Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Г.С. СКОВОРОДИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ВИХОВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА ЗАСАДАХ ГЕНДЕРНОГО ПІДХОДУ

ЗАІКІН Андрій Володимирович

Харків - 2010

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Сучасний стан розвитку українського суспільства характеризується різким зростанням захворюваності, зниженням працездатності організму людини. За даними Міністерства охорони здоров'я України особливе занепокоєння викликає погіршення стану здоров'я дітей та підлітків, значна частина яких мають суттєві відхилення у фізичному розвитку та стані здоров'я. У підростаючого покоління різко прогресують хронічні ревматичні захворювання серця, гіпертонія, неврози, артрити, сколіози, ожиріння тощо. Варто зазначити, що кількість випускників шкіл, які є практично здоровими, за даними наукових досліджень, становить від 5 % до 15 % (Г. Апанасенко, І. Бех, М. Гончаренко, В. Оржеховська). Сьогодні спостерігається стійка тенденція до погіршення стану здоров'я школярів загальноосвітніх навчальних закладів. Причини захворюваності учнів необхідно шукати й у системі шкільної освіти, зокрема у виявленні тих аспектів навчальної діяльності, які призводять до перенапруження нервової системи і не створюють належних умов для забезпечення потреб учнів у самопізнанні, самовдосконаленні й повноцінній самореалізації.

Найбільш сприятливим для виховання ціннісного ставлення особистості до здоров'я, здорового способу життя, розвитку рухових здібностей є молодший шкільний вік. Формувати здоровий спосіб життя (ЗСЖ) хлопчиків і дівчаток без урахування їхніх природних потреб і відмінностей помилково. Педагог повинен бачити перед собою не просто учня, а хлопчика чи дівчинку. У зв'язку з цим розглядається можливість більш ефективного фізичного розвитку молодших школярів і виховання навичок ЗСЖ шляхом впровадження в початковій школі гендерного підходу на уроках фізичної культури. Виховання ЗСЖ молодших школярів на уроках фізичної культури на гендерних засадах сприяє цілісності розвитку особистості як хлопчика, так і дівчинки, формуванню нових способів мислення, життєвої компетентності школярів, забезпечує педагогічну підтримку дитини в сучасному мінливому світі.

Це зумовлює необхідність підготовки майбутнього вчителя фізичної культури до використання змісту, форм і методів виховання ЗСЖ молодших школярів на гендерних засадах.

У сучасних педагогічних дослідженнях розглядається широке коло гендерних питань у підготовці майбутніх фахівців (В. Агєєва, М. Богачевська-Хом'як, Т. Говорун, О. Горошко, І. Жерьобкіна, Я. Кічук, В. Кравець, Н. Лавриненко, І. Лебединська, Л. Міщик, Л. Смоляр, С. Хрисанова, О. Цокур), зокрема проблема підготовки майбутніх учителів до ґендерної освіти і виховання підростаючого покоління (Л. Булатова, Л. Бут, С. Вихор, Т. Голованова, А. Дем'янчук, Т. Дороніна, О. Кікінежді, І. Кльоцина, Б. Ковбас, В. Костів, О. Луценко, І. Мунтян, С. Харченко).

У психолого-педагогічній літературі проблема професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури має багатоаспектне теоретичне трактування. Концептуальні засади підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту висвітлено у багатьох працях українських (Е. Вільчковський, О. Демінський, В. Завацький, Л. Сущенко, А. Цьось, Б. Шиян, Ю. Шкребтій) і російських дослідників (А. Барабанов, І. Бутирська, І. Головін, В. Ільїнич, В. Каргаполов, Т. Колгуріна, А. Кузьмін, П. Петров, Г. Шашкін, В. Шмельов та інші). Різні аспекти здоров'язберігаючої освіти вивчали науковці О. Волошин, В. Горащук, О. Дубогай, О.Шалар. Розробці моделі фахівців фізичного виховання присвятили свої праці Я. Бельський, А. Нурлибекова, О. Солтис. Дослідженням проблем формування особистості студентів факультетів фізичного виховання займалися Н. Зубанова, М. Кричфалуший, А. Цьось. Формування готовності до професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури досліджували В. Байдак, О. Богініч, Г. Генсерук, М. Данилко, Р. Карпюк, В. Наумчук, В. Смолюк та інші вчені.

Однак проблемі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до виховання у молодших школярів ЗСЖ на засадах гендерного підходу до теперішнього часу не приділялося належної уваги.

Актуальність проблеми формування соціокультурної компетентності майбутнього вчителя, її наукове і практичне значення підтверджується низкою виявлених суперечностей, зокрема:

· між усвідомленням важливості вирішення завдань індивідуалізації та гуманізації навчання й виховання молодших школярів і недостатньою відтвореністю їх у змісті педагогічної освіти;

· між необхідністю підготовки майбутніх учителів фізичної культури до виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу і недостатньою її розробленістю в педагогічній теорії та практиці.

Отже, актуальність, недостатня розробленість проблеми та необхідність розв'язання вказаних суперечностей зумовили вибір теми дослідження: «Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до виховання здорового способу життя молодших школярів на засадах гендерного підходу».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри теорії і методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди за колективною темою: «Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх та вищих педагогічних закладах» (РК № 1-20019004104).

Тема дисертації затверджена вченою радою Харківського національного університету імені Г.С.Сковороди 27.10.2006 р., протокол № 4 та Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 1 від 29.01.2008 року).

Мета дослідження - виявити вплив науково обґрунтованої моделі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до виховання здорового способу життя молодших школярів на засадах гендерного підходу на якість їхньої професійної підготовленості.

Відповідно до мети сформульовано завдання дослідження:

1. На підставі аналізу наукової літератури схарактеризувати поняття «здоровий спосіб життя» та «гендерний підхід», довести доцільність виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу.

2. З'ясувати суть і визначити структурні компоненти підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до виховання ЗСЖ молодших школярів.

3. Розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити модель підготовки майбутніх учителів фізичної культури до виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу.

4. Уточнити критерії та показники підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу.

Об'єкт дослідження - процес професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів фізичної культури.

Предмет дослідження - науково-методичне забезпечення моделі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу.

Гіпотеза дослідження. Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу буде ефективною, якщо розробити і запровадити у процес професійної підготовки майбутніх фахівців науково обґрунтовану модель, що складається з мотиваційного, змістового, аналітико-рефлексивного та процесуально-інструментального блоків, які передбачають забезпечення гендерно-орієнтованої спрямованості змісту психолого-педагогічних дисциплін; формування умінь і навичок виховання здорового способу життя молодших школярів на засадах гендерного підходу під час вивчення психолого-педагогічних і фахових дисциплін.

Методологічну основу дослідження становлять філософські, педагогічні та психологічні положення про людину як суб'єкта діяльності, розвиток і всебічне формування особистості; теорії вікової та педагогічної психології, професійної освіти; сучасні концепції демократизації та гуманізації освіти і виховання, особистісно орієнтованого навчання і виховання, формування змісту педагогічної освіти, положення гендерної педагогіки про сутність гендерної освіти та виховання.

Теоретичну основу дослідження складають: наукові положення, ідеї педагогічної та психологічної науки із проблем особистісно орієнтованої освіти (Г. Бал, І. Бех, О. Бондаревська, С. Гончаренко, І. Зязюн, В. Євдокимов, Н. Ничкало, О. Пєхота, С. Подмазін, В. Рибалка, В. Серіков, С. Сисоєва); сутність гендерної освіти і виховання майбутніх фахівців (Л. Булатова, О. Вороніна, Т. Дороніна, Я. Кічук, І. Костікова, В. Кравець, Н. Пушкарьова, І. Сілласте, Л. Смоляр, О. Шнирова, Л. Штильова, О. Ярська-Смірнова); наукові праці із підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту (Е. Вільчковський, О. Демінський, В. Каргополов, Р. Карпюк, Ф. Медвідь, Л. Сущенко, В. Фидельський, О. Шалар, Г. Шашкін, Б. Шиян, Ю. Шкребтій).

Нормативно-правова основа дослідження: Закон України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту», Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи, Цільова комплексна програма «Фізичне виховання - здоров'я нації», Регіональна програма розвитку Національної мережі сприяння здоров'ю, Конвенція про права дитини, Національна доктрина розвитку освіти, Концепція неперервної валеологічної освіти в Україні, Концепція фізичного виховання в системі освіти України, Концепції валеологічної освіти педагогічних працівників, Міжнародний проект «Європейська мережа шкіл сприянню здоров'я», Закон України про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків.

Методи дослідження: теоретичні: аналіз та узагальнення філософської, психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури з метою визначення стану і теоретичного обґрунтування підготовки майбутніх учителів до виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу, шляхів оновлення змісту і технологій освіти; метод моделювання, за яким розроблено модель і впроваджено її в практичну діяльність вищих навчальних закладів; емпіричні: спостереження й аналіз педагогічних явищ і процесів, бесіди, інтерв'ювання, анкетування майбутніх учителів щодо вияву стану їхньої підготовленості до виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) з метою виявлення ефективності підготовки майбутніх учителів до виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу; статистичні: кількісний та якісний аналіз емпіричних даних із використанням методів математичної статистики та комп'ютерної програми, з метою обробки результатів експериментального дослідження.

Експериментальною базою дослідження було обрано Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. Різними видами дослідної роботи було охоплено 1027 студентів, 125 викладачів вищих педагогічних навчальних закладів та 187 учителів фізичної культури. Дослідження здійснювалося протягом 2003-2009 років.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

· уперше визначено суть гендерного підходу до виховання ЗСЖ молодших школярів як такої організації навчально-виховного процесу, що надає учням можливість самореалізуватися з властивими їм індивідуальними особливостями і засвоїти соціальний досвід, що забезпечує їхню успішну соціалізацію в суспільстві і соціальну ідентифікацію за ознакою статі; визначено структуру підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу; розроблено та експериментально перевірено модель підготовки майбутніх учителів фізичної культури до виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу, яка передбачає забезпечення гендерно-орієнтованої спрямованості змісту психолого-педагогічних дисциплін; формування умінь і навичок виховання здорового способу життя молодших школярів на засадах гендерного підходу під час вивчення психолого-педагогічних і фахових дисциплін;

· уточнено суть понять «здоровий спосіб життя молодших школярів» як сукупність знань, практичних умінь, навичок, ціннісно-смислових орієнтацій і поведінки, відповідних їх віку і рівню розвитку, що виявляються в різних видах активності і життєдіяльності, спрямованої на збереження і зміцнення свого здоров'я і здоров'я інших людей; «підготовленість майбутніх учителів фізичної культури до виховання ЗСЖ молодших школярів» як результат їхньої професійної підготовки, який виявляється у здатності до формування духовного, психічного, фізичного аспектів ЗСЖ молодших школярів з урахуванням гендерних відмінностей і здійснення ролі координатора здоров'язберігаючої освіти в загальноосвітньому навчальному закладі; критерії та показники підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу: мотиваційний (професійна спрямованість на педагогічну діяльність, характер вияву професійного інтересу); когнітивний (обсяг, повнота, глибина, системність професійно-педагогічних знань для виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу); діяльнісний (сформованість сукупності умінь здійснювати відповідну діяльність); рефлексивний (сформованість рефлексивних умінь, адекватність самооцінки, вияв особистісно-професійних якостей);

· набули подальшого розвитку положення щодо значення гендерної освіти у процесі професійної підготовки майбутніх учителів.

Практична значущість дослідження визначається тим, що розроблена модель підготовки майбутніх учителів фізичної культури до виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу пройшла експериментальну перевірку, що дає можливість реалізувати її в умовах вищої педагогічної школи; зміст психолого-педагогічних та фахових дисциплін доповнено гендерними модулями з метою опанування студентами основ гендерного підходу до виховання і навчання школярів; розроблено програму спецкурсу «Гендерні аспекти виховання ЗСЖ молодших школярів» та діагностику виявлення рівнів підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу.

Результати дослідження впроваджено в навчальний процес підготовки фахівців із фізичної культури у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди (довідка № 479 від 4.12.2008 р.), Прикарпатському національному університеті імені В.Стефаника, (довідка № 01-08/1248 від 21.10.2008 р.), Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова (м. Київ), (довідка № 07-10/1977 від 20.10.2008 р.), Камянець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка, (довідка № 38 від 21.10.2008 р.).

Теоретичні положення та практичні напрацювання можуть бути використані в системі підготовки майбутніх учителів фізичної культури; у розробці навчальних програм, створенні навчальних посібників, у процесі написання дипломних і курсових робіт студентами, а також у перепідготовці та підвищенні кваліфікації педагогічних кадрів.

Вірогідність і надійність результатів дослідження забезпечена методологічним обґрунтуванням основних вихідних положень дослідження; системним аналізом теоретичного та емпіричного матеріалу; застосуванням комплексу методів математичної статистики; поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих результатів, їх математичною обробкою, а також статистично достовірними позитивними наслідками експериментальної роботи.

Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювалася шляхом публікації праць, виступів автора на науково-практичних конференціях: міжнародних - «Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації» (Дніпропетровськ, 2006), «Роль фізичної культури як вагомого фактора покращення стану здоров'я населення і модифікації стилю життя» (Івано-Франківськ, 2006), «Спорт, духовность и гуманизм в современном мире» (Донецьк, 2006), «Актуальні проблеми розвитку руху «Спорт для всіх: досвід, досягнення, тенденції» (Тернопіль, 2007), «Сучасна молодь: крок у майбутнє» (Суми, 2008), «Организация и методика учебного процесса, физкультурно-оздоровительной и спортивной работы» (Москва, 2008), «Навколишнє середовище і здоров'я людини» (Кам'янець-Подільський, 2008); всеукраїнських звітних наукових конференціях - «Фізичне виховання, спорт і здоровя людини» (Кам'янець-Подільський, 2006, 2007, 2008, 2009), «100 років спорту на Поділлі: історичні витоки, сучасний стан та перспективи розвитку» (Кам'янець-Подільський, 2009); викладачів та аспірантів Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (Кам'янець-Подільський, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009).

Особистий внесок здобувача у працях, написаних у співавторстві, полягає у розробці та впровадженні авторських методик щодо організації виховання здорового способу життя молодших школярів на засадах гендерного підходу та відповідних методичних рекомендацій.

Публікації. За матеріалами дослідження здобувачем опубліковано 16 статей, з них 10 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2 - в інших виданнях, 4 - матеріалах конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів та висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (272 найменування), 5 додатків на 20 сторінках. Основний текст викладений на 198 сторінках, загальний обсяг роботи - 243 сторінки. Робота містить 24 таблиці, 10 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми, визначено його об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методологічні та теоретичні основи дисертації, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення, висновки про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі ? «Теоретичні питання підготовки майбутніх учителів фізичної культури до виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу» ? розкрито поняття «здоровий спосіб життя молодших школярів», проаналізовано особливості гендерного підходу до виховання молодших школярів, з'ясовано суть і структуру підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу.

Досягнення мети дослідження вимагало насамперед з'ясування суті таких понять, як «здоровий спосіб життя» та «гендерний підхід» у контексті виховання молодших школярів.

Установлено, що у сучасній науковій літературі (К. Байнер, О. Васильєва, Б. Классов та ін.) поняття «спосіб життя» визначається як філософсько-соціологічна категорія, що охоплює сукупність типових видів (способів) життєдіяльності індивіда, соціальної групи, у тому числі класів і нації, суспільства в цілому. Розглядаючи ці поняття в контексті здоров'я людини, учені дійшли висновку, що ЗСЖ - це типова сукупність форм і способів повсякденної життєдіяльності особистості, яка ґрунтується на культурних нормах, цінностях і яка зміцнює адаптивні можливості організму.

Формування ЗСЖ молодших школярів як педагогічна проблема передбачає засвоєння ними певних знань про здоров'я, практичних умінь і навичок збереження і зміцнення здоров'я, формування ціннісного ставлення до здоров'я як компонентів соціокультурного досвіду. ЗСЖ молодших школярів - це сукупність знань, практичних умінь, навичок, ціннісно-смислових орієнтацій і поведінки, відповідних їх віку і рівню розвитку, що виявляються в специфічних видах активності і життєдіяльності, спрямованої на збереження і зміцнення свого здоров'я і здоров'я інших людей.

На основі знань про зміст і структуру ЗСЖ можна виділити такі його компоненти, як діяльнісно-практичний і ціннісно-психологічний. Для молодших школярів ця структура має свою специфіку, зумовлену віком і рівнем розвитку. Так, діяльнісно-практичний компонент передбачає навчальну активність молодшого школяра, його суспільно-корисну діяльність, фізкультурно-спортивну і рухову (побутову) активність, відмову від шкідливих звичок, правильне харчування, етичну поведінку тощо. Ціннісно-психологічний компонент складають уявлення молодшого школяра про здоров'я, його збереження і зміцнення; ставлення школяра до власного здоров'я, здоров'я інших людей і фізичної культури як до життєвих цінностей; негативне ставлення школяра до шкідливих звичок; повноцінне і різноманітне міжособистісне спілкування; сформованість етичної сфери.

На підставі аналізу наукової літератури у дисертації доведено, що важливим засобом формування ЗСЖ молодших школярів є фізичне виховання. Навчальний предмет у загальноосвітніх школах та інших навчально-виховних установах, який виступає як «базова фізична культура» або «шкільна фізична культура», спрямований на те, щоб сформувати широкий комплекс життєво необхідних знань, рухових умінь та навичок, забезпечити різнобічний розвиток фізичних і безпосередньо пов'язаних з ними психічних якостей, оптимізувати стан здоров'я, розвинути здібності до розробки та реалізації проектів і програм формування свого ЗСЖ, що створює здорове середовище; оволодіти комплексом різноманітних засобів підтримки і зміцнення здоров'я, включаючи власне засоби фізичної культури, психологічний тренінг і розвантаження, процедури загартування тощо.

Отже, формування ЗСЖ молодшого школяра є важливим завданням фізичного виховання. У процесі занять відбувається не тільки фізичне вдосконалення організму і закладаються основи фізичного здоров'я, але й формуються необхідні для цього знання і уміння, ставлення до занять фізичними вправами як засобу ЗСЖ людини.

У дисертації також з'ясовано, що однією з умов ефективного формування ЗСЖ молодших школярів у процесі фізичного виховання є урахування вчителем не тільки вікових, а і статевих особливостей школярів, адже дитина вже в молодшому шкільному віці сприймає свою стать. У неї формуються поведінкові реакції адекватні статевій приналежності. Хлопчики вже мають деякі уявлення про чоловічу поведінку, як і дівчатка про жіночу. Вони знають основні характеристики, якими володіє та або інша стать, прагнуть дотримуватися певних стереотипів поведінки.

Отже, здійснення фізичного виховання як засобу формування ЗСЖ молодшого школяра вимагає гендерного підходу.

Термін «гендер» увійшов до наукового обігу у середині XX століття і був одразу відмежований від поняття «стать». Стать вказує на біологічний статус людини, дає відповідь на питання, ким є дана людина - чоловіком або жінкою. Гендер же вказує на соціально-психологічний статус людини з погляду маскулинності або фемининності. У психолого-педагогічних дослідженнях висувається припущення про те, що гендерні відмінності формуються в результаті виховання хлопчиків і дівчаток в різних соціальних контекстах.

В основі парадигми гендерного підходу лежить розуміння гендера як комплексу соматичних, репродуктивних, соціокультурних та поведінкових характеристик, що забезпечують індивіду особистісний, соціальний та правовий статус чоловіка і жінки. Суть гендерного підходу визначається як процес оцінки будь-якого запланованого заходу в усіх сферах і на всіх рівнях з точки зору його впливу на чоловіків та жінок. Для педагогів цінним є те, що гендерний підхід зорієнтований на формування і затвердження рівних, не залежних від статі, можливостей самореалізації людини в усіх сферах життєдіяльності.

Аналіз наукової літератури дозволив нам сформулювати робоче визначення гендерного підходу як такої організації навчально-виховного процесу, що надає учням можливість самореалізуватися з властивими їм індивідуальними особливостями і засвоїти соціальний досвід, що забезпечує їхню успішну соціалізацію в суспільстві і соціальну ідентифікацію за ознакою статі.

Забезпечення гендерного підходу в процесі виховання ЗСЖ вимагає спеціальної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури, результатом якої є відповідна підготовленість, яку в дисертації визначено як результат професійної підготовки студента вищого навчального закладу, який виявляється у здатності до формування духовного, психічного, фізичного аспектів ЗСЖ молодших школярів з урахуванням гендерних відмінностей і здійснення ролі координатора здоров'язберігаючої освіти в загальноосвітньому навчальному закладі, та забезпечується сформованістю мотивації, знань, умінь та особистісних якостей майбутніх учителів фізичної культури.

Структура підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до виховання здорового способу життя молодших школярів на засадах гендерного підходу складає сукупність її чотирьох компонентів: мотиваційного, що передбачає спрямованість на ефективну взаємодію із молодшими школярами та на гендерний розвиток їхньої особистості, усвідомлення цінності здоров'я та ведення ЗСЖ молодшими школярами, прагнення до відтворення цілей і завдань виховання ЗСЖ у процесі реалізації освітніх заходів гендерної спрямованості; когнітивного, що відбиває знання принципів, форм і методів гендерної освіти, категоріального апарату теорії виховання ЗСЖ; осмислення статево-рольового й гендерного підходів до організації навчання та виховання молодших школярів; усвідомлення ролі вчителя фізичної культури у процесі виховання ЗСЖ; розуміння впливу гендерних стереотипів учителів на педагогічний процес; діяльнісного, що виявляється в умінні планувати, здійснювати й аналізувати процес виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу, адекватно поводитись і спілкуватись із учнями й колегами; використовувати у навчально-виховному процесі форми і методи гендерної освіти; зацікавити гендерною тематикою; утверджувати самостійність і творчість в реалізації гендерного підходу до виховання ЗСЖ молодших школярів; рефлексивного, що передбачає сформованість рефлексивних умінь з метою корекції своєї діяльності.

Передбачено, що якість підготовки майбутнього вчителя фізичної культури до виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу забезпечується запровадженням у процес професійної підготовки відповідної моделі.

У другому розділі - «Експериментальне дослідження підготовки майбутніх учителів фізичної культури до виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу» - обґрунтовано модель підготовки майбутніх учителів фізичної культури до виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу; розкрито загальні питання підготовки та проведення педагогічного експерименту, обґрунтовано вибір дослідних критеріїв, проаналізовано результати експериментальної роботи.

Для перевірки гіпотези дослідження було проведено педагогічний експеримент на базі Кам'янець-Подільського національний університету імені Івана Огієнка. В експериментальному дослідженні брали участь 122 студенти факультету фізичного виховання, з яких було створено експериментальну групу Е (60 осіб), яка працювала за експериментальною програмою, та контрольну групу К (62 особи), у якій професійна підготовка здійснювалася традиційно.

Педагогічному експерименту передувало пілотажне дослідження з метою з'ясування рівня підготовленості вчителів-практиків до виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу. З цією метою провели анкетування й опитування учителів фізичної культури (усього 187 осіб), за результатами якого виявили, що 59,1 % респондентів не знайомі з суттю зазначеної проблеми, 29,5 % мають щодо неї поверхове уявлення, 11,4 % були близькими до правильного розуміння зазначеного феномена; 34,6% не володіють знаннями щодо особливостей виховання ЗСЖ молодших школярів, 67,3% не в змозі пояснити суть духовного та психічного аспектів ЗСЖ.

Однією з провідних причин браку валеологічних знань, відсутності необхідних умінь щодо застосування на заняттях із фізичної культури та в позакласній діяльності гендерного підходу, а також неготовності до його впровадження у навчальний процес, майже всі респонденти вважають відсутність відповідної підготовки у ВНЗ та на курсах підвищення кваліфікації, висловили побажання і поради щодо розв'язання зазначеної проблеми, що було враховано нами під час розробки і запровадження моделі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу.

Головною метою констатувального етапу експерименту було з'ясування вихідного рівня підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу. Це вимагало уточнення відповідних критеріїв і показників, серед яких виокремили: 1) мотиваційний (професійна спрямованість на педагогічну діяльність, характер вияву професійного інтересу); 2) когнітивний (обсяг, повнота, глибина, системність професійно-педагогічних знань для виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу); 3) діяльнісний (сформованість сукупності умінь здійснювати відповідну діяльність); 4) рефлексивний (сформованість рефлексивних умінь, адекватність самооцінки, вияв особистісно-професійних якостей). Сформованість досліджуваної підготовленості визначали за трирівневою градацією: високий, середній, низький рівні.

Результати констатувального етапу експерименту дозволили дійти висновків, що рівень підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до здійснення гендерно-орієнтованого виховання ЗСЖ молодших школярів знаходиться переважно на середньому (56 % - група Е і 56,09 % - група К) і низькому (25,56 % - група Е і 25,27 % - група К) рівнях. Це свідчить про відсутність мотиваційної настанови і чіткої орієнтації студентів у питаннях відповідного професійного зростання; про поверхові знання щодо питань виховання ЗСЖ і гендерного підходу; про незнання методики розв'язання досліджуваної проблеми на практиці; про несформованість особистісних якостей, що характеризують професійну підготовленість сучасного вчителя.

Формувальний експеримент був спрямований на реалізацію моделі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу (рис. 1).

Рис. 1 Модель підготовки майбутніх учителів фізичної культури до виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу

Реалізацію розробленої моделі здійснювали в три етапи, а саме: на мотиваційно-інформаційному, когнітивно-діяльнісному та підсумково-коригувальному етапах.

Метою мотиваційно-інформаційного етапу, який розпочали на І курсі, було забезпечення мотиваційного блоку розробленої моделі.

Для формування позитивної мотивації під час вивчення таких навчальних дисциплін, як «Педагогіка», «Психологія», «Гігієна», «Безпека життєдіяльності» проводили роз'яснювальну роботу з метою переконання майбутніх учителів у значущості здоров'я для людини, усвідомлення актуальності виховання ЗСЖ особистості на сучасному етапі розвитку суспільства; усунення в майбутніх учителів фізичної культури гендерних стереотипів, які історично сформовані у сучасній школі, а також спрямування зусиль на духовно-моральне виховання студентів; формування початкового уявлення про майбутню професійну діяльність у контексті виховання ЗСЖ школярів на засадах гендерного підходу.

На когнітивно-діяльнісному етапі експериментальна робота була передусім спрямована на забезпечення змістового блоку розробленої моделі. Мета і завдання цього етапу реалізовувалися шляхом: 1) збагачення змісту навчальних дисциплін теоретичними питаннями щодо суті, змістової наповненості, місця і значення підготовки до виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу для майбутньої професійно-педагогічної діяльності; 2) запровадження спецкурсу «Гендерні аспекти виховання ЗСЖ молодших школярів».

Зазначимо, що конструювання змісту навчальних курсів, спрямованих на орієнтацію студентів до майбутньої професійної діяльності у сфері виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу вимагало проведення підготовчої роботи з викладачами. Для цього до початку навчального року викладачам відповідного предмета пропонувалася навчальна програма, адаптована до викладання в експериментальній групі на основі державної й робочої програм, а також список необхідної літератури (у тому числі й адреси мережі Інтернет). Крім того для викладачів проводили консультації та бесіди.

Забезпечення гендерно-орієнтованої спрямованості змісту навчальних дисциплін здійснювали у межах викладання загальних, психолого-педагогічних і фахових дисциплін, додаючи в навчальні програми питання гендерної тематики: «Стать та навчально-виховна діяльність», «Статеві відмінності в особистісних якостях», «Біологічні механізми статевої диференціації» (курс «Психологія»), «Основи гендерної педагогіки», «Гендерні проблеми у процесі навчання», «Гендерна освіта в Україні» (курс «Педагогіка»), «Статеві відмінності у темпах розвитку моторики» (курс «Психологія спорту»), «Майстерність учителя фізичної культури у гендерному виховані молодших школярів» (курс «Основи педагогічної майстерності»); «Фізіологічні механізми загартовування хлопчиків та дівчат молодшого шкільного віку», «Фізіологія харчування. Вплив ожиріння на здоров'я людини» (курс «Фізіологія людини»), «Гігієна харчування дітей молодшого шкільного віку», «Застосування оздоровчих технологій» (курс «Гігієна»), «Формування культури здоров'я особистості», «Розвиток фізичних якостей хлопчиків та дівчат» (курс «Теорія і методика фізичного виховання»), «Вплив негативних факторів на здоров'я людини», «Психіка людини і безпека життєдіяльності» (курс «Безпека життєдіяльності»), «Вплив шкідливих звичок на організм підлітків», «Статеве виховання хлопчиків та дівчат» (курс «Валеологія»).

При вивченні студентами предмета «Теорія і методика фізичного виховання» в експериментальній групі основний акцент зміщувався на формування в майбутніх учителів уявлення про фізичне виховання як про найважливіший чинник формування ЗСЖ школярів та оволодіння методикою виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу.

Для забезпечення студентів необхідними знаннями запроваджували лекції проблемного характеру, що дозволило за допомогою проблемних запитань і висування гіпотез заохочувати студентів до спільного міркування, дискусії та самостійних висновків. Засвоєнню знань студентів сприяли ще й додаткові навчальні матеріали - спеціальна література з ґендерної тематики (посібники, підручники та хрестоматії) і конспективні матеріали на електронних носіях із джерел всесвітньої мережі «Інтернет» щодо гендерних досліджень та основ гендерної педагогіки.

На семінарських заняттях широко використовували активні методи: дискусійні (групова дискусія, аналіз ситуацій морального вибору, «мозковий штурм» тощо); ігрові (дидактичні і творчі ігри, зокрема ділові та рольові ігри), які сприяли обміну інформацією і думками, оцінками і власним досвідом, спонукали до розвитку рефлексивних умінь.

Важливу роль у теоретичній частині професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури мав спецкурс «Гендерні аспекти виховання ЗСЖ молодших школярів», який був спрямований на узагальнення матеріалу та додаткове озброєння студентів знаннями з виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу.

До програми спецкурсу були включені теми, що розкривають особливості виховання ЗСЖ на засадах гендерного підходу як у навчальному процесі, так і в позаурочній діяльності молодших школярів, зокрема: «Шляхи формування ЗСЖ молодших школярів», «Статева диференціація у сфері освіти», «Гендерні відмінності у наявності шкідливих звичок», «Стать і тренерська робота». Значна увага приділялася також специфіці співробітництва майбутнього вчителя фізичного виховання з батьками з метою виховання здорової дитини.

На підсумково-коригувальному етапі студенти набували досвід виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу під час педагогічної практики. З метою виховання необхідних професійних і особистісних якостей, поглиблення й перевірки теоретичних знань і формування професійно-педагогічних умінь, необхідних для гендерно-орієнтованого виховання ЗСЖ молодших школярів студенти виконували такі завдання: провести 5-6 уроків з навчального курсу «Основи здоров'я»; застосувати оздоровчі технології під час проведення уроків з фізичної культури; здійснити невелике наукове дослідження (визначення стану здоров'я учнів, рівня сформованості ЗСЖ тощо); розробити і провести фізкультурно-оздоровчий захід; спроектувати і провести позакласний захід, спрямований на ознайомлення школярів із аспектами ЗСЖ та способами їх дотримання.

На цьому етапі проводилась діагностика, результати якої аналізували й використовували для корекції й удосконалення процесу підготовки майбутніх учителів фізичної культури до виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу. Також прагнули до виявлення утруднень, які відчувають студенти під час здійснення відповідної професійної діяльності, яких знань їм при цьому бракує. Для усунення виявлених недоліків щотижня проводили індивідуальні консультації.

Метою контрольного етапу педагогічного експерименту було виявлення впливу запровадження розробленої моделі на рівень підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу. Було з'ясовано, що у студентів експериментальних груп відбулися якісні зміни в розвитку їх професійних і особистісних характеристик. Більшість з них мають високі і середні навчальні досягнення з теоретичних і методичних питань виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу, вони високо вмотивовані та виявляють стійку активність у вдосконаленні власної професійної компетентності щодо виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу. Студенти експериментальної групи більш повно усвідомлюють свою соціальну відповідальність, постійно дбають про особистісне і професійне зростання, вміють здійснювати виховання ЗСЖ молодших школярів з урахуванням специфіки впливу на хлопчиків і дівчаток; мають високий рівень особистої фізичної культури та сприяють її набуттю школярами, а отже, вони достатньо підготовлені до виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу.

Кількісні показники результатів експериментальної роботи подано в таблиці.

Таблиця. Результати експериментальної роботи (у %)

Достовірність результатів педагогічного експерименту, проведеного нами, встановлювалася перевіркою за допомогою t-критерію Стьюдента.

На підставі аналізу та узагальнення експериментальних даних можна вважати, що позитивні зміни відбулися за рахунок реалізації запропонованої моделі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу.

ВИСНОВКИ

Отже, проведене дослідження підтвердило основні положення висунутої гіпотези та дозволило сформулювати висновки відповідно до поставлених завдань:

1. На підставі аналізу наукової літератури схарактеризовано головні дефініції досліджуваного феномена, доведено доцільність виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу.

1.1. У дослідженні сформульоване авторське визначення поняття «здоровий спосіб життя молодших школярів», яке розглядається як сукупність знань, практичних умінь, навичок, ціннісно-смислових орієнтації і поведінки, відповідної їх віку і рівню розвитку, що виявляються в специфічних видах активності і життєдіяльності, спрямованої на збереження і зміцнення свого здоров'я та здоров'я інших людей.

1.2. Гендерний підхід у шкільній освіті визначено як спеціальну організацію навчально-виховного процесу, що надає учням можливість самореалізуватися з властивими їм індивідуальними особливостями і засвоїти соціальний досвід, що забезпечує їхню успішну соціалізацію в суспільстві і соціальну ідентифікацію за ознакою статі.

1.3. Доведено доцільність виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу. Реалізація змісту, форм і методів виховання здорового способу життя молодших школярів на засадах гендерного підходу передбачає не заперечення і стирання відмінностей, а можливість більш повної реалізації особистості. Такий підхід підтримує загальну тенденцію на особистісно зорієнтовану освіту та сприяє цілісності розвитку особистості як хлопчика, так і дівчинки, формуванню нових способів мислення, життєвої компетентності школярів, забезпечує педагогічну підтримку дитини в сучасному мінливому світі.

2. З'ясовано суть і визначено структурні компоненти підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до виховання ЗСЖ молодших школярів.

2.1. Забезпечення гендерного підходу в процесі виховання ЗСЖ вимагає спеціальної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури, результатом якої є відповідна підготовленість, яку в дисертації визначено як результат професійної підготовки студента вищого навчального закладу, який виявляється у здатності до формування духовного, психічного, фізичного аспектів ЗСЖ молодших школярів з урахуванням гендерних відмінностей і здійснення ролі координатора здоров'язберігаючої освіти в загальноосвітньому навчальному закладі, та забезпечується сформованістю мотивації, знань, умінь та особистісних якостей майбутніх учителів фізичної культури.

2.2. Структуру підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу представлено у вигляді чотирьох взаємопов'язаних компонентів: мотиваційного, когнітивного, діяльнісного, рефлексивного.

3. Розроблено і науково обґрунтовано авторську модель професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу. Ефективність моделі професійної підготовки вчителя зумовлюється основними принципами, на яких вона базується: єдності цілей і змісту підготовки, єдності теоретичної і практичної підготовки, професійно-педагогічної спрямованості навчання, особистісно-професійного розвитку, орієнтації на особистісні якості, врахування багатогранності шляхів професійної підготовки, педагогічного діагностування. Розроблена модель передбачає забезпечення гендерно-орієнтованої спрямованості змісту психолого-педагогічних дисциплін; формування умінь і навичок виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу під час вивчення спеціальних дисциплін; розробку та впровадження спецкурсу «Гендерні аспекти виховання ЗСЖ молодших школярів» для студентів факультетів фізичної культури.

Експериментально підтверджено ефективність моделі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу. Виявлено підвищення рівня сформованості компонентів професійної підготовленості майбутніх учителів до виховання ЗСЖ молодших школярів за усіма визначеними критеріями, що дає змогу стверджувати про досягнення мети й виконання завдань дослідження.

4. Уточнено критерії та показники підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу, а саме: мотиваційний (професійна спрямованість на педагогічну діяльність, характер вияву професійного інтересу); когнітивний (обсяг, повнота, глибина, системність професійно-педагогічних знань для виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу); діяльнісний (сформованість сукупності умінь здійснювати відповідну діяльність); рефлексивний (сформованість рефлексивних умінь, адекватність самооцінки, вияв особистісно-професійних якостей).

Висвітлені нами теоретичні положення і практичні результати дослідження не охоплюють усіх аспектів розглянутої проблеми. Серед перспективних напрямів її подальшого дослідження заслуговують на увагу такі: вдосконалення навчальних програм теоретичних та спортивно-педагогічних дисциплін; розробка методичного забезпечення та подальше оновлення змісту професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу.

професійний підготовка учитель фізичний

ЛІТЕРАТУРА

Статті в наукових фахових виданнях

1. Заікін А. В. Гендерні особливості у міжнародному спортивному і олімпійському русі / М. С. Солопчук, А. В. Заікін // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: - Харків: ХДАДМ, 2006. - № 4. - С. 141-146.

2. Заікін А. В. Проблематика гендерного підходу в навчанні та вихованні школярів / В. В. Полторацька, М. С. Солопчук., А. В. Заікін // Педагогіка та психологія: збірник наукових праць. - Харків, 2006. - Вип. 29. - С. 55-60.

3. Заікін А. В. Можливості реалізації гендерного підходу до фізичного виховання школярів / М. С. Солопчук, А. В. Заікін // Молода спортивна наука України: зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. ? Вип.10: У 4-х т. - Львів: НВФ “Українські технології”, 2006. - Т.1 - С. 148-152.

4. Заікін А. В. Сучасні вітчизняні та зарубіжні підходи до формування здорового способу життя школярів / М. С. Солопчук, А. В. Заікін, Д. М. Солопчук // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - № 10. - С. 233-235.

5. Заікін А.В. Врахування гендерних відмінностей у процесі формування здорового способу життя молодших школярів / А.В.Заікін // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - 2007. - № 3. - С. 53-56.

6. Заікін А.В. Інноваційні підходи до підготовки спеціалістів з фізичної культури / А.В. Заікін // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Серія: педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт: Збірник у 2-х т. - Чернігів: ЧДПУ, 2008. - № 55. Вип. 55. - Т.1. - С.160-163.

7. Заікін А.В. Формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до виховання здорового способу життя молодших школярів / А.В.Заікін // Збірник наукових праць. - Серія: педагогічні науки. - Херсон: ХДУ, 2008. Вип. 48.- № 48. - С. 219-223.

8. Заікін А.В. Психолого-педагогічні особливості формування здорового способу життя молодших школярів /гендерний аспект / А.В. Заікін // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: зб. наук. праць. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2009. ? Вип. 38 - С.49-51.

9. Заікін А.В. Актуальні психолого-педагогічні проблеми збереження здоров'я дітей в системі шкільної освіти / Е.О. Жигульова, А.В. Заікін, Г.А. Усов // Проблеми сучасної психології: збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України. - Вип. 4. - Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2009. - С. 107-117.

10. Заікін А.В. Реалізація моделі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до виховання ЗСЖ молодших школярів на засадах гендерного підходу / А.В. Заікін // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Харків: ХДАДМ, 2009. - № 8. - С. 57-59.

Статті в інших виданнях

11. Заікін А.В. Особливості використання гендерного підходу в системі освіти / М.С. Солопчук, А.В. Заікін // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету «Проблеми теорії і методики фізичного виховання, олімпійського та професійного спорту, лікувальної фізичної культури та спортивної медицини». - Серія педагогічна. - Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2005. Вип. 3. - С. 48-56.