Оперативний контроль фізичної підготовленості студенток вищого навчального закладу у процесі занять з фізичного виховання

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА

УДК 378:796.015.132 (043.3)

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Оперативний контроль фізичної підготовленості студенток вищого навчального закладу у процесі занять з фізичного виховання

13.00.02 - теорія та методика навчання (фізична культура, основи здоров'я)

Жула Лідія Володимирівна

Чернігів - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Чернігівському національному педагогічному університеті імені Т.Г. Шевченка.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор Носко Микола Олексійович, Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, професор кафедри педагогіки, психології та методики фізичного виховання, в.о. ректора.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент, Вовк Віктор Михайлович, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, доцент кафедри фізичного виховання;

кандидат педагогічних наук, доцент Маслов Валерій Миколайович, Київський інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, доцент кафедри гуманітарних і соціально-економічних дисциплін.

Захист відбудеться 6 листопада 2010 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 79.053.03 у Чернігівському національному педагогічному університеті імені Т.Г. Шевченка за адресою 14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53.

З дисертацією можна ознайомитись в Науковій бібліотеці Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53).

Автореферат розісланий 5 жовтня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Міненок А.О.



Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В Указі Президента України "Про затвердження Цільової комплексної програми "Фізичне виховання - здоров'я нації" зазначено, що 61 % населення України у віці 16-19 років має низький рівень фізичної підготовленості. Невирішеною залишається проблема підвищення фізичної підготовленості студентів. Аспект ефективності занять з фізичного виховання у вищих навчальних закладах займає особливу роль у цій проблемі.

В Україні особлива увага приділяється проблемам здоров'я молоді і створенню нормативно-правової та освітньої бази для формування здорового способу життя підростаючого покоління. Для вирішення цієї проблеми прийнята ціла низка державних документів. Це Державна національна програма "Освіта" (Україна XXI століття), Концепція національного виховання, Національна програма "Діти України", Цільова комплексна програма "Фізичне виховання - здоров'я нації" тощо. Впровадження вищезгаданих і ряду інших програм вимагає перегляду сформованих стереотипів поведінки сучасної молоді, переосмислення концептуальної моделі здоров'я з урахуванням того, що провідне значення у його збереженні та зміцненні належить такому фактору, як спосіб життя.

Однією з важливих ланок підготовки до життя у суспільстві є фізичне виховання дітей і молоді України, спрямоване на покращення їх фізичного й психічного здоров'я, удосконалення підготовленості до активного життя, творчої професійної діяльності та захисту Батьківщини (Г.М. Арзютов, Е.С. Вільчковський, В.М. Вовк, С.С. Єрмаков, Л.В. Волков, А.М. Лапутін, М.О. Носко, Л.П. Сущенко, В.М. Платонов, В.І. Пліско, О.В. Тимошенко, Б.М. Шиян та ін.).

Фізичне виховання як складова частина загальної системи освіти у навчально-виховній сфері дітей та молоді повинно концептуалізовуватися на зміцнення фізичного й психічного здоров'я, комплексний підхід до формування розумових і рухових здібностей особистості, удосконалення фізичної та психологічної підготовленості до активного життя й професійної діяльності на принципах індивідуального підходу, пріоритету оздоровчої спрямованості, широкого використання різноманітних методів і форм фізичного вдосконалення (Т.Ю. Круцевич, С.М. Дятленко та ін.).

Ці завдання покликані вирішувати й реалізовувати передусім педагоги, учителі фізичного виховання, тренери, інструктори, громадські працівники із застосуванням сучасних технологій навчання, розвитку рухових здібностей, фізичного загартування й удосконалення рухової функції організму молоді.

Діяльність сучасної учнівської і студентської молоді характеризується, з одного боку, постійним зростанням обсягу освітньої інформації, високою інтенсивністю процесу навчання, з іншого - низьким рівнем рухової активності у значної частини з них, що призводить до зниження показників фізичної підготовленості та погіршення здоров'я. Відомо, що стан здоров'я учнів та студентів значною мірою залежить від їхньої фізичної підготовленості (О.В. Бєляєв, Ю.Д. Железняк, Р.Я. Проходовський, А.П. Кривенко та ін.). Тому в модернізації різних форм системи фізичного виховання необхідно обов'язково враховувати сучасні вимоги щодо значного покращення рухової функції молоді (А.М. Лапутін, М.О. Носко та ін.).

Фізичне виховання дітей і молоді реалізується через фізкультурну освіту, фізичну підготовку, спортивне тренування, самостійні заняття та участь у масових фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходах.

Провідні фахівці у галузі фізичного виховання та спорту (В.К. Бальсевіч, В.А. Запорожанов, С.С. Єрмаков, В.М. Платонов та ін.) розглядають систему контролю як головний апарат управління навчальним та тренувальним процесами.

Сучасна програма з фізичного виховання не адаптована до нових умов діяльності школярів, студентів. Вона дещо посилює перехід із звичайного стану в умови фізичного навантаження. Багато фахівців висловлюють думки про зміну програми у напрямку ігрових видів спорту, де немає такої великої психологічної і фізичної напруги окрім емоцій. Тому ігрові види занять набувають ще більшої зацікавленості і популяризації в масових молодіжних заняттях з фізичного виховання.

Оперативна інформативність про основні рухові параметри дозволяє регулювати навчальний процес у бік коректування основних показників. У використанні оперативного контролю велике значення мають сучасні інструментальні біомеханічні методи дослідження показників рухових характеристик. Однак дані методи не широко розповсюджені у вищих навчальних закладах.

Актуальність цієї проблеми, необхідність її реалізації й зумовила вибір теми дисертаційної роботи: "Оперативний контроль фізичної підготовленості студенток вищого навчального закладу у процесі занять з фізичного виховання".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи відповідає зведеному плану кафедр: педагогіки і методики фізичного виховання, спорту Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, зведеному плану науково-дослідної роботи Державного комітету у справах молодіжної політики, спорту та туризму на 2001-2005 рр. (наказ №1171 від 28.04.2001 р.). Тема 1.4. "Біомеханічні дослідження рухових можливостей спортсменів, спортивної техніки, дослідження, спрямовані на розробку та удосконалення технічних засобів, спортивного інвентаря, тренажерів, устаткування, спортивної форми". Дисертаційне дослідження виконано відповідно до зведеного плану науково-дослідної роботи Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка "Дидактичні основи формування рухової функції осіб, які займаються фізичним вихованням і спортом" (державний реєстраційний номер 0108U000854 від 19.02.2008 р.). Обраний напрямок дисертаційного дослідження пов'язаний з реалізацією рішення колегії Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я, Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту № 13/1-2 10 11/1 від 11.11.2008 р. Тема дисертації затверджена вченою радою Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (протокол № 2 від 31.03.2010 р.) та узгоджена у Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол №5 від 15.06.2010 р.).

Мета роботи полягає у розробці, обґрунтуванні та експериментальній перевірці програми оперативного педагогічного контролю фізичної підготовленості студенток, які займаються фізичним вихованням та спортом.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані такі завдання:

1. Проаналізувати й узагальнити стан дослідження проблеми фізичної підготовленості студенток.

2. Вивчити особливості моторики студенток у процесі занять з фізичного виховання.

3. Побудувати біомеханічні моделі фізичної підготовленості студенток, які займаються фізичним вихованням та спортом.

4. Розробити програму оперативного педагогічного контролю фізичної підготовленості студенток, запровадити її в навчально-педагогічний процес та перевірити її ефективність.

Об'єкт дослідження - навчальний процес з фізичного виховання студенток вищих навчальних закладів.

Предмет дослідження - технологія застосування засобів оперативного педагогічного контролю визначення фізичної підготовленості студенток у процесі занять з фізичного виховання.

Методи дослідження носять комплексний характер і містять такі приватні методики: аналіз спеціальних літературних джерел; узагальнення передової педагогічної практики; педагогічні спостереження; педагогічний експеримент із використанням кількісних методів дослідження моторики; тензодинамографія, стабілографія, обробка отриманих результатів методами математичної статистики за допомогою комп'ютерних програм.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше:

- побудовано біомеханічні моделі фізичної підготовленості студенток вищих навчальних закладів, які займаються фізичним вихованням та спортом;

- розроблено й обґрунтовано теоретично та практично програму оперативного педагогічного контролю визначення фізичної підготовленості студенток у процесі занять з фізичного виховання та спорту;

- набуло подальшого розвитку дослідження показників моторики студенток вищих навчальних закладів, факультету фізичного виховання та студенток-волейболісток.

Практичне значення одержаних результатів роботи визначається впровадженням програми оперативного педагогічного контролю у навчальний процес студенток, які займаються фізичним вихованням та спортом. Сутність її полягає у застосуванні технічних засобів, які можуть бути використані у навчально-тренувальному процесі з визначення фізичної підготовленості студенток.

Результати дослідження впроваджено у навчальний процес факультету фізичного виховання Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (12.01.2010 р., № 17), у навчальний процес Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (30.09.2010 р., № 2131), у навчальний процес Чернігівського державного інституту економіки та управління (17.01.2010 р.), "ЖВК" ЧНПУ імені Т.Г. Шевченка (25.01.2010 р.), у навчально-тренувальний процес волейболісток національної збірної команди України (20.01.2010 р.), у навчально-тренувальний процес волейболісток ДЮСШ "Чернігівбуд" (12.01.2010 р.) і Чернігівської обласної ДЮСШОР (22.01.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. В опублікованих у співавторстві статтях з М.О. Носком, Т.В. Павловою, Л.М. Євтушенком особистий внесок здобувача полягає у безпосередньому виконанні дослідницької роботи, застосуванні та удосконаленні системи контролю фізичної підготовленості в навчально-тренувальному процесі, вимірюванні антропометричних показників, обробці отриманих даних.

В опублікованих у співавторстві з М.О. Носком, С.В. Гаркушею, Г.Ю. Куртовою навчальних програмах з курсу "Біомеханіка фізичного виховання та спорту", "Метрологія фізичного виховання та спорту" автору належить розробка засобів і методів контролю.

У розробленій у співавторстві з В.В. Туровським, М.О. Носком, О.В. Осадчим, С.В. Гаркушею програмі з волейболу "Волейбол: Навчальна програма для дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, шкіл вищої спортивної майстерності та спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю", автору належить розробка методів контролю навчально-тренувального процесу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлено у доповідях на VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Молода спортивна наука України" (м. Львів, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми розвитку руху "Спорт для всіх" у контексті Європейської інтеграції України" (м. Тернопіль, 2004 р.), ІХ Міжнародному науковому конгресі Олімпійський спорт і спорт для всіх" (м. Київ, 2005 р.), науково-практичних конференціях "Актуальні проблеми фізичного виховання та спорту" (м. Чернігів 2006-2008 рр.), Міжнародних наукових конференціях "Актуальні проблеми сучасної біомеханіки фізичного виховання та спорту" (м. Чернігів, 2008 - 2010 рр.), науково-практичних конференціях Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (2003-2010 рр.).

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлені у 3 навчальних програмах, 16 публікаціях (8 - одноосібних), з них 12 - наукових статей, у тому числі 10 у виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел, який містить 218 джерел, 17 з яких іншомовні, викладена українською мовою на 225 сторінках, з яких основного тексту - 156 сторінок, містить 22 таблиці, 29 рисунків та 46 додатків.



Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження; розкрито наукову новизну і практичну значущість роботи, особистий внесок автора, представлено апробацію результатів дослідження, зазначено кількість публікацій.

У першому розділі "Фізичне виховання студенток та проблеми оперативного контролю у фізичному вихованні та спорті" на основі доступної вітчизняної та зарубіжної літератури проведено вивчення та аналіз досліджень загальної та спеціальної фізичної підготовки студенток у процесі занять з фізичного виховання у вищих навчальних закладах (А.П. Кривенко). Розглянуто соціально-психологічні та психофізіологічні особливості студентського віку (Є.П. Ільїн) анатомо-фізіологічні та біологічні особливості жіночого організму (Ю.Т. Похоленчук, Н.І. Фалькова).

Недостатній фізичний розвиток, низький рівень фізичної підготовленості і розвитку фізичних якостей студентів вимагають творчого переносу передових методик із великого спорту в практику фізкультурного виховання (М.О. Носко).

Найкращих результатів у фізичному розвитку студентів можна досягти при максимальному врахуванні індивідуальних рухових параметрів, соціально-психологічних факторів, морфофункціональних здібностей організму.

Засвоєння програми фізичного виховання у вищому навчальному закладі освіти припускає систему контрольних заходів, що включає оперативний, поточний, підсумковий контроль й підсумкову атестацію.

Найбільш ефективним засобом контролю фізичної підготовки студентів є оперативний контроль, який дає повну й різносторонню інформацію про динамічні характеристики підготовленості студенток у навчально-виховному процесі.

Дослідження цього питання є актуальним на даному етапі. Пошук нових форм та шляхів удосконалення ефективності оперативного контролю фізичної підготовленості може бути використаний не тільки для теорії фізичного виховання, але й для спортивної практики.

У другому розділі "Особливості розвитку моторики студенток у процесі занять з фізичного виховання та спорту" проаналізовані показники антропометрії, фізичної підготовленості студенток ВНЗ (вищих навчальних закладів), факультету фізичного виховання, студенток-волейболісток різних ігрових амплуа. Описано використані методики та організацію досліджень. Робота виконувалась протягом 2003-2010 років у чотири етапи: 1-й етап - дослідження процесу фізичного виховання студенток вищих навчальних закладів; 2-й етап - аналіз фізичного розвитку, фізичної підготовленості студенток у процесі занять з фізичного виховання та спорту; 3-й етап - дослідження біомеханічних характеристик рухових дій студенток вищих навчальних закладів у процесі занять з фізичного виховання та спорту, побудова біомеханічних моделей фізичної підготовленості студенток; 4-й етап - розробка, обґрунтування та експериментальна перевірка програми оперативного педагогічного контролю фізичної підготовленості студенток.

Аналіз літературних джерел свідчить, що дослідження фізичної підготовленості студентів вищих навчальних закладів проводилися багатьма авторами. Актуальність проблеми зумовлена недостатнім рівнем знань у використанні біомеханічних методів контролю.

Аналіз результатів тестування дозволив визначити, що відповідно до нормативів Державних тестів показники фізичної підготовленості студенток ВНЗ відповідають низькому рівню, показники фізичної підготовленості студенток факультету фізичного виховання - середньому рівню, показники студенток-волейболісток відповідають достатньому рівню фізичної підготовленості.

Представлені результати фізичної підготовленості студенток з використанням інструментальних методів тензодинамометрії та стабілографії.

Під час виконання стрибка угору з місця реєструвалися біодинамічні й часові показники. Так, зокрема, у студенток-волейболісток спостерігалося збільшення величини вимірюваних показників від студенток ВНЗ та факультету фізичного виховання, а саме: максимальної сили відносно вертикальної осі на 24,58 % та на 11,41 % відповідно (р < 0,05), максимальної сили відносно сагітальної осі - на 271,81 % та на 223,52 % (р < 0,05), максимального значення вертикальних складових опорних реакцій - на 24,27 % та на 11,17 % відповідно (р > 0,05), а також градієнту сили - 12,43 % та на 12,41 % (р < 0,05).

Значення максимальної сили відносно фронтальної осі зменшилося на 161,53 % та на 173,08 % (р < 0,05), а співвідношення максимального значення силових показників опорних реакцій до ваги тіла студентки - на 2,62 % та на 7,86 % відповідно (р > 0,05). Величина імпульсу сили більша у студенток-волейболісток на 26,88 % від студенток ВНЗ та на 17,78 % від студенток факультету фізичного виховання (р < 0,05).

Враховувався рівень взаємозв'язків між показниками, що визначався з урахуванням коефіцієнтів кореляції від 0,570 до 0,999.

Серед показників опорних реакцій виявлено у студенток-волейболісток 96 сильних залежностей між показниками, загальний внесок знаходився в діапазоні від 5,19 % до 7,53 %.

У студенток факультету фізичного виховання та ВНЗ спостерігається зменшення кількості значимих кореляційних зв'язків, а саме на 26,05 % та 34,38 % відповідно. Відсотковий діапазон показників у студенток факультету фізичного виховання знаходився в межах 3,57-8,79 %, у студенток ВНЗ від 2,77 % до 8,73 % (рис. 1).

Встановлено, що при виконанні стрибка угору з місця студентками факультету фізичного виховання та ВНЗ основну частку складає показник співвідношення максимального значення силових показників опорних реакцій до ваги тіла студентки. У студенток-волейболісток - показник максимальної сили відштовхування відносно вертикальної осі.

Рис. 1. Графічна модель біодинамічних параметрів опорних реакцій (у %)

Для оцінки функції рівноваги студенток застосовували тест Ромберга (довільна стійка, стопи паралельна одна одній, руки вперед, долоні донизу), який складався з двох проб ? з відкритими та закритими очима.

Проби дозволяють оцінити координаційні здібності вертикального положення тіла, рівень сформованості навичок рухової сенсорної системи по керуванню стійкістю тіла та характеризує стан нервово-м'язової активності.

Поза статичної рівноваги у студенток факультету фізичного виховання та студенток-волейболісток без участі зорового аналізатора показує що, частота коливань у сагітальній площині більше ніж у фронтальній. а у студенток ВНЗ без участі зорового аналізатора, частота коливань у сагітальній площині зменшується, а у фронтальній - збільшується.

Утримання статичної рівноваги без участі зорового аналізатора показує що збільшується середня та максимальна амплітуда коливань тіла студенток у сагітальній площині.

В результаті кореляційного аналізу стабілографічних характеристик найбільша кількість значимих показників спостерігається у студенток ВНЗ як у позі Ромберга з відкритими очима, так і з закритими очима. Порівняльний аналіз внеску стабілографічних параметрів виконання даного прийому у студенток всіх груп значного розходження не має. Коефіцієнт кореляції знаходився в діапазоні від 0,570 до 0,999.

Найбільш важливими вимірюваними стабілографічними показниками при виконанні проби Ромберга становили: у студенток ВНЗ - з відкритими очима - частотні показники, з закритими очима - амплітудні показники; у студенток факультету фізичного виховання - з відкритими очима амплітудні показники, з закритими очима - частотні показники; у студенток-волейболісток - з зоровим контролем - частотні показники, без зорового контролю - амплітудні показники.

При виконанні проби Ромберга кількість значимих взаємозв'язків між амплітудно-частотними показниками знаходилась у межах від 44 до 58 з відкритими очима та від 20 до 72 - з закритими очима.

Відсотковий вклад у результаті виконання проби Ромберга досліджуваних показників з відкритими очима знаходився в діапазоні від 8,06 % до 13,52 % та від 7,32 % до 14,23 % з закритими очима (рис. 2).

Рис. 2. Графічна модель статодинамічних параметрів студенток (1 - ВНЗ;2 - факультету фізичного виховання; 3 - студенток-волейболісток) при виконанні проби Ромберга (а - відкриті очі; б - закриті очі) (у %)

Для дослідження біомеханічної структури основних технічних дій студенток-волейболісток різних ігрових амплуа (подача м'яча зверху, прийом, передача м'яча знизу і зверху, нападаючий удар і блокування) використовувався інструментальний метод тензодинамографії.

Найважливіші показники опорних реакцій, які здійснюють найбільший вплив при виконанні даних технічних прийомів є показники градієнту сили, сумарного часу фази відштовхування тіла студентки, максимальної сили відштовхування відносно сагітальної та фронтальної осі, часу підсіду та максимальної висоти підйому ЗЦМ тіла при відштовхуванні від опори.

У результаті статистичної обробки тестувань були побудовані модельні рівняння регресії (2.1 - 2.3), які дозволяють оперативно виявляти суму балів найбільш інформативних показників біодинамічних характеристик опорних реакцій студенток ВНЗ (2.1), факультету фізичного виховання (2.2) та студенток-волейболісток (2.3) при виконанні стрибка угору з місця.

у = 8,00 + 0,952х₁ - 0,522х₂ - 0,518х₃ - 0,844х₄ -- 0,822х₅ - 0,440х₆ + 0,578х₇ - 0,699х₈ + 0,608х₉ ++ 0,650х₁₀ - 0,156х₁₁ - 0,138х₁₂ - 0,035х₁₃ + 0,111х₁₄ (2.1)

де у - інтегральний показник, х₁ - GRAD, х₂ - F_{z max}, х₃ - F_max, х₄ - T_max, х₅ - T_ps, х₆ - T_sum, х₇ - H_max, х₈ - T_max+T_о, х₉ - T_h, х₁₀ - І, х₁₁ - T_о, х₁₂ - P, х₁₃ - F_{у max}, х₁₄ - F_{х max}.

у = 8,00 - 0,939х₁ - 0,925х₂ - 0,276х₃ - 0,210х₄ -- 0,210х₅ - 0,690х₆ + 0,745х₇ + 0,750х₈ - 0,679х₉ -- 0,471х₁₀ - 0,276х₁₁ - 0,212х₁₂ - 0,017х₁₃ + 0,228х₁₄ (2.2)

де у - інтегральний показник, х₁ - T_max, х₂ - T_max+T_о, х₃ - GRAD, х₄ - F_{z max}, х₅ - F _max, х₆ - T_sum, х₇ - H_max, х₈ - T_h, х₉ - T_о, х₁₀ - P, х₁₁ - І, х₁₂ - T_ps, х₁₃ - F_{у max} , х₁₄ - F_{х max}.

у = 8,72 + 0,999х₁ + 0,897х₂ + 0,881х₃ + 0,779х₄ + 0,481х₅ + 0,481х₆ - 0,722х₇ - 0,711х₈ + 0,918х₉ + 0,726х₁₀ + 0,403х₁₁ + 0,216х₁₂ - 0,210х₁₃ - 0,229х₁₄ (2.3)

де у - інтегральний показник, х₁ - F_max , х₂ - GRAD, х₃ - F_max/P, х₄ - І, х₅ - H_max, х₆ - T_h, х₇ - T_max+T_о, х₈ - T_max, х₉ - Р, х₁₀ - F_{х max} , х₁₁ - F_{у max} , х₁₂ - T_ps, х₁₃ - T_sum, х₁₄ - T_о.

Виявлені відмінності між студентками ВНЗ, факультету фізичного виховання та різних ігрових амплуа студенток-волейболісток в показниках антропометрії, тензодинамометрії, стабілографії та фізичної підготовленості були покладені в основу при розробці модельних рівнянь регресії, які дозволяють оперативно виявляти рівень фізичної підготовленості студенток при проведенні оперативного контролю. Загалом побудовано 24 модельні рівняння регресії для студенток кожної групи та студенток-волейболісток різних ігрових амплуа.

У третьому розділі «Оперативний педагогічний контроль фізичної підготовленості студенток» представлена розроблена нами програма оперативного педагогічного контролю фізичної підготовленості студенток, яка включає оцінку біомеханічних параметрів у процентному відношенні до еталонних значень (табл. 1).

Таблиця 1. Програма оперативного педагогічного контролю тензодинамометричних параметрів

Студентки	Тензодинамометричні еталонні характеристики	Відхилення	Алгоритм оцінки
	Показники	%	%
Студентки ВНЗ	F max / P - 2,35±0,34	8,73	5 10 15	відмінно добре задовільно
	GRAD - 4140,72±1526,81	8,51	5 10 15	відмінно добре задовільно
	Fz max - 21,71±4,28	8,37	5 10 15	відмінно добре задовільно
Студентки факультету фізичного виховання	F max / P - 2,47±0,38	8,79	5 10 15	відмінно добре задовільно
	Tmax - 0,32±0,06	8,70	5 10 15	відмінно добре задовільно
	Tmax+To - 0,45±0,08	8,51	5 10 15	відмінно добре задовільно
Студентки-волейбо-лістки	Fz max - 1591,76±290,37	7,53	5 10 15	відмінно добре задовільно
	F max - 1592,67±290,50	7,52	5 10 15	відмінно добре задовільно
	GRAD - 4655,45±1083,9	7,43	5 10 15	відмінно добре задовільно

Ефективність експериментальної програми оперативного педагогічного контролю студенток ВНЗ, факультету фізичного виховання та студенток-волейболісток була визначена у процесі педагогічного експерименту, який проводився на протязі одного семестру. Загальний розподіл навчального часу в контрольних і експериментальних групах на протязі семестру був однаковий. Студентки ВНЗ за семестр провели по 50 занять. Кількість занять у студенток факультету фізичного виховання та студенток-волейболісток на тиждень була однакова.

На початковій стадії експерименту, для отримання вихідних даних, було проведено етапний контроль, де студентки були досліджені на комплексі спеціальної апаратури лабораторії біомеханіки ЧНПУ імені Т.Г. Шевченка. Отримані результати дозволили розділити студенток на контрольні групи (КГ) й експериментальні групи (ЕГ) рівнозначні групи, в яких середні групові вихідні показники не мали достовірних розходжень (р > 0,05), тобто КГ і ЕГ студенток ВНЗ, КГ і ЕГ студенток факультету фізичного виховання та КГ і ЕГ студенток-волейболісток.

Рис. 3. Динаміка біомеханічних показників у педагогічному експерименті (у %)

У процесі навчання студентки експериментальних груп, після проведення розминки, приступали до виконання фізичних вправ та вивчення основного матеріалу, що контролювалось за допомогою технічних засобів. Використання технічних засобів проходило за програмою оперативного педагогічного контролю біомеханічних параметрів при виконанні фізичних вправ. Інтегральний показник розглядався як загальний рівень фізичної підготовленості студенток. Це дозволяло викладачу програмувати і контролювати навчальний процес на досягнення максимальних величин, а студенткам долати труднощі, що обумовлені діалектичними суперечностями між її власними руховими можливостями та цільовими установками, на досягнення яких направлена їхня діяльність у процесі навчання.

Застосування технічних засобів контролю, з кількісною оцінкою якості виконання вправи, достовірно підвищує ефективність навчання фізичним вправам, на що вказують порівняльні дані контролю, який проведено в кінці педагогічного експерименту (рис. 3).

Впровадження в навчальний процес занять з фізичного виховання студенток в різних ВНЗ програми оперативного педагогічного контролю дозволило виявити середній відсоток інтегрального показника біомеханічних параметрів у контрольних та експериментальних групах. Середній відсотковий показник приросту у контрольних групах становив: у студенток ВНЗ - 8,6 %, у студенток факультету фізичного виховання - 5,6 %, у студенток-волейболісток - 4,96 %; в експериментальних групах: 18,4 %, 11,35 %, та 7,8 % відповідно. Найменший приріст інтегрального показника спостерігався у студенток-волейболісток як у контрольній групі, так і в експериментальній.

Отже, відсотковий приріст біомеханічних характеристик залежить від рівня фізичної підготовленості студенток: чим вищий рівень фізичної підготовленості, тим нижчий відсотковий приріст.

Після впровадження цільової програми оперативного контролю середній відсоток інтегрального показника біомеханічних характеристик в експериментальних групах збільшився на 9,8 % (р < 0,05) у студенток ВНЗ, на 5,75 % (р < 0,05) у студенток факультету фізичного виховання та на 2,84 % (р < 0,05) у студенток-волейболісток.

Педагогічний експеримент по виявленню ефективності застосування технічних засобів контролю було проведено за участю команди ЧНПУ імені Т.Г. Шевченка, вищої студентської ліги з волейболу "Буревісник".

Використання технічних засобів проходило у рамках застосування програм оперативного контролю фізичної підготовленості у студенток-волейболісток для кожного ігрового амплуа. Тренери-викладачі команди застосовували технічні засоби контролю, як допоміжний інструмент комплексного контролю та відбору студенток-волейболісток у стартовий склад команди та як основний для оцінки фізичної підготовленості студенток.

Нами було удосконалено методику реєстрації основних прийомів гри студенток-волейболісток (подачі, прийому, передачі, нападаючого удару, блокування та гри в захисті), за допомогою якої ми вираховували коефіцієнта корисної дії (ККД) по кожній грі окремих гравців і всієї команди загалом.

Раніше виконані дослідження по знаходженню ККД (В.Є. Хапко, В.М. Маслов, М.О. Носко та ін.) підтверджують, що для того щоб позитивно оцінити дії окремо взятого гравця по кожній з технічних дій повинна бути позитивна реалізація, тобто не менш як 45 %. У кожному ігровому амплуа можуть бути свої індивідуальні особливості, але взагалі, за сумарним підрахунком - не менше 45 % корисної їх реалізації. Те саме стосується і загальних дій гравців усієї команди: якщо загальний коефіцієнт корисної дії менше 45 %, то команда не досягла максимального результату.

Рис. 4. Коефіцієнт корисної дії загальних техніко-тактичних дій команди вищої студентської ліги "Буревісник"

У результаті обробки отриманих даних загальний коефіцієнт корисної дії за десять ігор до застосування програми оперативного педагогічного контролю складає 44,0 %, а після застосування - 46,9 %. З 10 ігор, проведених до застосування методів оперативного контролю визначення фізичної підготовленості, виграли 4, а саме ті ігри коли ККД загальних техніко-тактичних дій складає 45 % та більше (рис. 4). Після застосування програми оперативного контролю ККД загальних техніко-тактичних дій було виграно 8 ігор (ККД?45 %). Після впровадження програми оперативного контролю ККД загальних техніко-тактичних дій збільшився на 2,9 % (р < 0,05).

Отримані достовірні зміни показників фізичної підготовленості студенток та ККД загальних техніко-тактичних дій студенток-волейболісток свідчать про ефективність запропонованої нами програми оперативного педагогічного контролю.

педагогічний фізичний спорт студентка



Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й висвітлено нове вирішення актуальної проблеми формування організаційно-педагогічних засад, які обумовлюють зміст, форми і методи оперативного контролю фізичної підготовленості студенток вищого навчального закладу. Узагальнення результатів дослідження стало підґрунтям для таких висновків:

1. Студентський вік вважається найбільш продуктивним і сприятливим для розвитку та удосконалення рухових якостей людини. Саме в цьому віці закладається "фундамент" для забезпечення сприятливих умов життєвої і професійної діяльності. А тому фізичне виховання та спорт стають для них найважливішим засобом зміцнення здоров'я, природною, біологічною основою для формування особистості, ефективної навчальної праці, оволодіння наукою і професією.

2. Відповідно до нормативів Державних тестів середній рівень фізичної підготовленості (ФП) студенток ВНЗ оцінювався в 2 бали, що відповідає низькому рівню, студенток факультету фізичного виховання - 2,86 бала (середній рівень ФП), студенток-волейболісток - 4,71 бала (достатній рівень ФП).

Методика організації фізичної підготовки студенток повинна базуватись на концепції тренування. Це поки що єдина науково обґрунтована концепція управління розвитком фізичних кондицій людини.

Спортивна спрямованість практичних занять з фізичного виховання студенток може не тільки радикально змінити їхню фізкультурну активність, але й у цілому прищепити спортивний стиль повсякденної життєдіяльності.

3. Вивчення моторики та морфофункціонального стану студенток свідчить, що студентки-волейболістки за всіма показниками мають суттєві відмінності (р < 0,05) від показників студенток ВНЗ та студенток факультету фізичного виховання.

Ваго-зростовий індекс Кетле студенток ВНЗ становив 320,05 г - 375,18 г на 1 см зросту, що відповідає нормі. Вірогідних розрізнень між показниками студенток не спостерігалось (р > 0,05).

Функціональний стан дихальної системи відображають показники життєвої ємності легень. Показники ЖЄЛ студенток знаходилися у межах 54,25 - 55,43 мл/кг, статистичних відмінностей не спостерігалося (р > 0,05).

Середні показники ЖІ у студенток ВНЗ, факультету фізичного виховання та студенток-волейболісток не досягали стандартного рівня, який становить у жінок 56-60 мл/кг.

Показники ЧСС_сп у межах 75-85 уд/хв для студенток вважаються нормою. Зі збільшенням рівня тренованості ЧСС_сп знижується, що підтверджують наші дослідження - ЧСС_сп студенток-волейболісток 68,30±2,34 уд/хв.

4. У студенток-волейболісток велике значення мають їхні антропометричні дані, в першу чергу зріст. При інших рівних умовах, як правило, перевагу отримують студентки з більш високими показниками довжини тіла. Ростові дані розглядаються як фактор підвищення атакуючої потужності команди. Тенденція підвищення ростових показників волейболісток зараз характерна для всіх учасників змагань з волейболу. Студентки-волейболістки - гравці різних амплуа мають різні тотальні розміри тіла, що підтверджують раніш проведені дослідження.

5. Побудовано біомеханічні моделі фізичної підготовленості студенток ВНЗ, студенток факультету фізичного виховання та студенток-волейболісток. А саме графічні моделі біодинамічних та стабілографічних показників, які дозволяють виявити направлений вплив для кожної групи студенток окремо, а також модельні рівняння регресії, які вивчають найбільш інформативні показники біодинамічних та стабілографічних характеристик студенток.

Проведений кореляційний аналіз показників фізичної підготовленості студенток вищих навчальних закладів, студенток факультету фізичного виховання та студенток-волейболісток дозволили виявити пріоритетні біомеханічні показники фізичної підготовленості, які мають переважні значення в основній підготовці, а також відповідно до програми оперативного контролю і впливу на них. Градієнт сили, який характеризує швидкість зміни сили, найбільше впливає на всі біодинамічні показники досліджуваних груп студенток (0,975).

У студенток ВНЗ та у студенток факультету фізичного виховання провідним біодинамічним показником було виявлено співвідношення максимальної сили до ваги тіла - (0,951) та (0,921) відповідно, у студенток-волейболісток - максимальна сила відносно вертикальної осі (0,926).

6. Провідними стабілографічними показниками при виконанні проби Ромберга з відкритими та закритими очима виявлено: у студенток ВНЗ середню частоту коливань ЗЦМ відносно сагітальної осі (0,904) та середню амплітуду коливань відносно сагітальної осі (0,912) відповідно; у студенток факультету фізичного виховання загальну середню амплітудну складову коливань ЗЦМ (0,917) та середню частоту коливань ЗЦМ відносно фронтальної осі (0,894) відповідно; у студенток-волейболісток середню частоту коливань ЗЦМ відносно фронтальної осі (0,992) та загальну середню амплітудну складову коливань ЗЦМ відповідно (0,998).

7. Отримано середньостатистичні параметри фізичної підготовленості для студенток ВНЗ, факультету фізичного виховання, студенток-волейболісток та для студенток-волейболісток різного ігрового амплуа.

8. Розроблено і впроваджено до навчального процесу занять з фізичного виховання та спорту програму оперативного педагогічного контролю фізичної підготовленості студенток, ефективність впровадження якої доведено експериментальним шляхом.

Після впровадження програми оперативного педагогічного контролю середній відсотковий приріст інтегрального показника біомеханічних характеристик в експериментальних групах збільшився на 15,7 % (р < 0,05) у студенток ВНЗ, на 12,2 % (р < 0,05) у студенток факультету фізичного виховання та на 9,65 % (р < 0,05) у студенток-волейболісток.

Перспективним напрямком подальшого дослідження вважаємо вивчення шляхів підвищення ефективності визначення фізичної підготовленості студенток із застосуванням педагогічних програм контролю, які розраховані на середньостатистичні показники певних вікових і статевих груп, а також які враховують індивідуальні особливості моторики. Їх можна рекомендувати для впровадження в практику роботи кафедр фізичного виховання вищих закладів освіти України.



Список опублікованих автором праць за темою дисертації

Навчальні програми:

1. Жула Л.В. Метрологія фізичного виховання та спорту. Навчальна програма / Л.В. Жула, М.О. Носко, С.В. Гаркуша, Г.Ю. Куртова. - Чернігів: Ред.-вид. відділ Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, 2006. - 16 с. (авторські С. 7-8).

2. Жула Л.В. Біомеханіка фізичного виховання та спорту. Навчальна програма / Л.В. Жула, М.О. Носко, С.В. Гаркуша, Г.Ю. Куртова - Чернігів: Ред.-вид. відділ Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, 2006. - 16 с. (авторські С. 10-11).

3. Жула Л.В. Волейбол: Навчальна програма для дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, шкіл вищої спортивної майстерності та спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю / Л.В. Жула, В.В. Туровський, М.О. Носко, О.В. Осадчий, С.В. Гаркуша. - Київ, 2009. - 138 с. (авторські С. 89-113).

Статті у провідних фахових виданнях:

4. Жула Л.В. Оперативний контроль фізичної підготовленості студенток вищого навчального закладу у процесі занять з фізичного виховання / Л.В. Жула // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Випуск 81. Серія: педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт: Збірник. - Чернігів: ЧДПУ, 2010. - № 79. - С.339.

5. Жула Л.В. Біомеханічні параметри статодинамічної стійкості тіла волейболісток високої кваліфікації різних ігрових амплуа при виконанні ігрової стійки / Л.В. Жула // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Випуск 69. Серія: педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт: Збірник. - Чернігів: ЧДПУ, 2009. - № 69. - С.339.

6. Жула Л.В. Біомеханічні параметри статодинамічної стійкості тіла волейболісток високої кваліфікації різних ігрових амплуа / Л.В. Жула // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Випуск 64. Серія: педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт: Збірник. - Чернігів: ЧДПУ, 2009. - № 64. - С.375.

7. Жула Л.В. Біомеханічний аналіз нападаючого удару волейболісток різного ігрового амплуа / Л.В. Жула // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Випуск 54. Серія: педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт: Збірник. - Чернігів: ЧДПУ, 2008. - №54. - С. 338-342.

8. Жула Л.В. Біомеханічні параметри статодинамічної стійкості тіла волейболісток високої спортивної кваліфікації / Л.В. Жула // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. Анотації, зміст та допоміжні індекси. Вип. 11: У 5-и т. - Львів: НВФ "Українські технології", 2007. - С. 146-147.

9. Жула Л.В. Біомеханічний аналіз технічних прийомів гри волейболісток високої кваліфікації / Л.В. Жула, Р.В. Носко, А.С. Граб // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Випуск 44. Серія: педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт: Збірник. - Чернігів: ЧДПУ, 2007. - № 44. - С. 93-98 (авторські С. 95-98).

10. Жула Л.В. Особливості підготовки жінок у волейболі / Л.В. Жула, Р.В. Носко // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Випуск 35. Серія педагогічні науки. - Чернігів: ЧДПУ, 2006. - № 35. - С. 222-225 (авторські С. 222-223).

11. Жула Л.В. Дослідження мотивів та мети занять жінками волейболом / Л.В. Жула // Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХХПІ, 2005. - № 16. - С. 27-32.

12. Жула Л.В. Дослідження показників моторики волейболісток високої спортивної кваліфікації / Л.В. Жула // Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХХПІ, 2005. - № 4. - С. 27-32.

13. Жула Л.В. Дослідження росто-вагових показників команд учасниць Чемпіонату України і Росії з волейболу / Л.В. Жула // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту: Зб. наук. праць / Гол. Ред.. В.О. Дрюков. - К.: ДНДІФКС, 2005. - № 8-9 - С. 37-40.

14. Жула Л.В. Стан функціонального розвитку футболісток високої спортивної кваліфікації / Л.В. Жула, Р.В. Носко, В.П. Жула // Актуальні проблеми розвитку руху «спорт для всіх» у контексті європейської інтеграції України: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф - Тернопіль, 2004. - С. 162-164 (авторські С. 162-163).

15. Жула Л.В. Рівень технічної майстерності волейболістів різних вікових груп / Н.А. Носко, Л.В. Жула, Т.В. Павлова // Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХХПІ, 2003. - № 22. - С. 30-36 (авторські С. 30-32).

Тези, матеріали конференцій:

16. Жула Л.В. Дослідження мотивації занять ігровими видами спорту та важкою атлетикою спортсменок високої кваліфікації / Л.В. Жула, Г.Ю. Куртова // ІХ Міжнародний науковий конгрес «Олімпійський спорт і спорт для всіх». Тези доповідей. - Київ: «Олімпійська література», 2005. - С.325.



Анотації

Жула Л.В. Оперативний контроль фізичної підготовленості студенток вищого навчального закладу у процесі занять з фізичного виховання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика навчання (фізична культура, основи здоров'я). - Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, Чернігів, 2010.

Дисертація присвячена удосконаленню навчально-виховного процесу з фізичного виховання на підставі технологій застосування засобів оперативного педагогічного контролю визначення фізичної підготовленості студенток.

Виявлено достовірні розходження в показниках: антропометрії, фізичної підготовленості, тензодинамометрії, стабілографії студенток які займаються фізичним вихованням та спортом.

Вперше побудовано моделі біодинамічних та стабілографічних характеристик опорних реакцій тіла студенток ВНЗ, факультету фізичного виховання та студенток-волейболісток, а також визначено пріоритетні показники фізичної підготовленості, які мають переважні значення в основній підготовці.

Розроблено цільову програму оперативного педагогічного контролю фізичної підготовленості студенток у процесі занять з фізичного виховання та спорту.

Результати дослідження знайшли практичне застосування у навчально-виховному та навчально-тренувальному процесах студенток. Запропонована програма оперативного педагогічного контролю фізичної підготовленості студенток довела свою ефективність. Про це свідчать достовірні відмінності показників фізичної підготовленості у контрольних та експериментальних групах студенток, а також достовірні зміни ККД загальних техніко-тактичних дій студенток-волейболісток до і після впровадження технічних засобів контролю.

Ключові слова: оперативний педагогічний контроль, фізична підготовленість студенток, біомеханічна структура, моделі підготовленості.



Жула Л.В. Оперативный контроль физической подготовленности студенток высшего учебного заведения в процессе занятий физическим воспитанием. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (физическая культура, основы здоровья). - Черниговский национальный педагогический университет имени Т.Г. Шевченко, Чернигов, 2010.

Диссертация посвящена усовершенствованию учебно-воспитательного процесса занятий по физическому воспитанию на основании технологий применения средств оперативного педагогического контроля определения физической подготовленности студенток.

Методы исследований: анализ специальных литературных источников, обобщения передовой спортивной практики, педагогические наблюдения, педагогический эксперимент, тензодинамография, стабилография, математико-статистические.

Выявлены достоверные различия в показателях: антропометрии, физической подготовленности, тензодинамометрии, стабилографии студенток в процессе занятий физическим воспитанием и спортом.

Впервые построены модели биомеханических характеристик опорных реакций тела студенток высших учебных заведений, факультета физического воспитания и студенток-волейболисток, а также определенны значимые показатели физической подготовленности, которые имеют приоритетные значения в основной подготовке.

У студенток высших учебных заведений (ВУЗ) и у студенток факультета физического воспитания приоритетными биодинамическими показателями выявлены соотношение максимальной силы к весу тела, а у студенток-волейболисток - максимальная сила относительно вертикальной оси.

Ведущими стабилографическими показателями при выполнении пробы Ромберга с открытыми и закрытыми глазами выявлено: у студенток ВУЗ - среднюю частоту колебаний ОЦМ относительно сагитальной оси и среднюю амплитуду колебаний ОЦМ относительно сагитальной оси соответственно; у студенток факультета физического воспитания - общую среднюю амплитудную составляющую колебаний ОЦМ и среднюю частоту колебаний ОЦМ относительно фронтальной оси соответственно; у студенток-волейболисток - среднюю частоту колебаний ОЦМ относительно фронтальной оси общую среднюю амплитудную составляющую колебаний ОЦМ соответственно.