиток творчого потенціалу студентської молоді засобами українського народного мистецтва.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що вперше розроблені теоретичні та методичні засади розвитку творчого потенціалу студентів засобами українського народного мистецтва, методики використання техніки писанкарства (з урахуванням специфіки Східного регіону України) у процесі творчої та науково-творчої діяльності студентів; удосконалено критерії оцінювання рівня розвитку творчого потенціалу студентської молоді; подальшого розвитку набуло визначення змісту поняття "творчий потенціал".

Практичне значення одержаних результатів полягає у створенні та апробації діагностичного комплексу для визначення рівня розвитку творчого потенціалу особистості, а також у розробці форм та методів розвитку творчого потенціалу студентської молоді засобами українського народного мистецтва шляхом запровадження розробок у вигляді практикуму, методичних рекомендацій щодо розвитку творчих здібностей студентів з використанням декоративного мистецтва. Результати досліджень можуть бути використані в роботі зі студентами І-ІІІ курсів вищих навчальних закладів як гуманітарних, так і технічних спеціальностей, підготовці кураторів академічних груп, системі підвищення кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів.

Отримані результати впроваджені в педагогічний процес Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (довідка № 108-115-2558/43 від 19 листопада 2009 р.), Донбаського інституту техніки і менеджменту ЗАТ «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая» (довідка № 17-С від 10 листопада 2009 р.), Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» (довідка № 08/01 від 23 листопада 2009 р.).

Апробація результатів дисертації здійснювалася шляхом обговорення основних теоретико-методологічних положень роботи, результатів дослідження на засіданнях кафедри педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, на ІІ Науково-практичній конференції "Формула творчості: теорія і методика мистецької освіти" (м. Луганськ, 2009 р.), на ХVІІ Міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених (м. Запоріжжя, 2009 р.), на ІV Міжнародній науково-практичній конференції "Духовно-культурні цінності освіти та виховання" (м. Луганськ, 2009 р.).

Особистий внесок здобувача в публікації, підготовленій у співробітництві з О. Форостюк, полягає в розробці основних теоретичних положень.

Публікації. Зміст і результати дослідження відображено в 10 авторських публікаціях, з яких 7 надруковано в провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, 1 додатку на 11 сторінках, списку використаних джерел, який містить 251 найменування. Робота містить 17 таблиць та 5 рисунків. Загальний обсяг дисертації становить 196 сторінок, обсяг основного тексту - 160 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету й завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано відомості про апробацію, впровадження одержаних результатів та публікацій.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади розвитку творчого потенціалу студентської молоді засобами українського народного мистецтва» здійснюється аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури з питань філософії та психології творчості. Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що проблема розвитку творчого потенціалу особистості є актуальною потребою для виховання сучасної студентської молоді.

В античні часи мислителі пов'язували творчість зі сферою діяльності людей і не виокремлювали її від інших видів роботи (Аристотель, Платон). У період Середньовіччя філософи пов'язували творчість із розумінням Бога як особистості, що вільно творить світ. Людині все ще було відмовлено в можливості творити (М. Кузанський). В епоху Відродження, коли почався розквіт науки й мистецтва, творчість досягла надзвичайних вершин. На той час існувала віра у творчі можливості кожної людини й тривав пошук терміну, який би описував це поняття (Фінчіно, Л. да Вінчі, Мікеланджело). Філософія кінця ХІХ - початку ХХ ст. розглядала творчість як безперервне народження нового, що складає сутність життя (М. Бердяєв, С. Булгаков, В. Розанов, В. Соловйов, А. Уайтхед, М. Хайдеггер, Ф. Шеллінг). Для сучасної філософії притаманно паралельне трактування творчості - як інтелектуального феномену та як екзистенціального феномену, що є основою свободи особистості (В. Татаркевіч).

Узагальнюючи все вищезазначене про природу творчого мислення з методологічної позиції, слід стверджувати, що творчість є діяльністю, яка породжує щось нове, небувале.

З погляду психології процес творчості спирається на закладені в людині здібності, рівень розвитку всіх видів пізнавальної діяльності та емоцій (Д. Богоявленська, Ф. Гальтон, Дж. П. Гілфорд, М. Блох, В. Дружинін, П. Енгельмайєр, О. Клепіков, І. Кучерявий, А. Матюшкін, А. Маслоу, Я. Пономарьов). У даному розділі нами було виділено механізми творчого мислення, було доведено, що творчість в мистецтві та науці має однакові риси, і саме це дозволяє перенести творчі здібності з одного матеріалу на інший. Діяльність індивіда може виступати як творчість в будь-якій сфері: науковій, художній, виробничо-технічній, господарській, політичній та інших - там, де створюється, відкривається, винаходиться щось нове.

До творчої діяльності молодь можливо та необхідно готувати, тобто розвивати її наявний творчий потенціал. Одним із головних критеріїв, що характеризують готовність майбутнього фахівця до професійної діяльності, є вміння самостійно та творчо працювати.

Здійснений аналіз науково-педагогічної літератури з проблеми розвитку творчого потенціалу студентської молоді дав нам можливість з'ясувати, що існують різні погляди на означену проблему. Творчий потенціал - це складна структура, яка включає систему культурологічних, професійно-педагогічних знань, широку загальнокультурну ерудицію, генетично задане обдарування, образне мислення, гуманітарний світогляд, здатність моделювати різноманітні способи творчої діяльності та емоційну культуру (В. Алфімов, В. Андрєєв, М. Євтух, І. Харламов та інші) .

Було розглянуто запропоновані різними авторами підходи до визначення сутності й структури творчого потенціалу, моделі творчих здібностей. З'ясовано, що різні дослідники вносять свої елементи як до структури творчого потенціалу, так і до змісту його окремих компонентів.

На основі проведеного аналізу творчий потенціал визначено як інтегративну цілісність природних задатків, особливостей пізнавальної діяльності та соціальних надбань людини, яка забезпечує їй можливість реалізуватися у творчій діяльності. У результаті проведеного аналізу визначена структура творчого потенціалу студентської молоді.

Творчий потенціал розвивається поступово, поетапно, через збагачення творчого досвіду, систематичного спрямування на творчу діяльність, виховання потреби у творчості.

Основою для організації процесу розвитку потенціальних творчих якостей студентської молоді в нашому дослідженні виступає українське народне мистецтво, що створює умови для розвитку індивідуальних здібностей і талантів студентів як гуманітарних, так і технічних напрямів, сприяє формуванню національної свідомості, любові до свого народу, що є, у свою чергу, складовою частиною принципу народності, якій є стрижнем виховної системи України.

Визначено, що виховні можливості народного мистецтва у розвитку творчого потенціалу студентів знаходяться в одній площині з виховною роллю університетів взагалі. Виховання студентів засобами народного мистецтва - це творчий процес, орієнтований на проблеми, пов'язані зі специфікою вищого навчального закладу й особливостями регіону, тому етнопедагогіка може відігравати в ньому важливу роль. Складна багатошарова культура України, що сьогодні набуває нового звучання, дає великий матеріал, який можна використовувати у виховному процесі. Вона також дає можливість втілювати принципи народності, культуровідповідності виховання, активності, самодіяльності та творчої ініціативи. Особливістю нашого регіону є синкретичність народної культури, що дає можливість використовувати у виховному процесі регіональні особливості всіх видів українського народного мистецтва. Це дає додаткові можливості та допомагає у підвищенні зацікавленості до матеріалу, дозволяє вивчати деякі теми у порівняльному контексті.

Загалом усі види мистецтва втілюють художньо-естетичне бачення світу, розвинену уяву й фантазію, образне мислення, без яких неможлива творчість. Особистість стає творчою безпосередньо в процесі оволодіння культурою та подальшої культуротворчості, що найбільш реально втілюється в галузі народного мистецтва.

У другому розділі "Організація процесу розвитку творчого потенціалу студентів засобами українського народного мистецтва" розкривається зміст констатувального та формувального експериментів, визначаються початковий та підсумковий рівні сформованості творчого потенціалу студентів, обґрунтовується та реалізується педагогічна технологія розвитку творчого потенціалу студентської молоді засобами українського народного мистецтва.

Дослідно-експериментальна робота проводилася зі студентами Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля протягом 2007-2009 років. У ній брали участь понад 400 студентів різних факультетів.

Оскільки на підготовчому етапі експерименту при застосуванні методу експертної оцінки нами був проведений факторний аналіз визначень та структури творчого потенціалу, то в результаті ми змогли виділити основні фактори та проранжувати їх за власною вагою. На основі проведеної роботи було зроблено модель оцінювання рівня творчого потенціалу студентів, яку складають наступні блоки: дивергентність мислення, уява, мотивація, ціннісні орієнтації, інтуїція, працездатність, асоціативність. Ми виділили також основний зміст кожного блоку та підібрали психологічні тести для виявлення рівня сформованості кожного компоненту. Для деяких блоків нами були розроблені окремі моделі оцінювання здібностей, результати якого потім враховувались в основній моделі.

Студентам експериментальної групи під час аудиторної роботи був прочитаний теоретичний матеріал, що стосувався проблем розвитку творчого мислення, уяви, а також пропонувались розроблені нами програми, спрямовані на розвиток творчого потенціалу. Робота проводилась як під час навчального процесу, так і на позааудиторних заняттях.

На основі принципів особистісних пріоритетів, саморозвитку особистості була розроблена педагогічна модель організації виховного процесу, в якій реалізуються розроблені й обґрунтовані форми та методи розвиток творчого потенціалу студентів вищих навчальних закладів засобами українського народного мистецтва (див. рис.1).

Під час формувального експерименту було створено педагогічні умови для розвитку творчого потенціалу студентської молоді, а саме для розвитку мотивації до творчої діяльності, уяви, гнучкості та оригінальності мислення, розширення асоціативних здібностей, а також для формування у молодої людини духовної, моральної та художньо-естетичної культури засобами українського народного мистецтва.

Мета формувального етапу експериментальної роботи конкретизувалася через її зміст:

– викладання теоретичного матеріалу, в якому розкривається тема творчості в рамках курсу педагогіки;

– проведення психолого-педагогічних занять та творчих майстер-класів, під час яких втілювалась спеціально розроблена комплексна тренінгова програма, спрямована на формування у студентів мотивації до творчої діяльності; на тренування та розвиток уяви, вміння будувати логічні конструкції у контексті здатності творчо підходити до вирішення поставлених завдань, тренування асоціативних здібностей, гнучкого й оригінального мислення; практичну тренувальну роботу в різних сферах народного мистецтва;

– проведення самостійної творчої та дослідницької роботи, участь у творчих конкурсах, конференціях.



Рис. 1. Модель виховного процесу, спрямованого на розвиток творчого потенціалу студентів ВНЗ засобами українського народного мистецтва.

Формувальний етап експериментальної роботи реалізувався у наступних організаційних формах:

– аудиторні заняття: проведення курсу лекцій за темами: "Творчість та творче мислення", "Можливості розвитку творчої уяви", "Педагогіка творчості"; проведення бінарної лекції психолого-педагогічного консиліуму "Вчимо творчості" з практичною частиною.

– позааудиторна робота: проведення психологічного тренінгу, спрямованого на розвиток творчих здібностей; проведення дискусій на теми: "Світоглядні уявлення та вірування українського народу", "Ваше відношення до Різдва та Великодня, чи потрібні сучасним людям давні звичаї і обряди?", "Стародавня символіка та її сучасне застосування. Чи цікава вона сучасній молоді?"; проведення майстер-класів "Майстер-підмайстер", мета яких - навчитися використовувати засвоєні навички для творчого вирішення різноманітних практичних та теоретичних завдань в сфері народного мистецтва; відвідання виставок виробів народного мистецтва, виступів народних колективів Луганщини та України;

– самостійна робота: самостійна творча робота у сфері народного мистецтва; реалізація самостійних науково-творчих проектів, в тому числі у порівняльному контексті.

Протягом аудиторних занять були розглянуті поняття творчість, здібності, уява, творча уява, асоціація та інші, етапи творчого мислення, механізм творчої уяви. Використовувались, також полемічні бесіди, що підводили студентів до нових понять й у той же час до майбутніх дискусій на теми, пов'язані з українським народним мистецтвом та сучасністю.

Протягом позааудиторних занять зі студентами була проведена психолого-педагогічна тренінгова програма. Під час роботи використовувались проблемно-евристичний та інформаційно-алгоритмічний методи.

Основу вправ, які проводились в рамках першої частини практичних занять, складали завдання, розроблені М. Мєєрович та Л. Шаргіною. Вони, у свою чергу, спираються на роботи Г. Альтшуллера. Ці завдання охоплювали цілу низку компонентів, необхідних для розвитку творчих здібностей: вміння асоціативно мислити, порівнювати, проводити аналіз, знаходити аналогії та метафори, розвивають уяву, дають алгоритми, завдяки яким розвивається вміння фантазувати. Оскільки ми використовували ці вправи в навчальних цілях і наша мета - розвиток творчого потенціалу засобами народного мистецтва, то ми модифікували завдання, що дозволило нам досягти поставленої мети: були відібрані відповідні вправи, підібрані приклади, а також створені власні завдання (наприклад групове створення асоціацій різних рівнів, а також проблемні та науково-пошукові завдання).

До цієї частини також входили прямі та зворотні завдання на створення образу букви, символу, звуку, кольору, створення образу предмету або незнайомого об'єкту різними засобами. На розвиток асоціативності, уяви та оригінальності мислення спрямовані завдання "Пошук спільних ознак", "Третій зайвий", "Пошук аналогів", "Пошук протилежного об'єкту".

Під час другої частини практичних занять нами використовувався метод навчальної дискусії, діалогічної взаємодії. Оскільки засобами розвитку творчого потенціалу студентської молоді нами обране українське народне мистецтво, в комплексі виховних заходів були передбачені дискусійні теми: "Світоглядні уявлення та вірування українського народу", "Ваше відношення до Різдва та Великодня, чи потрібні сучасним людям давні звичаї та обряди?", "Стародавня символіка і її сучасне застосування. Чи цікава вона сучасній молоді?".

Третя складова практичних занять - проведення майстер-класів "Майстер-підмайстер". Оскільки майстер-класи проводилися під час весняного семестру, основну увагу було спрямовано на мистецтво писанкарства. У Східному регіоні дана традиція не розвинулась достатньо широко, але сьогодні вона переживає своє друге відродження. До того ж синкретизм народного мистецтва, як важлива характеристика нашого регіону, відкриває широкі можливості.

Східна Україна - це теріторія, де не було сталої культурної традиції. В результаті певних історічних процесів Схід сьогодні - це урбанізована частина країни, що відчула культурний вплив різних регіонів України, Росії та деякіх інших народів, є їх прямим нащадком і не може виокремлювати себе від будь-якої з них. Саме багатонаціональність регіону дає можливість спиратися у виховному процесі на культурний потенціал багатьох народів. До того ж, як свідчить досвід європейських країн, урбанізація не є занадто великою перешкодою для розуміння давньої культурної спадщини сучасними людьми.

Як уже було зазначено, однією з форм естетичного виховання є відвідування фестивалів, виставок, інформаційних центрів. Під час позааудиторних занять студенти відвідували подібні заходи. Навесні 2008 року, напередодні свята Великодня, в Художньому музеї Луганська відбулася виставка з майстер-класом з писанкарства відомого народного майстра Луганщини Т. Коновал та її учнів. Навесні 2009 - в Галереї мистецтв відвідували виставку народних майстрів Луганщини, які займаються різними видами народного та образотворчого мистецтва.

Під час самостійної роботи студентам було запропоновано провести порівняльні дослідження щодо різних видів народного мистецтва. Були опрацьовані теми з порівняльного аналізу писанкарських візерунків, вишивок та складових компонентів деяких традиційних свят.

В якості додаткового теоретичного науково-дослідного завдання нами розроблено методичний матеріал з теми дослідження:

І. Порівняльний аналіз технік та символіки, що застосовується в: 1) писанках України та східноєвропейських країн; 2) вишивках східноєвропейських країн; 3) вишивках нашого краю; 4) вишивках різних регіонів України.

ІІ. Порівняльний аналіз елементів традиційних народних свят, які відзначаються як в Україні, так і в решті країн Східноєвропейського регіону: зимові, весняні, літні цикли свят.

Після закінчення формувального етапу експерименту було проведено повторне діагностування якості результатів діяльності, спрямованої на розвиток творчого потенціалу засобами народного мистецтва в контрольній та експериментальній групах. Отримані дані співвідносилися з даними констатувального етапу експерименту.

Результати формувального етапу експериментальної роботи показали, що він певною мірою вплинув на всі компоненти структури творчого потенціалу. Виявлено, що найбільш вагомим є вплив на такі компоненти як дивергентність мислення, уява та мотивація до творчої діяльності.

На основі результатів розрахунків, проведених за допомогою спеціально розробленої комп'ютерної програми були отримані результати рівня розвитку творчого потенціалу для кожного студента під час констатувального експерименту та контрольного етапу формувального експерименту в експериментальній та контрольній групах. За результатами отриманих даних можна побачити, що в експериментальній групі значні зміни відбулись на низькому та середньому рівнях.

Згідно з отриманими результатами визначено, що

- початковий рівень в експериментальній групі знизився на 2,46%, в контрольній - на 1%;

- низький рівень в експериментальній групі знизився на 13,3%, в контрольній - на 3,5%;

- середній рівень піднявся в експериментальній групі на 11,33%, в контрольній - на 4%;

- високий рівень піднявся в експериментальній групі на 4,43%, в контрольній на 0,5%.

Показники за кожним рівнем розвитку творчого потенціалу студентів засобами українського народного мистецтва у контрольній та експериментальній групах дозволили визначити середню вибіркову та з'ясувати статистичну достовірність їх відмінності. Статистичний аналіз даних формувального експерименту підтверджує, що в результаті проведення формувального експерименту в експериментальній групі рівень сформованості творчого потенціалу став вищим за цей показник в контрольній групі. Це було підтверджено на різних рівнях розвитку інтегративної якості, яка нами вивчається, тобто творчого потенціалу.

Нами також були розглянуті критерії складових різних рівнів творчого потенціалу. Критерії було подано у вигляді числових значень та описовому вигляді. Враховуючи результати проведеного експерименту, ми можемо зробити висновок, що українське народне мистецтво є одним з дієвих засобів розвитку творчого потенціалу студентської молоді, про що свідчить контрольне тестування.

Під час роботи над дисертаційним дослідженням був розроблений "Практикум з розвитку творчих здібностей студентів засобами декоративно-ужиткового мистецтва", в якому міститься теоретичний матеріал з питань творчості, дві практичні роботи з вивчення таких видів українського народного декоративного мистецтва, як писанкарство та петриківський розпис, а також психологічний практикум, що містить вправи, спрямовані на розвиток різних компонентів творчих здібностей студентів.

У висновках подано результати наукового дослідження проблеми розвитку творчого потенціалу студентської молоді засобами українського народного мистецтва:

1. У процесі дисертаційного дослідження були проаналізовані філософські, історичні, психолого-педагогічні, мистецтвознавчі та народознавчі джерела для визначення рівня дослідженості проблеми, з'ясовано поняття "творчість" та "творчий потенціал" з історичної, філософської, психологічної та педагогічної точок зору.

2. На теоретичному етапі дослідження були проаналізовані визначення та структура понять «творчість» і «творчій потенціал», які були розроблені В. Алфімовим, В. Андрєєвим, М. Артьомовим, Д. Богоявленською, Т. Браже, М. Каганом, А. Клепіковим, В. Кучерявим, А. Луком, Н. Мартинович, Н. Посталюк. Дані автори були обрані в якості експертної групи.

На основі проведеного аналізу даних експертної групи та згідно із розробленою схемою, було визначено творчий потенціал як інтегративну цілісність природних задатків, особливостей пізнавальної діяльності та особистісних соціальних надбань людини, яка забезпечує їй можливість реалізуватись в творчій діяльності.

Враховуючи дані всебічного аналізу, при створенні власної структури творчого потенціалу студентської молоді, ми робили наголос на тому, що саме явище потенціалу вміщує в себе поняття можливості та досягнення. Реалізуючі творчий потенціал, особистість в повній мірі розкриває свої можливості, що були закладені природою і в процесі діяльності досягає творчих результатів.

Було проведено факторний аналіз обраних експертних визначень та структур творчого потенціалу. На основі аналізу була складена факторна модель оцінювання рівня творчого потенціалу студентів, в яку ввійшли наступні складові компоненти: дивергентність мислення (гнучкість, оригінальність), уява, мотивація, ціннісні орієнтації, інтуїція, працездатність, асоціативність, а також визначена значущість кожного критерію.

3. Дослідження показало, що українське народне мистецтво має невичерпний виховний потенціал і може ефективно впливати на розвиток творчого потенціалу студентської молоді. Воно сприяє формуванню образного мислення, ініціативи та самостійності, образотворчих здібностей. Культурологічна універсальність, наприклад, народного орнаменту виявляється в тому, що у його термінах і образах можна уявити всю філософію буття. Декоративне мистецтво може бути поєднано з фольклором, який розуміється сьогодні як явище синкретичне, і таке, що має системні якості.

У роботі зі студентами, під час формувального етапу експериментальної роботи, обраний підхід до використання українського народного мистецтва базувався не тільки на практичній творчій роботі, але й великою мірою на науково-творчій, дослідницькій діяльності молоді. Університетська освіта спрямована на підготовку молодих дослідників, вчених з розвинутим системним мисленням. Тому, обираючи українське народне мистецтво, ми намагалися підійти до використання цього багатого матеріалу на рівні потреби сучасного суспільства та інтересів даної вікової та соціальної групи.

Східноукраїнський регіон потребує проведення подібної роботи саме в дослідницькому, системному напрямку, оскільки сьогодні ця територія - конгломерат різних культур, які впливають одна на одну, взаємозбагачуються і, як результат - народна культура нашого краю набуває особливих рис. Тому молодим дослідникам важливо знати як культурологічну, знакову основу народного мистецтва, так і сучасні впливи на нього і специфічну взаємодію з іншими культурами.

Під час практичної роботи було розкрито психолого-педагогічні можливості народного мистецтва, що вплинуло на позитивну динаміку мотивації до творчості у студентів контрольної групи. Проведена діяльність значним чином вплинула також на розвиток дивергентності мислення, уяви, інтуїції, працездатності, ціннісних орієнтаціях, що знайшло відображення в результатах формувального експерименту. Результати здійсненної експериментальної перевірки впливу народного мистецтва на розвиток творчого потенціалу студентів у дослідженні відображено у відповідних таблицях та гістограмах.

4. У дисертаційному дослідженні було застосовано різноманітні теоретичні та інструментально-практичні методи, а також враховано такі критерії, як відповідність віковим критеріям студентської молоді, адекватність завданням дослідження, розуміння обмеженості певних методик в різних системах дослідження, вибір адекватної теоретичної позиції для інтерпретації результатів, усвідомлення інтегративного характеру, багатобічної детермінованості феноменів, що виявлені під час дослідження та комплексний підхід до оцінки результатів.

Були, також, визначені критерії ефективності розвитку творчого потенціалу студентів засобами українського народного мистецтва, які безпосередньо пов'язані із критеріями складових творчого потенціалу для кожного виділеного рівня його розвитку. Як показало експериментальне дослідження, оскільки поняття творчого потенціалу є інтегративним, тобто сумою компонентів, то розподіл треба проводити, враховуючи суму всіх значень, в чому й проявляє себе поняття "потенціал".

5. Були розроблені методи та засоби діагностики рівня творчого потенціалу студентської молоді.

Для виявлення творчих здібностей та всіх факторів, рівень яких ми вимірювали під час констатувального етапу експерименту, була проведена діагностика рівня розвитку творчого потенціалу студентів. Під час діагностики використовувався тестовий матеріал, що включав тести для виявлення здатності до узагальнення, аналізу та класифікації, рівня асоціативного мислення, тести творчого мислення П. Торренса, тест на виявлення рівня творчої уяви, тест на виявлення типу мислення, наявності зовнішньої та внутрішньої мотивації до творчого процесу, опитувальник для самооцінки самоорганізації та працездатності.

Після розрахунків з використанням кваліметричного методу кожний студент дістав кількісну оцінку, яка визначила рівень розвитку його творчого потенціалу у вигляді конкретного числа. За результатами констатувального експерименту були визначені рівні сформованості творчого потенціалу студентів, які ми поділили на наступні: початківець (початковий), ремісник (низький), майстер (середній) та майстер-творець (високий).

Етапність процесу розвитку творчого потенціалу студентів засобами українського народного мистецтва була відображена в теоретичній моделі системи розвитку. Модель побудована з урахуванням основних принципів, таких як принцип особистісних пріоритетів, саморозвитку та реальності, і має цілісну структуру, в якій враховані всі основні компоненти.

Рівень розвитку творчого потенціалу студентів було проаналізовано на основі результатів розрахунків, проведених за допомогою спеціально розробленої комп'ютерної програми, яка дає можливість прорахувати зібрані експериментальні дані та представити рівень творчого потенціалу у вигляді конкретного числа.

Завдяки отриманим цифровим показникам ми можемо бачити, які компоненти творчого потенціалу даної особистості знаходяться на низькому рівні і потребують додаткової уваги, а які розвинуті достатньо і на них можна спиратися для подальшої роботи.

6. Практичним результатом дисертаційного дослідження можна вважати розроблені методичні вказівки, в яких міститься теоретичний матеріал з питань творчості, дві практичні роботи з вивчення таких видів українського народного декоративного мистецтва як писанкарство та петриківський розпис, а також психологічний практикум, в який увійшли вправи, спрямовані на розвиток різних компонентів творчих здібностей студентів.

На підставі проведеного аналізу нормативних документів та реальної педагогічної ситуації у вищих навчальних закладах, ми прийшли до висновку щодо необхідності проведення практичної роботи, спрямованої на розвиток творчого потенціалу студентської молоді засобами народного мистецтва під час перших років отримання освіти у вищих навчальних закладах.

Проведене дослідження не претендує на вичерпне вирішення всіх аспектів розглянутої проблеми. Подальшого дослідження вимагають зміст форми та методи виховного процесу, спрямованого на розвиток творчого потенціалу у вищій школі; можливостей залучення широкого спектру різноманітних видів народних мистецтв.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ І ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ АВТОРОМ У НАСТУПНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Форостюк І. В. Про деякі аспекти виховання студентської молоді засобами декоративно-ужиткового мистецтва / І. В. Форостюк // Духовність особистості: методологія, теорія і практика : збірник наук. праць. - Луганськ : Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2007. - Вип. 2 (21). - С. 205 - 214.

2. Форостюк І. В. Особливості структури творчого потенціалу студентської молоді / Інна Форостюк // Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка. - Івано-Франківськ, 2008. - Вип. ХХVI - ХХVII. - С. 204 - 211.

3. Форостюк І. Експериментальна робота з формування творчого потенціалу засобами народного декоративно-ужиткового мистецтва / І. Форостюк // Духовність особистості : методологія, теорія, практика: збірник наук. праць. - Луганськ : Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2008. - Вип. 1 (24). - С. 166 -175.

4. Форостюк І. В. Зв'язок духовних здібностей і творчого потенціалу людини та їхній вплив на формування особистісних якостей молоді / Інна Вадимівна Форостюк // Гуманізація навчально-виховного процесу : збірник наук. праць. - Слов'янськ : Видавничий центр СДПУ, 2008. - Вип. XL. - С. 234 - 237.

5. Форостюк І. В. Шляхи підвищення інтересу студентської молоді до вивчення народного декоративного мистецтва / І. В. Форостюк // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. - Луганськ : Вид-во Держ. закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2009. - № 7 (170). - С.102 - 106.

6. Форостюк І. В. Модель оцінювання творчого потенціалу студентів вищих навчальних закладів / Інна Форостюк // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: збірник наук. праць. - Умань : СДП Жовтий, 2009. - № 29. - С. 155 - 160.

7. Форостюк І. В. Можливості декоративного мистецтва в творчому розвитку особистості студентської молоді / І. В. Форостюк // Духовність особистості: методологія, теорія і практика : збірник наук. праць. - Луганськ : Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2009. - Вип. 1 (30). - С. 173 - 181.

8. Форостюк І., Писанкові барви світу / Інна Форостюк, Олег Форостюк // Народне мистецтво. - 2009. - № 1-2. - С. 56 - 57.

9. Форостюк І. В. Духовні здібності людини в структурі творчого потенціалу особистості : матеріали ХVІІ Міжнародна наук. конф. студентів і молодих учених : у 4 т. [“Наука і вища освіта”], (Запоріжжя, 9-10 квіт. 2009 р.) / Класичний приватний університет. - Запоріжжя : КПУ, 2009. - Т. 3. - С. 151 - 152.

10. Практикум з розвитку творчих здібностей студентів засобами декоративно-ужиткового мистецтва / Уклад. : І. В. Форостюк. - Луганськ: Шико, 2009. - 28 с., ілюстр.

АНОТАЦІЯ

Форостюк І. В. Розвиток творчого потенціалу студентської молоді засобами українського народного мистецтва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія та методика виховання. - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. - Луганськ, 2010.

Дисертаційне дослідження присвячено актуальній проблемі розвитку творчого потенціалу студентської молоді засобами українського народного мистецтва.

Проаналізовано стан розробки проблеми у філософській та психолого-педагогічній літературі. Уточнено сутність понять «творчість», «потенціал» та «творчий потенціал». Висвітлено сучасні підходи до проблеми розвитку творчого потенціалу студентської молоді.

Основою для організації процесу розвитку потенціальних творчих якостей студентської молоді в дослідженні виступає українське народне мистецтво. Це створює умови для розвитку індивідуальних здібностей і талантів студентів як гуманітарних, так і технічних напрямків, сприяє формуванню національної свідомості, любові до свого народу, що є, в свою чергу, складовою частиною принципу народності, якій є стрижнем виховної системи України.

У дисертації розроблені методи та засоби діагностики рівня творчого потенціалу студентської молоді. Виявлені показники, критерії, що характеризують рівні розвитку творчого потенціалу студентської молоді.

Враховуючи дані всебічного аналізу, при створенні власної структури творчого потенціалу студентської молоді, було підтверджено, що явище потенціалу вміщує в себе поняття можливості та досягнення. Реалізуючі творчий потенціал, особистість в повній мірі розкриває свої можливості, які були закладені природою і в процесі діяльності досягає творчих результатів.

Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено форми і методи розвитку творчого потенціалу студентів. Розроблена педагогічна модель організації виховного процесу, спрямованого на розвиток творчого потенціалу студентської молоді засобами українського народного мистецтва.

Формувальний експеримент реалізувався у формі аудиторних занять, позааудиторних (психологічного тренінгу, спрямованого на розвиток творчих здібностей, майстер-класів, також відвідування виставок народного мистецтва, концертів фольклорних колективів), та самостійної творчої та наукової роботи.

Ефективність обраних форм засвідчено отриманими експериментальними даними.

Ключові слова: виховання, творчість, творчий потенціал, народне мистецтво, інтегративна цілісність складових, студентська молодь, педагогічна технологія.

АННОТАЦИЯ

Форостюк И. В. Развитие творческого потенциала студенческой молодежи средствами украинского народного искусства. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля. - Луганск, 2010.

Диссертационное исследование посвящено актуальной проблеме развития творческого потенциала студенческой молодежи средствами украинского народного искусства.

В первой главе «Теоретико-методологические основы развития творческого потенциала студенческой молодежи средствами украинского народного искусства» проанализирован уровень развития проблемы в философской и психолого-педагогической литературе. Были выделены механизмы творческого мышления, а также подтвержден тот факт, что творчество в искусстве и науке имеет одинаковые черты и именно это позволяет развивать творческие способности разнообразными способами. Уточнена сущность понятий «творчество», «потенциал» и «творческий потенциал» на основе проведенного анализа определений, даных экспертной группой. Результатом анализа является определение творческого потенциала как интегративной целостности природных задатков, особенностей познавательной деятельности и накопленного социального опыта человека, что обеспечивает ему возможность реализоваться в творческой деятельности.

В результате проведенного анализа была также создана структура творческого потенциала студенческой молодежи. Рассмотрены современные подходы к проблеме развития творческого потенциала и возможности использования в этом процессе народного искусства. Сделан вывод о том, что воспитательные возможности народного искусства находятся в одной площади с воспитательной ролью университета.

Восточная Украина - территория, на которой не было устоявшейся культурной традиции. В результате определенных исторических процессов, Восток сегодня - это урбанизированная часть нашей страны, которая ощутила на себе культурное влияние различных регионов как Украины, так и России. Особенностью нашего региона является синкретизм народной культуры, что дает возможность использовать в воспитательном процессе разнообразные региональные особенности разных видов народного искусства. Поэтому, изучение тем в сравнительном контексте помогает повысить заинтересованность студентов в предлагаемом им материале.

Во второй главе диссертационного исследования «Организация процесса развития творческого потенциала студенческой молодежи средствами украинского народного искусства» в результате проведенного факторного анализа отобранных экспертных структур творческого потенциала были выделены факторы, которые легли в основу предложенной авторами структуры исследуемого понятия. Ими явились дивергентность мышления, воображение, мотивация, ценностные ориентации, интуиция, трудоспособность и ассоциативность.

Разработаны модели оценивания уровня развития указанных факторов, а также методы и способы диагностики уровня развития творческого потенциала студенческой молодежи в целом. Выявлены показатели и критерии, характеризующие уровни развития исследуемого явления.

Теоретически обоснована и экспериментально проверена педагогическая технология развития творческого потенциала студенческой молодежи средствами украинского народного искусства, действенность и эффективность которой засвидетельствованы экспериментальными данными.

Разработана педагогическая модель организации воспитательного процесса, направленного на развитие творческого потенциала студенческой молодежи средствами украинского народного искусства. В структуру модели положены принципы личностных приоритетов, саморазвития, реальности.

Формирующий эксперимент реализовался в формах аудиторных занятий, внеаудиторных (проведения психологического тренинга, направленного на развитие творческих способностей, мастер-классов и посещения выставок и выступлений фольклорних коллективов) и самостоятельной творческой и научно-творческой деятельности.

Результаты экспериментальной работы свидетельствуют об эффективности педагогической технологии развития творческого потенциала студенческой молодежи средствами украинского народного искусства.

Ключевые слова: воспитание, творчество, творческий потенциал, народное искусство, интегративная целостность составляющих, студенческая молодежь, педагогическая технология.

ANNOTATION

Forostyuk I. V. The Development of Creativity of Young Students by the means of Ukrainian Folk Arts. - Manuscript.