Підготовка майбутнього вчителя початкових класів до організації групової навчальної діяльності учнів

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД „КРИМСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” (м. ЯЛТА)

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

УДK 373.3-057.75.001:37.091.31-059.2

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ГРУПОВОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Ратовська Світлана

Вікторівна

Ялта - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим.

Науковий керівник:

доктор педагогічних наук, професор

Пєхота Олена Миколаївна,

Миколаївський державний університет імені В. О. Сухомлинського,

Інститут педагогічної освіти, директор.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

Карпова Елла Едуардівна,

Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, завідувач кафедри дошкільної педагогіки;

кандидат педагогічних наук, доцент Денисенко Вероніка В'ячеславівна, Херсонський державний університет, доцент кафедри педагогіки початкової освіти.

Захист відбудеться „26” березня 2010 р. об 11.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 53.130.01 при Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) за адресою: 98635, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2, ауд. 15.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) за адресою: 98635, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2.

Автореферат розісланий „23” лютого 2010 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н. В. Горбунова

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасні тенденції розвитку світової цивілізації вимагають переосмислення ролі освіти в суспільстві. В умовах модернізації вітчизняної підготовки вчителя актуальними стають сьогоденні та перспективні потреби педагога як знаннєвої людини та творця, адаптація вимог його майбутньої професійної діяльності до європейських стандартів навчання, Болонського процесу. Коло цих завдань визначено Конституцією України та нормативними документами про освіту: Законами України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, „Про інноваційну діяльність”, Національною доктриною розвитку освіти, Державною програмою „Вчитель” та ін. Їх розв'язання потребує і нових підходів до процесу та результату підготовки майбутнього вчителя початкових класів.

Проблемам професійної самодосконалості майбутнього фахівця початкової освіти, його здатності до самостійної й усвідомленої дії в умовах нової структури, змісту вітчизняної початкової школи, впровадження компетентнісного підходу до навчання молодших школярів присвячено дослідження Н. М. Бібік, В. І. Бондаря, М. С. Вашуленка, О. Я. Савченко.

Багатогранність діяльності сучасного вчителя початкових класів вимагає широкої реалізації технологічного підходу в професійній підготовці; потребує посилення уваги до його індивідуальності, формування педагога як творчої особистості, створення ним особистісно_професійних програм саморозвитку. Ці проблеми є основоположними в роботах Н. В. Кічук, О. М. Пєхоти, С. О. Сисоєвої. Важливе місце в модернізації підготовки майбутнього вчителя початкових класів посідають праці Л. О. Хомич, де висвітлюються закономірності та принципи сучасної педагогічної системи підготовки фахівця; Л. Л. Хоружої - формування його етичної компетентності; С. М. Мартиненко - застосування педагогом методів педагогічної діагностики; О. Г. Кучерявого - розвитку його професійного самовиховання; Н. В. Гузій - становлення професіоналізму майбутнього вчителя в процесі багатоступеневої педагогічної освіти; Л. Є. Пєтухової - формування професійних компетенцій. У цьому контексті привертають увагу роботи Н. А. Глузман, у яких досліджуються умови формування у майбутнього педагога узагальнених прийомів розумової діяльності; В. В. Денисенко - ціннісних його орієнтацій; М. В. Овчинникової - готовності до варіативної організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів.

Водночас, відповідно до сучасних реалій майбутній учитель початкових класів має бути інтелектуально розвинутим, соціально активним, компетентно застосовувати різноманітні технології й засоби для здійснення найважливішої професійної функції - готувати вихованців до успішного співіснування в соціумі. Тому, організація групової навчальної діяльності молодших школярів стає невід'ємною складовою змісту і технологій професійної діяльності педагога. На це вказують дослідження американських (Д. Джонсона, Р. Джонсона, С. Кагана, Р. Славіна) та західноєвропейських (П. Блачфорда, М. Галтона, П. Кутніка) науковців. Вітчизняними дослідженнями доведено необхідність організації вчителем початкових класів навчальної діяльності учнів у малих групах і з метою реалізації розвивального навчання (К. Ф. Нор), диференціації навчального процесу (О. В. Кузьміна), підвищення інтелектуального розвитку вихованців (Н. І. Потапова). Проте, відсутні спеціальні дослідження підготовки майбутнього фахівця початкової освіти до ефективної організації групової навчальної діяльності учнів.

Отже, все більш гострими постають протиріччя між:

– модернізацією змісту вітчизняної початкової освіти через зміну її головної мети і відсутністю професійно-компетентного педагога з новим типом мислення, здатного забезпечити різнобічний розвиток учня як особистості та найвищої цінності суспільства;

– об'єктивними потребами індивідуально-творчої та практичної спрямованості навчального процесу в педагогічному вищому навчальному закладі України і недостатнім рівнем розробленості стратегії щодо впровадження технологічного та компетентнісного підходів у його організацію, що викликана новим поглядом на якість підготовки сучасного фахівця початкової освіти;

– значною кількістю досліджень, спрямованих на модернізацію підготовки майбутнього вчителя початкових класів за умови переходу до ступеневої освіти, впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу, і невирішеністю питань щодо формування та розвитку його технологічної компетентності.

Розв'язання цих протиріч передбачає пошук комплексу таких педагогічних умов, які найбільшою мірою сприяють оволодінню майбутнім учителем належним рівнем технологічної компетентності і дозволять йому в професійній діяльності ефективно організовувати групову навчальну діяльність молодших школярів. Недостатня розробленість визначених питань та їх актуальність зумовили вибір теми дослідження: „Підготовка майбутнього вчителя початкових класів до організації групової навчальної діяльності учнів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану наукової роботи Інституту педагогічної освіти Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського „Технологічна культура сучасного викладача як складова його педагогічної майстерності” (державний реєстраційний номер 0109U002904). Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні вченої ради Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (протокол №7 від 01 березня 2006 р.), узгоджено рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №4 від 25 квітня 2006 р.).

Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні, теоретичній розробці та експериментальній перевірці комплексу педагогічних умов підготовки майбутнього вчителя початкових класів до організації групової навчальної діяльності учнів.

Відповідно до мети дослідження розв'язувалися такі завдання:

1. Науково обґрунтувати ступінь досліджуваності проблеми підготовки майбутнього вчителя початкових класів до організації групової навчальної діяльності учнів у теорії та практиці.

2. Охарактеризувати показники, критерії та рівні підготовки майбутнього педагога до організації групової навчальної діяльності молодших школярів.

3. Виявити комплекс педагогічних умов, що забезпечують розвиток належного рівня технологічної компетентності майбутнього вчителя початкових класів як результату його ефективної підготовки до організації групової навчальної діяльності учнів.

4. Створити, обґрунтувати та здійснити експериментальну перевірку моделі реалізації комплексу педагогічних умов підготовки майбутнього фахівця початкової освіти до організації групової навчальної діяльності молодших школярів.

5. Розробити науково-практичні рекомендації для викладачів педагогічних дисциплін, методистів педагогічних практик та студентів щодо вдосконалення підготовки майбутнього вчителя початкових класів до організації групової навчальної діяльності молодших школярів.

Об'єкт дослідження - професійно-педагогічна підготовка майбутнього вчителя початкових класів.

Предмет дослідження - педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя початкових класів до організації групової навчальної діяльності молодших школярів.

Методологічну основу дослідження становлять закони діалектики та загальні положення теорії пізнання, її основні методологічні принципи (єдності теорії та практики, творчості, об'єктивності, всебічності, якості та кількості) та підходи (системний, діяльнісний, особистісний, критеріальний, технологічний, суб'єктний, компетентнісний). Визначальним методологічним орієнтиром у розв'язанні завдань дослідження є застосування ідей технологічного та компетентнісного підходів у сучасну педагогічну освіту.

Теоретичними основами дослідження є концептуальні положення психології та педагогіки, що розкривають закономірності та принципи: гуманізації, демократизації університетської освіти (О. В. Глузман, М. Б. Євтух, І. А. Зязюн, В. Г. Кремень); її технологізації (О. К. Дусавицький, О. М. Пєхота, А. В. Фурман, Г. П. Щедровицький); соціально-психологічної підготовки вчителя (О. Ю. Пономарьова, В. А. Семиченко, Т. С. Яценко); взаємодії суб'єктів педагогічного процесу (Г. П. Васянович, Г. Є. Гребенюк, Р. С. Гуревич); формування їхньої професійної компетентності, творчого потенціалу та професіоналізму (Н. М. Бібік, О. Я. Савченко, С. О. Сисоєва); ефективної педагогічної діяльності (М. В. Гриньова, Е. Е. Карпова, Л. В. Кондрашова, Н. С. Побірченко, Л. І. Редькіна); організації самостійної пізнавальної діяльності майбутнього педагога (М. Я. Ігнатенко, М. М. Солдатенко, О. Г. Ярошенко).

Для вирішення поставленої мети застосовано комплекс методів наукового дослідження. Для аналізу стану проблеми в теорії та практиці педагогічної освіти, конкретизації предмету, мети дослідження застосовувалися теоретичні методи: аналіз наукової літератури, нормативної й навчально-методичної документації, що присвячена проблемам підготовки майбутнього вчителя початкових класів до організації групової навчальної діяльності учнів. Із метою дослідження стану підготовки, виявлення рівня сформованості технологічної компетентності студента; обґрунтування оптимального комплексу педагогічних умов для здійснення ефективної підготовки застосовувались емпіричні методи: анкетування, спостереження, тестування, педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний та результативний етапи). Для впорядкування, узагальнення і формалізації емпіричних даних із метою забезпечення вірогідності та об'єктивності результатів матеріали експериментального дослідження піддавалися обробці методами математичної статистики.

Експериментальна база дослідження. Експериментальне дослідження проводилося на базі факультету педагогіки та психології, Євпаторійського педагогічного факультету, філії у м. Армянську Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Інституту педагогічної освіти Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського, факультету дошкільної та початкової освіти Херсонського державного університету, педагогічного факультету Криворізького державного педагогічного університету в три етапи впродовж 2005-2010 рр. На різних етапах дослідження охоплено 878 осіб, серед яких студенти, викладачі педагогічних дисциплін, методисти педагогічних практик, а також директори загальноосвітніх шкіл, учителі початкових класів, молодші школярі та їхні батьки.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що: вперше конкретизовано, теоретично обґрунтовано показники, критерії та рівні підготовки майбутнього вчителя початкових класів до організації групової навчальної діяльності учнів, виявлено комплекс педагогічних умов для досягнення належного рівня досліджуваної підготовки, визначено структурні компоненти технологічної компетентності майбутнього педагога початкової освіти як результату його підготовки, створено модель реалізації комплексу педагогічних умов підготовки майбутнього вчителя початкових класів до організації групової навчальної діяльності учнів; уточнено і науково обґрунтовано зміст понять „організація групової навчальної діяльності молодших школярів”, „технологічна компетентність майбутнього вчителя початкових класів”, „підготовка майбутнього вчителя початкових класів до організації групової навчальної діяльності учнів”; подальшого розвитку набули групові форми організації навчальної діяльності учнів початкової школи та студентів педагогічних вищих навчальних закладів, методи самооцінювання майбутнім педагогом початкових класів власної професійної підготовки.

Практичне значення одержаних результатів полягає у впровадженні в навчальний процес педагогічних вищих навчальних закладів комплексу таких педагогічних умов, що ґрунтуються на технологічно_компетентнісному підході до підготовки майбутнього педагога, забезпечують формування технологічної компетентності майбутнього вчителя на належному рівні. Удосконалено зміст лекційних та практичних занять із дисциплін „Дидактика”, „Педагогічні технології у початковій школі”, „Основи педагогічної майстерності”, окремі методики початкового навчання; зміст педагогічних практик за умови розробки та впровадження різнорівневих науково-дослідницьких завдань, спрямованих на дослідження педагогічного та власного досвіду. Розроблено та впроваджено спецкурс „Групова навчальна діяльність молодших школярів”, змістовно насичений різними варіантами групової навчальної діяльності учнів початкової школи. Застосовано групові форми організації групової навчальної діяльності студентів в аудиторний та позааудиторний періоди навчання. Апробовано науково-практичні рекомендації для викладачів педагогічних дисциплін, методистів педагогічних практик, студентів для підвищення рівня підготовки до організації групової навчальної діяльності молодших школярів.

Наукові положення, експериментальні розробки та методичні рекомендації впроваджено в навчально-виховний процес факультету педагогіки та психології Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (акт про впровадження №9 від 21.05.2009 р.), Інституту педагогічної освіти Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського (акт про впровадження №08/816 від 19.05.2009 р.), факультету дошкільної та початкової освіти Херсонського державного університету (акт про впровадження №07-12/713 від 18.05.2009 р.), педагогічного факультету Криворізького державного педагогічного університету (акт про впровадження №06-211 від 11.06.2009 р.), загальноосвітніх шкіл №№1, 2, 3, 4, 6, 7, 8 в м. Армянську Автономної Республіки Крим (акт Армянського міського відділу освіти про впровадження №515/01-06 від 14.05.2009 р.).

Апробація результатів дослідження здійснювалася під час обговорення на: міжнародних: „Технології педагогічної освіти: теорія, досвід, перспективи розвитку в умовах Болонського процесу” (м. Миколаїв, 2006 р.); „Місія викладача вищої школи в контексті освітніх викликів” (м. Львів, 2008 р.); „Проблема якості виховання і навчання у системі неперервної освіти” (м. Івано-Франківськ, 2008 р.); „Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка” (м. Суми, 2009 р.); „Інновації в педагогічній освіті європейського простору” (м. Полтава, 2009 р.); „Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти в контексті Болонського процесу” (м. Ялта, 2007-2010 рр.); „Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України” (м. Ялта, 2006-2009 рр.); всеукраїнських: „Якість підготовки фахівців в умовах Болонського процесу” (м. Одеса, 2007 р.); „Вища школа України в умовах глобалізації та інтеграції” (м. Черкаси, 2008 р.); „Ідеї андрагогіки в педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського та їх реалізація в сучасних умовах” (м. Сімферополь, 2008 р.); „Формування адекватної самооцінки як фактор реалізації професійного потенціалу особистості” (м. Херсон, 2009 р.); міжвузівських, присвячених VIII, ІХ, Х, ХІ тижням науки, „Професійна підготовка майбутнього спеціаліста: проблеми теорії та практики” (м. Ялта, 2006-2009 рр.) науково-практичних конференціях.

Хід та результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедр педагогіки, гуманітарних наук філії в м. Армянську, методик початкової та дошкільної освіти Євпаторійського педагогічного факультету Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), кафедри освітніх технологій Інституту педагогічної освіти Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження представлено в 15 наукових та навчально-методичних працях, усі одноосібні. Із них: 11 - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 - у збірці наукових праць, 3 - науково-практичні рекомендації.

Структура дисертації складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи - 281 сторінка, з них - 180 сторінок основного тексту. Список використаних джерел включає 270 найменувань (з них 34 - іноземною мовою) на 32 сторінках. Дисертація містить 6 рисунків та 11 таблиць, що займають 2 самостійні сторінки тексту.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт та предмет дисертаційної роботи, розкрито її методологічні та теоретичні основи і методи дослідження, окреслено наукову новизну, практичну значущість одержаних результатів, подано інформацію про апробацію й упровадження результатів дослідно_експериментальної роботи.

У першому розділі „Науково-теоретичні основи підготовки майбутнього вчителя початкових класів до організації групової навчальної діяльності учнів” розглянуто етапи досліджуваності групової навчальної діяльності учнів як педагогічного явища; розкрито специфіку її організації в початковій школі; здійснено порівняльний аналіз організації групової навчальної діяльності учнів за традиційними підходами та в системі малих груп; визначено сутність та особливості формування фасилітаторської позиції сучасного вчителя початкових класів.

Теоретичний аналіз концепцій, ідей, творчого досвіду науковців щодо організації групової навчальної діяльності молодших школярів, дозволив визначити такі теоретико-методичні етапи її дослідження як педагогічного явища у вітчизняній дидактиці:

– експериментування й новаторства (20-50-ті роки XX ст.), представлений роботами О. Г. Ривіна та його послідовників цього періоду;

– емпірико-теоретичний (60_70-ті роки XX ст.) - ідеї та концепції наукової школи Д. Б. Ельконіна - В. В. Давидова, праці М. О. Данилова, Х. Й. Лийметса, І. Т. Огороднікова, І. М. Чередова;

– методичний (80-ті роки XX ст.) - праці Я. І. Бурлака, В. О. Вихрущ, В. К. Дьяченка, Є. С. Задої, О. Г. Ярошенко;

– технологічний (початок 90-х років ХХ ст. до сьогодні) - дослідження Н. М. Бібік, Л. В. Бондар, О. В. Кузьміної, С. П. Логачевської, К. Ф. Нор, О. Я. Савченко, А. В. Фурмана.

За результатами аналізу психолого-педагогічних досліджень, проведених вітчизняними, соціально-педагогічного проекту SPRinG (Велика Британія) уточнено та науково обґрунтовано основні положення організації майбутнім учителем початкових класів групової навчальної діяльності учнів:

– організація групової навчальної діяльності молодших школярів - це така взаємодія вчителя й учнів - суб'єктів педагогічного процесу, що реалізується через спеціально впорядковані відповідно цілям початкової школи їх навчально-пізнавальні дії; відбувається в певному режимі - системі малих навчальних груп і через опосередковане керівництво вчителем та його педагогічну підтримку сприяє розв'язанню завдань початкової освіти;

– порівнюючи організацію навчальної діяльності учнів на засадах системи малих груп із традиційними підходами, висвітлено спрямованість професійної діяльності педагога на таку зміну навчального процесу в початковій школі, яка дозволяє створити умови щодо залучення вихованця до шкільного життя, спонукання його до самоосвіти, оволодіння ним досвідом поведінки в соціумі, інтелектуального розвитку, а також реалізувати принципи розвивального та диференційованого навчання;

– фасилітаторська позиція вчителя початкових класів по відношенню до учня розуміється як система гуманістичних поглядів, установок, цінностей педагога, що підкріплена його позитивним спрямуванням, наявністю реальних знань, умінь та навичок, креативним досвідом, необхідними для організації групової навчальної діяльності учнів. Сформованість її дозволяє майбутньому фахівцеві проводити самодослідження; бути самодостатньою особистістю в багатоманітній царині спілкування та впливів, досягти успіху в педагогічній діяльності, зайняти позицію суб'єкта індивідуального професійного розвитку протягом усього життя.

Проведений теоретичний аналіз сучасних досліджень Н. М. Бібік, О. В. Глузмана, І. А. Зязюна, О. М. Пєхоти, О. Я. Савченко, С. О. Сисоєвої, А. В. Фурмана, Л. Л. Хоружої стосовно переходу до нових стандартів вищої педагогічної освіти уможливив виокремлення технологічного, компетентнісного підходів у підготовці майбутнього вчителя початкових класів, зокрема до організації групової навчальної діяльності учнів, та узагальнити позицію дослідницького пошуку.

Отже, підготовка майбутнього вчителя початкових класів до організації групової навчальної діяльності школярів розглядається як цілісний педагогічний процес взаємопов'язаної діяльності суб'єктів: викладача (викладання, організація та управління груповою навчальною діяльністю студента) й майбутнього вчителя (учіння, організація самостійної навчальної діяльності в малих групах). Оволодіння студентом знаннями, вміннями, навичками, досвідом щодо організації групової навчальної діяльності учнів призведе до гарантованих досягнень прогнозованого кінцевого результату - сформованої технологічної компетентності майбутнього вчителя початкових класів.

Технологічна компетентність майбутнього педагога як персональна властивість являє собою відрефлексовану спрямованість особистості на відбір та застосування найбільш ефективних варіантів організації групової та міжгрупової взаємодії молодших школярів у навчальному процесі початкової школи. Сформованість її на належному рівні дозволить майбутньому фахівцеві бути конкурентноспроможним, мобільним, брати активну участь у соціальних проектах, зробити внесок у розвиток суспільства, власного успіху.

У другому розділі „Стан підготовки майбутнього вчителя початкових класів до організації групової навчальної діяльності учнів” визначено показники, критерії та рівні підготовки студента до організації групової навчальної діяльності молодших школярів; досліджено її існуючий стан; розглянуто структуру технологічної компетентності майбутнього вчителя початкових класів; обґрунтовано комплекс педагогічних умов зазначеної підготовки та створено модель для його ефективної реалізації.

Показниками підготовки майбутнього фахівця початкової освіти до організації групової навчальної діяльності учнів визначено: теоретичну, практичну насиченість змісту підготовки ідеями технологічного та компетентнісного підходів до навчання молодших школярів, теорією, практикою організації їхньої групової навчальної діяльності; характер організації навчальної діяльності студента в період особистого професійного становлення. Оцінювання рівнів підготовки вчителів_практиків та студентів, що брали участь в експерименті, здійснювалося за такими критеріями: ступінь їх потреби і здатності організовувати групову навчальну діяльність молодших школярів; ступінь: володіння знаннями із зазначеного аспекту; практичної спроможності творчо використовувати отримані знання; потреби в самореалізації. Підготовка майбутнього педагога початкових класів до організації групової навчальної діяльності учнів визначається рівнем розвитку його технологічної компетентності.

Компонентами такої компетентності, в яких виявляється підготовка майбутнього вчителя початкових класів щодо організації групової навчальної діяльності учнів, виступають: ціннісно-мотиваційний; когнітивний; креативно-діяльнісний; рефлексивний. Розвиток технологічної компетентності майбутнього фахівця проходить декілька рівнів: низький (пропедевтичний); середній (репродуктивний); достатній (продуктивний) та високий (творчий).

Аналіз анкет, опитувань, даних спостережень респондентів за процесом підготовки майбутнього вчителя початкових класів до організації групової навчальної діяльності учнів дозволив визначити такі недоліки: неузгодженість цільової спрямованості змісту підготовки згідно з сучасними ідеями технологічного та компетентнісного підходів до навчання молодших школярів; незорієнтованість організації навчальної діяльності студентів на активну роботу в малих групах, незважаючи на висновки наукових досліджень її ефективності; відсутність взаємозв'язку науково- та практико-дослідницької організації навчання майбутнього вчителя всупереч сучасним вимогам до посилення ролі педагогічних практик.

Дослідженням доведено, що сучасна підготовка студента до організації групової навчальної діяльності учнів не має належного рівня, характеризується недостатньою змістовою насиченістю ідеями технологічного та компетентнісного підходів до навчання молодших школярів і теорією організації їхньої групової навчальної діяльності; епізодичним виявом активності викладачів педагогічних

дисциплін у вищому навчальному закладі на застосування групової навчальної діяльності студентів; приділенню незначної уваги педагогічним практикам для формування фасилітаторської позиції майбутнього педагога. На такому рівні вона не забезпечує формування технологічної компетентності майбутнього фахівця початкової освіти. Змінити її вихідний рівень можливо за умови цілеспрямованого впливу на процес професійної підготовки студента.

Формування та розвиток технологічної компетентності майбутнього вчителя початкових класів протікає успішно при впровадженні в навчальний процес комплексу таких педагогічних умов:

– збагачення змісту підготовки ідеями технологічного та компетентнісного підходів до навчання молодших школярів, теорією організації їхньої групової навчальної діяльності;

– застосування групових форм при організації навчальної діяльності майбутнього вчителя початкових класів;

– спрямованість педагогічних практик на формування фасилітаторської позиції майбутнього педагога.

На підставі цього створено модель реалізації комплексу педагогічних умов підготовки, що досліджується (рис. 1,). Впровадження її надає змогу ефективно забезпечити розвиток технологічної компетентності майбутнього фахівця початкової освіти.

У третьому розділі „Експериментальна перевірка ефективності комплексу педагогічних умов підготовки майбутнього вчителя початкових класів до організації групової навчальної діяльності учнів” упроваджено в освітній процес педагогічного вищого навчального закладу згідно з розробленою моделлю комплекс таких педагогічних умов, які, в кінцевому результаті, сприяють формуванню, розвитку технологічної компетентності студента; висвітлено результати формувального етапу експерименту. навчальний педагогічний компетентність викладач

Реалізація комплексу педагогічних умов здійснювалася за змістово_ціннісним, практично-діяльнісним та інтегративним етапами підготовки. На змістово-ціннісному етапі з метою формування ціннісно_мотиваційного та когнітивного компонентів технологічної компетентності майбутнього вчителя початкових класів збагачено зміст педагогічних дисциплін „Дидактика”, „Педагогічні технології у початковій школі”, „Основи педагогічної майстерності” ідеями технологічного, компетентнісного підходів до навчання молодших школярів, теорією організації їхньої групової навчальної діяльності. Студентові пропонувався розгляд теоретичних питань про сутність, зміст організації навчальної діяльності учнів у малих групах. Одним із складових елементів етапу підготовки виявилося впровадження спецкурсу „Групова навчальна діяльність молодших школярів”. Студент оволодівав знаннями та вміннями в створенні нового методичного прийому, варіанту, взявши за основу принципи організації системи малих навчальних груп учнів.

У ході практично-діяльнісного етапу доведено, що позитивний вплив на формування креативно-діяльнісного компонента технологічної компетентності студента має його системне залучення в аудиторний і позааудиторний період до активізації власного творчого потенціалу. Для цього широкого застосування набули: метод „мозкового штурму”, „кейс”_метод, аналіз досвіду роботи вчителів початкових класів, перегляд відеоуроків, моделювання педагогічних ситуацій. Також використано різні форми організації групової навчальної діяльності студентів, які побудовані на основі технологій кооперативного навчання. Згідно з кредитно-модульною системою організації навчального процесу основну увагу дослідника спрямовано на організацію самостійної роботи майбутнього вчителя початкових класів у малих групах із метою дослідження конкретних фактів, явищ, їх аналізу під час практичних занять, у гуртковій роботі, при виконанні науково_дослідницьких робіт.

На інтегративному етапі підготовки спрямовано зміст педагогічних практик на формування рефлексивного компонента технологічної компетентності майбутнього вчителя, а також його фасилітаторської позиції. Для цього пропонувалося ведення майбутнім педагогом щоденника власних спостережень при самостійному проведенні уроків. Студент брав участь у навчально-консультаційних семінарах (тьюторіалах), де в малій групі презентувалися результати виконаних ним науково-дослідницьких завдань. Третьокурснику, який тільки оволодіває прийомами дослідження педагогічного досвіду вчителів з організації групової навчальної діяльності учнів і не має достатнього власного, пропонувалися навчально-дослідницькі завдання. Студенту 4 курсу запропоновано науково-виконавчі завдання. Науково-творчі завдання розв'язувалися практикантом 5 курсу.

Створення в процесі підготовки методичного комплексу за умовною назвою „портфель учителя” дозволило студентові оволодіти навичками самооцінювання, надало можливість усвідомити засоби, що необхідні для самомоніторингу власних досягнень, формування вмінь рефлексивного оцінювання, професійної самосвідомості.

На результативному етапі експерименту проведено аналіз рівня сформованості технологічної компетентності студентів контрольної (КГ) та експериментальної (ЕГ) груп, визначено ефективність упровадженого комплексу педагогічних умов згідно з розробленою моделлю. Порівняльний аналіз результатів за сформованістю ціннісно_мотиваційного, когнітивного, креативно-діяльнісного та рефлексивного компонентів технологічної компетентності засвідчив позитивні зрушення у студентів експериментальної групи (табл. 1).

Таблиця 1 Рівні сформованості технологічної компетентності майбутнього вчителя початкових класів (у %)

Рівні технологічної компетентності	Компоненти технологічної компетентності	Технологічна компетентність
	Ціннісно-мотиваційний	Когнітивний	Креативно-діяльнісний	Рефлексивний
	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ
Низький	16,7	0,0	22,9	0,0	27,1	7,5	27,1	0,0	16,7	0,0
Середній	64,5	32,5	54,2	32,5	58,3	45,0	56,2	62,5	60,4	32,5
Достатній	16,7	62,5	20,8	62,5	14,6	47,5	14,6	35,0	18,8	62,5
Високий	2,1	5,0	2,1	5,0	0,0	0,0	2,1	2,5	4,1	5,0

Результатами дослідно-експериментальної роботи, як видно з табл. 1, зазначено, що респонденти з низьким рівнем сформованої технологічної компетентності в ЕГ відсутні (в КГ було 16,7%), кількість респондентів із середнім рівнем у цій групі зменшилася на 28,2% (КГ - 60,4%, в ЕГ - 32,5%), тоді як показники достатнього рівня зросли на 43,7% (КГ - 18,8%, в ЕГ - 62,5%), високого - на 0,9% (КГ - 4,1%, в ЕГ - 5,0%). Математичною обробкою результатів експерименту за допомогою критерію незалежності ч2 Пірсона доведено, що результат дослідження є статистично значущим і підтверджує ефективність запропонованої моделі.

Як значущій результат дослідно-експериментальної роботи вважаємо підвищення рівня розвитку комунікативних та організаторських здібностей студентів експериментальної групи. Так, середній рівень розвитку здібностей підвищився, відповідно, на 3,3% і 6,2%; достатній - на 10% і 5%; високий - на 10,4% і 7,9%. Кількість респондентів із низьким рівнем комунікативних здібностей зменшилася на 23,7%, з низьким рівнем організаторських здібностей - на 19,1%.

Таким чином, результати порівняльного аналізу, отримані в ході результативного етапу експерименту, засвідчили, що рівень підготовки майбутнього педагога до організації групової навчальної діяльності молодших школярів можна підвищити, якщо вона здійснюється з позицій технологічно-компетентнісного підходу і за комплексу таких педагогічних умов, які спрямовані на вдосконалення змісту теоретичної підготовки, педагогічних практик та форм, методів організації навчальної діяльності студента.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розв'язання проблеми підготовки майбутнього вчителя початкових класів у педагогічному вищому навчальному закладі до організації групової навчальної діяльності учнів, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні, експериментальній перевірці комплексу таких педагогічних умов, які забезпечують належний рівень формування технологічної компетентності студента. Загальні результати проведеного дослідження дозволили дійти таких висновків:

1. Нові пріоритети початкової освіти, що окреслено в Державних стандартах, вимагають технологічно компетентного вчителя, спроможного ефективно організовувати групову навчальну діяльність учнів. Значна кількість наукових досліджень, спрямованих на вдосконалення підготовки майбутнього педагога початкових класів, не розв'язала питань щодо формування його технологічної компетентності й залишила поза увагою підготовку вчителя до організації навчальної діяльності молодших школярів у малих групах. Аналіз існуючої практики свідчить, що недостатня індивідуально-творча та практична спрямованість навчального процесу в педагогічному вищому навчальному закладі не сприяє оволодінню студентом знаннями, вміннями, навичками та досвідом із зазначеного питання всупереч сучасним вимогам до професійної діяльності. Отже, актуальність дослідження зумовлена як необхідністю розв'язання стратегічних завдань модернізації вищої педагогічної освіти, так і новою структурою, змістом вітчизняної початкової школи.

2. Уточнено і науково обґрунтовано, що ефективність організації групової навчальної діяльності молодших школярів як специфічного середовища навчання в системі малих груп залежить від належного рівня підготовки фахівця початкової освіти в педагогічному ВНЗ.

Виходячи з аналізу педагогічної практики, визначено показники підготовки майбутнього фахівця початкової освіти до організації групової навчальної діяльності учнів: теоретичну й практичну насиченість змісту підготовки ідеями технологічного, компетентнісного підходів до освіти молодших школярів, теорією і практикою організації їхньої групової навчальної діяльності; характер організації навчальної діяльності студента в період професійного становлення. Критеріями означено: ступінь потреби і здатності майбутнього педагога організовувати групову навчальну діяльність молодших школярів; ступінь: володіння знаннями із зазначеного аспекту, практичної спроможності творчо використовувати отримані знання, потреби в самореалізації. Підготовка майбутнього учителя початкових класів до організації групової навчальної діяльності учнів визначається рівнем розвитку його технологічної компетентності: низький, середній, достатній, високий.

3. На підставі теоретичного аналізу доведено, що технологічна компетентність як властивість особистості характеризує ступінь відповідності набутих нею знань, вмінь, її педагогічної позиції та психологічних здібностей вимогам реальної професійної практики, формується, розвивається у майбутнього педагога в ході організації самоусвідомленої навчальної діяльності в аудиторні, позааудиторні часи та в період педагогічних практик. Її компонентами визначено: ціннісно-мотиваційний, когнітивний, креативно_діяльнісний, рефлексивний.

4. На основі аналізу вимог, що висуваються до сучасного вчителя початкових класів, дослідження суперечностей, що існують у системі його професійної підготовки, і враховуючи специфіку організації групової навчальної діяльності молодших школярів, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено комплекс таких педагогічних умов: ціннісно_цільове збагачення змісту підготовки майбутнього вчителя початкових класів ідеями технологічного та компетентнісного підходів до навчання молодших школярів, теорією організації їхньої групової навчальної діяльності; застосування викладачами педагогічних дисциплін різних групових форм навчальної діяльності студентів; спрямованість фахових практик на формування фасилітаторської позиції студента.

5. За результатами констатувального етапу дослідження створено модель реалізації комплексу педагогічних умов підготовки майбутнього вчителя початкових класів до організації групової навчальної діяльності учнів, яка являє собою уявно подану та реалізовану під час формувального етапу експерименту систему заходів у взаємозв'язку теоретичної та практичної складових підготовки. Апробація авторської моделі здійснювалася в процесі змістово_ціннісного, практично_діяльнісного, інтегративного етапів.

6. Результативний етап експерименту дав можливість констатувати суттєве підвищення рівнів технологічної компетентності у студентів експериментальної групи в порівнянні з контрольною. Це свідчить про ефективність апробованої моделі, підтверджує необхідність врахування комплексу виділених у дослідженні педагогічних умов, які дозволяють удосконалити процес підготовки майбутнього вчителя початкових класів до організації групової навчальної діяльності учнів.

7. За результатами дослідження розроблено науково-практичні рекомендації для викладачів педагогічних дисциплін, методистів педагогічних практик, студентів педагогічних вищих навчальних закладів щодо вдосконалення підготовки до організації групової навчальної діяльності учнів. Результати їх апробації в навчально-виховному процесі факультетів, що готують фахівців початкової освіти, дають змогу говорити про ефективність запропонованої моделі у формуванні технологічної компетентності майбутнього вчителя, а також професійно необхідних його особистісних здібностей, що складають основу професійного самовдосконалення, розвивають здатність до самостійної й усвідомленої дії.

Поставлені завдання повністю виконано, однак проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми. Подальшого детального розгляду потребують дослідження умов та шляхів підвищення рівня технологічної компетентності сучасного вчителя початкових класів у процесі післядипломної педагогічної освіти та самоосвіти.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Ратовська С. В. Групова навчальна діяльність молодших школярів: навчально-методичний комплекс спецкурсу / С. В. Ратовська. - Ялта : РВВ КГУ, 2008. - 68 с.

2. Ратовська С. В. Педагогічна практика: завдання та методичні рекомендації з організації групової навчальної діяльності молодших школярів / С. В. Ратовська. - Ялта : РВВ КГУ, 2008. - 24 с.

3. Ратовська С. В. Науково-методичні рекомендації з організації групової самостійної роботи студентів (для викладачів педагогічних дисциплін, методистів педагогічних практик) / С. В. Ратовська. - Ялта : РВВ КГУ, 2009. - 48 с.

4. Ратовська С. В. Теоретико-методичні етапи дослідження групової навчальної діяльності школярів / С. В. Ратовська // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Педагогіка і психологія [зб. наукових праць]. - Ялта : РВВ КГУ, 2007. - Вип. 13. Ч. І. - С. 263-271.

5. Ратовська С. В. Дослідження з питань організації групової навчальної діяльності молодших школярів у США і країнах Західної Європи / С. В. Ратовська // Науковий вісник Миколаївського державного ун-ту імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки [зб. наук. праць за ред. В. Д. Будака, О. М. Пєхоти] - Миколаїв : МДУ, 2007. - Випуск 18. - С. 158-166.

6. Ратовська С. В. Мета та завдання спецкурсу „Групова навчальна діяльність молодших школярів” / С. В. Ратовська // Наукові записки [зб. наукових статей Національного педагогічного ун-ту імені М. П. Драгоманова]. - К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. - Випуск LXIX (69) - C. 169-177.

7. Ратовська С. В. Теоретичні аспекти організації групової навчальної діяльності молодших школярів / С. В. Ратовська // Вісник Черкаського національного ун-ту імені Б. Хмельницького. Серія „Педагогічні науки” [зб. наукових праць]. - Черкаси : Вид-во ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2008. - Випуск 120. - С. 63-70.

8. Ратовська С. В. Підготовка майбутнього вчителя початкових класів до організації групової навчальної діяльності учнів: компетентнісний підхід / С. В. Ратовська // Науковий вісник Науковий вісник Миколаївського державного ун-ту імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки [зб. наук. праць за ред. В. Д. Будака, О. М. Пєхоти]. - Миколаїв : МДУ, 2008. - Випуск 20. Том 1. - С. 148-157.

9. Ратовська С. В. Значення курсу педагогічної майстерності при підготовці майбутнього вчителя початкових класів до організації групової навчальної діяльності учнів / С. В. Ратовська // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи [зб. наукових праць Уманського державного педагогічного ун-ту імені Павла Тичини / ред. кол. Н. С. Побірченко (гол. ред.) та інші]. - Умань : РВЦ „Софія”, 2008. - Випуск 25. - С. 26-32.

10. Ратовська С. В. Педагогічна практика як чинник підготовки майбутнього вчителя початкових класів до організації групової навчальної діяльності учнів / С. В. Ратовська // Вісник Прикарпатського ун-ту [зб. наук. праць]. - Івано-Франківськ : ПНУ ім. В. Стефаника, 2008. - Вип. ХХIV. - С. 143-151.

11. Ратовська С. В. Організація групової навчальної діяльності молодших школярів (з досвіду роботи вчителів початкових класів АРК) / С. В. Ратовська // Людинознавчі студії. Педагогіка [зб. наукових праць Дрогобицького державного педагогічного ун-ту імені Івана Франка / ред. кол. Т. Біленко (головний редактор), М. Чепіль та ін.]. - Дрогобич : РВВ ДДПУ імені І. Франка, 2009. - Випуск 19. - С. 171-181.

12. Ратовська С. В. Стан підготовки майбутнього вчителя початкових класів до організації групової навчальної діяльності учнів / С. В. Ратовська // Педагогічні науки [зб. наукових праць]. - Суми : СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2009. - Ч. II. - С. 151-158.

13. Ратовська С. В. Управління пізнавальною активністю студентів у процесі групової роботи / С. В. Ратовська // Вісник Львівського ун-ту. Серія педагогічна [зб. наукових праць]. - Львів, 2009. - Вип. 25. Частина ІІ - С. 300-307.

14. Ратовська С. В. Результати експериментального дослідження підготовки майбутнього вчителя початкових класів до організації групової навчальної діяльності учнів / С. В. Ратовська // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Педагогіка і психологія [зб. наукових праць]. - Ялта : РВВ КГУ, 2010. - Вип. 24. Ч. ІІ. - С. 141-152.

15. Ратовська С. В. Модель підготовки майбутнього вчителя початкових класів до організації групової навчальної діяльності / С. В. Ратовська // Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 5-7 квітня 2007 р., м. Ялта. - Ялта : РВВ КГУ, 2007. - Вип. 3. Ч. 2. - С. 3-7.

АНОТАЦІЇ

Ратовська С. В. Підготовка майбутнього вчителя початкових класів до організації групової навчальної діяльності учнів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Ялта, 2010.

У дисертації конкретизовано, теоретично обґрунтовано показники, критерії та рівні підготовки майбутнього вчителя початкових класів до організації групової навчальної діяльності учнів. Результатом підготовки визначено технологічну компетентність майбутнього фахівця, що характеризує ступінь відповідності набутих ним знань та вмінь, його педагогічної позиції та психологічних здібностей вимогам реальної педагогічної практики.

На основі аналізу існуючих концепцій та підходів створено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено модель реалізації комплексу педагогічних умов підготовки майбутнього вчителя початкових класів до організації групової навчальної діяльності молодших школярів.

За позитивними результатами дослідно-експериментальної роботи розроблено науково-практичні рекомендації для викладачів і студентів щодо вдосконалення зазначеної підготовки.

Ключові слова: професійна підготовка учителя, учитель початкових класів, технологічна компетентність учителя, педагогічні умови, групова навчальна діяльність, молодші школярі.

Ратовская С. В. Подготовка будущего учителя начальных классов к организации групповой учебной деятельности учащихся. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Республиканское высшее учебное заведение „Крымский гуманитарный университет” (г. Ялта), Ялта, 2010.

Диссертация посвящена исследованию теоретико-методологических аспектов подготовки будущего учителя начальных классов к организации групповой учебной деятельности школьников в свете решения задач модернизации как высшего педагогического образования, так и отечественной начальной школы. Анализ существующей практики подготовки будущего учителя начальных классов показал, что недостаточная индивидуально-творческая и практичная направленность учебного процесса в педагогическом высшем учебном заведении не способствует овладению студентом знаниями, умениями, навыками и опытом организации учебной деятельности учащихся в системе малых групп, вопреки современным потребностям к профессиональной деятельности.

На основе анализа отечественных, российских и западноевропейских педагогических исследований раскрыты специфика организации групповой учебной деятельности школьников; сущность и особенности формирования фасилитаторской позиции будущего учителя начальных классов; определено значение овладения будущим учителем технологической компетентностью как личностно обусловленным результатом его профессиональной подготовки.

Теоретическим анализом уточнено и научно обосновано, что групповая учебная деятельность младших школьников - специфическая среда обучения в системе малых групп, важное средство интеллектуального развития и социальной активности каждого учащегося, овладения им общественными ценностями, а также условие реализации развивающего и дифференцированного обучения. Эффективность организации такого обучения зависит от профессионально-компетентной работы учителя, то есть от уровня его технологической компетентности как индивидуальной характеристики личности, отражающей степень соответствия педагогической деятельности учителя современным требованиям профессии. Повысить ее исходный уровень можно при условии целенаправленного влияния на процесс профессиональной подготовки студента.

Подготовка будущего педагога к организации групповой учебной деятельности младших школьников рассматривается в единстве структурных составляющих - теоретической и практической, а также направленности организации обучения студента на овладение опытом организации собственной учебной деятельности в системе малых групп.

На констатирующем этапе экспериментальной работы определены показатели, критерии и уровни исследуемой подготовки. Установлено, что подготовка, которая осуществляется на недостаточном уровне, не способствует формированию требуемого уровня технологической компетентности будущего учителя. В диссертации охарактеризованы структурные компоненты, конкретизированы критерии, показатели и выявлены уровни сформированности этого сложного образования у будущего педагога. В ходе проведенного эксперимента установлено преобладание низкого и среднего уровня технологической компетентности будущего учителя начальных классов, что влечет за собой невозможность эффективно организовывать групповую учебную деятельность младших школьников в профессиональной деятельности.

Выявленные противоречия и причины преобладания недостаточного уровня технологической компетентности студента обусловили поиск педагогических условий, способствующих повышению уровня подготовки будущего учителя к организации групповой учебной деятельности младших школьников и отражающих ее эффективность.

Создание и экспериментальная проверка модели реализации предло-женного комплекса педагогических условий явилась основой формирующего этапа эксперимента. Апробация авторской модели происходила в процессе содержательно-ценностного, практико-деятельностного, интегративного этапов подготовки будущего педагога.

Проведенное исследование подтвердило эффективность предложенной модели реализации комплекса педагогических условий, позитивно воздействующих на формирование и развитие технологической компетентности будущего учителя начальных классов, показало целесообразность его введения в учебно-воспитательный процесс педагогических высших учебных заведений. На основе полученных результатов разработано научно-практические рекомендации для преподавателей педагогических дисциплин, методистов педагогических практик и студентов.