Размещено на http://www.allbest.ru/

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Освітньо-просвітницька діяльність іноземних педагогів на Волині (XIХ - початок ХХ ст.)

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

Павленко Віта Віталіївна

Житомир - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Житомирському державному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор педагогічних наук, професор Левківський Михайло Васильович, Житомирський державний університет імені Івана Франка, професор кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Вихрущ Анатолій Володимирович, Тернопільський національний економічний університет, професор, завідувач кафедри психологічних та педагогічних дисциплін;

кандидат педагогічних наук, доцент Бричок Світлана Борисівна, Рівненський державний гуманітарний університет, доцент кафедри педагогіки початкового навчання.

Захист відбудеться 16 березня 2010 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.053.01 у Житомирському державному університеті імені Івана Франка за адресою: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40, 2-й поверх, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Житомирського державного університету імені Івана Франка (10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40).

Автореферат розісланий 15 лютого 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради С.Л. Яценко

Загальна характеристика роботи

Актуальність та доцільність дослідження. На початку 90-х років ХХ століття незалежна багатонаціональна Україна стала на шлях демократичних перетворень, що, у свою чергу, зумовило необхідність вивчення маловідомих сторінок нашої історії. У "Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті", "Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти" та інших урядових й освітніх документах наголошується на необхідності цілісного дослідження проблем, які є актуальними у сфері педагогічної науки у зв'язку з історично зумовленим утвердженням національної системи освіти.

Ураховуючи, що Україна приєдналася до Болонського процесу, особливого значення набуває можливість вивчення історико-педагогічного досвіду розвитку освіти на Волині, одного з перших регіонів, який мав змогу запозичити зарубіжний досвід організації освітнього процесу в ХІХ - на початку ХХ століття.

Окреслення досліджуваної проблеми визначає персоніфікований і регіональний підходи до її наукового аналізу, зумовленого тим, що:

· історія діяльності іноземних педагогів на Волині (ХІХ - поч. ХХ ст.) є невід'ємною частиною історії шкільництва не лише для української громади, а й інших етнонаціональних меншин у поліетнічних спільнотах, з одного боку, та історії просвітництва України - з іншого;

· у певні періоди історичного шляху країни освітньо-просвітницька діяльність іноземних педагогів на Волині потребувала прогресивних форм та методів впливу на загальний розвиток освіти дітей, молоді й дорослих краю;

· освітньо-просвітницька діяльність іноземних педагогів на Волині відображала соціокультурні, економічні, міжетнічні особливості життя місцевого населення, поліетнічних меншин;

· освітньо-просвітницька діяльність іноземних педагогів у регіоні здійснювалася на фоні загального контексту цивілізаційних процесів в Україні.

Зазначена проблема не була предметом системного аналізу, в якому виокремлюються як педагогічний, так й історико-педагогічний аспекти.

Її педагогічний аспект визначається можливістю аналізу змісту, форм і методів навчання, які застосовувалися іноземними педагогами у навчальних закладах, домашніх умовах на Волині у ХІХ - на початку ХХ століття; необхідністю співставлення загальнодержавного та національного компонентів освіти.

Історико-педагогічний аспект зумовлений необхідністю формування об'єктивного уявлення про історичні шляхи розвитку наукової й практично педагогічної діяльності іноземних педагогів як предмета вивчення педагогічної науки.

Перші наукові дослідження з розвитку освіти Волині з'явилися у другій половині ХІХ століття. Зокрема, такі вчені як, М. Барсов, К. Левицький, Н. Мукалов, М. Теодорович та інші, висвітлювали окремі аспекти розвитку освіти, просвітницької діяльності духовенства, історії становлення навчальних закладів краю тощо.

Окремо загальний розвиток освіти на Волині розглядається у наукових доробках сучасних дослідників, серед яких: Л. Березівська, Н. Бовсунівська, О. Борейко, С. Бричок, А. Вихрущ, І. Гавриш, О. Дубасенюк, Т. Джаман, М. Євтух, Л. Єршова, С. Жилюк, О. Іващенко, С. Коляденко, О. Костюк, І. Круковська, М. Левківський, В. Омельчук, Ю. Поліщук, Н. Рудницька, П. Саух, Н. Сейко, О. Сухомлинська, Б. Ступарик та ін. Деякі аспекти зазначеної проблеми знайшли відображення у працях волинських краєзнавців О. Буравського, Г. Бухало, В. Єршова, М. Костриці, Г. Мокрицького, Л. Монастирецького, О. Пультера, Г. Черняхівського, І. Ярмошика та ін.

Проте діяльність іноземних педагогів у працях науковців висвітлена лише фрагментарно. Отже, актуальність і недостатня вивченість проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: "Освітньо-просвітницька діяльність іноземних педагогів на Волині (ХІХ - початок ХХ ст.)".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося у межах комплексної науково-дослідної теми кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка "Формування професійної майстерності вчителів в умовах Європейської інтеграції" (РК № 0106V005409). Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № 1 від 12.09.2005 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 10 від 20.12.2005 р.).

Мета дослідження - виявити передумови, основні компоненти освітньо-просвітницької діяльності іноземних педагогів на Волині (ХІХ - поч. ХХ ст.).

Відповідно до мети були поставлені такі завдання:

1. Здійснити історіографічний аналіз та визначити основні наукові підходи до поставленої проблеми.

2. Визначити історичні, соціально-політичні, соціально-економічні та соціокультурні передумови діяльності іноземних педагогів на Волині.

3. Виявити основні суперечності, визначити тенденції та виділити етапи розвитку освітньо-просвітницької діяльності іноземних педагогів.

4. Охарактеризувати зміст та форми освітньо-просвітницької діяльності іноземних педагогів.

Об'єкт дослідження - розвиток освіти на Волині у ХІХ - на початку ХХ століття.

Предмет дослідження - зміст, етапи та тенденції освітньо-просвітницької діяльності іноземних педагогів на Волині у ХІХ - на початку ХХ століття.

Теоретико-методологічною основою дослідження є положення про зв'язок історії із сьогоденням, доцільність творчого використання історичної спадщини у розвитку сучасної системи освіти. Дослідження ґрунтується на принципах науковості, цілісності, об'єктивності, соціальної зумовленості, культуровiдповiдностi, взаємозв'язку та взаємодії об'єктивного i суб'єктивного, традиційного та інноваційного, національного і загальнолюдського. У процесі історико-педагогічного аналізу застосовувались хронологічний, проблемно-тематичний, персоніфікований, джерелознавчий, системний підходи та історико-педагогічний регіоналізм.

За хронологічним підходом здійснено аналіз архівних та літературних джерел, визначені етапи розвитку наукових досліджень. Проблемно-тематичний підхід дозволив дослідити наукові праці з огляду на їх проблематику, залежно від особливостей і тенденцій розвитку науки у ХІХ - на початку ХХ століття. Історико-педагогічний регіоналізм дав можливість класифікувати джерельну базу як дослідження вітчизняних, українських і зарубіжних учених, а також виявити специфіку волинського регіону в контексті окресленої проблеми. Персоніфікований підхід сприяв виявленню специфіки педагогічної спадщини іноземних педагогів та їх внеску в теорію та практику навчання і виховання дітей та молоді; дозволив проаналізувати персоналії відомих педагогів-іноземців. Визначено категорійні ознаки базових понять дослідження "іноземний педагог", "освітня діяльність іноземних педагогів", "просвітницька діяльність іноземних педагогів" та "освітньо-просвітницька діяльність іноземних педагогів на Волині". За джерелознавчим підходом висвітлено основні джерела проведеного дослідження. Системний аналіз дозволив окреслити місце освітньо-просвітницької діяльності іноземних педагогів на Волині (ХІХ - початку ХХ століття) серед досліджень у педагогічній науці загалом.

Методи дослідження. Відповідно до поставлених мети і завдань використовувались наступні методи:

загальнотеоретичні - аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування, систематизація, класифікація, індукція, дедукція, моделювання для з'ясування стану розробленості окресленої проблеми та обґрунтування теоретичних положень дослідження;

історико-педагогічні: історико-правовий - для аналізу правових норм царського уряду Російської імперії, що визначали діяльність педагогів-іноземців на Волині; історико-структурний - з метою структурування історико-педагогічної літератури з проблеми дослідження; історико-генетичний - для відтворення ретроспективи просвітницької діяльності педагогів-іноземців Волині у контексті Волинського освітнього простору і регіоналізму; історико-діахронний - з метою виявлення й характеристики основних етапів та напрямів освітньої, культурної та просвітницької діяльності іноземних педагогів Волині; у межах історико-біографічного методу здійснено аналіз і систематизацію у хронологічних межах діяльності іноземних педагогів і культурних діячів Волині (ХІХ - початку ХХ століття); у контексті історико-хронологічного - визначено передумови та поетапну діяльність іноземних педагогів зазначеного періоду у чіткій логічній послідовності; історико-порівняльний використовувався для аналізу в порівняльному аспекті теоретичних та практичних надбань освітньо-просвітницької діяльності іноземних педагогів.

Дослідження здійснювалося протягом 2005-2009 рр. у декілька етапів.

На першому етапі (2005-2006 рр.) проведено попередній аналіз стану дослідженості проблеми в історико-педагогічній літературі; визначено об'єкт, предмет, мету дослідження й розроблено його структуру.

На другому етапі (2006-2008 рр.) проаналізовано літературу з історії освіти, архівні матеріали; здійснено класифікацію, систематизацію джерельної бази відповідно до структури дисертації.

На третьому етапі (2008-2009 рр.) систематизовано й узагальнено дослідницькі матеріали та підготовлено текстову частину рукопису дисертації; завершено апробацію результатів дослідження на наукових конференціях; видано навчально-методичний посібник "Діяльність педагогів-іноземців на Волині (ХІХ - початок ХХ століття)"; укладено термінологічний словник.

іноземний педагог волинь просвітницький

Хронологічні межі дослідження. Нижня межа дослідження визначається відкриттям Кременецького ліцею (1805 р.), коли на Волині здійснювали педагогічну діяльність іноземні вчені, переважно з метою забезпечення навчально-виховного процесу в Кременецькому ліцеї та проведення регіональних наукових пошуків.

Верхня хронологічна межа наукового пошуку обмежується початком XX століття. При її визначенні ми виходили з того, що Перша світова війна і революція 1917 р. здійснили вирішальний вплив на місце та роль іноземних педагогів у системі освіти Волині.

Територіальні межі дослідження. Регіоном дослідження обрана Волинь, адміністративно-територіальний устрій якої склався після другого поділу Польщі (1793 р.). Саме тоді територія Правобережної України була об'єднана з Лівобережною у складі Російської імперії. Територіальні межі

Волині сформувалися з утворенням Південно-Західного краю (1832 р.). До нього увійшли три губернії: Київська, Подільська та Волинська. На той час Волинська губернія включала 12 повітів: Володимир-Волинський, Дубинський, Житомирський, Заславський, Ковельський, Кременецький, Луцький, Новоград-Волинський, Овруцький, Острозький, Рівненський і Старокостянтинівський. Пізніше, з 1922 року, Волинь була поділена на радянську і польську. Такий поділ проіснував до 1939 року.

Джерельну базу дослідження склали документи та матеріали Центрального державного історичного архіву в м. Києві (фф.707, 710), Житомирського обласного державного архіву (фф.71, 72, 73, 256), Рівненського обласного державного архіву (фф.13, 30, 215, 290, 394, 496, 555, 568, 569, 570, 614), Тернопільського обласного державного архіву (ф.408), матеріали краєзнавчого музею м. Житомира, Кременецького та Острозького міських архівів, Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського, Національної парламентської бібліотеки України, державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського, державної науково-технічної бібліотеки України, державних наукових бібліотек міст Житомира, Кременця та Острозької науково-педагогічної бібліотеки.

Окрему групу джерел склали опубліковані праці, присвячені розвитку освіти на Волині, періодичні видання кінця ХІХ - початку ХХ століття, а також автореферати дисертацій та дисертаційні роботи за обраною проблематикою.

Наукова новизна й теоретичне значення результатів дослідження полягає в тому, що: вперше розкрито сутність і зміст чинників, які вплинули на розвиток педагогічної діяльності іноземців у системі освіти іншої держави; уточнено сутнісні характеристики поняття "іноземний педагог", виявлено теоретичні засади їх практичної педагогічної діяльності на Волині; здійснено аналіз форм, методів та засобів навчання і виховання дітей у діяльності іноземних педагогів на Волині; удосконалено періодизацію розвитку освіти на Волині в контексті діяльності педагогів-іноземців; визначено основні тенденції розвитку освітньо-просвітницької діяльності педагогів-іноземців у поліетнічному освітньому середовищі Волині; подальшого розвитку набуло історико-педагогічне знання про роль та значення діяльності педагогів-іноземців у регіональному соціокультурному середовищі. До наукового обігу введено невідомі й маловідомі документи з історії діяльності іноземних педагогів на Волині ХІХ - початку ХХ століття, загалом 26 архівних документів.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що матеріали дисертації поглиблюють і розширюють курс історії вітчизняної педагогіки для студентів ВНЗ. Результати наукового пошуку відображено в навчально-методичному посібнику "Діяльність іноземних педагогів на Волині (ХІХ - початок ХХ століття)", який запроваджено на практичних заняттях з історії педагогіки в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, Житомирському державному університеті імені Івана Франка, Кременецькому обласному гуманітарно-педагогічному інституті ім. Тараса Шевченка.

Результати дисертації можуть використовуватися при викладанні навчальних дисциплін "Педагогіка" та "Історія педагогіки", зокрема під час виконання студентами самостійних індивідуальних завдань та підготовці творчих робіт; у системі післядипломної освіти вчителів, при укладанні навчальних програм для майбутніх педагогів.

Результати дослідження впроваджені у навчально-виховний процес Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (Акт № 96-33/03 від 06.02.2009 р.), Житомирського державного університету ім. І. Франка (Акт № 499 від 24.06.2009 р.), Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка (Акт № 01-08-136 від 13.03.2009 р.).

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Результати дослідження знайшли своє відображення у доповідях на науково-практичних конференціях, зокрема міжнародних: "Формування професійної компетентності вчителя в умовах Європейської інтеграції" (Київ-Житомир, 2005), "Україна - Світ: від культурної своєрідності до спорідненості культур" (Київ, 2006), "Педагогічна система Антона Макаренка: історія, реалії і перспективи" (з нагоди 120-річчя з дня народження) (Житомир, 2008), "Кременецький ліцей у контексті розвитку освіти і культури на Волині в 20 - 30 х роках ХХ ст." (Кременець, 2008), "Парадигма Творення в сучасній науці: на шляху до інтегрованого світогляду" (Острог, 2008); всеукраїнській з міжнародною участю "Формування професійно-педагогічної майстерності вчителів: історія, сучасність, перспективи" (Житомир, 2009); всеукраїнських: "Спадщина Івана Франка в контексті української освіти та культури" (Житомир, 2006), "Новаторські навчально-виховні заклади в історії розвитку освіти в Україні" (Житомир, 2007), "Інноваційні технології сучасної початкової освіти" (Житомир, 2008), "Педагогічна система Василя Сухомлинського і сучасність" (Житомир, 2008); всеукраїнському методологічному семінарі з міжнародною участю "Модернізація вищої освіти у контексті євроінтеграційних процесів" (Житомир, 2007); міжрегіональній "Проблема духовності сучасної молоді: реалії та перспективи" (Житомир, 2007); ХІ науковій викладацько-студентській конференції "Дні науки НаУОА" (Острог, 2006).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено у 14 публікаціях, з яких: 4 статті надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 навчально-методичний посібник, підрозділ у колективній монографії.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків та списку використаних джерел (342 найменування), з них 16 - іноземною мовою, 82 - архівні справи. Загальний обсяг дисертації - 299 сторінок (основна частина - 180 сторінок). Робота містить 21 таблицю, 1 рисунок та 42 додатки.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, розкрито зв'язок роботи з науковими програмами, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення дисертації, подано відомості про публікації, апробацію та структуру роботи.

У першому розділі - "Діяльність іноземних педагогів у історії розвитку освіти в Україні як науково-теоретична та історико-педагогічна проблема" - подано аналіз історіографії проблеми дослідження, а також виявлено вплив освітнього розвитку Волині на діяльність іноземних педагогів у цьому регіоні в ХІХ - на початку ХХ ст. Джерела дослідження класифіковані за хронологічним і проблемно-тематичним підходами. На основі аналізу джерельної бази представлено головні науково-методологічні підходи до освітньо-просвітницької діяльності іноземних педагогів на Волині (ХІХ - початок ХХ століття): проблемно-тематичний, джерелознавчий, територіальний і персоніфікований. Окрім того, одним із базових теоретичних підходів визначено історико-педагогічний регіоналізм.

У результаті наукового пошуку здійснено категоріально-понятійний аналіз проблеми дослідження, визначено сутність категорій "іноземний педагог", "освітня діяльність іноземних педагогів", "просвітницька діяльність іноземних педагогів", "освітньо-просвітницька діяльність іноземних педагогів на Волині". Так поняття "іноземний педагог" тлумачиться як:

1) освічений виходець з іншої держави, який у ХІХ - на початку ХХ століття займався освітньо-просвітницькою діяльністю на території Волині;

2) уродженець Речі Посполитої, який по закінченню вищого навчального закладу за кордоном працював на Волині. Розмежовано поняття "іноземний педагог" та "зарубіжний педагог". Зарубіжний педагог - це особа, яка жила, здійснювала свою діяльність за кордоном держави. Виходячи з категоріально-понятійного аналізу проблеми, освітньо-просвітницьку діяльність іноземних педагогів на Волині визначено нами як вид професійно-педагогічної діяльності педагогів-іноземців, спрямований на поширення освіти та оволодіння дітьми і молоддю знаннями у навчальних закладах та в умовах домашньої освіти у волинському регіоні.

На основі історіографічного аналізу виокремлено етапи розвитку освітньо-просвітницької діяльності іноземних педагогів на Волині (ХІХ - початок ХХ століття) та їх особливості: І етап (1805-1831) - становлення освітньо-просвітницької діяльності педагогів-іноземців, ІІ етап (1832-1861) - розширення змістових характеристик освітньо-просвітницької діяльності іноземних учених, ІІІ етап (1862-1905) - інституалізації діяльності іноземних педагогів у волинському регіоні, ІV етап (1906-1917) - обмеження сфери діяльності педагогів-іноземців на Волині, що зумовлене початком Першої світової війни та іншими чинниками.

У ході проведеного теоретичного аналізу проблеми дослідження спроектовано модель освітньо-просвітницької діяльності іноземних педагогів на Волині у ХІХ - на початку ХХ століття, подану в сукупності кількох базових компонентів: передумови (історичні, соціально-політичні, соціально-економічні, соціокультурні); мета (задоволення освітніх потреб волинського регіону); основні компоненти освітньо-просвітницької діяльності педагогів-іноземців (суперечності, головні тенденції, етапи діяльності педагогів-іноземців на Волині); результат (створення навчальних закладів, запровадження інноваційних форм і методів роботи, розширення сфери освітньої діяльності іноземних педагогів на Волині у ХІХ - на початку ХХ століття).

У дослідженні виявлено вплив стану освіти на Волині на залучення іноземних педагогів до освітньо-просвітницької діяльності. З'ясовано, що початок ХІХ століття характеризується зростанням міграційних процесів у вчительському середовищі, спричинених потребою населення в освітніх послугах, зокрема еліти, в якості навчання власних дітей та відсутністю відповідних висококваліфікованих спеціалістів у Російській імперії. Простежується тенденція до відкриття спеціальних навчальних закладів. Прикладом такої діяльності було викладання вчителів-іноземців у Романівському інституті для глухонімих дітей, створеному графом А. Ілінським (Ян Францишек де Гамперле, доктор філософії Празького університету, Якуб де Муссо, А. Броцковський та інші, які в історичних джерелах згадуються під прізвищами Ошмянець, Мерк, Гастедо, Бялошицький, Монтовані, Рогальський, Гаубгайєр, Ех, Чабанський, Гофстедер, Брауншвегер, Гас, Шпіц, Шатковський, Міллер, Прайс). Доведено, що діяльність педагогів-іноземців значною мірою залежала від благодійності заможних шляхетських родин Волині, які запрошували вчителів з різних країн Європи у засновані власним коштом навчальні заклади.

У результаті наукового пошуку охарактеризовано просвітницьку діяльність князя К. Острозького, який з метою збереження і розвитку національних культурних традицій, православної віри у другій половині ХVІ століття здійснив першу успішну спробу реформувати слов'янське шкільництво, відкривши на власні кошти школи в Турові, Володимирі, Острозі, започаткував книгодрукування слов'янською мовою. З'ясовано, що Острозька академія відіграла визначну роль у поширенні освіти серед українського народу, в розвитку педагогічної думки, організації національної школи в Україні та вітчизняного книгодрукування, що згуртувало потужні науково-літературні сили викладачів-іноземців Я. Лятоса, К. Лукаріса, А. Римші та ін. Доведено, що Острозька академія стала першим прикладом діяльності педагогів-іноземців у навчальному закладі вищого рівня на Волині.

Дослідження засвідчило, що змістові характеристики розвитку освіти у регіоні визначили загальний контекст освітньо-просвітницької діяльності іноземних педагогів. Структурно-змістові компоненти системи освіти Волині ХІХ - початку ХХ століття зумовили освітньо-просвітницьку діяльність іноземних педагогів і реалізацію ними провідних форм та методів навчання дітей і молоді як в інституалізованій, так і позаінституційній системі освіти.

На основі здійсненого у дисертаційному дослідженні аналізу особливостей регіону доведено, що територіальне положення Волині та особливості освіти у цьому регіоні стали історичними передумовами діяльності іноземних педагогів, оскільки: до 1795 року, часу третього поділу Польщі, Волинь належала до Речі Посполитої і входила до європейського освітнього простору; значну частину населення Волині складали представники польської шляхти, які прагнули до збереження етноконфесійної ідентичності шляхом залучення діяльності іноземних педагогів як на рівні сімейної освіти, так і викладацької діяльності у різних навчальних закладах.

У другому розділі - "Зміст та загальні тенденції освітньо-просвітницької діяльності іноземних педагогів на Волині (ХІХ - поч. ХХ ст.)" - охарактеризовано зміст та загальні тенденції освітньо-просвітницької діяльності іноземних педагогів на Волині (ХІХ - поч. ХХ ст.). Виявлено головні передумови діяльності іноземних педагогів у регіоні:

історичні (специфіка територіального положення та її вплив на формування системи освіти; просвітницька діяльність Острозької академії як підґрунтя розвитку освітніх процесів у краї; особливості політики колонізації волинських земель; освітні традиції полікультурності волинської землі, що стали потужним фактором діяльності педагогів-іноземців);

соціально-політичні (прагнення до збереження етноконфесійної ідентичності представниками польської громади волинського краю; скасування кріпацтва як фактор розвитку освіти у другій половині ХІХ століття; становлення нормативно-правової бази освітньої галузі в Російській імперії, що дало змогу регулювати викладацьку та просвітницьку діяльність багатьох іноземних педагогів у краї);

соціально-економічні (можливість використання капіталів великих волинських латифундистів для залучення іноземних педагогів до викладання у навчальних закладах та для сімейного навчання дітей польської шляхти; доброчинна діяльність соціальної еліти Волині на користь заснування й діяльності навчальних та закладів соціального захисту в регіоні);

соціокультурні (розвиток вищої, середньої та початкової освіти на Волині; зростання освітніх запитів місцевого населення, в тому числі й з участю іноземних педагогів; кресове положення краю, що призводило до взаємопроникнення культурних потоків та етнокультурної дифузії).

У дисертаційному дослідженні подано характеристику освітніх закладів кількох етнічних меншин Волині, які залучали до роботи педагогів-іноземців: польської, німецької, чеської. З'ясовано, що становлення культурно-освітнього середовища регіону відбувалося під впливом культурних традицій представників різних етнічних груп та національностей, які мешкали на Волині. Головними чинниками, що уможливлювали приїзд та діяльність педагогів-іноземців на Волинь, стали наступні: по-перше, заможні шляхетські сім'ї мали потребу в практичному використанні іноземних мов; по-друге, на той час у волинському краї не було спеціального закладу для підготовки належного рівня вчителів; по-третє, іноземці виявилися найбільш кваліфікованими кандидатами в гувернери.

На основі дослідження викладацької та репетиторської діяльності іноземних педагогів у приватних освітніх установах на Волині з'ясовано, що на початку ХІХ століття чітко окреслювалася тенденція до зростання кількості іноземних педагогів на Волині, зокрема гувернерів. Проте протягом тривалого часу залишалися невирішеними соціально-економічні та соціокультурні проблеми іноземного вчителя. Тому до середини ХІХ століття у регіоні переважали ті іноземні педагоги, які забезпечували приватну домашню освіту в якості домашніх наставників або гувернерів.

Аналіз вивчених у ході дослідження історико-педагогічних джерел засвідчив, що в другій половині ХІХ століття потреба в іноземних педагогах на Волині значно зменшилася. Лише деякі навчальні заклади користувалися послугами іноземних викладачів, з огляду на можливість поповнення педагогічних кадрів випускниками університету св. Володимира, Санкт-Петербурзького університету, Острозької учительської та Кременецької духовної семінарій.

Дослідження змісту та форм діяльності іноземних педагогів у чоловічих та жіночих гімназіях Волині в окреслений період дозволило дійти висновку, по-перше, щодо використання традиційних форм, методів навчання і виховання в діяльності педагогів-іноземців на Волині; по-друге, про певний рівень інноваційності освітньо-просвітницької діяльності у краї, що було зумовлено спрощеним доступом до світової педагогічної й науково-методичної іншомовної літератури, а також тим, що значну частину викладацького складу в гімназіях Волині становили відомі своїми прогресивними педагогічними поглядами особистості.

У результаті наукового пошуку розроблено модель освітньо-просвітницької діяльності іноземних педагогів на Волині (ХІХ - поч. ХХ ст.) (рис.1).

У третьому розділі - "Освітньо-просвітницька діяльність іноземних педагогів у Кременецькому ліцеї" - охарактеризовано діяльність іноземних педагогів на Волині у ХІХ - на початку ХХ століття на засадах діалектичної єдності загального (характеристики іноземного вчительства в контексті історико-педагогічного регіоналізму, науково-теоретичні основи їх діяльності), особливого (специфіка змісту, форм і методів діяльності іноземних педагогів на Волині) та одиничного (аналіз діяльності іноземних педагогів у окремому навчальному закладі на прикладі Кременецького ліцею).

Представлено освітньо-просвітницьку діяльність педагогів-іноземців у Кременецькому ліцеї. Доведено, що в окреслений період для цього навчального закладу було характерним залучення до науки значної плеяди яскравих постатей, серед яких особливо вирізнялися педагоги-іноземці (В. Бессер, Ю. Лелевель, Й. Чех, Ю. Пічманн, Ф. Сапальський, М. Баццеллі, Я. Ларіус, Ф. Шейдт, Я. Лензі, Г. Байєр, Й. Ваньончик, Я. Ролле, Я. Грауманн, К. Андіберг та ін.)

З'ясовано, що діяльність іноземних педагогів забезпечила м. Кременцю статус одного з наукових центрів Східної Європи. Завдяки порівняльним дослідженням В. Бессера, експедиціям А. Анджейовського, Кременецький ліцей започаткував наукові дослідження з ботаніки в Україні та у Західній Європі.

Доведено, що завдяки досвідченим іноземним педагогам (Й. Лелевелю, Ю. Улдинському, М. Юрковському, Є. Словацькому та ін.) були введені у навчальний процес нетрадиційні методики викладання предметів. До таких слід віднести реалізацію концепції вивчення історії Й. Лелевеля, яка широко використовується і сучасними педагогами, а також провідні форми (лекції, декламації, рольові та ділові ігри, екскурсії, подорожі), методи роботи (словесні, наочні, практичні, метод хронології) та використання різноманітних наочних й технічних засобів, приладів тощо.

Рис. 1. Модель освітньо-просвітницької діяльності іноземних педагогів на Волині (ХІХ - поч. ХХ ст.)

З'ясовано, що у Кременецькому ліцеї (1805-1833), завдяки діяльності, насамперед, іноземних педагогів, склалася певна система освіти й виховання: поглиблене вивчення багатьох мов: польської, німецької, російської, французької; екзамени перед громадськістю; поєднання математично-природничих предметів; введення до курсу навчання окремих предметів - історії, географії, права і політичної економіки; вивчення предметів естетичного циклу (додаткові курси верхової їзди, малювання, фехтування, плавання та ін.); запровадження спеціалізації в старших класах; різноманітна краєзнавча діяльність учнів гімназії під керівництвом досвідчених педагогів.

У ході дослідження доведено, що освітня діяльність Кременецького ліцею стала важливим чинником духовно-культурного та економічного життя м. Кременця та Волині загалом.

Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дало можливість зробити такі загальні висновки:

1. Здійснений історіографічний аналіз засвідчив, що проблемі освіти на Волині на різних історичних етапах приділялася значна увага, що зумовило необхідність класифікації джерел. Представлено головні науково-методологічні підходи до освітньо-просвітницької діяльності іноземних педагогів на Волині (ХІХ - поч. ХХ ст.): проблемно-тематичний, джерелознавчий, територіальний, персоніфікований, а також історико-педагогічний регіоналізм.

Подано категоріально-понятійний аналіз проблеми дослідження в контексті уточнення категорій "іноземний педагог", "освітня діяльність іноземних педагогів", "просвітницька діяльність іноземних педагогів", "освітньо-просвітницька діяльність іноземних педагогів на Волині". Поняття "іноземний педагог" визначено як:

1) освічений виходець з іншої держави, який у ХІХ - на початку ХХ століття займався освітньо-просвітницькою діяльністю на території Волині;

2) уродженець Речі Посполитої, який по закінченню вищого навчального закладу за кордоном працював на Волині. Доведено диференціацію понять "іноземний педагог" і "зарубіжний педагог". У результаті категоріально-понятійного аналізу проблеми визначено освітньо-просвітницьку діяльність іноземних педагогів на Волині як вид професійно-педагогічної діяльності, спрямований на поширення освіти та оволодіння дітьми і молоддю знаннями у навчальних закладах та в умовах домашньої освіти у волинському регіоні.

2. Визначено історичні, соціально-політичні, соціально-економічні та соціокультурні передумови діяльності іноземних педагогів на Волині. До історичних віднесено: територіальне положення Волині; історичні традиції полікультурності регіону; просвітницьку діяльність Острозької академії; політику колонізації, що полегшило в'їзд педагогів-іноземців на Волинь. Соціально-політичною передумовою стало скасування кріпацтва (1861 р.); необхідність збереження політичного впливу великих етнічних груп, насамперед, поляків і німців; створення нормативно-правових засад освіти в Російській імперії, зокрема для освітньої діяльності педагогів-іноземців. Соціально-економічними передумовами визначено: накопичення великих капіталів у заможного населення, що сприяло відкриттю навчальних закладів, розвитку доброчинної та меценатської діяльності. Соціокультурні передумови характеризували необхідність збереження соціокультурного потенціалу місцевої еліти, що сприяло поширенню державної (вищої, середньої, початкової) та приватної освіти.

3. Визначено головні суперечності, які виникали в ході діяльності іноземних педагогів на Волині, між: потребою у високоосвічених дипломованих педагогах, які вільно володіли іноземними мовами та недостатнім кадровим забезпеченням навчальних закладів краю; соціальним запитом на навчання дітей з функціональними обмеженнями та відсутністю відповідних навчальних закладів у Російській імперії; потребою у гувернерах для задоволення освітніх запитів заможних сімей та відсутністю їх професійної підготовки у Російській імперії.

Головними тенденціями в діяльності іноземних педагогів на Волині у ХІХ - на початку ХХ століття вважаємо: поступове збільшення кількості іноземних педагогів до середини ХІХ століття; їх залучення до відкриття та діяльності базових навчальних закладів і закладів соціального захисту на Волині (Кременецький ліцей, гімназії у Житомирі, Рівному, Луцьку, Острозі, інститут для глухонімих дітей у Романові); запровадження інноваційних форм та методів навчання дітей у гімназіях та у сфері домашньої освіти; прагнення певної частини педагогів-іноземців забезпечити збереження етнокультурної ідентифікації етнічних меншин на Волині у досліджуваний період.

На основі історіографічного аналізу діяльності іноземних педагогів на Волині нами визначено відповідні етапи діяльності іноземних педагогів на Волині (ХІХ - поч. ХХ ст.):

І етап (1805-1831) - становлення освітньо-просвітницької діяльності педагогів-іноземців на Волині, який характеризувався збільшенням їх кількості, що зумовлено потребою населення в освітніх послугах, зокрема еліти в якості навчання і виховання власних дітей у ситуації відсутності відповідних педагогічних кадрів.

ІІ етап (1832-1861) - розширення змістових характеристик освітньо-просвітницької діяльності педагогів-іноземців на Волині, що знаменувався: поширенням вищої, середньої, початкової та приватної освіти; відкриттям першого спеціального навчального закладу для дітей з функціональними обмеженнями; спробами педагогів до надання дітям і молоді практичного володіння загальними знаннями і навичками.

ІІІ етап (1862-1905) - інституалізації діяльності іноземних педагогів у волинському регіоні, який характеризується різнобічністю наукової діяльності, активними науковими пошуками, прагненням інтелігенції до володіння декількома мовами: німецькою та французькою, німецькою та англійською у контексті практичної відсутності високоосвічених, дипломованих педагогів у Російській імперії.

IV етап (1906-1917) - обмеження сфери діяльності іноземних педагогів на Волині, який характеризується збільшенням кількості педагогів-випускників (університет св. Володимира, Севастопольське реальне училище, Рівненське реальне училище, Острозька вчительська семінарія, Кременецька духовна семінарія).

4. Здійснення аналізу змісту та форм освітньо-просвітницької діяльності іноземних педагогів у навчальних закладах Волині у досліджуваний період дозволило дійти висновку про наявність як традиційних, так новітніх форм і методів організації навчання, зумовлених можливістю опрацювання світової педагогічної й науково-методичної літератури, а також педагогічними поглядами відомих педагогів-іноземців.

Доведено викладацьке та репетиторське значення діяльності іноземних педагогів у приватних освітніх установах на Волині. Виявлено тенденцію до зростання кількості іноземних педагогів на Волині, зокрема гувернерів на поч. ХІХ ст. З'ясовано, що протягом тривалого часу актуальними залишалися соціально-економічні та соціокультурні проблеми іноземних учителів, що обмежувало коло їх діяльності - вони здійснювали приватну домашню освіту на посадах домашнього наставника або гувернера.

Окреслено визначну роль педагогів-іноземців у діяльності Кременецького ліцею, який підтвердив актуальність ідеї організації навчально-виховного процесу європейського рівня.

За результатами історико-педагогічного дослідження розроблено спецкурс щодо практичного використання досвіду освітньо-просвітницької діяльності педагогів-іноземців на Волині у ХІХ - на початку ХХ століття, форм, методів організації навчально-виховного процесу в зазначений період. Підготовлено навчально-методичний посібник "Діяльність педагогів-іноземців на Волині (ХІХ - початок ХХ століття)". Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані при викладанні курсу з історії педагогіки для студентів вищих навчальних закладів, при розробці відповідних спецкурсів для студентів, учителів і т.д.

Проведений у дисертаційному дослідженні цілісний науковий аналіз організаційно-педагогічних засад діяльності іноземних педагогів на Волині (ХІХ - початок ХХ століття) відкриває реальні можливості для нових історико-педагогічних розвідок. До подальших перспектив відносимо: історіографічне висвітлення методологічних і загальнотеоретичних засад освітньо-просвітницької діяльності як вітчизняних, так й іноземних педагогів Волині; здійснення аналізу законодавчого матеріалу з обґрунтуванням основних напрямів діяльності іноземних педагогів у навчальних установах.

Основний зміст дисертації відображено у публікаціях

Навчально-методичний посібник:

1. Павленко В.В. Діяльність іноземних педагогів на Волині (ХІХ - початок ХХ століття): навч. - метод. посіб. / Віта Віталіївна Павленко; за заг. ред. проф. М.В. Левківського. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І. Франка, 2009. - 244 с.

Монографії:

2. Павленко В.В. Організація навчально-виховного процесу в Острозькій академії (ХVІ - початок ХVІІ століття) / В.В. Павленко // Морально-етичні засади формування зростаючої особистості: [монографія] / за заг. ред. проф. М.В. Левківського. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І. Франка, 2008. - С.243-264.

Статті в наукових фахових виданнях:

3. Павленко В.В. З історії діяльності іноземних колоністів на Волині (ХІХ ст.) / В.В. Павленко // Наукові записки. Серія "Психологія і педагогіка". - Острог: Вид-во Національного університету "Острозька академія", 2007. - Вип.8. - С.270-287.

4. Павленко В.В. Проблема іноземного вчительства як об'єкт вивчення в контексті історико-педагогічного регіоналізму / В.В. Павленко // Наукові записки. Серія "Психологія і педагогіка". - Острог: Вид-во Національного університету "Острозька академія", 2007. - Вип.9. - С.379-387.

5. Павленко В.В. Ботаніки-іноземці та їх роль у викладанні природничих дисциплін та наукової діяльності в Кременецькому ліцеї / В.В. Павленко // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Вип.37. - 2008. - С.186-190.

6. Павленко В.В. Діяльність іноземних педагогів у чоловічих і жіночих гімназіях Волині (ХІХ-ХХ ст.) / В.В. Павленко // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Вип.44. - 2009. - С.135-141.

Інші публікації:

7. Павленко В.В. З історії діяльності іноземних педагогів на Волині (ХІХ - поч. ХХ ст.) / В.В. Павленко // Формування професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови засобами інноваційних освітніх технологій: зб. наук. праць / за заг. ред. О.А. Дубасенюк, О. Є. Антонової. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І. Франка, 2005. - Вип.2. - С.167-170.

8. Павленко В.В. Науково-просвітницька діяльність Ф. Штейнгеля на Волині / В.В. Павленко // Підготовка вчителя у контексті Європейського освітнього простору: зб. наук. праць / за ред. М.В. Левківського. - Київ - Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І. Франка, 2005. - С. 208-211.

9. Павленко В.В. Іноземні вчені Волині та їх внесок у науку (ХІХ ст.) / В.В. Павленко // Україна - Світ: від культурної своєрідності до спорідненості культур: зб. матер. наук. - практ. конф., 25-26 травня 2006 р. / редкол.: В.Г. Чернець (голова) та ін. - К.: ДАКККіМ, 2006. - Ч.1. - С.271-274.

10. Павленко В.В. Острозька академія - український центр культури, освіти і духовності (к-ць ХVІ - поч. ХVІ ст.) / В.В. Павленко // Формування професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови засобами інноваційних освітніх технологій: зб. наук. праць / за заг. ред. Л.В. Калініної, О. Є. Антонової. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І. Франка, 2006. - Вип.3. - С.217-222.

11. Павленко В.В. Участь польських учених в організації діяльності Кременецького ліцею (1805-1833 рр.) / В.В. Павленко // Психолого-педагогічні засади формування особистості студентської молоді: суспільство, професія, сім'я: матеріали четвертої наук. - практ. конф. молодих учених, магістрів, студентів, 13-14 грудня 2007 р. / за ред. Л.М. Єршової, І. Є. Копоть, О.М. Пелехатого, О.А. Шоботенко. - Житомир: Вид-во ДАУ, 2007. - С.52-57.

12. Павленко В.В. Зміст та організація навчання у жіночому училищі графа Д.М. Блудова у м. Острозі (1805-1833 рр.) / В.В. Павленко // Модернізація вищої освіти у контексті євроінтеграційних процесів: матеріали Всеукр. методолог. семінару з міжнар. участю. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І. Франка, 2007. - С.287-290.

13. Павленко В.В. Мистецько-естетична освіта на Волині (ХІХ - поч. ХХ ст.) / В.В. Павленко // Проблеми духовності сучасної молоді: реалії та перспективи: матеріали міжрег. наук.-практ. конф. молодих дослідників, 8 лист. 2007 р. / за заг. ред. О.М. Власенко, О.С. Березюк, З.А. Осадчої. - Житомир: Вид-во ПП Сахневич, 2007. - С.61-65.

14. Павленко В.В. Репетиторська, викладацька та наукова діяльність приватних учених-педагогів на Волині / В.В. Павленко // Актуальні проблеми гуманітарної освіти: зб. наук. праць / за заг. ред. д. пед. н., проф. Г.В. Оникович, канд. фіз.-мат. н., проф. А.М. Ломаковича. - Київ - Кременець: РВЦ КОГПІ ім. Тараса Шевченка, 2008. - С.49-54.

Анотації

Павленко В.В. Освітньо-просвітницька діяльність іноземних педагогів на Волині (XIХ - початок ХХ ст.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. Житомирський державний університет імені Івана Франка. - Житомир, 2010.

На основі аналізу історичної, педагогічної літератури, архівних джерел виявлено історичні, соціально-політичні, соціально-економічні та соціокультурні передумови освітньо-просвітницької діяльності іноземних педагогів на Волині.

Обґрунтовано теоретичні засади розвитку змісту, форм і методів навчання і виховання дітей та молоді в освітньо-просвітницькій діяльності іноземних педагогів. Уточнено основні базові поняття: "іноземний педагог", "домашній наставник", "освітня діяльність іноземних педагогів", "просвітницька діяльність іноземних педагогів" та "освітньо-просвітницька діяльність іноземних педагогів на Волині". Подано характеристику освітньо-просвітницької діяльності відомих іноземних педагогів досліджуваного періоду.

Виявлено етапи й особливості досліджуваного процесу: І - становлення освітньо-просвітницької діяльності педагогів-іноземців на Волині (1805-1831 рр.), ІІ - розширення змістових характеристик освітньо-просвітницької діяльності педагогів-іноземців у волинському регіоні (1832-1861 рр.), ІІІ - інституалізації діяльності іноземних педагогів на Волині (1862-1905 рр.), ІV - обмеження діяльності іноземних педагогів у визначеному регіоні (1906-1917 рр.). Виявлено основні суперечності та тенденції діяльності іноземних педагогів на Волині (ХІХ - поч. ХХ ст.).

Ключові слова: іноземний педагог, освітня діяльність, просвітницька діяльність, освітньо-просвітницька діяльність, домашній наставник, гувернер.

Павленко В.В. Образовательно-просветительная деятельность иностранных педагогов на Волыни (ХІХ - начало ХХ века). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. - Житомирский государственный университет имени Ивана Франко, Житомир, 2010.

В диссертационной работе осуществлен историко-педагогический анализ проблемы образовательно-просветительной деятельности иностранных педагогов Волыни (XIХ - начала ХХ века). В результате изучения архивных, нормативных и литературных источников определены исторические, социально-политические, социально-экономические и социокультурные условия деятельности иностранных педагогов на Волыни. Обоснованы теоретические основы развития содержания, форм, методов обучения и воспитания детей, молодежи в общественно-образовательной деятельности иностранных педагогов. Уточнены основные базовые понятия: "иностранный педагог", "домашний наставник", "образовательная деятельность иностранных педагогов", "просветительная деятельность иностранных педагогов", "образовательно-просветительная деятельность иностранных педагогов на Волыни". Представлено характеристику общественно-просветительной деятельности знаменитых иностранных педагогов исследуемого периода.

Определены основные противоречия и тенденции деятельности иностранных педагогов на Волыни (XIХ - начала ХХ века). Выделены противоречия, которые возникали в ходе деятельности иностранных педагогов Волыни, между: потребностью в образованных педагогах и недостаточным количеством педагогических кадров в учебных заведениях региона; отдельно в гувернерах для удовлетворения образовательных запросов обеспеченных семей; необходимостью в определенном количестве педагогических кадров, которые владели бы иностранными языками, и их отсутствием в регионе.

Выявлены основные тенденции деятельности иностранных педагогов Волины ХІХ - нач. ХХ века: постепенное увеличение количества иностранных педагогов к средине ХІХ века; приглашение иностранных педагогов к открытию и деятельности базовых учебных заведений для детей с функциональными ограничениями на Волыни (Кременецкий лицей, гимназии в Житомире, Ровно, Луцке, Остроге, институт для глухонемых детей в Романове); введение инновационных форм и методов обучения детей педагогами-иностранцами в гимназиях и в сфере домашнего образования; стремление определенной части педагогов-иностранцев обеспечить сохранение этнокультурной идентификации этнических меньшинств Волыни в исследуемый период.

В диссертации научно обоснованы этапы и особенности исследуемого процесса: І - становления образовательно-просветительной деятельности педагогов-иностранцев на Волыни (1805-1831 гг.), ІІ - расширение содержательных характеристик образовательно-просветительной деятельности педагогов-иностранцев в волынском регионе (1832-1861 гг.), ІІІ - институализации деятельности иностранных педагогов на Волыни (1862-1905 гг.), ІV - ограничение сферы деятельности иностранных педагогов в этом регионе (1906-1917 гг.).

Результаты проведенного исследования представлены в учебно-методическом пособии "Деятельность педагогов-иностранцев на Волыни (XIХ - начало ХХ века)" и внедрены в учебный процесс Тернопольского национального педагогического университета имени Владимира Гнатюка, Житомирского государственного университета имени Ивана Франко, Кременецкого областного гуманитарно-педагогического института им. Тараса Шевченко.

Ключевые слова: иностранный педагог, образовательная деятельность, просветительная деятельность, образовательно-просветительная деятельность, домашний наставник, гувернер.

Pavlenko V.V. Educational-Enlightening Activity of Foreign Teachers in Volyn' Region (19^th - the beginning of the 20^th century). - Manuscript.

Thesis for Candidate of Science Degree (Pedagogics) in speciality 13.00.01. - General Pedagogics and History of Pedagogics. - Zhytomyr Ivan Franko State University, Zhytomyr, 2010.

On the basis of the historical, pedagogic literature and archive sources analysis the historical, socio-political, socio-economic and socio-cultural preconditions of educational-enlightening activity of foreign teachers in Volyn' are disclosed.