Формування готовності вчителів природничих дисциплін до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів загальноосвітньої школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

УДК 378.046-21.68 : 37.091.12.011.3-51:5: 373.5.016

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН ДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

БІДА ДАРІЯ ДМИТРІВНА

Вінниця - 2010

Дисертація є рукописом.

Робота виконана у Львівському науково-практичному центрі професійно-технічної освіти АПН України, м. Львів.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, провідний науковий співробітник Козловська Ірина Михайлівна, Львівський науково-практичний центр професійно-технічної освіти АПН України, відділ професійно-практичної підготовки, м. Львів.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Атаманчук Петро Сергійович, завідувач кафедри методики викладання фізики і дисциплін технологічно-освітньої галузі Кам'янець-Подільського національного університету, м. Кам'янець-Подільський;

кандидат педагогічних наук, доцент Левчук Наталія Василівна, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, кафедра біології, м. Вінниця.

Захист відбудеться 26 січня 2010 року о 14.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради К05.053.01 у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32, 2-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32).

Автореферат розіслано “25” грудня 2009 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради А. М. Коломієць

АНОТАЦІЇ

Біда Д. Д. Формування готовності вчителів природничих дисциплін до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів загальноосвітньої школи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового степеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - Теорія і методика професійної освіти. - Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, 2010.

Дисертація присвячена проблемі формування готовності вчителів природничих дисциплін до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів. На основі комплексного підходу викладено сутність навчально-пізнавальної діяльності та основ її організації вчителем, обґрунтовано доцільність організації навчально-пізнавальної діяльності учнів засобами комплексного інноваційного педагогічного проекту, сформульовано педагогічні умови формування готовності вчителів природничих дисциплін до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Моделювання готовності вчителів природничих дисциплін до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів в умовах комплексного інноваційного педагогічного проекту містить взаємопов'язані мотиваційний, цільовий, змістовий та діяльнісний компоненти.

Запропоновано навчально-методичний комплекс, описано авторські методики урочної та позаурочної організації навчально-пізнавальної діяльності учнів в умовах комплексного інноваційного педагогічного проекту та технологію формування готовності вчителів природничих дисциплін до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів. У процесі педагогічного експерименту зафіксована позитивна динаміка та гармонізація критеріальних показників готовності вчителів природничих дисциплін до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів в умовах комплексного інноваційного педагогічного проекту.

Ключові слова: формування готовності, вчителі природничих дисциплін, організація навчально-пізнавальної діяльності учнів, середня загальноосвітня школа, післядипломна освіта вчителя, комплексний інноваційний педагогічний проект, інноваційний освітній проект.

природничий інноваційний викладання навчальний

Бида Д. Д. Формирование готовности учителей природоведческих дисциплин к организации учебно-познавательной деятельности учащихся общеобразовательной школы. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 -Теория и методика профессионального образования. - Винницкий государственный педагогический университет имени Михаила Коцюбинского, Винница, 2010.

Диссертация посвящена проблеме формирования готовности учителей природоведческих дисциплин к организации учебно-познавательной деятельности. Изложена сущность учебно-познавательной деятельности и основ её организации учителями общеобразовательных школ, сформулированы педагогические условия формирования готовности учителей природоведческих дисциплин к организации учебно-познавательной деятельности учащихся, рассмотрены возможности традиционного и обоснована целесообразность инновационных подходов к формированию готовности учителей. На основании анализа феномена “готовность” с учётом специфики профессиональной деятельности учителей природоведческих дисциплин обосновано целесообразность комплексного подхода к организации учебно-познавательной деятельности учащихся в условиях комплексного инновационного педагогического проекта.

Рассмотрены особенности инновационного образовательного проекта - организованной учителем деятельности, способствующей интеллектуальному и моральному развитию ребёнка в процессе вовлечения его в целесообразную творческую, исследовательскую, поисковую деятельность, обеспечивающую оптимальное соотношение неуправляемой и организованной составляющей развития познавательного интереса учащихся. Разработан и реализован на практике комплексный инновационный педагогический проект “Колосок”, состоящий из: Всеукраинского интерактивного природоведческого конкурса “Колосок”, Всеукраинского научно-популярного природоведческого журнала “Колосок”, серии научно-популярной природоведческой литературы “Библиотечка “Колоска”, командных игр “Интелект-шоу “Колосок”, летней школы “Колосок”.

В диссертации проанализированы современные и зарубежные инновационные проекты, этапы их разработки и пути реализации. Организация учебно-познавательной деятельности учителя в условиях инновационных проектов рассматривается как специально упорядоченные учебно-познавательные действия учителей и учащихся, которые соответствуют целям, мотивам и задачам обучения природоведческих дисциплин и происходит с использованием комплекса разнообразных форм, методов инновационных и информационных технологий.

Разработаны подходы к моделированию готовности учителей природоведческих дисциплин к организации учебно-познавательной деятельности учащихся в условиях комплексного инновационного педагогического проекта, обоснованы компоненты готовности, критерии и показатели их сформированности, представлены авторские методики организации урочной и внеурочной учебно-познавательной деятельности учащихся.

Предложенная модель формирования готовности учителей к организации учебной деятельности учащихся предполагает наличие взаимосвязанных мотивационного, целевого, содержательного и управленческого компонентов. Реализация модели предусматривает три этапа формирования готовности: подготовительный (пропедевтический), профессиональный (базовый) и практический (заключительный). Для формирования готовности учителей разработан комплекс учебно-методического обеспечения, описана логика его использования.

Представлена организация научно-исследовательской работы и результаты изучения готовности учителей природоведческих дисциплин к организации учебно-познавательной деятельности учащихся. Доказано, что позитивные изменения в готовности учителей к организации учебно-познавательной деятельности учащихся происходят благодаря целенаправленному педагогическому влиянию, а именно: усвоение спецкурса “Организация учебно-познавательной деятельности учащихся в условиях комплексного инновационного педагогического проекта”, выполнение курсовых и творческих заданий во время прохождения курсовой переподготовки (теоретический аспект), и непосредственное участие учителей в инновационных проектах (практический аспект). В процессе педагогического эксперимента зафиксирована положительная динамика и гармонизация критериальных показателей готовности учителей природоведческих дисциплин к организации учебно-познавательной деятельности учащихся в условиях комплексного инновационного педагогического проекта.

Ключевые слова: формирование готовности, учителя природоведческих дисциплин, организация учебно-познавательной деятельности учащихся, средняя общеобразовательная школа, последипломное образование учителя, комплексный инновационный педагогический проект, инновационный образовательный проект.

Daria Bida. Moulding of natural science teachers' readiness for organization of educational-cognitive activity of secondary school pupils. - Manuscript.

Dissertation for obtaining the scientific degree of Candidate of Pedagogical Science on 13.00.04 speciality - theory and method of professional education. -Vinnytsya state pedagogical university named after Mykhaylo Kotsuybynskyi, Vinnytsya, 2010.

The thesis researches the question of moulding of natural science teachers'readiness for organization of educational-cognitive activity of secondary school pupils. It sets forth the main points of educational-cognitive activity as well as fundamentals of its organization by secondary school teachers. The reason to organize educational-cognitive activity on the base of complex approach is explained. Modelling of natural science teachers' readiness to organize educational-cognitive activity includes motivating, aim, content and functioning components. The thesis propounds a complete set of educational and method outfit; it describes author methods of lesson and after-lesson organization of pupils' educational-cognitive activity as well as technologies of moulding of natural science teachers' readiness to the activity. Positive dynamics and harmonization of criterial indices of natural science teachers' readiness for organization of educational-cognitive activity of secondary school pupils have been observed.

Key words: moulding of readiness, natural science teachers, organization of pupils' educational-cognitive activity, secondary school, continuing teacher's education/teacher's advanced studies, complex innovate pedagogic project, innovative education project.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. У Концепції переходу до загальної середньої освіти на 12-річний термін навчання наголошується на необхідності підготовки вчителя, діяльність якого виходить за межі викладання власного предмета. Важливим є вміння педагога здійснювати міждисциплінарні зв'язки, усвідомлення ним значущості професійних знань, уміння організовувати навчальний процес як педагогічну взаємодію, спрямовану на розвиток особистості, її підготовку до розв'язання важливих завдань життєтворчості. У цьому контексті набуває актуальності проблема професійної перепідготовки вчителів природничих дисциплін, вагомим аспектом якої є формування готовності вчителя до організації навчально-пізнавальної діяльності (НПД) учнів в умовах комплексного інноваційного педагогічного проекту.

Потреба в реалізації інноваційної діяльності вчителя назріла внаслідок модернізації системи освіти та пошуку нових організаційних форм навчання. Значний потенціал мають практично не досліджені в сучасній педагогіці науково-популярні джерела інформації (періодика, книги, сайти), засоби недержавних форм інтелектуальних змагань учнів, літні школи.

Проблема теоретичного та методологічного обґрунтування формування готовності вчителів природничих дисциплін до організації НПД учнів постає як наслідок суперечностей між: об'єктивною потребою вчителів використовувати інноваційні проекти та реальним станом їхньої готовності до такого виду фахової діяльності; дедалі більшою кількістю інформації та низькою здатністю наявних засобів навчання до її трансформації у навчальну; дидактичними вимогами цілісності процесу організації НПД та роз'єднаністю урочної та позаурочної форм роботи у школі. Аналіз цих суперечностей показує, що сучасна школа потребує вчителя з новими професійними якостями. А це зумовлює проблему оновлення змісту і технологій перепідготовки вчителів природничих дисциплін у системі післядипломної педагогічної освіти.

Практична потреба в розв'язанні проблеми формування готовності вчителів природничих дисциплін до організації НПД учнів пов'язана з необхідністю посилити в учнів мотивацію до вивчення природничих предметів, формувати вміння працювати з інформацією, здобувати знання, що мають практичне значення, підвищувати інтерес до читання, розвивати дослідницькі здібності.

Педагогічну проблему формування готовності вчителів до різноманітних аспектів професійної діяльності вивчало багато вчених. Значне місце у дослідженнях відводиться управлінню навчально-пізнавальною діяльністю (П. Атаманчук, Л. Ричкова, В. Ястребова); розвитку пізнавальних інтересів та активізації НПД учнів (С. Бєляєв, О. Ващук, Л. Лісіна, Г. Щукіна); використанню пізнавальних задач у навчанні (А. Кух, Н. Пономарьова, С. Решнова, І. Трубавіна); організації самостійної пізнавальної діяльності учнів (С. Каяліна, Г. Ломакіна, О. Савченко, В. Тюріна); дидактичному вибору в НПД (М. Савчин).

Чимало робіт стосується підготовки вчителя до організації різноманітних форм НПД (Б. Дяченко, М. Солдатенко, Є. Уляновська). Підготовку вчителя до інноваційної діяльності розглядали Н. Клокар, А. Степанюк, В. Уруський; роль закладів післядипломної освіти у перепідготовці вчителів вивчали Н. Ляшенко, В. Руссол, А. Соколовська, Л. Стриюк, О. Шиян; різноманітні аспекти професійної діяльності вчителя досліджували М. Антонченко, Т. Васютіна, К. Корсак, Н. Левчук, І. Лов'янова, А. Павленко.

Питання, близькі до нашого дослідження, розглянуто в роботах з вивчення організації конкурсної діяльності учнів (С. Ємельянцев, О. Лаврен-тьєва, Г. Половина, Є. Табакова) та діяльності клубів інтелектуальних ігор у школах та позашкільних навчальних закладах (Н. Яременко), із дослідження проблем дитячого читання й розвитку дитячої літератури (Е. Огар, О. Рудич) та застосування у процесі організації НПД проектної технології (Л. Ващенко, І. Єрмаков, Н. Морзе, Н. Поліхун). Кожен автор знаходить ефективні шляхи розв'язання проблем, і це позитивно впливає на формування готовності учителів до організації НПД учнів. Водночас у педагогічній літературі практично не досліджено інноваційних освітніх проектів (ІОП), які є науково-популярною складовою НПД учнів, і, відповідно, не здійснюється системна підготовка вчителя до такої професійної діяльності.

Актуальність проблеми, її недостатня теоретична розробленість та потреби практики зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Формування готовності вчителів природничих дисциплін до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів загальноосвітньої школи”.

Зв'язок роботи з науковими напрямами, планами, темами. Тема дисертації пов'язана з планом науково-дослідних робіт Львівського науково-практичного центру АПН ПТО України в дослідженні теми “Інноваційні методики навчання у професійній школі” (РК - № 0104U000612) та з науковою проблемою, яку досліджує кафедра природничо-математичної освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти “Дидактико-методологічні аспекти підготовки вчителів природничо-математичних дисциплін до роботи в умовах освітніх змін” (протокол № 3 засідання вченої ради Львівського ОІППО від 14 березня 2007 р.).

Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Львівського науково-практичного центру професійно-технічної освіти АПН України (протокол № 10 від 28 грудня 2006 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук в Україні (протокол № 1 від 23 січня 2007 р.).

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови формування готовності вчителів природничих дисциплін до організації НПД учнів середньої загальноосвітньої школи.

Гіпотеза дослідження: готовність учителів природничих дисциплін до організації НПД учнів підвищиться за таких умов: залучення вчителів до участі та організації інноваційних освітніх проектів; реалізація комплексного підходу до фахової перепідготовки вчителів природничих дисциплін у процесі вивчення нормативних та спеціальних курсів; активізація оцінювання вчителями власного методичного потенціалу щодо організації НПД учнів.

Відповідно до мети та гіпотези дослідження визначено основні завдання дослідження:

1. На основі аналізу досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та практиці обґрунтувати доцільність створення та сутність комплексного інноваційного педагогічного проекту.

2. Створити модель формування готовності вчителів природничих дисциплін до організації НПД учнів в умовах комплексного інноваційного педагогічного проекту.

3. Розробити методику організації НПД учнів засобами комплексного інноваційного педагогічного проекту та відповідний навчально-методичний комплекс.

4. Обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність педагогічних умов та методики формування готовності у процесі курсової перепідготовки вчителів природничих дисциплін.

Об'єкт дослідження - післядипломна освіта вчителів природничих дисциплін.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування готовності вчителів природничих дисциплін до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів.

У роботі використано такі методи дослідження: теоретичні - аналіз філософської, психологічної, педагогічної літератури, дисертаційних робіт, методики викладання природничих дисциплін у школі, аналіз досвіду роботи вчителів, його систематизація та узагальнення для вивчення та комплексного розв'язання поставленої проблеми; емпіричні - анкетування, тестування, бесіда, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент для виявлення стану готовності вчителів природничих дисциплін до організації НПД учнів та апробації запропонованої моделі; статистичні - методи математичної та статистичної обробки результатів педагогічного експерименту для перевірки його достовірності.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять базові положення теорії наукового пізнання та вивчення педагогічних явищ; положення про активність суб'єкта в пізнавальній діяльності; діяльнісний, системний, інтегративний, креативний та управлінський підходи до формування професійної готовності вчителів, положення загальної дидактики, професійної педагогіки, теоретичні основи засвоєння знань і вмінь школярами (П. Гальперін, Д. Ельконін), закономірності розвиваючого навчання (Л. Виготський, Л. Занков, В. Давидов), особистісно-орієнтований підхід до навчання (Т. Давиденко, М. Поташник, Т. Шамова), наукові праці з основ професійної педагогіки (Р. Гуревич, О. Джеджула, А. Коломієць, М. Козяр, І. Козловська, П. Сікорський), загальної педагогіки (Ю. Бабанський, С. Гончаренко, І. Зязюн, В. Кремень, В. Сухомлинський); проблем професійної підготовки і становлення педагога (В. Клочко, Н. Кузьміна, Н. Мойсеюк, В. Сластьонін, М. Сметанський, Г. Тарасенко, В. Шахов).

Експериментальна база дослідження. Експеримент проводився на базі Сумського, Волинського, Хмельницького, Львівського, Миколаївського, Івано-Франківського інститутів післядипломної педагогічної освіти (ІППО) та Громадського об'єднання “Белорусская ассоциация “Конкурс”. До участі в констатувальному етапі експерименту залучено понад 3000 вчителів фізики, астрономії, хімії, біології, географії та природознавства з 1256 шкіл України, 75 шкіл Білорусі, 10 експертів, 23 працівники ІППО. Формувальним етапом експерименту охоплено 480 педагогів, які проходили курсову перепідготовку на базі Львівського обласного ІППО.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що: вперше теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування готовності вчителів природничих дисциплін до організації НПД учнів засобами комплексного інноваційного педагогічного проекту (залучення вчителів до участі та організації інноваційних освітніх проектів; реалізація комплексного підходу до фахової перепідготовки вчителів у процесі вивчення нормативних і спеціальних курсів; активізація рефлексивної оцінки вчителем власного методичного потенціалу щодо організації НПД учнів) та педагогічну модель формування такої готовності; конкретизовано компоненти структури готовності (мотиваційний, цільовий, змістовий, діяльнісний), відповідні їм критерії та показники; визначено етапи формування готовності (підготовчий (пропедевтичний), професійний (базовий), практичний (завершальний)); розроблено методику організації НПД учнів засобами комплексного інноваційного педагогічного проекту; удосконалено зміст підготовки вчителів природничих дисциплін у системі післядипломної педагогічної освіти; дістали подальший розвиток теоретичні основи формування готовності вчителів природничих дисциплін до організації НПД учнів.

Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що: розроблено та впроваджено авторські проекти: Всеукраїнський інтерактивний природничий конкурс “Колосок”, Всеукраїнський науково-популярний природничий журнал “Колосок”, серія науково-популярної природничої літератури “Бібліотечка “Колоска”, літня природнича школа “Колосок”; інтелектуальні командні ігри “Інтелект-шоу “Колосок”; створено сайт конкурсу та журналу www.kolosok.lviv.ua; у практику викладання впроваджено спецкурси для вчителів природничих дисциплін; основні висновки дослідження включено до курсу лекційно-практичних і семінарських занять у системі післядипломної освіти; впроваджено комплекти навчально-методичного забезпечення для вчителів та учнів; учителі природничих дисциплін залучені до організації інноваційних освітніх проектів.

Результати дослідження можуть використати: Міністерство освіти і науки України - для удосконалення роботи з інтелектуально обдарованою молоддю; інститут інноваційних технологій і змісту освіти - для вивчення досвіду впровадження інноваційних освітніх проектів та їхнього впливу на вирішення освітніх проблем; інститути післядипломної освіти - для вдосконалення навчальних планів курсової перепідготовки учителів природничих дисциплін; педагогічні ВНЗ - для ознайомлення студентів з методикою організації НПД учнів у сучасних умовах; публічні та шкільні бібліотеки - для аналізу та пошуку шляхів вирішення проблем дитячого читання в Україні; учителі - для ознайомлення з активними методиками навчання учнів; науковці - для прогнозування та розробки сучасної моделі навчання природничих дисциплін та вивчення ефективності інноваційних освітніх проектів.

Результати дослідження впроваджено Сумським (довідка № 23 від 12.12.08 р.), Івано-Франківським (довідка № 01/12 від 16.01.09 р.), Хмельницьким (довідка № 33 від 21.01.09 р.), Миколаївським (довідка № 11/16-32 від 04.02.09 р.), Львівським (довідка № 148 від 24.03.09 р.), Волинським (довідка № 02-170/05 від 17.04.09 р.) обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти, Громадським об'єднанням “Белорусская ассоциация “Конкурс” (довідка № 81 від 10.10.08 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження обговорено на 9 конференціях, серед них 4 міжнародні: “Освітні реформи в Україні і Польщі: порівняльний аналіз” (Львів; Кельце, 2000), “Ступенева педагогічна освіта в умовах класичного університету: досвід, проблеми, перспективи” (Львів, 2000), “Проблеми дидактики фізики та шкільного підручника фізики в світлі сучасної освітньої парадигми” (Кам'янець-Подільський, 2006), “Управління якістю підготовки майбутніх учителів фізики та трудового навчання” (Кам'янець-Подільський, 2009); 4 всеукраїнські: “Реалізація пропедевтичного принципу в змісті фізичної освіти” (Миколаїв, 2006), “Сучасні освітні технології у професійній підготовці майбутніх фахівців” (Львів, 2007), “Актуальні проблеми технологічної та професійної освіти” (Херсон, 2008), “Системи та методики роботи з обдарованою учнівською молоддю” (Миколаїв, 2009); 1 регіональна: “Природничо-математична освіта у 12-річній школі: проблеми, пошуки, знахідки”, (Львів, 2008), а також на Всеукраїнській нараді у Міністерстві освіти і науки України “Сучасна фізико-математична освіта: тенденції та перспективи” (Київ, 2008), на звітних наукових конференціях та засіданнях відділу професійно-практичної підготовки ЛНПЦ ПТО АПН України, на проблемних і науково-методичних семінарах та нарадах методистів природничих дисциплін у Львівському ОІППО.

Публікації. Основні результати дослідження відображено у 19 наукових і науково-методичних працях, зокрема: у 6 одноосібних статтях у провідних наукових фахових виданнях України; в 1 статті у збірнику матеріалів конференцій; у брошурі з науково-методичними рекомендаціями, а також у 27 науково-популярних статтях (3,69 авт. арк.) журналу “Колосок” (2006-2010). Загальний обсяг особистого внеску - 26,63 авт. арк.

Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (209 найменувань, із них 3 - іноземними мовами), 7 додатків на 230 сторінках. Її повний обсяг - 429 сторінок, основна частина - 199 сторінок. Робота містить 16 рисунків на 14 сторінках і 14 таблиць на 11 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено мету, завдання, методи дослідження, об'єкт, предмет; викладено методологічну основу; розкрито наукову новизну, окреслено теоретичне й практичне значення дослідження, подано висновки про апробацію та впровадення результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретичні основи формування готовності вчителів природничих дисциплін до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів” на основі психологічної, педагогічної та методичної літератури проаналізовано проблему формування готовності вчителів природничих дисциплін до організації НПД учнів, здійснено філософське й психолого-педагогічне дослідження понять “процес навчання”, “навчально-пізнавальна діяльність”, “учіння”, “управління навчально-пізнавальною діяльністю”. На основі вивчення феномена “готовність” з'ясовано сутність НПД та основи її організації з урахуванням специфіки професійної діяльності вчителів природничих дисциплін, представлено можливості традиційних підходів до організації НПД та обґрунтовано доцільність комплексного інноваційного педагогічного проекту “Колосок”, визначено його мету, завдання, структуру.

Готовність учителя до організації НПД учнів трактують і як інтегральне особистісне утворення, комплекс індивідуально-психологічних особливостей, що забезпечують високу ефективність професійного функціонування, і як складову підготовки вчителя до педагогічної діяльності, і як результат підготовки педагога до цього виду діяльності. Процес формування готовності - це діяльність, спрямована на зміни в мотивах, цілях, знаннях, уміннях і здібностях учителя. Управління пізнавальною діяльністю учнів є функцією взаємодії учителя й учня, основним результатом якого є перехід учнів у позицію суб'єктів пізнання. Така перебудова освітнього процесу передбачає застосування інноваційних підходів до процесу навчання та відповідної підготовки вчителів, зокрема в процесі курсової перепідготовки в системі післядипломної освіти.

На констатувальному етапі експерименту 96% учителів серед основних освітніх проблем відзначили падіння інтересу учнів до вивчення природничих дисциплін і до навчання загалом, 78% респондентів вказали на ті чи інші проблеми, пов'язані з дитячим читанням. Аналіз теоретичних досліджень та стану педагогічної практики підтвердив доцільність створення комплексного інноваційного педагогічного проекту “Колосок” (рис. 1), основним завданням якого є формування готовності вчителів природничих дисциплін до таких форм роботи, які активізують пізнавальну діяльність учнів.

Структурні елементи комплексного педагогічного проекту - інноваційні освітні проекти - є ефективними чинниками формування освітнього середовища для вирішення проблем у царині природничих наук. До них відносимо, по-перше, ІОП “Всеукраїнський інтерактивний природничий конкурс “Колосок”, який має на меті посилити інтерес дитини до пізнання та формувати готовність учителів до таких форм роботи, що розвивають пізнавальну активність учнів, залучають їх до пошуку, власних досліджень та винахідництва, а педагога спонукають навчатися, досліджувати власні можливості. По-друге, ІОП “Всеукраїнський науково-популярний природничий журнал для дітей “Колосок” та серія науково-популярної природничої літератури для дітей і вчителів “Бібліотечка “Колоска”, метою яких є повернути дитину до читання науково-популярної літератури природничої тематики та формувати готовність учителів до таких форм роботи, які стимулюють потребу в читанні. По-третє, ІОП “Командні ігри “Інтелект-шоу “Колосок” та літня природнича школа “Колосок”, які дають змогу реалізувати діяльнісний підхід у процесі організації НПД учнів та ефективно здійснювати наукову популяризацію природничих знань. По-четверте, ІОП “Інтернет-версія конкурсу “Колосок”, що спонукає до самовдосконалення та до роботи з різними джерелами інформації і педагога, і учнів, навчає віднаходити оптимальне співвідношення між друкованими та електронними джерелами інформації, цінувати і технічні новації, і книгу. Інноваційні освітні проекти урізноманітнюють форми організації НПД, вони є ефективним засобом удосконалення педагогічної практики та збагачення педагогічної науки, важливою умовою становлення та розвитку наукового світогляду учнів.

Кожен освітній проект є самостійним засобом впливу на освітнє середовище і може бути реалізований незалежно. Термін “комплексний інноваційний педагогічний проект” підкреслює взаємозв'язок його складових та вказує на неможливість виміряти ефект кожного освітнього проекту, зокрема за умови їхнього сумісного проведення. Узгодження освітніх заходів у рамках комплексного інноваційного педагогічного проекту передбачає ефективну інтегральну дію освітніх проектів, дидактичне завдання яких - формувати готовність учителів до активізації пізнавального інтересу учнів, організації конкурсної та проектної діяльності, вироблення навичків роботи з науково-популярними друкованими та електронними виданнями, створення комфортних психологічних умов навчання.

У дисертації проаналізовано особливості вітчизняних і зарубіжних інноваційних проектів та недержавних форм інтелектуальних змагань школярів, а їхній досвід урахований під час розробки та реалізації авторських освітніх проектів. Сферами впровадження інноваційних освітніх проектів у дослідженні обрано й урочну, і позаурочну НПД учнів. Остання передбачає різноманітні конкурси, огляди, змагання, олімпіади, самостійну роботу з додатковими джерелами інформації з метою поглиблення та розширення знань, здобутих на уроці.

Вивчення теоретичного й практичного аспектів проблеми та вибір шляхів її вирішення дають змогу нам трактувати готовність учителя до організації НПД учнів як стан особистості, який базується на її психологічних, моральних, професійних якостях, що забезпечують повноцінну здатність учителя реалізовувати інноваційну діяльність на основі поєднання урочної та позаурочної форм роботи, популяризації природничих знань, використання нових інформаційних джерел, організації конкурсної діяльності, літніх таборів тощо.

У другому розділі “Методика формування готовності вчителів природничих дисциплін до організації НПД в умовах комплексного інноваційного педагогічного проекту” розглянуто особливості організації НПД учнів у сучасних умовах; визначено підходи до моделювання, сформульовано педагогічні умови формування готовності вчителів природничих дисциплін до організації НПД учнів; на принципах комплексного та системно-діяльнісного підходів до професійної перепідготовки вчителів розроблено модель формування готовності, визначено рівні сформованості готовності, обґрунтовано її структуру; представлено методики організації урочної та позаурочної НПД учнів в умовах комплексного інноваційного педагогічного проекту та запропоновано відповідний навчально-методичний комплекс.

У дисертації обґрунтовано критеріальні показники сформованості компонентів готовності. Зокрема, мотиваційний компонент визначається позитивним ставленням учителя до організації НПД учнів, спрямованістю на творчість, задоволенням своєю діяльністю, прагненням до самоосвіти, активною участю в методичній і науково-дослідній роботі, усвідомленням важливості наукової популяризації природничих знань (показники: загальна спрямованість на пізнання та навчальну діяльність; інтерес до інноваційної діяльності; сформованість пізнавальної потреби як відчуття внутрішньої необхідності в НПД). Цільовий - наявністю в учителя структури цілей у процесі організації конкурсної та проектної діяльності, досвіду розробки завдань інтегрованого змісту, адаптації матеріалів науково-популярних видань у процесі здійснення урочної та позаурочної діяльності (показники: вміння поставити мету, виділити підцілі, установити ієрархію цілей, змісту, методів і результатів НПД; уміння вибирати відповідні методи та засоби для досягнення поставленої мети; вміння оцінити результати.

Змістовий - володінням базовими спеціальними знаннями, розумінням суті, призначення та змісту процесу управління пізнавальною діяльністю школярів, впливу наукової популяризації знань на розвиток мотивації учнів до навчання, вмінням формувати в учнів прагнення до самовдосконалення (показники: знання сутності та специфіки організації НПД, вікових та індивідуальних особливостей учнів; вміння добирати й опрацьовувати інформацію, систематизувати її, виділяти пізнавальні елементи; знання методики організації НПД). Діяльнісний - умінням планувати та забезпечувати ефективний навчальний процес, контролювати, оцінювати та коректувати його, активізувати пізнавальну діяльність учнів та організовувати взаємодію у процесі НПД, виявляти ініціативу, самостійність, активність, продуктивність (показники: практичні навички організації НПД в умовах комплексного інноваційного педагогічного проекту; вміння управляти НПД учнів; уміння створювати умови раціонального і результативного процесу навчання).

Для реалізації комплексного інноваційного педагогічного проекту запропоновано навчально-методичний комплекс (НМК), до складу якого входять засоби, призначені для вчителя (розробки уроків, науково-методичні посібники для слухачів курсів підвищення кваліфікації, статистичні дані), і засоби, які може використовувати і вчитель, і учень (інформаційні вісники, журнали, сайт, серія науково-популярних видань “Бібліотечка “Колоска”), які не є альтернативою класичного НМК, а доповнюють його та є одним із засобів моделювання вчителем власних методичних розробок.

У дисертації представлено логіку використання НМК, відповідно до якої складовим класичного НМК поставлено у відповідність засоби, призначені для організації НПД в умовах комплексного інноваційного педагогічного проекту. Підручнику - науково-популярний природничий журнал для дітей “Колосок”, науково-популярні видання серії “Бібліотечка “Колоска”; збірнику задач і вправ - тестові завдання конкурсів “Колосок”, вікторини та конкурсні завдання у журналі, запитання для інтелект-шоу “Колосок”; зошиту для практичних і лабораторних робіт - матеріали рубрик “Лабораторія “Колоска”, “Досліди-забави”, “Майстерня “Колоска”, “Прилади, зроблені своїми руками”, “Проекти “Колоска”. Плани-конспекти уроків мають свій відповідник у серії книг “Уроки у літній школі “Колосок”; методичні посібники - науково-методичні матеріали для слухачів курсів підвищення кваліфікації; вимірники навчальних досягнень - критерії, розроблені для оцінювання конкурсних завдань.

У третьому розділі “Дослідно-експериментальна перевірка ефективності методики формування готовності вчителів природничих дисциплін до організації НПД учнів в умовах комплексного інноваційного педагогічного проекту” представлено організацію та результати науково-дослідної роботи, зміст якої полягав у вивченні стану готовності вчителів до організації НПД учнів, дослідженні шляхів формування такої готовності в умовах комплексного інноваційного педагогічного проекту та перевірці достовірності одержаних результатів. Експеримент відбувався за сприяння МОН України, адміністративної та організаційної підтримки працівників установ освіти, закладів післядипломної та позашкільної освіти.

На констатувальному етапі експерименту проведено діагностування вчителів природничих дисциплін, визначено змістові блоки формування готовності (професійні психологічні та педагогічні знання, уміння, позиції, установки), рівні готовності (низький, середній та високий) та відповідні критерії оцінювання рівнів готовності вчителя до організації НПД в умовах комплексного інноваційного педагогічного проекту. За результатами констатувального етапу експерименту виявлено, що в системі професійної перепідготовки вчителів основний акцент перенесено на зміст навчання, недостатньо уваги приділено теоретичному й практичному забезпеченню готовності вчителів до організації НПД із використанням інноваційних технологій, а отже, назріла потреба удосконалення навчальних планів курсової перепідготовки вчителів та розробки методик для реалізації завдань формування готовності вчителів до організації НПД учнів у сучасних умовах.

Формувальний етап експерименту проводився у три етапи: підготовчий, професійний, практичний та передбачав вплив на взаємопов'язані мотиваційний, цільовий, змістовний та діяльнісний компоненти готовності. Важливим чинником впливу на цьому етапі експерименту став спеціальний курс “Організація НПД учнів в умовах комплексного інноваційного педагогічного проекту”, спрямований на формування в учителів відповідних компонентів готовності, озброєння їх необхідними знаннями та вміннями. Вплив на готовність учителів до організації НПД учнів здійснено: 1) за допомогою спецкурсу, зміст якого визначався на основі принципів педагогіки, загальної та вікової психології, методики навчання природничих дисциплін, написання вчителями курсових робіт і виконання творчих завдань під час проходження курсової перепідготовки (теоретичний аспект); 2) шляхом залучення вчителів у комплексний інноваційний педагогічний проект (практичний аспект).

У формувальному етапі експерименту брало участь 124 вчителі фізики, 116 учителів біології і природознавства контрольної групи та 118 учителів фізики і 122 вчителі біології і природознавства експериментальної групи. Учителі експериментальної групи організовували та проводили Всеукраїнський інтерактивний природничий конкурс “Колосок”, використовували в процесі підготовки до конкурсу та до уроків фізики, хімії, біології, астрономії, природознавства матеріали Всеукраїнського науково-популярного природничого журналу “Колосок”, серію науково-популярної літератури “Бібліотечка “Колоска”. 136 учителів було залучено до організації та проведення обласних ігор “Інтелект-шоу “Колосок”, 16 - працювали викладачами та вихователями у літній природничій школі “Колосок”, 12 - стали авторами статей у журналі “Колосок”, 65 - долучилися до створення бази тестових завдань конкурсу “Колосок”.

Учителі, які брали участь в експерименті, використовували навчально-методичний комплект, до складу якого входили завдання та інформаційні матеріали конкурсу, розробки уроків з використанням авторської методики “зміна ролей”, методичні матеріали для слухачів курсів підвищення кваліфікації, конспекти уроків у літній школі “Колосок”, інформаційно-аналітичні матеріали за результатами конкурсу та рекомендації щодо використання комплекту з урахуванням специфіки урочної та позаурочної роботи.

В експерименті простежено використання учителями природничих дисциплін науково-популярних періодичних видань, науково-популярної літератури, матеріалів інтелектуальних конкурсів. Узагальнену оцінку сформованості компонентів готовності вчителів природничих дисциплін до організації НПД в умовах комплексного інноваційного педагогічного проекту в експериментальних групах після завершення формувального етапу експерименту подано в таблиці 1. Зафіксовано зростання рівня готовності до організації НПД учнів учителів, залучених до участі у комплексному інноваційному педагогічному проекті.

Аналіз результатів формувального етапу експерименту підтвердив наявність у вчителів природничих дисциплін значного потенціалу для ефективного впливу на формування їхньої готовності до організації НПД учнів. Завдання, які стояли перед учителями експериментальної групи, змістовно узгоджувалися з відповідними компонентами структури готовності і визначали: 1) рівень мотивації до організації НПД учнів; 2) цільові установки та вміння оцінювати результативність НПД учнів; 3) володіння базовими знаннями, розуміння змісту та специфіки організації НПД учнів; 4) організаторсько-управлінські вміння та навички.

У процесі формувального етапу експерименту зафіксовано перерозподіл учителів за рівнями готовності та позитивну динаміку формування в учителів готовності до організації НПД учнів у контексті всіх визначених моделлю компонентів готовності. На діаграмі для кожного компонента готовності вказано три критеріальні показники, середні значення яких позначено на відповідних осях. Зауважимо, що в процесі формувального етапу експерименту зросли всі показники, однак найвідчутніших змін зазнали показники змістового та діяльнісного компонентів. Учителі природничих дисциплін збагатилися новими методиками організації НПД учнів, вдалося суттєво вплинути на розуміння ними законів організації НПД учнів, виробити вміння управляти НПД учнів в умовах комплексного інноваційного педагогічного проекту й створювати умови для раціонального та результативного процесу навчання. Загалом спостерігається гармонізація структури готовності вчителів природничих дисциплін до організації НПД учнів в умовах комплексного інноваційного педагогічного проекту.

На контрольному етапі експерименту математичну достовірність одержаних результатів перевіряли за допомогою критерію Пірсона. Перехід на вищий рівень готовності вчителів у процесі цілеспрямованого педагогічного впливу засвідчує зростання рівня їхньої готовності до організації НПД учнів. Встановлено, що зміни, які відбулися в експериментальних групах, є статистично значущими. Це свідчить про успіх експерименту в цілому і дає підставу говорити про ефективність розробленої методики та запропонованої в дослідженні моделі. Результати статистичного дослідження підтвердили нашу гіпотезу, всі завдання, поставлені в дослідженні, виконано, а його мети досягнуто.

ВИСНОВКИ

1. Проблему організації НПД учнів вивчало багато дослідників. Вивчено структуру НПД, з'ясовано педагогічну сутність управління пізнавальною діяльністю школярів, запропоновано способи вдосконалення змісту, форм і методів формування готовності учителів до організації НПД учнів, визначено роль учителя й учня у процесі навчання, місце традиційних засобів навчання. Водночас практично не досліджено впливу на формування готовності вчителів до організації НПД учнів інноваційних освітніх проектів, які базуються на використанні матеріалів інтелектуальних конкурсів, науково-популярної літератури та періодики, інформаційно-пізнавальних сайтів, літніх природничих шкіл. Це зумовило доцільність створення комплексного інноваційного педагогічного проекту, складові якого - авторські інноваційні освітні проекти: Всеукраїнський інтерактивний природничий конкурс “Колосок”, Всеукраїнський науково-популярний природничий журнал для дітей “Колосок”, серія науково-популярної природничої літератури для дітей “Бібліотечка “Колоска”, літня природнича школа “Колосок”, інтернет-версія конкурсу “Колосок”, командні ігри “Інтелект-шоу “Колосок”, які відіграють важливу роль у формуванні готовності УПД до організації НПД учнів, спрямовані на вирішення актуальних проблем сучасної школи, вдосконалення навчального процесу, підвищення його ефективності.

2. На основі аналізу теоретичних досліджень та стану педагогічної практики створено педагогічну модель формування готовності вчителів природничих дисциплін до організації НПД учнів в умовах комплексного інноваційного педагогічного проекту “Колосок”, основним завданням якого визначено формування готовності вчителів природничих дисциплін до організації НПД, у процесі якої відбувається активізація пізнавальної діяльності учнів, розвиток їхніх дослідницьких та творчих здібностей, залучення до читання, роботи з інформацією.

Запропоновано структуру готовності вчителів природничих дисциплін, яка передбачає взаємопов'язані мотиваційний, цільовий, змістовий і діяльнісний компоненти та критеріальні показники, змістові блоки й відповідні їм установки.

3. Розроблено методики організації урочної та позаурочної НПД учнів в умовах комплексного інноваційного педагогічного проекту, створено відповідний навчально-методичний комплекс. Подано логіку використання навчально-методичних комплектів для вчителя та учня, які містять інформаційні вісники, журнали на паперових та електронних носіях, бібліотечку “Колоска”, науково-методичні та навчальні матеріали, методичні рекомендації та розробки уроків із використанням активних методик навчання, конспекти уроків для літньої природничої школи, матеріали журналів та конкурсів на інтерактивному сайті www.kolosok.lviv.ua.

Вплив на готовність учителів природничих дисциплін до організації НПД учнів під час формувального етапу експерименту здійснювався за допомогою спецкурсу “Організація НПД учнів в умовах комплексного інноваційного педагогічного проекту”, написання курсових робіт і виконання вчителями творчих завдань під час проходження курсової перепідготовки (теоретичний аспект) та шляхом залучення вчителів у комплексний інноваційний педагогічний проект (практичний аспект). Запропоновано авторську методику організації НПД учнів із застосуванням активних методів навчання “зміна ролей”; вказано шляхи вироблення у вчителя орієнтації на інноваційні підходи у професійній діяльності.

4. Обґрунтовано педагогічні умови формування готовності вчителів до організації НПД учнів та здійснено їхню експериментальну перевірку. Підтверджено, що готовність учителів до організації НПД учнів зростає за умов залучення їх до участі та організації інноваційних освітніх проектів; реалізації комплексного підходу до фахової перепідготовки вчителя у процесі вивчення нормативних і спеціальних курсів; активізації рефлексивної оцінки вчителем власного методичного потенціалу щодо організації НПД учнів. Доведено ефективність запропонованої методики в процесі курсової перепідготовки вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти.

Порівняння результатів виконання завдань учителями контрольних та експериментальних груп після завершення формувального етапу експерименту виявило зростання рівня готовності вчителів природничих дисциплін до організації НПД учнів. Це дозволяє говорити про авторські методики урочної та позаурочної організації НПД, спецкурс та комплексний інноваційний педагогічний проект, а також комплекс навчально-методичного забезпечення для їхньої реалізації як ефективний засіб формування готовності вчителів природничих дисциплін до організації НПД учнів, досягнення дидактичних та методичних цілей у процесі активізації пізнавальної діяльності учнів та розвитку їх мотивації до навчання.

Аналіз рівнів сформованості та структури готовності вчителів природничих дисциплін після завершення формувального етапу експерименту свідчить про якісні та кількісні зміни, які демонструють позитивну динаміку всіх компонентів готовності вчителів природничих дисциплін до організації НПД учнів та загальну гармонізацію структури готовності.

У результаті дослідно-експериментальної роботи виявлено, що поєднання теоретичної підготовки вчителів на курсах підвищення кваліфікації з подальшим залученням педагогів до практичної участі в інноваційних освітніх проектах демонструє значний потенціал для формування в учителів природничих дисциплін готовності до організації НПД учнів. З'ясовано, що ставлення вчителя до участі в комплексному інноваційному педагогічному проекті може слугувати індикатором його професійного рівня і показником ефективності професійної діяльності загалом.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми. Найперспективнішим напрямом продовження нашого дослідження вважаємо розробку культурно-освітніх інноваційних проектів міжпредметного характеру, вивчення міжнародного досвіду та пошуки співпраці з метою їхньої апробації, а також створення концепції управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів засобами інноваційних проектів та впровадження на її основі системи професійної перепідготовки вчителів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у провідних наукових збірниках і журналах:

1. Біда Д. Організація навчально-пізнавальної діяльності учнів загально-освітньої школи в умовах науково-популярних природничих видань / Дарія Біда // Наукові записки. - Вип. 72, ч. 2. - Серія : педагогічні науки. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2007. - С. 14-17.

2. Біда Д. Компоненти готовності вчителя до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів / Біда Дарія Дмитрівна // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка. - Вип. 46, т. 2. - Серія : педагогічні науки. - Чернігів : ЧДПУ, 2007. - С. 3-5.

3. Біда Д. Д. Технологія підготовки вчителів природничих дисциплін до організації пізнавальної діяльності учнів в умовах науково-популярного проекту / Д. Д. Біда // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців : методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. пр. - Вип. 16 / редкол. : І. А. Зязюн (голова) та ін. - К. ; Вінниця : ДОВ “Вінниця”, 2008. - С. 303-307.

4. Біда Д. Інноваційні підходи до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів в процесі вивчення природничих дисциплін / Біда Дарія Дмитрівна // Інновації в навчанні фізиці та дисциплін технологічної освітньої галузі: міжнародний та вітчизняний досвід : зб. наук. пр. Кам'янець-Подільського ун-ту / [редкол. : П. С. Атаманчук (голова, наук. ред.) та ін.]. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський національний університет, 2008. - С. 114-117. - (Серія педагогічна ; вип. 14).

5. Біда Д. Розвиток пізнавального інтересу учнів в умовах інтернет-конкурсу “Колосок” крокує планетою” (на прикладі природничих дисциплін) / Д. Д. Біда // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини : зб. наук. пр. - Ч. 3. / гол. ред. : М. Т. Мартинюк. - Умань : CПД ЖОВТИЙ, 2008. - С. 8-16.