Наступність у навчанні геометрії в системі неперервної освіти "Технічний ліцей – вищий технічний навчальний заклад"

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

УДК 37.02:373.6:514(043.3)

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Наступність у навчанні геометрії в системі неперервної освіти

«Технічний ліцей - вищий технічний навчальний заклад»

13.00.02 - теорія та методика навчання (математика)

Реутова Ірина Миколаївна

Черкаси - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому національному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Скафа Олена Іванівна, Донецький національний університет, завідувач кафедри вищої математики і методики викладання математики.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Крилова Тетяна Вячеславівна, Дніпродзержинський державний технічний університет, професор кафедри вищої математики;

кандидат педагогічних наук, доцент Соколенко Лілія Олександрівна, Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, доцент кафедри педагогіки, психології та методик викладання фізики і математики.

Захист відбудеться «09» березня 2010 р. о 13 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 73.053.02 у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 81, 2-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького за адресою : 18031, м. Черкаси, вул. Університетська, 22.

Автореферат розісланий «08» лютого 2010 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.П. Савченко

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Інтеграція України в європейський простір зумовлює необхідність реформування системи освіти, зокрема ставить перед загальноосвітніми та вищими навчальними закладами вимогу створення умов для розвитку й самореалізації особистості, а також пошуку ефективних шляхів підвищення якості підготовки фахівців, які мають бути здатні до самовдосконалення впродовж усього періоду професійної діяльності. Згідно з Національною доктриною розвитку освіти в Україні одним із шляхів реалізації неперервності освіти є забезпечення наступності змісту та координація всіх складових навчально-виховної діяльності на різних її ступенях.

Модернізація системи освіти у зв'язку із зазначеними цілями торкнулась всіх її рівнів, однак найбільш значних перетворень зазнала загальноосвітня школа, зокрема її третій ступінь - старша школа. Реалізація профільного навчання в старшій школі орієнтована на соціалізацію учнів із урахуванням потреб суспільства, взаємодію школи із закладами професійної освіти. Якісна математична, зокрема геометрична, освіта майбутнього інженера є основою його професійної підготовки. Однак, на думку авторитетної наукової та педагогічної громадськості, її рівень як у школярів, так і в студентів на сьогодні не є високим. Важливість геометричної освіти для майбутнього інженера, з одного боку, та потреба дослідити навчання геометрії як неперервний процес математичної підготовки компетентного фахівця, з іншого, зумовлюють важливість реалізації наступності у навчанні геометрії в системі неперервної освіти «технічний ліцей - вищий технічний навчальний заклад (ВТНЗ)».

Аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури свідчить, що проблемі наступності в освіті, навчанні, вихованні присвячена значна кількість досліджень. Теоретичні основи проблеми наступності висвітлюються в дослідженнях А.В. Батаршева, Ш.І. Ганеліна, С.М. Годніка, Р.С. Гуревича, А.А. Киверялга, О.І. Коломок, Ю.А. Кустова, М.І. Махмутова та ін. Питання наступності між загальноосвітньою школою й професійно-технічними закладами освіти стали предметом дослідницької уваги С.Я. Батишева, Г.Б. Гордійчук, О.С. Дубинчук, А.В. Литвина, М.І. Махмутова, О.Ф. Федорової та ін. Розв'язання проблеми реалізації наступності через міжпредметні зв'язки та пошук дидактичних основ зв'язку навчання з виробництвом пропонують П.Р. Атутов, А.М. Кухта, В.М. Мадзігон, М.І. Махмутов, О.Г. Мороз, О.М. Пишкало, М.М. Скаткін та ін. У різний час проблему наступності в системі «школа - ВНЗ», «коледж - ВНЗ», «ліцей - ВНЗ» розглядали А.Н. Андріянчик, В.М. Алфімов, О.І. Коломок, Р.Б. Кохужева, Ю.А. Кустов, А.В. Литвин, М.М. Мавлюшов, Л. Н. Мазаєва, О.Г. Мороз, Л.Ю. Нестерова, П.М. Олійник, О.М. Пишкало, О.Е. Симдянкіна та ін.

В останні роки різні аспекти наступності викладання фізико-математичних дисциплін досліджують А.О. Виноградова, М. М. Волчаста, Г.Б. Гордійчук, М.В. Дідовик, К.О. Добріна, В.М. Козира, Р.Б. Кохужева, Р.Н. Москальова, Л.Ю. Нестeрова та ін. Роль математики в підготовці студентів вищих технічних навчальних закладів з'ясовується в працях А.Н. Андріянчик, Т.В. Ігнатієвої, Т.В. Крилової, В.І. Клочка, Т.С. Максимової, Т В. Наконечної та ін.

Різноманітні технології навчання геометрії розкрито в дослідженнях Г.П. Бевза, М.І. Бурди, К.В. Власенко, Ш.Х. Гущана, Е.Е. Жумаєва, Й.Н. Іванова, В.Г. Коровіної, І.А. Кушніра, Л.М. Лоповка, Н.М. Лосєвої, А.В. Прус, О.І. Скафи, І.А. Сверчевської, Н.А. Тарасенкової, В. О. Швеця, С.Є. Яценко та ін.

Науковці вказують на важливість забезпечення наступності між загальноосвітньою школою (ЗОШ) та вищим навчальним закладом (ВНЗ), але розглядають питання наступності математичної освіти насамперед у рамках фізико-математичного профілю, пропонують різні методики навчання геометрії. Проте нині не розроблена методика навчання геометрії в старшій школі технічного профілю, спрямована на забезпечення наступності з ВТНЗ. У практиці загальноосвітньої школи та ВНЗ спостерігається розрив зв'язків у змістово-методичній складовій навчання геометрії. Деякі визначення тих самих понять у школі та ВНЗ даються по-різному, що формує в студентів хибне уявлення про них. До того ж спостерігається неузгодженість в організації процесу навчання геометрії в школі та ВНЗ. У студента об'єктивно (незалежно від його бажань, а також від суб'єктивної спрямованості та настанов викладача) змінюються соціальна ситуація розвитку та види діяльності.

Усе це дозволяє вважати проблему забезпечення наступності геометричної підготовки в системі «технічний ліцей - ВТНЗ» важливою в методиці навчання математики та зумовлює актуальність теми дослідження: «Наступність у навчанні геометрії в системі неперервної освіти «технічний ліцей - вищий технічний навчальний заклад».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

У дисертації використано результати, отримані автором у ході виконання держбюджетної науково-дослідницької теми «Евристичні конструкції в системі навчальної діяльності» (Г-01/11, №0107U005000), що розроблялася на кафедрі вищої математики і методики викладання математики Донецького національного університету.

Тему дисертації затверджено (протокол № 3 від 29 лютого 2008 р.) вченою радою Донецького національного університету та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки й психології в Україні (протокол № 1 від 24 лютого 2009 р.).

Мета дослідження: розробити науково обґрунтовану методичну систему навчання геометрії в технічному ліцеї (старшій школі технічного профілю), спрямовану на реалізацію наступності в системі неперервної освіти «технічний ліцей - ВТНЗ» та експериментально перевірити ефективність її застосування.

Відповідно до мети дослідження сформульовано такі завдання:

1. Проаналізувати стан дослідженості проблеми забезпечення наступності навчання геометрії у філософській, психолого-педагогічній, методичній літературі та практиці навчання.

2. Створити модель реалізації наступності навчання геометрії в системі неперервної освіти «технічний ліцей - ВТНЗ» та обґрунтувати педагогічні умови її реалізації.

3. Розробити на основі створеної моделі методичну систему навчання геометрії в технічному ліцеї, спрямовану на реалізацію наступності в системі неперервної освіти «технічний ліцей - ВТНЗ».

4. Експериментально перевірити ефективність застосування запропонованої методики навчання геометрії в технічному ліцеї, спрямованої на реалізацію наступності в системі неперервної освіти «технічний ліцей - ВТНЗ».

Об'єкт дослідження - процес математичної підготовки в технічному ліцеї та вищому технічному навчальному закладі.

Предмет дослідження - навчання геометрії в технічному ліцеї, спрямоване на реалізацію наступності в навчанні геометрії в системі неперервної освіти «технічний ліцей - ВТНЗ».

У дослідженні використано такі методи: теоретичні - аналіз науково-методичної, психолого-педагогічної та методичної літератури, який дав змогу з'ясувати стан розробки проблеми наступності в теорії та практиці навчання; синтез, систематизація, узагальнення наявних теоретичних положень, методик і практичних результатів та їх порівняння, які уможливили визначення особливостей наступності навчання геометрії в системі неперервної освіти; абстрагування, ідеалізація та теоретичне моделювання при побудові моделі реалізації наступності навчання геометрії в системі неперервної освіти «технічний ліцей - технічний ВНЗ»; емпіричні - обсерваційні (педагогічні спостереження за навчальною діяльністю учнів старшої школи та студентів); діагностичні (бесіди з викладачами ВНЗ та вчителями шкіл, учнями за проблемою дослідження, аналіз усних відповідей і письмових робіт учнів та студентів, тестування); цілеспрямований педагогічний експеримент (констатувальний, пошуковий, формувальний) для дослідження ефективності запропонованої методичної системи й упровадження положень дисертації в практику навчання геометрії в старшій школі технічного профілю й технічному ВНЗ; методи математичної статистики - непараметричні критерії згоди та Вілкоксона-Мана-Уїтні (узагальнення статистичних даних, отриманих у процесі експерименту, обробка результатів експерименту).

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

- уперше розроблено та теоретично обґрунтовано модель реалізації наступності в навчанні геометрії в системі неперервної освіти «технічний ліцей - ВТНЗ»; обґрунтовано методичні вимоги до забезпечення наступності навчання геометрії в системі неперервної освіти «технічний ліцей - ВТНЗ»;

- удосконалено методичну систему навчання геометрії в технічному ліцеї, яка забезпечує реалізацію наступності в системі неперервної освіти майбутнього інженера;

- дістали подальшого розвитку теоретичні положення щодо формування самоосвітньої, професійно-орієнтованої евристичної та дослідницької діяльностей учнів у системі неперервної освіти «технічний ліцей - ВТНЗ».

Практичне значення дослідження полягає в розробці методичних рекомендацій з питання забезпечення наступності в навчанні геометрії та впровадження в навчальний процес розробленої методики; у створенні дидактичного забезпечення навчання геометрії для реалізації наступності в системі неперервної освіти «технічний ліцей - ВТНЗ», зокрема, системи задач з геометрії для учнів старшої школи технічного профілю, методичних розробок лабораторно-практичних робіт з геометрії.

Положення, сформульовані в дисертації, можуть бути використані вчителями, які працюють у старшій школі технічного профілю, методистами інститутів післядипломної освіти, а також викладачами вищої математики вищих технічних навчальних закладів.

Результати дослідження впроваджені у навчально-виховний процес Маріупольського міського навчально-виховного комплексу «Технічний ліцей - загальноосвітня школа І - ІІ ступенів» (довідка № 591 від 1 грудня 2009р.), Маріупольського технологічного ліцею (довідка № 702 від 25 листопада 2009р.), Донецького технічного ліцею (довідка № 655 від 12 листопада 2009р.), Приазовського державного технічного університету (довідка № 73/03-3215 від 23 листопада 2009р.), Донецького національного технічного університету (довідка № 69/04-2917 від 4 листопада 2009р.), Донбаської державної машинобудівної академії (довідка № 035-05-12 від 27 жовтня 2009 р.), Дружківського технікуму Донбаської державної машинобудівної академії (довідка № 564 від 26 жовтня 2009р.), у практику роботи міського науково-методичного центру м. Маріуполя (довідка № 01-27/237 від 2 грудня 2009р.)

Особистий внесок дисертанта. У статті [6], написаній у співавторстві, особистий внесок здобувача полягає у формулюванні напрямів реалізації професійно-орієнтованої діяльності в процесі навчання вищої математики.

У навчально-методичному посібнику [21] автору безпосередньо належать розділи 1 - 5, 12 та розроблена комп'ютерна підтримка геометричного практикуму.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні й практичні результати дослідження обговорювались і дістали схвалення на ІІ та ІІІ міжнародних науково-методичних конференціях «Евристичне навчання математики» (Донецьк, 2005, 2009 рр.), міжнародних науково-практичних конференціях «Математична освіта в Україні: минуле, сьогодення, майбутнє» (Київ, 2007 р.), «Інновації в педагогічній освіті європейського простору» (Полтава, 2009 р.); міждержавній науково-методичній конференції «Проблеми математичного моделювання» (Дніпродзержинськ, 2008 р.); міжнародній науково-методичній конференції «Проблеми математичної освіти» (Черкаси, 2009 р.); міжнародній науково-методичній дистанційній конференції молодих учених, аспірантів і студентів «Евристика і дидактика математики» (Донецьк, 2009 р.); міжнародній науково-технічній конференції «Університетська наука - 2009» (Маріуполь, 2009 р.); на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Особистісно-орієнтоване навчання математики: сьогодення і перспективи» (Полтава, 2005 р.), «Фізико-математична освіта: проблеми, пошуки, перспективи» (Бердянськ, 2009 р.); всеукраїнській науково-методичній конференції «Стан та перспективи підготовки вчителя математики в Україні» (Вінниця, 2009 р.); на регіональному науково-практичному семінарі «Технології особистісно-орієнтованого навчання» (Донецьк, 2004 р.); регіональних науково-практичних конференціях «Реалізація компетентнісного підходу в освіті» (Донецьк, 2006 р.), «Сучасні проблеми якості освіти» (Донецьк, 2007 р.).

Узагальнені результати дослідження обговорено на засіданнях кафедри вищої математики і методики викладання математики Донецького національного університету та кафедри вищої математики Приазовського державного технічного університету.

Публікації. Основні положення й результати дисертації опубліковано в 21 науковій праці, зокрема в: 6 статтях у наукових фахових виданнях, 14 матеріалах і тезах конференцій, одному навчально-методичному посібнику для учнів старшої школи.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, 19 додатків, списку використаних джерел із 313 найменувань, з них 7 іноземною мовою. Основний зміст дисертації викладений на 186 сторінках. Робота містить 74 рисунки та 14 таблиць. Загальний обсяг дисертації становить 294 сторінки.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження; окреслено зв'язок роботи з науковими програмами, планами й темами; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів; зазначено особистий внесок здобувача, наведено відомості щодо апробації, упровадження та публікації результатів дослідження.

У першому розділі «Предмет і теоретичні основи проблеми наступності в навчанні геометрії» проаналізовано стан розробки проблеми наступності в навчанні геометрії в психолого-педагогічній, методичній літературі та шкільній практиці; з'ясовано особливості навчання геометрії в системі «технічний ліцей - ВТНЗ»; висвітлено психолого-педагогічні передумови наступності в навчанні геометрії; розглянуто зв'язок наступності з дидактичною адаптацією першокурсників у ВТНЗ; розроблено модель реалізації наступності в системі неперервної освіти «технічний ліцей - ВТНЗ».

Аналіз науково-педагогічної та методичної літератури дає змогу стверджувати, що наступність - це багатоаспектне поняття, яке має філософські, соціальні та педагогічні виміри. Загалом наступність розуміється як об'єктивно необхідний зв'язок між старим і новим у процесі розвитку та передбачає критичне осмислення старого, задля збереження й подальшого розвитку того раціонального, що було досягнуто на попередніх етапах.

Проблема наступності в навчанні не нова в педагогіці. Кожен період розвитку педагогічної теорії та практики пропонує свій варіант розв'язання цієї проблеми, однак оптимального варіанта немає, та й, зрештою, не може бути, бо розвиток освітньої системи залежно від часу ставить нові завдання щодо наступності. Незважаючи на те, що проблема наступності в навчанні досліджувалася не одне десятиріччя, це поняття трактується неоднозначно -як процес, зв'язок, умова, закономірність, принцип і засіб навчально-виховного процесу. Ми дотримуємося точки зору А.В. Батаршева, Ш.І. Ганеліна, М.В. Дідовика, О.А. Киверялга, Ю.А. Кустова, А.М. Кухти, О.Г. Мороза, А.В. Сенічкіної, М.Д. Ярмаченка, згідно з якою наступність є загальнодидактичним принципом. Наступність у навчанні в системі ступеневої освіти передбачає функціонування та розвиток окремих ланок системи освіти в напрямі їхнього зближення.

Аналіз різних підходів науковців до поняття наступності дозволяє окреслити її ознаки, на основі яких у контексті дослідження під наступністю в навчанні геометрії у системі неперервної освіти «технічний ліцей - ВТНЗ» розуміємо загальнодидактичний принцип навчання, який, по-перше, відображає закономірності зміни та узгодженості всіх компонентів навчання геометрії, спрямованих на зменшення суперечностей лінійно-дискретного характеру процесу навчання геометрії в системі неперервної освіти «технічний ліцей - ВТНЗ»; по-друге, вимагає поступально-висхідного (спіралеподібного) розгортання всього навчального процесу та перетворення окремих уявлень і понять у струнку систему знань, умінь і навичок; по-третє, сприяє суб'єктному становленню учня (студента). Визначаємо такі функції наступності: пізнавальна (побудова системи знань, умінь, навичок), об'єднувальна (забезпечення взаємозв'язку і взаємообумовленості між усіма компонентами дидактичних систем), коригувальна (розвиток методичних систем ЗОШ та ВНЗ у напрямі їхнього зближення), адаптивна (визначення перебігу процесу пристосування випускників ЗОШ до особливостей навчання у ВТНЗ), соціалізуюча (становлення учня або студента як суб'єкта навчально-виховного процесу).

Реалізація наступності в системі «технічний ліцей - ВТНЗ» тісно пов'язана з питанням дидактичної адаптації першокурсників. Проведене дослідження дозволило стверджувати, що забезпечення наступності в навчанні геометрії в системі неперервної освіти «технічний ліцей - ВТНЗ» - необхідна умова дидактичної адаптації студентів до навчання в технічному ВНЗ. Водночас особливості дидактичної адаптації слугують критерієм ефективності реалізації наступності.

Вивчення геометрії в класах технічного профілю має бути спрямоване на підготовку учнів до вивчення технічних дисциплін. Аналіз змісту навчальних програм з геометрії ЗОШ та профільних класів, робочих програм з вищої математики, нарисної геометрії та опору матеріалів, урахування специфіки навчання геометрії в технічному ліцеї та ВТНЗ дав змогу виокремити основні види діяльності учнів старшої школи, необхідні для реалізації наступності між зазначеними ланками освіти: самоосвітня діяльність; професійно-орієнтована евристична діяльність; дослідницька діяльність.

Мінімізації суперечностей при переході учнів старшої школи до ВНЗ сприятиме, на нашу думку, дотримання сукупності психолого-педагогічних передумов наступності у навчанні геометрії. Найбільш важливими серед них вважаємо такі: цілеспрямована робота зі зміни зон розвитку учнів (перетворення зони найближчого розвитку в зону актуального розвитку); установлення зв'язків між знаннями та вміннями, здобутими учнями на різних етапах навчання; чіткий поділ процесу засвоєння геометричних знань і вмінь на послідовність етапів, зв'язок між якими має розвиватись у часі; реалізація діяльнісного підходу у навчанні; розвиток пізнавальної мотивації, основою якої є професійна спрямованість.

Теоретичне обґрунтування методичних вимог забезпечення наступності в навчанні геометрії в системі «технічний ліцей - ВТНЗ» вимагає чітко уявити процес реалізації наступності в навчанні геометрії як цілісну, динамічну систему, що відображає зв'язки між структурними елементами та їх функціями у контексті наступності. У дисертації створено структурно-функціональну модель реалізації наступності в навчанні геометрії в означеній системі.

Концептуальною основою створеної моделі реалізації наступності в навчанні геометрії в системі неперервної освіти «технічний ліцей - ВТНЗ» виступає уявлення про освітній процес як систему, що охоплює такі структурні компоненти: цільовий, стимулювально-мотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний, контрольно-регулювальний, оцінно-результативний. Функціо-нальні компоненти визначено в дисертації як стійкі базові зв'язки основних структурних компонентів, що виникають у процесі діяльності керівників, педагогів, учнів.

Технологічною основою моделювання реалізації наступності в навчанні геометрії є методика функціонального моделювання IDEFO (Icam DEFinition), рекомендована для аналізу та проектування процесів, по суті, без обмежень предметної галузі. У межах створеної моделі реалізація наступності в процесі навчання геометрії розглядається як основна функція.

Вона вбудована в загальну модель за допомогою зв'язків чотирьох типів: вхід (геометрична підготовка учнів технічного ліцею); вихід (спроектована геометрична підготовка майбутніх інженерів); управління (розуміння наступності у системі неперервної освіти та вимог до її забезпечення); ресурси (суб'єкти, навчально-методичне забезпечення освітнього процесу, організація навчання).

Для з'ясування внутрішніх зв'язків процесу реалізації наступності у навчанні геометрії в системі неперервної освіти проведено аналіз структурних компонентів цього процесу, який дав змогу виділити їхні функції: цілепокладання, формування мотивації, відбір змісту навчання, організація навчальної діяльності, контроль результатів навчання, оцінка та аналіз результатів навчальної діяльності.

У межах дослідження більш детальної декомпозиції потребує блок «Організація навчальної діяльності». Виділяємо такі підфункції цього блоку: проектування самоосвітньої, професійно-орієнтованої евристичної, дослідницької діяльностей та системи геометричних знань і вмінь; формування цих видів діяльності та системи геометричних знань і вмінь.

Наскільки якісно будуть сформовані спроектовані знання та вміння залежить від того, у якому середовищі відбувається процес навчання. Тому декомпозиція блоку «Формування самоосвітньої, професійно-орієнтованої евристичної, дослідницької діяльностей, системи геометричних знань і вмінь» являє собою ієрархічну сукупність таких функціональних блоків: відбір форм навчання, відбір методів навчання та відбір засобів навчання.

Створена модель є відкритою, цілісною, динамічною системою. Вона відображає наступнісні зв'язки між структурними елементами та їх функціями. Реалізація моделі наступності здійснюється завдяки щільній взаємодії її структурних елементів.

У другому розділі «Методика забезпечення наступності у навчанні геометрії в системі неперервної освіти «технічний ліцей - вищий технічний навчальний заклад» на основі створеної моделі сформульовано методичні вимоги до забезпечення наступності у навчанні геометрії в системі «технічний ліцей - ВТНЗ», побудовано системи професійно-орієнтованих геометричних задач, висвітлено роль використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у забезпеченні наступності, описано організацію і хід педагогічного експерименту, а також перевірку ефективності запропонованої методичної системи навчання геометрії.

Забезпечення наступності вимагає виокремлення системи цілей навчання геометрії, яка, крім засвоєння предметних знань і вмінь, передбачає формування системи евристичних умінь (переформульовувати задачу іншою мовою, в іншому ключі, розглядати часткові випадки задачі, ділити об'єкти на частини, розв'язувати з кінця, установлювати зв'язки між даними та між даними і вимогами; підводити задачу під певний тип тощо), самоосвітніх умінь (уміння оцінити свої можливості, враховувати свої здібності, працювати з додатковою літературою, організовувати своє робоче місце, планувати свою діяльність, критично оцінювати переваги та недоліки власної роботи, контролювати результати своєї діяльності тощо) та позитивних мотивів професійно-орієнтованої евристичної діяльності. Для розв'язання цього завдання в дисертації запропоновано доповнити систему задач з геометрії системою евристичних та прикладних задач з урахуванням напряму профілю.

Виявлені в ході дослідження наступнісні зв'язки між курсом геометрії та курсами нарисної геометрії й опору матеріалів зумовлюють необхідність широко використовувати у класах технічного профілю з перших уроків систему задач на побудову, задач за кресленнями геометричних тіл, задач на розгортках (зокрема таких, де побудова розгорток виступає методом розв'язання).

Для формування дослідницької діяльності доцільно використовувати серії задач, отриманих із предметної задачі репродуктивного типу через зміну її інформаційної складової, залишивши невідомим один або декілька її елементів, зі збереженням фабули. Така серія задач передбачає актуалізацію опорних умінь під час розв'язання задачі репродуктивного типу, а надалі, при розв'язанні дослідницької задачі, учні виконують ті ж самі репродуктивні дії (уже автоматично), не відволікаючись від стратегії та тактики дослідження. Цей підхід дозволяє оволодіти абеткою дослідження учням з будь-яким рівнем навчальних досягнень.

Забезпечення наступності в змісті навчання можна досягти, на наш погляд, якщо змістовну стадію вивчення деяких понять з курсів ВТНЗ перенести в старшу школу. Так, пропонуємо ознайомлювати учнів з поняттями циліндра та конуса в широкому сенсі, з конічними перерізами та їхніми характеристичними й оптичними властивостями, формувати поняття вільного, ковзного, закріпленого вектора тощо, що стане пропедевтикою курсів ВТНЗ у ЗОШ.

Навчальний процес передбачає певну форму його організації, яка обумовлює якість навчання. Можливості нівелювати розривність зв'язків між існуючими формами навчання у ВТНЗ та ЗОШ надає, як стверджується в дисертації, комбінована система навчання, яка охоплює в межах теми проведення уроків п'яти типів: лекції, семінарські заняття, уроки узагальнення й систематизації знань, уроки міжпредметного узагальнення матеріалу (уроки захисту творчих завдань), уроки-практикуми. Проведення уроків таких типів сприятиме формуванню всіх зазначених вище видів діяльності.

Форми організації навчання геометрії доповнюємо системою лабораторно-практичних робіт, проведення яких є запорукою формування експериментальних та конструкторських умінь майбутніх інженерів. Доповнення інструкції до таких робіт системою евристичних підказок та «інформаційних підтримок» (короткі теоретичні відомості до виконання завдань), дозволяє управляти евристичною діяльністю учнів та здійснювати диференціацію навчання геометрії в процесі проведення геометричного практикуму.

Ще однією з методичних вимог до забезпечення наступності є дифузія форм контролю з ЗОШ у ВТНЗ і навпаки. Підкреслюємо необхідність використання в ЗОШ таких форм контролю як заліки, колоквіуми, та наголошуємо на необхідності збільшення кількості поточних контрольних заходів на першому курсі ВТНЗ (тести-актуалізації знань, математичні диктанти на початку практичного заняття або лекції, самостійні роботи наприкінці заняття як зворотний зв'язок за результатами роботи на занятті тощо).

Методи навчання геометрії, зважаючи на наше розуміння наступності, доповнюємо системою евристичних методів навчання. Використовуємо евристичні методи, систематизовані О.І. Скафою: метод евристичного спостереження, метод евристичних питань, метод евристичного дослідження, метод гіпотез, метод «мозкового штурму», метод синектики, метод морфологічного ящика, метод помилок та ін.

Застосування при навчанні геометрії ІКТ розглядається як один із засобів забезпечення наступності в системі «технічний ліцей - ВТНЗ». Використання ППЗ GRAN-1W, GRAN-2D, GRAN-3D, DG, програм нежорсткого управління навчально-пізнавальною евристичною діяльністю, які в теорії евристичного навчання введені як евристико-дидактичні конструкції, є потужним засобом формування геометричних знань, умінь та навичок, формування самоосвітньої, евристичної та дослідницької діяльності учнів.

Розробка, дослідження, корекція та перевірка ефективності запропонованої в дисертації методичної системи навчання геометрії здійснювалась у процесі цілеспрямованого педагогічного експерименту протягом 2002 - 2009 рр.

На першому (констатувальному) етапі (2002 - 2003 рр.) з'ясовано роль геометричних знань випускників шкіл у вивченні спецдисциплін у ВТНЗ, ступінь задоволеності викладачів ВТНЗ рівнем геометричної підготовки абітурієнтів, рівень готовності першокурсників до вивчення курсу вищої математики та фахових дисциплін. Анкетування вчителів шкіл, викладачів ВНЗ та студентів, бесіди показали розривність зв'язків у контексті наступності у навчанні геометрії майбутніх інженерів: відсутня робота з формування професійно-орієнтованої діяльності в класах технічного профілю; випускники шкіл не готові до навчальної діяльності в умовах кредитно-модульної системи навчання, яка передбачає зміщення акцентів на самостійну роботу студентів. З огляду на це були сформульовані проблема дослідження, мета й завдання.

На другому(пошуковому) етапі (2002 - 2004 рр.) опрацьовано педагогічну й методичну літературу з проблеми дослідження, з'ясовано стан розробки проблеми в педагогіці, проаналізовано уроки геометрії в профільній школі, заняття з вищої математики у технічних ВНЗ. На цьому етапі було створено модель реалізації наступності в навчанні геометрії та обґрунтовано методичні вимоги до реалізації наступності в навчанні геометрії в системі «технічний ліцей - ВТНЗ». Відповідно до мети та завдань дослідження було виділено наступні критерії для порівняльного аналізу результатів навчання геометрії під кутом зору забезпечення наступності: 1) рівень геометричних знань і вмінь; 2) рівень сформованості професійно-орієнтованої евристичної діяльності; 3) рівень сформованості самоосвітньої діяльності. На пошуковому етапі розроблено інструментарій для проведення педагогічного експерименту.

На третьому (формувальному) етапі (2004 - 2009 рр.) впроваджено й уточнено розроблену методику навчання геометрії в технічному ліцеї, спрямовану на реалізацію наступності в системі «технічний ліцей - ВТНЗ»; уточнено понятійний апарат; відкориговано систему задач та методичних рекомендацій щодо наступності у навчанні геометрії в старшій школі технічного профілю; видано навчально-методичний посібник для учнів «Геометрія для майбутніх інженерів».

Для перевірки ефективності впровадженої методики навчання геометрії методом випадкового відбору з учнів 10 класів було сформовано експериментальну (ЕГ) й контрольну (КГ) групи. До цих груп увійшли учні всіх навчальних закладів, на базі яких проводився експеримент, що дозволило усунути вплив рівня навчального закладу. Однорідність сформованих груп перевірено за допомогою непараметричного критерію . Протягом навчання учнів у старшій профільній школі ми відстежували динаміку навчальних досягнень із геометрії на підставі річних підсумкових робіт за 10 та 11 класи. Ці роботи передбачали виконання учнями чотирьох завдань: 1) на застосування геометричних знань та вмінь на рівні стандарту; 2) на застосування знань та вмінь у дещо зміненій ситуації, що передбачало вибудовування учнем найпростіших логічних ланцюжків; 3) на застосування евристик; 4) на проведення дослідження. Результати цих робіт оцінювались за 12-бальною шкалою. Динаміка рівня навчальних досягнень учнів представлена на рис. 1 - 2.

навчання геометрія наступність неперервний



Рис.1. Рівень навчальних досягнень учнів з геометрії у межах 7 - 12 балів

Рис.2. Рівень навчальних досягнень учнів з геометрії у межах 4 - 12 балів

За результатами контрольних робіт за допомогою непараметричного критерію перевірено нульову гіпотезу : різниця рівнів підготовки учнів експериментальної та контрольної груп незначна. Виявилось, що

Т_{спостер.}> ().

Тому на рівні значущості відхиляється на користь альтернативної. Це свідчить про позитивний вплив упровадженої методики на рівень геометричних знань і вмінь учнів. Певне (але незначне) зростання рівня навчальних досягнень з геометрії учнів КГ пояснюється виконанням старшої профільної школи своїх статутних завдань. Для більш детального дослідження впливу розробленої методики на сформованість геометричних знань було виділено підгрупи з ЕГ та КГ. Оцінка параметрів повноцінних знань (М. Н. Скаткін, В.В. Краевський), проведена в цих підгрупах, виявила в учнів ЕГ більш високі значення цих параметрів.

Перевірку рівня сформованості евристичних умінь учнів здійснено за допомогою тесту, що містив дві задачі: перша базового рівня (аналогічні задачі розв'язувались на уроках), друга - евристична (передбачала переформулювання задачі та перенесення алгоритму, застосованого в першій задачі). Під час перевірки враховувалися правильність та раціональність розв'язання задачі, які оцінювались за дихотомічною шкалою (0 або 1 бал). Для з'ясування відмінності розподілу двох виборок застосовано непараметричний критерій Вілкоксона-Манна-Уїтні. Оцінка евристичної задачі показала, що значення критерію статистики виявилось меншим, ніж критичне значення критерію статистики на рівні значущості :

(),

що вказує на вищий рівень сформованості евристичних вмінь учнів групи ЕГ порівняно з групою КГ.

Для перевірки стійкості сформованої евристичної та самоосвітньої діяльності в учнів старшої школи технічного профілю, проведено тестування студентів, створивши вибірки, до яких увійшли випускники контрольних та експериментальних груп (КГ_с та ЕГ_с). Для перевірки рівня сформованості самоосвітньої діяльності студентів проведено тестування за темою «Криві другого порядку. Гіпербола», винесеною на самостійне опрацювання. Для перевірки рівня сформованості евристичної діяльності студентам запропоновано розв'язати три задачі за поточною темою «Рівняння площини у просторі», розташованих за порядком зростання евристичного навантаження. Аналіз експериментальних даних за допомогою критерію Вілкоксона-Манна-Уїтні засвідчив більш високий рівень сформованості евристичних умінь та самоосвітньої діяльності у студентів групи ЕГ_с.

Проведено анкетування студентів-першокурсників ліцею, які входили до експериментальних та контрольних груп. Його метою було встановлення видів навчальної роботи, які приваблюють студентів під час навчання у ВТНЗ або не приваблюють, оскільки викликають труднощі. Це анкетування показало, що випускники ЕГ, краще адаптуються до інтенсивних умов навчання за кредитно-модульною системою. Вони демонструють достатній рівень знань для опанування нових дисциплін, позитивно сприймають види роботи, що вимагають від них самостійності, позитивно реагують на підвищення рівня складності та обсягу навчального матеріалу у ВТНЗ, виявляють більшу готовність до нових форм навчання у вищій школі.

Таким чином, упроваджена методика навчання геометрії у профільних класах, порівняно з традиційною, забезпечує вищий рівень предметних знань і вмінь, сформованості евристичної, дослідницької та самоосвітньої діяльності учнів, що є основою реалізації наступності навчання геометрії в системі неперервної освіти «технічний ліцей - ВТНЗ».

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення проблеми забезпечення наступності в навчанні геометрії в системі неперервної освіти «технічний ліцей - ВТНЗ» та побудовано науково обґрунтовану методичну систему навчання геометрії в технічному ліцеї (старшій школі технічного профілю), спрямовану на її реалізацію. Результати теоретичного дослідження і педагогічного експерименту дозволяють сформулювати такі висновки:

1. Ураховуючи наявний у науково-педагогічній та методичній літературі досвід осмислення поняття «наступність у навчанні», під останнім розуміємо загальнодидактичний принцип, що забезпечує реалізацію одного з основних законів системогенези, сутність якого полягає в тому, що в рамках пропонованого дослідження навчання геометрії розглядається з позицій минулого, теперішнього та майбутнього.

Наступність у навчанні геометрії передбачає взаємозв'язок та взаємоузгодженість усіх компонентів методичної системи (цілей, змісту, методів, засобів, форм організації навчання) у старшій школі технічного профілю та в ВТНЗ; зменшення на цій основі суперечностей процесу навчання геометрії в системі «технічний ліцей - ВТНЗ»; поступально-висхідне розгортання навчального процесу, яке полягає у перетворенні окремих понять геометрії, методів розв'язання задач у чітку цілісну систему знань, умінь і навичок; становлення учня (студента) як суб'єкта навчальної діяльності.

Наступність у навчанні геометрії в системі неперервної освіти виконує об'єднувальну, коригувальну, адаптивну, пізнавальну та соціалізуючу функції.

Забезпечення наступності в системі «технічний ліцей - ВТНЗ» можливе не лише за умови оволодіння учнями ЗОШ системою геометричних знань і вмінь, а й за умови сформованості в них самоосвітньої, професійно-орієнтованої евристичної та дослідницької діяльності.

До важливих передумов забезпечення наступності в навчанні геометрії належать: цілеспрямована робота зі зміни зон розвитку учнів (студентів), тобто перетворення зони найближчого розвитку в зону актуального розвитку; установлення зв'язків між геометричними знаннями та вміннями, здобутими учнями (студентами) на різних етапах навчання з різних дисциплін; чіткий поділ процесу засвоєння геометричних знань та формування вмінь на послідовність етапів, зв'язок між якими має розвиватись у часі; реалізація діяльнісного підходу у навчанні геометрії; розвиток пізнавальної мотивації в процесі навчання геометрії, основою якої є професійна спрямованість.

2. Створено й теоретично обґрунтовано модель реалізації наступності в навчанні геометрії в системі неперервної освіти «технічний ліцей - ВТНЗ» на основі методології IDEFO, яка відображає внутрішні зв'язки між структурними елементами процесу реалізації наступності в навчанні геометрії, дозволяє чітко його уявити та слугує основою для теоретичного обґрунтування методичних вимог до забезпечення наступності в системі «технічний ліцей - ВТНЗ».

3. Розроблена методична система реалізації наступності в навчанні геометрії передбачає доповнення цілей навчання геометрії в технічному ліцеї системою евристичних умінь і дозволяє підготувати учнів технічного ліцею до продовження освіти у ВТНЗ, використання математичних методів при розв'язанні прикладних задач і, зрештою, дозволяє їм значно успішніше реалізувати себе в умовах навчання у ВТНЗ.

Важливою особливістю формування понять в контексті наступності виступає перехід від одного рівня абстракції до іншого - більш високого. Це можливо за умови перенесення змістової стадії формування деяких геометричних понять у курс геометрії старшої школи технічного профілю.

Система геометричних задач сприятиме формуванню зазначених вище видів діяльності в тому разі, коли її доповнити системою професійно-орієнтованих евристичних задач. Ця система має задовольняти низку вимог: повнота подання евристик, чергування пріоритетів ідейної та технічної складності, можливість реалізації декількох способів розв'язання, зростання складності, забезпечення широти орієнтовної діяльності, наявність «опорних» задач.

Формування самоосвітньої, професійно-орієнтованої евристичної та дослідницької діяльності детермінується добором методів, засобів навчання та форм організації навчально-пізнавальної діяльності в старшій школі й ВНЗ, які мають розвиватись у напрямі їхнього зближення. Це зумовлює впровадження в навчальний процес системи лабораторно-практичних робіт із геометрії, використання ІКТ, зокрема педагогічних програмних засобів, евристико-дидактичних конструкцій.

4. Кількісний та якісний аналіз результатів цілеспрямованого педагогічного експерименту дає вагомі підстави стверджувати, що впроваджена методика навчання геометрії сприяє підвищенню ефективності засвоєння матеріалу, формуванню самоосвітньої, евристичної та дослідницької діяльності, позитивних мотивів професійної діяльності, і тим самим забезпеченню наступності навчання геометрії в системі неперервної освіти «технічний ліцей - ВТНЗ».

Проблема забезпечення наступності у навчанні геометрії в системі «технічний ліцей - ВТНЗ» повністю ще не розв'язана. Подальшого дослідження потребують питання забезпечення наступності в умовах профільного навчання алгебри та початків аналізу, створення методичної системи забезпечення наступності в умовах позакласної роботи, створення професійно-спрямованих елективних курсів з математики тощо.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті в наукових фахових виданнях

1. Реутова И.Н. Использование свойств функций при решении уравнений и неравенств как путь формирования исследовательских умений учащихся / И.Н. Реутова // Дидактика математики: проблеми і дослідження: міжнародний зб. наук. робіт. - Донецьк: ДонНУ, 2005. - Вип. 24. - С. 277 - 280.

2. Реутова І.М. Аналіз проблеми наступності в системі неперервної освіти / І.М. Реутова // Дидактика математики: проблеми і дослідження: міжнародний зб. наук. робіт. - Донецьк: ДонНУ, 2008. - Вип. 29. - С. 76 - 80.

3. Реутова І.М. Деякі прийоми залучення учнів до самостійної роботи / І.М. Реутова // Дидактика математики: проблеми і дослідження: міжнародний зб. наук. робіт. - Донецьк: Фірма ТЕАН, 2003. - Вип. 20. - С. 180 - 189.

4. Реутова І. М. Психолого-педагогічні передумови забезпечення наступності навчання геометрії в системі неперервної освіти / І. М. Реутова // Гуманізація навчально-виховного процесу: зб. наук. праць / [за ред. проф. В. І. Сипченка]. - Слов'янськ: СДПУ, 2008. - Вип. XLII. - С. 74 - 80.

5. Реутова І.М. Проблема адаптації студентів технічних вищих навчальних закладів в умовах наступності навчання геометрії в технічному ліцеї та ВНЗ / І.М. Реутова // Вісник Черкаського університету. - Серія: Педагогічні науки. - Черкаси: Вид. від ЧНУ ім. Б. Хмельницього, 2009. - Вип. 162. - С. 139 - 146.

6. Власенко К.В. Вплив інженерної спеціалізації на викладання вищої математики в технічному ліцеї / К.В. Власенко, І.М. Реутова // Зб. наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). - Бердянськ: БДПУ, 2009. - № 3. - С. 162 - 168.

Матеріали конференцій

7. Реутова И.Н. Формирование исследовательских навыков в рамках изучения содержательной линии «Функции» / И.Н. Реутова // Евристичне навчання математики: Міжнародна науково-методична конференція, Донецьк, 15 - 17 листопада, 2005 р. - Донецьк: Вид-во ДонНУ, 2005. - С. 100 - 101.

8. Реутова И.Н. К проблеме преемственности старшей школы и вуза в обучении математике / И.Н. Реутова // Математична освіта в Україні: минуле, сьогодення, майбутнє: Міжнародна науково-практична конференція, Київ, 16 - 18 жовтня, 2007 р. - К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2007. - С. 100 - 101.

9. Реутова І.М. Використання комп'ютерних динамічних моделей для вивчення властивостей геометричних перетворень в шкільному курсі геометрії / І.М. Реутова // Проблеми математичного моделювання: Міждержавна наук.-методич. конференція, Дніпродзержинськ, 28 - 30 травня, 2008. - Дніпродзержинськ, 2008. - С. 214 - 216.

10. Реутова І.М. Наступність у навчанні векторної алгебри та аналітичної геометрії між старшою школою технічного профілю та технічним ВНЗ / І.М. Реутова // Проблеми математичної освіти: Міжнародна науково-методична конференція, Черкаси, 7 - 9 квітня, 2009 р. - Черкаси: Вид. від. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2009. - С. 257 - 258.

11. Реутова І.М. Модель реалізації наступності в процесі навчання геометрії в системі неперервної освіти «технічний ліцей - технічний вищий навчальний заклад» / І. М. Реутова // Евристика і дидактика математики: матеріали Міжнародної науково-методичної дистанційної конференції молодих учених, аспірантів і студентів. - Донецьк: Вид-во ДонНУ, 2009. - С. 115 - 117.

12. Реутова И.Н. Формирование эвристических приёмов умственной деятельности при обучении аналитической геометрии / И.Н. Реутова // Университетская наука - 2009: Международная научно-техническая конференция, Мариуполь, 20 мая 2009 г. - Мариуполь: ПГТУ, 2009. - Т.2. - С. 275 - 276.

13. Реутова І.М. Лабораторні роботи з геометрії як шлях реалізації діяльнісного підходу в навчанні / І.М. Реутова // Эвристическое обучение математике: Третья международная научно-методическая конференция, Донецк, 1 - 3 октября, 2009 г. - Донецк: Изд-во ДонНУ, 2009. - С. 86 - 87.

14. Реутова І.М. Формування графічної культури учнів старшої школи як основа забезпечення наступності навчання геометрії між профільною школою та ВНЗ / І.М. Реутова // Інновації в педагогічній освіті Європейського простору: Міжнародна науково-практична конференція, Полтава, 27 - 28 вересня, 2009 р. - Полтава, 2009. - С. 223 - 228.

15. Реутова И.Н. Роль и место информационных технологий на уроках математики / И.Н. Реутова // Особистісно-орієнтоване навчання математики: сьогодення і перспективи: ІІ всеукраїнська науково-практична конференція, Полтава, 6 - 7 грудня, 2005 р. Полтава: АСМІ, 2005. - С. 212 - 215.

16. Реутова І.М. До питання дидактичної адаптації студентів-першокурсників при вивченні вищої математики / І.М. Реутова // Фізико-математична освіта: проблеми, пошуки, перспективи: ІІ всеукраїнська науково-практична конференція, Бердянськ, 8 - 9 вересня, 2009 р. - Бердянськ: БДПУ, 2009. - С. 100 - 101.

17. Реутова І.М. Особливості викладання геометрії в класах технічного профілю / І.М. Реутова // Стан та перспективи підготовки вчителя математики в Україні: Всеукраїнська науково-методична конференція, Вінниця, 10 - 11 грудня, 2009 р. - Вінниця: Планер, 2009. - С. 208 - 211.

18. Реутова И.Н. Деловые игры как реализация модельного метода обучения / И. Н. Реутова // Технології особистісно-орієнтованого навчання: регіональний наук.-практичн. семінар, Донецьк, 29 лютого 2004 р. - Донецьк: ТОВ «Норд-Компьютер», 2004. - С. 138 - 140.

19. Реутова І.М. Практичні роботи з використанням ІКТ як один з шляхів формування математичних компетентностей учнів / І.М. Реутова // Реалізація компетентнісного підходу в освіті: регіональна науково-практична конференція, Донецьк, 18 березня, 2006 р. - Донецьк: Вид-во ДонНУ, 2006. - С. 232 - 235.

20. Реутова І.М. Дослідницький підхід у навчанні математики як основа якості математичної освіти / І.М. Реутова // Сучасні проблеми якості освіти: регіональна науково-практична конференція, Донецьк, 17 березня, 2007 р. - Донецьк: Вид-во ДонНУ, 2007. - С. 335 - 337.

Навчально-методичний посібник

21. Власенко К.В. Геометрія для майбутніх інженерів: навчально-методичний посібник для учнів старшої школи / К.В. Власенко, І.М. Реутова [за ред. проф. О. І. Скафи]. - Донецьк: «Вебер», 2009. - 191 с.

Анотації

Реутова І. М. Наступність у навчанні геометрії в системі неперервної освіти «технічний ліцей - вищий технічний навчальний заклад». - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика навчання (математика). - Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. - Черкаси, 2010.

У дослідженні висвітлені актуальні проблеми навчання геометрії в умовах профільної диференціації навчання в старшій школі. Запропоновано науково обґрунтовану методичну систему навчання геометрії, спрямовану на реалізацію наступності в системі неперервної освіти «технічний ліцей - вищий технічний навчальний заклад».

У роботі розкрито психолого-педагогічні передумови забезпечення наступності в процесі навчання геометрії, розроблено модель реалізації наступності в навчанні геометрії в системі неперервної освіти «технічний ліцей - технічний ВНЗ». Обґрунтовано необхідність формування у випускників старшої школи технічного профілю самоосвітньої, професійно орієнтованої евристичної та дослідницької діяльностей. Сформульовано методичні вимоги до забезпечення наступності в навчанні геометрії та подано методичні рекомендації щодо вивчення окремих змістових ліній у курсі стереометрії; окреслено шляхи забезпечення наступності навчання геометрії через використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Ключові слова: навчання геометрії, наступність, профільна диференціація, навчальний заклад технічного профілю, самоосвітня діяльність, професійно-орієнтована евристична діяльність, дослідницька діяльність, прикладна спрямованість.

Реутова И. Н. Преемственность в обучении геометрии в системе непрерывного образования «технический лицей - высшее техническое учебное заведение». - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (математика). - Черкасский национальный университет имени Богдана Хмельницкого. - Черкассы, 2010.

В диссертации исследованы актуальные проблемы обучения геометрии в условиях профильной дифференциации обучения в старшей школе. Представлена научно обоснованная методическая система обучения геометрии в системе непрерывного образования «технический лицей - высшее техническое учебное заведение».

Для обоснования данной методической системы уточнено понятие преемственности в обучении геометрии, а также её связь с понятием дидактической адаптации. Установлено, что обеспечение преемственности является необходимым условием дидактической адаптации и, в то же время, специфика протекания последней может служить критерием преемственности. Выделены функции преемственности в обучении геометрии в системе непрерывного образования «технический лицей - высшее техническое учебное заведение». Установлено, что прочное усвоение системы геометрических знаний и умений само по себе недостаточно для обеспечения преемственности в обучении геометрии. Для решения этой задачи необходимо сформировать у выпускников технического лицея самообразовательную, профессионально-ориентированную эвристическую и исследовательскую деятельности. Выделены психолого-педагогические предпосылки обеспечения преемственности в обучении геометрии.