Педагогічні умови формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів вищих аграрних навчальних закладів
Розробка моделі формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів-аграрників. Впровадження в педагогічний процес навчальних закладів, що здійснюють підготовку фахівців, методичних рекомендацій щодо формування компетентності майбутніх викладачів.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.07.2015 |
| Размер файла | 46,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
УДК 378.147 : 371.134
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
Педагогічні умови формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів вищих аграрних навчальних закладів
13.00.04 - теорія і методика професійної освіти
Заболотній Олександр Анатолійович
Київ - 2010
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Національному університеті біоресурсів і природокористування України, Кабінет Міністрів України.
Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент Лукач Василь Степанович, Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України “Ніжинський агротехнічний інститут”, директор інституту
Офіційні опоненти:
доктор педагогічних наук, професор Борисов Вячеслав Вікторович, Слов'янський державний педагогічний університет, професор кафедри педагогіки і методики технологічної підготовки;
кандидат педагогічних наук, доцент Юрженко Володимир Васильович, Інститут педагогіки НАПН України, докторант.
Захист відбудеться «16» грудня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.18 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, корп. 3, к. 65
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, корп. 4, к. 28
Автореферат розісланий «16» листопада 2010 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Полозенко.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку освіти України визначна роль у формуванні всебічно розвиненої особистості фахівця належить вищим навчальним закладам, де викладач посідає провідне місце в організації навчально-виховного процесу. Саме від професіоналізму викладача, від його вмінь формулювати педагогічні задачі, проектувати етапи навчання, відбирати зміст навчання з урахуванням пізнавальних можливостей студентів, залучати їх до наукового пошуку засобами сучасних методів навчання залежить формування творчого потенціалу фахівців нової генерації.
Загальний аналіз психолого-педагогічної, науково-методичної літератури свідчить про те, що проблема підготовки викладачів вищої школи завжди гостро стояла перед педагогічною громадськістю. Актуальною вона є і в нинішніх суспільних умовах.
Теоретичні, практичні, організаційні та технологічні аспекти формування професійної компетентності викладача вищого навчального закладу висвітлювалися у працях багатьох учених. Зокрема, концептуальні підходи до професійної підготовки педагогів, формування їх професійної компетентності обґрунтовані у працях А. Алексюка, Л. Ахметзянової, Н. Бібік, І. Зязюна, Н. Кузьміної, В. Лугового, А. Маркової, В. Сластьоніна, М. Фіцули та ін.; педагогічні засади особистісноорієнтованої компетентнісної освіти досліджувалися В. Краєвським, О. Овчаруком, І. Підласим, Н. Побірченко, О. Пометун, З. Слєпкань, А. Хуторським. Практика підготовки викладача вищої школи висвітлюється у дослідженнях В. Гриньової, О. Гури, П. Лузана, В. Манька, П. Решетника, В. Свистун, В. Сидоренка, С. Сисоєвої, та ін.
Дидактичну компетентність майбутніх інженерів-педагогів досліджувала Л. Тархан, яка обґрунтувала специфіку компетентнісного підходу до навчання майбутніх інженерів-викладачів професійно-технічної освіти.
Зауважимо, що аспекти формування дидактичної компетентності викладача вищої школи, зокрема аграрної, не були предметом комплексного науково-педагогічного дослідження. Особливого значення набуває означена проблема в умовах реалізації кредитно-модульної системи організації професійної підготовки майбутніх фахівців-аграрників.
Недостатня розробка проблеми виявляється в обмеженому застосуванні у підготовці майбутніх викладачів вищих аграрних навчальних закладів сучасних педагогічних технологій, низькій мотивації магістрантів спеціальності “Педагогіка вищої школи” до оволодіння навчально-методичною діяльністю, домінуванні пояснювально-ілюстративних і репродуктивних методів навчання.
Таким чином, нові освітні орієнтири, засновані на компетентнісному підході до підготовки викладачів вищої аграрної школи, вступають у протиріччя з існуючими класичними освітніми стандартами, серед яких можна виокремити такі:
- потребами суспільства у викладачах із високим рівнем педагогічної майстерності і відсутністю належного рівня підготовки майбутніх викладачів;
- вимогами аграрної освіти до науково-методичного обгрунтування змісту підготовки майбутніх викладачів-аграрників та його відсутністю;
- необхідністю впровадження в підготовку майбутніх викладачів-аграрників проблемних й імітаційно-ігрових методів навчання та недостатньою розробленістю науково-методичних засад підготовки майбутніх викладачів для аграрних ВНЗ.
Таким чином, актуальність проблеми, бачення перспектив її вирішення обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Педагогічні умови формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів вищих аграрних навчальних закладів”.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до науково-дослідної теми кафедри педагогіки Національного університету біоресурсів і природокористування України “Теоретичні і методичні засади застосування інноваційних педагогічних технологій при підготовці фахівців у вищих аграрних навчальних закладах” (номер державної реєстрації 0108U004905).
Тему дисертації затверджено вченою радою природничо-гуманітарного навчально-наукового інституту Національного аграрного університету, (протокол № 7 від 22.03.2006 р.) та узгоджено в бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 5 від 30.05.2006 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування педагогічних умов, розробка й експериментальна перевірка методики формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів-аграрників.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання дослідження:
1. На основі аналізу теорії та практики підготовки викладачів вищої школи уточнити сутність основних дефініцій дослідження, визначити структуру дидактичної компетентності як педагогічної категорії.
2. Розробити модель формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів-аграрників.
3. Розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність методики формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів-аграрників.
4. Розробити та впровадити в педагогічний процес вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку фахівців спеціальностей “Педагогіка вищої школи” та “Професійне навчання”, методичні рекомендації щодо формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів.
Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутнього викладача вищого аграрного навчального закладу III-IV рівнів акредитації.
Предмет дослідження - педагогічні умови формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів вищих аграрних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.
Методи дослідження: теоретичні - аналіз, синтез - для вивчення дисертацій та авторефератів, матеріалів конференцій і періодичних фахових видань, навчально-нормативної документації, психолого-педагогічної літератури з метою визначення рівня розробленості досліджуваної проблеми; порівняння, зіставлення - для порівняння підходів дослідників до розв'язання проблеми, визначення напрямів наукових розвідок та обґрунтування поняттєво-категоріального апарату; моделювання - для розробки моделі формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів-аграрників; емпіричні - тестування, анкетування, спостереження за учасниками педагогічного процесу, бесіди з магістрантами і викладачами з метою вивчення процесу формування дидактичної компетентності майбутніх магістрів-педагогів; педагогічний експеримент (констатувальний, пошуковий, перетворювальний), який забезпечив можливість одержати дані про результати формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів-аграрників за розробленою моделлю; математичної статистики - для обробки результатів дослідження, визначення стану та динаміки рівнів сформованості дидактичної компетентності майбутніх викладачів-аграрників. дидактачний викладач аграрник педагогічний
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: вперше розроблено модель формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів-аграрників, яка забезпечує реалізацію педагогічних умов за такими етапами: теоретико-інформаційний, формувально-продуктивний, діагностичний; визначено фактори формування дидактичної компетентності, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови, які спрямовані на формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів-аграрників; удосконалено методичне забезпечення підготовки майбутніх викладачів вищих аграрних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації; уточнено понятійно-категоріальний апарат у межах досліджуваної проблеми, поняття “дидактична компетентність”; отримала подальшого розвитку методика підготовки майбутніх викладачів до професійно-педагогічної діяльності.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці навчально-методичних посібників: “Тренінг психолого-педагогічної майстерності майбутніх викладачів” та “Педагогічні технології”, методичних рекомендацій “Формування дидактичної компетентності викладачів вищих аграрних навчальних закладів в умовах магістратури”, “Розвиток професійної компетентності викладачів вищих аграрних навчальних закладів”, методичних розробок з підготовки та проведення навчальної практики майбутніх магістрів, лекційних, семінарських, імітаційно-ігрових, тренінгових занять, які застосовувалися здобувачем у процесі педагогічного експерименту.
Теоретичні положення, експериментальні дані, висновки дослідження можуть бути використані у процесі підготовки фахівців спеціальностей “Педагогіка вищої школи” та “Професійне навчання”, в системі підвищення кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів, під час підготовки та проведення науково-методичних семінарів.
Основні положення і результати дослідження впроваджено в навчальний процес Національного університету біоресурсів і природокористування України (довідка № 1895 від 14.07.2010 р.), Української інженерно-педагогічної академії (довідка № 106-04-103 від 09.06.2010 р.), Миколаївського державного аграрного університету (довідка № 1235 від 15.06.2010 р.).
Особистий внесок здобувача. У спільних публікаціях: [4] здобувачем охарактеризовано змістові аспекти підготовки магістрантів; [9] - виявлено особливості розвитку професійної компетентності викладача за кордоном; [10] - автором розроблено методичні рекомендації щодо організації навчальної практики; [11] - розкрито особливості застосування педагогічних технологій формування професійної компетентності викладача-аграрника; [12] - розроблено методику проведення тренінгових занять щодо вдосконалення психолого-педагогічної майстерності майбутніх викладачів.
Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки та результати проведених досліджень представлено у виступах на:
- міжнародних: “Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, практика” (м. Умань, 2008 р.); “Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору” (м. Київ, 2008 р.); “Духовно-моральне виховання і професіоналізм особистості в сучасних умовах (м. Вінниця, 2009 р.);
- всеукраїнських науково-методичних конференціях: “Інформаційні технології в освіті, науці та виробництві: теорія, методологія, досвід у підготовці педагогічних та інженерних кадрів” (м. Луцьк, 2009 р.); “Проблеми підготовки фахівців-аграріїв в навчальних закладах вищої та професійної освіти” (м. Кам'янець-Подільський, 2010 р.) науково-практичних конференціях.
Результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на засіданнях і методичних семінарах кафедри педагогіки (2006 - 2010 рр.), звітних науково-практичних конференціях Національного університету біоресурсів і природокористування України, (2007 - 2010 рр.).
Публікації. Основні положення та результати наукового дослідження висвітлено у 13 публікаціях, із яких статей у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць, затверджених ВАК України - 8, методичний посібник - 1, методичні рекомендації - 4.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (206 найменування, із них 5 іноземною мовою), додатків. У тексті міститься 15 таблиць і 12 рисунків на 12 сторінках. Повний обсяг дисертації становить 251 сторінку друкованого тексту, з них 182 - основний зміст роботи.
Основний зміст роботи
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, висвітлено зв'язок дослідження з науковими програмами, планами і темами, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, охарактеризовано використані методи дослідження, розкрито наукову новизну одержаних результатів, їх практичне значення, виокремлено особистий внесок здобувача, подано відомості про апробацію результатів дослідження, публікації, наведено інформацію про структуру й обсяг дисертації.
У першому розділі “Формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів-аграрників як педагогічна проблема” викладено результати історико-педагогічного аналізу форм підготовки викладачів вищих навчальних закладів, розкрито сутність поняття “дидактична компетентність викладача вищого аграрного навчального закладу”, визначено її структуру, обґрунтовано напрями дослідження.
Встановлено, що в історії розвитку педагогіки вищої школи проблеми підготовки викладачів були в домінантними. Вищі навчальні заклади переймалися, переважно, науковою підготовкою викладачів, а психолого-педагогічна складова забезпечувалася через досвід викладачів кафедр, наукові школи, професорів. Спроби започаткування роботи спеціальних навчальних закладів з підготовки викладачів не мали успіху. Тільки на початку XXI ст. з відкриттям спеціальності “Педагогіка вищої школи” в низці вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації з'явилася можливість поповнювати професорсько-викладацький склад академій та університетів викладачами з психолого-педагогічною підготовкою.
У сучасній науковій психолого-педагогічній літературі зустрічається значна кількість понять, які так чи інакше стосуються професійної діяльності викладача ВНЗ. Серед них домінантними є такі: “педагогічна майстерність”, “педагогічна культура”, “професіоналізм”, “педагогічна компетентність”, “готовність”, “педагогічна техніка” тощо. Дослідженням доведено, що зазначені поняття не тільки характеризують особистісний розвиток педагога, а й відображають його готовність здійснювати педагогічну діяльність на певному рівні її розвитку.
На основі реалізації компетентнісного підходу вищий навчальний заклад має сформувати у майбутнього фахівця не тільки певні професійні знання й уміння, а й комплекс здібностей, що включають як фундаментальні знання, так і вміння аналізувати та розв'язувати проблеми в нових умовах, самовдосконалюватися. Саме ці ідеї покладено в розробку державних стандартів вищої освіти, зокрема галузевих (освітньо-професійна характеристика, освітньо-професійна програма), національної системи кваліфікацій. Сучасні позиції, особливості компетентнісного підходу знайшли своє відображення у працях А. Андрєєва, В. Антипової, М. Бершадського, Н. Бібік, О. Локшиної, В. Лугового, Н. Побірченко, Ю. Швалба, Г. Шевченко, О. Пометун, С. Сисоєвої, М. Левшина, Н. Дем'яненко, В. Кузя та ін.
За результатами аналізу наукової літератури складову професійної компетентності викладача вищого навчального закладу - дидактичну компетентність - визначаємо як інтегративну властивість особистості, яка характеризує його теоретичну, практичну та психологічну підготовленість до здійснення навчально-методичної діяльності на рівні нормативних вимог.
На основі аналізу професіограми викладача вищого навчального закладу, власного наукового пошуку запропоновано структуру дидактичної компетентності як інтегративної властивості особистості, що є конструктом таких компонентів: мотиваційний (відображає систему потреб і мотивів навчально-методичної діяльності викладача, що виконує стимулюючу функцію); гностичний (характеризує методологічні, педагогічні, науково-предметні знання); діяльнісний (включає вміння і навички здійснення навчально-методичної діяльності, виконує технологічну функцію); особистісний (власний інтелектуальний розвиток, ерудиція, здатність до самоосвіти тощо).
У другому розділі “Теоретико-методичні аспекти формування дидактичної компетентності майбутнього викладача вищого аграрного навчального закладу” визначено фактори та обґрунтовано педагогічні умови формування дидактичної компетентності майбутнього викладача вищого аграрного навчального закладу, розроблено модель і методику формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів-аграрників.
Методом експертного оцінювання визначено, що домінантними факторами формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів-аграрників є такі: професіоналізм викладача спеціальних дисциплін; мотивація магістрантів щодо оволодіння майбутнім фахом; поєднання теоретичної, практичної і психолого-педагогічної підготовки; наявність сучасних засобів навчання; об'єктивний контроль навчальних досягнень магістрантів; зміст навчання магістрантів спеціальності “Педагогіка вищої школи”.
Було виявлено дієвість і результативність факторів формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів-аграрників забезпечують такі педагогічні умови: активізація навчально-пізнавальної діяльності магістрантів; педагогічно доцільне застосування у навчальному процесі педагогічних технологій; систематичний розвиток мотивації магістрантів до професійно-педагогічного самовиховання.
Відповідно до визначених компонентів дидактичної компетентності як інтегративної властивості особистості, визначено такі критерії сформованості дидактичної компетентності майбутніх викладачів: інформаційно-змістовий, мотиваційно-ціннісний, операційно-технологічний, самоосвітній. За кожним критерієм визначено сукупність показників, які використовувалися під час діагностики сформованості досліджуваної властивості у майбутніх викладачів.
Розроблено модель формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів вищих аграрних навчальних закладів, основними структурними блоками якої є: методологічний, змістово-процесуальний, коригувально-результативний.
Зокрема, зовнішній чинник передбачає постановку мети формування дидактичної компетентності у майбутніх викладачів, мета розв'язується через методологічні підходи, які реалізуються через принципи і педагогічні умови, а ті в свою чергу - через методи, форми, зміст, технології і підпорядковуються поетапній роботі; результат зіставляється із зовнішнім чинником.
Методологічний блок моделі містить мету, методологічні підходи (особистісноорієнтований, діяльнісний, компетентнісний, комплексний), принципи формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів-аграрників (загальнодидактичні і специфічні принципи: орієнтації на майбутню педагогічну діяльність, єдності наукової і навчальної діяльності магістрантів, домінування діалогових методів навчання в системі способів оволодіння майбутніми магістрами вміннями ефективно здійснювати навчально-методичну діяльність), методику формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів аграрних ВНЗ.
Змістово-процесуальний блок моделює процес оволодіння майбутніми викладачами навчально-методичною діяльністю і структурно включає: педагогічні умови формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів аграрних ВНЗ, зміст, форми і методи навчання, технології підготовки для формування гностичного, мотиваційного, діяльнісного і особистісного компонентів дидактичної компетентності в послідовності виконання теоретико-інформаційного, формувально-продуктивного та результативно-корекційного етапів,.
На етапі теоретико-інформаційного формування дидактичної компетентності було досягнуто необхідної вмотивованості вступників на програму підготовки магістрів спеціальності “Педагогіка вищої школи”.
Формувально-продуктивний етап передбачав досягнення сформованості у магістрантів практичних умінь і навичок здійснювати навчально-методичну діяльність.
Діагностичний етап передбачав корекцію і внесення змін у методику формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів.
У розробленій моделі формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів-аграрників технології (кредитно-модульна, контекстового і проблемного навчання, продуктивної самостійної роботи) реалізовувалися через такі форми навчання: лекція-презентація, лекція-візуалізація, проблемна лекція, семінар-дискусія, ділова гра, розв'язання педагогічних задач, тренінгове заняття, науково-дослідна робота. Навчальні заняття проводилися з використанням репродуктивних і продуктивних методів навчальної роботи, основними з яких є: лекційний, дискусія, проблемний, імітаційний, ігровий, проектний, відеометод, робота з навчально-науковою літературою тощо.
Реалізація коригувально-результативного блоку моделі передбачала оцінювання, аналіз і корекцію результатів сформованості дидактичної компетентності майбутніх магістрів за визначеними критеріями (інформаційно-змістовий, мотиваційно-ціннісний, операційно-технологічний, самоосвітній), які характеризують рівні сформованості дидактичної компетентності викладача: елементарний, низький, середній, високий.
Передбачалося, що в результаті реалізації розробленої моделі забезпечується підвищення рівня сформованості дидактичної компетентності майбутніх викладачів. Особистісноорієнтована технологія передбачала індивідуалізацію навчання з диференціацією змісту підготовки і залежно від особистісних якостей, досвіду, здібностей кожного магістранта формується відповідний рівень дидактичної компетентності.
У третьому розділі “Експериментальна перевірка методики формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів вищих аграрних навчальних закладів” викладено організацію, зміст і результати експериментальної роботи щодо перевірки ефективності визначених педагогічних умов та основних компонентів моделі формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів вищих аграрних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, здійснено їх теоретичну інтерпретацію.
Програма експериментального дослідження реалізовувалася поетапно. На підготовчому етапі експериментальної було визначено: мету і завдання експериментальної роботи, визначено критерії, показники, параметри діагностики сформованості дидактичної компетентності, відібрано контрольні й експериментальні групи, проаналізовано їх однорідність.
Експериментальне дослідження проводилося в Національному університету біоресурсів і природокористування України з магістрантами спеціальності “Педагогіка вищої школи” у кількості 43 осіб у формувальному експерименті й 37 - у констатувальному. Вибір контрольної й експериментальної груп здійснювався таким чином: та група, в якій вступники на магістерську програму мали менший середній бал, була обрана як експериментальна, інша - контрольна. Зауважимо, що розроблена експериментальна методика передбачала групові форми роботи, а тому традиційні підходи до комплектування досліджуваних груп (метод попарного відбору, метод частотного розподілу тощо) були недоцільними.
На реалізаційному етапі експериментальної роботи було проведено констатувальний, пошуковий і перетворювальний експерименти.
За результатами констатувального дослідження уточнено основні шляхи забезпечення штату кафедр вищих аграрних навчальних закладів науково-педагогічними працівниками. Виявлено, що магістри спеціальності “Педагогіка вищої школи” кількісно недостатньо впливають на рівень забезпечення викладачами зі спеціальною психолого-педагогічною підготовкою. Тому ця проблема потребує уваги зацікавлених державних органів.
На основі результатів спостереження за науково-дослідною роботою магістрантів, аналізу бюджету часу, було виявлено типові труднощі магістрантів щодо оволодіння магістерською програмою і з їх урахуванням, було оптимізовано процес підготовки майбутніх викладачів.
Результати пошукового експерименту засвідчили, що серед обґрунтованих педагогічних умов домінантною є цілеспрямована активізація навчально-пізнавальної діяльності магістрантів, яка безпосередньо пов'язана з їх залученням до діяльності, у якій репродуктивні способи навчальних дій перманентно замінюються продуктивними, творчими.
Аналіз результатів перетворювального експерименту підтвердив якісні зміни у показниках, на які впливали варіативні чинники експериментальної методики. На завершення експерименту зафіксовано приріст кількості магістрантів у експериментальній групі, рівень дидактичної компетентності яких за всіма критеріями було визначено як високий: порівняно з початковим станом частка цих магістрантів зросла на 12,5%. У контрольній групі респондентів, які б демонстрували високий рівень оволодіння вміннями здійснювати навчально-методичну діяльність, на початку експерименту не виявлено. Тоді як після його завершення їх частка зрозла на 6,5%.
Таблиця 1 Розподіл магістрантів експериментальної і контрольної груп за рівнями сформованості дидактичної компетентності, %
|
Заміри |
Досліджувані групи |
Рівні сформованості дидактичної компетентності |
||||
|
елементарний |
низький |
середній |
високий |
|||
|
На початку експерименту |
контрольна |
18,19 |
45,45 |
36,36 |
- |
|
|
експериментальна |
27,78 |
27,78 |
44,44 |
- |
||
|
По завершенні експерименту |
контрольна |
18,75 |
56,25 |
18,75 |
6,25 |
|
|
експериментальна |
6,25 |
31,25 |
50 |
12,5 |
||
|
Приріст |
контрольна |
+0,56 |
+10,8 |
-17,61 |
+6,25 |
|
|
експериментальна |
-21,03 |
-14,2 |
+5,56 |
+12,5 |
У результаті проведеного дослідження в експериментальній групі було виявлено, що високого рівня сформованості дидактичної компетентності досягли 12,5% магістрантів, середнього - 50,0%, низького - 31,25%, елементарного - 6,25%. У контрольній групі зменшилася частка магістрантів, рівень дидактичної компетентності яких був середнім - з 36,36% до 18,75%. Певні зміни відбулися на інших рівнях: на низькому - приріст склав +10,8%, на елементарному - +0,56%.
Статистичний аналіз емпіричних даних (за критерієм Вілксона-Манна-Уітні, комп'ютерна програма “Педагогічна статистика”), які характеризували рівні сформованості дидактичної компетентності по завершенні перетворювального експерименту, дозволив зробити висновок про те, що при достовірній імовірності 0,95 запропоновані педагогічні умови та методика формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів забезпечують статистично значущі відмінності одержаних результатів.
Таким чином, результатами експерименту доведено, що пропонована методика формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів-аграрників є ефективною і може з успіхом застосовуватися у вищих аграрних навчальних закладах.
Висновки
Узагальнення результатів дослідження дало підстави сформулювати такі висновки:
1. В результаті проведеного аналізу теорії та практики підготовки викладачів вищої школи було з'ясовано, що у науковій літературі зустрічається значна кількість понять, які відносяться до вмінь викладача здійснювати свою професійну діяльність. Серед них домінантними є: “педагогічна майстерність”, “педагогічна культура”, “педагогічна компетентність”, “педагогічна техніка” тощо. В дослідженні визначено, що зазначені поняття є характеристиками не тільки особистісного розвитку викладача, а й відображають його готовність до здійснення педагогічної діяльності.
Під дидактичною компетентністю розуміємо інтегративну властивість особистості, яка характеризує його теоретичну, практичну та психологічну підготовленості до здійснення навчально-методичної діяльності на рівні нормативних вимог. Встановлено, що дидактична компетентність особистості викладача є конструктом взаємопов'язаних компонентів (гностичний, мотиваційний, діяльнісний, особистісний).
2. Розроблено модель формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів аграрних ВНЗ, яка відображає взаємодію таких блоків: методологічний - мета, методологічні підходи, принципи, методика формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів аграрних ВНЗ; змістово-процесуальний - педагогічні умови формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів аграрних ВНЗ (активізація навчально-пізнавальної діяльності магістрантів; педагогічно доцільне застосування у навчальному процесі педагогічних технологій; систематичний розвиток мотивації магістрантів до професійно-педагогічного самовиховання), зміст, форми і методи навчання, технології підготовки для формування гностичного, мотиваційного, діяльнісного і особистісного компонентів дидактичної компетентності; коригувально-результативний - оцінювання, аналіз і корекція результатів сформованості дидактичної компетентності майбутніх магістрів за визначеними критеріями, які характеризують рівні сформованості дидактичної компетентності викладача.
3. Розроблено та теоретично обґрунтовано методику формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів вищих аграрних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, сутність якої полягає в тому, що в порівнянні з традиційними формами та методами підготовки магістрантів, ми використовували інноваційні (лекція-презентація, лекція-візуалізація, проблемна лекція, семінар-дискусія, ділова гра, розв'язання педагогічних задач, тренінгові заняття, проектний та відеометод), які реалізовувались через технології підготовки: кредитно-модульну, контекстового навчання, проблемну, продуктивної самостійної роботи. Експериментальна перевірка результатів формування дидактичної компетентності у магістрантів засвідчила, що такий вид підготовки сприяє ефективному оволодінню ними навчально-методичною діяльністю, дозволяє якісніше сформувати в майбутніх викладачів уміння організовувати професійно-педагогічну взаємодію.
В результаті експериментального дослідження було перевірено ефективність розробленої методики формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів-аграрників. Це засвідчили показники рівнів сформованості дидактичної компетентності магістрантів: приріст в експериментальній групі становить +5,56% (середній) і +12,5% (високий) порівняно з контрольною -17,6% і +6,25% відповідно.
4. Розроблено методичні рекомендації “Формування дидактичної компетентності викладачів вищих аграрних навчальних закладів в умовах магістратури”, “Розвиток професійної компетентності викладачів вищих аграрних навчальних закладів”, “Тренінг психолого-педагогічної майстерності майбутніх викладачів”, які впроваджено у навчальний процес ВНЗ.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розв'язання наукової проблеми формування дидактичної компетентності. Перспективними напрямами подальших наукових розвідок є теоретичне обґрунтування методології розвитку педагогічної майстерності науково-педагогічних і педагогічних працівників вищих аграрних навчальних закладів, розробка методики рейтингового оцінювання результатів педагогічної діяльності викладача вищого аграрного навчального закладу, дослідження аспектів його професійного саморозвитку тощо.
Список опублікованих автором праць за темою дисертації
Статі у наукових фахових виданнях
1. Заболотній О.А. Експертна оцінка факторів формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів-аграрників / О.А. Заболотній // Вісник Національної академії оборони України, 2009. - Вип. 2 (10). - С. 10-16.
2. Заболотній О.А. Експериментальна перевірка моделі формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів вищої аграрної школи / О.А. Заболотній // Вісник Національної академії оборони України, 2010. - Вип. 4 (17). - С. 33-40.
3. Заболотній О.А. Модель формування дидактичної компетентності майбутнього викладача вищої аграрної школи / О.А. Заболотній // Вісник Національної академії оборони України, 2010. - Вип. 2 (15). - С. 19-25.
4. Заболотній О.А. Організаційні підходи до підготовки фахівців за спеціальністю “Педагогіка вищої школи” в аграрному вищому навчальному закладі / Н.Г. Батечко, І.М. Буцик, О.А. Заболотній // Проблеми освіти. Наук. зб. - 2008. - Вип. 55. - С. 132-137.
Статті у науково-методичних збірниках та матеріали конференцій
5. Заболотній О.А. Організаційно-технологічні засади підготовки викладачів вищих аграрних навчальних закладів / О.А. Заболотній // Вища освіта України № 3 (додаток 2). - 2008 р. - Тематичний випуск “Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології”. - Т. 2. - С. 62-72.
6. Заболотній О. А. Дидактична складова професійної компетентності викладача вищого навчального закладу / О.А. Заболотній // Вища освіта України. - К.: Гнозис, 2008. - Додаток 3, Т. ІІ (9). - С. 228-232.
7. Заболотній О. А. Експертна оцінка домінуючих детермінант формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів-аграрників / О.А. Заболотній // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка, 2009. - № 3. - С. 59-63.
8. Заболотній О.А. Методика підготовки та проведення навчальної ділової гри “Відкрита лекція” / О.А. Заболотній // Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції “Проблеми підготовки фахівців-аграріїв у навчальних закладах вищої та професійної освіти”. Зб. наук. пр. / [Під заг. ред. І. М. Бендери, С. Б. Слободян] - Кам'янець-Подільський, 2010. - С. 113-116.
Програми навчальних дисциплін і методичні посібники
9. Заболотній О.А. Розвиток професійної компетентності викладачів вищих аграрних навчальних закладів: методичні рекомендації / О.В. Васюк, О.А. Заболотній. - К.: ДАКККіМ, 2009. - 26 с.
10. Заболотній О.А. Методичні рекомендації щодо проходження навчальної педагогічної практики / Л.М. Маценко, І.М. Буцик, О.А. Заболотній. - К.: ДАКККіМ, 2009. - 51 с.
11. Заболотній О.А. Педагогічні технології: методичний посібник для підготовки фахівців магістерської програми спеціальності 8.000005 - “Педагогіка вищої школи”/ П.Г. Лузан, І.М. Буцик, С.В. Виговська, О.А. Заболотній - Ніжин: Аспект, 2008. - 66 с.
12. Заболотній О. А. Тренінг психолого-педагогічної майстерності майбутніх викладачів: методичні рекомендації / В.І. Свистун, О.А. Заболотній. - Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2010. - 52 с.
13. Заболотній О.А. Формування дидактичної компетентності викладачів вищих аграрних навчальних закладів в умовах магістратури: методичні рекомендації / О.А. Заболотній. - Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2010. - 56 с.
Анотації
Заболотній О. А. Педагогічні умови формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів вищих аграрних навчальних закладів. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Національний університет біоресурсів і природокористування України. - Київ, 2010.
У дисертаційній роботі досліджується процес формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів вищих аграрних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.
Визначено сутність поняття “дидактична компетентність викладача-аграрника” як конструкт чотирьох компонентів: гностичного, мотиваційного, діяльнісного і особистісного. Визначено фактори: професіоналізм викладача спеціальних дисциплін; мотивація магістрантів щодо оволодіння майбутнім фахом; поєднання теоретичної, практичної і психолого-педагогічної підготовки; наявність сучасних засобів навчання; об'єктивний контроль навчальних досягнень магістрантів; зміст навчання магістрантів спеціальності “Педагогіка вищої школи”. Теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів-аграрників: активізація навчально-пізнавальної діяльності магістрантів; педагогічно доцільне застосування у навчальному процесі педагогічних технологій; систематичний розвиток мотивації магістрантів до професійно-педагогічного самовиховання.
Розроблено модель формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів аграрних ВНЗ, яка відображає взаємодію таких блоків: методологічний - мета, методологічні підходи, принципи, методика формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів аграрних ВНЗ; змістово-процесуальний - педагогічні умови формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів аграрних ВНЗ (активізація навчально-пізнавальної діяльності магістрантів; педагогічно доцільне застосування у навчальному процесі педагогічних технологій; систематичний розвиток мотивації магістрантів до професійно-педагогічного самовиховання), зміст, форми і методи навчання, технології підготовки для формування гностичного, мотиваційного, діяльнісного і особистісного компонентів дидактичної компетентності; коригувально-результативний - оцінювання, аналіз і корекція результатів сформованості дидактичної компетентності майбутніх магістрів за визначеними критеріями, які характеризують рівні сформованості дидактичної компетентності викладача.
У результаті експериментального дослідження було перевірено ефективність розробленої методики формування дидактичної компетентності майбутніх викладачів-аграрників.
Розроблено методичні рекомендації “Формування дидактичної компетентності викладачів вищих аграрних навчальних закладів в умовах магістратури”, “Розвиток професійної компетентності викладачів вищих аграрних навчальних закладів”, “Тренінг психолого-педагогічної майстерності майбутніх викладачів”, які впроваджено у навчальний процес ВНЗ.
Ключові слова: дидактична компетентність, навчально-методична діяльність, викладач-аграрник, фактори, педагогічні умови, модель, магістр.
Заболотний А.А. Педагогические условия формирования дидактической компетентности будущих преподавателей высших аграрных учебных заведений. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины. - Киев, 2010.
В результате проведенного историко-педагогического анализа подготовки преподавателей высших учебных заведений, в частности аграрных, выявлено, что на всех этапах развития педагогики высшей школы проблема подготовки преподавателей была в центре внимания педагогической общественности и государственных органов власти. Попытки специальных учебных заведений начать работу по подготовке преподавателей для учебных заведений не имели успеха. Только с открытием специальности “Педагогика высшей школы” появилась возможность пополнять профессорско-преподавательский состав институтов и университетов преподавателями с профессионально-педагогической подготовкой. Конкретизированы понятия “педагогическая культура”, “педагогическая компетентность”, “педагогическое мастерство”, “педагогическая техника”. В исследовании показано, что указанные понятия являются характеристиками не только личностного развития преподавателя, но и отражают его готовность осуществлять педагогическую деятельность.
В работе проанализирована система знаний, умений и профессионально-значимых качеств, которые характеризируют дидактическую компетентность современного преподавателя высшего учебного заведения. Под дидактической компетентностью понимаем интегративное качество личности, которое характеризует его теоретическую, практическую и психологическую подготовленность к осуществлению учебно-методической деятельности на уровне нормативных требований.
В диссертационной работе исследуется процесс формирования дидактической компетентности будущих преподавателей высших аграрных учебных заведений III-IV уровней аккредитации.
Определена сущность понятия “дидактическая компетентность преподавателя-аграрника” как конструкта четырех компонентов: гностического, мотивационного, деятельностного и личностного. Определены факторы формирования дидактической компетентности: профессионализм преподавателя специальных дисциплин, мотивация магистрантов к овладению будущей профессией, сочетание теоретической, практической и психолого-педагогической подготовки, наличие современных средств обучения, объективный контроль знаний магистрантов, содержание обучения магистрантов специальности “Педагогика высшей школы”. Обоснованы педагогические условия формирования дидактической компетентности магистрантов: активизация учебно-познавательной деятельности магистрантов, педагогически целесообразное применение в учебном процессе педагогических технологий, систематическое развитие мотивации магистрантов к профессионально-педагогическому самовоспитанию.
Разработана модель формирования дидактической компетентности будущих преподавателей аграрных вузов, которая отражает взаимодействие блоков: методологический - цель, методологические подходы, принципы, методика формирования дидактической компетентности будущих преподавателей аграрных вузов; содержательно-процессуальный - педагогические условия формирования дидактической компетентности будущих преподавателей аграрных вузов (активизация учебно-познавательной деятельности магистрантов; педагогически целесообразное применение в учебном процессе педагогических технологий; систематическое развитие мотивации магистрантов к профессионально-педагогическому самовоспитанию), содержание, формы и методы обучения, технологии подготовки для формирования гностического, мотивационного, деятельностного и личностного компонентов дидактической компетентности; корректирующие-результативный - оценка, анализ и коррекция результатов сформированности дидактической компетентности будущих магистров по определенным критериям, которые характеризуют уровни сформированности дидактической компетентности преподавателя.
На теоретико-информационный этапе формирования дидактической компетентности была достигнута мотивация, поступающих на программу подготовки магистров специальности “Педагогика высшей школы”.
Формировочно-продуктивный этап предусматривал достижение сформированости у магистрантов практических умений и навыков научно-методической деятельности, диагностический - коррекцию и внесение изменений в методику формирования дидактической компетентности будущих преподавателей.
Определены критерии (информационно-содержательный, мотивационно-ценностный, операционно-технологический, самообразовательный) и охарактеризованы уровни сформированности дидактической компетентности преподавателей высших аграрных учебных заведений. Экспериментально подтверждено результативность разработанной методики формирования дидактической компетентности преподавателей высших аграрных учебных заведений.
Анализ результатов педагогического эксперимента позволил сделать вывод о целесообразности использования и внедрения в учебный процесс высших учебных заведений, осуществляющих подготовку будущих преподавателей, разработанную методику формирования дидактической компетентности дидактической компетентности преподавателей высших аграрных учебных заведений.
Ключевые слова: дидактическая компетентность, учебно-методическая деятельность, преподаватель-аграрник, факторы, педагогические условия, модель, магистр.
Zabolotniy O. A. Pedagogical conditions of future teachers' didactic competence development in higher educational establishments. - Manuscript.
Thesis for the candidate of pedagogical sciences degree, speciality 13.00.04 - theory and methods of professional education. - National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. - Kiev, 2010.
The process of didactic competence forming of future agrarian teachers in higher educational establishments of the III-IV accreditation levels is investigated in this manuscript.
Determined the conception “didactic competence of agrarian teachers” and defined its structure as a construct of four components: gnostic, motivational, active and personal. Experimentally defined such factors: professionalism of a teacher of special disciplines; motivation of graduate students in mastering future speciality; availability of training facilities; objective control of masters' achievements; content of studying of masters on speciality “Pedagogies of higher school” and theoretically substantiated pedagogical conditions of forming of masters' pedagogical competence: strengthening of scientific and cognitive activity of masters; pedagogically appropriate use of pedagogical technologies in studying process; systematically motivational development of masters' pedagogical self-education.
It was developed a model, which shows the interactions of the main blocks (methodological, contextual, remedial-effective), visualizes this process and is a mean of the phenomenon and provides forming of masters abilities to do educationally-methodical activity in the order of the following stages: theoretically-methodical (professional intensions forming, initial introduction with pedagogical profession, learning theoretical bases in teachers' activity); modeling-productively (acquiring professional knowledge, abilities and skills of teaching activity); diagnostic (evaluation and self evaluation of masters' readiness for training activity, making adjustments in the general technology of masters-teachers, self correction of personal activity by masters-graduates).
Defined the criteria, indicators and levels of forming of teachers' didactic competence in higher agrarian educational establishments. Experimentally proved effectiveness of methodic of masters' pedagogical conditions of forming abilities to perform effectively educationally-training activity.
Key words: didactic competence, methodologically-training activity, agrarian teacher, factors, pedagogical conditions, model, master.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Етапи формування інформаційно-технологічної компетентності майбутніх лікарів і провізорів під час навчання дисциплінам природничо-наукової підготовки. Вплив посібників, створених для навчання майбутніх фахівців, на процес формування їх ІТ-компетентності.
статья [329,5 K], добавлен 13.11.2017Аналіз проблеми формування креативної компетентності студентів вищих навчальних закладів культурно-мистецького профілю. Вдосконалення системи професійної підготовки майбутніх фахівців, яка базується на широкому спектрі креативних технологій викладання.
статья [26,5 K], добавлен 18.12.2017Актуальність і необхідність формування управлінської культури у студентів - майбутніх викладачів економіки в процесі психолого-педагогічної підготовки в економічному університеті. Зміст психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів економіки.
статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018Дослідження різних аспектів формування україномовної соціокультурної компетентності студентів вищих педагогічних навчальних закладів, яка забезпечує соціокультурну мобільність майбутніх учителів. Аналіз пріоритетів соціокультурної парадигми освіти.
статья [26,0 K], добавлен 06.09.2017Характеристика основних змістових аспектів професійного педагогічного спілкування. Експериментальна перевірка впровадження комплексу організаційно-методичних заходів формування комунікативних умінь та навичок майбутніх викладачів фізичної культури.
магистерская работа [293,8 K], добавлен 26.03.2015Розробка концепції формування професійної компетентності майбутніх психологів у процесі їхньої фахової підготовки. Огляд наукових публікацій за темою дослідження. Визначення складових компонентів і особливостей побудови концепцій компетентності.
статья [27,5 K], добавлен 27.08.2017Аналіз літературних джерел щодо поняття "педагогічні умови". Система формування економічної компетентності учнів. Мотивація навчальної діяльності до освоєння та використання у професійній діяльності економічних знань. Використання "проблемного навчання".
статья [258,9 K], добавлен 13.11.2017Аналіз змісту професійної підготовки медіакомпетентності майбутніх викладачів вищого навчального закладу. Характеристика поняття медіакомпетентність, її складові (пізнавальна, моральна та ін.), умови формування. Аналіз навчальних програм магістрів.
статья [21,2 K], добавлен 27.08.2017Інформаціоналізм як новий спосіб розвитку людської цивілізації. Сучасні умови існування освітнього середовища - один з основних факторів, що обумовлюють необхідність розвитку професійної компетентності майбутніх фахівців з обліку і оподаткування.
статья [11,8 K], добавлен 31.08.2017Поняття "творчі здібності" майбутніх лікарів і провізорів. Характеристика завдань з природничо-наукової підготовки, їх роль у процесі формування інформаційно-технологічної компетентності студентів. Методика оцінювання рівнів творчих здібностей фахівців.
статья [140,6 K], добавлен 31.08.2017
