Підготовка викладачів аграрних дисциплін у вищих навчальних закладах країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії

Трудомісткість навчальної роботи в навчальних планах встановлюється в залікових одиницях відповідно до європейських освітніх стандартів, так один кредит дорівнює у: Франції, Люксембурзі, Бельгії та Великобританії 25-30 годин; в Італії - 25 годин; Німеччині - 3 години, що відповідає 2,25 кредитам; Нідерландах - 28 годин.

Дослідженням визначено, що курси програм підготовки викладачів-аграрників у вищих навчальних закладах країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії нині модернізуються і відповідають освітнім стандартам за Болонською угодою та ґрунтуються на зазначених вище методологічних підходах до навчання. Викладачів-аграрників готують у вищих навчальних закладах, а саме у: 7 - Франції; 9 - Великобританії; 11 - Німеччині; 6 - Італії; 3 - Нідерландах; 2- Бельгії; Люксембургському університеті.

У п'ятому розділі - ”Порівняльний аналіз системи підготовки викладачів аграрних дисциплін у країнах Європейського Союзу та Україні” - конкретизовано позитивні надбання країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії та розроблено методичні рекомендації щодо впровадження їх у вітчизняні вищі аграрні навчальні заклади із орієнтацією на підготовку викладачів.

Зазначається, що на другому етапі педагогічних досліджень здійснено констатувальні зрізи. Зокрема, проведено анкетування з визначення бар'єрів педагогічної діяльності (рис.1).

Ним було охоплено 281 викладача вищих аграрних навчальних закладів I-IV рівнів акредитації (слухачі інституту підвищення кваліфікації та семінару “Підвищення педагогічної майстерності” Національного аграрного університету - НАУ) та 100 випускників педагогічного факультету зі спеціальностей “Педагогіка вищої школи” ,“Професійне навчання” НАУ.

Середні показники результатів анкетування викладачів вищих аграрних навчальних закладів свідчать (бали, зазначені респондендами, по вертикалі; % позитивних відповідей, по горизонталі), що викладачі-аграрники активно розвиваються - 60 % респондентів дали позитивні відповіді та набрали 75 балів; причиною бар'єру педагогічної діяльності 30 % респондентів назвали

Рис. 1. Середні показники результатів анкетування викладачів вищих аграрних навчальних закладів із визначення бар'єрів педагогічної діяльності у 2005-2006 н.р.

залежність від зовнішніх умов (30 балів); у 10 % респондентів розвиток педагогічної майстерності зупинився (15 балів) Таким чином, результати вказують на наявність проблеми у підготовці викладачів аграрних дисциплін та підтверджують актуальність нашого дослідження.

Під час формувального експерименту майбутніх викладачів аграрних дисциплін навчали методами контекстного навчання, коли студент засвоює абстрактні за своєю природою, знакові за формою знання, закріплює уміння і навички не заради них самих, а в реальному процесі підготовки та ухвалює рішення, у функції засобу виконання ігрових і навчальних дій, через професійні дії. Практично значущим результатом формувального експерименту є той факт, що у 78 % студентів, які навчалися за технологією контекстного навчання, коефіцієнт засвоєння навчального матеріалу (К) був на досить високому рівні - 0,75. Ще раз підкреслюються такі важливі аспекти технології, як результативність і завершеність (саме при К - 0,7, за В.Беспальком, процес навчання можна вважати завершеним).

У розділі доведено, що цілеспрямоване впровадження в навчальний процес підготовки викладачів-аграрників технології контекстного навчання істотно вплинуло на підвищення рівня компетентності студентів із дидактик аграрних дисциплін, у процесі викладання яких і апробувалась технологія.

Суб'єктивним чинником, що підтверджує ефективність технології контекстного навчання, є результати анонімного анкетування експериментальних груп студентів на контролюючому етапі експерименту. Запропоновано графік підготовки викладачів-аграрників на рівні магістрів зі спеціальностей “Професійне навчання” та “Педагогіка вищої школи” відповідно до тенденцій розвитку аграрної освіти у країнах Європейського Союзу. Дослідження довели, що досягненню ефективності навчання студентів неперервної (післямагістерська освіта, стажування) освіти сприяє робота за запропонованим графіком: чотири тижні (I сесія - 2 тижні навчання, 2 - стажування відповідно до індивідуального плану у вибраній установі - січень); чотири тижні (II сесія - 2 + 2 - березень); чотири тижні (III сесія - 2 + 2 - жовтень); 4 тижні (захист дипломних робіт із методики навчання аграрної дисципліни, крім того, начитувався теоретичний матеріал під час курсів до вступу). Всього: 18 тижнів навчання згідно з індивідуальним планом викладача (дистанційна форма; сесії, а саме навчання, практика; іспити - це тести та проведення контрольних занять; захист диплома).

Зауважимо, що навчання у вищих аграрних навчальних закладах України з орієнтацією на підготовку викладачів ґрунтується на принципах: громадянськості, самостійності, науковості, відповідності теоретичної підготовки з педагогіки, психології, виховної роботи їхньої практичній підготовці з методики навчання аграрних дисциплін, визначених студентом в індивідуальному плані відповідно до потреб навчальних закладів ще під час подання документів до вступу.

У даному розділі значну увагу було приділено підвищенню кваліфікації викладачів-аграрників. Запропоновано навчальний план із підвищення кваліфікації викладачів аграрних дисциплін із 5-річним педагогічним стажем із напряму 0101 “Педагогічна освіта”. Форма навчання - дистанційна з частковим відривом від роботи. Категорія слухачів: аспіранти; викладачі аграрних дисциплін із педагогічною освітою. Термін навчання - 4 місяці (2 тижні - з відривом від роботи). Після 1 тижня настановчої сесії слухачі приїздять ще на 1 тиждень на консультації, практичні тренінги, захист роботи.

Розглянуто розроблений спеціалізований курс „Методологія проектування інтерактивних курсів на основі європейського досвіду” за навчальним планом та програмою з підвищення педагогічної кваліфікації викладачів-аграрників (окремі питання спеціалізованого курсу використовуються в лекціях і практичних заняттях із дидактик аграрних дисциплін). Підкреслено, що особливість розробленого спеціалізованого курсу полягає в авторській методиці навчання аграрних дисциплін на основі компетентнісного підходу, коли застосовується як традиційні форми навчання (лекція, семінар, лабораторне та практичне заняття, екскурсія), так і нові (робота в малих групах, контекстна технологія, ігри-симпозіуми, захист творчих проектів, інтелектуальні конкурси, “мозкові штурми” тощо).

Було проаналізовано праці О. Вощевської, А. Вихруща, П. Лузана, В. Манька, О. Романовського, що дозволило завершити висвітлення підходів, принципів, умов та особливостей підготовки викладачів-аграрників у системі вищої освіти Європейського Союзу, узагальнити результати дослідження у вигляді структурної моделі (рис. 2), яка унаочнює досліджуваний процес, схематично пов'язати усі компоненти системи. Модель включає такі елементи: мету, методологічні підходи, принципи організації вищої школи та педагогічного процесу, педагогічні умови та особливості, процесуальний і змістовний компонент у навчальних програмах викладачів-аграрників України, результат.

Запропоновано структурну схему неперервної підготовки викладачів-аграрників в Україні на основі європейського досвіду, що містить ті ж самі компоненти, що й наведені у системах країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії (рис.3). Це професійний відбір в аграрних освітніх закладах; магістерська та післямагістерська підготовка; адаптація викладачів у вищих аграрних навчальних закладах (ВАНЗ); стажування і підвищення педагогічної та фахової кваліфікації). Варто додати, що нині не всі компоненти системи підготовки викладачів-аграрників в Україні взаємопов'язані через суб'єктивні та соціально-економічні причини. Йдеться про адаптацію викладачів - дистанційні щомісячні консультації; підвищення як педагогічної, так і фахової кваліфікації.

Рис.2. Структурна модель підготовки викладачів-аграрників в Україні на основі європейського досвіду

Рис. 3. Структурна схема неперервної підготовки викладачів аграрних дисциплін в Україні на основі європейського досвіду

У висновках до розділу зазначається, що запропонована система неперервної підготовки викладачів аграрних дисциплін передбачає здобуття ними педагогічної освіти на педагогічних факультетах, інститутах вищих аграрних навчальних закладів та передбачає взаємозв'язок вказаних на рис.3 компонентів. Це доводить ефективність запропонованої методики навчання аграрних дисциплін, основою для якої є розроблені теоретико-методичні засади підготовки викладачів-аграрників, що підтверджує висунуту гіпотезу.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано новий підхід до розв'язання наукової проблеми підготовки викладачів аграрних дисциплін. Він полягає у визначенні теоретичних і методичних основ і побудові моделі її змісту, розробленні й упровадженні в практику навчання студентів за спеціальностями „Педагогіка вищої школи”, „Професійне навчання” науково методичної системи формування цілісних знань про об'єкти професійної діяльності викладача-аграрника. Одержані в процесі дослідження результати підтвердили правомірність вихідних положень гіпотези, покладених у його основу, а реалізовані мета й завдання дослідження дали змогу зробити такі загальні висновки й пропозиції.

1. На основі аналізу стану дослідження проблеми підготовки викладачів-аграрників у теоретичних психолого-педагогічних дослідженнях учених країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії з поступовою систематизацією теоретичних і експериментальних матеріалів виявлені: якісні удосконалення наукових поглядів на розуміння тенденцій підготовки викладачів-аграрників; сутність, роль й способи модернізації програм підготовки викладачів-аграрників.

Сучасний стан аграрної освіти країн Європейського Союзу, зокрема початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії грунтується на основних тенденціях поступу освітніх систем. Ці тенденції виявляються в посиленні їхньої інтеграції; послідовній гармонізації централізації та децентралізації освіти на макро- і мікрорівнях; у конкретних рішеннях у законотворчій й управлінських сферах суспільної діяльності, зорієнтованих на розробку загальних стратегій розвитку освіти. Вони реалізуються у масштабах кожної країни ЄС у напрямі поєднання новітніх соціально-економічних стандартів з успадкованими національними традиціями.

2. Комплексний аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури засвідчив, що проблема підготовки викладачів аграрних дисциплін є складною, а її розв'язання вимагає використання системи теоретичних і емпіричних методів дослідження, дотримання методологічних принципів (об'єктивності, сутнісного аналізу, генетичного розгляду явищ, єдності логічного та історичного, поєднання дослідницької та практичної навчальної роботи, концептуальної єдності), а також застосування як відомих у педагогіці методологічних підходів (системного і дослідницького), так і нового - компетентнісного. Установлено, що основою компетентнісного підходу є перетворення пізнавальної діяльності в професійну.

3. У педагогічній та освітньо-політичній літературі країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії термін “підготовка викладачів” використовується як синонімічний до інших термінів: освіта, педагогічна освіта, навчання викладача, неперервна освіта, освіта дорослих, самоосвіта, професійне стажування (перепідготовка), післядипломна (післямагістерська) освіта, індивідуальна дидактика або методологія культури викладача. Західноєвропейські теоретики освіти відзначають, що навчання викладача - професійний розвиток його компетентності на основі принципів: віддзеркалення, зворотного зв'язку між теорією і практикою і самокерованого навчання; педагогічна освіта як друга спеціальність свідчить про придатність до дослідження дисциплін за вибором, яка включає розуміння, віддзеркалення і конструкцію від викладання дисциплін за вибором, а також складання плану дослідження, що вимагає інтрадисциплінарного міжгалузевого і міжнародного порівняння.

4. Системний аналіз поступу освітніх систем країн Європейського Союзу, зокрема початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії з виявленням передумов підготовки викладачів-аграрників поставив питання про методологічні підходи західноєвропейських теоретиків освіти до підготовки викладачів-аграрників. Внаслідок цього було визначено методологічні підходи до підготовки викладачів-аграрників, а саме: компетентнісний, кваліфікаційний, практико орієнтований інноваційний, кредитний, проблемно-аналітичний, міждисциплінарний; інтегративний.

Виявлено головні тенденції розвитку педагогічної освіти: орієнтація на вищу освіту як умову здобуття професії викладача; ускладнення і посилення психолого-педагогічної підготовки; різноманітність спеціалізацій у програмах навчання; вдосконалення системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів; одночасна підготовка в різних навчальних закладах

5. Дослідження специфічних особливостей системи підготовки викладачів-аграрників у вищих навчальних закладах країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії дали змогу виділити її компоненти: професійний відбір потенційних викладачів вищих аграрних навчальних закладів; первинна та неперервна освіта; адаптація викладачів-аграрників у навчальних закладах; стажування та підвищення кваліфікації.

6. Порівняльний аналіз організації підготовки викладачів-аграрників у вищих навчальних закладах країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії викресталізував особливості структури (ступеневість, наступність, багатовекторність; неперервність); змісту (вузькопрофільність, сталий розвиток, компетентнісноспрямованість, спеціалізованість, гнучкість навчальних планів, поєднання нормативних та вибіркових навчальних дисциплін, можливість студентів-викладачів обирати навчальні курси та модулі різного рівня складності) і окрім того було з'ясовано особливості форм організації (проектування та моделювання у малих групах, практичні заняття-симпозіуми, практичне інтенсивне та розширене навчання, розігрування ролей, онлайн сесії та проблемно-орієнтовані лекції, екскурсії, семінари-дискусії, навчальна та розширена науково-виробнича практики) і методів навчання на основі рефлексії (самопізнання).

7. Було узагальнено результати дослідження у вигляді структурної моделі, яка унаочнює досліджуваний процес, дає змогу дозволяє схематично пов'язати усі компоненти системи.

Пропонована модель ґрунтується на таких методологічних положеннях: мета (через педагогічну підготовку викладачів-аграрників забезпечення конкурентоспроможного фахівця відповідно до потреб розвитку світової вищої аграрної освіти); методологічні підходи; принципи організації вищої освіти та педагогічного процесу; педагогічні умови та особливості (гнучкість ступеневої системи підготовки; чітка орієнтація навчального процесу на майбутню педагогічну діяльність; поєднання академічних свободи та методичної незалежності викладача з вимогами високого рівня якості педагогічної діяльності); процесуальний та змістовний компонент освіти (підготовка здійснюється за програмами підготовки бакалаврів, магістрантів та докторів наук (Doctor of Philosophy); результат - професійна підготовленість фахівця до інноваційної педагогічної діяльності відповідно до вимог аграрної освіти.

Запропоновано структурну схему неперервної підготовки викладачів-аграрників, що її апробовано у вітчизняних вищих навчальних закладах із орієнтацією на підготовку викладачів-аграрників. Вона включає компоненти:. професійний відбір; основна освітня програма підготовки магістранта: на педагогічному факультеті (Інституті) за напрямами відповідно до стандарту спеціальностей та за специфічними для регіону спеціальностями, зі спеціальності „Педагогіка вищої школи”- 2 роки (120 кредитів); післямагістерська (післядипломна) очно-дистанційна підготовка викладачів для вищих аграрних навчальних закладах - 1 рік (60 кредитів) (із вересня по вересень). Методика навчання як мінімум включає три дисципліни за програмами техікумів-коледжів, академій-університетів.

Аспірантура зі спеціальностей відповідно до теми дослідження передбачає 3 роки навчання, після отримання викладачем вищої педагогічної освіти. Докторантура зі спеціальностей згідно з темою дослідження (4 роки) із наданням ступеня доктора педагогічних наук. Адаптація викладачів-аграрників упродовж двох років передбачає звіт та консультації через мережу Інтернет; підвищення педагогічної і фахової кваліфікації викладачів кожні 5 років.

Науково обгрунтовані результати дослідження дали можливість запропонувати рекомендації Міністерству аграрної політики України, Департаменту аграрної освіти та науки, Науково-методичному центру аграрної освіти стосовно впровадження у вищі аграрні навчальні заклади навчальних програм із дидактик аграрних дисциплін.

8. Окреслено можливості використання досвіду підготовки викладачів аграрних дисциплін у вищих навчальних закладах країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії в Україні. Так, здійснено рецепцію західноєвропейських джерел, специфічний психолого-педагогічний аналіз. Це дало змогу розробити наукові положення, отримати практичні висновки на прикладі освітніх систем країн Європейського Союзу та виробити цілісне уявлення про їхню роль у підготовці викладачів-аграрників; виробити підходи щодо модернізації сучасної моделі підготовки викладачів-аграрників, які мають загальний характер і можуть творчо використовуватися в національній вищій освіті.

Практичні рекомендації щодо впровадження основних наукових результатів дисертаційного дослідження:

1. З'ясовані підходи до визначення змісту підготовки викладачів-аграрників потрібно використати на: загальнодержавному рівні: для вдосконалення законодавчої бази в галузі аграрної педагогічної освіти, обґрунтування й реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення рівного доступу до якісної освіти. На рівні Міністерства аграрної політики України та підпорядкованих йому установ з метою оновлення науково-методичного забезпечення, підготовки навчальних програм, підручників і посібників нового покоління. На регіональному рівні для: обґрунтування і розробки регіональних моделей підготовки викладачів-аграрників з урахуванням історико-педагогічних, соціально-економічних, етнонаціональних та інших особливостей і перспектив соціально-культурного розвитку.

2. Розглянуті підходи слід застосовувати з метою планування й організації навчального процесу, складання навчальних планів, робочих програм, індивідуальних планів самостійної роботи, планування діяльності викладачів і лаборантів на навчальний рік у вищих аграрних навчальних закладах із орієнтацією на підготовку викладачів із напрямів „Педагогічна освіта” (спеціальність “Професійне навчання”), „Специфічні категорії” (спеціальність „Педагогіка вищої школи”).

3. Досвід організації і проведення лекційних та практичних занять можна рекомендувати викладачам інших спеціальностей вищих аграрних навчальних закладів під час навчання основних фахових дисциплін, із використанням запропонованої системи підготовки викладачів-аграрників.

4. Запропоновані підходи до виконання курсових і дипломних робіт та організації і проведення педагогічної практики можна покласти в основу підготовки викладачів-аграрників.

5. Обгрунтовані принципи оптимального поєднання індивідуальної, мікрогрупової, групової роботи на різних етапах підготовки викладачів-аграрників за умов використання методів навчання на основі рефлексії (самопізнання) слід враховувати при розробленні методики навчання аграрних дисциплін.

Водночас виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів, пов'язаних із проблемою підготовки викладачів-аграрників у вищих навчальних закладах країн Європейського Союзу (Франції, Німеччини, Італії, Бельгії, Нідерландів, Люксембургу і Великобританії) та творчого використання вітчизняною практикою прогресивних ідей досвіду країн Європейського Союзу із підготовки викладачів-аграрників. Перспективи подальших досліджень пов'язані з поглибленим концептуальним аналізом специфіки професійного відбору викладачів-аграрників, організації післямагістерської підготовки викладачів-аграрників в аспірантурі та докторантурі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія

1. Журавська Н.С. Підготовка викладачів-аграрників у вищих навчальних закладах країн Європейського Союзу (Франція, Німеччина, Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди і Великобританія): монографія / Н.С.Журавська. -Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2009. - 345 с.

Навчальні посібники

2. Журавська Н.С. Методологія проектування інтерактивних курсів на основі європейського досвіду: методичний посібник / Н.С. Журавська. - К., 2010. - 143 с.

3. Журавська Н. С. Сучасні проблеми аграрного виробництва: методичний посібник / Н.С. Журавська. - К., 2005. - 32 с.

4. Журавська Н. С. Методика навчання дисциплін за напрямом базової освіти 1301 „Агрономія” : методичний посібник / Н.С. Журавська. - К., 2005. - 50 с.

5. Журавська Н. С. Методика навчання дисципліни „Кормовиробництво”: методичний посібник / Н.С. Журавська. - К., 2003. - 74 с.

6. Журавська Н. С. Методика навчання дисципліни „Рослинництво” : методичний посібник / Н.С. Журавська. - К., 2003. - 86 с.

7. Журавська Н. С. Методика навчання дисципліни „Захист рослин” : методичний посібник / Н.С. Журавська. - К., 2003. - 83 с.

Статті у наукових фахових виданнях

8. Журавська Н. С. Навчальні плани і програми підготовки викладачів аграрних професійно-орієнтованих дисциплін у Люксембургському університеті / Н.С.Журавська // Молодь і ринок. - 2009. - №1 (48). - С.78 - 82.

9. Журавська Н. С. Критерії оцінки діяльності країн ЄС із орієнтацією на підготовку викладачів-аграрників / Н.С. Журавська // Вісник Черн. держ. пед. ун-ту. - 2009. - Вип.67.-С. 227 - 331

10. Журавська Н. С. Система підготовки викладачів галузевого спрямування країн ЄС: Франції, Великобританії, Німеччини, Італії / Н.С.Журавська // Наук. зап. нац. пед. ун-ту імені М.П. Драгоманова.- 2009.- LXXX (№ 80). - С. 79 - 89.

11. Журавська Н. С. Способи діяльності майбутніх викладачів аграрних ВНЗ країн ЄС відповідно до освітніх стандартів / Н.С.Журавська // Гуманіт. вісн.- 2009.- № 17.- С. 20 - 23.

12. Журавська Н. С. Особливості підготовки викладачів для навчання аграрних професійно-орієнтованих дисциплін в університетах Італії: навчальні плани і програми / Н.С.Журавська // Наук. зап. нац. пед. ун-ту імені М.П. Драгоманова.- 2008.- LXXV (№ 75) . - С. 77-90.

13. Журавська Н. С. Підготовка викладачів професійно-орієнтованих дисциплін у вищих навчальних закладах Італії, Німеччини, Великобританії / Н.С. Журавська // Педагогічний процес: теорія і практика.- 2008. - Вип.1.-С.63 - 73.

14. Журавська Н. С. Підготовка викладачів для галузевої вищої освіти в університетах Італії: навчальні плани і програми / Н.С.Журавська // Наук. зап. нац. пед. ун-ту імені М.П. Драгоманова .- 2008.- LXXV (№ 76). - С. 96 -110.

15. Журавська Н. С. Система підготовки викладачів галузевого спрямування Нідерландів, Бельгії, Люксембургу та України: структурні параметри програми / Н.С.Журавська // Наук. зап. нац. пед. ун-ту імені М.П. Драгоманова.- 2008.- LXXV (№ 79) . - С. 57- 66.

16. Журавська Н. С. Актуальність проблеми підготовки викладачів професійно-орієнтованих дисциплін у вищих аграрних навчальних закладах України / Н.С. Журавська // Наук. зап. нац. пед. ун-ту імені М.П. Драгоманова. - 2007.- LXIX (№ 69). - С. 111-118.

17. Журавська Н. С. Аналіз реформ вищої освіти у Франції, Нідерландах, Бельгії / Н.С. Журавська // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. - 2007. - Вип. 3-4. - С.145 - 154.

18. Журавська Н. С. Вища освіта Італії та Бельгії: підготовка викладачів професійно-орієнтованих дисциплін / Н.С. Журавська // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя .- 2007.-№4. - С.139 - 143.

19. Журавська Н. С. Інформаційні технології як шлях до покращення якості вітчизняної освіти: зарубіжний досвід / Н.С. Журавська // Нова педагогічна думка. -2007.-№ 3.- С.14 - 17.

20. Журавська Н. С. Підготовка викладачів у вищих аграрних навчальних закладах Франції: методологічний аспект / Н.С. Журавська // Наук. зап. нац. пед. ун-ту імені М.П. Драгоманова. - 2007.- LXVI (№ 66). - С. 57 - 65.

21. Журавська Н. С. Підготовка викладачів професійно-орієнтованих дисциплін: визначення бар'єрів педагогічної діяльності / Н.С. Журавська // Наук. зап. нац. пед. ун-ту імені М.П. Драгоманова. - 2007.- LXX (№ 70). - С. 53 - 63.

22. Журавська Н. С. Підготовка викладачів професійно-орієнтованих дисциплін у вищих аграрних навчальних закладах: досвід Франції / Н.С. Журавська // Наук. вісн. нац. аграр. ун-ту. - 2007.- Вип.109.- С. 332 - 341.

23. Журавська Н. С. Підготовка викладачів вищої аграрної школи: європейський стандарт освіти / Н.С.Журавська // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. - 2007.- Вип. 1-2.- С.73 - 80.

24. Журавська Н. С. Покращення якості освіти у зарубіжних вищих навчальних закладах : створення нової культури методики навчання / Н.С. Журавська // Нова педагогічна думка. -2007.-№ 1.- С.9 - 11.

25. Журавська Н. С. Пошук ефективних технологій навчання з професійно-орієнтованих дисциплін у країнах Європейського Союзу / Н.С. Журавська // Теоретичні питання культури, освіти та виховання. - 2007. - Вип. 33.- С.39 - 42.

26. Журавська Н. С. Професійна діяльність як етап у підготовці викладачів професійно-орієнтованих дисциплін: зарубіжний досвід / Н.С. Журавська // Нова педагогічна думка.-2007.-№ 4.- С.14 - 17.

27. Журавська Н. С. Реструктуризація вищої освіти: досвід зарубіжних країн / Н.С. Журавська // Педагогічний процес: теорія і практика. - 2007. -Вип. 1. - С. 26 - 35.

28. Журавська Н. С. Система підготовки викладачів професійно-орієнтованих дисциплін в аграрних вищих навчальних закладах Італії / Н.С. Журавська // Теоретичні питання культури, освіти та виховання. -2007. - Вип. 34.- С. 30 - 34.

29. Журавська Н. С. Система підготовки викладачів вищих аграрних навчальних закладів / Н. С. Журавська // Наук. зап. нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. Сер. Педагогічні та історичні науки : зб. / М-во освіти і науки України, НПУ ім. М. П. Драгоманова. -. 2007. - Вип. 65. - С. 66 - 71.

30. Журавська Н. С. Сталий розвиток і аграрна освіта: європейський досвід та перспективи для України / Н.С. Журавська // Наук. вісн. нац. аграр. ун-ту.- 2007.- Вип.105.- С. 340 - 344.

31. Журавська Н. С. Управління та організація аграрними вищими навчальними закладами України з підготовки викладачів: відповідно до тенденцій розвитку аграрної освіти у країнах Європейського Союзу / Н.С. Журавська // Наук. вісн. нац. аграр. ун-ту. - 2007.- Вип.112. - С. 253 - 259.

32. Журавська Н. С. Глобальна мережа: основний засіб доставки освіти у вищих навчальних закладах зарубіжних країн / Н.С. Журавська // Нова педагогічна думка. -2006. - № 4.- С.18 - 20.

33. Журавська Н. С. Технологія навчання як результат імпровізаційної природи педагогічного процесу / Н.С. Журавська // Наук. зап. нац. пед. ун-ту імені М.П. Драгоманова. - 2006.- LXIV(№ 64). - С. 74 - 79.

34. Журавська Н. С. Історичні традиції освітньої системи Франції / Н.С. Журавська // Нові технології навчання. - 2004. - Вип. 38. - С. 200 - 209.

35. Журавська Н. С. Проблеми професійної освіти / Н.С. Журавська // Наук. вісн. нац. аграр. ун-ту .- 2004.- Вип. 79.- С. 332 - 337.

36. Журавська Н. С. Тестування-суцільний метод контролю знань, умінь та навичок студентів вищої школи / Н.С. Журавська // Наук. вісн. нац. аграр. ун-ту.- 2003.- Вип. 64.- С. 296 - 301.

37. Журавська Н. С. Безперервність та ступеневість освіти - основа світових технологій / Н.С. Журавська // Наук. вісн. нац. аграр. ун-ту.- 2002.- Вип. 59.- С. 123 - 130.

38. Журавська Н. С. Особливості застосування форм і методів навчання у закладах післядипломної освіти / Н.С. Журавська // Наук. вісн. нац. аграр. ун-ту.- 2001.- Вип. 34. - С. 318 - 322.

39. Журавська Н. С. Особливості навчання спеціальних дисциплін // Наук. вісн. нац. аграр. ун-ту. - 2000. - Вип. 30. - С. 105 - 111.

Публікації в інших виданнях

40. Журавська Н.С. Використання європейського досвіду під час підготовки викладачів-аграрників в Україні // Теоретичні і практичні проблеми інженерної освіти : матеріали Міжнародної наук.- практ. конф., 22-23 вересня 2009 р. - Жешов, 2009.- Т.11.- С.339 - 342.