Підготовка майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Житомирський державний університет імені Івана Франка

УДК 378.091.2 + 373.5.015.311: [614.8 + 379.8]

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Підготовка майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності

Васильєва Регіна Юхимівна

Житомир - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Житомирському державному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, доцент Антонова Олена Євгеніївна, Житомирський державний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти:

- доктор педагогічних наук, доцент Бобрицька Валентина Іванівна, Київський університет імені Бориса Грінченка, завідувач кафедри теорії та історії педагогіки.

- кандидат педагогічних наук, доцент Сидорчук Людмила Андріївна,Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, доцент кафедри загальнотехнічних дисциплін, м. Київ.

Захист відбудеться "18" травня 2010 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.053.01 у Житомирському державному університеті імені Івана Франка за адресою: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичевська 40, другий поверх, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Житомирського державного університету імені Івана Франка (10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичевська 40).

Автореферат розісланий "17" квітня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради С.Л. Яценко

Анотації

Васильєва Р.Ю. Підготовка майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир, 2010.

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі підготовки майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності. Здійснено аналіз основних понять дослідження; визначено і обґрунтовано педагогічні умови підготовки вчителів до формування безпечної поведінки підлітків; розроблено технологію їх реалізації в процесі вивчення дисциплін "Безпека життєдіяльності", "Основи охорони праці", спецкурсу "Підготовка майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності" з використанням сучасних освітніх тенденцій і активних методів навчання; визначено критерії та охарактеризовано рівні підготовки майбутнього вчителя; виявлено динаміку змін у рівнях означеної підготовки під впливом реалізованих педагогічних умов і особистісних характеристик майбутніх учителів.

Ключові слова: безпека життєдіяльності, безпечна поведінка, позаурочна діяльність, культура безпечної поведінки, педагогічні умови.

Васильева Р.Е. Подготовка будущих учителей к формированию безопасного поведения подростков во внеурочной деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискания ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04. - теория и методика профессионального образования. - Житомирский государственный университет имени Ивана Франко, Житомир, 2010.

Диссертационное исследование посвящено проблеме подготовки будущих учителей к формированию безопасного поведения подростков во внеурочной деятельности. В работе проанализированы сущность понятий "безопасность жизнедеятельности", "безопасное поведение", психолого-педагогические особенности подросткового возраста. Представлен обзор исследований отечественных и зарубежных ученых по данной проблеме, который свидетельствует о необходимости поиска новых путей и способов ее решения в современных условиях.

Определено, что безопасное поведение - это система действий или поступков, направленных на обеспечение оптимального уровня защищенности во всех сферах жизнедеятельности, которая характеризует общее отношение человека к собственной безопасности, жизни и здоровью, к безопасности, жизни и здоровью окружающих, к экологически безопасной естественной среде.

Выделены пять компонентов готовности будущего учителя к формированию безопасного поведения подростков во внеурочной деятельности: когнитивный (система знаний достаточных для осуществления педагогической деятельности), мотивационно-ценностный (регулятивы, которые побуждают учителя к поиску новых подходов, методов и форм обучения подростков безопасному поведению, овладению профессиональными навыками), операционно-деятельный (умения и навыки, обеспечивающие организацию обучения безопасному поведению во внеурочной деятельности), эмоционально-волевой (умения владеть собственными эмоциями), оценочно-корректирующий (аналитические и прогностические навыки). Соответственно определены критерии (ценностный, теоретический, практический, личностный, оценочный), показатели и уровни (высокий, достаточный, средний, низкий) сформированности компонентов готовности будущих учителей к формированию безопасного поведения во внеурочной деятельности.

В исследовании определены и обоснованы педагогические условия подготовки будущих учителей к формированию безопасного поведения подростков во внеурочной деятельности: сформированность профессионально-значимых знаний, умений, навыков по вопросам безопасности жизнедеятельности; эффективная методическая подготовка студентов к организации внеурочной деятельности; сформированная культура собственного безопасного поведения будущего учителя; готовность к использованию современных педагогических технологий и активных методов обучения.

Программа экспериментального исследования включала констатирующий, формирующий и аналитико-обобщающий этапы. На констатирующем этапе выявлялся уровень подготовки учителей и студентов к формированию безопасного поведения подростков во внеурочной деятельности. На формирующем - внедрялась технология подготовки будущих учителей к формированию безопасного поведения подростков, которая предусматривала реализацию целе-мотивационного, содержательного, операционно-деятельностного, контрольно-оценочного и результативного компонентов.

Проведенный анализ результатов экспериментальной работы подтвердил гипотезу исследования, эффективность разработанной модели готовности студентов к формированию безопасного поведения подростков и целесообразность ее внедрения в практику профессиональной подготовки студентов.

Ключевые слова: безопасность жизнедеятельности, безопасное поведение, внеурочная деятельность, культура безопасного поведения, педагогические условия.

Vasileva R. Yu. Training the Prospective Teachers for Formation of Safe Behaviour in the Youth in Out-of-School Activity. - Manuscript.

Thesis for Candidate's Degree in Pedagogical Sciences on speciality 13.00.04 - theory and methods of professional education. - Zhytomyr Ivan Franko State University, Zhytomyr, 2010.

Problem of the prospective teachers training to formation of safe behaviour in the youth in out-of-school activity is considered in the dissertational research. The analysis of the basic concepts of the research is carried out; the pedagogical conditions of training the teachers to formation of safe behaviour in the youth are grounded and proved; the technology of their realisation at studying the disciplines "Personal and Social Safety", "Fundamentals of Labour Protection", "Training the Prospective Teachers for Formation of Safe Behaviour in the Youth in Out-of-school Activity" with the use of modern educational technologies and active methods of training is developed; the criteria and levels of training of the prospective teacher are defined; the dynamics of changes in levels of the mentioned training under the influence of the realised pedagogical conditions and personal characteristics of the prospective teachers is revealed.

Keywords: personal and social safety, safe behaviour, out-of-school activity, culture of safe behaviour, pedagogical conditions.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Одним із пріоритетів системи освіти визначено необхідність формування безпечної поведінки підростаючого покоління, навичок поведінки в небезпечних ситуаціях різного походження, стійкої мотивації щодо безпечної життєдіяльності та здорового способу життя, згідно із законами України "Про освіту", "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", Національною Доктриною розвитку освіти в Україні, Концепцією виховання дітей і молоді в національній системі освіти, Національною програмою "Діти України", Державною програмою подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006 - 2010 рр. та іншими державними нормативними документами. У 1992 р. Україна підтримала Концепцію ООН про сталий людський розвиток (Sustainable Human Development, Ріо-де-Жанейро) як напрям дій у XXI столітті, що набуває статусу концептуальної, теоретико-методологічної основи відповідних державних рішень. Програмним для країни став також підсумковий документ "Світ, сприятливий для дітей" спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН у 2002 р. У ньому представлено план дій відносно створення життєвого простору, безпечного для дітей і визначено завдання щодо його забезпечення.

Провідна роль у вирішенні зазначеної проблеми належить учителю, який усвідомлює необхідність цілеспрямованої діяльності щодо збереження життя і зміцнення здоров'я своїх учнів, спроможний ефективно сприяти формуванню безпечної поведінки підростаючого покоління. Введення у шкільні навчальні плани курсу "Основи безпеки життєдіяльності" та "Основи здоров'я" дозволило зосередити увагу на підготовці вчителя, що володіє необхідною професійною компетентністю педагогічної діяльності щодо формування безпечної поведінки підлітків.

Відповідні проблеми знайшли відображення в педагогічних працях видатних учених світового значення (О. Декролі, Дж. Дьюї, Г. Кершенштейнер, Г. Лай, Е. Менман та ін.) та вітчизняних педагогів (К.Н. Вентцель, М.О. Корф, П.Ф. Лесгафт, М.І. Пирогов та ін.).

Професійна освіта сучасного вчителя, підвищення його педагогічної майстерності висвітлено у працях І.Д. Беха, В.І. Бобрицької, С.У. Гончаренка, М.В. Гриньової, О.А. Дубасенюк, І.А. 3язюна, Т.В. Іванової, В.Г. Кременя, В.І. Лозової, О.Я. Савченко та ін. Питання підготовки фахівців з безпеки життєдіяльності у вітчизняних вищих навчальних закладах освіти висвітлено у працях Е.А. Арустамова, В.В. Березуцького, Е.П. Желибо, В.М. Заплатинського, О.І. Запорожця, В.В. Зацарного, Г.Д. Кондрацької, В.М. Лапіна, В.О. Михайлюка, І.А. Чмирь. Методику навчання школярів основам безпечної життєдіяльності розглянуто в дослідженнях С.П. Гвоздій, Л.Г. Горяної, О.В. Жабокрицької, В.В. Нестеренко, Л.А. Сидорчук, Є.Р. Чернишова та в ін.

Аналіз опублікованих психолого-педагогічних праць, інших наукових джерел свідчить, що проблеми збереження життя і здоров'я учнів в умовах взаємодії з природним, техногенним, соціальним середовищами життєдіяльності широко відображені в чисельних дослідженнях. Проте питання підготовки майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності не одержало ґрунтовного і вичерпного наукового аналізу.

Необхідність їх комплексного розгляду зумовлена наявністю суперечностей між: вимогами суспільства до формування людини нового безпечного типу поведінки і недостатнім рівнем її відповідної підготовки; потребою у формування безпечної поведінки учнів та недостатнім науково-методичним забезпеченні цього процесу; наявним рівнем розвитку сучасних педагогічних технологій та активних методів навчання і недостатністю їх упровадження в освітній процес вищих навчальних закладів. Відсутність на цьому етапі в переважній більшості ВНЗ відповідних спеціальностей, чітко визначених принципів організації підготовки вчителя до формування безпечної поведінки учнів, підходів до підбору дидактичного матеріалу, ефективних форм і методів роботи з майбутніми вчителями зумовлює актуальність нашого дослідження.

Актуальність і соціальна значущість проблеми, а також недостатність її вивчення зумовили вибір теми дисертаційного дослідження - "Підготовка майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка "Формування професійної майстерності вчителів в умовах Європейської інтеграції" (РК № 0106U005409). Тему затверджено вченою радою Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № 10 від 23.04.2004 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 9 від 29.11.2005 р.).

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити модель готовності та технологію підготовки майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності.

Відповідно до мети визначено основні завдання дослідження:

1. Здійснити педагогічний аналіз проблеми формування безпечної поведінки суб'єктів в умовах загроз середовища життєдіяльності (філософські, психологічні, соціальні і педагогічно-прикладні аспекти).

2. Уточнити сутність базових понять дослідження "безпечна поведінка", "позаурочна діяльність".

3. Обґрунтувати модель готовності майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності; визначити критерії, показники, рівні їх сформованості.

4. Визначити педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності.

5. Розробити та експериментально перевірити технологію підготовки майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності.

Об'єктом дослідження є професійна підготовка майбутніх учителів.

Предмет дослідження - технологія підготовки майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на тому, що ефективність підготовки майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності зростатиме за умов:

- розроблення моделі готовності майбутніх учителів та реалізації технології їх підготовки до зазначеної діяльності;

- оволодіння майбутнім учителем професійно-значущими знаннями, уміннями, навичками з питань безпеки життєдіяльності;

- ґрунтовної методичної підготовки студентів до організації позаурочної діяльності;

- сформованої культури власної безпечної поведінки;

- готовності до використання сучасних педагогічних технологій та активних методів навчання у професійній підготовці майбутніх учителів.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять філософські положення про цілісність, системну організацію процесів, що забезпечують життєдіяльність людини (Г.Є. Аляєв, П.Ю. Саух, В.Г. Табачковський, В.І. Ярошовець та ін.); єдність біологічної і соціальної сутності людини (А.А. Герасимчук, В.В. Лях, А.П. Могильний та ін.); активність особистості у виборі способу життя і діяльності (І.В. Бичко, Л.В. Сохань, Т.М. Титаренко та ін.); сучасна теорія наукового пізнання, що передбачає єдність теорії і практики (В.А. Буслинський, В.Г. Кремень, І.Ф. Надольний та ін.); праці вітчизняних і зарубіжних дослідників з безпеки життя та діяльності людини (Е.А. Арустамов, В.В. Березуцький, С.В. Бєлов, В.С. Джигерей, В.Ц. Жидецький, В.М. Заплатинський, В.В. Зацарний, В.М. Лапін, Л.А. Сидорчук, Р.С. Яким, З.М. Яремко та ін.), психології особистості вчителя (Б.Ц. Бадмаєв, О.В. Завгородня, Є.О. Климов, Н.В. Кузьмина та ін.), професійно-педагогічної компетентності (О.Д. Алферов, Н.В. Глинянюк, А.К. Маркова, Н.О. Разіна, С.П. Тищенко та ін.), підготовки майбутніх учителів (О.А. Дубасенюк; Н.В. Кузьміна, В.І. Лозова, В.А. Мижерикова, В.А. Сластьонін та ін.), освітніх технологій (О.В. Беспалько, Г.С. Богданова, О.К. Колєченко, О.М. Пєхота, П.Е. Решетніков, Г.К. Селевко, Г.О. Сиротенко, В.Д. Шарко та ін.), педагогіки вищої професійної освіти (Є.С. Барбіна, Н.В. Бордовська, С.С. Вітвицька, Е.Е. Карпова, І.І. Кобиляцький, З.Н. Курлянд, В.С. Лозниця, О.А. Реан, М.М. Фіцула, Р.І. Хмелюк та ін.).

Для вирішення поставлених завдань використано такі методи дослідження: теоретичні (аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація) з метою визначення стану проблеми в теорії і практиці освіти, виявлення і обґрунтування педагогічних умов, необхідних для підвищення ефективності підготовки майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності; емпіричні (спостереження, бесіди, анкетування, тестування, аналіз результатів діяльності) для виявлення рівнів сформованості компонентів підготовки майбутніх учителів до вирішення окресленої проблеми; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний етапи) з метою перевірки ефективності визначених педагогічних умов підготовки майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності; методи математичної статистики - для аналізу результатів експерименту, які дозволили довести їх достовірність, значущість та надійність.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося впродовж 2003-2009 років на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка, Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. На різних етапах дослідження експериментальною роботою було охоплено 628 студентів та 69 учителів.

Дослідження проводилось у чотири етапи.

На першому (2003-2005 рр.) вивчено стан розробленості проблеми у філософській, психологічній, педагогічній літературі. Визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження. Уточнено сутність і понятійний апарат дослідження, розроблено структуру готовності майбутнього вчителя до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності, розкрито педагогічні умови, обґрунтовано зміст, структуру, етапи, форми й методи цієї підготовки. Сформульовано робочу гіпотезу, розроблено програму констатувального та формувального етапів експерименту.

На другому (2005-2006 рр.) проведено констатувальний етап експерименту, в процесі якого визначено рівень підготовленості вчителів-практиків і студентів до формування безпечної поведінки підлітків та володіння студентами понятійним апаратом дослідження з метою уточнення змісту технології навчання майбутніх учителів.

На третьому (2006-2008 рр.) здійснено формувальний етап експерименту шляхом упровадження в навчальний процес вищих навчальних закладів технології навчання, спрямованої на підготовку майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків; проведено експериментальну перевірку отриманих даних; здійснено апробацію результатів дослідної роботи. навчання підліток поведінка вчитель

На четвертому (2008-2009 рр.) проаналізовано та узагальнено результати експериментальної роботи, сформульовано висновки, оформлено дисертаційну роботу.

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження полягає в тому, що вперше визначено й науково обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності; розроблено структурні компоненти (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-діяльнісний, емоційно-вольовий, оцінно-коригуючий), критерії та рівні сформованості готовності майбутнього вчителя до зазначеної діяльності; уточнено зміст понять "безпечна поведінка" та етапів її формування (уявлення про небезпеки; оволодіння моделями безпечної поведінки; удосконалення та створення моделей поведінки з урахуванням власних фізичних, психічних можливостей, досвіду, вмінь та можливостей зміни умов життєвого середовища) та "позаурочна діяльність"; удосконалено зміст підготовки майбутніх учителів щодо формування безпечної поведінки підлітків; подальшого розвитку набули форми й методи підготовки вчителів до професійної діяльності в загальноосвітній школі, зокрема тренінги, рольові ігри, проекти.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці технології підготовки майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності, укладанні програми спецкурсу "Підготовка майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності" (2007 р.). Удосконалено зміст курсу "Безпека життєдіяльності" і методику його викладання відповідно до Державних стандартів. За результатами дослідження запроваджено "Методичні рекомендації до практичних робіт з безпеки життєдіяльності" (2008 р.), які апробовано на практиці і рекомендовано до впровадження в навчально-виховний процес підготовки майбутнього вчителя. Матеріали дослідження можуть бути використані у процесі підготовки фахівців педагогічних спеціальностей у вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації; на курсах підвищення кваліфікації педагогічних працівників; при розробці навчальних програм, методичних рекомендацій, навчальних посібників для загальноосвітніх, спеціалізованих та вищих навчальних закладів із питань безпечної життєдіяльності; вчителями при здійснені позаурочного навчально-виховного процесу в школі.

Упровадження результатів дослідження здійснено в навчально-виховний процес Житомирського державного університету імені Івана Франка (довідка № 31 від 15.01.2010 року), Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка № 07-10/2225 від 13.11.2009 року), Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (акт № 1/26-00-00 від 5.05.2009 року), Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (акт № 06.03-01-801 від 20.05.2009 року).

Вірогідність результатів дослідження забезпечується: різнобічним теоретичним аналізом досліджуваної проблеми; застосуванням комплексу емпіричних і теоретичних методів, адекватних предмету, меті й завданням дослідження; обсягом експериментальної вибірки; якісним і кількісним опрацюванням одержаного емпіричного матеріалу з використанням методів математичної статистики.

Особистий внесок здобувача в розробці методичних рекомендацій до практичних робіт із безпеки життєдіяльності, підготовлених у співавторстві з Л.М. Семенець, полягає в розробці тестових, ситуаційних, графічних та розрахункових завдань; у науковій статті "Підготовка майбутніх учителів до формування безпечної поведінки школярів у зоні радіаційного контролю", написаній у співавторстві з Р.Г. Андрійчуком, у визначенні змісту, ефективних форм і методів вивчення теми "Радіаційна безпека", у статті "Вивчення функціонального стану організму студентів університету", написаній у співавторстві з Л.М. Семенець, в адаптації методик дослідження до віку студентів та проведенні статистичної й аналітичної обробки результатів тестування функціонального стану організму студентів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися й обговорювалися на науково-практичних конференціях, зокрема, міжнародних: "Безпека життя і діяльності людини - освіта, наука, практика" (Київ, 2007), "Педагогічна система Антона Макаренка: історія, реалії і перспективи" (Житомир, 2008), "Безпека життя і діяльності людини - освіта, наука, практика" (Одеса, 2009); всеукраїнських: "Формування професійної компетентності вчителя в умовах Європейської інтеграції 2006" (Переяслав-Хмельницький, 2006), "Наукові дослідження - теорія та експеримент" (Полтава, 2006), "Європейська наука XXI століття: стратегія та перспективи розвитку - 2006" (Дніпропетровськ, 2006), "Безпека 2006. Актуальні проблеми викладання безпеки життєдіяльності в закладах освіти" (Херсон, 2006), "Професіоналізм педагога у контексті Європейського вибору України" (Ялта, 2007), "Якість підготовки фахівців в умовах Болонського процесу" (Одеса, 2007); а також на методичних та теоретичних семінарах Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності, зокрема "Напрямки удосконалення роботи зі створення та діяльності гуртків, курсів за вибором з цивільного захисту, безпеки життєдіяльності, рятувальної справи та проведення змагань за програмою "Школа безпеки" (Вінниця, 2010), на засіданнях кафедр педагогіки та охорони праці Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Публікації. Результати дослідження та висновки дисертації відображено в 15 публікаціях автора, з них 8 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України, методичних рекомендаціях, програмі спецкурсу.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 272 сторінки, з яких 188 основного тексту. Список використаних джерел включає 395 найменування (з них - 10 іноземною мовою) на 36 сторінках. Дисертація містить 16 рисунків і 18 таблиць.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу, розкрито наукову і теоретичну значущість, висвітлено методологію й методи дослідження, наведено відомості про апробацію і впровадження результатів у практику діяльності вищих навчальних закладів.

У першому розділі - "Теоретичні основи формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності" - викладено результати педагогічного аналізу досліджуваної проблеми, уточнено основні поняття дослідження "безпека", "безпечна поведінка", "культура безпечної життєдіяльності", "формування безпечної поведінки", "позаурочна діяльність", визначено психолого-педагогічні особливості підліткового віку, що зумовлюють прояв ризику в поведінці.

На основі проведеного аналізу "безпечна поведінка" визначається як система дій або вчинків особистості, спрямованих на забезпечення оптимального рівня її захищеності у всіх сферах життєдіяльності, що характеризує загальне ставлення людини як до власної безпеки та життя і здоров'я, так і оточуючих, екологічно безпечного природного середовища.

Обґрунтовано, що "культура безпеки" - це спосіб забезпечення, організація й удосконалення життєдіяльності людей, що відтворюється з покоління до покоління.

На основі аналізу наукових джерел щодо визначеної проблеми з'ясовано, що формування безпечної поведінки підлітків можна тлумачити як активний педагогічний процес, спрямований на поступову побудову системи свідомих дій і вчинків учнів, що забезпечують оптимальний рівень їх захищеності у всіх сферах життєдіяльності. Виділено етапи формування безпечної поведінки підлітків: 1) уявлення про небезпеки, що можуть виникати в середовищі життєдіяльності, правила поведінки у відповідних ризикованих ситуаціях і їх попередження; 2) оволодіння моделями безпечної поведінки (визначення небезпеки, аналіз її рівня, прийняття рішення щодо алгоритму дій, її запобігання або зменшення); 3) удосконалення та створення моделей поведінки з урахуванням власних фізичних, психічних можливостей, досвіду, вмінь та можливостей зміни умов життєвого середовища. На основі аналізу вікових особливостей підлітків обґрунтовано сензитивність цього періоду щодо формування безпечної поведінки, яка залежить від психофізіологічних умов розвитку, фізичного та пізнавального досвіду, навколишнього середовища, особливостей сімейного виховання, впливу підлітків-однолітків, засобів масової інформації, виховної та навчальної діяльності.

У результаті дослідження доведена необхідність формування безпечної поведінки учнів не лише у навчальній, а й у позаурочній діяльності, визначено її можливості щодо вирішення досліджуваної проблеми. По-перше, різноманітні види позаурочної діяльності сприяють різнобічному розкриттю індивідуальних здібностей дитини, оскільки позаурочна діяльність не регламентована часом спілкування суб'єктів навчально-виховного процесу. Також вона характеризується добровільним, свідомим, вільним вибором змісту, форм, засобів, методів взаємодії, використанням різних джерел інформації, можливістю самореалізації, самоствердження. По-друге, у межах такої діяльності діти набувають особистий досвід, знання небезпек навколишнього (природного, техногенного та соціального) середовища життєдіяльності, розвивають необхідні вміння та навички попередження та усунення їх прояву. По-третє, різноманітна позаурочна діяльність сприяє розвитку спільного інтересу в дітей, підвищує їх пізнавальну активність та інтелект. По-четверте, допомагає вчителеві подолати стереотипи у сприйнятті дитини, сприяє розвитку її потенційних та спонукально-мотиваційних сутнісних сил. По-п'яте, цілеспрямоване і вміле використання вчителем різноманітних форм позаурочної діяльності допомагає учням подолати суперечності між "Я"-ідеалом і "Я"-реальністю, що створює можливості усвідомлення свого місця у світі, значення власної поведінки для безпеки при взаємодії з природним, техногенним, соціальним середовищами життєдіяльності.

У другому розділі - "Розробка моделі готовності майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності" - проаналізовано стан підготовки студентів вищих навчальних закладів до зазначеної діяльності; розроблено модель готовності майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності; визначено критерії, показники та рівні її сформованості.

Аналіз наукових досліджень засвідчив, що підходи й технології, які сьогодні використовуються у професійній освіті стосовно формування безпечної поведінки підлітків, є недостатньо ефективними. Зазначено, що відповідна підготовка майбутніх учителів має ґрунтуватися на єдності теоретичної і практичної, психологічної, педагогічної і методичної підготовки, особистісно орієнтованому підході. Підготовка майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності розглядається нами як спеціально організований процес, спрямований на опанування знаннями, практичними вміннями, необхідними для вирішення завдань професійно-педагогічної діяльності у визначеній сфері.

Психолого-педагогічні дослідження дозволяють показником ефективності підготовки студентів до зазначеної діяльності та її результатом визначити готовність. Розроблено модель готовності майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності, яку розглянуто у вигляді системи взаємопов'язаних елементів: соціального замовлення на вчителя, підготовленого до виховання особистості безпечного типу, складових готовності, її критеріїв та показників, рівнів готовності студентів. У ході дослідження визначено структурні компоненти готовності майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-діяльнісний, емоційно-вольовий, оцінно-коригуючий.

Мотиваційно-ціннісний компонент включає соціальні, навчально-пізнавальні та професійні мотиви; вітальні, моральні, родинні цінності, що спонукають студентів до засвоєння відповідних знань та набуття вмінь формування у підлітків безпечної поведінки. Когнітивний містить знання, необхідні вчителю для здійснення цієї діяльності (загальнонаукові, спеціальні, педагогічні, психологічні, методичні щодо організації позаурочної діяльності). Операційно-діяльнісний охоплює вміння та життєві навички, необхідні студентам для здійснення позаурочної діяльності в сфері безпеки, методів психолого-педагогічної діагностики та впливу на підлітків, практичні вміння (гностичні, проектувальні, конструктивні, організаторські, комунікативні). Емоційно-вольовий відображає відношення вчителя до ситуації взаємодії з підлітками, можливості контролю своїх емоційних проявів. Оцінно-коригуючий компонент передбачає оцінку рівня сформованості безпечної поведінки підлітків, уміщує методи, які допомагають виявити недоліки, скоригувати подальшу роботу.

Для оцінювання готовності майбутнього вчителя до формування в учнів безпечної поведінки виокремлено наступні критерії: теоретичний (системність, міцність, глибина та усвідомленість знань щодо безпеки поведінки та методики організації позаурочної діяльності, основних законів, програм, проектів, спрямованих на безпеку життя та збереження здоров'я людини в Україні та світі); практичний (навички діагностики та інтерпретації типу поведінки підлітка, організації і проведення позаурочної роботи з школярами, використання активних методів навчання в позаурочній діяльності, спілкування, розробка проблемних завдань із метою формування безпечної поведінки); ціннісний (професійно-педагогічна спрямованість на позаурочну навчально-виховну роботу з питань безпеки життєдіяльності; ціннісне ставлення до життя і здоров'я як власного, так і учнів); особистісний (позитивне ставлення до особистості підлітка, здатність до саморегуляції та керування емоційним станом); оцінний (здатність аналізувати та оцінювати результати власної педагогічної діяльності, уміння коригувати педагогічний процес у разі виявлення змін у поведінці підлітка). З'ясовано, що ціннісний критерій визначає спрямованість на педагогічну діяльність (зокрема позаурочну); теоретичний - повноту професійних знань; практичний - уміння студентів творчо, самостійно проектувати та реалізовувати позаурочні заходи щодо формування безпечної поведінки; особистісний - володіння студентами власними емоціями; оцінювальний - уміння оцінювати та удосконалювати діяльність.

На основі визначених критеріїв розроблено 4 рівні готовності майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності: високий, достатній, середній, низький. Низький характеризується володінням знаннями основного матеріалу з безпеки життєдіяльності, валеології та методики організації позаурочної діяльності на рівні уявлення. Кожне із загальнопедагогічних, методичних, оцінних умінь виявляється частково, непереконливо, нерівномірно. Студент не завжди усвідомлює важливе значення безпечної поведінки в житті підлітка й не прагне підвищувати рівень фахової підготовки до її формування, позитивна мотивація діяльності у нього не сформована. Середній передбачає володіння фаховими знаннями з безпеки життєдіяльності та методики організації позаурочної діяльності на рівні розпізнавання, коли правильна відповідь обирається з кількох альтернативних. Наявні труднощі в процесі застосування методичних знань, умінь та навичок. Мотиви навчально-пізнавальної діяльності сформовані недостатньо, нестійкі, носять прагматичний характер і змінюються під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників. Достатній рівень характеризується вільним володінням основними поняттями, науковою педагогічною термінологією, сутнісними характеристиками процесу формування безпечної поведінки, що дає можливість самостійного теоретичного чи практичного обґрунтування, відтворення та застосування. Кожне із загальнопедагогічних, методичних, оцінних умінь виявляється переконливо, здебільшого усвідомлено і гнучко. Відповідальність за збереження життя і здоров'я учнів та свого власного домінує в мотиваційній сфері студента. Високий рівень характеризується ґрунтовними знаннями майбутнього вчителя з проблеми формування безпечної поведінки. Кожне із загальнопедагогічних, методичних, оцінних умінь у визначеній сфері позаурочної діяльності виявляється яскраво, усвідомлено, гнучко, при їх тісній взаємодії. Для студента характерна висока моральна активність та культура безпечної поведінки, почуття громадянської відповідальності за збереження життя і здоров'я учнів.

Реалізація моделі готовності майбутніх фахівців до формування безпечної поведінки підлітків здійснювалась на основі виявлених педагогічних умов серед яких: сформованість професійно-значимих знань, умінь, навичок із питань безпеки життєдіяльності; ґрунтовна методична підготовка студентів до організації позаурочної діяльності; розвинена культура власної безпечної поведінки майбутнього вчителя; використання сучасних педагогічних технологій та активних методів навчання.

У третьому розділі - "Експериментальна перевірка ефективності моделі підготовки майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності" - досліджено існуючий стан підготовки майбутніх учителів у визначеній сфері; представлено діагностику рівня готовності студентів до формування безпечної поведінки підлітків; розроблено технологію підготовки майбутніх учителів до зазначеної діяльності; проаналізовано й узагальнено результати дослідно-експериментальної роботи.

Програма експериментальної роботи передбачала реалізацію констатувального, формувального та аналітико-узагальнюючого етапів.

Відповідно до завдань констатувального етапу експерименту аналізувався рівень підготовки вчителів та студентів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності. Діагностування проводилося на основі анкетування, спостережень, бесід, виконання тестових завдань, аналізу розробок уроків та позаурочних заходів студентів і молодих учителів з питань безпечної поведінки. За результатами констатувального етапу експерименту виявлено відсутність у студентів та вчителів достатнього рівня сформованості компонентів готовності до формування безпечної поведінки підлітків.

На формувальному етапі експериментальної роботи впроваджувалася розроблена технологія підготовки майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків, яка передбачала реалізацію ціле-мотиваційного, змістового, операційно-діяльнісного, контрольно-оцінного та результативного компонентів. Ціле-мотиваційний компонент запропонованої технології передбачає орієнтацію на роль та місце позаурочної діяльності у процесі формування безпечної поведінки підлітків та проектування цілей та завдань підготовки майбутніх учителів. Змістовий компонент охоплює знання змісту, принципів, напрямів, форм, методів формування безпечної поведінки підлітків, ролі, структури, функцій і напрямів позаурочної діяльності, педагогічної діагностики, а також удосконалення змісту курсів "Безпека життєдіяльності", "Охорона праці" щодо збагачення їх інформацією про формування безпечної поведінки підлітків. Окрім того, було розроблено спеціальний курс "Підготовка майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності". Операційно-діяльнісний компонент характеризується основними формами, методами та засобами діяльності викладача і студента, спрямованими на ефективне досягнення мети та завдань підготовки майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності. Контрольно-оцінний компонент передбачав оцінку, контроль, самооцінку й самоконтроль рівня готовності студентів до визначеної діяльності з метою їх аналізу та відповідної корекції процесу навчання. Результативний компонент характеризується певним рівнем сформованості готовності студентів до формування безпечної поведінки підлітків, який проявляється через сукупність знань, умінь, мотивів, цінностей тощо.

Формувальний етап експерименту проводився у вигляді порівняння результатів діяльності експериментальних і контрольних груп, які спеціально підбиралися з метою створення однакових вихідних умов експерименту, що забезпечували відносну рівність: вік студентів (студенти одного курсу), приблизно однаковий склад і початковий рівень знань та умінь, однакова кількість годин на вивчення предметів та спецкурсів з питань безпеки життєдіяльності тощо. В експериментальних групах реалізація технології готовності студентів до формування безпечної поведінки здійснювалася шляхом упровадження всього комплексу визначених педагогічних умов, у контрольних - реалізації окремих елементів розробленої технології.

Аналіз результатів дослідження свідчить, що в експериментальних групах відбулися позитивні зміни в показниках, що характеризують рівні сформованості компонентів готовності майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків порівняно з контрольними групами.

Рис. Динаміка змін у компонентах готовності майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків (експериментальні та контрольні групи)

Узагальнену характеристику рівнів готовності майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності на етапах вхідного та вихідного зрізів у контрольних та експериментальних групах подано в таблиці 1. У результаті впровадження розробленої технології навчання та реалізації педагогічних умов високого та достатнього рівня досягли 184 студенти (60,1%) експериментальних груп і 65 студентів (20,2%) контрольних груп. Середнього та низького рівня - відповідно 122 студенти (39,9%) експериментальних і 257 студентів (79,8%) контрольних груп.

Таблиця 1. Рівні готовності майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності (порівняння вхідного та вихідного зрізів формувального етапу експерименту)

Таким чином, аналіз результатів експериментальної роботи підтвердив гіпотезу дослідження, ефективність розробленої моделі готовності студентів та доцільність її впровадження в практику професійної підготовки майбутніх учителів.

Узагальнення результатів наукового дослідження дає підстави зробити такі висновки та окреслити перспективи подальшої роботи:

1. На основі аналізу філософської, психолого-педагогічної та спеціальної літератури в дисертації зроблено висновок про те, що проблема підготовки майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності є актуальною і соціально значущою, але недостатньо теоретично розробленою та практично реалізованою. Зазначено, що в основу такої підготовки покладено принципи науковості, системності й неперервності, гуманізації, інтеграції, міжпредметного зв'язку, наочності, варіативності змісту освіти, проблемності, взаємозв'язку небезпек, їхніх причин і наслідків, поєднання педагогічного керівництва з ініціативою та самостійністю майбутніх фахівців. Визначено основні підходи до вирішення зазначеної проблеми, що передбачають єдність теоретичної і практичної, психологічної, педагогічної і методичної підготовки, особистісну орієнтацію навчально-виховного процесу, врахування регіональних вимог, типових небезпечних ситуацій та особливостей поведінки при їх прояві.

2. Уточнено сутнісну характеристику поняття "безпечна поведінка", що визначається як система дій або вчинків, спрямованих на забезпечення оптимального рівня захищеності в усіх сферах життєдіяльності та характеризує загальне ставлення людини як до власної безпеки та життя і здоров'я, так і оточуючих, екологічно безпечного природного середовища.

Сутність поняття формування безпечної поведінки підлітків розглядається як активний педагогічний процес, спрямований на поступову побудову системи свідомих дій і вчинків підлітків, що забезпечують оптимальний рівень захищеності у всіх сферах життєдіяльності. У ході дослідження визначено, що формування безпечної поведінки здійснюється в кілька етапів: від елементарних уявлень про небезпеки та алгоритмів поведінки в небезпечних ситуаціях до створення власних моделей поведінки з урахуванням власних фізичних, психологічних можливостей, досвіду та вмінь. Доведено, що значний потенціал у формуванні безпечної поведінки підлітків належить позаурочній діяльності, під якою розуміємо різні види діяльності виховного та освітнього характеру, що проводяться навчальним закладом поза навчальним планом у позаурочний час.

3. Розроблена модель готовності майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності містить п'ять компонентів: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-діяльнісний, емоційно-вольовий, оцінно-коригуючий. Обґрунтовано критерії (ціннісний, теоретичний, практичний, особистісний, оцінний), показники та рівні готовності майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків. Доведено, що готовність майбутніх учителів до зазначеної діяльності визначається системою критеріїв, що передбачають: спрямованість на педагогічну діяльність, повноту професійних знань, уміння студентів творчо, самостійно проектувати та реалізовувати позаурочні заходи щодо формування безпечної поведінки, володіння студентами власними емоціями, вміння оцінювати та коригувати діяльність.

Показниками готовності обрано професійно-педагогічну спрямованість; ціннісне ставлення до життя і здоров'я учнів; системність та ґрунтовність загальнотеоретичних, правових, психолого-педагогічних знань; глибину та усвідомленість знань із питань безпеки та методики організації позаурочної діяльності, основних законів, програм, проектів, спрямованих на забезпечення безпеки життя та збереження здоров'я людини в Україні та світі; навички діагностики та інтерпретації типу поведінки підлітка; організацію і проведення позаурочної роботи з підлітками; використання активних методів навчання; спілкування з підлітками; складання проблемних завдань із метою формування безпечної поведінки; позитивне ставлення до особистості підлітка; здатність до саморегуляції та керування своїм емоційним станом; аналіз та оцінювання результатів власної педагогічної діяльності; уміння вносити корективи в педагогічний процес у разі виявлення змін у поведінці підлітка. Обґрунтовано такі рівні готовності: низький, середній, достатній, високий.

4. Визначено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності: сформованість професійно-значущих знань, умінь, навичок із питань безпеки життєдіяльності забезпечувалась через актуалізацію та поглиблення вивчення дисциплін "Безпека життєдіяльності", "Охорона праці" тощо; ґрунтовність методичної підготовки студентів до організації позаурочної діяльності реалізовувалася шляхом удосконалення спеціальних курсів; сформованість культури безпечної поведінки майбутнього вчителя здійснювалося узгодженням діяльності, відношенням до проблеми безпеки як власної, так і інших людей, суспільства й природи в цілому; використання сучасних педагогічних технологій та активних методів навчання - через упровадження у навчальний процес комп'ютерних, ігрових, тренінгових технологій тощо.

5. У ході дослідження теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено зміст і технологію підготовки майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності, що забезпечувалася різними формами, методами та засобами. За розробленою технологією формувальний етап експерименту передбачав реалізацію ціле-мотиваційного, змістового, операційно-діяльнісного, контрольно-оцінного та результативного компонентів.

Порівняльний аналіз результатів констатувального і формувального етапів експерименту підтверджує педагогічну ефективність розробленої технології підготовки майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочний час, що виявляється у значному підвищенні рівня готовності студентів до відповідної діяльності. Як засвідчили результати вихідного зрізу, в експериментальних групах високого і достатнього рівня досягли 60,1% студентів (у контрольних - 20,2%); кількість студентів із середнім та низьким рівнем зменшилась на 52,6% (у контрольних - 13,1%). Статистичні показники підтверджують достовірність висновків щодо результативності запропонованої технології та педагогічних умов її реалізації.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів окресленої проблеми. Подальший науковий пошук вбачаємо у таких напрямах: підготовка майбутніх учителів до формування безпечної поведінки молодших школярів у позаурочній діяльності; порівняння аспектів формування безпечної поведінки підлітків у різних країнах; дослідження проблеми формування безпечної поведінки людини в історії світової та української педагогічної думки.

Список публікацій за темою дисертації

1. Васильєва Р.Ю. Методичні рекомендації до практичних робіт з безпеки життєдіяльності / Р.Ю. Васильєва, Л.М. Семенець. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. - 68 с.

2. Васильєва Р.Ю. Вивчення функціонального стану організму студентів університету / Р.Ю. Васильєва, Л.М. Семенець // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2004. - № 24. - С. 221-225.

3. Васильєва Р.Ю. Збереження життя і здоров'я дітей в системі виховання С.Ф. Русової / Р.Ю. Васильєва // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. - 2006. - Вип. 39. - С. 46-48.

4. Васильєва Р.Ю. Підготовка майбутніх педагогів до формування безпечної поведінки школярів / Р.Ю. Васильєва // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Г. Сковороди. Спеціальний випуск. - 2006. - С. 97-99.

5. Васильєва Р.Ю. Культура безпечної поведінки як складова педагогічної культури майбутнього вчителя / Р.Ю. Васильєва // Педагогічні науки. Збірник наукових праць Херсонського державного університету. - 2006. - № XXXXIII. - С. 226-229.

6. Васильєва Р.Ю. Підготовка вчителів ОБЖД в системі неперервної освіти / Р.Ю. Васильєва // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. праць / Вінницький державний педагогічний університет. - 2007. - № 15. - С. 227-231.

7. Васильєва Р.Ю. Особистісний чинник ризику і безпечна поведінка підлітків / Р.Ю. Васильєва // Проблеми сучасної педагогічної освіти. - Ялта, 2007. - № 14. - С. 153-158.

8. Васильєва Р.Ю. Система підготовки вчителів "Основ безпеки життєдіяльності" та "Основ здоров'я" до організації безпечної позаурочної діяльності підлітків / Р.Ю. Васильєва // Наукові записки. Серія Психологія і педагогіка. - Острог: ОДА, 2007. - С. 65-72.

9. Васильєва Р.Ю. Підготовка майбутніх учителів до формування безпечної поведінки школярів у зоні радіаційного контролю / Р.Ю. Васильєва, Р.Г. Андрійчук // Науковий вісник Південноукраїнського педагогічного університету. - 2008. - № 1-2. - С. 14-19.