Размещено на http://www.allbest.ru/

РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

13.00.01. - Загальна педагогіка та історія педагогіки

Педагогічні засади навчального процесу в школах німецькомовних країн за ідеями педагогіки Петера Петерсена

Мартинович Олександра Богданівна

Рівне 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, Романишина Людмила Михайлівна, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, професор кафедри педагогіки і психології, м. Хмельницький.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Степанюк Алла Василівна, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, кафедра теорії та методики навчання природничих дисциплін, завідувач, м. Тернопіль.

кандидат педагогічних наук, доцент Караманов Олексій Владиславович, Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра загальної і соціальної педагогіки, м. Львів.

Захист відбудеться 16 вересня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 47.053.01 в Рівненському державному гуманітарному університеті за адресою: 33028, м. Рівне, вул. С. Бандери, 12.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Рівненського державного гуманітарного університету за адресою: 33000, м. Рівне, вул. Остафова, 31.

Автореферат розіслано 14 серпня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Галатюк Ю.М.

1. Загальна характеристика роботи

петерсен німецькомовний шкільний навчання

Актуальність дослідження. У сучасному суспільстві відбуваються принципові соціально-економічні перетворення, які суттєво змінили систему освіти. Основне завдання сучасної освіти полягає в необхідності безперервної освіти і підготовці особистості, здатної до саморозвитку, високопродуктивної індивідуальної творчості та до вирішення проблем, які життя ставитиме перед нею. Це потребує широкомасштабного пошуку нових технологій, зміни форм і методів навчання. Поставлене завдання неможливо здійснити без усвідомлення та критичного аналізу педагогічного досвіду минулого, який збагачує сучасну педагогічну науку новими фактами, дає підстави для прогнозування її розвитку у майбутньому, сприяє адаптації розроблених у той час моделей виховання та навчання до сучасних соціокультурних умов суспільства.

Перед дослідниками історико-педагогічної спадщини минулого постають завдання відродження педагогічних концепцій провідних педагогів, а також переосмислення їх ролі та внеску з позицій сучасної педагогічної науки для більш повного, глибокого розуміння освітньо-виховних проблем в Україні. На особливу увагу в цьому аспекті заслуговують ідеї представників реформаторської педагогіки Західної Європи та Америки (О.Декролі, Дж. Дьюї, Г.Гаудіг, Ґ.Кершенштайнер, Г.Лейн, М.Монтессорі, Б.Отто, П.Петерсен, К.Стівенсон, С.Френе). В основу цих досліджень закладено основні положення особистісно-орієнтованого навчання, які також висвітлюються у працях українських і російських науковців (І.Бех, О.Бондаревська, В.Лутай, Л.Романишина, В.Сєриков, А.Фурман, І.Якиманська та інші).

Останнім часом значна увага приділялася вивченню закономірностей і тенденцій розвитку ідей, теорій. Захищено низку докторських і кандидатських дисертацій з концепції реформаторської педагогіки (О.Барило, І.Богатирьова, Л.Дуднік, М.Желуденко, В.Землянська, О.Іонова, О.Караманов, С.Куркіна, Т.Петрова, А.Растригіна, С.Стельмах, Т.Хоменко та ін.). Окремі аспекти педагогіки П.Петерсена, досліджували педагоги німецькомовного середовища. Життєвий шлях педагога вивчали Б.Клюґе, Т.Рут, Д.Тео. Зміст, форми, методи і засоби навчання в школах Єнського плану аналізували Г.Айхельберґер, С.Геркер, І.Гольцман, Г.Драґер, О.Зайтц, М.Кляйн-Ландек, Т.Ф.Классен. Принципи педагогіки П.Петерсена вивчали нідерландські вчені К.Бот, К.Фройденхіл.

Незважаючи на посилення інтересу дослідників до педагогічної спадщини представників реформаторської педагогіки, можна констатувати відсутність сучасних досліджень, присвячених цілісному аналізу педагогічних засад навчального процесу за ідеями педагогіки П.Петерсена. У зв'язку з недостатністю інформації щодо цієї концепції, вважаємо за доцільне представити головні ідеї педагогіки П.Петерсена та його послідовників, що відображені в першоджерелах, які стосуються питань організації навчального процесу в школах Єнського плану в німецькомовних країнах.

Актуальність дослідження педагогічної спадщини П.Петерсена обумовлена потребою в реформуванні освіти України, пошуку нових підходів та шляхів удосконалення навчального процесу, а також наявністю суперечностей між соціально-зумовленими вимогами до якості підготовки фахівців з особистісною позицією і авторитарністю традиційної технології навчання; необхідністю мотивацій навчального процесу шляхом її профілізації і недостатнім впровадженням профільного навчання; потребою в елективних курсах і діючими обов'язковими; об'єктивно стрімким збільшенням обсягу знань і застарілими методиками і технологіями їх опанування. Ці суперечності можна усунути шляхом використання у практиці роботи шкіл України прогресивних ідей педагогіки П.Петерсена.

Зважаючи на актуальність проблеми, її недостатнє дослідження, наявність передумов для її розв'язання, темою дисертації ми обрали: «Педагогічні засади навчального процесу в школах німецькомовних країн за ідеями педагогіки Петера Петерсена».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов'язана з планом науково-дослідних робіт Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка як складова наукового проекту «Теоретико-методичні засади освітніх технологій та їх впровадження у навчальні заклади різного рівня акредитації» (0107U002394) і затверджена на засіданні вченої ради університету (протокол № 2 від 24 вересня 2002 р. ). Тему узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України ( протокол № 5 від 15.05. 2004 р.).

Мета дослідження - на основі аналізу та узагальнення теоретичних праць і практичного досвіду дослідити педагогічні засади навчального процесу в школах німецькомовних країн за ідеями педагогіки П.Петерсена та виявити можливості їх використання для вдосконалення педагогічної освіти в Україні.

Основні завдання дослідження:

1. Проаналізувати етапи формування П. Петерсена як видатного педагога- реформатора та принципи його педагогіки в концепції Єнського плану.

2. З'ясувати особливості організації навчального процесу у школах Єнського плану.

3. Здійснити аналіз цілей, змісту, форм, методів і засобів навчального процесу за Єнським планом у школах німецькомовних країн.

4. Визначити напрями використання досвіду організації та проведення навчального процесу за Єнським планом у школах України.

Об'єктом дослідження є навчальний процес у школах німецькомовних країн за педагогікою П.Петерсена.

Предмет дослідження - зміст, форми і методи навчання учнів у школах німецькомовних країн за Єнським планом П.Петерсена.

Теоретико-методологічною основою дослідження є: теорія наукового пізнання, положення про єдність і взаємозв'язок складових педагогічного процесу, принципи дидактики, педагогічні підходи (системний, діяльнісний, особистісно-орієнтований) для їх вивчення з метою реформування освіти. Дослідження опирається на методологію порівняльної педагогіки (Н.Абашкіна, Б.Вульфсон, А.Джуринський, В.Пилиповський, Л.Пуховська, О.Сухомлинська та ін.); теорію і практику сучасного виховання (І.Бех, В.Кравець, В.Лозова, Г.Троцко, М.Фіцула та ін.), наукові дослідження вітчизняних та зарубіжних учених з проблем реформаторської педагогіки (Г.Айхельберґер, І.Дичківська, Г.Драґер, О.Іонова, М.Кляйн-Ландек, Л.Образцова, А.Сбруєва,), праці зарубіжних освітян з питань дослідження педагогіки Єнського плану (А.Боес, К.Бот, С.Геркер, О.Зайтц, М.Зайфарт-Штубенраух, Б.Єржабкова, Т.Классен, Б.Клюґе, К.Ридль, Е.Скієра, С.Фройденталь, К.Фройденхілл, Я.Царек).

Основними методами дослідження були наступні: теоретичні - конкретно-науковий (аналіз, синтез, систематизація наукових праць П.Петерсена і його послідовників) - для з'ясування теоретичних положень педагогіки П.Петерсена та його послідовників; хронологічний, який дав змогу визначитися з основними етапами становлення П.Петерсена як педагога-реформатора; емпіричні: порівняння й узагальнення (формулювань, висновків, принципів, ефективності основних педагогічних засад навчального процесу), опитування, педагогічний експеримент - для визначення перспектив впровадження ідей педагогіки П.Петерсена в практику роботи сучасної школи в Україні.

Джерельну базу дослідження становлять: роботи провідних вітчизняних і зарубіжних педагогів; праці педагогів-реформаторів кінця XIX - середини XX ст.; оригінальні джерела з питань дослідження педагогіки Єнського плану; періодичні педагогічні видання; дидактичні джерела (підручники і посібники); наукові доробки сучасних учених у галузі теорії та історії педагогіки; автореферати дисертацій; матеріали фондів бібліотеки Педагогічного університету м. Ґрац (Австрія), Університету ім. Карла Франца м. Ґрац (Австрія), Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В.О. Сухомлинського; Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України; Інтернет-портали.

Переклад наукової літератури (171 джерело) з німецької мови на українську здійснювався автором самостійно.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

- вперше на основі аналізу педагогічної спадщини педагога-реформатора П.Петерсена та його послідовників визначено й охарактеризовано педагогічні засади навчального процесу в німецькомовних країнах за Єнським планом (принципи, цілі, зміст, форми, методи і засоби) та особливості організації навчального процесу в школах Єнського плану («штам-групи», ритмічний план на тиждень, школа повного робочого дня, навчальний предмет «Орієнтування у світі», наявність чотирьох форм навчальних занять, шкільна громада). Це дало змогу визначити перспективи застосування позитивних ідей П.Петерсена в школах України;

- конкретизовано основні етапи діяльності вчителя за Єнським планом (визначення рівня розвитку та вираження особистісних якостей учня; вироблення системи особистісного ставлення учня до навчальної сфери; програмування індивідуальної навчальної діяльності учня; реалізація індивідуальних і колективних навчальних програм учнів; визначення рівня навчальних досягнень учня; рефлексивно-оцінюючий);

- уточнено специфіку використання особистісно-орієнтованого навчання в школах Єнського плану (робота за індивідуальними планами, наявність системи особистісного ставлення учнів до навчання; самостійність у виборі проектів, контрольних завдань);

- дістало подальшого розвитку питання про позитивний вплив ідей П.Петерсена на ефективність навчального процесу в школах України.

У науковий обіг введено раніше не відомі в Україні праці П.Петерсена та його послідовників.

Практичне значення дослідження полягає в наступному: основні результати дослідження відображено в змісті авторського курсу лекцій «Основи реформаторської педагогіки» для студентів ІІ курсу німецького відділення факультету іноземних мов Тернопільського національного педагогічного університету ім. В.Гнатюка; введено в курси «Історія педагогіки», «Педагогіка», «Порівняльна педагогіка», «Освітні технології». Матеріали дослідження були отримані на курсах підвищення кваліфікації вчителів початкових класів, використано при розробці методичних рекомендацій, написанні курсових, дипломних та магістерських робіт.

Результати досліджень було впроваджено в практику роботи Тернопільського національного педагогічного університету ім. В.Гнатюка (довідка № 1186-33 від 02 грудня 2009 р.), Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника (довідка № 01-08 від 02 листопада 2009 р.), Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка (довідка № 1071 від 03 листопада 2009 р.), Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б.Хмельницького (довідка № 06/1966 від 02 листопада 2009 р.). Матеріали дослідження (17 основних положень Єнського плану) використані при організації навчального процесу в загальноосвітніх школах: № 5 (довідка № 230 від 11 листопада 2009 р.) і № 6 (довідка № 236 від 16 листопада 2009 р.) м. Тернополя; Скалатській ЗОШ I-III ступенів Тернопільської області (довідка № 197 від 04 грудня 2009 р.), Рівненській класичній гімназії (довідка № 4 від 06 вересня 2009 року), ЗОШ № 2 м. Рівне (довідка № 5 від 28 вересня 2009 року), ЗОШ I-III ступенів № 10 м. Калуш Івано-Франківської області ( довідка № 381 від 18 листопада 2009 року).

Вірогідність та аргументованість результатів дослідження забезпечується застосуванням комплексу методів наукового педагогічного пошуку; науковим аналізом матеріалу в порівняльно-історичному, логічному і проблемному аспектах; апробацією матеріалів дослідження на науково-практичних конференціях та у навчальному процесі вишів України. З метою детального вивчення концепції педагогіки Єнського плану дисертантка двічі проходила наукове стажування з проблем педагогіки Єнського плану в Педагогічному університеті м. Ґрац (Австрія) та в початковій школі с. Вільдбах (Австрія).

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях та семінарах різного рангу: міжнародних - «Професіоналізм педагога. Інноваційні підходи до процесу його формування» (м. Краматорськ, 2008 р.); всеукраїнських - «Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у вищих навчальних закладах України» (м. Хмельницький, 2006р.); «Професіоналізм педагога у контексті Європейського вибору України» (м. Ялта, 2006 р.); «Інноваційні технології сучасної початкової освіти» (м .Житомир, 2008 р.); семінарі «Народні звичаї, традиції та обряди: етнорегіональний вимір у полікультурному просторі сучасного суспільства» (м. Львів, 2009 р.). Результати дослідження доповідалися на наукових семінарах кафедри педагогічної майстерності та освітніх технологій Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка ( 2004-2009 рр.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображено у 11 одноосібних публікаціях. З них 8 - статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 - статті і тези у збірниках матеріалів наукових конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 46 додатків, списку використаних джерел (252 найменувань, у тому числі 171 зарубіжних видань). Загальний обсяг роботи - 246 сторінок. Основний зміст дисертації викладено на 177 сторінках. Дисертація містить 7 таблиць та 2 рисунки.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми та проаналізовано стан її опрацювання у науковій літературі; визначено об'єкт, предмет, мету й основні завдання, розкрито теоретико-методологічну основу, обґрунтовано наукову новизну, розкрито практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження у практику.

У першому розділі - «Єнський план як «вихідна форма» удосконалення сучасної освіти в німецькомовних країнах» - висвітлено питання про формування П.Петерсена як педагога-реформатора, сутності ознак і функцій Єнського плану та двадцяти основних педагогічних принципів його дієвості.

Встановлено, що особливого визнання як шкільний педагог П.Петерсен досяг в епоху, коли реформаторська педагогіка розвивалася не лише в Німеччині, країнах Європи, а й на інших континентах. Німецький педагог-реформатор П.Петерсен розробив та реалізував на практиці концепцію педагогіки Єнського плану. У такому плані надавалася перевага виховному процесу, використовувалась ідея общинності, проводилася трансформація «школи навчання» в «школу життя». У дослідженні виявлено, що П.Петерсен був висококваліфікованим науковцем та організатором прогресивного руху «нового виховання». Провідною ідеєю педагогіки П.Петерсена є педагогіка общинності, яка набуває особливої актуальності у зв'язку з прийнятими в Україні концепціями національного і громадянського виховання та необхідності взаємодії батьків, освітніх закладів і громадськості у вихованні дітей і молоді (І.Дичківська). П.Петерсен народився 26 червня 1884 р. в селі Ґросенвіє біля міста Фленсбурґ (Німеччина). Уважно стежачи за здібним підлітком, церковний шкільний нагляд надає П.Петерсену можливість відвідувати приватні заняття з латинської мови в сільського пастора та сприяє таким чином його доступу до вищої освіти. В 1904 р. П.Петерсен здає екзамен на атестат зрілості в навчальному закладі королівської гімназії у м. Фленсбурґ.

У педагогічній діяльності П.Петерсена виділяють декілька етапів: становлення вченого як вчителя, робота у вищій школі, розробка концепції Єнського плану, впровадження Єнського плану в практику роботи шкіл.

Після захисту кандидатської дисертації П.Петерсен складає на відмінно іспит на посаду професора у вищих школах та приступає до виконання обов'язків позаштатного вчителя в Королівській Карола-Гімназії в Ляйпцігу. Проте уже через п'ять місяців його призначають на роботу в вищу школу Йоганнеумс у Гамбурзі, яка була фортецею окресленого з 1890 року реформаторського прориву. У 1920 р. П.Петерсен захищає докторську дисертацію, а в 1923 р. його запрошують в м.Єна як послідовника добре знаного педагога Вільгельма Райна. З 1924 р. П.Петерсен продовжує свою роботу в школі при Єнському університеті (Б.Клюґе).

У процесі дослідження виявлено, що, перебуваючи на посаді секретаря «Німецького об'єднання з виховання та освіти», він розробляє модель комплексу «дитсадок-школа», у якому можна скласти іспит на атестат зрілості. Його експериментальна школа отримала назву «Вільна загальна народна школа», тому що до неї приймали дітей незалежно від релігійного походження чи соціального становища батьків. Наступною реформаторською заслугою П.Петерсена стала розробка та впровадження у шкільну практику «педагогічного фактичного дослідження» для демонстрації та перевірки взаємодії теорії та практики реформаторських заходів у навчальних закладах. Але з 1 лютого 1940 р. педагог був позбавлений впливу на систему шкільної освіти у Німеччині та Європі за його позицію, протилежну до політики націонал-соціалістів. Після війни П.Петерсену доручили посаду декана та керівника соціально-педагогічного факультету університету заново відкритого в м. Єна, але у 1948 році його звільнили з посади декана, а згодом школу закрили. Концепція педагогіки Єнського плану, праця, якій П.Петерсен присвятив усе своє життя, була таким чином знищена. 21 березня 1952 року він помер у віці 68 років. Але ідеї П.Петерсена були підтримані, розвинуті й впроваджені у практику роботи шкіл його послідовниками.

Після об'єднання Німеччини в 1990 р. у нових федеративних землях знову відкриваються школи Єнського плану. В цей період перевидаються праці вченого, проводяться дослідження сучасних проблем школи з точки зору педагогічної концепції П.Петерсена. Серед найбільш визначних праць П.Петерсена виділяють такі: «Малий Єнський план», «Великий Єнський план», «Загальне виховання та навчання», «Педагогіка сучасності», «Шкільне життя та навчання у вільній загальній народній школі за принципами нового виховання».

Свою концепцію Єнського плану П.Петерсен називав «вихідною формою». Дослідженням встановлено, що Єнський план може бути реалізований у кожній школі за умови, що ідея виховання буде головною та чітко вираженою у педагогічній діяльності шкільного колективу.

З'ясовано, що важливу роль у вдосконаленні навчально-виховного процесу відіграли 20 принципів педагогіки П.Петерсена, які стали «нормами» для навчального процесу в школах Єнського плану. Ці норми виконують дві функції: спільність у роботі; правильне спрямування думок та вчинків. Визначено, що принципи класифікують на три групи: пять принципів ідеального образу людини; пять принципів з вимогами до суспільства; десять принципів виховання та навчання.

На основі аналізу літературних джерел було виявлено якісні ознаки сучасної школи Єнського плану: практичне орієнтування; розвиваюче орієнтування; наявність школи як кооперативної життєвої та трудової громади; орієнтування у світі як центр планування навчання та діяльності дітей, критичне усвідомлення, пошуки смислу (К.Бот). Вони є відображенням синтезу різних вимог до виховання та навчання у наш час, конкретизацією основних принципів педагогіки П.Петерсена. Виокремлено основні функції педагогіки Єнського плану: орієнтовна та об'єднувальна ( К.Бот). Вивчення цих ознак та функцій відкриває великі можливості для вдосконалення навчального процесу в різних країнах, у тому числі й в Україні. Впровадження окремих елементів педагогіки П.Петерсена у педагогічну систему в Україні буде сприяти вирішенню основних завдань сучасної школи.

У другому розділі - «Дослідження педагогічних засад навчального процесу в школах німецькомовних країн за ідеями педагогіки Петера Петерсена» - аналізуються публікації щодо особливостей навчального процесу, розробки цілей, змісту, форм, методів і засобів навчання, оцінювання навчальних досягнень учнів у школах Єнського плану.

Аналіз першоджерел сприяв визначенню особливостей навчального процесу за Єнським планом: наявність «штам-груп», ритмічний план роботи на тиждень, індивідуалізація змісту, використання чотирьох форм навчання, самостійно визначена робота (Г.Айхельберґер, Г.Рьорс, О.Зайтс, С.Геркер, К.Бот). Процес підготовки учнів у школах Єнського плану побудований як безперервний за періодами: дошкільний (садочок); молодші, середні, старші та молодіжна групи. Для дошкільного періоду передбачено розвиток мови, наочне вивчення предметів, духовний розвиток, малювання, танці, мандрівки, спостереження в природі, елементарні роботи в саду, догляд за рослинами і тваринами. Для молодших школярів (1-3 роки навчання) проводиться розподіл за «штам-групами», вироблення навичок читання, письма, правопису, оволодіння основами математики. Молодші школярі (4-6 роки навчання) опановують обов'язкову програму шляхом вивчення умов життя людини, життєвого простору та економічних умов життя; відбувається поділ дітей на диференційовані групи за інтересами та задатками. Велика увага приділяється фізкультурі та праці, введенню рівневих курсів - німецька мова, німецький правопис, техніка читання, іноземна мова, математика. Для школярів середньої групи (7-8 роки навчання) вводиться обов'язковий навчальний матеріал за особистими і суспільними потребами дітей, додаткові курси (обов'язкові і за вибором) з точних та природничих наук. Школярі наступної середньої групи (9-10 роки навчання) залучаються до вивчення приватних та суспільних тем (персоніфікація), дискусій, ділових і спонтанних ігор; для них вводяться курси профільного навчання, вивчення історичних, культурних, природничих, гуманітарних дисциплін. Значна увага приділяється заняттям зі спорту, праці, музики. Учні старшої групи (11-13 роки навчання) мають оволодіти обов'язковим навчальним матеріалом, який вміщує суспільні та політичні теми, проведення культурних та громадських заходів, забезпечення самостійного розвитку учнів, спрямування навчального процесу на засвоєння знань, формування умінь і навичок навчальної діяльності учнів. Етап професійної підготовки передбачає введення спеціальних курсів стосовно обраної професії. Профільне навчання починається на 9-10 році навчання в школі.

Аналіз першоджерел дозволив виділити як особливість наявність таких груп у школах Єнського плану: базова або «штам-група», спільна робоча, рівнева, вільного вибору. Опорною є базова або штам-група, у якій є діти різного віку (охоплює учнів трьох років навчання, рідше - двох років). У початковій школі базову групу впродовж трьох років навчання супроводжує лише один вчитель. Однак у рівневих групах та в групах вільного вибору діти мають інших учителів. У межах «штам-групи» розрізняють спільні робочі групи, які створюються на період роботи над проектом. Для диференційованої роботи учні поділяються на рівневі групи. У таких групах є учні з приблизно однаковими успіхами в конкретній сфері навчання. Для індивідуалізації процесу навчання утворюються групи вільного вибору. У своїх працях П.Петерсен виділяє переваги «штам-групи» перед класами дітей-однолітків: впродовж окремих років навчання діти неодноразово є молодшими, середніми та старшими в групі, тому мають можливість краще вивчити власні можливості; безперервність та зміна складу групи; наявність незначної конкуренції, яка більш притаманна дітям одного віку; школяр на середньому етапі навчання, який вже вміє читати, є стимулом для тих, хто ще цього не вміє.

У процесі дослідження з'ясовано особливість організації навчального процесу. У школі Єнського плану діє ритмічний план роботи на тиждень як альтернативна модель традиційного розкладу занять, у якому враховується графік успішності навчальних досягнень дитини; останній шкільний день тижня завершується святкуванням; кожний останній навчальний день має періоди для вільної роботи. План роботи є важливим фактором відкритості школи для всіх, хто бажає тут учитися. Поряд із планом роботи на тиждень за бажанням учнів паралельно вводиться і план роботи на день.

Аналіз праць дослідників дозволив виділити ієрархію цілей навчального процесу за трьома рівнями (спрямованість навчального процесу на розвиток і формування в учнів умінь та навичок самостійності; орієнтованість на процес виховання учнів, формування суто людських якостей; індивідуалізація навчального процесу та особливості побудови змісту навчання (П.Петерсен, В.Хацановський). Цільові орієнтири спрямовані на індивідуальні якості учнів: когнітивні, креативні, організаційні, комунікативні.

При відборі змісту навчального матеріалу з предмету основою є його актуальність для учнів та вчителів. З'ясовано, що під час уточнення, коректування та реалізації навчальної програми вчитель зобов'язаний співвідносити основний зміст курсу з декількома курсами, визначитися разом з учнями стосовно конкретного розуміння цих змістів з метою реалізації їх в процесі практичного навчання. Однією з важливих проблем конструювання навчальних програм (П.Петерсен) є врахування індивідуальних можливостей кожного учня за загальною для всіх програмою: особисті цілі учня, індивідуальний зміст його навчання, рефлексія учня, самоконтроль та самооцінка.

На основі аналізу джерельної бази показано, що П.Петерсен виділяє конкретні етапи навчальної діяльності вчителя: визначення вчителем рівня розвитку та ступеня вираження особистісних якостей учнів; виявлення кожним учнем, а згодом і кожним вчителем фундаментальних навчальних об'єктів у навчальній сфері; вироблення системи особистісного ставлення учня до навчальної сфери; програмування кожним учнем індивідуальної навчальної діяльності з відношення до «власних» та загальних фундаментальних об'єктів навчання; діяльність за одночасною реалізацією індивідуальних навчальних програм учнів і загальної колективної навчальної програми; демонстрація особистих навчальних продуктів учнів та їхнє колективне обговорення. Сюди належить рефлексивно-оцінюючий етап, на якому виявляються індивідуальні та загальні навчальні продукти діяльності учнів.

У зміст навчання в школах Єнського плану введений предмет «Орієнтування у світі», який створює основу для наближеного до життя навчання. У початковій школі цей предмет виконує основну навчальну функцію на заняттях. У процесі вивчення розглядаються сім «сфер пізнання»: вироблення та споживання; техніка; комунікація; навколишнє оточення та ландшафт; спільне життя; річне коло; власне життя.

Дослідження першоджерел виявило, що до основних форм занять у школах Єнського плану відносять наступні: бесіду, вільну роботу, гру і святкування.

Бесіда є однією з основних форм заняття за педагогікою П.Петерсена (Д.Тео, О.Зайц, Т.Класен, Е.Клінкер та інші). Використовують такі види бесід: спеціальну, завершальну, короткочасну, навчальну. Розглядаються 10 правил проведення бесіди, які носять повчальний і дисциплінуючий характер. Під час бесіди дитина спроможна показати себе як особистість. Особливістю бесід є те, що навчальний день у школі починається з ранкового кола, у якому учні повідомляють про важливі події, проблеми та домашні завдання, зачитують історії, вірші, виконують танці чи невеличкі спонтанні театральні постановки. Вчитель обговорює разом із дітьми також і спірні питання.

Вільна робота є важливою формою заняття. Щонайменше двічі на тиждень учні обирають самостійно з однієї або двох навчальних одиниць свій напрямок діяльності. За можливістю вільну роботу застосовують на початку навчального дня як вступну, перехідну між іншими навчальними формами чи наприкінці робочого дня. Перебіг вільної роботи проходить у три або чотири етапи: початок роботи; самостійне виконання вільної роботи; спокійне навчання; самоаналіз. Визначено, що вільна робота в середніх та старших групах поділяється на три фази: упровадження; розробка; презентація. П.Петерсен наводить три аргументовані взаємозв'язки стосовно вільної роботи: біологічний, розвиваючо-психологічний, педагогічний. Тому вільна робота в групі стає частиною навчальних методів, спрямованих на діяльність учня. Ще одним видом вільної роботи є курси (вступні, навчальні, рівневі та курси за вибором), на яких учні знайомляться з фаховим змістом та технікою навчання, їм надається простір для розвитку креативного мислення.

Гра використовується як форма і метод навчання й виховання. Результати дослідження свідчать, що вчителі шкіл Єнського плану вважають, що ігри вчать орієнтуватися в навколишньому середовищі, забезпечують учням ефективні можливості для соціального навчання. Школярі, граючись, оволодівають когнітивним та емоційним доступом до навколишнього світу. В рольовій грі діти переймають соціальні взірці поведінки чи тон висловлювання, яким вони спілкуються у власному оточенні.

Наступною формою навчальних занять є святкування. В залежності від функцій вчителя П.Петерсен виділяв чотири види святкувань: запропоноване вчителем; проведене вчителем; оформлене вчителем; самостійно організоване учнями, поетапне.

У школі Єнського плану найбільш вживаними є проектний та ігровий методи навчання. Проект триває від 4 до 7 тижнів. Теми проектів обираються учнями та вчителями. На проектному занятті діти працюють над комплексними темами, які їм подобаються і які можуть дати їм конкретні результати. П.Петерсен виділяє основні ознаки проектного методу: відношення до ситуації, зацікавленість, самоорганізація, самовідданість. Ігровий метод побудований на тому, що в дитячій грі також розглядаються різні шляхи вирішення конфліктів.

Вивчення першоджерел показало, що на всіх етапах навчання в школах Єнського плану основні форми навчання взаємопов'язані між собою (рис.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Форми і методи проведення занять, що найбільш вживані в навчальному процесі сучасних шкіл Єнського плану

Значна увага на заняттях за Єнським планом відводиться засобам навчання: комп'ютеру, інформаційному матеріалу, експериментальному матеріалу, які розміщені в спеціальних «центрах» і використовуються в усіх групах.

Із першоджерел П. Петерсена та його послідовників, було виділено особливості організації навчального процесу за Єнським планом, що відображено на рис. 2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Особливості організації навчального процесу в школах Єнського плану на сучасному етапі

Дослідження праць послідовників П.Петерсена (Д.Тео, І.Гольцман, Т.Классен) підтвердило висновки щодо ефективності організації навчального процесу в німецькомовних країнах за Єнським планом на сучасному етапі. Аналіз педагогічних ідей П.Петерсена виявив особливості оцінювання навчальної діяльності учня, яке проводиться шляхом написання характеристики. П.Петерсен розділив її на об'єктивний та суб'єктивний звіти.

В об'єктивний звіт вчителі вносять свої спостереження та думки про учня і передають його батькам (це адресоване тільки їм) для ознайомлення, критичного аналізу та зворотного відгуку з метою впровадження спільної виховної роботи з дитиною вдома та в школі . Суб'єктивний звіт призначений виключно для дітей (дещо потрібно приховати, а дещо зобразити у більшій чи меншій мірі проти об'єктивного звіту). За модель оцінювання у школах Єнського плану обирають усну характеристику. Педагоги ведуть особисті записи про стан успішності учня за допомогою ключових слів впродовж усього навчального року. Перша характеристика навчальної діяльності учня складається наприкінці третього року навчання. За четвертий навчальний рік діти отримують свідоцтво з оцінками і докладну словесну характеристику щодо їхнього ставлення до роботи та соціальної поведінки. Усе це формує систему оцінювання індивідуальних успіхів дитини. Під час роботи у середніх групах вчителі використовують портфоліо, за допомогою яких учні самостійно оцінюють себе за поданими критеріями. В кінці навчального семестру школярі отримують вербальні атестати. У четвертому класі законодавством передбачені письмові роботи, які повинні бути оцінені здебільшого у цифрах. Деякі вчителі вважають, що паралельно можна застосовувати й словесну характеристику. Оцінки у четвертому навчальному році розглядаються як елемент підготовки учнів до системи оцінювання в середній школі.

Вивчення особливостей організації навчального процесу дозволило дійти висновку, що основним педагогічним підходом, на якому базується цей процес, є особистісно-орієнтований.

У третьому розділі - «Тенденції використання педагогічних ідей П.Петерсена у контексті реформування вітчизняної освіти» - розглянуто питання про зв'язок між принципами навчання вітчизняної педагогіки та основними принципами педагогіки П.Петерсена, шляхи застосування ідей П.Петерсена в школах України.

На основі проведеного аналізу дійшли висновку, що між принципами навчання у вітчизняній педагогіці та основними принципами навчання у педагогіці П.Петерсена немає істотних відмінностей. У педагогіці Єнського плану педагогічні принципи мають інше формулювання та поділені на три основні категорії: людські; суспільні; шкільні. У вітчизняній педагогіці такого чіткого розмежування між дидактичними принципами немає, усі вони складають систему принципів навчання. Але існує різниця між деякими складовими навчального процесу: в педагогіці Єнського плану основними формами навчання є бесіда, вільна робота, гра та святкування. У вітчизняній педагогіці ці форми навчання теж застосовуються на заняттях, але як елементи. Основною організаційною формою навчання в сучасній школі є урок. Відмова від уроку, як форми організації навчального процесу, обумовлена тим, що у школах Єнського плану навчальні заняття досить часто поділені на блоки, оскільки у класах використовується гетерогенний поділ дітей на «штам-групи». Існує також низка відмінностей між оцінюванням результатів навчання. Співпраця з батьками входить до основних принципів педагогіки Єнського плану.

Проведений аналіз праць П.Петерсена дозволив нам провести порівняння принципів дидактики і 20 принципів Єнського плану. Для порівняння ми обрали 11 найбільш важливих принципів дидактики (природовідповідності, диференціації і індивідуалізації, науковості і доступності, системності і систематичності, свідомості, активності і міцності знань, наочності і емоційності). Отримані результати показали відповідність між такими принципами. Основною відмінністю є те, що одному принципу дидактики відповідає декілька принципів Єнського плану. Це ще раз підтверджує нашу думку про те, що всі 20 принципів Єнського плану реалізуються через загальнодидактичні принципи. За результатами опитування, яке було проведене з вчителями Тернопільської, Рівненської та Івано-Франківської областей за 17 положеннями концепції П.Петерсена, були одержані такі результати: 100 % учителів визначили можливість використання бесіди як форми заняття, проведення роботи в малих групах та дотримання особливостей змісту освіти; 60 % учителів віддали перевагу віковій гетерогенності класів. За іншими положеннями голоси респондентів розподілилися від 82,85% до 97,14 %. Експеримент, проведений у шести школах України, у якому прийняли участь 16 учителів початкових класів і 432 учні показав, що впровадження елементів педагогіки П.Петерсена суттєво впливає на підвищення якості підготовки учнів початкової школи. В учнів підвищився рівень дисциплінованості ( достатній проти задовільного), успішність підвищилася на 0,46 бала, школярі стали більш активними на уроках і в позаурочний час, батьки почали активніше брати участь у навчальному процесі класу. На основі отриманих результатів зроблено висновки, що в Україні можна використовувати всі форми роботи в школах Єнського плану (бесіду, вільну роботу, гру і святкування), план роботи на тиждень, групову навчальну діяльність, гетерогенні «штам-групи» в сільській місцевості, предмет «Орієнтування у світі» (до нього потрібно включити українську мову і літературу, історію України, українську художню літературу, краєзнавство), словесні методи оцінювання.

Це підтверджує потребу вивчення і використання педагогічної спадщини П.Петерсена в Україні.

Висновки

Дослідження особливостей навчального процесу в системі освіти в німецькомовних країнах за ідеями П.Петерсена дало змогу визначити перспективи використання їх досвіду в Україні.

1. Аналіз літературних джерел показав, що проблеми реформаторської педагогіки достатньо відображені у працях дослідників різних країн. Але мало висвітлено питання про роль і основи педагогіки одного з провідних педагогів-реформаторів П.Петерсена. У результаті історико-педагогічного аналізу виявлено, що педагог-реформатор П.Петерсен подав вагомий поштовх до реформи системи педагогічної освіти. Він є видатним педагогом не лише загально німецького, а й європейського масштабу. У педагогічній діяльності П.Петерсена виділяють декілька етапів: становлення вченого як вчителя, науково-педагогічна діяльність у вищій школі, розробка концепції Єнського плану та його психолого-педагогічних основ, удосконалення методики організації навчального процесу та впровадження Єнського плану в практику роботи школи. Єнський план П.Петерсена слід розглядати як відкриту концепцією навчання, яка дозволяє певною мірою зреагувати на зміни у суспільстві. Школа працює на основі 20 принципів (пять принципів ідеального образу людини; пять принципів вимог до суспільства: від спільного перебування удома та в школі до спільного життя в суспільстві; десять принципів виховання та навчання), задекларованих П.Петерсеном. Пропозиції, задекларовані П.Петерсеном, залишаються актуальними й надалі, концепція є дієвою, але потребує додаткового дослідження, доповнення та пристосування до потреб сучасного суспільства.

2. Проведений аналіз першоджерел сприяв узагальненню особливостей організації навчального процесу в школах Єнського плану: розробка навчальних програм на основі особистісно-орієнтованого навчання; введення предмета «Орієнтування у світі»; навчання учнів у «штам-групах» (робочі, різнорівневі, вільного вибору); організація навчального процесу за ритмічним планом роботи на тиждень; організація роботи за принципом - життя в громаді, в школі повного дня; інтегрування дітей з особливими потребами в різні групи; наявність навчальної школи-садка для дітей 3-6 років; активна участь батьків у роботі школи. Основне завдання - навчити дітей бути підготовленими до життя в суспільстві, що забезпечується такими зв'язками: біологічним, розвиваючо-психологічним, педагогічним.

Серед недоліків організації роботи шкіл Єнського плану послідовники П.Петерсена виділяють такі: спеціальна підготовка вчителів до роботи в школах Єнського плану; тривала підготовка вчителів до занять; значні затрати часу вчителя на підготовку до проведення проектів; часта зміна навчальних планів із врахуванням особливостей дітей.

3. Здійснене дослідження дозволило виявити ієрархію цілей за трьома рівнями. Перший рівень: цілі, які визначають спрямованість навчального процесу на розвиток і формування в учнів умінь та навичок самостійності в набутті практичного досвіду. Другий рівень: цілі, які зорієнтовані на процес виховання учнів, формування суто людських якостей. Третій рівень: цілі, яких можна досягнути через індивідуалізацію навчального процесу. Були виділені особливості розробки змісту навчання, навчальної програми шляхом згрупування їх навколо фундаментальних навчальних об'єктів: перевага надається актуальності, цілям з випереджаючим характером; на основі особистісного змісту навчання передбачається освітня продукція учнів (творчість на занятті, тематика творчих робіт, інші заплановані вчителем та учнями навчальні результати). Діти є повноправними учасниками при виборі навчального матеріалу, його опрацюванні та впровадженні в навчальний процес. Вивчається предмет «Орієнтування у світі», в якому зосереджено сім «сфер пізнання»: вироблення та споживання (праця, використання та споживання товарів, стабільність); техніка (конструкції, машини та прилади, великі системи, матеріали та енергія, вміння користуватися технікою); комунікація (з людьми, з природою); навколишнє оточення та ландшафт (перебування людей, перебування рослин та тварин, земля як життєвий простір, планування у просторі); спільне життя (життя в маленькому крузі, можливості співжиття, спільний світ); річний круг (пори року, свята та святкування, навчальний рік); власне життя (я, бути людиною, «великі» люди).

4. Аналіз наукової літератури свідчить, що школа Єнського плану є актуальною моделлю організації шкіл, у яких діти проводять увесь робочий день. Визначальними формами проведення навчального процесу є чотири: бесіда, вільна робота, гра і святкування. Бесіда є основною формою навчання і проводиться шляхом розміщення дітей у колі, де діти показують себе як особистості. Використовують такі види бесід: навчальну, спеціальну, короткочасну, завершальну. «Вільна робота» передбачає самостійну роботу в групі, реалізацію власних ідей. Учні працюють за власним ритмом, самостійно контролюють результати роботи, яка проводиться за чотирма етапами: початок, самостійне виконання, спокійне навчання і самоаналіз. Гра виконує роль форми і методу навчання. Серед ігор особливою популярністю користуються вірші, рухові мовні ігри, театральна гра, ігрові навчальні посібники, ігрові домовленості, ігри на розвиток логічного мислення. Святкування сприяє ознайомленню учнів із культурним фондом близького і далекого оточення. Проводять святкування на початку і в кінці тижня: святкують дні народження одногрупників, релігійні свята, карнавал, прийом першокласників у громаду, «День школи» та «Свято Літа».

5. Розгляд основних принципів навчання у школах Єнського плану дозволяє подати низку побажань учителів різних шкіл стосовно використання деяких його положень для системи освіти України. Серед форм організації навчання пропонують наступні: використання всіх чотирьох форм навчання (бесіда, вільна робота, гра і святкування); для планування навчального процесу -«ритмічний план роботи на тиждень»; серед форм роботи - «групову навчальну діяльність» (через паралельне структурування навчального матеріалу та укрупнення дидактичних одиниць); серед методів навчання - проектний та ігровий; створення гетерогенних груп («штам-групи»); введення предмета «Орієнтування у світі» ( на базі міжпредметних зв'язків з дисциплін українська мова і література, історія України, українська художня культура, природознавство); використання при оцінюванні словесних відгуків, написання об'єктивних і суб'єктивних звітів.

Наше дослідження не вичерпує всіх проблем використання зарубіжного досвіду в навчальній системі України. Залишаються малодослідженими проблеми розробки спільних проектів Європейського значення, які повинні підпорядковуватися ідеям Болонської декларації.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Мартинович О.Б. Особливості організації роботи в школах Єнського плану / О.Б. Мартинович // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. - Вип. 34. - Київ-Запоріжжя, 2005. - С. 347-353.

2. Мартинович О.Б. Бесіда, як одна з основних форм навчання за Єнським планом / О.Б. Мартинович // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія: педагогіка і психологія. - Вип. 13, Ч. 2. зб. статей - Ялта: Кримський державний гуманітарний інститут, 2005. - С. 137-144.

3. Мартинович О.Б. Проектний метод навчання у школах Єнського плану / О.Б. Мартинович // Вісник Прикарпатського університету. Серія : Педагогіка. - Випуск XXVIII-XXIX. - Івано-Франківськ, 2009. - С. 161-170.

4. Мартинович О.Б. Організація системи словесних методів оцінювання за концепцією Петера Петерсена / О.Б. Мартинович // Науковий вісник Чернівецького університету. Серія : Педагогіка та психологія. - Вип. 393. - Чернівці : Рута, 2008. - С. 59-66.

5. Мартинович О.Б. Гра як метод навчання та виховання в педагогіці Петера Петерсена /О.Б Мартинович // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. - Вип. 53. - Запоріжжя: ЗОІППО, 2009. - С. 241-259.

6. Мартинович О.Б. Святкування як одна з основних форм навчання у педагогіці Єнського плану Петера Петерсена / О.Б. Мартинович // Збірник наукових праць Херсонського державного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. - Херсон, 2009. - Вип. 52. - С. 184 -189. (42)

7. Мартинович О.Б. Особливості принципів побудови Єнського плану / О.Б. Мартинович // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. Тернопіль: ТНПУ, 2005. - № 4. - С. 189-193.

8. Мартинович О.Б. Порівняльний аналіз контролю та оцінювання результатів навчання учнів у вітчизняних школах та у школах Єнського плану / О.Б. Мартинович // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія: педагогіка і психологія. - Ялта: Кримський державний гуманітарний інститут, 2006. - Вип.11. Ч.2. - С. 142-149.

Статті і тези в матеріалах наукових конференцій:

9. Мартинович О.Б. Система оцінювання у школах Єнського плану / О.Б. Мартинович // Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у вищих навчальних закладах України : матеріали Всеукр. наук.-теорет. конф., 12 травня 2006 р. - Хмельницький, 2006. - С. 124-125.

10. Мартинович О.Б. Вільна робота як невід'ємний елемент навчального заняття в початковій школі Єнського плану Петера Петерсена / О.Б. Мартинович // Інноваційні технології сучасної початкової освіти : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 20-21 листопада 2008 р. - Житомир, 2008. - С. 130-133.

11. Мартинович О.Б. Вікова гетерогенність як одна з найчіткіших зовнішніх ознак навчання у школах за Єнським планом / О.Б. Мартинович // Професіоналізм педагога. Інноваційні підходи до процесу його формування : матеріали наук. - практ. конф., 6-8 листопада 2009 р. - Краматорськ, 2009. - Вип. 58. - Ч. 2. - С. 44 - 48.

Анотація

Мартинович О.Б. Педагогічні засади навчального процесу в школах німецькомовних країн за ідеями педагогіки Петера Петерсена. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Рівненський державний гуманітарний університет, Рівне, 2010.

Дисертаційне дослідження присвячене визначенню особливостей навчального процесу в системі шкільної освіти в німецькомовних країнах за ідеями П.Петерсена. Йому вдалося створити таке шкільне товариство, в якому взаємовідносини між учнями стосуються їхніх інтересів. Школа працює на основі 20 принципів (пять принципів ідеального образу людини; пять принципів з вимогами до суспільства: від спільного перебування вдома та в школі до спільного життя в суспільстві; десять принципів виховання та навчання). У результаті дослідження визначено такі особливості цього процесу: розробка навчальних програм на основі особистісно-орієнтованого навчання; введення предмета «Орієнтування у освіті»; навчання учнів у штам-групах; організація навчального процесу за ритмічним планом роботи на тиждень; робота в початкових класах проходить в школі повного дня; діти з особливими потребами інтегровані в різні групи; є навчальна школа-садок для дітей 3-6 років; батьки беруть безпосередню участь у роботі школи (вносять власні ідеї, вміння та знання в життя своїх дітей). Основне завдання - навчити дітей бути підготовленими до життя в суспільстві.

Ключові слова: школа Єнського плану; штам-група; ритмічний план роботи на тиждень; особистісно-орієнтоване навчання; предмет «Орієнтування у світі».

Аннотация

Мартинович А.Б. Педагогические аспекты учебного процесса в школах немецкоязычных стран по идеям педагогики Петера Петерсена). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. - Ровненский государственный гуманитарный университет, Ровно, 2010.

Диссертационное исследование посвящено определению особенностей организации учебного процесса в системе непрерывного образования в немецкоязычных странах (по идеям П.Петерсена). В систему школьного образования входят: садиковая группа; младшие, средние и старшие школьники, молодежная группа. Школа работает в соответствии 20 принципам (пять принципов идеального образа человека; пять принципов требований общества: от пребывания дома и в школе до общего существования в обществе; десять принципов воспитания и обучения). В результате исследований определены такие особенности этого процесса: разработка учебных программ на базе личностно-ориентированного обучения; введение предмета «Ориентирование в мире»; обучение в штам-группах; организация учебного процесса по ритмическому плану работы на неделю, на день; работа в начальных классах проходит в школе полного дня; ученики с особенными потребностями интегрированные в разные группы; при школе есть садиковая группа для детей 3-6 лет; родители принимают непосредственное участие в работе школы (вносят собственные идеи, умения и знания в жизнь своих детей).

На основании анализа работ П.Петерсена выделены конкретные этапы организованной учителем учебной деятельности: определение уровня развития и степени выраженности личностных качеств учеников; выявление каждым учеником, а потом и каждым учителем фундаментальных учебных объектов в учебной сфере; выработка системы личностного отношения ученика к учебной сфере деятельности; программирование учеником индивидуальной учебной деятельности; деятельность с одновременной реализацией индивидуальных учебных программ учеников и общей коллективной учебной программы; демонстрация личностных учебных продуктов учеников и их коллективное обсуждение; рефлекторно-оценивающий, на котором выявляются индивидуальные и общие учебные продукты деятельности.